Комітет розпочав роботу над рекомендаціями, які сприятимуть розвитку реабілітації військовослужбовців та ветеранів в України. В основу рекомендацій будуть покладені пропозиції учасників засідання «круглого столу» на тему:  «Реабілітація військовослужбовців та ветеранів в Україні. Сучасний стан, проблеми та виклики», проведеного 29 лютого 2024 року під головуванням голови підкомітету з питань реабілітації ветеранів Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Ірини Никорак. «Ми як представники державних інституцій, парламенту, свідомого громадянського суспільства маємо створити систему роботи з ветеранами, яка буде базуватися на принципах Захисту та Поваги. Саме це має бути моральним компасом при формуванні будь яких політик та побудові системи, що стосується військовослужбовців, ветеранів та ветеранок», - зазначила у своєму виступі пані Никорак, навівши декілька цікавих фактів реабілітації в Естонській Республіці:

-  стосовно психологічної підтримки: ветеранам цієї країни доступна не лише індивідуальна консультація, а й сімейна. Можна пройти терапію разом з подружжям чи з дітьми. При цьому, кількість консультацій необмежена;

протягом 3 місяців з дня повернення з місії, ветеран має право відпочити на одному з 14 SPA-курортів, які співпрацюють з силами оборони. Відпочити можна як самому/самій, так і з партнером/партнеркою, або ж з дітьми;

сили оборони забезпечують ветерану отримання до 3 протезів. У разі потреби родині постраждалого ветерана надають житло поблизу госпіталя;

-  станом на лютий 2024 року Естонський центр оборонних інвестицій займається створенням сучасного медично-тренувального центру, куди буде входити, зокрема, реабілітаційний центр.

Програмна координаторка Програми USAID «Рада: наступне покоління» Христина Бідонько презентувала інші приклади реабілітації ветеранів в країнах Європи, зокрема, у Хорватії.

 

Розвиток реабілітаційних послуг для захисників та захисниць України продовжується

Учасники засідання «круглого столу» засвідчили постійний розвиток сфери реабілітації для військовослужбовців та ветеранів в України. Цьому розвитку сприяє активне долучення до розбудови реабілітаційної галузі для захисників держави як органів державної влади всіх рівнів, так і науковців, благодійних організацій, волонтерів, міжнародних партнерів, тощо. Перший заступник голови парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, голова підкомітету з питань національної та культурної пам'яті Ірина Констанкевич, зокрема, відзначила зміну підходу до оплати за пакетом «Реабілітаційна допомога» в залежності від складності реабілітаційної допомоги та стану пацієнта. «Загальна кількість реабілітаційних циклів при наданні послуг найвищої складності та високої складності становить до 8 циклів протягом року», - зауважила пані Констанкевич.

При цьому держава забезпечує право пацієнтів зі складними травмами на гідну реабілітацію в стаціонарних умовах. «Коли людина знаходиться на стаціонарній реабілітації, держава їй гарантує 3 години реабілітації на день. Заклади були зацікавлені брати «легших» пацієнтів, а «важчих» пацієнтів, наприклад, зі спінальною травмою, важкою черепно-мозковою травмою, не сильно. Адже в таких випадках потрібно більше ресурсів, оплата була та ж сама. - зауважив генеральний директор Директорату високотехнологічної медичної допомоги та інновацій Міністерства охорони здоров'я України Василь Стрілка. - За нашою ініціативою, Міністерства охорони здоров'я, разом іншими фахівцями, комунікації з Мінсоцом, Офісом Президента ми розділили на чотири групи складності оплату реабілітаційних послуг в стаціонарних умовах. Відтепер за реабілітацію найвищої групи складності тривалістю не менше 14 днів держава сплачує 41500 гривень». Кількість закладів, які уклали договір надання реабілітаційної допомоги в стаціонарних умовах на сьогодні складає 293 заклади. Наразі МОЗ працює над збільшенням кількості реабілітаційних стаціонарних ліжок з розрахунку 200 ліжок на 1 млн громадян (В Ізраїлі на 1 млн населення передбачено 100 реабілітаційних ліжок в стаціонарі).

