Повідомлення

Перейти до розділу
19 жовтня 15:42
У Комітеті відбудеться чергове засідання робочої групи з підготовки до другого читання законопроекту за реєстр. № 3515 докладніше
18 жовтня 15:43
За дорученням співголови робочої групи з підготовки до другого читання проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення (за реєстр. № 3515), Голови Комітету Галини Третьякової додатково подається інформація щодо рішення Комітету про створення цієї робочої групи та затвердження її складу посилання...
08 жовтня 14:50
Календар заходів у Комітеті (інформація оновлюється постійно) докладніше
12 жовтня 09:56
У Комітеті відбулося чергове засідання робочої групи з підготовки до другого читання законопроекту щодо формування прожиткового мінімуму в Україні докладніше
07 жовтня 14:36
На черговому засіданні Комітету обговорено положення та прийнято рішення щодо 7 проектів законів у соціальній сфері докладніше
06 жовтня 14:28
СТЕНОГРАМА засідання Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 06 жовтня 2021 року докладніше
01 жовтня 15:37
У Комітеті відбулася професійне обговорення системи оплати праці працівників державних органів зі спеціальним статусом докладніше
28 вересня 17:11
Відбулося чергове засідання Комітету у режимі відеоконференції докладніше
27 вересня 14:32
СТЕНОГРАМА засідання Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 27 вересня 2021 року докладніше
24 вересня 14:27
СТЕНОГРАМА засідання Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 24 вересня 2021 року докладніше
23 вересня 15:59
22 вересня 2021 року відбулося чергове засідання Комітету докладніше
13 вересня 2021, 13:57

СТЕНОГРАМА засідання Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 13 вересня 2021 року

 Веде засідання голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧА. Добрий день! Доброго ранку! У кого як день починався, тому і так, і так скажу.

Шановні народні депутати члени Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, хто є з нами на зв'язку, подайте, будь ласка, голос.

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко на зв'язку.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Доброго дня!

 

ГОЛОВУЮЧА. Наталія Юріївна. У нас є кворум, ми можемо починати. Я думаю, що ми зараз… Будемо чекати, ні? Зараз підійдуть. Кворум є, тому починаємо працювати.

Шановні народні депутати, є пропозиція до нашого порядку денного, який завчасно був направлений до всіх членів нашого комітету, включити до порядку денного додаткове питання про створення робочої групи з доопрацювання до другого читання Закону 4668, його прийнято 9 вересня за основу. І ви знаєте, що проголосовано також скорочення термінів подання пропозицій до цього законопроекту на друге читання. І є пропозиція створити робочу групу, тому включити це питання до порядку денного третім.

І була пропозиція від Анатолія Остапенка зробити ще інформаційне повідомлення щодо круглого столу і місця його проведення. Круглий стіл включено до плану роботи нашого комітету, він повідомить додатково. Якщо немає зауважень додатково до цих двох питань, то… Є пропозиції ще якісь? Якщо немає, то пропоную проголосувати порядок денний з цими двома змінами.

Хто – за, прошу проголосувати. Наталія Юріївна.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола.

 

БАБЕНКО М.В. За.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за. Доброго дня, шановні колеги!

 

ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег з'явився, тобто у нас повний склад наразі комітету. А, крім Юлії Володимирівни Тимошенко. Да, Королевська є Наталія Юріївна у нас на зв'язку.

Таким чином ми робимо, перше, це інформаційне повідомлення щодо круглого столу.

Будь ласка, пан Анатолій.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Доброго дня всім, колеги! Всіх вітаю з початком нашої роботи. Відповідно до плану роботу на період шостої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 17 вересня 2021 року відбудеться засідання круглого столу на тему: Утвердження й зміцнення єдності суспільства, розбудова його інститутів для врегулювання нагальних питань соціального захисту ветеранів та членів їх сімей під моїм головуванням.

Метою проведення заходу є вивчення проблемних питань та напрацювання шляхів їх вирішення, пов'язаних з виконанням зобов'язань держави щодо соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Попрацювавши з областями по вищевказаних питаннях, повідомляю, що даний захід відбудеться у місті Івано-Франківськ в приміщенні Івано-Франківської ОДА. З головою адміністрації все узгоджено, всіх бажаючих прошу приєднатися до даного заходу і всіх бажаючих також прошу прийняти участь в цьому заході.

Прошу підтримати.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Наталія Юріївна, дуже погано чути. Це захід, який включено до плану роботи комітету. План роботи наразі збалансований. Пані Прянішнікова, коли ми приймали план робіт, вона все розписала по днях і по нашому складу секретаріату, щоб ми все встигали.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. А в даному разі тільки уточнюється місце проведення круглого столу.

 

_______________. Наталія Юріївна питала, чи місце проживання буде компенсуватися або буде забезпечено. Так, Наталія Юріївна? Продовжуємо, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧА. А, щодо фінансування.

 

_______________. Давайте ми зробимо… (Не чути) Внести зміни…

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Давайте. Тоді прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином з Івано-Франківськом узгоджено, але зміни до бюджетування не внесені. Для того, щоб їх внести, потрібно змінити місце проведення круглого столу відповідно в плані роботи комітету. Таким чином потрібно проголосувати зміни до роботи комітету.

Хто за такі зміни до роботи комітету, я прошу проголосувати. Хто – за?

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Я – за. Я слухаю. Я – за.

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тоді всі – за. І тоді ми питання бюджетування вирішили.

Да, Наталія Юріївна? Дякую за зауваження.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Головне, щоб забезпечити безпеку народних депутатів… (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧА. Я дякую, Наталія Юріївна. Це абсолютно правильно. Абсолютно правильно. Дякую. Тому що у нас там восени буде ще поїздка до областей, які з лінією розмежування поряд, да, я очікую, що ми з вами це зробимо. Дякую, Наталія Юріївна.

Дякую, шановні народні депутати. Я пропоную тоді проголосувати за робочу групу щодо підготовки законопроекту 4668 до другого читання, там скорочені терміни, ще раз нагадаю, сім днів, і ми маємо підготувати цей законопроект для того, щоб встигнути його прийняти в залі до бюджетного року, щоб ми включили це в бюджет наступного року.

Я пропоную Цимбалюка Михайла Михайловича, і Остапенко Анатолій теж висловив своє бажання – тоді співголови, якщо немає заперечень. Немає заперечень, щоб ми зробили Михайла Михайловича і пана Анатолія Дмитровича?

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Немає. Я підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тоді голосуємо за співголів. Хто – за, прошу голосувати.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за. 

 

ГОЛОВУЮЧА. Бабенко.

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Королевська – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Переходимо тоді до порядку денного, який був запропонований.

У нас перше питання контрольне – це Звіт Рахункової палати України про результати аудиту ефективності використання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб та стан виконання рекомендацій Рахункової палати органами виконавчої влади. Доповідає Майснер Андрій Васильович, заступник голови Рахункової палати.

Будь ласка, Андрій Васильович.

 

МАЙСНЕР А.В. Доброго дня, Галина Миколаївна, шановна. Доброго дня, шановні колеги народні депутати, і всі, хто беруть участь у засіданні комітету. Радий взяти участь у засіданні комітету. Цей звіт був затверджений ще в листопаді 2020 року. Він, на жаль, в окремих аспектах (саме це слово підходить) до цих пір не втратив актуальність. Тому що я ще раз хотів би нагадати, що Рахункова палата як орган, який підзвітний Верховній Раді України виключно він орієнтується перш за все на ризики, застосовує ризик-орієнтований підхід, і ми не робимо хвалебні оди, навіть коли бачимо позитивні певні тенденції, ми звертаємо увагу перш за все народних депутатів України Верховної Ради і інших стейкхолдерів на ті ризики і їхні ступені цих ризиків, які ми встановлюємо під час аудиторської діяльності і здійснення відповідних контрольних заходів.

З листопада 2020 року вже достатньо часу пройшло. Низка рекомендацій, я про це скажу конкретно, в кількісних і якісних показниках вже виконані. Нещодавно з'явився Указ Президента України, який також лягає в канву постконтролю Рахункової палати і є доволі позитивним чинником реагування на рекомендації державних зовнішніх аудиторів.

Результати аудиту засвідчили, що запровадження з 2017 року надання з держбюджету місцевим бюджетам субвенцій на виплату грошової компенсації для придбання житла ветеранам війни та членам їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов та мають інвалідність внаслідок війни, дали змогу розпочати реалізацію гарантій держави на їх соціальний захист у цій сфері як вияв шани за їх особистий внесок у захист незалежності держави, її суверенітету, та територіальної цілісності України.

Завдяки виділеним протягом 2017, 2018, 2019-го років 2 мільярди гривень грошової компенсації 1 тисяча 632 учасники антитерористичної операції, 369 воїнів-інтернаціоналістів, 22 постраждалих під час Революції Гідності та члени їх сімей змогли реалізувати закріплене за ними законодавством право на житло.

Водночас хочу звернути увагу, що на початок листопада 2020 року право більш ніж 4 тисяч ветеранів війни залишалося взагалі нереалізованим. На це, за даними самого Міністерства у ветеранів на той час потрібно було щонайменше 5 мільярдів гривень та 10 років безперервного фінансування відповідних видатків в обсягах на рівні попередніх років.

Поряд з недостатністю щорічних обсягів фінансового забезпечення негативно вплинуло на досягнення запланованих цілей неналежне планування та розподіл коштів субвенцій, недосконалість механізму забезпечення права таких осіб на житло та окремих положень законодавства, які регулюють питання взяття громадян на квартирний облік, призначення та виплати їм грошової компенсації. Це з боку окремих осіб породило низку зловживань своїм правом на отримання грошової компенсації, а службових осіб окремих місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування невиконання або неналежне виконання своїх службових обов'язків у прийнятті відповідальних рішень про визнання осіб, потребуючих поліпшення житлових умов, призначення їм грошової компенсації та визначення її розміру.

Неналежний рівень виконавської дисципліни на всіх стадіях управління бюджетними коштами зумовив численні порушення та недоліки. В цілому встановлено порушень норм законодавства на суму 32 з половиною мільйони гривень, 7 відсотків від обсягу фактично перевірених коштів.

Я також хотів би, шановні народні депутати України, звернути увагу, що цей аудит відбувався вже в умовах коронавірусу, відповідних обмежень, по суті, і це ускладнило. Ми зазвичай беремо ще більшу вибірку по областях, по конкретних органах, тобто об'єктах контролю, і так далі. То навіть в цій обмеженій вибірці такі показники: чим заподіяно, зокрема, матеріальну шкоду (збитки) державі на суму 5,6 мільйона гривень та матеріальну шкоду 51 ветерану війни на суму 5 мільйонів гривень. Неефективно, тобто неекономно, непродуктивно і нерезультативно в різних випадках, в кожному є своя кваліфікація, використано 15,9 мільйона гривень та внаслідок неефективного управління не використано взагалі за призначенням 3,4 мільйона гривень з держбюджету, які повернено в зворотному напрямку до державного бюджету України.

Засвідчено, що житлове законодавство є недосконалим, не відповідає сучасному стану справ у житловій сфері та потребує негайного осучаснення його положень у частині забезпечення житлом громадян, які потребують соціального захисту. Так, увага, діючий з 83-го року минулого сторіччя Житловий кодекс Української РСР визнає громадян, які проживають у гуртожитку, такими, що потребують поліпшення житлових умов. У результаті, для прикладу, в Київській області встановлено факт реєстрації в гуртожитку в місті Бровари на площі 241,3 квадратних метрів 418 осіб одночасно (або на одному квадратному метрі двох осіб), що дозволило 20 особам, які фактично не проживали у гуртожитку, отримати статус особи, що потребує поліпшення житлових умов.  

