29 листопада 2023 року відбулися Слухання у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на тему: «Забезпечення конституційних прав і свобод громадян України підрозділами соціального захисту населення в регіонах». Захід відбувся в режимі відеоконференції та об’єднав більше ніж 100 учасників з усієї країни, а саме: народних депутатів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, представників центральних та місцевих органів виконавчої влади, громадських організацій/об’єднань, профспілок, наукових установ.

Головуючий на Слуханнях у Комітеті, Перший заступник Голови Комітету Михайло Цимбалюк у своєму вступному слові одразу означив одне з проблемних питань, що потребує широкого обговорення – якість та достатність надання послуг підрозділами соціального захисту населення внутрішньо-переміщеним особам (далі – ВПО), кількість яких наразі складає 4,9 млн громадян (своєчасність виплат, належне ведення обліку). Ще одне, за його словами, запитання до Уряду – яким чином забезпечується державна допомога внутрішньо-переміщеним особам, які повертаються до рідних місць постійного проживання, де російською агресією знищено все, зокрема, житло, майно громадян. «Ми хочемо почути позицію Кабінету Міністрів України, який в одній зі своїх постанов позбавляє статусу внутрішньо переміщеної особи та відповідної допомоги тих громадян, які вирішили взяти кредит на придбання житла. Чи справедливо позбавляти цих громадян підтримки. І якими є конкретні пропозиції Уряду щодо вдосконалення законодавства щодо захисту внутрішньо-переміщених родин, чоловіки чи дружини яких захищають Державу на фронті», - зазначив Михайло Цимбалюк, додавши, що актуальним питанням також залишається працевлаштування осіб з інвалідністю, кількість яких через війну росії проти України невпинно зростає, а також підтримка бізнесу, яким створюються робочі місця для відповідної категорії громадян.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець підтвердив, що в 2023 році мали місце факти порушення прав ВПО (про що свідчать 6 тисяч відповідних звернень громадян), зокрема, в частині затримки виплат соціальної допомоги. «Я розумію умови, в яких перебувала наша держава в 2022 році, була потреба в термінових рішеннях, терміновому виділенні коштів на соціальну допомогу, але в кінці 2023 року вся державна система має працювати ідеально і таких звернень не повинно бути», - зазначив пан Лубінець. Урядовці запевнили, що на сьогодні відповідна заборгованість, яку спричинило стрімке зростання на початку 2023 року кількості ВПО, відсутня. В своєму виступі Уповноважений Верховної Ради України з прав людини також зупинився на майбутньому значному скороченні кількості ВПО, які отримуватимуть грошову допомогу від держави. З однієї сторони, в Офісі Омбудсмена підтримують позицію, що українці, які проживають за кордоном не мають отримувати допомогу на проживання ВПО, оскільки вони отримують допомогу від іноземних держав. Водночас не підтримується підхід, коли не будуть отримувати допомогу ВПО ті громадяни України, які мають на своїх рахунках суму, яка перевищує 100 тисяч гривень. Адже, наприклад, таку суму можуть мати на рахунках рідні захисників України, які перебувають у полоні чи є зниклими безвісти за особливих обставин і мають статус ВПО.

Також Дмитро Лубінець звернув увагу на необхідність забезпечити права громадян на отримання компенсації за надання соціальних послуг з догляду в новому регіоні постійного проживання, куди родинам довелося переїхати через війну. Це питання, на думку Омбудсмена, можна вирішити шляхом виділення субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Наголошувалося також на несвоєчасності закупівлі Мінсоцполітики необхідної кількості бланків посвідчень осіб з інвалідністю, відповідно до потреб регіонів.