В Мінсоцполітики розповіли про успішну роботу соціальних працівників в складі мультидисциплінарних реабілітаційних команд, які працюють в низці медичних закладів України. Завдання таких фахівців - допомогти пацієнту з відновленням документів, проходженням ВЛК, МСЕК або оформленням довідки про обставини поранення. При цьому згадувалося про запровадження комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості. «Також набирає масштабів програма соціального відновлення ветеранів, яка передбачає тижневий відпочинок ветерана разом з сім’єю в санаторно-курортному закладі. Багато місцевих адміністрацій підтримали її впровадження за рахунок власних коштів. З сім’єю працює психолог, соціальний працівник, педагог, - розповіла радник Міністра соціальної політики України Олена Кульчицька. - Працюємо над наступними цілями: переоблаштування житла під потреби особи з обмеженим функціонуванням, переоблаштування автомобіля. Також на порядку денному Міністерства – адаптація порядку надання доглядових послуг. Без сумніву велика кількість ветеранів поранених, важко поранених потребують таких послуг».

Вітаючи розвиток реабілітаційної галузі загалом, учасники засідання «круглого столу» звернули увагу на відсутність цілісної системи реабілітаційних послуг, яка б охоплювала всі етапи і види реабілітаційної допомоги. Наголошувалося на необхідності координувати/синхронізувати дії міністерств у процесі надання реабілітаційних послуг. Також потребує розробки план дотримання континууму надання реабілітаційної допомоги на всьому реабілітаційному маршруті, незалежно від рівня підпорядкування закладу, в якому військовослужбовець/ветеран знаходиться.

Учасники засідання відзначали, серед іншого, успішність проекту національної мережі RECOVERY зі створення реабілітаційних центрів в різних областях України на базі 10 державних медичних закладів. Керівниця патронатної служби «Янголи Азову» Олена Толкачова рекомендувала орієнтуватися на відповідні «успішні кейси», в тому числі і на роботу Національного реабілітаційного центру Unbroken (м. Львів), для того, щоб реабілітація в державних закладах охорони здоров’я не поступалася якості роботи приватних реабілітаційних центрів, а кращі напрацювання в сфері реабілітації масштабувалися по всій території України.

 

Напрацювання наукової спільноти

Представники наукової спільноти в свою чергу представили результати власної роботи в сфері реабілітації військовослужбовців та ветеранів. Президент Національної академії медичних наук України Віталій Цимбалюк розповів про застосування ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» сучасних регенеративних технологій, зокрема, технології нарощення дефекту кісток із заміщенням великого дефекту.

Повідомлялося також, що в ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України» створена сучасна електростимулююча система, яка може застосовуватися для стимуляції ушкодженого нерва вдома, після виписки зі стаціонару. Така система допомагає боротися з хронічними больовими синдромами, фантомно-больовими та ампутаційними синдромами, без вживання ліків із наркотичною складовою. Пан Цимбалюк додав, що більше 1000 військових відновили слух в ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України» шляхом проведення пластичних операцій по відновленню барабанних перетинок (при акубаротравмах, мінно-вибухових травмах). Що стосується використання сучасного медичного та реабілітаційного обладнання, то, зокрема, в центрі медико-психологічної реабілітації ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України» використовуються обладнання зі штучним інтелектом.

Завдання на перспективу – створення на базі ДУ «Інститут педіатріїакушерства і гінекології ім. О.МЛукянової НАМН України» та за участі експертів Ізраїлю Центру Реабілітації Здоров’я Жінок, постраждалих від війни.

