ГОЛОВУЮЧА. Вітаю, шановні народні депутати, члени Комітету соціальної політики та захисту прав ветеранів та всі запрошені! Зараз ми подивимося, чи є у нас кворум.
Троє у нас вже в залі, і щонайменше двоє у нас онлайн. Я прошу відповідно голосом підтвердити, хто у нас є.
Гривко Сергій. Голосом, якщо можна, Сергію. Я бачу руку підняту.
ГРИВКО С.Д. Я.
ГОЛОВУЮЧА. Далі у нас хто? Струневич Вадим.
СТРУНЕВИЧ В.О. Доброго дня.
ГОЛОВУЮЧА. Доброго дня.
Тимошенко Юлія Володимирівна. Має підійти.
Гаразд, тоді поки щонайменше п'ятеро у нас уже є на зв'язку.
Бабенко Микола є на зв'язку чи нам потрібно брати секретаря? Бабенка Миколи нема. Тоді доки він не під'єднається до нас, у мене пропозиція призначити секретарем Арсенюка Олега. Не проти, да?
Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати, щоб у нас секретар був і контролював наш час. Пане Олеже, на вас сьогодні.
І відповідно, шановні народні депутати, запропонований порядок денний. Тільки трішечки у нас будуть зміни, бо 2 пункт у нас – підготовка до другого читання проекту Закону про захист трудових мігрантів та боротьбу з шахрайством у працевлаштуванні – ще робоча група доопрацьовує.
І є розбіжності у поглядах щодо ліцензування. Я знаю, пропозиції від фракції "Батьківщина", що там є таке тверде переконання, що потрібне ліцензування у запропонованих змінах. Ліцензування змінюється на цю таку заявочну процедуру декларування роботи. І щодо цього точаться дебати для того, щоб людина і її права були захищені у відповідності в тому числі до конвенцій. Є конвенції міжнародні, що стосуються торгівлі людьми, щоб ми не порушили права.
Микола Бабенко, вітаю вас.
БАБЕНКО М.В. Доброго дня!
ГОЛОВУЮЧА. Доброго дня!
Ми вже думали, що на Олега Арсенюка треба покладати обов'язки, в тому числі щодо регламенту.
БАБЕНКО М.В. Нехай виконує вже він обов'язки.
АРСЕНЮК О.О. Я так не можу на чиємусь місці.
ГОЛОВУЮЧА. Ні, пане Миколо, ми все ж таки на вас, офіційно ви у нас секретар.
І таким чином пропонується затвердити порядок денний без другого пункту, бо там працює ще робоча група. І я хочу почути від народних депутатів скільки ми працюємо?
БАБЕНКО М.В. Не більше години, Галино Миколаївно.
ГОЛОВУЮЧА. Півтори. Я весь час же прошу. Гаразд.
БАБЕНКО М.В. Розумієте, у мене ще робочі групи є сьогодні, фракція. Якщо дозволите, я тоді раніше просто покину.
ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Дякую, пане Миколо.
Тоді контролюємо час і переходимо.
Перше питання у нас контрольне, воно заплановано нашим планом роботи комітету – це питання щодо стану виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо формування державної політики у сфері праці, трудових відносин, зайнятості населення та трудової міграції", це Закон номер 341-ІХ від 05.12.2019 року. Ви знаєте, що в 19-му році в грудні повноваження щодо зайнятості, трудових відносин і формування державної політики у сфері праці була передана Міністерству економічного розвитку. І в плані роботи комітету стоїть питання контролю передачі повноважень Мінсоцполітики до Мінеконом.
У мене прохання включитися від Мінекономрозвитку і після того прокоментувати Міністерство соціальної політики, як вони можуть теж зі свого боку прокоментувати передання таких прав.
БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна, я перепрошую. Скажіть, будь ласка, а, можливо, ми це питання все-таки трошки в кінець поставимо, тому що ми не встигнемо просто законопроекти навіть розглянути, якщо зараз ми в нього включимось.
ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Тоді не буде заперечень у народних депутатів, якщо ми це питання переглянемо, хоча б пройдемо 5 законопроектів, а потім це контрольне питання?
БАБЕНКО М.В. Да. Тому що дуже багато часу у нас займе.
ГОЛОВУЮЧА. Нема заперечень? Щоб ми не голосувати перестановку. Гаразд.
Тоді переходимо до пункту 3 нашого порядку денного. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (щодо встановлення пенсій за особливі заслуги громадянам нагородженим Почесною грамотою Верховної Ради України або Грамотою Верховної Ради України) (реєстраційний номер 3002а).
Народний депутат Цимбалюк Михайло Михайлович, будь ласка.
ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую. Шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати, учасники засідання комітету! Ну, я хочу сказати, що, в принципі, сьогодні діючим законодавством передбачено, що особи, які нагороджені грамотами, Почесною грамотою Верховної Ради УРСР, вони користуються пільговим призначенням до пенсії, от передбачено в статті 5.
Ми вважаємо, що насамперед ті особи, які за часів незалежності нагороджені Почесною грамотою або Грамотою Верховної Ради України, також мають підпадати під дію цього закону і при призначенні пенсій їм повинні призначати як за особливі заслуги перед державою. Бо коли неіснуюча держава Радянського Союзу, громадяни такими пільгами користуються, це як мінімум несправедливо.
Наступна річ. Якщо взяти Положення про рекомендацію нагородження Почесною або Грамотою Верховної Ради, тоді до цього положення потрібна рекомендація трудового колективу, якщо це органів місцевої влади, то це обов'язково має бути рішення обласної ради територіальної, які голосують і рекомендують. А далі це подання потрапляє в секретаріат Верховної Ради України, тільки після цього присвоюється грамота.
Ми вважаємо, що для підняття престижу Верховної Ради України як законодавчого органу, щодо підтримки тих громадян, яких нагороджують цими грамотами, слід прийняти цей закон у другому читанні.
Я прошу, колеги, підтримати. Я погоджуюсь, ми вели дискусію з Галиною Миколаївною стосовно того, яким чином керівництво Верховної Ради, секретаріат, виносить і підписує ці грамоти. Однозначно є питання, щоб це було більш публічно, щоб крім рекомендацій органів місцевого самоврядування, колегій центральних органів виконавчої влади, все-таки більш у Верховній Раді публічно, із залученням керівництва фракцій, керівництва комітетів ці грамоти присвоювались.
Прошу підтримати цей законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.
Шановні народні депутати, є бажання виступити? Я попрошу слово зі свого боку, бо у мене є точка зору щодо почесної грамоти. Якщо нема у народних депутатів в кого ще там раніше виступити, то я візьму на 3-4 хвилини слово, бо ми дійсно з Михайлом Михайловичем… Нема.
Я хочу висловитися щодо цього законопроекту. Вважаю, що дійсно почесна грамота і грамота, яку видає Верховна Рада України, вона має супроводжуватися якимись додатковими, в тому числі і благами. Чи має бути ця пенсія, давайте поговоримо. Але в першу чергу мене турбує механізм надання оцих грамот у Верховній Раді. Вважаю, як народний депутат, що видача таких почесних грамот і грамот Верховної Ради має бути регламентована в першу чергу Законом України "Про Регламент роботи Верховної Ради України". Такого в Законі про Регламент, такої процедури нема. Таке нагородження такими почесними грамотами має супроводжуватися після того як має бути процедура у законі, після того має вона вручатися тільки виключно постановою Верховної Ради, яку проголосувало 226 відповідно голосів народних депутатів. Вважаю, що кількість таких грамот має бути обмежена.
