Веде засідання голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, у мене прохання: голосом членів комітету, шановних народних депутатів членів Комітету з соціальної політики та захисту прав ветеранів, сказати.

Струневич Вадим.

СТРУНЕВИЧ В.О. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола.

БАБЕНКО М.В. Есть.

ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег.

АРСЕНЮК О.О. Є. Доброго дня.

ГОЛОВУЮЧА. Доброго дня.

Гривко Сергій.

ГРИВКО С.Д. Есть.

ГОЛОВУЮЧА. Тимошенко Юлія Володимирівна.

Ну і Королевська Наталія Юріївна.

Таким чином у нас є кворум, є майже повний склад комітету.

Шановні народні депутати, у нас порядок денний затверджено сьогодні. Якщо до нього є якісь пропозиції…? Якщо нема, то проголосуємо за нього.

Хто за запропонований порядок денний прошу проголосувати.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

ГОЛОВУЮЧА. Гривко.

ГРИВКО С.Д. За – Гривко.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Тоді переходимо до пункту 1 нашого порядку денного. Ми другий раз розглядаємо питання про схвалення рекомендацій слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на тему: "Про стан виконання Стратегії подолання бідності".

Я знаю, що комітет відпрацював правки. Будуть ще якісь зауваження, пропозиції?

Да, будь ласка, Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, Галина Миколаївна.

Шановні колеги, ну, насамперед я дякую, Галина Миколаївна, вам, тоді, що ми це питання перенесли, і що секретаріат, як на мене, якісно доопрацював всі пропозиції, не всі вони увійшли. Але я погоджуюся з мотивацією, обґрунтуванням того, що деякі речі ми відхилили, а деякі врахували частково.

А ті законопроекти, які пропонувалися, доцільно розглянути. Я думаю ми саме включимо в план роботи, що буде слухатись вже третім питанням.

Через те я дякую. І пропоную підтримати рекомендації слухань Комітету Верховної Ради.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. І враховано, я так зрозуміла, що там десь 80-90 відсотків пропозицій від СПО профспілок. Так?

Пан Шубін з нами? На зв'язку?

ШУБІН О.О. Так, Галина Миколаївна, дійсно враховано більшість пропозицій.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Таким чином ми можемо голосувати. Хто за те, щоб схвалити рекомендації слухань щодо Стратегії подолання бідності…, про стан виконання Стратегії подолання бідності. Прошу голосувати.

Хто – за?

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

ГОЛОВУЮЧА. Начебто всі, да?

Дякую, шановні народні депутати. Одноголосно.

Ми переходимо до пункту 2 нашого порядку денного. Це затвердження письмового звіту комітету про підсумки роботи за період роботи п'ятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання.

Я зроблю такий маленький, я не буду довго розповідати, бо ви побачили письмовий звіт, але зроблю маленький анонс, що ми робили впродовж цієї нашої сесії. У нас, я зараз по пам'яті, я не буду там шукати довго, ми опрацювали біля 110 законопроектів, 64 з яких було направлено до Верховної Ради на розгляд нашої сесії.

Водночас у мене прохання до секретаріату: написати, скільки з цих чотирьох законопроектів, які були винесені на розгляд Верховної Ради, стали чинними нормативно-правовими актами. Тому що у нас були випадки, коли законопроект на кшталт 4555, який був підписаний Президентом впродовж однієї доби. І відповідно хотілося б, щоб народні депутати бачили не тільки процес, але і чим він закінчується.

Ми провели з вами, скажу… Прийнято 11, підказують мені, прийнято 11 законів і три постанови Верховної Ради. Ми провели з вами два з половинною комітетських слухання. Чому кажу два з половиною, тому що перше слухання – ми наразі затвердили рекомендації щодо стратегії подолання бідності. Другі наші слухання колеги проводили, і дякую пану Арсенюку Олегу, проводили щодо чорнобильської проблематики. І власне вважаю, що законопроект 4555, який пройшов добре через Верховну Раду, через зал, був узгоджений, власне це є результат в тому числі і комітетських слухань. І треті слухання у нас стосувалися виконання, як рішень конституційних судів, національних судів, так і Європейського суду з прав людини. Ці слухання у нас не завершені, ми їх будемо завершувати наступної сесії. Водночас в п'ятницю було засідання асоціації "Ссоціальний захист через правовий захист", де були присутні представники Вищого суду, був суддя Конституційного Суду України, де розглядалася проблематика… Мав бути Валерій Божик і Тарас Тарасенко з Комітету  правової... Вони запрошені були, на жаль, вони не дійшли. Але розглядалася саме проблема невиконання оцих рішень.

Секретаріат, я знаю, і Барков Ярослав готує проект Постанови Верховної Ради України щодо того,  щоб ми навели лад в цій проблемі, бо всі знають, що таке "Бурміч проти України" і 12 тисяч 148 справ, які там не виконуються. Тому ці три наші слухання в комітеті були проведені.

Крім того,  були заслухані, на виконання нашої контрольної функції, такі засідання як "Про стан забезпечення Фондом соціального страхування України  страхових виплат у разі захворювань на COVID".

Були розглянуті контрольні питання 15 березня щодо виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України  щодо формування державної політики у сфері праці, трудових відносин, зайнятості населення, трудової міграції".

16 квітня ми заслухали міністра соціальної політики. Це в частині контрольних  питань.

У впродовж також нашої роботи на сайті комітету розміщено 66 прес-релізів, на офіційній фейсбук-сторінці – 93 публікації.

І вагоме місце у нас  займало листування. За звітний період у комітеті опрацьовано 6 тисяч 634 звернення. Ми поділили: 119 робочих днів було під час цієї сесії, це означає, що лише звернень було кожен день десь 55-56. Це тільки звернень. Я вже не кажу, там листування з центральними органами виконавчої влади, опрацювання законопроектів (я вже цифру назвала). Тому от такі, якщо перевести на цифри, такі наші результати роботи.

Шановні народні депутати! Письмовий звіт ви отримали. Може щось там не враховано чи щось там занадто написано? Є зауваження?

Да, будь ласка.

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, Галина Миколаївна.

Ми опрацювали проект звіту про роботу. Насправді, він підготовлений змістовно, носить системний характер. Але є пропозиція все-таки внести деякі  уточнення для того, щоби звіт повністю характеризував роботу Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

На нашу думку, потрібно вказати, скільки законопроектів знаходилося всього на розгляді, бо тут  вказано, скільки розглянуто.

Наступне. Із них – скільки розглянуто. Щоб ми бачили, скільки у нас є, а який відсоток розглянуто. Також вказати, скільки не розглянуто комітетом із зазначенням їх назв, реєстраційних номерів і дат реєстрації, і причини нерозгляду. Тобто: не входить в план законодавчих робіт тощо.

А також слід, як на мене, вказати, скільки законопроектів не підтримано комітетом і зазначити їх назви, реєстраційні номери та дати реєстрації і підстав непідтримки, тобто не проголосували, скільки голосували.

А так все в принципі можна звіт затверджувати.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА.  Михайло  Михайлович, як пропонуєте: доопрацювати до середи (у нас буде ще одне засідання комітету) і затвердити вже з цифрами чи зараз з вашими правками, щоб вони були у звіті і потім передати? Як? Це просто порядок. Технічно як зробити краще?

ЦИМБАЛЮК М.М. Я думаю, можливо краще так, як ми зробили попереднього разу. Щоб секретаріат допрацював, погодили. Там не так багато зауважень, щоби вже можна було  документ цілісний проголосувати в середу на наступному тижні.

ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, які на онлайн-зв'язку, нема пропозицій інших якихось для врахування?

______________.  Нема! Не заперечуємо.

ГОЛОВУЮЧА. Сергій Гривко.

Струневич Вадим.

СТРУНЕВИЧ В.О. Не заперечую.

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином є пропозиції Михайла Михайловича, я думаю, що секретаріат їх врахує, і винести це першим питанням на наступне засідання комітету.

Дякую, шановні народні депутати.

Ми переходимо до пункту третього нашого порядку денного. Питання стосується затвердження плану нашої роботи на період шостої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання.

План запропонований вашій увазі. Теж, здається, секретаріат відпрацював з кожним народним депутатом пропозиції щодо плану. Якщо є до нього пропозиції чи зміни, чи доопрацювання, будь ласка.

ЦИМБАЛЮК М.М.  Якщо можна, Галина Миколаївна?

ГОЛОВУЮЧА.  Так, будь ласка.

