Веде засідання Голова комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …ООН в Україні. Я хочу представити нашу сторону з боку Комітету соціальної політики та захисту прав ветеранів. Хто у нас сьогодні приймає участь? Це Микола Бабенко – секретар нашого комітету. Праворуч від мене Михайло Михайлович Цимбалюк – перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Анатолій Остапенко – член комітету. Підійшов Вадим Струневич – теж заступник голови комітету, народний депутат від фракції "Слуга народу". Сергій Гривко і Олег Арсенюк. Сергія ще нема, чекаємо, що він прибуде.

Ми раді вас вітати у стінах комітету. З задоволенням послухаємо вашу презентацію. Прошу вас до представлення учасників.

 

ОСНАТ ЛУБРАНІ. Дякую, пані голово. Це честь для нас - бути тут сьогодні. Дякую, що присвятили час, щоб вислухати інформацію про діяльність ООН.

Як Координатор системи ООН в Україні і Координатор з гуманітарних питань говорю від імені 16 організацій в Україні, які займаються цілим рядом питань: і соціальних, економічних, питань надання гуманітарної допомоги і так далі.

Також, звісно, ми підтримуємо гендерну рівність і права людини. В України є багато іноземних друзів, але ООН - це  дуже важливий, напевно, партнер, тому що ООН має таку  перевагу, можливість, поділитися досвідом з багатьох країн світу. І також Україна  є дуже важливим членом цієї організації. І також ООН працює із такими структурами, як уряди,  як парламенти, інколи йде розмова про  досить чутливі речі і досить такий  щирий діалог у цих питаннях.

Наша діяльність щодо гуманітарної допомоги здійснюється  згідно з гуманітарним планом, який у нас розробляється щороку.

Я хочу сказати, що є   кілька кластерів, які  цю роботу координують. Це є  захист, це безпека,  це освіта, їжа, санітарні умови тощо.

Також хочеться  згадати  про законопроект про гуманітарну допомогу  в кризових ситуаціях. Ми надали численні  коментарі із  цього приводу,  сподіваюся, вони будуть  розглянуті, взяті до уваги, і ця справа буде   просуватися,  і, власне, буде  можливість допомагати  особам  в кризових ситуаціях. Ми ведемо нашу роботу в рамках країни згідно з цілями сталого  розвитку, які розробляються в рамках п'ятирічної рамкової програми. У вас у кожного є брошура, ви можете  про неї більше дізнатися.

Є там кілька ключових напрямків, зокрема, економічний ріст навколишнього середовища і працевлаштування. Ще один напрямок там – це рівний доступ до якісних послуг, і сюди входить медицина, сюди входить освіта, те, що ми підтримуємо. Ще один напрямок – це демократичне врядування, верховенство права і демократична участь, це теж те, в чому ми допомагаємо, ну, зокрема в таких питаннях, як, наприклад, боротьба з корупцією.

Наступний компонент – це безпека і соціальна згуртованість. Він стосується, в першу чергу, сходу, але не тільки сходу, але й інших регіонів України також. Якщо, наприклад, внутрішньо переміщені особи перебувають в інших регіонах, їм також потрібна інтеграція. І, працюючи над цими цілями сталого розвитку, ми хочемо в першу чергу концентруватися на тих, які є найбільш нагальними, щоб ті, кому найбільше потрібна допомога, не залишилися осторонь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми вже знайомі всім комітетом з паном Сергієм.

 

ОСНАТ ЛУБРАНІ. Кілька слів представлення того, чим займається колегія. Сергій Осадчук очолює в країні Міжнародну організацію праці. Міжнародна організація праці, то, думаю, і всі ми зараз дуже переймаємося тією реформою, що стосується Кодексу праці. І от Сергій щойно показував ті всі поправки, які були запропоновані МОП, досить такий великий стосик.

 Основна суть така, що при реформі Кодексу праці потрібно враховувати ті конвенції, які Україна підписала, і також потрібно враховувати проксимацію з законодавством ЄС. Сподіваюся, що ці коментарі будуть враховані. Можливо, Сергій про це більш у подробицях скаже.  Оскільки ваш комітет має вплив на формування правильної політики щодо праці взагалі, то ви, можливо, маєте широкі перспективи співпраці з Міжнародною організацією праці.

Наступне в нас  буде – Міжнародна організація міграції. Вона тут представлена пані Ольгою Лютою, яка відповідає за розвиток потенціалу. Є кілька напрямків, які підтримує Міжнародна організація міграції, які, можливо, становлять інтерес для вашого комітету. Зокрема, МОМ працює над запобіганням торгівлею людьми, над доступом до допомоги, над забезпеченням правосуддя, і в контексті конфлікту це досить, напевно, важливі теми.

Ще один важливий напрямок роботи Міжнародної організації міграції – це робота щодо інтеграції ветеранів. От нещодавно побувавши у місті Дніпро на їхньому заході, поспілкувавшись з ветеранами, я бачу, наскільки це важлива робота – сприяння інтеграції ветеранів, надання їм психологічно-соціальної та інших видів допомоги. Міжнародна організація міграції зараз  проводить опитування, щоб  більше дізнатися  про стан і потреби ветеранів. Тому, коли  це дослідження буде  закінчено, сподіваюся,  воно  теж може стати для вас цікавим. На жаль, немає з нами  колеги з ПРООН, але   можу  сказати, що  ПРООН активно займається  підтримкою уряду, і тут  можна  буде про це більше    почути думку парламенту.

Також ми маємо одну річ - це Агентство ООН у справах біженців. Одне  з питань, яким  вони займаються, - це права внутрішньо переміщених осіб. Одна із проблема, які нам відомо, - це  проблема з пенсіями. Те, що виплата пенсій пов'язана із реєстрацією громадянина. Ми дуже активно виступаємо за те, що ці питання треба розділити і тим не менш проблема існує, існує проблема пенсійної заборгованості. Ми сподіваємося, що вона буде якнайшвидше розглянута і вирішена. Можливо, також Анна і Сергій щось з цього приводу додадуть, але, ну, в першу чергу ми сподіваємося, що сама проблема якось буде вирішуватися.

Колега зліва Артур Айвазов представляє ЮНІСЕФ, політика щодо дітей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми вже зустрічалися з паном Артуром.

 

ОСНАТ ЛУБРАНІ. Один із головних напрямків, над якими працює ЮНІСЕФ, – це реформа деінституціоналізації. Знаю, що питання складне, воно вимагає взаємодії численних міністерств: освіти, охорони здоров'я, соціальної політики, також сильних послуг, що надаються в громадах. І якраз у ЮНІСЕФ є чималий досвід, яким воно може в цих напрямках поділитися.

І ще одне питання, яке важливе для ЮНІСЕФ, ну, а також і для всіх нас, - це реформа децентралізації, в рамках якої якраз являється чудова можливість збудувати систему інтегрованих послуг у громадах так, щоб доступ до них отримували ті, кому вони найпотрібніші. 

Серед проблем тут ми бачимо те, що соціальні питання мають нижчий пріоритет, і відповідно ресурси, які на них виділяються, не завжди достатні. От над цими питаннями варто було б працювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Їх недостатньо, але вони не в нижчому пріоритеті.

 

ОСНАТ ЛУБРАНІ. Ще дві агенції тут у нас присутні. Одна з них відома під короткою назвою "ООН-Жінки" І питання, яким займаються "ООН-Жінки" – це впровадження резолюції Ради безпеки ООН, яка називалася "Жінки, мир, безпека". І вже отримали раніше інформацію про  ту роботу, яку вони ведуть.

І відомо, що значна частина ветеранів – це чоловіки. Але також є серед них і жінки. Тому "ООН-Жінки" зараз займаються дослідженням цього питання, досліджують ті труднощі, і досліджують стигму, досліджують економічні, психосоціальні труднощі, які виникають у жінок-ветеранів. Невдовзі буде опубліковане це дослідження і "ООН-Жінки"з радістю ним поділяться. 

Також ми маємо представника Всесвітньої організації охорони здоров'я, яка робить важливу роботу в Україні і по всьому світу. І Віталій Стецюк може розповісти більше про це. Але можу сказати, що є такі основні напрямки роботи ВООЗ в Україні: по-перше, це визначення стандартів, що стосується охорони здоров'я; і друге – це безпосередньо уже надання досвіду про те, як довести до міжнародних стандартів те обладнання, ті медикаменти, які отримуються. Ну, і також є ряд питань, пов'язаних із конфліктом, в яких ВООЗ також має значення.

Так що це було 7 агенцій із 16-ти але, тим не менше,  через  мене ви можете і до інших організацій  звернутися. Зараз ми відкриті  до дискусії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо,  пані Оснат Лубрані. 

Я помітки  робила по ходу вашої презентації, в якій частині ми можемо  співпрацювати з вашими організаціями. Як ви пропонуєте, щоб  ми пішли надалі: ваші колеги представлять напрями чи ми поговоримо про те, що  потрібно, в  комітеті? Трішечки пізніше, да?

 

ОСНАТ ЛУБРАНІ. Yes, please!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. O`key.

Тоді до слова пан Савчук. І ми потім по нашій адженді  пройдемося, послухаємо, і подивимося, в  яких частинах нам потрібна допомога і співпраця.

 

САВЧУК С. Доброго дня. Шановна Галина Миколаївна! Шановні члени комітету! Важливість вашого  комітету для системи ООН важко переоцінити.  І ви вже почули із  представлення нашого президента, координатора системи ООН, що ООН – це репозиторій міжнародної,  можна сказати, мудрості. І є дуже багато напрацювань, є дуже багато знань, які ми  готові покласти на службу тих реформ, які ви започаткували.

Що стосується Міжнародної організації праці, то  найперше і найголовніше, що  було сказано, - це та ґрунтовна реформа, яка була започаткована: реформа трудового законодавства.  Дійсно, є дуже великий  пласт міжнародних зобов'язань України, і  при опрацюванні  цього нового законопроекту про них  треба пам'ятати.

Крім того, йде євроінтеграційний  процес, і багато із  директив  Європейського Союзу   Україна зобов'язалася включити до  національного законодавства  в рамках якраз євроінтеграції. А багато з  цих стандартів, які стосуються безпеки, гігієни праці  і трудових  відносин,    умов праці, вони виписані в директивах Європейського Союзу,  в Європейському кодексі соціального забезпечення і в Європейській  соціальній хартії і вимагають також  до себе уваги.

Галина Миколаївна, я не буду  багато часу забирати, бо  питань є дуже багато. Мандат МОП ви знаєте. Під час нашої останньої зустрічі я вам обіцяв надати список тих конвенцій МОП і директив Європейського Союзу, які наразі знаходяться на опрацюванні.

Ви дуже слушно підмітили, що багато із директив, вони впроваджуються через постанови Кабінету Міністрів, що вважається не зовсім сталим підходом. Краще, напевно, було б їх запровадити через законодавство, через Верховну Раду України. Наразі за підсумками нашої зустрічі нами було підготовлено список директив Європейського Союзу, який опрацьовується, список конвенцій МОП, які готуються до ратифікації як в рамках євроінтеграційного пакету. Це 2-сторінковий документ, їх там 10 копій для всіх членів комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Звісно, щоб ми роздали всім.

 

САВЧУК С. Ну, і, звичайно, ми залишаємося на зв'язку і ми будемо готові допомогти в інших питаннях, і щодо пенсійної реформи. Через 2 тижні ми разом із комітетом проводимо спільний захід і я сподіваюся, що наша співпраця буде лише зміцнюватися протягом найближчих років. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я можу тільки підтвердити, що з МОП ми будемо дуже потужно співпрацювати. Ми уважно подивимося те, що стосується євроінтеграційних процесів і ратифікованих конвенцій МОП. Також за цей час, поки ми не спілкувалися, тут пройшло декілька днів, я думаю, що нам потрібен буде також і аналіз впровадження конвенції МОП, на якій стадії, якщо б він у вас був як огляд, ревю, бо Україна, так я розумію, ратифікувала найбільше у Європі конвенцій МОП і ратифікувала їх, не виконуючи попередні, і нам би хотілося б зробити, побачити від вас ревю. Я думаю, що воно у вас є, про те, наскільки впроваджені всі 71 директива, в якому стані вони знаходяться як такому. І я маю надію, що ми в подальшому будемо працювати також і над законом про страйк і локаут. Дякую.

Це коротке таке… Дякую, пане Сергію.

Манал Фоуані, заступниця  Постійної представниці ПРООН. Немає. Але я хочу сказати декілька слів. Я співпрацювала раніше, це ж проонівська організація "Блакитна стрічка", да? Вони готували нам… Проонівська, да. Вони готували для України років 10 вже, мабуть, тому аналіз щодо того, що буде відбуватися з пенсійною системою України, в тому числі і робили прогноз, що буде, якщо не впровадити другий рівень пенсійного забезпечення. Я знаю, що там було багато польських експертів, які говорили що рівень заміщення в пенсійній системі буде падати. Він таки падає, він у нас сьогодні складає, якщо взяти трудові пенсії до фонду заробітної плати, це вже 20 відсотків, це вдвічі менше, ніж вимагають конвенції МОП. І тому проблема того, що ми обіцяємо дуже великий соціальний захист, який не обґрунтований нашим економічним станом, вона для нас є. І допомога як вийти з цієї... це криза соціальної системи, вона не констатована, вона не детермінується  у суспільстві, але така криза є, і нам потрібна ваша допомога, як виходити з цієї кризи.  Дякую, пане Сергію.

І Анна Річ, старший координатор Кластеру захисту УВКБ ООН. Прошу.

