Веде засідання голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день. Шановні народні депутати, у мене прохання підписи поставити і повернути мені оцей папірець, хто у нас присутній, щоб я... Є? Ага, все.
То есть у нас присутні: Цимбалюк Михайло Михайлович, Струневич Вадим Олегович, Бабенко Микола Вікторович, Арсенюк Олег Олексійович і Гривко Сергій Дмитрович.
1, 2, 3, 4, 5, кворум є. Ну, і плюс Третьякова, я не розписалася, 6. Таким чином, ми починаємо працювати.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще є... О, супер. Будемо знайомі.
БОНДАРЄВ К.А. Бондарєв Костянтин.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондарєв Костянтин. Дякую.
Якщо я буду без по батькові просто буду...
БОНДАРЄВ К.А. Так, будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема питань? О'кей. Дякую.
На порядку денному у нас п'ять питань. Порядок денний розданий, у мене прохання проголосувати за порядок денний, якщо нема пропозицій щодо змін. Голосуємо за порядок денний.
1, 2, 3, 4, 5, 6, дякую. Одноголосно. Йдемо по порядку денному.
Перший пункт стосується альтернативного законопроекту Закону про консолідацію повноважень нагляду над небанківськими фінансовими установами (реєстраційний номер 1069-1), народний депутат Бондарєв Костянтин. Прошу до слова. Вітаю, пане.
БОНДАРЄВ К. А. Добрий день, шановні колеги!
_______________. Доброго дня.
БОНДАРЄВ К.А. Я хотів би дуже коротко пояснити суть моїх пропозицій як альтернативи. Річ в тому, що основним законопроектом пропонується об'єднати пункти двох регуляторів - Нацкомфінпослуг та комісії з цінних паперів. Залишити для цього регулятори тільки пенсійні фонди, а також компанії по управлінню пенсійними фондами. Решту учасників фінансового ринку віднести до компетенції і підпорядкувати до регулятора Національного банку.
Ну, я пропоную іншу модель. Тобто, дійсно, треба об'єднати і залишити тільки два регулятора на ринку. Залишити Національний банк як регулятора, який існує сьогодні і контролює банківські установи, а решту учасників фінансового ринку підпорядкувати єдиному регулятору і зробити такі умови, щоб регулятор діяв, дійсно, прозоро. Тому що сьогодні, чому це питання повстало? Тому що, дійсно, є запитання у суспільства до обох регуляторів. Але ж не можна підпорядковувати весь фінансовий ринок Національного банку, тому що… Друзі, хтось з вас пробував колись зайти до Національного банку, щоб поскаржитись? Ну, от я багато разів пробував. У мене нічого не вийшло. Але ж у мене є ще якісь представницькі мандати, є якісь можливості. А звичайна людина для того, щоб поскаржитись на учасників ринку, такої можливості точно не мають.
Сьогодні ми знаємо, що Національний банк провів таку роботу, яку можна назвати певним банківським геноцидом. Прибрали всіх. Залишили кілька банків для того, щоб контролювати повністю всі фінансові потоки. Ну, я розумію, що можливо ідея і полягала в тому, щоб напередодні широкої приватизації повністю контролювати всі інструменти цієї приватизації. Але ж неприпустимо сьогодні зробити таким чином, щоб такий же геноцид він торкнувся і всього фінансового ринку і небанківських установ.
Тому я все ж таки пропоную об'єднати функції двох регуляторів – Нацкомфінпослуг, а також цінних паперів. Залишити весь фінансовий ринок під наглядом відповідного регулятора і зробити передумову для того, щоб, дійсно, була зрозуміла і прозора картина на цьому ринку відносин між регулятором, тобто держава, і суспільством, і учасниками ринку. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви навіть не вичерпали 11 хвилин. У вас три хвилини на доповідь у вас залишається. Чи є у народних депутатів питання?
БАБЕНКО М.В. Немає питань.
Значить, я пропоную, оскільки тим паче непрофільний комітет, підтримати дану ініціативу. Чому? Тому що, моє бачення таке, що, дійсно, Національний банк України має займатись перш за все кредитно-грошовою політикою, а не ставати мегамонстром, мегарегулятором.
Тому пропоную підтримати. А якщо будуть якісь зауваження, то профільні комітети нехай підчистять це питання. Я думаю, що треба підтримувати.
_______________. Я підтримую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є бажання виступити? У нас є присутній Нацкомцінних паперів і фондового ринку, присутній голова Тимур Хромаєв і член комісії з цінних паперів та фондового ринку Олександр Панченко. І у мене прохання виступити, тому що я думаю, що до СПЛІТу вони готувалися дуже давно. Це законопроект, який був внесений ще паном Порошенком відповідно майже 4 роки тому як першочерговий. На жаль, Верховна Рада України, не виконуючи Закон про Регламент, не розглянула цей законопроект у другому читанні. І до цього готувалися довго, я знаю, що купу грошей витратили і в Національному банку, і наразі створити зовсім іншу інституційну структуру, не знаю, чи можливо, буде чи ні. Я прошу пане…
ХРОМАЄВ Т.З. Дякую, Галино Миколаївно.
Ви абсолютно праві, що ми витратили не тільки багато грошей, а багато нашого персонального часу на те. І я дуже співчуваю моїм колегам в Нацкомфінпослуг, фактично, вони працюють і при цьому маємо Закон про ліквідацію …..…… послуг. Це дуже психологічне суттєве навантаження.
Тому той СПЛІТ, який був запропонований спочатку, він мав суто і до сьогоднішнього дня має суто адміністративний характер. Тобто просто перерозподіл певних функцій. Він абсолютно не стосується приведення регулювання на небанківському ринку до міжнародних стандартів, саме європейських стандартів. І, до речі, я бачив у деяких експертних оцінках, що стосується цього законопроекту, про який шановний народний депутат говорив, що це в якійсь мірі приводить до цих стандартів. Цього не відбувається, ми просто тут от перемены мест слагаемых у нас, на жаль, сума взагалі не змінюється. Тобто будемо два з'єднувати, один поділяти. Наразі ми дуже багато часу приділяємо до того, що ми й до чого добавляємо, але не розуміємо, яка додана вартість. Зараз ми вважаємо, що СПЛІТ, який був поданий ще 3 роки… 4 роки тому, нам потрібно його довести, довести до кінця, вирішити питання перерозподілу функцій, побачити зміни на ринку і потім говорити про наступний крок у запровадженні повноцінної моделі, можливо, це і так званий ……….., про, мабуть, який ви говорите.
Але на сьогодні ми бачимо, що жодний альтернативний законопроект, він виглядає, як давайте дружити, как говорится, проти когось, да, Національного банку, тому що він поганий, або Нацкомісія щось не виконує. Нам потрібно навчитися доводити щось до кінця, тому що це тільки початок. Ми дуже багато, великі надії приділяємо і поділяємо щодо законопроекту 6303. Саме він говорить про запровадження тих функціональних особливостей для регулювання небанківського сектора. І я би дуже хотів побачити вашу реакцію на цей законопроект, коли ви побачите, що повинен робити регулятор тоді, коли він повинен боротися із зловживаннями на фінансовому ринку і забезпечувати захист інвестора, не посередника, а інвестора.
Тому я впевнений, що ваше розуміння в нашій діяльності також зміниться. Я бачу, що ви просто говорите більше про Національний банк, а не про нас. Ми не хочемо бути знову забутими, і про комісію вспоминаем тоді, коли в Нацбанку щось змінюється. У нас є своя робота, нам потрібно приєднатися до наших міжнародних колег, забезпечити співпрацю міжнародну і абсолютно унеможливити так званий регуляторний арбітраж. Якщо я не можу займатися банками, піду буду створювати фінансові компанії, тому що там регулювання зовсім таке повільне, буду займатися будь-чим на тому ринку. Такого не може бути. На жаль, в Україні саме це і відбувається на сьогоднішній день. Інвесторів фактично грабують, вони не отримують повноцінних послуг на небанківському фінансовому ринку. Тому нам ще дуже багато над чим працювати. А про розподіл адмінфункцій не є на сьогодні таким уж фундаментальним і краєугольним каменем. Тому ми підтримуємо 60… Пробачте, СПЛІТ 2413, він як і 1069. І вважаємо, що після його прийняття з великою радістю будемо з вами говорити, сідати над новим форматом регулювання. Можливо те, про що ви говорите, має сенс. Ми абсолютно впевнені .., поділяємо це. А саме, но саме ціллю приєднання до відповідних стандартів …. Може, ця абревіатура для вас незнайома, а я маю надію, що ми про неї ще багато з вами будемо говорити. Я б хотів більш детальніше пізніше про це поговорити.
БОНДАРЄВ К.А. Можна питання? Скажіть, будь ласка, а яким чином альтернативний, запропонований альтернативний законопроект заважає приєднатися до тих самих стандартів?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна я відповім, пане Тимуре? Я цим законом профільно займалася. Ну, я вже говорила на попередньому засіданні комітету, що я цим займалася більш ніж 4 роки. Я хочу ще до пана Тимура довести додаткові аргументи і для вас, пане Костянтине, як для колеги, і попросити вас, може, підтримати наш законопроект, а не альтернативний.
З яких міркувань? По-перше, цей законопроект дуже важливий для нашого соціального комітету. Він є базою для запровадження другого рівня пенсійного забезпечення. Нам потрібен регулятор, який би забезпечив збереження грошей наших людей. Якщо ми запускаємо другий рівень і стимулюємо третій рівень пенсійного забезпечення, то ми маємо мати потужний фінансовий сектор, який потужно регулюється державною.
