09 грудня 2020, 08:39 ( Комітет )

СТЕНОГРАМА засідання Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 09 грудня 2020 року

 Веде засідання перший заступник голови Комітету ЦИМБАЛЮК М.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Радий бачити всіх на засіданні нашого Комітету з соціальної політики та захисту прав ветеранів. Розпочинаємо нашу роботу. Кворум є. Порядок денний ми затвердили ще на крайньому нашому засіданні. Я вважаю, що ми продовжимо розгляд питань порядку денного. Єдине, нам слід проголосувати сьогодні режим нашої роботи. Пропонується, як завжди, годину часу. Немає заперечень? Немає. Є пропозиція працювати до 12-ї години. Хто за таку пропозицію, члени комітету, прошу голосувати.

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко - за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто у нас ще? Гривко.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко - за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми чуємо. Дякую.

Гривко - за. Одноголосно.

Перше питання порядку денного: про схвалення Рекомендацій слухань у комітеті Верховної Ради на тему: "Проблеми реформування системи пенсійного  забезпечення". Хто у нас може…

 

БАБЕНКО М.В. Можна я два слова скажу?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола.

 

БАБЕНКО М.В.  Шановні колеги, на минулому засіданні ми проголосували рекомендації, в які включили запропоновані мною зміни. Сьогодні, я так бачу, Галини Миколаївни немає ще, да?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще немає, вона затримується.

 

БАБЕНКО М.В. Немає. Сьогодні Галина Миколаївна просить внести певні зміни до тих змін, які були внесені мною. І ми попередньо з нею погодили, що… Я не знаю, чи є там хтось з Апарату, хто може зачитати ті зміни, які вона пропонувала зняти? Може хтось зачитати чи мені зачитати? Мене чутно нормально?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Микола. Я вважав би, давайте ми це питання перенесемо на пізніше, коли буде Галина Миколаївна.

 

БАБЕНКО М.В.  Добре, давайте, так буде правильніше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щоб було етично, об'єктивно і правильно.

І переходимо до наступного питання порядку денного.

 

_______________. А можна, прошу вибачення?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

_______________. Я хотів би, щоб підняти все-таки питання врахування застережень і пропозицій Пенсійного фонду, які були. Вони там в більшості мають, скажімо, певні уточнення, але секретаріат сказав, що ми все-таки під протокол повинні попросити врахувати ці зауваження. Я просив би, якщо можна, щоб все-таки врахувати при доопрацюванні ті застереження, і пропозиції, які давали із сторони Пенсійного фонду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Євгеній. Я думаю, що ми це в робочому порядку розглянемо.

 

_______________. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у нас є наступне питання порядку денного - це щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Постанови про заходи щодо запровадження Електронного реєстру листків непрацездатності. Якраз вчасно прибула Галина Миколаївна, через те я передаю керівництво  в її руки.

Дякую.

 

Веде засідання голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧА. Вітаю, Михайло Михайлович! Вітаю всіх шановних народних депутатів! Секретаріат попрацював над текстом постанови щодо електронних лікарняних листів, запропонував свої зміни. Вони стосуються в першу чергу того, щоб ми прибрали окремо міністерства, а надаємо рекомендації в Кабінет  Міністрів України відповідно. І в мене пропозиція наразі ще змінити трішечки терміни, тому що, навіть якщо ми на наступному тижні приймемо цю постанову, будемо просити Погоджувальну раду, щоб вони включили в порядок денний на наступному тижні, то в будь-якому випадку до 1 січня встигнути прозвітувати структури Кабінету Міністрів не зможуть. Тому пропозиція - змінити по тексту, змінити терміни на 15 січня, і відповідно термін впровадження електронних лікарняних листів запропонувати у постанові не 1 січня 2021 року, а 1 лютого 2021 року.

Будь ласка, шановні народні депутати... 15 лютого.…(Не чути)… Тобто прозвітувати Кабінету Міністрів до 15 лютого і запровадити лікарняні листи до 1 лютого. Отакі терміни. І відповідно далі в нас по тексту є те, що Кабінет Міністрів  щоквартально звітує про те, як впроваджуються електронні лікарняні листки.

Будь ласка, шановні народні депутати, якщо є питання... Нема? Якщо всі готові голосувати, то пропоную проголосувати з цими правками постанову, ну, вона в цілому голосується, зразу рекомендувати Верховній Раді України проголосувати постанову в цілому відповідно після опрацювання зауважень комітету, з тими зауваженнями, які ви зараз озвучили, і запропонувати на Погоджувальній раді включити це до порядку денного на тиждень з 15 грудня цього року відповідно.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Хто у нас на зв'язку? Пан Бабенко.

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Вітаю вас, пан Микола! Я радію, що у вас були дуже легкі симптоми при протіканні хвороби. Ми вас вітаємо!  

 

БАБЕНКО М.В. Уже здоровий фактично. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Добре. Дуже добре. (Шум у залі)

 Пропоную повернутися до першого питання, тим більше, що ми з паном Миколою щойно розмовляли, щодо пропозицій до наших рекомендацій слухань, які в тому числі ми будемо затверджувати у Верховній Раді. В першу чергу його пропозиції, які він запропонував, вони стосувалися того, щоб ми знайшли і зробили, там таке зауваження безпосередньо в наших рекомендаціях, що впровадження другого рівня пенсійного забезпечення має відбуватися не за рахунок роботодавців.

Наша дискусія з паном Миколою, вона була також і на рахунок того, щоб це було, якщо це не за рахунок роботодавців, то і не за рахунок людини, а, таким чином, нам потрібно рекомендувати Кабінету Міністрів, і ми знаємо, що на це налаштований і Прем'єр-міністр, знайти компенсатори, за рахунок яких будуть накопичуватися власні накопичувальні пенсійні фонди. Тобто ми можемо в рекомендаціях це відобразити. А пан Микола пропонує саме акцентувати увагу на тому, що ми саме рекомендуємо робити це не за рахунок роботодавців.

Будь ласка, пан Микола, може, ви скажете там...

 

БАБЕНКО М.В. Я дякую за те, що надали мені слово. Я пропоную робити це не за рахунок роботодавців. Пропонуємо Кабінету Міністрів шукати компенсатори, можливо, за рахунок зменшення ставок інших податків, можливо, компенсатори за рахунок перерозподілу ЄСВ між фондами, але питання буде відкрите. І в той час, коли ми будемо вже бачити конкретні законопроекти, тоді ми будемо дискутувати цю тему, але зараз у рекомендаціях ми вже... Галина Миколаївна, я хочу звернути вашу увагу на те, що на минулому засіданні комітету ми вже проголосували про включення всіх цих правок до складу рекомендацій. Тобто відповідно до наших з вами домовленостей ми зараз маємо проголосувати не за включення цього пункту, а за виключення іншого пункту, а за виключення пункту, пов’язаного з тим, що там позиція Міжнародної організації праці, яка не рекомендує робити другий рівень за рахунок приватних фондів і так далі. Ми маємо оцей пункт виключити. Мене чутно нормально?

 

ГОЛОВУЮЧА. Так, чутно нормально. Але ми маємо розуміти, що Україна має дослухатися до порад, але робити те, що потрібно її громадянам.

 

БАБЕНКО М.В. Я погоджуюсь.

 

ГОЛОВУЮЧА. Я думаю, що Міжнародна організація праці, коли вона рекомендує запроваджувати другий рівень, вона мала б сказати, в якій країні відсутня накопичувальна система як така, в Європі...

 

БАБЕНКО М.В.  Але тому, враховуючи, що ми – суверенна держава, я і пропоную зараз виключити цей пункт, і все, а всі інші пункти залишаються.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тоді, таким чином, ця пропозиція… Ви не підкажете пункт, щоб ми зробили…?