ЦИМБАЛЮК М.М. Декілька пропозицій. Ми вважаємо, що можна  деякі законопроекти, які включені в порядок роботи шостої сесії, можливо, їх  переставити, на нашу думку, щодо швидшого розгляду. Наприклад, законопроект 1175 передбачений строк в жовтні. Ми вважаємо, що можна його запланувати, зважаючи на актуальність в першій половині вересня. Законопроект 3238 запланований у листопаді, можна також на другу половину вересня. Законопроект 3239 запланований на жовтень, можливо, також на вересень. 3035а також запланований у січні, а ми пропонуємо, що хоча б розглянути його у жовтні. І 4005 запланований у січні наступного року 2022 року, ми пропонуємо вересень або жовтень, щоб швидше.

Якщо такі пропозиції приймаються, то ми тоді готові доопрацювати і в цілому ухвалити чи затвердити план роботи комітету.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

У мене нема пропозицій, ми знаємо, що кінцевий графік все рівно приймається на Погоджувальній раді, тому щоб пропозиції комітету просто пришвидшити… 

Є шановні народні депутати, які не в залі, а на зв'язку, є якісь інші пропозиції? Чи погоджуєтеся з пропозиціями Михайла Михайловича?

Шановні народні депутати? Бабенко Микола.

_______________. Заперечень немає.

ГОЛОВУЮЧА. Немає. Переносимо, як запропонував Михайло Михайлович, правильно?

_______________. Да.

ГОЛОВУЮЧА. Нема інших якихось зауважень? Тоді голосуємо з правками план роботи, з правками Михайла Михайловича, який запропонував змінити черговість подання від комітету пріоритетності законопроектів. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧА. І Струневич Вадим.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Таким чином –одноголосно.

Ми переходимо до пункту 4 нашого порядку денного – затвердження пропозицій до проекту порядку денного шостої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання. Четверте питання – до порядку денного. Тобто ми про порядок денний, план роботи, а це у нас порядок денний.

Скажіть, шановні народні депутати, є пропозиції до переліку законопроектів, що пропонуються до включення до проекту порядку денного шостої сесії Верховної Ради України? Секретаріат підготував всі наші законопроекти, які готові, висновки по яких є у комітету.

Будь ласка, шановні народні депутати. Михайло Михайлович. Нема до цього переліку якихось зауважень? Це технічна робота, але може там хтось...

_______________.  Ні, нема.

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином пропонується прийняти рішення Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів про пропозиції до проекту порядку денного шостої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання.

Будь ласка, хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Хто – за?

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Вибачте, будь ласка. Доброго дня. А скажіть, будь ласка… (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, представтеся, хто це є? Наталія Юріївна, вітаю вас. Дуже поганий звук, він змінив голос ваш.

Добрий день, Наталія Юріївна. Ще раз питання повторіть, будь ласка, бо незрозуміло було.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Скажіть, будь ласка, всі законопроекти мої та "Опозиційної платформи – За життя" ввійшли до цього переліку в план на шосту сесію?

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Данило Бондар, я знаю, що ви працювали разом…

БОНДАР Д.С. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, от секретаріат ще раз каже про те, що всі законопроекти, щодо яких були прийняті рішення щодо включення до порядку денного або і включення до порядку денного і рекомендації щодо прийняття, всі вони включені в цей перелік. Але звісно, що перевірити, Наталія Юріївна.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Я – утримуюся. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Хто за цю пропозицію, щодо запропонованого порядку, де раз прошу голосувати.

Хто – за?

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

ГОЛОВУЮЧА. Бачу.

Хто – проти? Хто утримався? Два – Наталія Юріївна і Михайло Михайлович.

Дякую, шановні народні депутати. Рішення прийнято.

І ми переходимо до пункту 5 нашого порядку денного, ми розглядаємо питання щодо доцільності включення до порядку денного сесії проектів законів про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення розмірів стипендій (реєстраційний номер 4036) (Тимошенко, Цимбалюк) та альтернативний до нього 4036-1 (народної депутатки Королевської Наталії).

Будь ласка, Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати, учасники засідання комітету! Законами України було передбачено, що розміри стипендій затверджуються на рівні прожиткового мінімуму та підвищується для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також для осіб, на яких розповсюджується Закон України "Про престижність шахтарської праці".

У порушення статті 22 Конституції України, такі норми були вилучені із законодавства і право визначення розміру стипендій було передано Кабінету Міністрів України, який затвердив розмір стипендій. Наприклад: студенти вищих навчальних закладів – 1 тисяча 250 гривень, 1 тисяча 300 і 1 тисяча 660 відповідно. Законом передбачено, що соціальні стипендії для студентів визначаються у розмірі 150 відсотків відповідно затвердженого прожиткового мінімуму, що на даний час складає для студентів до 18 років – 3 тисячі 592 гривні та віком від 18 до 23 років – 3 тисячі 405 гривень. Такі розміри стипендій є значно меншими від фактичного розміру прожиткового мінімуму.

Основним законопроектом, який ми пропонуємо, внести зміни до Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", також "Про вищу освіту" та "Про підвищення престижності шахтарської праці" встановити, що розмір мінімальної академічної стипендії не може бути меншим фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу у розрахунку на місяць, що у квітні цього року становило 4 тисячі 879 гривень. Мінімальна соціальна стипендія не може бути меншою 150 відсотків фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу у розрахунку на місяць, що складало у квітні вже цього року 7 тисяч 318 гривень.

Прошу народних депутатів підтримати включення даного законопроекту за номером 4036 в порядок денний та підтримати в першому читанні.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Наталія Юріївна, будь ласка, презентуйте свій альтернативний законопроект до основного – 4036-1.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Дякую.

Я повністю підтримую чітку соціальну спрямованість на підвищення розміру академічної та соціальної стипендії, а також  розширення цього законопроекту щодо людей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та Закону про престижність шахтарської праці.

Але щодо законопроекту 4936-1, ми також трішечки розширили це коло і вважаємо за потрібне розширити і доповнити норми, запропоновані законопроектом 4036 з тим, щоб врахувати та захистити інтереси і права  студентів, які здобувають професійно-технічну та іншу освіту, а також студентів, які мають право на додатковий соціальний захист і підтримку. І саме з цією метою, а також для відновлення соціальної справедливості в фінансовому забезпеченні українських студентів ми розробили і пропонуємо  розглянути альтернативний законопроект. Я не буду витрачати час, все це викладено в аналітичних матеріалах до цього законопроекту.

Але я підтримую те, щоб включити та підтримати або в першому читанні 4936, і ми можемо додати наші пропозиції до другого читання. І тому я закликаю всіх об'єднатися, підтримати дуже важливий сьогодні соціальний законопроект  4936 або 4936-1.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую, Наталія Юріївна.

Я хочу лише зауважити, що в Україні, і на це звертає увагу Міністерство фінансів, в Україні академічні стипендії призначаються від 40-45 відсотків від тих людей, які навчаються у вишах. Від 40-45 і вище відсоток.

Нагадаю також те, що нагадало нам Міністерство фінансів, що в таких країнах європейської спільноти як Угорщина – 26 відсотків лише отримують, і це найвищий коефіцієнт захисту стипендіатів, Чехія – 13, а Польща та Словаччина – 10. Ну от коли захист студентів в таких частинах, то в цьому випадку і захист може бути більший.

Будь ласка, Міністерство соціальної політики і Міністерство фінансів. Будь ласка.

______________.  Доброго дня, шановні народні депутати, шановна Галина Миколаївна! Ми ці законопроекти розглядали на минулому засіданні комітету і вже достатньо серйозні по них проводили дискусії. Нас хвилює у даному аспекті – це по суті баланс між розміром стипендіального забезпечення тих здобувачів освіти, який пропонується, і розміром взагалі матеріального забезпечення, зокрема заробітних плат.

Ми вже наголошували про те, що, з урахуванням запропонованих змін, розмір стипендіального забезпечення буде значно вищий, подекуди там у півтора рази, ніж ті розміри, які отримують у нас громадяни, які отримують мінімальну заробітну плату.

З урахуванням цього всього, ми говоримо про те, що також цей законопроект потребуватиме (і один, і другий) додаткового ресурсу тільки на виплату соціальних стипендій – це майже 1 мільярд гривень на рік. А якщо взяти взагалі стипендіальне забезпечення і кількість студентів, які отримують наразі відповідні матеріальні виплати, я думаю, тут Міністерство фінансів уточнить більш точно, але, на скільки я пам'ятаю, там понад 4 мільярди гривень на рік. Тому, виходячи з цього, наразі ці законопроекти не підтримуються.

