Головна > Документи > Слухання

Повідомлення

Перейти до розділу
09 січня 16:36
08 лютого 2023 року у Комітеті заплановано проведення слухань у Комітеті на тему: «Інструменти суспільної підтримки ветеранів – учасників бойових дій у післявоєнний період» докладніше
22 грудня 16:03
Комітет запрошує доєднатися до опитування щодо ефективності законодавства, яке регулює дистанційну роботу в Україні докладніше
19 грудня 12:54
21 грудня 2022 року у Комітеті заплановано проведення «круглого столу» на тему: «Аналіз впровадження електронного реєстру ветеранів» докладніше
27 січня 16:19
СТЕНОГРАМА засідання Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 25 січня 2023 року докладніше
27 січня 14:33
За період роботи восьмої сесії Верховна Рада України прийняла 8 нових законів в соціальній сфері докладніше
26 січня 16:38
Комітет підтримує надання демобілізованим військовослужбовцям відпочинок тривалістю 60 робочих днів з виплатою грошового забезпечення за рахунок Держаного бюджету України докладніше
23 січня 16:14
Забезпечення принципів відкритості і прозорості в розробці та реалізації державної політики - основа демократії. Інтерв'ю з Головою Комітету Галиною Третьяковою. докладніше
20 січня 09:32
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України здійснила чергові напрацювання щодо ефективного використання державного майна для потреб внутрішньо переміщених осіб та забезпечення інших потреб держави в умовах війни докладніше
18 січня 10:01
СТЕНОГРАМА засідання Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 16 січня 2023 року докладніше
18 січня 09:33
У Комітеті продовжуються дискусії щодо адаптації трудового законодавства до реалій післявоєнного відновлення України та демонополізації соціального діалогу в державі докладніше
17 січня 16:45
Комітет затвердив план роботи на період дев’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання докладніше
10 грудня 2022, 15:05

У Комітеті вчергове звернули увагу на невідповідність затвердженого у Державному бюджеті України прожиткового мінімуму його фактичному розміру

07 грудня 2022 року у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів під головуванням першого заступника Голови Комітету Михайла Цимбалюка були проведені слухання на тему: «Вплив розмірів прожиткових мінімумів на стан соціального захисту громадян України, особливо пенсіонерів, осіб з інвалідністю в Україні та дітей до 18 років».

Учасники заходу детально обговорили вплив розмірів прожиткових мінімумів на стан соціального захисту вразливих категорій населення нашої країни, особливо під час дії воєнного стану в Україні.  «Ми розуміємо важливість цієї величини, бо саме від неї формуються ті суми виплат, які для певної категорії громадян є основним джерелом існування», - зазначив у своєму вступному слові Михайло Цимбалюк.

Проблеми формування прожиткового мінімуму та необхідність його осучаснення вже неодноразово обговорювалась на різних рівнях за участю  народних депутатів, науковців, представників центральних органів виконавчої влади, профспілок та роботодавців, а також громадськості. Всі погоджуються з необхідністю зміни підходів до розрахунку та застосування прожиткового мінімуму. 

Однак проблема невідповідності затвердженого у Державному бюджеті України прожиткового мінімуму його фактичному розміру, визначеному відповідно до чинного законодавства, залишається наразі невирішеною. «Ця відмінність складає в середньому 2,5 рази. Вона є критичною і важкою, в тому числі і для Міністерства соціальної політики України. Ми б хотіли забезпечувати вищий рівень соціального захисту. Але маємо враховувати спроможність держави збирати податки і фінансувати всі критичні потреби. Звертаю також увагу на те, що на сьогодні абсолютна більшість соціальних видатків фінансується передусім коштами міжнародних партнерів. І це у більшій мірі не грантові кошти, а кредитні кошти», - повідомила у своєму виступі перша заступниця Міністра соціальної політики України Дарина Марчак.

Пошук вирішення питання забезпечення найуразливіших категорій населення України продовжується.

При цьому сфера застосування прожиткового мінімуму потребує оптимізації, оскільки наразі прожитковий мінімум використовується для визначення розмірів більше ніж 180 показників. Це не тільки соціальні виплати, а також розміри заробітних плат. З урахуванням прожиткового мінімуму розраховуються також адміністративні платежі, штрафи, передбачені у кримінальному, господарському, адміністративному законодавстві. Наприклад, ставка судового збору встановлюється у розмірі до 350 прожиткових мінімумів, штраф за неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення складає 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Державні стипендії, стипендії Кабінету Міністрів України спортсменам, тренерам, видатним діячам та ветеранам фізичної культури і спорту, заробітні плати суддів та прокурорів також встановлюються з урахуванням прожиткового мінімуму.

Нагадаємо, що відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум», Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Тож вищевказані виплати, які розраховуються на основі затвердженої в Державному бюджеті України величини прожиткового мінімуму, не мають ніякого відношення до прожиткового мінімуму як критерію бідності. Водночас істотне підвищення прожиткового мінімуму, яке було б бажаним з точки зору доходу, зокрема, громадян поважного віку, зумовить автоматичне збільшення штрафів та зборів за отримання адміністративних послуг та інше, збільшить тиск на бізнес та громадян.

