Повідомлення

Перейти до розділу
02 грудня 15:26
08 грудня 2021 року відбудуться Слухання у Комітеті докладніше
22 листопада 16:11
У Комітеті продовжиться робота над підготовкою законопроекту за реєстр. № 5388 до другого читання докладніше
22 листопада 13:27
Календар заходів у Комітеті (інформація оновлюється постійно) докладніше
03 грудня 13:33
Соціальний захист осіб з інвалідністю – серед пріоритетів державної політики докладніше
30 листопада 17:45
Комітет прийняв рішення щодо 9 законопроектів в соціальній сфері докладніше
24 листопада 15:53
Верховна Рада України зареєструвала доопрацьований Комітетом проект Закону про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення докладніше
24 листопада 13:25
До Комітету з робочим візитом навідалася представники Ради народних представників Республіки Індонезія докладніше
19 листопада 16:17
СТЕНОГРАМА засідання Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 19 листопада 2021 року докладніше
18 листопада 09:27
Комітет провів чергове засідання в режимі відеоконференції докладніше
17 листопада 12:59
СТЕНОГРАМА засідання Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 17 листопада 2021 року докладніше
12 листопада 12:38
Комітетом проведено засідання «круглого столу» на тему: «Соціальна підтримка та реабілітація осіб з інвалідністю» докладніше
11 жовтня 2019, 16:23

СТЕНОГРАМА засідання Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 11 жовтня 2019 року

 

Веде засідання голова комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, пані та панове! Відкриваємо засідання Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. У нас є кворум.

Шановні народні депутати члени комітету, до вашої уваги пропонується порядок денний, який у вас роздруковано. У мене прохання включити до порядку денного ще два наступних організаційних питання, у нас 10 питань, включити 11-м та 12-м: про створення підкомітетів у складі комітету та предмети їх відання; та питання щодо обрання голів підкомітетів та складу підкомітетів. Ми обговорювали це попередньо і йшли консультації щодо створення двох підкомітетів.

І у мене прохання, пункт номер 4, переставити на пункт номер 1. Це доповідь міністра соціальної політики щодо нових підходів і реформи прожиткового мінімуму в Україні, нових підходів до соціальної політики, щоб ми заслухали.

І другим питанням у нас піде питання щодо повноважень і передання з політики в трудових відносинах до Міністерства економічного розвитку. До нас завітав заступник міністра економічного розвитку, він правда дуже скромно сів у другий ряд. Дмитро Романович! Все, дякую. Дякую.

І далі інші питання за чергою.

Хто за такий порядок денний, прошу проголосувати. Дякую. Порядок денний узгоджено.

І переходимо до першого питання, яке було за пунктом 4: про попередній розгляд, розробленого Міністерством соціальної політики України проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, який передбачає відв’язання соціальних виплат і системи оплати праці від прожиткового мінімуму та зміну підходів щодо надання окремих видів соціальних допомог. Пані Юлія.

СОКОЛОВСЬКА Ю.С. Шановні колеги, дякую вам. Дуже приємно і я б хотіла подякувати за те, що комітет став майданчиком для обговорення цієї ініціативи. Я поки що її називаю ініціативою, тому що це законопроект, який ще не пройшов урядового погодження. Це те, про що ми почали говорити при розгляді питання законопроектів 1175 з альтернативними, взагалі про прожитковий мінімум, його філософію. І в рамках цієї дискусії ми розробили наші пропозиції, які оформили вже в законопроект. Я би хотіла коротко представити саму ідеологію, яку ми пропонуємо обговорити.

Ми проаналізували зараз законодавство і ми побачили, що… У нас є презентація, якщо вам зручно. Що у нас зараз прожитковий мінімум, він прив’язаний, скажемо так, від нього залежать більше 150 видів виплат і різного роду показників.

Ви можете бачити тут: туристичний збір і аліменти, і плату за видачу ліцензій, і плату за адміністративні послуги, держмито, судовий збір, штрафи, звичайно, також і зарплати, соцдопомоги, стипендії і так далі. Це все я вам, як приклади приводжу того, що ми проаналізували. Ми розуміємо, що це не виключний перелік і що ще багато є норм в законодавстві, які ми, можливо, не осилили подивитися, але те, що ми вже змогли подивитися, нам показує таку картину.

На наступному слайді я просто, як приклад одного із цих частин, показала, наприклад, суді Верховного Суду: 70 законів – передбачено 75 прожиткових мінімумів, тобто там зарплата 160 тисяч гривень; Голова ЦВК – також зарплата. Тобто зарплати прив’язані до прожиткового мінімуму, як на мене, це не дуже відповідає суті прожиткового мінімуму, коли ми говоримо про такі цифри і зарплати.

Що ми вважаємо, як приклад, як наслідок, що наша система, регульована прожитковим мінімумом, вона стала абсолютно важкою, негнучкою. Можна наступний слайд, будь ласка. І ми, на жаль, втратили, як держава можливість зробити прожитковий мінімум критерієм бідності, реально допомагати людям, тим, які залежать від прожиткового мінімуму. Фактично піднімаючи прожитковий мінімум, хоча би на трохи, ми одночасно піднімаємо всі решта 150 і більше виплат, і гнучко не можемо реагувати на потреби тих людей, які потребують реально нашої допомоги як держави і підтримки в складних ситуаціях.

Що ми пропонуємо, як для обговорення. Можна наступний слайд, будь ласка. Ми хочемо запропонувати зробити відв’язку від багатьох виплат прожиткового, при цьому, що ми пропонуємо, щоб, звичайно, прожитковий мінімум був основою при виплаті пенсій і допомоги малозабезпеченим сім’ям.

Розмір всіх інших соціальних виплат і не тільки соціальних виплат може встановлюватися в абсолютних цифрах, і ми пропонуємо, щоб вони встановлювалися, деякі з них можуть встановлювалися в Законі "Про держбюджет", як наприклад, різного виду допомоги.

Можна наступний слайд, будь ласка. Наприклад, я розумію, що, можливо, хтось захоче маніпулювати якимись даними, ми відразу зробили слайд показати, що встановлення в абсолютних цифрах допомог соціальних воно не призведе до їх зменшення. Тобто ми пропонуємо щорічно в Законі "Про держбюджет" визначати в абсолютних цифрах розміри тих чи інших соціальних виплат. Чому це важливо, як на нашу думку? Тому що ми гнучко зможемо знову ж таки реагувати на ті виклики, з якими працює Україна. Тобто ми зможемо гнучко реагувати на ті, чи інші проблеми, які ми хочемо підтримати в кожному з бюджетних років, і рухатися з тими виплатами більш гнучко.

Я чому хотіла звернути увагу – наступний слайд, будь ласка – чому хотіла звернути увагу на програму малозабезпечених. Мені здається, що в її назві саме закладено суть – це допомога людям, які знаходяться за межею бідності з тих чи інших життєвих обставин.

У нас сьогодні є така програма, в ній 270 тисяч малозабезпечених сімей, це близько 1 мільйона осіб. І в нас це, ми проаналізували цю програму, в основному це майже 65 відсотків сімей – це батьки одинаки з дітьми. Я вам показую, який розмір доходу в таких сім’ях середній, на слайді – це півтори тисячі гривень, де сім’я, один дорослий, одна дитина, і середня виплата в тисячу 200. В таких сім’ях живе близько 600 тисяч дітей. Це сім’ї, яким в якийсь період, в якийсь момент часу потрібна допомога.

