У слуханнях взяли участь народні депутати, представники міжнародних організацій, центральних та місцевих органів виконавчої влади, профспілок та організацій роботодавців, науковці.
Перший заступник голови Комітету Сергій Каплін, відкриваючи засідання,
зазначив, що «тривалий час тому Уряд як інститут почав цілу кампанію по
приватизації і дресуванню профспілок». За його словами, «таке відношення до
Федерації профспілок, до вільних профспілок, до незалежних профспілок часом
унеможливлення зустрічей з Прем’єр-міністром, профільними віце-прем’єрами,
відсутність системного діалогу, рейдерські напади на інститути, які керуються
спільно сторонами соціального діалогу, зухвала цинічна поведінка і часом
неетичні висловлювання є замахом на Асоціацію працівників і практику, яка
несумісна з європейськими стандартами».
С.Каплін висловив сумнів у тому, що через заходи протесту, радикальні дії можна стабілізувати та унормувати відношення Уряду до профспілок.
Говорячи про конкретні випадки, він назвав серед них численні захоплення приміщень профспілок. С.Каплін наголосив, що Уряд в цьому питанні усувається від будь-яких рішень.
Перший заступник голови Комітету, звертаючись до представників профспілок, висловив їм підтримку з боку Комітету в якості надійного партнера за їхні права.
Учасники слухань у виступах відзначали, що положення Конвенції Міжнародної організації праці №87 про свободу асоціації та захист права на організацію майже повністю імплементовані у законодавство України.
Одним із головних принципів, закладених Конвенцією №87, є обов’язок держави утримуватися від будь-якого втручання у діяльність організацій працівників і роботодавців, здатного обмежити їх право або перешкодити його законному здійсненню.
В Україні діє розгалужена законодавча база щодо соціального діалогу.
Положення Конвенції №87 стосовно створення організацій, їх діяльності,
розпуску, створення об’єднань організацій, вступу до міжнародних організацій,
набуття права юридичної особи, гарантій, захисту прав на організацію, а також
застосування її положень щодо збройних сил та поліції, знайшли своє|
відображення у Конституції України, Цивільному кодексі України, Кодексі законів
про працю України, законах України «Про професійні спілки, їх права та гарантії
діяльності», «Про громадські об’єднання» тощо.
Для участі у соціальному діалозі на відповідному рівні суб’єкти сторони профспілок та сторони роботодавців підтверджують свою репрезентативність, оцінка якої здійснюється Національною службою посередництва і примирення та її відділеннями.
За даними Національної служби посередництва і примирення станом на 23.07.2018 року визнано репрезентативними на національному рінні 6 всеукраїнських об’єднань профспілок, на галузевому - 56 всеукраїнських профспілок.
Станом на 23.04.2018 року визнано репрезентативними на національному рівні 3 всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців, на галузевому 22 всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців.
Учасники слухань водночас відзначали, що Україна має свої специфічні проблеми, пов'язані з особливостями інституційних змін, соціально-економічного розвитку, обраними макроекономічними стратегіями і принципами розподілу ресурсів та іншими чинниками, які прямо чи опосередковано впливають на діяльність профспілок, їх об’єднань, організацій роботодавців та їх об’єднань.
Періодично фіксуються проблемні ситуації, що заважають представникам сторін соціального діалогу ефективно працювати та приймати рішення для реалізації поставлених завдань.
Проведене узагальнення та аналіз проблем з дотриманням в Україні прав профспілок та організацій роботодавців відповідно до Конвенції №87 виявили недосконалість чинного законодавства та низку проблем у його застосуванні, а саме:
зважаючи на процеси децентралізації в управлінні державою, Спільний представницький орган репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні звернув увагу на низку проблемних питань при здійсненні соціального діалогу в об'єднаних територіальних громадах, зокрема:
втручання керівництва громад у діяльність профспілкових організацій та намагання уникнути впливу профспілок на прийняття рішень при розгляді питань соціально-економічного розвитку і захисту прав працівників;
необхідність збереження цілісності та єдності галузевих організаційних ланок профспілок, їх організаційної структури в умовах децентралізації та утворення територіальних громад;
неможливість підтвердження репрезентативності об’єднань профспілок і роботодавців на територіальному рівні відповідно до вимог чинного законодавства;
недостатність фінансування бюджетних закладів, в тому числі перегляду та затвердження нових умов оплати праці працівників державних та комунальних закладів та установ охорони здоров’я, освіти і соціального захисту населення, і як наслідок, вивільнення працівників цих установ, проблеми з їх працевлаштуванням, перепідготовкою та збереженням кадрового потенціалу громад.
