Перший заступник голови Комітету Каплін С.М., зокрема, наголосив на тому, що запропонований до затвердження у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу та для основних соціальних і демографічних груп населення, як і в попередні роки, є значно нижчим від фактичного прожиткового мінімуму, тобто реальної вартісної величини наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, що забезпечують нормальне функціонування організму людини, збереження її здоров’я, задовольняють основні соціальні і культурні потреби особистості.

Так, за інформацією Міністерства соціальної політики України, фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах липня 2018 року в розрахунку на місяць на одну особу, а також для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення, становить:

на одну особу – 3 261,41 грн. (3 744,61 грн. – з урахуванням суми обов’язкових платежів);

для дітей віком до 6 років – 3 092,44 грн.;

для дітей віком від 6 до 18 років – 3 778,22 грн.;

для працездатних осіб – 3 380,94 грн. (4 199,93 грн. - з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства);

для осіб, які втратили працездатність – 2 744,14 грн.

Тобто розмір прожиткового мінімуму, запропонований Урядом у проекті Держбюджету на 2019 рік, менший від фактичного прожиткового мінімуму, обрахованого у цінах липня 2018 року – у 1,8-2,2 рази. І це при тому, що в липні 2018 року було відмічено зниження споживчих цін порівняно з попереднім місяцем на 0,7%.

Крім того, Каплін С.М. зауважив, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2018 року та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року у справі №826/3639/17 постанову Кабінету Міністрів України № 780 від 11.10.2016 «Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення» визнано протиправною та нечинною.

Парламентарії звернули також увагу на те, що розмір пропонованої на 2019 рік мінімальної гарантії в оплаті праці не відповідає ні рекомендаціям Міжнародної організації праці, ні критеріям країн Європейського Союзу, Урядом вкотре свідомо планується сповільнення темпів підвищення мінімальної зарплати. Така державна політика у сфері доходів громадян навряд чи сприятиме забезпеченню економічного зростання у 2019 році, як заявлено в пояснювальній записці до проекту № 9000, «головним чином, за рахунок розширення внутрішнього попиту, як споживчого, так і інвестиційного».

С.М.Каплін звернув увагу на те, що Урядом вже тривалий час не переглядаються умови оплати праці працівників закладів та установ охорони здоров’я, освіти і соціальної сфери.

Як один із негативних моментів народні депутати відмітили положення пункту 10 розділу «Прикінцеві положення» проекту, яким встановлено, що у 2019 році при визначенні посадових окладів та заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів застосовується прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року.

Таким чином, Уряд всупереч своїм же заявам у пояснювальній записці до проекту закону № 9000, що в Україні «в цілому, у 2018 році триває тенденція економічного зростання», в той же час планує не виконувати вимоги Закону України «Про державну службу» щодо забезпечення достатнього рівня оплати праці державних службовців та «заморозити» заробітну плату і грошове забезпечення працівників державних органів.

Комітет пропонує вилучити статтю 9 законопроекту, положення якої, на думку парламентаріїв, підтверджують збереження негативної практики встановлення такого тимчасового соціального показника як «рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум)» для призначення допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», що не відповідає конституційним вимогам. Згідно з статтею 46 Конституції України соціальні виплати та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Члени Комітету також пропонують вилучити пункт 6 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту, який, на їхню думку, «продовжує багаторічну негативну практику попередніх років, коли Кабінету Міністрів України надається право встановлювати порядок і розміри застосування норм і положень окремих законодавчих актів, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів».

Це стосуватиметься дії соціальних норм, які передбачають розміри виплат або порядок отримання гарантій для військовослужбовців (грошові виплати резервістам, забезпечення житловими приміщеннями, реалізація права на охорону здоров’я та медичну допомогу), осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та рятувальників (забезпечення житлом, пільгове кредитування), поліцейських (житлове та медичне забезпечення), державних службовців (встановлення мінімального розміру посадового окладу групи 9 у співвідношенні до прожиткового мінімуму для працездатних осіб) тощо.

Комітет направив свої зауваження та пропозиції профільному комітету з опрацювання законопроекту - Комітету з питань бюджету і пропонує їх врахувати під час доопрацювання.