Разом з тим у нас в цій програмі, яка має допомагати малозабезпеченим, якраз у нас взагалі є рівні забезпеченості навіть встановленого прожиткового мінімуму. Що це мається на увазі. Якщо у нас в законі встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб, то в рамках цієї програми для розрахунку береться лише 21 відсоток від встановленого прожиткового мінімуму, мова навіть не йде про той фактичний, реальний прожитковий мінімум, який ми, по тій чи іншій методиці, все-одно обраховуємо.

Тому в чому наша основна пропозиція. Для того, щоб відв’язати прожитковий мінімум від всього, що нелогічно до нього прив’язано, як на нашу думку. Тим самим укрупнити і дати можливість створити комплексну програму підтримки людей, які перебувають у бідності, і яким потрібна допомога, зробити наші соціальні допомоги нефрагментованими. В рамках цієї програми ми також хочемо передивитися більш фрагментовані програми і, можливо, запропонувати, як наступним кроком ще якусь додаткову уніфікацію таких програм.

У мене дуже коротко, це все. Я розумію, що буде дуже багато питань, але дякую вам за увагу і дякую за наступні питання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу окремо наголосити, що є окремий слайд, щоб ні в кого не виникало намагання зробити зраду, що відв’язка від прожиткового мінімуму не призведе до зменшення розміру соціальних виплат. Хоча ми і не зможемо, да, Володимир Макарович, що відв’язка це не означає зменшення фактичного стану справ, який є. Відв’язка каже про те, що захисту потребують адресно ті, хто потребують, і ми маємо розпочати суспільну дискусію – а в якому розмірі ми можемо сьогодні за рахунок публічних фінансів, які формуються кожним з нас, платником податку, а платником податку є кожен громадянин в Україні. Якщо він хоча б раз купив щось в якомусь магазині, він вже сплатив 20 відсотків податку на додану вартість, споживчий податок щонайменше, і це означає, що ці суми всі йдуть до публічних фінансів, до державного бюджету. Кожен з нас сплачує ці податки і ми маємо їх поділити в ефективний спосіб, їх перевірити так, щоб ці гроші дійшли до тих, хто їх потребує.

Питання, будь ласка, до міністра соціальної політики. Володимир Макарович.

 

(?)МАТВІЙЧУК В.М. Шановні присутні, я хотів би звернути увагу пані міністра на те, що не прожитковий прив’язаний до соціальних виплат, а навпаки, соціальні виплати прив’язані до прожиткового мінімуму.

І є методологія визначення прожиткового мінімуму, яка не залежить від цієї прив’язки. Тому треба…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно правильно, методологічно абсолютно правильне зауваження. Дякую, пане Володимир Макарович. Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна головуюча, шановні пані міністр, народні депутати, колеги! Я насамперед хочу розпочати з того, що це дуже смілива пропозиція, яка зробить певну революцію і в сфері фінансів, і взагалі у сфері соціального захисту наших громадян і не тільки. І я вітаю таке бачення, це є свідченням того, що нове керівництво міністерства шукає шляхи і це дуже добре. І я би хотів запросити до такої дискусії фахівців, насамперед, і Міністерство фінансів, і інших відомств. І я вважаю, що це якраз буде в руслі нашого законопроекту щодо мінімального прожиткового рівня, щодо оголошення, за ініціативою нашого комітету, Верховною Радою парламентських слухань, і це має бути перспектива.

Дуже важливо, що б це стало справді державною політикою. І потрібно дуже обережно підходити, щоб кожного року, виходячи з нового бюджету, ми думали про ті соціальні виплати, які, перше – гарантує Конституція, а друге – можна гарантувати людині, виходячи з Закону "Про державний бюджет".

Тому що Конституція, на жаль, на сьогоднішній день вже не стала гарантом прав і свобод громадян, і ми бачимо, як з року в рік, соціальні виплати не тільки чорнобильцям, і багатьом іншим категоріям незахищених громадян, є тільки декларацією.

Через те, я хотів би запросити всіх до дискусії, і ще раз подякувати керівництву міністерства за такий сміливий крок, який звичайно буде не всіма сприйнятий. Але потрібно провести дискусію, як професійну – в комітеті і за межами, так і суспільну – з залученням профспілок, роботодавців, представників громадянського суспільства, щоб виробити спільні рекомендації і тоді вже виходити на законодавчу ініціативу.

Дякую. Ми готові до такої дискусії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сто відсотків, ми започаткували парламентські слухання.

Дякуємо Міністерству соцполітики за відверту розмову. я думаю, що це допоможе нам всім разом і міністерству в новому складі, чесно розмовляти з громадянами і чесно нарешті визначити, який у нас прожитковий мінімум, чи він тисячу 600 у нас гривень, чи 4 тисячі 251, чи більше. І ми нарешті про це скажемо. І нарешті запрацює 95 стаття Конституції, в контексті якої соціальні виплати всі мають бути в контексті публічних грошей і розміру тих сформованих податків, які сформувало все населення України.

Олексій Мірошниченко. А потім – Григорій Осовий. Пане Григорій, я чисто тому, що пан Олексій раніше руку підняв, я тому… Пан Олексій.

 

МІРОШНИЧЕНКО О.В. І це правильно. Дякую. Дійсно треба підтримати ініціативу міністерства, тому що, коли міністр говорила вона не сказала ще одного поняття, це так вводиться нове поняття "базова величина".

Ми в свій час звертались і до фракції, ще в минулому скликанні, що у нас є проблема штрафи, збори і інші були прив’язані або до мінімальної зарплати, або до прожиткового мінімуму. І є два варіанти: або Законом про державний бюджет щорічно встановлювати ці розміри, мається на увазі прожитковий, штрафи, судові збори, або ввести поняття "базова величина".

"Базова величина" в деяких країнах вона є. До речі, вона є у наших сусідів, вони щорічно її встановлюють, на сьогодні, якщо мені пам'ять не зраджує, це 23 білоруські карбованці, десь 12 доларів. І від неї відраховується все: нотаріальні послуги, штрафи, пені і таке інше, інше, вона є уніфікована, висить в кожному закладі і можна подивитись.

Тому я думаю, що це треба підтримувати, але, прохання і до міністра, можливо, і до комітету, розповсюдити це на все. Те, що було в першому слайді, де ви показали 150, як мінімум виплат, було б не погано, щоб ви цю базову величину розповсюджували і на визначення розмірів штрафів, особливих зборів і все, що з цим пов’язано. Тобто все, що пов’язано. Мінімальна зарплата і прожитковий мінімум не повинні носити каральну функцію – це перший момент.

Другий момент, відносно законопроекту. Яким чином буде встановлюватися ця базова величина? На наш погляд, вірніше, на мій погляд, це повинно бути в рамках і соціального діалогу, щоб ми щорічно встановлювали, приблизно, як зараз йде порядок мінімальної зарплати, аналогічно і можна було б дискутувати відносно розміру цієї величини. Тому прохання все врахувати.

І ще одне, там ви вносите зміни, цим законопроектом, який ви спробуєте внести, в дев’яту статтю Закону "Про оплату праці", де ви визначаєте, які показники беруться в розмір мінімальної зарплати. Там дуже добре, там рівень життя, але там пропущено головне – продуктивність праці. Я думаю, що нам треба теж, ми не можемо встановлювати мінімальну заробітну плату, не враховуючи продуктивність праці.

І, Галина Миколаївна, дуже добре, що у нас вже приймає в засіданні комітету заступник міністра економіки, торгівлі і сільського господарства, тому що без Мінекономіки, куди все передано, я думаю, не буде. Тому, Дмитро, вітаємо вас. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що Дмитро буде тепер у нас постійно на засіданнях. Також, як і пан Юрій Джигир, заступник міністра фінансів. Я думаю, що це ті міністерства, які дуже так щільно співпрацюють з комітетом.

