Веде засідання голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, у мене прохання, у нас тут є… ні, ще нема кворуму, повідомити, хто у нас є.

Бачу Миколу Бабенка. Вітаю.

 

БАБЕНКО М.В. Доброго дня!

 

ГОЛОВУЮЧА. Тепер у нас є кворум. Ще є хто-небудь з народних депутатів, членів Комітету соціальної політики та захисту прав ветеранів?

Юлія Володимирівна.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, народні депутати. Я знаю, що є пропозиція трішечки змінити наш порядок денний, там ….… питання. Да?

Будь ласка. 

 

_______________. Доброго дня, колеги, всі присутні! 9 квітня комітетом було заплановано слухання в Рівненській області на базі санаторію "Червона калина". Але у зв'язку з тим, що народний депутат член комітету,  наш колега 8 квітня підтвердив результат захворювання на COVID, то  я питання санаторію "Червона калина" … (Не чути) проведення слухань в режимі відеоконференції, було прийнято рішення про відміну проведення слухання на базі санаторію "Червона калина". Це рішення, дану пропозицію  підтримала більшість членів нашого комітету.

Тож у зв'язку з цим пропоную провести 23 квітня 2021 року об 11 годині у місті Черкаси слухання комітету, приурочені до 35-х роковин з дня катастрофи на Чорнобильській АЕС на тему: "Чорнобильська катастрофа. Стан соціальної захищеності постраждалих осіб та актуальні завдання подолання наслідків".

Хочу ще добавити, що це буде проводитись на базі Черкаської обладміністрації. Буде присутній голова Черкаської обласної ради, буде присутній заступник міністра соціальної політики. Тож прошу всіх, хто бажають бути присутніми особисто, дуже буду радий.

Як організатор хочу ще добавити, що… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олеже.

Таким чином, ми зараз розглянемо ваше питання організаційне щодо проведення слухань до чорнобильських роковин і далі ми йдемо по порядку денному.

Чи є у народних депутатів ще якісь пропозиції до порядку денного, щоб ми проголосували його без змін? Немає.

Тоді голосуємо. Хто – за, прошу проголосувати.

Микола Бабенко.

 

БАБЕНКО М.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пан Микола.

І ми працюємо до 15-ї години. Ми очікуємо, що до нас приєднається міністр соціальної політики пані Марина Лазебна о 15:00.

Дякую секретаріату, що нагадали мені. Прохання ще включити до порядку денного питання створення робочої групи щодо консульського збору, законопроект, який ми проголосували на цьому тижні. Так, немає тут заперечень? Немає. Тоді одноголосно, бо заперечень немає. Вважаємо, що порядок денний… (Не чути)

Давайте перейдемо до питання, яке озвучив пан… (Не чути) щодо того, щоб 23-го провести слухання. Я вважаю, ми зможемо… (Не чути)

(Загальна дискусія)

 

_______________. Давайте голосувати, Галина Миколаївна.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Затверджуємо, да? Давайте проголосуємо. Хто – за, я прошу проголосувати.

 

БАБЕНКО М.В. За – Бабенко.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Одноголосно.

І тоді в нас дуже швидке питання щодо створення робочої групи. Ми його розглянемо. Відповідно до Постанови Верховної Ради про прийняття за основу проекту Закону 4539 нам потрібно створити робочу групу для його доопрацювання. У зв'язку з тим, що це питання стосується… (Не чути) пропонуємо пана Арсенюка Олега як голову робочої групи.

Доручити голові робочої..…(Не чути) сформувати її склад, допрацювати максимально швидко. (Не чути) Ми будемо подавати …..(Не чути) І думаю, те, що Світлана ….. (Не чути) працювала … (Не чути) чітко сказати, що якщо особа представляє інтереси … (Не чути), то теж треба це вказати. І це несуттєві зміни до бюджету…(Не чути) І тому 7 днів, і після того робоча група відпрацює, думаю, що ми зможемо цей законопроект … (Не чути) Дякую.

 Хто за це рішення, народні депутати, прошу голосувати.

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую, пане Миколо, і всіх, хто в залі присутній.

І ми переходимо до нашого порядку денного. Щодо доцільності включення до порядку денного сесії проектів законів, на якому ми зупинилися останній раз. Це Закон 5266 (автор – Кабінет Міністрів України)  про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників. І відповідно до нього є альтернативні 5266-1 (народна депутатка Королевська та інші).

Будь ласка, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства пан Ігор Дядюра. І потім, якщо…

 

_______________. Можна я доповім, Галино Миколаївно? Я перепрошую.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Будь ласка.

 

_______________. Я просто пропоную, щоб ми не витрачали час, я хочу звернутися до колег з пропозицією підтримати включення даного законопроекту до порядку денного. Я знаю, що і профспілки, і роботодавці, і представники Мінекономіки відпрацювали це питання. Всі погодилися. В мене є певні зауваження, але я зараз не буду їх озвучувати, оскільки я думаю, що ми їх зможемо потім доопрацювати. Але я думаю, якщо зараз представники профспілок і роботодавці не мають ніяких зауважень щодо включення до порядку денного, давайте голосувати і йти далі.

 

ГОЛОВУЮЧА.  (Не чути)

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Я погоджуюся. Давайте послухаємо позицію коротко роботодавців і профспілок. Якщо вони справді відпрацювали разом … (Не чути),  я підтримую позицію колеги.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Пане Ігор Дядюра, тоді ми трішечки почекаємо вас. І прошу до слова від Федерації профспілок, є у нас Олександр Шубін?

 

ШУБІН О.О. Так. Доброго дня, Галина Миколаївна! Доброго дня, шановні члени комітету! Ми дійсно на базі Міністерства економіки проводили консультації. Є, звичайно, позиції, які нам хотілося б покращити в цьому законопроекті. Але той варіант, який сьогодні розглядається, може бути прийнятий за основу для його доопрацювання, долучити.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олександре.

Будь ласка, Сергій Біленький.

 

БІЛЕНЬКИЙ С.Л.  Доброго дня, шановна Галина Миколаївна, члени комітету, запрошені! Дійсно, я теж підтверджую, що ми провели консультації разом з Ігорем Дядюрою, разом із профспілками. Не все нас там влаштовує, але ми вважаємо, що може бути доопрацьовано до другого читання.

І ще я хотів би попросити надати слово … (Не чути)  він представляє Федерацію роботодавців. У них, наскільки я знаю, було кілька зауважень, які він скаже.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію.

Пан Родіон, будь ласка.

 

_______________. Доброго дня, колеги! Дякую, пані Галина, за надане слово.

Ми теж підтримуємо включення законопроекту до порядку денного. З зауважень, які я хотів би дуже коротко озвучити, основних є в принципі таких два, на які хотілося б звернути увагу.

Перше – це пропозиція щодо зміни статті 22 Кодексу законів про працю. Коли ми говоримо про обов'язок роботодавця надавати офіційну відповідь у відмові про прийняття на роботу особі. На нашу думку, таке зобов'язання є надзвичайно обтяжливим для роботодавця і в принципі призводить до практично 100-відсоткового звернення до суду і його виграшу з боку особи, якій відмовлено у прийнятті на роботу.

І друге питання, на яке ми хотіли також звернути увагу, це зміни до Закону про колективні угоди, стаття 9 прим. 1, який  зараз ….…., щодо поширення дії колективної угоди. І є дві підстави, які фактично автоматично поширюють дію угоди на всіх суб'єктів господарювання, які відносяться до того чи іншого виду економічної діяльності.

Наша точка зору… Тобто сама ідея поширення, вона неодноразово обговорювалася і, в принципі, можуть бути ті консультації продовжені, але підстави, завдяки яким таке поширення пропонується, вони є, якщо м'яко сказати, дискусійними. Тому ми би просили на це звернути увагу. Так, в цілому ми підтримуємо щодо включення до порядку денного.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Родіоне.

І ще руку підняв Кондрюк Сергій. Будь ласка. Помічник народного депутата Волинця. Будь ласка.

 

КОНДРЮК С.М. Шановні колеги, доброго дня! Хотів би звернути увагу на дві речі.

Перше. В аргументації до законопроекту сказано про те, що конвенції МОП не зобов'язують вести колективні переговори. Це досить прикра і небезпечна помилка. Конвенції МОП зобов'язують вести колективні переговори і на цьому акцентую.

Друге, щодо штрафів. Зверніть увагу, що штрафи можуть бути навіть 1 гривня за порушення, які там зазначені, що само по собі не може не викликати здивування.

Щодо доопрацювання решти норм, дійсно, їх можна пропрацювати до другого читання. Водночас хочу закцентувати, що законопроект розроблено заради виконання Угоди про асоціацію з ЄС, однак, що туди треба було ще добавляти наразі невідомо, тому, напевно, до прийняття цього законопроекту ми мали б отримати, які права працівникам гарантувались угодою, домовленістю в Угоді про асоціацію з ЄС і спробувати їх передбачити, бо інакше це не системний документ абсолютно.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію.

Пане Ігор Дядюра, готові? (Не чути)

 

ДЯДЮРА І.Г. Завжди готовий, Галина Миколаївна. Прошу 2 хвилини мені дати.

 

ГОЛОВУЮЧА. І я хочу повідомити, що до нас приєдналася Наталія Юріївна Королевська. Вона є розробницею альтернативного законопроекту і після Ігоря Дядюри… (Не чути)

 

ДЯДЮРА І.Г. Шановні колеги, дійсно, у нас в цьому важливому питанні, в трудовому законодавстві у нас майже ніколи не буде законопроектів, якими задоволені будуть всі. Цей законопроект обговорювався. І це навіть не компромісний, а консенсусний законопроект, де всі погодились з усім, і профспілки, і роботодавці. Я нагадую просто це.

І дякую за теплі слова і Олександру Олександровичу, і Сергію Леонідовичу.

