Повідомлення

Перейти до розділу
22 квітня 09:30
23 квітня 2021 року о 12:00 Комітет планує провести слухання щодо соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції докладніше
20 квітня 14:53
13-14 травня 2021 року Комітет планує провести два засідання «круглого столу» у Житомирській області докладніше
13 квітня 17:45
Календар заходів у Комітеті (інформація може змінюватися) докладніше
05 травня 15:30
Інклюзія осіб з інвалідністю в громадянське суспільство – показник високої культури суспільства та розвиненості нації загалом докладніше
29 квітня 17:02
Парламент прийняв за основу законопроект, що передбачає врегулювання питання пенсійного забезпечення постраждалих від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС докладніше
29 квітня 16:22
Парламент направив законопроект про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення на повторне перше читання докладніше
27 квітня 16:20
У Комітеті відбулися слухання на тему: «Чорнобильська катастрофа. Стан соціальної захищеності постраждалих осіб та актуальні завдання подолання наслідків» докладніше
26 квітня 16:54
СТЕНОГРАМА засідання Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 26 квітня 2021 року докладніше
22 квітня 15:06
За ініціативи Комітету 26 квітня 2021 року відбудеться відкриття фотовиставки в кулуарах парламенту «Чорнобиль. 35» докладніше
14 квітня 11:47
Парламент прийняв Закон щодо соціального захисту застрахованих осіб у разі тимчасової втрати працездатності докладніше
13 квітня 12:15
У Комітеті відбулася зустріч з представниками УТОС докладніше
31 березня 2021, 10:48

СТЕНОГРАМА засідання Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 31 березня 2021 року

           Веде засідання Голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

 ГОЛОВУЮЧА. … у залі в нас 3 народні депутати, члени Комітету соціальної політики та захисту прав ветеранів. Будь ласка, хто на зв'язку?

Арсенюк Олег. Королевська Наталія. Бабенко Микола. Гривко Сергій. Остапенко Анатолій. Тимошенко Юлія Володимирівна.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк є. Добрий день!

 

 ГОЛОВУЮЧА. Вітаю, пане Олегу! Нас четверо, ще потрібен один народний депутат. Чекаємо.

 

АРСЕНЮК О.О. Чекаємо.

 

 ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола.

 

_______________. Бабенка немає поки.

 

 ГОЛОВУЮЧА. Поки підходять колеги, я прокоментую наш порядок денний. Було прохання від пані Іванни Климпуш-Цинцадзе перенести четвертий пункт на перший. Вона має бути з нами. Ось вона. Пані Іванно, вітаю вас! Ми чекаємо зараз кворуму. Прохання пункт четвертий зробити першим. І є прохання зняти знову 2365. Вони відпрацювали і з вами в тому числі, Михайло Михайлович, да?

Тому буде пропозиція пункт перший зняти сьогодні з розгляду для доопрацювання і пункт четвертий зробити пунктом першим.

Вітаю, пане Сергію! У нас є кворум.

Таким чином, шановні народні депутати, пропоную проголосувати порядок денний з двома змінами. Ми знімаємо пункт перший, законопроект 2365, з розгляду, тому що робоча група доопрацьовує його. І пункт четвертий будемо розглядати першим.

Хто за цей порядок денний?

 

ГРИВКО С.Д. Секундочку. Можна ще внести зміни в порядок денний і зняти питання з порядку денного - це 4113?

 

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд.

 

ГРИВКО С.Д. Перенести на наступний комітет… (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію. Так, там теж питання щодо перетину кордону.

Гаразд. Таким чином, перший і третій пункт знімаємо з порядку денного і пункт четвертий робимо першим.

Хто за цей порядок денний, прошу голосувати. Дякую. Арсенюк Олег?

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

 ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Рішення прийнято.

Таким чином, переходимо до розгляду закону… щодо доцільності включення до порядку денного сесії проектів законів: про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (реєстраційний номер 5187) (народний депутат Климпуш-Цинцадзе Іванна та інші), а також альтернативний до нього законопроект 5187-1 (народного депутата Остапенка).

Будь ласка, пані Іванно.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Добрий день! Дуже дякую, колеги, що погодилися розглянути, а також змінити порядок розгляду законопроектів. Я дуже коротко.

Справа в тому, що 31 грудня 2020 року набрав чинності важливий, як на мене, дуже законопроект – це Закон України "Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я", із хорошими намірами щодо того, щоб виплачувати лікарняні людям і нас час реабілітації. На жаль, в цьому законі була зроблена помилка, яка вилучила виплати лікарняних як основний випадок страховий, за яким проводяться виплати Фондом соціального страхування, тобто щодо тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, яка не пов'язана з нещасним випадком на виробництві.

Тому цим законопроектом ми з авторами (і я дякую, пані Галино, що і ви долучилися до співавторів цього законопроекту) ми пропонуємо повернути цю норму виплат лікарняних, бо інакше з 1 липня 2021 року близько 2,5 мільйона осіб на рік не будуть отримувати виплати за лікарняними основним страховим випадком. І одночасно ми пропонуємо нашим законопроектом зберегти норму про виплату лікарняних при реабілітації так само.

Я знаю, що медичний комітет, з охорони здоров'я нації, вони запропонували додаткові пропозиції до цього якраз, основного, законопроекту. І я дуже сподіваюся, що ми з вами просто поновимо справедливість, відновимо право людей на виплату лікарняних за основними страховими випадками і не допустимо ніякої соціальної напруги, яка може виникнути в зв'язку з цією… Я вважаю, що це помилка була при ухваленні законопроекту, який вже діє.

 

 ГОЛОВУЮЧА. Так, пані Іванно, я теж є співавтором вашого закону. Розмовляла з паном Радуцьким, вони дійсно підтримують законопроект 5187. І хочу сказати, що, так як я і сказала в інтерв'ю, що регуляція виплат лікарняних листів відповідно здійснюється за трьома законами. І тому сукупність законів не дає можливості зупинити виплату лікарняних листів з приводу іншого, ніж реабілітація. Але для того, щоб технічно у всіх законах були тотожні речі, то потрібно цей законопроект підписати, і вважати його взагалі технічним, а не політичним.

Тому моя позиція і моє слово, звісно, за цим законом. Але все рівно я хотіла б, щоб був представлений законопроект пана Остапенка і Струневича, заступник, який вів це питання, щоб він доповів по цьому закону.

Будь ласка, пане Вадиме.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Дивіться, відмінність двох законопроектів лише в тому, що законопроект пана Остапенка вносить зміни в щойно прийнятий Закон "Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я". А так вони, в принципі, тотожні.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дозвольте, це просто є порушенням Регламенту Верховної Ради України (пункту 6 статті 90). Це вказано і у висновку науково-експертного управління. Тому альтернативний законопроект, власне, не відповідає просто законодавчій техніці, а змістовно він не дуже відрізняється.

 

 ГОЛОВУЮЧА. Анатолію, будь ласка, по вашому закону, альтернативному.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Добрий день! Значить, альтернативний законопроект мною було подано для чіткого юридичного визначення законодавством. На відміну від основного, пропонується відновити попередньо діючу редакцію пункту 1 частини першої статті 22 законопроекту "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування", а також внесення змін до Закону України "Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я", направлених на врегулювання цього питання.

Відповідно до зауважень, які були надані ГНЕУ, десь я можу частково погодитись. Я думаю, це ми доопрацюємо.

І тому прошу комітет включити в порядку денного п'ятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання мій законопроект 5187-1 і прийняти його за основу та у скорочений термін доопрацювати його до другого читання.

Колегам хочу сказати, що на засіданні Комітету з питань здоров'я нації було висловлено, що я займаюся плагіатом. Тому хочу зазначити, що мною було взято стенограму засідання комітету і перевірено на плагіат. Якщо ви керуєтеся емоціями або якимись політичними там чварами, то я порадив би трошки притримувати ці емоції.

Дякую.

 

 ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, які будуть пропозиції щодо цього законопроекту?

