Повідомлення

Перейти до розділу
17 січня 13:29
26 січня 2022 року відбудуться слухання у Комітеті на тему: «Соціальний захист ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» докладніше
10 січня 11:15
Календар заходів у Комітеті (інформація оновлюється постійно) докладніше
10 січня 11:13
Комітет планує провести слухання у Комітеті на тему: «Підтримка волонтерської діяльності» докладніше
23 грудня 14:51
Комітет схвалив низку організаційних рішень, зокрема, щодо плану роботи на період сьомої сесії парламенту докладніше
21 грудня 11:41
СТЕНОГРАМА засідання Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 21 грудня 2021 року докладніше
16 грудня 15:51
Комітет прийняв низку рішень за підсумками засідання 15 грудня 2021 року докладніше
16 грудня 11:22
Верховна Рада України забезпечила можливість запровадження електронного посвідчення ветерана війни докладніше
15 грудня 17:11
СТЕНОГРАМА засідання Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 15 грудня 2021 року докладніше
09 грудня 11:38
Комітет прийняв рішення щодо 5 законопроектів докладніше
08 грудня 14:55
СТЕНОГРАМА слухань у Комітеті на тему: "Щодо роботи Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Міністерства у справах ветеранів України з приводу надання статусу учасника бойових дій" 08 грудня 2021 року докладніше
08 грудня 14:30
Відбулися слухання у Комітеті з питань визнання учасниками бойових дій, надання статусу учасника бойових дій та виплати відповідних одноразових грошових допомог докладніше
22 вересня 2021, 14:33

СТЕНОГРАМА засідання Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 22 вересня 2021 року

 Веде засідання Голова комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧА. Вітаю всіх, хто з нами онлайн. Будь-ласка, шановні народні депутати - члени Комітету з питань соціальної політики, відгукніться. Я знаю, що з нами має бути ще пані Устінова Олександра на зв'язку, Ірина Констанкевич. Але зараз я прошу народних депутатів, щоб ми кворум зібрали. Хто з комітету є на зв'язку? У нас трішечки запізнюється засідання, тому що ми затрималися з сесійним днем, подовжено було на 15 хвилин засідання. І всі депутати підходять.

Ще раз звертаюсь, шановні народні депутати, хто онлайн? Струневич Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Я онлайн.

 

ГОЛОВУЮЧА. Не чую. Кажуть, що є, але голос не чуємо.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Я є.

 

ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола. Остапенко Анатолій. Тимошенко Юлія. Королевська Наталія. Нас четверо поки що.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Галина Миколаївна, я є.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим. Дякую, пане Вадиме, ви у нас сьогодні золота акція, п'ятий член. І, таким чином, у нас є кворум. Починаємо засідання.

Скажіть, будь ласка, пані Констанкевич і пані Устінова з нами? Бо Констанкевич просила першою.

 

КОНСТАНКЕВИЧ І.М. Так, я є, товариство. Доброго дня!

 

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович, у нас була обіцянка, що ми з ваших законопроектів почнемо. Ірина Констанкевич біжить там на інших комітет. Можемо ми її спочатку пропустити? Дякую, шановні народні депутати. І

 було ще прохання від Устінової Олександри. Я думаю, що ми Ірину заслухаємо, потім ваш законопроект, а потім пані Устінову, щоб вона… і її. . Дякую.

Таким чином, якщо буде ваша ласка, то пропонується змінити порядок розгляду законопроектів і першим розглянути пункт 10 нашого порядку денного – законопроект 5695. Авторкою є Ірина Констанкевич. Ппотім пункт 5 нашого порядку денного - законопроект  5651, де пані Устінова. І потім перейти до порядку, так,  як ми зазначали.

Дякую, шановні народні депутати! (Шум у залі) Пан Струневич! Вадим Струневич!

Таким чином, ми розглядаємо першим пункт 10 нашого порядку денного: щодо доцільності включення  до порядку денного сесії  проектів  законів про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання праці  домашніх працівників (реєстраційний номер 5695,  народна депутатка Констанкевич Ірина Мирославівна та інші).

Будь ласка, пані Ірина. Є альтернативний пана Абрамовича, якщо він буде на зв'язку, ми його послухаємо, а якщо ні, він надіслав лист з проханням розглядати цей законопроект без нього. Будь ласка, пані Ірина.

 

КОСТАНКЕВИЧ І.М. Доброго дня, ще раз, пані голово, шановні члени комітету! Вашій  увазі пропонується законопроект, яким передбачено внесення змін до деяких законодавчих актів щодо регулювання праці домашніх працівників. Даний законопроект підготували  низка народних депутатів, а також він готувався спільно  із профільним міністерством  та окремими експертами, які  якраз, власне, працюють  з питань соціального законодавства і спеціалізуються  на темі соціального захисту праці домашніх працівників.

Мета даного законопроекту – це, найперше,  врегулювання питання зайнятості та офіційного працевлаштування домашніх працівників. Друге, що ми передбачаємо нашим законопроектом, – це забезпечення соціального захисту домашніх працівників. Наступна наша мета – це імплементація в національне законодавство положень Конвенції Міжнародної організації праці номер 189 про  домашніх працівників. І четверте, що ми переслідуємо нашим законопроектом – це зниження рівня незадекларованої праці.

У пояснювальній записці ми обґрунтовуємо актуальність і гостроту даної проблеми. Це те, що більшість домашніх працівників, а за статистикою їх понад 162 тисячі, перебувають у тіньовому секторі економіки, що вони, власне, не захищені вітчизняним законодавством, що вони не мають належних прав і гарантій. І у зв'язку з цим після попереднього слухання на профільному комітеті ми прийшли до того, що потрібно доопрацювати даний законопроект і його внести, де більш чітко виписати статус, права, гарантії домашніх працівників, що у підсумку було і зроблено.

Зокрема, ми проектом акту передбачаємо доповнити Кодекс законів про працю новою главою 11а, яка називається "Регулювання праці домашніх працівників". Вона складається  із шести нових статей, якими визначається поняття домашньої праці та домашніх працівників, закріплюється правовий статус домашніх працівників та особливості його правового регулювання, визначаються обов'язкові умови трудового договору з домашніми працівниками.

Я не буду зараз деталізувати, але на випередження хочу сказати, що проектом акту пропонується звільнити роботодавців, домашніх працівників від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та передбачити, наголошую, добровільно участь домашніх працівників у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. По суті ми даним законопроектом робимо лише перші кроки щодо легалізації, детінізації і правового врегулювання такого важливого сегменту і ринку праці, і соціальної сфери, і категорії працівників, які ми означуємо як домашні працівники.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Ірино.

Шановні народні депутати - члени комітету, чи є  питання до авторки законопроекту? І потім надамо слово цовкам. Цовкам, да?

Дякую, пані Ірино. Залишайтеся поки що з нами.

У нас Міністерство економічного розвитку висловилося за підтримку цього законопроекту, до речі, і альтернативного, а Мінсоц –  проти. Ми послухаємо давайте Міністерство економічного розвитку, хто з нами, а потім послухаємо Міністерство соціальної політки.

Будь ласка, Мінеконом, хто з нами?

 

_______________. Добрий день! Євгеній … (Не чути), Директорат розвитку ринку праці. Міністерство економіки підтримує повністю вказаний законопроект. Зокрема, що стосується основного законопроекту 5695, то варто сказати, дійсно, як Ірина Мирославівна відзначила, що цей законопроект, в ньому є спільне напрацювання і народних депутатів, і представників центральних органів виконавчої влади, і сторін соціального діалогу. Варто зазначити, що перші напрацювання, дійсно, починалися у нас в Мінекономіки, і навіть ми збирали спеціальну погоджувальну нараду, де приблизно оці основні ідеї, які лягли в законопроект, зараз і відображені.

Щодо альтернативного законопроекту, то хочемо сказати, що він все-таки ще потребує суттєвого доопрацювання, тому що з урахуванням специфіки домашньої праці, а також особливого  довірчого характеру, дійсно, потрібно передбачити більше особливостей, які не враховані в альтернативному законопроекті. Наприклад, це питання обов'язкового переведення домашніх працівників, які зберігаються, наприклад, у випадку скорочення. Також потрібно узгодити термінологію, тому що в різних статтях вживається то "фізична особа, яка використовує найману працю", то "фізична особа-роботодавець".

 Тобто загалом Мінекономіки без зауважень підтримує саме основний законопроект - 5695.