Стосовно офіційного… Єдине, що зараз в просторі публічному обговорюється, і критика йде на цей законопроект, що ми там написали, що колективні угоди можуть бути у найнятих працівників у ФОПів. Ми це будемо відбивати. Тому що якщо 10 людей працює у ФОПа найнятих – він такий самий роботодавець, як і всі інші. І це наша така позиція тверда.

Стосовно офіційної відповіді хочу сказати. Ну, у нас є Закон "Про звернення громадян". І відповідь там у відмові на роботу надається на вимогу того, кого там не взяли на роботу. Якщо він напише звернення, у будь-якому разі йому зобов'язані відповісти. Тут нема нічого особливого і неправильного.

Стосовно системної роботи, того, що треба системні законопроекти. Я хочу нагадати шановним колегам, що два закони прийнято в цілому, чотири знаходяться у Верховній Раді і п'ятий сьогодні зареєстрований, дерегуляція трудових відносин. І у нас такий план. Ми йдемо за планом погодженим. І все у нас системно, ми все враховуємо і все робимо так, як слід. І дуже дякую вам за підтримку.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Ігорю.

Будь ласка, Наталія Юріївна – авторка альтернативного законопроекту. Будь ласка, Наталія Юріївна.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Доброго дня!  Дякую за те, що дочекалися.

Я так розумію, ми розглядаємо 5266 законопроект, правильно?

 

ГОЛОВУЮЧА. Так. Вийшло так, що у нас автор Ігор Дядюра, він виступив останнім, бо попросили народні депутати… (Не чути)  Тому слово надала як авторці альтернативного після виступу автора.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Вибачте, вибачаюсь, але я майже нічого не слышу. Щось із зв'язком або у вас, або у мене.

Тому я кратенько доповім про альтернативний законопроект. В першу чергу я вивчила урядовий проект. І хочу в цілому підтримати його окреме положення. Тобто він, дійсно, пропрацьований, що є, дійсно, корисні положення. Але мета подання альтернативного законопроекту – це все ж таки звернути увагу на ті проблеми, які, на жаль, неякісно врегульовано в цьому законопроекті.

Це, перше, не відносити вимоги щодо статі працівників до вимог, які не будуть вважатися дискримінацією у сфері праці. Пропонований Кабміном підхід щодо введення таких вимог не відповідає статті 22 Кодексу законів про працю. Не передбачено можливості встановлювати вимоги щодо статі працівника. І застосування такого підходу можливо лише з одночасними коригуваннями статті 22 кодексу.

Друге. Пропонується залишити в законодавстві положення стосовно проведення консультацій з профспілками перед здійсненням заходів щодо скорочення чисельності або штату працівників незалежно від чисельності працівників, що звільняються, і не тільки в разі масових скорочень. Ми вважаємо цю норму дуже важливою. І вона обов'язково повинна залишитись.

Третє Альтернативним проектом я передбачаю спрощення створення спільного представницького органу.

Четверте. Проектом пропонується вдосконалити законодавчу термінологію. Я не буду розгортати ці питання, тому що це займе час.

П'яте. Для уніфікації термінології пропонується внести зміни до Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" в частині застосування єдиного терміну "первинна профспілкова організація". Це теж дуже важливо, щоб все було уніфіковане.

Шосте. Проектом пропонується законодавче віднесення осіб, які втратили роботу у зв'язку з зупинкою, скороченням виробничої діяльності через проведення карантинних заходів, до категорії громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштування.

Таким чином, за працевлаштування цих осіб протягом 1 року роботодавцю може подаватися компенсація фактичних витрат у розмірі єдиного соціального внеску при працевлаштуванні працівників терміном не менше ніж на 2 роки.

Колеги, вважаю, що запропонований нами проект сприятиме зміцненню соціального діалогу як інституту сьогодні, також фактичному посиленню соціально-трудових прав найманих працівників.

Тому, безумовно, я прошу або підтримати мій як більш розгорнутий законопроект, або… Ну, я розумію нашу політичну ситуацію в комітеті. Ми готові підтримати урядовий законопроект, але тільки із зауваженням, щоб до другого читання були враховані ті пропозиції, на яких я зараз наголосила.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Наталіє Юріївно.

Я чесно оголошу, що відповідно до …(Не чути) урядового законопроекту …(Не чути) повному консенсусу на відміну від того, що …(Не чути)

Дякую. Чи є питання до пані Наталії?

Таким чином, є пропозиція включити до порядку денного законопроект 5266 та 5266-1 і рекомендувати Верховній Раді   України прийняти за основу законопроект реєстраційний номер 5266.

Немає інших пропозицій? Будь ласка, шановні народні депутати, хто за цю пропозицію...

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Я попросила, я ж дала пропозицію: з врахуванням пропозицій, які я наголосила до другого читання.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ми проголосуємо спочатку ту пропозицію, яка першою надійшла. Саме у зв'язку з тим, що знайдено консенсус до урядового законопроекту. І потім проголосуємо вашу пропозицію.

 

_______________. Галино Миколаївно, я думаю, що в будь-якому випадку до другого читання Наталія Юріївна буде ж подавати свої пропозиції. І якщо ми знайдемо так само консенсус з профспілками і роботодавцями, то чому б нам не включити її пропозиції до законопроекту.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Ну, в чем проблема? Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧА. Я ставлю на голосування пропозиції в порядку надходження. Була пропозиція голови підкомітету пана Бабенка щодо того, щоб цей законопроект включити в порядок денний і прийняти за основу, і навіть без обговорення.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Включити, прийняти за основу, а також... (Не чути) В чому тут питання, пані Галино? От ви іноді, знаєте … (Не чути) підключатися до нього …(Не чути) взагалі не хочеться ніякого діалогу, чесно.

 

ГОЛОВУЮЧА. Наталія Юріївна, я ставлю на голосування… (Не чути)

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Саме в порядку надходження. У мене немає зовсім ніякої до вас перестороги чи чогось, от надходили пропозиції, ми їх голосуємо. Пан Миколо, ми голосуємо з пропозиціями Наталії Юріївни…

 

БАБЕНКО М.В. Давайте проголосуємо з пропозиціями Наталії Юріївни. Це ж немає проблем ніяких.

 

ГОЛОВУЮЧА. Немає у народних депутатів зауважень?

 

_______________. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Тоді голосуємо з пропозицією Наталії Юріївни, яка надійшла другою, про врахування до другого читання пропозицій відповідно відображених у альтернативному законопроекті.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Я ще раз, Наталія Юріївна, дивіться, я ще раз хочу звернутися до народних депутатів по законопроекту відомому знайдено консенсус. Ми в залі будемо виносити зразу на перше читання знайдений консенсус з розбалансуванням чи ми будемо виносити знайдений консенсус, який ми проголосуємо і у Наталії Юріївни є законодавча ініціатива внести до цього закону зміни на друге читання відповідно до її альтернативного законопроекту. Але комітет приймає те, де знайдемо консенсус. І я все ж таки першу пропозицію, яка була, я б її ставила на голосування, я просто настоюю на тому, що ми маємо там, де знайдено консенсус, знайдено …(Не чути)знайдено комітетом, знайдемо профспілками, знайдемо роботодавцями, це закріпити у Верховній Раді. На жаль, в цьому консенсусі, може, немає політичної сили, яку представляє Наталія Юріївна, але консенсус знайдемо саме базі … (Не чути) законопроекту. І комітетом ми підтримуємо цей консенсус або розбалансовуємо політично.

 

_______________. Галина Миколаївна, я просто, ви просто… Особисто для мене, я взагалі не бачу різниці між двома рішеннями. Якщо ми підемо навіть назустріч Наталії Юріївні, і якщо комітет зараз це зробить, ми ж все одно приймемо за основу той законопроект, який є урядовий і все одно так чи інакше доведеться вносити правки з боку Наталії Юріївни. Але ж нічого не зміниться від того, якщо ми просто підемо їй назустріч і вона так само разом з нами проголосує, і, можливо, тоді і її фракція так само підтримає це законопроект.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Ігор Дядюра, чи ви готові рекомендувати Верховній Раді кабмінівський законопроект з урахуванням пропозицій… Ми не голосуємо за те, щоб …….. основний законопроект альтернативним. До нього є негативні висновки. До першого законопроекту всі висновки…

 

_______________. (Не чути)

 

ДЯДЮРА І.Г. Галина Миколаївна, мені відповідати?

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка, пан Ігор.

 

ДЯДЮРА І.Г. Я прошу комітет прийняти за основу урядовий законопроект, раз.

Друге. Я готовий спільно з Наталією Юріївною, з усіма обов'язково обговорити всі правки, які виникають. Ми дійсно, можливо, під час нашого консенсусу щось не врахували. Готовий, відкритий, приїхати і зробити, але так, щоб це було не тільки прийнятно для Наталії Юріївни, а також для профспілок, для роботодавців.

Можливо, ми знайдемо…

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Безумовно, ніхто ж в цьому даже не суперечить… (Не чути) 

                      

ДЯДЮРА І.Г. Абсолютно. Ми можемо і знайдемо той компроміс в новій точці. Я це розумію абсолютно і готовий працювати. Але зараз прошу урядовий підтримати і винести його в зал.

Наталія Юріївна, я вас дуже прошу, підтримайте урядовий, а ми все відпрацюємо.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Колеги, ми ж чітко… чітко говорю, ми підтримаємо урядовий законопроект з тим, щоб до другого читання були розглянуті пропозиції, зазначені в альтернативному законопроекті. І тоді ми разом голосуємо в парламенті і разом доопрацьовуємо законопроект до другого читання. Це не має аж ніяк абсолютно іншої позиції. Щоб тільки там звучало, що, да, до другого читання ми доопрацюємо цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧА. Наталія Юріївна, безумовно. Не потрібно рішення  комітету для того, щоб розглянути ваші пропозиція, Наталія Юріївна.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Так, а в чому тогда, Галина Николаевна, я не понимаю. У чому у нас спор тогда, чому ми втрачаємо час? Я вийшла...

