Веде засідання голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Бабенко Николай, ви тут? Пане Миколо, ви тут?

БАБЕНКО М.В. Да.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, нас четверо: Третьякова, Цимбалюк, Гривко, Бабенко. Хто ще під'єднався?

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Арсенюк ще.

Гаразд, нас п’ятеро, у нас є квота, ми можемо починати. Юлію Соколовську бачу нарешті, вітаю також Офіс Президента. Вітаю всіх, вітаю запрошених, вітаю Олександра Шубіна. Не бачу профспілок, але, здається, що вони тут десь з нами, разом. А, Олександр Шубін. Так, Олена  Степаненко, Офіс Уповноваженого. Профспілки підключилися…

Всіх вітаю, ми розпочинаємо засідання комітету. Я перепрошую, що ми двічі переносили засідання комітету з причини… (Не чути) …в потрібно було …….. і було дуже багато засідань. Я думаю, що я буду… (Не чути)

Я прошу шановних народних депутатів проголосувати за запропонований порядок денний. Він включає зміни ….………. обговорювали, в тому числі і включення можливості …………  Колтуновича, ми поставили ………. його до сьогоднішнього порядку денного. Він стосується заробітної плати на ………. службі, на політичних посадах. Ми його розглянемо. Другим ……………. на міжфракційних засіданнях.

Прошу проголосувати за запропонований порядок денний і прошу одночасно народних депутатів висловитися. Я пропоную працювати до 18:00, якщо ми встигнемо, і о 18-й закінчити роботу. Якщо встигнемо раніше, то закінчимо  раніше. От такий  регламент.

Таким чином прошу проголосувати за запропонований порядок денний …………………. Немає заперечень? Немає. Голосуємо, будь ласка.

_______________.  Галина Миколаївна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

_______________. Я перепрошую, це тільки в мене поганий дуже звук чи у всіх?

ГОЛОВУЮЧИЙ. В Остапенка….

_______________. Нічого не чути. Фонить, ехо постійне.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, в мене таке прохання: хто не говорить, у мене прохання, щоб відключали звук, так ……… робити. Отак, як Назар ……..………, отак, як Степаненко Олена зробила. Якщо у нас будуть відключені мікрофони і буде говорити той, хто хоче говорити, він вмикає мікрофон. І, о, бачите, все, ми навели лад.

Остапенко Анатолій, ви з нами?

ОСТАПЕНКО А.Д. Так, я з вами. Добрий день.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд, нас уже більше ніж квота.

Тому прошу проголосувати за порядок денний і за роботу до 18:00, і далі закінчимо. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

ОСТАПЕНКО А.Д. Остапенко – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Остапенко – за. Бабенко.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – проти? Хто – утримався? Таким чином одноголосно начебто, всіх, кого ми почули. Переходимо до порядку денного.

Перший у порядку у нас…

_______________. Я перепрошую, Галина Миколаївна, я перепрошую. Включили в порядок денний, да, питання про створення підкомітету? Тому що я не чув нічого.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, документи всі розіслали, документи всім розіслані. Ми в "Різному" це питання обговоримо, але всі проекти рішень, якщо їх підтримають народні депутати, всі розіслані, пане ……..

_______________. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми навіть можемо зараз в "Різному" це закцентувати, розгляд питання щодо створення підкомітету.

Так, тепер ми йдемо до першого питання. Перше питання у нас – проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування (реєстраційний номер 2275, друге читання).

Я прошу пана Арсенюка Олега, ви пам’ятаєте, що він очолював у нас робочу групу по підготовці таблички до другого читання. Будь ласка.

АРСЕНЮК О.О. Вітаю, шановні народні депутати, вітаю, всі присутні на засіданні комітету. Вашій увазі пропонується до розгляду порівняльна таблиця до законопроекту про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування (реєстраційний номер 2275). До законопроекту надійшло 85 пропозицій народних депутатів України.

Нагадую: 13 грудня 2019 року рішенням комітету створено робочу групу по доопрацюванню даного законопроекту. Головою цієї групи призначено мене. 23 грудня 2019 року було проведено засідання робочої групи та обговорено окремі положення законопроекту і пропозицій народних депутатів, до них з представниками всеукраїнських об’єднань профспілок, організацій роботодавців, центральних органів виконавчої влади, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Фонду соціального страхування України.

Комітет розглянув 5 лютого 2020 року порівняльну таблицю до законопроекту, підготовлену за результатами робочої групи. Разом з тим, під час її обговорення головою комітету Галиною Третьяковою було запропоновано провести ще одне засідання робочої групи та додатково обговорити пропозиції народних депутатів.

11 лютого 2020 року нами проведено вже друге засідання робочої групи. В ході жвавої дискусії були заслухані різні пропозиції її учасників. Ми погодилися із окремими пропозиціями, які надійшли до порівняльної таблиці, зокрема, пропозиції народних депутатів України Бондаря, а також Цимбалюка (це номер 19, 21, 20 та 22), які стосувалися термінів "електронний реєстр листків непрацездатності" та "медичний висновок". А також Арсенюка (номер 1, 71, 80), Кулініча, Петьовки та Приходька (номер 69), Бондаря (номер 82) та Стефанчука (номер 85).

Також знайдено спільну мову щодо доцільності відхилити пропозиції рішень: …….  (номери 39 та 40), Столара  (номери 57, 81), Кулініча, Петьовки, Приходька (номер 69, 83). Пропозицію народного депутата Папієва (номер 18) вирішено врахувати частково, оскільки він пропонує виключити весь пункт 2.

Також під час обговорення окремих пропозицій народних депутатів з членами робочої групи були запропоновані окремі редакційні правки, врахування яких я вважаю доцільним. Зокрема, у запропонованій мною пропозиції номер 17 виключити слово "проектів", це підпункт 2 пункту 1 розділу І проекту.

Друге. Запропоновану мною пропозицію номер 48 доповнити абзацом п’ятим такого змісту: "У пункті 4 слова "внесків за видами загальнообов’язкового державного страхування" замінити словами "єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування". Це підпункт 3 пункту 2 законопроекту.

Третє. У запропонованій мною пропозиції номер 70 після слів "керівники та заступники" доповнити словом "керівників". Це підпункт 1 пункту 3 розділу І законопроекту.

Четверте. У запропонованій мною пропозиції номер 74 виключити абзац другий щодо доручення підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про приведення законів України у відповідність із цим законом. Пункт 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" законопроекту. Щодо інших пропозицій, які надійшли до порівняльної таблиці, дійти згоди не вдалося.

Хочу зазначити, що більшість пропозицій народних депутатів України, які надійшли до порівняльної таблиці, спрямовані на виключення тих чи інших положень законопроекту, врахування яких вплине на загальний зміст і суть законопроекту, і не можуть бути підтримані. За наполяганням членів робочої групи, представленої, зокрема, сторонами всеукраїнських профспілок за організацій роботодавців, у порівняльній таблиці висвітлено також їх висновки щодо доцільності врахування або відхилення пропозицій народних депутатів.

Тобто пропоную: перше – відхилити пропозиції народних депутатів України  номери: 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 64, 65, 66, 67, 68, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 81, 83. Врахувати пропозиції народних депутатів України номери: 1, 19, 20, 21, 22, 69, 71, 80, 82 і 85. Врахувати частково пропозицію народних депутатів України номер 18. Підтримати текст законопроекту в запропонованій мною редакції, викладеній в останній колонці порівняльної таблиці.

Шановні колеги, хочу ще, під час дискусії робочої групи була запропонована така ідея робочої групи винести на комітет стосовно співвідношення членів правління – 10, 5 і 5. Прошу його винести на голосування і на розгляд народних депутатів, проголосувати. А потім прошу висловити кожного свою думку та потім пропоную проголосувати за таблицею з пропозиціями голови робочої групи.

Дякую. Галина Миколаївна, мікрофон, мікрофон не включений.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином, перша пропозиція: проголосувати за склад правління 10 - 4 - 4 чи 10 - 5 - 5. І друге. Проголосувати табличку пропозиція за рішенням голови робочої групи. Робота велика проведена, великий час зайняла у нас. Тому побачити, яким чином вийти на табличку на друге читання, ми можемо або йти окремо по поправках, або прийняти зараз доповідь голови робочої групи і проголосувати табличку в цілому для винесення її на друге читання.

Відповідно у всіх народних депутатів табличка ця була. І якщо, прошу висловитися народних депутатів щодо цього. Нема зауважень? Тоді я ставлю…

ШУБІН О.О. Прошу слова, Галина Миколаївна. Можна слово? Галина Миколаївна!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, давайте, пане Олександре.

ШУБІН О.О. Шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати. Ми брали участь у засіданнях робочої групи і перед голосуванням з мотивів, так би мовити, для того, щоб всі народні депутати зрозуміли, що виноситься на голосування, декілька тез.

По-перше, пропонується внести зміни в ряд законодавчих актів, які регулюватимуть повноваження правління. Я підкреслюю, правління, тобто органу, який має певні організаційні розпорядчі функції. В табличці, яка виноситься на ваш розгляд, наприклад, пропонується скасувати право правління щодо кадрових погоджень, пропонується замінити право правління вносити проект бюджету на право правління вносити пропозиції до проекту бюджету, а подальші дії буде вчиняти виконавча дирекція.

Тобто тут виникає питання, наскільки взагалі у новій редакції правління може вважатись правлінням як орган, який по факту позбавлений будь-яких організаційно-розпорядчих функцій.

Теза номер два. Якщо мова йде про непаритетне представництво у правлінні сторін соціального діалогу і передбачається, що правління буде очолюватись представником від однієї зі сторін, то фактично ми уможливлюємо ситуацію блокування взагалі роботи цього органу, оскільки представляючи певну сторону і не маючи змоги вплинути на кінцевий результат голосування, скоріше за все голова правління відмовиться банально підписувати текст рішення. Тобто ми можемо не розблокувати, а взагалі заблокувати роботу правління. І ми маємо сьогодні законопроект 3115, який подібну ситуацію вводить і в правлінні по безробіттю.

І теза остання. Пропонується розповсюдити на членів правління норму Закону "Про запобігання корупції". Я зацитую положення статті 35: "Особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. У разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування особи, яка входить до складу колегіального органу – ми розуміємо, правління є таким органом – вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом".

Якщо ми подивимось положення цього ж закону і прочитаємо визначення того, що таке конфлікт інтересів, ми побачимо такий термін, як приватний інтерес. Так от, відповідно до закону, приватний інтерес – це будь-який майновий чи немайновий інтерес, у тому числі зумовлений тими, я читаю просто по тексту, да, "будь-який майновий чи немайновий інтерес, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними, юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних органах чи організаціях". Ми розуміємо, що профспілки і організації роботодавців якраз є такими органами.

Відповідно до статуту члени правління представляють не свою особисту позицію, а позицію органів, які їх делегують, тобто організацій профспілок і роботодавців. Тобто будь-яке рішення, яке буде прийнято членом правління на таких засадах управління, або суперечитиме статуту, або буде суперечити Закону "Про запобігання корупції". Тобто де-факто такими положеннями ми унеможливлюємо будь-яку взагалі участь делегованих представників профспілок і роботодавців брати участь у засіданнях правління.

З огляду на це СПО профспілок було ухвалено рішення щодо відкликання своїх членів з правлінь усіх органів у разі прийняття таких змін. І таку позицію я маю довести до народних депутатів, які прийматимуть рішення. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олександре.

Я думаю, що зачитувати Закон про антикорупційну діяльність не було потреби, бо народні депутати давно знають про його норми, в тому числі про конфлікт інтересів. Я думаю, що це нове для профспілок, які нарешті будуть контрольовані з боку суспільства, яке сплачує податки, в тому числі і роботодавці. Дякую.  

Будь ласка, є пан Арсенюк? Є зауваження до виступу Олександра Шубіна?

АРСЕНЮК О.О. Ні, немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тоді ми переходимо до голосування. У народних депутатів пропозицій виступити немає.

Голосуємо першу пропозицію пана Арсенюка щодо того, що 10 - 5 - 5. Законопроект пропонує склад правління 10 - 4 - 4. Я думаю, не буду пояснювати, що 10 – від держави, 4, 4 – від  СПО роботодавців і профспілок відповідно. І зараз ставиться на голосування пропозиція зробити не 10 - 4 - 4, а 10 - 5 - 5.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Третьякова – проти.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – проти.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – проти.

ОСТАПЕНКО А.Д. Остапенко – проти.

ГРИВКО С.Д. Гривко – проти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – утримався? Хто – за? То есть ми "за". Хто – утримався, да, залишилося? Пан Бабенко і пан Михайло Михайлович Цимбалюк.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – проти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бабенко – проти.

І Цимбалюк Михайло Михайлович. Михайло Михайловичу!

ЦИМБАЛЮК М.М. Так, проти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Проти. Дякую. Одноголосно.

І переходимо до голосування за табличку. Пропозиція є проголосувати за табличку на друге читання з пропозиціями голови робочої групи Арсенюка Олега.

Хто за цю пропозиція, прошу голосувати. Третьякова – за.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

ОСТАПЕНКО А.Д. Остапенко – за.

ГРИВКО С.Д. І Гривко – за. 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Утримався.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Струневич Вадим.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Струневич – за. Хто ще? Бабенко Микола.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Бабенко Микола, прошу усіх зафіксувати. І якщо я  когось там… щоб ми нікого не забули, щоб ми всі голоси порахували.

Дякую усім народним депутатам.

Переходимо до другого законопроекту, який ми розглядаємо. Законопроект 2795 щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері державного регулювання оплати праці в публічному секторі (реєстраційний номер 2795).

Скажіть, будь ласка, чи є у нас пан Колтунович на зв’язку? Ні. А пані Королевська? Я тоді… У мене прохання. Завжди все, що озвучує, якщо її нема, Наталія Юріївна Королевська, то я звертаюся до Остапенка Анатолія. Ми так домовилися, що він буде підхоплювати ті питання, які є у Наталії Юріївни.

ОСТАПЕНКО А.Д. Дивіться, я пропоную відкласти розгляд цього питання. Немає ні одного з авторів. Ми приймали таке рішення, що якщо вони не надіслали листа, то ми не розглядаємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, пан Анатолій, я не можу його відкласти, тому що сьогодні в залі ми розмовляли з ОПЗЖ, і були виступи декілька про те, що саме цей законопроект, який обмежує заробітну плату в частині, наприклад, мінімального посадового окладу, який встановлюється у розмірі не меншого за мінімальну заробітну плату, встановлену для працездатних осіб на 1 січня календарного року, запроваджує встановлення державою максимальних та мінімальних розмірів оплат керівників підприємств, заснованих на державній і комунальній власності, в тому числі встановлює максимально допустимий розмір виплат особам, уповноваженим на виконання функції держави і місцевого самоврядування. І таким чином і виключає із Закону України про збір та облік єдиного внеску максимальну суму доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Цей законопроект є надзвичайно сенсаційним і чутливим. І тому є прохання, домовленість в тому числі з Головою Верховної Ради про те, що ми цей законопроект розглянемо і дамо свій висновок. Мій висновок, наприклад, він є позитивний до цього законопроекту. Він схожий до законопроекту, який ми вносили як члени комітету, 2828, він обмежує посадові оклади. Ви знаєте, що відбувається наразі під час карантину, ми обмежили…

_______________. Галина Миколаївна, знову проблеми зі звуком. Необхідно, щоб всі мікрофони виключили.  

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене прохання ще раз: вимкнути мікрофони максимально, хто не розмовляє.