 

БАБЕНКО М.В. Хай там у секретаріаті зараз, тому що воно... хотів зауважити це…

 

ГОЛОВУЮЧА. Ірина Ростиславівна, ви...

 

_______________ (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Я бачу, що пан ........... руку підняв, і, може, ще у шановних народних депутатів будуть ще зауваження?

Будь ласка, пан Сергій.

 

_______________. Доброго дня, шановна Галина Миколаївна, шановні члени комітету, запрошені. Я стосовно 2 пункту, про який йшла дискусія: впровадження накопичувальної професійної, підкреслюю, пенсійної системи, без додаткових витрат роботодавців, хотів висловитися.

Пані міністр соцполітики Марина Лазебна, вона подавала цей законопроект і на засіданні урядового комітету, і на засіданні уряду як такий, що не призводить до додаткових витрат роботодавців. Тому я не бачу тут ніяких протиріч. Просто, за нашими підрахунками, він призводить. Це буде, ну, як мінімум, чесно, якщо залишити в такій редакції.

Сама пані міністр казала, що додаткових витрат не буде. Тому це в логіці уряду буде тоді. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. У нас йдуть дискусії, в тому числі і з урядом, щодо цього законопроекту. Поки що позицію… і урядовці, є деякі міністерства, які уникають прямої відповіді. Наприклад, Мін'юст надав нам відповідь, коли ми запитали, чи вони підтримують цей законопроект, вони надали відповідь, що відповідно до Регламенту Кабінет Міністрів визначить особу, яка буде відповідальна за просування цього законопроекту. Це, звісно, не відповідь. Це таке уникнення відповіді відповідно. Але поки що щодо цього законопроекту….. схеми, я не чула поки що позитиву ні від кого: ні від асоціацій роботодавців, я думаю, що так само профспілки, ми ще не говорили на цю тему.

Пан Шубін, будь ласка, пан Олександре.

 

ШУБІН О.О. Галина Миколаївна, хотілося б наголосити на тому, що при запроваджені другого рівня особливо важливим є питання гарантій збереження накопичень від інфляційного знецінення і від можливих шахрайських дій… (Не чути)… Міжнародні партнери наголошували на тому, що це обов'язкового необхідно передбачити. І також, щоб це не відбувалось за рахунок зменшення гарантій по солідарній системі.

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, це дуже важливе зауваження, щодо того, що накопичувальний рівень має бути додатковим. Так каже і Президент, що це друга пенсія, це не за рахунок зниження зобов'язань солідарного рівня.

Дуже добре зауваження. Пані Ірино, ви зможете його ……?

Я тільки, пане Олександре, у мене до вас тільки прохання. Ми вже не знаходимося на стадії загальних слів, і коли ми кажемо "гаранті"ї, то я б хотіла, щоб ми більш детально казали, що це за гарантії. Гарантії щодо якої суми? Щодо внесених коштів? Щодо …… доходу? Щодо дотаційного доходу у розмірі інфляції? Чи це гарантії  у вигляді пруденційного нагляду? Чи це гарантії у вигляді прямої гарантії, прямої гарантії від бюджету чи від приватної структури, чи від самоврядної структури? Я би хотіла, щоб ми вже починали йти глибше, бо якщо розробляти текст закону, то потрібно відповідати на всі оці питання, які я щойно задала.

Тому мене цікавить ваша позиція не тільки щодо гарантування, я думаю, що ми зацікавлені в ній всі, громадяни України, але і більш детально, як ви бачите цей механізм. Прохання... Прошу.

Пан Євген Капінус, будь ласка.

 

КАПІНУС Є.В. Галина Миколаївна, я хотів би, вже говорив просто,  ми надавали відповідні пропозиції і застереження до відповідного рішення, вони в більшості мають, скажімо, редакційний характер. Але секретаріат для протоколу попросив, щоб ми ще раз наголосили прохання про включення зазначених пропозицій в рішення, оскільки вони на сьогодні не мають, скажімо так, можливості їх врахувати.

Тому я просив би, щоб ті пропозиції, які йшли від Пенсійного фонду, також були долучені і враховані при підготовці відповідного проекту рішення.

 

ГОЛОВУЮЧА. Вони наразі не враховані, правки?

 

КАПІНУС Є.В. Да, вони наразі не враховані.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тоді, шановні народні депутати, тоді в мене пропозиція. В зв'язку з тим, що надійшли пропозиції від Федерації роботодавців України, від профспілок і від Пенсійного фонду, в мене тоді пропозиція доопрацювати в секретаріаті ці зауваження... І Бабенко Микола, щодо доопрацювати в частині пошуку компенсаторів, узгодити правки з паном Миколою і принести це на наступне засідання комітету. Бо наразі ми всі правки не зможемо в усній формі проголосувати, правильно?

 

БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна, я ще раз... Ви мене чуєте? Я ще раз звертаю увагу на те, і секретаріату в тому числі, що відповідно до рішення, яке ми прийняли на минулому засіданні, всі мої правки були вже включені в тіло рекомендацій. Тому зараз стоїть питання не про включення моїх правок, а про виключення однієї позиції.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Миколо, ми поки що рішення не голосуємо. Ми взяли до уваги всі пропозиції і доручаємо секретаріату доопрацювати цю постанову до наступного засідання комітету. Я думаю, що ми зберемося на цьому тижні хоча б задля того, щоб цю постанову випустити, тобто рекомендації ці випустити. Щоб розуміли, в який спосіб і за яким напрямом ми йдемо далі при опрацюванні двох рівнів пенсійного забезпечення.

Тому зараз ми голосуємо про врахування всіх зауважень, в тому числі і вашого, і ваших шість були вже включені до проекту рекомендацій. І відповідно опрацюємо пропозиції Пенсійного фонду, і після того проголосуємо. Поки що ми переносимо розгляд цього питання на наступне засідання комітету.

Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

Сергій Гривко.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко - за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Ми переходимо до пункту 3 нашого порядку денного. Попросив слова у нас Ярослав Кучер від МОЗ щодо реєстру лікарняних, послухаємо його.

Будь ласка, пан Ярослав.

 

КУЧЕР Я.О. Доброго дня, шановні депутати, радий вас всіх бачити. Хотів би прокоментувати ситуацію по лікарняним.

Ми зараз надавали свої пропозиції щодо зміни дати їх запуску. Не хочу вдаватися у великі деталі, чому це пов'язано, там з нормативними питаннями, але в першу чергу хочу нагадати, що електронна система охорони  здоров'я, вона будується на принципі державно-приватного партнерства. Тобто ми зі свого боку маємо забезпечити інтерфейси, набір баз даних для взаємодії всередині держави, а медичні інформаційні системи відповідно, які встановлені в закладах охорони здоров'я, мають зі свого боку оновитися, для того щоб працювати з цими лікарняними.

У нас була зустріч у Кабінеті Міністрів, яку організовувало Міністерство цифрової трансформації, де були всі ключові медичні інформаційні системи, які чітко повідомили, що їм потрібно для запровадження на своєму боці всіх технічних обмежень два місяці з моменту уточнення всіх питань по нормативці. Тобто ми  хотіли б звернути увагу комітету все-таки, що ми не зможемо запуститися в тих числах, які пропонуються, і хотіли б подати число – березень, для того щоб воно все запрацювало так, як має бути.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пане Ярославе, дякую вам за виступ. Хочу вам сказати, що впровадження електронних листів відбувається впродовж... я 5 років пам'ятаю. Я думаю, що пані Королевська більше пам'ятає терміни. І хочу наголосити, що те, що з 1 січня 2020 року .... навпіл діджиталізованому режимі Фонд соціального страхування готовий був брати інформацію від лікарів.... хворих, і далі контролювати, щоб вони не виписували це заднім числом і щоб не було фальсифікованих папірців, роздрукованих там десь, щоб сам папірець не був фальсифікований, вони були готові робити це в навпіл діджиталізованому режимі з 1 січня 2020 року.

