В умовах широкомасштабної війни росії проти України Верховна Рада України у своїй законотворчій діяльності звертає особливу увагу на захист прав громадян України, зокрема, осіб з інвалідністю, малолітніх дітей, дітей, які мають тяжкі захворювання, багатодітних родин, та тих, хто забезпечує догляд за громадянами, які потребують постійного догляду.
Нагадаємо, що 15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за особами з інвалідністю і хворими дітьми» за №2122-ІХ (законопроект за реєстр. №7140-1), яким, зокрема, звільнила від військової служби усіх осіб з інвалідністю, а не лише І-ІІ груп, та розширила категорії осіб, які не підлягають мобілізації.
За даними Національної соціальної сервісної служби України, на звільнення від військової служби згідно з вищевказаним Законом мають право наступні категорії громадян:
визнані в установленому порядку особами з інвалідністю – 2 561 200 осіб;
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, - 61 037 сімей, у яких виховується 204 652 дитини, які отримують відповідну державну соціальну допомогу;
жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років, - 93 034 осіб (отримують відповідну державну соціальну допомогу);
жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років, - 162 900 осіб (отримують відповідну державну соціальну допомогу);
жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність, - 1 218 осіб (отримують відповідну державну соціальну допомогу);
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи та особи, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - 62 800 осіб;
усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років - 56 836 осіб (отримують відповідну державну соціальну допомогу);
зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду, опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною, особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи, та особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд - 42 624 осіб (отримують відповідну державну соціальну допомогу).
Надання зазначеній категорії громадян законного права на звільнення від обов’язкового призиву на військову службу демонструє гуманну складову політики української держави в умовах воєнного стану. Важливо зазначити, що до лав Збройних сил України зараховують громадян, придатних до проходження військової служби за станом здоров'я і віком.
Така політика України є абсолютно протилежною російській практиці, відповідно до якої до військових дій на українській землі долучаються, зокрема, ув'язнені та психічно хворі особи. Через брак живої сили для поповнення лав окупаційної армії керівництво російської федерації розглядало можливість залучення до бойових дій неповнолітніх громадян росії. На війну проти нашої держави навіть пропонується йти боржникам за кредитами та аліментами в обмін на прощення боргів.
Це лише частина прикладів зневажливого ставлення росії до якості власної армії та громадян своєї держави в цілому. Подібна політика неодмінно призведе до зменшення загальної потужності російських військ та мотивації всередині особового складу збройних сил російської федерації.
Тож Україна обов’язково переможе у війні росії проти нашої держави, у війні проти людяності та сил об’єднаного опору.
Взаємна підтримка державної влади та української громади, солідарність світу з нашою державою уже визначили результат цієї війни. Держава-терорист росія зазнає поразки та буде притягнута до відповідальності за кожний воєнний злочин, скоєний на Нашій Українській Землі.