12 грудня 2022 року у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів було проведено предметне та продуктивне обговорення питань забезпечення гідного життя українців в поважному віці та функціонування накопичувальної системи пенсійного забезпечення в Україні.

Пропонуємо ознайомитися з виступом експерта з пенсійних систем Реанімаційного Пакету Реформ, засновник ТОВ «Пенсійно-актуарний консультант», представника Всеукраїнської Асоціації Недержавних Пенсійних Фондів, кандидата технічних наук, доцента ТКАЧА Олександра Йосиповича.

Якщо уважно подивитись на світову пенсійну історію від середини 19 століття до наших днів, то ми побачимо, що по закінченню кожної великої війни розпочинались пенсійні реформи.

Це не тільки Німеччина часів Бісмарка, це і пенсійні каси по закінченню  Кримської війни, це перші пенсійні фонди в Нідерландах по закінченню Першої світової, це розвиток пенсійних систем в Нідерландах та Фінляндії по закінченню Другої світової, це накопичувальні пенсійні системи в країнах Східної та Центральної Європи по закінченню Холодної війни, це і нова пенсійна система Ізраїлю після укладення мирних угод тощо.

Більшість новацій стосувалась саме накопичувальних пенсій, що формувались в пенсійних касах та пенсійних фондах за професійною, корпоративною та муніципальною ознаками.

Приклад Фінляндії дає нам багато корисної інформації для дослідження двох латентних (прихованих) функцій соціальної політики:

1) ролі накопичувальної пенсійної системи у формуванні єдиної нації після виснажливої війни; 

2) інвестування пенсійних коштів у національні проекти розвитку.

Водночас значний інтерес має накопичення коштів на індивідуальних пенсійних рахунках, започатковане ще у 1937 році. Кошти «працювали» на важливі для країн та міст проекти. Так, деякі держави, які створювали системи пенсійного накопичення, інвестували відповідні кошти у електрифікацію країни. Також створювалися муніципальні пенсійні системи, які інвестували накопичення в житлове будівництво. Це, в свою чергу, призводило до зростання частки міського населення.

Тож Україні не треба винаходити щось унікальне для післявоєнного відновлення. Треба робити те, що робили заможні країни, коли вони були бідними по закінченню війни.

Тим більше, у нас є для цього всі інституційні компоненти: від недержавних пенсійних фондів з відповідними надавачами послуг - до страхових компаній і державних регуляторів. У нас є найкращі ІТ-рішення та кадри.

На мою думку, щоб перемогти у цій війні та відновити економіку Україні потрібно:

·Мотивована професійна армія;

·Мотивована кваліфікована робоча сила.

Недаремно, в Ізраїлі розпочали реформу пенсійної системи саме з впровадження накопичувальних пенсій для військових у 2003 році. Цю систему запровадили на базі недержавних пенсійних фондів. Стартували з 1%, поступово відрахування на накопичення були доведені до 7%.

Тому пропоную започаткувати систему додаткових пенсійних накопичень В ПЕРШУ ЧЕРГУ для офіцерського складу Збройних Сил України.

Заслуги армії перед суспільством не підлягають сумніву, а офіцери, особливо ті, хто брав участь у бойових діях, повинні мати гідну винагороду, у тому числі й пенсії, які вони отримають після закінчення служби. Тому проблема пенсійного забезпечення офіцерів української армії потребує невідкладного вирішення на нових принципах, на принципах накопичувальної пенсійної системи.

До речі, в Ізраїлі старт накопичувальним пенсіям було покладено лише НАКАЗОМ Міністерства праці. Другий рівень пенсійної системи запроваджувався там на базі недержавних пенсійних фондів. Ніяких урядових фондів. Законодавство доопрацьовувалося поступово, враховуючи життєві реалії. Страхові компанії теж беруть участь в накопичувальній системі пенсійного забезпечення, - на етапі виплат і страхування ризиків смерті та інвалідності.

Що стосується мотивації кваліфікованих кадрів в галузях економіки, то вона, переконаний, має здійснюватися:

·Через вшанування заслуг тих працівників, які зробили значний внесок у нашу стійкість і нашу перемогу, особливо в перші місяці війни;

·Через розвиток накопичувальних пенсійних систем підприємств, галузей, міст і регіонів.

Мова йде, зокрема, про залізничників, які евакуювали наш майбутній трудовий потенціал із зон ведення активних бойових дій.

Пропонуємо пришвидшити розгляд законопроекту за реєстр. № 2617, який передбачає запровадження додаткового пенсійного забезпечення транспортників окремими постановами Уряду.

І ще одне. Годі сподіватись на державу. «Чим більше ми чекаємо від уряду, що він вилікує бідність та скасує привілеї, тим більше ми будемо бачити, як множаться бідність і привілеї. Ми можемо допомогти уряду, а не уряд нам», - казав Генрі Форд.