Веде засідання перший заступник голови Комітету ЦИМБАЛЮК М.М.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кворум є. Доброго дня і доброго здоров'я, колеги! Ми розпочинаємо засідання комітету. Галина Миколаївна Третьякова передавала всім вітання, вона сьогодні бере участь в Тристоронній контактній групі – це теж надзвичайно важлива зустріч. І я маю доручення від неї, я думаю, що колеги народні депутати члени комітету не будуть заперечувати, коли ми проведемо в такому складі сьогоднішнє засідання.

Колега Бабенко має долучитися до нашої роботи. Є підтвердження, що він на зв'язку?

Колеги, я би хотів, поки ще немає його на зв'язку, то можливо, ми приймемо рішення, що хтось буде виконувати обов'язки секретаря, так? Які є пропозиції?

_______________. Добрий день! Пропоную, як завжди, призначити Арсенюка Олега Олексійовича виконуючим обов'язки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олег Олексійович, немає самовідводу?

Хто за те, щоби колегу призначити секретарем сьогоднішнього засідання, прошу голосувати.

Хто – за ? Дякую.

Пане Арсенюк, будь ласка, приступайте до виконання обов'язків секретаря сьогоднішнього засідання комітету.

Виноситься, секретаріат пропонує, 19 питань. Щодо порядку денного в членів комітету немає заперечень, доповнень, зауважень? Немає? Тоді є пропозиція затвердити порядок денний і розглянути дев'ятнадцять питань і двадцяте – "Різне". Нема інших думок?

Хто за таку пропозицію, прошу голосувати. Хто – за?

АРСЕНЮК О.О. Одноголосно – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Переходимо до розгляду питань порядку денного.

Питання номер один щодо доцільності включення до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо перейменування Фонду соціального захисту інвалідів і приведення термінології у відповідність із законодавством у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю.

Шановні колеги, це сугубо технічний законопроект, але я хотів би, щоби представник Міністерства соціальної політики висловив свою позицію коротко. Будь ласка.

МУЗИЧЕНКО В.В. Доброго дня, шановні народні депутати, шановні учасники засідання комітету! Дійсно, так як сказав Михайло Михайлович, це ряд законопроектів, які було підготовлено Міністерством соціальної політики з метою приведення термінології і назви Фонду соцзахисту інвалідів до термінології, яка використовується відповідно в Конвенції ООН.

На сьогоднішній день ряд законодавчих актів уже приведені у відповідність, але, на жаль, назва основного органу, по суті, який забезпечує реалізацію таких прав осіб з інвалідністю, на сьогоднішній ще не приведено у відповідність до відповідної термінології. Тому міністерством було підготовлено ряд законопроектів – це законопроекти 3964, 3965 і 3966, 3967 – які передбачають зміни до певних актів законодавства, починаючи від кодексів і закінчуючи до профільного закону, з метою вирішенні цієї ситуації і відповідно перейменування фонду, що дасть можливість вже по суті, після прийняття відповідних актів законодавства, до приведення термінології у відповідність до міжнародних зобов'язань України.

Дякую і прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Віталію.

Чи є у когось ще думки щодо цього законопроекту у присутніх народних депутатів?

До речі, повідомляє секретаріат, що до нас долучився пан Бабенко, ми вас вітаємо. Якщо немає думок, вірніше зауважень щодо цього законопроекту, тоді пропозиція його підтримати і рекомендувати Верховній Раді щодо розгляду у сесійній залі.

СТРУНЕВИЧ В.О. Можна маленьке зауваження?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

СТРУНЕВИЧ В.О. Я би, по-перше, пропонував всі інші питання щодо перейменування пройти без обговорення. А з цього питання я би запросив нас всіх підтримати законопроект за основу та в цілому, щоб ми могли новий бюджетний процес вже розпочати з відповідною назвою, яка відповідає суті та змісту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Вадиме.

Чи є інші думки? Немає? Пропозиція слушна, зважаючи на початок бюджетного процесу, і є пропозиція рекомендувати Верховній Раді щодо прийняття законопроекту за номером 3964 в першому читані і в цілому.

Хто за таку редакцію, прошу голосувати. Включення до порядку денного.

Хто – за? Дякую.

Пан Бабенко.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

_______________. Михайло Михайлович, є пропозиція розглянути чотирнадцяте питання Ігоря Фріса про розгляд проекту Закону України про підстави та коло осіб, до яких застосовується амністія у 2020 році. Він просто зараз з нами і він може доповісти, за 20 хвилин у нього комітет, щоб автор розказав про…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, немає заперечень, так?

Тоді, пане Ігор, ми вас вітаємо. Прошу, це питання у нас чотирнадцяте. Тоді ми переходимо до чотирнадцятого питання порядку денного, яке…

_______________. І п'ятнадцяте теж.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І п'ятнадцяте, так, там два, я пам'ятаю. Чотирнадцяте – це щодо амністії, законопроект 3765.

З нами є на зв'язку народний депутат пан Ігор Фріс. Будь ласка, пане Ігор, як автор законопроекту.