Тому, будь ласка, провадьте систему. Якщо ви не можете її запустити діджиталізовану,запроваджуйте напівдідждиталізовану. Якщо вам потрібно 2 місяці, чи 9 місяців, чи 5, беріть в Кабінеті Міністрів і впроваджуйте. Але механізм для того, щоб запобігти витратам з Фонду соціального страхування щодо лікарняних, які виписуються заднім числом, і механізм, який би запобігав фальсифікованим папірцям, механізм цей мав би бути запроваджений ще 5 чи 7 років тому.

У нас, нагадаю вам, не такий простий держаний бюджет на наступний рік. Ми думаємо як народні депутати, що через цю систему витікає багато грошей, які повинні йти на допомогу громадянам. І саме для того, щоб дати допомогу тим, хто в ній нужденний, а не тим, хто в злочинний спосіб набуває себе як бенефіціарів оцих сум… Нагадаю вам, що лікарняний лист, за опитуванням людей, які приходять до Комітету соціальної політики, коштує 500 гривень. Тому ми маємо оцю ситуацію випередити, і Кабінет Міністрів має надати нам цей механізм. Якщо він сам цього не робить і сам такі не встановлює терміни, то ми встановлюємо як Верховна Рада терміни.

І ще раз хочу вам нагадати: термін запуск з 1 лютого фігурує у всіх презентаціях, які були зроблені, в тому числі під час комітетських слухань в Комітеті соціальної політики та захисту прав ветеранів . Ми не витребовували від Кабміну встановлення цих термінів, але ми почули, що ви готові з 1 лютого. Тепер ви кажете про те, що....... будуть змінюватися. Прокоментуйте, будь ласка.

 

КУЧЕР Я.О.  Дякую.

Я абсолютно з вами погоджуюсь, з тими проблемами, які має вирішити електронний лікарняний. Я особисто приймав участь в тестуванні так званої спрощеної моделі, про яку ви говорили. Тобто вона не є, вона не замінює собою... вона не прибирає ті ризики, які зараз у нас є. Тобто, якщо ми зараз переходимо на спрощену модель на, умовно кажучи, там сайті Фонду соціального страхування або інше, там непоганий є інтерфейс, є там свої технічні моменти, які треба покращити, але в цілому ми протестували.  В більше ніж 700 закладів охорони здоров'я ми надіслали інформацію, що давайте протестуємо.

В чому полягає питання, давайте відверто. У нас продаються папірці зараз, які можна купити на ОLX. Якщо ми впровадимо цю спрощену систему, вона не змінює підходу взагалі до видачі лікарняних. Тобто так само ці папірці, просто перейдуть в електронну форму, і так само їх будуть виписувати. У нас є логіка по-іншому, що коли пацієнт заведений взагалі в електронну систему охорони здоров'я, що це є підтверджений громадянин, що по ньому є історія, що він звертається в ту чи іншу клініку, видно лікаря, видно статистично, хто виписує, тобто який його шлях, чи треба йому виписувати, чи він звертався, може, він по  реімбурсації отримав якісь там ліки. Тобто це фіксує…

 

ГОЛОВУЮЧА. Ярославе, гаразд. Дивіться, нам не потрібна лекція щодо того, як вести облік хвороб окремого громадянина, чесно, не потрібно.

 

КУЧЕР Я.О. Але нам потрібен  певний результат…

 

ГОЛОВУЮЧА. Ми маємо контролювати, який лікар виписує за день 200 лікарняних листів. Оце ми маємо контролювати. І чому це відбувається.  Тому що, дійсно, 200 громадян  звернулося з COVID, чи тому що ці 200 лікарняних листів, він за це отримав дохід. І у разі, якщо аналітично  ми переходимо з вами до системи "Б", нагадаю, де економічні злочини контролюються в аналітичний спосіб. Якщо хтось, аналітично видно, що лікар цим зловживає, за аналітикою, щодо нього тоді починаються якісь дії. Так діє будь-яка структура, яка запобігає в тому числі і злочину в соціальній сфері.

Ми маємо винайти кошти від тих, хто зловживає цими коштами. І тому завдання ті, що ставить Комітет соціальної політики, вони відрізняються від тих завдань, які ставить собі МОЗ. А тому ми і кажемо: Кабінету Міністрів встановити електронний лікарняний лист, який би допомагав нам враховувати оці ризики зловживання цією системою. Ви, мабуть що, розробляєте якусь іншу систему. Будь ласка… Я тоді не знаю…

 

КУЧЕР Я.О. Я, з вашого дозволу, хвилину, ще можу прокоментувати, якщо ви дозволите.

 Дивіться, я відверто вам скажу, що для мене як для заступника міністра в МОЗі це питання електронних листків непрацездатності є максимально пріоритетним. Я коли прийшов на посаду, я цим почав займатися з першого дня. Я глибоко вник і в технічні питання, і в проблематику.

Я відверто хочу сказати до всіх шановних учасників комітету, що той час, який ми просимо нам виділити, він фізично зараз нічого не вирішує для того, але ми пройдемо точно правильним, цивілізованим шляхом. І я просив би комітет звернути на це увагу - і продовжити терміни на ті, що були надані по пропозиції Міністерства охорони здоров'я. І ми отримаємо правильний, якісний, цивілізований продукт. І я готовий кожному учаснику комітету окремо пояснити, в чому полягає логіка цього процесу, щоби не втрачати час. Це буде точно правильно. І, зі всією повагою до вас, ви отримаєте якісний сервіс. Це має так бути, цивілізовано.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Ярославе.

Пан Остапенко.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Добрий день! Пане Ярославе, скажіть, будь ласка, 1 лютого ми отримаємо систему електронного обліку ….. листів працездатності?

 

КУЧЕР Я.О. Ні, ми не отримаємо цю систему.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Ви взяли цей термін, Кабінет Міністрів. Міністерство охорони здоров'я входить до…. Кабінету Міністрів, чи це окремий якийсь орган центральної виконавчої влади? Ви взяли, у нас зараз грудень і січень, два місяці, як ви сказали,….. для того щоб конкретно ввести з 1 лютого ті пропозиції, які ви хочете ввести.

 

КУЧЕР Я.О.  Дякую вам за ваше запитання. Ще раз хочу повернутися до цього. Ми можемо ввести будь-що і написати на папері, тобто яким чином воно має бути. Зі сторони Міністерства охорони здоров'я нормативні питання, які вирішуються разом з нашими партнерами, вони запущені. Але з цього терміну зараз, якщо ми навіть приймемо, що все, ми завтра біжимо, нашим партнерам - розробникам медичних інформаційних систем треба два місяці на розробку. Бо в лікарнях використовується певне програмне забезпечення, з яким мають працювати лікарі. Вони проходять навчання. Вони обирають цей програмний засіб. Він відрізняється різним функціоналом і працює з центральної бази даних. Якщо ми зараз їм щось дамо, ну, ззовні або почнемо, ми вже це проходили, протестували, так неправильно. І самі лікарі нам надали ці рекомендації.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пане Ярославе, давайте ми перейдемо до формальної частини. Ви пропонуєте змінити терміни, я правильно розумію, в проекті постанови? Давайте конкретно до слів, технічно, там слово таке-то на таке-то. Будь ласка, що ви пропонуєте,  і я після того буду просити народних депутатів визначитися щодо цих термінів.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Я ще додам трошки. Пане Ярославе, два місяці, сьогодні 9 грудня, тобто 9 лютого ми отримаємо вашу програму в повному обсязі, так чи ні? 

 

КУЧЕР Я.О. Дивіться, ми надавали свої пропозиції в цьому, і ми їх не змінюємо жодні, ми надсилали їх письмово, що наш термін – це кінець березня 2021 року, ми встигнемо в цей період з медичними інформаційними.....

