У заході взяли участь народні депутати, представники Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів, міністерств, інших органів державної влади, всеукраїнських об'єднань профспілок та організацій роботодавців, науковці.

Перший заступник голови Комітету Сергій Каплін, відкриваючи семінар, зазначив, що питання прожиткового мінімуму є актуальним, оскільки ця категорія є базовою для формування мінімальної заробітної плати і мінімальної пенсії. "Саме ця категорія, на мою думку, максимально сфальшована владою, починаючи з появи у нашій соціальній риториці цього поняття. Якщо говорити прямо, то взяли і виділили якусь частину ВВП для простих українців, розкинули на їхню кількість і сфабрикували, власне, порядок розрахунку, залишили ці нікчемні, ще радянські стандарти, які себе віджили ще на початку 90-х років минулого століття. І у такий спосіб підґрунтували рівень у тисячу з гаком гривень, на які, начебто, може прожити простий українець", - наголосив С.Каплін.

Перший заступник голови Комітету продемонстрував учасника семінару продуктовий борщовий набір продуктів на 250 гривень. "Від цієї тисячі п'ятисот тепер відніміть аптеку, а в нас немає здорових пенсіонерів, заберіть звідти проїзд, заберіть звідти плату за комунальні послуги, заберіть звідти елементарні речі, які щодня потребує пенсіонер або людина праці, і ви отримаєте той залишок, на який неможливо купити продуктовий борщовий набір. Отже, ми, фактично в кроці від гуманітарної катастрофи, коли люди будуть помирати згодом від голодної смерті", - наголосив він.

С.Каплін зазначив, що за таких умов Комітет з питань соціальної політики, громадське середовище вимушені звертатися до судів з тим, щоб такі питання переглядалися і, щоб законодавці визначили громадянам адекватний рівень соціальної підтримки, адекватний рівень прожиткового мінімуму, з якого можна розрахувати реальну мінімальну зарплату і мінімальну пенсію.

Перший заступник голови Комітету закликав учасників семінару до пошуку рішення необхідності осучаснення прожиткового мінімуму.

Секретар Комітету, голова підкомітету з питань державних соціальних гарантій, забезпечення достатнього життєвого рівня Наталія Веселова у виступі зазначила, що питання необхідності осучаснення прожиткового мінімуму зачіпає інтереси практично кожної людини в нашій країні, а особливо найзнедоленіших верств населення, які потребують соціального захисту та державної соціальної підтримки.

"Незадовільний стан соціальної політики, який існує в Україні вже протягом багатьох років, змушує нас констатувати вразливість і неефективність формування системи соціальних стандартів та гарантій на основі прожиткового мінімуму. Причиною цього є існування багатьох проблем, які нівелюють функцію прожиткового мінімуму як основоположного інструменту соціальної політики", - наголосилаН.Веселова.

Серед основних недоліків секретар Комітету відзначила незабезпечення регулярного затвердження Урядом переглянутих експертною комісією набору продуктів харчування, мінімальних наборів непродовольчих товарів та послуг, на основі яких розраховується прожитковий мінімум. "Всупереч тому, що перегляд наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг має відбуватися не рідше одного разу на п'ять років, в Україні уже шістнадцятий рік поспіль основний державний соціальний стандарт встановлюється на базі мінімальних наборів, визначених постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення" від 14 квітня 2000 року № 656, в основу якої покладено "споживчий кошик", затверджений аж у 1992 році", - пояснила доповідачка.

Н.Веселова також відзначила, що як наслідок, чинні набори продуктів харчування, товарів та послуг не враховуютьжиттєво необхідних витрат, перед необхідністю яких нас поставило сучасне життя.

Особливо застарілим, за її словами, є перелік непродовольчих товарів та послуг, який не відображає реальних потреб та споживання сучасної людини, зокрема таких, як будівництво, купівля чи оренда житла, видатки на освіту, оздоровлення, оплату медичних та телекомунікаційних послуг, суттєві зміни у тарифах на житлово-комунальні послуги. Включення цих витрат у прожитковий мінімум відповідало б принципам його формування, закріпленим у Законі України "Про прожитковий мінімум", а також міжнародним стандартам, визначеним Конвенцією МОП № 117 про основні цілі та норми соціальної політики.

Ще однією проблемою є пряма залежність прожиткового мінімуму від можливостей бюджету, через що "в ручному режимі" періодично стримується збільшення базового соціального стандарту, якщо у бюджеті не вистачає ресурсів на його коригування та фінансування соціальних виплат, розмір яких визначається в залежності від прожиткового мінімуму.

Підтвердженням цього є й істотна різниця між розмірами законодавчо встановленого та фактичного прожиткового мінімуму, який розраховується Міністерством соціальної політики України. Динаміка співвідношення законодавчо затвердженого та фактичного прожиткового мінімуму протягом останніх років показує високі темпи росту розриву між цими показниками, що свідчить про активне використання важелів стримування закономірного росту прожиткового мінімуму всупереч фактичним показникам інфляційних процесів у країні.

Ще одним проблемним питанням, за словами Н.Веселової є те, що до прожиткового мінімуму для працездатних осіб не включається сума податку на доходи фізичних осіб та військовий збір.

"Враховуючи наявність широкого кола проблемних питань, які необхідно вирішити, щоб відновити функцію прожиткового мінімуму як базового державного соціального стандарту, постає нагальна необхідність об'єднання зусиль влади та соціальних партнерів задля спільного напрацювання конкретних завдань в цьому напрямку з визначенням їх пріоритетності та поетапності виконання.

Крім того, необхідно забезпечити активний процес перегляду методології визначення прожиткового мінімуму, основних принципів та сфери його застосування з урахуванням міжнародних стандартів та прогресивного досвіду зарубіжних країн у цій сфері", - наголосила секретар Комітету.

У цьому контексті вона відзначила, що однією з найбільш обговорюваних як у наукових колах, так і серед фахівців в галузі соціальної політики та народних депутатів, є пропозиція перейти до використання нормативно-структурного підходу розрахунку прожиткового мінімуму, який базується на нормативному визначенні складу продовольчого кошику та структурному методі розрахунку вартості непродовольчих товарів і послуг як відсотку до вартості продовольчого кошику. На переконання багатьох, така методика визначення прожиткового мінімуму більше відповідатиме соціально-економічним реаліям та зробить механізм розрахунку цього стандарту прозорим і зрозумілим.

Наталія Веселова, підсумовуючи, зазначила: "з огляду на таку задавненість проблеми та вкрай складні обставини сьогодення, перед нами стоїть нелегка задача. Сподіваюся, що ми зможемо спільно напрацювати необхідні шляхи розв'язання проблеми та забезпечення гідного рівня життя населення нашої країни".

Учасники семінару заслухали виступ представника Міністерства соціальної політики, у якому він поінформував про напрацювання щодо зміни концептуальних підходів у визначенні прожиткового мінімуму.

У виступах серед основних недоліків базового стандарту відзначалося систематичне недотримання окремих вимог законодавчих актів та наявність проблемних питань у методологічних підходах визначення прожиткового мінімуму.

Під час семінару наголошувалася також на тому, що відсутність регулярного перегляду наборів та пряма залежність розміру прожиткового мінімуму від можливостей видаткової частини бюджету породжує іншу проблему - заниження кількісних та якісних стандартів мінімального набору споживчого кошику.

Учасники семінару наголошували на необхідності якнайшвидше переглянути основні принципи визначення прожиткового мінімуму та розробити нові законодавчі механізми, які відповідали б соціально-економічним реаліям.