Я зверталася до пана Стефанчука, який очолює оцю раду по нагородженню як заступник Голови Верховної Ради, і хочу сказати, що в тому році було подано декілька сотень таких грамот і нагороджень таких людей. І відповідно секретаріат Верховної Ради, а не народні депутати, які включені до, умовно, номінаційного комітету, вони перевіряють тільки відсутність наявності кримінального провадження щодо відповідно цих людей.
Крім того, вважаю, що нагородження Почесною грамотою Верховної Ради має бути за ті заслуги, які людина робить, працюючи з Верховною Радою, а саме ця людина має допомагати Верховній Раді робити три речі: закони писати, бо у нас є законодавча функція; контролювати негаразди в державі, бо у нас є контрольна функція; і організаційна – допомагати нам проводити круглі столи, зустрічі з експертною спільнотою під час обговорення і у тому числі підняття громадської думки, доносячи її до народних депутатів, доверху. А тому така номінація чи ходатайство про призначення може бути в такому інституті, наприклад, як громадська рада при Комітеті соціальної політики та захисту прав ветеранів, бо вона там не керована з боку комітету, а вона дійсно є інститутом громадянського суспільства.
А видача сьогоднішньої грамоти, її власне подає в секретаріат і підписує пан Разумков відповідно після того, як тільки голова ради подивився.
Крім того, в Законі про Регламент Верховної Ради має бути визначено, що в номінаційний комітет мають входити представники всіх фракцій (мабуть, що пропорційно). І цього теж сьогодні нема.
А тому доки цього не зроблено у Верховній Раді, вважаю, що тематику, що почесні грамоти мають супроводжуватися там якимись додатковими благами, треба піднімати. Тим більше, що і Почесна грамота УРСР супроводжується підняттям пенсій. Але вважаю, що якийсь супровід і вплив на пенсію має бути після того, як буде запроваджено такий механізм відповідно у Законі про Регламент.
Тому, на мій погляд, цей закон потребує доопрацювання, хоча я вважаю, що його потрібно включати до порядку денного і виносити на розгляд Верховної Ради і доопрацьовувати. І оці зауваження оприлюднювати разом з нардепами, тому що це справа кожного з нас: яким чином у нас, у кожного будуть якісь інструменти у руках для того, щоб нагородити і сказати, що якась людина дійсно з Верховною Радою працює більше, надає свої закони.
Ми всі знаємо, що підготовка законопроекту – це важка праця, і ця важка праця, яка сьогодні там не фінансується з якихось бюджетів, дуже часто грантована іноземними структурами, вона має якості мотивуватися. Така думка.
Дякую за те, що прослухали. Така пропозиція.
Які будуть у кого погляди на цей законопроект?
ЦИМБАЛЮК М.М. Якщо можна. Дійсно, дуже чудова ініціатива, тож прошу можливо підтримати. Там її доопрацюємо вже його, до другого читання доопрацюємо.
ГОЛОВУЮЧА. До другого читання не доопрацюємо. (Не чути)
ЦИМБАЛЮК М.М. Я прошу підтримати, а як там вже….
ГОЛОВУЮЧА. Але я знаю, що цим законом ще Сергій Гривко опікувався. Сергій, якщо ми рекомендуємо включити до порядку денного у Верховній Раді і у нас далі два напрями: або рекомендувати на повторне перше читання, що дає можливість комітетові доопрацювати і включити в тому числі Закон про Регламент, і включити інший концепт і підхід до почесної грамоти чи направити автору на доопрацювання? Що ви думаєте з цього приводу? Я знаю, що ви цим питанням опікуєтеся.
ГРИВКО С.Д. Шановна Галина Миколаївна, шановні члени комітету! (Не чути)
А там вже подивимося по результатам… (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. (Не чути)
Сергій, ми не почули, що ви рекомендуєте. На повторне перше?
ГРИВКО С.Д. На повторне перше нормально буде.
ГОЛОВУЮЧА. На повторне перше, да?
Микола Бабенко, може ви нам як парламентар вже не першого скликання, може, ще порекомендуєте як з цим бути.
БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна, я хочу вам сказати, що ви завжди говорите про старих і нових політиків. Так-от я так само як і ви першого скликання парламентар.
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧА. Ви такий освічений, що я думала, що ви вже друге скликання в парламенті.
(Шум у залі)
Тоді будуть якісь інші пропозиції, крім "на повторне перше"? (Не чути)
______________. Я вважаю, що треба підтримати цю ініціативу, винести його в зал, а там – як зал вирішить.
ГОЛОВУЮЧА. Ну так на повторне перше? (Шум у залі) На розсуд зали? На розсуд зали.
Тоді у нас є пропозиція голосувати пропозицію на розсуд зали.
______________. Галина Миколаївно, якщо дозволите, кілька слів?
ГОЛОВУЮЧА. Да, пане…., будь ласка.
______________. Дуже дякую.
Ви абсолютно влучно сказали стосовно того, що, приймаючи таке достатньо серйозне рішення, воно буде мати достатньо серйозні наслідки в принципі. На сьогоднішній день ми абсолютно підтримуємо позицію Михайла Михайловича стосовно необхідності підняття статусу відповідної нагороди. На сьогоднішній день, по суті, ми говоримо про те, що, прирівнявши і надавши можливість таким громадянам отримувати пенсію за особливі заслуги перед Україною, перед нашою Батьківщиною, ми даємо по суті пожиттєві пільги.
З нашої точки зору, за певні видатні досягнення було б логічно розглянути питання одноразових виплат, які б були співрозмірними із вкладом конкретної людини по відношенню до її досягнень.
Якщо говорити в концепті реалізації в майбутньому можливої, я б хотів би звернути увагу на те, що, по суті, на сьогодні ми не розуміємо, про яку кількість людей ми говоримо, і який ресурс для цього буде потрібний. Тому з точки зору необхідності підняття і статусу і зміни процедури вручення відповідної нагороди, якщо ми говоримо про переведення її в статус державної нагороди, то було б логічно, я погоджуюся абсолютно з вашою позицією стосовно зміни алгоритму вивчення документів, прийняття документального оформлення, щоб це було піднято на рівень принаймні постанови Верховної Ради, за яку голосують принаймні більшість народних депутатів, визнають статус і досягнення цієї людини при публічному обговоренні і розгляді цього питання. І як наслідок, ми пропонували б все-таки розглянути питання одноразових виплат одночасно із врученням цієї нагороди.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Цимбалюк Михайло Михайлович.
ЦИМБАЛЮК М.М. Шановний пане заступнику міністра, шановні колеги! Я не зовсім погоджуюся з таким підходом, хоча один із варіантів є стосовно одноразової грошової винагороди при нагородженні Почесною грамотою або Грамотою Верховної Ради.