Тому при визначенні розмірів, зокрема, грошових платежів, стягнень, адміністративних зборів слід застосовувати інші розрахункові величини. «В багатьох західних країнах прожитковий мінімум є показником, до якого держава дотягує доходи громадян, які цього потребують, через різні фінансові інструменти соціальної підтримки для того, щоб забезпечити мінімальний поріг прийнятного доходу», - повідомила перша заступниця Міністра соціальної політики України Дарина Марчак. В свою чергу директорка Інституту демографїї та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України Елла Лібанова висловила власне переконання в тому, що прожитковий мінімум «має визначатися виключно межею бідності і застосовуватися як межа бідності». «Тобто він має впливати на становище бідних людей, на підвищення їх доходів до того рівня, який може і хоче забезпечити держава», - впевнена відома науковиця.

При цьому у Міністерстві соціальної політики України звертають увагу на те, що низький законодавчо-встановлений показник прожиткового мінімуму не відображає обсягу соціальної підтримки громадян, яку здійснює на сьогодні держава. «Наприклад, якщо ми говоримо про одиноку маму з інвалідністю, яка має дитину 10 років, то вона отримує від держави мінімальну пенсію у сумі 2100 гривень, допомогу малозабезпеченій родині, субсидію, допомогу на дитину одинокій матері, інші пільги, які передбачені в державному та місцевому бюджеті. І це у підсумку складатиме 9411 гривень», - пояснила пані Марчак.

Тож учасники слухань у Комітеті погодилися, що до питання удосконалення визначення та застосування показника прожиткового мінімуму потрібно підходити комплексно, враховуючи фінансові можливості держави. Спрямувати зусилля в цьому процесі необхідно, перш за все, на надання людині, яка потрапила у складні життєві обставини, оптимального набору соціальних послуг для забезпечення її дієвими інструментами для виведення із стану бідності чи складних життєвих обставин.

Експерти погоджуються, що серед першочергових завдань в процесі наближення визначеного в законодавстві розміру прожиткового мінімуму до його реальної величини:

-  Запровадження сучасної методології визначення прожиткового мінімуму з урахуванням європейських стандартів;

-  Зміна сфери застосування. Прожитковий мінімум, обрахований за новою методологією, має бути показником, який визначає рівень соціальних гарантій в державі;

-  Реформування системи соціальної підтримки, яка відповідатиме принципам і стандартам соціальної політики Європейського Союзу, членом якого планує стати Україна.  

«Основна проблема, на нашу думку, це прив’язка до прожиткового мінімуму, що є базовою соціальною гарантією, невластивих йому виплат та показників. Це, можливо, основний якір, який тримає на сьогоднішній день проблематику зрівняння базової і фактичної величин прожиткового мінімуму. Щоб це була одна величина, на якій ґрунтуються всі соціальні гарантії в нашій державі», - підтримав ідеологію подальшої роботи заступник Міністра у справах ветеранів України Євген Котик.

В свою чергу генеральний директор директорату розвитку ринку праці та умов оплати праці Міністерства економіки України Юрій Кузовой звернув увагу на зв'язок прожиткового мінімуму із системою оплати праці. «На нашу думку це певним чином виправдано, оскільки прожитковий мінімум, який має бути індикатором або показником у тому числі рівня життя та добробуту громадян, має враховуватися при встановленні системи оплати праці не тільки в бюджетному секторі, а і у приватному, - сказав пан Кузовой. – Водночас абсолютно логічним є перегляд та оптимізація норм спеціальних законів (які встановлюють заробітні плати окремим категоріям працівників бюджетної сфери – автор.), а повноваження щодо встановлення більшості складових «спеціальних» заробітних плат мають бути передані у відання Кабінету Міністрів України». Варто зазначити, що питання можливості зменшення диспропорції в оплаті праці в різних відомствах в межах сектору державного управління неодноразово піднімалися, зокрема, під час заходів у Комітеті.

Нагадаємо, що на розгляді Верховної Ради України знаходиться проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення за реєстр. № 3515, який розроблено, зокрема, з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень шляхом запровадження нової методології розрахунку прожиткового мінімуму, на базі якого встановлюються основні державні соціальні гарантії та соціальні виплати, які є головним джерелом існування людини. «Ще в парламенті знаходиться законопроект за номером 5045. Кабінет Міністрів України має визначитися з єдиною позицією і тоді ми готові її розглядати», - зазначив перший заступник Голови Комітету Михайло Цимбалюк.

Крім того, нагадаємо, що в 2022 році Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів розпочав масштабну та кропітку роботу щодо напрацювання проекту Соціального кодексу України. Очікується, що Соціальний кодекс України міститиме алгоритм реалізації передбачених Конституцією України соціальних прав і гарантій людини і громадянина, зокрема на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, а також механізм соціального захисту громадян, які потрапили у складні життєві обставини. Під час напрацювання положень Кодексу враховуються міжнародні та європейські соціальні стандарти, у тому числі стандарти права на гідний рівень життя, стандарти соціального та пенсійного забезпечення.

Незабаром за підсумками проведених Слухань у Комітеті будуть затверджені відповідні рекомендації Комітету. Ознайомитися з текстом рекомендацій Слухань можна буде за посиланням: https://komspip.rada.gov.ua/documents/sluhannja/recommend-kom/