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Галина Миколаївна, ще раз, в будь-якому випадку беремо за основу урядовий законопроект. І те, що ми включаємо в рішення комітету побажання Наталії Юріївни, ніяким чином поки що не впливає на цей законопроект. Ми тільки озвучили позицію комітету про те, що ми готові до діалогу і разом зі сторонами соціального …

 

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Для того, щоб не було дискримінації, я пропоную наступне рішення. Приймаємо за основу урядовий і пишемо, що комітет зобов'язується і бере на себе зобов'язання  розглянути  пропозиції на друге читання народних депутатів Королевської, Тимошенко, Цимбалюка, Остапенка, Гривка, Третьякової і інших, які не дійдуть. …(Не чути) дискримінація по відношенню до інших народних депутатів, які будуть подавати на друге читання свої правки.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Якщо там є ще альтернативні законопроекти, то,  безумовно, з усіх альтернативних – немає питань. Якщо там немає інших альтернативних законопроектів, то я і поставила це питання, що ми зобов'язуємося комітетом розглянути до другого читання і врахувати там … (Не чути) Це просто дипломатія процесу.

І вам дуже правильно зараз кажуть, що, якщо ви хочете, щоб наша фракція в повному складі проголосувала за урядовий законопроект, маючи альтернативний, то мені колегам треба донести, що колеги …(Не чути) наші пропозиції розглянути і …(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. …(Не чути) брати на себе не можемо, зобов'язання врахувати ми брати на себе не можемо. Тому що за основу…

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Не можемо розглянути, ще раз, пані Галино, розглянути… (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧА. …(Не чути) 451, скільки 300 чи 424, чи скільки в нас? Перераховуємо всі ... (Не чути) 

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Ви зараз мене провокуєте внести туди тисячу поправок і заблокувати проект, чесне слово. Чесно, ви зараз просто провокуєте ситуацію. Навіщо ви це  робите, для мне незрозуміло.  Коли ми кажемо, що, да,  ми підтримуємо за основу кабмінівський законопроект і ми готові до другого читання  працювати над цим питанням.

 

_______________.   Галина Миколаївна, значить, дивіться, оскільки перша пропозиція надійшла від мене, оскільки все одно доведеться розглядати цей законопроект на підкомітеті, я вношу пропозицію розглянути пропозицію і затвердити її рішенням комітету про те, що ми беремо за основу урядовий законопроект і зобов'язуємось розглянути пропозиції запропоновані законопроектом Наталії Юріївни. Це буде компромісне рішення, я переконаний, що Наталія Юріївна розумна людина. Якщо сторони соціального діалогу скажуть  їй, що ми погоджуємося з тим, з тим, з тим, а по певних питанням ми не можемо досягнути консенсусу чи компромісу, то я переконаний в тому,  що вона ні на чому наполягати не буде. Але ми будемо мати об'єднаний зал.

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, до нас надійшло все ж таки ... (Не чути) надійшла пропозиція прийняти за основу законопроект кабмінівський і надійшла друга пропозиція прийняти за основу кабмінівський законопроект з урахуванням пропозицій, наданих до альтернативного пані Королевською.

Прошу голосувати за першу пропозицію в порядку надходження. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Пан Микола.

 

БАБЕНКО М.В. Я буду голосувати за другу пропозицію, тому що я хочу, щоб зал об'єднувався, розумієте. Я – утримався у першому питанні.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

І таким чином...

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.  Королевська – утрималась.  

 

 ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Наталія Юріївна.

І 4 – за.

Хто за другу пропозицію, прошу голосувати.

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко –  за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Наталія Юріївна.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.  Королевська – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Наталія Юріївна.

Переходимо до розгляду... Рішення прийнято.

Переходимо до розгляду наступного питання поряду денного.

 

_______________.  Рішення є? Є голоси на рішення?

 

ГОЛОВУЮЧА. Так, є.

 

_______________. Дякую. 

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Дякую, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧА. І таким чином є пропозиція відхилити законопроект 5266, рекомендувати Верховній Раді України відхили законопроект 5266-1 народної депутатки Королевської.

Будь ласка, шановні народні депутати, хто за це рішення, прошу голосувати. Хто – проти? Хто – утримався?

 

_______________. Утримався.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Я просто не расслышала, о чем там было.

 

ГОЛОВУЮЧА. (Не чути) …до другого законопроекту, тому, мабуть, що ви проти,  про відхилення свого законопроекту. Так, Наталія Юріївна, ви – проти?

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Я – утрималась. Я не чую, про що...

 

ГОЛОВУЮЧА. Рішення не прийнято. 3 – за, а інші – утрималися. Тому рішення, я вважаю… (Не чути) Подивіться, якщо потрібно, будемо... (Не чути) 

Шановні народні депутати, переходимо до пункту 2  нашого порядку денного. Щодо доцільності включення до порядку денного сесії проектів законів про заходи щодо упорядкування системи розрахунків розмірів прожиткового мінімуму, соціальних виплат, грошових платежів і стягнень та плати за надання адміністративних послуг (адміністративного збору) (реєстраційний номер 5045) (Кабінет Міністрів України). І є альтернативний законопроект народної депутата Королевської Наталії Юріївна 5045-1.

Будь ласка, Міністерство соціальної політики, для презентації законопроекту.

 

_______________. Дякую, Галино Миколаївно.

Доброго дня, шановні народні депутати, шановні присутні! Дійсно, дуже важливе питання стосовно...

 

ГОЛОВУЮЧА. Пане ………..., можна трішечки гучніше. У вас є можливість чи поближче до мікрофона? Дякую.

 

_______________. Я спробую. Так краще чути?

 

ГОЛОВУЮЧА. Наталія Юріївна, в мене прохання вимкнути мікрофон, бо ми чуємо, що у вас відбувається. Дякую.

 

_______________. Дякую за надане слово.

Законопроект 5045 розроблено урядом на виконання Указу Президента України стосовно запровадження в Україні нової методології обчислення прожиткового мінімуму.

Цим законопроектом передбачається запровадити передумови для поступового зростання прожиткового мінімуму в нашій державі. Основна ідея законопроекту передбачає встановлення оновленої методології формування прожиткового мінімуму, а також визначення сфери його застосування.

Наразі ми говоримо про те, що прожитковий мінімум має бути вартісною величиною для визначення основних соціальних потреб людини на мінімальному рівні. При цьому статтею 46 Конституції України визначено, що пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом для існування, мають забезпечити рівень життя не нижче від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Такі ж рішення були визначені і у численних судових рішеннях. Тому прожитковий мінімум має застосовуватися виключно для визначення основних соціальних гарантій, які є для особи основним джерелом доходів, що буде відповідати відповідно Конституції.

Було проведено масштабний аудит законодавства на предмет використання величини прожиткового мінімуму. І на сьогоднішній день в українському законодавстві прожитковий мінімум є розрахунковою величиною для визначення, як розміру соціальних виплат, так і розмірів штрафів, зборів, платежів і стягнень.

Зараз ми говоримо про те, що майже 180 норм передбачають використання прожиткового мінімуму в кримінальному, господарському, адміністративному та іншому законодавстві, що в 2 рази, я підкреслюю, в 2 рази перевищує кількість таких аналогічних норм, які регулюють питання соціальних виплат. Тому пропонується запровадити чотири нормативи для розрахунку таких виплат і зборів. Зокрема, ми говоримо про запровадження базових величин для надання соціальних виплат, які не пов'язані з основним джерелом отримання доходів громадян: це базова величина для грошових платежів і стягнень, яка буде базуватися на розрахунковій штрафний санкції і адміністративних стягненнях; це базова величина для адміністративних зборів і це розміри плати за надання адміністративних послуг.

В принципі, ми говоримо про те, що ці зміни законодавчі є лише першим кроком, які дають можливість і розв'язують проблематику підвищення прожиткового мінімуму. Адже всі ми прекрасно розуміємо, що на сьогоднішній день забезпечити одномоментне зростання всіх показників, які прив'язані до прожиткового мінімуму, стан економічного розвитку нашої держави просто не дозволяє.

Тому за алгоритмом реалізації цих законодавчих ініціатив другим кроком має бути визначено етапність досягнення основних соціальних стандартів і приведення їх до реального прожиткового мінімуму. За нашими планами це може розпочатися вже  2022 року і якщо сказати про те, що на сьогоднішній день затверджений законодавством прожитковий мінімум відповідає в середньому на 46 відсотків фактичному розміру прожиткового мінімуму, то ми можемо сказати, що в 22-му році цей показник доцільно збільшити на 14 відсотків, в 23-му – на 15 і в 24-му – ще на 25 відсотків для того, щоб у 2024 році по суті поетапно підійти до того, щоб у нас затверджений розмір прожиткового мінімуму відповідав фактичним його показникам.

Я звертаю особливу увагу на те, що цей законопроект дає можливості до такого алгоритму дій, але все буде пов'язано із можливостями економічного стану в державі забезпечити фінансові показники реалізації такого підходу, адже ми всі розуміємо, що на сьогоднішній день є дуже велика кількість і рішень Конституційного Суду, і рішень Верховного Суду, і судів нижчих інстанцій, коли люди відсуджують по суті в держави те, що їм гарантовано законодавством, але, на жаль, виходячи з фінансових показників, не завжди виплачується у тих розмірах, які визначені законодавством.

Тому я особливу увагу підкреслюю на те, що це має бути консенсусне рішення, яке передбачає поетапне його впровадження стосовно відповідності тим економічним показникам, які будуть досягнуті відповідно в строк його реалізації.