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Це виходить у нас - 4 місяці, не 2 місяці. Ми тут можемо врахувати. Скажіть, будь ласка, а ви скільки на посаді знаходитись?

 

КУЧЕР Я.О. Я не почув, будь ласка, повторіть.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. У нас виходить 4 місці: грудень, січень, лютий і березень. Ми також вміємо рахувати. І скажіть, будь ласка, ви на посаді скільки знаходитись в МОЗі?

 

КУЧЕР Я.О. В нас в чому питання, звідки ми рахуємо ці 2 місяці. Тобто 2 місяці ми рахуємо на технічну розробку після закриття всіх нормативних питань. Наприклад, по інвалідності з Мінсоцом є питання. Вони всі закриваються в грудні. У нас є домовленості, у нас є відповідно жива робоча група, і учасники в тому числі тут присутні. Воно не падає з неба, це нормальний, відпрацьований процес. 2 місяці з моменту....... Я вам кажу, що наш розрахунок чіткий, ми почали готуватися до цього.

 

_______________. Пане Ярослав, ще було питання: а ви на посаді скільки вже знаходитись?

 

КУЧЕР Я.О. Я на посаді знаходжусь з 3 червня.

 

_______________. Тобто, якщо ви займаєтесь цим питанням з 3 червня, то ви нам тільки зараз надаєте своє бачення, проблеми, які є, а як ви вирішували це питання з червня місяця?

 

КУЧЕР Я.О. З червня місяця, дивіться, з червня місяця була надана система, яку ми протестували, додали до неї заклади охорони здоров'я, вийшли в  публічну комунікацію. Я особисто сказав, що давайте запускати спрощену модель, тому що є запит в тому числі від суспільства і від комітету. Ми її протестували, реально протестували, саме з Пенсійним фондом, але воно не працює так, як має бути, воно питання глобального не знімає. Ми залучили експертне середовище, ринок залучили, Мінцифру ту саму залучили, тобто вирішили йти до цільової моделі. Була спрощена модель, яка була запущена, воно не заміняє собою нічого абсолютно. Тобто ми просто папірці, які продавались, переводимо в електронну форму, і лікарі мають навчитись в системі, яка є, щось там робити.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановний пане Ярославе.

Будь ласка, шановні народні депутати, чи є в когось бажання переголосувати терміни у постанові по другому питанню в нашому порядку денному? Скажіть, будь ласка, пане Сергію, пан Миколо. Тут в залі у нас немає ініціаторів переголосовувати терміни?

 

_______________. Немає.

 

КУЧЕР Я.О. Це так печально. Але я хотів би все-таки, щоб ви прислухалися до позиції міністерства.

 

_______________. Галино Миколаївно, але, в будь-якому випадку, я думаю, що те, що заступник міністра зараз піднімав питання, що вони не готові, то ми ж розуміємо, що це правда в тому, що якщо ми будемо ставити якісь терміни і вони дійсно не будуть готові, то немає ж сенсу запускати цю систему, розумієте? Якщо вони відверто кажуть, що вони не впоралися, то давайте, можливо, тоді перенесемо термін. Тому що це ж робота з програмним забезпеченням. Хто з цим працював, той розуміє, що це не такі прості завдання.

 

КУЧЕР Я.О. 37 медично-інформаційних систем представлено на ринку. Я вам дуже дякую. Це 37 окремих компаній, які отримують від міністерства алгоритм .............., щоб напрацювати з центральною базою даних. Тобто все, що ми на нормативному рівні, там ми свої питання допрацюємо. Але 37 компаній мають це впровадити. І навіть ми запускаємося, коли там, на кінець березня, те, що я говорю, ми запускали коли медичний висновок про народження, це перший взагалі висновок, коли ми так розблокували з цим кодом, розібрались. Тобто його перспектива технічного запуску вже на багато легша, ніж висновки про народження. Це одна і та сама по суті система, і вони за два місяці її зроблять. Бо довідку про народження робили набагато довше, і вже є розуміння, як з цим працювати компаніям на ринку.

Тому я дуже був би вдячний, якщо б прислухались до пропозиції Міністерства охорони здоров'я.

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановний пане Ярославе, знову ж таки, я просила б вас працювати з народними депутатами раніше, до засідання комітету. Комітетські слухання, ......... наші працівники, відбувалися в жовтні 2019 року.

Будь ласка, Михайле Владиславовичу. А, 2020-го, в жовтні. І термін 1 лютого давали в жовтні. Це виходить, що термін жовтень давали ви вже, бо ви вже перебували на посаді. Правильно я розумію?

 

КУЧЕР Я.О. Я не буду це заперечувати, але моє завдання - вам говорити ту реальність, яка є, для того щоб зробити якісний продукт, за який я. відповідаю.

 

ГОЛОВУЮЧА. Спасибі. Дякую.

Пане Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Мене взагалі дивує така позиція заступника міністра, який публічно каже, що лікарі продають лікарняні листи. Це ви не в Комітет соціальної політики мали б звертатися, а в правоохоронні органи, якщо у вас є такі факти. А ви ставите під сумнів те, що сьогодні фахово лікарі працюють, яким всім дякувати за роботу… (Не чути) Це перше.

Друге. Наскільки я зрозумів, ви сказали, що з червня працюємо, і з першого дня вашої роботи це було пріоритетним. Якщо пріоритет - 9 місяців, вибачте, народити таку ініціативу і її реалізувати, то в мене є сумнів про здатність вами обіймати таку високу державну посаду. Я думаю, що це слід розглядати на рівні Кабінету Міністрів, першої особи, а зараз пропоную ніякий термін не змінювати, в іншому разі, ми породжуємо нефаховість на таких високих посадах. Ми рішення прийняли і будемо вимагати як контролюючий орган - Верховна Рада - виконання Кабінетом Міністрів своїх обов'язків.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Пане Ярославе, я вже давала достатньо слова, я думаю, що ви всі аргументи свої сказали. І я ще раз повернуся до того, що для того, щоб змінити рішення, у вас має бути більше ніж 50 відсотків народних депутатів членів нашого комітету, які б проголосували за таке рішення. Наразі я такого настрою від народних депутатів не бачу, а тому, якщо будуть від народних депутатів пропозиції щодо зміни нашого рішення, тоді будемо переголосовувати.

Дякую, шановні народні депутати. Переходимо до пункту 3 нашого порядку денного: щодо доцільності включення до порядку денного  сесії проекту Закону про внесення змін до статті 47 Закону України "Про зайнятість населення" щодо збільшення розміру допомоги по частковому безробіттю (реєстраційний номер 3016а), народний депутат Тимошенко, Цимбалюк, Івченко.

Будь ласка, Михайло Миколайович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати, ми запропонували законопроект за номером 3016а, який називається: про внесення змін до статті 47 Закону України "Про зайнятість населення" щодо збільшення розміру допомоги по частковому безробіттю. Саме законом "Про зайнятість населення" передбачено, що допомога по частковому безробіттю не може перевищувати прожиткового мінімуму для працездатних людей. Так, при фактичному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб за жовтень 2020 року сума становила 4 тисячі 867 гривень у середньому на рік, а офіційно затверджено прожитковий мінімум для працездатних осіб в сумі 2156 гривень, тобто 44,3 відсотка від фактичного розміру. Внаслідок заниження саме такого розміру прожиткового мінімуму, що є порушенням статті 46 Конституції України, занижуються розміри допомоги по частковому безробіттю.

Законопроектом ми пропонуємо як автори, що допомога по частковому безробіттю встановлюється за кожну годину, на яку працівникові було скорочено передбачену контрактом тривалість робочого часу із розрахунку двох третин тарифної ставки або плати, встановлених працівникові відповідно розряду. Розмір допомоги не може перевищувати чотирикратного розміру фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прошу народних депутатів підтримати законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановний пан Микола Бабенко, ви вели цей комітет, готові ви по ньому дати інформацію? Пане Миколо!