Що таке потужно регулюється державою? Є така назва "інституційно спроможний регулятор". Там є три складових.
Перша складова. Це забезпечення кадрами, які вміють, розуміють що таке … і таке інше. Кадри сьогодні, які можуть регулювати в так званому режимі пруденційного нагляду є сьогодні трішечки в НКЦПФР, який у нас буде тим, хто прийме на себе регулювання недержавних пенсійних фондів і адміністраторів, і потужно має систему в Національному банку, куди будуть переходити страхові компанії, які будуть сплачувати пожиттєві ануїтети. Це перше.
Друга складова. Це повноваження. Повноваження сьогодні і, власне, чого вони клопотання щодо ліквідації Нацкомфінпослуг. Тому що попередній склад депутатів відібрав у Нацкомфінпослуг всі повноваження, він ввів їх під дію Закону про ліцензування і інших законів, в тому числі і на мораторій на перевірку. І цей орган був взагалі беззубий, а тому там і виникало питання і банкрутства страхових компаній, банкрутство там "ІКС" і таке інше. Тому він не може інституційно співпрацювати.
Третє питання – це фінансування. Міністерство фінансів сьогодні не має додаткових ресурсів для того, щоб фінансувати створення нового органу. Але Національний банк має власні кошти і може розбудувати департамент. І я маю надію, що Нацкомцінних паперів і фондового ринку те, що отримує додаткове фінансування, для того, щоб той пруденційний нагляд, який розбудований у них сьогодні, він розповсюдився на недержавні пенсійні фонди і адміністратори. Оця реорганізація, вона непроста. Що було зроблено центральними органами і органами влади в попередні скликання, поки народні депутати тут вагалися, був опрацьований дуже детальний план. Не можуть прийматися закони у Верховній Раді, якщо органи влади не розуміють яким чином вони будуть впроваджувати оті інституційні сенси, які ось пан Костянтин пропонує в своєму альтернативному законопроекті.
Ще хочу нагадати, що в понеділок до нас приїздить Міжнародний валютний фонд. І оцей закон, який ми прийняли на попередньому засіданні комітету, 1069 за основу, він узгоджений із Міжнародним валютним фондом. Ви знаєте, що ми сьогодні... нам дісталися дуже великі борги, і ми маємо думати як ми їх будемо реструктуризувати.
У мене така пропозиція до наших колег, які не в нашій партії знаходяться. Може, ми почекаємо поки у нас поїде місія Міжнародного валютного фонду. І почекаємо поки отримаємо висновок Конституційного Суду щодо того, що незалежні регулятори мають бути створені під Президентом. Тому що у тій конструкції, яка викладена у пана Костянтина, не є зрозумілим кому вони підпорядковуються – Кабінету Міністрів чи пану Президенту. Кабінету Міністрів. Ну, у зв'язку з тим, що таких повноважень нема. А тому ми вважаємо, що сьогодні підпорядкування такого незалежного регулятора Президенту призведе до більш ефективного регулювання і збереження грошей людей. Бо у нас основне – це збереження тих накопичень українців, які будуть використовувати ці приватні фінансові установи.
Тому у зв'язку з тим, що йдуть паралельно зміни до Конституції, приїзд Міжнародного валютного фонду, законопроект, по якому ми вже прийняли рішення, і готовність органів влади іти по окремому іншому сценарію, у мене велике прохання до колег підтримати 1069 і альтернативний відхилити. З глибокою повагою до вас, пане Костянтине, тому що я розумію, скільки треба знати для того, щоб підготувати альтернативний законопроект.
БОНДАРЄВ К.А. Якщо можна, хвилину. Дивіться, річ в тому, що Національний банк в своїй діяльності користується Законом про Національний банк, який обмежує право громадян, права учасників ринку на оскарження дій Національного банку. Тобто оскарження дій в судовому порядку не зупиняє рішень Національного банку. Такий регулятор він дуже деспотичний. І є дуже великий ризик того, що, дійсно, якщо, ну, наприклад, фінансові установи, які є учасниками ринку… Можливо, я погоджуюсь щодо пенсійних фондів, і тут, дійсно, треба жорстко регулювати. А які ризики фінустанов, які, наприклад, кредитують на ринку за рахунок власних коштів? Тому що це виключно вид діяльності. І вони повинні мати кошти з власних надходжень, вони не можуть запозичувати ці кошти. Які тут можуть бути ризики, аніж тільки у акціонерів фактично? А такий регулятор, як Національний банк, він буде стримувати, і недовіра, яка існує сьогодні після дій за останні 4 роки на ринку фінансовому до Національного банку, вона буде стримувати фінансування і інвестування в цей ринок.
Тому все ж таки я просив би, можливо, прийняти до уваги мій законопроект, а до другого читання ми вже будемо бачити. Між іншим є лист МВФ до Національного банку припинити діяльність не, власне, до функцій Національного банку щодо перевірок як слідчого органу. Я можу вам цей лист надіслати… Да, це стосується фінмоніторингу і дій щодо перевірок фінмоніторингу Національного банку…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Міжнародного валютного фонду…
БОНДАРЄВ К.А. Є такий лист, я вам надам його. Так. Він ще був надісланий півроку тому.
Тому даже Міжнародний валютний фонд зараз стверджує, що дії на ринку Націоанльного банку… Національний банк перетворив фінмоніторинг у такий собі вже слідчий орган.
Тому я пропоную, щоб все ж таки взяти до уваги мій законопроект. А вже між першим і другим читанням ми будемо бачити зміни до Конституції. Я повністю з вами погоджуюсь, що, можливо, передати це в підпорядкування Президенту України. І ми будемо бачити, які рекомендації залишив зараз Міжнародний валютний фонд. У нас буде час для того, щоб внести всі необхідні поправки в цей законопроект. Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене два зауваження, колеги, якщо ви не проти і перейдемо до голосування.
Щодо інвестування. Я хочу сказати, що ми спілкувалися з усіма стейкхолдерами, фінансистами, і висновок такий: що ми маємо створити рівні правила гри в Україні у порівнянні в тому числі з іноземними інвесторами. В разі, якщо ми не приймемо інвестування і регулювання ринків фінансових, як за кордоном, то інвестиції від нас будуть йти до Європи. Бо Європа контролює так званий регулятивний капітал, а відповідно ми в себе оцей регулятивний капітал у багатьох видах фінансових установ не контролюємо. І іноземний інвестор, який тримає такий регулятивний капітал, знаходиться не в рівних умовах з тими фінансовими структурами, які засновані українськими компаніями. Тому це просто зауваження щодо інвестування.
І ви сказали, що не має значення, як фінансові компанії, під який відсоток українцям дають кредити. Хочу сказати, що має, дуже має. Криза рузвельтівська в 30-х роках створилася саме за лихварства, саме тому, що банкіри давали під дуже високий відсоток споживчі кредити, і саме тому домогосподарства, які не могли банкрутувати, тому вони ставали рабами фінансових установ. Мені дуже не хочеться, щоб в Україні був повтор тієї ситуації і криза фінансова якась з-за того, що у нас ринок надання кредитів фінансовими компаніями регулюється не так, як він регулюється в банківській системі. Тому там треба теж робити рівні умови регулювання. Ну, це просто, колега, я з пошаною, але зауваження до вашого виступу.
БОНДАРЄВ К.А. Вибачте, але ж питання сьогодні кредитного ринку в тому, що його нема. Який відсоток сьогодні на ринку кредитної ставки – 24-25 відсотків? Чому? Тому що дуже високий рівень учотної ставки Національного банку. Тобто ми зараз повертаємось до того, що це проблема в Національному банку, тобто неефективна робота на рику Національного банку привела до того, що завищена ставка кредитна. А, якщо люди не можуть кредитуватися, вони зараз не можуть рухатись вперед і розвивати свій бізнес або дожити до заробітної плати. Що їм робити? Дійсно, зараз розвивається ринок небанківських фінансових установ, і кредити зараз надаються під високі ставки. Але ж відсоток залежить насамперед від діяльності Національного банку. А ви хочете ще підпорядкувати Національному банку весь фінансовий ринок, щоб він його ще поклав. Тому, вибачте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. …Національний банк, я думаю, що йому треба надати слово. Багато закинули вам.
МАКАРЧУК А. Доброго дня! Дякую. Мене звати Арсен Макарчук, керівник Офісу правління Національного банку. Маю відповісти, тому що все ж таки тези шановного народного депутата мали певні ознаки звинувачень у бік Національного банку.
З приводу високих ставок по кредитах. Дійсно, ми маємо таку ситуацію. Але хотів би звернути увагу, що ставки по кредиту комерційні банки, як і будь-який інший позичальник, закладають ризики кредитора. І насамперед більше ніж третина по ефективній ставці за кредитами в банках це ризик кредитора, який може бути нівельований з реформами у системі, власне, захисту прав кредитора, у системі судочинства і роботи правоохоронних органів.
Що стосується тези про те, що Національний банк застосовує пруденційні нормативи по відношенню до фінансових установ, які кредитують за рахунок власних коштів. Приблизно рік тому Національний банк опублікував "білу книгу" регулювання небанківського фінансового сектору, в якій задекларував, і ми збираємося, дійсно, реалізовувати цей підхід, умовний поділ небанківського фінансового сектору, як ми його бачимо, у категоризацію на три групи. Фактично, це страхові компанії, це кредитні установи, які кредитують за рахунок залучених коштів, і кредитні установи, які кредитують, і фінансові установи, які працюють за рахунок власних коштів.