ФРІС І.П. Вітаю, колеги, доброго дня! Дякую за те, що погодилися так швидко перенести розгляд моїх законопроектів. Ми з вами вже були учасниками розгляду попереднього законопроекту про амністію в 2020 році, на жаль, обидва законопроекти і мого авторства і авторства Кабінету Міністрів Комітетом з правоохоронної діяльності були відправлені на доопрацювання з якихось там політичних аспектів.

І враховуючи це, маючи на меті все ж таки скористатися тією гуманітарною функцією, якою наділені депутати Верховної Ради від імені держави, і маючи на меті скористатися загальновстановленим законом права щорічної амністії, моїм авторством у співавторстві з іншими (більше ніж п'ятдесят народних депутатів України) був запропонований до розгляду законопроект про підстави та коло осіб, до яких застосовується амністія в 2020 році.

Нами була проаналізована додатково отримана статистична інформація щодо кількості осіб, на яких прямо або опосередковано буде розповсюджуватися дія вказаного нормативно-правового акту. Відповідно до попередніх розрахунків, в разі прийняття вказаного законопроекту, підлягатимуть звільненню 1173 особи, які за формальними ознаками можуть підпадати під дію Закону про амністію. З кола цих осіб 77 осіб визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, необережним злочином, який не є особливо тяжким. А також особи, кримінальні справи стосовно яких, за зазначеними злочинами, розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили.

Враховуючи це, стосовно вказаних осіб ми надамо величезну допомогу судовим інстанціям, щоби ці справи не зависли в судах, і особи, які зараз, в зв'язку з ненабранням чинності вироку, не можуть приступити до виконання покарання, вказані особи за малозначністю так само були звільнені від покарання.

Дванадцять осіб відповідно до цього списку – це кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, а також вказаних осіб визнано винними у вчиненні злочинів, що є не обов'язково тяжкими, проти життя та здоров'я особи, та не є діяннями, передбачено частиною другою, третьою і четвертою статті 408, 410 і 411 Кримінального кодексу України. Ці особи захищали суверенітет і територіальну цілісність України, тобто, звісно, там не підпадають під дію особи, зазначені в частині четвертій 86-ї, на яких не розповсюджується амністія.

Велика кількість осіб, це 457 осіб з кола тих осіб, на яких міг би розповсюджуватися вказаний законопроект, – це особи, які підлягають звільненню від відбуття покарання на підставі статті 1-ї цього закону. Це вказані особи засуджені за злочин, що не є тяжким та особливо тяжким і не поєднані з насильством небезпечним для життя і здоров'я. І вказані особи, звісно, на них буде розповсюджуватися виключно якщо на день набрання чинності Закону "Про амністію", вони відбудуть не менше, ніж одну четверту призначеного строку основного покарання. Опять таки, на застосовується стосовно осіб, які там здійснили умисні, важкі або злочини проти життя та здоров'я особи.

166 осіб засуджені за умисні злочини, за якими законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 10 років. Опять таки, стосовно вказаних осіб, вони повинні відбути, на момент набрання чинності Законом "Про амністію", не менше половини призначеного строку покарання.

18 осіб засуджені за злочини, вчинені з необережності .

443 засуджених вже відбувають покарання у вигляді обмеження волі та інші покарання, не пов'язані з позбавленням волі, за злочини, що не є особливо тяжкими і не підлягають звільненню від відбуття покарання на підставі частини першої.

В загальному, шановні колеги, тільки в 2019 році в установах виконання покарань у нас майже 517 осіб, з них в слідчих ізоляторах і в управліннях виконання покарань – 198 осіб. Число випадків суїциду так само збільшено. Враховуючи це, гуманізація, яку ми пропонуємо Верховній Раді і українському суспільству, якраз і надає можливість, враховуючи основні засади 92 статті Конституції України, яка говорить щодо прояву гуманізму держави у сфері виконання покарань, надає можливість нам застосувати амністію для дуже малого, дуже обмежено кола осіб, які в той чи інший спосіб вчинили, дійсно, злочини, але які і відбули покарання одну четверту або відбули половину покарання і їхні злочини не є особливо важкими.

Враховуючи це, мені би хотілося, щоб як і в попередній раз, комітет підтримав вказаний законопроект як такий, який направлений на гуманізацію нашого суспільства, на можливість застосування до осіб, які в певній частині відбули покарання, такого акту гуманізації як амністія, який надається державою. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Ігор.

Насправді комітет наш не є головним в розгляді цього питання, але законопроект є соціальним і пан Ігор чітко висловив категорії тих громадян, які підлягають під цю амністію. Це, до речі, звична практика, коли держава, Верховна Рада від імені держави, приймає такі законопроекти і таким чином дає шанс людям стати на шлях виправлення. А з іншого боку, розвантажує пенітенціарну систему, яка в непростий період коронавірусу теж працює в складних умовах.

Через те є пропозиція підтримати автора і рекомендувати Верховній Раді, чи основному комітету щодо розгляду, чи включення в порядок денний цього проекту Закону за номером 3765. Нема інших думок? За основу.

