Головна > Документи > Засідання "Круглого столу"

Повідомлення

Перейти до розділу
22 червня 09:43
13 липня 2022 року о 15.00 год. відбудеться засідання «круглого столу» на тему: «Впровадження багаторівневої системи психологічної допомоги ветеранам та членам їх родин» докладніше
22 червня 09:39
07 липня 2022 року о 14.00 год. відбудеться засідання «круглого столу» на тему: «Розвиток ветеранського бізнесу» докладніше
14 червня 16:05
30 червня 2022 року о 15:00 відбудеться засідання «круглого столу» на тему: «Засади внутрішньої і зовнішньої політики у сфері соціального захисту ветеранів». докладніше
29 липня 13:54
Верховна Рада України підтримує заходи щодо підвищення якості надання послуг Державною службою зайнятості та зниження рівня безробіття в Україні докладніше
28 липня 10:17
Інтерв'ю з Головою Комітету Галиною Третьяковою на тему: Цивілізаційний підхід до захисту прав людини на ринку праці. Трансформація трудових відносин в Україні. докладніше
28 липня 09:30
Комітет вітає кожного громадянина з Днем Української Державності! докладніше
27 липня 18:01
Верховна Рада України встановила грошову виплату громадянам, які мають особливі заслуги перед Україною докладніше
26 липня 10:41
Науковці звертають увагу Верховної Ради України на необхідність налагодження ефективної діяльності Фонду соціального страхування України, зокрема, шляхом внесення змін до профільного законодавства докладніше
22 липня 16:15
Комітет пропонує Верховній Раді України запровадити належний державний контроль у сфері використання коштів соціального страхування докладніше
21 липня 10:35
Комітет вітає Оксану Жолнович з призначенням на посаду міністра соціальної політики України докладніше
19 липня 15:00
СТЕНОГРАМА засідання Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 19 липня 2022 року докладніше
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Засідання "Круглого столу"

09 червня 2022, 17:57

У Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відбулася широка дискусія щодо працевлаштування іноземців в Україні

08 червня 2022 року у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відбулося засідання «круглого столу» на тему: «Законодавче регулювання суспільних відносин щодо застосування праці іноземців в Україні». 

У вступному слові до учасників «круглого столу» Голова Комітету Галина Третьякова повідомила, що питання працевлаштування іноземців в Україні та українців за кордоном вже неодноразово обговорювалося у Комітеті. Зокрема, ще в 2021 році Комітет розглядав відповідні проекти Законів, а саме: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні за реєстр. № 5795; проект Закону про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» щодо забезпечення прозорості діяльності суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, та ліквідацію неринкових механізмів регулювання ринку праці за реєстр. № 6045 (обидва законопроекти включені до порядку денного Верховної Ради України), а також проект Закону про захист трудових мігрантів та боротьбу з шахрайством у працевлаштуванні за кордон за реєстр. №2365 (надано порівняльну таблицю до другого читання). «Враховуючи, що питання працевлаштування та розвиток української економіки під час війни росії проти нашої держави стоїть гостро, час, певно, пріоритезувати ці законопроекти та розглянути їх у залі Верховної Ради України. Нам потрібно розігрівати ринок праці, робити його більш конкурентним, допомагати державі на економічному фронті», - зазначила Галина Третьякова.

Голова Комітету повідомила, що ініціатором проведення «круглого столу» виступив народний депутат України - секретар Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Ярослав Рущишин, який у своєму виступі також зупинився на положеннях проекту Закону за реєстр. №5795, що був розроблений, за його словами, з метою спрощення процесу забезпечення потреби у робочій силі для роботодавців в Україні. «Оновлення трудового законодавства стане підставою для стрибка в нашому економічному розвитку», - зазначив народний депутат.

Водночас Ярослав Рущишин висловив впевненість у необхідності вилучення з українського законодавства норми щодо обов’язкового отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні, оформлення якого, на його думку, подекуди створює корупційні ризики. «Нам треба поступово відмовлятися від дозволів для українського бізнесу, можливо, із застосуванням повідомчого принципу чи принципу мовчазної згоди, - зазначив він. - Нам треба в пріоритет поставити права роботодавця, адже саме вони створюють робочі місця».