Національний банк передбачає, що норми пруденційного регулювання та нагляду застосовуватимуться до тих фінансових установ, які кредитують, які ведуть свою діяльність за рахунок залучених коштів. Тобто ті, де зазнаються ризики споживачів фінансових послуг, ризики, власне, населення, яке з депозитами звертається до банків. В той же час фінансові установи, які кредитують, ну, в принципі оперують за рахунок власних коштів, не піддаватимуться як такому регулюванню від Національного банку, щодо них застосовуватиметься лише регулювання у сфері захисту економічної конкуренції в сфері захисту прав споживачів. Тобто це полегшене регулювання.
Що стосується накладення санкцій, неможливості їх оскаржити. Базовий законопроект 1069 передбачає згідно останніх уточнень комітету те, що санкції Національного банку можуть бути оскаржені протягом 30 днів після моменту їх накладення, і, фактично, звернення до суду фінансової установи з оскарженням призупиняє дію відповідного виконавчого документу. І таким чином він не набирає чинності, відповідно, відповідні штрафні санкції не застосовуються, кошти не стягуються.
Також Національний банк продовжує постійно реформуватися. І вже цього року Національний банк створив у своїй структурі управління захисту прав споживачів. Це управління, яке спрямоване на покращення діалогу регулятора зі споживачами фінансових послуг в цілому. І ми відкриваємо, дійсно, двері, фактично, ми засновуємо новий офіс, до якого всі споживачі можуть звернутись за захистом своїх порушених у взаєминах з фінансовими установами інтересів для захисту регулятором. Тобто, фактично, ми говоримо про те, що ми розвиваємо цю систему і зробимо фінансові послуги більш привабливими і більш прийнятними, а споживачів більш захищеними в рамках їх отримання.
Окрім того, існує ще законопроект 1085 і альтернативний до нього 1108 про захист прав споживачів. Але це трошечки не тема нашої сьогоднішньої розмови.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
МАКАРЧУК А. …будуть захищені.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна Галина Миколаївна, шановні колеги, присутні, ну, я не хотів би, щоб ми сьогодні переходили на тему обговорення діяльності Національного банку. Я думаю, що найближчим часом буде сформована нова правоохоронна система, Генеральна прокуратура, і ми почуємо як попереднє керівництво на чолі з Гонтаревою зачислило майже 100 банків і що отримали з цього люди, ті, які постраждали, вкладники. І що отримали ті, які реалізували державне банківське майно.
Я вважаю, що слід переходити до голосування...
ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)
_______________. ... по даному законопроекту і рухатися дальше.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас дві пропозиції. Перша пропозиція – підтримати. І друга – відхилити. Рекомендувати Верховній Раді підтримати законопроект, правильно розумію, Михайло Михайлович, пане Михайло? Да, це ваша пропозиція, щоб ми її сформулювали. Підтримати.
_______________. Підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І друга пропозиція – рекомендувати Верховній Раді відхилити цей законопроект альтернативний. Хто за першу пропозицію, прошу голосувати. Двоє. Хто за другу пропозицію, прошу голосувати. Дякую. Четверо. Це більшість від присутніх. Проходить відхилення альтернативного законопроекту.
Дякую, пану Костянтину за присутність.
_______________. На здоров'я.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до розгляду другого питання. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо незаконного збагачення осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та покарання за нього (реєстраційний номер 1031-1). Чи є у нас доповідач по цьому питанню? Ми... Ви, да?
_______________. У мене 1031-2.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 10... А, о'кей. До другого питання нема.
Шановні народні депутати, я хочу нагадати, що ми на попередньому засіданні комітету прийняли рішення, що ми не заслуховуємо питання, якщо у нас нема доповідача. Але це законопроект...
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. І тому ж ми, нам потрібно все рівно треба визначитися, що ми його тоді відхиляємо просто від розгляду, бо у нас іде скорочена процедура розгляду. І нам як комітету потрібно визначитися для того, щоб подати висновок на… Які будуть пропозиції?
СТРУНЕВИЧ В.О. Пропоную проголосувати за відхилення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. За відхилення.
Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Дякую. Одноголосно.
Переходимо до третього питання. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів (реєстраційний номер 1031-2), поданий народними депутатами Устіновою, Бобровською і іншими. Доповідач…
УСТІНОВА О.Ю. Устінова Олександра.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Приємно дуже, колего.
УСТІНОВА О.Ю. Я дуже коротко, щоб не забирати ваш час.
Президентом України був поданий законопроект, який передбачає повернення криміналізації незаконного збагачення, що потрібно робити, і ми дуже підтримуємо таку ініціативу. Тому що рішення Конституційного Суду, яке фактично дало можливість попередній владі закрити величезну кількість кримінальних проваджень проти топ-корупціонерів, це, ну, порушення не лише законодавства взагалі і здорового глузду.
Наша фракція "Голосу" підтримує, звичайно, повернення криміналізації. Але, є одне зауваження. Коли ми подивилися текст законопроекту, в законопроекті 15 разів піднімається сума, з якої наступає кримінальна відповідальність за незаконне збагачення. Якщо раніше, коли ця норма скасовувалася Конституційним Судом, це було… Давайте я не буду говорити в неоподатковуваних мінімумах, буду говорити реально в гривнях приблизно. Це було близько мільйона гривень. Зараз законопроектом пропонується 14,5 мільйонів гривень. На жаль, це є дуже велика сума.
Я передивилася особисто більшість кримінальних справ, які були відкрити саме за цією статтею Національним антикорупційним бюро, тому що це їх підслідність. Я вам можу сказати, що більшість цих справ не підпадає під новий поріг, який пропонується Президентом України, тому що в середньому це було 3-7 мільйонів, ми говоримо про справу проти народних депутатів, керівників Служби безпеки України, тобто це, як любили казати, раніше казати, "велика риба".
Саме тому ми пропонуємо зменшити цю суму до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів, а саме до 3 мільйонів гривень. Ну, фактично це 100 тисяч доларів і вище. Що це означає? Що, звичайно, дрібні корупціонери, там, які купили там якесь авто невелике чи ще щось, не будуть підпадати. Але 100 тисяч доларів і вище це вже можна буде розслідувати.
По-друге, дуже важливо відмітити, коли вступає в дію цей закон, лише після того, як він вступить в дію, людині потрібно буде набути майна, тобто спочатку треба буде, вибачте, вкрасти, потім ще купити на 14,5 мільйона гривень, мало того, правоохоронцям треба буде довести. З таким порогом, з такою сумою у нас найближчі 3-4 роки вироків не буде, тому що це дуже важка стаття, яку потрібно довго розслідувати.
Саме тому пропонується до 3 мільйонів гривень залишити цивільну конфіскацію, як це пропонується президентським законопроектом. Але сам поріг настання кримінальної відповідальності зменшити з 14,5 до 3 мільйонів. Для прикладу наведу, в тій же, наприклад, Литві поріг, при якому наступає кримінальна відповідальність, це 19 тисяч євро. Ну, по цьому закону, який пропонується Президентом, законопроектом, я перепрошую, це, я порахувала в доларах, близько 580 тисяч доларів. Вибачте, це можна купити дві квартири в Києві, дві хороші машини, і тебе все одно не посадять, тому що поріг дуже завищений. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, члени комітету чи, є питання до пані Устінової? Які пропозиції?
ГРИВКО С.Д. Сергій Гривко. Таке питання. Ми ті всі законопроекти розглядали на минулому засіданні і прийняли, рекомендували за основу. А якщо ми зараз приймемо, то як це буде…
УСТІНОВА О.Ю. Це в комітеті профільному будуть вирішувати.
ГРИВКО С.Д. Порушення якоїсь процедури йде.
_______________. Чому?
УСТІНОВА О.Ю. Ні, це не порушення. Ви зараз йдете по скороченій ………… Тобто ви рекомендували ………, у нас був тиждень подати альтернативні. Ми подаємо зараз альтернативні. Ви їх розглядаєте. І або відхиляєте, або рекомендуєте, тоді вони йдуть на… вони в будь-якому випадку підуть на профільний комітет, який буде вирішувати, чи приймати фактично оцю правку і приймати законопроект з цією сумою чи з цією.
_______________. Коли ви подали законопроект?
УСТІНОВА О.Ю. Законопроект поданий сьогодні.
_______________. Сьогодні поданий, так ми…
УСТІНОВА О.Ю. Ні. Терміни не порушені.
ГРИВКО С.Д. Терміне не порушені. Але я, якщо … Справа в тому, що у мене з першим законопроектом була можливість ознайомитись, з альтернативними законопроектами, які надійшли ну, жодної можливості немає. От я не знаю, як… В очі не бачив, як… (Не чути)
УСТІНОВА О.Ю. Пане Миколо, я дуже перепрошую, але це вже якраз йде грубе порушення. Тому що є відведений термін на подання альтернативних законопроектів. Нам його дуже сильно звузили. І якщо іти вже по Регламенту і по процедурі, то у нас законопроекти з'явилися на два дня пізніше. І нам дали не 7 днів, а 5 на ознайомлення з ними. Тому, вибачте, будь ласка, якщо чіплятися за букву закону, то вона вже порушена. По-друге… Почекайте. Дайте, будь ласка, я перепрошую, я договорю.