ГОЛОВУЮЧА. Скажіть, у нас помилка, секретаріат, тут написано, що відповідно до пояснювальної записки, додаткові видатки будуть понад 500 мільярдів гривень. У мене теж виникло питання, у нас стільки на студентів сум нема, у нас тільки Пенсійний фонд… Це помилка?

ЦИМБАЛЮК М.М. 500 мільярдів можна додатково вилучити, якщо переухвалити закони про деофшоризацію, вивід економіки з тіні. тобто мова йшла про це.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Будь ласка, Міністерство фінансів. І ще зазначте, будь ласка, хто хоче ще з цього питання виступити. І до народних депутатів: чи є якісь пропозиції на голосування?

Міністерство фінансів, будь ласка.

БОНДАРЕНКО А.В. Добрий день, шановні народні депутати і учасники засідання. Я представник Міністерства фінансів, Бондаренко Андрій мене звуть, який опікується питаннями освіти у Мінфіні. До цих законопроектів ми надавали офіційно висновки, в яких ми зазначали основний аргумент, чому ми не підтримуємо ці законопроекти – тому що вони потребують дуже суттєвого додаткового фінансового ресурсу з державного бюджету.

В умовах 2020 року ми рахували, це понад 4,3 десятих мільярда гривень. Але, оскільки з 1 січня соціальні стипендії були підвищенні, то на сьогодні це не менше 2 мільярдів гривень. Тому, оскільки це дуже суттєвий ресурс, який потребує виділення з держбюджету, то на сьогодні ми ці законопроекти не підтримуємо як такі, що є фінансово незабезпечені.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Шановні народні депутати, які є пропозиції щодо розгляду цих законопроектів, обох?

МІРОШНИЧЕНКО О.В. Галина Миколаївна, можна слово?

ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка.

МІРОШНИЧЕНКО О.В. Олексій Мірошниченко, Конфедерація роботодавців України.

Галина Миколаївна, ну хотів би подякувати, що комітет цим питанням опікується, І депутатам за ініціативу, але привернути увагу і Міністерства соціальної політики і Міністерства фінансів до самого розміру стипендій.

Професійно-технічне училище, розмір стипендії – 490 гривень, всього-на-всього, технікум – 980 гривень. Про яку престижність і повагу до людей ми говоримо… (Не чути)

  Тому прохання все-таки включити не тільки те, що говорив пан Цимбалюк, цю категорію. І особливо подивитися на професійно-технічну освіту, особливо зараз, коли починається вступна кампанія, коли діти займаються профорієнтацією. І прохання врахувати ці пропозиції.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олексію.

АРСЕНЮК О.О. Галина Миколаївна, можна? Можна ще буквально два слова?

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Олег.

 АРСЕНЮК О.О. Ну я як голова підкомітету Чорнобильської катастрофи хочу сказати те, що ініціатива дійсно добра її треба вирішувати. Але я за те, що кожне збільшення потрібно узгоджувати з Мінфіном і попередньо обговорювати це питання. Тому, можливо, ми давайте його відправимо на доопрацювання автору, та все-таки зустрінемось з Мінфіном, ну, побалакаємо, щоб вони могли… чітка картина у нас була. Як ініціатива дуже добра, підтримую, але думаю, що треба її доопрацювати.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олеже, за нагадування про бюджетну дисципліну. Дякую вам. Тому що ми на тому засіданні теж приймали рішення щодо включення законопроектів, які там порушують 27 статтю Бюджетного кодексу. І ми в комітеті не випрацювали свою стратегію. Взагалі, якщо вносяться законопроекти без фінансово-економічного обґрунтування і без змін до Бюджетного кодексу, взагалі нам потрібно випрацювати відношення комітету до таких рішень. Ну тобто ми всі з вами в Комітеті соцполітики, ну, в доброму такому сенсі цього слова, популісти. І нема питань, щоб хтось не захотів вносити чи добавляти комусь якусь виплату. Але ми мусимо пам'ятати, що будь-яка виплата – це з когось зібраний додатковий податок. І 5600 законопроект, сьогодні Гетманцев на Погоджувальній раді ще черговий раз виступав і казав 5600 – це збільшення пенсій, це збільшення стипендій, збільшення всього, але це збільшення оподаткування всіх операцій, які мусить сплачувати бізнес і люди.

Тому от в мене… Я дякую вам за пропозицію, пане Олеже. Щоб ми, вносячи законопроекти, чітко розуміли, що має бути від Мінфіну, зокрема "ок". От так як ви зробили по 4555, це просто приклад для роботи і узгодження.

Да, Михайло Михайлович, будь ласка.

ЦИМБАЛЮК М.М. Так. Я дякую, Галина Миколаївна, за такий гарний вислів про популізм.

Я звертаюсь до Арсенюка, який ходив і говорив: давайте підтримаємо 4555, не будемо правки вносити, тому що ми сядемо обов'язково в комітеті і продумаємо те, щоби і інші категорії громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, також підтримати. Цей законопроект частково також підтримує дітей тих, які проживають на тій території або дітей учасників, ліквідаторів, тих, які живуть, які померли. Через те давайте не будемо популістами і будемо пам'ятати, що ми обіцяли. В тому числі я переконував фракцію підтримати, тому що ви підійшли і попросили. Я чекаю від вас конкретних пропозицій, а не займатись справді популізмом. Не забувайте, про що ми обіцяли один одному.

АРСЕНЮК О.О. Якщо можна, два слова. Михайло Михайлович, зараз вже доопрацьовуються ті всі правки, які не увійшли в 4555. І вже буквально на цьому тижні я вам дам на вивчення те, що ми з вами домовлялись.

Дякую.

ЦИМБАЛЮК М.М. Не забудьте про дітей в цьому законопроекті, дітей-чорнобильців, які теж виживають. І по ПТУ – теж саме, що говорив колега.

АРСЕНЮК О.О. Я не проти. Я не забуваю, Михайло Михайлович. Я просто кажу, що перед тим, що давайте ми, ініціатива добра, її потрібно з Мінфіном обсудити, хоч би яку суму вони готові дати. Я не кажу, що повністю суму, яка там прописана. Але попередньо обговорити сісти взагалі їхню позицію. Тому що ми можемо прийняти, а коштів потім не буде.

ЦИМБАЛЮК М.М. У Мінфіну завжди одне пояснення – немає грошей. Але Мінфін має думати, як шукати ті кошти, щоби підтримувати законопроекти депутатів Верховної Ради, бо саме вони є підзвітними саме Верховній Раді.

Дякую.

_______________. Шановні народні депутати, дозволите?

ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка. Зараз пан Анатолій Остапенко, а потім ви.

ОСТАПЕНКО А.Д. Доброго дня. Я хочу підтримати цю ініціативу і також підтримати пана Арсенюка. Чому? Тому що ми повинні доопрацювати з Міністерством освіти в першу чергу всі плани, які вони хочуть зробити по скороченню вишів. Також ми повинні доопрацювати якраз державне замовлення у тих професіях, які потрібні державі, щоб ми не вирощували спеціалістів, які потім не потрібні, і в період їх навчання будемо сплачувати їм стипендії. Тому ці всі питання треба врегулювати.

Також я підтримую Михайла Михайловича про те, що у Міністерства фінансів ми завжди чуємо, я ще не бачив практично ні одного законопроекту, де Міністерство фінансів сказало би, що, так, у нас кошти є і ми готові їх сплачувати. Зважену позицію ми повинні тут прийняти. Ще раз хочу наголосити, кількість вишів, якщо ми їх плануємо скорочувати, а така у нас програма є, щоб у нас дійсно були ті спеціалісти, які потрібні державі, державне замовлення. Тоді, колеги, є державне замовлення, ми розуміємо, що тим студентам, яких ми набираємо, ми сплачуємо гідну стипендію. Також звернути увагу на професійно-технічне навчання, якраз підтримую федерацію роботодавців. Тому що дійсно робітничих професій у нас немає, ми повинні підтримувати тих студентів, які навчаються якраз у професійно-технічній сфері для того, щоб вони завтра стали, як кажуть, до виробництва і надавали нам гарну продукцію.