Михайло Михайловичу, будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна Галино Миколаївно, шановні автори основного та альтернативного законопроектів! Я підтримую позицію колеги Климпуш-Цинцадзе і голови комітету пані Третьякової про те, що законопроект, основний законопроект, є вчасним, його потрібно приймати і рекомендувати сесійній залі в найближчому сесійному засіданні прийняти, для того щоб, справді, до 1 липня не виникало жодних питань. І вважаю, що він є тим, який може носити більш технічний характер, і негайно потрібно, щоб виплата лікарняних була вчасною. І оця теза щодо вилучення слів "на період реабілітації", вона насправді сприятиме розширенню соціального захисту наших громадян. Прошу виносити це питання на голосування.

Дякую.

 

 ГОЛОВУЮЧА. Я думаю, що нам потрібно ще почути думку Міністерства соціальної політики. Будь ласка, якщо ви з нами на зв'язку. Євген Котик чи Віталій Музиченько - хто сьогодні?

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Доброго дня, шановна Галино Миколаївно, шановні народні депутати, присутні! Ми проаналізували відповідно законопроекти і 5187, і 5187-1. До законопроекту 5187 у нас є певні пропозиції, які можемо обговорити при доопрацюванні по результатам розгляду його в першому читанні, тобто до другого читання. Законопроект 5187-1, з нашої точки, більш збалансований. Тому ми б пропонували підтримати за основу, власне, 5187-1.

Дякую.

 

 ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Віталію.

Потрібно нам когось ще слухати? Міністерство фінансів можемо послухати. Є хтось, Діденко Сергій чи Єрмоличев?

 

ДІДЕНКО С.О. Діденко Сергій Олексійович. Ми не заперечуємо проти прийняття 5187-1.

 

 ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка… (Не чути)

 

______________. Є пропозиція підтримати законопроект 5187-1 у зв'язку з тим, що він більш збалансований і більше ефективно буде… (Не чути). Дякую.

 

 ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Тоді голосуємо по мірі поступлення пропозицій. Таким чином, є пропозиція рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу законопроект 5187 і потім 5187-1.

Голосуємо першу пропозицію щодо 5187. Будь ласка. Хто ще – за? Дякую, шановні народні депутати.

Я буду утримуватися, бо я в конфлікті інтересів знаходжуся. Я в авторах першого закону, тому я думаю, що…

Хто за другий законопроект "-1", будь ласка, шановні народні депутати. Арсенюк Олег?

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Прийнято. 2 – утрималося, 4 – за. Таким чином, рішення прийнято. І ми рекомендуємо Верховній Раді прийняти за основу законопроект 5187-1. Дякую, шановні народні депутати.

Переходимо до розгляду…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я дякую. Дякую за розгляд.

Шкодую, що ви не дослухаєтеся до позиції ГНЕУ, шановні колеги з комітету. І просто зверніть увагу, що в альтернативному… І мене дивує позиція, вибачте, Міністерства соціальної політики, коли йдеться про те, що Закон України про реабілітацію, альтернативний, він вносить зміни якраз у цей закон, який вносив зміни. А це неприпустимо з точки зору юридичної практики.

Тому, колеги, ну, просто, можливо, Міністерству соціальної політики варто би було звернути увагу також і на Регламент Верховної Ради України, коли вони виносять свої рекомендації. Але я дякую за ваше рішення.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Іванно.

Шановні народні депутати, переходимо до нашого наступного пункту розгляду. Це пункт другий нашого порядку денного: проект Закону про внесення зміни до статті 2 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" щодо підвищення дітям з інвалідністю, постраждалим від вибухонебезпечних предметів, розміру державної соціальної допомоги (реєстраційний номер 3573) (друге читання).

Будь ласка, Сергій Гривко як голова підкомітету.

 

ГРИВКО С.Д. Дякую. Шановна голово, шановні члени, шановні присутні, шановні українці! Верховна Рада України 1 грудня 2020 року прийняла в першому читанні за основу проект Закону України про внесення зміни до статті 2 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" щодо підвищення дітям з інвалідністю, постраждалим від вибухонебезпечних предметів, розміру державної соціальної допомоги (реєстраційний номер 3573), поданий Кабінетом Міністрів України, та відповідно доручила Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів доопрацювати зазначений законопроект з врахуванням зауважень і пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України в другому читанні.

Законопроектом пропонується встановити, що розмір державної соціальної допомоги для дітей з інвалідністю віком до 18 років, постраждалим від вибухонебезпечних предметів, збільшується на 50 відсотків.

Згідно з розрахунками Міністерства соціальної політики України, підвищення допомоги стосуватиметься 111 дітей, а розмір підвищення становитиме до 500 гривень, залежно від встановленої категорії дитини з інвалідністю та здійснення постійного стороннього догляду.

Відповідно під моїм головуванням було проведено три засідання робочої групи з доопрацювання до другого читання вказаного проекту закону. Під час засідання робочої групи відбулася дискусія щодо тексту законопроекту.

Міністерство охорони здоров'я пропонувало… (Не чути) проект закону України привести у відповідність до Закону України "Про статус ветеранів війні і гарантії їх соціального захисту". У міністерстві не могли досягти згоди між собою щодо положень законопроекту.

Міністерством соціальної політики України проведено узгоджувальну нараду за участю представників Міністерства фінансів, Міністерства охорони здоров'я, Міністерства у справах ветеранів та громадської організації… (Не чути) та напрацьовано узгоджений текст, той, який відображено в поправці номер 9, яку подано від мене як народного депутата України.

Врахованою поправкою номер 9 пропонується викласти абзац другий розділу І законопроекту в такій редакції: «Розмір державної соціальної допомоги на дітей з інвалідністю віком до 18 років, інвалідність яких пов'язана з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров’ю від вибухонебезпечних предметів, з урахуванням всіх інших надбавок, підвищень та інших доплат, в тому числі передбачених Кабінетом Міністрів України, підвищується на 50 відсотків розмір державної соціальної допомоги для дітей з інвалідністю віком до 18 років на підставі документів, визначених Кабінетом Міністрів України.

Зв'язок інвалідності від вибухонебезпечних предметів, отриманих дітьми з інвалідністю до 18 років, встановлюються лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров'я у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».

Таким чином, до законопроекту з врахуванням визначеної мною правки до другого читання подано 14 пропозицій, з них пропонується врахувати 2, а 12 – відхилити. Також врахувати поправку номер 14 Стефанчука, якою пропонується доручити Кабінету Міністрів у 2021 році проінформувати Верховну Раду України про стан виконання цього закону.

Текст вам було надано. Прошу схвалити текст порівняльної таблиці з пропозиціями і поправками народних депутатів України та з врахуванням озвученої мною поправки номер 9 внести порівняльну таблицю до законопроекту на розгляд Верховної Ради України, та рекомендувати Верховній Раді України зазначений законопроект прийняти в другому читанні та в цілому.

Дякую за увагу.

 

 ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, потрібно обговорювати табличку, чи ми все це з вами…

Будь ласка, Михайло Михайловичу.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна Галино Миколаївно, шановний доповідачу, я маю запитання до вас як до голови робочої групи. Я подавав три поправки. Прошу пояснити причини їх відхилення.

Перша пропозиція тут за номером 3. Ми пропонували особам з інвалідністю з дитинства І групи 200 відсотків прожиткового мінімуму, ІІ група – 160 відсотків прожиткового мінімум і ІІІ група – 120 відсотків, на дітей з інвалідністю до 18 років – 140 відсотків прожиткового мінімуму.

Чому, на вашу думку, їх слід відхилити?

 

 ГРИВКО С.Д. На жаль, це призведе до великого збільшення видатків з державного бюджету. І тому ми не можемо в такий складний час для України збільшувати видатки з бюджету в таких розмірах.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Я думаю, що це дуже примітивне пояснення. Ми ж піднімаємо на 50. Чому не можемо вище? Це теж видаток?

 

ГРИВКО С.Д. А як по-іншому… (Не чути) Я з великою повагою до вас…

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Та причому повага? Давайте поважати тих дітей, про яких ми сьогодні говоримо.

 

ГРИВКО С.Д. У тому справа, що ми повинні думати теж про державу, яка створює умови і можливості для всіх. Відповідно ми можемо піднімати покроково і поступово. Можливо, трошки пізніше ми будемо ще звертати на це увагу і більш активно діяти в цьому напрямку.