Що тут є крамольного,  коли йдеться про бюджетні кошти і про цих осіб? Нічого, якщо не брати до уваги, що в цей час в такий спосіб ці громадяни обходять у черговості на отримання компенсації ветеранів війни, які реально і тривалий час проживають у неналежних, непридатних для нормального життя і навіть існування в житлових приміщеннях. Механізм здійснення реєстрації/ зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, визначений Постановою Кабміну від 02.03.2016 № 207, дозволяє реєструвати за згодою власника житла на одній площі необмежену кількість родичів (дружина, чоловік, сестра, племінник, діти дружини, батьки, теща, тесть) та інших осіб. Як наслідок – ми даємо можливість особам набувати права тих, які потребують поліпшення житлових умов. Зокрема, один з прикладів, аудитом встановлено факт реєстрації місця проживання 203 осіб в однокімнатній квартирі площею 38,7 квадратних метра, розташованій в одному з центральних Шевченківського району міста Києва. У зв'язку з цим права осіб, які дійсно потребують поліпшення житлових умов, я знову на цьому акцентую, та мають право на грошову компенсацію, порушуються.

Неоднозначність, нечіткість, недосконалість саме окремих положень порядків виплати грошової компенсації створили умови для неефективного управління бюджетними коштами. Так, передбачена в порядках виплати на той момент, коли проводився аудит, можливість спрямування грошової компенсації в один з найризикованіших видів інвестування, а саме придбання майнових прав на майбутні об'єкти житлового будівництва за умов, коли законодавством заборонено втручатися державі в діяльність суб'єктів інвестиційної діяльності, призвела до того, що станом на 01.2020 ветеранам війни проінвестовано лише в цій обмеженій вибірці, яку досліджували ми фактично, 15 мільйонів гривень коштів держбюджету будівництва житла, яке фактично в експлуатацію в передбачені в договорах терміни взагалі не введено. Невиконання договірних зобов'язань забудовником в окремих випадках сягала на той момент вже майже три роки.

Сторонами договорів здебільше виступали не забудовники, а суб'єкти надання так званих фінансових послуг. Тільки з однією такою товкою, основним видом діяльності якої за статутними документами і реєстраційними є інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення, в 2017 році трьома ветеранами війни подано договори на загальну суму 4 мільйони гривень бюджетних, термін виконання яких сплив більше одного року. Однак об'єкти будівництва в експлуатацію не введені, кошти не повернені.

Недотримання службовими особами окремих місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування вимог законодавства при взяті громадян на квартирний облік, призначення та виплаті грошової компенсації призводить до численних порушень по всій Україні із завданням матеріальної шкоди, збитків державі, яка профінансувала це відповідними коштами з держбюджету, а також самим  ветераном війни і особам, яких стосувалися кошти цієї субвенції.

Призначення та виплати грошової компенсації окремим ветеранам війни, які, відповідно до рішення виконавчих комітетів Бердичівської, Броварської, Горішньоплавнівської, Полтавської міських рад, Печерського району в місті Києві державної адміністрації неправомірно взяті на квартирний облік у зв'язку з відсутністю у них взагалі статусу осіб, які потребують поліпшення житлових умов. Це призвело до нанесення матеріальної шкоди, збитків державі на суму 4,3 мільйона гривень і ненаправлення цих коштів на забезпечення законних прав і потреб саме тих осіб, які якраз мали повноцінне законне право на це.

Відсутність належного контролю з боку місцевих органів соціального захисту населення в Дніпропетровській і Київській областях за правильність укладання ветеранами війни договорів купівлі-продажу квартир зумовили факти оформлення права власності на придбане житло одноосібно на заявника, а не на всіх членів сім'ї, на яких було розраховано грошову компенсацію, яка призвела до нерезультативного використання понад 12 мільйонів гривень.

Як наслідок створено умови для подальшого продажу житла отримувачем без погодження членів сім'ї, а також подальших фінансових втрат держави внаслідок повторного звернення та отримання компенсацій з причини незабезпечення членів сім'ї. До речі, цей механізм на той момент взагалі ніяк не був унеможливлений. Тобто кількість разів, шановні народні депутати України, щодо звернення і реалізації цього права, воно  не мало ніяких обмежень у законодавстві. Загалом запроваджений механізм розв'язання житлових проблем ветеранів війни потребує значного вдосконалення.

Буквально закінчую, з вашого дозволу, буквально ще півтори-дві хвилини.

Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачає інших механізмів – іпотечне кредитування, компенсація за кредитами тощо – для розв'язання найважливіших для вказаної категорії громадян проблем, крім першочергового тобто позачергового забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Міжнародний досвід, отой, що ми називаємо провідним, там, де за ветеранів дбають на вищому рівні, а також просто логічне розуміння проблематики з огляду на те, що я зазначив на початку своєї промови з огляду на обсяги фінансування, і 10 років, якщо ми в тому ж обсязі продовжуємо це все фінансувати з держбюджету через відповідний міжбюджетний трансферт, оце все обумовлює відповідну актуалізацію фінансових механізмів і організації роботи щодо забезпечення житлом відповідних осіб.

Виділені суми грошової компенсації достатні лише для обмеженої кількості таких осіб і лише обмеженої кількості відповідних категорій  громадян. Не впроваджено диференційованих підходів, тобто поділ отримувачів за групами інвалідності – всі у нас рівні; статусом особи – померла особа, загинула, пропала без вісті; потребами у житлі, фінансовим станом, соціальною активністю та самозабезпеченням тощо для реалізації ветеранам війни свого права на житло на пільгових умовах.

Так у Печерському районі в нас була особа, яка в ті механізми, які я вже зазначив, здобула собі право на отримання житла, при цьому займається активною підприємницькою діяльністю, має цілу низку нежитлових приміщень у власності в Печерському районі столиці, вартість яких відповідна і так далі. Це погано? Добре, що людина соціально активна, працює і так далі. Але в цей час є інші, які мають відповідну інвалідність, бойові поранення, поранення, здобуті на Майдані, і вони через нестачу коштів не отримали відповідного житла. Чи це нормальна ситуація? Мені здається, зовсім ненормальна.

Значить, відсутність ведення Єдиного державного реєстру ветеранів війни та припинення ведення Єдиного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, взагалі не забезпечують акумулювання на рівні держави консолідованої інформації про ветеранів війни та їх перебування на квартирному обліку. Інформація у багатьох випадках викривлена, не відповідає дійсності і дезорієнтує як Верховну Раду, яка в особі комітету і в цілому як орган державної влади дбає через законодавчий рівень, через парламентський контроль про вирішення цієї наболілої проблематики, зводить нанівець оці зусилля і інших органів.

Зазначене також створює суттєві ризики неефективного і незаконного використання бюджетних коштів у подальшому. З результатами аудиту поінформовано Верховну Раду і її профільні комітети. За результатами аудиту надано 16 пропозицій Кабінету Міністрів України, Міністерству соціальної політики, Міністерству у справах ветеранів України, Міністерству розвитку громад територій України та 29 охоплених аудитом об'єктам контролю в регіонах. З наданих пропозицій, шановні народні депутати, на сьогодні актуалізовано: 8 – враховано повністю, 3 – частково, 5 – взагалі не враховано, ігнорується.

Серед основних пропозицій, які не виконані. Є розробка та внесення на розгляд Верховної Ради України проекту Закону України про внесення змін до Житлового кодексу Української РСР в частині осучаснення положень щодо забезпечення житлом громадян, які потребують соціального захисту.

З урахуванням зазначеного вношу пропозицію взяти під парламентський контроль (на ваш розсуд, шановні народні депутати, з усією повагою до вас) стан виконання рекомендацій Рахункової палати Кабінету Міністрів України, Міністерству у справах ветеранів України, Міністерству розвитку громад і територій України, які на сьогодні не виконано саме через призму результатів цього аудиту; про ознаки кримінальних правопорушень, виявлених аудитом, передбачених статтями 190 "Шахрайство", в діях окремих заявників з отримання грошової компенсації та осіб, пов'язаних з ними родинним зв'язком, та 367-ю "Службова недбалість" Кримінального кодексу України в діях службових осіб 14 з 29 об'єктів контролю поінформовано Офіс Генерального прокурора.

Офісом Генерального прокурора в свою чергу у взаємодії з Рахунковою палатою зареєстровано кримінальне провадження за чотирма з чотирнадцяти встановлених аудиторами фактами, інші факти залишилися чомусь без уваги.

Також прошу комітет і вас, шановні, кожного особисто і разом, взяти під свій парламентський контроль, якщо буде на то ваша ласка, ці речі. Вони мені здається, дозволять на приналежному контролі все ж таки зсунути з мертвої точки ключові проблемні питання і врегулювати їх.

Дякую вам за увагу. Готовий відповідати на будь-які ваші питання.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Андрію. Я дякую за ґрунтовно підготовлений зміст.

Ми підготували проект рішення, народні депутати його прочитали, він, власне, і містить норму про взяття під парламентський контроль комітетом цих питань.

Можу зі свого боку сказати, що я направила до ДБР цей парламентський звіт, і є відповідь, що ДБР направило це Нацполу, і відповідь з Нацполу про порушення кримінального провадження, зокрема в Одеській області, в Києві, тут перераховано, народні депутати можуть ознайомитися, і в Нацполі ведеться слідство, оперативно-розшукова діяльність щодо цих питань.

Але в будь-якому випадку проект нашого рішення передбачає направити ці рекомендації від комітету вже Верховної Ради до Кабміну, до центральних органів виконавчої влади, зокрема, Уповноваженому Верховної Ради з прав людини, обласним і Київській міській адміністраціям, тому що квартири даються в тому числі і адміністраціями, і місцевими органами самоврядування, а також іншим установам до відома і… Я навіть взяла до себе, ви знаєте, що два роки тому ми пропонували щодо Житлового кодексу замінити його. Мені здається дуже доречним зараз почати підготовку Закону України про соціальне житло, те, що було врегульовано в часи СРСР в Житловому кодексу. Може Житловий кодекс, може не такий нагальний вже, але на заміну його має прийти сучасне модернове українське законодавство щодо соціального житла, його теж має хтось підготувати. Якщо з народних депутатів хтось готовий взяти це на підготовку на авторство, будь ласка, ініціюйте.

І таким чином є пропозиція після цього звіту, який, за моєю оцінкою, якісний, прийняти сьогодні той проект рекомендацій, який запропонований секретаріатом з вашими правками, шановні народні депутати. Є бажання від народних депутатів…

 

МАЙСНЕР А.В. Вибачте мене, будь ласка, буквально півслова. Вибачте мене, будь ласка, шановні народні депутати України.

Галина Миколаївна, якщо дозволите, я прошу вас і колег, от я дуже вдячний вам вже реагування, прошу саме в розрізі саме всіх фактів, виявлених аудитом, звернутися до Офісу Генерального прокурора. ДБР ДБРом, а процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора за цими фактами в розрізі до єдиної кожних з 14 фактів. Бо ви правильно кажете, але 4 з 14, вибачте, це не показник, мене незрозуміло нереагування по 10 фактах.    

Дякую вам заздалегідь.     

 

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович, будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна Галина Миколаївна, шановні колеги, насправді дуже фаховий аудит Рахункова палата провела і справді дуже важливо, щоб було реагування, але, як на мене, ми підготували проект рішення комітету, сьогодні 13-е, а до 15-го Кабінет Міністрів має подати проект бюджету. Через це моя думка – доповнити, звернутись не тільки до Кабінету Міністрів, а до Комітету Верховної Ради з питань фінансів і саме для того, щоб вони, вірніше, бюджетного комітету для того, щоб вони все-таки в процесі розгляду врахували хоча би частково те, що ми пропонуємо і рекомендує Рахункова палата.

Насправді тема дуже актуальна і я надіюся, що все-таки правоохоронні органи відреагують, а ми будемо вимагати в Генерального прокурора реально порушення кримінальних проваджень, повернення бюджетних коштів назад, бо в іншому разі це неподобство. Люди не отримують житло, а хтось на цьому наживається.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Це представницький відділ Офісу Генерального прокурора …(Не чути) До пані Венедіктової направимо, вони вже там розберуться.

Таким чином у нас пропозиція містить, щоб Кабмін, Мінсоцполітики, Міністерство у справах ветеранів, Мінфін, Рахункова палата проінформували про хід виконання рекомендацій до січня 22-го року і ми додатково доповнюємо направити до Офісу Генпрокурора і до бюджетного комітету, до пана Арістова, для врахування в бюджетному процесі витрат, які тут рекомендовані до врахування.

Є ще пропозиції чи виступи, шановні народні депутати?

 

_______________. Галина Миколаївна, якщо можна. Міністерство фінансів. Я зразу дам відповідь тоді.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Роман.