 

АННА РІЧ. Агентство ООН у справах біженців працює в Україні з 1994 року, воно займається різною діяльністю на користь внутрішньо переміщених осіб, біженців і осіб, що шукають притулку. Також надається цією організацією захист і гуманітарна допомога внутрішньо переміщеним особам. Також Агентство ООН у справах біженців надає матеріальну, соціальну, медичну і фінансову допомогу постраждалим особам, і, зокрема, особам, які ризикують втратити громадянство. І також Агентство ООН у справах біженців допомагає шукати рішення для біженців в Україні і допомагає йти одним із трьох шляхів: добровільна репатріація, інтеграція або б переселення у третю країну, яка не є країною походження. І також в рамках своєї допомоги внутрішньо переміщеним особам Агентство ООН у справах біженців допомагає всім внутрішньо переміщеним особам, що перебувають в Україні.

І також Агентство ООН у справах біженців є керівником кластеру притулків, кластером продовольчої допомоги, яка має вже понад 75 організацій-партнерів. Разом з партнерами агентство надає допомогу, як юридичну допомогу, так і фінансову допомогу, допомогу на певні потреби. І також надається допомога на ремонт житла в регіонах близько лінії розмежування. Надається речова допомога особам, постраждалим від  конфлікту.

Агентство ООН у справах біженців співпрацює з  урядом  у справі створення рішень для осіб, що шукають  притулок. В основному це відбувається  за рахунок  розбудови  потенціалу  навчання усіх задіяних у цьому  сторін: прикордонних  служб, суддів, юристів та інших. Також йде співпраця з  урядом,  йде  співпраця  і з місцевою  владою тих населених  пунктів і регіонів, які  приймають внутрішньо переміщених  осіб,  для  того щоб можна було  створити для них  відповідне середовище. 

І також ви отримали короткі інформаційні  повідомлення про діяльність  Агентства ООН  у справах біженців, можете  з ними ознайомитись.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Анна. Ми потужно співпрацюємо з Комітетом Верховної Ради з питань захисту прав людини, з паном Дмитром Лубінцем. Вчора ми з ним проводили спільний  круглий стіл, де приймали участь в тому числі і  внутрішньо переміщені  особи.

І я хочу повідомити, що  ми спростили механізм отримання  дозволів на переміщення гуманітарної допомоги для  міжнародних     організацій за  визначеним Постановою Кабінету Міністрів  списком, але якщо є потреба змінювати Закон про  надання гуманітарної допомоги, я почула  і від  пані Оснат про те, що  є пропозиції, ми із задоволенням їх розглянемо. 

Містер Артур Айвазов про діяльність ЮНІСЕФ. Це корисно буде нам, особливо в частині дітей, які з інвалідністю, бо ви знаєте, що з захисту прав дітей ми теж співпрацюємо з нашим гуманітарним комітетом. Безпосередньо наша робота - це діти з інвалідністю, догляд за ними. І у нас там теж проблеми.

 

АЙВАЗОВ А. Отже, щоб зекономити час, не називатиму всі проекти, програми, якими займається ЮНІСЕФ. Але, як вже було сказано, важлива для нас тема – це деінституціоналізація. Зараз в Україні близько 100 тисяч дітей знаходяться у таких установах, в основному це діти із бідних сімей і діти з інвалідністю. І ми готові співпрацювати над покращенням системи соціальної політики таким чином, щоб платежі ішли за послугою, тоді не буде потреби, щоб діти залишалися у таких інституціоналізованих установах, і тоді буде можливість для розвитку послуг у громадах.

Як було сказано, дійсно, в Україні досить щедра система соціального забезпечення, є близько 130 різних категорій отримувачів, але немає даних, які б могли дозволити оцінити, наскільки ця допомога ефективна. Ми готові надати свою допомогу у оцінюванні цих програм, щоб комітет спільно з урядом міг все детальніше розглянути і зробити вибір, які програми потрібно продовжувати, а які не виконують своїх цілей.

І ще один коментар від мене - це коментар щодо Конвенції про права дитини, 30-річчя якої ми святкуємо цього року. І от у лютому Україна звітуватиме про третій і четвертий звітні періоди. Ми допомагали, з одного боку, уряду у підготовці звіту, з іншого – допомагали кільком неурядовим організаціям для підготовки їхньої версії звіту. І хотілось би, щоб комітет розглянув ці звіти. Там зазначається, що уже двічі деякі коментарі не були взяти до уваги. Якщо це відбувається, то процедура передбачає, щоб це було розглянуто на Генеральній асамблеї, а якраз цього ми і хотіли б уникнути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пане Артуре.

Я хочу сказати, що Президент особисто приділяє багато уваги реформі деінституціалізації дітей. Була присутня на нараді, де він особисто просив Міністерство соціальної політики прискорити цей процес. Бо за планами ми думаємо, що впродовж трьох років ми зможемо наших дітей прибрати з інтернатів і прикріпити чи привести до родин, але там є ще одна проблема. В Україні ми не маємо системи оподаткування неоподаткованого мінімуму, коли на кожного члена домогосподарства надається повернення податків чи не сплачуються податки. І тому нам потрібно ще думати про економічні такі речі, як привабити родину, де є годувальник, який в стані її фінансувати, не тільки опікуватися, бо за опіку ми доплачуємо, а скільки всиновлювати і удочеряти дітей.

 

_______________. Якщо дозволите, невеличкий коментар. Дійсно, буваючи в таких закладах, спілкуючись з людьми, які там працюють, часто бачу, що люди переймаються цим питанням, що будуть закриті ці інтернати, вони втратять свою роботу. Ці люди намагаються якомога краще працювати на своїх посадах, і після закриття їм, напевно, знадобиться інша робота. Можливо, варто було б попрацювати з Міжнародною організацією праці і продумати, як можна було б їх підготувати до нової зайнятості на нових роботах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Віталій Стецик,  Бюро ВООЗ. Аналітика?

 

СТЕЦИК В.  (Не чути) Дякую. Вибачте.

Ми працюємо над допомогою в системі з удосконалення надання медичної допомоги, з удосконалення надання лікування, працюємо у області підготовки до надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров'я, у підготовки та боротьби з епідеміями та спалахами інфекційних хвороб і таке інше. Цю роботу ми теж проводимо, це така мультидисциплінарна робота, яку ми теж проводимо з Міністерством охорони здоров'я та з іншими міністерствами.

І третя частина нашої роботи – це є безпосередньо гуманітарні програми. Гуманітарна програма, яка зраз є на сході країни, де ми допомагаємо системі охорони здоров'я, яка потерпає від нагальної ситуації. І там ми допомагаємо закладам охорони здоров'я, ми надаємо важливі медикаменти, необхідне обладнання, ми проводимо тренінг медичного персоналу, медсестринського персоналу, також менеджерів з того, як надавати допомогу згідно зі світовими стандартами. Тобто таким чином ми допомагаємо системі охорони здоров'я локальній, яка вже під тиском, щоб вона функціонувала і продовжувала своє функціонування.

У цьому домені ми залежимо також від співпраці з гуманітарним комітетом Міністерства соціальної політики. Ми дуже вдячні за те, що на протязі останніх років в нас були гарні робочі відносини. Тобто, коли ми імпортуємо наші медичні препарати та медичні набори, які потім ідуть на допомогу на схід, ми працюємо із Міністерством соціальної політики.

І на заключення я хотів би сказати, що ми раді мати можливість бути присутніми тут. І ми раді допомагати і надалі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Віталію.

Є одна річ, яка нас поєднує з Комітетом охорони здоров'я і з гуманітарним – це наша система оцінки втрати працездатності, яка сьогодні базується на юридичній особі, МСЕК як називають. І нам потрібна допомога. У нас одна з помічниць пана Остапенка Анатолія веде підготовку законопроекту щодо модернізації МСЕКів до 8-рівневої системи оцінки втрати функціоналу, яка є у ВООЗі, такий класифікатор. І якщо можна було б просити у вас допомоги по перетворенню системи МСЕКу у 8-рівневу систему, це було б вхідним параметром для соціальних програм, які ми можемо надавати через Міністерство соціальної політики. Якщо б така допомога була можлива, ми були б вдячні за висвітлення цього питання у ВООЗ.

Галина Мещерякова хоче зразу сказати, що у нас та монофракція, яка сьогодні є. Але я думаю, що там і БЮТ приєднається до нас. Ми завели найбільшу кількість жінок до Верховної Ради. І ми ще не робили оцінку, але я вас побачила і подумала, що ми навіть і серед міністерств, мабуть, що є лідерами з точки зору міністерок, які сьогодні займають посади на вищому рівні в Україні. Для соціальної політики, здається, це краще. Чи ні, пане Сергію? Я не знаю. Маргарет Тетчер там і…

 

МЕЩЕРЯКОВА Г. Доброго дня, пані Галина! Доброго дня, шановні колеги! Дякуємо, що ви нас запросили, дали можливість з вами поспілкуватися і налагодити співпрацю. Агенція "ООН-Жінки" – це насправді наймолодша агенція в родині ООН, і ми опікуємося, як ви правильно сказали, правами жінок, але також ми говоримо про забезпечення рівних прав та можливостей для жінок і чоловіків. І, дійсно, наразі я вітаю нове скликання Верховної Ради, де наразі найбільша кількість жінок, біля 20 відсотків, а в нашому уряді теж найбільша, наскільки ми споглядали, десь біля 33 відсотків жінок.

Різноманіття у прийняті рішень, воно завжди веде до розширення можливостей і до розширення якихось нових можливостей для покращення прийняття рішень. Тому, я думаю, відповідь на ваше питання, напевно, це найкраще.

Як ви зрозуміли, ми працюємо у всіх сферах, тому що забезпечення рівних прав та можливостей - це і державне врядування, це і децентралізація, це сектор безпеки і оборони, і, звичайно, ми опікуємося правами жінок, і, зокрема, тих жінок, які потерпають від множинної форми дискримінації - це внутрішньо переміщені особи, це жінки-ветеранки, це жінки з інвалідністю, це ромські жінки, старші жінки, молоді жінки і так далі.

Тому, якщо вам цікава співпраця у цій сфері, ми багато працюємо, звичайно, з урядом, з громадськими організаціями, раді співпрацювати з парламентом, міжфракційним об'єднанням "Рівні права". І дуже раді будемо узнати, які є у вас потреби, тому що одна з таких цікавих тем, над якою ми працюємо, - це підтримка руху жінок-ветеранок. Вони останнім часом, починаючи з 16-го року, мобілізуються, об'єднуються, і ми раді підтримати їх адвокаційно, заходи, які вони проводять. Це і дослідження, і захист прав жінок, зокрема у 16-му році відкрито 100 новий професій для посад, бойових посад для жінок. У 18-му році, минулому році, новий Закон про рівні права та можливості жінок і чоловіків у Збройних Силах та інших збройних формуваннях, що відкриває можливості для жінок захисту їх прав під час проходження служби і також після, коли вони вже є ветеранками.

І я дуже рада вас запросити до співпраці, буквально от як пані Оснат вже казала, ми закінчуємо разом з "Невидимим батальйоном" - таким громадським об'єднанням, дослідження. Ми вже зняли і фільм документальний про жінок-ветеранок, який до речі, займав перші місця, отримав призи ……. з прав людини. І скоро ми дослідження завершимо про труднощі, дискримінації, стигми, психологічні труднощі, з якими жінки стикаються після проходження служби, після антитерористичної операції, операції Об'єднаних сил. І ми раді буквально, якщо… Я не знаю, хто у вас в комітеті буде займатися питаннями ветеранів, ветеранок. Ми будемо раді вас запросити до презентації цього дослідження, а також потім опрацювання цих рекомендацій. І ми раді надавати вам технічну допомогу, консультативну допомогу, коли ви будете розробляти нормативно-правові якісь нові проекти, законопроекти з питань реабілітації ветеранів та ветеранок, психологічні консультування, надання різних послуг: здоров'я і так далі. Тому що у нас є експертна база, які можуть надавати допомогу при розробці законопроектів, для того щоб звертати увагу на потреби ветеранів з урахуванням потреб жінок і чоловіків, тому що вони різні, і тому і відповідь повинна теж бути різною.

Тому ми раді до співпраці, і запрошуємо вас також, я думаю…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Галина.  У нас відповідно до розподілу обов'язків питаннями ветеранів займається Михайло Цимбалюк як заступник голови комітету.

 

МЕЩЕРЯКОВА Г. Дуже приємно познайомитися, пане Михайло.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, а у зв'язку з тим, що ветеранська спільнота сьогодні – це великий такий кластер в нашому суспільстві, то в якомусь сенсі всі потроху теж займаються: і Анатолій Остапенко, і Вадим Струневич, і Микола Бабенко. Але це концентрується у пана Михайла.      

І ви сказали, що це не тільки по ветеранах, але ви можете надати і допомогу щодо старших жінок. Ви знаєте, що ми тільки що недавно, в 11-му році, почали збільшувати пенсійний вік для жінок, в цьому році він складає 59 років, раніше це було 55. Тому у нас є багато звернень до комітету щодо того, як захистити людей віком 55 плюс і від дискримінації під час працевлаштування, під час трудових відносин, щоб вони там не потерпали. О'кей.

А є ще така… До мене зверталися особисто і подруги, які досягли от 58, 59, щодо того, яким чином їм зайняти свій час: чи громадською активністю, чи чимось іншим, коли вони мають бекграунд якийсь в минулому, коли вони працювали. Оце дуже різке закінчення трудової діяльності, воно не позитивно… на людській діяльності взагалі.

