Повідомлення

Перейти до розділу
27 травня 10:30
Онлайн трансляція засідання Комітету 27 травня 2020 року о 11:00 год. докладніше
20 травня 13:23
Онлайн трансляція засідання Комітету 20 травня 2020 року о 14 30 год. докладніше
06 травня 10:33
Онлайн трансляція засідання Комітету 06 травня 2020 року о 14 00 год. докладніше
12 травня 15:47
Робоча зустріч членів Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів з представниками Міністерства соціальної політики України та соціальними партнерами. докладніше
08 травня 10:03
Відбулася робоча нарада народних депутатів – членів Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів з представниками Міністерства у справах ветеранів докладніше
28 квітня 11:01
27 квітня 2020 року відбулася робоча зустріч Голови Комітету соціальної політики та захисту прав ветеранів Третьякової Г. М. та Міністра соціальної політики України Лазебної М. В., на якій обговорено питання запровадження системи накопичувального пенсійного страхування. докладніше
10 квітня 13:09
Парламент прийняв Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020 року докладніше
12 березня 10:11
Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів провів слухання на тему: "Стан погашення заборгованості з виплати заробітної плати" докладніше
03 березня 12:26
27 та 28 лютого 2020 року у місті Львів проведено виїзне засідання Комітету докладніше
28 лютого 10:44
Відбулась зустріч членів Комітету із місією Міжнародної конфедерації профспілок, Європейської конфедерації профспілок та Пан’європейської регіональної ради докладніше
24 лютого 17:33
У Комітеті пройде стажування стипендіатка першої в Україні школи політичної участі для жінок та дівчат з інвалідністю «Лідерка» докладніше
12 березня 2020, 10:11

Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів провів слухання на тему: "Стан погашення заборгованості з виплати заробітної плати"


У заході взяли участь народні депутати, представники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих органів влади, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, об’єднань профспілок та організацій роботодавців, наукових установ, громадських організацій.

Голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова, відкриваючи слухання, нагадала, що Трудовий кодекс і Конвенція МОП №95, ратифікована Україною, проголошують пріоритетний порядок охорони заробітної плати працівника. «Невиплата заробітної плати безпосередньо впливає на фінансове становище, життєвий рівень населення і перетворюється на фактор зростання соціальної напруги. Рівень життя працівників та їх родин залежить не тільки від рівня оплати праці, але й від механізму її виплати», - зазначила вона, наголосивши на тому, що «явище по заборгованості по заробітній платі на пострадянському просторі має структурний, інституційний, політичний і економічний контексти».

За словами Голови Комітету, «такої величини розміру заборгованості по заробітній платі за останні 10 років в Україні не було. У наших сусідів - Білорусі, Молдові і Росії - аналогічна картина. Хоча, якщо подивитися на відрахування по відсотках до фонду заробітної плати, то ці країни досягли якогось прогресу щодо зменшення заборгованості. Країни з розвинутою економікою взагалі такої проблеми не мають або якщо мають, то в дуже незначних величинах».

«Працівники потерпають від затримок виплати заробітної плати. Навіть маючи у Кримінальному кодексі кримінальну відповідальність керівників підприємств ми не можемо налагодити механізм зниження такої заборгованості. Динаміка заборгованості по заробітній платі у нас зростає. Тому заборгованість можна вважати інституційною пасткою, з якої ми не можемо вийти», - наголосила Г.Третьякова.

Голова Комітету висловила думку, що насправді у якомусь сенсі можна виправдати підприємства, тому що вони зорієнтовані на збереження робочих місць, на скорочення витрат, а праця найманих працівників і так доволі дешева в Україні, ще більше буде втрачена, якщо такі підприємства будуть закриватися. «Тому держава стоїть перед проблемою: чи банкрутувати підприємства, продавати його активи, закриваючи заборгованість за заробітну плату, чи боротися за те, щоб підприємства, маючи заборгованість, зменшувало її в подальшому, і тліло, і не банкрутувало, знаходячи в такі кризові часи шляхи виходу з такої ситуації», - додала вона.

Г.Третьякова навела приклад того, яким чином розвинені економіки виходять з цієї проблеми? За її словами, у Європі і США заборгованість по заробітній платі обходяться роботодавцям дуже великим штрафами і адміністративною відповідальністю аж до банкрутства компанії, яку провадять доволі швидко - від півроку до одного року.