Тут давайте порадимось і зараз ми послухаємо Міністерство соціальної політики, що вони хочуть додати, але тут треба дійсно зважену позицію або чітко поставити термін, до якого доопрацювати, щоб ми ще раз розглянули, щоб цей гарний закон у нас не пропав у законодавчих ініціативах.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Галина Миколаївна, ви вірно привели статистику, до 40 відсотків студентів, які отримують стипендії, але мова йде про державне замовлення. Я мав честь працювати ректором, я знаю, як воно відбувається. Міністерство освіти доводить суму коштів на навчальний рік у вуз, а ректор запрошує деканів чи керівників факультетів і каже: у нас є така сума, от робіть все, щоб не більше 10 відсотків студентів могли здати модулі, в іншому разі ми не будемо мати чим платити стипендію. І 1 тисяча 250 гривень сьогодні для студента, чи в обласному центрі, я вже не кажу про столицю, як прожити. Через те слушна пропозиція і пана Остапенка, і інших колег, що, можливо, сісти доопрацювати, я на це теж погоджуюся, я думаю, буду переконувати інших співавторів і Юлію Тимошенко, щоб ми врахували і учням професійно-технічних училищ, і учням коледжів, тому що це смішні кошти – 400 гривень. Як людина, яка здобуває робітничу професію, може прожити? Тим більше коли ПТУ передали на органи місцевого самоврядування, які не забезпечують їм вже майже житлом, харчуванням тощо, формою, що колись було перевагою.

Але я також погоджуюся, що до цього законопроекту слід залучити Міністерство освіти, вони теж мають бути зацікавлені в цій темі, а не тільки Міністерство соціальної політики.

Дякую. 

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович, ви вважаєте, що залучити ми зможемо тільки якщо ми його будемо рекомендувати там в зал в першому читанні і щоб використати 116 статтю, тому що нам потрібно... Те, що почули від пана Олексія, я абсолютно згодна, що нам потрібно стимулювати спеціальну середню освіту. І середня спеціальна освіта може давати сьогодні нашим дітям більшу потім заробітну плату ніж вища, таких прикладів тьма. І сьогодні у Європі ті, хто там руками працює, їм більше оплачують, я маю на увазі токарі, слюсарі, професії такі робочі, вони сьогодні отримують заробітну плату вищу ніж там ті, хто мають вищу освіту, але інтелектуальною працею заробляють. Тому нам потрібно тут якось зробити так, щоб діточки наші теж мали можливість потім отримувати нормальні заробітні плати і попит.

Шановні народні депутати, яка пропозиція? Тобто вимальовується так, що начебто рекомендувати Верховній Раді включити це до порядку денного,  і якщо приймати за основу, то приймати і з правкою 116 статті з опрацюванням разом з Міносвітою цього закону, разом з Мінекономіки, які мають опрацювати план робочих місць, як вони бачать розвиток економіки по галузях, де потрібно які професії. І, відповідно до цього, державне замовлення має йти із забезпеченням стипендією, і в тому числі не тільки у вищій, але і у середній спеціальній освіті. Я скомкано це сформулювала, бо це з голосу. Може у когось є там формулювання?

Пане Анатолію.

ОСТАПЕНКО А.Д. Якщо там ми добавляємо 116 статтю, то якщо ми підвищуємо і хочемо стимулювати навчатися якраз і на робітничих професіях, і якраз на державному замовленню, то обов'язково тоді відпрацювання спеціалістам, які закінчили навчатися на державному замовленні, певний термін на підприємстві. Щоб не сталося так, що ми навчили людей, вони поїхали за кордон і ми осталися ні з чим.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую за зауваження. Але, мені здається, тут мова йде все ж таки не про підвищення, а про підвищення і про скорочення відсотку. Тобто державне замовлення, я вам назвала цифри, Польща – 10 відсотків. Тобто якщо держава замовляє, то це 10, а не 40, 45 і більше.

ОСТАПЕНКО А.Д. Галина Миколаївна, я погоджуюся. Тут якраз в комплексі і Міністерство освіти, Міністерство фінансів, Міністерство соціальної політики, всі повинні відпрацювати і надати свої пропозиції чіткі, і завтра  законопроекти узгодити, і ми тоді приймаємо його, без питань.

ГОЛОВУЮЧА. Секретаріат, ви здатні будете виписати, як використати 116 статтю для того, щоб ми на друге читання виходили із збалансованості. Тобто ми маємо досягти збалансованості, але ми маємо мати програму таких професій, які там потрібні нашій країні. Ці професії мають подаватися Мінекономіки, Мінекономіки має закуповувати і там, де йде держзамовлення, мають бути, в тому числі, укладені договори щодо того, що якщо дитина отримує стипендію і держзамовлення (безоплатну вищу освіту), це, мабуть, що там найкращі учні, то в цьому випадку вони мають відпрацювати якусь кількість років на державу, не можуть там їхати кудись. От з врахуванням оцих усіх пропозицій.

Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Дуже важливо, щоби держава гарантувала це перше робоче місце для відпрацювання. Тому що зобов'язати – це не обов'язково ще надати. Щоб було належне робоче місце і тоді ця людина буде готова відпрацювати.

Дякую.

ОСТАПЕНКО А.Д. Да, да, я погоджуюсь. І якраз, щоб все було збалансовано: і щоб перше робоче місце, і дати, може, преференції якраз тим підприємствам, які цих спеціалістів чекають і беруть на роботу. Те, про що я говорив.

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином це 116-а. Ви здатні будете… Данило, здатні будете виписати?

БОНДАР Д.О. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Ні, нема. Тут таких рекомендацій нема. Нема там вимоги щодо збалансованості, нема взагалі національної стратегії щодо підходу до закупівлі професій якихось у вишів.

______________. (Не чути)

 ГОЛОВУЮЧА. Комітету?

Михайло Михайлович, як? Виписати і завтра приймемо чи в середу приймемо? Чи доручимо це секретаріату? Приймемо рішення зараз, з зауваженнями, які прозвучали на комітеті, а потім узгодимо?

ЦИМБАЛЮК М.М. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. На середу, да? Гаразд. Тоді на середу готує секретаріат формулювання, щоб ми потім і з вами узгодили, щоб всі його побачили. Дякую. До речі, це правильно. І переносимо розгляд на середу.

Нема зауважень від тих, хто онлайн з нами?

______________. Ні, нема. Підтримую.

______________.  Немає зауважень.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Ми переходимо…

Ви хочете покинути нас, Михайло Михайлович? В мене…

ЦИМБАЛЮК М.М. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Дивіться, я хотіла просто сказати всім, доки ви тут на місці просто. Ми брали на себе зобов'язання доопрацювати дуже сенситивне для громади питання – 3613, це врегулювання житлово-комунальних послуг. Ми зробили в робочому порядку… Скільки? Я вже не знаю, вже, здається, три робочих наради. Ми подали до Міністерства регіонального розвитку і відповідно міністерство зробило нам текст доопрацьованого законопроекту для того, щоб в тому числі врегулювати відновлення роботи тих житлово-комунальних комісій, які, відповідно до закону третього року, були створені, вони зараз не працюють.

Дивіться, ми хочемо зробити доопрацьований від комітету. І я попросила міністерство, щоб вони його доопрацювали, щоб там були інтереси враховані громади, ОТГ відповідно, щоб ми подивилися, де дійсно в домогосподарствах… Бо ми виявили купу там  речей. Наприклад, що ця заборгованість 74 мільярди, вона не розбита, вона розбита тільки по видах послуг. Зараз Міністерство регіонів – коли, в п'ятницю ми розіслали? – віддало нам текст (от Ярослав це веде) всім нам. Я би попросила, щоб всі розіслали. В мене прохання просто зі своїми помічниками подивитися і відпрацювати, що там ще потрібно для змін, до кожного з наших народних депутатів, щоб ми його бажано в середу чи на останньому засіданні, в середу у нас, здається, що останнє засідання, прийняли від комітету, щоб ми його зареєстрували і восени прийняли. Тому що іде опалювальний сезон, Михайло Михайлович, і потрібно… Да, відпрацюєте? Просто в мене прохання, щоб ви звернули увагу, що це одна з основних наших робіт.

Дякую.

Юлія Володимирівна, ви з нами?

ТИМОШЕНКО  Ю.В. Добрий день. Я з вами.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Прийняли естафету від Михайла Михайловича.

Переходимо до розгляду шостого питання нашого порядку денного. Питання щодо доцільності включення до порядку денного сесії проектів законів про внесення зміни до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо встановлення розміру мінімальної пенсії за віком на рівні мінімальної заробітної плати (реєстраційний номер 4041) народний депутат Поляков та інші, та альтернативний до нього народної депутатки Королевської Наталії та інших (за номером 4041-1).