Тому в мене все ж таки пропозиція проголосувати за цей законопроект. Це розгляд законопроекту щодо… це попередній розгляд. Ми маємо прийняти рішення щодо включення його до поряду денного і зробити свій висновок. Ми що можемо зараз зробити? Ми можемо включити його до порядку денного, оскільки вже є розмова в залі міжфракційна.

І друге. Зробити висновок щодо прийняття його чи неприйняття за основу, чи там якесь інше, чи, може, хтось встигне  доопрацювати, якщо є потреба. На наступному тижні, щоб ми це зробили, щоб ми винесли в зал його на 2 червня. На тиждень, коли ми будемо голосувати.

ОСТАПЕНКО А.Д. Хоча там є певні застереження і не надано фінансово-економічне обґрунтування, то я підтримую винесення його в зал для того, щоб його прийняли в першому читанні і доопрацювали тоді.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Анатолію.

Він буде позитивно впливати на бюджет, тому що обмеження заробітних плат відповідно надасть нам плюс у державний бюджет.

Є ще якісь пропозиції від народних депутатів?

Тоді ставлю на голосування пропозицію щодо включення до порядку денного і прийняття за основу законопроекту 2795 (народний депутат  Колтунович та інші).

Хто за цю пропозицію,  прошу проголосувати. Третьякова – за.

ОСТАПЕНКО А.Д. Остапенко – за.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. За.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую всім.

Переходимо до розгляду третього питання нашого порядку денного: щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту службових осіб правоохоронних органів, які брали участь в охороні громадського порядку під час масових акцій громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 рік (реєстраційний номер 3074) (народний депутат Кива).

Чи є у нас пан Кива на зв’язку? Ми запрошуємо всіх. Ще раз наголошую, що комітет своєчасно розсилає запрошення до всіх народних депутатів авторів.

Я прошу до слова пана Остапенка, голову підкомітету.

ОСТАПЕНКО А.Д. У законопроекті  пропонується доповнити перелік осіб, які визначаються ветеранами військової служби, особами з інвалідністю, інвалідність яких настала внаслідок виконання служби посадових обов’язків або проходженням служби в правоохоронних органах спеціального призначення, словом, військовослужбовців внутрішніх військ Збройних Сил України та інших  військових формувань та які брали участь в охороні громадського порядку під час масових акцій.

Також автор пропонує виключити обмеження щодо поширення статусу осіб з інвалідністю внаслідок війни на працівників міліції та членів їх сімей з числа осіб, які проходили службу в правоохоронних органах, в органах спеціального призначення, військовослужбовців внутрішніх військ, Збройних Сил України та інших військових формувань, які отримали інвалідність внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з подіями  Революції Гідності. Є застереження Міністерства фінансів. Також до проекту не додано фінансово-економічного обґрунтування.

Я пропоную його винести в зал і тоді далі там вносити зміни, розглядати. Підтримка військовослужбовців та правоохоронців, треба їх підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином пропонується включити його до порядку денного.

ОСТАПЕНКО А.Д. Я б його включив або виніс на робочу групу. Я хочу послухати  і інших депутатів та інших, хто у нас приймає, колег в засіданні комітету. Можна було би, в принципі, доопрацювати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайлович, я вас як профільного заступника, який знає цю тему, дуже прошу висловитися.

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Шановна Галина Миколаївна, шановні колеги, я погоджуюся з паном Остапенком як головою підкомітету, що дуже важливо послухати автора законодавчої ініціативи. І в робочій групі обговорити всі ті питання, які потім можуть стати дискусійними перед тим, як виносити цей законопроект в сесійну залу, що це є пропозиція створити робочу групу, попрацювати, послухати автора і тоді уже узгоджено виходити в сесійну залу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайлович, пропозиція включити і, пане Анатолію, включити до порядку денного чи зразу голосувати включити до порядку денного та прийняти за основу. Яка пропозиція?

ОСТАПЕНКО А.Д. Пропозиція наступна. Опрацювати даний законопроект завтра в робочій групі, а тоді його вже виносити до зали. Правильно, Михайло Михайловичу? 

ЦИМБАЛЮК М.М. Підтримується.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином включаємо до порядку денного, а остаточний висновок комітет зробить після засідання, ну, ви там проведете робочі групи. Правильно? Зараз голосуємо про включення до порядку денного. І як тільки ви будете готові, будемо пропонувати прийняти за основу. Правильно я зрозуміла? Я, наприклад, готова. Секретаріат рекомендує зразу приймати рішення про винесення в зал, прийняти його за основу рекомендувати Верховній Раді. А вже на друге читання робити правки, доопрацьовувати його.

Михайло Михайловичу, ви не проти, щоб ми його включили до порядку денного і внесли, і прийняли, рекомендували прийняти Верховній Раді за основу?

ЦИМБАЛЮК М.М. Галино Миколаївно, я все-таки більш схильний до позиції пана Остапенка, що спочатку попрацювати в робочій групі перед винесенням його в сесійну залу, якщо буде на те добра воля депутатів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Хто тоді хоче очолити робочу групу? Анатолій.

ОСТАПЕНКО А.Д. Да-да, я буду очолювати як голова підкомітету з прав ветеранів, тому, думаю, попрацюємо над цим питанням.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І скільки вам потрібно часу? Скільки, за тиждень, два, три, чотири?

ОСТАПЕНКО А.Д. Дивіться, я думаю, два тижні візьмемо на це.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайловичу, ви не проти, щоб ми винесли це на засідання комітету після двох тижнів після прийняття рішення на підкомітеті, яке очолює Анатолій Остапенко?

ЦИМБАЛЮК М.М. Я погоджуюся. Тим більше, дуже важливо, щоб автор законопроекту теж брав участь в роботі такої групи. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Тоді голосуємо проект рішення створення робочої групи під головуванням Анатолія Остапенка на два тижні чи все ж таки чотири тижні?

ОСТАПЕНКО А.Д. Галино Миколаївно, я не казав би створення робочої групи, я сказав би до відання підкомітету приєднати для доопрацювання з автором. Таке формулювання. Давайте тоді, щоб не було… щоб ми не розтягували, три тижні візьмемо на рішення цього питання і будемо далі працювати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Тоді  приймаємо  рішення щодо передання на доопрацювання цього законопроекту на підкомітет…

ОСТАПЕНКО А.Д. З прав ветеранів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. З прав ветеранів на три тижні. І через три тижні будемо розглядати на комітеті. Секретаріат мені каже, що таких рішень немає в комітеті.

Михайло Михайловичу, я не думаю, що ми тут щось порушимо дуже сильно, якщо таке рішення таки приймемо. Це, скажіть мені, будь ласка, юридично ми можемо відповідно до Закону про комітети Верховної Ради  таке рішення прийняти?

ЦИМБАЛЮК М.М. Ми можемо створити робочу групу, так як і пропонував пан Остапенко. Але якщо буде ваше наполягання і рекомендація керівників секретаріату, щоб це не було порушенням Регламенту, то ми можемо тоді його голосувати як… пропонувати внести в сесійну залу, а в процесі підготовки можемо доопрацювати разом з автором. Можливо, таке формулювання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я так розумію, що ви хочете все ж таки доопрацювати, а потім запропонувати комітету рішення. То есть,  що мені каже секретаріат, що відповідно до Закону про Регламент роботи комітетів Верховної Ради ми можемо створити робочу групу і дати їй термін три тижні. Але не можемо передати на доопрацювання на підкомітет, такого не передбачено законом. Тому все ж таки я хочу, щоб тоді ми прислухалися до секретаріату, створили робочу групу… Давайте. Будь ласка.

_____________. На жаль, при створенні робочої групи автор може і не внести цей законопроект. Це треба, щоб автор сам або відкликав свій законопроект. Жоден представник комітету не є членом із авторів, учасником в авторах. Тому ми пропонуємо просто включити його до порядку денного сесії, а там буде вже розглядатись питання до першого читання. Там автор і доповість законопроект, вискаже своє бачення, і вже після його включення буде перше читання. І під час першого читання вже можна розглядати в цьому порядку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Мені оця еквілібристика юридична.  Таким чином ми можемо відкласти розгляд …………

Хто за таке рішення, прошу голосувати. Третьякова – за.

ОСТАПЕНКО А.Д. Остапенко – за.

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

ГРИВКО С.Д.  Гривко – за. 

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Одноголосно.

Переходимо до пункту четвертого нашого порядку денного щодо доцільності включення до порядку денної сесії проектів законів. Законопроект 3115  про внесення  змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (реєстраційний номер 3115). Доповідає Арсенюк Олег. Будь ласка.

АРСЕНЮК О.О. Добрий день ще раз, шановні колеги і шановні присутні! Розроблення законопроекту зумовлено необхідністю стабілізації та підвищення ефективності роботи Фонду загальнообов’язкового державного страхування України на випадок безробіття, в своєчасному наданні ним якісних соціальних послуг, встановленням посиленого державного контролю над діяльністю фонду. Цього можна досягти шляхом оптимізації діяльності правління фонду, зокрема зміною складу правління фонду, збільшивши в ньому кількість представників від держави, та  зміною порядку проведення засідань та прийняття рішень правлінням фонду та зміною порядку обрання голови правління фонду.

Отже, законопроектом пропонується ліквідувати принцип паритетності, формування правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; змінити представництво сторін соціального діалогу в правлінні фонду по 3 представники від застрахованих осіб та роботодавців та 8 представників від держави; визначити правомочність засідання правління фонду, якщо на ньому присутні більшість від загальної чисельності членів правління. Скоротити строк повноважень членів правління, який становитиме 3 роки. Ліквідувати механізм черговості представників сторін на посаді голови правління фонду. Надати право органу державного нагляду  скликати та проводити позачергове засідання правління фонду. Виключити положення в статті 17 закону щодо непоширення бюджетного законодавства на порядок використання фондом коштів, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Прийняття вказаного законопроекту сприятиме підвищенню ефективності діяльності фонду, фінансовій стабілізації системи соціального страхування на випадок безробіття в цілому, що, як наслідок, сприятиме підвищенню рівня соціального захисту застрахованих осіб. Як казав шановний пан Олександр, це аналогічний закон до 2275, та ж сама паритетність і більшість від держави, представників від держави.

Прошу висловити свою думку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, чи є бажання взяти слово? І потім Олександр Шубін після цього. Да, Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна Галина Миколаївна, шановні доповідачу, колеги, присутні! Насправді ми прекрасно всі усвідомлюємо, що потрібно наводити лад саме в цьому Фонді загальнообов‘язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Це однозначно, і те, яка ситуація склалася там зараз, є свідченням того, що щось не те відбувається, і сьогодні фонд не виконує свої обов’язки із багатьох причин.

Але, зважаючи на те, що Україна як держава, яка рухається до Європейського Союзу, взяла ряд зобов’язань, в тому числі і підписання Угоди щодо безвізу, і інших речей, то все-таки Україна є відповідальна перед тими зобов’язаннями, які потрібно виконувати. А насамперед Європейський Союз в Угоді про асоціацію України говорить про співпаритетність, відповідальність як держави, так і профспілок, і роботодавців. Через те таке співвідношення, воно не буде, як на мене, виконанням наших вимог держав членів Європейського Союзу, там є і угоди, також є вимоги Міжнародної організації праці, і в такому вигляді я як представник політичної сили «Батьківщина» не можу підтримати цей законопроект і буду голосувати проти. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайлович, я шукаю висновок Комітету з євроінтеграції, зараз ми дивимося, бо ви сказали, що він не відповідає. Мені здається, що ми вже розбирали це питання, і відповідно до українського і міжнародного законодавства, регулювання супервайзер, да, нагляд із регулюванням цих фондів не відноситься до соціального діалогу, де діють принципи паритетності. Таким чином… існують різні системи, в тому числі і в Європі, яка долучалася так само, як і Україна, до міжнародних угод. Тому тут треба дивитися. Пан Олександр Шубін, будь ласка.

ШУБІН О.О. Дякую.

Шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати! Я протягом останніх 4 років виконую громадський обов’язок заступника голови правління фонду на випадок безробіття. На нашому засіданні також присутня пані Юлія Свириденко, яка є головою правління цього фонду.

Ми всі протягом багатьох останніх років були свідками багатьох скандалів у цьому фонді, пов’язаних виключно, я підкреслюю, виключно із діяльністю осіб на посаді керівників виконавчої дирекції цього фонду, які призначаються протягом останніх семи років без погодження з правлінням фонду, із Закону про соціальне страхування на випадок безробіття ці повноваження правління щодо кадрової політики виключено.

Ви можете запитати зараз голову правління, заступника міністра економічного  розвитку, в якому режимі сьогодні працює правління, якою є консолідованість сторін соціального діалогу, як швидко і ефективно приймаються рішення.

Я можу продемонструвати народним депутатам тонни звернень, які спричинені відсутністю коштів у Фонді соціального страхування внаслідок економічної кризи і бездіяльності економічного блоку і внаслідок банального касового розриву, який на сьогоднішній день складає біля 40 відсотків щоденного балансу фонду. Тобто видаткова частина фонду складає понад 80 мільйонів гривень на день, дохідна – близько 50 гривень на день. І сторони соціального діалогу, повірте, в цій ситуації виступають демпфером для держави, яка взяла на себе відповідальність за економічну політику, за політику у сфері зайнятості, і пояснюють застрахованим особам, чому вони мають тижнями чекати на виплату їм допомоги по безробіттю, чому фонд на сьогоднішній день поки що є збалансованим, але за всіма прогнозами всіх фахівців до середини року він вже не буде збалансованим. Тому, власне, тут приймати рішення на політичному рівні.

Якщо в цьому випадку роль прямих представників застрахованих осіб, які можуть донести ситуацію з місць, роль прямих роботодавців, які, власне, теж можуть дати інформацію про ситуацію в бізнесі, є неважливою, нехай дійсно держава бере на себе всю повноту, в тому числі, і політичної відповідальності за ситуацію із зайнятістю, безробіттям, і, власне, тоді абсолютно обґрунтованим є неучасть сторін соціального діалогу в управлінні системою страхування на випадок безробіття.

Але я впевнений, що якщо ми подивимося на кризу, яку ми зараз всі спільно переживаємо, і просто подумаємо, а що було б, якби у нас не було цієї системи, а, власне, це перший крок до знищення системи страхування на випадок безробіття, ми всі з’ясуємо соціальні наслідки, які такий крок матиме. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олександре.

Я думаю теж, це дуже гучні слова – про знищення системи. Я думаю, що знищенням системи займалися попередні правління, які… ви сказали, що не врегульовано касовий розрив, то чи не повноваженнями правління є врегулювання цього касового розриву? А ще передбачити такий касовий розрив.

ШУБІН О.О. Ні! Шановна Галина Миколаївна, касовий розрив утворено внаслідок того, що частку правління, частку Фонду по безробіттю було зменшено в минулому році для того, щоб перекинути ці гроші на Фонд соціального страхування. До цього ці гроші було перенаправлені до Пенсійного фонду, а ми знаємо, чим зумовлено дефіцит у Пенсійному фонді. І на сьогоднішній день правління робить все для того, щоб вчасно інформувати державу і уряд.