Цей законопроект має одну єдину відмінність від президентського. Це сума. Тут більше немає жодного іншого слова, яке би відрізнялося від того, що було подано Президентом України.
Тому, я перепрошую, нас поставили в терміни, коли… І давайте говорити відверто, термін спливає о 16:45. Комітет о 16 засідає. Тобто, ну, вже важко сказати, що Регламент непорушений. Але так як ми розуміємо, що всім треба все ж таки зараз напрягтися і прийняти певну кількість законопроектів, ми працюємо швидко, прошу комітет так само увійти в наше становище і працювати швидко. Дякую.
БАБЕНКО М.В. Я перепрошую. Я маю дати відповідь. Я не чіпляюся за букву закону. Не маю в цьому ніякого змісту. Я особисто, от я був обраний на мажоритарному окрузі. І люди ж голосували не за партію, голосували особисто за мене і за ті рішення, за які я буду приймати. Я не можу голосувати за законопроект, який я навіть по діагоналі не встигнув прочитати. Ну, це моя позиція особиста. А колеги голосують, як вони побажають. Я не можу голосувати за те, що я по діагоналі не прочитав.
УСТІНОВА О.Ю. Добре. А чому тоді дається такий короткий термін на ознайомлення з законопроектом? Ну, я перепрошую. Ну, це ж питання…
_______________. Це не до мене.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ж до Верховної Ради. Верховна Рада проголосувала. Є протокол рішення.
УСТІНОВА О.Ю. Ну, колеги, ми і є Верховна Рада. Тому давайте…
_______________. Ви ж, мабуть, голосували так само.
УСТІНОВА О.Ю. Ні. Я не голосувала. Вибачте, "Голос" не голосував таку скорочену процедуру, по якій неможливо навіть ознайомитися з усім.
_______________. Я так само не голосував.
УСТІНОВА О.Ю. Тому я все ж таки пропоную як би увійти в становище один одного, і хай це профільний комітет вирішує.
ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна головуюча, шановні колеги, я вважаю так, я особисто підтримаю пропозиції пані Устінової щодо альтернативного законопроекту. Пропоную ставити його на голосування і таким чином визначатись. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Перше питання, яке будемо ставити? Підтримати.
І друге. Чи буде пропозиція, колеги?
_______________. Підтримати, не підтримати і утримались.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Голосуємо.
Хто – за, підтримати альтернативний законопроект. Один. І голосуємо хто – проти? Відхилити.
______________. Утримався.
КУЧЕР Ю.П. Відхилити – 4, 1 – утримався.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Устінова. Я думаю, що ми ще зустрінемось щодо цієї суми.
Переходимо до четвертого питання. Про необхідність удосконалення механізму закупівлі реабілітаційних …….. для осіб з інвалідністю. Я вдячна пані Юлії Соколовський за те, що вона підійшла до нас. Це наша нова міністерка соціальної політики.
І ми в подальшому будемо розглядати перехідні закони. Ну, а потім подивимося, там у нас ще надійшло лист від фракції БЮТ, ми його розглянемо в кінці. Поки що зупинимося на перехідних законах. Один з перехідних законів стосується того, що, підкажіть мені, як він називається. Щодо того, що у системі забезпечення реабілітаційними послугами є установи, які знаходяться у державній власності Міністерства соціальної політики. І до сьогоднішнього дня для того, щоб фінансувати ці державні установи, використовувалися штрафи, які сплачували приватні підприємства у разі, якщо людина, особа з інвалідністю не була працевлаштована за вимогами законодавства.
Цей законопроект стосується того, щоб змінити систему фінансування цих державних установ. Оскільки подавачі, автори цієї законодавчої ініціативи вважають, що ці гроші, які надходять, вони не є стабільними, штрафи різні. І пропонується передати фінансування державних установ на бюджетне утримання.
Є пропозиція, ми попередньо обговорювали це в комітеті, що у нас змінилася система закупівель медичних послуг, а реабілітаційні послуги це є частиною медичних послуг, які можна закуповувати для осіб з інвалідністю. Більше того, Міністерство соціальної політики впроваджує так звану систему E-SOCIAL. І, відповідно, Міністерство охорони здоров'я наразі знаходиться у стадії зміни системи оцінки постійної втрати працездатності. У зв'язку з тим, що всі ці реформи проходять, а цей законопроект, ну, запізнився вже з його впровадженням, ми би пропонували на заміну цього законопроекту, який був прийнятий у першому читанні нашими попередниками, зробити таке подання. І прохання до Кабінету Міністрів: створити робочу групу і рекомендувати Кабінету Міністрів, щоб Кабмін доручив Міністерству охорони здоров'я і Міністерству соціальної політики, та Міністерству фінансів створити робочу групу з метою напрацювання механізму закупівлі реабілітаційних послуг для осіб з інвалідністю через Національну службу здоров'я України з одночасним переходом на використання динамічної оцінки стану постійної втрати працездатності (це система Всесвітньої організації охорони праці). З проханням долучити до цієї робочої групи народних депутатів. І відповідний цей законопроект ми в наступних пунктах відхилимо, якщо міністерство не буде проти. Мова йде про те, що ми маємо робити реформи і закупівлі одночасно.
Що стосується державних комунальних установ, які займаються реабілітаційними послугами і знаходяться у власності Міністерства соціальної політики, то я думаю, що міністерство у найближчий час надасть нам перелік таких установ, які потребують приватизації. І ми в подальшому будемо закуповувати реабілітаційні послуги на конкурентних засадах, і, відповідно, знаходячи ту вартість, яка буде оптимальною і для державного бюджету, і для інших отримувачів таких послуг. Що думаєте, пані Юлія?
СОКОЛОВСЬКА Ю. Дякую, пані Галино, дякую шановні колеги.
Я хотіла би, да, також висловитися в цілому за цю пропозицію. Оскільки я особисто займалася два роки системою охорони здоров'я, знаю, як працює законодавство в системі охорони здоров'я, займалася аналізом лікарень і послуг, які надаються у медичній сфері. І більше того, розумієш, що якраз реабілітаційна послуга, вона ще не… ну, тобто не обрахована, ще дуже мало у нас надається цих реабілітаційних послуг. Я розумію, що реабілітаційна послуга – це частина оцього… програми державних гарантій, яка відповідно визначена в Законі України "Про державні фінансові гарантії у сфері охорони здоров'я".
Тому, рухаючись в цьому напрямку, ми , очевидно, нам потрібно з Міністерством охорони здоров'я синхронізувати наші зусилля, тому що у нас є ці надавачі. Єдиний момент, я би хотіла так на всякий випадок, щоб ми, можливо, не так різко говорили про приватизацію цих закладів. Єдине, те, що ми зробили в системі охорони здоров'я, це ми перетворили такі заклади на комерційні підприємства. І знову ж таки, вони мають змогу отримувати оплату за послуги, а не там пряме фінансування як підтримання з державного бюджету. Тому ми з Міністерством охорони здоров'я попрацюємо також над новою системою надання самореабілітаційних послуг.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Пункт про приватизацію не включили до цього. Чи будуть питання до пані Юлі?
_______________. Тобто, я перепрошую...
(Загальна дискусія)
ЦИМБАЛЮК М.М. Реабілітація буде за рахунок субвенції медичної…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, не субвенція. Ми пропонуємо от після того, як буде E-SOCIAL і Міністерство охорони здоров'я, поки що залишити систему фінансування такою, як є. А Міністерство охорони здоров'я буде впроваджувати систему оцінки повної втрати працездатності і його відсотку. І оця оцінка буде динамічною. Не буде I і III степеню інвалідності. Такий пакет документів був напрацьований і винесений на останнє засідання, здається, на останнє засідання уряду Гройсмана. Але він не пройшов засідання Кабміну.
Ну, я думаю, що МОЗ після того, як йому вже новий прем'єр доручить це зробити, вони з документами вийдуть. Якщо ми не зможемо прийняти це через Постанову Кабміна, то, я думаю, що МОЗ напрацює в найближчий час законопроект, яким ми нарешті позбавимося МСЕКів і перейдемо до динамічної оцінки постійної втрати працездатності у відсотках, як це робить весь світ.
Таким чином, нам потрібен блок МОЗу. З другого боку, Національна служба здоров'я закуповує вже сьогодні "первинку", а з 1 січня відповідно до Закону про фінансування закупівель у медичних послуг, буде закуповуватися і вторинна допомога. То Національна служба здоров'я має опрацювати систему закупівля кількості таких послуг для людей, які потраплять в E-SOCIAL в реєстр відповідно до оцієї оцінки, що вони дійсно не просто особи з інвалідність, але вони потребують такої реабілітації. Бо можуть бути люди з інвалідністю, у яких нема потреби користуватися реабілітаційними послугами. Що має робити державний бюджет? Державний бюджет має для тих, хто потребує це, закуповувати оптово, так само як Національно служба здоров'я закуповує оптово сьогодні "первинку", так само з 1 січня вона буде закуповувати нозології відповідні DRG так звані, групи захворювань. І так само ми зможемо після опрацювання цього механізму закуповувати для тих, хто потребує ту кількість послуг, яка є. І це буде фінансовий механізм, який не буде потребувати навантаження на бюджет для того, щоб ми фінансували просто установи, які знаходяться у державній власності, незалежно від того, збиткові вони чи не збиткові. Ну, немає сенсу за рахунок наших податків утримувати оці всі установи. Ми маємо закуповувати послуги. І це така реформа йде, і я думаю, що ми дуже потужно можемо це впродовж там року наступного замінити оцей запропонований механізм на цивілізований, який буде і економити кошти, і надавати адресну допомогу тому, хто її потребує. Якщо я… Так же, Миколо?