Тому, якщо у вас є якісь пропозиції, заходи для старших жінок, я думаю, що це стосується і чоловіків, ну, таке… І ви знаєте, що в нашому міжфракційному об'єднанні, про яке ви згадали, там приймають участь не тільки жінки, а й чоловіки. Я вважаю, що це історично правильно, бо таке може статися, що історія перевернеться навпаки і потрібно буде захищати права чоловіків.

 

МЕЩЕРЯКОВА Г. Да, пані Галина, ви праві, тому що ми зараз кажемо, гендерна рівність – це права жінок і чоловіків, хоча наразі у нас жінки у всьому світі потерпають від дискримінації і порушення їх прав, але світ змінюється і оці гендерні відносини, вони теж змінюються. Ви праві.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І я прошу Ольгу Люту, вона в тому числі і про ветеранів в нас розкаже, так?

 

ЛЮТА О. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу до слова.

 

ЛЮТА О. Я є спеціалісткою з питань вдосконалення управління Міжнародної організації з міграції Агентства ООН з питань міграції і я буду намагатися більш предметно доповнити ті тези, які вже були озвучені координаторкою пані Оснат у частині відповідній до діяльності комітету, а саме це програма протидії торгівлі людьми, а також пілотний ветеранський проект, який ми реалізуємо за фінансування Європейського Союзу.

Що стосується діяльності Міжнародної організації з питань міграції у частині превенції, запобігання та протидії торгівлі людьми, ця програма реалізується нашою організацією з 98-го року. Наразі ми послідовно підтримуємо зусилля уряду України у частині відповідній протидії торгівлі людьми, а саме: забезпечення діяльності національного механізму перенаправлення, який курується Міністерством соціальної політики, яке ми також  послідовно підтримуємо з 2011 року в частині законодавчої експертної підтримки. Ми реалізували спільно з міністерством більше 20-ти законодавчих ініціатив, надали відповідну експертну підтримку, в тому числі відповідний закон з протидії торгівлі людьми і  національні плани дій з протидії торгівлі  людьми.

Що стосується нашої діяльності по забезпеченню допомоги постраждалому населенню від конфлікту, то наша організація з 2014 року забезпечує відповідну підтримку силами шести офісів, які функціонують на території України – це і підтримка грошова найбільш вразливим групам, включаючи внутрішньо переміщених осіб, приймаючі громади, це програми соціального згуртування та підтримка мікропідприємництва.

Якщо ми говоримо про пілотний ветеранський проект, як я вже зазначала, він реалізується за підтримки Європейського Союзу, це 18-місячний проект, який розпочався у січні цього року у трьох пілотних регіонах з найбільшою концентрацією ветеранів – це Київська, Львівська і Дніпропетровська область. Ми за результатами реалізації цього проекту будемо поширювати найкращі практики, які ми побачимо в реалізації цих компонентів.

Даний проект включає в себе психосоціальний компонент, який реалізується силами шестидесяти психологів в наших відібраних громадах. На сьогодні це 31 громада.

Окремо, як я вже зазначала, в нас є компонент мікропідприємницької підтримки ветеранів та членів їх сімей, а також програми перекваліфікації з тим, щоби ті ветерани, які, наприклад, не хочуть розпочинати власну справу, могли більш ефективніше влаштуватися  за власними… новими навичками, які вони здобули в рамках нашого проекту.

Як зазначала пані Оснат, наразі ми проводимо велике опитування домогосподарств ветеранів – це 2400 домогосподарств, і наступного місяця ми плануємо офіційно презентувати результати цього дослідження. Запрошуємо всіх бажаючих долучитися, включаючи представників комітету. Також ми провели аналіз існуючої системи підтримки ветеранів та членів їх родин у частині реалізації соціальних пільг. Ми провели велике опитування усіх залучених міністерств і служб. І також будемо в рамках 3-денного семінару презентувати ці здобутки, результати цього дослідження для широкої громади.

Якщо коротко, це все. І ми будемо раді бачити всіх зацікавлених у наших компонентах, які мають відношення до діяльності комітету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Ольго.

Я хочу запитати у моїх колег - народних депутатів, чи є якісь питання і до координаторки ООН, і до наших колег з ООН?

 

_______________. Я думаю, що все змістовно було нам представлено, дуже обширно. Ми дякуємо, що ми маємо честь співпрацювати в цих рамках. І ми готові, ми відкриті. Бо, справді, дуже багато питань, які сьогодні озвучені, вони торкаються нашої роботи. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Оснат, я дякую, що ви як координатор цього процесу зробили, скомпонувавши всі структури, які працюють і є структурами ООН, щоб ми всіх побачили разом. Думаю, що короткі коментарі під час співбесіди з кожним показали, що у нас з кожною структурою ООН є спільні проекти, які ми можемо започаткувати. Думаю, що нам потрібно буде ще технічно випрацювати механізм, як ми це будемо робити. Бо коли є ємність знань і мудрості, то потрібен ще доступ до цієї мудрості, як її черпати. Для того, щоб всі наші народні депутати за своїми напрямками по тих законопроектах, які вони керують, щоб вони цю мудрість отримували.

Думаю, що і вам достатньо буде мудрості і знань надати нам їх в тій формі, яка вам здається найбільш приємною. Ми зі свого боку будемо готувати і листи в тому числі по тих питаннях, які нам будуть необхідні.

Дякую ще раз за таку змістовну і концентровану зустріч, де ми могли водночас познайомитися з усіма структурами і тими координаторами, які є там, і вам особисто дякую за таку презентацію.

 

ОСНАТ ЛУБРАНІ. Дякую, пані голово.

Я думаю, що це буде хороший початок, ви надалі будете у контакті із нашими колегами. Ну, і також я буду відкритою до запитань, якщо вони будуть виникати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До нових зустріч.

Шановні колеги! Вадим Струневич, чекаємо? Шановні колеги, пане Вадиме, підключайтесь до нас. Відкриваємо засідання комітету сьогоднішнього. Пані Королевська надіслала офіційного листа, що вона сьогодні не зможе прийняти участь у засіданні. І тому просить ті законопроекти за її авторством, які є, перенести на наступне, ну, не наступне, наступне у нас буде 11 жовтня, а на 16 жовтня – це через одне засідання, оскільки вона знаходиться у відрядженні. Тому сьогодні ми не будемо розглядати ті законопроекти, де вона є авторкою. В мене прохання до народних депутатів у зв'язку з тим, що кворум є, а порядок денний вам розісланий, прохання проголосувати за порядок денний і йти за ним.

Хто за порядок денний, я прошу проголосувати. Одноголосно.

Ми переходимо до нашого першого питання. На друге читання йде законопроект 1231 про верифікацію та моніторинг державних виплат (реєстраційний номер 1231), він йде на друге читання. В мене прохання до Анатолія Остапенка, який проводив останню робочу групу, йти по правках. Наше завдання сьогодні - затвердити табличку порівняльну, яка надана. І я думаю, що в першу чергу ми сфокусуємося на тих пропозиціях, які були відхилені, якщо по них буде наполягання щодо того, що вони не відхилені, для того щоб ми потім в залі Верховної Ради пройшлися щонайбільше по ним. Немає заперечень щодо такого підходу? Прошу, Анатолію.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Доброго дня, шановні народні депутати і шановні присутні. З метою доопрацювання законопроекту за реєстраційним номером  1231 до другого читання була створена робоча група, до складу якої увійшли представники центральних органів виконавчої влади, сторони соціального діалогу від профспілок та роботодавців, народні депутати-члени комітету.

Під час двох засідань робочої групи розглядалися пропозиції і поправки до законопроекту, які внесені народними депутатами України, а також були запропоновані для внесення учасниками робочої групи. Загалом надійшло 74 пропозиції від суб'єктів права законодавчої ініціативи, з яких 15 було враховано та 2 пропозиції враховані частково.

Під час обговорення члени робочої групи дійшли згоди про необхідність внесення змін до законодавчих актів, такі як: про освіту, про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та інших. Однак внесення таких пропозицій суперечить вимогам статті 116 Регламенту Верховної Ради України, оскільки не було предметом розгляду в першому читанні.

Враховуючи визначене комітетом, пропоную народним депутатам і членам комітету опрацювати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект, який би врегулював зазначені проблеми.

Крім того, є пропозиція для врахування до тексту законопроекту напрацьовані за результатами проведення робочих груп, які пропонується підтримати на засіданні комітету і доручити секретаріату внести до тексту порівняльної таблиці, а саме: в абзацах першому та другому у статті 5 законопроекту слова "права" та "право" замінити словами "повноваження" та "такі повноваження" відповідно. У частині п'ятій статті 16 законопроекту після слів "у разі виявлення недостовірної інформації" додати слова "наданої реципієнтом".

В пропозиції номер 44, народного депутата Третьякової Галини Миколаївни, слова "що забезпечує формування державної політики у сфері захисту державного кордону" замінити словами  "що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону".

До комітету надійшла пропозиція першого заступника голови комітету Цимбалюка Михайла Михайловича зняти з розгляду і не включати до порівняльної таблиці пропозицію до статті 26 Закону України "Про Державний реєстр виборців", яка надійшла листом від 04.10.2019 року.

Прошу підтримати текст порівняльної таблиці в запропонованій редакції із озвученими під стенограму змінами. Внести в порівняльну таблицю до проекту Закону України про верифікацію та моніторинг державних виплат (за номером реєстраційним 1231) на розгляд Верховної Ради України. Рекомендувати Верховній Раді України зазначений законопроект прийняти в другому читанні та в цілому.

Пропоную прийняти всю порівняльну таблицю в цілому і не розглядати її, так як ми на робочих групах розглядали всі ці правки, ну, якщо у комітету буде інша думка, то пропоную проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Чи є інша думка? Михайло Михайлович в першу чергу.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає іншої?

ЦИМБАЛЮК М.М. Все опрацьовано на робочих групах........

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Табличка у всіх є на друге читання. Таким чином, пропонується правки, які враховані і відхилені, і це було зроблено на двох засіданнях робочої групи, пропонується таблицю в цілому, яка теж запропонована вашій увазі, прийняти і передати до залу на друге читання. Законопроект буде стояти у вівторок на друге читання в залі. Якщо немає тут зауважень якихось від стейкхолдерів від наших, то ми йдемо до другого питання. Дякую, пану Анатолію, хороша робота.

 

_______________. Голосуємо?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, давайте. Хто - за, прошу голосувати. Одноголосно. Я думала, що ми довше будемо на цьому питанні.  Дякую. Ну, я думаю, що створення робочих груп  і окрема робота в робочих групах приносить свої результати, що в робочих групах все відпрацьовується.

Друге питання стосується наших двох перехідних законопроектів, які залишилися як спадщина від попереднього скликання Верховної Ради. Пункт 2 - про створення робочої групи з доопрацювання до другого читання проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном (реєстраційний номер 0957).

Відповідно до проекту рішення пропонується створити робочу групу і призначити головою робочої групи заступника голови Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Струневича Вадима, якщо він не проти.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Ні, ні, ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Вадиме.

Є зауваження до створення робочої групи і до того, щоб пан Вадим Струневич… Я думаю, що ми будемо подовжувати практику, коли будемо створювати робочі групи і будемо всі по черзі, в кого буде який час, зустрічатися із стейкхолдерами.  Дякую.

Тоді голосуємо 8 протокол відсьогодні про створення робочої групи з законопроекту реєстраційний номер 0957. Хто – за, прошу голосувати. Одноголосно.

Переходимо до розгляду третього питання: про створення робочої групи до ще одного законопроекту, реєстраційний номер 0958. Його потрібно доопрацювати до другого читання. Це законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надмірному тиску на суб’єктів господарювання заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення. Хоча реєстраційний номер 0958, але хочу зазначити, що в першому читанні прийнятий законопроект, який регулює це питання, це 2133 відповідно, тому теж пропозиція в робочій групі, ну, додивитися, щоб там не було, щоб ми не втратили якісь речі. Але, здається, що його потрібно відхиляти у зв'язку з тим, що вже цей законопроект йде. В будь-якому випадку робочу групу… Пропоную призначити головою Вадима Струневича, доопрацювати і надати на рішення комітету, рішення, нам яке рекомендують, а потім ми Верховній Раді.

Хто за таке рішення, прошу голосувати. Одноголосно.

Переходимо до розгляду законопроектів, які надійшли. Питання 4, 5, 6, і 7 ми сьогодні знімаємо з порядку денного у зв'язку з тим, що відсутній автор, який би нам доповів і роз'яснив, якщо ми щось не встигли дочитати.

Переходимо до 8 питання щодо доцільності включення до порядку денного проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення пені за затримку виплат заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати (реєстраційний номер 1133) (народний депутат Шпенов).

Чи є представники від нього? У нас в той раз була Яна від нього, помічниця. Нема?

Скажіть, будь ласка, в нас є Регламент, відповідно до якого у разі відсутності автора ми не розглядаємо цей законопроект. Водночас є достатньо такий великий висновок Міністерства юстиції. Може, тоді пан Струневич, який у нас є доповідачем, його нам прокоментує і ми будемо визначатися чи як?

 

_______________. Пропоную перенести разом з законопроектами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З законопроектами Королевської? Якщо він прийде і тільки в разі наступному, якщо він не прийде… Гаразд.

Я прошу також при підготовці цього проекту закону на наступний раз, я прошу врахувати висновок Міністерства юстиції, бо він там наголошує на те, що компенсація і механізм підсиленого такого адміністративного тиску на роботодавця, він вже є, а тому відповідно додавати ще додатково ще не є…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шпенов. Гаразд. Гаразд.