Ви знаєте, що було виділено 1,3 мільярда гривень на погашення розриву, і ці 1,3 мільярда гривень на сьогоднішній день вже майже фактично використані. Тут треба дійсно консолідувати зусилля сторін соціального діалогу, щоб створювати робочі місця, створювати економічну політику, а не просто говорити, ну, про те, що якимись діями сторони…

Фонд пройшов декілька перевірок. Ми ініціюємо ще багато перевірок діяльності і виконавчої дирекції, і фонду, ми відкриті і ми готові звітувати про всі свої дії. І повірте… Тут є голова правління, яка може сказати, якою є позиція сторін соціального діалогу в роботі цього фонду. Це, повірте, абсолютно…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз хочу сказати, Олександре, ви дуже часто кажете, що це соціальний діалог. Я ще раз хочу сказати, ви дуже прекрасно знаєте закон. Фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування не є частиною соціального діалогу. Пані Юлія Свириденко.

ШУБІН О.О. В Законі про соціальний діалог написано абсолютно протилежне.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які статті, будь ласка, вкажіть.

ШУБІН О.О. Зараз буквально при вас відкриваю, і поки будуть… я готовий процитувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відкривайте, коли знайдете, скажете.

Будь ласка, Юлія Свириденко, руку підняла. Потім Олексій Мірошниченко.

СВИРИДЕНКО Ю.А. Доброго дня, Галина Миколаївна, доброго дня, шановні депутати! Знаєте, я не хотіла нічого коментувати, але, власне, критика Михайла Михайловича відносно роботи фонду змусила прокоментувати інформацію, яка в нас є.

Цей фонд, він не є дефіцитним, і ви знаєте, питання зайнятості і питання безробіття є питаннями номер один в країні, не тільки в нашій.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Юліє, дуже погано вас чути. Може… або мікрофон наблизьте, або якось голосніше.

СВИРИДЕНКО Ю.А. Галино Миколаївно, нас почують всі. Я думаю, що просто у когось увімкнений мікрофон.

Я просто хотіла для Михайла Михайловича прокоментувати, що фонд є збалансованим, не є дефіцитним. І дійсно є питання в касових розривах, але на це є об’єктивні обставини, тому що знижується кількість людей, які роблять відрахування, знижуються доходи ЄСВ  для того, щоб закумулювати кошти і виплачувати допомогу по безробіттю і по частковому ……… В цілому фонд є збалансованим, він не є дефіцитним.

Дійсно, у нас на сьогоднішній день непогана співпраця наших прямих представників є важливою, але в цілому, якщо ми кажемо по законопроекту, реєстраційний 3115, ми його як Міністерство економіки, ми його підтримуємо. І нам здається, що дуже на часі цей законопроект. Тому тут позиція, я не тільки як позицію голови Фонду по безробіттю озвучую, а як заступник міністра економіки і позицію Міністерства. Поруч зі мною голова…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Юлія. Вас дуже погано чути.

СВИРИДЕНКО Ю.А. Так краще?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Краще.

ЖОВТЯК Ю.С. Вітаю! Мене звуть Жовтяк Юлія, я на сьогодні виконую обов’язки директора служби зайнятості з квітня місяця.

Працюю я в службі зайнятості з кінця 2016 року, і також я б хотіла прокоментувати, якщо можна, слова Михайла Михайловича, тому що не зовсім, вибачте, погоджуюсь з вами. Чому? Тому що дійсно на сьогодні служба зайнятості працює дуже в непростому режимі. По-перше, ми всі працюємо дистанційно. По-друге, дійсно, кількість людей, які на сьогодні звертаються і подають свої заявки, вона досить велика. На сьогоднішній день вже зареєстровано півмільйона людей безробітних, це ..….. більше, ніж в минулому році. Всі заявки, які люди подають, подаються дистанційно в електронному режимі. Наші співробітники працюють на вихідних, щоб обробляти всі ці матеріали, тому що їх дуже багато.

Далі, ми… я не згодна з тим, що на сьогодні нестабільна ситуація. Чому? Тому що на сьогодні закриті всі питання по допомозі по безробіттю, всі нарахування, які були здійснені за першу декаду травня, вже виплачені, наступне нарахування допомоги в нас відбудеться завтра. Ми вже отримали перший транш зі стабілізаційного фонду в розмірі 533 мільйони, і на сьогоднішній день ситуація є стабілізована.

Так, були деякі скарги на те, що там до десяти днів люди, була затримка. Але це була затримка в тому, що проходили всі юридичні процедури після Кабінету Міністрів, погодження з бюджетним комітетом Верховної Ради, потім правління фонду, потім знову Кабмін. На сьогоднішній день, я ще раз повторюю, ситуація стабільна, всі виплати ведуться вчасно.

І ще одне, ми як фонд на сьогодні виконуємо таку функцію, як допомога роботодавцям по частковому безробіттю. Це теж досить велике навантаження, тому що на сьогодні вже подано 10 тисяч пакетів документів, вже прийнято 7 тисяч позитивних рішень для роботодавців для 73 тисяч людей, і це також зараз робить служба. Ми кожного дня… збираються комісії, приймаються рішення.

Тому я хочу сказати, що на сьогодні всі працюють у підсиленому режимі, кожного дня проводяться селекторні наради з керівниками наших обласних центрів зайнятості. Ми всі дуже слажено працюємо.

Я дуже прошу, якщо у вас є питання, я особисто готова, я володію всіма цифрами, я особисто готова зустрітися і прокоментувати всі питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви за підтримку законопроекту чи ні?

ЖОВТЯК Ю.С. Галина Миколаївна, можна я не буду коментувати ці питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд.

Михайло Михайлович, будь ласка, а потім Олексій Мірошниченко.

ЦИМБАЛЮК М.М. Ну, я так зрозумів, що взагалі в фонді не існує проблем, що все йде так добре. То для чого цей законопроект? Це перше.

Друге. Шановні колеги, ви вжили такий не зовсім юридичний термін, як затримка виплат. Люди сьогодні цього не хочуть чути, бо влада має працювати дистанційно. Не вживайте ніякі інші терміни. Ви маєте забезпечити те, за що ви взялися, і не забувайте, хто кого контролює. Вас монобільшість, Верховна Рада найняла на роботу, кому тяжко – вибачте, Фонд по виплаті по безробіттю не тільки має ділити те, що вам дав бюджет, ви маєте створювати нові робочі місця.

А до голови правління я хотів би задати інше питання. Ви прокоментуйте, ви за те, щоби все-таки фонд належав Міністерству економіки чи повернути його до фонду… вірніше, до Міністерства соціальної політики? Бо позицію міністра я чув. Мені цікава…  і Прем’єра, цікава ваша позиція.

І взагалі це не стосується. Саме законопроектом автори пропонують удосконалити роботу. Ми сьогодні говоримо про те, що фонд також працює в непростих умовах, ми розуміємо, але навіть 10 днів людина, яка очікує на ці гроші, і не отримала, то їй байдуже, в чому проблема.

І не сприймайте боляче на критику, бо тут ми не займаємося критиканством. Завдання – зрозуміти позицію: чи треба його повертати в міністерство, де було раніше, чи це ідеальна форма, і можливо, цього законопроекту не треба. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це не відноситься до цього законопроекту. Але, будь ласка, Юлія Свириденко, щодо компетенції… до якого міністерства? А потім все-таки Олексій Мірошниченко.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. А потім ще мені можна, колеги?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Конечно! Наталія Юріївна, ми раді, що ви приєдналися до нас, рада вас вітати.

ШУБІН О.О. Галина Миколаївна, ви просили довідку із закону. Я знайшов: стаття 6…

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Олександре, по черзі будемо, по черзі: спочатку Юлія Свириденко, Наталія Юріївна потім, пан Олексій вже потім, а потім вже ви дасте довідку.

СВИРИДЕНКО Ю.А. Михайло Михайлович, я, відповідаючи на ваше питання. Я так розумію, що у вас уже був діалог з міністром, з Прем'єр-міністром. Я вважаю, що ринок праці є ринком таким, як ринок капіталу, ринок землі, де є попит робочої сили, пропозиції, є дисбаланс на ринку праці, який має бути усунений. Тому я вважаю, що було б доцільним і доречним ця трансформація – передача функцій зайнятості з Мінсоцу до Мінекономіки. Це дозволяє нам трансформувати Державний центр зайнятості і не робити з нього виключно біржу, де люди отримують виключно допомогу по безробіттю, а розширити активні програми, які і були, власне, до початку коронавірусу розширені, і ми переглянули бюджет з акцентом на навчання, перенавчання, на підтримку підприємницьких ініціатив. Власне, для цього і відбувалася ця трансформація.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Юлія. Наталія Юріївна, будь ласка.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.  Доброго дня всім! Дуже дякую за можливість взяти участь у засіданні комітету.

Я тут хочу, в першу чергу, зазначити, ну, зрозуміло, що Міністерство економіки за те, щоб вони керували зайнятістю. Але ж ми всі повинні розуміти, що це  фонд по безробіттю, це коли людина вже втратила роботу, і ми виконуємо соціальну функцію держави – забезпечити цю людину там перехідним пособієм для того, щоб вона могла або змінити собі там професію, або знайти, допомогти людині нове робоче місце. І тут не треба підмінювати поняття, що у нас фонд безробіття буде займатися створенням нових робочих місць. Це дві різні абсолютно функції. Тому наше зараз завдання, а особливо в цей час, коли у нас, тут правильно зазначив керівник  фонду,  в 2 рази  більше сьогодні безробітних в країні, це забезпечити своєчасність, адекватність цих виплат та надати найефективніші програми. На цьому ми повинні сьогодні зосередити всю свою увагу.

Я, безумовно, підтримую Олександра в тому, що ні в якому випадку сьогодні не можна зменшувати роль представників роботодавців, профспілок та уряду, тому що це завжди комплексне рішення. Краще нам  знаходити діалог на площадках фонду, на площадках комітету, чим потім шукати протистояння на вулицях. Чим більше у нас буде площадок для діалогу, тим краща буде наша політика. Я тут повністю підтримую. Ми можемо аудирувати цей фонд сто разів, але ж ми розуміємо, що зараз зменшились надходження і збільшились в рази виплати. І тому тут треба терміново приймати антикризове рішення, щоб фонд міг ефективно сьогодні працювати.

Також я хочу підтримати виконуючого обов’язки сьогодні фонду, тому що я відвідувала різні обласні відділення, і, дійсно, сьогодні люди в фонді працюють в надскладних умовах, і при цьому вони виконують цю функцію, як би не було там  сьогодні важко, і взагалі вони зараз нові умови на себе випробують, можна так сказати. Але ж вони реалізують всі  програми, і  тут, я вважаю, нам треба сьогодні їх якомога більше підтримати, щоб там уже не виконуючий обов’язки  був, щоб був уже керівник, щоб спокійно запрацювала вся структура, щоб спокійно запрацював цей фонд. Давайте окремо, може, їх  заслухаємо і дамо також рекомендації щодо змін  до бюджету, щодо змін сьогодні до того, щоб ніде не було цих затримок. Тому що це сьогодні  найефективніша структура, яка  перша приходить на допомогу людям. Зараз вони пішли по  великій програмі щодо допомоги підприємцям щодо виплати заробітних плат. Це дуже важливо, і  ми повинні максимально це підтримати і подякувати цим людям, що вони сьогодні виконують цю  нелегку працю.

Я, конечно, проти цього законопроекту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталія Юріївна.

Будь ласка, Олексій  Мірошниченко. І переходимо до голосування.

МІРОШНИЧЕНКО О.В. Добрий день, шановні колеги.

У мене дві невеличкі ремарки і одна пропозиція до законопроекту.

Ну, перша ремарка. Дискусія, де повинен бути фонд. Ми з вами вже не раз говорили, що фонд повинен бути під Міністерством праці. І ще одне скажу, у нас нема Міністерства праці. Ми, мабуть, єдина держава у світі, де, дійсно, у нас нема Міністерства праці, яке б займалося і зайнятістю, і кваліфікацією, і таке інше, і інше, і інше. Це перше.

Друге. Держава поступово перебирає на себе функції  управління соціальним страхуванням. Але тоді треба вже говорити, що ми ліквідуємо  державне соціальне страхування і  переходимо до державного соціального забезпечення. Це теж шлях.

Відносно законопроекту. Вже колеги говорили, що треба подивитися уважно і, можливо, централізувати їх в 2275. По кількості представників,  працівників і там – це одне питання. Друге. Вноситься законопроект до статті 17 Бюджетного кодексу, це до природи цих коштів.  Тут теж треба було б подивитися.

Ну, і, чесно кажучи, я теж би колег підтримав. Не зовсім логічно людей, які на громадських  засадах з невеликими управлінськими функціями приймають участь в управлінні, розповсюджувати електронне декларування. Тут  просто логіки немає в цьому всьому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олексій. Да, давайте, давайте, пане Олександре.

ШУБІН О.О.  Я цитую  статтю 6 Закону про соціальне страхування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Соціальний діалог.

ШУБІН О.О.  Про соціальний діалог. Перепрошую, соціальний діалог.  "На національному рівні для участі у колективних переговорах з укладення генеральної угоди для делегування представників до Національної тристоронньої соціально-економічної ради, до органів управління фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та інших тристоронніх органів соціального діалогу" і далі за текстом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але закон не визначає.

ШУБІН О.О.  Орган соціального діалогу тристоронній. А тристоронній – це відповідно до норм Міжнародної організації праці пропорційний і паритетний.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олександре.

Я думаю, що за цією трактовкою треба звертатися до Конституційного Суду, тому що я це трактую зовсім навпаки. 7 і 8, і 9 стаття Закону про соціальний діалог не включають в управління органами соціального страхування соціальний діалог.  Саме про це йшла дискусія, а не про те, хто кого куди делегує. Тому давайте не будемо пересмикувати статтями, і сьогодні соціальний діалог управління фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, саме безпосередньо соціальний діалог не входить. Це не є предметом соціального діалогу.

Переходимо до голосування. Шановні народні депутати, хто за те, щоб включити в порядок  денний і прийняти за основу законопроект 3115, прошу голосувати.

_______________.  Галино Миколаївно, там, здається, у нас ще 3115-1.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, альтернативний.

Наталія Юріївно, чи бажаєте ви виступити щодо альтернативного законопроекту?

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Прошу, колеги, підтримати мій альтернативний  законопроект та підсилити сьогодні сторони соціального діалогу, повноваження і можливості центру зайнятості. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталія Юріївна.

Тоді переходимо до голосування. Нема зауважень? Переходимо до голосування щодо включення до порядку денного і прийняти за основу законопроекту 3115. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Третьякова – за.

ОСТАПЕНКО А.Д. Остапенко – за.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

БАБЕНКО М.В. (Не чути)

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Я  – проти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Королевська – проти. Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Утримався.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Утримався. І не почула я ще Струневич Вадим.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рішення прийнято.

І ми голосуємо тепер про включення до порядку денного і відхилення  законопроекту 3115-1 (народний депутат Королевська).

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Так він получається автоматично як альтернативний, Галина Миколаївна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. І за відхилення. Голосуємо за відхилення. Хто за відхилення законопроекту 3115-1, прошу голосувати. Третьякова – за.

ОСТАПЕНКО А.Д. Остапенко – за.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – проти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталія Юріївна.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Проти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Струневич Вадим.

СТРУНЕВИЧ В.О. Утримався.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Бабенко.

БАБЕНКО М.В. Утримався. 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, що там: прийняли, ні, ми рішення. Пан Микола.

БАБЕНКО М.В.  Получається "за" у нас Третьякова, Арсенюк, Гривко і Остапенко. 

ОСТАПЕНКО А.Д. Остапенко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І Остапенко. 4 із 7. Прийнято.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, так а що це…?