 

_______________. Якщо можна, можливо, я перебив когось, я дуже перепрошую.

Я розумію, що йде бюджетний процес, те, що говорив шановний народний депутат, необхідність врахувати, хочу повідомити, що воно вже враховано. Тобто ви можете це написати, воно враховано в повному обсязі. Я думаю, що це позитивно, але хотів би, дійсно, звернутися. Дивіться, шалена сума реально, тобто 5,5 мільярда додатково враховано на всі категорії, які є під егідою Мінветеранів.

І тому те, що каже Андрій Васильович з приводу неефективності і зловживань, до нас це, мабуть, спільна буде робота для того, щоб ми реально попрацювали, коли бюджет затвердиться, а я думаю, що він затвердиться і ці обсяги залишаться, ніхто не підніме руку їх зняти ці кошти, і з 1 січня, щоб потім не наздоганяли правопорушників, а, дійсно, відпрацювати цей механізм, щоб в наступному році забезпечити тим, кому треба. Це перше.

А, по-друге, тут ще велика робота буде Мінветеранів, бо сума дуже велика, і може так вийде, що всі кошти можуть бути не освоєні в наступному році. Не дай Боже цьому, звичайно, але дуже велика сума є дуже великий ризик, тому що фактично ні одне міністерство такі кошти не отримувало на житлові програми. І тому тут треба буквально з 1 січня, вже можна працювати над механізмом і над тими речами, які призведуть до ефективності використання їх в повному обсязі, щоб ми цю проблему вже закрили раз і назавжди.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Романе.

Таким чином ви рекомендуєте добавити ще таку норму, що Міністерство у справах ветеранів вже наразі, до 1 січня випрацювати механізм розподілу цих коштів. У нас теж, до речі, до формування черги є претензії, про це Рахункова палата, власне, вказує, що отримують ті, хто там, люди з інвалідністю, які отримали бойові поранення, вони не можуть отримати житло, але отримує хтось в кого є, хто забезпечений таким житлом. Власне, про це ми маємо теж зазначити.

 

_______________. Так, Галина Миколаївна. Тут, звичайно, пропозиція, Мінветеранів нічого не забороняє вже це робити, але в будь-якому випадку там, я думаю, через місяць, через півтора, можливо, за участю народних депутатів все-таки знову зібратися і за результатами звіту Рахункової палати, які, дійсно, заходи вжиті і щоб не було зловживань в наступному році ті, які відбулися в попередніх роках.

 

ГОЛОВУЮЧА. Так, будь ласка…

 

_______________. Галина Миколаївна, дозволите два слова сказати Мінветеранів, якщо можна?  

 

ГОЛОВУЮЧА. Зараз пан Остапенко і потім ви.

 

ОСТПАНЕНКО А.Д. Я хотів якраз згадати про те, що я як голова підкомітету з соціального захисту прав ветеранів постійно спілкуюсь з Міністерством ветеранів і, наскільки я знаю, вони готові до тієї роботи, яка  в них буде запроваджуватися в наступному році, і ті кошти, які зараз надаються, заплановано їх надати, то вони освоять їх дуже гарно і в повному обсязі.

Прошу тоді  до слова.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Я думаю, за них розписуватися не потрібно.

 

_______________.  Галино Миколаївно, якщо дозволите. Я абсолютно підтверджую те, що ми готові, ми вже працюємо, вже певні напрацювання існують.

Я хочу подякувати і комітету, і особисто вам, пані Галино, пану Остапенку також, і окремо пану Роману і Міністерству фінансів. Я думаю, що всі разом ми все ж таки дійдемо до позитивного результату.

І дійсно, згоден з усіма, і ми вже це знаємо, ми завчасно почали працювати, знаючи, що взимку таку велику кількість грошей потрібно буде якимось чином нам реалізовувати. Тому зараз всі наші сили і засоби направлені на попереджувальну роботу щодо підготовки до цього зимового періоду і все ж таки щоб ці 5,5 мільярдів гривень ми правильно і раціонально і оперативно могли використати.

Дякую всім.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пан Олексій. Я знаю, що ви готуєте зміни до Постанови Кабміну щодо черги житлової. Будь ласка, врахуйте побажання ранжування по потребах, і його потрібно робити. Тут мають отримувати в першу чергу ті, хто потерпають реально.

Дякую.

 

_______________.  І ще ж хотів, там була пропозиція через півтора місяця зібратися для того, щоб разом попрацювати, також можна зробити.

Пропозиції від Міністерства ветеранів, Міністерства економіки приймаються, і ми можемо провести якісь разом робочі групи і засідання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Секретаріату поставити в план роботи засідань комітету заслуховування, контрольне заслуховування питання щодо стану виконання рекомендацій Рахункової палати і рекомендацій, які  сьогодні ми приймемо.

Шановні народні депутати, ще є доповнення? Все в аудіозапису є, секретаріат все зафіксує, всі додатки до рекомендацій. І я буду ставити на голосування тоді запропонований проект як основу, і всі доповнення, які сьогодні прозвучали, до цих рекомендацій доповнити. І ми будемо зустрічатися ще раз по цьому контрольному питанню через півтора-два місяці. Ми написали "до січня 2022 року", пропозиція Анатолія Остапенка зустрітися раніше. Таким чином, через півтора-два місяці ми ставимо для того, щоб розуміти який стан. І плюс в бюджетному процесі, щоб ці гроші залишилися, щоб вони не були там перекинуті на якісь речі. Але від Міністерства у справах ветеранів очікуємо принципи формування такої житлової черги.

Дякую, шановні народні депутати. Переходимо до голосування, якщо немає інших пропозицій.

Да, Наталія Юріївна.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Слухайте, от ми зараз почули дуже ретельний звіт від Рахункової палати. Почули шалені зловживання, які відбуваються на тлі розподілу сьогодні квартир. Далі йде наступний транш – 5,5 мільярда. Ми кажемо, добре, хай далі ділять, може краще у них цього разу вийде. Але в той час, коли в країні не вистачає грошей, коли ми бачимо, що вже є шалені зловживання, я вважаю, що нам треба взяти це під більш ретельний контроль і заборонити їм за тим самим принципом розподіляти ці квартири.

Тому що ми поговоримо, через півтора місяця ми опять зустрінемося, опять поговоримо, послухаємо один одного. Але, на жаль, ми ж розуміємо, що процес від цього не зупиниться і ті, хто зловживали цими питаннями, на жаль, теж не зупиняться. Тому я вважаю, що нам треба терміново зараз розібратися які вже меры прийняті …(Не чути) выводы зроблені, які висновки вже є і наскільки вже вони очистили цю систему.

Тому що, якщо нічого не зміниться, далі, через рік ми послухаємо черговий раз Рахункову палату і будемо говорити, як погано, що люди сьогодні наживаються на війні і на тих бійцях, які дійсно так і не дочекалися свого житла.

Тому я вважаю, що нам треба найскоріше заслухати і Офіс Генерального прокурора, і нашу поліцію, які вже висновки зроблені, і щоб це було всім дуже зрозуміло. Тому що таке питання не можна замовчувати, коли сьогодні гроші, яких так не вистачає державі, сумнівним засобом використовуються.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Наталія Юріївна.

Тоді ми доповнюємо ще пропозиціями Наталії Юріївни, все, що записано в аудіо, доповнюємо в проект рішення. І робимо настільки швидко, наскільки зможемо. Тобтоь пишемо ще Нацпол, пишемо до Генпрокуратури, пишемо  згадувані силові міністерства, я думаю, що і в ДБР потрібно. Я зверталася до ДБР для того, щоб вони прозвітували, як вони виконують рекомендації. І зробимо це не пізніше ніж через півтора місяці, Наталія Юріївна. Тобто ми робимо не через півтора-два місяці, а зробити не пізніше ніж через півтора місяці.

А що стосується механізму розподілу житлових, пане Ілляшенко, будь ласка,  може, ви ще скажете пару слів, коли буде змінена постанова Кабміну, чи, може, нам очікувати проект закону в парламенті, яким чином має формуватися оця черга.

 

ІЛЛЯШЕНКО О.В. Дякую.

Я коротко скажу, що вже є постанова Кабміну, внесені зміни. І починаючи з наступного року, тепер уже буде черга відбуватися відповідно до пільгових категорій, а не так, як зараз, загальною чергою. Тобто ми вже врахували. І, пані Наталія, дійсно, ви праві, але певні заходи вже вжили і ми можемо працювати в подальшому.

 

ГОЛОВУЮЧА. Наталія Юріївна, ще хочу сказати, буду просити всі фракції проголосувати на наступному тижні, є Постанова Верховної Ради 5251, ми там не основні, це комітет Клочка Андрія, щодо формування в країні взагалі поняття, скільки у нас людей стоїть на житлових чергах, не тільки що стосується учасників бойових дій, але щоб ми розуміли, скільки в нас багатодітних. Бо деколи оці статуси, вони... є там ВПО плюс АТО чи є там АТО плюс багатодітні, чи є... І ми маємо розуміти, яким чином в черговості змінюються оці речі і яка черговість по всій країні. Бо сьогодні міграція така, що люди можуть і приїздити туди, де є можливість отримати житло, робоче місце, якщо їм запропонує місцева влада отакі умови в тому числі. То есть ми маємо зрозуміти взагалі, що у нас відбувається з чергою.

Дякую, шановні народні депутати, всі зауваження всі висловлені сьогодні всі будуть враховані в проекті рішень.  Скажіть мені, секретаріат підготує, ми його приймемо на наступному комітеті чи достатньо того, що ми за основу приймаємо пропозиції, запропоновані з урахуванням всіх пропозицій, які сьогодні прозвучали? Достатньо буде, є довіра, що секретаріат скомпонує?

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Є довіра, давайте голосувати.  

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, голосуємо з пропозиціями всіх народних депутатів,  що сьогодні прозвучали.

Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Королевська – за.

 

ОСТАПЕНКО А.Д.  Остапенко – за.  

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Одноголосно.

І ми переходимо до наступного питання нашого…

 

_______________. Галина Миколаївна.

 

ГОЛОВУЮЧА. Да.

 

МАЙСНЕР А.В. Галина Миколаївна, вибачте, будь ласка, я так розумію, що я свою роль виконав в сьогоднішньому засіданні від Рахункової?

 

ГОЛОВУЮЧА. Да.

 

МАЙСНЕР А.В.Я хотів би подякувати всім народним депутатам членам комітету, всім учасникам засідання. І анонсувати, що наприкінці цього року буде не менш важливий соціально гострий аудит Рахункової палати, він другий за історією існування Рахункової. Стосується забезпечення житлом дітей-сиріт і осіб, прирівняних до них. Це якраз той звіт, який, мабуть, вас цікавить.

Ми намагаємось так планувати свою діяльність, щоб синхронізувати з вашими потребами як народних обранців для того, щоб ви могли приймати свої зважені і політичні рішення на рівні парламенту України. Єдине прохання, якщо буде змога, не дивлячись на ваш щільний графік, якомога менше, щоб було часу між затвердженням Рахунковою палатою звіту і розгляду його на комітеті. Величезне до цього прохання, тому що нам завдяки цій синергії з вами вдасться мінімізувати ризики і негативні наслідки від тих огріх, прогалин, які ми встановлюємо під час аудитів.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Андрію.

Таким чином у нас ще вималювався ще один фронт робіт, і ми маємо подивитися про план робіт, який Комітет соціальної політики та захисту прав ветеранів міг би надати Рахунковій палаті на наступний рік, а може і на 23-й до того ж. У нас є питання і соціального страхування, у нас… В Міністерстві соціальної політики, ви знаєте, найбільший з усіх міністерств бюджет на витратну частину на соціальні програми.

 

МАЙСНЕР А.В. Пані Галина, я хотів би, щоб кожен народний депутат України, який сьогодні бере участь в засіданні, ще раз висловлюю повагу за вашу активну позицію депутатську, хотів би зазначити, що наш аудит по "пакунку малюка" до сих пір не закритий поверненням коштів внаслідок шахрайських дій з бюджетними коштами на суму 45 мільйонів гривень. До цих пір 45 мільйонів гривень висить незрозуміло чому в ЮНОПС і не повернуті до державного бюджету. І в мене є сумніви, що вся ця сума повернеться до державного бюджету. Це питання не лише Рахункової палати, а всіх нас і парламентського контролю, і Мінфіну, який ці гроші виділяв головному розпоряднику коштів. Тому до Мінсоцу є ще запитання через цю призму –  звіт по "пакунку малюка". Здається, ми направляли у ваш комітет як один з органів Верховної Ради.