Цей законопроект непросто проходив дискусію між центральними органами виконавчої влади. Ми мали достатньо серйозні дискусії з Міністерством фінансів, тому що, з однієї сторони, ми як Міністерство соціальної політики намагаємося впровадити ті зміни, які б максимально швидко дали нам можливість підійти до затвердження прожиткового мінімуму на рівні фактичного, з іншої сторони, ми, звичайно, розуміємо фінансові показники і можливість забезпечення цього на рівні економічного зростання.

Тому дуже велике прохання підтримати цей законопроект для того, щоб ми створили передумови щодо подальшого використання прожиткового мінімуму в тих аспектах, який він має використовуватись відповідно до Конституції.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Віталію.

Така пропозиція зараз розглянути альтернативні законопроекти і дати можливість Наталії Юріївні надати альтернативні пропозиції. Потім Мінфін – пан Роман Єрмоличев, потім Шубін – профспілка, Біленький – роботодавці, ………. –  громадська рада при комітеті, і пані Зюзіна Ольга  просила. У мене прохання тільки всім, хто буде коментувати, не авторам, а для коментарів, до 3 хвилин, щоб ми встигли розглянути до приходу нашого міністра соціальної політики.

Будь ласка, Наталія Юріївна.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Дякую.

Шановні колеги, шановні присутні! Я уважно дуже ознайомилась з поданим Кабміном законопроектом і я хочу відзначити, що це повна розбалансованість з інтересами соціального захисту та підвищенням соціальних стандартів життя громадян України. Як зазначив Віталій, створити передумови, то, вибачте, це не передумови.

Я хочу зазначити, що запропонований урядом підхід – це змінити прожитковий мінімум на базову величину для соціальних виплат населенню, яка значно менша за розміром. І вони пропонують, що будуть встановлювати Кабміном практично в ручному режимі із залишковим принципом. Це підхід абсолютно антисоціальний по суті. Він призведе до кардинального погіршення соціальної підтримки людей і подальшого зростання бідності в нашій країні. І для недопущення цієї ситуації я і запропонувала альтернативний законопроект з метою відновлення соціального захисту громадян. Нами є такі пропозиції.

Перше. Це встановити базові величини тільки для різного роду штрафних платежів та адміністративних зборів. При цьому розміри таких базових величин для грошових платежів і стягнень, і для адміністративних зборів будуть затверджуватись, починаючи з 22-го року Законом про Державний бюджет на відповідний рік, а не рішенням уряду в ручному режимі як я вже зазначила.

Друге. Пропонується виключити такі величини як базова величина для соціальних виплат на дітей, а також базова величина для соціальних виплат населенню, оскільки пропонується залишити чинним механізм встановлення розміру соціальних допомог на основі прожиткового мінімуму, але при цьому змінити підходи до визначення його розміру.

Третє. Пропонується внести зміни до Закону "Про прожитковий мінімум" та передбачити встановлення і затвердження прожиткового мінімуму на рівні не нижче його фактичної величини. І від цього ми не маємо права відходити. Це базова соціальна величина.

Зокрема, пропонується встановити, по-перше, що набір продуктів харчування, набір непродовольчих товарів та набір послуг щорічно затверджується урядом після проведення їх науково-громадської експертизи та до початку розгляду Верховною Радою проекту закону про державний бюджет на наступний рік. Також передбачено, що споживчий кошик не може бути меншим, аніж затверджений у попередньому році.

По-друге, передбачено, що прожитковий мінімум встановлюється урядом на основі затвердженого набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів та набору послуг. А пропозиції щодо вартості величини прожиткового мінімуму подаються в проекті закону про державний бюджет на відповідний рік.

По-третє, пропонується внести в закон норму про те, що прожитковий мінімум з розрахунку на одну людину, а також для відповідних соціальних демографічних груп населення щороку затверджується Верховною Радою в законі про державний бюджет на відповідний рік, і не може бути менше прогнозованого фактичного розміру прожиткового мінімуму.

По-четверте, в разі, якщо фактичний розмір прожиткового мінімуму протягом двох місяців поспіль перевищує затверджений розмір прожиткового мінімуму, уряд протягом 15 днів повинен ініціювати перед парламентом внесення змін до держбюджету на відповідний рік, які передбачають підвищення розміру прожиткового мінімуму з урахуванням прогнозного рівня інфляції до кінця бюджетного року.

По-п'яте, для посилення соціального захисту найбільш вразливих категорій громадян пропонується внести зміни до низки законів і збільшити передбачені ними соціальні виплати у прив'язці до розміру офіційно встановленого прожиткового мінімуму. Це дозволить підвищити розмір виплат з тим, щоб збільшити величину офіційно встановленого та фактичного прожиткового мінімуму, зокрема відповідно… І далі перелік тих законів, які ми пропонуємо внести.

Тому, шановні колеги, це дуже важливий законопроект, який формуємо фундамент соціальної політики. І пропозиція уряду, коли наш уряд зараз бореться не з бідністю, а воює з бідними, це посилення бідності. Тому я дуже вас прошу, ні в якому разі антисоціальний та антиконституційний законопроект, який ми зараз розглядаємо. Не хочете мій підтримувати, не підтримуйте. Але цей законопроект, він дійсно несе …(Не чути) держави та підтримку людей сьогодні.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Наталія Юріївна. Я з повагою до вашого законопроекту.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Роман Єрмоличев.

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В.  Доброго дня, Галина Миколаївна. Ми розуміємо всі чудового, що питання прожиткового мінімуму необхідно врегульовувати і дійсно застосовувати так, як він має застосовуватись той розмір дійсно для захисту бідності наших громадян. Тому дійсно, в принципі, правильно, що Мінсоц почав хоча би цю роботу.

Ми чудово розуміємо, якщо застосувати фактичний розмір прожиткового мінімуму до тих всіх розмірів, які встановлені законодавством, це будуть суттєві додаткові бюджетні кошти. Якщо навіть в діючих умовах застосувати розмір фактичного прожиткового мінімуму і реалізуватися протягом трьох наступних років, це близько 270 мільярдів гривень. Ми чудово розуміємо, що на сьогодні економіка країни явно не спроможна виділити такі додаткові кошти в сумі 270 мільярдів гривень, навіть протягом наступних трьох років.

Тому змінювати підходи і акцентувати саме застосування фактичного прожиткового мінімуму саме на ті категорії населення, де потребує цієї підтримки, ми повинні це робити. І ми, в принципі, дискутували з Мінсоцом щодо цього питання, і ми підтримали рух в цьому напрямку.

Але тут ще одне є питання комплексне. Ми з вами проговорювали щодо прирівнювання прожиткових мінімумів, точніше, зарплат і визначення в різних законах, саме прийнятих народними депутатами, що заробітні плати прив'язані до прожиткових мінімумів. Коли ми зараз застосуємо, не змінюючи такі підходи, і застосуємо фактичний розмір прожиткового мінімуму до визначення розмірів заробітних плат, це до тих 270 мільярдів, мабуть, ще добавиться 270 мільярдів щодо заробітних плат.

Тому наша позиція як Мінфіну: окрім соціальних допомог і відв'язки має бути комплексне рішення щодо упорядкування і визначення умов оплати праці в державному секторі. І, можливо, прийняття спільно з народними депутатами якогось базового закону щодо умов оплати праці всіх державних службовців у бюджетній сфері щодо комплексного підходу щодо визначення цих умов оплати праці. Бо у даному випадку в нас якесь получається половинчасте рішення, що ми соціальні допомоги відв'язуємо і встановлюємо адресність, а з зарплатами на сьогодні у нас поки ситуація не зрозуміла.

Я розумію, що це питання і до уряду в тому числі, на сьогодні це повноваження Мінекономіки. Ми неодноразово порушували це питання перед Мінекономіки, що це потребує врегулювання, бо неприйнятно на сьогодні 12 тарифних розрядів схлопуються до мінімальної (я, вибачте, слово таке застосую), до мінімальної заробітної плати. Тобто це також відповідальність уряду, в тому числі щодо врегулювання цієї ситуації. Але ми готові до подальшої співпраці з народними депутатами і пошуку компромісу, в тому числі щодо винайдення джерел додаткових коштів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Романе.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Я прошу маленький коментар.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Наталія Юріївна.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні друзі, ми ж всі з вами дуже добре розуміємо, що це вже як мантра 20 років у країні повторюється, що немає грошей. Президент разом з РНБО запропонував дуже такий інструмент, як боротьба з контрабандою. І ми всі почули, що контрабанда дає країні, як мінімум, 300 мільярдів сьогодні додаткових надходжень. Тому що, на жаль, у нас такий обсяг зараз знаходиться а тіні оцих контрабандних скруток. 

Тому, якщо ми не будемо ставити амбітні цілі, якщо ми не будемо сьогодні і уряду, і парламенту пропонувати дійсно революційні рішення, які б змогли привести сьогодні рівень життя в країні до іншого рівня, а будемо під всі ініціативи підкладати мантру немає грошей, тоді навіщо взагалі щось робити.

Тому я пропоную, давайте оцей лозунг "немає грошей" все ж таки відкладемо в сторону і будемо працювати над тим, щоб знаходити сьогодні гроші, які, на жаль, не доходять до бюджету, а залишаються в кишенях то  корупціонерів, то контрабандистів, то обнальщиков, то ще інших груп товарищей. Сказали буде 300 мільярдів від боротьби з контрабандою – добре. Ми запропонували, давайте цих 300 мільярдів віддамо людям, підтримуючи їх реальним прожитковим мінімумом. Це рішення? Рішення. Це є пропозиція? Є пропозиція. Це для людей? Це для людей.

Дякую дуже за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Наталія Юріївна.