Перший заступник Міністра соціальної політики України Дарія Марчак в свою чергу повідомила, шо сфера соціального захисту під час війни працює в умовах надзвичайного навантаження та стресу. За її словами, до роботи в сфері соціального захисту на державному та місцевому рівнях залучено близько 106 тисяч людей, з них 20 тисяч осіб працює в Пенсійному фонді України, 16 тисяч – в управліннях соціального захисту населення, близько 3,5 тисяч осіб є соціальними працівниками. Ця кількість працівників є недостатньо в умовах суттєвого збільшення громадян, які внаслідок війни потребують підтримки. Більше того, учасники Слухань у Комітеті зазначали, що система соціального захисту потерпає від нестачі кваліфікованих працівників, особливо в сфері надання соціальних послуг, - через високий рівень професійного стресу та низький рівень заробітної плати, що пропонується.

 Щодо перегляду умов та строків надання допомог ВПО у Міністерстві соціальної політики зазначають наступне. На сьогодні всі соціальні видатки фінансуються за рахунок коштів міжнародних партнерів (здебільшого, це позики на пільгових умовах). Відповідні позики надаються міжнародними донорами за низки умов, наприклад, за умов, що кожна соціальна виплата має бути адресною та відповідно до дійсної потреби людини в фінансовій підтримці від держави. При цьому часто людина/родина є носієм множинних статусів (статусу ВПО, малозабезпеченої родини, одинокої матері/батька, багатодітної) та має право на низку допомог, субсидій та пільг від держави.

За відсутності розуміння строків завершення війни та часткової залежності державного бюджету від міжнародних позик Уряд намагається балансувати між можливостями держави та створенням умов для того, щоб громадяни відповідально та активно дбали про власний добробут та добробут своєї родини. Для цього, зокрема, відбувається активна співпраця Мінсоцполітики та Мінекономіки в частині працевлаштування громадян працездатного віку, отримання гранту на ведення бізнесу, проходження навчання/перенавчання (протягом 3 місяців після призначення допомоги безробітна людина працездатного віку в родині ВПО має стати на облік безробітних). Водночас важливим та актуальним залишається питання підтримки громадян, які вимушені доглядати за членами родини (наприклад, особами з інвалідністю, людьми поважного віку, дітьми), через що не можуть гідно реалізувати себе на ринку праці. Наразі Уряд напрацьовує відповідні програми підтримки (розширення послуг з догляду, зокрема, за членами родин ВПО;  підтримка жінок з прифронтових територій, які хочуть працювати та мають дітей віком до 6 років). Також Уряд напрацьовує проекти забезпечення ВПО індивідуальним житлом (соціальне житло, пільгове кредитування, компенсація вартості оренди тощо).

Голова підкомітету з питань соціального захисту дітей, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України з 2014 року Комітету Тетяна Циба вважає вкрай важливим зрозуміти та взяти відповідальність за власне майбутнє, а також за власні кроки, які сприятимуть виходу із складних життєвих обставин, в яких може опинитися будь-яка людина за тих чи інших обставин. Держава ж, відповідно, має враховувати обставини, в яких перебуває людина та допомагати подолати їх. В той же член Комітету Тарас Тарасенко звертає увагу Уряду на те, що громадяни мають бути заздалегідь повідомлені про зміни, які плануються в тій чи іншій державній політиці, «щоб планувати своє життя».

В той же час видатки на підтримку соціально незахищених верств населення залишаються пріоритними після видатків на оборону держави в умовах війни. «В 2024 році фінансуватимуться майже 25 бюджетних програм. Це видатки на різного роду допомоги, надання соціальних послуг, соціальний супровід, підтримка ВПО, компенсації за житло ветеранам, - розповіла директор Департаменту видатків бюджету соціальної сфери Міністерства фінансів України Світлана Бойко. - Особлива увага – ветеранській політиці».

Під час Слухань у Комітеті повідомлялося, серед іншого, про потребу в аналізі ефективності надання соціальних послуг, які надаються в громадах, зокрема, для ВПО, а також про важливість підтвердження інформації про фактичне місце проживання громадян, які стали вимушеними переселенцями. Так, Голова Національної соціальної сервісної служби Василь Луцик, зокрема, повідомив, що у 2023 році за результатами перевірок фактичного місця проживання ВПО було встановлено: 79% ВПО за заявленим місцем проживання не перебували.