Тому, Михайло Михайлович, це питання просто, якщо ми збільшимо, буде збільшено видатки з державного бюджету, і це буде навантаження на державний бюджет. Відповідно десь ми повинні взяти ці кошти, правильно?

 

 ЦИМБАЛЮК М.М. А де ви будете брати те, що ви піднімаєте до 50 відсотків?

 

ГРИВКО С.Д. Є узгодження позицій з Міністерством фінансів, Міністерством соціальної політики, що ці кошти можливо взяти. Тому ми,  маючи державницьку позицію, орієнтуємося на їх… (Не чути)

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Діти – це теж держава, це основа держави…

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Я хочу, щоб прокоментувало ще Міністерство соціальної політики.

Власне, хочу висказати ще свою точку зору щодо цієї правки. Вважаю, що те, що з'явилося в законодавстві 200 відсотків, 140, 150, -це викривлення ситуації із незабезпеченням дітей. Це викривлення ситуації, яке відбулося за останні 5 років, зроблено було урядом і Президентом Порошенком, урядом Гройсмана і Яценюка відповідно, у зв'язку з тим, що вони знизили, занизили прожитковий мінімум, ми знаємо, що більше ніж удвічі, від того реального, який потрібен. А тому у зв'язку з тим, що занижена була штучно величина, і почали з'являтися цифри 200, 120, 140 і таке інше.

Тому наша справа, мені здається, Комітету соціальної політики, прискорити розгляд і кабмінівського законопроекту, і 3515 щодо прожиткового мінімуму. І там лагодити оце питання, і це буде релевантно до всіх. І будуть і діточки забезпечені, навіть якщо ми тут напишемо не 150, а ми мусимо тут написати 100 відсотків прожиткового мінімуму, але він має бути чесним. Тому оці викривлення пан Сергій в робочій групі і прибрав. Тому що ми будемо з вами розглядати… (Не чути)

Будь ласка, пан Віталій,  від Мінсоцполітики.

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую, Галина Миколаївна.

Я хотів би нагадати, по-перше, що у вересні місяці були прийняті зміни до Закону «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», які передбачають поступове збільшення надбавки на догляд за такими особами. Відповідно це відбувається в декілька етапів: перший етап почався з 1 січня 2021 року і наступний етап передбачено з 1 січня 2022 року.

Загалом така ініціатива вже щодо підвищення відповідних надбавок коштує у 2021 році 1,3 мільярда гривень і в 2022 році буде вартувати орієнтовно ще близько 1 мільярда гривень. Тобто ми вже на відповідну програму за два роки збільшуємо видатки майже 2,5 мільярда гривень.

Що стосується забезпечення, власне, цього законопроекту, який ми сьогодні розглядаємо (3573). За даними, які у нас є на сьогоднішній день, достатньо складно встановити, скільки реально дітей постраждали саме від вибухонебезпечених предметів, але орієнтовно їх близько 100 дітей на території України. І відповідно ми говоримо про те, що збільшення на 50 відсотків розміру виплат буде орієнтовно вартувати близького 1 мільйона гривень на рік. Тобто ми відчуваємо різницю: 2,5 мільярда і 1 мільйон. Цю суму ми, дійсно, з Міністерством фінансів узгодили, що ми можемо знайти і забезпечити реалізацію цього законопроекту.

Якщо говорити про поправку, про яку говорив шановний Михайло Михайлович, то вона стосуватиметься десятків і сотень тисяч одержувачів, і її вартість уже буде становити декілька мільярдів гривень.

Тому, власне, на сьогоднішній день ми вважаємо правильною позицію, яку озвучила Галина Миколаївна, стосовно перегляду позицій стосовно застосування прожиткового мінімуму і взагалі його формування. Через це повинно вирішуватися питання належного рівня соціального забезпечення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Віталію.

Я думаю, що нам потрібно виносити на наступне засідання комітету закони про прожитковий мінімум і приймати рішення, що ми робимо з ними. Тому що, дійсно, вносити зараз підвищені відсотки, а потім удвічі збільшити прожитковий мімімум, щоб потім їх зменшувати для балансування бюджету, є глупостью.

Тому мені здається, що тут те, що ми піклуємося про тих людей і дітей, особливо які отримали інвалідність, тут немає сьогодні підстав сумніватися в цьому. Тому що всі наші закони, які ми приймали, вони йдуть на підвищення утримання людей, і підвищення якраз на догляд. Саме не статус їх ми підвищуємо, ми не робимо законопроекти, де ми виплачуємо людям і збільшуємо по статусу якомусь, а саме тим, хто дійсно хворіє або отримав втрату своєї функціональності.

Тому, будь ласка, Михайло Михайлович, ще по-іншим…

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Я зрозумів, просто мова йде справді про тих діток, які постраждали внаслідок вибуху. Тобто це, слава богу, не так і багато, як говорив заступник міністра соціальної політики, поки що 100 дітей. Але це ті родини, які все життя будуть виховувати цих діток-інвалідів.

Я вважаю, що це справді не така велика сума для бюджету. Але якщо голова робочої групи так вважає, то я просто почув його позицію. Мені важливо нею оперувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Шановні народні депутати, можемо переходити до голосування в цілому?

 

ГРИВКО С.Д. А можна…?

 

ГОЛОВУЮЧА. (Не чути) будь ласка.

 

ГРИВКО С.Д. Михайло Михайлович, тут же справа в тому, якщо ми будемо насправді переглядати прожитковий мінімум, його збільшувати, і це ж відсоткове збільшення, потім буде, як сказав правильно… (Не чути)

Тому ж ми, скажімо так, як всі нормальні люди, будемо оперативно реагувати, якщо будуть там, скажімо, поглиблюватись проблеми в цьому напрямку. Тому, Михайло Михайлович, я думаю, що просто з розумінням віднестися до цього питання.

Дякую.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Я дякую вам, Сергій Дмитрович. Але я ще раз підкреслюю, що цей законопроект стосується дітей, які стали інвалідами внаслідок вибуху. Це саме ті діти, які сьогодні проживають біля зони розмежування. Ми бачимо, яка кількість зброї, вибухівки. Я мав на увазі, що це невелика кількість діток, слава богу, і мова йде про підтримку їх. Але я почув вашу позицію.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Шановні народні депутати, переходимо до голосування в порядку надходжень пропозицій.

Була пропозиція затвердити табличку робочої групи під керівництвом Сергія Гривка і рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект в другому читанні і в цілому, і доручити Сергію Гривку виступити на пленарному засіданні Верховної Ради.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Будь ласка, Арсенюк Олег?

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Скажіть, будь ласка, чи з’явився у нас Микола Бабенко?

 

_______________. Ні, не з’явився.

 

ГОЛОВУЮЧА. Не зв’явився.

Тому в мене прохання до народних депутатів підтвердити повноваження Арсенюка Олега, який у нас зазвичай закриває позицію секретаря.

Арсенюк Олег, не буде у вас заперечень?

 

АРСЕНЮК О.О. Ні, не буде.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, шановні депутати, хто за те, щоб секретарем цього засідання був Арсенюк Олег. Хто - за? Арсенюк Олег?

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо, пане Олеже.

Переходимо до пункту 5 нашого порядку денного. Це питання щодо доцільності включення до порядку денного сесії проектів законів: про внесення змін до статті 115 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо призначення пенсій багатодітним матерям.

Я перед тим, як надати слово авторам законопроекту 4035 (народні депутати Тимошенко, Цимбалюк), я маю запитати, чи є у вас на зв’язку ще народні депутати-автори законопроектів, щоб ми скоригували порядок денний, якщо присутні(Не чути) Ні, немає.

Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати, учасники засідання комітету! Насправді цим законопроектом ми як автори, робимо спробу усунути недоліки, які потребують врегулювання. Жінки, які народили троє та більше дітей витрачають багато часу на догляд, виховання та навчання. Такі жінки в період догляду за дітьми не можуть використати час для особистого проживання та втрачають у тому числі своє здоров’я. Пенсію за діючим законодавством можна призначити в 60 років.

На даний час жінкам, які народили і виховують п’ятеро і більше дітей, може бути призначена пенсія в 50 років, а жінки, які народили і виховали троє та четверо дітей, не мають такої пільги.