Але, здається, що... (Не чути) чи, може, не дуже добре чутно, але він казав про те, що в цих законопроектам немає відв'язки в законах, де є чиновники і державна служба, і інші оплати прив'язані до прожиткових мінімумів. І різкий підйом прожиткового мінімуму, він не тільки підвищить соціальний захист людей, але і він збільшить ту оплату чиновників, яку ми намагаємося знизити.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Немає проблем, до другого читання це ми з вами врегулюємо, можете не сумніватися. Ось ці відв'язки, дов'язки. Тим паче, що ми ще зараз створили робочу групу і ми плануємо в травні місяці провести дуже таке комплексне засідання щодо відв'язки наших супер-чиновників з мільйонними зарплатами від тої "кормушки", біля якої вони третій рік поспіль вже годуються.

Дякуємо.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Наталія Юріївна,  таким чином яка пропозиція? Давайте послухаємо... Я перепрошую, давайте послухаємо пана Шубіна, Біленького, Латиша, Зюзіну і потім...(Не чути) або приймемо в залежності від пропозицій.

Будь ласка, пан Шубін.

 

ШУБІН О.О. Дякую.

Шановна Галина Миколаївна, шановні члени комітету, під час опрацювання зазначеного законопроекту в уряді  СПО профспілок було надано низку пропозицій, і  значна кількість їх не врахована.

Зокрема, ми виступаємо проти визначення непродовольчої і продовольчої складової прожиткового мінімуму на рівні 50 на 50. Якщо ми візьмемо аналітику європейських країн, то в більшості європейських країн, ну, звичайно, вони більш розвинені, ніж Україна, продовольча складова складає не більше 20-25 відсотків. Але і в українських стратегічних документах, в "Цілях сталого розвитку", пункт 1, 2, 3, визначено значення референтних для України 40 відсотків. Визначення рівня 50 відсотків, безумовно, призведе до зменшення цього показника.

Крім того, ми виступаємо проти скасування на даному етапі вже науково-громадської експертизи. Адже визначення продовольчої складової на основі аналізу домогосподарств до того, як ми визначимо "типове домогосподарство України", проведемо перепис населення і з'ясуємо взагалі структуру населення України, нам видається, що ми просто не зможемо виконати якісно це завдання.

Ми також вважаємо, що до прожиткового мінімуму серед гарантованих Конституцією виплат обов'язково мають бути прив'язані допомога по безробіттю, як єдине джерело, в разі, якщо воно справедливо сплачено, єдине джерело доходу, стипендії, особливо соціальні. І крім того, ми, безумовно, виступаємо проти того, щоб базова величина, до якої прив'язані інші соціальні виплати, ніяким чином не визначалась, ну, хоча б критерії щодо її встановлення на рівні закону. А вона просто передавалась на відкуп Кабінету Міністрів. Адже це все ж таки права людей, які мають гарантуватись на рівні законодавчого акту. Просимо врахувати це під час доопрацювання.

 

_______________. Якщо дозволите, Галина Миколаївна, маленьке уточнення. Тому що і від Наталії Юріївни, і від Олександра Олександровича прозвучало те, що ми базову величину, начебто, даємо на відкуп уряду чи уряд її буде встановлювати.

Дійсно, в законопроекті передбачається те, що уряд її буде розраховувати, але затверджуватись вона буде в законі про державний бюджет Верховною Радою, і, по суті, на базі неї буде підготовлено і всі бюджетні показники. Крім цього, ми передбачаємо, що така величина повинна збільшуватись не менше, ніж 2 рази на рік. Тобто це не буде ручне регулювання урядом, а це буде регулюватись Верховною Радою.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Біленький.   

 

БІЛЕНЬКИЙ С.Л. Дякую, Галина Миколаївна, за можливість.

Ми подивилися на цей законопроект. На перший погляд ми побачили, як він впливає на роботодавців. Тому я хотів би, якщо можливо, задати Віталію Музиченку питання з урахуванням того, що сказав представник Мінфіну Роман Єрмоличев.

Нас також непокоїться питання, як це відіб'ється на зарплатах, тобто на тарифі першого тарифного розряду і те тільки єдиної тарифної сітки, яка використовується для бюджетної сфери.

Ми там якоїсь прямої прив'язки не побачили в цьому законопроекті, чи відв'язки навпаки. Але Віталій казав, що це лише перший етап. Тому нас непокоїть, що буде на другому етапі. Які є перестороги, так, що для бюджетної сфери буде розраховуватись, Мінфіном затверджуватись чи Кабміном, чи Верховною Радою якась базова величина, далека від фактичного прожиткового мінімуму, для приватного сектора, скажімо, буде зроблена дещо по-іншому. І в нас знову буде величезний розрив у зарплатах між бюджетним та небюджетним секторами в такому разі, і буде певна дискримінація небюджетного сектора.

Може, якось пан Віталій нас заспокоїть, що цього не відбудеться. Тоді ми, можливо, підтримаємо цей законопроект, оскільки ми вважаємо, що проблема, яка піднімається, надважлива, і немає бути в країні два прожиткових мінімуми – законодавчо встановлений та фактичний.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан ……....  Вадим, будь ласка, голова … (Не чути)  

 

_______________. Добрий день, Галина Миколаївна! Добрий день, шановні депутати, присутні. Громадська рада при Комітеті соціальної політики та захисту прав ветеранів розглянула законопроект 5045 і прийшла до висновку, що такий законопроект не може бути прийнятий в такому вигляді, потребує суттєвого доопрацювання.

І щодо застережень, і щодо рекомендацій я прошу надати слово Ользі Зюзіній, яка була доповідачем з цього питання на громадській раді.

 

ГОЛОВУЧА. Дякую, пане Вадиме.

Будь ласка, пані Ольга Зюзіна.

Пані Ольга, потрібно включити мікрофон. Я вас бачу, але не чую ще. Пані Ольга займається питанням прожиткового мінімуму багато років.

 

ЗЮЗІНА О.І. Включено? Мене чути?

 

ГОЛОВУЮЧА. Так. Так, чуємо.

 

ЗЮЗІНА О.І. Доброго дня, шановні депутати! Я хочу вашу увагу звернути на деякі недоліки цього законопроекту.

По-перше, ми маємо ситуацію двох прожиткових мінімумів. Перший прожитковий мінімум, який розраховує Міністерство соціальної політики, і другий прожитковий мінімум, який розраховує і подає до держбюджету Міністерство фінансів, який необґрунтований, вдвічі зменшений за своїм розміром, який порушує статті Конституції 1, 3, 46, 48, 22, який порушує право людини на гідне життя і порушує на гідний рівень життя країни, подальшу збіднілість і зубожіння населення.

Тому ми ставимо питання, а де ж тут те упорядкування системи розрахунків прожиткового мінімуму, яким визначається назва цього законопроекту? І замість того, щоб дійсно упорядкувати цю систему, замість того, щоб другий прожитковий мінімум, його не впроваджувати, не затверджувати, його скасувати, автори законопроекту пропонують його назвати базовою величиною і законодавчо затвердити оці порушення Конституції, порушення людини на гідне життя. Тому в цьому випадку громадськість не підтримує цей законопроект.

І далі. Не надано відповідної аналітики переходу від нормативної методики врахування прожиткового мінімуму до нормативно-структурної  методики, не надана відповідна аналітика, з чим ми і звертаємось теж до Міністерства соціальної політики та Інституту демографії, який приймав участь в цьому.

Далі. Ні в якому разі неможливо вносити такі зміни до статті 4 Закону України "Про прожитковий мінімум" щодо скасування науково-громадської експертизи, яка є фактично тим критерієм набору, мінімального набору людини, її потреб, за яким визначається прожитковий мінімум. Тобто головні оці тематики, вони є самими базовими на невідповідність законопроекту нормам Конституції.

Практично цей законопроект 5045 він не усуває проблем прожиткового мінімуму, а напроти, він ще затверджує збіднілість країни, затверджує другий прожитковий мінімум, який вдвічі зменшує потреби людини, який не відповідає нормам Конституції. І тому ми кажемо, що його недоцільно вносити до порядку денного сесії, він потребує суттєвого доопрацювання. І в цьому форматі ми пропонуємо створення робочої групи з прожитковим мінімумом при комітеті і наполягаємо на проведенні і затвердженні міжвідомчої робочої групи з прожиткового мінімуму при Кабінеті Міністрів, що було винесено рішенням парламентських слухань.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Ольга.

Ми на Кабміні зробити робочу групу не зможемо, але я пропоную Михайлу Михайловичу, в нього є пропозиція.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати, представники центральних органів виконавчої влади і громадськості! Насправді тема дуже болюча і дуже актуальна, і тут не варто створювати, як сказав заступник міністра, передумов. Оці передумови можуть розбалансувати не тільки соціальні виплати держави, а й інші чинники.

Через те, я вважаю, найкращий вихід з цієї ситуації був би  створити робочу групу в Комітеті соціальної політики та захисту прав ветеранів з цього питання. Я не буду повторюватись, бо Наталія Юріївна чітко проаналізувала основний законопроект. Ми вислухали позицію, як на мене, фахову Міністерства фінансів. Ми бачимо, що є позиція Міносвіти і Мінветеранів, які підтримують цей законопроект, це говорить про їх державницьку позицію. До речі, є ще декілька законодавчих ініціатив, в тому числі команди "Батьківщина" стосовно цих базових величин.

Я вважаю, що така робоча група з залученням фахівців, представників центральних органів виконавчої влади, громадськості дали б можливість напрацювати насправді той варіант прожиткового мінімуму, який би насправді відповідав щодо соціальної сфери, захисту громадян, а з іншого боку, враховував би умови теперішнього економічного стану.

В іншому разі це буде нефаховий підхід. І однозначно я не впевнений, що така законодавча ініціатива має шанс пройти хоча б в сесійну залу у першому читанні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Михайло Михайлович.

