Комітет Верховної Ради України

05 грудня 2018 року відбулося засідання Консультативної ради з питань удосконалення медичної реформи при Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення .

У засіданні взяли участь народні депутати України, представники Адміністрації Президента України, центральних органів виконавчої влади, Рахункової палати України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, наукових установ, всеукраїнських об’єднань профспілок та організацій роботодавців, органів місцевої влади та засобів масової інформації.

У своєму виступі очільник Комітету Сергій Каплін зазначив: «В країні шалений відтік кадрів - в західних областях лікарі їдуть працювати за кордон цілими відділеннями. Розрекламовані декларації підписувати ні з ким - із необхідних сімейних лікарів, зазвичай, є принаймні третина. Фінансування охорони здоров‘я тільки зменшується, дефіцит кадрів збільшується, заклади закривають, фахівців скорочують, ті, хто лишається працюють за п‘ятьох, отримуючи за одного. А на кону, нагадаю, людські життя!»

Більшість питань, які розглядались під час засідання, були спрямовані на вирішення проблем з фінансуванням галузі охорони здоров’я, оплатою праці медичних працівників, реформуванням первинної ланки та ліквідацією швидкої медичної допомоги.  

Під час обговорення член Комітету - народний депутат України Наталія Королевська висловила занепокоєння щодо стану охорони здоров’я України: «Підсумки медичної реформи нам всім повністю зрозумілі. Це призвело сьогодні до того, що Україна за оцінками Міжнародної організації охорони здоров’я займає 137 місце в світі із 149 країн по критерію рівня розвитку системи охорони здоров’я. У 2013 році ми займали 86 місце. Тобто ми в 2 рази впали за всіма міжнародними рейтингами за рівнем розвитку системи охорони здоров’я в нашій країні. І це тільки початок, оскільки це 137 місце, а ще є ї 149. Головний наш критерій – демографічний свідчить про те, що за 9 місяців 2018 року наше населення зменшилося на 166 тисяч чоловік, що в порівняні з минулим роком – на 25 тисяч чоловік більше.»

Наталія Королевська закликала учасників засідання підтримати наступні вимоги: «Призупинення сьогодні реформи охорони здоров’я; тотальний аудит того, що було зроблено, виправлення помилок і тих некваліфікованих рішень, які були прийняті, і відставка виконуючої обов’язки Міністра охорони здоров’я У. Н. Супрун.»

Заступник Міністра соціальної політики України Микола Шамбір повідомив, що на сьогодні оплата праці медичних працівників державних та комунальних закладів охорони здоров’я, що фінансуються з бюджету, здійснюється на єдиних засадах для всіх працівників бюджетної сфери, які оплачуються на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці.

Водночас Микола Шамбір зазначив, що з метою забезпечення подальшого реформування системи оплати праці працівників бюджетної сфери на виконання пункту 117 Плану пріоритетних дій Уряду на 2018 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 № 244-р, Мінсоцполітики підготовлено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про вдосконалення умов оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» з урахуванням досвіду європейських країн. Проектом акта, зокрема, пропонуються нові підходи до формування ЄТС, спрямовані на забезпечення можливостей збільшення питомої ваги посадового окладу (тарифної ставки) в загальній сумі заробітної плати, а також на забезпечення диференціації розмірів посадових окладів залежно від рівня кваліфікації, складності, відповідальності виконуваної роботи та результатів професійної діяльності працівника. На сьогодні проект акта опрацьовується із заінтересованими міністерствами та соціальними партнерами.

Заступник Голови Профспілки працівників охорони здоров’я Ірина Швець виступила з доповіддю «Реформування системи охорони здоров'я: проблеми забезпечення трудових прав працівників галузі». У доповіді детально наведено проблеми з реформуванням охорони здоров’я.

Профспілка працівників охорони здоров’я України вважає, що реформа системи охорони здоров’я потребує комплексного нормативно-правового забезпечення, належного фінансування, розробки та затвердження Державної програми правового та соціально-економічного захисту працівників охорони здоров’я в умовах реформування галузі.

Основна вимога Профспілки, яка стоїть на захисті трудових прав медпрацівників, розробка та затвердження Державної програми правового та соціально-економічного захисту працівників охорони здоров’я в умовах реформування галузі.