ЦИМБАЛЮК М.М. Якщо дозволите. Я цілком погоджуюся з позицію голови комітету. Справді, потрібно наводити лад у цьому напрямку. Ми бачимо, як навіть ті послуги реабілітаційні, які є в нашій державі, як вони використовуються і як там працює без створення конкурентного середовища. Ми знаємо, як знищуються державні підприємства, зокрема Львівський протезний завод, який мав хороший досвід надання цих послуг, зараз на стадії банкрутства і інші.
Через те дуже цікава пропозиція, Галино Миколаївно, є від мене особисто. Перша пропозиція: підтримати щодо звернення до Кабінету Міністрів. Я сам готовий взяти участь…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
ЦИМБАЛЮК М.М. …в робочій групі цієї наради. Ми думаємо, що з новою міністеркою ми все зробимо для того, щоб якнайшвидше навести лад. Бо є велика категорія наших співгромадян, які страждають саме від того, що держава залишила їх на обабіч цих всіх проблем і насправді один на один з цією бідою. Через те пропозиція…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайле Михайловичу. Щиро дякую. Я думаю… Голосуємо?
ЦИМБАЛЮК М.М. Тим паче, ви знаєтесь у цій справі, як кажуть, не з інших вуст.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І пані Юлія знає. І я думаю, що в міністерстві вони попрацюють.
Я прошу пані Юлію на наступне питання тільки залишитися, поки ми проголосуємо.
Хто за підтримку цього протокольного рішення: про необхідність удосконалення механізму закупівель реабілітаційних послуг для осіб з інвалідністю. Одноголосно. Дякую, шановні колеги.
Ми переходимо до п'ятого питання. Потім у нас ще буде "Різне". Це стосується всіх наших перехідних законів. Вам надано проект і перелік законопроектів. Ми запропонували вам їх розбити на дві групи. Це законопроекти, які ми отримали за підписом пана Парубія від попереднього складу скликання Верховної Ради. Я зразу зупинюсь на тих законопроектах, які ми пропонуємо не включати до проекту порядку денного та зняти з розгляду. І прокоментую їх.
Законопроект 0959, ми тільки що розглянули. Це проект Закону про внесення змін до деяких законів України про забезпечення функціонування реабілітаційних установ, де написано "для інвалідів", ну, неправильно навіть і написано, з порушенням конвенції, та "дітей інвалідів". Теж неправильно. Ну така справа.
Другий – це проект Трудового кодексу України. В мене пропозиція, щоб ми разом з вами напрацювали Трудовий кодекс. Я знаю, що Міністерство економічного розвитку вже зробило групу, її робила ще пані Юлія Соколовська, ще коли вона працювала в Офісі Президента і готувалася на посаду міністерки, готувала план роботи. І ми вважаємо, що Трудовий кодекс є частиною нашого економічного прориву. Наш комітет опікується трудовими відносинами. І я думаю, що конструкт, коли ми створимо Трудовий кодекс, який одночасно зробить дешевим відкриття і закриття робочого місця для роботодавця, і одночасно створить систему, яка б не дискримінувала найманого працівника, саме з таким завданням сьогодні працює робоча група, ліберальний достатньо Трудовий кодекс. Ну, я не знаю, тут ліберальний прикметник може там бути оспорюватися. Але в нас прохання дати можливість внести цей Трудовий кодекс, тому що він може дати нам 1-1,5 відсотка зростання ВВП, якщо він буде, ну, таким, от як я сказала. Да. І ми, я думаю, що ми в стані це зробити. Тому в мене прохання розблокувати можливість внесення Трудового кодексу не тільки від пана Михайла Папієва. Я з ним попередньо розмовляла, він пішов поспати з цією думкою. Але, я думаю, я побачила в його очах таку підтримку. Я просила б колег і з ним поспілкуватися додатково, щоб не тільки я спілкувалася, але і члени комітету, для того, щоб ми створили саме такий потужний кодекс.
Що нам обіцяє робоча група? Що вона до кінця вересня, Юля, до кінця вересня, Кухта сказав мені сьогодні, що вони нададуть нам текст. У нас буде пропозиція вносити це разом, тому що це стосується всієї України. Економічний ривок для нашого соціального комітету є основним. Соціальний захист буде маленький, якщо не буде економічного ривка.
Тому от друге – це Трудовий кодекс. Я зараз договорю. І два законопроекти, які стосуються чорнобильських питань, теж працює наразі у нас пані Коляда, вона працювала і в попередньому складі Міністерства ветеранів, вона опрацьовує Закон про статус ветеранів. Там вона буде визначати, ми вже знаємо, зустрічалися з нею, і Коляда просить зустрічі окремо з нами на наступному тижні з усіма народними депутатами. Цей законопроект буде стосуватися ранжирування ветеранів. І визначення статусу ветеранів як такого, до якого відносяться люди, які і ліквідували нашу чорнобильську аварію у 86-му році. Були ті люди, які були призовники, міліціонери, пожежники – саме вони отримали променеву хворобу як таку. Не потім вже, які вже прийшли, коли вже саркофаг був створений, і ми маємо захистити в першу чергу тих, хто був на захисті нашого життя. І для того, щоб відранжирувати всіх наших людей, які потребують допомоги, для того, щоб ми підтримали моральний дух в тому числі і наших ветеранів, які прийшли з АТО, тих, в першу чергу, хто приймав на себе і удар і на точці нуль, і удар нашого супротивника.
Тому отаке ранжирування ветеранів з підходами, що той, хто найбільше страждав і захищав наше право на життя, має отримати найбільший захист. Всі інші мають отримати ті заходи, які дозволять їх повернутися до ВВП. І у зв'язку з тим, що ці законопроекти готуються, у мене теж прохання, поки що ми це систематизуємо, ці питання поки що відкласти, а вже працювати і вносити законопроекти нами разом системні, не точкові, коли захищається щось одне.
Що стосується інших законопроектів, які до нас подані, то пропонується включити їх до порядку денного цієї сесії. Тут немає ще одного законопроекту, який стосується ювелірки… ювелір-податку з ювелірних виробів. Я узгодила сьогодні вранці, він менше стосується нас, більше стосується податківців, тому що він каже про те, що має змінюватися база оподаткування при продажі ювелірних виробів, і змінюється ставка оподаткування. Чи буде, чи ні ця сума йти до Пенсійного фонду, чи ні, це не стосується ЄСВ, будуть вирішувати вже наші колеги і в Податковому кодексі. Я думаю, що це правильно. Тому оці дев'ять законопроектів пропонується в такому порядку.
І у мене питання до пані Юлії, а потім до вас. Чи є у вас така згода, щоб ми ці… бо ми разом будемо опрацьовувати всі законопроекти, щоб був такий порядок. Чи є у неї зауваження?
СОКОЛОВСЬКА Ю. А я дивлюся, що тут є зміни до Закону про зайнятість… (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Поглине, да. Ну, він нам не… він не стоїть нам на заваді.
СОКОЛОВСЬКА Ю. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Може ми його злимо. Ну, включати його чи ні. Ми його можемо потім відхилити або злити з Трудовим кодексом. Він нам сьогодні не заважає опрацьовувати, а ось Трудовий кодекс саме пана Михайле він нам поки що стоїть… Бо це ж кодекс, по-перше. А, по-друге, якщо ми його включаємо до порядку денного, то в цьому випадку ми не можемо на цій сесії вносити альтернативні варіант, бо ми вже не встигаємо з цим… Ну, я чесно розмовляю з нашими колегами, з паном Миколаєм і Михайлом Михайловичем. Так? Добре.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, давайте.
Якщо немає у народних депутатів бажання виступити.
_______________. Якщо можна…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді спочатку Михайло.
ЦИМБАЛЮК М.М. Я насамперед хочу подякувати голові комітету, тому що перша наша зустріч взагалі в рамках роботи комітету, ще до першого організаційного засідання, була саме з представниками чорнобильських організацій. І справді я просив би, щоб ми цією темою більш професійно перейнялися. І потрібно спішити. Бо кожен день помирають ліквідатори аварії і ліквідатори наслідків аварії. Тобто це велика проблема. І дуже сумно, коли попередня влада залишає нерозглянуті такі законопроекти, попередня влада на совісті має те, що вони не виконали рішення Конституційного Суду, який визнав, що припинення соціальних виплат чорнобильцям, це є незаконно. Хто поверне цим людям, частина яких відійшла у вічність, членам їхнім родинам ці компенсації? Є питання до тих, які сьогодні нам з трибуни Верховної Ради розказують, що ми робимо щось не так.
Через те я підтримую повністю пропозицію, тут потрібно спішити. І, справді, нам потрібно, враховуючи і позицію Міністерства фінансів, враховуючи підготовку нового бюджету, щоби ці законопроекти якнайшвидше пройшли і були прийняті.
Що стосується пана Папієва, я вважаю, я особисто знаю пана Михайла, він є фахівець, він багато років опікується цією темою. Мені видається, що нам вдасться спільними зусиллями його переконати, щоби політичні амбіції все-таки були на другому плані, а на першому – це захист наших громадян. Люди справді вже не мають терпіння більше чи очікувати від влади конкретних кроків. Я тут повністю солідарний з вами. І мені видається, що ми об'єднаємо представників всіх політичних сил.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Михайлович, за підтримку.