Тоді переносимо… Хто за перенос цих двох питань на наступний раз, давайте проголосуємо. Хто – за? Дякую.

Наступне питання достатньо гострополітичне, так скажу. Воно стосується доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (щодо забезпечення прав військовослужбовців Військово-морських сил та Повітряних сил Збройних Сил України на отримання статусу учасника бойових дій) (реєстраційний номер 1197) (народний депутат Климпуш-Цинцадзе та інші).

У зв'язку з тим, що пані Климпуш-Цинцадзе теж не дійшла до нашого комітету сьогодні і не надіслала помічників, мала бути присутня пані Фріз, але нема, да, її. Нема поки що. Вона теж не присутня. Водночас у зв'язку з тим, що цей законопроект є достатньо політично, ну, чутливим, він стосується і є застереження нашого комітету, він, як вже в назві є, законопроектом пропонується віднести до учасників бойових дій членів екіпажів кораблів, катерів, суден забезпечення, суден забезпечення, ну, наголошую на цьому словосполученні, літаків та вертольотів, інших осіб, які, перебуваючи на борту кораблів, катерів, суден забезпечення, літаків, вертольотів Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України та Національної гвардії, захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню, через "і", і брали безпосередню участь у виконанні бойових службових завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з військовими формуваннями інших держав і незаконними збройними формуваннями.

І цим же законопроектом пропонується встановити, що порядок надання та позбавлення статусу учасників бойових дій визначається Кабінетом Міністрів України. Таким чином це право передається Кабміну.

Хочу зразу зауважити, що існує ризик, що, приймаючи зазначений законопроект, держава наша автоматично визнає, що члени екіпажів двох малих броньованих артилерійських катерів "Бердянськ" і "Нікополь" та рейдового буксиру "Яни Капу" Військово-морських сил Збройних Сил України 25 листопада 2018 року виконували начебто бойове завдання по захисту Батьківщини. Такий ризик існує. Це можливо… Такий ризик може негативно вплинути на офіційну позицію держави України у зазначеній справі. Тому в мене є пропозиція нам зробити окрему  робочу групу, головою якої призначити першого заступника  комітету з соціального захисту та у справах захисту прав ветеранів Цимбалюка Михайла Михайловича  для того, щоб і поспілкуватися і з стейкхолдкерами, і з народними  депутатами щодо наслідків, в тому числі і винесення цього  законопроекту до порядку денного  Верховної Ради.

Михайле Михайловичу, прошу до  слова.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую. Шановна пані головуюча, шановні колеги - народні депутати! Справді дуже прикро, що  авторів законопроекту  сьогодні немає присутніх на засіданні нашого комітету. Це дуже питання чутливе, я погоджуюсь,  пані Галино, з вашою  позицією. Я вважаю, що  потрібно на засідання робочої групи запросити представників  Міністерства оборони обов'язково. Обов'язко тих людей, які  мають відношення до таких речей,  як  проведення цієї спецоперації, тому що  справді цей законопроект може викликати суспільний  резонанс серед учасників бойових  дій, серед ветеранів і, звичайно,  серед громадськості. І я дуже  хотів би, користуючись  нагодою, запросити все-таки авторів, які би пояснили свою позицію, щоб ми могли об'єктивно справді підійти до розгляду цього законопроекту. Я погоджуюсь з  вашою пропозицією щодо очолення цієї робочої групи  і  запрошую  депутатів Верховної Ради, незалежно від комітетів, від політичних  фракцій, все-таки взяти активну участь в обговоренні в робочій  групі  цього законопроекту, звичайно, насамперед це стосується  авторів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Таким чином, у мене прохання  народних депутатів  увійти до складу робочої  групи  для  того, щоб обговорити це окремо, це питання. І тут надійшло від пані Фріз прохання: перенести  це на наступне  засідання комітету, оскільки вона наразі  не зможе  прийти, але  надішле прохання. Тобто тут… Переносимо і створюємо  робочу, так?  І,  Михайле Михайловичу, прошу   організувати роботу.

Хто за таке  рішення, прошу проголосувати.  Дякую. Одноголосно.

Переходимо до питання: щодо доцільності включення до порядку денного (це 12-е питання), щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту" (реєстраційний номер 2005), народний депутат Цимбалюк Михайло. Я пропустила 11-й, тому що там Фріз, для того щоб ми перенесли, ну, щоб не було у нас колізії і в аудіо-запису це було. Прошу, пане Михайло.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна головуюча, шановні колеги, ми як автори законопроекту 2005 вважаємо, що потрібно все-таки підняти статус ветеранів війни, їхніх гарантій соціального захисту. Мова іде про те, що в різні, особливо за останні роки, знизився рівень соціального захисту ветеранів війни, оскільки затверджувалися розміри прожиткового мінімуму, і мінімального, і пенсії за віком у два рази менше від… зменшення фактично розмірів за методологією. Тобто підвищено рівень оплати за комунальні платежі, побутове паливо та газ, катастрофічно збільшились ціни на споживчі товари. Законопроектом передбачено позачергове забезпечення лікуванням ветеранів війни за кордоном, якщо… у випадках, коли в межах держави неможливо надати медичну допомогу в закладах охорони здоров'я; збільшення розмірів пільг ветеранів – житлово-комунальні послуги, газ та побутове пічне паливо; збільшення кількості пільгових поїздок ветеранів війни у громадському, міжміському транспорті.

До речі, дуже позитивно, що Верховна Рада минулого тижня прийняла законопроект щодо збільшення штрафів за відмову перевізників в перевезенні пільгових категорій, це дуже позитивно. Звичайно, що в цьому році законопроект не передбачає додаткових видатків, а в наступному році це може потягнути за собою приблизно 500 мільйонів гривень додатково з бюджету. Це, звичайно, є проблема, і я хотів би з цього приводу почути позицію Мінфіну: чи готові вони до такого збільшення видатків. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є  у  народних депутатів питання  до пана  Михайла? Чи є  пропозиції, чи питання від міністерств? А є міністерство… Да, Віталій.

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Доброго дня,  шановні колеги, шановні народні депутати. Міністерство соціальної політики. Ми опрацювали цей законопроект,  і, з нашої точки зору, він потребує не  500 мільйонів, а  більше 2 мільярдів додаткового  фінансування. По-перше, цей  законопроект передбачає підвищити  рівень знижки при оплаті житлово-комунальних послуг абсолютно  всіх категорій ветеранів війни. На сьогоднішній день їх більше  1 мільйона осіб. Там пропорційно:  для учасників війни з - 50 до  65 відсотків, учасників бойових дій - 75-90. 

Крім цього, передбачається  збільшити і норму споживання   енергоресурсів, які використовуються  пільговиками у межах соціального нормативу, і фактично пропонується  збільшити їх у два рази. На сьогоднішній день  це 21 плюс 10,5  на сім'ю  квадратних  метрів, у даному випадку мова йде  про двократне збільшення. З урахуванням цього  потрібно вирішувати питання, власне, фінансового  забезпечення, тому що ми можемо зараз передбачити  певні   якісь соціальні  гарантії, які не будуть покриватись фінансовим ресурсом.

Тому, враховуючи те, що  Закон про Державний бюджет, його  проект на  20-ий рік, фактично вже є   підготовленим і  відповідних  видатків не передбачено, то ми або повинні передбачити ці  видатки в законопроекті про Держбюджет на 20-й рік, або сказати інші джерела, за  рахунок яких будуть надаватися відповідні соціальні гарантії. Щоб не опинились ми  в ситуації, коли законом буде встановлено право, яке  держава фінансово  не зможе гарантувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. От  питання соціально чутливе у нас знов, і наступні наші питання вони стосуються також. Систематизуючи роботу в комітеті, можна  сказати, що за ці півтора  місяця ми отримали купу законопроектів. От ми на тому засіданні  розглядали 29 законопроектів,  на цьому ще розглядаємо і частково  відклали, але  всі ці законопроекти   стосуються того,  що реєстри отримувачів  усіляких пільг  у нас будуть  тільки збільшуватися, в тому числі і та чутлива категорія, яка є учасниками бойових дій, ви бачите, що вона теж у нас збільшується різними законопроектами.

Прем'єр-міністр, виступаючи в п'ятницю, під час затвердження програми дій уряду, казав про те, що будь-яка соціальна політика має бути економічно забезпечена. На жаль, ми не можемо економічно забезпечити всі наші побажання, включити всі категорії людей, які в чомусь потерпають, а включити ще й на пожиттєві утримання. Економічна частина нашого бюджету, вона витримати це не може, ми бачимо це по відгуках Міністерства фінансів, міністерства соціальної політики, Пенсійного фонду і таке інше.

Водночас як соціальне це питання дуже  гостро стоїть на… у суспільстві. Більше того, опозиційні сили використовують це для того, щоби торпедувати владу. І, ну, таке враження, що опозиційні сили хочуть, щоб наш бюджет був розпорошений, де тільки можна. Крім того…

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Ми не опозиційна сила.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, пане Михайло Михайлович, це так.

Тому соціально чутливе питання, ми про це говорили з Юлією Володимирівною Тимошенко, коли вони приймала участь, що ми на соціальні питання, на захист свого населення маємо виокремлювати суму.

В той же час, хочу констатувати, що системно питання соціального захисту всіх категорій, які є, воно в нашій державі не було вирішено в попередні часи. До чого ми приступили? Ми з вами у комітеті  домовилися, що ми відповідно до 102 конвенції МОП – Міжнародної організації праці, яку ми вже ратифікували, ми маємо опрацювати систему захисту людей у дев'яти складних життєвих обставинах. Оцей захист крім пенсійного забезпечення, не носить по життєвого утримання. А пенсія, відповідно, вона є пожиттєвою. Це одна з дев'яти  складних  життєвих обставин, коли людина йде на пенсію і стає непрацездатною особою.

Всі інші вісім складних життєвих випадків, вони є тимчасовими, коли держава допомагає тимчасово для того, щоб людина вийшла із складної життєвої обставини і повернулася до економічного життя. Отаких системних законопроектів у нас немає. Мабуть, ще тому, що вони поки що не випрацьовані, у нас іде вал законопроектів, які не є системними. Погоджуєтесь тут, Михайло Михайлович? Може, ми з вами, знову ж таки, у зв'язку із тим, що поки що центральні органи виконавчої влади не можуть нам надати системного бачення, ми знаємо, що навіть і Закон про статус ветеранів опрацьовуємо ми разом з міжнародною допомогою, і нам пообіцяли, що впродовж там місяця-півтора наша робоча група відпрацює текст, з яким ми могли хоча б почати працювати, може, нам потрібно започаткувати якісь дії від комітету, які б системно підійшли до стратегічного погляду щодо соціальної політики? Мені здається, що ми в комітеті таку стратегію відпрацювали, що це має бути складні життєві обставини, що це має базуватися економічно обґрунтовано нашого державного бюджету, і ми маємо у співпраці з урядом чітко визначити, скільки ми можемо в кожен рік витрачати на те чи інше... складну життєву обставину, разом з урядом визначати, як ми маємо розподілити кошти для того, щоб соціальний захист був забезпечений, і нарешті розпочати чесну розмову з нашими громадянами, що є такий державний бюджет, що забезпечити все, що наобіцяно в попередні часи, я не хочу там казати про попередників, але якщо виконати все те, що ми пообіцяли відповідно до законів, то не вистачить два наших валових національних продукти.

І тому нам потрібно якось впорядкувати цей процес. Може, ми цей процес впорядкуємо - і потім будемо розуміти чітко, що ми будемо робити в цьому році, до кінця року, що ми будемо робити в 2020 році, щоб це був системний підхід? Що ви думаєте, колеги? Тому що безкінечно відхиляти, в мене, ну, нема там, ну, нема і бажання якогось відхиляти законопроекти, але ж видно, що всі пропозиції, вони сьогодні не забезпечені центральними органами виконавчої влади.

Що ви запропонуєте для того, щоб ми почали працювати нарешті системно, а не кожна там політична сила дає законопроект, який показує виборцям, що ми дбаємо про їх інтереси, про їх пільги, але водночас ми не вирішуємо питання достатнього забезпечення тих, хто їх потребує? От я наведу тільки щодо ветеранів. Ми пообіцяли, що  ми всім дамо земельний участок. Але ж  ми не даємо. Сьогодні  вранці я на Facebook опублікувала і виклала  у  WhatsApp в нашій групі щодо  соціальної політики, що у нас більше ніж  третина учасників бойових дій  не  від Збройних Сил, що вона стосується:   Державної  фіскальної служби, Державної служби надзвичайних  ситуацій, Управління державної охорони,  Держспецтранслужби. І, таким чином, може, ці люди під'їжджали до  зони військового конфлікту, може, вони якусь  частину свого часу витратили на те, що там перебували. Але  здається, що  ці служби, в тому числі і Генеральна  прокуратура України, Національна  поліція, що вони  не є безпосередньо  учасниками бойових,  і вони в цей список  потрапили тому, що  ми надали таке право - цей  список розповсюджувати на всі оці  категорії.

І нам потрібно все ж таки  сконцентруватися  на тому, хто є  ветераном, хто втратив  життя і здоров'я під час військового  конфлікту, і їх в першу чергу забезпечити. Чи, може, ми можемо і надалі  наш державний бюджет  роздавати?

Да, і ще я хочу сказати, про пожиттєві пільги. Ці пожиттєві пільги у світовій  практиці відсутні. У нас, крім  землі,  є позачергове отримання житла, перевезення без… сто відсотків, сьогодні це вже згадували  у нас на всіх  круглих столах транспортних, і кажуть про те, що це викликає  конфлікти, тому що перевізникам не компенсують  вартість квитка. Підходять і наші  бійці просять, показують   книжечку, але  їм відмовляють у перевезенні  взагалі у зв'язку з тим, що  оплата за цією послугою не йде  адресно. Те  ж стосується  і 75-відсоткової  знижки на оплату  комунальних послуг. Ми маємо  зараз по-державницькі підійти до наших  державних фінансів. Що думаєте?  