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Чому Бабенко не голосував. Я щось не почула.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бабенко утримався. Да, пан Миколо?

БАБЕНКО М.В. Да.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином не набрали голосів.

Що будемо робити, секретаріат? Просто включаємо до порядку денного і дискутуємо в залі.

_______________. Включаємо  до порядку денного і виносимо, і в залі голосуємо, і все.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Дякую, колеги.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую народним депутатам.

Переходимо до пункту п’ятого. І я ще маленьке зауваження. Наталія Юріївна, ми ще сьогодні законопроект пана Колтуновича включили. Вас не  було.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Та ви що? Це перемога. Дякую, колеги. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рекомендували прийняти за основу  Верховній Раді.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Фантастика. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до пункту п’ятого законопроекту, до пункту п’ятого нашого порядку денного щодо доцільності включення до порядку денного сесії проектів законів: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дії колективних договорів (реєстраційний номер 3204). Разом розглядаємо альтернативний законопроект (народний депутат Королевська, Солод,  3204-1) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дії колективних договорів.

Будь ласка,  Наталія Юріївна. Наталія Юріївна. Наталія Юріївна!

Що у нас? Вона ж була на зв’язку у нас. Будь ласка.  Ні, вона просто… я не знаю. Наталія Юріївна!

_______________. Її тут нема.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, Наталії Юріївни нема в комітеті, ми не можемо запитати. А, будь ласка, по гаджету по якомусь її запитайте.

Анатолій Остапенко, як завжди, підстраховує Наталію Юріївну.

ОСТАПЕНКО А.Д. Да, ну, може тоді ваш основний, Галина Миколаївна?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте.

ОСТАПЕНКО А.Д. Вас послухаємо, може тоді з’явиться Наталія Юріївна, і тоді будемо вже…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Законопроект передбачає, пропонує зміни до положень статті 12 КЗпП щодо сторін колективного договору в частині ототожнення поняття "первинна профспілкова організація" з поняттям "первинна профспілка".

Для первинної профспілкової організації передбачається можливість приєднання до об’єднаного представницького органу профспілок, утвореного  для укладення колективного договору, відповідно після його створення шляхом повідомлення власника, уповноваженого ним органу та членів такого об’єднаного представницького органу. При цьому в разі ухилення членів цього органу від включення профспілки нової, назву її так, нової профспілки призупиняється право об’єднаного представницького органу на ведення колективних переговорів.

Також законопроектом передбачається поширення положень колективних договорів лише на тих працівників, які є членами  профспілки, так звана пряма участь у профспілці. Таким чином, на сьогодні дія поширюється на усіх працівників  підприємства, установ, організацій, незалежно від членства людини, від того, чи член вона, чи ні в профспілці. При цьому для приєднання до  колективного договору виборного органу профспілки, що не є його стороною, достатньо просто письмово повідомити про це сторін цього колективного договору.

Таким чином,  можна констатувати, що в цілому законопроект вводить такий принцип, як пряма участь у  профспілці і  надає можливість молодим, новим профспілкам  приєднуватися до того колективного договору, який був укладений, ну я не хочу назвати, може, старою профспілкою, але  профспілкою, яка безпосередньо приймала участь у укладанні такого колективного договору.

Будь ласка, пан Анатолій, щодо представлення Наталії Юріївни законопроекту, якщо вона не з’явилася. Наталія Юріївна.

ОСТАПЕНКО А.Д. Ну, я бачу, що вона тут була. Ну, якщо немає, тоді я.

Закон 3204-1. Пропонується внести зміни до Кодексу законів про працю України, Кодексу України про адміністративні  правопорушення, Закону України "Про колективні договори і угоди", що передбачається: поширення дії положень колективного договору на працівників підприємств, установ, організацій, які є членами професійної спілки, що є стороною колективного договору, а також надається можливість поширення положень колективного договору на інших осіб, що визначається колективним договором; ліквідацію дублюючих функцій професійних спілок на кшталт пенсійного забезпечення;  встановлення адміністративної відповідальності за ухилення осіб від участі у переговорах щодо приєднання до угоди про утворення спільного представницького органу, укладення, зміни чи доповнення колективного договору і угод.

Пропонується включити автором закон, щоб ми виносили в залу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пан Олександр Шубін, будь ласка.

ШУБІН О.О. Шановна Галино Миколаївно! Шановні народні депутати! Ну, насправді, для нас, як для  профспілкової сторони, певні питання викликає актуальність положень цього законопроекту. Я маю на увазі, 3204, який перший з’явився. Причини цього наступні.

В Законі "Про колективні договори і угоди", який діє на сьогоднішній день, є доволі велика кількість  прогалин і  проблем. Але вони абсолютно не вичерпуються питаннями приєднання до  колективного  договору нової профспілки, тому що більшість чинних, та переважна більшість  чинних колективних договорів і угод мають положення про те, як нова профспілка може приєднатися до їх положень,  чи питаннями поширення колективного договору.

Є більш серйозні. Це і питання рівнів колективного договірного регулювання, це і питання розповсюдження  галузевої угоди на ті об’єднання організації роботодавців чи окремі підприємства, які свідомо дистанціюються від ведення  соціального  діалогу для того, щоб на них не поширювалися додаткові зобов’язання. Це і ще величезна кількість питань.

Ці питання протягом чотирьох років опрацьовувалися в форматі тоді ще Національної тристоронньої соціально-економічної ради, і  було напрацьовано проект  закону, який більш-менш було узгоджено сторонами соціального діалогу за  виключенням окремих точкових положень, які планувалося якраз погодити під час доопрацювання в парламенті. На жаль, це відбувалося під час попереднього скликання парламенту, і цей проект документу, над яким серйозно працювали чотири роки, і це, дійсно, ґрунтовний документ, він поки що залишається в розпорядженні сторін соціального діалогу. Ми готові його подати.

Щодо недоліків внесеного документу. Проблема полягає не  в тому, що для нової профспілки створюється можливість приєднатися чи там взяти участь у колективному договорі. Проблема полягає в тому, щоб в разі, якщо профспілка на початку ведення переговорів не приєдналася до цього процесу, переговори були проведені, і на завершальному етапі профспілка каже, а ми хочемо внести додаткові пропозиції, то фактично не просто руйнується тривалий і коштовний для всіх сторін процес ведення переговорів, але й сторони втрачають  можливість вести такі переговори.

Проблема є ще інша. Якщо колективний договір діє, і для чого тоді має створюватися нова профспілка, щоб приєднатися до документу, який і так розповсюджується на всіх працівників цього  підприємства, в чому додана вартість? Тобто якщо  мова йде про те, що профспілка готова привнести якісь додаткові пропозиції, якісь додаткові умови у роботу колективного договору, то також є можливість створити, ініціювати створення спільного представницького органу і провести додаткові переговори на підвищення соціальних стандартів і  гарантій.

З нашої точки зору, положення Конвенції 154 про сприяння колективним договорам… Ви пам’ятаєте, під час розгляду цього питання в  міжнародному комітеті не  вистачило часу для того, щоб ці аргументи навести. Вони кажуть, і про попереднє обов'язкове узгодження таких змін зі сторонами соціального діалогу, а де можливо, з підписанням угод зі сторонами соціального діалогу, мається на увазі процедура ведення колективних договорів, цей документ не опрацьовувався нами під час його створення. Мова йде й про свободу колективних переговорів, а  тут йдеться про те, що просто шляхом повідомлення роботодавця профспілка може приєднатися до колективного договору, не питаючи СПО профспілок. Іншими словами, ми вважаємо, що цей документ наразі в такому вигляді не лише не потрібен, він також ставить під загрозу багато, скажемо так, існуючих гарантій колективно-договірного регулювання.

І остання теза щодо безумовного поширення положень колективного договору тільки на членів профспілки. Ми ж всі знаємо, що навіть у випадку employer benefit є питання поширення умов колективного договору, наприклад, на членів сімей. Якщо дитина працівника користується якимись послугами в дитячому садку, створеному на підприємстві, от для цього необхідна певна опція.

І окрім того, ми також всі знаємо рекомендацію відповідну, наведену в матеріалах міжнародного комітету. Якщо зараз ця норма працюватиме і буде отак беззастережно в такому вигляді введена, це уріже гарантії великої кількості працівників, які сьогодні користуються перевагами.

Тобто, з нашої точки зору, от ті всі небезпеки і ризики, ми знаємо рецепти, як їх врегулювати, вони всі покладені в оцей великий тристоронній документ, і я б пропонував вирішувати це питання в комплексі, а не фрагментарно вихоплюючи одну чи  дві проблеми. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олександре.

На жаль, в розпорядженні комітету не було  ваших документів, про які ви кажете, що вони були напрацьовані. І я не знаю, чи були вони, чи ні в міністерстві, але,  будь ласка,  передавайте  ці документи. І я хочу нагадати, що СПО роботодавців і профспілок не є суб'єктами законодавчих ініціатив. І для того, щоб напрацьовані документи були внесені до Верховної Ради, вам потрібно працювати або з комітетом, або з народними депутатами, або із фракціями, або з Кабміном, або з  Президентом. Тобто  ви тут обирайте, це ваш документ, це ваше авторське право, обирайте, з ким вам зручніше розмовляти. Ми готові, ми відкриті, завжди висловлюємо плюс для того, щоб…

Будь ласка, Сергій Біленький. А потім – Олексій Мірошниченко.

БІЛЕНЬКИЙ С.Л. Шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати, запрошені! Це той випадок, коли я майже повністю згоден з кожним словом, яке сказав Олександр Шубін в попередній доповіді.

Що стосується  законопроекту 3204. На наш погляд, нашого СПО, він вирішує якісь такі або не існуючі проблеми, або дуже незначні проблеми. І не звертає увагу, дійсно, на проблеми, які потрібно було б вирішувати. 

Що саме нас непокоїть? Якщо цей законопроект 3204 буде прийнятий, то таким чином це малочисельні ці нові молоді профспілки, незалежні профспілки, можна їх по-різному називати, отримають дуже потужний інструмент для того, щоб впливати на рішення абсолютної більшості. У нас є дуже багато підприємств, на яких працює 20 тисяч людей. Фактично 3 людини, які організували нову профспілку, зможуть диктувати їм свої умови, шантажуючи їх тим, що вони можуть приєднатися вже на самому останньому етапі обговорення тексту колективного договору на підприємстві, потім  вийти, потім знову зайти. І роботодавець, якщо отримав таке повідомлення, буде змушений ініціювати всі ці процедури для того, щоб ……… цю профспілку.

Але профспілки, вони ж не всі, на жаль, у нас в Україні такі, що борються за права, дійсно, людей праці. Є у нас такі "бізнес-профспілки", ми їх називаємо, навіть "кримінальні профспілки", які створюються виключно для того, щоб "кошмарити" роботодавців та вимагати з них гроші. Саме такі  профспілки отримають дуже потужний інструмент для того, щоб це легально робити.

І ми вас дуже просимо ще раз подивитися на цей законопроект, не приймати поспішних рішень. Ніяких важливих питань ні для кого, на наш погляд, він не вирішує.

І щоб вже не повторюватись, що стосується альтернативного 3204-1. В ньому положення стосовно приєднання до договорів, все, що стосується саме колективного договору, на наш погляд, виписано трошки  більш ретельно. Але цей законопроект містить цілу низку, зовсім не по темі цього законопроекту  положень, які не стосуються колективних договорів і угод положень, які не можуть бути нами підтримані в жодному разі.  Наприклад, там пропонується, фактично, за рішенням профспілкового органу власник повинен звільнити керівника, і керівник не має  права навіть на судове оскарження.

В цьому ж законопроекті є те, що ті 0,3 і більше відсотка, які відраховують сьогодні роботодавці відповідно до законодавства на соціально-культурні, спортивні заходи, тепер фактично будуть використовуватись на будь-які заходи, які вирішать профспілки. І ще там ціла низка положень, які просто безпідставно розширюють права профспілок. Наприклад, там профспілкового лідера взагалі неможливо буде звільнити ні за винних статей, ні за станом здоров'я, якщо буде прийнято альтернативний.

Тому ми проти обох законопроектів. Якщо є така можливість, просимо народних депутатів, можливо, якось об'єднати, доопрацювати. Ми готові взяти участь. Але не виносити їх  в жодному разі  до сесійного залу, бо обидва вони є шкідливими, на наш погляд, і для соціального діалогу і для колективних договорів  на підприємствах. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Сергію. 

Мені таке на ум прийшло, що ви кажете, що ви разом там, і цей законопроект ваші проблеми не вирішує. Звісно, він вирішує проблеми профспілок і людей найманої праці. Тому ж не кожен же закон вирішує проблеми  роботодавців. Таке в мене.

Будь ласка, народні депутати, які ви хочете висловити?  Олексій Мірошниченко.

Є у народних депутатів бажання виступити?

СТЕПАНЕНКО О.А. Ганно Миколаївно. А можна ще? Степаненко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте Олексій Мірошниченко, бо  я йому весь час не надаю. А потім  Олена  Степаненко.  Будь ласка.

МІРОШНИЧЕНКО О.В. Дякую.

Галино Миколаївно. Дійсно, Закон "Про колективні договори і угоди",  мабуть, один із таких фундаментальних законів соціального діалогу. Це, дійсно, такий  стовп, на якому  все базується.

Ми дали свої пропозиції на ваше ім'я відносно цього законопроекту. І подивіться, починаючи від слова… ви вводите  новий термін "власник". Роботодавець і власник, розумієте, це не тотожні принципи, ми колись дискутували на цю тему. І я думаю, що буде …….… при оскарженні того чи іншого колективного договору. Я звернув би увагу на це фундаментальне поняття.

Друге. Питання розповсюдження і приєднання до колективних договорів. Законопроект регулює тільки рівень колективно-договірного регулювання тільки на рівні підприємства.  Але ми, дійсно, маємо  проблеми. От у нас вже є абсолютно конкретний приклад, Федерація житлово-комунального господарства, яка входить в конфедерацію, вона за 2 роки не може приєднатися до галузевої угоди. І в житлово-комунальному господарстві у нас є три галузевих угоди. Яка причина? Незрозуміло. Є питання.

Друге. Наші керівники деяких  підприємств питають, а чи поширюється дія  колективного договору на самого керівника? І тут є питання, на яке теж треба відповісти.

Яка наша пропозиція? Я тут згоден з Сергієм  Біленьким. Що, дійсно, ми недовго напрацьовували законопроект про колективні угоди і договори. Він практично готовий.

Друге. У нас є великий досвід співпраці з комітетом по Закону "Про працю", по Трудовому кодексу, коли ми створили робочу групу, і ми, дійсно, дуже багато статей пройшли і знайшли компромісне рішення. То, можливо, дійсно, сьогодні не приймати рішення щодо винесення його в зал на перше читання, створити терміново робочу групу.  Я думаю, колеги підтримають. І ми б оцей законопроект швидко доопрацювали, і ви б його внесли. Він готовий.  Мінсоц його опрацьовував років два чи три. Там було безліч нарад  і оця остання, і ми би могли разом це зробити.

Тому прохання, можливо, не варто поспішати, а зробити якісний і фундаментальний документ. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Бабенко. Давайте ви. А потім – Олена Степаненко.

БАБЕНКО М.В. Я вже як безпосередньо та особа, яка займалася Законом "Про працю", хочу все-таки запропонувати підтримати і перший, і другий законопроект. Чому? Тому що це нам дасть підґрунтя саме для створення робочої групи для опрацювання їх  в подальшому, для того, щоб ми вийшли на якісь компромісні варіанти. Якщо ми сьогодні не будемо приймати, то це ми знову відкладаємо питання в довгий ящик і по суті  не вирішуємо питання. 