Заступник Міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ігор Дядюра погодився, що діюча дозвільна процедура при працевлаштуванні іноземців в Україні не працює належним чином. «Причина в тому, що ця система забюрократизована. Її умови не лише неможливо виконати, але і проконтролювати. Часто працевлаштовані в Україні іноземці не мають відповідних дозволів», - повідомив Ігор Дядюра. На його думку, низку відповідних законодавчих прогалин можливо виправити при доопрацюванні проекту Закону за реєстр. № 5795 до другого читання.

Водночас Перший заступник Голови Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Михайло Цимбалюк назвав пропозицію щодо скасування дозволів революційною, яку потрібно розглядати з обережністю, адже під час проходження відповідних дозвільних процедур спеціальні служби України мають час та можливість перевірити трудового мігранта.

При цьому пан Цимбалюк нагадав, що відповідно до Конституції України іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території нашої держави на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами як і громадяни України, в тому числі і в частині працевлаштування. «Ми маємо розуміти, що велика частина громадян України незадоволена рівнем зарплати у нашій державі і шукає кращого життя, зокрема, у західних країнах. Ми бачимо відтік робочої сили. Якщо підприємцям важко знайти кадри серед українців, потрібно створювати умови праці для громадян інших держав. Адже шляхом їх працевлаштування створюється додана вартість», - зауважив Михайло Цимбалюк. Учасники дискусії погодилися, що після завершення війни в Україні під час відновлення нашої держави досвід та кваліфікація іноземців також стане у нагоді.

За словами Президента Асоціації «Всеукраїнська Асоціація компанія з міжнародного працевлаштування» Василя Воскобойника, міграційні процеси в Україні не є унікальними. «Сусідні країни Східної Європи за останні 25 років переживали схожі процеси. Після падіння комуністичного режиму з Польщі емігрували 2,5 млн осіб, з Румунії - 3,5 млн, а населення Литви впало з 3,5 до 2,9 млн осіб і продовжує скорочуватися. Польща, до прикладу, ще у 2006 році прийняла програму по спрощеному працевлаштуванні громадян з таких країн як Росія, Україна, Білорусь, Молдова, Вірменія та Грузія. - розповів Василь Воскобойников. - Але через 16 років дії такої програми працівників все одно не вистачає. І Уряд країни веде перемовини з Філіппінами, В'єтнамом, Непалом, Індією стосовно залучення трудових мігрантів додатково. Україні потрібно наслідувати польський приклад та запроваджувати програми із залучення трудових мігрантів з інших країн».

Під час засідання учасники «круглого столу» зупинилися також на нагальній необхідності убезпечити Україну від приїзду громадян країни агресора - росії, які під приводом працевлаштування, зокрема, можуть створювати диверсійно-розвідувальні групи. «Необхідність перевірки у першу чергу громадян росії та білорусії безумовно існує. В той же час не слід забувати про країни, що близькі до росії, громадяни яких також у великій кількості заїжджають до України. Це, наприклад, Узбекистан, Киргистан. Якщо такі люди працевлаштовані формально, вони, як правило, йдуть або по кримінальному шляху або по іншому шляху, який не сприяє тому, щоб в нашій державі встановлювався порядок та наповнювався бюджет», - повідомив представник Служби безпеки України Олександр Шульга.

Заступник Міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ігор Дядюра в свою чергу нагадав присутнім на заході про прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану» за №2220-ІХ від 21.04.2022, відповідно до якого, зокрема, для роботодавців спрощується можливість отримати або продовжити дію дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства. Документи надсилатимуть Держслужбі зайнятості будь-яким зручним способом. Виключення становитимуть громадяни росії та білорусі. Отримання дозволу на працевлаштування громадян цих держав здійснюватиметься виключно за погодженням з СБУ. «Можливо, це треба зберегти і на майбутнє», - зауважив Ігор Дядюра.

Голова Комітету Галина Третьякова висловила думку, що бар’єри на шляху недоброчесних мігрантів мають ставити у першу чергу на кордоні України. «Для цього існує візова система. Нещодавно Президент України підтримав запровадження візового режиму для громадян росії. В цьому контексті я вважаю, що на працевлаштування мають подаватися люди, яким вже дозволено в’їзд до нашої держави, в тому числі і Службою безпеки», - зазначила Галина Третьякова.