Промовці наголошували, що законодавство з питань соціального діалогу сьогодні не дозволяє профспілкам та організаціям роботодавців, їх об’єднанням, в повному обсязі реалізувати свої права та статутні завдання на територіальному рівні.
Учасники слухань також звернули увагу на те, що законодавчо неврегульованими залишилися питання, що порушувались у коментарях Комітету експертів МОП за результатами розгляду доповідей Уряду про заходи, вжиті з метою застосування положень Конвенції № 87, а саме:
забезпечення права суддів на створення за власним вибором організацій в підтримку і захист інтересів своїх членів;
усунення правових колізій в законодавстві щодо набуття професійними спілками та їх об’єднаннями права юридичної особи.
У виступах також зверталася увага на недостатньо ефективні механізми контролю з боку державних органів щодо дотримання основних прав і гарантій громадян на свободу об'єднання у профспілки та організації роботодавців, про що свідчить наявність численних скарг від профспілок у Міжнародну організацію праці.
За глобальним індексом прав Міжнародної конфедерації профспілок за 2017 рік Україну віднесено до 5 категорії - країн, де відсутні гарантії прав профспілок.
В Україні мають місце випадки втручання у статутну діяльність профспілкових організацій роботодавців, органів державної влади, у т. ч. судової, органів місцевого самоврядування, запровадження фінансового контролю за діяльністю профспілок, ускладнення механізмів реєстрації профспілкових організацій, фактичне застосування подвійного оподаткування внесків членів профспілок.
Крім того зафіксовано факти нападів на мирні зібрання профспілок, застосування фізичної сили до профспілкових лідерів, а також заборони роботодавцями членам виборних органів профспілкових організацій та їх повноважним представникам безперешкодно відвідувати підприємства, установи й організації, де працюють їх члени профспілки, перешкоджання новими власниками підприємств створенню профспілок.
Учасники слухань також відзначали, що складною залишається ситуація з матеріальною базою профспілок (відчуження об’єктів власності профспілок, виселення профспілкових працівників і профцентрів тощо).
Захист профспілкового майна є важливим для забезпечення свободи об’єднання. МОП у низці випадків приймала рішення, що будь-які обмеження на свободу профспілок щодо управління та використання їх майна і коштів на їх розсуд є несумісними з принципом свободи об'єднання, водночас наголошуючи на тому, що це застосовується до «законних профспілкових цілей», і що Уряд не повинен проводити аудит профспілок, окрім виключних випадків, що підпадають під судовий розгляд.
В контексті зазначеного спільний представницький орган об’єднань профспілок особливо привертає увагу до штучного затягування Урядом прийняття рішень, спрямованих на законодавче врегулювання майнових прав профспілок.
Федерацією професійних спілок України запропоновано Уряду внести на розгляд Верховної Ради України розроблений нею проект Закону України «Про внесення змін до статті 34 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» з метою забезпечення дотримання рівних прав професійних спілок з іншими організаціями громадянського суспільства, право власності на майно яких вже законодавчо врегульовано.
Проте відповідний законопроект до парламенту не надходив, а за інформацією СПО об’єднань профспілок, Урядом підготовлено законопроект, метою якого є повна націоналізація майна профспілок.
Учасники слухань за результатами виступів ухвалили низку рекомендацій Верховній Раді України, Кабінету Міністрів.
Зокрема, Верховній Раді рекомендовано з метою законодавчого забезпечення удосконалення норм щодо діяльності професійних спілок, організацій роботодавців та їх об’єднань розглянути в першочерговому порядку законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо гарантування реалізації конституційного права людини на страйк № 4639-д).
Кабінету Міністрів рекомендовано: розробити та запровадити ефективні механізми контролю з боку державних органів за дотриманням основних прав і гарантій громадян на свободу об'єднання у профспілки та організації роботодавців, а також виявлення та усунення порушень Конвенції № 87;
при підготовці проекту Закону України про Державний бюджет України на 2019 рік до другого читання розглянути питання щодо можливості збільшення фінансування бюджетних закладів, перегляду та затвердження нових умов оплати праці працівників державних та комунальних закладів та установ охорони здоров’я, освіти і соціального захисту населення з метою підвищення рівня матеріального забезпечення даної категорії працівників:
доопрацювати та подати на розгляд Верховної Ради України до 1 червня 2019 року проекти законів України:
про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення соціального діалогу;
про внесення змін до статті 34 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» щодо подальшого використання майна профспілок, їх об'єднань колишнього Союзу РСР і Української РСР, придбаного до 24 серпня 1991 року та розташованого на території України.
Відповідні рекомендації також будуть направлені профспілкам, організаціям роботодавців та їх об’єднанням на національному та територіальному рівнях та сторонам соціального діалогу на національному рівні.