На початку розгляду питання учасники засідання зазначили, що в Україні масштаби зовнішньої трудової міграції є дуже великими, перш за все, це пов’язано зі скрутним соціально-економічним становищем та низьким рівнем життя населення, а також з анексією Криму та військовими діями на Сході України.
Для вирішення цієї ситуації у 2015 року був ухвалений Закон України «Про зовнішню трудову міграцію», який мав на меті забезпечити визначення правових та організаційних засад державного регулювання зовнішньої трудової міграції та соціального захисту громадян України за кордоном (трудових мігрантів) і членів їхніх сімей.
Проте, як засвідчила надана центральними органами виконавчої влади інформація, у двомісячний строк з дня його опублікування жодного нормативно-правового акту, необхідного для забезпечення реалізації Закону, Урядом не прийнято.
У свою чергу, присутній на засіданні Комітету представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини наголосив на необхідності посилення потенціалу дипломатичних представництв і консульських установ нашої держави у країнах, де перебуває значна кількість українських трудових мігрантів, з метою забезпечення ефективного захисту їхніх прав та законних інтересів.
Окрім того, народні депутати та учасники засідання зазначила, що в державі не ведеться системна робота щодо реінтеграції українських трудових мігрантів, які повернулися з-за кордону, а також ефективного інвестування в економіку України заробленого ними капіталу. Тому, як правило, за відсутності обмежуючих обставин (сімейні, стан здоров’я тощо), наші громадяни намагаються повторно виїхати до інших країн для працевлаштування, а наша країна продовжує втрачати людські, трудові та фінансові ресурси. При цьому, будь-які державні програми у цій сфері, не підкріплені належним фінансуванням або реальними пільгами, будуть неефективними.
За результатами обговорення члени Комітету звернули увагу на відсутність у Міністерстві закордонних справ обліку звернень громадян України, які перебувають за кордоном щодо порушення їх прав, зокрема трудових, та наголосили на необхідності запровадження такого обліку, а також створення і постійного оновлення міністерством реєстру іноземних підприємств, які мають негативну репутацію щодо працевлаштування громадян України (невиплата заробітної плати, порушення умов праці й техніки безпеки, шахрайські дії, втягування до незаконної діяльності).
Загалом, за результатами обговорення порушеного питання, члени Комітету рекомендували Уряду розробити та затвердити План заходів щодо забезпечення реінтеграції до національного ринку праці трудових мігрантів і членів їхніх сімей; прискорити роботу з розробки та прийняття нормативно-правових актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України «Про зовнішню трудову міграцію», зокрема, його положень стосовно відкриття кореспондентських рахунків банків України в іноземних банках та проведення консультацій з основними міжнародними системами грошових переказів з метою зменшення комісійної винагороди за здійснення переказу.
Крім того, Міністерству закордонних справ України рекомендовано сприяти посиленню діяльності дипломатичних представництв і консульських установ України для забезпечення ефективного захисту прав та законних інтересів українських трудових мігрантів, а також вжити низку інших заходів.