 

ГОЛОВУЮЧА. Міністерство соцполітики, Євген Котик.

 

КОТИК Є.Д.  Дякую, Галина Миколаївна.

Доброго дня, шановні народні депутати! В принципі, по великому рахунку, міністерство в будь-якому випадку підтримує саму ідеологію законопроекту щодо безпосередньо ринку праці і питань, які пов'язані з ринком праці. Але в контексті того, як і альтернативний, як і цей,  ми можемо його підтримати повною мірою, враховуючи те, що запропоноване в законопроекті не узгоджується із правовими та фінансовими  засадами загальнообов'язкового  державного соціального  страхування в частині обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах  трудового договору, контракту. А також питання того, несплата єдиного внеску за окремі періоди  діяльності призведе до неможливості застрахованих за такий період у повному обсязі врахувати це у страховому стажі застрахованої особи. А це буде проблемою в процесі призначення пенсій та  інших страхових виплат.

Зазначена законодавча пропозиція також не узгоджується із принципами рівності застрахованих осіб щодо отримання страхових виплат на обов'язкове… обов'язків стосовно  сплати страхових внесків.

Тому, на жаль, в цьому контексті, тому що воно буде впливати на призначення пенсії, ну поки що вважали б його доопрацювати в цьому напрямку.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую, пане Євген.

Я ще раз наголошую, що питання ваше, зауваження стосується несплати єдиного соціального внеску,  добровільної участі особи, які сьогодні системою загальнодержавного обов'язкового страхування не охоплені. І тому питання  лежить більше в площині політичній: чи потрібно, чи ні  обов'язково примушувати  домашніх працівників, які сьогодні   не врегульовані, примушувати  сплачувати   єдиний соціальний внесок.  Це сьогодні знак питання, і я думаю, що це більш  політична така площина.

Будь ласка, спільний представницький орган від профспілок висловлював свої застереження. Будь ласка,  я бачу Олександра Шубіна, висловіться. І  Мінфін теж. Скажіть, ви хочете додатково що-небудь сказати? Бо у вас є висновок про те, що законопроект  на бюджетну частину не впливає, а водночас застереження ті самі, що і Мінсоц, про те, що не буде і додаткових надходжень.

Будь ласка.

 

РОМАНЧУК С.І. Мінфін підтримує думку Мінсоц. Я вибачаюся, буквально хвилинку.

Романчук Світлана. Мінфін не підтримує іменно в площині цій же, що і  Мінсоцполітики. Ми вважаємо, що ця тема дуже важлива. Але от в площині, що вони не будуть застраховані, оце для нас такий важіль.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Дякуємо, Мінфін.

І Олександр Шубін, будь ласка. 

 

ШУБІН О.О.  Дякую.

Шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати! Перше, ми підтримуємо те, що було розроблено такий законопроект. Дійсно, зазначена сфера в Україні є не врегульованою і потребує врегулювання.

Друге. Ми також підтримуємо дискусію, яка зараз порушена Мінсоцполітики і Мінфіном. Ми в своєму листі, хоча в першій редакції нашого звернення дійсно ми наголошували на цій проблемі, але після того, як ми провели дискусію, в тому числі і з фахівцями Пенсійного фонду, Мінсоцполітики і Мінфіну, і знали, що такі застереження будуть висловлені, ми вирішили їх окремо не висловлювати. Але проблема дійсно потребує вирішення.

Оскільки наймачем є фізична особа і вона, скоріше за все, не буде виконувати функції податкового агента для працівників щодо сплати єдиного соціального внеску, а режим добровільності не гарантує повноцінної участі, ми також хотіли б наголосити, що при доопрацюванні доцільно ці питання розглянути і якимось чином врегулювати.

Але, крім того, хотіли б зазначити, що законопроект містить низку положень, які, з нашої точки зору, потребують доопрацювання. Зокрема, частина шоста статті 173-5 говорить про особливі випадки, коли може бути застосована праця працівників за наявності потенційної необхідності в режимі чергування. Ми вважаємо, що в цій частині немає законодавчої чіткості і така потенційна необхідність і особливі випадки можуть трактуватись як примусова праця, якщо ми не випишемо критерії, коли це може відбуватись.

І другий дуже важливий момент, з нашої точки зору, це питання охорони праці. Ми вважаємо, і ми дали редакцію, що необхідно чітко виписати, що устаткування, яке надається роботодавцем у цьому випадку, тобто наймачем, має бути у належному стані. І за належний стан обладнання, що передається, має нести відповідальність роботодавець. А працівник має нести відповідальність за режим його використання і безпечність, що має бути відповідним чином як розділ відображено у трудовому договорі, тобто де наступає відповідальність працівника за належне використання цього обладнання.

І ще є низка таких техніко-редакційних правок, які ми письмово надали, і готові долучитись до доопрацювання.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олександр.

Шановні народні депутати, чи є необхідність представляти альтернативний законопроект? Я зачитаю, що пан Абрамович нам написав.

"Відповідно до орієнтовного графіку засідань комітетів, на превеликий жаль, унеможливлює мою участь через пов'язані з COVID обставини. Принагідно зазначу, що прийняття законопроекту запровадить сучасне регулювання праці домашніх працівників, сприятиме легалізації їх роботи, наданню їм юридичного захисту за рахунок поширення на них прав і гарантій, визначених законодавством про працю".

А таким чином… будете? Ні, необхідності немає? Гаразд.

Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна Галина Миколаївна, шановні колеги, шановні автори цього законопроекту, як на мене, тема є дуже актуальна, особливо зараз. І захист працівників, які займаються домашньою працею, однозначно повинен бути і з боку профспілок. Але насамперед варто, щоб роботодавець, коли наймає особу на таку працю, все-таки мав певну і відповідальність за створення умов, те, про що було сказано стосовно обладнання.

Але я вважаю, що нам слід підтримати законопроект, рекомендувати його розгляд у Верховній Раді в першому читанні і доопрацьовувати з урахуванням тих зауважень, які сьогодні висловили колеги з Мінсоцу, а також представники інших зацікавлених організацій. Я вважаю, що це позитивна річ, яка дасть можливість, дивлячись на наш Трудовий кодекс, все-таки унормувати такий вид праці, який, на жаль, чи на щастя, стає нині все більш популярним, особливо в умовах карантинних вимог тощо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Микола Бабенко не з'явився з нами на зв'язку. Він у нас голова підкомітету, який врегульовує трудові відносини. Микола Бабенко є з нами? Якщо немає, то тоді за прийнятими раніше рішеннями секретарем сьогоднішнього засідання є Арсенюк Олег.

І, шановні народні депутати, чи є бажання висловитися щодо цього законопроекту? Чи є пропозиції, крім того, щоб рекомендувати прийняти Верховній Раді  за основу?  Ні, немає?

Тоді ставлю на голосування пропозицію включити законопроект 5695 до порядку денного Верховної Ради України і рекомендувати Верховній Раді України прийняти його за основу. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Одноголосно тут в залі. І з нами на зв'язку нікого, да, правильно? Гаразд.

Тоді альтернативний рекомендація Верховній Раді відхилити. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Дякую, шановні народні депутати. Одноголосно.

Михайло Михайлович, не проти ви, щоб з нами Олександра Юріївна?

Тоді ми переходимо до  розгляду пункту 5 нашого порядку денного. Це законопроект 5651. Він уже розглянутий низкою комітетів. І пані Олександра була в тому числі на засіданнях інших комітетів. Це законопроект 5651, він є кабмінівським, урядовим, але є альтернативні законопроекти. І попередні засідання комітетів, які не є основними, а є вторинним, так можна назвати, висловилися на підтримку законопроекту тире три, авторка якого є пані Устінова.

 Як ми зробимо? У мене до вас питання. Ми спочатку послухаємо урядовий законопроект, а потім альтернативні? Будь ласка, хто від уряду представить? Міністерство соціальної політики.

 

_______________. Дякую, Галина Миколаївна.

Шановні народні депутати, одним із завдань програми Президента України та один із кроків плану пріоритетних дій уряду на 2021 рік є завдання щодо запровадження монетизації пільгового проїзду для окремої категорії громадян. Хотів би наголосити, що питання пільгового проїзду, воно є дуже актуальним на сьогоднішній день, піднімається багато дискусій. Ми дуже довго, коли готували, розробляли цей законопроект, пройшли тривалий процес щодо узгодження, обговорення цих позицій. Але в будь-якому випадку це питання потрібно виносити, починати його обговорювати безпосередньо вже на платформі Верховної Ради, в тому числі і зараз те, що ми робимо на комітеті.