 

_______________. Шановна Галина Миколаївна, шановні колеги! Справді, якщо  ми кажемо про пільги взагалі,  отам наступний законопроект стосується чорнобильців, яким  призупинили, тим більше Конституційного Суду є, визнали, що це неконституційно, їм призупинили соціальні    виплати. Тут присутні шахтарі-інваліди, які теж добиваються правди. І попередня влада -  Розенко,  Рева - обіцяли, люди голодували, їм обіцяли вже перед виборами, бо розуміли, що вже їх ніхто не обере. Людей обманули, і знову ця тема не вирішена.

Ми за те, що взагалі пільга – це приниження для громадянина, тому що все свідоме життя людина віддала служінню народу і державі, і коли він іде випрошувати своє, то це його приниження і приниження держави і влади. Але ми маємо казати: чи може людина прожити за мінімальну пенсію 1 тисячу 680 гривень, чи може людина прожити за мінімальний прожитковий рівень, який пропонується зафіксувати в сумі 2 тисячі там 200 гривень? І ми маємо казати, я погоджуюсь з вами, якщо підходити по-державницьки: а де брати гроші?

Отут є фахівці, пан Матвійчук, якого я вважаю в хорошому розумінні слова бюрократом, бо я сам такий з різних часів, але народу українського, що ми маємо казати, і я би просив вас підтримати нас в тому, що є проект Закону про податок на виведений капітал, так звана деофшоризація, давайте приймемо його, і там є чіткі розрахунки, скільки ми отримаємо в бюджет, і скажемо: оцей закон ми прийняли і в квартал поступило там 18, чи скільки, мільярдів за підрахунками фахівців. Оцих 18 мільярдів ми можемо розділити. А коли ми кажемо, що ми не можемо підняти мінімальну пенсію...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прожитковий мінімум...

 

_______________. ...а тут же ми бачимо, що 80 відсотків, за жорстким підрахунком, все-таки в тіні коштів, одні – за кордоном і потім показують, що це інвестиція. Це не інвестиції зовнішні, це вкрадені в українського народу гроші. Давайте в тому наведемо порядок. І ми готові до такої конструктивної позиції.

Я вам дякую, бо... І пані Кужель, і інші, і Продан, вони, наскільки мені відомо, в п'ятницю...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В п'ятницю.

 

_______________. ... запросили до вас, і буде така професійна розмова. Якщо не заперечуєте, запросимо пана Матвійчука, щоби ми сіли, я погоджуюсь, що це не справа - забивати клини владі, бо сьогодні одна опозиція має бути готова бути владою. Ми – не опозиція, ми як партія "Батьківщина", ми розуміємо, що всі в одному човні, човен називається "Україна". Але завдання, щоби ті люди не ходили і не голодували, але щоб ми їм чітко сказали, це ми можемо, а це не можемо, бо є економічне обґрунтування. Тобто ми за те, я думаю, мене колеги і народні депутати з інших фракцій підтримають, що ми готові системно напрацювати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Напрацювати систему, і потім в цій системі вже подавати законопроекти, які ми забезпечимо надходженнями до державного бюджету. І щоб це було у контексті з Міністерством фінансів, у контексті з Мінсоцполітикою, щоб міністерства чітко розуміли, що пріоритети у 2020 році отакі.

Що для того, щоб напрацювати цю стратегію, потрібно? Чи може Міністерство соціальної політики нам в найближчий час надати таку стратегію? Щоб ми чітко розуміли, що ми у цьому році, в нас пріоритети там, не знаю, діти і ветерани, в наступному році в нас пріоритети такі.

І щоб ми йшли чітко в контексті 95 статті Конституції, що всі наші програми, вони мають бути забезпечені. Це має бути підготовлено, з одного боку бачення соціальної політики, хоча б на 2020 рік. Хотілось би, щоб це було раніше,  але, з другого  боку, це потребує якогось законодавчого врегулювання, бо якщо, ще раз я повернусь до того, що закони, які сьогодні діють, якщо їх всіх сьогодні виконати, то для того, не вистачить державного бюджету, для того, щоб їх виконати. І те, що нам Конституційний Суд  каже про те, що ми маємо повернути ті пільги, які скасовані там за  попередні 3-5 років, то якщо ми їх повернемо, ми знову не забезпечимо їх. Чи ми будемо знову брехати одному? Ми вже як народний депутат нового скликання  будемо казати, це ж в законі є, ми ж цей закон прийняли, а насправді, ніхто там…

Ще ми що робимо: ми законом начебто захищаємо людину, грошима це не забезпечуємо, таким чином створюємо серед цих реєстрів людей, які входять до якихось статусів. Ми створюємо корупцію, тому що до якогось блага чи до якоїсь пільги надходить тільки той, хто має або там непатизм  який – да? – родичів, знайомих там, кумів або тих, хто дав хабара. І ми таким чином самою своєю соціальною системою ми провокуємо, по-перше, з одного боку, включення до реєстрів, які теж можна отримати за такими  хабарами, а, з другого боку,  потім  в цьому реєстрі  надати всім пільги ми не можемо, ми  надаємо тільки тим, хто  до них дорвався чи добрався. А той, хто дійсно її потребує, то він ту пільгу і не отримує, і в цьому є велика несправедливість, соціальна в тому числі.

Мені б дуже  хотілося почути з цього  питання і пана Осового  Григорія, з яким ми вчора збиралися щодо трудового законодавства, і говорили… І, Олександр Шубін, якщо ви там готові сказати як соціальні  партнери. Бо ви ж знаєте, що це  питання з минулого, ми це питання вчора підіймали. Допоможіть  нам на державному рівні знайти рішення для того, щоб якась  одна  політична  сила,  чи там дві, чи я не знаю там скільки, щоб  ми не використовували соціальну політику хтось краще, хтось гірше. І той, хто там намагається державницьку позицію  тримати і забезпечувати будь-яку  пільгу,  надану грошима, той стає поганим, а ми ось надаємо в законі щось, а цей закон потім не виконується. Допоможіть  нам знайти вихід  як профспілки, як одне із  потужних таких  крил соціального діалогу.

 

_______________. Галина Миколаївна,  шановні народні депутати! Питання не нове, воно постійно виникало в різних каденціях, в різних скликаннях, відносно  унормування пільг. Але  я хотів би розставити  акценти в розуміння, коли ми говоримо  про соціальний захист і пільги.

а) називаємо інколи пільгою те, що  держава гарантує як забезпечення  працівнику, наприклад,  охорони здоров'я, чи там освітянину, за те, що  він їде в сільську місцевість  працює, і  йому надається безоплатне житло, чи зі скидкою додаються якісь гарантії. Це не пільга, це гарантії залучення трудових ресурсів в ті сфери життєдіяльності, де конче необхідно залучити людей, куди не їдуть. Це гарантія, то не пільга. Але чомусь називають - пільга.

Друге. Це за заслуги  перед державою. Якщо якісь категорії людей в той чи інший спосіб, захищаючи Батьківщину чи на трудовому фронті, як це було Чорнобиль, чи інше, зробили подвиг, захистили суспільство  від катастрофи, держава визнала вклад цих людей  в цю справу -  і вона встановила для них  певні знову ж таки гарантії дофінансування чи  допомоги.

І, нарешті, третє – це, дійсно, пільги за ознакою неспроможності зводити кінці з кінцями, тобто за потребою. Тому давайте ми чітко зробимо цю класифікацію, щоб не змішувати все до одного. Це перше, що методологічно і по факту потрібно було б зробити.

Друге - те, що стосується… Я бачу тут багато законопроектів такого ж плану, і змагання...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, вони всі!

 

_______________. Да, вони практично всі, я ж розумію, навіть прийнявши все, знову та ж сама буде ловушка, в яку попадають постійно ті чи інші категорії. Але те, що визнано Конституційним Судом, я думаю, що ми не повинні тут дискутувати: робити це чи не потрібно робити. Конституційний Суд ще раз зазначив обов'язковість забезпечення державою реалізації тих гарантій, які тут прописані відповідно закону.

Ну, цей законопроект, який зараз ми говорили, там мова іде про збільшення норми, тобто тут є бажання покращити умови, і тут можна дискутувати: чи ми можемо зараз настільки підняти чи настільки-то. Але там, де гарантії були виписані, Конституційним Судом визнано як обов'язок держави, ми повинні це імплементувати за всіх обставин.

І третє: чи спроможна держава. Ви розумієте, що лобістів для пенсіонерів, для ветеранів мало є, мало є, відверто скажу. Звичайно, Головнокомандувач, скажімо, військом, обороною може сказати: треба збільшити бюджет на оборону на 18,5 відсотків на наступний рік. І, ми бачимо, кожного разу ця тема, значить, треба більше, більше, більше. Але, чи треба настільки, ми не знаємо, бо це питання, як кажуть, військової таємниці, які ресурси потрібні, наскільки вони зараз конче необхідні.

Чи, скажімо, да, "болять дороги". Так, звичайно, болять. Треба 70 мільярдів, чи 50, чи 40, раз люди потерпають від безгрошів'я і від бідності. Тому є зони, де треба все це зв'язувати ретельно з спроможністю держави, не тільки що їх немає, ми не повинні констатувати. Якщо уряд задекларував про те, що у нас є спроможність забезпечити кінечне зростання там 40 відсотків за 5 років, тобто 8 відсотків, то ми повинні взагалі сказати: оця планка, яка досягнута, вона не повинна піддаватися сумніву, ми маємо приріст робити, але іти в сторону перерозподілу, аби відняти те, що є.

Тому з точки зору ресурсів тепер. От, дійсно, ми вчора говорили на зустрічі з профспілками, мій колега Олександр, наприклад, ну, навскидку зробив те, що можна, який ресурс було б задіяти для того, щоб знайти потенціал.

 

_______________.  Дякую. Це насправді робота не навскидку, це робота, яка багато часу проводилася раніше. І от ми з роботодавцями перед засіданням переговорили, по  багатьох пунктах вони згодні.

Мова йде про ефективне використання ресурсу наявного і мова йде про пошук ресурсу, який в нас фактично захований в різних частинах економіки.

Щодо ефективного використання наявного ресурсу, я зараз буду говорити одну непопулярну річ з точки зору попередніх реформаторів, але я думаю, що іншого шляху у теперішніх реформаторів немає.

Ось я тримаю в руці маленьку пропозицію по публічних закупівлях муніципалітету італійського Габічче-Маре.  Аж 6 тисяч людей населення!  190 тисяч євро на прибирання муніципальних будівель. 30 відсотків у вартості – це економічне значення, тобто ціна, 70 відсотків розподіляються по наступних пунктах – я передам – це створення робочих місць, створення робочих місць місцевості, залучення людей з ускладненнями щодо  працевлаштування на ці стабільні робочі місця і так далі. 70 відсотків пропозицій – це зайнятість, соціальні компоненти і так далі.

Про що йде мова у контексті бюджету? У нас в бюджеті в резерві Національної ради безпеки і оборони 28 мільярдів гривень на закупку техніки і обладнання. Я вам кажу абсолютно фахово за даними і роботодавців, і профспілок, протягом 5 років військового конфлікту в нас знизився обсяг закупівлі вітчизняної техніки, та, яка виробляється в Україні: Антонов може робити безпілотники, Харків – танки, і так далі, і тому подібне. Ну, ми всі бачили по телевізору ці сюжети, але 28 мільярдів в резерві РНБО і 29 800 у Міністерства оборони на ці ресурси.

Далі: сільськогосподарський ринок. 4,4 мільярди гривень передбачені на компенсацію ставок по закупівлі землі. Ми порахували: ці ресурси можна використати аж від 1 до 4 тисяч осіб з 10 мільйонів сільського населення.

Пропозиція: з цього ресурсу передбачити невеличку частину на продовження програми створення сільськогосподарської техніки, компенсацію коштів селянам на закупівлю вітчизняної сільськогосподарської техніки вже створено протягом двох років 5 тисяч робочих місць, і нарощення передбачається до десяти; на компенсацію закупівель вітчизняних кормів, вітчизняних добрив для того, щоб тут саджати, створювати робочі місця, сільськогосподарські культури і так далі.

Далі, мова йде про державну підтримку програми будівництва доріг. Кого ми…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олександр, це 23 вже питання. Правильно? Ми його можемо розглянути. Це те, що вчора Вадим Струневич з вами розмовляв, щодо змін до Бюджетного кодексу.

 

_______________. Так, так, я в контексті цього і говорю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можемо ми в контексті 23 питання зараз зразу це розглянути, а потім повернутися до іншого, бо ми не  заперечуємо?

 

_______________. Я просто думав, що ми, власне, це питання обговорювали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  О'кей, ну, давайте.

 

_______________.  Щоб не повертатися.

70 мільярдів на що зараз використовується? Проїхати дорогами,   турецькі компанії і так далі. Це український шлак і шлами,  це український бітум, це українська дорожня техніка, є розроблена, вона лежить. І в уряді,  до речі,  у Міністерстві економіки лежить в комітеті промисловості, який був створений, програми розвитку локалізованої на 60 відсотків дорожньої комунальної техніки української. Є реальні підприємства, є реальні розрахунки, ми до другого читання все це надамо вже з роботодавцями, з економічним ефектом.