Будь ласка, якщо є Антон Поляков з нами, він не приходив до наших засідань, бо це питання не першим стоїть на розгляді, тоді я прошу подати голос, що він з нами. Є? Секретаріат, будь ласка. Нема.

Тоді, будь ласка, пан Анатолій, як зазвичай.

ОСТАПЕНКО А.Д. Законопроектом 4041 пропонується внести зміни до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", встановивши мінімальний розмір пенсії за віком на рівні мінімальної заробітної плати, визначеної законом, за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу. Так коротко.

Якщо Наталія Юріївна дозволить, я прокоментую ще альтернативний законопроект, щоб ми тоді розглядали…

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Я і сама себе прокоментую. Дякую дуже вам за допомогу.

ГОЛОВУЮЧА. Пан Анатолій допомагає вам весь час. Він презентує всі ваші…

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Я знаю, да. Я завжди йому за це дуже вдячна.

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні колеги, абсолютно правильно закладена ідея про необхідність підвищення розміру мінімальної пенсії за віком. Ми знаємо з вами дуже добре, що за офіційними даними Пенсійного фонду станом на початок квітня поточного 21-го року 8 мільйонів 172 тисячі або 74 відсотки  з 11 мільйонів 52 тисяч українських пенсіонерів отримували середню пенсію в розмірі не вище 4 тисяч гривень, що приблизно відповідає фактичному прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність за оцінками Мінсоцполітики. Це на… (Не чути)  …квітень 21-го року. Розмір складав 3 тисячі 628 гривен, це був розмір прожиткового мінімуму фактично.

Тобто на сьогодні три четвертих всіх українських пенсіонерів фактично перебувають за межею бідності і змушені виживати на ці мізерні суми. При цьому віддаючи практично всю пенсію на оплату комунальних послуг. Пенсіонери не можуть дозволити собі навіть елементарні необхідні ліки, а не те, що нормальне харчування і проживання.

Це абсолютно дика ситуація, яка виникла через ту антисоціальну політику, що проводилась попередніми урядами протягом останніх декількох років. І ми постійно говоримо про необхідність підвищення розміру мінімальної пенсії не за залишковим принципом розподілу бюджету, а на підставах фактичних науково обґрунтованих мінімальних потреб людини: матеріальних, духовних та освітньо-культурних. Тому ми наполягаємо на тому, щоб розмір мінімальної пенсії був законодавчо прив'язаний до розміру  фактичного прожиткового мінімуму, який щомісячно розраховується Міністерством соціальної  політики.

Для реалізації такого підходу – відновлення соціальної справедливості по відношенню до українських пенсіонерів – нами підготовлений цей альтернативний законопроект, яким ми пропонуємо.

Перше. Законодавчо встановити, що мінімальний розмір пенсії за віком, за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу, встановлюється у Законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Друге. При цьому необхідно вказати, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у Законі про Державний бюджет у розмірі не менше фактичного розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного відповідно до Закону "Про прожитковий мінімум".

І третє. У Законі "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пропонується виключити норму, якою встановлюється, що для пенсій, призначених після 1 січня 2018 року, мінімальний розмір пенсій за віком виплачується лише по досягненню особою віку 65 років.

Останнє. Це також пропонується виключити норму, згідно з якою при визначенні мінімального розміру пенсій за віком та збільшення мінімальної пенсії за віком до страхового стажу не зараховується період, за який проведена одноразова сплата єдиного внеску, відповідно до статті закону 10 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Шановні колеги, ця пропозиція, вона не дуже буде дорого коштувати бюджету, але це буде перший крок для того, щоб дійсно підтримати сьогодні наших пенсіонерів. І ми вважаємо, що підтримавши цей законопроект в першому читанні, доопрацювавши його у комітеті до другого читання, це буде реальний крок такої, знаєте, підтримки сьогодні 11 мільйонів пенсіонерів тим, що наш Комітет соціальної політики все ж таки намагається якось покращити соціальну політику, а не зруйнувати її остаточно. Тому прошу вас це підтримати.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Наталія Юріївна. Ви  сказали, що це не багато навантаження на бюджет. Будь ласка, можете назвати цифру?

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Це приблизно буде від 7 мільярдів гривень.

ГОЛОВУЮЧА. На місяць?

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Так.

ГОЛОВУЮЧА. 8 мільярдів на місяць. У річному вимірі це буде там…

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Це, безумовно, повинен Пенсійний фонд перерахувати, підготувати, але десь 50 мільярдів буде у річному вимірі.

ГОЛОВУЮЧА. І ви пропонуєте це за рахунок державного бюджету компенсувати, правильно?

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю, Безумовно.

ГОЛОВУЮЧА. У нас єдиний соціальний внесок, у нас єдине джерело наповнення Пенсійного фонду – у нас взагалі-то це єдиний соціальний внесок. А ви пропонуєте, щоб ми збільшили дефіцит Пенсійного фонду, 190 він зараз мільярдів, ви пропонуєте ще 50. Це означає, що державний бюджет має дотувати Пенсійний фонд на 240 мільярдів. Ну, якщо в вимірі цього року. Таким чином у нас або ми підвищуємо єдиний соціальний внесок або підвищуємо навантаження на бюджет щодо дотацій Пенсійного фонду.

Ну у вас в законопроекті, яке джерело?

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Ми пропонуємо надати зараз доручення Пенсійному фонду, щоб вони все це чітко прорахували. І ми з вами, коли будемо прогнозувати додаткові надходження до бюджету на 2022 рік, вже могли би спокійно спланувати, скільки буде компенсовано за рахунок додаткових надходжень, а скільки потрібно за рахунок збільшення дефіциту Пенсійного фонду та цільової субвенції з бюджету додати Пенсійному фонду.

Але ж, я вважаю, ці питання, які ви зараз піднімаєте, вони не взаємопов'язані. Тому що, ну, наприклад, сьогодні у нас вже борги за комунальні послуги майже до 80 мільярдів сягають. Ну це також скрите субсидування, скажемо так, людей в Україні. Але ж це така політика: спочатку всіх загонимо в борги, а потім будемо над людьми знущатися. Тому ви все одно це субсидуєте, тому що у людей немає грошей. Не може людина вижити на пенсію в 2 тисячі гривень, ну не може фактично. Вона повинна або чогось не сплачувати або повністю себе обмежити та чекати смерті. Тому або ж зараз ви і далі продовжуєте політику очікування голодної смерті для наших пенсіонерів, або ми шукаємо шляхи як зараз людям хоч якісь гроші надати і дати можливість людям вижити.

Тому ми пропонуємо, що краще сьогодні оптимізувати витрати з бюджету, скасувати ті статті, які сьогодні не першочергові. А на першочерговими поставити все ж таки це дотації Пенсійному фонду та підвищення пенсій.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Наталія Юріївна.

Будь ласка, Міністерство соціальної політики і Пенсійний фонд. 

Віталій Музиченко, будь ласка.

МУЗИЧЕНКО В.В. Да, дякую.

Ну звичайно Міністерство соціальної політики підтримує будь-які ініціативи, спрямовані на підвищення розміру пенсійного забезпечення наших пенсіонерів. Але давайте не забувати про збалансування. Я знаходжуся вже третій день по суті під впливом того заходу, на якому ми були разом у п'ятницю, коли ми майже 2,5 години розглядали питання, чому в Україні не виконуються судові рішення. Насправді там озвучені були колосальна така інформація і цифри, що переважна більшість якраз питань, які зараз знаходяться і в суддівській…, розгляду в судах по адміністративному судочинству, це якраз є питання соціального захисту і зокрема пенсійних виплат. Тобто ми можемо констатувати те, що наявні ресурси і наявна база вже не синхронізовані в якійсь частині. Якщо говорити про ці два законопроекти, то звичайно, ідея дуже гарна і дуже гарно впливає на розуміння людей про збільшення про збільшення їх матеріального забезпечення.

Але, якщо сказати про законопроект 4041, то він потребує ні мало, ні багато 258 мільярдів гривень на рік. Тобто на сьогоднішній день це вдвічі чи у півтора рази більше ніж сьогоднішня програма, якою дотується частково Пенсійний фонд по різних там показниках або надаються державні виплати по тих категоріях, з яких виплати здійснюються з державного бюджету.