Продовжуючи професійну дискусію, учасники «круглого столу» обговорили існуючі зловживання у процесі легалізації права іноземних громадян та осіб без громадянства на працю в України. Повідомлялося, що впродовж 2021 року за результатами проведення позапланових перевірок інспекторами Державної служби України з питань праці було виявлено всього 4 випадки застосування роботодавцями праці іноземців без дозволу. В той же час заступник Голови Держпраці Ярема Дуль наголосив на великій кількості випадків використання іноземними громадянами та особами без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні для легалізації їх перебування на території нашої держави. «Є часті випадки, коли дозвіл фактично отримано, але право на працевлаштування не реалізовується, трудові відносини не укладаються, - повідомив Ярема Дуль. - Перевірка також виявила, що 802 з 1774 суб’єкта господарювання, що отримали дозвільні документи на працевлаштування іноземців, відсутні за місцем реєстрації. Господарська діяльність цими організаціями не здійснювалася».

Зазначалося також, що державні органи здійснили перевірку, зокрема, інформації щодо сплати роботодавцями ЄСВ за працевлаштованих іноземців. «В процесі перевірок виявлялося, що при наявності інформації про велику кількість дозволів на залучення іноземців та осіб без громадянства на території України, дані щодо відповідних заробітних плат та сплачених податків були відсутні», - сказав Ярема Дуль. Директор Державного центру зайнятості Юлія Жовтяк запропонувала запровадити контроль за сплатою ЄСВ за працевлаштованих громадян інших держав. «Наразі майже 50% роботодавців ухиляється від сплати відповідного ЄСВ. Ми запропонували в законопроекті № 5795 таку норму: якщо не буде сплати ЄСВ за працевлаштування іноземця, у нас будуть законодавчі підстави для скасування такого дозволу», - повідомила Юлія Жовтяк.

Користуючись нагодою учасники «круглого столу» висловили і інші зауваження та пропозиції до законопроекту за реєстр. №5795. Так, представник Державного центру зайнятості підтримав проект Закону за реєстр. № 5795, зокрема, в частині відміни вимоги сплачувати іноземному громадянину зарплатню не меншу ніж у розмірі 10 мінімальних заробітних плат. Зазначалося, що така норма є дискримінаційною по відношенню до українських працівників та не може існувати у демократичній державі. В свою чергу заступник Голови Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні Сергій Біленький висловив застереження щодо запропонованого у законопроекті збільшення розміру плати за отримання дозволу на працевлаштування та зменшення строку дії договору з 3 років до 1 року для іноземних громадян найбільш затребуваних категорій, зокрема, засновників та учасників юридичної особи, а також іноземних ІТ-спеціалістів. Також представник СПО вважає за необхідне відмовитися від стягнення плати за подовження дії відповідних договорів.

В свою чергу Голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Анатолій Остапенко у своєму виступі підняв питання працевлаштування іноземних Захисників України у війні проти військового вторгнення російської федерації. На його думку, у мирний період це питання набуде актуальності. «Після повернення з війни перед більшістю з них постане питання про пошук роботи. І підписання трудового договору стане першим кроком до створення діючої і доступної системи соціальної та професійної адаптації ветеранів і ветеранів-іноземців в нашому суспільстві», - наголосив Анатолій Остапенко.

Радник Конфедерації роботодавців України Родіон Колишко зупинився на важливості підтвердження кваліфікації іноземців, що укладають трудові відносини установами-резидентами України. За його словами, в Україні існує процедура, відповідно до якої такий громадянин може підтвердити свою професійну кваліфікацію на основі формальних документів, без проведення реальної перевірки рівня її майстерності. «А далі з українським документом про визнання професійної кваліфікації людина може прямувати до інших країн світу з відповідними репутаційними ризиками для України, якщо такий спеціаліст не є професіоналом  своє справи», - зауважив Родіон Колишко, додавши, що на цей факт слід звернути увагу при доопрацюванні законопроекту за реєстр. №5795.

Зважаючи на те, що кожен виступаючий під час «круглого столу» коментував положення законопроекту за реєстр. №5795 та закликав до якнайшвидшого винесення проекту акту на розгляд Верховної Ради України, Голова Комітету Галина Третьякова повідомила, що буде рекомендувати його до розгляду на найближчому засіданні парламенту. «Пропоную продовжити професійну дискусію щодо питання працевлаштування іноземців в Україні під час підготовки проекту акту до другого читання робочою групою при Комітеті», - резюмувала Галина Третьякова.