Миколай, є? Ні? Да, ви хотіли виступити?
ЛЯХ Д.О. Дякую, Галина Миколаївна.
... Дмитро, керівник правової служби Федерації профспілок України. Треба знати, що за Трудовий кодекс новий, да, який зареєстровано …, яку історію він має. Ну, по-перше, це законопроект зараз розглядається у першому читанні. До цього законопроекту...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Він вже підтриманий в першому читанні.
ЛЯХ Д.О. Підтриманий. Но... Але...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Цією.
ЛЯХ Д.О. Цією. Тою редакцією, до якої було внесено 70 зауважень від Міжнародної організації праці стосовно...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони обнулилися всі.
ЛЯХ Д.О. Ні, я розумію. Але ж ці зауваження були внесені саме до першого читання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.
ЛЯХ Д.О. Були напрацьовані пропозиції, які враховували вже умови конвенції і Європейського Союзу, щоб врегулювати ці питання. Це була створена робоча група на базі трьох сторін: держави, роботодавців і профспілок. Саме ця група напрацювала компромісні рішення, які задовольняли і роботодавців, і профспілки як представників працівників, і був найдений певний консенсус.
Зараз прозвучало те, що десь альтернативний Трудовий кодекс розробляється. Тоді законне питання: чому не залучаються профспілки як законні представники працівників? І як може документ від них розроблятися?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажете, пані Юля, да? Я думаю, що всі будуть включені.
СОКОЛОВСЬКА Ю. Так, звичайно. Просто ми на тій стадії, коли ми концептуально погодили якісь загальні підходи і концептуально пишемо рамку для нового більш лібералізованого Трудового кодексу. Я, дійсно, читала той Трудовий кодекс, який був підготовлений і підтриманий в першому читанні. Є вже моменти, які насправді.... життя пішло далі. І там потрібно точно оновлювати вже все. Але знову ж таки я би хотіла підтвердити, що ми спільно будемо працювати над цим законопроектом. Ну, тобто його ще...
ЛЯХ Д.О. Тоді чекаємо від вас конкретного запрошення.
СОКОЛОВСЬКА Ю. Так, звичайно.
ЛЯХ Д.О. І, шановна Галина Миколаївна, ми буквально сьогодні направили вам уже напрацьовані пропозиції, щоби врегулювання і приведення норм до Директиви ЄС ........, направили вам, цей найближчим часом до вас надійде.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я думаю, що ми найближчим часом маємо провести таку нараду з вами і з роботодавцями, і з сторонами діалогу для того, щоб ми випрацювали механізм включення вас в роботу. Но в будь-якому випадку для того, щоб ми почали обговорювати, має бути якийсь кістяк такий, який центральні органи виконавчої влади напрацюють. Я обіцяю, що це буде на особистому контролі і у мене, і у Михайла Михайловича. Тому тут, да. Пан Миколай теж.
_______________. Тобто я так розумію, справа йде про те, щоб Михайло Михайлович зняв законопроект?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, про це мова не йде. Мова йде про те, що ми наразі, якщо ми зараз проголосуємо за це рішення, то цей Трудовий кодекс не буде включений до порядку денного Верховної Ради. Таким чином, ми розблокуємо можливість внести в Трудовий кодекс, який буде опрацьований. Так, він знімається з порядку денного. Фактично, ми наразі розглядаємо лист пана Парубія щодо того, що ці законопроекти є перехідними і щодо їх включення по процедурі 96 статті Регламенту. У зв'язку з тим, що ми маємо право як комітет не включити його до порядку денного, ми і вирішили його не включати.
ЛЯХ Д.О. Я просто брав участь в розробці цього кодексу. Це було 17 років. І Сполучені Штати Америки виділяли гроші на це.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви знаєте, "Слуга народу" багато яких речей прийняла вже, які не приймалися 28 років.
_______________. …йде справа… і такий досвід, як був у Грузії, і перший досвід Литви, що потім потребували внесення інших трудових. У Литві прийнято вже третя редакція Трудового кодексу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вдячна своїм колегам від БЮТ і від позапартійних, які підтримали нашу пропозицію і розблокували багато речей.
Я дуже вдячна.
_______________. Щоб ми …пішли, як в Грузії.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І Конституцію ми розблокували. І зробили більше ніж 300. Так що, мені здається, що цей парламент налаштований конструктивно працювати, а не торпедувати. Навіщо працювати, навіщо турбувати центральні органи виконавчої влади, якщо ми готуємо законопроекти, які потім не приймаємо? Є сенс 17 років працювати, щоб воно все лежало під ковдрою, і витрачали купу грошей? Кожна сторінка кожного законопроекту коштує гроші. Публічні кошти, наших податків.
Переходимо до… Проект рішення у вас є. Голосуємо. Хто за нього? Одноголосно. Дякую, шановні депутати.
І у нас залишається "Різне". Це маленьке дуже питання, хоча одне велике. Це про лист фракції БЮТ. Я його розіслала вам. Він є. Фракція БЮТ...
Дякую, пані Юлія. Ми завжди вас чекаємо на засіданні комітету. І маємо надію, що ми дружньо попрацюємо. Змінимо. До зустрічі.
Щодо листа по фракції БЮТ. Є прохання за підписом заступника фракції пана Сергія Соболєва включити до порядку денного другої сесії дев'ятого скликання включити ряд законопроектів. Я думаю, Михайло Михайлович доповість, і є прохання додати.
ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна пані Галина, шановні колеги, присутні! Справді, є лист від фракції, він не підписаний Юлією Тимошенко, але це напрацьовані нормативні документи, проекти законів, які ще розроблялися фахівцями і не тільки з партії "Батьківщина" напередодні підготовки до президентської кампанії так званий "Новий курс". Юлія Володимирівна хотіла їх особисто доповідати. Але з засобів масової інформації, я думаю, може, ви чули, що в не сталася трагедія в родині, вона відбула на похорон і пережила смерть двоюрідної сестри, яка насправді була їй дуже близька, вони разом виросли. І вона просила передати шану і повагу нашому комітету, вона буде брати активну участь в роботі, бо вона вважає, що соціальна політика зараз повинна бути поряд з економічною на першому місці. Тут є питання проекту… вірніше, законопроект, який стосується по видобутку газу скрапленого. Я вважаю, що це не зовсім тема нашого комітету, інші речі.
Що стосується роботи нашого комітету, це проект Закону 1172 щодо підвищення розміру мінімальної пенсії за віком, до розміру фактично прожиткового мінімуму. Також є проект Закону 1175 про прожитковий мінімум і 1173 про державну допомогу сім'ям з дітьми. Ви знаєте, що попередня влада говорила одне, а робила зовсім інше. Вони скасували практично всі соціальні доплати, і оцей розрив, коли мінімальна пенсія 1 тисяча там 750 гривень, а прожитковий мінімум – 3040, то це ганьба. І є питання, як ті люди живуть.
У нашій роботі бере участь фахівець пан Матвійчук, який у свій очолював… був заступником і міністра фінансів, і соціальної політики, якщо буде ваша добра воля керівника комітету і членів комітету, декілька слів його проінформувати з цього напрямку буквально в рамках Регламенту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир ……….…, до цього, до столу. Щоб ми записали, щоб це залишилося в історії.
МАТВІЙЧУК В.М. Шановні народні депутати, я вас дуже прошу… От я присутній на двох засіданнях, і мені приємно от як ви проводите засідання. От зверніть увагу, йде мова про підвищення мінімального розміру пенсії за віком. Дивіться, на сьогоднішній день фактичний прожитковий мінімум за липень 2019 року складає, це Мінсоцполітики надрукувало його, 3135 гривень, 3135. А затверджений прожитковий мінімум – 1537, мінімальна пенсія – 1537. Не може людина прожити на таку пенсію. Ви подивіться, як ідеш по Києву, зустрічаєш людей, де приємно вдіти, видно не якісь там хто знає які люди і з протягнутими руками. Прошу вас включіть в порядок денний. І від імені пенсіонерів готовий на коліна перед вами стати, щоб це включити.
Друге. Законопроект про підвищення розміру допомоги при народженні дитини. От при нашому сьогоднішньому рівні реальних доходів населення, значить ми в Україні встановили у березні 2014 року виплату при народженні дитини 41 тисячу 280 гривень. Не дивлячись, що з того часу ціни підвищили практично, ну, як на 300 відсотків, ну, менше трошки і так далі, розмір не міняється. Є пропозиція все-таки встановити при народженні першої дитини 50 тисяч гривень, другої 100 тисяч, третьої і наступної 150 тисяч гривень. Це збільшить народжуваність дітей і дасть можливість захистити трошки цих дітей.
І, що стосується прожиткових мінімумів. Значить, от, ну, ви знаєте, ви самі володієте цим питанням. Но, от, наприклад, для дітей, значить до 6 років фактичний прожитковий мінімум за липень – 3470 гривень, а затверджено на даний час 1699. Від 6 до 18 – фактичний 4244, а затверджено 2118. Значить, менше чим на 50 відсотків. І це впливає даже на розмір допомоги на дітей з малозабезпечених сімей. Зменшується розмір допомоги, потому что даже от, ви знаєте, по закону ми виплачуємо, враховуємо прожитковий мінімум для визначення допомоги малозабезпеченим сім'ям на дітей 85 відсотків. А тоді оце і в сумі іще 75 і получается казна що.