Дякую вам.

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, "пакунок малюка" у нас трішечки не наш, це гуманітарний. Але у нас багато народних депутатів було задіяно під час підготовки змін. Я особисто є прихильником того, щоб "пакунок" був не в монетарній формі, а в натуральній. Ну, це така дискусія на майбутнє.

І в мене ще тоді пропозиція до Рахункової палати. У нас дуже погано розслідується і починаються справи щодо злочинів проти бюджетних коштів. Якщо б у вас були пропозиції, як зробити так, я кажу завжди в залі, що Німеччина пішла шляхом створення окремого бюро. У зв'язку з тим, що у нас створюється БЕБ, який не розслідує злочини у соціальній сфері, створюється... там фіскальній службі функції передаються, чимось займається СБУ, які зараз економічними злочинами займатися не будуть. У нас має бути структуроване розуміння, хто займається злочинами проти бюджету. І дуже часто просто Нацпол не відкриває справи, тому що немає суб'єкта, який би подавав, власне, як обов'язок. Була там раніше в СРСР ОБХСС служба, яка там злочини розкрадання коштів державних вона ними займалася. У нашому випадку у нас оця система ще, на мій погляд, не розбудована. Тому ваші пропозиції щодо розбудови оцих розслідувань і покарань було б добре  теж почитати.

Дякую.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Якщо можна, використовуючи теж хвилиночку, я хочу звернутися до Рахункової палати. Ми вам дуже вдячні за те, що ви дійсно ретельно проводити роботу, і ми завдяки вам дуже багато отримуємо інформації.

І прошу звернути увагу от щодо використання бюджетних коштів. У нас є дві області, це Луганська та Донецька області, де немає обласної ради і де працює військово-цивільна адміністрація. І на жаль, взагалі закрита інформація. Ми взагалі не розуміємо, по якому принципу, як і наскільки справедливо та законно там використовуються кошти. Якщо можна, щоб Рахункова палата звернула увагу на це, можливо ви нам дасте пропозиції, як краще налагодити там процес контролю, парламентського контролю в першу чергу, тому що там немає місцевого самоврядування, за використанням коштів в першу чергу, які мають соціальне спрямування. І якщо ми отримаємо від Рахункової палати такі пропозиції, я впевнена, вас взагалі підтримаємо.

 

МАЙСНЕР А.В. Пані Наталія, ми будемо намагатися саме це врахувати в повному обсязі, а вже зараз, я вам особисто обіцяю, що я в межах тих повноважень направлю вам зріз інформації за результатами останніх аудитів саме в розрізі Донецької і Луганської областей для того, щоб у вас була вся необхідна інформація за результатами відповідних аудитів у цих двох областях.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Дуже вам дякую за цю інформацію. Готові в подальшому до праці. Дякую.

 

МАЙСНЕР А.В. І письмово її направимо.

 

ГОЛОВУЮЧА. Здається, Рахункова палата стає нашим органом, народні депутати, нарешті.

Дякую, пане Андрію.

Ми переходимо до наступного питання нашого порядку денного – це питання щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення святкового дня - День Української Державності (реєстраційний номер 5864), суб'єкт подання – Президент України.   

Чи є у нас Стефанчук Руслан? Пане Руслане, будь ласка.

 

СТЕФАНЧУК Р.О. Доброго дня, шановна Галина Миколаївна! Доброго дня, шановний комітет! Я насамперед от хочу щиро подякувати за те, що маю можливість виступити сьогодні на вашому комітеті і представити президентський законопроект про внесення зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення святкового дня –  День Української Державності.

Безперечно, ви всі знаєте, що під час святкування 30-ї річниці незалежності України Президент України вніс і підписав Указ про встановлення Дня Української Державності, де визначив 28 липня щорічно відзначати як День Української Державності. Враховуючи це, ним була внесена і інша законодавча ініціатива до Верховної Ради, яка стосувалася внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України.

Безперечно, що прийняття проекту акта сприятиме утвердженню спадкоємності понад тисячолітню історію українського державотворення, що засвідчується першими згадками від заснування Києва і до сучасної України. Це надзвичайно важливий акт, який створює державотворчу спроможність України, закріплює нас спадкоємцями попередніх держав, які існували на території України. Але для того, щоб підняти рівень цього свята, Президент України звернувся з ініціативою про те,  щоб Верховна Рада, керуючись пунктом 7 частини другої статті 92 Конституції України, де передбачено, що державні свята встановлюються виключно законами України, встановила це державне свято на рівні 73 статті Кодексу законі про працю.

Тому, вельмишановні колеги, я звертаюся до вас з проханням підтримати цю ініціативу Президента і проголосувати за внесення до порядку денного, а в подальшому і схвалити цю ініціативу.

Дякую, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Руслане. Ми можемо поконкурувати з Росією, хто є правонаступником Київської Русі і взагалі…

 

СТЕФАНЧУК Р.О. У нас немає конкурентів, Галино Миколаївно. Київська Русь тому і називається Київська Русь, що ми є прямими і єдиними спадкоємцями цієї чудової держави, яка існувала і була найпотужнішою в період від IX і інших століть.

 

ГОЛОВУЮЧА. І я знаю, пане Руслане, що ви знавець в тому числі і щодо дискусій по даті виникнення міста Київ як такого, що місто Київ набагато старіший ніж воно, власне, визначено було в радянські часи.

 

СТЕФАНЧУК Р.О. Але сьогодні ми говоримо, що як мінімум 1539 років. Але ви знаєте, що є всі докази, що це набагато довше, і ми повинні воювати за кожний сантиметр своєї історії, ми повинні розчищати історичне коріння. Ми самодостатня нація і тому нам дуже важливо юридично закріплювати спадкоємність і піднімати оцей рівень державності в Україні. Тому я дуже сподіваюся на підтримку шановних народних депутатів.

 

ГОЛОВУЮЧА Дякую, пане Руслане.

Пан Микола Бабенко, голова підкомітету нашого відповідного.

 

БАБЕНКО М.В. Шановна Галино Миколаївна, шановні члени комітету! Я відповідно не знаю як коментувати, тут немає, питання не юридичне, воно політичне. Тому прошу приймати рішення членів комітету у відповідності до тих поглядів на розвиток економіки держави, на таке інше. Я вважаю, що кожен повинен приймати рішення таке, яке відповідає його погляду.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Миколо.

Хочу ще сказати, що Головне науково-експертне управління дало позитивний висновок, написали, що  не вбачають правових перешкод для прийняття проекту. Є ще фінансовий аспект, відповідно, що цей день буде вихідним, хоча відповідні витрати, зокрема працівниками бюджетних установ, вони можуть здійснюватися в межах коштів, передбачених у державний бюджет. Просто що це буде оплата за святковий день в той місяць, в якому здійснюється оплата. І таким чином загалом тиску додаткового на державний бюджет тут  не буде. Це щодо фінансового аспекту.

Шановні народні депутати, є якісь пропозиції, бажання виступити? Які пропозиції є?

 

_______________.  Підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тобто включаємо законопроект до порядку денного і рекомендуємо Верховній Раді  прийняти його за основу. А може і в цілому?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Я думаю, що можна рекомендувати Верховній Раді  ухвалити в першому читанні, в другому і в цілому, зважаючи, що все зрозуміло і є позитивні заключення всіх тих установ, які відповідають за підготовку законопроекту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Тоді голосуємо включення до порядку денного. Рекомендація Верховній Раді  прийняти за основу і в цілому.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Бабенко.

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Наталія Юріївна.  Зрозуміло. Гаразд.

Дякую, шановні народні депутати, одноголосно ми прийняли. Ну, Наталія Юріївна, я зрозуміла, що у неї зв’язку наразі нема.

І дякую, пане Руслане, за участь на засіданні нашого комітету і за доповідь.

 

СТЕФАНЧУК Р.О. Я вам вдячний, всього найкращого. Міцного здоров'я всім.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Навзаєм.

А ми переходимо до нашого  наступного питання – щодо доцільності  включення до порядку денного сесії проектів законів про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (№ 5583) (автор – Кабінет Міністрів України), а також альтернативний до нього (№ 5583-1) за авторством Королевської Наталії та інших.

Будь ласка, Міністерство у справах ветеранів, пан Ілляшенко.

 

ІЛЛЯШЕНКО О.В. Шановна  Галина Миколаївна, шановні народні депутати України, шановні присутні! Мінветеранів активно впроваджує заходи з формування та реалізації державної політики у сфері соціального захисту ветеранів війни. Для цього на виконання пункту  235 плану законопроектної роботи Верховної Ради  України на 2021 рік розроблено проект Закону України про внесення змін до Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту".

Метою прийняття законопроекту є законодавче закріплення визначень: "державна політика соціального захисту ветеранів війни", "система соціального захисту ветеранів війни", "комплексний огляд системи соціального захисту ветеранів війни", а також "унормування механізму стратегічного планування розвитку системи соціального захисту ветеранів війни".

У законопроекті пропонується запровадити комплексний огляд системи соціального захисту ветеранів війни, який проводити один раз на 5 років для оцінювання існуючого стану і готовності системи соціального захисту ветеранів війни та її складових до виконання основних завдань соціального захисту ветеранів війни. Порядок проведення комплексного огляду визначається Кабінетом Міністрів України.

За результатами комплексного огляду розробляються або уточнюються концептуальні документи розвитку системи соціального захисту ветеранів війни та її складових. Визначаються заходи спрямовані на досягнення органами державної влади необхідних спроможностей у сфері соціального захисту ветеранів війни.

Проект закону погоджено з усіма зацікавленими органами державної влади, пройшли також громадське обговорення. Прийняття законопроекту матиме позитивний вплив на інтереси ветеранів війни та членів їх сімей, та надасть можливість запровадити механізм стратегічного планування розвитку системи соціального захисту ветеранів війни в умовах виникнення поточних і прогнозованих проблем.

Реалізація положень законопроекту України не потребує додаткових витрат державного бюджету.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановний пане Олексію.

Скажіть, шановні народні депутати, пан Остапенко як голова підкомітету і відповідно я прошу – потребує обговорення чи ні цей законопроект? Може, ми можемо голосувати?

Дякую.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. У нас там є ще альтернативний законопроект. Якщо є Наталія Юріївна, вона, може, нам скаже. Якщо немає, я буду тоді доповідати по альтернативному законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, є потреба обговорювати законопроект чи ми можемо прийняти його рекомендувати Верховній Раді включити до порядку денного?

Наталія Юріївна, ви на зв'язку?

Да, будь ласка.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Доброго дня ще раз. Як ми чули, за доповіддю Міністерства ветеранів розроблено законопроект і за дослідженням, що він не буде потребувати з бюджету додаткових витрат.

На відміну від основного законопроекту альтернативним проектом пропонується підвищити в два рази надбавки до пенсій щомісячного довічного грошового утримання, до державної соціальної допомоги та одноразової допомоги дружині, чоловіку, дітям віком до 18 років у разі смерті (загибелі) від 5 до 10 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а ще й іншим особам, якраз в законопроекті не визначено, що таке "інші особи", на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". 

Особам з інвалідністю внаслідок війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, вона підвищується особам з інвалідністю І групи в два рази, для інвалідів ІІ групи на 50 відсотків, для інвалідів ІІІ групи – 60 відсотків, учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу у роки Другої світової війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсій, підвищується на 30 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни на 20 відсотків прожиткового мінімуму, які втратили працездатність.

Виключаються із тексту цього закону норми, які вже визначені неконституційними відповідно до рішення Конституційного Суду, рішення суду №12-р/2018. Таким чином вилучається положення, що пільги надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, яка надає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів, та інші пільги. Зокрема альтернативним проектом також додатково передбачається законодавчо встановити допомогу до 5 травня до таких рівнів у відсотковому значенні від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб: для осіб з інвалідністю внаслідок війни І групи – 270 відсотків, ІІ групи – 240 відсотків, ІІІ групи – 210, для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною – 270 відсотків, для учасників бойових дій – 90, для учасників сімей загиблих і дружин (чоловіків) померлих з інвалідністю внаслідок війни – 55 відсотків, для учасників війни – 35 відсотків.