Тому законопроектом пропонується внести зміни до низки законів України, якими встановити право на пільги з оплати проїзду окремих категорій громадян. Передбачається, що пільги надаватимуться у грошовій формі, органами місцевого самоврядування визначатиметься порядок надання пільг і розміри  відповідної грошової компенсації. 

Враховуючи позицію статті 91 Бюджетного кодексу, якою передбачено, що видатки на компенсацію у випадку за пільговий проїзд, надання  інших пільг належить до видатків,  що можуть здійснюватись з усіх місцевих бюджетів, тому ми саме підійшли до такої логіки, давши їм можливість встановлювати безпосередньо  і правила, і розміри  таких виплат.

Також цим законопроектом вносяться відповідні зміни до законів України "Про транспорт" та "Про автомобільний транспорт" у зв'язку із запровадженням  грошової компенсації  замість пільг з оплати проїзду.

Прошу підтримати законопроект, в будь-якому випадку це тема, яку потрібно піднімати і вирішувати вже на законодавчому рівні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пані Королевської  нема з нами, тому  я пані Устіновій надам. А потім, Михайло Михайлович, ваш альтернативний.

Будь ласка, Олександра Юріївна.

 

УСТІНОВА О.Ю. Шановні колеги, я дуже швидко поясню різницю  між основним законопроектом,  кабмінівським, і моїм, який  я подавала як альтернативний.

У вас Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, так ось, у нас Конституцією гарантовано право ветеранів і законами України про пільговий безкоштовний проїзд. Зараз фактично те, що пропонує зробити  Кабінет Міністрів  України, – це перекласти відповідальність з державного бюджету на місцеві. Тобто ми, з однієї сторони, говоримо, що у нас державою гарантована норма пільгового проїзду, а з іншого - ми перекладаємо це на місцеві бюджети. І якщо, скажімо, ще в великих містах, таких як Київ, або Тернопіль, або Вінниця, де працюють електронні квитки, це ще хоч  якось можна реалізувати, то ті верстви наших військовослужбовців, які найбільше  цього потребують, а це в першу чергу люди, які живуть в невеликих ОТГ, які живуть в селах, неможливо зараз  перекласти, вибачте, на  селищну і міську раду і на їх бюджет забезпечення їх пільговим проїздом.

Колега  тут з  Кабінету Міністрів посилався на те, що були вже відповідні зміни до Бюджетного кодексу України внесені, так от, я принесла  вам  роздруковане рішення  Конституційного Суду, яке говорить, що воно не відповідає Конституції і фактично має бути скасовано.

Тому що  ми розуміємо, що ці люди захищали всю країну, а не, вибачте,  окреме там своє село, місто на сході України, ми гарантували їм ці пільги. І тепер, коли Кабінет Міністрів  говорить, що ми повинні перекласти і розмір, і взагалі порядок виплати цих пільг на органи місцевого самоврядування, це  фактично сказати, що держава більше не несе за це відповідальність і це мають  робити місцеві органи влади. Таким чином, це фактично скасування цих  пільг, тому що не зможуть, особливо невеликі ОТГ, цим займатися. І ті, хто тут мажоритарники, я думаю, в першу чергу, ви розумієте, про що йде мова. Ви їздили по селам, ви бачили тих людей, які воювали, які в першу чергу потребують цих пільг.

Крім того, я вам скажу, я брала участь у засіданні там робочої групи, яка зараз розробляє спеціальний порядок так званого електронного квитка, який буде працювати, при Міністерстві ветеранів зараз є. І, наприклад, є дуже успішний досвід Вінниці, який показав, що коли запровадили цей електронний квиток, то у них на початку закладали 20 мільйонів, що це буде коштувати весь цей проїзд, а коли вони реально порахували, скільки це коштує, коли зробили цей електронний квиток, то це 5. Тобто ті розрахунки, які насправді закладає Кабінет Міністрів, вони в рази вищі, тому що люди стільки не користуються. І непотрібно всі ці гроші акумулювати, про які йде, про величезні там мільярди йде мова.

У моєму законопроекті пропонується не перекладати це на місцеві бюджети, залишити це все ж таки у державному бюджеті і розробити спеціальний механізм, який буде використовуватися, який зараз вже, я хочу сказати ще раз, розробляється вже Міністерством ветеранів, є робоча група щодо запровадження єдиного електронного квитка. Також зараз розробляється, можливо ви знаєте, Закон України про захисників і захисниць, і там теж буде це враховано, цей момент.

Тому я б дуже просила вас зараз не підтримувати основний, а підтримати альтернативний  законопроект, його вже підтримав Комітет транспорту та інфраструктури. Тому що всі розуміють, що перекладати зараз з державного бюджету ті гарантовані пільги держави на місцеві, це фактично їм скасування. Тому що ніхто на місцевому рівні не буде цим займатися, це по-перше. По-друге, вони просто дозволити собі це матеріально не зможуть.

Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Олександра.

Є до пані Олександри або до першого доповідача питання? Михайло Михайлович, будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Шановна Галина Миколаївна, шановні колеги, учасники засідання комітету, ми погоджуємося з ідеологією законопроекту пані Устінової. Тому що насправді, коли держава делегує місцевим органам влади повноваження, ці повноваження мають бути підкріплені фінансовим ресурсом, в іншому разі це перекладання відповідальності.

Є рішення Конституційного Суду, яке слід виконати Кабінету Міністрів. Більше того, коли переходять на варіант на монетизацію цих пільг, то це насправді воно зменшить ті обсяги надання безоплатного проїзду, ніж нині рахують центральні органи виконавчої влади. Бо тоді кожна людина, яка має право пільгового проїзду, вона буде думати, чи використати ці кошти на ще один проїзд, чи, можливо, для покращення свого матеріального забезпечення. Це дуже важливо.

Наступне. Ми альтернативним законопроектом пропонуємо конкретну суму грошової компенсації. Має бути 600 гривень. Давайте дискусія, можлива інша сума, але ми ставимо в нерівні умови, коли автори від імені уряду пропонують, щоб кожна об'єднана громада, кожна територія визначала і порядок, і суму.

Я погоджуюсь з пані Устіновою. Уявіть собі, ще Вінниця, Львів, Київ, Харків, а  що брати іншим, навіть обласним центрам: Луцьк, Ужгород і інші? Тобто ті, які не будуть мати можливості, або ще дадуть, вже не 600, а, наприклад, 300. А в об'єднаних громадах сільської місцевості – це колишні більшості райцентрів, там їм скажуть, що "ви маєте право на пільгу, але немає взагалі ресурсу", або обмежать одним проїздом пільговим в місяць. А на компенсацію, скажуть, у нас грошей немає.

Через те мені видається, що слід однозначно не підтримувати урядовий, можливо, ще послухати думку сьогодні учасників, представників органів місцевого самоврядування, Асоціацій міст, послухати позицію  Уповноваженого з прав людини, для того щоб це питання було вирішено однозначно. Не виходячи з наявності ресурсів Міністерства фінансів, а вирішення конституційних прав наших громадян.

Більше того, ми маємо рішення, крім Конституційного Суду, ще інших, в тому числі міжнародних, коли учасники громадських організацій, учасники бойових дій виграють такі суди вже масово, а місцева влада відправляє до центральної. Центральна поки що мовчить.

Через те, при всій повазі до керівництва Міністерства соціальної політики, мені видається, така ініціатива не тільки юридично безграмотна, а вона ще не спонукає до того, що ці люди, які своє здоров'я віддали служінню народу, а нині в різних життєвих умовах, вони будуть вдячні цій державі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Пан Струневич як співдоповідач, який вивчав тут окремо цей комплекс законопроектів. І потім центральні органи влади. І я так почула, що  Міністерство ветеранів послухаємо, Асоціацію міст, Уповноваженого з прав людини. І я думаю, що нам потрібно ще послухати незалежну професійну спілку працівників транспорту, бо вони ще там про документ…

 

 _______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка.

 

 _______________. …а потім я підведу підсумок.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Тоді ми переходимо до Міністерства ветеранів. Ви з нами?

 

ПОРХУН О.В. Доброго дня, пан Галина. Порхун Олександр. Доброго дня, народні депутати. Добро дня, шановні колеги.