Ми пропонуємо законопроектом 4035 (жінки, які народили і виховали троє та четверо дітей) передбачити, що пенсія жінкам, які народили і виховали троє, четверо дітей може бути призначена в 55 років.

Один із варіантів щоб набрав чинності з 01.01.2021 року, але ми погоджуємося, що, можливо, щоб у зв’язку з тим, що в бюджеті на цей рік коштів немає, щоб цей законопроект ввійшов і став чинним з 1 січня 2022 року.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановний Михайло Михайлович. Є альтернативний законопроект пані Королевської.

Пане Анатолію, якщо буде ваша ласка, представте, будь ласка

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Альтернативним законопроектом за номером 4035-1, на відміну від основного, також пропонується надати право на призначення достроково пенсії за віком жінкам, які народили трьох або чотирьох дітей та виховали їх до десятирічного віку, після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років.

Крім того, законопроект 4035-1 передбачає надання права на призначення достроково пенсії за віком особам, трудовий договір з якими розірвано за ініціативи власника за таких підстав: у зв’язку зі змінами та реорганізацію  виробництва… (Не чути) в тому числі ліквідація, реорганізація, перепрофілювання підприємств, установ та організацій, скорочення чисельності та штату працівників, а також виявлення невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я, за півтора року до досягнення законодавчого строку, якщо вони мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» . При цьому виплата пенсій особам, звільненим у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення ним пенсійного віку.

Є певні застереження до цього законопроекту, давайте будемо розглядати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Міністерство соціальної політики і Міністерство фінансів зазвичай, а потім, якщо хтось захоче виступити…

Будь ласка, Міністерство соціальної політики.

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую, Галина Миколаївна.

І один, і другий законопроект передбачають певні пільги при призначенні пенсії. І ми можемо сказати, що це потребуватиме додаткових коштів і впливатиме на видаткову частину державного бюджету.

Тому, в цілому підтримуючи пропозицію щодо підвищення рівня соціального захисту жінок, ми хотіли б зазначити про те, що зазначене питання потребуватиме додаткових коштів і потребує узгодження з позицією Міністерства фінансів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановний пане Віталію.

Будь ласка, Міністерство фінансів.

 

_______________. Міністерство фінансів розглядало зазначені два законопроекти і дало висновок щодо невідповідності зазначених законопроектів Бюджетному кодексу України. Зокрема, до законопроектів не надано фінансово-економічних розрахунків, а вони потребують додаткових коштів. І, крім того, терміни введення в дію, що одного, що іншого законопроекту, також не відповідають Бюджетному кодексу.

У зв’язку з цим зазначені законопроекти можливо розглядати після того, як будуть надані конкретні фінансово-економічні розрахунки і визначені неінфляційні джерела фінансування зазначених видатків.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановне Міністерство фінансів.

Я хочу додати для народних депутатів ще інформацію, тому що в мене відбулася дискусія на засіданні комітету з авторами по цьому законопроекту, з шановною Юлією Володимирівною Тимошенко, щодо багатодітних матерів. Тому що я ще і сама є мати чотирьох дітей. І я просила Світовий банк, щоб вони надали мені інформацію щодо того, як діють країни Європи.

У мене є ця отримана інформація, я можу передати її і можу прокоментувати. Є країни, такі як Італія, Франція, де за кожну дитину, народжену жінкою, незалежно від того, чи вона є багатодітною чи ні, взагалі визначення багатодітних воно різниться, що таке багато дітей: чи це троє, чи це п’ятеро. І тут можна дискутувати, із суспільством в тому числі, що таке багато дітей. Але є країни Європи, які зменшують пенсійний вік на півроку за кожну народжену дитину. Це є частиною демографічної політики таких країн. Але при цьому Світовий банк зазначив, що таке зниження відбувається від 67-ми, 65-ти років, тому що пенсійний вік зазвичай в Європі саме такого віку. Наприклад, італійське законодавство зменшує за кожну народжену дитину на півроку пенсійний вік з 67-ми (там 67) до 62. Менше ніж 62 роки пенсійного віку навіть для жінки, яка народила 10 дітей (півроку на кожного) держава не надає.

Таким чином, витрати пенсійного фонду, при тих, європейських, пенсійних віках, вони збалансовані, тому що ми, власне, як українці, за даними Інституту демографії, теж починаємо жити довше. І відповідно наше працююче населення має, як би ми там не говорили, але сьогодні той, хто працює, відраховує внески і податки, які йдуть на утримання пенсіонерів.

Тому я б сказала, що в цьому законі, шановне Міністерство фінансів, немає порушення Бюджетного кодексу, тому що автори запропонували, що ці витрати будуть віднесені до 2022 року. Але ми розуміємо, і було б чесно сказати, що і в 2022 році ви таких витрат не закладаєте до державного бюджету.

Водночас хотілося б почути від Міністерства соціальної політики, а що ви думаєте (це питання вам задавали вже на засіданні комітету), а що ви думаєте щодо демографічної політики, і в який спосіб ви думаєте вирішувати цю проблему. Якщо нам потрібно маніпулювати зараз ще зниженням пенсійного віку, бо я особисто не є прихильником зниження з 60-ти до 55-ти, до 50-ти, тому, що економічно працююче населення і платяще налог не може забезпечити ту кількість пенсіонерів, яка сьогодні склалася в Україні. І знижувати ще цей поріг, думаю, що це не правильно.

Тому тут причина не розгляду цього законопроекту в іншому. Але що є демографічною політикою, демографічною стратегією України, почути хотілося б від Міністерства соціальної політики.

Будь ласка, пан Віталій. І ще пан Анатолій хотів виступити. Будь ласка.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Я хотів би сказати в підтримку цього, тому що ми можемо брати досвід світовий, але хронічна ситуація, як нашим жінкам приходиться виживати,  екологічна обстановка в України, вона різна між Італією і Україною. Це також ми повинні зважати. І виховати дитину в Італії і Україні - це різні речі.

Хотів би запитати Пенсійний фонд. Вони написали до альтернативного законопроекту, що це 41,6 мільйона гривень на місяць. А я по рахував, що на  рік всього 500 мільйонів получається додаткових виплат. Це правильно, неправильно? Як ми тоді можемо порахувати це?

 

_______________. Можна?

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Пенсійний фонд…(Не чути)

 

_______________. Доброго дня, колеги! Ми надавали свій розрахунок, який виходив з чисельності зареєстрованих, з чисельності осіб, які можуть скористатися відповідним правом дострокового виходу на пенсію. У нас це близько 10 тисяч. Потім середній розмір призначення, середній розмір, який може отримати людина, ну і відповідно вихід, кінцевий показник буде 41,6 мільйоніа. Якщо, ви правильно сказали, якщо взяти на рік, але це  максимальні видатки, це може скласти близько 499 мільйонів на рік.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Я до представника Міністерства фінансів. Ми як автори цього законопроекту пропонували, щоб він став чинним в наступному, 2022-му, році, який бюджет ще буде формуватися. А ми мали на увазі, де брати гроші. Виконайте рішення аудиторської служби щодо сплати Нафтогазом України більше 60 мільярдів – те, що належить народу України, тобто бюджету. Друге - наведіть порядок з контрабандою. Призначають, змінюють керівників митниць, а зробіть дуже просто: перевірте державу-відправника товару, що там відправляться, і що приходить в Україну офіційно. І зрозумієте, де митні платежі. Ну і, зрештою, скрутки ПДВ. Давайте працюйте, і тоді буде справді результат, не тільки для цього законопроекту, ціна якого 50 мільйонів, а інших, тих соціальних виплат, і підняття мінімальних пенсій.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати…

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Галина Миколаївна, якщо дозволите, ви перед цим ставили питання…

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пане Віталій

 

МУЗИЧЕНКО В.В. … ситуації, ми якось трошки відволіклися від цього.