Але ми йдемо врозріз уже призначення пенсій, коли цим положенням і положенням про пенсії за особливі заслуги, вони призначаються тим, які нагороджені президією Верховної Ради УРСР Почесною грамотою або Грамотою. То тоді як зараз ставити співвідношення осіб, які нагороджені під час незалежності України, і тими, які отримували ці пільги за особливі заслуги, які більшість з них, при всій повазі, мають, я не знаю, яке відношення до розбудови вже незалежної України? От у чому тут суть.
Тут є питання нерівності підходів. Тоді або скасовувати тим тоді, або, коли Верховна Рада України є правонаступницею Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки, то тут мова йде саме про такі речі. Я погоджуюсь про бюджет, але як на мене, це зовсім інша річ.
Тут можна говорити про термін введення в дію цього законопроекту, але він народився після того, коли ми знаємо складний процес нагородження цією грамотою. Працюючи у місцевих органах влади, як ще деякі колеги, пам'ятаємо: щоби представити до нагороди, то треба голосування сесії обласної ради або подання колегії вашого та інших міністерств центральної виконавчої влади – ЦОВВ.
То тоді слід це положення скасувати і сприймати цей папірець не Почесною грамотою найвищого законодавчого органу, а просто як нагорода, вибачте, отамана козацтва запорізького і інші. Бо в іншому разі це папірчик, який буде висіти на стіні, а люди хочуть, щоб реально вони відчували, що це Почесна грамота або Грамота Верховної Ради України.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Ми не обов'язково маємо це робити як пенсію, як пожиттєве утримання... Тобто тут така справа.
ЦИМБАЛЮК М.М. (Не чути)
_______________. Я теж хочу додати трошки. Ми повинні так: особи, які мають свої заслуги перед Україною, треба відзначати, але можна доопрацювати якраз механізм вручення і кількості всіх грамот, які там є, з Верховною Радою. Тоді буде більш відбір по кількості, і тоді ми будемо розуміти, скільки осіб буде отримувати ці додаткові гарантії, виплати до пенсії.
ГОЛОВУЮЧА. Бо якщо ми візьмемо всіх, хто там понаотримували, і кому секретаріат підготував ці речі, то чи потрібно цим людям пожиттєві пенсії призначати. Я так розумію, що це 20 відсотків надбавки до пенсії.
А в нас пенсія, нагадаю, вона не стандартна, не однакова у всіх, а вона різна і в кожного вона різна. І добавляти додатково ще просто відсоток від пенсії, значно...
_______________. Галина Миколаївна, дозвольте, будь ласка. 20 відсотків прожиткового мінімуму. По пункту 6: від 20 до 25 відсотків прожиткового мінімуму. І як правило ті, хто нагороджені грамотами колишнього Радянського Союзу чи УРСР, це 20 відсотків прожиткового мінімуму.
ГОЛОВУЮЧА. Ми ж пам'ятаємо, що уряд вніс законопроект про прожитковий мінімум, яким включає підняття його, і відповідно це плаваюча величина. І чи можна отак нагороджувати плаваючою величиною на майбутнє людину, не маючи механізму скасування таких пенсій, наприклад, за корупційні явища. Може бути так, що людина, яка отримала Почесну грамоту Верховної Ради, потім буде кримінально осуджена за корупційну діяльність. От я думаю, що у нас буде такий випадок щонайменше по одній особі. То в цьому випадку така пенсія, вона скасовується чи ні?
То єсть тут коло питань. І тому цей законопроект ці питання не вирішує. Тому піднімати потрібно ту почесну грамоту, яка буде сприйматися і суспільством як дійсно робота на благо суспільства, а не на благо своєї кишені. Правильно? А ми не перевіряємо. Ми перевіряємо, ще раз нагадаю, я цікавилася цим питанням, що ми перевіряємо тільки відсутність наявних кримінальних справ на дату видачі Почесної грамоти. Все. Або наявність в бізнесі.
Тому давайте тоді виписувати механізм, яким чином у людини забирати, якщо там помилково надали. Бо механізм такий, що включають всіх.
(Загальна дискусія)
Тоді треба зазначити… Оця практика по життєвих оцих утримувань, вона навіть у Європі не існує. Якщо там поліцейський, він може претендувати на пенсію, але якщо він допустив правопорушення, яке стосується його безпосередньої діяльності, у нього заберуть пенсію, він буде сидіти на мінімальній.
Якщо державний службовець, якого там, знають, що вів корупційну діяльність, у нього заберуть цю пенсію.
Нагадаю вам, що у нас пан Азаров претендує, він судиться з Пенсійним фондом, зараз пані Ковпашко дам слово, щодо того, який у нього має бути розмір пенсії і чи маємо ми його утримувати пожиттєво.
Будь ласка, пані Ірина Ковпашко.
КОВПАШКО І.В. Дозвольте, Галино Миколаївно.
Доброго дня всім. Я хочу сказати, що пенсія за особливі заслуги, на сьогоднішній момент вона встановлюється у вигляді надбавки до призначеної пенсії. І, дійсно, сьогодні розмір цей іде від 20 до 40 відсотків прожиткового мінімуму, тобто на сьогодні це 353 гривні 80 копійок – це мінімальна виплати за особливі заслуги, максимальна – та, яка дається героям, це 707 гривень 60 копійок. Тобто цифра вроді би як невелика, але сама велика проблема у тому, що по новій категорії, яку пропонується включити до Закону "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною", ми, дійсно, не маємо на сьогоднішній момент чисельності таких людей.
І зазначу, що у разі якщо з'ясується, що встановлено цю пенсію на підставі недостовірних документів чи якщо порушено кримінальне провадження, то тут Законом "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" передбачено, що скасовується така виплата і стягується сума переплати. Але ж ми не для того встановлюємо його, щоб потім вирішувати питання про стягнення, оскільки це все не так просто.
Щодо встановлення пожиттєвих якихось переваг, то дійсно є на сьогоднішній момент величезна кількість звернень до суду, в тому числі люди вважають, що вони гідні тієї чи іншої виплати, чи вважають, що ми її здійснюємо в розмірі, який не відповідає, на їхню думку, розміру, визначеному законодавством. Маємо, на жаль, судові позови.
Що стосується пана Азарова, то там дещо ситуація інакша. У нас працював контроль щодо терміну, протягом якого був відсутній рух коштів по рахунку. Через те виплата зупинена саме в порядку контролю.
Дійсно, звертаються представники пенсіонера з питання відновлення виплати пенсії, а також визначення розміру відповідно до тих положень і таких позицій, як вони вважають для себе.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Ірино.
Таким чином, шановні народні депутати, якщо немає більше бажання виступити, до нас надійшло три пропозиції: перша – на повторне перше читання рекомендувати Верховній Раді; друга – на доопрацювання і третя – на розгляд зали. То єсть не приймати рішення. Будемо голосувати в порядку… (Шум у залі)
Ну такого в Регламенті Верховної Ради нема. Але якщо рішення не буде прийнято тут, то ми можемо: комітет не визначився і рекомендувати Верховній Раді визначатися. У будь-якому разі Верховна Рада визначає, і такі прецеденти є. Тому…
Що нам дає пропозиція, наприклад, ну моя пропозиція – на повторне перше читання. Це дає можливість внести у тому числі оцей порядок опрацювання і внесення Почесної грамоти. Це моя пропозиція. Якщо зал визначиться і ми внесемо на повторне перше читання, то ми зможемо внести законопроект, який буде містити у тому числі і зміни до Регламенту Верховної Ради щодо отих речей, які ми визначили.