Так, Міністерство у справах ветеранів законопроект 5651 не підтримувало, коли воно виносилось на засідання Кабінету Міністрів України, і висловлювало свої дві позиції, у разі чого ми б могли його підтримати.

Перша, і сама основна, позиція - це була, дійсно, ми вимагали, щоб прописали конкретну зафіксовану суму. Якщо її вже Мінсоцполітики пропонує, то підійти до цього питання дуже серйозно. Тому що, якщо брати  різні міста, то ці суми зовсім по-іншому.

Я підходив зі сторони, коли прораховував особисто, якщо б я їздив на роботу і користувався цією пільгою, я тільки прорахував проїзд на роботу: мені треба на місяць 786 гривень. Це без вихідних днів, без нічого

Якщо взяти інше місто, то може бути трошки дешевше. Тобто конкретної суми, яка може бути фіксована і далі за рішенням ОТГ хтось виплатить гривню, скаже, ми ж виплатили гривню, все нормально, ми виконали закон.

І друга наша позиція. Якщо органи місцевої влади не приймають таке рішення, щоб ветеран користувався даною пільгою за певну суму, то залишити право ветерану користуватися за рахунок показу свого посвідчення, тобто залишити це на рівні державного бюджету.

Наші ці дві позиції не були почуті, і Мінветеранів не підтримує ці законопроекти. І хочу додати свою думку, що правильно уже народні депутати сьогодні зазначили: кожен солдат, воїн, який захищає  нашу державу під час війни з Російською Федерацією, він стоїть пліч-о-пліч в окопі разом з побратимом. Коли вони їдуть на відновлення боєздатності, а в подальшому у них проходить демобілізація, і вони, боронячи державу разом, роз'їжджаються про різним куточкам нашої країни. Візьмемо село, де нема ні маршрутки, ні тролейбусу, ні автобусу, ні трамваю - нічого, то даний військовослужбовець, коли боронить державу, він не користується цією пільгою. А взяти киянина, де в нього є все, він може користуватися всім, то давайте підійдемо до цього питання, що людина повинна використовувати свою пільгу повністю.

Якщо ми приймемо конкретну фіксовану суму, яку буде вистачати на місячний проїзд, то це буде добре, ми цим  забезпечимо всіх захисників України і вони зможуть отримувати кожен. Якщо ні, то залишити те, яке є у нас зараз: за рахунок державного бюджету під час пред'явлення посвідчень.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олександре. Будь ласка, позиція Міністерства у справах ветеранів щодо альтернативних законопроектів: тире один, тире два, тире три.

 

_______________. Ми підтримуємо законопроект 5651-2.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо. Пане Олександре.

Асоціація міст, будь ласка, з нами? Назар Миронович.

 

МИКОЛЮК Н.М. Доброго дня! Пані Галина, доброго дня! Асоціація міст, Миколюк Назар представляє.

 Ви знаєте всі, не буду довго розказувати про проблеми пільгового проїзду. На нашу думку, пільги, які надаються за принципом екстериторіальності, тобто гарантовані на всій території України, не можуть залежати від спроможності місцевих бюджетів. Більше того, на сьогодні перевізники, Укртелеком і навіть державне товариство "Укрзалізниця" подає в суд на громади і вимагає компенсовувати надані пільги. Тобто органи місцевого самоврядування сьогодні стали заручниками цієї ситуації, але в кінцевому значенні можуть постраждати саме пільговики.

Ми неодноразово зверталися до уряду щодо передбачення коштів у держбюджеті за компенсацію, але на сьогодні ми не досягли розуміння ніякого.

Органи місцевого самоврядування казали, що є два варіанти вирішення цієї проблеми: або держава передбачає кошти в держбюджеті на пільги, або держава продовжує те, що вона зробила у 16-му році - і відмовляється від державних гарантій по цих пільгах. Тобто зазначені пільги набувають статусу місцевих, які фінансуються із загальним принципом по статті 91 Бюджетного кодексу України.

Тепер конкретно по законопроектах. Урядовий законопроект 5651 надає право органам місцевого самоврядування самостійно приймати рішення щодо надання відповідних пільг. Альтернативні 5651-2 та 5651-3 відновлюють державне фінансування пільг. А альтернативний 5651-1 потребує додаткових видатків з місцевих бюджетів у розмірі 10 мільярдів і нами не підтримується.

І, враховуючи наявну політичну ситуацію, найбільш оптимальними є законопроекти 5651-2 і 5651-3, прийняття яких підтримує Асоціація міст України. Але в цілому ми вважаємо, що необхідно вирішити проблему, яка в нас є з пільговим проїздом і послугами зв'язку, але спосіб розв'язання цієї проблеми визначає саме парламент.

І ми як асоціація просимо прийняти зважене політичне рішення з цього питання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Назар Миронович.

Хочу запитати. Тут звучала цифра, вірніше, Міністерство фінансів обрахувало, що ця цифра десь на рівні 24 мільярди гривень на рік. Ваша асоціація обраховували кількість витрат, яку несуть сьогодні територіальні громади на надання таких транспортних пільг?

Я хочу нагадати всім, у тому числі і вам, пані Олександра, що перекладання цих видатків на місцеві громади відбулося в 17-му році, це робила…

 

УСТІНОВА О.Ю. Так, є рішення Конституційного Суду… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Так, зрозуміло, але чи погоджується Асоціація міст з цифрою 24 мільярди? Бо звучало також, що вона завищена.

 

МИКОЛЮК Н.М. 24 мільярди в рік, на жаль, я з такою цифрою не стикався. Можливо, тут мається на увазі сукупні видатки за всі роки, з 16-го року передбачені. Але, за нашими підрахунками, це буде по деяких розрахунках  5-6 мільярдів, по деяких може бути трошки менше. Треба вже сідати і чітко говорити по розрахунках і  досліджувати це питання. Тому що у нас на сьогоднішні ще йдуть багато судових позовів, зокрема від Укрзалізниці. і на сьогодні ці питання з 2017, 2018, 2019-го років, де органи місцевого самоврядування, зрозуміло, не платили, тому що, на нашу думку, державне підприємство, чому має  громада платити? І оці судові позови далі йдуть. І яка буде ціна питання в кінці, я не готовий сказати.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Таким чином, ця цифра не зведена, на ваш погляд?

Будь ласка,  пані Олександра, зауваження. І потім Уповноважений з прав людини.

 

УСТІНОВА О.Ю.  Це те якраз, що я казала, з чим стикнулася Вінниця, наприклад, що коли є нормальна система обрахунку, коли ввели електронний квиток, то у них замість 20 мільйонів, які закладали, стало 5 -  в три рази менше.

Тому я так розумію, що приблизно на таку саму суму десь щонайменше розходяться дані, які дає Асоціація міст і Кабмін.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Будь ласка,  Уповноважений з прав людини. Пані Олена, чи хтось інший, хто з нами сьогодні? Пані Світлана, ви з нами? Пані Світлано!

 

______________.  Доброго дня, шановні учасники засідання!  Олена Анатоліївна у нас знаходиться у відрядженні разом із Уповноваженим. Доручили мені поінформувати, бути присутньою на засіданні комітету.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Будь ласка.

 

______________.  Щодо  законопроектів, які сьогодні  обговорюються щодо пільгового проїзду, то ми не підтримуємо урядовий законопроект.  Секретаріат Уповноваженого приймав участь не в одній робочій групі, на  якій звертало увагу Міністерство соціальної політики щодо неможливості перекладення відповідальності щодо пільгового проїзду на органи місцевого  самоврядування. Уже було не раз проголошено учасниками комітету про те, що громади дійсно не спроможні  забезпечувати в повній мірі пільгове перевезення. Наводилися приклади: місто Київ та інші. Наш моніторинг  це підтверджує. І, спілкуючись з головами  об'єднаних територіальних громад, якщо перекладають такі повноваження, то вони однозначно мають бути закріплені фінансово.

Також в альтернативних законопроектах є така норма, що скасовуються посвідчення, а всі пільги надаються на підставі посвідчень, то виникає тоді запитання, в який спосіб буде реалізовано право на пільгове перевезення, якщо буде скасований даний документ, на підставі чого дається ця пільга. І щодо суми в 600 гривень, яка пропонується в альтернативному законопроекті (тире три), то також недостатньо наведені аргументи, що цієї суми буде достатньо для виконання законодавчої норми щодо пільгового перевезення.

Перевагу ми надаємо законопроекту 5651-2.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Світлана.

