Рівень соціального діалогу в країні є незадовільним і потребує суттєвого доопрацювання. Про це за підсумками круглого столу "Соціальний діалог як інструмент взаємодії громадянського суспільства і держави" написала на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook Голова Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Людмила Денісова.

За її словами: "Головною площадкою для ведення соціального діалогу на національному рівні є Національна тристороння соціально-економічна рада. Проте, прийняті за результатами її засідань рішення не виконуються державними органами, яким вони скеровані. Крім того, протягом двох років не вирішено питання ротації Голови Національної Ради".

Незадовільна ситуація склалася і в управлінні фондами загальнообов’язкового державного страхування. Між сторонами соціального діалогу у правліннях фондів не завжди присутні узгоджені позиції. Як приклад, більше двох років триває реорганізація фондів соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та від нещасного випадку на виробництві.

"Членам правління, яке складається з представників держави, профспілок та роботодавців, треба прийняти узгоджене рішення щодо персоналій, які блокують цей процес, забезпечити проведення ліквідаційних процедур та посилити контроль за діяльністю новоствореного об’єднаного Фонду соціального страхування України. В іншому випадку можливо розпочати процес об’єднання новоствореного Фонду з Пенсійним фондом України, до роботи якого немає нарікань", - зазначила Людмила Денісова.

Поза соціальним діалогом залишаються і соціальні партнери, які приймають рішення щодо обсягів та напрямів видатків Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, однак залишаються осторонь від процесу формування політики зайнятості в цілому.

Відсторонюються від соціального діалогу і органи виконавчої влади. Як відзначила Голова Комітету: "Регламентом Кабінету Міністрів України передбачено висловлення позиції соціальних партнерів до проектів актів, що стосуються соціально-трудової сфери. Однак органи виконавчої влади не завжди узгоджують проекти актів із всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців та профспілок".

Окремо голова комітету окреслила питання підписання колективних договорів і угод та наголосила на недоліки в цьому напрямку. Так, діюча Генеральна угода про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2016-2017 роки, після прийняття низки змін до законодавства потребує невідкладного перегляду. "Крім того, необхідно терміново прийняти нову редакцію Закону України "Про колективні договори і угоди", який вирішить значну кількість проблем у цій сфері правовідносин".

Що стосується територіального рівня соціального діалогу то, з огляду на проведення децентралізації і утворення об’єднань територіальних громад, виникає необхідність формування на їх територіях відповідних органів соціального діалогу.

Крім того, Людмила Денісова звернула увагу на необхідності розширення формату соціального діалогу. "На сьогодні соціальний діалог в Україні розвивається в рамках вузького формату між Урядом, об’єднаннями роботодавців та профспілок. Однак, розвиток нашої країни потребує і залучення організацій громадянського суспільства, що представляють і відстоюють права, свободи і інтереси людини і громадянина. На жаль, організації так званого "третього сектору" практично не залучені до процесу соціального діалогу, ні як сторона, ні як спостерігач. Тому наше завдання зробити так, аби представники були залучені до соціального діалогу".