Тому  що я погоджуюся і з аргументами профспілок, з одного боку, і  роботодавців, але ви зі свого боку забуваєте, що досить часто на великій кількості підприємств великих і в тому числі і державних установ є величезна кількість вже "прикормлених" профспілок, які перетворилися не на профспілки, а на ті організації, які просто виконують замовлення  роботодавців. Саме для цього і  є цей законопроект. Можливо, там є якісь шороховатості. Але я  переконаний в тому, що ми всі разом сядемо і зможемо їх виправити. Але  нам просто необхідно вже розпочинати цей процес. Тому що якщо ми його не розпочнемо,  це знову затягнеться на невизначену кількість часу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Миколо.

Таким чином пропонується включити ці законопроекти до порядку денного і створити при комітеті...

БАБЕНКО М.В. І на базі того законопроекту, який  підтримає зал,  вже напрацювати відповідне компромісне рішення. Тому що  у Наталії Юріївни там також є досить слушні зауваження та пропозиції по законопроекту щодо штрафів, щодо інших речей. Тобто я вважаю, що необхідно дати можливість обом законопроектам опинитися в залі. А потім  вже  над ними попрацювати  в комітеті до другого читання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Але комітет має визначитися, який брати тоді за основу. В порядок денний ми включаємо обидва.

БАБЕНКО М.В. Я пропонував би тоді взяти за основу без "тире 1", а саме ваш законопроект, де є авторами фактично 5 членів  комітету. Все одно це вже більшість.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином виноситься на голосування пропозиція включити до порядку  денного і рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу законопроект 3204. І далі Верховній Раді визначатися, за який голосувати.

ОСТАПЕНКО А.Д. Галино Миколаївно. Ми хотіли ще послухати пані Олену Степаненко.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так. Пані Олено.  Будь ласка. Дякую, що нагадали.

СТЕПАНЕНКО О.А. Дякую, шановні колеги, за те, що надали слово.

В принципі, я і хотіла безпосередньо озвучити зауваження до законопроекту 3204-1, до альтернативного. Бо там є пропозиція, що профспілки можуть оскаржити дії власника до Уповноваженого з прав людини. То я би хотіла зазначити, що такого правового механізму не передбачено. Уповноважений здійснює парламентський контроль за дотриманням Закону "Про доступ до публічної інформації", "Про звернення громадян". А ці відносини, вони є трудовими і не підпадають під ці норми, тому фактично не буде такого механізму.

Тому просили порахувати. Але, враховуючи, що ви взяли за основу 3204, то фактично наше зауваження, вважаю , що враховане.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Олено. Голосуємо включення до порядку денного та прийняття за основу законопроекту 3204.  Будь ласка, народні депутати. Третьякова – за. 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

ОСТАПЕНКО А.Д. Остапенко – за.

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

СТРУНЕВИЧ В.О.  Струневич – за.

_______________.  (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Миколо, рахуйте.

Наталія Юріївна з'явилася? Ні? Таким чином зафіксував секретаріат.  І пан Микола зафіксував.

7 – за. Рішення прийнято.

Переходимо до пункту 6 нашого порядку денного: щодо доцільності включення  до порядку  денного сесії проекту Закону "Про внесення змін до статті 10 Закону  України "Про статус ветеранів війни, гарантії  їх соціального захисту" щодо поширення  чинності цього закону на інвалідів з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони – загони спецзахисту підвищеної готовності Чернігівської, Київської та Житомирської областей, а також на сім'ї осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони (загони спецзахисту підвищеної готовності вищеназваних областей) (реєстраційний номер  3094, народний депутат Цимбалюк М.М.).

Будь ласка, пан Михайло Михайлович. А потім Остапенко Анатолій.

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, Галино Миколаївно.

Шановні колеги, ми вже  вдруге повертаємося до цього законопроекту. Суть його полягає в тому, що з перших днів аварії на Чорнобильській атомній електростанції 1300 бійців мобільних загонів спецзахисту формувань Цивільної оборони трьох областей, а саме Чернігівської, Київської та Житомирської, виконували роботи у 30-кілометровій зоні найвищого радіоактивного забруднення. І вищеназвані загони спецзахисту, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у травні 1986 року, були направлені саме в цю зону 30-кілометрову.  Разом з тим військовослужбовці, які залучалися до ліквідації  наслідків Чорнобильської катастрофи  військовими комісаріатами і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, з 01.07.2019 року мають вищий розмір пенсійних виплат, ніж члени загонів саме спецзахисту підвищеної готовності цих трьох областей.

Законопроектом передбачено підвищення соціального захисту інвалідів з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони трьох областей, які були направлені для ліквідації наслідків аварії, Розпорядженням ще Ради Міністрів УРСР від 01.05.1986 року за  № 3/199, а не військовими комісаріатами.

Прошу народних депутатів підтримати цей законопроект щодо включення його в порядок  денний. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пан Анатолій. Потім Арсенюк Олег, тому що він голова підкомітету, чорнобильський. І у мене прохання ще й Віталій Музиченко потім  позицію Міністерства соціальної політики.

Будь ласка, пане Анатолію.

ОСТАПЕНКО А.Д. Я погоджуюся з поданим законопроектом і Михайлом Михайловичем, що треба нам надати допомогу особам з інвалідністю, які набули свою інвалідність, коли ліквідували пожежу. Я так кажу, ліквідували, які були  30-кілометровій зоні. 

Але я б трошки вужче взяв би. Я надавав би їм, але тут у нас поширюється і на їхні сім'ї, і дітей включають туди. І ми зараз хочемо провести верифікацію всіх учасників, які були залучені, які були ліквідаторами, які постраждали від Чорнобильської аварії. Бо ми на сьогодні чітко не знаємо кількість людей, які взагалі цей статус набули. Чому вони його набули, причини, і з цього ми робимо висновок, що треба давно вже доопрацювати його чітко і більш вузько зробити ці  виплати  тим особам, які безпосередньо були в зоні. Таке моє бачення.

А загалом я підтримую цю ініціативу Михайла Михайловича.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пан Олег Арсенюк. І потім – Віталій Музиченко.

АРСЕНЮК О.О. Я також  підтримую цю ініціативу. Потрібно, дійсно, все це зробити і врегулювати. І я підтримую і Михайла Михайловича Цимбалюка, що це потрібно зробити, і Анатолія Остапенка, що потрібно його відправити на доопрацювання.  Тобто моя думка: потрібно відправити на доопрацювання і доопрацювати, і винести його комітет, на розгляд в зал потім, до розгляду в зал.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Віталій Музиченко, будь ласка.

МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую, Галино Миколаївно.

Я повністю підтримую позицію Анатолія Дмитровича, він правильно зазначив. По-перше, те, що законопроект має на меті в сьогоднішній пропонованій редакції підтримку саме сімей, а не осіб, це трішки інший контекст.

А друге питання, це те, що не дивлячись на те, що від Чорнобильської катастрофи у нас минуло достатньо багато часу, у нас кількість осіб, інвалідність яких пов’язується з наслідками, тільки збільшується. І на сьогоднішній день ми всі прекрасно розуміємо, яким чином працюють МСЕК, які пов’язують саме наслідки з отриманими інвалідністю і так далі.

Тому я підтримую позицію народного депутата Остапенка стосовно того, що цей законопроект потрібно трішки доопрацювати. Але соціальна спрямованість також підтримується.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Таким чином, чи можна консультувати, що є пропозиція від Анатолія Остапенка щодо того, щоб рекомендувати Верховній Раді доопрацювати цей законопроект, щоб Верховній Раді рекомендувати направити… Пане Анатолій, можете сформулювати яка у вас пропозиція?

І, пан Михайло Михайлович, чи можемо ми доопрацювати у комітеті, бо там є слушні ідеї,  цей законопроект, щоб ви його внесли тире "д".

ОСТАПЕНКО О.Д. Да, я вибачаюся, Михайло Михайлович, я хотів би порадитися якраз з вами, з паном Цимбалюком, з приводу цього, чи ми його в зал виносимо, тоді доопрацьовуємо, чи ми його доопрацюємо і тоді підтримаємо вже на всі сто відсотків?

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановні колеги, насправді, закон дуже вузько спрямований, тому що цих людей є, за останніми даними, 1 тисяча 300, але з кожним днем зменшується. Бо справді це ті люди, які вже у віці сьогодні, і стан здоров’я їх бажає бути кращим. Я погоджуюся, що, можливо, щодо поширення на членів сімей можна його удосконалювати, можливо, обмежувати, бо розуміння сім’ї, там, чи тільки дружина, чоловік, а виключити дітей. Але те, що він потрібен, бо вже ці представники мобільних загонів спецзахисту вже телефонують і вони цікавляться.

Через те я б казав, що давайте, можливо, в комітеті ми його доопрацюємо, щоб винести вже на злагоджену, як кажуть, нашу позицію, щоб не повертати його через Верховну Раду, не втрачати час і таким чином не брати на себе той негатив, який ці люди висловлюють, і не дивлячись на карантин, вони готові їхати сюди і відстоювати свою позицію. Через  те я б хотів, щоб ми з розумінням віднеслися, усвідомлюючи, що їх вже є, на жаль, небагато.  Дякую. 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Михайло Михайлович, як ви рекомендуєте, ми можемо включити до порядку денного та просити Верховну Раду повернути суб’єкту на доопрацювання, а можемо це не включати до порядку денного, але я тоді буду просити, щоб і пан Арсенюк, і Остапенко, я думаю, що і Гривко як голова підкомітету людей з інвалідністю, у справах людей з інвалідністю, щоб ми вчотирьох доопрацювали цей текст узгоджено і внесли його?

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, Галино Миколаївно, за пропозицію.

Я б саме просив колег, в тому числі і пана Гривка, який є представником чернігівської ………., щоб ми доопрацювали, і нехай би цей законопроект був комітетським. Головне, щоб не змінився сам зміст, врахуємо позицію і міністерства, і всі тут звучали зауваження. Щоб не виносити його у сесійну залу або працювати шляхом створення ……………….

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Михайло Михайлович.

У мене прохання, хтось там телефоном розмовляє, не вимикаючи мікрофон, будь ласка, вимкніть мікрофон. Дякую.

Таким чином, голосуємо про невключення… Да, пан Сергій Гривко.

ГРИВКО С.Д. Галина Миколаївна, шановні колеги, це дуже важливий законопроект, і тому я підтримую ідею створення робочої групи, і доопрацювати цей законопроект, щоб його винести потім до залу.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пан Олег Арсенюк.

АРСЕНЮК О.О. Також готовий включитися в роботу на доопрацювання ….. законопроекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, шановні народні депутати.

Тоді голосуємо невключення цього законопроекту до порядку денного, і далі вже працюєте в робочому режимі для внесення нового доопрацьованого законопроекту. Хто за таке рішення, прошу голосувати. Третьякова – за.

ОСТАПЕНКО А.Д. Остапенко – за.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Бабенко Микола.

БАБЕНКО М.В. За.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Одноголосно.

Переходимо до сьомого… І Цимбалюк Михайло Михайлович – за.

Переходимо до пункту 7 нашого порядку денного: щодо доцільності включення до порядку денного сесії проектів закону 3240 про внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення дітей війни та збільшення для них пільг за користування комунальними послугами. А також альтернативний до нього 3240-1, народний депутат Королевська, Солод.

Будь ласка, Михайло Михайлович. Підготуватися Королевській. Якщо ні, то тоді Остапенко.

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна Галина Миколаївна, шановні колеги, я не буду повторювати назву законопроекту, її вже озвучила голова комітету. Цей законопроект є соціальним, він так і називається "Про соціальний захист дітей війни". Передбачено саме аналогічний проект закону, підвищення виплат до пенсії дітям війни у розмірі 7 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Але в порушення вимог статті 22 Конституції України зазначену норму було виключено і надано право уряду визначати розмір цього підвищення. Уряд встановив розмір такого підвищення 66 і 43 гривні у березні 2014 року. Не дивлячись  на інфляцію, розмір цього підвищення не змінювався, і не передбачені зміни у 2020 році.

Ми пропонуємо цим законопроектом дітям війни виплачувати підвищення до пенсії у розмірі, встановленого урядом, але не менше 10 відсотків мінімальної пенсії за віком. Діти війни, які мають право на 50-відсоткову знижку при платі за користування комунальними послугами, якщо доходи на одного члена сім’ї перевищують трьох мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Через те я розумію, що в бюджеті є проблеми, Мінфін із-за цього, мабуть, не підтримує, і Мінекономіки. Але немає ще висновку ГНЕУ. Я просив би народних депутатів зважати на те, в якому соціальному стані зараз залишаються ці категорії, діти війни, щоб ми підтримали цей законопроект.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, пан Михайло Михайлович.

Хочу тільки наголосити, що і уряд, і правляча партія робить все для того, щоб люди 80 плюс були захищені більше.

Я прошу Віталія Музиченка щодо цього законопроекту висловитися.

МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую.

Я буду говорити по 3240 і по 3240-1, тому що вони по змісту практично ідентичні. Дійсно, тут пропонується збільшити відсоток знижки, на яку матиме  право така категорія пільговиків, як діти війни, і переглянути критерії доходу, які дають право на пільги. Загалом от тільки ця норма потребуватиме, за нашими розрахунками, додаткових видатків більше 8 мільярдів гривень на рік, тобто це велика сума, яка тотожна або навіть більше ніж те, що на сьогоднішній день вартує вся система пільг на ЖКП, яка на сьогоднішній день функціонує в Україні.

Крім цього, пропонується також переглянути принцип встановлення надбавки, але це знову ж таки потребуватиме додаткової дотації з державного бюджету Пенсійного фонду. Тому що вона на сьогоднішній день, на жаль, не забезпечує покриття від надходження по єдиному соціальному внеску, оскільки це надбавка, яка також не має нічого спільного з пенсією, власне, як категорією, то це потребуватиме покриття цих додаткових витрат також з державного бюджету прямим трансфертом до Пенсійного фонду.

Виходячи з цього всього, а також виходячи із рішень Конституційного Суду, який говорить про те, що відповідні видатки мають бути збалансовані і визначені у державному бюджеті, ми, незважаючи на те, що, дійсно, вбачаємо в цьому соціальну спрямованість, не можемо підтримати в такій редакції цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Ще є пропозиції у народних депутатів до виступу?

ОСТАПЕНКО А.Д. Галина Миколаївна, я хотів би там трішки з приводу альтернативного законопроекту сказати замість Наталії Юріївни. Да?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да.

ОСТАПЕНКО А.Д. Також там в альтернативному законопроекті передбачається збільшення від 25 до 50 відсотків знижки при оплаті за комунальні послуги, але в залежності від середньомісячного сукупного доходу сім’ї. Там було в основному законопроекті за шість місяців. Так, Михайло Михайлович, а тут середньомісячний. І відновлення пільг з безоплатного проїзду усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, залізничним та водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах області. Тобто ми, як сказав представник міністерства, збільшуємо дуже багато видатків з бюджету з цього приводу.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Відповідно до висновків жодне міністерство не підтримало цей законопроект, включаючи Міністерство фінансів, Пенсійний фонд як центральний орган виконавчої влади і інші. Таким чином є пропозиція не включати до порядку денного.

Є інші пропозиції?

Прошу тоді голосувати за рішення невключення до порядку денного законопроекту 3240 і відповідно 3240-1. Хто за це рішення, прошу голосувати.

