6 лютого 2019 року у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення під головуванням Першого заступника голови Комітету Капліна С.М. відбулася робоча нарада з обговорення питання щодо ситуації з формуванням наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, на основі яких визначається розмір прожиткового мінімуму.
У заході взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, центральних органів виконавчої влади, всеукраїнських об’єднань профспілок та організацій роботодавців, засобів масової інформації та громадських організацій.
Відкриваючи нараду, Сергій Каплін відмітив, що одним із головних обов’язків держави є забезпечення кожному гідного рівня життя та надання соціальної допомоги тим громадянам, які перебувають у складній життєвій ситуації, забезпечуючи при цьому перерозподіл економічних благ згідно з принципом соціальної справедливості. У цьому контексті встановлення об’єктивного прожиткового мінімуму, як базового державного соціального стандарту, дозволить забезпечити формування адекватної системи соціальних стандартів та гарантій.
При цьому Представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Оленою Степаненко було зауважено, що, ратифікувавши Європейську соціальну хартію (переглянуту), Конвенції Міжнародної організації праці про основні цілі та норми соціальної політики № 117, про мінімальні норми соціального забезпечення № 102, Україна взяла на себе зобов’язання забезпечити життєвий рівень свого населення відповідно до міжнародних норм і стандартів та гарантувала соціальне забезпечення кожному не нижче життєво важливого прожиткового мінімуму.
В ході дискусії також було обговорено низку проблем, які нівелюють функцію прожиткового мінімуму як основоположного інструменту соціальної політики, а саме: невідповідність затвердженого у Законі України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розміру прожиткового мінімуму реальній вартісній величині споживчого кошику, використання застарілих норм і складу наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, а також застосування недосконалих методологічних підходів у визначенні прожиткового мінімуму.
За результатами обговорення порушеного питання учасники наради домовилися про систематичний обмін інформацією про проведену роботу та покращення якості співпраці в напрямі вдосконалення методології визначення прожиткового мінімуму і встановлення його розміру у відповідності до реальної вартості споживчого кошику.