Пане Григорію, профспілки.

 

ОСОВИЙ Г.В. Доброго дня. Перш за все, ми так розуміємо, що це на дискусію винесений законопроект, який ще не має статусу офіційного документу?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так, це немає ще законопроекту, це саме конструкт і концепт. Обговорення йде по повному циклу публічної політики.

 

ОСОВИЙ Г.В. Дякую. Тепер по змісту. Прожитковий мінімум – що це таке? Давайте я ще раз нагадаю, виходячи з закону, який ми розробляли ще в 2000 році, а перед цим був про мінімальний споживчий бюджет, а ще, коли була навіть межа малозабезпеченості. За історію розвитку України у нас було три таких базових стандарти до яких прив’язувалось все, що стосується виплат.

Прожитковий мінімум – це вартісна величина достатня для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я. І йде набор продуктів харчування, не продовольчих товарів, те, що, власне, в Конституції сказано: житло, одяг, харчування і все інше. Тобто достатньо для нормального функціонування організму людини.

Тому відв’язка прожиткового мінімуму від заробітної плати категорично не може сприйматися ні теоретично, ні на практиці. Бо будь-якій людині потрібно достатня кількість кілокалорій, скажемо, для металурга, який стоїть біля печі, це треба 4 тисячі 200 кілокалорій, пенсіонеру достатньо, можливо, 2 тисячі 800, для того, щоб нормально функціонував цей організм.

Тому прожитковий мінімум визначався для декількох груп: працюючі, непрацюючі чи непрацездатні, і діти. Тобто було три групи поділені, виходячи з цього фізіологічно необхідного набору.

Те, що стосується відв’язки різних штрафів і так далі – логічно. Тому що це жодним чином не пов’язано з рівнем забезпечення функціонування організму, це лише міра відповідальності за порушення того, чи іншого. Тому цю міру треба визначати і вона має бути динамічна, але очевидно, це вже експертна оцінка, яка міра такого покарання може бути.

Те, що стосується, наводилися заробітні плати прокурора, чи суддів, чи кого, ніхто нам не мішає, абсолютно не заважає зробити систему оплати праці, яка буде справедливою. І оцінювати ефективність, результативність цієї праці, суспільну оцінку цієї праці і все інше. Це все в наших руках, тобто тут прожитковий мінімум ні при чому, це все ми можемо зробити.

Стосовно бюджетних галузей, так звана величина "базова величина", вона фактично нічим не відрізняється від того, що там встановлюється в законі прожитковий мінімум, законодавчо визначений, він переполовинюється від фактичного. Тобто заміна одного на інше, вона не змінить по суті регулювання оплати праці в бюджетному секторі. Я думаю, що в бюджетному секторі нам потрібно дійсно добряче попрацювати, зараз і Мінекономрозвитку буде. Тому що в охороні здоров’я вже свої інструменти і фінансування цієї системи, освіта – базовим законом визначено своїм інструментом. Потрібно по всіх секторах бюджетної сфери подивитися і, можливо, запровадити свої системи оплати праці, бо єдина тарифна сітка на ній кладеться вже братська могила на сьогоднішній день. І ми якось не можемо з цього загалу вийти.

Є ще деякі нюанси.  Але оскільки ми домовляємося про те, що це сьогодні винесено на дискусію, поки як базовий підхід і пропозиції міністерства. Тому я думаю, що в ході …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це наш соціальний діалог, пане Григорій, про який ми казали, в тому числі і за участю центральних органів виконавчої влади.

 

ОСОВИЙ Г.В. Я думаю, тоді ми зможемо вже всі складові розібрати. Але підкреслюю ще раз, що звичайно це, як метр, якщо ми його поріжемо, тоді репера цього не буде, не буде до чого прив’язувати все те, що стосується відтворення організму людини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми маємо його встановити, еталон, а потім від цього еталону…

 

ОСОВИЙ Г.В. Так, так. А це вже гарантії…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, вже почати. А далі ми маємо констатувати, те, що ми констатували на тому засіданні попередньому нашого комітету, що цього еталону ми не досягли. І для того, щоб забезпечити цей еталон, а цей еталон ще має полягати в тому, що ця величина не має оподатковуватись. Тобто, якщо ми продиктували про те, що у нас 4 тисячі 251 – це мінімальна сума, то з неї не можна брати податки. Що ж ми тоді кажемо, що там 4 тисячі 250 і беремо 19,5 відсотків податку на доходи фізичних осіб, зменшуючи цю величину зразу ж.

Тобто таким чином, встановивши еталон, ми нарешті маємо сказати – еталон отакий. А далі уряд має попрацювати, яким чином уряд має до цього еталону прив’язати всі соціальні гарантії, які ви кажете, який у нього рішучий план дій для того, щоб подолати цей ГЕП, у нас же там пропасть.

З другого боку, так, як ми з вами говорили, у нас є трикутник: комітет, розташований в центрі цього трикутника, держава, яка має цей ГЕП подолати, бо для того, щоб державі це подолати, платники податків всі мають сплатити. А є ще сторона – роботодавець, який тепер, отримавши цей еталон, теж має опрацювати свої заходи, як вони будуть товари продавати для того, щоб забезпечувати продуктивну оплату, продуктивність праці з одного боку. З другого боку, цю продуктивність оплачувати на тому рівні, щоб у нас людина працююча не отримувала дохід, який менше прожиткового рівня. Тому що навіщо працювати, якщо ти за цю працю не отримуєш того, що ти мінімум маєш отримувати? Це вже безробіття, просто воно скрите безробіття.

Якщо ми почнемо філософію розмови суспільства, роботодавця, працівників держави – оце було б правильно. І далі зробили б потужні кроки для того, щоб подолати цей ГЕП. Я правильно кажу чи ні, Міністерство соціальної політики?

 

СОКОЛОВСЬКА Ю.С. Ми мали вчора розмову, деякі речі ми вже встигли обговорити, якраз такі, як, однозначно не може зарплата мінімальна бути нижча прожиткового мінімуму. Тому мені здається, що це… (Не чути)

 Тому ми знову ж таки вдячні за думки. І я собі записала купу пропозицій. Тому ще раз, колеги, дуже дякую. І як ми з міністерствами попрацюємо, попрацюємо над зарплатою… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це перший крок і це реально державна соціальна політика, у відношенні політики, і це абсолютно чесна розмова з суспільством, оцю розмову ми маємо зробити.

Якщо є питання до пані Юлії… У неї, я бачу, що передали їй конкретні запитання. У нас є, в секретаріаті Комітету соціальної політики та захисту прав ветеранів є жінка, в складі якої перебуває дитина з інвалідністю і потребує допомоги, ми про це говорили, що теж по захисту, в першу чергу, чи не в першу, я не знаю, потребують ті, в родинах яких знаходяться інваліди, які потребують, люди з інвалідністю, діти з інвалідністю, які потребують нагляду та догляду. Тому що в цьому випадку ми людину, яка могла б піти на роботу і створювати валовий національний продукт, ми її прив’язуємо до родини, бо такий нагляд і догляд за дитиною, за людиною з інвалідністю вимушує працездатну людину сидіти вдома і нам потрібна інклюзія людини з інвалідністю, для того, щоб у нас це було. І для дітей, нам потрібна інклюзія дітей, хто не знає, ми і в складі Верховної Ради думаємо про те, де створити у нас якийсь дитячий садочок, де можна залишати дітей. У нас голова фракції, теж хто не знає, у Давида Арахамії народилася на цьому тижні двійня. І він вже батько шістьох дітей, шість дітей у нього в родині, тому у нас багато багатодітних у фракції, тому…

 

_______________. Є така нагорода "Батько – герой"?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, немає, не захищайте батьківство, захищайте материнство, стан материнства.