Медика… медичне обслуговування. 6,6 мільярдів гривень на закупівлю препаратів. Звичайно, деякі препарати для онкохворих і так далі, ми не виробляємо. Але ж є низка препаратів для високо тиску, для людей, які на цукровий діабет хворіють, які й українські виробники роблять. Бебі-бокси – 2  мільярди гривень.  Ну, я  як споживач кажу, що "Сніжна Панда"  підгузки не гірші за "Хаггіс", чи там, я не знаю, ще  якісь іноземні аналоги.

Тобто питання полягає в тому, що чим наповнити цей бебі-бокс, це робочі місця в Україні, додана вартість в Україні і так далі, і тому подібне.

Далі. Ми говоримо про детінізацію ринку праці. Навіть якщо там не 80 відсотків, навіть якщо 30 за найменшими оцінками, вже зниження на 10 відсотків тінізації робочих місць – це прямі гроші в бюджет у вигляді податків і ЄСВ близько 50 плюс мільярдів гривень. Тобто ось реальний  ресурс. А для цього, з нашої точки зору, не потрібно знижувати санкції за неоформлення працівників і несплату заробітної плати, а роботодавцю можна дати полегшення шляхом запровадження ризико-орієнтованого підходу у контролі за охороною, безпекою робочих місць, де не приходить і міряє висоту загорожі інспектор і виписує штраф, чи скільки від кута там вогнегасник висить, а каже: якщо це погоджено із профспілкою, якщо робоче місце атестоване і на ньому все нормально – питань нема. А він виміряє 1, 2, 3 фактори небезпеки, які по європейських конвенціях контролюються, їх, насправді не так багато.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд.

 

_______________. І ще декілька напрямків. Це, безумовно, контроль за використанням коштів державними компаніями: "Укрпошта", "Укрзалізниця", "Укргазвидобування". Ми оцінюємо ринок державних закупівель від 300 до 500 мільярдів гривень. Європа прямо застосовує 21-й соціальний параграф – це інтереси локалізації виробництва на території держави. Чому Україна цим не користується, не зрозуміло.

Безумовно, є ще питання деофшоризації, про які правильно проговорювалося, питання амністії і капіталів, європейської, нормальної, яка дасть змогу інвестувати створення... не санкцій за невкладання коштів, а стимулів інвестування легалізованих коштів в економіку. Це дасть реальний ресурс. Розрахунки під це є, ми сьогодні, якщо такий підхід буде підтриманий, дамо офіційного листа з цим підходом, а до другого читання, я думаю, що ми зробимо детальні пропозиції по кожній бюджетній програмі вже з розрахунками, з термінами, який може окупатися, бо, ну, добрива -  швидко. Коли мова іде про комбайн, ну, це взагалі для України нереально, але там про сіялку, віялку – це 2-3 роки окупності. Це все треба порахувати, і насправді ресурс економіки є, до нього просто потрібно по-господарськи поставитися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви зачепили тут дуже велику купа питань, крім того, це не питання нашого комітету, це бюджетного, тому, пане Вадиме, пропозиція.

 

_______________. Ну, пропонуємо підтримати ці зауваження та направити їх до бюджетного комітету, щоб вони нам надали коментарі з цього приводу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином, проекти направити це на розгляд до бюджетного комітету, і там вже будуть ці дискусії йти. Хто за таку пропозицію, прошу  голосувати. Це  23 пункт нашого питання, ми трішечки перестрибнули. Дякую. Одноголосно. 

Але я все-таки хочу повернутися до законопроекту  пана Цимбалюка  Михайла, пункт 12, і потім йдуть  ще декілька законопроектів, які я не хочу, щоб у нас  була  образа, Михайле Михайловичу, я хочу підтримувати  всі пропозиції, але наразі ми  системного рішення не маємо.

І тому я хочу, з одного боку, звернутися до представника Уповноваженого  з прав людини до пані  Олени, і, з другого боку, до Міністерства соціальної політики. Ну, по-перше, з точки зору  Уповноваженого з прав людини, хочу почути точку зору, як ми будемо виглядати, якщо ми констатуємо, що  ми виконати всі свої гарантії, як каже, пан Григорій, і всі зобов'язання  соціального характеру  відповідно до  законів України  виконати не можемо.  А, з другого боку, чи  можемо ми очікувати від  Міністерства соціальної політики  системного погляду, як  ми будемо виходити  з цієї ситуації? Я дякую ……… заздалегідь.

 

СТЕПАНЕНКО О.А.  Дякую за   можливість висловити позицію. Але нічого, мабуть, нового я не скажу. Рішення  Конституційного Суду  потрібно виконувати,  і позиція Уповноваженого, і позиція  міжнародних організацій, і ООН, і місій моніторингових  в Україні неодноразово нам  вказували на те, що Україна не виконує не тільки рішення Конституційного Суду стосовно  внутрішнього  законодавства, але і не виконує  рішення Європейського Суду з прав людини. Наприклад, це справа  "Бурміч проти України", "Іванов проти України", і, в принципі, у  жовтні Україна мала б вже запропонувати  Кабінету Міністрів  України  рішення, це питання  до Міністерства юстиції, воно має запропонувати  механізм, як виконувати ці всі  рішення.

Крім того, на підтримку от позиції профспілок, дійсно,  і Декларація загальна з прав людини,  і всі міжнародні  пакти про економічні і соціальні права, Європейська соціальна  хартія, вони всі направлені на те, щоб  у підходах при формуванні політики   держави були… у центрі стояла людина і її права. І держава, якщо навіть  не може  забезпечити  виконання всіх  своїх зобов'язань, вона має показати і громадянам, і міжнародній спільноті про намагання хоча б досягнути і якісь кроки на цьому шляху. Тому тут наша позиція однозначна: ми підтримуємо, що потрібно виконувати рішення Конституційного Суду щодо пошуку ресурсів. Я думаю, що над цим потрібно працювати, але Україна взяла на себе міжнародні зобов'язання щодо захисту прав людини і має їх виконувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Міністерство соціальної політики. А є представники Мінфіну?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки грошей потрібно для того, от я просто б хотіла обрахувати, скільки грошей потрібно для того, щоб виконати все, що в законах закладено, от просто порахувати аналітично, пані Олена, от просто хотіла порахувати, щоб Мінфін.

В мене прохання до секретаріату: можемо взагалі ми звернутися до Мінфіну від Комітету з соціальної політики з питанням: скільки потрібно грошей в державному бюджеті для того, щоб забезпечити всі обіцянки щодо соціального захисту людей в Україні, ну, у 2020-му році, наприклад? От просто забезпечити все, що по законодавству кому… в тому числі і з відновленням рішень Конституційного Суду і по чорнобильцям, і по пенсіях, і по вислузі, і по всіх тих речах, які ми маємо виконувати відповідно до цих законів. Просто ми... я хочу побачити, скільки потрібно на це грошей і як ми будемо з цієї ситуації виходити. І прохання запросити на наступне засідання до комітету, ну, щонайменше, ну, в нас буде ще нарада з пані міністром фінансів для того, щоб ми подумали, де теж шукати гроші. Тому що в бюджеті, в проекті бюджету кошти на те, щоб закрити всі соціальні речі, у нас нема, от ми маємо це констатувати. Причому, за моїми експертними обрахунками, їх нема вдвічі чи в 2,5 рази менше, ніж потреба, тобто нам потрібно десь там 2 трильйони чи там 3 трильйони для того, щоб виконати всі соціальні зобов'язання.

Тому, з точки зору Уповноваженого з прав людини, ми маємо констатувати, що ми не просто не можемо виконати зобов'язання, ми катастрофічно не можемо їх виконувати. І те, що ми започаткували парламентські слухання  на 18 грудня щодо  прожиткового мінімуму, це ще одна констатація, що ми по трудових пенсіях тільки не забезпечуємо, нам потрібно тільки по трудових пенсіях, якщо ми забезпечуємо  46 статтю Конституції, нам потрібно більше  ніж 800 мільярдів за  трудовими пенсіями. Яким чином ми можемо забезпечити 46 статтю  Конституцію, де  ми обіцяємо мінімальний прожитковий  мінімум в разі, якщо це основне джерело фінансування людини, якщо ми маємо удвічі  менше, там, більше  ніж удвічі менше, я не знаю. І скільки можна, розмовляючи з громадянами, як нам їм відповідати на питання, де нам шукати  гроші, і що нам ще продавати, тому що ці питання в  політичному  сенсі стоять дуже жорстко, якщо  не жорстоко. От, прошу, пане  Віталію, який  план дій для комітету.

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую.

Взагалі ми  почули сьогодні достатньо  велику кількість думок, але  концептуальні засади розвитку  соціальної політики  нашим міністерством було презентовано в частині діяльності уряду, програми дій уряду, так. Взагалі там  цьому питанню приділено  окремий стратегічний  напрямок, це ми говоримо  про справедливу  і достойну соціальну  підтримку.

На сьогоднішній день,  ви абсолютно праві, щоб покрити всі законодавчі  акти, які на сьогоднішній день  регламентують ті чи інші  соціальні пільги, гарантії, ми можемо називати їх по-різному, але в кінечному випадку  на  це все потрібно фінансовий ресурс, і рахунок йде, я думаю, на кілька бюджетів. Тут насправді  цифра десь близько цього, тому що, якщо говорити тільки про      чорнобильський закон, то лік йде на сотні  мільярдів гривень, виключно на  один закон. І враховуючи  ту ситуацію, і нашу  спроможність профінансувати це, ми задекларували  позицію з того, що соціальна підтримка повинна  носити  якісно нове обличчя. Тобто в першу чергу ми  хочемо говорити про боротьбу з   передумовами, а не наслідками. Тобто ми  говоримо про боротьбу з тим, щоб  сім'ї не потрапляли в складні  життєві обставини. Але, з іншої сторони, ми  маємо те законодавче поле, і нам Конституційний Суд вже  неодноразово говорить про те, що зобов'язання, які були взяті раніше, їх потрібно виконувати, і на це потрібен фінансовий ресурс. Навіть якщо ми говоримо про те, що планується зростання, економічне зростання в рамках 40 відсотків через 5 років, то це не вирішує ситуацію навіть із поточним режимом фінансування соціальних пільг, гарантій і так далі.

Тому, з нашої точки зору, допомога держави має базуватися виключно на принципі потреби. Категорійність підходу, от якщо взяти конкретно законопроект 2005, він говорить про те, що більше одного мільйона громадян мають рівним шаром отримати відповідний фінансовий ресурс, якого в нас немає. Але якщо ми говоримо про те, що навіть до сімей чи домогосподарств, тому що не можна говорити про конкретну особу як учасника війни, ця особа живе в якійсь сім'ї, і потрібно вивчати комплексну ситуацію, в якій перебуває сім'я. І далеко не завжди ця особа, яка навіть має достатньо низький рівень там пенсійного забезпечення, скажімо, гостро потребує соціальної підтримки від держави. Тому що обставини в сім'ї можуть говорити про те, що хтось інший член із цієї сім'ї має достатньо високий дохід, майновий стан, матеріальний ресурс і тому подібне.

Тому ми говоримо про те, що програми, які базуються на матеріальному стані, на майновому стані, на реальній потребі, мають  в нашій державі в перспективі стати тими основними програмами, на відміну від категорійного принципу, який нам дістався, ну, будемо говорити відверто, у спадок від Радянського Союзу, коли держава, не маючи можливість забезпечити нормальний матеріальний стан громадян, декларувала і виписувала певні якісь пільги в контексті звільнення когось від чогось і не забезпечуючи відповідним ресурсом. Тому основна стратегія нашого міністерства в цьому напрямку буде все ж таки надання переваги тим програмам, які базуються на вивченні матеріального достатку, матеріальної потреби в отриманні соціальних гарантій конкретною сім'єю або домогосподарством.

Тому, на наш погляд, в поточному режимі, ну, достатньо складно говорити про підтримку категорійних, або розширення категорійних підходів щодо  визначення соціальних гарантій.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Віталію.  Михайле Михайловичу.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановні колеги,  я погоджуюся з думкою, з політикою  міністерства, що буде   відпрацьовуватися   система в майбутньому.  Але люди хочуть жити вже, бо кожного дня  ми втрачаємо тих людей, які є ветеранами  війни, тих людей, які є ветеранами і інвалідами праці, вугільної і інших галузей, ми втрачаємо чорнобильців.    Через те, як на мене, от пані Галина дуже запропонувала слушну думку: треба негайно, не чекати вироблення  соціальної політики, а сідати  за  круглий стіл і почути ветеранів, чорнобильців, вони теж люди. І їх спитати: а як  ви бачите, де  брати кошти? Але ми   як законодавці маємо зробити  те, що вони нам вже задають. Що прийміть закон, чому гроші в офшорах? Де тіньова економіка? Витягнемо все те, що ми можемо  негайно. І давайте  зберемо такий круглий стіл і вислухаємо тих людей і зацікавлених представників  відомств, міністерств. Бо кожний відстоює свою  корпоративність: Міністерство фінансів і  інші міністерства. Тут у нас є унікальний шанс: майже всюди, крім Мінфіну, прийшли нові люди. Я вчора був у Міністерстві соціальної політики. Справді прийшла  нова команда, яка готова працювати, має свій  новий погляд щодо відв'язки…

Колеги! Сергію, я вас вислухав, дозвольте!

От Міністерство соціальної політики має свій погляд, вони взагалі кажуть, що  давайте відв'язати соціальні  виплати від мінімального  прожиткового рівня. Ідея є така в  європейських держав, але давайте  робити це вже і  негайно. І скажемо людям  правду, що  ми це не можемо, бо немає грошей. Але і дамо  відповідь ,як людям вижити. Бо  скоро дійде до того,  як на тому ринку, "що закінчив тато  торгувати, немає чим решту давати". Справді, люди не виживають, ще зараз заберемо  землю - і все.