Взагалі, так, якщо проаналізувати за останні десятиліття, ми робили за два десятиліття аналіз, тому що нас це цікавило в контексті виплати допомоги при народженні і надання взагалі різних видів соціальної допомоги, що стосується сімей з дітьми. То, дійсно, ми спостерігаємо достатньо, серйозну тривожну картину стосовно кількості народжених дітей в нашій державі. Особливо це стосується останніх там 5 років, де ми бачимо загальний тренд на зменшення кількості народжуваних дітей. Незважаючи на те, що державою, по суті, впроваджується абсолютно нормальні, інші види, альтернативні види соціальної підтримки, такі як програми «муніципальна няня», «пакунок малюка», ми говоримо про те, що вони суттєво на стимулювання народжуваності на сьогоднішній день, на жаль, не впливають.

Держава, звичайно, не може забезпечити гарантування утримання дітей, які народжуються у сім’ях, тому що це перш за все відповідно до Сімейного кодексу і до Конституції, це відноситься до повноважень і обов’язків батьків таких дітей. Але, звичайно, держава має надавати відповідні рівні соціальної допомоги.

Одним із питань, над яким ми зараз працюємо, - це актуалізація принципів надання допомоги при народженні дитини. І ми підтримуємо ідею стосовно запровадження економічного паспорта українця. Як на мене, то ця ідея дуже цікава в контексті того, щоб ми давали впевненість новонародженим громадянам України в тому, що основні проблеми, які в них виникнуть в дитячому віці або коли вони переходитимуть у дорослий вік, вони зможуть вирішити за рахунок підтримки держави, зокрема, це особливо актуальне питання - це забезпечення житлом, це здобуття освіти і так далі. Тому я думаю, в цьому перспективність є.

Але якщо говорити в контексті наповнення бюджету Пенсійного фонду і взаємозв’язок між кількістю працюючого населення і кількістю пенсіонерів, то тут потрібно ще звернути увагу на аспект, що у нас значна частина працездатного населення, яке зменшується, на жаль, на сьогоднішній день і відбувається значний дисбаланс між кількістю пенсіонерів і працюючими громадянами, значна частина працездатного населення взагалі не має доходів, офіційних, я маю на увазі, доходів. Тобто ми говоримо знову ж таки про  тіньову зайнятість, і  тут два аспекти, які впивають один не мене іншого. З однієї сторони - це демографічна ситуація, з іншої сторони – це відповідальність стосовно сплати податків єдиного соціального внеску і всього, що з цим пов’язано.

Тому в контексті стимулювання народжуваності і виправлення демографічної ситуації, безперечно, тут є  економічні чинники і економічний стан, в якому є зараз наша країна. І безпекова ситуація не менш важлива, тому що те, що ми побачили, з 2014 року, власне, ми бачимо достатньо суттєве таке скорочення кількості народжуваних дітей. Це комплекс заходів, які потрібно вживати,  в тому числі і в соціальному аспекті, але не менший тут є економічний аспект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка, пане…(Не чути)

 

_______________. До Міністерства соціальної політики.  Я  думаю, трошки треба змінити наголос, що ми ці гроші запроваджуємо не для вирішення проблем, які будуть виникати, а для стимулювання, щоб цих проблем не виникало у подальшому, і вони могли ці гроші застосовувати якраз на навчання та на придбання житла, та інших питань, які виникають.

І політика нашого комітету – це підтримка домогосподарств. Я вважаю, якщо ми будемо підтримувати в цьому контексті матерів, які народили три-чотири дитини, їм дозволимо раніше піти на пенсію, але запровадимо закон, який дозволить їм отримувати кошти, коли вони будуть виконувати домашню працю, роботу і з цього платити податки,  це також є стимулювання, щоб ці жінки народжували більше дітей і платили  податки… (Не чути)

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, які є пропозиції щодо цього законопроекту?

 

_______________. Є пропозиція підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Включити?

 

_______________. Законопроект 4035. Ну, альтернативний…  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. 4035. І будемо рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу чи доопрацьовуємо в комітеті? Пане Вадиме і пан …(Не чути)

 

_______________. Я б доопрацював.

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, включаємо до порядку денного цей законопроект і пропонуєте доопрацювати, правильно? Давайте голосувати окремо.

Хто за те, щоб включити цей законопроект до порядку денного? Пан Арсенюк Олег?

 

АРСЕНЮК О.О. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Одноголосно.

І хто за те, щоб рекомендувати… Може, ми якусь робочу групу створимо? Я, власне, після нашого обговорення, у мене жагуче бажання вносити не складний оцей законопроект, а внести отак, як в Європі. Що жінка, яка народила… Для мене немає різниці, вона одну дитину народила чи троє народила, вони всі нам потрібні в державі. І тому оцей італійський приклад, коли ми за кожну народжену дитину зменшуємо на півроку, чи то на три місяці, пенсійний вік від загальновизначеного, хай тоді нам Пенсійний фонд пропонує його підвищувати чи знижувати, але за кожну народжену дитину трішечки знижувати пенсійний вік кожній жінці, незалежно від того… Наприклад,  там зараз 3 місяці домовимося і на 3 місяці… Народив дитину - на 3 місяці пенсійний вік зменшився. А там хай народні депутати думають, на скільки. (Загальна дискусія)

А якщо є загальна згода, якщо я зараз дам завдання юристам і ми  напишемо законопроект щодо зниження за кожну народжену дитину без оцих складних, Михайло Михайлович, підпишете разом з нами всіма? Проведемо… Мені здається, що це правильна думка. Розумно взагалі. (Шум у залі) А італійці обмежують: не 10 років - на рік. Тобто там буде дискусія щодо того, на скільки.  По 3 місяці, да. 10 дітей, то це  буде 4 роки, тобто це буде 56. І це нормально. Якось хоч…

Віталій Музиченко, будь ласка, яка ваша реакція?

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Якщо чесно, то ідея дуже цікава, як на мене. Для того, щоб ми не говорили… Розумієте, проблема і цього законопроекту, і те, що ми маємо на сьогоднішній день, це чіткий водорозділ, який говорить: народив п’ять дітей - маєш право, чотири – не маєш. І в цьому аспекті виникають питання стосовно того, а чому одна  дитина переносить тебе в іншу категорію по суті?

Історія з тим, щоб враховувати і підтримувати всіх жінок, а ми ж розуміємо, що жінка, виходячи з фізіологічних особливостей, народжуючи дитину, на певний час втрачає можливість  працювати, по суті отримувати дохід, і це впливає на і розмір її пенсії, і розмір страхового стажу, я думаю, ідея цікава дуже.

 

ГОЛОВУЮЧА. За тиждень напишемо разом всі. Гаразд. Дякую за підтримку, пане Віталію. Таким чином, ми напишемо такий депутатський законопроект. Я думаю, що тут буде підтримка всіх, і залу в тому числі, тим більше, що ми не будемо робити дискримінацію.

Дякую, Михайло Михайлович, за те, що цю тему підняли. Разом з Юлією Володимирівною Тимошенко ми це обговорювали на попередньому засіданні. І я думаю, що це буде фахове рішення.

Таким чином, ми поки що включаємо до порядку денного для обговорення і доопрацюємо. Таким чином, наше друге рішення – це рекомендувати автору доопрацювати.

Хто за це рішення, прошу голосувати. І у нас є згода, що ми опрацюємо. Пане Віталію, будемо просити вашу експертну думку на текст, щоб ми його збалансували зразу з Міністерством соціальної політики.

Міністерство фінансів, я перепрошую, Міністерству фінансів давно пора виходити з підняттям пенсійного віку. Кабмін взагалі має надати… Не народні депутати, а Кабмін має надати нам рішення, як вони збалансують бюджет, Кабмін, навіть не Євген Капінус. Хоча він потужний і працював в Мінфіні. Але Міністерству фінансів, мені здається, треба подумати, які заходи вони б рекомендували Верховній Раді для збалансування Пенсійного фонду. Ця проблема вже більше ніж 10 років існує.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Для того, щоб народжувати, треба теж якось стимулювати.

За цю  пропозицію ми проголосували. І хто за те, щоб альтернативний рекомендувати відхилити або повернути автору на доопрацювання?

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановний пане Олеже.

Переходимо до…

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Галина Миколаївна, а можна повернутися до 5187   та переголосувати рішення комітету? Я його зараз сформулюю.

З урахуванням пропозицій і поправок Комітету з медицини та ГНЕУ відповідно до частини першої статті 116 Регламенту. Це нам дасть можливість на другому читанні виправити некоректності по зауваженнях ГНЕУ та надавати правки відповідно до пропозицій комітету Радуцького.