(Шум у залі)
Михайло Михайлович, може, ми підемо на повторне перше і зробимо разом з оцим механізмом законопроект? Разом всім парламентом. Щоб там був і механізм нарахування і таке інше. (Шум у залі) …..нормальний механізм, який дасть можливість.
ЦИМБАЛЮК М.М. Шановні колеги, ну якщо говорити про повторне перше читання, то, звичайно, законопроект загубить свою початкову мету, за якою звертались до мене виборці.
Я просив би все-таки винести його в сесійну залу і нехай визначаються народні депутати. А все інше, тут потрібно розглядати не тільки про ці почесні грамоти Верховної Ради або просто грамоту Верховної Ради. Слід розглядати інші нагороди, за які пенсійні передбачено надбавки за особливі заслуги, тут є і почесна грамота, і грамота Кабінету Міністрів, тут є і відзнаки, військові відзнаки. Як на мене, тут слід такий законопроект розглядати більш….
Я просив би все-таки дати можливість народним депутатам, можливо, там народиться дискусія і інші теж пропозиції.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Тоді голосуємо в порядку надходження пропозицій.
Перша – на повторне перше.
Друга – на доопрацювання.
І третя – на розгляд зали.
І ми йдемо рейтинговим голосуванням. Правильно? Не буде тут заперечень?
Хто за те, щоб рекомендувати Верховній Раді направити законопроект на повторне перше читання. Будь ласка, шановні народні депутати, хто – за? Ще раз нагадаю, це рейтингове голосування.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – утрималась.
ГОЛОВУЮЧА. Гривко – за, бачу.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Хто це взяв слово?
І Микола Бабенко.
БАБЕНКО М.В. Утримався.
ГОЛОВУЮЧА. Утримався.
Остапенко Анатолій – утримався.
Михайло Михайлович – проти.
Хтось рахує? 4. 2 – утримались і 1 – проти.
Хто за те, щоб направити законопроект на доопрацювання? Нікого. Хто – проти? 1 – Михайло Михайлович. Хто – утримався?
БАБЕНКО М.В. Бабенко – утримався.
ГОЛОВУЮЧА. Струневич.
СТРУНЕВИЧ В.О. Утримався.
ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, за – нікого немає. Проти – 1. Всі інші – утрималися.
І рішення – на розгляд зали. Хто за це рішення, на розгляд зали?
Хто – за?
ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – за.
БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.
ГОЛОВУЮЧА. 4. Хто ще? Хто – проти? Хто – утримався?
Я перепрошую, хто включається і не є народним депутатом. Будь ласка, вимкніть мікрофон.
Сергій Гривко – утримався?
(Шум у залі)
ТИМОШЕНКО Ю.В. Слухайте, дайте хоч щось залу розглянути. Не робіть всі ініціативи в комітеті і не ховайте їх.
ГОЛОВУЮЧА. Юлія Володимирівна, є зал, і я сказала своє слово, порядок має бути. І те, що сьогодні відбувається з почесною нагородою, з Почесною грамотою Верховної Ради – це не рішення Верховної Ради, це рішення секретаріату із контролем тільки щодо кримінальних справ. Або ми піднімаємо статус почесної грамоти і робимо це нормально, і тоді ми надаємо в тому числі або думаємо – це разова винагорода чи пожиттєва пенсія, і ми робимо це разом. Або ми роздаємо щось невідомо, що і кому, і потім думаємо про дерадянізацію, декомунізацію. Думаємо про те, як це відібрати, що було надано бездумно.
Тобто тут треба визначитись, що ми робимо. Знову ж таки, професійно чи непрофесійно. Ви ж за професійність завжди. Тому давайте зробимо це професійно. Дуже добра ініціатива: Почесна грамота Верховної Ради має бути мати престиж. Але треба думати як зробити цю процедуру нормально.
В мене, я не знаю, хто рахував, в мене 4 – за і утримались. Таким чином 4 за повторне перше читання і 4 за розгляд зали. Що робити в цьому випадку?
БАБЕНКО М.В. Виносити на розгляд залу.
ГОЛОВУЮЧА. На розгляд залу. Дякую, пане Миколо, за те, що ви розшили. Я теж так думаю, що у зв'язку з тим, що рішення тут не прийнято, воно превалює. Я думаю, що ми доповімо залу про те, як приймалося це рішення і зал вирішить. (Не чути)
Дякую, шановні народні депутати, і переходимо до пункту 4 нашого порядку денного. Це проект Закону про внесення змін до деяких щодо забезпечення рівних можливостей у сфері праці (реєстраційний номер 4174) (народний депутат Констанкевич Ірина).
Скажіть, будь ласка, пані Ірина приєдналася до нас? Вона обіцяла, що вона приєднається.
_______________. Вона сказала, якщо встигне.
ГОЛОВУЮЧА. Так, якщо встигне.
І, шановні народні депутати, щодо цього законопроекту, у нас попередньо точилася дискусія, ми його включили до порядку денного, мова йде про те, щоб впровадити в Україні поняття "домашньої праці". За пропозицією пані Ірини, вона в нас нерегламентована поки що в її законопроекті.
Міністерство економічного розвитку наголошувало на тому, що вони опрацьовують закон регламентації домашньої праці відповідно до Конвенції МОП, яку ми, до речі, ратифікували, і тому у нас домашня праця сьогодні не регламентується зовсім, ні в який спосіб.
Тому моя особиста думка: рекомендувати Верховній Раді України прийняти цей законопроект за основу. Водночас, я думаю, що цікаво буде послухати думку Міністерства економічного розвитку, яке опрацьовує законопроект.
І, будь ласка, якщо є бажання висловитися народним депутатам, то…
БАБЕНКО М.В. Так. Галино Миколаївно, я б хотів висловитися, як вже голова відповідного комітету з трудового права.
ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка.
БАБЕНКО М.В. Значить, дивіться, я не проти того законопроекту, який, можливо, зараз розробляє Міністерство економіки. Але уважно почитавши даний законопроект, я можу сказати, ну так якось, щоб сказати це м'яко, він трошки… Можливо, автори законопроекту надали йому, його змісту, його формі такого змісту, на який вони не розраховували.
Але про що я намагаюся сказати? Дивіться, насправді даним законопроектом, ми лише ускладнюємо наше трудове законодавство, не вирішуючи при цьому ніяких питань. Вводиться таке поняття, як "трудовий договір"… Зараз, секундочку.
ГОЛОВУЮЧА. Трудовий договір за домашню працю, за виконану домашню працю.
БАБЕНКО М.В. Так, трудовий договір за домашню працю. Незрозуміло, а чим він відрізняється від тих трудових договорів, які зараз існують. У нас же є трудовий договір, укладайте трудовий договір, нехай собі буде трудовий договір. Це перше.
