Повідомлення

Перейти до розділу
18 листопада 14:02
Календар заходів у Комітеті (інформація може змінюватися) докладніше
18 листопада 13:59
Онлайн трансляція слухань у Комітеті на тему: "Про стан виконання рішень міжнародних судів та судів України з питань соціальних виплат громадянам України" докладніше
16 листопада 12:34
Онлайн трансляція засідання Комітету 16 листопада 2020 року о 13:00 год. докладніше
06 листопада 10:35
Модернізація законодавчих актів у сфері трудових відносин та зайнятості у 2020 році триває докладніше
05 листопада 16:47
Трудове законодавство потребує суттєвої актуалізації докладніше
05 листопада 15:32
Держава захищає дітей військовослужбовців, які загинули під час захисту України докладніше
03 листопада 16:47
Дистанційна та надомна робота - реальність українського ринку праці докладніше
03 листопада 12:04
Комітет заслухає звіт Уряду щодо виконання Стратегії подолання бідності в Україні докладніше
22 жовтня 16:05
Комітет пропонує розглянути напрацьовані законодавчі ініціативи щодо легалізації добровольчих формувань
докладніше
15 жовтня 16:42
В Комітеті розглянули питання надання психологічної допомоги участникам бойових дій в контексті розвитку системи охорони психічного здоров’я України докладніше
13 жовтня 18:38
Комітет здійснив контрольну функцію в ході розгляду питань щодо формування реального прожиткового мінімуму в Україні та запровадження Електронного реєстру листків непрацездатності докладніше
06 листопада 2020, 10:35

Модернізація законодавчих актів у сфері трудових відносин та зайнятості у 2020 році триває

 

Як відомо, внесений Урядом до Парламенту 28 грудня 2019 року проект Закону України «Про працю», який передбачав комплексну модернізацію трудового законодавства, був відкликаний 04 березня 2020 року у зв’язку з відставкою Прем’єр-міністра України Гончарука О. В..

Водночас, робота з модернізації трудового законодавства тривала, зокрема, і з урахуванням викликів, які постали перед ринком праці в 2020 році.

Цьогорічну роботу парламентарів над актуалізацією трудового законодавства можна розмежувати за кількома напрямками:

 

Запобігання наслідкам глобальної пандемії короновірусу

У зв’язку з запровадженням карантину та з метою протидії поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), було вжито невідкладні заходи щодо оптимізації національного законодавства в сфері трудових відносин та зайнятості населення з метою мінімізації тяжких економічних наслідків, пов’язаних з поширенням коронавірусної інфекції.

 1. 17 березня 2020 року прийнято Закон України № 530-ІХ „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” (далі - Закон № 530-ІХ), яким заборонено проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, зокрема у сфері законодавства про працю, врегульовано право надавати відпустки без збереження заробітної плати на весь період карантину.

 2. Закон № 530-ІХ також передбачив розширення можливосте й щодо надання відпусток за власний рахунок, перебачивши, що термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину, запровадженого відповідно до законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, не включається у загальний термін відпустки за власним бажанням. Така відпустка може надаватись на весь період карантину.

 3. Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” (далі – Закон № 540-IX) прийнято пакет законодавчих змін, спрямований на підтримку українців та їхнього бізнесу під час протидії розповсюдженню коронавірусної хвороби COVID-19.

Так, Законом № 540-IX внесено зміни до статті 47-1 Закону України „Про зайнятість населення”, якими передбачається надання державною службою зайнятості допомоги по частковому безробіттю працівникам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції без припинення трудових відносин з підприємством, та працівникам, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцями із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва через зупинення (скорочення) їх діяльності на період дії карантину.

 4. Крім того, внесено зміни до Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, якими передбачено, що на період дії карантину виплата допомоги по безробіттю може здійснюватися без особистого відвідування безробітним центру зайнятості, за умови підтвердження безробітним наміру перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації (телефонний зв’язок, електронні засоби тощо).