Г.Третьякова також нагадала, що чинний Закон «Про неплатоспроможність підприємства», який часто називають «Закон про банкрутство», він пріоритезує наше законодавство щодо виплати заборгованості заробітних плат під час ліквідації підприємства або під час його санації.

Голова Комітету навела приклади того, як в інших країнах виплачується затримка по заробітній платі. За її словами, більшість країн запроваджують доволі жорсткі санкції за несвоєчасну виплату заробітної плати, яка є власністю працівника, який її відпрацював.

В Україні, з одного боку, правовий статус найманих робітників дуже слабкий для того, щоб боротися за те, щоб заборгованість була виплачена своєчасно. З іншого боку, покарання для роботодавців за затримку заробітної плати недостатньо вагоме для того, щоб заробітну плату виплачували своєчасно.

Голова Комітету звернулася до новопризначеного голови Державної служби України з питань праці Ігоря Дегнера з словами, що ця служба після перезавантаження має скерувати свої зусилля в першу чергу на зменшення заборгованості та зменшення незадекларованої праці.

Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Юлія Свириденко повідомила, що за оперативними даними Державної служби з питань праці та місцевих органів влади, станом на березень заборгованість із виплати заробітної плати склала 3 млрд. гривень. Вона утворилася на 768 підприємствах-боржниках. 63% заборгованості утворилося на тих підприємствах, які активно функціонують. Підприємства-банкрути становлять 33%, а економічно неактивні підприємства - 3,6%. Найбільша заборгованість є на приватних підприємствах, потім - на державних і найменша на підприємствах комунальної форми власності. Антилідерами щодо найбільшої суми зарплатних боргів традиційно залишаються Донецька область - 649 млн. грн., Харківська - 400 млн. грн., Дніпропетровська - 365, 7 млн. грн., Сумська - 364 млн. грн. і м. Київ - 219 млн. грн.

Спочатку 2020 року комісіями з питань погашення заборгованості вже проведені засідання, за результатами яких попереджено про дисциплінарну відповідальність 353 керівників підприємств з найбільшою заборгованістю.

На вимоги інспекторів праці 54 боржника погасили заборгованість по заробітній платі на 121 млн. грн. Ці підприємства повністю або частково розрахувалися з 17 тисячами працівників.

Ю.Свириденко назвала основні причини, які спровокували створення або накопичення заборгованості: це - втрата традиційних ринків збуту, відсутність обігових коштів, відсутність державного оборонного замовлення, заборгованість по розрахунках із замовниками.

«Міністерство виступає за посилення механізму компенсації працівникам у разі порушення строків виплати заробітної плати шляхом запровадження пені. Для цього має бути запроваджений диференційований підхід для тих працівників, які перебувають у трудових відносинах і для тих, які вже розірвали відносини з роботодавцями, відповідно - 0,005 і 0,5 за кожний день просрочки для тих, хто вже розірвав трудові відносини», - зазначила заступник Міністра. Також, за її словами, Міністерство пропонуватиме підвищити повноваження Держпраці шляхом надання приписам щодо погашення заборгованості статусу виконавчого документа, який підлягає виконанню без додаткового рішення суду.

Перший заступник Голови Комітету Михайло Цимбалюк загострив увагу на персональній відповідальності представників міністерств і відомств щодо заборгованості на державних підприємствах. Зокрема, він зазначив, що з органами влади повинні працювати правоохоронні структури, і треба подивтися, як використовуються статті Кримінального кодексу щодо притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб, які допустили заборгованість по зарплаті.М.Цимбалюк також назвав хорошою ініціативою пропозицію про запровадження пені, яку потрібно законодавчо врегулювати.

Голова Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні, Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий нагадав про невідворотність відповідальності будь-кого - роботодавця чи органу влади - за спричинені збитки, нанесені працівнику, невідворотність покарання і співставність цього покарання з нанесеним моральним і фактичним ущербом. «Ми маємо усунути дискримінацію, яка фактично має місце, коли держава захищає свої інтереси, виставляючи відповідні штрафні санкції, пеню перед іншими. І набагато гірші умови вона встановлює у захисті прав працівника, що є несправедливим», - зазначив він.

Г.Осовий щодо економічної відповідальності перед працівниками повідомив, що профспілки вважають, що порядок індексації виплати заборгованості має бути змінений, компенсація за затримку виплати заробітної плати має бути адекватною, співставною завданій моральній і фактичній шкоді, завданій працівникові.