 

БАБЕНКО М.В. Пропоную підтримати. Я дуже погано чую просто.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Хочу нагадати, що до цього законопроекту від центральних органів виконавчої влади не подано жодних……….. які б підтримували цей законопроект. Міністерство розвитку економіки не підтримує прийняття. законопроекту. Я хочу просто, щоб ми по аргументах пройшлися. Основним аргументом є: збільшення розміру верхньої межі допомоги до чотирикратного розміру фактичного прожиткового мінімуму може призвести до розбалансування бюджету фонду та неможливості набуття допомоги по частковому безробіттю своєчасно та у повному обсязі. Тобто ми розбалансуємо єдиний фонд безробіття, який сьогодні знаходиться в управлінні, в регулюванні Міністерства економічного розвитку. Вони наголошують на тому, що для того, щоб знайти компенсатор, а це фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування, потрібно, власне, збільшувати єдиний соціальний внесок або …….. безпосередньо у фондах.

Тут навіть у пояснювальній записці написано, що Кабінету Міністрів опрацювати і знайти фінансові можливості. Водночас тут навіть і не Кабінет Міністрів, тому що Кабінет Міністрів у цьому фонді має тільки 33 відсотки насправді управління, а там має бути це збалансовано від федерації профспілок України, від федерації роботодавців і профспілок відповідно. І вони мають узгодити ту позицію, що наповнення фонду по безробіттю, частковому безробіттю має відбуватися безпосередньо за рахунок збільшення єдиного соціального внеску. Тут не може бути якихось там інших джерел.

Тому я прошу висловитися, по-перше, Міністерство економічного розвитку, по-друге, роботодавців і профспілки. Будь ласка, по черзі.  Мінеко,  хто від Мінеко сьогодні?

 

ОВЧАРЕНКО Р.Л. Овчаренко Руслан Леонідович, директор директорату розвитку ринку праці.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка.

 

ОВЧАРЕНКО Р.Л. Галина Миколаївна, ну, ви, в принципі, ті пропозиції, які надавалися нашим міністерством ще у вересні місяці, підкреслили, що саме збільшення розміру верхньої межі до чотирикратного розміру фактично може призвести до розбалансування бюджету фонду і неможливості надання саме своєчасної та в повному обсязі допомоги по частковому безробіттю. І це, в принципі, є основна причина, згідно якої ця пропозиція нашим міністерством не підтримується.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дивіться, у мене така пропозиція, бо ми розуміємо, що там фонди не доопрацьовують, фонди… Ви знаєте, що ми законопроект пана Папієва рекомендували Верховній Раді прийняти в першому читанні, і там є пункт щодо того, що кожен фонд має в частині ЄСВ показувати свою частку, і показувати, наскільки буде зростати єдиний соціальний внесок, якщо будуть збільшуватися ці зобов'язання.

В мене пропозиція така щодо цього законопроекту, от вона, може, пані Жовтяк, коли надавала, вона в останньому абзаці написала, я думаю, ми це можемо брати як основу для нашого рішення, вона пише, що цей законопроект, ну, він потрібен. Ми розуміємо, що потрібно збільшувати хоча б зростання там середньої заробітної плати, має зростати оця сума, що цей законопроект потребує доопрацювання в частині визначення джерел покриття додаткових витрат бюджету фонду для дотримання його бездефіцитності. Умене була така пропозиція: включити його до порядку денного та порекомендувати Верховній Раді прийняти рішення щодо того, щоб доопрацювати його саме в частині визначення джерел покриття додаткових витрат бюджету фонду для дотримання його бездефіцитності. Як ви вважаєте, і шановні автори…

Шановні народні депутати, як у вас думка, пан Микола і пан… (Не чути)

 

______________. І я хочу Михайла Михайловича почути, його законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Звичайно, я буду вдячний, якщо би ми рекомендували його до розгляду в сесійній залі, а тоді до другого читання доопрацювали саме в плані пошуку джерел компенсації за ……. І справді, якщо говорити про ефективність використання коштів фондами і інші роботи, то пропозиція Папієва щодо об'єднання має під собою сутність. І по Пенсійному фонду є окремі питання щодо функціонування і використання всіх тих грошей, і інші речі. Через те це був би варіант, як все-таки шукати компроміс.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ну, я трішечки інше рекомендувала: включити до порядку денного і рекомендувала б авторам доопрацювати. Може, ви теж зробите законопроект, саме там, де будуть визначені джерела. Бо джерела наповнення фондів - це, власне, єдиний соціальний внесок.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Комітет має рекомендувати доопрацювати чи рекомендувати прийняти за основу. Я за основу його б не рекомендувала прийняти, бо тут проблема не розв'язана. Проблема бездефіцитності. Сьогодні фонд дефіцитний. Ми його вже дотували...  Якщо пані Жовтяк тут з нами або Мінеко, скажіть мені, ми один з фондів там 2,5 мільярда дотували, а Фонд безробіття, здається, вже більше ніж на 6 мільярдів. Підкажіть, яка сума сьогодні дотацій державного бюджету до Фонду безробіття? Міністерство економічного розвитку.

 

______________. Наразі дефіцит близько 3 мільярдів становить стосовно фонду, і близько 1,2 мільярда на останньому Кабінеті Міністрів було додано коштів до фонду. Тому в цьому є основне питання.

 

ГОЛОВУЮЧА.  4,2, правильно? 4,2 мільярда.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Тоді, мабуть, слід рекомендувати Кабінету Міністрів заборонити оприлюднювати на сайті Міністерства соціальної політики реальний прожитковий мінімум. А люди до нас звертаються, кажуть, "ми на сайті прочитали, що на жовтень місяць реальний прожитковий мінімум для працездатних осіб 4 тисячі 800 з копійками, 867, а ви рахуєте 2100". Яким чином нам  вирішити? Через це давайте визначимося: не будемо це оприлюднювати, засекретимо цю інформацію, і тоді не будуть виникати звернення до нас як до законодавців, ініціатива від народу України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Федерація роботодавців і профспілки, будь ласка, хто перший? Пан Шубін, а потім пан Сергій…

 

ШУБІН О.О. Галина Миколаївна, я хотів би наголосити, що фонд по безробіттю, він став дефіцитним саме в період COVID. Це дійсно так, через  збільшення обсягів звернень. Але все ж таки проблема з 47 статтею дійсно є. І вона полягає в тому, що 47 стаття, яка виписана під часткове безробіття працівників великих підприємств із замкненим циклом, дозволяє отримати допомогу лише в розмірі прожиткового мінімуму, затвердженого законодавством. В той же час, стаття 47 прим., яка у нас розроблена на період COVID для малого і середнього бізнесу, дозволяє отримувати допомогу в розмірі до мінімальної заробітної плати. І у нас тут, крім того, ще і має факт дискримінація по розміру підприємства, яке зупиняється.

Тому, можливо, проект включити до порядку денного, але тут доопрацювати в частині розміру саме цієї допомоги, тому що 4 фактичних прожиткових - таких виплат у фонді по безробіттю немає  навіть для безробітного з дуже великим страховим стажем і з платою, на сьогодні це 4 прожиткових, затверджених законодавством.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Сергій….