Друге. Він там якимось чином дивним розшивається, із тексту цього законопроекту можна зрозуміти так, що, наприклад, якщо мова йде про одинокого батька чи одиноку матір, хто в даному випадку виступає роботодавцем, взагалі нічого незрозуміло. Можливо, мене профспілки поправлять з цього приводу, але я з цього законопроекту не зрозумів взагалі нічого.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Я думаю, що, да, шкода, що нема пані Ірини. Я можу вам сказати, що домашня праця у нас дійсно не врегульована і просто навіть поняття…
БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна, дивіться, вона не врегульована. Але для того, щоб її врегульовувати, якщо є необхідність її врегульовувати, її ж необхідно врегульовувати у коректний спосіб, а не просто вводити поняття в трудове законодавство, таке як домашня праця. Ну ввели, а що вирішується?
ГОЛОВУЮЧА. Спочатку потрібно хоча б поняття впровадити і розуміти, що цієї домашньої праці у нас в Україні багато.
БАБЕНКО М.В. А можемо ми Шубіна послухати, я перепрошую?
ГОЛОВУЮЧА. Я думаю, що Шубін зараз не займається домашньою працею і профспілки домашньої праці в Україні відсутні. А тому давайте ми послухаємо, може, жінок, які домашньою працею займаються і які інколи просять сусідку клінінг дома зробити чи з дитиною посидіти, чи, наприклад, біля мого будинку зробити "KidsRoom", дитячу кімнату, коли мама або батько може залишити дитину і піти у своїх справах, наприклад, там продукти…
БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна, мова йде не про це.
ГОЛОВУЮЧА. Про це.
БАБЕНКО М.В. Я говорю про інше.
ГОЛОВУЮЧА. Коли я своїй свекрусі даю кошти за те, що вона борщ мені варить…
БАБЕНКО М.В. Мова йде не про це, законопроект виписаний в абсолютно некоректний спосіб, незрозумілий. І я навіть не уявляю, яким чином його можна доопрацювати, от в чому проблема, ви розумієте.
ГОЛОВУЮЧА. Юлія Володимирівна, у вас нема думки щодо цього законопроекту, мені дуже цікаво послухати вас?
ТИМОШЕНКО Ю.В. Дорогі друзі, я думаю, що сьогодні в нашій країні скільки не захищено категорій людей, ви знаєте, ті, які потребують захисту реально. Ви прекрасно знаєте, що було скасовано за останні 7 років порядку 160 різних положень законів, які так чи інакше передбачали соціальний захист.
Тобто по суті зараз вся країна наша стрімко йде до того, що соціального захисту в принципі не буде, буде називатися стратегія "виживай, як можеш". Кожен виживає, як може – отак я сьогодні відчуваю ту стратегію, куди це все йде.
А ми зараз входимо в надтонкі питання, в надтонкі питання – це сімейні обов'язки. Це, коли знаєте, коли в державі… Я – за, по-перше, зразу "за", тут немає ніяких питань і ми будемо голосувати, наша команда, за цей законопроект. Але мова йде про те, що коли у нас люди, які пахали по 40-50 років реально на важких працях з особливо шкідливими умовами, чорнобильці, та всі, за кого не візьмешся, вони у нас всі сьогодні по суті кинуті напризволяще. Зараз для мене виглядає якби сюрреалістично на цьому фоні абсолютно діаметрально протилежна політика розглядати глибокі, глибинні соціальні питання, які притаманні розвинутим європейським державам, розвинутим державам іншим в світі.
Нам би, чесно кажучи, хоча би кондово заплатити нашим пенсіонерам не менше мінімального прожиткового рівня. І заплатити освітянам і медикам не так, як, вибачте, платять пособие по безробіттю в інших країнах – тому нам би про це подумати. Але я обома руками за те, щоб або батько або мати, немає значення хто займається сімейними справами, хто ростив дітей, щоб вони були теж соціально захищені.
Наша команда взагалі за те, щоб соціальний захист розвивати, і за те, щоб зробити соціальною державу. Тому що я і наша команда, я як лідер, ми входимо в Європейську народу партію, де є ключовим мейнстрімом руху – це соціально-орієнтована ринкова економіка. Це ключова стратегія людства.
Те, що ми зараз ваяємо в нашій країні – це якесь невідоме мені лібертаріанство, де по суті людина викреслюється з життя по всіх напрямках. Тому те, що зараз ми будемо уточнювати з Михайлом Михайловичем і говорити, що ми за соціально-орієнтовану ринкову економіку, я думаю, ми будемо тут виглядати просто "білими воронами". Ну ми і так тут так виглядаємо.
Тому ми за цей закон, але ми за те, щоби докорінно змінити взагалі стратегію соціального захисту людей в нашій державі. Тому що стратегія виживання при тому, що держава абстрагується від всіх проблем людей, – це не наша концепція.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Юлія Володимирівна.
Цей законопроект не можна ще не підтримувати тому, що в домашній праці тепер у людини неоподаткований дохід буде її доходом. І вона може добровільно сплачувати єдиний соціальний внесок, таким чином купуючи добровільно за свій дохід той рівень соціального захисту, який є у форматі Фонду соціального страхування, конструкцію якого ви відстоюєте. Тому було б дивно, якщо би не підтримали цей законопроект, який підвищує соціальну захищеність людей по європейській моделі, яку захищає Європейська партія.
БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна, я перепрошую. Я хочу ще раз звернути увагу всіх моїх колег народних депутатів, що в даному випадку мова йде не про соціальний захист, а про впровадження нових дефініцій в трудове законодавство. Ми говоримо про різні питання. І ми говоримо про те, що через деякий час ми знову будемо це виправляти.
ГОЛОВУЮЧА. Мова йде саме про соціальний захист людей домашньої праці. Саме про соціальний захист цих людей. Бо вони сьогодні… Того соціального захисту у них нема, тому що вони не сплачують ЄСВ. А тому у них немає лікарняних, вони можуть працювати вночі. Бебісітери, яких наймає родина, вони можуть працювати цілодобово і таке інше. Тому сьогодні людина, яка працює в родині і виконує якісь сімейні обов'язки, вона сьогодні є соціально незахищеною. Можна сказати, що вона може бути використана, як раб у родині. Тому що ми, як законодавці, не захистили її працю і не захистили її….
БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївно, а що зараз заважає укладати трудовий договір про бебісітерство? Скажіть, будь ласка, в чому проблема, в рамках іншого трудового законодавства і сплачувати ЄСВ?
ГОЛОВУЮЧА. Купа проблем: і з реєстрацією…
БАБЕНКО М.В. З якою реєстрацією?
ГОЛОВУЮЧА. Ми можемо окремо поговорити, але проблеми, починаючи з того, що у нас фізична особа не може провадити підприємницьку діяльність без реєстрації. А тому перед тим як вона починає працювати, робити якусь домашню працю, наприклад, клієнту, то їй потрібно стати ФОПом. Отак сьогодні скомпоновано наше законодавство. І тому, якщо сусідка комусь допомагає, вона має бути зареєстрована як ФОП, а далі сплачувати податки. Це зовсім інша категорія, це не…
БАБЕНКО М.В. Дійсно, в тому і проблема, що це інша категорія.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Якщо сусідка комусь допомагає, я ж сподіваюсь, ми її не будемо обкладати податками і реєструвати як найманого…
БАБЕНКО М.В. Ну получаєтся, що будемо.