«Профспілки також ставлять питання про запровадження щомісячної гарантованої виплати за будь-яких обставин працівникові, якщо є така заборгованість, тобто це має бути не менше розміру прожиткового мінімуму або мінімальної зарплати. А по підприємствах-банкрутах та неплатоспроможних підприємствах конче потрібно запровадити Гарантійну установу, яка убезпечила би людей від бідності та від ризиків потрапити в цю зону. Відповідні законопроекти є», - зазначив він.

У виступах учасники слухань відзначали, що заробітна плата є основним джерелом і грошових доходів працюючого населення, і базовою частиною сімейного бюджету, а переважно - єдиним доходом усієї родини. Тож її невиплата в умовах реалізації радикальних реформ, знецінення трудових доходів і заощаджень внаслідок девальвації національної валюти, постійного підвищення споживчих цін і житлово-комунальних тарифів, має критичний вплив на фінансове становище не лише окремого домогосподарства, а й життєвий рівень всього населення країни, сприяє поширенню бідності серед працюючих осіб та перетворюється на фактор зростання соціальної напруги в суспільстві, який не варто недооцінювати як на загальнодержавному, так і регіональному та локальному рівнях. «Зрештою, заборгованість з оплати праці несе загрозу негативних наслідків і для держави та роботодавців у вигляді зниження платоспроможності населення, вимушеного скорочення виробництв, втрати висококваліфікованих спеціалістів, зростання заборгованості зі сплати за житлово-комунальні послуги, зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів і соціальних фондів тощо», - наголошували промовці.

Під час слухань також відзначалося, що за численними ініціативами профспілкових об’єднань у березні 2019 року Міжнародною організацією праці було відкрито в Україні дворічний Проект «Оплата праці в Україні: технічна допомога задля подолання заборгованості із заробітної плати, встановлення мінімальної зарплати та рівного винагородження». Однією із цілей цього Проекту визначено сприяння в досягненні тристоронньої домовленості щодо «дорожньої карти» розв’язання проблем заборгованості з виплати заробітної плати й початок її реалізації.

Під час слухань також були висловлені пропозиції щодо необхідності швидкого та системного вирішення проблеми заборгованості з виплати заробітної плати як явища, що призводить до зниження рівня життя, поширення бідності серед працюючого населення, зростання соціальної напруги в трудових колективах і цілих регіонах, масової трудової міграції за межі країни та зниження рейтингу України.

Учасники слухань у Комітеті за результатами доповідей та виступів підтримали відповідні рекомендації. Зокрема, Кабінету Міністрів рекомендовано забезпечити підготовку з урахуванням позицій сторін соціального діалогу та подання до Верховної Ради законопроектів:

- щодо посилення захисту прав працівників на своєчасну та в повному обсязі виплату заробітної плати у випадку неплатоспроможності роботодавця;

- про забезпечення задоволення грошових вимог найманих працівників у разі неплатоспроможності роботодавця шляхом створення Гарантійної установи та ратифікації ст.25 Європейської соціальної хартії (переглянутої) і розділу III Конвенції МОП №173 про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця;

- щодо посилення механізму компенсації працівнику завданих втрат у разі порушення строків виплати заробітної плати.

Уряду також рекомендується забезпечити розробку і запровадження Національної програми стратегічного розвитку промислового комплексу та відповідних галузевих програм, які передбачали б системну реалізацію заходів з розвитку окремих галузей: авіаційно-космічної, енергетичної, сільгоспмашинобудування та оборонно-промислового комплексу, з метою створення умов для забезпечення своєчасної виплати заробітної плати та ефективної роботи підприємств промислового комплексу та вжити термінових заходів, спрямованих на вирішення проблеми заборгованості з виплати заробітної плати працівникам підприємств, установ і організацій, що знаходяться у сфері управління центральних органів виконавчої влади, зокрема:

- забезпечити своєчасну оплату підприємствам за роботи, виконані на замовлення держави, та повернення заборгованості за попередні роки;

- сприяти забезпеченню державним замовленням на виконання робіт та надання послуг підприємств державної форми власності;

- передбачити у Державному бюджеті України на 2020 та наступні роки кошти на проведення модернізації шахт державних підприємств.

Відповідні рекомендації також будуть направлені міністерствам, центральним та місцевим органам виконавчої влади.






(За матеріалами Інформаційного управління Апарату Верховної Ради України)