26 березня 2021 року Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова взяла участь у онлайн конференції, присвяченій презентації "Дорожньої карти" вирішення проблем заборгованості із виплати заробітної плати в Україні за авторства Міжнародної організації праці. Захід організовано в межах співпраці Національної тристоронньої соціально-економічної ради та МОП.

До участі у конференції долучилися керівники та технічні спеціалісти урядових установ та соціальних партнерів, представники парламенту, наукових закладів, агенцій ООН, міжнародних та громадських організацій.

За даними Державної служби статистики України загальна сума заборгованості з оплати праці станом на 1 лютого 2021 року становила 2 971,8 млн грн або 113,8% порівняно з 1 січня 2021 року. Кількість працівників, яким не виплачено зарплату зросла до 148,3 тис осіб із середньою сумою боргу на одного працівника 20 034 грн. Найбільша заборгованість, за даними служби, утворилася у промисловій галузі (74,8% від загальної суми боргу), професійній, науковій та технічній діяльності (9,1%), а також на підприємствах транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності (5,2%).

Під час свого виступу Голова Комітету Галина Третьякова зазначила, що питання щодо вирішення проблеми заборгованості з виплати заробітної плати громадянам України постійно знаходиться в полі зору Комітету. Адже невиплата заробітних плат впливає не лише на добробут тисячі домогосподарств України, а й на загальні показники державного і місцевих бюджетів, сприяє виникненню дефіциту бюджетів Пенсійного та інших фондів державного соціального страхування. За її словами, серед основних причин зростання боргу із виплати заробітної плати в Україні:

- недостатнє фінансування, недосконала формула та неефективний механізм розподілу субвенцій державного бюджету на виплату зарплати працівникам бюджетної сфери;

- несвоєчасні розрахунки замовників;

- відсутність обігових коштів;

- недостатній обсяг виробництва;

- моральний і фізичний знос основних фондів;

- арешт рахунків та майна;

- часткова чи повна зупинка виробництва, надання послуг при самоусуненні власників підприємств від прийняття рішень щодо доцільності їх подальшої діяльності;

- відсутність певних дозвільних документів;

- зменшення обсягів фінансування за державним замовленням або відсутність державних замовлень;

- призупинення фінансування державних цільових програм;

- неповні розрахунки між постачальниками та споживачами, міжгалузеві цінові диспропорції;

-  відсутність стратегічного напрямку розвитку підприємства та затримка проведення процедури його реструктуризації;

- несвоєчасний та неповний розрахунок замовника за виконані роботи;

- втрата традиційних ринків збуту;

- умисне недотримання вимог законодавства про працю власниками й керівниками суб’єктів господарювання;

- низький рівень претензійно-позовної роботи зі стягнення дебіторської заборгованості;

- неефективне застосування процедур відновлення платоспроможності боржника;

- затягування арбітражними керуючими процесу ліквідації підприємств-банкрутів.

Як зазначила Галина Третьякова, враховуючи масштаби проблеми та з метою широкого обговорення, ще в 2020 році були проведені слухання у Комітеті на тему: «Стан погашення заборгованості з виплати заробітної плати». За результатами слухань Комітетом було напрацьовано та схвалено низку рекомендацій Кабінету Міністрів України, міністерствам, центральним та місцевим органами виконавчої влади. Зокрема Уряду України було рекомендовано:

- забезпечити підготовку з урахуванням позицій сторін соціального діалогу та подання до Верховної Ради України низки законопроєктів щодо посилення захисту прав працівників на своєчасну та в повному обсязі виплату заробітної плати, зокрема про забезпечення задоволення грошових вимог найманих працівників у разі неплатоспроможності роботодавця шляхом створення Гарантійної установи та ратифікації ст.25 Європейської соціальної хартії (переглянутої) і розділу ІІІ Конвенції МОП № 173 про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця;

- створити при Кабінеті Міністрів України антикризовий комітет щодо вирішення проблеми заборгованості з виплати заробітної плати із включенням до його складу народних депутатів України – членів Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів;

- забезпечити розробку і запровадження Національної програми стратегічного розвитку промислового комплексу та відповідних галузевих програм, які б передбачали системну реалізацію заходів з розвитку окремих галузей: авіаційно-космічної, енергетичної, сільгоспмашинобудування та оборонно-промислового комплексу, з метою створення умов для забезпечення своєчасної виплати заробітної плати та ефективної роботи підприємств промислового комплексу;

- провести службові розслідування в центральних та місцевих органах виконавчої влади щодо ефективності їх роботи із забезпечення своєчасності виплати заробітної плати на підприємствах, в установах і організаціях, що знаходяться у сфері їх управління, та поінформувати Верховну Раду України про вжиті санкції до керівників державних органів, які допустили виникнення чи зростання заборгованості з виплати заробітної плати.

- розглянути питання щодо кадрових змін керівного складу працівників державних підприємств-боржників із заробітної плати та притягнення до відповідальності посадових осіб цих підприємств за невиконання зобов’язань із забезпечення своєчасної виплати зарплати;

- вжити термінових заходів, спрямованих на вирішення проблеми заборгованості з виплати заробітної плати працівникам підприємств, установ і організацій, що знаходяться у сфері управління центральних органів виконавчої влади, тощо.

«На жаль, більшість рекомендацій так і не була виконана, а проблема заборгованості з оплати праці набуває все більших масштабів», - констатувала Голова Комітету Галина Третьякова. Водночас, за її словами, парламент утворив Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з питань розслідування причин збитковості підприємств вугільно-промислового комплексу, одним із завдань якої є розслідування причин, що призвели, зокрема, до заборгованості з виплати заробітної плати працівникам вугільної галузі України. Відповідна Постанова № 1093-IX була прийнята Верховною Радою України 16.12.2020 року.

Обговорюючи ідею створення Гарантійної установи для убезпечення  виникнення та збільшення заборгованості із виплати заробітної плати в Україні, Голова Комітету запропонувала використати Чеську модель для вирішення питання захисту майнових прав працівників неплатоспроможного роботодавця. «Стосовно гарантування обов’язків збанкрутілих підприємств, то потрібно зробити за прикладом Чехії – прописати в законі, що відповідальність за виплату заробітної плати людям підприємств-банкрутів має нести Уряд, тобто держава. Орієнтовне навантаження на Державний бюджет у межах 1 мільярда гривень гарантуватиме стабільне життя десяткам тисяч домогосподарств». Водночас Голова Комітету наголосила, що частка невиплаченої заробітної плати збанкрутілими підприємствами в загальному обсязі заборгованості із виплати заробітної плати в Україні є не значною. Відтак, задля комплексного та ефективного вирішення питання своєчасного розрахунку з робітниками найманої праці в Україні слід виконати усі вищевказані рекомендації Комітету. 

Водночас, ефективний діалог СПО роботодавців та СПО профспілок України на біпартійних засадах  може сприяти виробленню законодавства, необхідного для захисту прав працюючого населення на своєчасне отримання заробітної плати. «Враховуючи суспільну значущість питання виплати заробітної плати, профспілки мають ініціювати діалог з роботодавцями задля  напрацювання узгоджених проектів законодавчих ініціатив. Тільки після вироблення позиції, яка влаштовує обидві сторони, вона може передаватися на розгляд парламенту. В такому випадку шанси підтримки законодавчої ініціативи більшістю народних депутатів України будуть високими», - резюмувала Галина Третьякова.