Тому від міністерств і відомств, де є застереження, зауваження і пропозиції, хочу сказати, що Міністерство соціальної політики не підтримує альтернативний законопроект. Міністерство ветеранів підтримує основний за... альтернативний законопроект в разі його доопрацювання і врегулювання по бюджету. Міністерство оборони підтримує, в принципі, два законопроекти та інші центральні органи виконавчої влади частково підтримують альтернативний законопроект.

Тому пропоную у зв'язку з тим, що законопроект, який надано Міністерством ветеранів, підтримати його, бо він несе менше навантаження на бюджет України.

 

ГОЛОВУЮЧА. Є необхідність обговорювати чи ми можемо голосувати прийняття за основу? Рекомендація включення до порядку денного законопроекту 5583. Рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу та відхилити 5583-1. Оці три рішення комплексно можемо? Так, немає заперечень?

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Я вважаю, що так, можемо.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тоді голосуємо оці три пропозиції комплексно. Хто за ці пропозиції, прошу голосувати.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

 БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Наталія Юріївна.

Таким чином, одноголосно із тих, хто зараз присутній на засіданні комітету. Дякую, шановні народні депутати.

Переходимо до наступного питання поряду денного – щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства (реєстраційний номер 5795), автор – Кабінет Міністрів України.

Будь ласка, від Міністерства економіки пані Світлана.

 

ГЛУЩЕНКО С.В.  Доброго дня, шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати, а також всі, хто бере участь в засіданні комітету! До вашої уваги представлено проект закону України, який розроблений Кабінетом Міністрів України, про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні (реєстраційний номер 5795).

Загалом цим законопроектом спрощується для роботодавців забезпечення потреби у робочій силі, яка може бути задоволена за рахунок застосування праці іноземців та осіб без громадянства, забезпечення рівних умов праці для громадян України та іноземців. Також він спрямований на детінізацію трудових відносин і вдосконалення законодавства у цій сфері, та усунення тих правових колізій, які на сьогодні містить чинне законодавче поле.

Зокрема зазначеним законопроектом пропонується внести зміни до законів України "Про зайнятість населення" та "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства". В тому числі це скасування умови для роботодавців при отриманні дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства. Це щодо зобов'язання виплати заробітної плати іноземцю у розмірі 5 або 10 мінімальних заробітних плат, залежно від категорії роботи. Підвищити розмір такого дозволу з двох, чотирьох, шести до трьох, п'яти, десяти прожиткових мінімумів за дозволи строком від 6 місяців, 1 року та 3 років  відповідно з метою захисту національного ринку праці та спрямування коштів на виплату допомоги для безробітних громадян, а також за приведення цих норм до Закону України "Про адміністративні послуги".

Крім цього, також цим законопроектом надається можливість іноземцям, які навчаються в навчальних закладах на території України, працювати, передбачивши для роботодавця безоплатне отримання дозволу для такої категорії працівників. Удосконалити перелік документів, які надаються роботодавцями для отримання такого дозволу. Передбачити різні способи подання цих документів, в тому числі через ЦНАПи. Забезпечити також безкоштовну видачу дублікату дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства у випадках його втрати або пошкодження. І посилити контроль за додержанням законодавства у цій сфері, зокрема через запровадження відповідного моніторингу.

Загалом цим законопроектом можна вирішити у законодавчому полі, а також сприяти внаслідок таких позитивних змін щодо забезпечення рівних умов праці між громадянами України, а також іноземцями, які на законних підставах перебувають на території України, знову-таки сприяти детінізації трудових відносин між роботодавцями та іноземними працівниками. Ми знаємо, що на сьогодні це питання є доволі актуальним і потребує негайного законодавчого врегулювання, а також зменшить навантаження на роботодавця при необхідності забезпечення попиту на робочу силу шляхом залучення іноземних працівників. 

Це, якщо коротко,  основний зміст представленого вам законопроекту, і, звичайно, я прошу його підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Світлано.

Будь ласка, пан Микола Бабенко, ваші рекомендації як голови підкомітету.

 

БАБЕНКО М.В. Шановні колеги, пропоную законопроект підтримати. Я так розумію, що це включення у нас поки що до порядку денного, а далі будемо з ним працювати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Миколо. Так, цей законопроект розроблено на виконання пункту 57 плану законопроектних робіт і відповідно який ми всі прийняли разом.

Є необхідність обговорювати, шановні народні депутати, чи можемо голосувати включення до порядку денного та рекомендації Верховній Раді прийняти за основу.

 

_______________. Я вважаю, що ми повинні голосувати…

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні…

 

_______________. Галино Миколаївно, а можна роботодавцям?

 

ГОЛОВУЮЧА. Так, будь ласка, пан Сергій.

 

_______________.  Шановна Галино Миколаївно, члени комітету, ми б хотіли … (Не чути) законопроекту озвучити, можливо, їх можна буде доопрацювати між першим і другим читанням, якщо він буде підтриманий.

З одного боку, ми розуміємо логіку законопроекту, дійсно, багато чого спрощується для роботодавців, але з іншого, щось ускладнюється. Наприклад, безпідставно, на наш погляд, збільшується розмір плати за отримання дозволу на працевлаштування іноземців. Також що стосується найбільш затребуваних категорій іноземних працівників, так звані високооплачувані професіонали, засновники, учасники або бенефіціари юридичної особи, створеної в Україні, що важливо іноземні IT-професіонали, для них зменшується термін дії дозволу з трьох років, як є зараз, до одного року. Ми тут, чесно кажучи, не дуже розуміємо логіку. Якщо ми хочемо в Україну привлікати таких співробітників, то навіщо їм ускладнювати життя в цьому контексті. 

Також обмежується робота за сумісництвом одним роботодавцям, і ще додатковою підставою скасування дозволу визначено несплату роботодавцем ЄСВ за особу, по застосуванню праці якої отриманий дозвіл. Ми не бачили таких прецедентів у дозвільній системі. За несплатою ЄСВ у нас як би спостерігають інші органи, тим більше там можуть бути різні причини цієї несплати, тим більше, що ми не вказаний  термін такої несплати.

Ну, оце основні застереження, на які б ми хотіли, щоб народні депутати звернули увагу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Слушні застереження, їх п'ять. Є лист спільного представницького органу зі сторони роботодавців на національному  рівні, підписаний паном Іллічовим. Я думаю, пан Бабенко від першого до другого читання всі ці пропозиції врахує. Да, пан Миколо?

 

БАБЕНКО М.В. Да.

Я пропоную голосувати, тому що поки що ми голосуємо за включення законопроекту до порядку денного, і давайте всі зауваження будемо відпрацьовувати вже в ході доопрацювання законопроекту для того. щоб просто не витрачати наш час.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Згодні, пане Сергію?

 

_______________.  Так, звісно.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тоді голосуємо включення законопроекту до порядку денного і рекомендації Верховній Раді  прийняти його за основу.

Хто – за, прошу голосувати.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Наталія Юріївна Королевська є на зв’язку? Нема.

Дякую, шановні народні депутати, рішення прийнято.

Ми переходимо до наступного пункту нашого порядку денного – щодо  доцільності включення до  порядку денного  сесії проектів закону про внесення змін до деяких законодавчих актів про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення розмірів стипендій (реєстраційний номер 4036) (народної депутатки Тимошенко та Цимбалюка).

Я перепрошую, що немає Михайла Михайловича, він вийшов. Але це вже не вперше, це, здається, вже втретє ми розглядаємо на засіданні комітету це питання щодо стипендій. І за цей час, поки ми розглядаємо, вийшла постанова Кабінету Міністрів щодо збільшення там в 2,5 рази стипендій і по вишах, і про збільшення по середньотехнічній освіті.

Якщо Міністерство освіти з нами, то я прошу про це сказати, бо в мене буде пропозиція відхилити  цей законопроект у зв'язку з тим, що він втратив актуальність, а консультації з комітетом, який опікується питаннями освіти, каже про те, що це питання слушно вирішувати на рівні постанов Кабінету Міністрів, в Кабміні.

Будь ласка, від Міносвіти є хтось? Нема.

Тоді є пропозиція у зв'язку із втратою актуальності і підготовкою постанови Кабміну цей законопроект відхилити.

Будуть ще пропозиції?

 

_______________.  Альтернативний теж відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧА. Так, і альтернативний, звісно.

 Будуть інші пропозиції?

 

АРСЕНЮК О.О.  Голосуємо, Галино Миколаївно.

 

ГОЛОВУЮЧА. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.  

 

ГОЛОВУЮЧА. Микола.

 

БАБЕНКО М.В.  Бабенко  – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Ми можемо переходити до наступного питання порядку денного – щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо підвищення розміру пенсій особам, які працювали в колгоспах, сільськогосподарських кооперативах, фермерських господарствах та сільськогосподарських підприємствах (реєстраційний номер 4282).

Нема... Це питання ми слухаємо вперше, ні? Да, 4282. Вже слухали. Знову почекаємо Михайла Михайловича, чи будемо...  Перенесемо на трішечки пізніше.

Тоді перейдемо до... У нас в старому порядку денному сьоме питання – щодо доцільності включення до порядку денного сесії проектів законів  про внесення зміни до статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" щодо звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при першій державній реєстрації деяких транспортних засобів спеціального та спеціалізованого призначення (реєстраційний номер  5209) (народного депутата Мінька та інших).

Скажіть, будь ласка, пан Мінько є з нами на зв'язку? Якщо немає, тоді я попрошу пана Гривка прокоментувати цей і альтернативний до нього законопроект, відношення комітету, яким опікується пан Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Доброго дня, шановні колеги! Значить, поданими законопроекти, і тим, і іншим, пропонується звільнити від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сім'ї з дітьми з інвалідністю під час купівлі ними легкових автомобілів, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування під час набуття ними права власності на автомобілі швидкої допомоги та шкільні автобуси згідно з Національним класифікатором "Єдиний закупівельний словник" ДК 021:2015.

Значить, відповідно ці законопроекти є актуальними і цікавими. А в той же час в Раду ми внесли законопроект Аліксійчука, нашого колеги, 4550 і рекомендували включити і прийняти за основу його. Тому ці законопроекти пропоную відхилити і поправками вони можуть внести до цього законопроекту, 4550,   ті, скажімо, цікаві ідеї і нові підходи.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пан Сергій.

Таким чином є пропозиція щодо не включення законопроекту до порядку денного у зв'язку з тим, що є схожі, які можна після прийняття, які рекомендовані Верховній Раді до прийняття за основу, якими можна врегулювати це питання від першого до другого читання.

Є інші пропозиції? Тоді прошу голосувати запропоновану пропозицію.

Хто – за, прошу голосувати.

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.  

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за. 

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Ми можемо переходити до наступного питання порядку денного. Воно у нас стоїть за старою класифікацією номер 8. Це законопроект щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про зайнятість населення" (реєстраційний номер 5262) (народний депутат Заремський).

Скажіть, будь ласка, пан Заремський з нами на зв'язку?

Тоді прошу, якщо було б так можливо, щоб пан Анатолій Остапенко замість нашого колеги народного депутата Заремського представив законопроект. І, пан Микола, ваші пропозиції. Нормально?

Пан Микола, будь ласка.

 

БАБЕНКО М.В. Галино Миколаївно, мене чутно, да?

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, чутно.

 

БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна, на жаль, я не мав можливості в повній мірі ознайомитись з даним законопроектом. Тому, якщо можна, давайте ми його перенесемо.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дивіться, там мова йде… Зараз пан Анатолій прокоментує.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Дивіться, я ще пару слів.

В законопроекті пропонується доповнити Закон України "Про зайнятість населення" новою статтею 47-2 "Стимулювання роботодавців з працевлаштування безробітних", якою передбачається здійснення територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що регулює державну політику у сфері занятості населення на трудовій міграції, відшкодування роботодавцям за працевлаштування зареєстрованих безробітних протягом трьох місяців у таких розмірах: 30 відсотків заробітної плати у випадку працевлаштування осіб, яким на момент працевлаштування не виповнилось 25 років, і 20 відсотків заробітної плати щодо працевлаштування інших осіб.