Сказати чи може державний бюджет собі дозволити такі виплати, починаючи, я не знаю, з наступного року, – насправді питання звичайно до економічного блоку. Дуже хотілося б почути, що зможе, але, з точки зору збалансованості і прогнозованості, я думаю, що навряд чи. Тому ідея стосовно пошуку шляхів дуже правильна. І я думаю, що підвалини цієї ідеї в контексті реформування системи прожиткового мінімуму і сфери його застосування, не саме реформування, розуміння, визначення розміру, бо ми всі прекрасно розуміємо, що це близько 4-4,5 тисяч гривень, тут же ні в кого немає секрету. Питання тільки в тому, яким чином запровадити етапність його впровадження і як це можна зробити таким чином, щоб ми з вами не задекларували те, що не може бути виконано.

Тому я думаю, що якраз цим пошуком шляху є дискусія навколо законопроекту стосовно встановлення прожиткового мінімуму, методології його обчислення, а також, що саме основне – етапності його впровадження. Якщо чесно, то одномоментно за один рік збільшити розміри пенсійного забезпечення, по суті, там в 2 чи в 3 рази, як пропонує один або другий законопроект, просто фінансово неможливо. Тому, як ідею, ми підтримуємо, ми готові брати участь в дискусії. Але з точки зору практичної реалізації цих законодавчих ініціатив вони не можуть бути враховані.

Можливо, нам Міністерство фінансів щось скаже інше. 

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую, пане Віталію.

Будь ласка,  Пенсійний фонд і потім Міністерство фінансів.

КАПІНУС Є.В. Доброго дня, колеги. Я хочу підтвердити, що за нашими розрахунками, якщо брати законопроект 4041, на місяць додаткові видатки сягнуть 21,4 мільярда, в річному виразі це буде 257,6 мільярда. Якщо брати 4041-1, то додаткові видатки в місячному розмірі сягнуть 7,8  мільярда, ну і в річному – 94,6.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую, пане Євгене.

Будь ласка,  Міністерство фінансів.

______________.  Добрий день, Галина Миколаївна! Ну щоб не затримувати, я повністю підтримую висновок Віталія Музиченка, що державний бюджет, на жаль, одноразово не зможе виконати таку суму додаткових видатків. І його необхідно розглядати в контексті розрахунку  і прожиткового мінімуму, і тих законопроектів, які зараз знаходяться у Верховній Раді.

І ми готові також долучитися до цієї роботи і знайти можливість  поетапного, як то кажуть, запровадження і доведення розміру прожиткового мінімуму  до його  фактичного стану.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую центральним органам виконавчої влади.

Наталія Юріївна, мені ваш законопроект більше подобається, ніж пана Полякова. Але фінансово…

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Це вже перемога, пані Галино.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧА. Дивіться. Ну просто і прив'язка у вас правильніша. Ви – фахівець в соціальній політиці, на відміну від пана Антона,  який просто  хоче там збільшити і все, ви робите це абсолютно правильно. І Міністерство соціальної політики на цьому наголосило, що принципи, які ви в своєму законопроекті запропонували, вони призводять до покращання ситуації. І ви абсолютно праві, що ми маємо виходити на чесний фактичний  прожитковий мінімум.

Але зробити це в один стрибок неможливо, і тому… Тут є порушення статті 27 Бюджетного кодексу, тому що фінансово-економічне обґрунтування не надано або вони не відповідають Бюджетному кодексу, запровадити їх одразу ми не зможемо. Тому, при всій моїй до вас симпатії і до законопроекту, я буду пропонувати не включати ці законопроекти до порядку денного. Але нам потрібно шукати шляхи як ми 3515 будемо вибудовувати, для того, щоб вишукувати шлях узгоджений і з Міністерством фінансів: якими податками ми будемо покривати дотації до Пенсійного фонду, як ми будемо збільшувати утримання.

Я прошу тільки наголосити, Мінсоц про це не казав, але у нас бідність саме "75 плюс" у непрацюючих. Бо є люди, які працюють і після 75-ти. Там статистика, я думаю, Пенсійного фонду більш така потужна. Але саме тому в тому році… Ну, власне, з 1 січня цього року, "80 плюс", ми закрили оцих людей, максимально їм роблячи надбавки. Я так думаю, що в наступному році, підтвердив мені і Мінсоц і Мінфін, що ми будемо робити "75 плюс" саме спрямовуючи оце адресне збільшення саме в ті прошарки пенсіонерів, які найбільш потерпають. Плюс, звісно, житлово-комунальна субсидія вона на 60 відсотків… 60 відсотків пенсіонерів користуються… Чи всі, от якщо взяти всю житлово-комунальну субсидію, всі гроші, які ми надаємо, 60 відсотків ідуть і потребують саме пенсіонери. Тому там ще додатково до пенсії ми ще захищаємо пенсіонерів такою житлово-комунальною субсидією.

Плюс транспорті пільги, проїзд відповідно міським і…

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Ну, пані Галино, ну давайте зараз не будемо втрачати час друг друга, знаете как, уговаривать в тому, як гарно живуть наші пенсіонери. Тому що ми дуже з вами добре розуміємо, що це, на жаль, не так.

По-перше, субсидіальна політика останні часи і останні зміни майже взагалі позбавляє як пенсіонерів так і інших людей отримувати субсидію. І тому ми бачимо результат. Є ж знаєте как, намерения, а есть уже те, що ми бачимо. І такі борги, як зараз, ще країна ніколи не бачила по житлово-комунальним послугам. Це перше.

Друге. Ви обіцяли з 1 липня підняти пенсії "80 плюс", цю одноразову чи постійну виплату щомісячну. Потім вже міністерство перенесло цю виплату на осінь, тобто людей в черговий раз, так скажемо, обдурили і вони не отримали цю виплату. Ну і ту індексацію з 1 липня, завдяки там підняттю  прожиткового мінімуму, яку отримали пенсіонери, – це там декілька десятків гривень, це  просто вже знущання над людьми. 

Тому ми можемо довго чекати,  коли там нам Мінфін дасть розрахунки, коли покращиться ситуація в країні, але ж нам треба… Ми – Комітет соціальної політики, і нам треба приймати рішення. Нам треба сьогодні людям давати правильні сигнали щодо підтримки наших українських пенсіонерів. І не шукати красиві відмови, а давайте разом напрацьовувати, давайте там готувати пропозиції, дорожню карту. Ну не можна далі замовчувати питання пенсій і того знущання, яке зараз відбувається над всіма пенсіонерами в країні.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Наталія Юріївна, 5600 ви підтримаєте?

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Пані Галино, у мене до 5600 дуже багато питань. І ми також туди подали свої поправки. Якщо ці поправки будуть враховані, то, безумовно,  ми завжди за детінізацію нашої країни.

А якщо наші поправки не будуть враховані, то, вибачте, безумовно, ми не будемо підтримувати ту "абракадабру", яку підготував уряд.

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую.

Шановні народні депутати, таким чином надійшла пропозиція не включати законопроект до порядку денного у зв'язку з порушенням  27 статті Бюджетного кодексу. Я прошу голосувати.

Хто – за цю пропозицію?

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – проти.

ГОЛОВУЮЧА. Наталія Юріївна.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Безумовно, проти.

ГОЛОВУЮЧА.  І Струневич Вадим.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую, шановні народні депутати. 

Рішення прийнято.

А Бабенко Микола? Бабенко!

Шановні народні депутати, ми працюємо годину. Наш секретар на зв'язку? Пан Микола?

Випав, да, із зв'язку?

Таким чином, у нас Арсенюк Олег виконує функцію, як ми і домовилися на попередніх засіданнях і прийняли рішення щодо цього, щоб… Арсенюк Олег, ви готові перебрати на себе функції секретаря? Пане Олеже!

АРСЕНЮК О.О. Да, готовий. Не заперечую.

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую.

Тоді ми працюємо далі. Ми переходимо до пункту сьомого  нашого порядку денного, розглядаємо питання…

АРСЕНЮК О.О. А можна уточнити? Галина Миколаївно, ми годину чи півтори працюємо?

ГОЛОВУЮЧА. А я ж от весь час віддаю це на компетенцію секретаря. І бачу, що пана Миколи Бабенка нема. Скажіть мені, скільки ми працюємо. Я на чому і наголосила, що ми працюємо годину.

АРСЕНЮК О.О. Да, я підтримую.

ГОЛОВУЮЧА. Працюємо далі, годину?

АРСЕНЮК О.О. Годину, да.

ГОЛОВУЮЧА. Розглядаємо ще одне питання чи завершуємо засідання?