Шановні народні депутати, є інша пропозиція, ніж… (Не чути)

 

_______________. Підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Михайло Михайлович, а ви погодитесь очолити?   Дякую.

Таким чином, виносимо рішення щодо створення робочої групи для опрацювання законопроекту № 5045 і альтернативного до нього 5045-1 на базі комітету. Головою робочої групи пропонуємо Цимбалюка Михайла Михайловича. І йому пропонуємо сформувати склад цієї робочої групи і доопрацювати законопроект для того, щоб він був збалансований, з Мінфіном…

Так, Наталія Юріївна.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Я с Михаилом Михайловичем прямо на одной волне. Спасибо большое, коллеги! Я абсолютно поддерживаю пропозицию Михаила Михайловича. І готова об'єднати всі зусилля для того, щоб дійсно відпрацювати і винести в зал вже законопроект, який буде одноголосно всіма підтриманий.

Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Наталія Юріївна, за долучення до роботи надзвичайно важливої. … Тому тоді у нас два співголови – Цимбалюк і Королевська… Голосуємо це питання. І нас чекає вже…

Хто за це питання, прошу проголосувати.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.  За.

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Одноголосно.

 

ЗЮЗІНА О.І.  Галина Миколаївна!

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка, пані Олю.

 

ЗЮЗІНА О.І.  Галина Миколаївна, ми просимо членів громадської ради теж включити цю робочу групу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Обов'язково, не буде жодних застережень, жодних… Я думаю, що тут всі фракції об'єднаються, щоб створити один текст, який буде залом підтриманий і всю громадськість, яка буде підтримувати ці речі.  Питання дуже важке, надзвичайно важке. Як його ………, це теж…

 Будь ласка, до нас приєднується міністр соціальної політики пані Марина Володимирівна Лазебна та її заступник …(Не чути)

Вітаю, шановні колеги! Ми запропонували в порядок денний включити звіт міністра соціальної політики пані Марини Лазебної. І запропонували в порядок денний …(Не чути) інформаційні довідки щодо виконання плану законодавчих робіт Верховної Ради, погашення Фонду соціального страхування заборгованості по страхових виплатах за листками непрацездатності, стан впровадження Електронного реєстру листків непрацездатності. І я думаю, що у пані Марини теж можуть бути до нас питання щодо того, щоб просити щось швидше та прискорити прийняття якихось стратегій.

Будь ласка, пані Марина, ми вас давно чекаємо.

 

ЛАЗЕБНА М.В. Дякую, Галина Миколаївна.

Шановні народні депутати, рада всій бачити.

Хотіла б запитати…(Не чути)

 

ЦИМБАЛЮК М.М.  (Не чути)

 

ЛАЗЕБНА М.В. О'кей, це теж варіант, це теж рішення і це компроміс. А я завжди кажу, що через компроміси можна і розвиватися.  Дякую.

Я коротко доповім з цих трьох питань. Власне, дійсно у нас план законопроектних робіт, який був затверджений Верховною Радою, на контролі у Прем?єр-міністра і кожний понеділок ми всі відчитуємося міністру, як ми його виконуємо.

   Власне, на І квартал у нас, там, де міністерство мало б відповідальність внести законопроект і було передбачено 9 законопроектів, з них 6 зареєстровано в Верховній Раді і є ще 3, за якими ми, скажемо так, маємо борги.

Перший з них – це про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству, так звана Стамбульська конвенція. Але… (Не чути) що є порядок, регламент подання законопроектів, які передбачають ратифікацію. Це через Офіс Президента, тому нам в Офіс Президента, ми вже це зробили ще в минулому році, Офіс Президента нам повернув цей законопроект для врегулювання певних питань з Міністерством внутрішніх справ і Офісом Генерального прокурора. Ми це вже врегулювали, зараз надішлемо в Міністерство закордонних справ і таким чином виконаємо свою місію і роботу, а вже потім буде Офіс Президента вирішувати як подавати в Верховну Раду.

Другий законопроект, він складний. Це про внесення змін про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та деяких інших законодавчих актів. Це той законопроект, який був напрацьований … (Не чути) і стосувався роботи Фонду соціального страхування, оптимізації роботи, більш такої… Критично ми дивилися на цю ситуацію, напрацювали законопроект, показували комітету основні концептуальні засади, але він погано сприймається профспілками і роботодавцями, погано … (Не чути) дискусії.

Вчора я провела особисту зустріч з представником зі сторони роботодавців, зі сторони профспілок, готові йти на компроміс. Три речі, які викликають дискусію. Перша – це ми посилюємо вимоги до страхового стажу, які дають право потім, від яких рахуються лікарняні. Друга позиція – це те, що ми хотіли все ж таки з роботодавцями подискутувати чи можемо ми не 5 днів оплати роботодавцями, а 10, зважаючи на таку ситуацію, яка є сьогодні в країні з лікарняними взагалі, критичну ситуацію у фонді. І третя позиція – це, безумовно, призначення, тобто посилення контролю з боку Кабінету Міністрів – це призначення директора виконавчої дирекції Кабінетом Міністрів України. Це 3 дискусійних питання.

Про що ми домовилися, я вам доповідаю. Про 5, 10 днів ми, мабуть, змінимо цю ситуацію, цю ситуацію, тому що ми ще проведемо додатковий економічний аналіз, де сьогодні є роботодавці, які платять, яким важко і яким держава, як вони кажуть, ми не вкрали у вас ні часткове безробіття, ми не користувалися пільгами, ми платили внески і ми не звільняли людей. Я думаю, як міністр я маю підтримати таких роботодавців, зважати на їх позицію і думку. Але ми проведемо такий глибокий економічний аналіз з точки зору все ж таки хто користувався і хто нічого не платив, тобто до цього фонду і, можливо, подивимося. Але 5, 10, ми їх змінимо. Я думаю, що це правильно в умовах економічної кризи, пандемії і невідомо ще як воно буде.

Стосується вимог страхового стажу там, де ми не набагато підвищували, теж ми з вами домовилися про те, що ми ще переговоримо і подивимося, щоб люди не, тобто, щоб не … (Не чути) цим рішенням людей, але вони сприймають нормально, щоб аналітично проаналізувати, які вимоги до стажу більш є прийнятними з точки зору, щоб люди, які платять внески, користуються, щоб вони все ж таки лікарняний мали в достатніх розмірах.

І по призначенню директора виконавчої дирекції. Вони, безумовно, заперечують, вони вважають, що ми цим самим порушуємо міжнародні стандарти, конвенції МОП і таким чином теж … (Не чути)   

До чого ми договорилися, знаючи яка ситуація … (Не чути) це, до речі, одне з питань, яке ви мені поставили, це питання того, що сьогодні робиться у фонді, до чого ми договорилися, це буде протоколом затверджено. Ми сьогодні три сторони, які беруть участь в управлінні фондом, а відповідно беруть і на себе відповідальність за стан, який є у фонді, мають напрацювати дуже швидкий план заходів по мінімізації дефіциту фонду, спільно напрацювати. Я кажу, ми беремо участь в управлінні, значить спільно відповідаємо за всі рішення, які там приймаються. Ми зараз я думаю, що за тиждень … (Не чути) такий план заходів як все ж таки змінімізувати дефіцит фонду і чи ми дійсно зможемо тими коштами, які будуть надходити до фонду, забезпечувати своєчасні виплати з фонду. Це по законопроекту я вам доповіла.

Звичайно, ми йдемо в прострочені строки, ми не можемо подати так, як записано в плані законопроектних робіт, що він затверджений Верховною Радою. Але я думаю, що якщо сьогодні буде рішення прийматися...(Не чути) то я прошу вас нам ще б хоча місяць на доопрацювання цього законопроекту, тому що він системний, він великий. Він тільки ... (Не чути) але це достатньо системний законопроект. І я все ж таки хочу скористатись правом соціального діалогу для того, щоб ... (Не чути) суспільство.

І останній законопроект, він буде найближчим часом вже на уряді, це про розмежування функцій органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань соціального захисту населення і захисту прав людей у зв'язку з утворенням Національної соціальної сервісної служби та їх ...(Не чути) форми. Цей законопроект, вже він опрацьований, він пройшов всі процедури погодження ... (Не чути)

Власне, от план законопроектних робіт. Якщо питання є, я можу відповісти. 

 

ГОЛОВУЮЧА.  (Не чути)

 

ЛАЗЕБНА М.В. Стосовно ситуації з лікарняними. Безумовно, є графік, де чітка кореляція захворілих на COVID ... (Не чути) лікарняні. Це, безумовно, тобто це реальність, яку треба сприймати і розуміти.

Також я хотіла би звернути вашу увагу на те, що надходить у нас по ЄСВ і наші ... (Не чути) Це те, що ми отримали до фонду як надходження, і те, що ми маємо обговорити. Ви бачите, що ми тільки зараз почали трішечки виправляти ситуацію, тому ми зараз зробимо прогноз, наскільки фонд і в який спосіб може  все ж таки своїми коштами забезпечувати виплату лікарняних.

 

ГОЛОВУЮЧА.  (Не чути)

 

ЛАЗЕБНА М.В. Але, колеги, якщо сьогодні можна все списати на  COVID, то все одно в системі ... (Не чути), де вони є і вони мають певну історію. У нас ... (Не чути) вчора про це говорила профспілкам і роботодавцям, що за 6 років, власне, з того моменту, коли вдвічі був зменшений єдиний соціальний внесок, і коли не була зроблена ревізія видатків і не переглянутий функціонал фонду, це все… це соціальна проблема, яка …(Не чути) сьогодні наслідки якої ми маємо, але яку вскрыл саме COVID.