Як ми знаємо, що у нас є і застереження, і пропозиції від центральних органів влади, і інших структур. Комітет Верховної Ради з питань бюджету зазначає, що законопроект має вплив на показники державного бюджету. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерство фінансів України та Державний центр зайнятості не підтримують даний законопроект. Міністерство юстиції України зазначає, що проект закону в цілому потребує перегляду. Уповноважений Верховної Ради з прав людини підтримує даний законопроект. СПО об'єднань профспілок зазначає, що розширення переліку нестрахових виплат Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття є недоречним.

Тому пропоную відхилити даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тобто мова йде про те, що виплати з системи соціального страхування будуть збільшені, а відповідно збільшення ЄСВ не передбачається, або нас будуть ставити на коліна, коли виплати будуть…

 

_______________. Да. Крім того, зараз існують величезні поточні заборгованості фонду, тому про які джерела… Ми не можемо покрити поточні заборгованості. Там, мені здається, чи 1,5 мільярда, чи під 1 мільярд гривень, які необхідно буде з держбюджету дофінансувати, бо незрозуміло, де їх брати.

Підтримую. Пропоную законопроект відхиляти.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Таким чином всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради не надано до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування і ми не включаємо цей законопроект до порядку денного, і відповідно відхиляємо його.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. В залі тут одноголосно. Дякую, шановні народні депутати.

Ми переходимо до пункту дев'ятого нашого старого порядку денного щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які призначені на пільгових умовах для працівників зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення (реєстраційний номер 5348).

Якщо можна, тоді пана Анатолій Остапенко.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Даним законопроектом пропонується внести зміни до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", згідно з якими змінюється механізм покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах для працівників зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення, а також запроваджується механізм розстрочення сплати заборгованості із вищезазначених витрат:

передбачається, що фінансування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, які призначені на пільгових умовах для працівників зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України;

запроваджується механізм розстрочення сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, який передбачатиме:

можливість розстрочення за заявою страхувальника на 60 календарних місяців сум заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій;

списання органами Пенсійного фонду України сум накладених (нарахованих) та несплачених штрафів та пені, а також сум штрафів та пені, які підлягають (підлягатимуть) накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

списання заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунка.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Анатолію.

Скажіть, будь ласка, є у нас Пляцко Андрій на зв'язку з Державного агентства України з управління зоною відчуження? Бо там проблема є, але відповідно цей законопроект і Мінсоцполітики, і Мінфін пропонують не приймати.

Будь ласка, пане Андрію.

 

ПЛЯЦКО А.В. Доброго дня, Галино Миколаївно! Я на зв'язку. Дякую за запрошення, що дали можливість висловитися.

Ми повністю підтримуємо вас і також пропонуємо вам не ставити цей проект до розгляду, тому що в ньому є, скажімо так, питання, які не стосуються конкретно підприємств зони відчуження, державних підприємств. Цей законопроект 5348, він загалом спрямований на всі підприємства, які працюють в зоні відчуження, тобто включаючи ті підприємства, які мають джерела покриття цього Пенсійного фонду за рахунок власних надходжень і мають можливість враховувати у своєму тарифі, у своїй собівартості і ці відшкодування. Для нас проблема вона трошки інша, але так вона існує, але вона пов'язана з тим, що підприємства, державні підприємства зони відчуження, фінансуються виключно за рахунок державного бюджету. Тобто не мають можливості включити до собівартості продукції ці виплати.

Тому ми підтримуємо ваше рішення і пропонуємо не ставити цей законопроект до порядку денного до розгляду.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пане Андрію, я знаю, що у вас є пропозиції, як вирішити це питання. Буде, чекаємо там внесення Василевська-Смаглюк вносить. Дякую, пане Андрію.

Таким чином є пропозиція у зв'язку з тим, що цей законопроект охоплює занадто багато великих державних підприємств, в яких немає таких проблем і, власне, навантажує державний бюджет невластивим навантаженням, є пропозиція не включати до порядку денного.

Є інші пропозиції чи можемо голосувати? Можемо голосувати тоді пропозицію невключення…

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Є інша пропозиція, пані Галино.

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, Юлія Володимирівна, будь ласка.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Є інша пропозиція – включити до порядку денного.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Юлія Володимирівна.

Таким чином є пропозиція не включати і є пропозиція включати.

Прошу голосувати. Хто за те, щоб не включати законопроект 5348 до порядку денного Верховної Ради, прошу проголосувати.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк –  за.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – проти.

 

ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк – за. І Бабенко?

 

БАБЕНКО М.В. Проти.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Я ще раз наголошую, що питання саме для Чорнобильської атомної електростанції щодо ЄСВ знаходиться зараз на стадії вирішення, пан Андрій Пляцко як заступник Державного агентства України з управління зоною відчуження, власне, цим займається. Я думаю, що нас очікує прийняття законопроекту, який зараз опрацьовується, він внесений вже у Верховну Раду, тому я думаю, ми відпрацюємо з Мінфіном для того, щоб там всі фінансові речі були враховані. Дякую, шановні народні депутати.

І ми переходимо до пункту 10 нашого порядку денного. Юлія Володимирівна, не було вас і не було пана Цимбалюка, тому ми питання шосте от у нашому порядку денному перенесли. У зв'язку з тим, що ви є з нами на зв'язку, ми можемо повернутися до пункту шостого, це ваш законопроект 4282, і потім розглянути 5484. Ви не проти?

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ні-ні, за повністю. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тоді ми повертаємося до порядку денного у зв'язку з тим, що з'явився автор законопроекту і розглядаємо питання щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту закону, я не буду повністю зачитувати, бо вже зачитувала, щодо врегулювання розміру пенсій особам, які працювали в колгоспах, сільськогосподарських кооперативах, фермерських господарствах та сільськогосподарських підприємствах.

Будь ласка, Юлія Володимирівна.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Дякую.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" було передбачено, що пенсія за віком призначається особам, які мали стаж роботи не менше 15 років. У порушення статті 22 Конституції України Законом України від 03.10.2017 року (це під час попередньої влади) № 2148 встановлено, що з 2019 року пенсія призначається при стажі 26 років, а протягом 2020-2028 років щорічно збільшується на один рік, внаслідок чого такий стаж складає 35 років. По суті це означає, що більшість громадян України, які проживали і проживають в сільській місцевості та працювали в колгоспах, сільськогосподарських кооперативах, фермерських господарствах та сільськогосподарських підприємствах (організаціях), не будуть мати права на призначення пенсії, оскільки були ліквідовані колгоспи та сільськогосподарські кооперативи, а такі громадяни залишилися вимушено без роботи. Нових робочих місць в сільській місцевості не було створено і не створюються. Ви знаєте, що всі вони працюють, але працюють в основному на городах, працюють на своїх присадибних ділянках, але в той же час вони практично пропрацювали все своє життя на колгоспи. Необхідно також зазначити, що такі громадяни забезпечували продовольчу безпеку держави, в то й же час отримували незначні заробітні плати, а збільшення мінімального стажу, який дає право на призначення пенсій, у скритій формі призведе до зменшення пенсійних виплат або взагалі до позбавлення таких людей права на нормальну, достойну пенсію.

Враховуючи зазначене і необхідність соціального захисту таких громадян, які  працювали в колгоспах, сільськогосподарських кооперативах, фермерських господарствах, ми пропонуємо такий закон прийняти.

В законопроекті передбачено, що для громадян, які працювали в колгоспах, сільськогосподарських кооперативах, фермерських господарствах та сільськогосподарських підприємствах (організаціях), встановлюється мінімальний розмір пенсійних виплат на рівні, не меншому за фактичний розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Затверджений мінімальний  розмір пенсії на друге півріччя 21-го року – 1 тисяча 867 гривень, а за липень 21-го року фактичний розмір за методологією склав 3 тисячі 675 гривень. Також цим законом запроваджується пільговий страховий стаж за кожний рік роботи додатково по півроку.

Ми вважаємо, що якщо нам треба дійсно захищати громадян, які мешкають в сільській місцевості, такий закон треба зараз обговорити, включити до порядку денного. Можливо, потім він буде певним чином до другого читання модифікований, але точно не можна залишати це питання так, як воно є сьогодні, тому що жоден громадянин України, який  певні роки працював в Радянському Союзі або після того, як Радянський Союз розпався, він не зможе показати стаж ні 26 років, ні 35 років, це виключається повністю.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Юлія Володимирівна.

Будь ласка, Міністерство соціальної політики, потім  Міністерство фінансів, потім  Пенсійний фонд.

Будь ласка, ваша позиція.

 

_______________. Дякую. Дякую, шановна Галина Миколаївна.

Що стосується цього законопроекту, він дійсно передбачає два питання. Перше – це порядок обчислення страхового стажу відповідно для громадян, які працювали в колгоспах та інших колективних господарствах Радянського Союзу, а також початку незалежності України, а також передбачено встановлення мінімального розміру пенсії, пенсійної виплати у розмірі фактичного прожиткового мінімуму.

Що стосується першого питання, з нашої точки зору, в принципі, статтею 7 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто Закону 1058, передбачено те, що не можна надавати переваг для певної категорії працівників, тобто мають бути загальні правила врахування страхового стажу.

Що стосується  з цього питання, ми вважаємо, що це не можна робити в рамках, власне, солідарної частини пенсійного забезпечення. Тут логічно було б визначити якісь інші джерела. Ми за те, щоб підтримати цю категорію населення, там дійсно є проблематика стосовно набутого страхового стажу, розміру страхових внесків, які сплачувались, розміру заробітних плат. Тому ми пропонували б розглядати це питання в ракурсі окремого джерела фінансування, можливо, навіть за рахунок державного бюджету. Аналогічно, не знаю, як по військовим платам пенсії за рахунок державного бюджету. Тобто аналогія має бути приблизно така ж, але точно не за рахунок страхової частини.

Що стосується розмірів, наша позиція однозначна, прив'язуватись до фактичного розміру прожиткового мінімуму зараз не можна, потрібно вирішувати питання комплексно з прожитковим мінімумом і виходити на голосування до другого читання і в цілому відповідних законодавчих ініціатив, які вже були підтримані Верховною Радою.

Дякую.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я хотіла би трошки роз'яснити стосовно зауваження.

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я хочу сказати, що ніякого абсолютно спеціального режиму не пропонується. Ви просто, можливо, неправильно почули. Пропонується просто людям такої категорії платити мінімально допустиму по українському закону пенсію, яка дорівнює фактичному розміру за методологією прожиткового мінімуму.

Тобто мова йде про те, що тут ніяких особливих речей не треба. Ці люди вкалували все своє життя і за них платили страхові внески в солідарний Пенсійний фонд. Те, що ви їх зараз практично викреслили з життя, якраз говорить про те, що ви для них створюєте особливі умови, які несумісні взагалі з можливістю жити.

І тому ми тут говоримо про те, що поки що ніхто не відмінив мінімальний прожитковий рівень для непрацездатних осіб, який мусить бути розрахований за методологією. І тому ми просто хочемо, щоб їм платили взагалі, а не позбавляли їх права отримувати будь-яку копійку. Тому це те, що ви давали зауваження, що це якийсь спеціальний режим. Ніякого спеціального режиму нема.

Заплатіть мінімум за методологією. Все.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Юлія Володимирівна.

Будь ласка, Пенсійний фонд,  а потім  Міністерство фінансів.

Євген Капінус, будь ласка.

 

КАПІНУС Є.В. Доброго дня! Дякую.

Я можу сказати тільки, що ми підтримуємо позицію Міністерства соціальної політики. Оскільки, якщо в сьогоднішніх умовах створювати відповідні передумови для виокремлення якихось із категорій, і це відповідно було негативно сприйнято іншими категоріями. І на сьогодні все-таки варто дотримуватись єдиних умов для різних груп населення – це по-перше.

По-друге, все-таки, якщо насправді створюються відповідні передумови для якоїсь однієї категорії, то вони повинні фінансуватися не за рахунок солідарної системи, а за рахунок інших джерел. І відповідно в сьогоднішніх умовах тоді варто визначити інші джерела для забезпечення фінансування цих напрямків.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Євгене.