АРСЕНЮК О.О. Розглядаємо. Давайте ще одне питання розглянемо.

ГОЛОВУЮЧА. Розглядаємо ще одне питання. І потім у нас ще буде засідання в середу.

Шановні народні депутати, так чином переходимо до пункту сьомого нашого порядку денного щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо підвищення розміру пенсій особам, які працювали в колгоспах, сільськогосподарських кооперативах, фермерських господарствах та сільськогосподарських підприємствах, організаціях (реєстраційний номер 4282) (народна депутатка Тимошенко, Цимбалюк та інші).

Будь ласка, Юлія Володимирівна.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Дякую дуже.

Шановні друзі, тут мова йде просто про глибинну справедливість вже, яку треба відновити. Справа в тому, що до 2017 року Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" було передбачено, що пенсія за віком призначається особам, які мали стаж роботи не менше 15 років. Ну, якщо людина 15 років пропрацювала, якщо за неї перераховувались внески в Пенсійний фонд. Ну, скажіть мені, хто може людину таку позбавити права на пенсійне страхування?

У порушення 22 статті Конституції України Законом України (номер 2148) в 2017 році встановлено, що з 2019 року пенсія буде призначатися при стажі 26 років. А протягом 2020-2028 років щорічно буде збільшуватись на 1 рік. Тобто внаслідок, за такий період стаж, з якого починається по суті сплата пенсії, буде 35 років. Ну я, чесно кажучи, не знаю, це що галери? А куди діваються внески, які за людей платили все життя? І якщо у людини, умовно кажучи, не 35 років буде стажу, а 30 років стажу, так що її пенсії позбавляти? Це просто вже виходить за всі межі.

І ще я хочу сказати, що це зробила попередня влада, це не ви. Тобто виправляти треба зараз нам.

По суті це означає, що більшість громадян України, які проживали і проживають в сільській місцевості та працювали в колгоспах, сільськогосподарських кооперативах, фермерських господарствах та сільськогосподарських підприємствах, не будуть мати право на призначення пенсій, оскільки були в певний час ліквідовані колгоспи та сільськогосподарські  кооперативи і такі громадяни залишилися вимушено взагалі без роботи.  Ви знаєте, що на селі ніхто робочих місць нових не створював? І тому ці люди, які, вибачте, пропахали в сільській місцевості все своє життя, по суті залишаються взагалі без пенсійного нормального забезпечення.

Необхідно також зазначити, що ці громадяни забезпечували продовольчу безпеку держави. Це унікальні люди. У той же час отримували  незначні заробітні плати, копійчані. А збільшення мінімального стажу, який дає право на призначення пенсії, у скритій формі привело до зменшення пенсійних виплат.

Враховуючи всі ці обставини, я вважаю, що просто ми зобов'язані виправити ті наруги соціальні, які були зроблені попередньою владою, ні в якому випадку з ними не солідаризуватися, виправити цю ситуацію. І, власне, необхідно соціально захистити громадян, які працювали в колгоспах, сільськогосподарських кооперативах, фермерських господарствах та сільськогосподарських підприємствах і організаціях.

Я думаю, що нам Міністерство фінансів і Пенсійний фонд підтвердять, що це не такі великі гроші, як, власне кажучи, в попередньому законі. Ну те, що у нас різний підхід до людей, які працювали, по суті, в сільській місцевості  і для міських –  це є дуже погано.

Я прошу підтримати цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Юлія Володимирівна.

Ви праві, що є такий дисбаланс.

Будь ласка, Міністерство соціальної політики, Пенсійний фонд, і Міністерство фінансів. Будь ласка.

МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую.

Якщо аналізувати цю законодавчу ініціативу, то тут є декілька питань, на які ми маємо дати собі відповідь перед прийняттям рішення.

Насправді реалізація положень законопроекту, з однієї сторони, спричинить створення певної системи переваг для певної категорії населення, всупереч тому, що принципи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування базуються виключно на двох речах – це на набутому страховому стажі і на розмірі сплачених відповідно розмірів єдиного соціального внеску, що базується на розмірах отриманої заробітної плати.

За рахунок певних обставин, тобто за рахунок того, що ці громадяни дійсно проживали у сільській місцевості, яка завжди була дотаційною, яка не була недостатньо розвинута з точки зору створених робочих місць, ці громадяни дійсно потребують додаткової соціальної підтримки. Але з нашої точки зору, така підтримка має надаватися не у вигляді якихось преференцій при призначенні пенсій, а, можливо, у запровадженні окремої соціальної виплати, соціальної допомоги. І наразі, якщо громадяни, які з якихось причин не сплачували єдиний соціальний внесок, тобто не набули страхового стажу, вони при досягненні певного віку можуть оформити державну соціальну допомогу тим особам, які не мають права на пенсію. В цьому вирішення питання не тільки стосовно порушеної категорії працівників, а взагалі тих громадян, які не набули необхідного страхового стажу. Розмір цієї виплати – звичайно питання дискусійне. На сьогоднішній день розмір такої виплати є у розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Але і мінімальний розмір пенсій у нас на цьому ж рівні.

Тому якщо підходити комплексно, то тут потрібно вирішувати питання не створення преференцій при оформленні чи призначенні пенсій, а я думаю, за рахунок коригування розміру відповідної соціальної допомоги.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Віталію.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я б хотіла прокоментувати ці речі дуже коротко. Два речення скажу.

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, я думаю, що ми зараз вийдемо на вашу цю…

Я хочу запитати пана Віталія. Але пенсійний вік для цих людей, який, 63 чи 65? Ну то есть мова іде зараз навіть не стільки про розмір, як про те, що реформа Гройсмана і Реви… От я зараз дивлюся, мені показують, хто голосував за неї "за". Побачила, Юлія Володимирівна, що "Батьківщина" – утрималася. Ну, там люди, хто був, але абсолютно були відсутні в залі, коли йшла ця реформа. Це був 2017 рік, восени, і вона приймалася, достатньо її ховали. Я була в той час у громадському секторі і нам не показували текст, внесли зразу….

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ми не голосували за це.

ГОЛОВУЮЧА. Да, я бачу, що "Батьківщина" не голосувала. Але тоді змінили, не тільки змінили розмір, бо Віталій правий, розмір майже однаковий, тому що ми недотягуємо до прожиткового мінімуму. І незалежно від страхового стажу, 46 стаття Конституції гарантує українцю мінімальний прожитковий мінімум при досягненні пенсійного віку. Був також збільшений пенсійний вік до 63 і 65 років, тому пенсія та сама.

Але я хочу запитати пана Віталія. Оці працівники, які працювали в сільськогосподарській галузі, вони з якого року, якщо у них нема 15 років, зараз 16-и, 17-и, він збільшується кожен день на рік, то вони отримують з якого, з 63 чи з 65?

ТИМОШЕНКО Ю.В. 60.

МУЗИЧЕНКО В.В. З 65 років вони будуть мати право на оформлення відповідної соціальної допомоги.

_______________. Соціальна допомога в 65.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Це в 65 соціальна допомога, а пенсія в 60. Ви хоч відповідайте коректно.

ГОЛОВУЮЧА. А вона не буде, в них  не буде пенсії у 60.

МУЗИЧЕНКО В.В. Право на пенсію в 60 років вони набудуть, якщо у них буде необхідний страховий стаж при даті виходу на пенсію. Це те, що ви сказали, 28, те, що переростає в 35 років необхідного страхового стажу для чоловіків і 30 для жінок. Тому все індивідуально, в залежності від страхового стажу, віку і дати виходу на пенсію.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Будь ласка, Юлія Володимирівна. Просто я до того зауваження…

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я хочу прокоментувати. Дорогі друзі, те, що я зараз почула, просто це, чесно кажучи, смішно. Справа в тому, що якщо у вас є гроші, робіть це для всіх людей в країні, це ж абсолютно нормально. Якщо людина відпахала 15 років, а ви практично її страхові внески обнуляєте, так що тоді, а коли 35 пропрацювали, до 35, ви обнуляєте її страхові внески і людина по суті не має права на повноцінну пенсію. Ви просто реально цих людей знищуєте. Тому якщо у вас є політична воля, так робіть це для всіх людей. Це по-перше.

По-друге, у нас є різні системи нарахування пенсій, дуже різні. Якщо ви скажете, що зараз по всій країні у нас уніфікована система – це буде неправильно. Наприклад, шахтарі у нас рік за два отримують, ви це знаєте. Да, страховий стаж. Тобто мова йде про те, що у нас немає в галузі уніфікованих підходів, є різні підходи. І тому не треба цим  маніпулювати.