 

ГОЛОВУЮЧА. Друзі, у мене прохання. Зможемо так зробити. Зараз ви візьмете у пана Вадима формулювання,  роздрукуєте, щоб ми всі подивились, а ми поки що підемо по наступному порядку денному. А хтось щоб сформулював питання, хто вів цей законопроект. І ми переголосуємо.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. І ми врахуємо технічне зауваження, яке ГНЕУ написав,  ми зможемо його виправити до другого читання.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. 5187. Готуйте на зараз цю пропозицію, беріть у пана Вадима текст, готуйте рішення, щоб ми проголосували все правильно.

І поки що ми розглядаємо законопроект  шостий: щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення  змін до деяких законів України щодо забезпечення осучаснення та підвищення розмірів пенсій (реєстраційний номер 4038) (народний депутат Тимошенко, Цимбалюк та інші).

Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, Галина Миколаївна.

Шановні колеги, Галина Миколаївна говорила про зменшення соціальних пільг ще в 2016 році. В порушення в статті 22 Конституції України від 06.12.2006 року за номером 1774 було відмінено березневе підвищення трудових пенсій за індексацією пенсій відносно до Закону України про індексацію грошових доходів громадян. Замість березневого підвищення, в 2020 році проведено у травні, тобто 2 місяці громадяни не отримували підвищення.

Крім того, для нарахування пенсій враховується середньомісячна заробітна плата за цей календарний проміжок, призводить до заниження розмірів пенсій.

Цим законопроектом ми пропонуємо припинити порушення статті 22 Конституції України і індексація пенсій, виписати: здійснюється згідно Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" за нормами, - що дасть можливість підвищити доходи пенсіонерів та осіб з інвалідністю протягом року. Проведення щорічного березневого перерахунку пенсій, виплат з урахуванням не менше 80 відсотків показника зростання середньомісячної зарплати, доходу по Україні за минулий рік, але не менше зростання рівня інфляції, індексу споживчих цін за минулий рік.

При призначенні розмірів пенсій враховується середня заробітна плата, або дохід, в Україні за один минулий рік, але не за три, як зараз вираховується. І передбачається, щоб цей законопроект набрав чинність з 2022 року.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Будь ласка, пан Анатолій. Там у нас Королевська, альтернативного нема, але є …

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Але є певні застереження відповідно цього законопроекту.  Пенсійний фонд України має застереження до даного законопроекту. Пенсійний фонд України зазначив, що реалізація законопроекту потребує додаткових видатків із бюджету Пенсійного фонду України на суму приблизно 4,9 мільярда гривень на рік.

Також Міністерство фінансів України, Міністерство соціальної політики не підтримують даний законопроект. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства висловило свої зауваження.

Тому я пропоную послухати  дані міністерства з їхніми зауваженнями і пропозиціями, і чому дані центральні органи виконавчої влади не підтримують.

Хоча я від себе хотів би зазначити, що наша Конституція – це є Основним Законом, але вона була виписана у мирний час. На жаль, ми не маємо чіткого реагування, коли у нас є військовий конфлікт або інші глобальні питання, як пандемія і інші.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Анатолію.

І прошу пана Віталія Музиченька. І прошу згадати, що Міністерство соціальної політики та Кабмін в цілому вносили кабмінівський законопроект  щодо індексації пенсій. У ньому є також рішення нашого комітету – рекомендувати Верховній  Раді прийняти його за основу. І, будь ласка, прошу прокоментувати.

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую. Я взагалі дякую за те рішення нашого комітету стосовно законопроекту, яке розроблено Кабінетом Міністрів. І, дійсно, у нас виникла в минулому році ситуація, коли через відсутність встановленої, законодавчо визначеної дати  проведення індексації щорічної, вона була проведена не з 1 березня, а з 1 травня 2020 року. Для того, щоб не допустити такого в середньостроковій перспективі, відповідно було прийнято Постанову Кабінету Міністрів, яка визначила, власне, 1 березня як дату проведення щорічної індексації. Але, з нашої точки зору, це правильно врегулювати на рівні закону і встановити єдину норму, яка визначить цю дату як проведення індексації. І відповідний законопроект було ініційовано і внесено Кабінетом Міністрів.

На відміну від цього, законопроект, який ми розглядаємо, 4038, містить також інші норми. І, зокрема, це норма, яка передбачає врахування у формулі показника середньої заробітної плати не за 3 роки, як це зараз відбувається, а за, по суті, попередній рік. Це вплине на видаткову частину.  І те, що Анатолій Дмитрович озвучив, так, це близько 5 мільярдів гривень на рік, які на сьогоднішній день, по суті, відсутні.

Тому, я думаю, колег із Міністерства фінансів потрібно також послухати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Міністерство фінансів. І я знову прошу вас, щоб ви згадали у своєму виступі, пане Сергію, про те, що видатки Пенсійного фонду не збалансовані. І прошу Міністерство фінансів запропонувати вихід з цієї ситуації. Будь ласка.

 

ДІДЕНКО С.О. Як правильно ви замітили, що у нас бюджет Пенсійного фонду не збалансований. І ми з державного бюджету виділяємо значну суму коштів для… та дефіциту, власне, коштів Пенсійного фонду. І цей законопроект, в принципі, він збільшує необхідність вишукання коштів з державного бюджету для покриття дефіциту. І тому Мінфін не може підтримати законопроект.

Що стосується індексації з 1 березня, да, ми погодилися з пропозиціями Мінсоцполітики, і вони знайшли своє відображення  в законопроекті, поданому урядом.

Що стосується фінансування Пенсійного фонду, ми зараз працюємо над цим питанням. І, можливо, найближчим часом будуть якісь пропозиції.

 

ГОЛОВУЮЧА. Можливо, чи… «Можливо» - це що за слово?

 

ДІДЕНКО С.О. Зараз ми разом з нашим інститутом здійснюємо фінансово-економічні розрахунки щодо подальшої перспективи  розвитку пенсійної системи, і відповідно  будуть напрацьовані відповідні пропозиції.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію. Але я думаю, що ви маєте бути свідомі як Міністерство фінансів, що сьогодні законодавство України  не містить жодних запобіжників щодо того, щоб народні депутати України підвищували різні види пенсійного забезпечення. Сьогодні нема жодного чинника, в тому числі і в Бюджетному кодексі, який ви запроваджуєте, не написано, наприклад, такої норми, що пенсія трудова виплачується тільки за рахунок отриманих єдиних соціальних внесків. Для того, щоб ви тоді оцю суму, яку ви отримуєте за рахунок єдиного соціального внеску, поділили між тими, хто має право на трудову пенсію. Навіть визначення, що таке трудова пенсія, немає.

Більше того, ви як Міністерство фінансів розумієте, що видаткова частина Пенсійного фонду не 520 мільярдів, а менша. Тому що є, наприклад, пожиттєві утримання суддів. І це не пенсійні витрати Пенсійного фонду. І ви як Міністерство фінансів не розділили в обліку витрати, які мають йти за рахунок єдиного соціального внеску, а витрати, які мають йти за рахунок державного бюджету. І у зв’язку з тим, що ваші обмеження в законодавстві відсутні, ви, власне, і є тим міністерством, яке провокує народних депутатів, у яких не може бути іншого бажання, ніж збільшити пенсії пенсіонерам. Тим більше, що політична програма нашої партії, нашого Президента, містила норму щодо збільшення пенсій середніх до 7 тисяч гривень. Вона сьогодні складає 3,5 тисячі гривень.

Скажіть мені, будь ласка, Міністерство фінансів, яким чином ви збираєтесь виконувати норму щодо середньої пенсії 7 тисяч гривень? І чому, другий… вже 1,5-2 роки ви досі цю норму програмну… ви є урядом, який поставила до влади фракція і політична сила "Слуга народу". Чому ви не даєте народним депутатам такі пропозиції?

 

ДІДЕНКО С.О. Я хочу зазначити, у нас бюджет Пенсійного фонду затверджується рішенням Кабінету Міністрів, і там чітко визначено, за рахунок яких коштів здійснюються пенсійні виплати.  В тому числі ті виплати, які повинні здійснюватись виключно за рахунок коштів державного бюджету, вони там чітко визначені і розподілені: що за рахунок власних надходжень, а що за рахунок коштів державного бюджету.

