Війна росії проти українського народу матиме прямі й опосередковані наслідки для психічного здоров’я та благополуччя українців. Мільйони громадян України потребуватимуть психологічної допомоги. В першу чергу – демобілізовані військовослужбовці. Важливість якісної психологічної реабілітації обговорили учасники слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на тему «Інструменти суспільної підтримки ветеранів – учасників бойових дій у післявоєнний період».

З метою проведення державної політики в частині психологічного відновлення ветеранів війни, а також ефективної адаптації Захисників та Захисниць України до мирного життя, існує нагальна необхідність вишукати рішення та механізми профілактики та корекції наслідків посттравматичних стресових розладів (далі – ПТСР), що виникають внаслідок психотравмуючих переживань, пов’язаних з широкомасштабною військовою агресією росії проти України.

«Мої консультації з соціальними психологами призводять до висновку, що характер психологічних травм та їх глибина серед професійних військових і серед мобілізованих є принципово різною. Саме остання група є найбільш травмованою. Саме їх травми мають комплексний характер. Саме їх система цінностей зазнає принаймні подвійних руйнувань: спочатку при мобілізації, коли вони вимушено відмовляються від довоєнного досвіду життя, йдучи захищати державу та родини, а потім - при переході від фронтового до цивільного життя», - повідомила директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України Елла Лібанова.

За словами науковиці, якісна реабілітація військовослужбовців, в тому числі і психологічна, сприятиме швидкій інтеграції демобілізованих в суспільні процеси, а максимальне використання їх потенціалу допоможе в розбудові нової резільєнтної економіки, подоланні корупції, розвитку місцевого самоврядування. «Краща соціалізація – працевлаштування. Мені видається перспективним створення центрів соціалізації ветеранів війни, які об’єднуватимуть зусилля лікарів, соціальних психологів, фахівців із профорієнтації, маркетингу та локальних ринків праці, педагогів, які навчатимуть новим знанням та навичкам, затребуваним у повоєнному суспільстві, зокрема, на повоєнному ринку праці, в поєднанні з профорієнтацією, - зазначила пані Лібанова. – Функцією таких центрів має стати, зокрема, періодична перевірка психоемоційного стану демобілізованих, підтвердження їх здатності працювати у конкретних умовах, включно із тими, що передбачають високе напруження». За потреби, соціально-психологічний супровід демобілізованих, на думку науковиці, має бути пожиттєвим.

Окрім забезпечення належної інтеграції Захисників та Захисниць України в мирне повоєнне життя, держава має упередити ризик криміналізації суспільства.  «Уже зараз повинен функціонувати окремий орган чи підрозділ, який слідкуватиме за обігом зброї, імовірними випадками зловживання статусом військовослужбовця у цивільному житті. Не можна допустити, щоб довіра до військових була зруйнована через нечесні наміри окремих представників групи», – зауважив командир роти УБпАК «АХІЛЛЕС», 92 ОМБр, радник парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Юрій Федоренко. Варто зазначити, що створення спеціальних правоохоронних органів з підтримання правопорядку в Збройних силах та інших військових і воєнізованих формуваннях (військова поліція) у багатьох країнах почалося в роки Другої світової війни та в повоєнний період.

Обговорюючи можливість здійснення кримінальних правопорушень демобілізованими військовослужбовцями, учасники слухань у Комітеті зазначали, що слід розрізняти свідоме звершення такого правопорушення та здійснення правопорушення у стані посттравматичного стресового розладу, спричиненого участю у бойових діях по захисту держави. Було наведено приклад американського досвіду роботи судів, що розглядають злочини, здійснені учасниками бойових дій, які не пройшли належну адаптацію до мирного життя, соціалізацію та лікування (в тому числі від алкогольної чи наркотичної залежності). «Після «в’єтнамського синдрому» у багатьох штатах були прийняті відповідні нормативні акти і почали діяти суди у справах ветеранів. Якщо ветеран, який повернувся вчиняє злочин, то система загального правосуддя передає його справу на розгляд судів ветеранів. Це не класична судова установа, це судова установа медіаційного типу, яка співпрацює і включає реабілітацію ветерана», - пояснила експертка Комітету з військового права Національної асоціації адвокатів України, голова правління ГО «Юридична Сотня» Леся Кляровська.

За словами пані Кляровської, в першу чергу такий суд у справах ветеранів проводить експертизу по встановленню, чи є вчинений злочин результатом посттравматичного стресового розладу, чи ні. Якщо доводиться, що злочин є результатом ПТСР, проводяться заходи щодо психологічної реабілітації людини, до вирішення складних життєвих обставин людини долучаються соціальні служби. Соціальні служби, в свою чергу, аналізують, чи знаходиться підсудний у складних життєвих обставинах. Якщо причиною злочину слугувала відсутність житла - людині надається тимчасове помешкання, якщо відсутність роботи – їй підшуковується робота. За потреби надаються медичні послуги та безоплатна правова допомога. «Паралельно йде судова процедура. Кожен раз ветеран з’являється в суді і звітує, яку роботу ним було пророблено. Кожен із соціальних інституцій надає звітність про реабілітацію ветерана. І якщо ветеран отримує позитивні відгуки від кожної з цих інституцій і проходить повністю психологічну реабілітацію, його не лише визнають невинуватим, але і виключають відомості про вчинений злочин з реєстру. Людина, так би мовити, починає життя з чистого листа. Звісно, що така процедура стосується не тяжких злочинів, а злочинів невеликої та середньої тяжкості», - зауважила Леся Кляровська. Варто зазначити, що зазначена процедура розгляду злочинів, здійснених військовими у стані ПТСР, зводить рецидив здійснення злочину у майбутньому до мінімуму.

Голова Комітету Галина Третьякова зазначила, що Комітет рекомендуватиме Кабінету Міністрів України розглянути можливість створення відповідного суду у справах ветеранів або окремої судової процедури, що застосовуватиметься до розгляду справ демобілізованих військовослужбовців, відповідно до презентованої моделі, у разі, якщо такі випадки матимуть місце. 

Слухання у Комітеті відбулися за сприяння Програми USAID РАДА: наступне покоління