Учасники заходу відзначали проактивність місцевих громад, волонтерів, громадських організацій, міжнародних партнерів в організації допомог та супроводу українців, які цього потребують. Перший заступник голови Черкаської обласної військової адміністрації Наталія Кравченко розповіла про співпрацю громади з Товариством Червоного Хреста України щодо надання послуги догляду вдома. Наразі, за її словами, 24 соціальних працівника області працює за рахунок фінансування організації, планується збільшити кількість таких працівників до 60 осіб. Основною проблемою пані Кравченко назвала працевлаштування ВПО у незвичному для них аграрному краї Черкащини. «Плануємо відкрити малу школу підприємництва для ветеранів, ВПО, де вчити навичкам ведення бізнесу, складанню бізнес-планів, щоб люди змогли взяти участь через Центри зайнятості в грантових проектах щодо створення власного бізнесу. Попит є», - розповіла представниця Черкаської обласної військової адміністрації.

Однак, за словами заступниці завідувача відділу з питань гуманітарної та соціальної політики Дослідницької служби Верховної Ради України Ірини Гуменюк не всі місцеві ради в своїх програмах розвитку передбачають програми інтеграції ВПО. Немає також і програм/видатків на адаптацію ВПО до регіону перебування. Зазначена проблема має системний характер. «Потрібно підвищувати та налагоджувати комунікацію, якої не вистачає, зокрема, налагоджувати комунікацію місцевих влад та військових адміністрацій з недержавними установами, які надають соціальні послуги. Це волонтерські, міжнародні організації, гуманітарні штаби, хаби. Вони можуть допомогти органам соціального захисту налагодити роботу. Адже навантаження на них величезне. Потреба в соціальних допомогам зросла в 4 рази», - зазначила Ірина Гуменюк.

В свою чергу юристка Благодійної організації «Благодійний Фонд «Стабілізейшен Суппорт Сервісес» Оксана Савицька розповіла про результати проведеного Фондом дослідження щодо включення ВПО в місцеві громади та можливості скористатися місцевими цільовими програмами. Результати свідчать, що в громадах немає єдиного підходу при розробці відповідних програм та визначенні заходів, які мають передбачатися такими програмами. Деякі місцеві цільові програми містять широкий комплекс заходів для ВПО, включаючи матеріальну, соціальну та психологічну підтримку, однак більшість прийнятих в громадах програм містить всього 1-2 заходи. Благодійна організація рекомендує періодично оцінювати потреби ВПО для врахування в роботі місцевої влади.

Голова Хмельницької обласної ради Віолета Лабазюк підтримала у своєму виступі тезу Мінсоцполітики щодо необхідності підвищувати мотивацію працівників закладів соціального спрямування. За її словами, можна розглянути питання гідної заробітної платні соцпрацівників хоча б на період воєнного стану, у зв’язку з додатковим значним навантаженням на них. Доцільним також є збільшення кількості соцпрацівників в регіонах, які, зокрема, приймають велику кількість ВПО.

Експертка з доступності ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» Марина Сташина звернула увагу державників на особливості донесення інформації особам з інвалідністю (зокрема, зору та слуху) про соціальні програми, які існують, а також на особливості евакуації людей з інвалідністю (що є маломобільними або потребують стороннього догляду), на які важливо зважати.

Завершуючи захід Перший заступник Голови Комітету Михайло Цимбалюк подякував усім учасникам процесу надання соціальної підтримки громадянам країни, зауваживши, що за підсумками Слухань у Комітеті будуть напрацьовані та затверджені рекомендації Комітету Кабінету Міністрів України, органам центральної виконавчої влади, місцевому самоврядуванню, а також пропозиції щодо підготовки законодавчих ініціатив.

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“Новини”

24 травня 2024 16:12
17 травня 2024 17:19
17 травня 2024 14:26
16 травня 2024 11:38
15 травня 2024 14:13
14 травня 2024 09:46
10 травня 2024 17:17
10 травня 2024 11:00
08 травня 2024 14:57
01 травня 2024 17:00