Що стосується підвищення пенсійних виплат, це питання, мабуть, не до Міністерства фінансів.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію.

Ще раз нагадаю народним депутатам, що у нас тоді два законопроекти. У нас є законопроект (я зараз  його не пам’ятаю номер, але це кабмінівський законопроект), який стосується індексації пенсій, який чітко визначає формулу індексації і зазначає, що датою індексації є 1 березня. Щодо нього є прийняте рішення Комітету соціальної політики та захисту прав ветеранів: включити його до порядку денного, а також рекомендація Верховній Раді прийняти його за основу. І є законопроект, який дуже схожий, який ми зараз розглядаємо (4038).

 Я прошу шановний народних депутатів з урахуванням цієї інформації  запропонувати, який у нас може бути проект рішення щодо законопроекту пані Тимошенко і Цимбалюка Михайла Михайловича, і інший. Будь ласка. Шановні народні депутати!

Тоді я прошу слово  секретаріату. Якщо у нас є кабмінівський, щодо якого прийнято, і далі є майже тотожний цей законопроект, як нам діяти в цьому разі, не порушуючи норм Регламенту, якщо ми підтримаємо встановлені у законодавстві і ідеї, які є у законопроекті 4038? І відповідно у нас  вже пішов в порядок денний, ми вже подали на пана Разумкова, прийняти рішення щодо кабмінівського  законопроекту, який теж встановлює процедуру індексації.

 

_______________. Є інша пропозиція: пропозиція включити також і цей до порядку денного. А там зал нехай визначається. (Загальна дискусія)

По суті, вони, може, несуть одну суть, але виписані вони технічно по-різному.

 

ГОЛОВУЮЧА. У нас зараз взагалі з Секретаріатом Верховної Ради весь час точаться дебати, тому що вони… ми поєднали тоді законопроекти про прожитковий мінімум. Вони там пропускали одні, другі, треті. Вони не смотрят на сенс, вони смотрят за формою, які згадані статті. А вирішувати можна через різні норми.

Є пропозиція включити це до порядку денного і визначатися щодо прийняття рішення на наступних засіданнях комітету в залежності від того, як буде йти той кабмінівський законопроект.

Чи рекомендувати зразу Дивіться, у нас можна включити в порядок денний, а можна включити у порядок денний рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу, і вивести і той, і той. Але якщо буде кабмінівський прийнятий за основу, тоді що?

 

_______________. Ми можемо кабмінівський тоді в друге читання додати.

 

ГОЛОВУЮЧА. А цей втратить актуальність, і тоді будемо приймати інше рішення?

 

_______________. Так-так. Тоді просто включаємо…

 

_______________. Пропонується включити, і тоді вже рішення приймати…

 

ГОЛОВУЮЧА. Включити до порядку денного. І щоб ми потім не перерішували, давайте поки що приймати рішення не будемо по суті, а подивимось, як зреагує Погоджувальна рада щодо включення до порядку денного того законопроекту, кабмінівського, так?

Таким чином, є пропозиція включити законопроект до порядку денного. Шановні народні депутати, прошу голосувати. Хто – за? Арсенюк Олег?

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Прийнято одноголосно.

Переходимо, якщо пан…(Не чути) скаже, що у нас з часом роботи, переходимо до розгляду наступного законопроекту. Це законопроект Пункт сьомий нашого порядку денного: щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення зміни до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (щодо посилення пенсійного забезпечення медичних та інших працівників закладів охорони здоров'я) (реєстраційний номер 4001, народний депутат Макаренко та інші).

Я ще раз запитаю, чи є у нас Макаренко з нами? Бо ще там хвилин 15 назад у нас не було народних депутатів на зв'язку.

Тому хочу запитати народних депутатів: будемо розглядати без автора чи будемо його запрошувати? Ми ж запрошували його, так?

 

_______________. Обов'язково запрошували всіх народних депутатів.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ми тут основний, так. Ми тут основний, але автора у нас нема. Я просто щодо нашого регламенту. Ми домовлялися, що ми з автором. Може, нам перенести ще один раз? У нас начебто є така негласна домовленість, що якщо автор не з'являється раз, не з'являється два, то ми на другий раз викидаємо його.

 

АРСЕНЮК О.О. Підтримую, пропоную без автора не розглядати даний законопроект…

 

ГОЛОВУЮЧА. Тоді ми знімаємо цей законопроект з порядку денного і переносимо на наступне засідання комітету.

Хто за це рішення, прошу проголосувати.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Одноголосно.

Тоді переходимо до пункту восьмого нашого порядку денного: щодо доцільності включення до порядку денного сесії проектів законів… Я не буду читати, це теж стосується загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (реєстраційний номер 4041) (автор – народний депутат Поляков та інші).

Тут ситуація така сама. І так само народні депутати… Як ми діємо? (Загальна дискусія)

 Знімаємо, так? На наступне. І наступний раз якщо не будуть,  якщо не буде жодного зв'язку, томщо зазвичай народні депутати кажуть, що «розглядайте без мене», чи «за мене буде хтось, помічник чи хтось». Якщо зв'язку нема з автором, то я думаю, що переносимо.

 

_______________. Наприклад, попередній, тільки що мені пишуть, перевірили, автор отримала лист. Перевірили…(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Тоді на наступний раз ми розглянемо його. Ви нагадайте тільки, секретаріат, що народних депутатів(Не чути)

 Я, як Арсенюк Олег, він у нас…(Не чути) Ми працюємо годину сьогодні, пан Олег чи півтори?

 

АРСЕНЮК О.О. Я пропоную годину.

 

ГОЛОВУЮЧА. Якщо годину, то ми вже вичерпали. (Загальна дискусія)

Пункт одинадцятий розглянемо. (Загальна дискусія) Дев'ятий – це пані Тимошенко. Дев'ятий і одинадцятий. Немає заперечень, щоб ми розглянути ще два законопроекти, і один не основний? Гаразд.

Тоді дев'ятий розглядаємо: щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" щодо збільшення розміру допомоги (реєстраційний номер 3021, народні депутати Тимошенко, Івченко, Цимбалюк).

Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, Галина Миколаївна.

Шанові колеги, насправді законопроектом пропонується підвищити державну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю. Законом "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" передбачено безплатну допомогу незалежно від прожиткового мінімуму. Розміри допомоги значно занижуються, оскільки законом про Державний бюджет, наприклад на 2020 рік, продовжено негативну практику затвердження прожиткового мінімуму у значно меншому розмірі проти фактичних розмірів.

Через те ми приводимо приклад фактичного розміру, наприклад за лютий, який становив 3 тисячі 793 гривні – віком до 6 років,  4 тисячі 671 гривня – віком від 6 до 18 років, для працездатних осіб – 5 тисяч 267 гривень, для пенсіонерів та осіб з інвалідністю – 3 тисячі 474 гривні.

Цим законопроектом ми пропонуємо припинити порушення Конституції України про підвищення розмірів грошової допомоги внаслідок врахування фактичного розміру прожиткового мінімуму. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановний Михайло Михайлович.

Будь ласка, народні депутати, є бажання задати питання? Будь ласка.

 

_______________. Ну, як сказав доповідач(Не чути) з приводу цього законопроекту, він необхідний і правильний по суті. Але, в той же час, ми прийняли ще у вересні 2019 року… був зареєстрований законопроект у вересні 2019 року 2031. Розмір надбавки для догляду за вказаними вище категоріями осіб, що запропоновано в проекті закону, вже не узгоджується з розмірами, передбаченими вже у прийнятому Законі України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" щодо підвищення… (Не чути)

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства підтримує мету законопроекту. Зазначений проект закону потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету…(Не чути) Міністерство юстиції надає зауваження до законопроекту. Міністерство фінансів України не підтримує законопроект, соціальної політики не підтримує законопроект.

То, можливо,  давайте…(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Віталій Музиченко.

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую.

