Щоденно та в повний голос керівництво та народ України просить лідерів світу про закриття неба.
Можна слухати ці прохання та не чути їх, можна слухати та спостерігати за черговими історіями вбитих сімей, висловлюючи свої співчуття або ні... Але так само можна дивитися як у болоті тоне людина і не простягнути їй руку допомоги, відсторонено співчуваючи страшній участі.
А можна припинити страждання тисяч людей. Просто тому, що так треба зробити, бо потрібна допомога, бо є людина, яка вбиває, нехтуючи позицією світу, санкціями світу, тотальною ізоляцією та навіть невідворотнім трибуналом.
Така людина буде вбивати мирних українців, допоки є літаки, допоки є пілоти, допоки є ракети та бомби. Допоки немає належної, термінової та чіткої реакції світу. Допоки є українці, які до кінця будуть боронити свою землю, бо немає нічого гірше неволі та пана.
Закрийте небо над Україною, сусіди, закрийте небо! Разом ворога здолати легко. Разом можна здолати ворога швидко. Україна завжди пам’ятатиме допомогу тих, хто ризикнув, хто сильний, хто сміливий, хто відважний, принциповий, хто на ділі утверджує цінності, які сповідує.
Страшно, коли ти сам стаєш жертвою, страшно, коли кричиш про допомогу, а на тебе дивляться ті, хто може допомогти, та лише висловлюють слова співчуття або навіть і не висловлюють зовсім.
Світ дозволив росії відчувати вільне право творити беззаконня, вбивати мирних людей терористичними актами з неба, нехтувати міжнародним правом, людськими цінностями та здобутками цивілізації. А ми платимо за страх інших держав захистити нас, за слабкість позиції, за страх перед злом, що готове знищити все живе.
Тримаймося купи!
Закрийте своїми крилами єдності український дім!
Разом переможемо!
Слава Україні! Слава героям!
Слава демократичному світу!