Я сказала, я як людина, яка в соціальній сфері  вже досить довго працюю, я знаю три шляхи. Перший – це треба для того, щоб змінити ситуацію і для того, щоб наповнити фонд, треба або збільшувати єдиний соціальний внесок …(Не чути) не піде, бо це фіскальне навантаження. Друге – це проводити витратну частину і оптимізувати її до сьогоднішніх можливостей. Знову ж таки, але …(Не чути) треба дивитися на видатки і напрями, які ми можемо скорочувати. І друге, знаходити якісь компроміси і таке інше.

Але все ж таки з 16-го року у нас те, що ЄСВ будо скорочено вдвічі, то фонд недоотримав 73 мільйони за всі ці роки. Бізнесу це вчора не сподобалось, але бізнес наростив жирок за ці роки. Все-таки вони, прибутки їх збільшились. Були збитки, стали прибутки. Ми, звичайно, як влада ми очікували, що? Ми очікували збільшення кількості робочих місць, ми очікували збільшення детінізації, ми очікували того, що все ж таки… Крім того, були такі плани, що зменшення ЄСВ це буде також… ресурс можна було перенаправити, наприклад, на накопичувальну систему.

Нічого цього не сталося, власне. Крім того, ще і зменшився, коли єдиний соціальний внесок був 22 відсотки, ще перерозподілявся між трьома фондами: пенсійним, фондом безробіття і Фондом соціального страхування, і ще ота пропорція була зменшена, да. Було там 11, понад 12,04, стало 9, понад 57,27. Це теж мінус 14 мільярдів. Не можемо не зважати на ці речі. Крім того, я подивилася неформальну зайнятість. В 16-му році як було 3,9 мільйона осіб, не охоплених соціальним страхування, в 20-му – 3,2. Це теж питання.

Звичайно, те, що уряд протягом 20-го року змінив певні категорії людей від сплати, бізнес, від сплати єдиного соціального внеску, те, що ми направляли кошти на часткове безробіття, те, що ми компенсували ЄСВ роботодавцям, компенсація була ЄСВ. І, до речі, до Фонду соціального страхування також було направлено 2,2 мільярда в минулому році. Але це все ситуацію не виправило.

Тому сьогодні, як наслідок, ми маємо станом на сьогодні заборгованість близько 2,5 мільярда, ми платимо сьогодні в квіті, в середині квітня ми платимо лікарняні, які надійшли до нас в березні. Я вам всю реальну картину розказую, як є, ми платимо в березні. Але оскільки трошечки покращується ситуація з надходженнями, ми хочемо бачити, коли ми можемо  (Не чути)… і люди не мусять чекати так довго оплату своїх лікарняних.

Законопроект зроблений, план заходів по мінімізації, щоб дефіцит цей зменшити, ми опрацьовуємо з представниками роботодавцями …(Не чути) І, власне, ще одна …(Не чути) на уряді, коли уряд виділив в цьому році 400 мільйонів, то я обіцяла, що за підсумками І кварталу …(Не чути) і Прем'єр-міністру, чи треба ще знову підтримка з боку державного бюджету фонду для того, щоб покращити ситуацію з виплатами лікарняних. По цьому питанню теж готова відповісти.

І третє було питання, воно стосувалося реєстру лікарняних листів. Як би там не було, зважаючи на ситуацію з COVID, яка у нас є …(Не чути) про те, що сьогодні спрощена ситуація з відкриттям лікарняного, вона теж підсилила цю ситуацію. Ви знаєте, сьогодні лікарняний відкривається по телефону…(Не чути) Навіть є такі речі, коли кажуть, що лікарняний можна купити і називають цифри, тарифи. Це є неприйнятним. І, безумовно, введення в дію такого Електронного реєстру лікарняних листів є для нас надважливим сьогодні.

Була прийнята відповідна постанова на одному із засідань уряду, і там не було чіткої дати, але з наполяганням міністра фінансів і моїм наполяганням …(Не чути) написали, що ця постанова набирає чинності з 1 травня.  

Тобто у нас немає часу чекати, коли три організації, тобто це Пенсійний фонд, Національна служба здоров'я і Фонд соціального страхування будуть чекати. Нам потрібно дуже в стислі строки запустити електронний реєстр лікарняних. Я знаю, що в цьому питанні допомагає Міністерство цифрової трансформації. Міністерство охорони здоров'я, тобто сьогодні за ними основні документи, але Пенсійний фонд технічний готовий, Фонд соціального страхування готовий, нам потрібна певна така і підзаконна …(Не чути) накази Міністерства охорони здоров'я, які дадуть змогу реалізовувати вже в травні цю ситуацію, можливо, і це теж буде певним рецептом для того, щоб оздоровити ситуацію, яку ми… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Марина.

Будь ласка, шановні народні депутати, чи є питання по… Наталія Юріївна?

 

_______________. Можна питання?

 

ГОЛОВУЮЧА. Прошу.

 

_______________. У мене єдине питання, от мені різонуло трішки слух, то я хотів би запитати. Ви сказали, що бізнес наростив трішки жирок. Так я хотів би взнати, яка галузь бізнесу жирок наростила?

 

ЛАЗЕБНА М.В. Ви знаєте, пане народний депутат, ми якраз і будемо, подамо таку інформацію, тому що вчора, коли ми обговорювали на нашій зустрічі з представниками і роботодавцями і я приводила цифри 16-го, 17-го, 18-го і 19-х років про там, де діє чистий прибуток по бізнесу, то ми зробимо, який саме бізнес дійсно наростив прибутки. Але тут же треба дивитися не тільки в прибутках, а дивитися в сплаті, в робочих місцях, кількості застрахованих. Тобто це комплексне питання, і ми подамо таку інформацію більш розширено.

 

_______________. Ні, ви ж розумієте, коли ви говорите про те, що бізнес наростив жирок, це ж не розширене питання, це ви говорите про те, що у бізнесу з'явилися додаткові прибутки, які, можливо, бізнес має можливості реінвестувати, збільшувати свою капіталізацію. Мені просто цікаво, ви підготуйте тоді статистичні дані хоча б, тому що от для мене, наприклад, це дивина на сьогоднішній день. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, ще Михайло Михайлович. Наталія Юріївна, ви з нами, є у вас…

Будь ласка, Михайло Михайлович.    

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, шановна Галина Миколаївна, шановні колеги. Насамперед я дякую, що ми сьогодні ... (Не чути) Я насправді бачу, що є певні і ... (Не чути)  депутатами і з громадянським суспільством. Я хотів би все-таки сьогодні, ми започаткували таку традицію зустрічатись хоча би  періодично для того, щоб обмінюватись думками. Бо ми спілкуємося з людьми і відчуваємо зворотній зв'язок від усіх змін... змін, що робить уряд день у день.

Ви чітко сказали, що  (Не чути)  формування нових законопроектів стосовно соціальних працівників на місцях. Насправді я вам скажу, що це сьогодні... (Не чути)  справді не кожен керівник ОТГ вважає це серйозним, щоби створити в себе групу соціальних працівників. І кажуть, це не наш, це обов'язок держави, яка відповідає … (Не чути) Це проблема, де є нерівний доступ до соціальних послуг. Їх треба спільно з обласними адміністраціями придумати, як виписати такий... (Не чути)  законопроект, щоб все-таки кожен громадянин не відчув, що це таки зміни … (Не чути) Це перше.

Наступне. По Фонду соцстраху я справді дякую вам, бо бачу, що відбулася така дискусія вже і з роботодавцями, і з представниками фонду. Фонд нібито запрацював, але не повинні громадяни відчувати, що в когось щось там нема … (Не чути) Бо якщо мова йде про виплату лікарняних, то це для громадянина не 21 день. Це 21 день для фонду.  Для громадянина це мінімум місяць, тому що поки оформили, поки передали. А для багатьох це основний засіб існування.

І тут все-таки треба вжити всіх заходів, щоб все-таки наведення порядку, і ми готові вас підтримати, вимоги до Прем’єр-міністра, до Міністерства фінансів, щоб вони погасили зараз цю заборгованість, а потім, коли у фонду появляться кошти, це нескладно вирішити їх буде в кінці року, але не будуть страдати люди. Я вважаю,  не зовсім правильно, що замість цього уряд підготував законопроект, який перекладає частково на роботодавців з 5 днів на 10 вони будуть платити, а в середньому це та кількість лікарняних у державі 10-12 днів, і ще деякі норми. Вони насправді дуже разючі, і треба все-таки, як на мене, обирати інші шляхи.

Наступне. Мене турбує, і це питання не до вас, а до уряду, до Прем'єр-міністра, що 35-ті роковини вшанування учасників Чорнобилю ми… я як член робочої групи ….. (Не чути)  по вшануванню ні разу не провели засідання з участю Прем'єра. Я знаю, що він зайнятий. Але, вибачте мені, ці люди з 2015-2016 року очікують від держави хоча би повернення пільг. Ми, Верховна Рада, зробили зараз обмаль для того, щоб вони відчули… В нас тут присутній голова підкомітету пан Арсенюк, можливо, він мене поправить. Але навіть оргкомітет не відбувся. Я хотів би, щоб ви, міністр соціальної політики, проініціювали перед Прем'єром, щоб зустрілися і все-таки знали, що у державі буде відбуватися по вшануванню цих людей, які ще залишилися живі, і в пам'ять тих, які відійшли у вічність і спасали планету від такого лиха.