 

_______________. Шановні народні депутати, дивіться, стосовно того, що сказав пан Шубін, ми повністю підтримуємо. Але, наскільки я розумію, у нас там далі ще є законопроекти, які спрямовані саме на усунення дискримінації великих підприємств у порівнянні з малим та середнім бізнесом стосовно часткового безробіття. Можливо, і в цьому законопроекті слід також це врахувати. Єдине, що нас тут засмучує, це назване єдине джерело – це збільшення ЄСВ. Не знаю, якщо питання часткового безробіття, воно загострилось саме під час пандемії COVID, коли уряди інших країн допомагають як працівникам, так і роботодавцям. Якщо ми зараз допоможемо працівникам виключно за рахунок роботодавців, мабуть, це буде не дуже гарне джерело, виходячи з тієї ситуації, яку маємо сьогодні. Тому законопроект як ідею ми, в принципі, підтримуємо. стосовно джерел, якщо це буде тільки збільшення ЄСВ, ми не можемо підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Сергій, я назвала не одне джерело, а два. Перше джерело – це збільшення єдиного соціального внеску, а друге – це ваші пропозиції щодо того, як налагодити контроль за ефективністю використання, в тому числі включаючи і розміри страхових сум. Це ж страховий механізм. Тому ви маєте для себе визначити, страховий механізм не обов'язково має підтримувати мінімальний прожитковий мінімум або, наприклад, часткове безробіття передбачає, що людина продовжує працювати, вона просто продовжує працювати не на повний робочий день чи не на повну заробітну плату. Тому підтримка, вона і не має бути зв'язана з прожитковим мінімумом.

Більше того, Конституція каже, є 48 стаття, що ми маємо забезпечувати людям харчування, проживання і одяг. Оце ми маємо забезпечити в першу чергу. Я не до того, щоб зменшити цю суму, я за те, щоб її збільшити. Але насправді економічно там не так багато компенсаторів, і відповідно зміна механізму фінансування цього страхування і взагалі  наведення ладу, що там відбувається, може, якісь страхові суми взагалі треба прибрати, а треба залишити тільки виплату, не знаю, на поховання, наприклад, не виплачувати наразі, а виплачувати виключно на допомогу на заміну втраченого доходу.

Тут ви маєте надати пропозиції, в який спосіб знайти оці компенсатори. Але те, що система страхова має бути не дотована з державного бюджету, для мене тут немає жодних… Те, що держава дотує всі: і Пенсійний фонд, і Фонд соціального страхування, і фонд безробіття, – це непорядок. Єдиного соціального внеску має бути достатньо для того, щоб виконати той обсяг зобов'язань, який був набраний в цих законах.  А якщо ми не можемо це виконати, то я вже не знаю, в який раз я наголошую: правління  має надавати сигнали, в тому числі і народним депутатам, що на той розмір ЄСВ виконати зобов'язання неможна. А якщо держава комусь допомагає, то вона має допомагати не через фонд безробіття, вона має допомагати через державні органи центральної влади, через ЦНАПи, через ОСЗНи, через там пенсійні фонди, які є ЦОВВи, надавати, якщо це допомога держави, а не з фонду, то має держава надавати безпосередньо за рахунок інших податків. Давайте наведемо лад і давайте будемо відокремлювати, і розуміти, що соціальна політика у нас робиться фінансово або за рахунок соціального страхування, або за рахунок державного бюджету. І давайте це розмежовувати, бо ми вже тут взаємопроникнення таке зробили, в Пенсійному фонді я маю на увазі, а потім ми дискутуємо: чи у нас Пенсійний фонд дотується на 207 мільярдів, чи на 35? От тоді ми маємо це розмежувати: оце зобов'язання державного бюджету за рахунок інших податків, оце зобов'язання страхування.

І я від вас цього чекаю, тому що там у нас трипартизм, а держава там лише дитина. І, будь ласка, домовтесь між собою. Бо, звісно, профспілки захищають збільшення, а роботодавці захищають зменшення податку. Тому, будь ласка, домовляйтесь, ми будемо тільки втілювати ті пропозиції, про які ви домовитесь між собою. Будь ласка, ми будемо регулювати за вашою згодою обох.

 

_______________. Тридцять секунд, дозвольте, Галина Миколаївна?

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка.

 

_______________. У нас на період COVID в цьому фонді прибрали семиденний період для працевлаштування безробітних, тобто з першого дня зараз призначається, і прибрали по деяких статтях, ви пам'ятаєте, був термін призначення лише на 90-й день - зараз знову з першого дня. Можливо, якщо пандемія вщухне, ми можемо повернути попередні оці статті для терміну працевлаштування безробітного, і тоді з'явиться оцей необхідний ресурс, в тому числі для збалансування цієї статті.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дуже добра пропозиція, чекаю від вас її в письмовому вигляді. І якщо буде такий компенсатор в цьому законі, то його можна доопрацьовувати і включати, будь ласка.

Таким чином, пропозиція: включити до порядку денного і рекомендувати авторам...

 

_______________. Галина Миколаївна, якщо дозволите? Міністерство соціальної політики.

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка, пан Віталій.

 

_______________. Ми на сьогоднішній день не адмініструємо відповідно фонд і не займаємося, це прерогатива Міністерства економічного розвитку. Але я хотів би звернути на тезу, яку озвучував Михайло Михайлович.

Він правильно озвучив те, що в нас є дисбаланс між затвердженим прожитковим мінімумом і фактичним, який моніторить Міністерство соціальної політики. Не робити цього ми не можемо, бо це пряма норма статті 5 Закону "Про прожитковий мінімум". Але тут є історія в тому, що чітко в цій 5 статті визначено, для чого він застосовується: для моніторингу рівня життя в регіонах і так далі. Мало того, він обліковується Міністерством соціальної політики до 20 числа за попередній місяць. Це означає, що вже синхронізувати це із виплатою просто неможливо в часі.

Я хотів би звернути увагу на наступну річ. Ми говоримо з вами про застрахованих осіб, які сплачували ЄСВ, які втратили роботу і мають отримати від фонду відповідне відшкодування на період, коли опинилися в скруті. Сплата ЄСВ у нас прив'язана до заробітної плати, не до прожиткового мінімуму, і сплачується мінімум 22 відсотки від мінімальної заробітної плати. То чи не було б логічно в контексті взагалі нашої загальної політики щодо відв'язання від прожиткового мінімуму нехарактерних для нього показників змінити прив'язку, якщо відійти від бюджетних питань і прив'язатися до принаймні показника мінімальної заробітної плати? І це, на мій погляд, було б логічно з точки зору: сплатив з такої суми, із заробітної плати - будь ласка, отримуй. Тобто ми підтримуємо те, щоб збільшити відповідні виплати. Але прив'язуватися до такого показника, як фактичний розмір прожиткового мінімуму, не логічно ні з точки зору стратегії, яку ми з вами вибудовуємо, так і реалізації в принципі.

 

ГОЛОВУЮЧА. От дивіться, у нас щонайменше дві пропозиції. Щойно озвучив пан Віталій і те, що озвучував Олександр Шубін, щодо того, щоб ми відійшли по сплаті з першого тижня, це теж робить компенсатор.

Михайле Михайловичу, я думаю, що просто цей законопроект, може, доопрацювати, знайти ці компенсатори разом з Віталієм Мельниченком, з Олександром Шубіним, і це буде підтримано, коли ми знайдемо компенсатори.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. У нас такий регламент, що розрахунки мають бути надані до..... В мене теж є законопроекти, до яких розрахунки, вважають міністерства, що вони вже зроблені. Тому роблю запити, шукаю...

Шановні народні депутати, от прозвучала пропозиція, давайте ми її проголосуємо, першу, а потім другу. Хто за те, щоб включити цей законопроект до порядку денного і рекомендувати Верховній Раді направити його авторам на доопрацювання? І я навіть просила, щоб це було розширено, я буквально... (Не чути) Направити на доопрацювання, не просто першу так......, а саме: направити на доопрацювання в частині визначення джерел покриття додаткових витрат з бюджету фонду для дотримання його бездефіцитності. І ми можемо зазначити в нашому протоколі, що найменше дві пропозиції……доопрацювання буде зазначено, ........в частині аргументацій додати аргументи Олександра  Шубіна і аргументи Віталія ......... Я думаю, що в нас така глибока дискусія.......