Третьякова – за.

ОСТАПЕНКО А.Д. Остапенко - за.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

ГРИВКО С.Д.  Гривко – за.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Проти.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Проти. Дякую. Зафіксували. Рішення прийнято.

Переходимо до наступного законопроекту: щодо доцільності включення до порядку денного сесії проектів законів про внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо підвищення розмірів трудових пенсій внаслідок збільшення величини оцінки одного року страхового стажу та відсотку підвищення пенсій за понаднормований страховий стаж (реєстраційний номер 3241, народний депутат Тимошенко, там Цимбалюк Михайло Михайлович). Та альтернативний законопроект 3241 (народний депутат Королевська, Солод).

Будь ласка, Михайло Михайлович і, як завжди, при відсутності Королевської Наталії Юріївни Остапенко Анатолій. Будь ласка, Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати і всі ті, хто є учасниками сьогоднішнього засідання комітету. Законопроект насправді є соціальним, і він призваний для того, щоб відновити соціальну справедливість. Ми знаємо, що з 2008 року величину оцінку одного року страхового стажу становило 1,35 відсотка. Так само за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років для чоловіків і 20 років для жінок пенсія за віком збільшилася на один відсоток розміру призначеної пенсії. Дана норма була ще запроваджена у 2005 році.

В порушення статті 22 Конституції змінами до зазначеного закону було зменшено величину оцінку одного року страхового стажу до одного відсотка, що призвело до зменшення розміру трудових пенсій. Різко підвищено стаж для призначення пенсії за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років для чоловіків і 30 років для жінок.

Ми цим законопроектом передбачаємо припинити порушення саме статті 22 Конституції України та підвищити розміри пенсій. Зокрема, збільшити величину оцінки одного року страхового стажу з одного відсотка до 1,35, а також збільшити до 3 відсотків підвищення пенсії за віком за кожний повний рік понад норму страхового стажу, але не більше 10 відсотків мінімальної пенсії за віком. Перерахувати пенсії,  які були призначені до 1 березня 2020 року, згідно із нормами даного закону.

Прошу колег підтримати включення до порядку денного цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайлович, цей законопроект коштуватиме  державному бюджету 19,7 мільярда гривень на місяць.

Пан Анатолій Остапенко, будь ласка.

ОСТАПЕНКО А.Д. У альтернативному законопроекті також пропонується зробити практично ті самі зміни. Я, наприклад, скажу, становить мінімальний розмір пенсії за віком за наявністю у чоловіків 25 років, у жінок 20 страхового стажу та збільшення пенсії за віком за кожен повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам на один відсоток розміру пенсії, обчислений відповідно до статті 27 Закону України про загальнообов’язкове державне страхування.

Також хочу зазначити, що буде дуже багато витрат з державного бюджету, і ми не маємо підтримки з цього приводу міністерств. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати, чи є бажання заслухати Міністерство соціальної політики і представника Пенсійного фонду?

ОСТАПЕНКО А.Д. Так, обов’язково.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Віталій Музиченко, потім Ірина Ковпашко. Чи, навпаки, Ірина Ковпашко, як скажете там між собою. Ірина Ковпашко давайте. Чи Віталій?

МУЗИЧЕНКО В.В. Без різниці насправді, тому що у нас, в принципі, однакова позиція з Пенсійним фондом. Ви правильно назвали цифру, вона орієнтовна, але це більше ніж  200 мільярдів на рік додаткового дефіциту бюджету Пенсійного фонду.

І, виходячи навіть тільки з цієї позиції, на жаль, ми як міністерство спільно з Пенсійним фондом на сьогоднішній день опрацьовуємо питання, всі можливі варіанти, яким чином можна збільшувати пенсійне забезпечення наших пенсіонерів. І фокусуємося, виходячи з обмеженого ресурсу на ті категорії, які найбільше, з нашої точки зору,  цього потребують. В першу чергу це особи, які там досягли 80-85 років, тобто це ті люди, які вже, з фізіологічної точки зору, навіть таким чином не можуть працювати і не можуть додатково отримувати дохід. Тому ми наразі фокусуємося на цій категорії і, на жаль, не можемо з цієї позиції підтримати ці законопроекти.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Ірина Ковпашко.

КОВПАШКО І.В. Шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати, напевно, щоб оцінити ці пропозиції, треба розуміти, як ми до них прийшли. І те, що, починаючи з жовтня 2011 року, саме було збільшено той стаж, який вважається повним і дає право на виплату пенсії у мінімальному розмірі, тобто для жінок – 30 років з 20, для чоловіків – 35 з 25. Насамперед це було, і в тому числі стаж, який необхідний для виходу на пенсію, який дає право на пенсію, і також підвищується поетапно. І метою всього цього насамперед було те, щоб легалізувати працю, щоб заставити людей спонукати до того, щоб працювали легально для того, щоб заробляли свої пенсійні права.

Що стосується величини оцінки страхового стажу 1,35, то абсолютно точно сказав Михайло Михайлович, що ця величина застосовувалась з 2008 року і аж до 1 жовтня 2017 року. Але її зменшення було передумовою того, що з 1 жовтня 2017 року ми мали можливість провести так зване перше повноцінне осучаснення для всіх тих пенсій, які були призначені на сьогодні.

Зважаючи на те, що вихід на трудову пенсію, визначення мінімального розміру пенсії, а також доплата за понаднормовий стаж, це все прямі видатки Пенсійного фонду, тобто те, що фінансується за рахунок надходжень від частини єдиного соціального внеску. Бачачи ту ситуацію, яку ми бачимо на сьогодні, а ми бачимо складну ситуацію, і бачимо суми ненадходжень, недонаходжень порівняно з плановими частини єдиного соціального внеску, пам’ятаючи складну ситуацію липня 2017 року, коли в зв’язку з тим, що ми не мали змоги покрити касові розриви насамперед позикою з казначейського рахунку, було затримання виплати пенсій там на 3-4 дні, це була жахлива ситуація. Через те, маючи на меті, забезпечити виплату до кінця року і в наступних періодах всім абсолютно 11,3 мільйона пенсіонерів, ми також не підтримуємо, на жаль, цей законопроект. Крім того, вважаємо, що, якщо подаються відповідні пропозиції, то обов’язково має бути запропоновано джерело, яке дасть можливість покрити ті додаткові витрати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Ірино. Переходимо до голосування.

Михайле Михайловичу.

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, за коментарі.

Єдине я би хотів сказати, що ми запропонували, яке джерело, це якраз Закон про деофшоризацію,  якраз повернути те, що вкрали в "Нафтогазі", те, що податкова, і це визнав пан Уманський, якраз ми знайдемо кошти. Це так у вигляді…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле Михайловичу, я знала, що буде така…

ЦИМБАЛЮК М.М. Через те пропозиція ставити на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухайте, я ж аналітично готуюсь до засідань комітетів. Я попросила свою помічницю, щоб вона підготувала вартість всіх законопроектів, які подані різними фракціями. Ось зараз вона мені дасть довідку. У мене є вся аналітика щодо кожного законопроекту, скільки він коштує. Розрахунок вартості кожного законопроекту ми робили за висновками Міністерства фінансів чи Міністерства соціальної політики, чи Пенсійного фонду, відповідно це цифри, яким можна довіряти. Я вам можу просто назвати, і можете потім до мене підійти чи до моєї Пашук Наталії, ви її всі знаєте.

Значить, висновок такий. Потреба в фінансуванні на реалізацію положень зареєстрованих законопроектів у 19-20-х років цієї сесії, автори: ОПЗЖ – 1,4 трильйона гривень на рік, БЮТ – 200 мільярдів гривень на рік, "ЄС" – 1,2 мільярда на рік, "За майбутнє" – 18,3 мільярда на рік, "Довіра" – 12 мільярдів гривень на рік, позафракційні – 8,8 мільярда на рік, "Слуга народу" – 100 мільярдів з урахуванням Демченко, Борщова і Шевченка. А якщо їх не враховувати, а враховувати тільки членів комітету, то це 170 мільйонів гривень. От такий я зробила маленький аналіз. Це нам довідкова просто. Просто ті суми, які будуть знайдені навіть в деофшоризації, якщо ми їх знайдемо, якщо зробивши все, їх не вистачить для того, щоб перекрити оці потреби в соціальному сенсі, які народні депутати намагаються роздати гроші платників податку на всі соціальні потреби.

Тому нам з вами прийдеться вишукувати пріоритети і дивитися, які наші дірки закривати в першу чергу. Це така правда життя. Я думаю, що в будь-якій родині відбувається таке саме, як і в нас в комітеті, що гроші, які приносить годувальник, їх не вистачає на всі бажання, на всі потреби, в тому числі на всіх утриманців, так, як вони хочуть утримуваними бути. Тому так от доля в нашого комітету. Я дякую помічниці.

І ми переходимо до голосування. Є пропозиція не включати до порядку денного. Чи є інші пропозиції?  Будь ласка, голосуємо.

ЦИМБАЛЮК М.М. Була пропозиція моя включити. Я просив би поставити саме її.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд, Михайле Михайловичу. Звісно, голосуємо першою в порядку надходження першу пропозицію щодо включення цього законопроекту до порядку денного.

Третьякова – проти.

ЦИМБАЛЮК М.М. Я – за.

ОСТАПЕНКО А.Д. Остапенко – проти.

АРСЕНЮК О.О.  Арсенюк – проти.

ГРИВКО С.Д.  Гривко – проти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Струневич.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – проти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бабенко.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рішення не пройшло.

Відповідно переходимо до наступного порядку денного. На жаль, не пройшло. Якщо було б більше грошей в державі, може б і пройшло, як хоче Пенсійний фонд і Міністерство соціальної політики, і "Слуга народу". Ну,  така справа.

Переходимо до пункту 9 порядку денного: щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо збільшення суми індексації (реєстраційний номер 3245). Народний депутат Тимошенко, Цимбалюк та інші.

Будь ласка, Михайло Михайловичу, тут немає альтернативних законопроектів.

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна Галино Миколаївно, шановні колеги! Насправді цей законопроект стосується також відновлення справедливості стосовно 22 статті Конституції України. Більше того, я хочу сказати, що це не проблема теперішньої влади, бо саме порушення цієї статті Конституції було запроваджено при попередній владі. Але мета законопроекту – відновити цю соціальну справедливість, щоб сума індексації грошових доходів населення здійснювалась при перевищенні порогу інфляції 101 відсоток. Було після того змінено і межу піднято до 103 відсотків. Тобто ми вважаємо, що потрібно саме повернути до 101 відсотка, і тоді більшість громадян зможуть отримати саме індексацію доходів в повному розмірі.

Є висновок Мінекономрозвитку, яке підтримує, але зазначає про необхідність додаткових видатків, про що вже дуже доступно сказала і професійно Галина Миколаївна.

Прошу поставити це питання на голосування. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Михайловичу.

Будь ласка, позиція Міністерства соціальної політики і Пенсійного фонду.

Віталій Музиченко, будь ласка.

МУЗИЧЕНКО В.В. Да, дякую.

Крім норми, про яку зазначив Михайло Михайлович щодо порогу проведення індексації – 103 на 101 – законопроект також ще передбачає внесення змін в інші частини відповідно закону щодо проведення індексації. І на сьогоднішній день, на нашу точку зору, сьогоднішня редакція статті ……..… Закону про індексацію грошових доходів більш чітко визначає, які види …….. і в якому порядку мають  підлягати індексації. Тому, власне, зміна цих позицій, на нашу точку зору, може призвести до неповної визначеності, що суперечить принципам верховенства права та стабільності законодавства.

Що стосується, власне, перегляду відсотку проведення індексації, то та норма потребуватиме додаткових бюджетних видатків. За попередніми розрахунками Пенсійного фонду, на друге півріччя 20-го року це складатиме близько 24 мільярди гривен. Відповідно від цих видатків на сьогоднішній день Пенсійного фонду не передбачено.

Тому виходячи із цих позицій, ми не підтримуємо законопроект. На це ми хотіли б звернути увагу, ще на сьогоднішній день ….. індексація, що відповідає зростанню на коефіцієнт, який відповідає зростанню 50 відсотків показника зростання …… і 50 відсотків показника зростання середньої заробітної плати. В цьому році така індексація вже проводиться із травня 2020 року.  Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Віталію.

Будь ласка, Ірина Ковпашко, є що доповнити.

КОВПАШКО І.В. Так.

 Я хочу сказати, що цей законопроект нас повертає до того порядку індексації, який діяв раніше, тому що там було передбачено, що пенсії також індексуються в залежності від зростання рівня інфляції.

Але хочу нагадати, що в нас індексувалася не вся пенсія і не всім людям, індексувалася лише та пенсія, яка йде в частині прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб і тільки непрацюючим пенсіонерам. З того часу, як ми перейшли на індексацію порядку частини другої статті 42, то ми вже двічі провели індексацію на 17 відсотків у минулому році, і на 11 відсотків у цьому році, збільшили по факту на таку величину основний розмір пенсії всім пенсіонерам незалежно від їх фаху, роботи, працюють вони чи не працюють. І це досить відчутно порівняно з тою індексацією, яка проводилася в старій редакції Закону "Про індексацію грошових доходів населення".

Знову ж таки ми індексацію провели з травня місяця. Ця виплата буде збережена при проведенні подальших індексацій, та індексація, до якої пропонується повернутися, сума індексації поглинається у випадку. Тому що не забуваємо, є у нас ще порядок, був, діяв порядок проведення індексації грошових доходів населення, де передбачалося, що індивідуальне збільшення розміру пенсій поглинає суму індексації. Дякую, у мене все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Ірино.

Я нагадаю нашим шановним народним депутатам, а також прошу врахувати Міністерство соціальної політики і Пенсійного фонду, що ми готуємося до комітетських слухань, ви ж пам’ятаєте,  щодо солідарного рівня пенсійного забезпечення. Для того, щоб всі наші народні депутати були в курсі справ, я б хотіла, щоб ми завершили ті комітетські слухання рекомендаціями, які були б зрозумілими і народним депутатам, і вам, щоб ми дійшли згоди, яким чином має далі розбудовуватися соціальна політика в контексті першого солідарного рівня, для того, щоб ми вносили всі законопроекти, які йдуть в одному руслі, да, щоб ми працювали в одному руслі. Тому я прошу підготувати це професійно і детально.

І прошу Анатолія Остапенка, який у нас заміщує Наталію Юріївну, як завжди. Наталія Юріївна не з’явилася?

ОСТАПЕНКО А.Д. Альтернативних немає, Галино Миколаївно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, але вона у нас сьогодні співдоповідає як заступник голови комітету. Гаразд. Тоді переходимо до пропозиції Михайла…

ОСТАПЕНКО А.Д. Я хотів би ще там трохи зазначити, бо всі ці законопроекти розроблялися до введення карантину і до секвестру бюджету. Тому прошу всіх враховувати, які у нас зміни щодо ненадходження до бюджету коштів додаткових витрат. Тому деякі законопроекти, прошу не наполягати, щоб ми їх просто не вносили, а зважали, що у нас в державі, на жаль, не вистачає зараз коштів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Ставимо на голосування пропозицію Михайла Михайловича включити цей законопроект до порядку денного. Прошу голосувати. Я – проти.

ЦИМБАЛЮК М.М. Я – за.

ОСТАПЕНКО А.Д. Остапенко – проти.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – проти.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – проти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гривко. Бабенко.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А Гривко, де пропав у нас?

