Дистанційна та надомна робота - реальність українського ринку праці

Комітет
03 листопада 2020, 16:47

       03 листопада 2020 року Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи № 4051, поданий народним депутатом України Галиною Третьяковою та іншими народними депутатами України.

Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів доручено доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

Зазначений законопроект у своїй меті несе запровадження в Україні двох нових форматів роботи для людей найманої праці:

- дистанційна робота - коли робота виконується працівником поза приміщеннями роботодавця в будь-якому місці за його вибором та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;

- надомна робота – коли робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших заздалегідь обраних ним приміщеннях, які характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності.

Таке рішення парламенту в першу чергу позитивно вплине на умови праці та захист інтересів українців, що вже більше 7 місяців в тій чи іншій мірі зазнають обмежень, спричинених поширенням коронавірусної інфекції COVID-19.

За оцінками Міжнародної організації праці, до пандемії COVID-19 відносно незначна частина населення у світі працювала дистанційно на постійній основі - 8% світової робочої сили, або приблизно 260 мільйонів працівників. Для країн Європейського Союзу у 2019 році частка дистанційних працівників у віці 15-64 років становила лише трохи більше 5%.

Пандемія очікувано змінила ситуацію. За даними аналітичного центру Cedos, у розпал пандемії — у березні-квітні — в тій чи іншій мірі вдома працювали дві третини (62%) всіх працюючих у США (згідно з панельними даними Gallup). У Німеччині та Угорщині в аналогічний період в тій чи іншій мірі роботу вдома виконувала чверть усього зайнятого населення, а в Чехії та Польщі таких працівників була майже третина. За даними дослідження соціологічної групи «Рейтинг», станом на березень 29% дорослого населення України працювали дистанційно.

Зокрема, законопроектом № 4051 передбачається, що при надомній роботі на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи та організації, якщо інше не передбачено у трудовому договорі.

Положення законопроекту також спрямовані на усунення існуючих випадків дискримінації на ринку праці. Так, працівник відповідно до положень законопроекту матиме можливість вимагати від роботодавця тимчасовий (до 2-х місяців) перехід на дистанційну роботу у випадку, якщо на робочому місці щодо нього було вчинено дії, що містять ознаки дискримінації.

Крім того, проект Закону має на меті захистити права молодих батьків, надаючи їм можливості працювати в гнучких умовах надомної чи дистанційної роботи. Крім того, працівнику, який має дитину віком до 3 років або здійснює догляд за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, надається можливість виконувати свою роботу на умовах дистанційної роботи.

Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів очікує пропозиції та поправки до тексту законопроекту від народних депутатів України до 17 листопада 2020 року включно.