Хто за цю пропозицію, прошу народних депутатів голосувати.

Микола Бабенко.

 

БАБЕНКО М.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Сергій Гривко.

 

ГРИВКО С.Д. Утримався.

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, у нас: 3 – за. Хто – проти? Хто – утримався?

2 – утримались, 3 – за, 1 – проти. Рішення прийнято чи ні? Прийнято чи ні? Я шановних... секретаріат... 3  - за. Прийнято рішення? Ні, тому що 3.

Таким чином, рішення по цьому законопроекту не прийнято. Будемо розглядати далі, на наступних засіданнях комітету. Гаразд.

Шановні народні депутати, переходимо до пункту четвертого…?

 

_______________. Галино Миколаївно, можна питання? Там у нас добігає до кінця засідання, тому там у мене питання просто: розглянути про створення робочої групи з опрацювання до другого читання проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю (3780), тому що ми...

 

ГОЛОВУЮЧА. Ви хочете зараз перейти до розгляду його, да?

 

_______________. Да, його просто винести зараз, проголосувати, створити робочу групу. Тому що ми вже проводили робочу нараду з цього законопроекту, опрацьовували правки. Потрібно ще формально закріпити робочу групу, затвердити правки і винести на комітет.

 

ГОЛОВУЮЧА. Це 19 питання.

Шановні народні депутати,  ви не проти, щоб… (Не чути)

Шановні народні депутати,  ніхто не буде проти, щоб ми перейшли зараз і розглянули питання 17, 18, 19, 20, 21? Це наші законопроекти, які були прийняті в першому читанні, щоб ми створили робочу групу для підготовки законопроектів до другого читання. І потім повернулися до  порядку денного, по якому  ми йшли.  Не проти? Михайло Михайлович, не проти?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Я не проти… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Сергій, ви залишитеся ще з нами хвилин 20 чи ні?

 

ГРИВКО С.Д. На жаль, у мене часу нема. Там на 11-у у мене зустріч.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ви хочете, щоб ми вас призначили головою робочої групи?

 

ГРИВКО С.Д.  Що-що?

 

ГОЛОВУЮЧА.  Ви не проти того, щоб ми вас  призначили головою робочої групи щодо підготовки…

 

ГРИВКО С.Д.  Да, я тільки за. Да, я - за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Ми тоді так і проголосуємо, але вимушені будемо зробити без вас.

Тоді переходимо до розгляду 18 пункту нашого порядку денного: про створення робочої групи з опрацювання до другого читання проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю (реєстраційний номер 3780). Є пропозиція головою робочої групи призначити пана Сергія Гривка. Будуть інші пропозиції? Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко - за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Микола.

 

БАБЕНКО М.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

І пункт 17 тоді є. Микола Бабенко і Сергій  Гривко, ви не проти, що пройдемо зараз 17 пункт? В п'ятницю у нас буде робоча поїздка до Чорнобиля, щоб ми проговорили це. Не проти?

 

БАБЕНКО М.В. Не проти.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тоді переходимо до розгляду пункту 17 нашого порядку денного про здійснення робочої поїздки до Чорнобильської АЕС. Будь ласка, пан Олег Арсенюк, голова підкомітету.

 

АРСЕНЮК О.О. Це таке технічне питання. Прошу його підтримати наших колег…….

 

ГОЛОВУЮЧА. А порядок денний вам запропонований чи будуть у вас пропозиції щодо змін?

 

АРСЕНЮК О.О. Нема пропозицій.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тоді голосуємо: затвердити документи, які додані до порядку 17 щодо нашої робочої поїздки на АЕС.

Шановні народні депутати, прошу всіх членів комітету, і навіть не членів комітету, приєднатися до нашої робочої поїздки. Я думаю, що вона буде цікавою, для того щоб зробили висновки, як нам діяти, в тому числі і щодо тих людей, які наразі або там працюють, або є тими, хто проживає на цій території, хоча такого права на проживання там їм закон України не дає. Нам потрібно буде вирішувати, як нам змінювати закони і що робити далі.

Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

Пан Миколо.

 

БАБЕНКО М.В. За.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Пункт 17 ми розглянули.

І переходимо до пункту 4 нашого порядку денного: щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до статті 119 Кодексу законів про працю України щодо компенсації із державного бюджету України заробітної плати працівників, призваних на військову службу (реєстраційний номер 3031а), народний депутат Тимошенко, Цимбалюк.

Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую. Галина Миколаївна, шановні народні депутати. Законопроект дуже простий. Ми знаємо, що у статті 119 Кодексу законів про працю вказано, що за працівниками, призваними на військову службу, зберігається місце роботи і середньомісячний заробіток. У зв'язку з тим юридичним особам здійснювалася компенсація, юридичними особами, саме з державного бюджету. Але Законом України про внесення змін до деяких законодавчих актів від 24 грудня 2015 року за номером 911 таку норму щодо компенсації з державного бюджету зазначеної зарплати було безпідставно вилучено. І сьогодні трапляється ситуація, коли з одного підприємства чи установи п'ять чи шість працівників, призваних на службу, і це приходиться компенсувати за рахунок загального фонду підприємства чи організації, держава не відшкодовує. А в іншій установі, підприємстві, чи навіть у приватній структурі, немає жодного призваного на строкову службу чи за контрактом (ну, за контрактом там інші вимоги), або на військову службу. І тоді він не несе витрат.

Саме мета законопроекту, щоб відновити, відновлення компенсацій з державного бюджету юридичним особам для виплати зарплати працівників, які призвані на військову службу.

Прошу народних депутатів підтримати цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайле Михайловичу.

У мене питання. А чому роботодавці сьогодні компенсують за тими, хто пішов на військову службу за контрактом?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Я обмовився, не за контрактом. Мова йде тільки на військову службу...

 

ГОЛОВУЮЧА. На строкову і на призов.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. На призов, однозначно… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Тому що за контрактом...

 

ЦИМБАЛЮК М.М. За контрактом зовсім інші умови, він тоді за попереднім місцем праці звільняється, підписує контракт, і там він уже отримує зовсім інші умови утримання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, є бажання виступити?

Пан Микола, будь ласка.

 

БАБЕНКО М.В. Я категорично підтримую даний законопроект, оскільки повністю погоджуюся з Михайлом Михайловичем.

По-перше, ми не повинні перекладати по суті державні витрати на роботодавців. Це перше. А по-друге, ми не повинні створювати нерівні умови для ринкової діяльності роботодавців.

Законопроект абсолютно правильний, логічний, і тому я не бачу взагалі підстав, чому комітет його може не підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Миколо.

Будь ласка, у мене прохання міністерствам та відомствам, центральним органам виконавчої влади, жоден з яких не підтримав цей законопроект, прошу висловитися.

Прошу, Міністерство економічного розвитку, а потім Міністерство фінансів. Будь ласка.

 

ОВЧАРЕНКО Р. Овчаренко. У вересні місяці, так, була пропозиція міністерства щодо непідтримки цього законопроекту. Але тут мова йшла трішки в іншому ракурсі. Річ в тім, що ті працівники, які проходять державну службу, вони отримують дохід з двох джерел – це грошове забезпечення відповідно до Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а також за ними зберігається середній заробіток за рахунок знову ж таки коштів роботодавця. І, дійсно, в цьому випадку взагалі получається: як би роботодавець і компенсує те, що людина на військовій службі, і змушує зберігати середній заробіток. І на адресу Мінекономіки приходили звернення, які свідчать про негативне ставлення до подібної практики і що необхідно більш справедливе врегулювання питання доходів громадян, які поступали на військову службу.