ГОЛОВУЮЧА. Закон цього не передбачає. Закон передбачає, що ця сусідка, яка отримала дохід, в неї він тепер є, грошовий. Вона може собі сплатити єдиний соціальний внесок і купити захист у Фонді соціального страхування, у Пенсійному фонді. Їй це піде в страховий стаж. Сьогодні їй це в стаж не йде.
ТИМОШЕНКО Ю.В. …… те ж саме зробити. Може купити собі за свої гроші і трудовий стаж і пенсійні нарахування і все.
Ну, чесно кажучи, я тут погоджуюся з тим, що це пустота в цьому законі, не вирішується це питання абсолютно. Якщо треба ввести дефініцію, ну просто, щоб потім цих людей не ганяли по під'їздам, сусідок, і не дивилися, де вони там щось комусь прибрали чи десь вони допомогли якійсь родини і що вони мусять податки сплатити. Тому що наше лібертаріанство може дійти до якогось абсурду теж. Тут треба якось розумно до цього підходити.
ГОЛОВУЮЧА. Да.
Шановні народні депутати, я не знаю, чи готові ми приймати рішення без авторки, скажіть, будь ласка.
ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна Галина Миколаївна, шановна Юлія Володимирівна, колеги! Я думаю, що все-таки варто відкласти це питання і запросити на засідання комітету автора цієї законодавчої ініціативи. Бо справді тут сама ідея позитивна, як сказала Юлія Володимирівна, але виникає багато питань, в тому числі про які говорив пан Микола Бабенко. То я пропоную перенести на наступне засідання. Запросити, бо ми другий раз відкладаємо, все-таки автора. І хай автор висловить свою позицію, ми задамо питання і тоді визначатися будемо голосуванням.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Тоді є пропозиція перенести розгляд цього питання на наступне засідання комітету. Не буде заперечень, шановні народні депутати?
Хто у нас знаходиться онлайн. Миколо Бабенко, переносимо?
БАБЕНКО М.В. Переносимо.
ГОЛОВУЮЧА. Сергій Гривко.
ГРИВКО С.Д. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим, за перенесення?
ГОЛОВУЮЧА. І в нас теж немає заперечень. Тоді переносимо. Таким чином переносимо цей законопроект до розгляду на наступне засідання Комітету соціальної політики та захисту прав ветеранів.
В мене питання до секретаря. Чи можемо ми перейти до першого питання для того, щоб ми заслухали Міністерство економічного розвитку щодо передачі повноважень? У нас залишилося 15 хвилин.
Микола Бабенко. Народні депутати наші.
Переходимо до першого питання, Дядюра Ігор, будь ласка, від Міністерства економічного розвитку, перший заступник міністра економічного розвитку, будь ласка.
ДЯДЮРА І.Г. Не перший. Доброго дня, шановна Галина Миколаївна. Доброго дня, шановні народні депутати члени комітету і всі присутні. У мене є тут до цього питання… Я так розумію, що тут є практичні питання, я подивився проект протоколу, у мене є шість сторінок тих постанов, які були прийняті, і законопроектів, які були подані. Я не дуже хочу це все зачитувати. І тому я б пропонував, щоб ми вирішили те питання, яке у нас є спірним, стосовно цього реєстру ліцензійного.
Дійсно у нас є все з квітня 2020 року, є у нас на сайті, воно все розміщено, і ми готові розмістити і те, що було раніше, тільки у нас воно не прийшло з Мінсоцу. Тобто якщо нам це дадуть, ми це обов'язково у себе розмістимо. Стосовно цих трудових мігрантів, ми зараз опрацьовуємо, ви знаєте, цей законопроект, дамо свої якісь правки.
І у нас є план великий наших спільних законодавчих робіт, ми його виконуємо. Два закони прийняті в цілому, вже декілька у вас знаходяться. Тобто я готовий відповісти на питання. Ну просто я дуже прошу, щоб мені не зачитувати шість сторінок, того що ми зробили після передачі.
ГОЛОВУЮЧА. Пане Ігорю, ну ми вдячні, ми почитали. Я думаю, що всі народні депутати почитали …
ДЯДЮРА І.Г. Я перепрошую. Може, я щось не так кажу, ви мене вибачте, я перший раз доповідаю.
ГОЛОВУЮЧА. Але у мене прохання, про план законодавчих робіт і що планує Міністерство економічного розвитку, зупинитися на цьому більш детально для того, щоб цей план був озвучений. І зупиніться, будь ласка, якщо виникнуть проблеми щодо такої передач повноважень. Чи є вони, існують, чи ні? Чи ви вже перебрали всі повноваження на себе і тепер плануєте зробити і отакі у вас плани?
ДЯДЮРА І.Г. Ми перебрали всі повноваження на себе. Директорат вже до нас перейшов, він працює. Все у нас нормально.
Я просто не хочу загально казати там якимись розмитими фразами, давайте на конкретному прикладі оцих домашніх працівників. У нас стоїть, наприклад, на перший квартал цього року і практично він вже готовий, на базі 189 Конвенції європейської, правильна регуляція домашньої праці цих працівників. Немає у них графіку там, який у них соцзахист, як іде стаж. Ми все повністю комплексно і правильно виписали і все це зробили. І так по всіх по всіх питаннях.
Трудові відносини, зараз ми принесемо. Які у мене проблеми? Тут Олександр Олександрович присутній і Сергій Леонідович. У мене головні проблеми – це з роботодавцями погодити і з профспілками. Оце мої головні проблеми, тому що завжди виникають якісь там недоразумения, то одному не нравится, то іншому не нравится. А так, сказати, що у нас є якісь проблеми, які ми не можемо подолати, у нас такого немає.
Я вам дуже вдячний, користуючись нагодою. Дуже вдячний вам особисто і комітету за постійну підтримку того, що ми намагаємося робити і змінити в цій країні.
Зараз хочу сказати, наприклад, сьогодні у нас буде дві великі зустрічі. Я поїду спочатку в Офіс цих простих рішень, а потім в Офіс Президента, це дерегуляція трудових відносин. Ми її винесемо, ми її зробимо так, як ми все домовлялись. Я не бачу якихось проблем, які ми не можемо самостійно вирішувати.
ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, питання до доповідача. Михайло Михайлович.
ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую. Шановний пане заступнику міністра, я не думаю, що можуть бути прості рішення у таких складних питаннях, про які ви сьогодні говорите. Те, що процес передачі функцій, повноважень від Міністерства соціальної політики ще не завершився Міністерству економічного розвитку, це говорить про те, що громадяни, як на мене, ще не відчули позитивних змін. Це перше.
Друге. У мене до вас конкретне запитання, а що ви плануєте робити з трудовими мігрантами? Бо останніми роками статистика свідчить, що найбільшим зовнішнім інвестором в Україну є так звані заробітчани або мігранти трудові. Тільки минулого року по банківських рахунках офіційних 12 мільярдів доларів вони перерахували сюди в Україну, а за неофіційними підрахунками – значно більше. Через те, будь ласка, що планує міністерство зробити в цьому напрямку? Чи це буде окремий департамент? Бо за прикладом європейських держав, там є в кого міністерство, в кого інший центральний орган виконавчої влади, який опікується тими людьми, а у нас в державі частково це Міністерство закордонних справ, частково було Міністерство соцполітики, зараз Міністерство економічного розвитку.