Будь ласка, Міністерство фінансів. І потім у мене прохання пана Шубіна як представника Спільного представницького органу сторони репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок.

Будь ласка, Роман Єрмоличев. Мінфін є чи пан Сергій? Є хтось від Мінфіну? Гаразд.

Будь ласка, Олександр Шубін.

 

ШУБІН О.О. Дякую.

Шановна Галина Миколаївна, ми, звичайно, не можемо не підтримати ініціативу, яка спрямована на підвищення пенсійного забезпечення цієї, безумовно, враженої… внаслідок проведення в 17-му році пенсійної реформи. Дійсно, люди працювали багато років на економіку. І дійсно це питання потребує вирішення.

В той же час, у своєму висновку ми зазначили, що на сьогоднішній день пенсії до фактичного прожиткового мінімуму отримують 70 відсотків, отримуючих пенсії. І нам необхідно кардинально не виключно, не тільки по цій категорії громадян, яка потребує, безумовно, рішення, а й по інших категоріях громадян приймати таке комплексне рішення.

І також зазначили, що, з нашої точки зору, доцільно це питання вирішувати за рахунок додаткових асигнувань державного бюджету. Тому питання потребує включення до порядку денного, його розгляду. І пошуку дійсно рішень, які не будуть, з одного боку, дискримінувати інші категорії пенсіонерів, які фінансуються за рахунок солідарної системи, з іншого боку, дозволять вирішити проблеми цих громадян, які дійсно працювали на економіку все життя, але не можуть на даний час підтвердити належний пенсійний стаж.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Таким чином, ми, поліпшуючи умови для одних, ми тим самим дискримінуємо всіх інших. Якщо вирішувати це питання, то потрібно вирішувати всім разом. Ми можемо доручати опрацювати це питання Кабінету Міністрів для того, щоб там не потерпали окремі категорії населення, так як ми робили в цьому році для 80 плюс, плануємо робити для 70 плюс в наступному році. І це робити за рахунок державного бюджету. Але цей законопроект він цим принципам не відповідає.

Які є пропозиції є, включення, невключення?

 

_______________. Я хочу підтримати, що ми не повинні виокремлювати якісь категорії осіб, ми повинні для всіх напрацьовувати зміни в пенсійному забезпеченні. Тому є пропозиція не виносити в порядок денний Верховної Ради це питання.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я можу два слова сказати, да?

По-перше, я пропоную включити до порядку денного.

А по-друге, я хочу нагадати, що до 2017 року вже існував порядок, при якому пенсія нараховувалася при стажі роботи не менше 15 років, зараз зробили 26. Тобто мова йде про те, що цим категоріям людей в 17-му році антиконституційно, дуже жорстоко погіршили ситуацію соціальну, чого не мали права робити.

І я вважаю, що соціальний комітет просто не може діяти асоціально. Да, ми можемо доопрацювати, ми можемо до другого читання знайти якісь форми, які більш приймаються сьогодні і урядом, і більшістю в парламенті. Но не можна відкинути це питання зовсім. Тому що в 17-му році практично у цих людей забрали права, які вже були в законі.

І тому я пропоную включити до порядку денного. І мені, чесно кажучи, сумно чути, що члени комітету проти таких речей виступають. Це ж не означає, що ми щось нове із космосу пропонуємо. Коли я була Прем'єром, існував такий порядок, що не менше 15 років, а зараз – 26, а через декілька років буде взагалі 35 років стажу потрібно. Ну що ви робите з людьми, які мешкають в сільській місцевості? Так не можна поступати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Юліє Володимирівно.

Я думаю, що ми маємо в тому числі враховувати і інтереси людей, які 40 років пропрацювали, 45 і більше. І я  думаю, що уряд над цим працює. Не тільки 15, але хтось працює 40 і сплачує "в білу" ці кошти в ЄСВ до…

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. В тій місцевості ви знаєте, яка була ситуація. Не треба зараз це єднати. Тобто там, де 15 років стажу, вони там працювали все своє життя від народження до сьогоднішнього дня. Там люди працювали, просто інший облік був і інша система взагалі врахування їх праці.

 

ГОЛОВУЮЧА. І зараз зовсім інша пропорція між працюючими і непрацюючими, і солідарна система, як ви знаєте, не здатна працювати, коли у нас 9 мільйонів 600 найманих працівників і 11 мільйонів 200 пенсіонерів. Таким чином ми навантажуємо… Пропорція там, скажімо, коли ми починали в роки незалежності, у нас пропорція була один до шести. Шість працюючих годували одного пенсіонера, шість, своїми податками відповідно. Солідарна система працює саме так. Сьогодні менше одного годує одного. І тому в солідарній системі рішення цього, як би там ви не хотіли, хочете не тільки ви, хоче будь-яка розумна людина в Україні, але зробити це економічно в тій МЛМ-піраміді, яка була створена попередніми владами, коли не було нічого накопичено, а коли працюючих стає менше, а дітей ми народжуємо все менше – це означає, що ми навантажуємо майбутні генерації діточок наших додатковими навантаженнями.

Тому давайте будемо також дивитися на ту економічну ситуацію, якої не було ні під час вашого прем'єрства, ні під час прем'єрства інших, але необачно політики попередніх епох зробили так, що в Україні є тільки солідарна система.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Це ваша суб'єктивна думка. Не треба її просто декларувати як істину в останній інстанції.

 

ГОЛОВУЮЧА. Так само як і ваша думка є суб'єктивною, Юлія Володимирівна. Ми тут з вами рівні.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я не заперечую, але трошки скромніше…

 

_______________. Я хочу додати. Як автори закону сказали, що, може, доопрацювати, тому у мене така буде пропозиція: повернути даний законопроект на доопрацювання, тоді розглянути його на іншому комітеті.

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином в порядку надходження, шановні народні депутати, прошу зазначити, систематизую. В порядку надходження була пропозиція: не включати до порядку денного, включати до порядку денного і включити до порядку денного, і рекомендувати Верховній Раді направити законопроект авторам на доопрацювання, але вже рішенням Верховної Ради.

Шановні народні депутати, як ми будемо голосувати в порядку надходження чи останню пропозицію проголосуємо?

 

_______________. Давайте останню пропозицію проголосуємо.

 

ГОЛОВУЮЧА. Останню, да?

Таким чином є пропозиція включити законопроект до порядку денного і рекомендувати Верховній Раді направити зазначений законопроект на доопрацювання авторам з зауваженнями, включаючи тими, що прозвучали сьогодні на комітеті. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. 

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – за. 

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Бабенко.

 

БАБЕНКО М.В. Проти.

 

ГОЛОВУЮЧА. Хто – проти?

І хто за пропозицію включити до порядку денного, і там не прозвучало… Просто включити до порядку денного, прошу проголосувати. Я, власне, думаю, що за пропозицію включити до порядку денного всі – за?

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Да. Тимошенко – за, включити до порядку денного.

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Включити до порядку денного. І відповідно пройшло рішення включити до порядку денного і рекомендувати Верховній Раді направити авторам на доопрацювання.

Дякую, шановні народні депутати, Юлія Володимирівна.

Тепер ми переходимо до наступного вашого законопроекту, він стоїть за номером 10 щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законів України з метою соціального захисту осіб, які отримали профілактичне щеплення (вакцинацію) проти інфекційних хвороб (реєстраційний номер 5484) (народні депутати Тимошенко, Цимбалюк та інші).

Будь ласка, Юлія Володимирівна.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Насправді ми пропонуємо …(Не чути), який є в більшості країн світу. які дбають про своїх громадян.

Про що йде мова? Багато громадян України, на жаль, не довіряють вакцинам та вважають, що наслідки від вакцинації можуть бути гіршими ніж від COVID. На жаль, в Україні не передбачено покриття ризиків, пов'язаних з можливим захворюванням, вакцинованих осіб на COVID або на хвороби, викликані поствакцинальними ускладненнями.

Отже, єдиним дієвим способом заохочення українців до добровільної вакцинації є покриття ризиків їх можливих захворювань, включаючи тимчасову непрацездатність, інвалідність, смерть за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування.  Необхідно зазначити, що внаслідок провалу так званої медичної реформи в 2020 році Україна посіла перше місце в Європі за захворюванням на інфекційну хворобу таку, як кір. Тоді сукупна …(Не чути) захворіли більше 100 тисяч дітей.

Головна мета законопроекту цього – врегулювання виплат громадянам у зв'язку із проблемами здоров'я, які можуть виникнути після вакцинування.

Законопроектом передбачено:

збільшити права та відповідно обов'язки спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я у сфері захисту населення від інфекційних хвороб з метою найшвидшого реагування на загрози епідемій, пандемій та достовірного інформування населення про епідеміологічну ситуацію;

надати право уряду та відповідно ЦОВВ прийняти рішення про запровадження спеціального документу, який підтверджує факт вакцинації конкретної особи;

запровадити державне соціальне страхування вакцинованих осіб;

встановити перелік страхових випадків та порядок встановлення причинного зв'язку між вакцинацією та захворюваннями, інвалідністю, смертю, які виникли внаслідок вакцинації;

визначити зміст страхових виплат та перелік їх вигодонабувачів;

установити строки та процедури призначення страхових виплат;

визначити строки надання страхових виплат та правила їх поділу на періодичні та одноразові, порядок їх зарахування та періоди страхування ризиків;

установити розмір періодичних та одноразових страхових виплат;

визначити правила відшкодування витрат (збитки) вакцинованої особи, не покритих страховими виплатами;

запровадити правила відшкодування витрат фонду на надання страхових виплат, а також витрат державного та місцевих бюджетів на лікування та реабілітацію осіб, вакцинованих приватними закладами охорони здоров'я;

у двічі збільшити розмір страхових відшкодувань на користь осіб, вакцинованих проти COVID-19;

посилити юридичну відповідальність посадових та службових осіб, які допустили реєстрацію неякісних, неефективних, небезпечних медичних імунобіологічних препаратів або порушили правила їх зберігання, транспортування або застосування, в тому числі шляхом відшкодування нанесених збитків.

Вперше встановлення правил спеціального захисту вагітних та надання соціальної підтримки особам, які втратили зародок за природніми причинами, в тому числі перинатальному, або померлі внаслідок пологів. Це мається на увазі все, пов'язане з вакцинацією, все.

Мова йде про те, що цей закон є подібним до законів, які були прийняті в більшості європейських країн, які були прийняті в більшості неєвропейських країн, які захищають людей від наслідків вакцинації, якщо такі виявлені.

Я хочу ще раз наголосити на тому, що цей закон не дає вільного трактування, що будь-які ускладнення виникли внаслідок вакцинування. Тут дуже чітко все прописано на кшталт законів, які приймаються в європейських країнах.

Мені здається, що прийняття такого закону трошечки зніме напругу в суспільстві, і люди, можливо, будуть відчувати більшу захищеність при тому, що їм треба таки дійсно вакцинуватися, але... Такий закон дасть їм більше впевненості в тому, що вакцинацію треба робити.

Я хотіла б, щоб наша країна по захисту людей під час коронавірусу і вакцинації не відставала в нормативних актах, які захищають людей в інших країнах, які нормально вакцинуються і нормально своїх людей захищають.

Будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Юліє Володимирівно. Абсолютно слушна ідея.

Хочу тільки нагадати, що 31 березня 21-го року була прийнята Постанова Кабінету Міністрів № 371, яка врегулювала деякі питання державної компенсації шкоди, пов'язаної з ускладненнями, що можуть виникнути після вакцинації від гострої респіраторної хвороби СOVID-19. Просто що ми теж це враховуємо. Я думаю, абсолютно слушно, що ви виносите це на рівень закону.

В мене прохання, оскільки заключення було МОЗу і виступів щодо методології виплат і страхових випадків, які Юлія Володимирівна пропонує зробити це як страхування. На жаль, там нема джерела цього страхування, бо 46 стаття Конституції каже про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яке має джерелом або державний бюджет, або внески  людей, або організацій і установ. Тому тут потрібно ще визначити, за рахунок чого відбувається таке страхування. Зараз відбувається це за постановою Кабінету Міністрів.