Обговорюючи актуальні питання відновлення здоров’я українських захисників та захисниць, Президент «Всеукраїнської асоціації щелепно-лицевої хірургії» Василь Рибак зауважив, що майже 78% отриманих поранень припадають на ділянку голови та шиї. Велика частка цих поранень супроводжується утворенням стійких дефектів щелепно-лицевої ділянки. Науковець запропонував ініціювати внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку», якими передбачити включення до переліку допоміжних засобів реабілітації протезів органів щелепно-лицевої ділянки (ектопротези), протезів обличчя, ока та вуха, обтураторів. «Крім військовослужбовців відповідні поранення отримують діти, які мають дефекти ока, вуха, середньої зони обличчя. Ці діточки ростуть і ми маємо проводити заміну протезів, з врахуванням їх віку», - додав Василь Рибак.


Кадрове забезпечення реабілітаційної галузі

Навколо вирішення проблеми нестачі кадрів в сфері реабілітації об’єдналися міністерства, медичні навчальні заклади, громадські організації та об’єднання, наукова спільнота.

Завідувач відділу медичної реабілітації ДУ «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України» Олександр Романчук відзначив, що ведеться активна робота з провідними закладами з підготовки фахівців з фізичної реабілітації, з фізичної та реабілітаційної медицини, а саме: Дніпровський державний медичний університет, Львівський національний медичний університет, Одеський медичний університет, Вінницький медичний національний університет.

На думку керівника Центру медико-психологічної реабілітації Інституту медицини праці імені Кундієва Ірини Сисоєнко розвиток телереабілітації і телемедицини міг би частково компенсували певну нестачу фахівців в сфері реабілітації.

В свою чергу керівник центру реабілітаційної допомоги комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня імені академіка Ющенка Вінницької обласної ради» Олена Долинна поділилася досвідом роботи тренінгового центру для мультидисциплінарних реабілітаційних команд. Такі тренінгові центри наразі працюють в 6 містах України (Київ, Дніпро, Вінниця, Тернопіль, Івано-Франківськ, Ужгород), надаючи відповідні освітні послуги та підвищуючи кваліфікацію спеціалістів/фахівців.

В Мінсоцполітики звернули увагу на досі існуючих брак кваліфікованих протезистів та ортезистів. «Ми спрямовуємо свої зусилля на підвищення кваліфікації існуючих фахівців та появу нових фахівців високої кваліфікації. Разом з «ПротезХаб» ми розробили професійний стандарт професії «протезист/ортезист». Ця професія в грудні 2023 року внесена в класифікатор професій. Зараз спільно з Міносвіти і МОЗ ведеться розробка освітнього стандарту для цієї професії. Це абсолютно нова для України освітня програма», - повідомила  радник Міністра соціальної політики України Олена Кульчицька.

Міністерство у справах ветеранів України в свою чергу опікується навчанням фахівців з питань ментального здоров’я  та долучає до цього процесу професійні організації та міжнародних донорів. «Підвищується кваліфікація наших психологів, які будуть законтрактовані відповідно до постанови № 1270. Є реєстр надавачів послуг, де люди будуть реєструватися. Ми будемо відбирати психологів, які будуть працювати в регіонах з нашими ветеранами. На це є фінансування. Ми сподіваємося, що в березні це запрацює», - розповіла заступник Міністра у справах ветеранів України з питань європейської інтеграції Оксана Сивак.  

Керівниця Центру психічного здоров'я та реабілітації «Лісова поляна» Ксенія Возніцина повідомила про роботу над стандартом надання допомоги у випадку контузії. Такого стандарту наразі в Україні не існує. «Крім того, за допомогою USAID в цьому році запрацює онлайн платформа, яка об’єднає фахівців, які можуть надавати допомогу людям, які пережили полон та тортури. Це стосується не лише медичної допомоги, це стосується і психологічної допомоги, юридичної, соціальної складової», - розповіла пані Возніцина. А президент The Hope Ukraine Foundation Марко Тосон в своєму виступі запевнив Україну в готовності Італії співпрацювати в сфері протезування та навчання українських лікарів.