ГРИВКО С.Д. Гривко – проти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всіх опитала, пане Миколо? Струневич Вадим.

БАБЕНКО М.В. Струневич – за… Ой, Струневич проти був. Чи ні? Чи де Струневич.

СТРУНЕВИЧ В.О. Проти. 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Зафіксували про включення, не пройшло рішення. Значить, не включати до порядку денного. Відповідно голосувати так не можна.

Переходимо до 10 пункту порядку денного: щодо доцільності включення до  порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до статті 8 Закону України "Про оплату праці" щодо підвищення розміру оплати праці працівникам бюджетних установ освіти, науки, охорони здоров’я, культури та деяких інших бюджетних установ (реєстраційний номер 3247). Народний депутат Тимошенко, Цимбалюк.

Будь ласка, Михайло Михайловичу, і потім Остапенко замість Королевської.

ЦИМБАЛЮК М.М. Я пропоную все-таки пропозицію Анатолія Остапенка підтримати, зважаючи на те, що перспектив проголосування щодо внесення в порядок денний цих соціальних питань у зв’язку з проблемами формування дохідної частини бюджету, їх не обговорювати так професійно і глибоко, щоб не забирати час колег, є пропозиція 10 питання зараз ставити на голосування. І те ж саме стосується і наступного 11 питання, щоб зекономити час, і, як кажуть, не перетворювати це просто в говорільню.

Так що дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пене Михайло Михайловичу.

Теж зауважу, що тільки законопроект от той, який ми наразі розглядаємо, це 209 мільярдів гривень. Тобто ми просто його не потягнемо…

ЦИМБАЛЮК М.М. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, непропорційно до розвитку економіки.

То одночасно, да, можемо голосувати 10-й і 11-й.

ОСТАПЕНКО А.Д. Давайте по черзі, Галино Миколаївно, по черзі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд.

ЦИМБАЛЮК М.М. Давайте по черзі, щоб не було потім приводу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо 10 номер: законопроект 3247 про включення до порядку денного.

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Третьякова – проти.

ОСТАПЕНКО А.Д.  Остапенко – проти.

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – проти.

ГРИВКО С.Д.  Гривко – проти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бабенко.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – утримався.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд.  Рішення прийнято про невключення.

Переходимо до пункту 11 без розгляду. Правильно я зрозуміла?

ОСТАПЕНКО А.Д. Зразу ставимо на голосування і…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Законопроект 3249 про включення його до порядку денного.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третьякова – проти.

ОСТАПЕНКО А.Д. Остапенко – проти.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – проти.

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бабенко.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином, прийнято рішення про невключення, констатую.

Переходимо до законопроектів, з опрацювання яких комітет не є головним. Я думаю, що ми тут швидше підемо.

Пункт 12: проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо місячного довічного грошового утримання суддів у відставці. Законопроект реєстраційний номер 3032, народний депутат Павліш. Я думаю, що Новікова з нами немає, він не заявляв, що він підключиться.  Пан Новіков є? Немає.

Тому пане Остапенко, який заміщує пані Наталію Юріївну Королевську.

ОСТАПЕНКО А.Д. Значить, суть даного законопроекту за номером 3032. Законопроектом пропонується доповнити статтю 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" новими частинами – шостою та сьомою, а також пунктом 25 "Прикінцевих та перехідних положень" у частині видачі документів для перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці за відсутності ліквідаційної комісії відповідного суду новоутвореними судами, Верховним Судом, апеляційними судами та місцевими судами. Водночас апеляційними судами там місцевими судами водночас встановлення однакових умов нарахування довічного грошового утримання відповідних суддів при виході їх у відставку, незалежно від проходження ними кваліфікаційного оцінювання.

Є застереження за рішенням Конституційного Суду, і Велика Палата Верховного Суду з цього приводу також висловилась. І Пенсійний фонд каже, що на ці потреби буде витрачено 2,6 мільярда гривень у рік.

КОВПАШКО І.В. Дозвольте кілька слів?

ОСТАПЕНКО А.Д. Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Ірино.

КОВПАШКО І.В. Я дуже хочу, щоб ми зрозуміли з вами, з якою категорією пенсіонерів ми зараз маємо справу. У нас всього 3 тисячі 380 суддів у відставці. Це ті, хто отримує щомісячне довічне грошове утримання. Згідно зі статистичним звітом на 1 квітня середній розмір їх виплати – майже 50 тисяч в місяць, 49 тисяч 844 гривні 23 копійки. В цьому році, 18.02.2020 і 11.03.2020 року було два рішення Конституційного Суду, які, власне, зумовили ще більші суми виплат для такої категорії осіб.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 117.

КОВПАШКО І.В. Хочу поінформувати, що у нас є звернення, зумовлене рішенням суду, від 11 березня цього року судді Конституційного Суду, який надав довідку про суддівську винагороду працюючого судді в розмірі 440 тисяч гривень, я не говорю копійки – це, власне, порядок цифр.

Якщо зважати на те, що щонайменше розмір суддівського утримання судді у відставці може бути 50 відсотків цієї суми, ми маємо виплату в місяць 200 тисяч, а то і всі 360 тисяч в місяць на одну людину.

Тобто в законопроекті ніби задекларована гарна ідея – визначити, хто видає довідки про заробітну плату судді для перерахунку пенсії судді. Але при цьому в 25 пункт, який визнаний в тій редакції, яка була, неконституційним, вноситься підстава для проведення перерахунку. Те, що не робиться зараз, і те, на чому ми стоїмо, і те, що, власне, тільки через рішення судів сьогодні може пройти в принципі. Тобто ситуація така. Видатки величезні можуть бути. І знову ж таки контингент пенсіонерів – 3,380 чоловік, мізерний. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні депутати, які є пропозиції? У мене пропозиція не підтримувати такий підхід і рекомендувати повернути суб'єкту законодавчої ініціативи, основному комітету.

ОСТАПЕНКО А.Д. Я підтримую вас, Галина Миколаївна, і рекомендувати основному комітету направити законопроект суб'єкту висування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відхилити.

ОСТАПЕНКО А.Д. Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

ОСТАПЕНКО А.Д. Ні, ну, Галина Миколаївна, ми хіба можемо відхилити? Ми можемо рекомендувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рекомендувати комітету основному відхилити.

ОСТАПЕНКО А.Д. Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відправити суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання.

ОСТАПЕНКО А.Д. Тобто ми голосуємо, що рекомендуємо основному комітету направити законопроект на доопрацювання суб'єкту висування, так?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. І хочу ще сказати, що Пенсійний фонд висловив зауваження щодо того, що там є багато юридичних невизначеностей. Ну, таким чином підготувавши такий законопроект, то ми спонукаємо потім судові органи вирішувати весь час процеси, невизначеності юридичні в законі, законопроекті. Тому тут і то, і то – на доопрацювання.

Таким чином, голосуємо рекомендувати основному комітету відправити законопроект суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Хто за це рішення, прошу голосувати.

ОСТАПЕНКО А.Д. Остапенко – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третьякова – за.

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за. 

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бабенко – за. Гривко Сережа?

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

Михайло Михайлович нас покинув, так я зрозуміла. Гаразд.

Переходимо до наступного законопроекту. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" та інших законодавчих актів щодо недержавного пенсійного забезпечення (реєстраційний номер 3058,  народні депутати Гетманцев, Рєпіна).

Будь ласка, пан Анатолій Остапенко, у зв'язку з тим, що ви сьогодні за Наталію Юріївну працюєте.

ОСТАПЕНКО А.Д. Так. Суть даного законопроекту складається в наступному. Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення" враховує більшість положень обох директив ЄС: 2003/41/ЄС та 2016/2341.

Проектом Закону пропонується забезпечити розв'язання таких проблем: визначення відповідальності членів ради недержавного пенсійного фонду та встановлення вимог до осіб, які обираються до складу ради недержавного пенсійного фонду; вдосконалення функцій адміністратора недержавного пенсійного фонду, осіб, які здійснюють управління активами та зберігача недержавного пенсійного фонду; врегулювання питання щодо інвестиційної діяльності з пенсійними активами недержавного пенсійного фонду, а саме стратегічний розподіл пенсійних активів, основні напрями та обмеження пенсійних активів, методи вимірювання інвестиційних ризиків та процеси управління, та інше.

У зв'язку із цим, проектом Закону вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Цивільного кодексу України та Законів України "Про колективні договори і угоди", "Про рекламу", "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Висновків Головного науково-експертного управління немає. До законопроекту не додано фінансово-економічного обґрунтування.

Галина Миколаївна, звук, будь ласка, мікрофон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вимикаю, щоб не було відзвучки і забуваю вмикати.

Що пропонуєте, пане Анатолію? Підтримати чи ні?

ОСТАПЕНКО А.Д. Я пропоную підтримати його. Основному комітету рекомендувати направити даний законопроект до зали Верховної Ради.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут багато зауважень. Але Міністерство фінансів як профільне з цього питання вважає, що проект може бути прийнятий за основу з подальшим врахуванням висловлених зауважень. Тобто на друге читання.

А також є висновок Національної комісії з цінних паперів, які пишуть, що законопроект потрібно доповнити нормами щодо встановлення вимог до засновників недержавного пенсійного фонду.

Ми можемо рекомендувати основному комітету і рекомендувати Верховній Ради прийняти його за основу, відповідно з урахуванням оцих зауважень або доопрацювати на друге читання. Так?

ОСТАПЕНКО А.Д. Ну, якщо, може, хтось іншу пропозицію скаже?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є інші пропозиції, шановні народні депутати?

СТРУНЕВИЧ В.О. Немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді голосуємо пропозицію зазначену. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Третьякова – за.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за. 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

ОСТАПЕНКО А.Д. Остапенко – за.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні народні депутати.

Переходимо до наступного законопроекту. Він має альтернативний. Це проекти законів про Бюро економічної безпеки (реєстраційний номер 3087, народний депутат Железняк), а також реєстраційний номер 3087-1 народного депутата Устенка. Чи є Железняк у нас і Устенко? Тепер у нас є Остапенко Анатолій.

ОСТАПЕНКО А.Д. Даний законопроект за номером 3087, у нас тут і альтернативний є законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так.

ОСТАПЕНКО А.Д. Суть така. Проекти законів визначають мету, принципи, правові та організаційні засади створення та діяльності державного органу спеціального призначення з правовими функціями – Бюро економічної безпеки – на який покладається захист державного економічного суверенітету, в тому числі шляхом виявлення, припинення розслідування та розкриття кримінальних правопорушень у сфері економіки, що створюють загрозу життю, важливим інтересам України, а також запобігання їх вчинення у майбутньому.

Я особисто вже не хочу підтримувати, якщо чесно. Бо у нас уже органів контролюючих, які захищають, а які не працюють, дуже багато. І в даному випадку я тут не бачу нічого з цього приводу, якихось обґрунтувань економічних, що ми будемо мати, якщо ми будемо відраховувати мільярди на їх утримання. А скільки ми взагалі тоді отримаємо ефекту? Як кажуть, KPI який буде у них? Таке моє особисте бачення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Анатолію.

ОСТАПЕНКО А.Д. Тобто я не рекомендував би взагалі розглядати ці законопроекти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, наше профільне міністерство по нашій тематиці законопроекти не підтримує, оскільки вони потребують суттєвого доопрацювання. Це наша частина і Віталій Музиченко може озвучити, так?

МУЗИЧЕНКО В.В. Так. І один, і другий законопроекти, ми вважаємо, що вони потребують суттєвого доопрацювання, і в такій редакції підтримані бути не можуть.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином, пропоную… Так, хтось ще хоче виступити?

ГРИВКО С.Д. Так, я хочу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, пане Сергію.

ГРИВКО С.Д. Галина Миколаївна, так, я теж підтримую Остапенка колегу. Що, ну, реально у нас стільки контролюючих органів, що просто, ну, я не знаю, скільки вже можна контролювати, якщо ефективність треба підвищувати тих всіх органів? І, можливо, навіть створити один і замінити всі інші. Тому я не підтримую це питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином, рекомендуємо основному комітету відправити ці законопроекти суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Хто за це рішення прошу голосувати. Третьякова – за.

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

ОСТАПЕНКО А.Д. Остапенко – за.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за. 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бабенко Микола.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, одноголосно.

Переходимо до пункту 15. У нас залишилось ще трішечки. Проект Закону про внесення змін до розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" щодо пенсійного забезпечення державних службовців, звільнених із займаних посад у зв'язку з реорганізацією (реєстраційний номер 3135, народний депутат Яценко). Ну, пан Анатолій.

ОСТАПЕНКО А.Д. Суть даного законопроекту. Законопроектом  пропонується внести зміни до Розділу XI Закону України "Про державну службу", розширивши перелік суб'єктів,  на яких поширюється дія зазначеного закону, включивши до нього державних службовців, які на день набрання чинності цим Законом були звільнені з займаних посад у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством або перепрофілюванням підприємства, установи, організації та були взяті на облік у центрі зайнятості як особи, які шукають роботу.

В даному випадку застереження. І Конституційний Суд України своїми рішеннями звертав увагу на те, що основним елементом принципу верховенства права передбачено статтею 8 Конституції, є принципом правових визначеностей, відповідно до яких юридичні норми мають чіткими, ясними і недвозначними. Оскільки інші не зможуть забезпечити їх однакового застосування та виключаючи необмеженість трактування у правозастосовчій практиці. Тобто у нас в даному випадку є чіткі юридичні невизначеності. Тому якщо доопрацює профільний комітет у себе цей законопроект, то ми можемо, в принципі, рекомендувати, щоб основний комітет його розглядав. Моє таке бачення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У першому читанні.

ОСТАПЕНКО А.Д. Так. Основний комітет щоб прийняв рішення, щоб його винести в зал на обговорення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином, чи є у народних депутатів пропозиції інші? Нагадаю, Міністерство соціальної політики законопроект не підтримує.

Якщо є можливість, пане Віталію, висловтесь.

МУЗИЧЕНКО В.В. Так, дякую.

Анатолій Дмитрович в принципі правильно сфокусував увагу на те, що у разі прийняття законопроекту, буде порушено правові підходи. Оскільки буде створено в тому числі нерівні умови щодо права виходу на пенсію з числа колишніх державних службовців. На сьогоднішній день таке право передбачено тільки тим, які на певний момент мали певний стаж роботи на відповідних посадах. Враховуючи це, а також те, що законопроект потребуватиме також і додаткового фінансування, міністерство його не підтримує.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином, є пропозиція рекомендувати основному комітету рекомендувати Верховній Раді направити законопроект суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Третьякова – за.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій.

ОСТАПЕНКО А.Д. Я – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином, одноголосно. Арсенюк Олег. А, він проголосував, я бачила руку. У нього мікрофон просто невключений, але він руку підняв.

ОСТАПЕНКО А.Д. Мікрофон включіть.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином… Як каже мені Фріс Ігор, який мене вчить весь час, каже: якщо руку видно – то все.

Переходимо до питання щодо результатів роботи створених у комітеті робочих груп по опрацюванню законопроектів. Скажіть, будь ласка, чи готові у нас голови робочих груп звітувати? У вас є табличка, інформація щодо створених робочих груп.

У мене прохання вимкнути мікрофони тим, хто не приймає участь у нараді.  Дякую.

ГРИВКО С.Д. Галина Миколаївна, готовий звітувати, якщо що.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, пане Сергію. Будемо звітувати з тим, що є.