Будь ласка, коротко ваша фахова позиція: що в цьому напрямку планує робити міністерство, яке набуває нових повноважень?
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пане Ігор.
ДЯДЮРА І.Г. Дякую вам, Михайло Михайлович, дуже класне запитання. Ми працюємо в межах, ми ж державний орган, ми працюємо в рамках тих повноважень, які нам наділені, які у нас є.
Трудова міграція. Дійсно, багато наших людей поїхало за кордон, це пов'язано з загальною економічною ситуацією у нас тут в країні і тим, що там вони в Польщі чи у Німеччині заробляють більше, чим вони можуть заробити тут. Щоб цього не було чи не взагалі, а щоб значно зменшити, треба піднімати економіку. Це така загальна відповідь.
З конкретних повноважень, те, що у нас є і той законопроект, над яким ми працюємо, мені теж не дуже подобається, що ми ліцензуємо це питання. Тобто у нас зараз для того, щоб працевлаштуватись за кордон, ми видаємо якісь ліцензії.
Але для мене це виглядає формальністю і мені це не подобається, тому що половина цих ліцензій, я взяв статистику, половина цих ліцензій, вона отримана ФОПами. ФОП такий-то там, він займається у нас в країні працевлаштуванням за кордон – це абсолютно неправильно.
Ми зараз готуємо зміни спільно з Галиною Миколаївною, вона нам доручила це і ми хочемо перевести, щоб компанії, які займаються сертифікацією, займаються працевлаштуванням, щоб ми їх сертифікували, щоб ми їм давали сертифікати.
От таке. Я не знаю, як відповісти. Вони дійсно працюють за кордоном, вони перераховують гроші сюди. Що нам зробити? Для того, щоб у всіх була робота тут в Україні, треба економіку піднімати. Моя відповідь тільки така, може, вона не така красива, але вона чесна.
ГОЛОВУЮЧА. Тоді нам щонайменше потрібно отримати інформацію, де працевлаштовані наші громадяни за кордоном, а такої статистики поки що ніхто не вів. І тому оце ліцензування, воно дасть нам можливість розуміти хоча б куди виїздять наші українці: чи це сезонна праця, чи це та сама домашня праця. Тому що паліативна допомога людям, які є лежачими і не можуть ходити, вона в тому числі в Німеччині, наприклад, у Австрії, закуповується. І тому люди, які є соціальними працівниками, але займаються саме домашньою працею догляду за людьми, які не в стані доглядати за собою – це теж має вивчатися. І відповідно це робочі місця, які сьогодні взагалі і в Україні і зовні не можна контролювати тому що навіть обліку їх нема. Тому в законопроекті пані Констанкевич є хоча б ще й бажання обрахувати і зробити аналітичну мапу, куди їздять і навіщо їздять.
Пане Ігорю, ми з вами не обговорювали, але, може, ще до вашого призначення, в комітеті у нас було ще таке бажання, щоби міністерство, яке опікується питаннями зайнятості, створило може стратегію мігрантів, яких ми залучали б до України. Це теж дуже таке сенситивне питання. Польща напрацювала таку стратегію більше ніж п'ятнадцять, здається, років тому і результати почала отримувати 2-3 роки тому. Тому стратегія, яка опрацьовується, нам потрібно зорієнтуватися, які трудові мігранти можуть приїхати до України.
Наприклад, у мене молодший син працює зараз з великою кількістю пакистанців, він працює в ІТ-сфері. І пакистанці отримують заробітну плату в Пакистані в 2-3 рази меншу за ту заробітну плату, яку отримують українці. І тому, я так розумію, що заробітна плата в Україні більша ніж в Пакистані і ми можемо дивитися на людей, які там отримали вищу освіту, є тими хто хоче працювати на високооплачуваних посадах, але працюють дуже часто за оплату меншу.
Може, нам подивитися і ці трудові мігранти є для нас в тому числі і силою в майбутньому. Бо наша демографічна ситуація, як нам вказує дуже часто і Юлія Володимирівна Тимошенко, вона не дуже добра, і нам треба думати про те, як нам залучати мігрантів ззовні і з ким у нас будуть менш культурні якісь такі речі. Чи можемо ми залучати, наприклад, з Білорусії людей, яких би ми могли брати до себе, маючи через деякий час рівень життя більший ніж в цих країнах. Тобто хотілось би від вас почути…
Будь ласка.
ДЯДЮРА І.Г. Дозвольте доповісти. Я записав собі три питання, я на них зараз буду відповідати.
Перше – це реінтеграція трудових мігрантів. Є на цю тему окремий законопроект, він підготовлений, він вже прийнятий урядом. Я знайду його номер, обов'язково дам цю інформацію комітету. Я розумію, що це пов'язано з соціальними питаннями, але він там з економічним комітетом багато проходить.
Друга штука – це облік наших мігрантів. Зараз ми завершуємо переговори з німецькою службою зайнятості, їхньою федеральної. Ми це налагодимо і ми будемо це робити такими меморандумами міждержавними. Там є дуже багато негативних явищ. Наприклад, багато наших заробітчан в Німеччину влаштовуються через польські всякі агенції зайнятості, ми хочемо цьому покласти край і зробити так, щоб все це було "біло", прозоро, красиво і правильно.
Хвилююся і третє питання випустив. Реінтеграція мігрантів…
Стосовно реформи служби зайнятості. Ми її робимо комплексною, працюють у нас 12 експертів зараз. Я вам протягом тижня чи може двох дам концепцію, що ми хочемо зробити зі службою зайнятості повністю. Там не тільки те питання, що ви казали, а все повністю: облік, вся цифра. Все, що ми хочемо зробити зі службою зайнятості, я обов'язково вам доповім. Підготую…
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Ну і ви забули, тому що хвилюєтеся. Але я думаю, що саме Мінекономрозвитку впровадили з початку цього року часткове безробіття, захист тих, хто залишився без роботи під час COVID з першого дня, коли вже немає роботи і інші речі, які робили саме через фонд безробіття. В тому числі і всі речі щодо фінансування, дотаційного фінансування фонду безробіття, який теж став дефіцитний. В цьому році всі три фонди дефіцитні, на це повпливав також COVID у тому числі. Але всі формальні речі і робота з бюджетним комітетом – це так само залишилося за Мінекономрозвитку.
ДЯДЮРА І.Г. Галина Миколаївна, там дефіцит у нас 3,5 мільярди 800 мільйонів…… (Не чути)
Я б дуже хотів просити шановних депутатів усіх, якщо в законі залишається допомога по частковому безробіттю, то вона має бути і в бюджеті. Тому дуже багато всяких у нас випадків таких, коли атошники захоплюють вже там центри зайнятості (є повідомлення такі) і вимагають – де мої гроші по частковому безробіттю.
Ну я думаю, що це комплексне питання і не зараз ми його вирішимо.
ГОЛОВУЮЧА. (Не чути)
Да, пане….