Гаразд, чи є ще питання до…? Немає? Якщо немає, то тоді я пропоную вважати це прийняти до відома, вважати це започаткуванням діалогу щодо того, як ми маємо встановити державні стандарти, як ми маємо встановити еталони, від яких має бути облік соціальної політики і перейти до наступного питання. Надсилати зауваження куди?

 

_______________. В міністерство. Ми ж маємо… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До цієї презентації? Давайте ми почнемо, візьмемо до відому і почнемо обговорення, а потім будемо рекомендації надсилати, після того, як ми обговоримо це.

Да, давайте комітетські слухання. У нас є у складі…

Я хочу ще сказати, що ми зранку сьогодні з виконуючим обов’язки голови секретаріату обговорювали план роботи комітету до кінця січня місяця, він є, його нададуть сьогодні всім народним депутатам.

І у нас є намір. І для засобів масової інформації, і для громадськості ми будемо змінимо трішечки інформаційну політику, ми робили анонси заходів в тому числі і наших робочих груп, які ми проводили. Ми затвердимо, народні депутати подивляться, які робочі групи вони взяли на себе для того, щоб спілкуватися з усіма. І ми план роботи комітету вивісимо впродовж наступного тижня на сайті Верховної Ради для того, щоб ви теж мали можливість планувати свій час, для того, щоб і ми планували, і ви, щоб ми працювали активніше.

Гаразд, колеги, переходимо до наступного питання. Це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо формування державної політики у сфері праці, трудових відносин, зайнятості населення та трудової міграції (реєстраційний номер 2168). Нагадаю, що ми його включили в порядок денний цієї сесії.

Доповідає Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України, заступник міністра Романович Дмитро.

 

РОМАНОВИЧ Д.О. Доброго дня, колеги! Я дуже вдячний за запрошення на комітет. І відповідаючи на коментарі, які вже були стосовно участі Міністерства економіки в засіданнях Комітету соціальної політики, ми будемо щасливі бути тут регулярно, бо майже не існує неекономічних питань, я вважаю, що Міністерство економіки має відігравати свою роль в цьому діалозі.

По-друге, що стосується вже безпосередньо законопроекту, він сам собою він достатньо технічний, з юридичної точки зору. Проте це дуже важливо, можна сказати навіть ідеологічне питання.

Я дуже щасливий, що до діалогу загального громадського повертаються питання такі як створення робочих місць, як продуктивність праці, як реальний соціальний захист. І питання ринку праці стає реально більше економічним питанням, ніж питанням соціального захисту, і ми дещо відокремлюємо ці питання, бо вони насправді дуже різні.

Цей законопроект, ми домовились з Міністерством соціальної політики і в цілому на Кабміні, про розподіл цих функцій, як то кажуть, в теплой дружественной обстановке. І цим законопроектом ми плануємо передати функції стосовно формування і реалізації політики у сфері ринку праці до Міністерства економіки.

Це дуже коротка презентація того, про що цей законопроект. Готовий відповісти на питання, які у вас можуть виникати стосовно цієї передачі. І дякую дуже за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, чи є питання до заступника міністра? Шановна громадськість? Пане Григорію.

 

ОСОВИЙ Г.В. Звичайно, ці структурні зміни, які пропонуються, викликають не однозначне сприйняття. Я скажу просто як спеціаліст сфери регулювання трудових відносин. Тому що ринок праці, робочі місця, інвестиції, проектування точок зростання і робоче місце – абсолютно логічно. Ми свого часу це обговорювали. І я думаю, якщо би ви внесли цей проект на Національну тристоронню соціально-економічну раду для обговорення роботодавці, профспілки і урядовці, я думаю, що ми б знайшли більш класну композицію того, що варто, а що можна було б не залишати в Міністерстві соціальної політики, бо його треба перетворити міністерство в соцзабезпечення,  от те, що ви заберете, тоді тільки соціальне забезпечення залишається, бо там, власне, нічого…

А вам ще треба тільки Міністерство фінансів разом і тоді буде мега структура. Фінанси, проектування програм економічного і соціального розвитку, фінансове забезпечення програм і все буде в принципі класно.

Тому немає зараз коментарів, якихось таких, бо тільки життя і практика може підтвердити доцільність і актуальність таких змін. Є просто застереження, тому що деякі функції треба розділяти між органами державної влади, щоб не було би спокуси, скажемо, державний нагляд, наприклад, підганяти під те, що щось там не так.

Тобто, можливо, деякі функції треба було залишити відокремлюючи їх від регулятора, і тільки даючи іншому державному органу нагляд, який би міг бути більш автономний, самостійний. Точно так же, як Міністерство фінансів завжди буде казати – грошей немає. Що тут незрозуміло? Тобто немає для того, щоб забезпечити.

І тому можна буде ставити питання в той чи інший, відв'язати від прожиткового і ще щось, і ще щось, тоді втрачаються всі конституційні права, і гарантії. Тому над цим ви, напевно, дискусії проводили всередині своєї команди і вийшли наразі на таку композицію, ми будемо не тільки з цікавістю, а як соціальні партнери готові долучатись до проектування, вже потім, механізмів реалізації. І запуск буде, будемо бачити, який буде результат.

 

РОМАНОВИЧ Д.О. Дуже вдячний за ваші коментарі. Ми готові співпрацювати і розмовляти по тих функціях, які ви вважаєте не мають бути притаманні, тобто ми дуже відкриті до діалогу.

Я хотів лише зазначити, що насправді Міністерства економіки ключова мета – це швидке, стале та інклюзивне зростання. І під цією інклюзією ми розуміємо створення робочих місць, саме для тих, хто зазвичай під час економічного зростання залишається поза, страждає найбільше. Бо є сфери і професії, які виграють дуже швидко від економічного зростання, це вільні художники, сфера ІТ і таке інше. А є велика сфера, де є жорстка прив’язка чи-то до бюджету, чи-то до якихось тарифних сіток, про які ви говорили, які не виграють від цього.

Більше того, звісно, що будуть реформи, пов’язані з скороченнями людей, і треба проактивно допомагати людям повертатися до труда, перенавчати їх. У нас є велика проблема з неспівпадінням навичок людей і запитами ринку. Тому це питання, воно стало надто економічним, я б так сказав, воно стало надто економічним для того, щоб сприймати його через соціальну рамку.

Тому ми, ще раз повторюю, дуже відкриті до діалогу, ми будемо співпрацювати з усіма стейкхолдерами з тим, щоб знаходити цей баланс. І я сподіваюсь, що буде дуже результативна наша з вами співпраця. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Олексій.

 

МІРОШНИЧЕНКО О.В. Я буквально декілька слів. Ми не раз говорили і за цим столом, що ми, мабуть, єдина країна в світі, де в назві центрального органу виконавчої влади немає слова "праця", от слова "праця". Скрізь є, департаменти праці, міністерство праці, у нас чомусь його немає. Я розумію, що приєднання департаментів двох до міністерства, це напевно політична відповідальність уряду, я думаю, що вони з цим справляться. А ви не думали пане Дмитро, що можна назву змінити? Міністерство економіки, торгівлі… Невже торгівля важливіша за працю?