Через те давайте, ми готові  до такої конструктивної розмови  у нас є команда, до системної. І  тоді  оці всі законопроекти будуть мати економічне підґрунтя. В іншому разі треба людям чесно сказати, що ми не маємо грошей в бюджеті, але дати рецепт, як вижити. Дякую.

 

МИКОЛЮК Н. Миколюк Назар, представляю Асоціацію міст України. Шановна пані Галино, шановні народні депутати, шановні присутні! Законопроект вирішує ще одну велику проблему – це забезпечення земельними ділянками.

Ми в цілому цей законопроект підтримуємо. І хочу сказати, що такий метод забезпечення …… грошової компенсації, Асоціація міст України розробила законопроект, схожий на норму ще у 2017 році, і він є надзвичайно важливим. Такий ресурс, як земля, на жаль, обмежений. В нас, на даний момент, дуже багато має учасників бойових дій, зокрема, право на земельну ділянку, і коли землі по факту на місці немає, виникають проблеми, як забезпечити цю гарантію.

Я не знаю, чи цей сам законопроект її вирішить, але я вас прошу в разі розробки і перегляду всіх пільг, треба враховувати наявні можливості і ресурси. І коли буде комплексний підхід, треба дійсно дивитися, чи в нас є можливість забезпечити цю гарантію, чи немає.

А в контексті цього законопроекту, асоціація його підтримує. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ви підтримуєте чи ні? Я не зрозуміла. Тобто землі нема, але в закон хай буде.

 

МИКОЛЮК Н. Законопроект  передбачає надання грошової компенсації замість отриманні земельної ділянки. Ми такий варіант вирішення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А гроші є!

 

МИКОЛЮК Н. Гроші за рахунок коштів державного бюджету передбачаються. Їх немає на даний момент, ми не бачимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, так що? Это называется: замените, будь ласка, землю на гроші. Землі нема і грошей нема, і давайте… (Шум у залі)

 

МИКОЛЮК Н. Ми ж говоримо в цілому про необхідність…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, так ви "за" чи "проти"? Ну, тобто це не є зрозуміло взагалі. (Шум у залі)

В мене така пропозиція: відхилити наразі законопроекти. Ну, ми зараз ще раз пройдемося. Просто щоб ми не повторялися і один перед одним розуміли, що в нас нема бажання в когось щось забрати. У нас є окремо прийнята програма дій уряду, у нас є в бюджетному комітеті розгляд бюджетних всіх там резолюцій і наразі  вже  безпосередньо бюджету на 2020 рік, що ми діємо в контексті уряду, але ми маємо зрозуміти тоді, що ми забезпечити… Зробимо запит до Міністерства фінансів і до Міністерства соціальної політики, щоб ми обрахували, скільки нам потрібно землі, житла, безоплатно яке ми маємо роздати, скільки нам потрібно пожиттєвих комунальних послуг, які ми оплачуємо за рахунок інших, тих, хто сплачує за комунальні послуги. Коли ми шукаємо, де в нас ще додатковий лаг зниження комунальних послуг, то він якраз і лежить у тому, що ми їх маємо сплачувати. І уряд теж проголосив стратегію, що ми маємо допомагати тим, в кого комунальні послуги 15 відсотків і більше займають в вазі, в доході його домогосподарства, в його родині.

Інша справа, що ми маємо поступово переходити до такого суб'єкту, як домогосподарство, і ви правильно сказали сьогодні, що ми ж не живемо один-на-один, ми розглядаємо один іншого тільки як фізичну особу, яка там потребує чогось. Насправді перше, хто нам допомагає виживати, – це наша родина і це наше домогосподарство, і ми туди маємо надати якісь пільги. І мабуть, що поверненням оцього неоподаткованого мінімуму ми маємо компенсувати все те, що в радянські часи ми називали "гарантіями", пане Григорію, або "соціальними пільгами", бо гарантіями насправді це не було, це тільки так називалося, що це "гарантія". Насправді пожиттєвих гарантій ніхто не дає. Там соціальна держава Нідерланди, чи північна там Данія, чи Швеція, вони всі є соціальними або там соціалістичними, але вони можуть… і вони обмежують навіть складні життєві обставини, коли вони допомагають. Ви знаєте, що там з дев'яти захистів лише по трьох, по п'яти складних життєвих обставин за рахунок державного бюджету.

Що це тягне за собою? Якщо ми забезпечуємо  всі соціальні виплати, то в цьому випадку ми вимушені навантажувати податками, і ви бачите, що сьогодні відбувається і в маленькому, і в мікробізнесі. Тому ми маємо в першу чергу відпрацювати те, про що каже Михайло Михайлович – компенсатори. Ми маємо їх отримати, а потім розподіляти, отримати економічне зростання, отримати деофшоризацію, і ці законопроекти винесені в першу чергу на розгляд, а ми вже – це наслідок розвитку економіки, ми наслідок того, як наповнюється державний бюджет. І про що ми тільки можемо говорити – про пріоритизацію оцих розподілів: скільки ми на "проїдання", умовно кажучи, так звикли в радянські часи казати, і скільки ми на розвиток будемо  пускати, і  скільки ми на майбутнє будемо пускати. Тому що  у нас є, наприклад, такий  вразливий… як діти  і діти з інвалідністю. Ми маємо дітям нашим  забезпечити рівний  підхід до  всіх можливостей, щоб вони вижили і залишилися. Ми ж не маємо тільки, як там люди, які підійшли до  похилого  віку, забрати  все це пільгами, навантажити наших дітей для того, щоб  вони бігли з цієї країни. Ми як генерація людей, які досягли  там 55 плюс, умовно кажучи,  ми маємо теж нести  відповідальність за те, щоб в цій країні залишалися  наші  діти.

Тому тут багато таких  політичних речей, але ми є наслідком соціальної-економічної позиції. І тому сьогодні  пропозиція - діяти в контексті  урядових програм, бюджету того, що  заплановано в Державному бюджеті, але започаткувати  оту системну роботу і комунікацію із суспільством.

Я абсолютно підтримую  і створення будь-яких  робочих груп, і круглих столів. Давайте ми заплануємо, я думаю, що ми можемо провести круглий стіл, який рекомендував  Михайло Михайлович наразі.  Я думаю, що ми маємо  провести комітетські слухання за  участю і  підготовленими документами   Мінфіну,  Міністерства соціальної політики, за  участю наших соціальних партнерів, які  кажуть, що в них немає і сьогодні  відсутній діалог з  урядом. Так, уряд займався  підготовкою  програми, і тому  ми пам'ятаємо, і  вчорашній наш  круглий стіл, про те, що нам потрібне  відновлення цих  тристоронніх  відносин.  І я обіцяю, що  Комітет соціальної політики і всі наші  народні депутати вам теж можуть пообіцяти, що  ми будемо рівновіддаленим центром  в трикутнику інтересів: держава, роботодавець, і найманий працівник, і суспільство як  таке, і домогосподарство. Ми будемо намагатися зробити все, щоб  у вас не було навіть там  якоїсь підозри, що  ми захищаємо когось там, державу,  наприклад,  чи там  роботодавця.   У центрі буде  стояти людина, про це наголосив…  і  урядова програма, що людина стоїть у центрі. Про це сьогодні  казала представник Уповноваженого з  прав людини, пані Олена Степаненко, вона казала   про те, що саме людина має стояти в центрі, і ми  все, що ми робимо, ми робимо   для людини для домогосподарства, не для того, щоб в когось щось забрати. І ми одночасно  першим питанням сьогоднішнім   вирішили проблему верифікації. Ми маємо те, що є, верифікувати, для того там щоб пошукати компенсатори. Ми маємо економічно розвиватися – там шукати компенсатори, деофшоризуватися – там шукати компенсатори, там, де є крадене, да, в першу чергу. І потім приймати ті закони, до яких, я думаю, що ми повернемося навіть за нашу каденцію.

 Тому в мене от таке прохання щодо 12-го законопроекту, який ми на заміну зробимо і комітетськими слуханнями щодо стану соціальної політики, і круглим столом, і іншими заходами, запитанням до Міністерства фінансів, щоб він порахував. А наразі пропонуємо відхилити законопроект...

 

_______________. Давайте повернемося обов'язково до розгляду цих питань, коли знайдемо гроші в бюджеті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, супер! Хто за таку пропозицію?

 

_______________. …але я думаю, що ми... Якщо відхилити - це означає, що ми похоронили ніби цю справу. Ви правильно сказали, що є можливість провести дискусії, обговорення і повернутися до цих питань, не відхилити, а перенести.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відкласти. Гаразд.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просто думаю, що ми повернемося до цього в наступному нашому сезоні, да, ну, то єсть до лютого ми навряд чи це питання вирішимо. І ми повертаємося, ніхто не заважає, да, давайте...

 

_______________. Як правильно, секретаріат: перенести чи відкласти?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як правильніше? Ми його не включаємо в порядок денний. Тому що комітет не готовий дискутувати це в залі. І нема жодного сенсу політику виносити у зал, бо ми фахово розглядаємо це питання. Наша фаховість, вона полягає в тому, що ми дивимося, що ми маємо надати, скільки є економічної можливості, і казати в зал, що воно готове, тоді, коли воно готове. Приймається?

 

_______________. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Тоді ми не включаємо до порядку денного, не рекомендувати включати до порядку денного цієї сесії. Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Одноголосно. Дякую, народні депутати.

І тоді ми йдемо в тому ж контексті по інших наших речах, але замінюємо оцими нашими заходами.

Пункт 13 не включаємо до порядку денного. Да? О'кей. Хто за, прошу проголосувати.

Пункт 14. Хто - за... (Шум у залі)

Ну, я вимушена зробити це теж. Тут у нас є альтернативний (2018), пані Королевська  просила розглянути, але в цьому випадку, якщо  він альтернативний він  разом знімається, пане Андрію.

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Пункт 15 - також це питання, да, пане Михайле Михайловичу?

Хто – за, прошу голосувати про невключення. Пане Вадиме, Михайло Михайлович, ви - за? Так. За?

 

_______________. Так. Звичайно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, за… що ми разом, що  ми робимо це так. 

Пункт 16  - також само. Прошу голосувати.  Одноголосно.

Пункт 17. Також голосуємо. Одноголосно.

Пункт 18. Пані Фріз  немає, ми його перенесли за її проханням.

Паступний пункт - це  пункт альтернативний (2046) пані Королевської. Переносимо.

І пункт 19 переносимо. І  20-й переносимо у зв'язку  з відсутністю доповідачів.

Так, у нас  залишилося лише одне питання: щодо пункту 22 - про створення Громадської ради. Чи є бажання у народних  депутатів виступити? Про створення Громадської ради …

 

_______________. Я вибачаюсь, я  би єдине хотів... (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, і в  мене прохання, Віталію,  може, треба окремо зустрітися для того, щоб ми аналітично  це підготували, щоб у нас  була не просто розмова, що  там грошей немає. Ми маємо порахувати,  скільки нам взагалі потрібно  на все, ми маємо  це  констатувати. Разом з Уповноваженим  із прав людини я зверталася вже і до Ради Європи для того, щоб  ми подивилися на те, що всі рішення  Конституційного Суду у нас вони  йдуть не в контексті  95 статті Конституції. Та розмова, яка наразі йде, і, наприклад, там  Європейська хартія - вона теж дозволяє  відступ від виконання прав за  всіма позиціями. Але якщо  є відступ, то цей відступ має бути узгоджений, і це має бути, і урядова  позиція, це  має бути і Верховної Ради позиція, і Президента.    

Тому ми маємо про це чесно говорити з нацією, це потребує дуже великої комунікації, в тому числі, і з суспільством. Ми маємо це зробити для того, щоб розмова була відверта. Тому лист такий до Ради Європи ми підготували, ми його ще не відправили, Інна в нас готує такого листа, і там є і звернення щодо 22 статті Конституції для… і там потрібна теж аналітика. Пане Віталію, я сподіваюсь, що ми разом це зробимо для того, щоб звернутися і до європейських органів, констатувати. Це незвичайна ситуація для Європи, такого не допускала жодна країна, коли порушуються надані якісь… ну, як пан Григорій каже "гарантії", я б все ж таки сказала, що ми не дискутували щодо термінів, що таке "гарантія", що таке "пільга", що таке "гідність життя". Ми вчора на круглому столі з профспілками казали про те, що таке "гідна праця". Ми взагалі не зверталися до Конституційного Суду  з питанням роз'яснити, а що таке "гідне життя". Нагадаю, що в Німеччині 50 роз'яснень Конституційного Суду, вони роз'яснюють для себе, що таке "гідне життя і в чому воно полягає, чи тільки в пільгах воно полягає чи в чому? Що має уряд для цього робити, що мають народні депутати для цього робити? Якщо ми не розв'яжемо, я не знаю, хто ще розв'яже в Україні оцей вузол, який з радянських часів ми розв'язали, і досі він не є розв'язаний.

Час… Гаразд! Я все-таки до Громадської ради повернуся. Ми  обов'язково це робимо? Ми робимо це разом, Михайло Михайлович. Це ж не те, що ми там кидаємо. Разом робимо з Міністерством соцполітики, з Кабміном, включаємо їх в трьохсторонні розмови, включаємо більш потужно соціальних партнерів для того щоб ми були співрадниками, щоб в нас не було такого, що хтось там  стоїть на якомусь… на якійсь стороні барикад.