Галина Миколаївна, ми на початку засідання сьогоднішнього комітету частково вже доторкалися питання сфери застосування прожиткового мінімуму і його розміру. І в даній ситуації ми говоримо про те, що, дійсно, у вересні 2020 року було прийнято закон, уже який виконується з 1 січня, стосовно збільшення у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму надбавки на догляд за певними категоріями діток з інвалідністю і особами з інвалідністю з дитинства, який вже, по суті, у нас імплементований. Тому в цій частині законопроект не відповідає нормам діючого законодавства. Але тут є ще два аспекти.

Перше питання в тому, що стаття 5 Закону "Про прожитковий мінімум" говорить, що фактичний його розмір є статистичним показником для оцінки певних процесів і не може використовуватись для виплат. Але проблема в тому, що прожитковий мінімум, який реально є, не відповідає затвердженому, на сьогоднішній день дуже гостра і існує.

Тому ми підтримуємо позицію стосовно розгляду на окремому, можливо, навіть засіданні комітету законопроектів, які передбачають комплексне вирішення питання сфери застосування прожиткового мінімуму, їх методології і так далі.

Якщо говорити про фінансово-економічні обґрунтування до цього законопроекту, то, за нашими розрахунками, потреба на його реалізацію становить більше 10 мільярдів гривень. Тобто на сьогоднішній день просто реально знайти такі кошти, я думаю, це неможливо.

Тому з цього контексту ми і говоримо про те, що законопроект, на жаль, в цій редакції підтримати не можна. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. (Не чути)  Будь ласка, це пишуть народні депутати, яких законопроекти стояли на розгляд(Не чути) Він стояв у нас в порядку денному на попередньому комітеті, ми не дійшли, його не було. І зараз він просить його розглянути, але його нема в порядку денному.

Я перепрошую, пане Віталію. Я почула, що нам потрібно окремо провести засідання комітету щодо прожиткового мінімуму. Я думаю, що це треба негайно нам потрібно зробити, у найближчий час, у ці тижні, коли ми працюємо в комітетах. Я прошу секретаріат окремо розглянути, ще раз підняти всі матеріали щодо суті законопроектів, що стосуються прожиткових мінімумів. Я думаю, що треба дивитись на кабмінівський і 3515, так? Щоб ми його розглянули за участю Міністерства соціальної політики, Міністерства фінансів. Провести окреме засідання комітету тільки щодо прожиткового мінімуму. Бо воно буде довге, я думаю, і ми будемо часто там брати руку допомоги від Мінфіну, від Міністерства соціальної політики. Чи можемо це зробити не на цьому тижні але скажіть коли.

І на те ж засідання подивіться щодо законопроектів номери я вам дала. Подивіться, так. (Загальна дискусія)

Ні, я думаю, що зараз ми не будемо, ми не готові. Повідомте пану Олександру, щоб він був на наступних засіданнях. Щоб ці …(Не чути)  зістикували. Може, він підійде, він в цьому будинку знаходиться територіально, в бюджетному комітеті. Тому домовтесь з ним.

Окреме засідання щодо комітету. Я прошу окремо зібратись нам, коли всім зручно, і поговорити, поставити в порядок денний тільки цей, і, може, там маленькі якісь інші законопроекти, якщо буде там термінова, нагальна потреба.

Що стосується тепер цього безпосередньо законопроекту. Які будуть пропозиції, пан Сергій? Ви є голова підкомітету.

 

ГРИВКО С.Д. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Не включати?

 

ГРИВКО С.Д. Не включати до порядку денного.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будуть інші пропозиції?

Таким чином, є пропозиція перша – включити. І в порядку надходження пропозицій ставлю на голосування. Є пропозиція включити цей законопроект до порядку денного і є пропозиція не включати.

Хто за пропозицію включити до порядку денного? Хто – проти?

І тоді, як, ми голосуємо тоді…Тоді друга пропозиція щодо того, щоб не включати до порядку денного. Хто за те, щоб не включати до порядку денного?

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Ми розглянули цей законопроект.

У нас ще два законопроекти. Ми маємо повернутися до рішення, яке зараз готує секретаріат по законопроекту (Не чути)

І ми розглядаємо 12 пункт нашого порядку денного – це проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти" (реєстраційний номер 4495).

Народний депутат Остапенко Анатолій, будь ласка.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Поданий мною законопроект про внесення змін до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти" за номером 4495. Метою законопроекту є врегулювання питання щодо визначення правового статусу осіб, зниклих безвісти, та забезпечення правового регулювання відносин, пов’язаних з обліком цих осіб та їх розшуком, з метою максимального подолання руйнівних наслідків конфлікту шляхом залучення до складу Комісії з питань осіб, зниклих безвісти, представників центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей ветеранів та осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та представників Комітету Верховної Ради України, до предмету відання якого віднесено питання соціального захисту прав громадян та соціального захисту прав ветеранів.

Також вказаним законопроектом надається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей ветеранів та осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", права на внесення відомостей до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та включення вказаного вище центрального органу виконавчої влади до органів, уповноважених на облік осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Прийняття законопроекту дозволить належним чином врегулювати питання надання правового статусу осіб, зниклих безвісти, а також врегулювати питання їх розшуку у відповідності до стандартів міжнародного гуманітарного права, міжнародного права прав людини та рекомендацій Ради Європи.

Хочу сказати ще, що законопроект про правовий статус осіб, зниклих безвісти, був прийнятий у 2018 році. І до цих пір комісія не працює. З моєю допомогою був обраний, або а моєю рекомендацією, був обраний голова комісії ще у листопаді 2020 року. Але не приступив до своїх обов'язків, тому що чомусь Кабінет Міністрів не виконує, я так вважаю, своїх повноважень на прийняття керівника комісії, точніше, працевлаштування його.

І думаю, що Міністерство ветеранів буде залучено, і наш комітет. І ми визначимо ту особу, яка буде приймати участь в цій комісії. Вона більш ефективно почне працювати. Бо, як ми знаємо, на жаль, коли є людина загибла, це дуже важко для родини. А якщо людина зникла і родина взагалі не знає, де ця людина знаходиться, жива вона чи загинула, вважаю, що це більш важко для людей, які очікують її, що вона повернеться.

Хочу колег запросити прийняти участь також в комісії, якщо у когьс є бажання. Та комітет прошу рекомендувати цей законопроект на розгляд Верховної Ради.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Анатолію.

Дійсно, комісія щодо зниклих безвісти запрацювала тільки останній рік. Хоча Закон щодо зниклих безвісти був прийнятий ще за каденції Петра Олексійовича Порошенка, у 2018 році. Але механізм не працював. І я думаю, що комісія запрацювала тільки тому, Комітет соціальної політики і підкомітет, який очолює пан Анатолій, тиснули на Кабінет Міністрів і безпосередньо створювали цю комісію. Без роботи цієї комісії Кабмін не мав технології щодо того, як нам шукати безвісти зниклих, в тому числі і наших бійців. Це є одним з пунктів перемовин Трьохсторонньої контактної групи, гуманітарної групи. Тому без такого механізму взагалі виявити місця захоронення, зрозуміти, де вони, що робити з останками, як їх ідентифікувати, це дуже важка технологічна робота. Вона потребує злагоджених дій багатьох міністерств у Кабінеті Міністрів України.

Дякую, пан Анатолій. Моя теж пропозиція - рекомендувати Верховній Раді прийняти цей законопроект за основу.

 

_______________. Так, на жаль, наш комітет не є основним, але він вже розглянув. Тому ми як би підтверджуємо рішення основного комітету, щоб…

 

ГОЛОВУЮЧА. (Не чути)

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Так.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Чи є інші пропозиції, крім рекомендувати?

 

_______________. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, голосуємо рекомендувати основному комітету, Верховній Раді прийняти за основу. Олеже?

 

АРСЕНЮК О.О. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Дивіться, щодо ситуації навколо законопроекту 5187. У мене прохання взяти народним депутатам тайм-аут. Ми випишемо, як застосувати 116 статтю. І на наступному засіданні комітету ми просто переглянемо рішення.

 

_______________. Ми його не переглянемо, ми уточнимо…(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Ми уточнимо рішення. Уточнимо, як 116-ту... (Не чути)

 Дякую, шановні народні депутати. Закриваю засідання комітету. І до наступної зустрічі прошу…(Не чути)