Поэтому дуже прошу оцих три законопроекти, про які було названо, значить, от включити до порядку денного розгляду сесії.
БАБЕНКО М.В. Так, ну, шановні колеги, я пропоную підтримати дані законопроекти по включенню. Чому? Тому що, ну, я в якості мажоритарника в Київській області мав можливість дуже і дуже багато спілкуватися з пенсіонерами і, повірте, це взагалі жах, в якому стані живуть люди. Те, що ви кажете, що мінімальна пенсія 1 тисяча 500 гривень, а реальна вартість опалення на сьогоднішній день взимку складає 1 тисяча 700 гривень на місяць. І людям не дають субсидій під будь-яким приводом взагалі. Ті пенсіонери, вони, дійсно, вони просто шукають їжу собі. Тому, я вважаю, що це взагалі першочергові законопроекти, які мають бути. Мінімум 3 тисячі 100 гривень, да, ви кажете, мінімальна...
МАТВІЙЧУК В.М. Ми робили як. У нас є розрахунок. От за липень місяць прожитковий мінімум для пенсіонерів склав 3 тисячі 180 гривень. За серпень ще немає, він появиться до 20 вересня. Ми зробили розрахунок, виходячи з індексу інфляції до кінця року, що в середньому це буде там 3 тисячі 204 гривні, в середньому, якщо … буде індекс інфляції. Бо спочатку року...
_______________. Ну, ми, ми просто...
МАТВІЙЧУК В.М. 3 тисячі 200, значить, от. А потім вже з наступного року...
БАБЕНКО М.В. Тому що антикорупційна політика і всі інші ініціативи – це все дуже добре. Але якщо ми не будемо підтримувати наших пенсіонерів, ну, тоді ми нецивілізована держава.
МАТВІЙЧУК В.М. І я прошу вибачення. Оцей фактичний розмір прожиткового мінімуму, я думаю, що більшість тут знає, якщо він обрахований за методологією, виходячи з наборів, натуральних наборів продуктів харчування, різних послуг і так далі. Якщо там подивитися на ті натуральні набори, то вони занижені. Тому даже фактичний розмір занижений, а пенсіонери получають 50 відсотків від цього діла. Підтримуємо.
_______________. Галина Миколаївна… (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.
Я просто почула ще і Михайла Михайловича про те, що він сказав, що Юлія Володимирівна хотіла перед нами, по-перше, особисто виступити. Я б з задоволенням її послухала би. Я знаю цю проблему. І ……….. я знаю. І я думаю, що нам Юлія Володимирівна теж порадить не тільки щодо підвищення, але і щодо джерел, яким чином ми маємо покрити. Бо лист, який вона направила і про скраплений газ, я так думаю, що це комплексні речі. Тому що як тільки ми підвищимо прожитковий мінімум вдвічі, у нас фонд Пенсійного фонду в цьому році буде більше ніж 400 мільярдів. А це означає, що ми маємо мати 800 мільярдів. І у нас теж є свої пропозиції щодо того, як знайти компенсатора не тільки у економічному зростанні, але і в легалізації деяких видів діяльності. Тому нам потрібна і ваша підтримка, щоб ви якісь речі, які українська нація відносить до цнотливих таких, щоб ми, якщо будемо їх легалізовувати, то легалізовували їх на користь Пенсійного фонду України. От якщо б ми це зробили, і наповнили бюджет саме таким чином. Нам потрібні якісь креативні підходи. Підвищувати рівень наших пенсіонерів ми можемо тоді, коли ми щось або детінізуємо, або ми ж не маємо страну …
МАТВІЙЧУК В.М. Легалізацію зробимо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Але ми не маємо розбалансовувати бюджет. Не маємо розбалансовувати бюджет.
_______________. (Не чути)
ЦИМБАЛЮК М.М. Я вибачаюсь. Отут є те, що сказав Макарович, є законопроект 1179. Це все ми обрахували. Про внесення змін до Податкового кодексу України в зв'язку з прийняттям Закону про податковий суверенітет України та офшорні компанії. Крапка. Це те, що Петро Порошенко п'ять років говорив, а нам потрібно взяти і зробити. Якщо ми тільки приймемо цей закон, то все, що буде іти в офшори, оподатковується і покриває 70 відсотків всього того, про що ви зараз говорите.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не заперечую. Я тільки знаю, що пенсіонери є бідні, є багаті. І що 46 стаття Конституції каже про те, що держава має підтримувати мінімальний їм прожитковий мінімум на рівні 3 з чимось там, але не для всіх, а для тих, для кого пенсія є єдиним джерелом для утримання. Це 46 стаття Конституції. Тому, я думаю, що ми будемо стояти на засадах, будемо створювати такі, знаєте, заслони, щоб нам ті пенсіонери, які є багаті, щоб вони не користувалися нашою добротою українською.
(Загальна дискусія)
МАТВІЙЧУК В.М. Середній розмір пенсії складає 3100 гривень. Це є порушенням даже Міжнародної конвенції, яка говорить, що пенсія должна складати не менше 40 відсотків від зарплати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.
МАТВІЙЧУК В.М. А якщо середня зарплата 10 тисяч гривень, це скільки пенсія должна складати?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Макарович, що мені зробити з попередніми урядами, які не говорили 20 років, що це буде.
МАТВІЙЧУК В.М. …з 1 жовтня 2017 року, коли в порушення статті 22 Конституції оцінка одного страхового стажу …., де відмінили по суті норму, яка передбачала щорічно з березня підвищується пенсія в зв'язку зі зміною зарплати і так далі. Все повідміняли. Ну, люди добрі, ну, пожалуйста, підтримайте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Але засідаємо разом з бюджетним комітетом.
МАТВІЙЧУК В.М. Ми готовий з вами співпрацювати, і по податкових законах у нас є пропозиція…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Без бюджетного ми не зможемо. В мене є щире бажання це зробити, але потрібні компенсатори, і ми маємо з бюджетним їх знайти.
_________________ Бюджетний буде шукати. Давайте підтримаємо…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, що значить бюджетний? Ні, шукати маємо ми разом з бюджетним. Ми ж не можемо тут рукав пришиваємо, тут ногу, тут манжет, а потім в результаті невідомо, що виходить. Те, що у всіх є бажання це підтримати, це так. Які пропозиції щодо голосування?
БАБЕНКО М.В. Пропозиція підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримати включення чи як?
ЦИМБАЛЮК М.М. Я пропонував би все-таки…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Послухати Юлію Володимирівну.
ЦИМБАЛЮК М.М. Коли Юлія Володимирівна повернеться, послухати всі переліки законопроектів. Я переконаний, що нас все-таки переконає, де взяти ці кошти шляхом прийняття Закону…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 18-го. (Не чути)
ЦИМБАЛЮК М.М. Але все-таки ці три законопроекти, вони насправді є дуже важливі, прийняти. Але обов'язково зустрітися з представниками…
ГОЛОВУЮЧИЙ. З Юлією Володимирівною. Ми послухаємо, я вас з задоволенням послухаю…
МАТВІЙЧУК В.М. …тільки про включення в порядок денний.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Та ми включимо його до порядку денного, ну, щоб у вас не було, от обіцяємо, що ми його 18-го включимо. Олександру Володимирівну, вона повернеться з відпустки, запросимо, бо вона в цим питанням опікується давно.
МАТВІЙЧУК В.М. … конкретно законопроекту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми включимо це і будемо розглядати, ми ще подивимося, їх ще тільки-тільки виклали на сайті. І я побачила, що там вже є альтернативний, пан Михайло Папієв якраз виклав.
МАТВІЙЧУК В.М. От я прокоментую його, я йому подзвоню, що він написав альтернативний…
ЦИМБАЛЮК М.М. Ну, якщо голосувати, щоб воно не пройшло, шановні колеги…
_______________. А чого?
ЦИМБАЛЮК М.М. Є пропозиція…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Відкласти до 18 і подивитися.
МАТВІЙЧУК В.М. 18 числа включити в порядок денний це питання…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Разом вирішити.
МАТВІЙЧУК В.М. Сесії… Верховної Ради в порядок денний включити. А розглянути законопроекти за участю Юлії Володимирівни, то ж коли вже буде…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, дайте їм можливість хоча би поспілкуватися з бюджетим, дайте хоча у Бюджетному кодексі це зробити. Хоча би, нам хоча би… ………..…, я вас коли-небудь підводила, коли я що-небудь казала?
МАТВІЙЧУК В.М. Так я надіюсь, що ви включите це в порядок денний.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Та включимо ми. Ми включимо… ми включимо з Юлією Володимирівною…
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, на коліна стає пан Володимир Олександрович, наш Президент, він на коліна стає. І я не думаю, що вам потрібно на коліна ставати, ви людина, перед якою я прихиляюсь…
МАТВІЙЧУК В.М. Ми потім, коли будемо розглядати законопроекти уже для розгляду в сесійному залі, Юлія Володимирівна буде доповідати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Що робимо?
ЦИМБАЛЮК М.М. Є пропозиція все-таки 18-го числа, 18-го розглянути на комітеті. До цього часу ми підготуємо позицію нашого…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Бюджетного, науково-експертного…
ЦИМБАЛЮК М.М. Я би просив, пані Галино, вашої підтримки, щоб ми… ми запросимо Кужель сюди, пані Кужель, і проведемо розширене таке засідання, і тоді визначимося. Я думаю, що всі політичні сили зацікавлені у вирішенні цього питання. А щоб це не виглядало популістичним рішенням…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання кинути на бюджетний комітет, де хочете знайдіть 300 мільярдів, це, звісно…
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. А це відповідальність.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, дайте нам на них подивитися. Ну, дайте подивитися.