Автономізація закладів охорони здоров’я несе значні ризики для працівників галузі – це і скорочення чисельності (штату) працівників, і зміна істотних умов їх праці. Профспілка відмічає такі  порушення роботодавцями вимог трудового законодавства під час здійснення заходів з реорганізації:

- порушення принципу правонаступності трудових відносин (ч. 4 ст. 36 КЗпП України);

- неповідомлення працівників про запровадження нових чи зміну істотних умов праці в бік погіршення (ч. 3 ст. 32, ст. 103 КЗпП України);

- переведення працівників на строкові трудові договори, застосування контрактної форми трудового договору (ч. 3 ст. 21 КЗпП України) .

Втрата закладами охорони здоров’я  статусу бюджетних установ зумовила перетворення їх у повноцінних суб’єктів господарської діяльності, а також відхід від державного до договірного регулювання оплати праці найманих працівників.

Рівень гарантій та трудових прав працівників комунальних некомерційних підприємств зазнає значних обмежень через позбавлення низки прав, гарантій  та пільг, встановлених для медичних працівників бюджетних установ. Залишається неврегульованим питання оплати праці керівників та працівників комунальних некомерційних підприємств. Крім того, зростає інтенсифікація праці медичного персону внаслідок відсутності нормативів навантаження в галузі.

У Державного бюджету України на 2019 рік передбачено встановлення прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2019 року у розмірі 1 921 грн. та мінімальної заробітної плати – 4 173 грн.

Отже, розмір базового тарифного розряду за Єдиною тарифною сіткою з 01.01.2019 р. становитиме лише 46 % від мінімальної заробітної плати, а існуюча «зрівнялівка» в оплаті праці працівників з 1 по 11 тарифний розряд не тільки збережеться, а й пошириться до 13 тарифного розряду ЄТС включно.

Внаслідок цього лікарям-хірургам, лікарям загальної практики-сімейним лікарям (другої кваліфікаційної категорії), лікарям інших спеціальностей (першої кваліфікаційної категорії), головним медичним сестрам, медичним сестрам всіх категорій, молодшим медичний сестрам та робітникам посадовий оклад буде встановлено на рівні мінімальної заробітної плати – 4 173 грн .

Ірина Швець звернула особливу увагу на значні загрози  забезпеченню права на працю працівників галузі, які  несе зміна фінансування первинної ланки з 01.01.2019 року. Адже кошти зможуть отримати лише комунальні некомерційні підприємства- заклади охорони здоров’я, які уклали договори з НСЗУ (до кінця року таких закладів було лише 538 із 1229), тобто більше половини закладів мають ввійти в реформу до кінця п.р. за один місяць. Якщо цього не відбудеться – заклад має фінансувати місцева влада, яка вже  з 1 січня 2019 року не отримає медичну субвенцію.

Старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім.М.В.Птухи Лідія Ткаченко зауважила, що після схвалення парламентом у 1998 році Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування до сих пір немає єдиної думки щодо функціонування такої моделі. Найбільш принциповим питанням залишається співвідношення коштів бюджету країни та соціального страхування за ланками медичної допомоги. Якщо впроваджувати медичне страхування замість державного фінансування виникає багато ризиків погіршення й без того проблемної доступності медичних послуг. Чисельність застрахованих осіб – платників внесків в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування наразі становить близько 12,8 млн., тобто менше третини загальної чисельності населення. Навіть якщо держава візьме на себе сплату внесків за решту понад дві третини населення, медична галузь гостро потребує збільшення загальних обсягів фінансування.

У 2016 р. видатки на охорону здоров'я в Україні становили 7,6% ВВП, з яких 4,0% ВВП – кошти домогосподарств, 3,4% ВВП – державні кошти. Скорочення державного фінансування перекладає фінансовий тягар на населення. Домогосподарства з власної кишені оплачують практично повну вартість медичних товарів для амбулаторного лікування, майже половину вартості послуг амбулаторного лікування та майже дві третини вартості супутніх медичних послуг.

Члени засідання напрацювали ряд рекомендацій від Консультативної ради з питань удосконалення медичної реформи, представників профспілок, місцевих органів влади та медичних працівників. Основні вимоги- негайно звільнити в.о. Міністра охорони здоров’я України – У.Н.Супрун та її команду, звернутися до Президента України з проханням втрутитись і зупинити знищення галузі і здоров‘я громадян України.