 

_______________. … (Не чути) уповноваженого на комітет надсилався по всім трьом законопроектам: про непідтримку і про підтримку із зауваженнями до трьох альтернативних. Але перевагу надаємо 5651-2.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Світлана.

Будь ласка, представники незалежної професійної спілки працівників транспорту. Вони зауважують, що жоден із запропонованих законопроектів не визначає ефективного механізму фінансового забезпечення права на пільговий проїзд, і кажуть про те, що ми маємо ще імплементувати Регламент ЄС номер 1370/2007 від 2007 року відповідно про громадські послуги з перевезення пасажирів залізницею і автомобільними шляхами.

Будь ласка, хто представляє позицію?

 

_______________. Галина Миколаївна, мабуть, висловлюсь я, це наша членська організація.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка.

 

_______________. Ми не підтримали урядовий законопроект, про що наголошували і під час розгляду на урядовому комітеті. Не підтримуємо ми його з огляду на те, що, по-перше, у нас існує пряма норма Конституції, яка говорить про те, що якщо державою наділяються громадяни певним статусом, зокрема пільговим, то державний бюджет має ці речі фінансувати. Ми вважаємо, що перекладення цих обов'язків на місцеві бюджети може, окрім інших вад, створити і різне становище громадян в різних регіонах України, оскільки різною є вартість послуг громадського транспорту, різним буде і розмір компенсації. Також не вирішується питання екстериторіальності дії цієї пільги. Тобто кожна громада відповідає за свої повноваження лише в межах території, а між громадами відповідно ця норма не забезпечуватиметься.

І на думку спільного представницького органу, а якраз як додаток до листа ми надали лист незалежної профспілки транспорту, доопрацьовувати ці ініціативи можна на базі одного з трьох альтернативних законопроектів.

Дійсно, Угодою про асоціацію передбачено імплементацію Регламенту ЄС Ради Європи 1370/2007. Цей Регламент передбачає інший режим фінансового забезпечення громадського транспорту і послуг загального громадського транспорту як одного з видів громадських публічних послуг. Тобто співучасть у фінансуванні з боку громади і з боку громадян, які користуються. Це зовсім інших підхід, оскільки цей документ стоїть у графіку, і він стосується не лише наземного міського транспорту, але й електротранспорту, і залізничного транспорту. І, на нашу думку, доцільним було б, можливо, звернутись від комітету до профільного міністерства щодо прискорення роботи з імплементації цього, передбаченого Угодою про асоціацію, документу.

На нашу думку, як на думку фахову профільної незалежної профспілки, це значно сприятиме вирішенню проблемних питань у цій сфері. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олександр, за представлення думки.

Є в нас хтось у Міністерстві інфраструктури чи нема? Немає. Гаразд.

Будь ласка, шановні народні депутати, Вадим Струневич, і потім у кого які пропозиції.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. У нас є вже досвід компенсації пакунку малюка. Я гадаю, що це питання не варто піднімати ще раз.

Проте із законопроектами, які ми щойно розглядали, у нас є до кожного з них, до альтернативних, декілька зауважень. Я би попрохав колег приділити трошки уваги їм і в рамках якоїсь маленької робочої групи знайти той варіант, який буде враховувати і порядок, який розробляє Міністерство ветеранів, і зауваження профспілки транспортників. І знайти якусь можливість, може, все ж таки як виняток якимось громадам дозволяти фінансувати спільно,  де вони не можуть це робити по-іншому. Проте ні в якій мірі не перекладати ці видатки на місцеві бюджети.

Тобто я би пропонував включити до порядку денного, створити робочу групу. Я хотів її очолити. За, мабуть, тижні два-три знайти той самий законопроект, який вноситься, чи знайти якийсь компромісний варіант, який ми винесемо в зал.

 

ГОЛОВУЮЧА. (Не чути)

 

 _______________. Доброго дня, шановні колеги. Я підтримую Вадима Струневича. Потрібно знайти варіант компромісний і забезпечити ефективну діяльність цього законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановні колеги, я би хотів все-таки попросити, щоб ми визначились на альтернативному, будь-якому. Ми не боремось за першість, нам важлива суть. Бо створення робочої групи – це затягування процесу і невирішення його по суті. Ми зараз входимо в новий бюджетний процес. Якщо цей закон не буде ухвалений, то, звичайно, він не потрапить у фінансування достатнє на наступний рік.

Я би просив все-таки підтримати альтернативний. На основі нього до другого читання врахувати всі пропозиції, які сьогодні звучали і які, можливо, ще виникнуть в процесі доопрацювання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пані Олександра.

 

УСТІНОВА О.Ю. Колеги, для цього існує перше, друге читання, щоб між першим і другим читанням доопрацювати. Насправді на основі там мого законопроекту спокійно можна доопрацювати між першим і другим читанням і внести зміни.

У мене єдине застереження. Коли ви говорите, що потрібно дозволити окремим громадам монетизуватися, а окремим – ні, ну, не працюють такі виключення. Ми не можемо на рівні закону сказати, що громада розміром від тисячі до двох тисяч людей може монетизуватися, і потім вони якось мають самі розмір визначати. Як це в державний бюджет закладати, ніхто не розуміє. Тобто такі визначення насправді, ну, такі виключення, вони насправді поховають взагалі можливість роботи цієї системи.

Я б дуже просила все ж таки не затягувати, визначитись. Я готова між першим і другим читанням абсолютно все, що потрібно, доопрацьовувати в цих законопроектах. І просто створення робочої групи зазвичай, ви знаєте, як-то кажуть, якщо хочеш щось поховати, створи робочу групу. На жаль, це так працює в нашій країні, тому дуже б просила, враховуючи, що у нас вже є бюджетний процес, не затягувати, тому що на наступний рік, якщо це зараз не буде прийнято, це залишиться цією ж проблемою судових позовів від Укрзалізниці і інших перевізників до місцевої влади.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую, пані Олександра.

Таким чином, у нас є пропозиція, проти якої нема заперечень, це включити всі законопроекти до порядку денного. Давайте ми її проголосуємо, а потім подивимося, як ми продискутуємо наступне рішення.

Хто за те, щоб включити законопроект до порядку денного? Так, всі. Дякую.

Юлія Володимирівна, вітаю вас у нас на засіданні комітету.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я взаємно від всіх колег.

 

ГОЛОВУЮЧА. Далі у нас звучали пропозиції доопрацювати в  робочій групі, я так розумію, із  створенням  доопрацьованого законопроекту від комітету.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. І інші пропозиції були: включити… Михайло Михайлович, ви або другий, або третій, так, я правильно розумію?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Наполягаємо на своєму, звичайно. Бо він, як на нашу думку, носить  конкретні факти. Але давайте проголосуємо. Якщо ні, ми готові будемо  допрацьовувати спільно, якщо будуть враховані  наші саме зауваження.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Ви з Вадимом Струневичем працюєте дуже швидко. (Шум у залі)

 

 УСТІНОВА О.Ю. Мій альтернативний, я от сьогодні була дуже приємно вражена, підтримали і Комітет інфраструктури, і Асоціація міст, і Мінвет, і Уповноважений  з прав людини. Тобто фактично є консенсус в підтримці саме мого альтернативного законопроекту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Пані Олександра, ми почули сьогодні, що всі зазначені міністерства, вони підтримують саме тире 2. Це зрозуміло. Але треба все ж таки…

Я хочу дві зазначити речі. У нас є,  перше, у нас незбалансованість з Міністерством фінансів. Ми не розуміємо, яка сума. Ви кажете про 8 мільярдів, Мінфін каже про 24 мільярди. У будь-якому випадку нам потрібно зрозуміти навіть в бюджетному процесі, це немаленькі суми, і ми маємо зрозуміти, як має це відбуватися. Тобто докорінна зміна цього механізму, вона поки що в бюджет 22-го року не потрапила. Таким чином, як її там знайти, чи 8, чи 24 мільярди…

Друге, це те, що йде не імплементований Міністерством інфраструктури, я ще раз наголошую, до Регламенту ЄС, про нього вже згадували  (номер 1370 від 2007 року про громадські послуги з перевезення пасажирів залізницею, автомобільним шляхами). Це європейський документ, який Мінінфраструктури теж має імплементувати.

