18 березня 2024 року у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відбулися слухання на тему: «Пріоритет держави – ветеранська політика як частина оборонної стратегії держави».
Головуючий на слуханнях у Комітеті, голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Анатолій Остапенко розпочав захід хвилиною мовчання на честь загиблих Захисників та Захисниць України. Адже саме їх подвиг, їх самопожертва в ім’я України, а також потужна боротьба українських військовослужбовців з російським агресором, що триває, дає Комітету можливість проводити черговий захід, який сприяє розбудові та реалізації належної ветеранської політики в Україні. «Парламент, Уряд та кожен громадянин має вжити всі дії та заходи, спрямовані на покращення соціально-економічних умов та підвищення добробуту наших Захисників та Захисниць, членів їх родин, постійно піклуватися про сім’ї загиблих/померлих наших воїнів», - зазначив у своєму виступі Анатолій Остапенко. Він також наголосив на важливості інформаційно-роз’яснювальної роботи у процесі реалізації ветеранської політики, а також на збалансованості гарантованих державною соціальних пільг та гарантій, відповідно до потреб ветерана та спроможності держави.
Голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету подякував новій команді лідерів Міністерства у справах ветеранів України за плідну співпрацю та висловив впевненість, що всі недоліки в роботі відомства, які фіксувалися в минулому, будуть належним чином опрацьовані та вирішені. «Сподіваюся, що ми зможемо розробити дієву ветеранську політику, за яку нам не буде соромно перед кожним та кожною, хто став на захист нашої держави», - резюмував пан Остапенко.
В.о. Міністра у справах ветеранів України Олександр Порхун заявив про перезавантаження роботи відомства та презентував пріоритетні напрямки діяльності Міністерства у 2024 році: реабілітація, психосоціальна підтримка Захисників та Захисниць України; розвиток спорту для ветеранів; навчання (перекваліфікація), працевлаштування; ветеранське підприємництво; забезпечення потреб житла для ветеранів; цифрові послуги для ветеранів; вшанування подвигу та пам’яті загиблих героїв.
Пан Порхун поінформував учасників слухань у Комітеті про перші результати роботи Мінветеранів під його керівництвом (9 лютого 2024 року Уряд тимчасово поклав виконання обов’язків Міністра у справах ветеранів України на Олександра Порхуна). Зокрема, було збільшено розмір державної соціальної допомоги дітям загиблих захисників – добровольців; розпочато наповнення Реєстру суб’єктів надання послуг із психологічної допомоги для ветеранів та їхніх родин; запущена програма фінансування ветеранського бізнесу «Варто почати власну справу» від Українського ветеранського фонду. Також Уряд схвалив запропонований Мінветеранів єдиний підхід надання адміністративних послуг у ЦНАПах для ветеранів, членів їх родин та сімей загиблих Захисників та Захисниць в режимі «єдиного вікна».
У Мінветеранів повідомляють про активну співпрацю з іншими центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями та ветеранами в питаннях формування та подальшої реалізації новітньої ветеранської політики України. Наразі, за словами очільника Міністерства, відбувається робота над оцінкою потреб ветеранів, на основі якої ухвалюються відповідні рішення. Так, наприклад, на основі тісної взаємодії з ветеранами та членами їх родин було прийнято рішення перенаправити державні видатки на лікування зубів (зокрема, тих військовослужбовців, які перебували в полоні) з подальшим зубопротезуванням захисників держави. Також проаналізовано пілотний проєкт «Помічник ветерана», зроблено роботу над помилками і планується його повне перезавантаження. Наразі триває публічне обговорення проєкту професійного стандарту «Фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб». «Ми зустрілися майже з усіма ветеранськими громадськими організаціями, дійшли загальної синергії в нашій роботі. Зараз громадські організації та ветерани повністю допущені до формування ветеранської політики у всіх розрізах і по всім програмам Міністерства у справах ветеранів, - зазначив Олександр Порхун. – Ми відізвали з Кабінету Міністрів України стратегію переходу з військової служби до цивільного життя, яка була подана в січні, для її повної оцінки та виправлення помилок, які були закладені».
Представники Мінветеранів також повідомили про ухвалення Урядом Порядку використання бюджетних коштів для створення та функціонування Національного військового меморіального кладовища (далі – НВМК) у с. Гатне (Київська область). Також зазначалося про спрощення процедури видалення зелених насаджень на території майбутнього НВМК. Вже зараз на розгляді Кабінету Міністрів України знаходяться проекти постанов, що стосуються перепоховання загиблих Захисників та Захисниць України на Національному військовому меморіальному кладовищі.