Подумайте, ми повинні дійсно говорити про удочку, чи вудку, а не про рибу. Бо є там соціальна політика, є там соціальний захист, а слово "праця" чомусь не стало таким знаєте наріжним каменем всієї державної політики.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зайнятість. Не тільки праці, але і зайнятість.

 

МІРОШНИЧЕНКО О.В. Он сидить пані Макогон, зайнятість у нас є, у нас праці немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, праця – це частина зайнятості.

 

МІРОШНИЧЕНКО О.В. Галина Миколаївна, у нас зайнятість є, у нас праці немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозуміла, пане Олексію, що… Будь ласка.

 

ЧЕРНЕГА Р.Т. Роман Чернега, голова Держпраці. Шановна Галина Миколаївна, шановна пані міністр, заступник міністра, колеги! Дійсно, ми також в нашій службі відпрацьовували цей законопроект і свої пропозиції з Міністерством уже економіки, і з Дмитром Олеговичем, відпрацьовували.

Але користуючись нагодою, запрошенням бути сьогодні на комітеті буквально кілька технічних моментів якраз з юридичної точки зору хотілось би зазначити, звернути увагу, власне, в самій назві законопроекту і по тексту тих всіх законопроектах, до яких пропонується внести зміни щодо формулювання сфери праці та зайнятості населення. Тому що тут зазначено, що є і трудові відносини і міграційна політика.

Конституція, власне тільки на Конституцію хочу сьогодні апелювати, передбачає, що Кабінет Міністрів забезпечує проведення, крім іншої (фінансової, цінової, інвестиційної), політики у сфері праці та зайнятості населення. Там немає поняття, "трудових відносин", як таких і що стосується міграційної політики.

Тому наша пропозиція, щоб ми також попрацювали і в тому числі, щоб з чистоти юридичної відшліфували цей законопроект. Тому що саме Основний Закон дає дорогу всім іншим законопроектам, хотілось б, щоб… Тому що в принципі праця, як сказали наші високоповажні соціальні партнери, з якими ми також в постійному діалозі, охоплює дуже багато відносин, в тому числі і згадувану охорону праці. Тому що це також є сфера трудових, саме сфера праці, не трудових відносин, бо поняття це дещо вужче, а саме поняття "праця".

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Роман. Я думаю, що у нас буде час ще попрацювати від першого до другого читання. У нас наразі це винесення на перше читання.

Тому пропоную, якщо у народних депутатів немає зауважень, перейти до голосування щодо того, щоб рекомендувати Верховній Раді України вказаний законопроект прийняти за основу. І рекомендувати, якщо в залі не буде якихось зауважень до цього законопроекту, рекомендувати Голові Верховної Ради приймати цей закон зразу в цілому.

Чи будуть якісь такі…? Це просто рекомендувати зразу розглянути, якщо в залі не буде, якщо в залі будуть якісь зауваження, то в цьому випадку будемо виходити на друге читання. А, якщо ні, то прийняти його зразу в першому і в цілому.

Немає зауважень? Хто за таку пропозицію? Прошу голосувати. Дякую всім. Одноголосно.

Переходимо до наступного розгляду, наступного питання: про проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання статусу та соціальних гарантій окремим особам із числа учасників Антитерористичної операції (реєстраційний номер 2045). Народний депутат Фріз Ірина, вона присутня у нас, дякую, що завітали. До слова, будь ласка.

 

ФРІЗ І.В. Щиро дякую, пані голово, колеги, шановні присутні! Ми насправді обговорювали зміст законопроекту під час його внесення в порядок денний сесії. Зараз можемо скоротити наш час лише тим, тобто мета законопроекту полягає в тому, щоб надати форму отримання статусу учасника бойових дій для представників добровольчих формувань.

Я би говорила одразу про те, що знову ж таки ці закони тотожні, їх потрібно вносити. Єдине моє прохання або побажання до членів комітету, щоб ви ухвалили рішення так само пропонувати залу підтримати цей законопроект за основу та в цілому. Я маю на увазі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зразу?

 

ФРІЗ І.В. Так, за основу та в цілому, щоб не затягувати цей процес, тому що занадто багато хлопців, які є нашими захисниками, потребують соціального захисту від держави. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Ірино, за таке поєднання. Можна навіть сказати, що в альтернативному законопроекті, з ваших слів, що він не є альтернативним, він поєднує і ваші пропозиції. Да? Таким чином ми можемо констатувати, що ті три фракції, які підписали альтернативний, то це однозначно поєднання і "Євросолідарності" з цієї позиції.

 

ФРІЗ І.В. Абсолютно, "Євросолідарність" буде підтримувати цей законопроект, тому що ми вважаємо необхідним і головним – це результат. Результатом є надання статусу ОБД нашим добровольцям.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хочу ще сказати, що ми завжди вас очікуємо, ми чекали вас на тому засіданні комітету, і будемо чекати 16-го, бо є ще там частина, декілька законопроектів, які ми будемо розглядати 16-го.

Чи є бажання виступити народних депутатів? І я просила б Михайла Михайловича, може, якщо була б можливість, може, ви б представили 2045-1.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Добре. Шановна головуюча, шановні колеги, шановна пані міністерка, вона в попередньому скликанні була міністром. І дуже важливо, що ми все-таки цим законопроектом виконуємо борг, і Верховної Ради попереднього скликання і теперішньої, перед тими людьми, добровольцями, які не мають пільг, і з тих, чи інших причин не перейшли в Збройні Сили в інші правоохоронні органи, але виконали свій обов’язок…

 

ФРІЗ І.В. І продовжують виконувати зараз.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. І продовжують, цілком вірно. Велика частина з них вже, на жаль, і на лікарняних ліжках, а дехто відійшов у вічність, через це з цим потрібно спішити.

І я, пані Ірино, дякую вам за те, що ви з розумінням віднеслися, що вас не цікавить сам процес, а вас цікавить результат, і це дуже важливо, і політично також. Я хочу вірити, що цей законопроект альтернативний, в який ввійшли і ваші пропозиції, об’єднає сесійну залу, і це є дуже важливо.

І я погоджуюсь, і підтримую вашу пропозицію, щоб все-таки ми просили головуючого, Голову Верховної Ради поставити цей законопроект, як в другому читанні і в цілому разом, щоб ми його прийняли і в той же ж день проголосували. І будемо просити, щоб і Голова Верховної Ради, і Президент підписав, щоб учасники бойових дій, добровольці могли користуватися цим законом.

Тому що це є, ми враховуємо і звернення їх, і встановлюємо соціальну справедливість відносно тих людей, які захищали і захищають нашу державу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І нам ще потрібно, щоб це було включено в Державний бюджет на 2020 рік, якщо цей законопроект буде прийматися.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Обов’язково.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому ми йдемо в цьому процесі.

Будуть у народних депутатів по цьому питання? Ні. Тоді голосуємо запропоновану редакцію пані Іриною, рекомендувати Верховній Раді прийняти цей 2045-1 за основу, і якщо не буде зауважень, прийняти його в цілому.

Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Дякую. Пані Ірина теж могла голосувати, хоча вона і не член комітету. Дякую.

І хочу зауважити "Євросолідарності", що ми чекаємо від "Євросолідарності" представника в Комітет соціальної політики та захисту прав ветеранів. Немає.

 

ФРІЗ І.В. Поставлю питання на фракції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

(Не чути)

Хто за цю пропозицію, за додаточок, який надав пан Струневич, направити ці пропозиції щодо прийняття цього законопроекту до бюджетного комітету для того, щоб це було зразу враховано в бюджеті на наступний рік. Дякую.