МАТВІЙЧУК В.М. Ми зараз тільки в порядок денний, щоб включити Верховної Ради. Тільки це питання розгляньте. А потім будемо, значить, коли законопроекти розглядати, на кожній букві будемо стояти з вами…
СТРУНЕВИЧ В.О. У нас є спільна пропозиція перенести на 18 число та направити його до бюджетного комітету… Міністерство фінансів, щоб там Мінсоцполітики, щоб вони надали вже попередній висновки, і 18 числа його розглянути…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Та ніхто не буде стояти на… Ну, що ви… Ви хочете отримати злагоджену підтримку всіх комітетів………….
МАТВІЙЧУК В.М.…позиції бюджетного комітету і без Міністерства фінансів. За 50 років роботи я такого ще…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, багато чого не було.
СТРУНЕВИЧ В.О. (Не чути)
А загалом ……обов'язково його підтримаємо. Ми не можемо не підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не можемо не підтримати.
ЦИМБАЛЮК М.М. Я думаю, що це буде наша принципова позиція, що ми підтримаємо. Але …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідально.
_______________. Відповідально. Так.
ЦИМБАЛЮК М.М. І роздамо до того часу кожному члену нашого комітету всі додаткові матеріали, щоб всі могли ознайомитись, щоб це була професійна… Бо якщо, я вибачаюсь, голосувати для того, щоб його відхилити…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми зробимо швидко і розглянемо. Але буде це узгоджена позиція з центральним органом виконавчої влади і з бюджетом, і з пані Маркаровою, і з Гончаруком, з усіма. Ми маємо уряд, який діє одновекторно з усім парламентом.
Голосуємо, да, за пропозицію Михайла Михайловича? За відкласти розгляд на 18-е цього питання. За участі.
ЦИМБАЛЮК М.М. Просто попросимо секретаріат за вашим дорученням підготувати це питання на розгляд вже 18 числа. Щоб ми знали, що в порядку денному засіданні комітету є це питання перше.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми розглядали тільки прохання, лист фракцій щодо включення цього законопроекту в порядок денний. У порядок денний ми його можемо включати тоді, коли воно відпрацьовано і підготовлено, і є джерело для такої компенсації. Ми ж не популісти, ні? Ну, якщо ми граємо в популістські речі, ми ж тут не політично розглядаємо питання, ми ж тут технічно маємо розглянути його. Політично ми будемо виступати в залі. І в залі будемо говорити про те, законопроект внесений, він внесений БЮТом, він внесений альтернативні там...
ЦИМБАЛЮК М.М. Ні. Так, шановні, є пропозиція. Перша пропозиція була ваша - проголосувати.
БАБЕНКО М.В. Це ж не мій лист.
(Загальна дискусія)
ЦИМБАЛЮК М.М. Ми голосуємо за включення до порядку денного.
_______________. Да, а друге питання?
_______________. Так. Давайте тоді...
ГОЛОВУЮЧИЙ. А друге перенести 18-го.
ЦИМБАЛЮК М.М. То давайте першу пропозицію за включення до порядку денного.
_______________. Тоді ставте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо. 2 – за. Хто – проти? Ну, хто за те, щоб відкласти це питання на розгляд до 18-го?
СТРУНЕВИЧ В.О. Давайте включимо залучення комітету на Мінсоц та Мінфін підготувати нам на 18-е свою позицію та прибути на...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хорошо.
СТРУНЕВИЧ В.О. Умовні 18 було повноцінним...... осіб.
ГОЛОВУЮЧИЙ Гаразд.
СТРУНЕВИЧ В.О. Професійним. Тобто і попрохати по прискореній процедурі підготувати нам свій висновок і обов'язково прибути на засідання комітету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Супер. Гаразд.
_______________. На 18-е...
_______________. На 18-е.
КУЧЕР Ю.П. ... ми включаємо в порядок денний розгляду на засіданні комітету всі три законопроекти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. В першу чергу прожитковий мінімум. Ми просимо, щоб тут був Мінсоцполітики, Мінфін і всі для того, щоб вони дали попередні висновки щодо включення цього питання до порядку денного цієї сесії з точки зору знаходження компенсаторів як це покривати. І слухаємо Юлю Володимирівну, яка буде доповідачем цього законопроекту, яким чином ми будемо знаходити кошти, якщо ми зразу піднімаємо. Без очікування зростання економічного, без компенсаторів якихось, яких ми поки що не почули, а ми маємо їх почути від Юлії Володимирівни.
МАТВІЙЧУК В.М. Я пояснюю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Макарович, дайте нам, будь ласка, час для того, щоб ми з цим ознайомилися. Ми не економісти, но ми це розуміємо. Ми не хочемо розбалансувати. Ну, що, Володимире Макаровичу?
МАТВІЙЧУК В.М. Не кажіть, що ми не внесли пропозиції про джерела фінансування, ми їх внесли, вони є в пояснюючій.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми знайдемо їх. Ми подивимося, ми розглянемо. Навіщо ви тиснете на нас? І тиснете в психологічний спосіб. В психологічний. Я сама скоро пенсіонеркою буду. І буду виходити не на 1,35 а на коефіцієнті 1. А ще собі подовжила пенсійний вік разом з паном Тігіпко і голосувала "за". Тому що, ну що, ви за рахунок жінок зараз отримаєте компенсатори в Пенсійному фонді. Жінкам кожен рік подовжують пенсійний вік на півроку. Так само, як за рахунок пенсіонерів з 14-го по жовтень 17-го року, яким ми не індексували нічого взагалі, попередня влада нічого не індексувала, ми робили реформи за рахунок пенсіонерів. І політично, я вас прошу, я вам можу також прокламаціями виступати і казати, це не зробили, це не зробили, другий рівень не запустили, реформу не провели. І ви знаєте, що я скрізь з вами ходила по ефірах і про це казала. Так що ж ви думаєте, що ми сьогодні взяли владу для того, щоб наших пенсіонерів і далі гнобити? Ні. Ми відв'язали прожитковий мінімум максимально від будь-яких величин, залишився майже зв'язок один з трудовою пенсією з мінімальною. А трудову пенсію мінімальну, я ще раз хочу нагади 46 статтю Конституції, ми маємо платити не всім пенсіонерам. Ви сьогодні мені доводите, що всі пенсіонери бідні. А я вам можу довести, що вони багаті. Бо сьогодні, я можу вам цифру назвати, 1078 людей сьогодні перетнули 100-віковий режим. Сьогодні у нас 1078 пенсіонерів, яким більше ніж 100 років. Ми почали жити довше. Жодного разу, навіть коли у нас було 14 мільйонів пенсіонерів, у нас не було сторічних людей, не було. Ми почали жити довше. Це означає, що ми наших дітей будемо оподатковувати більше для того, щоб собі щось отримати. Я не проти того, щоб пенсіонери жили краще, але я за те, щоб ми наших дітей не навантажували їх податками. Вони їдуть сьогодні за кордон, тому що вони не можуть тут отримувати ту заробітну плату, яку вони хочуть. Ну, це ж комплексне питання. Ну, як я можу зараз розбалансувати бюджет? І ви це знаєте, причому свідомо знаєте.
ЦИМБАЛЮК М.М. Ви мені не хвилюйте голову комітету. Ви що, тим більше жінки живуть довше.
МАТВІЙЧУК В.М. Для всіх ініціаторів цих слів підготуємо законопроект про вихід на пенсію в 95 років.
ГОЛОВУЮЧИЙ. От. І я піду саме в 90 років, тому що в мене є чітке дослідження…
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Проголосували.
Пане Вадиме, ви визначилися? Ні. Ви будете голосувати за те, щоб ми відклали це питання, щоб ми 18-го розглянули його комплексно. І щоб всі розуміли, не підтиском Володимира Макаровича, а разом з Михайло Михайловичем і Юлією Володимирівною. Я маю на дію, що буде і Наталія Юріївна, і я маю надію, що пан Анатолій, який сьогодні присутній, він у вівторок увійде до нашого комітету як той, хто замінить Анну Коваленко, вона буде вибута з нашого комітету. І ми отримаємо, нарешті, склад, з яким ми будемо вже постійно працювати і будемо знати один одного.
Я дякую всім.
Шановні колеги, у мене пропозиція не закривати засідання комітету. Чому? Тому що у нас можуть надходити ще альтернативні законопроекти. Ми не будемо вас турбувати, якщо їх не буде, але якщо вони вдруг виникнуть, то ми маємо зібратися навіть у суботу з паном Миколаєм, Михайлом Михайловичем і їх розглянути, тому що вони всі йдуть по закритій процедурі. Тому…
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. …немає у нас Трудового кодексу… Цю назву має "ненормований робочий день", який ми отримуємо без запиту до профспілок наших.
Немає заперечень? Ні. Ми маємо попрацювати все ж таки. Да, і я теж думаю, що ми… Да.
Дякую всім за роботу плідну. Дякую, Матвійчуку Володимиру Макаровичу окремо моя подяка. На коліна ставати не потрібно. Це робить тільки Президент Зеленський.
МАТВІЙЧУК В.М. Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.