І також ще є такі звернення від роботодавців, що є випадки, коли працівники застосовують норму... (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Не чуємо, не чуємо вас, ви пропали десь, пане Руслан. Ви пропали. Пане Руслане, зв'язку з вами немає.

 

ОВЧАРЕНКО Р. ...вияснялось, що вони на державній службі. Це було в такому ракурсі, пропозиція Міністерства економіки.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Руслане.

Будь ласка, Міністерство фінансів є з нами на зв'язку? Міністерство фінансів.

 

_______________. Доброго дня! Міністерство фінансів, підтримуючи Міністерство економіки, я теж можу сказати, що дані працівники-військовослужбовці, вони служать за контрактом і отримують відповідне грошове забезпечення. Тобто вони отримують подвійну оплату: і за рахунок роботодавця, і за рахунок державного бюджету як грошове забезпечення військовослужбовців. Це по-перше.

По-друге, на наступний рік зазначені кошти не закладені, тобто не виконуються норми, що у разі прийняття законопроекту ці видатки мають бути заплановані на наступний рік. Термін набрання чинності зазначеним законопроектом не відповідає 27 статті Бюджетного кодексу. І, на мій погляд, доцільно звільнити роботодавців від необхідності сплачувати середній заробіток, тобто залишати за зазначеними військовослужбовцями їх місце і посаду. Така позиція Міністерства фінансів.

 

ГОЛОВУЮЧА. Скажіть, будь ласка, а чому ви від Кабміну такий законопроект не подаєте? От ви знаєте, що це...

 

_______________. Розумієте, відповідальним по зазначеним питанням завжди було Міністерство соціальної політики, і їм передбачалися кошти. Вони були головними розпорядниками.

 

ГОЛОВУЮЧА. А що тут соціального? Тут мова йде про те, яким чином оплачуються люди по призову, яким чином оплачуються люди під час мобілізації, яким чином оплачуються люди під час контракту військовослужбовця. Що тут соціального, скажіть,  будь ласка?

 

_______________. Тоді має бути Міністерство економіки відповідальне.

 

ГОЛОВУЮЧА. А чому... Міністерство оборони?

 

_______________. Розумієте, Міністерство оборони яким чином? Вони виплачують грошове забезпечення, їх не турбують питання по роботодавцях.

 

ГОЛОВУЮЧА. ........ взагалі нема міністерства, яке має опікуватися цими проблемами. Поклали просто це на роботодавця, і роботодавець сплачує. А яким чином він має сплачувати, про це ніхто не думав.

 

БАБЕНКО М.В. Галино Миколаївно, можна пропозицію внести?

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Миколо, будь ласка.

 

БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна, я пропоную підтримати даний законопроект зараз, винести його на розгляд, а потім під час розгляду вже визначитись, чи то взагалі відмовитись від компенсацій, чи, можливо, держава знайде в державному бюджеті кошти - і ми внесемо зміни потім до державного бюджету, і за рахунок "Великого будівництва" все-таки компенсуємо нашим військовослужбовцям те, що зараз компенсують роботодавці.

 

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, Галина Миколаївна. Я хотів би для всіх чиновників Кабінету Міністрів трошки роз'яснити. Для нас важливо, щоб цей законодавчий акт не тільки був прийнятий, а щоб ми його в сесійному залі обговорили. І я хочу бачити очі міністра фінансів, який на всю державу скаже, що воююча держава Україна не буде компенсувати роботодавцю середньомісячну зарплату людині, яка пішла захищати рубежі держави, в тому числі нас всіх тут, бюрократів, які сидять в теплих кабінетах. А йому не зберігається робоче місце, тому що там хтось пропонує в Мінфіні, і не зберігається середньомісячна зарплата.

Тепер ви розберіться, як попередня влада обіцяла військовому тисячу в день, і де ви тоді всі були, хто працювали в міністерствах, чого ви мовчали? А що сьогодні отримує реально військовослужбовець?

У нас черги у військкоматах? Для усіх несвідомих пояснюю: немає черг у військкоматах на контрактну службу, в тому числі із-за низького грошового забезпечення. Через те давайте будемо, як сказав пан Микола, шукати інші компенсатори. Я розумію, кожен на своєму робочому місці змушений захищати посаду і честь мундира. Але інколи не слід забувати, що війна в державі. І ці молоді, і не зовсім молоді, хлопці і жінки йдуть не з великим задоволенням перебувати в окопах. І мізерну зарплату, вибачте, ту, яку роботодавці сплачують, має компенсувати держава.

Вибачте за емоційність, але цей законопроект народився не з доброї волі, а із звернень наших військових, яких, вибачте, звільняють або не виплачують, і він з простягнутою рукою йде до роботодавця. Добре, що вони сьогодні на свої плечі це все поклали. Але для чого тоді, вибачте, до 2015 року існувало це, а потім чиновники скасували, саме говорячи про ці речі? То тоді давайте, за вашою логікою, скасуємо військовий податок для всіх громадян України. Вибачте.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Михайло.

Будь ласка, Анатолій Остапенко

 

ОСТАПЕНКО А.Д. (Не чути)…

Держава свідомо призиває осіб до роботи з робочих місць. Якщо вона призиває, то вона повинна і компенсувати роботодавцям ці виплати.

 Дякую. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановний пане Анатолію.

Є ще бажання від народних депутатів. Я бачила, Сергій Біленький ще, да, хотів?

 

БІЛЕНЬКИЙ С.Л. Якщо можна, Галина Миколаївна. Ми категорично підтримуємо законопроект, який презентував Михайло Михайлович. Тут він дійсно дуже простий, короткий, зрозумілий. Я не бачу тут взагалі жодного аргументу. Навіть Мінфін і Мінекономіки підтримує. Чому народні депутати мають  голосувати проти?

Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію.

Таким чином, у нас голосується рішення: включити зазначений законопроект до порядку денного, рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу. Будь ласка, хто за це рішення, прошу голосувати.

Микола Бабенко.

 

БАБЕНКО М.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Сергій Гривко. Він, мабуть, ще з нами, але тільки подумки.

Шановні народні депутати, в мене тільки прохання, робочі групи давайте призначимо. Наші останні питання, з 19-го і далі. Пункт 19 нашого порядку денного: про створення робочої групи з опрацювання до другого читання проекту Закону про внесення змін до статті 2 Закону України "Про  державну соціальну допомогу особам з  інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" (реєстраційний номер 3573). Будь ласка, добровольці, вперед!

Це Гривко. Призначаємо пана Сергія. Хто - за, прошу голосувати.

Пан Микола.

 

БАБЕНКО М.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. За. Дякую.

Переходимо до 20 пункту: про створення робочої групи з опрацювання до другого читання проекту Закону про внесення змін до статті 5 Закону України "Про гуманітарну допомогу" (реєстраційний номер 3527).

Будь ласка, шановні народні депутати, хто за те, щоб Михайло Михайлович, прошу голосувати.

Михайле Михайловичу, за себе, будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Микола Бабенко теж – за.

Гаразд. Одноголосно. Цимбалюк Михайло Михайлович.

І переходимо до 21 пункту нашого порядку денного: про створення робочої групи з опрацювання до другого читання проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною (№ 3695).

Пан Анатолій Остапенко хоче... (Шум у залі)

Пан Микола Бабенко, ви не заперечуєте, щоб Анатолій вів?

 

БАБЕНКО М.В. Ще раз, по якому питанню, я не чую?

 

ГОЛОВУЮЧА. 20-й пункт - відпустка по рівним можливостям. Пан Анатолій Остапенко. Не проти?

 

БАБЕНКО М.В. Без проблем.

 

ГОЛОВУЮЧА. Анатолій Остапенко. Хто - за, прошу голосувати. Пан Микола. Дякую всім.

Шановні народні депутати, ми пройшли ще один наш комітет. Зустрічаємося в наступну середу. Дякую всім за роботу.