Наступне, про пенсійне забезпечення.  Я бачу в публічній площині ви багато говорите, і уряд робить, але ця тема, що ми кажемо по лікарняним, вона торкнеться Пенсійного фонду також. Бо ви правильно сказали, що велика частина ФОП малого, середнього бізнесу були звільнені від сплати єдиного соціального внеску. Від цього зараз потерпає Фонд соціального страхування і також і Пенсійний фонд. Тобто тут треба також, є законодавчі ініціативи, деякі з них дискусійні, але саме в цьому напрямку слід спільно працювати. Я думаю, не буду говорити за цілий комітет, а за себе особисто, ми відкриті до такої дискусії. Є спілкування з першим заступником. Якщо потрібно, те, що сказала Галина Миколаївна, від нас, ми готові. Але нами попередній законопроект про прожитковий мінімум мав би дискутуватись тут, це майданчик для дискусій, першими виносити його на розгляд, наприклад, навіть… (Не чути)

Через те, давайте такі ініціативи, ми створили робочу групу по прожитковому мінімуму, залучаємо всіх до дискусії. Хотів би, щоб ваші фахівці також аргументовано підтримували ту позицію, яка була висловлена урядом в тому законопроекті. Королевська пані Наталія буде співголовою разом зі мною, делегував голова комітету… (Не чути) І ми запрошуємо громадськість, представників інших органів центральної виконавчої влади для того, щоб ми, наприклад, напрацювали нарешті той законопроект, який, звичайно, не всіх задовольнив, але це буде державницька позиція в інтересах народу. Ми готові … (Не чути)

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Я тільки зроблю такий маленький ракурс по комітету Олега Сушка.

 

_______________. Підкомітету.

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, підкомітету. У нас… Дякую.

У нас був законопроект 4555, комітет … (Не чути) 4555, який стосується пенсій … (Не чути) щодо Чорнобиля. На жаль, не поставили в порядок денний саме тому, що в день, коли ми намагалися його поставити, вийшло рішення Конституційного Суду. Воно ще не було викладено на сайті, і ми не знали, чи воно буде стосуватися, чи ні тематики, яка зачеплена тут. І його не поставили тільки тому, бо комітет його подавав, навіть моя позиція була ставити незалежно від того, яке рішення буде … (Не чути) Але для того, щоб не створювати контраверсію, ми дочекалися.

І вони різні, тобто висновок Конституційного Суду і те, що написано в законі поданому Кабінетом Міністрів. Я думаю, що нам потрібно перед засіданням комітету і з паном Олегом дискутували, чи зможемо, чи ні, може, більш швидко опрацювати. І постанови у нас є пані Королевської щодо …(Не чути), і цей законопроект. Але для того нам потрібно знову ж таки позачергова сесія, якщо ми хочемо, щоб … (Не чути)   

Будь ласка, пані Марина.

 

ЛАЗЕБНА М.В. Дякую, колеги.

Дійсно, 4555, він був нами раніше розроблений. Я нагадаю, він, ми пропонували, щоб він набрав чинності з 1 січня 2022 року, він дійсно, там не треба передбачати кошти, але так сталося, що 7 квітня було прийнято відповідне рішення Конституційного Суду. І в цьому рішенні, я це вперше бачу, що там врегулювати, дається 3 місяці на врегулювання ситуації, там, де вноситься норма по мінімальних пенсіях по інвалідності для чорнобильців.

Ми напрацювали цей законопроект, ми його дуже в терміновий строк зараз проходимо погодження. Ми будемо просити вас знову ж таки його теж розглядати, бо його треба приймати в найкоротші строки. Він буде, звичайно, вартувати грошей, але ми не можемо допустити ситуацію, коли ……(Не чути), не скориставшись даже навіть пропозицією Конституційного Суду, не внісши ніяких пропозицій, допустити, що люди прийдуть в суди і будуть відстоювати своє право там. Мені здається, ми маємо запропонувати шлях.

Такий законопроект є. Не знаю, ще там, можливо, тиждень-два, але ми в дуже терміновій процедурі сьогодні його погоджуємо. І в мене на наступному тижні буде зустріч із представниками всеукраїнських громадських організацій, об'єднань чорнобильців, я хочу і їм показати. Тому що мені здається, треба домовлятися і показувати реальну картину, що можемо, а що не можемо, там трошки більші розміри… Показати їм наші плани і наші пропозиції, щоб не було потім напруги і соціального такого невдоволення.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Марина.

Будь ласка, шановні народні депутати…

 

______________.   Я хочу, якщо можна, ще від себе добавити, що ми також чекаємо позачергового засідання комітету для того, щоб ми прийняли в першому читанні, потім по спрощеній процедурі…. (Не чути) І так само швидко ми його опрацьовуємо в комітеті і так само швидко ми його будемо вже виставляти…. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Ще є…. (Не чути)

Пані Марина, у мене ще є таке питання. У нас наближається, я все ж таки до роковин веду, і ми тут будемо робити зі спікером парламенту виставку на третьому поверсі парламенту, присвячену Чорнобилю, від комітету. І ми хотіли б, звісно, тепер ми трішечки запізнимося з 4555, ми хотіли б, щоб цей законопроект був прийнятий, законопроект чорнобильський по консульському збору прийнятий в першому читанні, ми його там розширимо, сьогодні ми його обговорювали на нашому засіданні. І хотілося б теж почути, що від Кабінету Міністрів нам чекати до роковин, щоб ми об'єднали зусилля, я думаю, що і Офіс Президента буде щось робити.  

 

ЛАЗЕБНА М.В. Галина Миколаївна, є, сказав….. (Не чути) і він правильно сказав, що є відповідний оргкомітет і є план заходів. Ми в понеділок, у нас буде позачергове засідання уряду, приймемо постанову, яка розроблена Мінсоцполітики стосовно компенсації вартості путівок чорнобильцям, це буде в понеділок прийнята, ми вже її теж зробили. І є певний план заходів, там дуже багато заходів не тільки залежних від Мінсоцполітики, а від інших міністерств. Просто я зараз не готова коментувати, але певний порядок теж формується.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ну і було б непогано, щоб, якщо можна, щоб ви нам надали цю інформацію, щоб може народні депутати теж, по-перше, подивилися, як…

(Загальна дискусія)

 

_______________. Якщо можна, я вибачаюсь. Я буквально на тому тижні був відсутній…. (Не чути) ми були включені в цю робочу групу при Кабміні до 35-річчя катастрофи на Чорнобильській АЕС, то я спілкувався в Мінсоц, то кожне міністерство щось робить для цього. Тобто є напрацювання Мінсоц ….. (Не чути)  треба дізнатися просто, що міністерства зробили до 35-річчя, щоб ми володіли ситуацією.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Пан Анатолій, є питання? Ще є…

Наталія Юріївна, ви з'явилися на зв'язку, ні, з нами, ви ж були? Є у нас ще народні депутати на зв'язку, в яких є питання?

Дякую, шановні народні депутати… (Загальна дискусія)

Таким чином, велика подяка, пані Марина, за те, що прийшли до нас і відповіли на питання, які ми надсилали. Ми завжди вас чекаємо, чекаємо не тільки, коли є звіт міністра соціальної політики, але й тоді, коли будуть важливі законопроекти. Ми раді завжди вас бачити. І я отримала вчора, я думаю….. (Не чути) Я думаю, що ми вийдемо всередині чи там до кінця року.

І в мене ще є особисте прохання до вас. Ви знаєте, що ми опрацьовуємо концепцію домогосподарств. У нас там дві третини готових законопроекту, і я просила пана Євгена долучитися до роботи і до створення хоча б системи і бачення видів домогосподарств. Якщо б була ваша ласка, надати йому розпорядження пришвидшити зустріч щодо видів і типів домогосподарств. Ви її намічали чи….. (Не чути)

 

_______________. Просто треба підготовку провести до цієї зустрічі, враховуючи, що потрібна  …… (Не чути), щоб бути готовими дискутувати на цю тему.

 

ГОЛОВУЮЧА. Коли ми перший зустрічалися з пані Мариною, я казала про те, що є фундаментальний мінімум, скільки потрібно по термінам для того, щоб його опрацювати. Виявилося, що довше ніж… Але все рівно у будь-якому випадку нам потрібно визначитися з терміном, бо як каже євроспільнота, яка впроваджує якісь реформи, вона каже – має бути при реформі три складових. Розумні терміни, ми маємо їх розуміти; вимірні показники і ми маємо розуміти, що ми отримаємо і як ми будемо вимірювати це впровадження; і фінансування тієї чи іншої реформи, бо якщо фінансування нема, то реформи теж нема. Тому хотілося б почути і розумні терміни по цьому. Я знаю, що пані Марина цією реформою теж опікується…

 

_______________. Так, але там Міністерство фінансів дуже велику має грати, бо  все, що стосується оподаткування домогосподарств – це більше питання до Міністерства фінансів.

 

ГОЛОВУЮЧА. Так, вони в курсі. Ми і з паном Романом тут об'єднані, і з комітетом пана Гетманцева працюємо разом. Тому я думаю, що ми вийдемо на перший етап до літа для того, щоб мати драфт документу, який можна було б починати обговорювати. (Не чути)

 

_______________. (Не чути) що принесли лист до міністра….. (Не чути) надіслав пан Шмигаль: "Прошу провести о 14 годині 19 квітня засідання організаційного комітету з …. (Не чути)  проведення у 21-му році заходів, пов'язаних …. (Не чути) Чорнобильської катастрофи в режимі відеоконференції". Але, на жаль, нема ні одного народного депутата, які б були включені….. (Не чути)

Ви там будете ближче до Прем'єр-міністра, передайте йому наше прохання долучати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Марина.

І наостанок… Будемо прощатися. Ми взяли до відома всю інформацію. І я ще раз від народних депутатів сказати те, що в нас було на попередньому засіданні, що ми не тільки готові запрошувати вас до себе, але й приходити до вас  у гості, завжди щоб ми були в курсі справ і працювали разом. Дякую за ваш звіт.

Дякую всім народним депутатам. Закриваю комітет.

 

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“Стенограми”

24 листопада 2023 09:36
31 серпня 2023 15:30
22 серпня 2023 12:30
15 серпня 2023 23:56
03 серпня 2023 17:45
28 липня 2023 13:23
12 липня 2023 16:14
29 червня 2023 11:10
14 червня 2023 11:29
29 травня 2023 10:03