Водночас методологічно опис страхових випадків у Міністерства охорони здоров'я викликав лист на скількись там сторінок.

Чи є Ірина Микичак, будь ласка, з нами? МОЗ нема?

 

ОСТРОПОЛЕЦЬ Н.А. Доброго дня, колеги! Острополець Наталія, Директорат якості життя Міністерства охорони здоров'я.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка.

 

ОСТРОПОЛЕЦЬ Н.А.  Ірина Володимирівна у відпустці.

Я не хочу забирати багато часу в колег. Юлії Володимирівні дякуємо, це слушне зауваження, слушна пропозиція.

У нас були зауваження, якщо ви побачили, тут кілька листів. Я їх всі зачитувати не буду стосовно і термінології, і деяких визначень. Я пропоную потім доопрацювати, але в цілому підтримати.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В.  Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую Міністерству охорони здоров'я.

Шановні народні депутати, є пропозиції якісь щодо цього законопроекту? Включити до порядку денного і або прийняти за основу або доопрацювати – які у вас пропозиції? Я не хочу просто тиснути, я вже сказала на попередній нараді, що ідея слушна абсолютно, хоча є постанова Кабміну, але врегулювати це на рівні закону…

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ну, я думаю, в першому читанні прийняти за основу і доопрацювати, потім врахувати зауваження всіх міністерств, які дотичні до цього питання, і робити документ, який відповідає сьогодні всій ситуації.

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, давайте тоді…

 

_______________.  Є пропозиція створити, можливо, робочу групу та доопрацювати цей законопроект …(Не чути), розробити конкретну формулу, як це буде розраховуватися.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ну, тобто включити до порядку денного і створити робочу групу щодо доопрацювання, да? Я так розумію, що далі ви там вирішите в робочій групі або текст на друге читання. І якщо він буде, тоді ми комітетом приймаємо рішення, да? (Шум у залі)

Тобто зараз включаємо до порядку денного.

 

_______________.  Да, до порядку денного. І створюємо робочу групу.

 

ГОЛОВУЮЧА. І створюємо робочу групу. Хто очолює робочу групу? Юлія Володимирівна, візьметеся, щоб цю робочу групу довести до?

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я думаю, Михайло Михайлович візьметься.

 

ГОЛОВУЮЧА. Цимбалюка, гаразд.

 

_______________. Галина Миколаївна, я перепрошую, а чому нам не прийняти його в першому читанні? Я от не розумію, навіщо робоча група? Робоча група буде працювати між першим і другим читаннями.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тобто включити до порядку денного. Давайте ми проголосуємо включення до порядку денного, а потім продискутуємо.

Хто за те, щоб включити до порядку денного? Прошу голосувати.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – за.

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Хто ще є? Арсенюк Олег є, на зв'язку? Він з нами був. Він попереджував, що він буде зникати.

Ну, одноголосно. Таким чином, ми включили цей законопроект до порядку денного.

Далі у нас, ми можемо йти шляхом створення робочої групи для доопрацювання там майбутнього тексту, або там нового доопрацьованого. Або на друге читання. Іти до першого читання.

Далі. Або включити, рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу, і рухатися далі.

Або направити авторам на доопрацювання. Яке рішення ми голосуємо?

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ну, я хочу аргументацію дати. Справа в тому, що вакцинація зараз іде повним ходом. Ви знаєте, що є не такі багаточисельні, але є випадки, коли у людей є ускладнення? Мені здається, що… Да, постанова уряду працює, і це дуже добре, що вона прийнята. Але мені здається, що до другого читання ми могли б дуже оперативно всі разом допрацювати. Це по суті буде ідентична робочій групі. Але прийняти за основу і пустити в роботу. А, я думаю, в комітеті ми вже зробимо все можливе разом з міністерством, щоб цей закон можна було виконати.

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Галина Михайлівна, якщо дозволите, одну маленьку ремарку Міністерства соціальної політики по цьому законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Віталій. Може, ви у нас схилите ці важелі в якусь сторону, давайте.

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Дивіться, з точки зору Міністерства соціальної політики, у нас є тут одне принципове, скажімо так, питання, яке нас хвилює. Що стосується прийнятого порядку Кабінетом Міністрів 371 Постановою, дійсно, це працює. Але там побудовано це не за принципом соціального страхування. Це виплати, які здійснюються МОЗ за наслідками розслідувань конкретних випадків, пов'язано це з вакцинацією чи ні, і там прямі виплати йдуть по лінії МОЗу за рахунок ковідного фонду так званого.

В цьому законопроекті передбачається трошки інша модель або, я б сказав би, зовсім інша модель, яка передбачає це перенесення в площину соціального страхування. І ви абсолютно правильно зазначили стосовно того, що це іде всупереч статті 46 Конституції України, основ законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування і Закону про збір і облік єдиного соціального внеску.

Пояснюю, чому. Законопроектом передбачається визначити в контексті виплат застрахованими особами людей незалежно від віку, страхового стажу і внесків, які вони здійснюють. Тобто це по суті є незастрахованими особами в контексті загальнообов'язкового державного соціального страхування. Тому логічно знову ж таки тут не використовувати алгоритм соціального страхування, а використовувати саме той алгоритм, який ми підтримали в тому числі при затвердженні порядку, який затверджував постановою Кабінет Міністрів.

Ми за те, щоб винести це питання в площину законодавчого регулювання, а не постанов Кабінету Міністрів. Дійсно, це питання, яке потребує врегулювання на рівні закону і визначення відповідних джерел для фінансування, але, з нашої точки зору, це не повинно бути системою загальнообов'язкового державного соціального страхування або ми тоді змінюємо концепт застосування, розуміння сенсу застрахованої особи.

Дякую.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я можу трошечки уточнити…

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Да, пані Юлія.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ковідний фонд, на жаль, за нашими даними, вже в наступному бюджеті не планується. До речі, його і в бюджеті на 21-й рік не було, ковідного фонду. Це, якщо ви пам'ятаєте, наша команда і джерела показала, і добилася створення його. Якщо, наприклад, не буде ковідного фонду, а вакцинація у нас буде однозначно в 2022 році продовжуватися, то це буде означати, що механізм, власне, допомоги таким людям буде залежати від того чи буде створений ковідний фонд в бюджеті, чи не буде. Не може так працювати несистемно і нестратегічно, скажемо, страхування або фінансування наслідків, негативних наслідків вакцинації. Не можна так робити це тактично і ситуативно.

Тому ми пропонуємо прийняти за основу і дуже уважно вивчити всім разом, як систему страхування зробити дієвою і забезпеченою фінансами. Не можна залишати це просто на ситуативні видатки з бюджету.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Юлія.

Ви абсолютно слушно кажете про те, що це має бути закон. Але в тому випадку, якщо це система загальнообов'язкового державного соціального страхування, то має бути плата. У зв'язку з тим, що відповідальність за нанесення шкоди життю та здоров'ю у разі вакцинації взяв на себе уряд, ми підписали контракти при закупівлі вакцини, що це саме уряд, а не виробник несе відповідальність, то в цьому випадку уряд і має визначати шкоду. Але шкода відповідно до Цивільного кодексу України має бути чесною, відповідно вона має гасити не тільки фіксовані суми, які запропоновані, але і повний розмір шкоди.

 Оті суми, які ви запропонували, вони можуть бути мінімальними, але людина відповідно до Цивільного кодексу не стримується саме таким законом, бо вона має відшкодовувати повний розмір такої шкоди. Але у разі, якщо це механізм страхування, то державний бюджет, який взяв на себе   відповідальність, має за кожну вакциновану особу сплачувати якийсь внесок до системи соціального страхування, про яку, власне, пан Віталій і казав. Але для цього потрібно змінити і основи соціального страхування, і статус застрахованої особи, і багато там чого.

Тому ідея абсолютно слушна, але про що ми зараз кажемо, про це і МОЗ казав, що вона потребує доопрацювання. І з точки зору визначення страхового випадку, про це в своєму листі вказував МОЗ, і з точки зору механізмів, про що сказав пан Віталій. Тому я прошу народних депутатів визначатися. Тобто ми можемо оце доопрацювання, я ще раз хочу нагадати ...(Не чути) від першого на друге, я думаю, що тут неможливо його відпрацювати без застосування 116-ї.

Або ми можемо зараз створити робочу групу і разом з комітетом, щоб ми доопрацювали разом з Юлією Володимирівною із зауваженнями тими, що прозвучали, і вносити. Це робити потрібно не повільно, а максимально швидко, але доопрацювати і зробити робочу групу з паном Цимбалюком. Я думаю, що комітет все це підтримає. У нас така була ситуація навіть і по наших партійних працівниках, у нас був Закон про медіацію, який доопрацьовувала пані Гришина.  Тому ми за те, щоб воно було врегульовано, але   доопрацьовано із зауваженнями.

Шановні народні депутати, я прошу, щоб ви теж визначилися.

 

_______________. Галино Миколаївно, а давайте ми домовимося, на наступний комітет ми не встигнемо, а через комітет... 23-го. Що ми підготуємо на робочій групі формулювання, щоб всі оці зауваження пройшли і щоб ми могли на другому читанні вносити правки … (Не чути)

 (Загальна дискусія)

 Просто текст зі 116-ї із зсилками на всі зауваження. І ми спокійно можемо його виносити в першому читанні.

 

_______________. Давайте тоді так, а хто може написати ці пропозиції?

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Михайло Михайлович, він як голова робочої групи.

Тоді створюємо робочу групу. Тільки не на наступний, бо наступний в нас 15-го, і вже порядок денний сформований, а 22-го.

 

_______________. Давайте його відразу 23-го включимо в порядок денний.

 

_______________. (Не чути) …розгляду по суті законопроекту та з врахуванням зауважень, які сьогодні, 22 числа...

 

_______________. 22-го ї зразу відправляємо в зал.

 

ГОЛОВУЮЧА. З пропозиціями, які напрацює робоча група.

Гаразд. Таким чином, ми включили в порядок денний. І ми зараз голосуємо за створення робочої групи під головуванням Цимбалюка Михайла Михайловича для того, щоб 22 вересня ми внесли в порядок денний комітету розгляд питання по суті для того, щоб він запропонував, яким саме способом ми його доопрацьовуємо.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Розгляд по суті, то єсть ми включили а далі, що ми рекомендуємо Верховній Раді. Або якщо 116-а, то тоді вона має бути детермінована. Дякую, шановні... 

Не буде тут заперечень, Юліє Володимирівно?

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. В принципі, цю роботу можна було б зробити і після першого читання так само до другого читання, це теж саме абсолютно.

 

ГОЛОВУЮЧА. З першого до другого читання у нас є два тижні для того, щоб внести зміни. І ми будемо там кидати всю роботу. Краще це зробити, ну то єсть текст на друге читання, щоб він там більш-менш був готовий під час першого читання. Щоб ми розуміли, під що ми підписуємося...

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. І якщо ми будемо основи законодавства,основи соціального страхування чіпати, то потрібно 116-у, а 116-у потрібно сформулювати. Тому, якщо приймати, то із застосуванням 116-ї в частині. І ми маємо, як ми застосовуємо, виписати.

Тому давайте ми на 22-е, ми сьогодні включили це питання до порядку денного і голосуємо створення робочої групи і винесення цього питання 22-го з формулюванням, і розглянути по суті.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – за.         

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.  

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Юлія Володимирівна.

Арсенюк Олег з'явився?

Шановні народні депутати, ми вичерпали просто навіть більше. Ми домовлялися півтори години працювати, ми відпрацювали більше. У нас залишилося чотири питання, вони не стосуються нашого, ми не є там основним комітетом. Але…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Скажіть, готові ми 5251 проголосувати? Ми не основний. Комітет Клочка визначився, ця постанова стоїть у порядку денному на наступний тиждень, з 22-го.

Голосуємо? Юлія Володимирівна, якщо ви з нами, то ми голосуємо, бо тут деякі народні депутати пішли.

Це постанова про житлову чергу.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Наша команда буде "за".

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановна Юлія Володимирівна.

Тоді хто голосує хто від Комітету соціальної політики, щоб ми цю постанову підтримали. Хто – за?

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.  

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Інші питання ми перенесемо на наступні засідання комітету. І до зустрічі 15-го.