ГРИВКО С.Д. Ще раз доброго дня. Я був керівником двох робочих груп. Перший законопроект (реєстраційний номер 2587) щодо підготовки до першого читання проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту та надання соціальних послуг.

Ми провели засідання. На засіданні комітету розглянули та прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді України включити проект закону і створити робочу групу.  Відповідно на робочій групі ми відпрацювали з автором законопроекту і дійшли до рішення, щоб автор законопроекту відкликала вищезазначений законопроект та внесла на його заміну доопрацьований. Тобто він потребує певного доопрацювання. Тому що там в міністерстві порядок не розроблений ще, який може вплинути на цей законопроект.

На даний час на заміну законопроект ніякий не внесений. Таким чином, якщо законопроект не буде внесений на заміну, ми вирішили, даний законопроект на засіданні комітету ми будемо пропонувати повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Сергію.

Ми можемо ставити це питання на наступне засідання.

ГРИВКО С.Д. Так, можемо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Дякую.

 ГРИВКО С.Д. І друга робоча група з приводу законопроекту (реєстраційний номер 2031) щодо підготовки до другого читання проекту Закону про внесення змін до статті 3 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" щодо підвищення особам з інвалідністю з дитинства надбавки на догляд.

Значить, тут при провели дуже багато засідань з працівниками Міністерства соціальної політики, Мінфіну, Уповноважений Президента присутній був. Було багато обговорень. Представники від депутатів були. І відповідно напрацювали табличку, порівняльну табличку. І, можливо, уже цей законопроект винести на засідання комітету, на найближче, тобто на наступне, і голосувати. І виносити на засідання Верховної Ради України.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, пане Сергію. Дякую за добре відпрацювання двох законопроектів.

Чи готові ще голови комітетів звітувати? Таким чином ми 2031 і законопроект 2587 ми виносимо на розгляд на наступне засідання.

Будь ласка, хто ще з голів комітетів готовий доповісти про готовність законопроектів?

ОСТАПЕНКО А.Д.  Галина Миколаївна, я можу в наступний раз, нам трошки треба доопрацювати, щоб ми тоді вже чітко доповіли вам. З риводу реформування МСЕКів та Закон про соціальний захист військовослужбовців.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене така пропозиція загальна. Що ті робочі групи, які були створені, включаючи до кінця лютого, щоб ці робочі групи всі законопроекти ми винесли на наступне засідання комітету і розглянули їх в комітеті. І тоді голови робочих груп, вони будуть готові доповісти безпосередньо по порядку денному. У нас залишаться тоді тільки ті групи, які були створені у квітні, але вони хай ще попрацюють. Як вам така пропозиція?

ОСТАПЕНКО А.Д. Пропозиція слушна. Але ж ви пам’ятаєте, в минулу п’ятницю ми проводили таку робочу нараду з приводу якраз законопроекту про реабілітацію, і він перетинається з законопроектом про реформування МСЕКів. І на даний момент це тільки  робочі групи йдуть, і ми не можемо чітко сказати, коли воно там буде випливати вже якесь рішення. Тому будемо звітувати те, що є, і виносити на розсуд комітету те, що є, а інше будемо напрацьовувати. Хоча група була ще раніше створена і уже працює дуже довго.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну у нас є, наприклад, ще законопроект 0960, який треба розглядати. Ну, тобто фракція "Народний фронт" ще вносила в тому законопроекті, їх потрібно виносити. Їх потрібно виносити і приймати рішення…

СТРУНЕВИЧ В.О.  …до кінця тижня закінчуємо. 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  О, дякую, пане Вадиме.

Тоді ставимо на наступний порядок денний, да, ви будете готові?  Дякую.  

Далі у нас 1115 і 2084. Це робоча група, Королевська Наталя веде. Вони проходять з жовтня 2019 року. І відповідно… Ну, вони засідають, але рішення…

_______________.  (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  О'кей. Тоді хай ще працюють.

Таким чином 0960 виносимо. 2031 виносимо. 2257…

СТРУНЕВИЧ В.О. 2257, то ще одна робоча група. І можемо потім виносити.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Через одне засідання… 

СТРУНЕВИЧ В.О. До кінця місяця закінчимо і можемо виносити в наступному місяці.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, пане Вадиме. 2257-1 відповідно разом.

2275. Пане Олег Арсенюк.

АРСЕНЮК О.О. Ну, ми ж його сьогодні вже проголосували.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А, ми його, да, ми цю робочу групу закрили.

АРСЕНЮК О.О. Так. .

ГОЛОВУЮЧИЙ.  2410. Це пан Бабенко. Він працює. Продовжуємо роботу.

2587, вносить Сергій Гривко.

2594, безоплатний проїзд в пасажирському транспорті, по соціальним послугам. Пане Миколо, винесете на комітет чи будете засідати?

БАБЕНКО М.В. По транспорту?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да.

БАБЕНКО М.В. А це на мене перекинули, да, робоча група?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да. Ви очолюєте.

БАБЕНКО М.В. Перший раз чую. Цікаво.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  2594.

БАБЕНКО М.В. А як називається?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Проект Закону про соціальні послуги (щодо забезпечення безоплатного проїзду у пасажирському транспорті працівникам надавачів соціальних послуг). Це, щоб всі…

БАБЕНКО М.В. Я зрозумів, про що іде мова. Хай ще трошки попрацюємо, тому що це колективний, да, законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Попрацюємо. 2650, теж ваш.

БАБЕНКО М.В. Це що?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щодо посилення захисту конфіденційного права на вчасну оплату праці. Волинець подавав. Там ще є мій законопроект щодо заборгованості по заробітній платі. Ну, може ви ще поки що його оставте, подивіться на той закон про заборгованість, може вони, якось можна їх злити чи якийсь прийняти… 

БАБЕНКО М.В. Ну, відверто кажучи, працювати в режимі відеоконференції це взагалі, ну, особисто для мене це не робота. Тому я пропонував би все-таки зачекати, поки ми вийдемо з карантину.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А якщо ще два роки?

БАБЕНКО М.В. Двох років у нас нема.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 2683, це законопроект про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне страхування. Ну, я просто налаштована настоювати на тому, щоб його винести на засідання комітету. Ми провели вже з Лазебною, з Хромаєвим, із казначейством державним, з Національним банком, тут було вже купа консультацій. Є політична згода всіх гілок влади це приймати. Чого ми його отут, ну…

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не надо, Наталия Юрьевна? Чи мені почулось?

Так, 2683. Наталія Юріївна! Що будемо робити? Це вона кричала чи ні? Схоже був її голос.

_____________. Може щось трапилось там у неї… 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пише, що зв’язку немає. Я думаю, що там треба помічників якихось звільняти, бо вони не можуть налаштувати нормальний зв'язок.

Гаразд, давайте ми це розглянемо на наступному… Поставимо в "Різне" і розглянемо на наступному засіданні комітету щодо прийняття рішення щодо цього законопроекту.

Далі у нас 27… Це вже лютий. 2795, Колтунович. Ми сьогодні прийняли рішення. Вважаємо, що ми його розглянули. І відповідно оці законопроекти щодо встановлення обмежень максимального розміру. Там у нас Цимбалюк і Королевська разом вели. Але рішення нам не дали. Зал вимагає. Тому ми будемо розглядати законопроект Колтуновича, його брати за основу, а потім вирішувати, що робити з іншими.

Таким чином, якщо ви не проти, ще раз повторю. 0960 – на наступне засідання комітету. 1115 і 2084 – на наступне засідання…  Пропрацюємо далі.  2031 – на наступне засідання. 2257 – кінець місяця, 2257-1 –  кінець місяця. 2275 – провели сьогодні. 2410 – продовжуємо роботу, Трудовий кодекс. 2587 – на наступне засідання комітету. 2594 – працюємо далі, поки що. 2650, це конституційне право на вчасну оплату праці, Бабенко Микола – працюємо. 2683 – попрацюємо до наступного засідання комітету, заслухаємо Наталію Юріївну. Може ставте першим питанням, чи там коли вона прийде, щоб ми не забули. 2795 – вирішили сьогодні. І у нас залишилася робоча група, Цимбалюк очолює, 3095 і 3095-1. Хто за це рішення, прошу проголосувати. За – Третьякова.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.  

ОСТАПЕНКО А.Д. Остапенко – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую всім. Рішення прийнято одноголосно.

У нас залишилося ще два питання. Я думаю, що вони досить швидкі. А може, ні. Одне питання це про створення у складі Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів підкомітету з питань регулювання трудових відносин та зайнятості населення та предмети його відання. До предметів відання підкомітету пропонується віднести: зайнятість населення, регулювання трудових відносин, охорона праці, відпустки, вирішення колективних трудових спорів, розвиток соціального партнерства та діяльність громадських об’єднань сторін соціального партнерства. Хочу сказати, що це просто констатація тієї діяльності, яку сьогодні Микола Бабенко приводив.

Тому прошу народних депутатів визначитися та проголосувати. Хто за таке рішення, прошу голосувати. Третьякова – за.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Струневич – за. Бабенко – за. Одноголосно. Дякую, шановні народні депутати.

У нас залишилося останнє питання. До нас надійшов лист від Міністерства соціальної політики щодо доопрацьованого проекту Програми діяльності Кабінету Міністрів України.

Ну, я думаю, що ви всі почитали, що тут написав секретаріат. І, бачите, що із пропозицій, які ми віддали на уряд, було враховано може відсотків 10. Ну, 20, каже от Данило. Скажіть, будь ласка, сюди на загал, відповідно до оцінки.

БОНДАР Д.С. Після розгляду на засіданні комітету Програми діяльності Кабінету Міністрів, проекту програми, комітет надав у Міністерство соціальної політики свої пропозиції. Після отримання листа міністерства можна констатувати факт, що з тих наданих комітетом пропозицій до міністерства було враховано відсотків десь 20. Тому ми пропонуємо рішення комітету підтримати і направити наші пропозиції для врахування. А лист взяти до відома.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Гаразд.

Хочу ще раз зазначити народним депутатам, що не може, ані Кабінет Міністрів, ані Міністерство соціальної політики, надавати на програму дій уряду, в якому взагалі відсутні ані методології чи розміри, чи в якій спосіб, щоб ми зрозуміли, який буде у нас прожитковий мінімум, які будуть основні державні соціальні стандарти, які є гарантії. А також ми маємо розуміти, що відбуватися буде з підвищенням рівня доходів пенсіонерів, ну, яким чином буде відбуватися чи індексація, чи вона буде, чи вона не буде, які зобов’язання уряд бере на себе. Це є основні показники, відповідно до яких ми теж маємо орієнтуватися як народні депутати, що ми можемо в стані робити, на роздуми уряду, яким чином має формуватися політика. А тому запропоновані оці пропозиції без цих кардинально визначальних речей, вони прийняті бути не можуть.

Чи є, може, у народних депутатів якісь інші думки щодо змін до програми дій уряду від Міністерства соціальної політики?

В мене тоді прохання. Чи залишився з нами Віталій Музиченко?

_______________. Може ми якусь спільну нараду проведемо з міністерством?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте. Я думаю, що так, що потрібно це робити.

В мене прохання тоді до секретаріату організувати спільну нараду за участю міністра соціальної політики, саме показати… По-перше, подивитися першу програму дій уряду, подивитися наші пропозиції до неї, потім оцей лист і пропозиції до листа. І ми маємо конкретно обговорити, що враховано, що ні. Ну, я думаю, що якщо б це можливо було, навіть у порівняльній табличці. Прийдеться зробити таку роботу, бо уряд своє домашнє завдання не виконує.

_______________. На коли?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, максимально швидко. Вони ж хочуть вийти на програму дій уряду, вони ж будуть виносити її на парламент. І ми маємо сказати в частині соціальної політики, чи враховано, чи ні. А воно ж має там зійтися. Всі міністерства мають подати до Прем’єра чи там до Міністра Кабінету Міністрів, а вони там все зведуть.

Ну, таким чином приймаємо рішення направити листа…

ОСТАПЕНКО А.Д. Галина Миколаївна, давайте у секретаріату спитаємо, скільки їм треба часу для створення цієї таблиці. Тоді ми вже визначимо день засідання цієї робочої групи.

БОНДАР Д.О. Ми маємо опрацювати це, а на наступному тижні  можемо вже збирати…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, от каже Данило, що ми можемо… до кінця цього тижня зробить секретаріат цю табличку, і на наступному тижні ми можемо збиратись.

_______________.  (Не чути)

_______________. Що-що? 

_______________.  А пов’язано із закінченням карантину нарада чи ні? Чи будемо проводити онлайн?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що потрібно збиратися очно, робити соціальну дистанцію, сідати тільки народним депутатам з міністерством. Ну, може я б ще запросила міністерство… Ну, я не знаю, з Міністерством ветеранів ми все відпрацювали, і там все нормально. Тобто я дякую Міністерству ветеранів і пану Бессарабу, і заступникам його, що там все відпрацьовано. У нас тільки з Міністерством соціальної політики не відпрацьовано.

І мені цікаво, що у нас з Міністерством економіки. Там же є ще трудова частина, яка з Мінеко. От там ми теж програму не бачили. Но Петрашко, я там з ним зустрічалася окремо, він сказав, що він перші три місяці буде займатися економікою і програмою виводу економіки з кризи. Давайте ми направимо до Мінеко. Мінветеранів, констатуємо, що пропозиції Мінветеранів… ну, ми їх узгодили, да, пане Анатолію? Остапенко.

ОСТАПЕНКО А.Д. Ну, там пан Олександр є, як гість, він може підтвердити це.

_______________. Да, ми узгодили все.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І у нас залишилося щодо трудових відносин частина програми дій уряду Мінеко. І давайте направимо їм листа, що ми просимо провести нараду щодо…

_______________.  Спільно.  

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, можна спільно, можна окремо, як їм зручно буде. Щоб так не було, що там міністр один сидів чекав іншого. Хай це буде, чи по часу їм скажіть, з повагою до їх робочого часу. Але щоб ми послухали, яким чином вони будуть планувати свою роботу надалі.

Таким чином приймаємо рішення, що ми проводимо наради на наступному тижні. З двома –  з Мінеко і з Мінсоцполітикою.

Рішення поки не направляємо, да? Чи направляємо те рішення, яке підготував секретаріат щодо тих пропозицій, які листом Мінсоц направив в частині доопрацювання. Вони чекають на відповідь. Пане Вадиме, як краще?

СТРУНЕВИЧ В.О. Давайте, якщо ми назначимо нараду десь на цьому тижні чи на початку, то не будемо. А якщо нарада буде переноситися, то уже будемо дожимати листами.  

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Тобто відкладемо прийняття рішення на наступний тиждень.

СТРУНЕВИЧ В.О. Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет вже все рівно ми там будемо, позачергове може проведемо тоді.

СТРУНЕВИЧ В.О. Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А ми на наступному тижні голосуємо? У нас сесія чи ні?

_______________. Ні, немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає? Робота в комітетах чи в округах?

_______________. Робота в округах наступний тиждень.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там карантин.

Гаразд. Дякую. Тоді відкладаємо це рішення на наступний тиждень, на позачергове...

Дякую, шановні народні депутати (ну, і голосувати тут не потрібно) за участь у комітеті. Дякую всім запрошеним, всім, хто прийняв участь –  Пенсійний фонд, Міністерство соціальної політики, Міністерство у справах ветеранів, Уповноваженого з прав людини. Хто ще залишився? Наша громадська рада, бачу, що у нас ще залишилася. Всі інші не витримали. Все рівно дякую всім. До наступних зустрічей, друзі.