Те, що стосується сільської місцевості. Ви прекрасно знаєте, що у цих людей у єдиних були серйозні об'єктивні підстави. Але ми не заперечуємо, що цей закон розповсюдити на всіх громадян України, що було би дуже справедливо. І тому не передьоргуйте. Те, що ви практично залишаєте ситуацію, при якій людина, якщо 34 роки пропахала, то вона не отримає нормальну пенсію, а якщо 35, то отримає. Ну взагалі, що ми робимо? Це просто з ума зійти, ви розумієте? Це ж ненормальна країна. Це просто дурять людей по повній.

І тому я прошу, підтримайте зараз. В першому читанні проголосуємо в залі, а потім будемо розповсюджувати на всіх людей. Тому що до 2017 року існувало право – з 15 років нараховується нормальна пенсія, як, по суті, це передбачено законом для всіх. Тому давайте тоді для всіх робити.

Але взагалі залишити таку ситуацію, коли людина в підсумку, яка пропрацює менше 35 років, не буде мати право на страхову пенсію – це знищення, винищення наших пенсіонерів.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Юлія Володимирівна. 

Будь ласка, Пенсійний фонд. І, будь ласка, прокоментуйте суму.

Я поки нагадаю, що за цей законопроект  проголосували в  повному складі БПП, "Народний фронт", "Самопоміч", "Відродження" і Радикальна партія, і "Воля народу". Були проти тільки "Опозиційна платформа – За життя" і відповідно "Батьківщина", ну і деякі позафракційні.

Я просто подивилася зараз голосування. Дуже мало взагалі в суспільстві знають, що підвищення пенсійного віку відбулося у 17-му році.

Будь ласка, Пенсійний фонд.

КАПІНУС Є.В.  Дякую.

Ну якщо можна, все-таки я хотів би наголосити на тому, що надання частині преференцій певним галузям, вони викличуть якраз запити щодо встановлення також таких же положень щодо інших галузей. Тому це потрібно враховувати при розрахунках. Якщо брати по розрахунках, то на оцінку Міністерства фінансів це понад 50 мільярдів додаткових видатків.  

ГОЛОВУЮЧА. 50, да, пане Євгене?

КАПІНУС Є.В. Да.

ГОЛОВУЮЧА. 50. Дякую.

Будь ласка, Міністерство фінансів.

______________. Міністерство фінансів розглядало зазначений законопроект. Зазначений законопроект, як уже сказав Пенсійний фонд, буде коштувати додатково більше 50 мільярдів гривень. А тому він протирічить статті 27, оскільки не визначено джерел, реальних джерел покриття зазначених видатків. А також протирічить 3 статті, також 27 статті щодо термінів введення в дію зазначеного законопроекту.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Корупцію закривайте, з "Великого будівництва" знімайте.

______________. Нема питань.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Пріоритети виставляйте. Бюджет – це соціальні питання, а не інвестиційні програми.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Юлія Володимирівна.

Будь ласка, шановні народні депутати, які є пропозиції? Є бажання послухати ще когось чи будемо голосувати? І які пропозиції щодо голосування?

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Пропозиція є підтримати в першому читанні і доопрацьовувати до другого читання.

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином надійшла пропозиція щодо включення до порядку денного законопроекту 4282. І відповідно, рекомендувати, да, Наталія Юріївна? Рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу, правильно?

 КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Да-да.

ГОЛОВУЮЧА. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Хто – за?

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – за.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Королевська – за.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧА. Хто – проти? На зв'язку хтось… Хто – утримався?

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – утримався.

ГРИВКО С.Д. Гривко – утримався.

ГОЛОВУЮЧА. Струневич.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – утримався.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Бабенко Микола, я прошу подивитися, яке ми рішення прийняли щодо цього законопроекту? Бо там…

БАБЕНКО М.В. 3 – за, 3 – утримались, 1 – проти. Рішення нема.

ГОЛОВУЮЧА. Ну що, будемо на наступний раз виносити тоді. Будемо дивитись, да?

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Чого це виносити на наступний раз? Ми можемо виносити в зал його, а зал вже хай визначається.

ГОЛОВУЮЧА. Ну, я думаю, що секретаріат разом з нашим секретарем, вони визначаться як, що там регламентно. Якщо вони не будуть мати спільного рішення  відповідно до законодавства вони винесуть ще раз на розгляд комітету.

Дякую, шановні народні депутати. Ми закінчуємо сьогоднішнє засідання.

Нагадаю ще раз, хто приєднався до нас, Юлія Володимирівна, Наталія Юріївна, у нас є  законопроект 3613, який у п'ятницю направлено всім вам як доопрацьований, він стосується житлово-комунальних субсидій. Є бажання його доопрацювати на базі нашого комітету. Він відпрацьований з Міністерством регіонального розвитку і відповідно направлений також до комітету Геруса.

У мене прохання долучитися до нього, подивитися, щоб ми комітетом вийшли з законопроектом, який регулює у тому числі оці заборгованості. Якщо там потрібно додаткова інформація, я прошу, звертайтеся в особистому порядку або до міністерства, або до мене, і я буду надавати ті матеріали, які є. Ми мусимо з вами оцей Gap 74 мільярди, з ним попрацювати.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.  Ми там головний комітет будемо?

ГОЛОВУЮЧА. Ну ми зараз там головний, по 3613  головний. Там мова йде про відродження оцих комітетів в ОТГ, які працюють з заборгованістю, щоб вони,  ці комісії, почали працювати.

І відповідно я була ініціаторкою того, щоб частину такого боргу ми могли б списати, але відповідно по яких прошаркам населення – ну тим, хто банкрутом об'явлений, хто входить до  малозабезпечених родин. І у нас точиться достатньо жорстка дискусія з Міністерством енергетики і з паном Герусом щодо того,  як нам тут бути. Це треба подивитися.

Хто хоче, маякніть мені, я скину всі матеріали. Бо ми тут місяців два тільки добували інформацію щодо структури боргу.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. В комітетську групу скиньте всі матеріали, щоб ми могли всі їх вивчити.

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Все, що ми там по насмикали, тому що так точково все було, ми намагалися звести. Я все кину, Наталія Юріївно.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Будь ласка.

І там терміни. Коли у нас треба підготувати?

ГОЛОВУЮЧА. Ну бажано, щоб ми до кінця сесії його… Там термінів ніяких  нема, але його потрібно внести, щоб його нардепи всі подивилися і внесли альтернативний, щоб ми на вересень вийшли на голосування.

Це 3613, буде як доопрацьований від комітету.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. І він буде іти на перше читання?

ГОЛОВУЮЧА.  Ну да. Ну якщо ми з вами доопрацюємо так, що його можна буде прийняти в першому читанні і в цілому, то ми його і приймемо. Це залежить від нас, від якості доопрацювання.

Міністерства всі залучені, вони всі там тексти… Ті тексти, які зараз у вас, у п'ятницю надіслані, вони всі відпрацьовані "цовками". Тому зараз ми побачимо, що нардепи, наскирдуємо, подивимося, якщо потрібно, там нараду спільну якусь зробимо. Просто, що його потрібно внести до початку опалювального сезону, щоб почали реструктуризувати. Бо той, хто має борг, той не може претендувати на житлово-комунальну субсидію.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Не чути, Наталія Юріївна.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Все рівно він піде вже на шосту сесію, правильно?

ГОЛОВУЮЧА. Так, так, це виключно на шосту. Тому поспіху якогось нема, просто що нам потрібно доопрацювати. Бажано, щоб він був спільний, щоб всі фракції, які до нас ходять, щоб ми там це напрацювали.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. (Не чути) …робоча група, щоб також ми могли туди надати хоча б помічників, щоб вони могли також…

ГОЛОВУЮЧА. Не знаю, я думаю, що ми можемо без робочої групи попрацювати, текст є.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Це дуже важливе питання, щоб можна було розуміти логіку хоча б того процесу.

ГОЛОВУЮЧА. Ми там і з Колтуновичем на зв'язку є, Юлія Володимирівна, Кучеренку я казала (він сказав, що у нього там теж є якісь напрацювання). Тому тут, будь ласка, по своїх фракціях давайте зробимо законопроект, який потрібен людям.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Добре.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Тоді я прошу звернути увагу на цей законопроект.

До середи. І власне до завтра на чергове і позачергові. До зустрічі.