- стан виконання Рекомендацій парламентських слухань на тему: «Проблеми формування прожиткового мінімуму в Україні»;
- стан запровадження Електронного реєстру листків непрацездатності.
В
ході розгляду першого питання Голова Комітету Галина Третьякова зазначила, що динаміка останніх років,
а особливо статистичні дані 2015-2018 рр., демонструють високі темпи збільшення
розриву між розмірами фактичного та законодавчо встановленого прожиткового
мінімуму, що свідчить про активне використання важелів стримування всупереч
об’єктивним показникам вартості життя та інфляційних змін реальних споживчих
цін на найчастіше вживані переважною більшістю населення країни продукти
харчування і товари.
Народні депутати-члени Комітету зазначали, що жодна з Рекомендацій парламентських слухань на тему: «Проблеми формування прожиткового мінімуму в Україні» Урядом в повному обсязі не була виконана. Зокрема, майже за півроку не створена міжвідомча робоча група (з обов’язковим представництвом сторін соціального діалогу, громадськості та науковців) з розробки вдосконаленої методології визначення прожиткового мінімуму з урахуванням міжнародних стандартів та досвіду розвинутих країн з подальшим внесенням відповідного законопроекту на розгляд Верховної Ради України. Також не здійснено заходів щодо наближення у 2020 році розміру прожиткового мінімуму до його реальної величини з урахуванням оновлених наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, тощо.
«Для встановлення прожиткового мінімуму в Україні у такому розмірі, який реально зміг би забезпечити задоволення основних потреб людини в сучасних соціально-економічних умовах, парламент за підсумками травневих слухань затвердив відповідні Рекомендації. Крім того, народними депутатами України від різних політичних фракцій були розроблені та подані на розгляд Верховної Ради України більше 20 законопроектів, що стосуються прожиткового мінімуму. Цими проектами пропонуються зміни або до методології розрахунку або до зміни розміру прожиткового мінімуму, що обраховується. Таким чином, парламент неодноразово пропонував Уряду механізми вирішення нагальної проблеми штучного заниження розміру прожиткового мінімуму, яка сьогодні є в суспільстві, - сказала Голова Комітету Галина Третьякова. – Уряд в свою чергу жодну Рекомендацію парламенту в повному обсязі не виконав».
Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Михайло Цимбалюк зазначив, що Постанови Верховної Ради України обов’язкові до виконання всіма органами законодавчої та виконавчої влади. «Слід негайно звернутися до Прем’єр-Міністра України з вимогою пояснити на наступному засіданні Верховної Ради України, які критерії прожиткового мінімуму взяв Уряд в основу під час формування проекту Державного бюджету України на наступний рік, а також дати пояснення, чому Кабінет Міністрів не виконав Рекомендації парламентських слухань, зокрема, що стосується постанови про формування споживчого кошику», - наголосив пан Цимбалюк.
Комітет одноголосно визнав незадовільною роботу Кабінету Міністрів України щодо виконання Рекомендацій парламентських слухань на тему: «Проблеми формування прожиткового мінімуму в Україні» та прийняв рішення на найближчому пленарному тижні під час “Години запитань до Уряду” у Верховній Раді України заслухати Прем’єр-Міністра України щодо виконання відповідних Рекомендацій в частині формування прожиткового мінімуму як основної базової величини соціального забезпечення в країні.
Під час розгляду питання щодо стану запровадження Електронного реєстру листків непрацездатності Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів заслухав доповідь заступника Міністра охорони здоров'я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ярослава Кучера. За його словами, запровадження електронного лікарняного в документообігу системи охорони здоров’я не лише дозволить суттєво зекономити бюджетні кошти шляхом мінімізації корупційних ризиків у видачі необґрунтованих лікарняних, а також спростить процес отримання відповідних страхових виплат. Міністерство розробило міжвідомчий проект впровадження електронних листків непрацездатності, який наразі обговорюється. «Цей процес потрібно ще буде тестувати у закладах охорони здоров’я, навчити лікарів роботі з електронною системою, розробити алгоритм технічної підтримки цієї системи у лікарнях, - зазначив Ярослав Кучер. – Також потрібно врахувати час на перехід з паперових листків непрацездатності на електронні. Ми плануємо, що 1 січня 2021 року електронні листки непрацездатності будуть запроваджені».
Голова Комітету Галина Третьякова зазначила, що процес створення Електронного реєстру листків непрацездатності розпочато ще у 2009 році. На думку народних депутатів - членів Комітету, враховуючи більш ніж 10-річний період впровадження Реєстру, виникають сумніви в ефективності використання коштів, за рахунок яких фінансується проект.
За результатами обговорення питання щодо стану запровадження Електронного реєстру листків непрацездатності, Комітет, зокрема, рекомендував Кабінету Міністрів України:
- вжити заходів щодо прискорення розробки та внесення змін до відповідних нормативно-правових актів з метою впровадження Електронного реєстру листків непрацездатності;
- подати до Верховної Ради України законопроекти, направлені на забезпечення інформаційної взаємодії електронної системи охорони здоров’я із Електронним реєстром листків непрацездатності (у разі необхідності);
- здійснити аудит ефективності використання коштів, виділених на впровадження Електронного реєстру листків непрацездатності;
- інформувати Комітет про вжиті заходи до 15 січня 2021 року та щоквартально у подальшому.
Крім того, Комітет рекомендував:
- Міністерству охорони здоров’я України до 1 січня 2021 року розробити та затвердити свої нормативно-правові акти, необхідні для впровадження електронного реєстру листків непрацездатності та погодити із Пенсійним фондом України, Фондом соціального страхування України та затвердити Порядок видачі, продовження та обліку листків непрацездатності;
- Міністерству охорони здоров’я України спільно з Міністерством соціальної політики України, Національною службою здоров’я України, Пенсійним фоном України та Фондом соціального страхування України забезпечити повноцінне функціонування Електронного реєстру листків непрацездатності до 1 січня 2021 року;
- Рахунковій палаті України включити до плану роботи на 2021 рік здійснення аудиту ефективності та фінансового аудиту щодо запровадження Електронного реєстру листків непрацездатності.
Наостанок в ході засідання Комітет затвердив пропозиції до Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2021 рік.
Довідково:
Парламентські слухання – це особлива форма роботи парламенту, під час якої відбувається розгляд особливо актуальних для суспільства питань із широким залученням експертів та громадськості. Інститут парламентських слухань позитивно впливає на прийнятті державно-управлінських рішень в інтересах громадянського суспільства, сприяє відкритості та гласності законодавчої гілки влади. Таким чином, парламентські слухання виступають ще одним інструментом громадського контролю.