Під час слухань у Комітеті заступник директора департаменту – начальник відділу соціальної політики Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України Сергій Кучеренко підтвердив плідну співпрацю з колегами з Мінветеранів, доповівши, в свою чергу, про напрацювання Міноборони в сфері захисту прав військовослужбовців, зокрема, в питаннях реабілітації військовослужбовців, а також забезпечення житлом родин загиблих військовослужбовців. Окрема увага Міноборони, за його словами, приділяється питанню мотивації до військової служби.
Голова підкомітету з питань соціального захисту і реабілітації осіб з інвалідністю та регулювання діяльності їх підприємств і громадських об'єднань Комітету Сергій Гривко наголосив у своєму виступі на тому, щоб для військовослужбовців та ветеранів важливо чітко розуміти процес переходу від військової служби до цивільного життя. В цьому аспекті вкрай важливим є процес інформування про наявні для них можливості, послуги та гарантії. В процесі інформування, на думку пана Гривка, мають бути задіяні не лише органи державної влади, а і командири бригад та батальйонів, які взаємодіють з майбутніми ветеранами. «Ветеранська політика має бути зрозуміла для ветерана. А зворотній зв’язок від ветерана має обов’язкового враховуватися при доопрацюванні політик. Це є складовою мотивації військових», - упевнений Сергій Гривко.
Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Євгеній Брагар упевнений, що досвід України в питаннях захисту держави та соціального супроводу великої кількості військових після демобілізації ретельно вивчатиметься іншими державами, які не стикалися з відповідними викликами в своїй історії. «Зараз у Силах Оборони України залучено до 5% населення України. Після війни чисельній ветеранів серед населення може сягати 10-15%. З таким викликом не стикався ще ніхто. Немає такого міжнародного досвіду, який би ми могли вивчити та застосувати. Саме наш досвід будуть вивчати всі потім», - зазначив пан Брагар. Також народний депутат України запропонував опрацювати питання законодавчого врегулювання діяльності приватних військових кампаній на території України, які будуть, ймовірно, створюватися після завершення воєнного стану (з таким досвідом зіштовхнулася колишня Югославія). Крім того, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова звернув увагу на необхідність забезпечити високий рівень соціальної підтримки військовозобов’язаних, резервістів і ветеранів, їх родин співробітниками усіх ТЦК та СП.
В свою чергу представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в секторі безпеці і оборони Олександр Кононенко повідомив про проблемні питання, які виникають у сфері соціального захисту ветеранів війни та членів їх родин.
Голова підкомітету з питань соціального захисту дітей, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України з 2014 року Комітету Тетяна Циба у своєму виступі озвучила пропозиції, які стосувалися ефективності розвитку ветеранського підприємництва за підтримки держави, а також забезпечення житлом осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Заступник Міністра у справах ветеранів України з питань європейської інтеграції Оксана Сивак зупинилася на питанні переходу «від старої системи пільг для ветеранів до нової системи можливостей і послуг». «Ми провели комплексний огляд всіх пільг і послуг, яких станом на сьогодні є 108. Половина з них не працюючі, не підтримуються фінансово. Якась частина пільг радянського складу і взагалі непотрібна. Ми вбачаємо потребу у законодавчому врегулюванні системи наявних пільг та гарантій соціального захисту для ветеранів радянського періоду та для ветеранів сучасності. Це ветерани різного віку і мають різні потреби , - зазначила пані Сивак. - Відповідно до Конституції України ми не маємо права зменшувати пільги і послуги. Але ті послуги, які не актуальні сучасним ветеранам ми б мали переформатувати, надавши більше можливостей і послуг, якими б ветерани нової генерації користувалися». Важливим, на думку лідерів Мінветеранів, є індивідуальний підхід до потреб кожного конкретного ветерана російсько-української війни. В цьому контексті важливим є впровадження щорічної оцінки потреб ветеранів, яка б була основою для формування «ветеранського» бюджету держави.
Заслухавши виступи учасників слухань у Комітеті, зокрема, представників обласних державних адміністрацій, родин загиблих військовослужбовців, голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Анатолій Остапенко резюмував: «Ми розуміємо, що потреба чітко унормувати питання формування державної ветеранської політики включає в себе усі аспекти, які були озвучені учасниками слухань у Комітеті. Це і перехід від військової служби до цивільного життя, і забезпечення системи соціальної підтримки ветеранів, членів їх сімей, членів сімей загиблих військовослужбовців. Мова також іде про забезпечення «доступним житлом», розвиток ветеранського спорту, здійснення заходів у сфері героїзації ветеранів війни. Все це має знайти своє відображення у чинному законодавстві України. За підсумками слухань Комітет напрацює відповідні рекомендації, з відповідними строками їх реалізації».
Деталі слухань у Комітеті – у відеозаписі за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=UUr_eqoJ4nQ&t=1020s