4 серпня 2026 року у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відбулася зустріч Голови Комітету Галини Третьякової, перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Михайла Цимбалюка, заступника Голови Комітету Верховної Ради України Тараса Тарасенка, голови підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Анатолія Остапенка та голови підкомітету з питань соціального захисту і реабілітації осіб з інвалідністю та регулювання діяльності їх підприємств і громадських об'єднань Сергія Гривка з представниками Консультативної місії Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки України (КМЄС в Україні): заступницею Голови КМЄС Мією Емілєю Раунен; головою відділу політичного аналізу та координації Алессандром Роньйоні, радником з питань взаємодії з парламентом Кріссом Елертс,  експерткою із взаємодії з парламентом Оленою Базилівською, виконувача обов’язків керівника підрозділу підтримки ветеранів Людвігом Рене Фріденсбергом.

Зустріч була присвячена актуальним питанням пов’язаним із реабілітацією та інтеграцією ветеранів війни та двосторонній співпраці у сфері підтримки ветеранів війни.

Голова Комітету Галина Третьякова наголосила, що одним із ключових напрямів державної ветеранської політики є здоров'я, забезпечення економічної незалежності ветеранів, підтримка їхнього працевлаштування та розвитку власної справи після повернення до цивільного життя.

За її словами, до 80% українських ветеранів це цивільні громадяни, яких війна змусила залишити звичне життя. Значна частина з них до мобілізації мала власний бізнес або працювала у приватному секторі. Після багаторічної служби вони нерідко стикаються з втратою клієнтської бази, робочих зв’язків та можливістю повернутися до попередньої професійної діяльності.

Вона зазначила, що законодавством вже гарантовано збереження робочого місця за мобілізованими громадянами, однак після повернення далеко не всі ветерани прагнуть працювати на попередньому місці роботи. Серед причин зміна професійних пріоритетів, стан здоров’я, а також різниця між рівнем військового та цивільного грошового забезпечення.

Окремим стратегічним напрямом Голова Комітету визначила створення системи розумного пристосування робочих місць для ветеранів, які отримали поранення або втратили частину функціональних можливостей. Йдеться про забезпечення допоміжними засобами реабілітації, адаптацію робочого середовища та створення умов для їхньої повноцінної професійної реалізації.

Ще одним важливим напрямом ветеранської політики, за словами Галини Третьякової, є формування державної політики пам’яті та належної шани полеглим Захисникам України. Це передбачає підтримку відповідних культурних програм, меморіальних заходів та розвиток національної політики збереження пам’яті про Героїв України.

Голова Комітету підкреслила, що сучасні українські військові переважно не є кадровими військовослужбовцями: лікарі, вчителі, працівники сільського господарства, електрики, комунальники та представники інших цивільних професій, які добровільно або внаслідок мобілізації стали на захист держави. Саме тому держава має сформувати комплексну політику їхнього повернення до мирного життя.

За словами Галини Третьякової, кількість учасників бойових дій вже перевищує один мільйон осіб, а процес їхньої реінтеграції триватиме десятиліттями. Саме тому ветеранська політика повинна бути розрахована щонайменше на 40–60 років, а можливо і на століття, оскільки йдеться про окремий довгостроковий напрям державної політики.

Голова Комітету наголосила, що сучасна ветеранська політика в Україні ґрунтується на трьох ключових складових:

−       забезпечення медичної реабілітації та психологічної допомоги;

−       підтримка економічної незалежності ветеранів та можливостей для економічної незалежності та бути потрібним родини, для громади;

−       формування належного рівня суспільної шани та поваги до ветеранів війни.

Галина Третьякова також акцентувала увагу на питання правового регулювання статусу військовослужбовців, наголосивши, що окремі аспекти їхніх прав потребують належного законодавчого врегулювання.

Окремо Голова Комітету окреслила пріоритетність питань охорони здоров’я ветеранів. За її словами, система повинна забезпечувати комплексний підхід, який включає фізичну та психологічну реабілітацію, лікування бойових травм, розвиток військової медицини, інтеграцію її із системою цивільної медицини, удосконалення діяльності військово-лікарських комісій, лікування полонених, постраждалих від катувань, а також оновлення медичних протоколів.

Вона зазначила, що Комітет працює над значною кількістю законопроєктів у сфері соціального захисту ветеранів, кожен із яких координується окремими робочими групами членів Комітету - народних депутатів.

Особливу увагу Галина Третьякова звернула на проблему військовослужбовців, лікування яких триває понад 12 місяців. Вона наголосила, що чинне законодавство не повною мірою врегульовує такі випадки, хоча складні бойові травми нерідко потребують тривалого лікування як в Україні, так і за кордоном.

У цьому контексті вона подякувала європейським державам, які приймають на лікування українських військовослужбовців із тяжкими бойовими пораненнями, водночас наголосивши на необхідності законодавчого врегулювання питань фінансування, соціального забезпечення таких військових, визначення їхнього статусу під час лікування, а також механізму переходу від військової служби до цивільного життя.

Крім того, Голова Комітету звернула увагу на необхідність удосконалення механізмів надання пільг, зокрема, верифікації ветеранів під час перевезення осіб, а також на важливість належного фінансування бюджетних програм, спрямованих на підтримку осіб, які втратили значну частину функціональних можливостей, забезпечення їх соціальними виплатами, соціальними послугами, засобами реабілітації та вдосконалення маршрутів отримання відповідної допомоги.

Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Михайло Цимбалюк наголосив на необхідності посилення національної оборони та комплексної підтримки військовослужбовців і ветеранів.

Заступниця Голови КМЄС Мія Емілія Раунен подякувала за змістовний та конструктивний діалог, висловила готовність до подальшого розвитку міждержавної співпраці у вирішенні актуальних питань соціальної та ветеранської політики, а також окреслила основні напрями діяльності КМЄС. Вона наголосила, що одним із пріоритетів Місії залишається підтримка України у вдосконаленні законодавства, розвитку інституційної спроможності та впровадженні європейських підходів у процесі реформування державної політики.

Виконувач обов’язків керівника підрозділу підтримки ветеранів Людвіг Рене Фріденсберг акцентував увагу на важливості розвитку взаємодії на національному рівні, наголосивши на необхідності посилення міжвідомчої координації, обміну досвідом та спільного напрацювання практичних рішень, спрямованих на підвищення ефективності державної політики у сфері соціального захисту та підтримки ветеранів.

Заступник Голови Комітету Верховної Ради України Тарас Тарасенко окреслив ключові виклики у сфері ветеранської політики, звернувши увагу на необхідність подальшого вдосконалення законодавства, забезпечення ефективної взаємодії державних органів та міжнародних партнерів, а також створення дієвих механізмів підтримки ветеранів війни та членів їхніх сімей.

За результатами зустрічі сторони підтвердили зацікавленість у продовженні конструктивного діалогу, поглибленні співпраці та спільній роботі над законодавчими ініціативами, які сприятимуть розвитку соціальної політики, удосконаленню системи захисту прав ветеранів та імплементації найкращих європейських практик в Україні.