Переходимо до наступного питання. Схвалення рекомендацій учасників слухання у комітеті на тему "Соціальний захист людей похилого віку", які відбулися 1 жовтня 2019 року.

Я просила б Міністерства соціальної політики, пана Віталія до слова щодо цих рекомендацій.

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую, колеги. Ми ознайомилися із проектом рекомендацій, які відбулися за результатами слухань в комітеті Верховної Ради, ми їх підтримуємо абсолютно. Тому що одним із пріоритетів роботи міністерства і взагалі державної політики на наступний період, ми визначаємо таку категорію, як "особи похилого віку". На сьогоднішній день одне із актуальних питань – це питання активного, саме основне підкреслюю, активного і забезпеченого довголіття наших громадян.

Тому в даному випадку ті рекомендації, які нам запропоновані, вони йдуть в контексті вирішення цих питань, тому ми не бачимо ніяких заперечень і зауважень.

Дякую.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Тоді переходимо до голосування, схвалити… Так, пане Георгій.

 

 ОСОВИЙ Г.В. Пам’ятаєте, там в проекті обговорювалося, що буде рішення Конституційного Суду. Я думаю, що ми не маємо права його вилучати, уряду все-таки ставити це завдання, бо воно було в попередніх проектах, які обговорювались на круглому столі. Інша річ, коли і як це можна буде реалізувати, але таке завдання треба забивати для уряду. Я думаю, ми повинні реагувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ж не тільки в контексті людей похилого віку, це взагалі і в цілому, ми просто трішечки інші рекомендації круглого столу, щодо людей саме похилого віку говоримо.

Там є питання, які стосуються пенсійного забезпечення і які можна віднести до людей похилого віку, в рішенні Конституційного Суду, я маю на увазі?

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Звичайно, там…(Загальна дискусія)

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Якщо чесно, то рішення Конституційного Суду, воно не передбачає і не потребує якихось окремих доручень. Це вже є керівництво до дії для всіх органів, які зобов’язані його виконувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я б просила, просто для того, щоб ми системно працювали, ми сьогодні заслухали нові підходи Міністерства соціальної політики щодо встановлення прожиткового мінімуму. От мені дуже подобається позиція Михайла Михайловича, при тому, що партія "Батьківщина" взагалі у них соціальна політика – це одна із колон, яка в основному стоїть. То для того, щоб ми вирішили цю проблему, всі розуміють, в якому ми стані сьогодні опинились.

Але те, що і Михайло Михайлович підтримує – це системна робота. І те, що стосується Конституційного Суду – це теж каже про поліпшення або про повернення тих гарантій, яких ми були позбавлені. Позбавлення таких гарантій, поновлення після такого позбавлення, може відбуватися в різний спосіб. Ми можемо всім однаково поновити. Наприклад, у нас вистачає сьогодні грошей, як би там ми не казали, але ми маємо соціальні гарантії забезпечувати нашими надходженнями до державного бюджету. Ми маємо поновити гарантії всім однаково, чи суспільство має виокремити якісь вразливі групи населення, яким права мають бути поновлені стовідсотково, але зразу? Або ми будемо виокремлювати когось, кому ми будемо поновлювати права частково до 60 до 70 відсотків, а комусь – зразу 100? Це потребує суспільної дискусії.

І для того, щоб ми підходили системно до цього питання, потрібно обговорити. Михайло Михайлович, чому я його згадала, тому що він був ініціатором того, щоб у комітеті в план роботи, ми поставили на 27-е і 28-е, грудень це, питання, яке стосується… 11 грудня, це 27-е, я перепрошую, 27 питання, питання, яке розглядається в порядку контролю про стан виконання цих речей, в тому числі і по Чорнобильській атомній електростанції.

Я прошу, от ми цей план роботи оприлюднимо, подивіться, я думаю, що ви також в цей графік обговорення ввійдете, бо це ж не єдине у нас питання, соціальна політика – таке широке питання. І ми це обговоримо в контексті безпосередньо там пенсійного забезпечення першого рівня і таке інше.

Зараз мова йде взагалі про те, що ми визнаємо, що у нас є люди похилого віку, що це 60+, що в ООН є свято людей похилого віку – 1 жовтня, що Україна має свято дітей, сім’ї, молоді, а свято людей похилого віку не має, хоча людей похилого віку стає все більше і частка таких людей все більшає. І наше відношення до цього третього віку, воно має бути позитивне. Тому що цей третій вік нам дається не для того, щоб ми там були якісь неактивні, незалежно від того, в якому ми фізичному стані знаходимося, а для того, щоб ми ставали активнішими, приймали участь в громадському житті, танцювали, щоб у нас коефіцієнт щастя підвищувався.

І оця генерація вона може, по-перше, брати на себе якусь відповідальність і за молодь, і за дітей, навіть оподаткування взяли б на себе більше, в якомусь сенсі, той, хто може, в похилому віці. А для того, щоб вивільнити дітей, бо ми ж обговорюємо і те, щоб звільнити перше робоче місце тих, хто працевлаштовується до 26 років для роботодавця від оподаткування, щоб ми могли конкурувати з Польщею. Таким чином ми б дітей звільнили б від оподаткування, це більший прес на людей похилого віку, це генерація, яка бере на себе дбання про те, щоб в Україні у нас все краще жилося.

От мова йде про те, що це свято, воно направлено на об’єднання генерацій, не для того, щоб ділити – "ми діти там, і те, і те", а для того, щоб ми розуміли, що ми всі разом сидимо, ми всі разом один про одного маємо дбати.

І наша і Конституція, і наш Сімейний кодекс каже про те, що батьки дбають про дітей, а діти дбають про батьків, коли вони стають вже немічними, а немічним, у них мічним мозок залишається з їх бекграундом, от ми маємо оці… Так.

 

ОСОВИЙ Г.В. Пропозиція. Це вже на розсуд комітету і народних депутатів – включати чи не включати. Але я думаю, тоді, констатуючи в частині описувальній, треба зазначити: учасники громадських слухань привертають увагу уряду до необхідності реалізації, вироблення механізму реалізації рішення Конституційного Суду, хоча би в цій частині. Бо це прозвучало…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Окей, гаразд. Секретаріат прошу врахувати зауваження пана Григорія.

Хто за таке рішення, в цілому вже щодо цього пункту, про схвалення рекомендацій слухань, включення зауважень пана Григорія Осового і схвалити ці рекомендації, і надіслати зазначені рекомендації Кабінету Міністрів України, Міністерству соціальної політики, Міністерству охорони здоров’я, Міністерству фінансів, Міністерству у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, обласним, Київській міській державній адміністрації для розгляду та їх реалізації, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, спільним представницьким органам зі сторони роботодавця та репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні для врахування в роботі.

Чи є ще пропозиції? Третім пунктом ми рекомендуємо всім тим, хто надіслав, надати або проінформувати Комітет соціальної політики та захисту прав ветеранів проінформувати про стан виконання рекомендацій до 1 квітня. Хотілося б, щоб це були не формальні рекомендації, а конкретні.

І у мене ще було прохання і народні депутати підтримували, направити до Президента звернення щодо встановлення в Україні 1 жовтня, так як і в ООН, свято людини похилого віку. Більше того, повідомляю, що у нас була розмова з міністеркою соціального розвитку про те, що в державному бюджеті на наступний рік для проведення такого свята, для заходів для такого свята, були виокремлені гроші. І просила, щоб ці гроші витрачались не в стандартний бюрократичний спосіб, а для того, щоб ми креативно підійшли до такого свята, щоб це була якась креація, не просто соціальна допомога, а ще і креація, яка б по-іншому допомагала суспільству подивитись на ті речі, які дає третій вік. Дякую.