Щодо Громадської ради – це теж інструмент спілкування з нашим суспільством. У попередні часи Громадська рада діяла, і я думаю, що Комітет із соціальної політики теж має показувати приклад, яким чином інформація… У нас не розбудована комунікаційна стратегія. Про це нам дуже часто наголошують і кажуть, що ви там щось приймаєте, про це ніхто не знає в суспільстві, що ви там робите. Громадська рада – це теж зібрання, де відбувається координація самих громадських організацій і розшаровується інформація, яку ми тут обговорюємо в комітеті. Є пропозиція за надати "о'кей", що ми створюємо.

Чи був час вивчити Положення про Громадську раду? Які пропозиції щодо цього питання? Просто надати "ок" і затвердити на наступному засіданні Положення? Бо сьогодні я бачу, що тут стоїть на затвердження не Положення, а просто питання щодо створення Громадської ради.

 

_______________. ... в проекті звучить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Затвердити положення?

 

_______________. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є зауваження у членів?

 

_______________. Немає.

 

_______________. Ми опрацювали, ми вважаємо, що....

 

_______________. … ви затвердите Положення. Може, тих стейкхолдерів, які будуть на цій площадці працювати, може, краще щоб вони подивилися на це Положення, можливо, щось запропонували?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Розширили.

 

_______________. Може, розширити, може, щось уточнити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема питань. Більше того, ваші можливості для оцієї комунікації, ваші пропозиції, ви ж знаєте...

 

_______________. За основу можна, якщо є напрацьований якийсь, за основу, да, тобто добро на створення, але дати можливість, щоб ті, хто буде на площадку приходити, теж побачили правила рівні, прозорі, абсолютно зрозумілі, і таким чином...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сто відсотків. Ні, дивіться, ми можемо зараз затвердити Положення. Я думаю, що в цьому питанні має бути злагода, і громадськість, яка буде приймати потім участь в Громадській раді, вона має бути дотичною. Ми знаємо як народні депутати всі проблеми щодо того, як, ну, супроводжують діяльність громадських рад. Ми пам'ятаємо постанову Кабінету Міністрів пана Яценюка, який обмежив кількість 35-ю учасниками громадськості, і це призвело до того, що іде боротьба щодо доступу туди. Тобто я думаю, що ви маєте обговорити для себе, чи потрібне, чи ні таке обмеження.

Як тільки ви знімаєте обмеження, якщо ми не маємо механізму доступу до такої Громадської ради, там більше ніж 35, чи якась інша величина, хочу я почути від вас як від громадськості вашу думку. Якщо ми кажемо, що там може бути безмежна кількість таких представників, то мені хочеться побачити тоді ваші пропозиції, як така велика громада діє.

А якщо там ми не можемо працювати із ста громадським об'єднаннями, то, таким чином, потрібно побачити механізм як відбувається оце каскодування. У вас є сторона профспілки, я так розумію, що вона там теж не до кінця сформована. І оце каскодування у вас, коли хтось підіймає думку знизу до верху, а якщо вона десь зверху вниз, і оця комунікація весь час двостороння, вона має бути вибудована.

Тому ваш досвід у вибудовуванні цієї комунікації… Бо вчора я  побачила там у вас у вас злагоду, ну, щонайменше там 50 відсотків людей одноголосно піднімали руку, 50 мовчали чи там казали, що вони "ні". І оці різні думки нам потрібні як застереження, як зауваження, їх потрібно чути. Може, менше чути навіть "одобрям-с", більше чути того, хто негативно висловлюється щодо якоїсь норми. Оця негативна реакція, вона дає можливість нам відпрацювали, дочистити якесь формулювання  до того, щоб воно для всіх вже підходило, а не просто відкидати і сказати: ну, от ти проти,  давай ми тебе не будемо враховувати. Оцей досвід, він потрібен для громадськості.

 

_______________.  Галина Миколаївна, мені здається, що можна взяти положення за основу, так би мовити, в першому читанні, опублікувати його на сайті, відповідно, Громадської ради і дати якийсь термін для обговорення.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Для зауважень.

 

_______________.  А потім зібрати ініціативну групу і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Олександре, за конструктив. От, мабуть, що це найбільш конструктивне. Ми приймаємо оце за основу, розміщуємо, як опрацьований документ розміщуємо на сайті Комітету Верховної Ради  із соціальної політики і захисту прав ветеранів, і далі отримуємо… надаємо скільки? Місяць? Достатньо чи менше? Достатньо. Місяць на опрацювання, і після того дивимося, як у нас там буде йти процес.

Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Дякую народним депутатам  всім за роботу, дякую всім стейкхолдерам, хто прийшов сьогодні до нашого засідання.

Пане Михайло.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Якщо можна, я хотів би ще хвильку увагу. Вельмишановна Галина Миколаївна, я хотів би продемонструвати, шановні колеги, яким чином діяла попередня влада. Минулого року представники громадської організації інвалідів шахтарської праці оголосили голодування, потім перейшли сюди. До них прийшов пан Розенко, тодішній віце-прем'єр, привів міністра соціальної політики Реву, вони цих людей зібрали, наобіцяли. Розпочався виборчий процес, цих людей викинули, і сьогодні вони залишилися з проблемою.

Вони знову два тижні назад тут просилися, хотіли оголосити голодування. Я з цими людьми домовився, кажу, "прийдіть, шановні представники, сюди, декілька хвилин, от хто з вас, з вашого дозволу, хай виступлять, висловлять своє бачення і свою біль.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не потрібно голодувати тільки, я прошу!

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Не треба. Я кажу, якщо дозволите...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

ЦИМБАЛЮК М.М. Хвилинку. Є тут… встаньте всі, прийшли шахтарі-інваліди. Декілька слів про проблему, і ми запропонуємо створити робочу групу, щоби вирішувати спільно ці питання, якщо нема заперечень. Так.

 

_______________. Можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, звісно.

 

_______________. Доброго дня всім... (Не чути)

 

_______________. Сядьте тут, щоб чути було, біля мікрофону. Так, включіть, будь ласка.

 

_______________. Добрий день всем! Мы представители шахтеров-инвалидов, пострадавших на производствах, и семей, погибших на производствах Украины.

Значит, Михаил Михайлович уже объявил, сказал о том, что мы объявляли голодовку, мы объявляли голодовку в этом году, в марте этого года вот. Но проблема в чем? Проблема в том, что есть Фонд социального страхования Украины, который платит нам регресс так называемый, да, это утрата, потеря трудоспособности вот. И у фонда при бюджете в 22 миллиарда возникает…

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Это на этот год, а я вам говорю про 18-й год, возникали проблемы с выплатами. Вот в прошлом году я был здесь на комитете, вот здесь сидела на этом месте, на моем месте сидела Королевская, задавала вопрос председателю, начальнику… исполняющему обязанности директора Фонда Нестерову Сергею Владимировичу. "Ваш бюджет?" Он говорит: "Двадцать два миллиарда". Она говорит: "Сегодня октябрь-месяц на дворе, а у вас уже не хватает денег на выплаты только регресса, да, семьсот восемьдесят миллионов, а еще есть машины, лечение и так далее. Вот куда деньги деваются?" Он молчит. Она говорит, тогда Каплин еще был, она говорит: "Сергей Николаевич, может, нам стоит взять посмотреть их бюджет, расходную часть?" Но дальше слов дело не пошло.

Вот поэтому мы предлагаем следующий вариант выхода из нашей ситуации: создать рабочую группу, посмотреть бюджет фонда, как тратятся деньги. Я вам могу так вкратце сказать, вот на сегодняшний день, 680 миллионов на этот год забито в бюджете фонда на то, чтобы с 1 марта всем пострадавшим разослать постановление фонда о том насколько ему сделан перерасчет. Ни в одной области, никому из пострадавших такое приглашение не было прислано, а деньги на это заложены – 680 миллионов. А в прошлом году было 1,5 миллиарда заложено. Но, кроме Луганской области, благодаря моим усилиям, ни одна область больше таких извещений не получила от фонда, вот вам... А если взять полностью бюджет посмотреть, то, извините, только в  этом году, нам здесь, вот мы поймали Реву, и он нам проговорился: 2 миллиарда украли. А потом, когда  мы  под видео, он сказал: "Я под видео таких вещей говорить не буду".

Поэтому мы предлагаем создать рабочую группу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Давайте це зробимо. Але хочу ще вам повідомити, не "але", а  при цьому, хочу вам повідомити, що  попереднє керівництво у Фонді соціального страхування знято, так  Віталій, уже…

 

_______________. Нестеров как был, так он и остался.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні призначено від  сторони Міністерства соціальної політики, там відповідає, там була…

 

_______________. Это управление фонда, а там в этом году  должен быть избран председатель от  государства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Крім того, я знаю, що помічники пана Арсенюка  Олега співпрацюють  наразі з Міністерством соцполітики  щодо  того, як має  змінитися  корпоративне управління у Фонді соціального страхування, там мають бути інші  представники. І перше, що вони будуть  робити: вони будуть дивитися, де і як потоки  грошові  виведені були  в попередні    часи. Це теж можна з'ясувати, тільки коли  туди зайдеш. От до мене зараз підійшла Елла Ковжарова – це   виконуючий обов'язки голови  секретаріату, - вона каже про те, що   казначейство не може їх контролювати, тому що це  структура і фонд, який  сьогодні керується трипартійною  системою, і там достатньо, може, профспілки, там   у них  є представник  свій  в управлінні, і вони  більше нам нададуть інформацію. Але ви стовідсотково праві, що потрібно робити  слухання, що потрібно  їх заслуховувати і робити  бюджетне  розшарування.

От ми  з Ольгою Макогон працювали в Державній службі зайнятості, ми намагалися розшарувати  фінанси всієї Державної служби  зайнятості в попередні часи. Ми говорили про те, що вони навіть і звітують не так, що їх можна зрозуміти, на що там гроші йдуть.  Нам же потрібно подивитися, кому  вони виплачують, на якій  території. Тобто там  потрібний такий  аналітичний аналіз, він не може  там робитися дуже швидко. Але  ви абсолютно праві, що таку треба аналітику  провести, чи аудування якесь провести. Теж  я  прошу попрацювати   секретаріату, яким чином  ми можемо з боку  комітету саме, які ми маємо повноваження для  того, щоб  провести не тільки аудит Фонду соціального страхування, але й провести  аналітичні дослідження. Колись так робив щодо "ПриватБанку" Національний банк України. Вони замовляли у іноземців такі дослідницькі фірми, які дивилися, яким чином ідуть фінансові потоки. Не просто аудит там щодо відповідності, а сенс  і аналітику, що там відбувалося.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може, до Кабміну звернутися за допомогою, для того щоб… і проговорити про план дій безпосередньо щодо Фонду соціального страхування. Нам прийдеться розбиратися наразі й тут. От що ми можемо пообіцяти, що ми будемо розбиратися.

 

_______________.  Но тогда вы просто ………

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але дивіться, скажіть, будь ласка, ви працювали на державних шахтах чи на приватних шахтах? На державних? Вони ще існують?

Дивіться, Цивільний кодекс дозволяє крім того, що є виплати у фонді соціального страхування, Цивільний кодекс дозволяє у разі, якщо перед вами зобов'язання щодо нанесення шкоди  вашому здоров'ю не виконаний фондом соціального страхування, звернутися з позовом безпосередньо до шахт. Я не знаю, які у вас там стани заборгованості заробітної плати, чи є в них там якісь ресурси, але закон дозволяє вам звернутися з позовом не тільки до ФСС, де там потрібно наводити лад, але й безпосередньо до підприємства.

 

_______________.  Галина Николаевна, это может касаться только тех, кто работает в настоящий момент. Мы в основном представляем неработающих, которых обслуживает фонд.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні!

 

_______________. Мы в основном представляем неработающих, которые обслуживают фонд.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні! Позовна давність щодо нанесення шкоди життю та здоров'ю необмежена, можу вам повідомити. Більше того, Цивільний кодекс надає можливість незалежно від того, чи страхувався цей ризик, чи ні, звертати такий позов безпосередньо на особу, яка вам нанесла таку шкоду, вашому життю та здоров'ю.

Якщо безпосередньо шахта нанесла вам таку шкоду, а ФСС не сплачує, то позов може йти безпосередньо без оцього посередника – Фонду соціального страхування. Є такі рішення щодо страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів, коли там страхова компанія щось не виплачує чи виплачує не в повному обсязі, то потерпілий в такій аварії звертається безпосередньо до того, хто є винуватцем  ДТП, і є прецеденти рішення вищого суду про те, що страховик, він лише тут посередник  щодо виплати, а безпосередньо відповідальність несе підприємство за цю шкоду.

Тому вас можуть посилати по великому колу з проблемами ФССу, корпоративного врегулювання. Доки тут все буде врегульовуватися, прямою винною стороною є роботодавець безпосередньо. Тому подивіться, це просто рекомендація, рекомендація, ну, з того, що ви можете там швидше отримати регреси, а потім хай вони там заліковуються, обліковуються як хочуть з Фондом соціального страхування.

 

_______________. Честно сказать, вы нам Америку открыли в этом вопросе, мы впервые об этом слышим.

Вот и, Галина Николаевна, чтобы не было никаких этих... вам передать официальное письменное обращение, где изложены все наши проблемы.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Ми цю роботу будемо робити також.

 

_______________. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, що завітали.

За те, щоб ми провели слухання, хто за це рішення, за включення до плану роботи... Створити робочу групу і включити до плану роботи комітету. (Шум у залі)

 Дякуємо.

(Загальна дискусія)