Я знаю, що наші мажоритарники з Одеси намагалися внести законопроект щодо імплементації саме цього регламенту. Він нам теж може допомогти в створенні механізму фінансування цих пільг. Тому оці є два невирішених питання. Якщо ми вважаємо, що законопроекти готові до розгляду без вирішення цих двох питань, тобто ми можемо навіть пройти перше читання, але потім застрягнути, тому що без вирішення цих двох питань ми далі не підемо.

 

_______________. Якнайменше нам треба буде формулювання, якщо ми визначимо один з них, формулювання  по 116-й  внести, щоб ми могли до другого читання усі ці…

 

ГОЛОВУЮЧА. А цього формулювання у нас теж наразі нема. Тому що 116-а має визначати, до чого конкретно потрібно внести зміни, для того щоб, наприклад, другий чи третій був би основним з внесенням цього регламенту. Я думаю, що на цей регламент треба звернути увагу, доопрацювати.

 

_______________. Я пропоную створити робочу групу. І я пропоную не на наступний, а на через комітет, поставити це питання одразу в порядок денний і там прийняти остаточне рішення. У нас наступний комітет коли?

(Загальна дискусія)

 

 

ГОЛОВУЮЧА. Півтора тижня. Я думаю, що це нормально, пане Анатолій.

 

_______________. І ми відразу подамо правки до бюджету.

 

ГОЛОВУЮЧА. Я не думаю, що це затягування процесу. Юлія Володимирівна, ви не проти, щоб ви доопрацювали із Струневичем, для того щоб зрозуміти, яким чином нам оцей механізм створити? Пан Вадим бере півтора тижня.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ні, ми за це. Але я зразу хочу наголосити на тому, що є в нашому законі і немає в законопроекті, який зараз пропонується взяти за основу, це звідки будуть виплачуватися ці пільги, це саме головне. Якщо тільки це повісять на місцеві бюджети, ми за це голосувати не будемо. Якщо це будуть з державного бюджету видатки, так, як це і, власне, належить робити за Конституцією, тому що держава законами пільги надає, а не місцеві органи влади, якщо ми це будемо додавати, то тоді ми такий варіант будемо підтримувати. Ми проти того, щоби валити все на місцеві бюджети.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую, Юлія Володимирівна.

Тут нема якоїсь контраверсії. Є рішення Конституційного Суду, є розуміння, що це видатки саме державного бюджету, і їх треба повертати, те, що з 17-го року було зроблено неправильно, їх треба повертати. Всі, власне, розуміють, що всі позови Укрзалізниці до місцевих громад, які потім все рівно  не будуть виконуватися, будуть створювати лише якісь там  заліки, що це сьогодні механізм, який не працює або працює неправильно.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я хочу наголосити на тому, що зараз, ви знаєте, мерів викликають по одному в адміністрацію Президента і примушують робити видатки на покриття різниці в тарифах для населення,  щоби люди не відчули умовне підвищення тарифів за рахунок місцевих бюджетів, в яких нічого немає.

Я хотіла би, щоби ми, наша команда, наш комітет, щоб ми просто категорично стояли проти того, щоби перекладали на місцеві бюджети будь-які соціальні пільги, будь-які компенсації різниці цін – те, що неприродно для місцевих бюджетів.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Рада чути, Юлія Володимирівна, що ви в нашій команді.

Будь ласка,  пан Анатолій.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. В команді комітету, не в команді "Слуг народу".

 

ГОЛОВУЮЧА. Звісно.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Шановні колеги, це питання таке дуже слушне. Дякую пані Олександрі, що вона згадала Закон про захист захисників і захисниць, де згадується електронний квиток. Але ж нам все ж таки треба взяти за основу якийсь закон, на якому буде базуватися  робоча група. Треба визначитися, і тоді ми будемо…  

 

ГОЛОВУЮЧА.  Таким чином, є пропозиція, не знаю, чи потрібно її голосувати, чи ні, чи є повна згода, що пан Вадим бере як заступник голови Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, бере півтора тижні. Ми виносимо це питання  на наступному тижні на засідання комітету. Через п'ятницю, в п'ятницю у нас бюджет, ми будемо… Через один комітет воно буде стояти в порядку денному. Можемо ставити там його на перше місце в цьому комітеті. І до цього визначитися з усіма питаннями.

Потрібно це голосувати? Чи є повна згода? (Загальна дискусія)

Визначені. Да, два чи три. От ми кажемо, що два чи три.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. І, в принципі, ми проголосували, що ми включаємо… Включили до порядку денного, а після того…

 

ГОЛОВУЮЧА. Ми включили це до порядку денного, це включено.

 

_____________. Гадаю, можна на наступному комітеті, коли будемо обговорювати бюджет, вже внести як рекомендації…

 

ГОЛОВУЮЧА. В п'ятницю.

 

_____________. В п'ятницю, щоб ця програма в бюджеті вже була.

 

ГОЛОВУЮЧА. О'кей. Голосувати це потрібно чи ні?

 

_____________. Дивіться, в мене просто питання. Обидва альтернативних законопроекти, вони трошки різні. Просто там монетизація… я говорю про другий і третій, які більше підтримуються. (Не чути)

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧА. Ще раз, народні депутати, потрібно голосувати чи просто…? Ні.

Дякую, шановні народні депутати. Тоді через одне засідання розглядаємо ще раз це питання першим. Дякую, пані Олександра, за ініціативу і підготовку якісного альтернативного законопроекту. І також пані Тимошенко і Михайлу Михайловичу.

Ми переходимо до пункту першого нашого порядку денного. Це попередній розгляд законопроектів щодо доцільності включення до порядку денного сесії проектів законів про внесення змін до статті 13 Закону України "Про соціальні послуги" щодо підвищення розміру компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду (реєстраційний номер 4283) (народні депутати Тимошенко, Цимбалюк).

Будь ласка, Юлія Володимирівна. Чи Михайло Михайлович, будь ласка.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я буду доповідати.

Зрозуміло, що наша команда намагається взагалі повернути ті порядки і правила, які в соціальному секторі існували під час того, коли ми були представлені в уряді. І наше завдання – повернути той захист, який був, соціальний, і скасувати практично все, що робилося незаконного, починаючи з 14-го року. І зараз це один із законопроектів, який ми пропонуємо.

В статті 13 Закону України "Про соціальні послуги", який введено в дію з 1 січня 2020 року, передбачено виплату компенсацій особам, які надають  соціальні послуги з догляду. Розмір компенсації за догляд визначається  як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу, встановленого на 1 січня календарного року, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи, який визначається, виходячи з доходів сім'ї. Практика  визначення розміру компенсації з 1 січня 2020 року показала такі негативи.

Перше. Врахування розміру прожиткового мінімуму лише на 1 січня календарного року зменшує розміри компенсації, оскільки протягом року  розмір прожиткового мінімуму збільшується, але при цьому розмір компенсації не збільшується.

Законом України "Про Державний бюджет на 2021" затверджено занижений розмір прожиткового мінімуму більше як на 50 відсотків, ну, так сказати, там 44 відсотки від прожиткового мінімуму, порахованого за методологією. І це, власне, призводить до заниження розміру компенсації за догляд. У середньому на  2021 рік затверджено 2 250 гривень, а лише за серпень 2021 року фактичний розмір складав уже 4 965 гривень.

Законом України про Державний бюджет України на 2022 рік передбачено продовження негативної практики заниження прожиткового мінімуму. При очікуваному фактичному  розмірі прожиткового мінімуму  у середньому за  2022 рік  5 215 гривень, передбачено затвердити тільки 2 457 гривень, або  47,1 відсотка до фактичного розміру.

Багато осіб, які доглядають за рідними,не отримують компенсацій, оскільки, наприклад, одержують пенсію на рівні затвердженого прожиткового мінімуму. Такий  порядок визначення компенсацій є соціально несправедливим.

Що ми пропонуємо? Що фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до  цього закону без здійснення підприємницької діяльності на непрофесійній основі, виплачується компенсація за догляд у порядку та розмірах, визначених  Кабінетом Міністрів України, але при цьому   розмір компенсації не може бути меншим за мінімальну заробітну плату.

Я думаю, що це суть, я не буду вже забирати час, я сказала про сутність цього законопроекту. Я просто хочу повернути країну хоч до якоїсь мінімальної справедливості.

Ви знаєте, що більшість нормальних цивілізованих країн рахує мінімальний прожитковий рівень за певною методологією. Ми як країна, я говорю "я", скоріше це влада, в принципі, наплювали на розрахунок мінімального прожиткового рівня. Хоча давно визначено, що якщо людині платять менше мінімального прожиткового рівня або для працездатних осіб, або для непрацездатних осіб, це по суті ставить людину на межу фізіологічного виживання.  Тобто це по суті людину підштовхують до смерті. І тому ми проти такого підходу.