Голосуємо. Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Дякую, одноголосно.

Переходимо до розгляду питання п’ять: про створення робочої групи з доопрацювання до другого читання проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (щодо розвитку власної справи фізичною особою-підприємцем з інвалідністю, отриманою внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в Антитерористичній операції) (реєстраційний номер 0960).

Це наш законопроект, який є перехідним, і законопроект готується на друге читання. Нам потрібно створити робочу групу, яка б врахувала ті зауваження, які надійшли відповідно до Регламенту, до цих законопроектів, вони включені до порядку денного цієї сесії, і таким чином мова йде про розгляд цього законопроекту у другому читанні.

У мене питання, чи є тут представники громадських організацій людей з інвалідністю, які б хотіли прийняти участь, чи поговорити про цей законопроект? Тому що він не єдиний у нас, у нас там є і нові законопроекти.

Є у народних депутатів якісь пропозиції, нам потрібно створити робочу групу? Так і хочу, щоб хтось викликався добровольцем, щоб вести цю робочу групу.

Пане Миколо не хочете взяти? А, пан Струневич. Пан Вадим всі наші перехідні, молодець. Дякую заступнику голови комітету, що він готовий.

Таким чином проект рішення пропонується на голосування: створити робочу групу для підготовки і доопрацювання до другого читання проекту зазначеного закону, призначити головою робочої групи пана Струневича; доручити голові робочої групи сформувати її склад та затвердити графік засідань робочої групи, який ми розмістимо на сайті Верховної Ради і запросимо всі громадські організації до діалогу.

Хто за таке рішення, прошу голосувати. Дякую, народні депутати. Одноголосно. Пан Анатолій, теж "за"? Окей.

Пункт шостий: про створення робочої групи з доопрацювання до другого читання проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення вимог законів України, спрямованих на створення безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю до будівель і споруд (реєстраційний номер 0961).

Доповідь коротенька, тому що це теж перехідний документ, перехідний закон. Він встановлює вимоги, в тому числі і до будинків, до державних будівельних норм щодо того, щоб наші люди з інвалідністю могли безперешкодно пересуватися. Ви знаєте, що ми це питання обговорювали на Погоджувальній раді, направили листа до пана Штучного і до пана Разумкова щодо того, щоб були переобладнані, в тому числі і будинки, адміністративні будинки і споруди, в тому числі і будинок Верховної Ради, тому що він не дає можливості цього робити.

Може, окремого такого наголошення потребує і проект Київської міської державної адміністрації щодо зупинок громадського транспорту, яке не призвело до ефекту. Навіть ми бачимо, який дизайн цих зупинок біля Міністерства соціальної політики, він не дає можливості людям з вадами пересуватися. Або, якщо ми там робимо якусь допомогу для людини з інвалідністю на візочку, то ми створюємо перепони для людини з зором.

 

_______________. Треба звернення до адміністрації написати від комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прохання до секретаріату щодо цього проекту по зупинках. І у нас була розмова, ми разом з народними депутатами зустрічалися з Асоціацією міст України, яка об’єднує 833 міста в Україні. Вони пообіцяли теж нам надати пропозиції щодо планів заходів, що вони як асоціація можуть зробити для того, щоб люди на візочках і люди з вадами зору могли інклюзивними бути, щоб вони не зачинялися в квартирах і будівлях, щоб вони були частиною нашого суспільства. Мова йде про цю інклюзію для переміщення цих людей хоча б містом, щоб вони були, щоб їх діти бачили, що у нас три мільйони людей, які… Так, так.

Тому прохання до Київської міської адміністрації включити це в проект рішення щодо цього.

І у мене питання до народних депутатів. Хто готовий очолити робочу групу з розгляду цього питання?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може об’єднати?

 

 _______________.  У мене пропозиція, я перепрошую, це запропонував пан Олесь Довгий, якщо пам’ятаєте, він був до Штучного, і він же виступив з ініціативою про створення міжфракційного об’єднання саме по цій проблематиці.

То може його і призначити? Чи ми не можемо його призначити?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Довгого? Я думаю, ні. Я думаю, що він міжфракційний… Така ініціатива народних депутатів може тільки вітатися з нашого боку.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може, підготував би якийсь законопроект, який був би узагальнюючий цих двох попередніх, бо… Ви визначіться на робочих групах, чи можливо їх доопрацювати на другому читанні до того вигляду, який ми вважати будемо, як вже народні депутати цього скликання, що він є приємним. Може ви зробите якийсь інший законопроект, цей відхилимо, той внесемо, і якщо він буде швидко доопрацьований, то і швидко приймемо, тут така справа.

Гаразд, тоді пропоную проголосувати і створити робочу групу для підготовки, доопрацювання до другого читання проекту закону. Секретаріату внести ці робочі групи в план роботи комітету і на сайт Верховної Ради; призначити головою робочої групи пана Струневича Вадима і доручити голові робочої групи сформувати її склад та затвердити графік засідань робочої групи.

Хто за ці пропозиції, прошу проголосувати. Одноголосно.

Переходимо до наступного питання: про створення робочої групи з опрацювання пропозицій Президента до закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо вдосконалення пенсійного забезпечення (реєстраційний номер 0972).

Я прошу тільки зауважити, що мова йде не про нашого Президента, мова йде про екс-президента, про того Президента, який був до, я не знаю, попереднього Президента. (Загальна дискусія)

 Чого? Подивимося. Всіх попередників. Дякую, пане Михайло.

У мене прохання до народних депутатів визначитися щодо головування в цій робочій групі.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Зважаючи, що Фонд соціального страхування – це в моєму підпорядкуванні, я, якщо колеги підтримають, готовий очолити цю робочу групу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Михайло. У нас роботи багато і дякую за ваше завжди плече, яке ви підставляєте. Тому у нас питання по кодексу…

Сьоме, голосуємо, проект рішення такий самий, тільки головою визначаємо пана Цимбалюка Михайла і відповідно всі інші речі такі самі.

Ще одне питання, це про створення робочої групи з доопрацювання до другого читання проекту Закону про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо усунення норм, які порушують права та законні інтереси роботодавців України (реєстраційний номер 1233). Законопроект прийнятий в першому читанні і проголосована скорочена процедура розгляду цього законопроекту до другого читання. Термін подання пропозицій та зауважень вчора закінчився, 10 числа, а пропозиції ще не всі повністю надійшли до комітету, надійшло десь від шістьох народних депутатів. Сім? Вісім вже, ось секретаріат каже, вже вісім.

Питання веде у нас Бондар Данило Трудового кодексу. Мова йде про створення робочої групи, терміни вже визначили, що ми будемо засідати 17-го, наш графік, можливо. І на тижні з 20-го, коли працюють в округах народні депутати, ми теж цей тиждень проведемо ще одну робочу групу, питання може цікавити багатьох стейкхолдерів.

Теж у мене прохання визначитися з головуванням в цій робочій групі.

 

БАБЕНКО М.В. Я буду головувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Супер. Дякуємо, пане Миколо. Значить, Бабенко Микола – дві робочі групи. Будемо просити вас у тиждень, коли працюють на округах… Це добре, що ви з Білої Церкви. Тому що це ж поряд, 80 кілометрів. Приїхали до Києва, провели робочу групу і поїхали на округ. Турборежим він закінчився для Прем'єр-міністра, для нас – ні.