______________. Я хотів зауваження зробити. Будь ласка, коли є такі випадки, коли приходять до фондів, то не акцентуйте, що це тільки атошники. Бо у нас виходить, що у нас атошники захоплюють. Це просто вони більше активні люди, які є. Тому, будь ласка, такі акценти не розставляйте.
Дякую.
ДЯДЮРА І.Г. Добре, не буду розставляти.
ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, є ще питання до заступника міністра економіки?
Будь ласка, Міністерство соціальної політики, підтвердження, що всі такі повноваження передані. Чи у вас є якісь зауваження, чи є проблеми? Будь ласка, Віталій Музиченко
МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую, Галина Миколаївна. Дякую, шановні колеги.
Дійсно, в 2019 році наприкінці року було прийнято рішення про передачу певної частини функцій, що стосуються питання трудових відносин, зайнятості, трудової міграції від Міністерства соціальної політики до Міністерства економічного розвитку і торгівлі при його об'єднанні з рядом інших функцій.
Звичайно, цей процес відбувається не односекундно і передбачає ряд змін до законодавства. Якщо ми говоримо про законодавчі зміни на рівні закону, то відповідно 341 Законом було внесено зміни майже в два десятки законодавчих актів стосовно визначення цих повноважень і розподілу функціоналу. Але після цього почалася достатньо кропітка робота стосовно зміни підзаконних нормативно-правових актів, тобто ряду постанов Кабінету Міністрів, а також документів на рівні наказів.
На сьогоднішній день, звичайно, ми ще до кінця цю ситуацію не врегулювали, тому є випадки, коли використовуються і нормативно-правові акти, які були затверджені ще і Міністерством соціальної політики. Наразі Міністерство соціальної політики і представник також входить до складу правління фонду по безробіттю. Відповідно ми спільно з колегою врегульовуємо ці питання.
Наразі ми говоримо про те, що крім, власне, питання зайнятості, абсолютно актуальне питання, по-перше, розуміння ситуації, що відбувається з трудовою міграцією. Тому що насправді отримання чіткої цифри, чіткої статистики зараз під великим питанням. Якщо ми говоримо навіть про ліцензування чи інші якісь сфери контролю в цій діяльності, то ми повинні не забувати також, що значна частина громадян України працевлаштовуються за кордоном без використання офіційних посередників, тобто самостійно. І це також на це потрібно зважати. Тому що Михайло Михайлович абсолютно чітко дав розуміння суми, яка, власне, надходить до нашої держави від результатів роботи таких трудових мігрантів.
Також ми не повинні забувати, звичайно, про роботу в режимі знаходження концептуально спільної позиції із соціальними партнерами, тому що це також значна частина регулювання трудових відносин і регулювання сфери зайнятості, тому що звичайно, без роботодавців, припустимо, ми не зможемо ефективно вирішити це питання. Тому зараз ми можемо констатувати факт, що так, основна функція стосовно регулювання і формування політики в цьому аспекті у нас передана до Міністерства економічного розвитку, але продовжується додаткове регулювання до вирішення цих питань. І наразі Мінсоцполітики як складова уряду безпосередньо приймає в цьому участь. Тому особливих проблем ми зараз не бачимо. Але питання на сьогоднішній день продовжує вирішуватись.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Ну я думаю, що тут тільки, якщо у вас з'явиться проблеми, по яких ми можемо як народні депутати допомогти, будь ласка, звертайтесь.
Шановні народні депутати, чи є ще питання, чи ми можемо перейти до результативної частини? Проекту рішення запропонований вам у документах, в тому числі в документах ви бачите звіт Міністерства соціальної політики щодо передання повноважень.
_______________. Галина Миколаївна, дозвольте одне питання маленьке?
ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка.
_______________. Шановна Галина Миколаївна, я хотів би Ігорю Григоровичу подякувати за ту роботу, яку він і його команда робить. Нам майже всі питання вдається на центральному рівні вирішити. Єдине, що у зв'язку з передачею повноважень Мінсоцполітики до Мінекономіки ми отримуємо сигнали з регіонів про те, що на рівні обласних і місцевих органів ще не відбулась отака остаточна передача функцій. Зокрема це стосується реєстрації колективних договорів, якими раніше опікувались органи соціального захисту, а тепер мають опікуватись органи місцеві, які займаються питаннями економічного розвитку.
Хотілося б попросити Міністерство економіки дати відповідний такий розпорядчий документ на місця, щоб органи, які займаються питаннями економіки, активніше включились в цю роботу. Зокрема з Донецької області нещодавно ми отримали таке повідомлення про невизначеність цих питань на місцях.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Пане Олександре, будь ласка, уточніть. Ми бачили проект рішення комітету Ми там беремо до уваги звіти і відповідно рекомендуємо Кабінету Міністрів і Мінекономіки деякі речі. Ви пропонуєте доповнити рекомендацію Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства рекомендацію вжити заходів щодо чого?
______________. Щодо завершення передачі…
ГОЛОВУЮЧА. (Не чути)
______________. Щодо завершення передачі функцій від органів соціального захисту до органів розвитку економіки в частині, що стосується питань зайнятості, трудових відносин, соціального діалогу.
ГОЛОВУЮЧА. А у вас є якісь випадки? Ну, до комітету жодного разу не зверталися щодо того, що є якісь труднощі у реєстрації колдоговорів. У вас є випадки, коли виникають труднощі? (Не чути)
______________. Ми отримали звернення від наших профспілок в Донецькій області про те, що органи соціального захисту вже припинили цю роботу, а органи, які займаються питаннями економіки, ще не включились в цю роботу. Тобто, ну, такий проміжний період, він буде налагоджений, але хотілось, щоб прискорилось це.
ДЯДЮРА І.Г. Можна я запропоную? Галино Миколаївно, можна запропоную?
ГОЛОВУЮЧА. Да, давайте.
______________. Олександр …… ви мені надішліть, я в робочому порядку по Донецькій області все повирішую, допоможу, все зроблю.
Я думаю, що це в протокол не треба вписувати. Дуже прошу не треба це вписувати.
ГОЛОВУЮЧА. Я просто думаю, що це конкретний випадок і можна звернутися і до губернатора і до будь-якої гілки влади, це питання буде вирішено.
Таким чином цей випадок не потребує зміни нашої результативної частини.
Чи будуть у народних депутатів пропозиції щодо зміни рекомендацій по нашому першому пункту? Якщо немає, то прошу, шановні народні депутати, голосувати за запропоноване рішення.
Хто – за рішення, прошу проголосувати.
Пан Гривко.
Бабенко.
Струневич – за.
Гривко.
Тимошенко Юлія Володимирівна.
ГРИВКО С.Д. За.
ГОЛОВУЮЧА. Гривко – за.
Бабенко Микола.
______________. Бабенка немає.
ГОЛОВУЮЧА. Гаразд, більшість. Прийняли рішення.
Що, ми переносимо? У нас є ще законопроекти, які в тому числі наших народних депутатів. Що переносимо на наступне засідання?
(Не чути)
У мене прохання тоді секретаріату законопроекти… Ну от, наприклад, восьме питання ми другий раз ставимо перенести. Є у нас Гривка Сергія законопроект……
(Не чути)
Дякую, шановні народні депутати. Тоді у нас наступне засідання заплановано 29-го. Але якщо буде буде необхідність, то…
Дякую всім.