Ми вважаємо, що соціальний комітет –  це єдиний комітет, який може голосно піднімати це питання, а не бути спільниками в тому, щоби, як кажуть, людям виплачувати стільки, скільки є. І хай вони  помирають, якщо у них не вистачає на їжу, на житлово-комунальні послуги, якщо у них колектори починають забирати квартири і так далі.

Тому ми наполягаємо на тому,  щоби мінімальний прожитковий рівень, розрахований за методологією, був покладений в основу практично всіх соціальних платежів.

Я прошу законопроект підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую, Юлія Володимирівна.

У нас є  Закон про малозабезпечені родини, я назву зараз не згадаю повністю, але в Україні, якщо людина малозабезпечена, то вона отримує від держави допомогу. Тобто ніякого нема там підштовхування. Я прошу…

 

ТИМОШЕНКО Ю.В.  Але ця допомога настільки мізерна, що вона не забезпечує фізіологічних потреб людини.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Ви праві в чомусь, але для того, щоб це зрозуміти, нам потрібно, щоб домогосподарства складали декларацію всіх доходів, у тому числі пасивних, і про це каже  48, 46 статті Конституції.

Перепрошую, Міністерство соціальної  політики.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ви ж знаєте, що зараз всі люди і так вже зобов'язані будуть складати декларації. Ви ж прийняли подібні речі. І обкладатися податком ще. Тому все абсолютно, що необхідно, є для того, щоби людям розрахувати їх доходи згідно мінімального прожиткового рівня, розрахованого за методологією. І, більше того, я скажу, ну, так до вас же це робили, а чому при вас це закінчується? Оце мене цікавить.

 

ГОЛОВУЮЧА. Є питання до пані Юлії? Пан Сергій хотів, да? Будь ласка.

 

ГРИВКО С.Д. Як співдоповідач цих законопроектів, хотів зазначити, що законопроектом пропонується внести зміни до статті 13 Закону України "Про соціальні послуги", якою передбачено, що фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до зазначеного закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачуватиметься компенсація за догляд у розмірах, не менших від мінімальної заробітної плати.

В той же час, ряд міністерств висловили зауваження. Комітет з питань бюджету висловив низку зауважень теж. Відповідно Міністерство соціальної політики підтримує, але тільки за умови доопрацювання.

Відповідно хотілося б послухати ці представницькі органи, виконавчі органи, щоб зробити правильне…

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Пан Анатолій, ви хотіли представити законопроект Королевської, да? Будь ласка.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Я можу представити.

На відміну від основного, альтернативний законопроект пані Королевської пропонує внести зміни до Закону України "Про соціальні послуги", а саме: підвищити розмір компенсації на догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, до рівня не нижче за фактичний розмір прожиткового мінімуму для осіб відповідного віку, який визначається відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум".

Підвищити розмір компенсації на догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, з 70 відсотків до 100 відсотків мінімальної заробітної плати у погодинному розмірі за 1 годину догляду за однією особою. Це основні, як кажуть, відмінності.

Також хочу повідомити, як сказав уже пан Гривко, що є зауваження як і до основного законопроекту, так і до альтернативного, практично у всіх центральних органів виконавчої влади.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Анатолій.

Будь ласка, Міністерство соціальної політики. Потім Мінекономіки. І в Мін'юсту були зауваження. Якщо Мін'юст з нами, теж.

Будь ласка, Міністерство соціальної політики.

 

КОТИК Є.Д. Дякую, Галина Миколаївна. Шановні народні депутати, міністерство підтримує ініціативу щодо збільшення розміру компенсацій за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду, на здійснення підприємницької діяльності на професійній та непрофесійній основі.

Якщо говорити про законопроект 4283, є декілька моментів, які стосуються, по-перше, дати набрання чинності цим законопроектом. І, враховуючи те, що доходна частина бюджету за рахунок  надходження коштів, яких пропонується здійснювати фінансування, є ризики щодо наповнення бюджету і забезпечення фінансування. А також є певні неузгодженості  щодо розміру оплати на професійній і непрофесійній основі, виходячи з пояснювальної записки безпосередньо самого законопроекту.

Тому ми законопроект, міністерство законопроект 4283 підтримує, але з необхідним доопрацюванням виключно в цих моментах.

Що стосується законопроекту 4283-1, то підтримати Міністерство соцполітики його не може, враховуючи, що розмір відштовхується від фактичного прожиткового мінімуму, і це наразі є, вважаємо, наша позиція, є недоцільно.

 Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Міністерство економіки. І потім Мін'юст. У нас є Гуріна Світлана Михайлівна.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. А можна відповісти на… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка.  Підтримали, Юлія Володимирівна.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Справа в тому, що ми попередній закон обговорювали, і ми домовилися, що ми його доопрацьовуємо. Якщо треба цей доопрацювати, давайте доопрацюємо. І давайте закладемо, що цей закон входить в силу з 1 січня 2022 року, для того щоб це врахувати в бюджеті, правильно все це передбачити, і зробити так, щоб це працювало. Але не можна, щоб у нас соціальне міністерство говорило про те, що нам непотрібен мінімальний прожитковий рівень. Якщо нам це непотрібно, це означає, що ви практично людей кидаєте на виживання. І це просто незрозуміла позиція.

 

ГОЛОВУЮЧА. Юлія Володимирівна, вони підтримали ваш законопроект. Міністерство соціальної політики підтримує ваш законопроект. Вони альтернативний не підтримують, а ваш підтримують.

Міністерство економіки, будь ласка.  Міністерство юстиції тоді. Гуріна Світлана Михайлівна, будь ласка.

 

ГУРІНА С.М. Доброго дня всім! Міністерство юстиції розглядало вказані законопроекти і надавало свої пропозиції ще у грудні 20-го року. І на сьогоднішній день ми також погоджуємося з позицією того, що необхідно, дійсно, врахувати і розмір прожиткового мінімуму при наданні пільг, а також треба врахувати внесення змін до бюджету в частині набрання чинності вказаними проектами, тобто з 1 січня 2022 року включно.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Міністерство юстиції.

Будь ласка, шановні народні депутати, які будуть пропозиції?

 

МИКОЛЮК Н.М.  Дозвольте Асоціації міст України слово?

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пане Назар.

 

МИКОЛЮК Н.М. Дякую за слово.

Ми також в цілому підтримуємо підвищення соціальної захищеності громадян. Проте хочу звернути увагу, що на сьогодні компенсація за догляд фінансується за рахунок бюджетів місцевого самоврядування, і законопроекти пропонують суттєво збільшити розмір компенсації. Законопроект 4283 пропонує збільшити її приблизно в 4,4 рази, що збільшить видатки бюджетів громад приблизно на 2 мільярди в рік, а законопроект 4283-1 пропонує збільшити  в 3,5 рази, що збільшить видатки громад приблизно на 1,5 мільярда гривень в рік. А оскільки реалізація законопроектів потребуватиме додаткових видатків з місцевих бюджетів, які не покриваються державою, ми, на жаль, не можемо підтримати ці законопроекти в запропонованій редакції.

Щодо змін до Бюджетного кодексу, я не знаю, чесно кажучи, що тут міняти, тому що на сьогодні не запропоновано ніяких змін, і в будь-якому випадку при будь-якій зміні платити за цю компенсацію будуть місцеві бюджети.

Дякую.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я просто хочу пояснити, що насправді це такі самі соціальні пільги, які передбачені законом, і вони практично, за логікою Конституції, Бюджетного кодексу, мусять фінансуватися виключно з державного бюджету. І коли ми будемо доробляти до  другого читання… Те, що на вас зараз це звалили, це порушення закону, це не норма. Те, що на вас  звалюють оплату соціальних пільг, які дає держава на базі закону, це незаконно в принципі. Тому давайте в кожному такому законі зазначати, що це зобов'язаний фінансувати державний бюджет, і це буде правильно, це не може  фінансуватись з місцевого бюджету. Те, що на вас  все це навантажили, це порушення і логіки, і концепції, і взагалі роботи з державними фінансами.

Тому я повністю вас підтримую в цьому, і нам потрібно просто до другого читання тут зазначити, що це виплачується з державного бюджету.