Спортивна реабілітація

Окрема увага учасників «круглого столу» була приділена ментальному здоров’ю військовослужбовців та ветеранів, а також спорту, який, за словами т.в.о. Міністра молоді та спорту України Матвія Бідного, є кращим інструментом адаптації ветерана до життя після поранення. Нагадаємо, що на розгляді Верховної Ради України наразі знаходиться проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» щодо адаптивного спорту», реєстр. № 9485 від 12.07.2023.

«Ветеранські ініціативи Invictus Games, Warrior Games  підкреслюють вплив та важливість такого інструменту як фізична активність, - розповів пан Бідний. - Протягом 2023 року ми залучили більше 2 тисяч ветеранів до наших регулярних спортивних заходів у регіонах. Цього року ми запускаємо окремі ветеранські клуби. Це ветеранські осередки, де інструктори працюють тільки з ними в групах по 8-12 людей». Варто зазначити, що Мінмолодьспорт та Національний Університет фізичного виховання і спорту розробили програму підвищення кваліфікації для фахівців, тренерів в роботі з ветеранами. Очікується, що за рахунок цього буде розширювати мережа закладів для заняття спорту спільнотою ветеранів. В свою чергу член Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрій Клочко та проректор Національного університету фізичного виховання і спорту Олександр Пижов звернули увагу учасників засідання «круглого столу» на реалізацію експериментального проекту з переходу від військової служби до цивільного життя ветеранів війни на базі закладів освіти засобами освіти, спорту та реабілітації.


Охорона ментального здоров’я

Що стосується ментального здоров’я військовослужбовців та ветеранів, то на думку експертів, які взяли участь у засіданні «круглого столу», в цьому питанні особлива увага держави має бути приділена запровадженню найкращих методів ранньої діагностики ПТСР, роботі з залежностями та підтримці родин Захисників та Захисниць України.

Водночас зазначалося, що питання охорони психічного здоров’я мають бути врегульовані на законодавчому рівні. Директорка київського офісу GLOBSEC Юлія Осмоловська наголосила, що на розгляді парламенту вже знаходиться 2 законопроекти: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо системи охорони психічного здоров’я та послуг у сфері психічного здоров’я за реєстр. № 9433 від 28.06.2023 та проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запровадження адміністративної та кримінальної відповідальності за надання психологічної допомоги особами, які не мають такого права та поширення недостовірної інформації про наявність у особи медичної освіти або лікарської спеціальності, права надавати психологічну допомогу за реєстр. № 9434 від 28.06.2023. Пані Осмоловська звернула увагу парламентарів на проблему надання психологічної допомоги неналежного рівня, що призводить до ретравматизації людини. За її словами, «було б добре повернутися» до створення проекту Закону про психологічну та професійно-психологічну діяльність, який передбачатиме чіткі критерії надання психічної допомоги.


Пропозиції щодо напрямків розвитку реабілітації захисників та захисниць держави в Україні

Під час засідання «круглого столу» учасники зібрання надали низку рекомендацій, виконання яких сприятиме розвитку реабілітації військовослужбовців та ветеранів в України. Ці рекомендації опрацьовуються та знайдуть своє відображення в рекомендаціях Комітету.

Завершуючи засідання «круглого столу» голова підкомітету з питань реабілітації ветеранів Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Ірина Никорак також закликала учасників зібрання до надання письмових пропозицій, - для їх подальшого включення в загальні рекомендації Комітету.

Рекомендації будуть розміщені згодом за посиланням: https://komspip.rada.gov.ua/documents/sluhannja/recommend-kom/

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“Новини”

19 квітня 2024 17:53
17 квітня 2024 17:39
15 квітня 2024 14:55
15 квітня 2024 11:55
12 квітня 2024 17:47
12 квітня 2024 16:38
09 квітня 2024 17:34
05 квітня 2024 09:31
04 квітня 2024 16:35
03 квітня 2024 15:38