 5. Також Законом № 540-IX внесено зміни до статті 60 Кодексу законів про працю України, якими регламентовано гнучкі форми організації праці. При цьому може передбачатися за домовленістю між роботодавцем і працівником фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки та змінний час, протягом якого він на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу. Умову про роботу з гнучким графіком роботи на період карантину достатньо передбачити в наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу. Гнучкі форми організації роботи не тягнуть за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Важливим нововведенням Закону № 540-IX стало запровадження норм щодо дистанційної праці, що створює додаткові можливості для зайнятості, сприяє оптимізації праці та належному поєднанню працівниками сімейних та трудових обов’язків.

 6. Також у разі неможливості застосування віддаленої роботи, гнучких графіків та у разі незгоди працівника на реалізацію ним права на відпустку, у роботодавців з'явилися правові підстави для запровадження простою. Задля зменшення фінансового навантаження на роботодавців під час запровадження ними простою, Законом № 540-IX внесено зміни до статті 113 Кодексу законів про працю України, відповідно до яких оплату часу простою на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, знижено до розміру двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Нововведення дозволили пом’якшити негативний вплив від дії карантинних заходів, запобігти масовим вивільненням працівників, відправці їх в неоплачувані відпустки, зупинці діяльності підприємств та сприяли освоєнню нових форм організації праці.

 

Регулювання сфери оплати праці

 1. Законом України від 13 квітня 2020 року № 553-IX «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі Закон № 553) було встановлення обмеження у розмірі 10 мінімальних заробітних плат на нарахування заробітної плати та винагороди згідно трудових та цивільно-правових договорів працівникам, службовим і посадовим особам бюджетних установ: (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) керівникам, членам виконавчих органів та наглядових рад суб’єктів господарювання державного сектору економіки (включаючи державні банки), управління якими здійснюється відповідно до законодавства про управління об’єктами державної власності.

 2. 25 серпня 2020 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 822-ІХ, відповідно до якого з 1 вересня поточного року розмір мінімальної заробітної плати збільшено до 5000 гривень.

 3. Проектом Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», зареєстрованому у Верховній Раді України 14 вересня 2020 року за № 4000, передбачено збільшення мінімальної зарплати з 1 січня 2021 року до 6000 грн, а з 1 липня 2021 року - до 6500 гривень.

Зміна мінімальної заробітної плати відображає підвищення вартості життя та зростання середнього рівня заробітної плати і є одним з кроків забезпечення підвищення конкурентоздатності національного ринку праці у боротьбі із ринками сусідніх країн за робочу силу.

 

Робота по вдосконаленню регулювання трудових відносин триває

 1. Верховна Рада України 03 листопада 2020 року прийняла за основу проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи» (№ 4051 від 04.09.2020), нормами якого передбачається розмежування дистанційної та надомної роботи, удосконалюється механізм дистанційної роботи, зокрема запроваджується законодавчий механізм поєднання дистанційної роботи з виконанням роботи на робочих місцях у приміщеннях чи на території роботодавця, встановлюється порядок забезпечення дистанційного працівника засобами роботи, встановлюється гарантований період вільного часу для відпочинку (період відключення).

Законопроектом також передбачається забезпечення можливості ознайомлення працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором, локальними нормативними актами роботодавця, повідомленнями та іншими документами, з якими працівник має бути ознайомлений у письмовій формі, шляхом обміну електронними документами, а також  забезпечення можливості дистанційного ознайомлення працівника з вимогами щодо охорони праці шляхом використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема, відеозв’язку.

2. Верховною Радою України 02 вересня 2020 р. прийнято в першому читанні поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» (№ 3623 від 10.06.2020).

Вказаним законопроектом пропонується запровадження ведення трудових книжок в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. Прийняття вказаного законопроекту дозволить перевести облік інформації про трудову діяльність працівника в електронну форму та відмовитись від ведення трудових книжок, що суттєво знизить  витрати роботодавця на адміністрування працівників та підвищить привабливість офіційних трудових відносин.