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, які є пропозиції щодо законопроекту? Будь ласка, пан Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Дякую, шановна голово! Галина  Миколаївна, є пропозиція відправити авторам на доопрацювання, з великою повагою до авторів. Тому що проробити історію з фінансуванням цих законопроектів, і відповідно подати заново, щоб був якісний  законопроект, і прислухатись до  Асоціації міст.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Є друга пропозиція, яка була першою насправді, її оголосила Юлія Володимирівна Тимошенко, що рекомендувати Верховній Раді прийняти в першому читанні цей законопроект.

Дякую.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. А до другого читання це нормально доопрацювати, так, як це потрібно.

Мені просто дивно, міністерства підтримали, ніяких заперечень немає. Це просто політично ви збиваєте законопроекти опозиції? Так ви скажіть про це.

 

ГОЛОВУЮЧА. Міністерство соціальної політики підтримало принцип формування, який запропонований у вашому законопроекті, зв'язок з мінімальною заробітною платою в соціальних послугах, це логічно. Тому що люди, які  надають цю соціальну послугу, має бути встановлена вартісна величина.

З другого боку, Міністерство фінансів проти і Асоціація міст теж проти, тому що механізм фінансування зазначеного  підвищення вартості цих соціальних виплат, вони не включені  до бюджету. І нема запропонованого фінансового механізму, яким чином це зробити сьогодні. Місцеві громади, в той же час, вказують, що це неможливо, навантаження  на їх бюджет.

Ви абсолютно правильно кажете, що там потрібно корелювати на Конституцію, чи мають бути ці видатки за рахунок державного бюджету. Соціальні послуги сьогодні,  ви знаєте, теж прийнято рішення Верховною Радою, вони підлягають відшкодуванню за рахунок місцевих громад. І тому механізму фінансування нема. Тобто ми всі з вами народні депутати вважаємо, що захист людей має бути збільшено, але цей збільшений захист має бути фінансований. Якщо він не фінансований, то він не надається. Ми сьогодні вже Закон про транспортні пільги розглядаємо. Створювати ще один колапс у соціальних послугах, які щойно запроваджені, це теж не дуже нормально. Ми маємо давати комплексне вирішення. Я так розумію цю проблему. І те, що Асоціація міст не зможе фінансувати, і Міністерство фінансів не заклало це.

Будь ласка, ще у кого є які..?

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Асоціація міст не фінансує це, по-перше. А, по-друге, мова іде про те, що до другого читання у всіх депутатів є можливість внести правки. І не можна так зараз відкидати важливі закони, які в тому числі підтримані частиною міністерств, відкидати тільки тому, що це вносить опозиція.

І хочу сказати, що якщо якісь закони прийняті, які протирічать Конституції, а це стосується фінансування пільг, гарантій, які надає держава своїми законами, то такі закони треба не приймати і скасовувати, коли перевалюють все на місцеві бюджети, розуміючи, що місцеві бюджети не гумові, вони не можуть все це виплачувати. Це протизаконно, навалювати на місцеві бюджети ці видатки. І саме тому дисбаланс сьогодні такий в країні, коли центральний бюджет, по суті, централізував всі фінанси і продовжує це робити у бюджеті на 2022 рік.

Тому ми наполягаємо на тому, враховуючи, що ключові міністерства підтримали, зараз проголосувати за основу і до другого читання доопрацювати. І не відкидайте, будь ласка, важливі закони тільки тому, що у вас є більше "слуг народу" у комітеті, і тому, що ви можете розтоптати будь-яку іншу думку і протягувати свої антисоціальні закони.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Юлія Володимирівна.

Мені здається, що в нашій команді Комітету з питань соціальної політики нічиїх думок не розтовчують, і кожна людина тут має свою точку зору, кожна людина тут народний депутат і має свої власні переконання.

Таким чином, у нас є, по-перше, необхідність включити законопроект до порядку денного, і потім є дві пропозиції: одна прийняти за основу, яка перша надійшла від Юлії Володимирівни, друга - направити на доопрацювання, в тому числі для того, щоб механізм фінансування був зроблений.

Хто за те, щоб включити законопроект до порядку денного?

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Хто – проти? Хто – утримався?

Таким чином, рішення щодо включення зазначеного законопроекту до порядку денного не прийнято. І ми мусимо проголосувати тоді - направити автору на доопрацювання для створення механізму фінансування такого підвищення, правильно?

Я так розумію, що у нас більшість депутатів схиляється до  того, щоб направити авторам на доопрацювання. Хто за це рішення, прошу проголосувати.

Дякую, народні депутати.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – проти.

 

ГОЛОВУЮЧА. Хто – проти? І Михайло Михайлович.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. І я хочу сказати, що приймати рішення в роботі цього антисоціального комітету, де створена абсолютно домінуюча більшість "слуг народу", які руйнують будь-які правильні рішення, просто немає ніякого сенсу.

Я хочу подякувати колегам і попрощатися з вами.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Юлія Володимирівна, це власний ваш вибір. 

Будь ласка,  шановні народні депутати,  ми переходимо до пункту другого нашого порядку денного. Підготовка до першого читання проектів… (Шум у залі)

 Скажіть. У нас Арсенюк Олег. (Шум у залі)

  Гаразд. Таким чином, ми розглядаємо питання щодо підготовки до першого читання, прийняття рішення по суті проекту Закону  про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" щодо збільшення сум індексації заробітних плат, пенсій, стипендій, державної допомоги особам з інвалідністю, державної допомоги дітям-сиротам, та дітям, позбавлених батьківського піклування, щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві та інших грошових доходів населення (реєстраційний номер 4005, народної депутатки Тимошенко, Цимбалюк та інші, а також альтернативний до нього пані Королевської за номером 4005-1).

Будь ласка, Михайло Михайлович. (Шум у залі)

Ми направили основний на доопрацювання. Я думаю, що це  стосується і того, і іншого. Ні?

Шановні народні депутати, перепрошую, ми не прийняли рішення по пункту першому нашого порядку денного щодо направлення авторки Королевської законопроекту реєстраційний номер 4283-1. Хто за це рішення, прошу проголосувати. Проголосували. Дякую.

І повертаємося до розгляду пункту другого нашого порядку денного. У зв'язку з тим, що основна авторка покинула, пан Михайло Михайлович не доповідає його, у мене, шановні народні депутати, є прохання до вас. Які є пропозиції щодо цього законопроекту? Ми його розглядали вже. Я думаю, що ситуація тут   схожа. Які є пропозиції? Шановні народні депутати, які є пропозиції  по суті?

Пане Вадиме! Послухаємо. Да, ми прийняли, ми включили  законопроект до порядку денного. Давайте ще раз послухаємо Міністерство соціальної політики. Будь ласка.

 

КОТИК Є.Д.  Дякую, Галина Миколаївна.

Міністерство соціальної політики не в змозі підтримати цей законопроект. Я навіть не буду казати про те, що там певні питання щодо індексації грошових виплат застрахованим від нещасних випадків на виробництві. Я просто скажу про те, що цей законопроект передбачає покриття видатків, які будуть  нестися, за рахунок збільшення надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне  соціальне страхування шляхом вжиття заходів щодо недопущення  укриття податків і  зборів у тіньовому секторі економіки та офшорних зонах.

Я хотів би звернути увагу на ті кроки, які були зроблені ще в 2017 році, які призвели сьогодні до складної ситуації у всіх фондах загальнообов'язкового соціального страхування. Наразі є проблема з надходженнями до всіх фондів, і тому додаткові кошти, які б перепокрили ці видатки,  мені важко передбачити, де вони можуть з'явитися, для того щоб  ми забезпечили  видаткову частину.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Євгене.

Таким чином, законопроекти, які знову роздають кошти з державного бюджету, а це кошти фондів соціального страхування, водночас не мають джерела збільшення. Тобто для того, щоб більше роздати з фондів соціального страхування, потрібно більше зібрати. І там єдине джерело – це збільшення єдиного соціального внеску.

У зв'язку з тим, що законопроект не передбачає такого механізму, є пропозиція рекомендувати Верховній Раді направити цей законопроект авторам на доопрацювання.  

Є інші пропозиції, шановні народні депутати? Нема? Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Дякую, шановні народні депутати.

І альтернативний законопроект, таким чином, також. Хто – за, прошу голосувати.

Дякую, шановні народні депутати. До наступної зустрічі у п'ятницю. Дякую за роботу.