Так, пане Григорію.

 

ОСОВИЙ Г.В. Буквально кілька слів. А в чому порушення законних прав роботодавців є в цьому законопроекті? В чому порушення законних прав роботодавців?

(Загальна дискусія)

А, є вже? А я думаю, що це така ще конфронтаційна, немає там нічого порушення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це дуже слушно, пане Григорій. Я весь час кажу про те, що назви мають бути такі потужні, бо вони в нас бюрократичні зазвичай, нічого зрозуміти не можна.

 

ОСОВИЙ Г.В. Єдине що, потрібно оцінити суспільну значимість тих порушень, які відбуваються при наймі на роботу і використанні робочої сили. Досвід інших країн, куди ми рухаємося, свідчить, що міра покарання є жорсткою, невідворотною і однозначною, включаючи: а) штрафи, б) включаючи кримінальну відповідальність до 5 років і в) право позбавлення займатись підприємницькою діяльністю теж на термін до 5 років в різних країнах.

В даному випадку оцінка суспільного значення порушення закону, так як прописано: якщо перший раз ти порушив, сказати – не можна, Василь Іванович, робити цього порушення. При тому, що порушується конституційне право людини, громадянина неоформленням,  порушується право держави, тому що не сплачуються податки, і порушується право застрахованих осіб, тобто система соціального страхування не отримує доходу. Тобто купа порушень, і за перше порушення скажуть: ну, знаєте, не можна так, раптом ми знайдемо протягом року знову ту ж саму людину і ти її не оформив, скажемо так, от тоді ми можемо аж чотири мінімальні зарплати, коли було до ста мінімальних за неоформлених. Вони були адекватні.

І результат: між 14-м роком і 18-м роком кількість тих, хто не оформив трудові відносини зменшилась з 4,5 мільйонів до 3 приблизно мільйонів. Тобто все-таки міра відповідальності спрацювала на детінізацію ринку. Якщо ми хочемо покривати тіньовий ринок і далі і підневільне становище залишати робітників (працівників) тоді вирішити так питання, як законопроект…

 

БАБЕНКО М.В. Ми обговоримо на робочій групі це питання.

 

ОСОВИЙ Г.В. Добре. Але публічно ми будемо говорити про це теж.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Дякую, пане Григорій. Я думаю, що ви подискутуєте, буде не одна робоча група, щонайменше дві. А там пан Микола визначиться, як вести далі.

Наступне питання. Да, ставлю на голосування питання створити робочу групу з доопрацювання до другого читання проекту Закону (реєстраційний номер 1233); призначити головою робочої групи пана Бабенка Миколу, доручити голові робочої групи сформувати її склад та затвердити графік засідань робочої групи.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Народним депутатам, які ще не взяли на себе законопроекти, прошу брати. Визначатися прошу.

Переходимо до наступного питання. Пункт 9 про внесення змін до плану роботи Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на період другої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання.

Всі отримали чи ні графік роботи, народні депутати? Тоді я прошу голосувати зміни до плану роботи і проголосувати їх.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Обговорювати тоді нема чого. Дякую за голосування.

Переходимо тоді наступного питання: про створення підкомітетів у складі комітету та предмети їх відання. Пропонується проект рішення створити у складі комітету такі підкомітети.

Попередні консультації ми провели. Якщо нам необхідно обговорити, пропоную… А ми після підкомітетів… (Загальна дискусія)

Да, 10-е давайте ми розглянемо після підкомітетів, тому що я дивлюсь просто, що ми не встигли переговорити з усіма. Секретаріат підготував нам переведення всіх-всіх. А я, наприклад, ще не переговорила з декількома… Я б пропонувала тоді, давайте ми проголосуємо підкомітети, а потім визначимося з нашим штатним розкладом всередині.

Значить, пропоную питання про створення підкомітетів у складі комітету та предмети їх відання. Проектом рішення пропонується.

Перше. Створити у складі комітету такі підкомітети: підкомітет з питань соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; підкомітет з питань соціального захисту прав ветеранів. Два підкомітети.

Це не означає, що ми інші питання не будемо розглядати, це означає лише, що ми підкомітети створюємо по цих двох напрямках і вони будуть працювати у Комітеті соціальної політики та захисту прав ветеранів на постійних засадах.

Другий пункт – це визначити такі питання предметів підкомітетів…  Я не буду вже зачитувати.

Тому чи є питання, є пропозиції? Чи голосуємо?

Хто за цей проект рішення, прошу голосувати. Дякую.

Таким чином можна сказати, що ми створили і перейшли до питання обрання голів підкомітетів та складу підкомітетів.

Щодо цих питань пропонується проект рішення обрати народного депутата України члена комітету Арсенюка Олега Олексійовича головою підкомітету з питань соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

І друге. Будемо голосувати по кожному підкомітету окремо чи разом? І обрати народного депутата України члена комітету Остапенка Анатолія Дмитровича головою підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів.

Склад запропонований. Відповідно до Регламенту в кожному підкомітеті має бути не менше ніж три члени. У нас  в одному – четверо, в одному – троє. І народним депутатам пропоную, якщо вони хочуть увійти до складу цих підкомітетів, теж, якщо потрібно буде їх розширити, то будемо розширяти.

Хто за запропонований проект рішення, прошу голосувати. Дякую.

Таким чином у нас залишилося одне питання, яке я прошу народних депутатів два проекти рішень. По-перше, я ще не з усіма зустрілася. Я не знаю, чи був у вас час зустрітися з усіма працівниками.

У мене пропозиція або проголосувати частково за тих, з ким ми визначалися і пофамильно, або перенести на 16 число голосування вже в цілому по всіх. Що думаєте, пан Михайло?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Я поспілкувався майже з усіма і в мене позитивне склалось враження – люди фахові. І тим більше, є у всіх бажання працювати, а таким чином ми їх, як кажуть, ставимо у невизначеність. Але якщо ви ще не прийняли рішення, з усіма не поспілкувались, то моя пропозиція – все-таки до 16 числа і тоді з усіма.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З усіма зразу, не частково, так?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Це буде некоректно, якщо ми когось одного затвердимо, а когось залишимо. Я вважаю, що таке рішення було б правильним, якщо колеги не заперечують.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тоді переносимо це питання на 16-е. Голосуємо.

Хто – за? Дякую.

Таким чином порядок денний наш вичерпався. Наступний раз ми засідаємо 16-го.

Позаштатні. Призначити позаштатними консультантами Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів: Городок Яну Володимирівну, Грекова Миколу Олександровича, Матвійчука Володимира Макаровича, Піддубного Василя Васильовича, Роя Олега Володимировича (вже пішов він), Шевченка Василя Васильовича, Шумакова Євгенія Юрійовича позаштатними консультантами.

 

_______________. І ще одне прізвище надійшло – Коломієць, помічник Арсенюка, теж.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Коломієць – включити до складу.

Хто за те, щоб ми проголосували позаштатними консультантами, прошу голосувати. Дякую. Одноголосно.

І доручити голові комітету звернутися за відповідним поданням до керівника Апарату Верховної Ради пана Штучного.

Хто за це питання, прошу голосувати. Дякую.

Порядок денний наш вичерпаний. Наступне засідання 16-го. Порядок денний на 16-е попередньо вже спланований. Це проект, тому прошу, якщо у вас будуть пропозиції додатково, прошу їх включати. І також календар заходів у комітеті теж прошу народних депутатів розглянути.

Дякую всім. Дякую, що ми швидко відпрацювали.