Хто – за, прошу голосувати.

Пане Бабенко.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І ще один законопроект авторства пана Фріса за номером 3978 – це п'ятнадцяте питання. Будь ласка, вам як автору, коротко по суті.

ФРІС І.П. Законопроект пропонується вашій увазі про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо забезпечення соціальних прав окремих категорій осіб.

Шановні колеги, вказаний законопроект було розроблено з метою забезпечення постійних гарантій захисту прав фізичних осіб, які перебувають у відпустці в зв'язку з вагітністю та пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та у зв'язку з усиновленням дитини та особи, які виховують дитину з інвалідністю, будь-якої групи інвалідності та відповідно до закону отримують державну соціальну допомогу.

Вказаним законопроектом пропонується до певних категорій осіб надати можливість застосовувати відповідні пільги і додаткові виплати певній категорії осіб до досягнення дитиною трирічного віку, до інших категорій осіб – до досягнення дитиною 18 років. Пропонується доповнити перелік випадків, в яких особи звільняються від сплати за себе єдиного соціального внеску, а саме, якщо це особи, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю, як я вже зазначив, у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку та у відпустці в зв'язку з усиновленням дитини та особи, які виховують дитину з інвалідністю будь-якої групи та відповідно до закону отримують державну соціальну допомогу, дозволити вказаним особам не сплачувати єдиний соціальний внесок до досягнення відповідного віку вказаного дитини.

Метою вказаного законопроекту є дотримання забезпечення конституційних гарантій захисту права осіб, які перебувають у відпустці і відповідно тих всіх випадках, які попередньо мною були озвучені, щоби не затягувати час. Пропонується проектом доповнити перелік випадків, викладених в частині четвертій статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування": відпустками в зв'язку з вагітністю та пологами, відпустками в зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення трирічного віку, відпусками у зв'язку з усиновленням дитини та відпусток у осіб, які виховують дитину з інвалідністю будь-якої групи інвалідності та відповідно до закону отримують державну соціальну допомогу.

Вказаний законопроект не потребує додаткового навантаження на державний та місцевий бюджети і має на меті знов таки провести певну соціалізацію відповідних виплат і надати гарантії вказаним особам щодо забезпечення їх соціальних прав та можливості не сплачувати за себе, якщо вони дійсно таке сплачують, відповідних платежів до державного бюджету. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

Хто Мінфін у нас представляє, прошу висловити свою позицію стосовно законопроекту 3978.

БОНДАР Д.С. Профспілки підняли руку, хочуть висловитися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бачу, профспілки хочуть висловитися. Будь ласка, хто в нас представляє сьогодні.

БОНДАР Д.С. Шубін.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Шубін є?

БОНДАР Д.С. І Мінсоцполітики підняли руку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіться, будь ласка, профспілки, пане Шубін.

ШУБІН О.О. Я перепрошую. Шановний Михайле Михайловичу, шановні народні депутати, ми опрацювали поданий шановним паном народним депутатом проект закону і в цілому ми його вітаємо як такий, що поліпшує становище громадян.

Проте, хочемо звернути увагу на один нюанс. Коли мова йде про догляд за дитиною віком до трьох років, соціальні внески для такої категорії осіб сплачуються і відповідно страховий стаж зараховується, то відповідно до чинного законодавства зарахування страхового стажу при наданню пільги без сплати єдиного соціального внеску для інших категорій, які згадані, зокрема, ті хто доглядає за дітьми з інвалідністю і так далі, не передбачається. Тобто якщо не внести в проект додаткові положення, то не буде зараховуватись страховий стаж для такої категорії осіб, відповідно він не буде враховуватись при обрахунку пенсій і їм не буде надаватися будь-який вид соціального страхування, хотілося б на це звернути увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олександре.

Пане Віталій Музиченко, Мінсоцполітики.

МУЗИЧЕНКО В.В. Я хотів також по суті підтримати позицію профспілок і зауважити на тому, що для окремих категорій одержувачів соціальної допомоги, так як Олександр Олександрович і зазначав, це, допустимо, допомога при народженні дитини, сплачується соціальним захистом єдиний соціальний внесок в мінімальному розмірі. Відповідно ці громадяни набувають страхового стажу і це впливає на визначення страхового стажу під час призначення пенсії.

Якщо прийняти законопроект, який пропонується, то відповідно за період, коли фізичні особи-підприємці перебуватимуть у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, і які будуть здійснювати догляд за дитиною з інвалідністю, за них не буде сплачуватись єдиний соціальний внесок, тому що законопроект передбачає звільнити їх від такого обов'язку, і відповідно, це вплине на визначення страхового стажу в майбутньому. Тому ми також вважаємо, що цей законопроект потребує доопрацювання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Віталій.

Я хотів би, щоб…

ФРІС І.П. Дозвольте, Михайло Михайлович, секунду просто. Я би хотів, щоби шановні колеги звернули увагу на прикінцеві норми статті 4, в яку ми вносимо відповідні зміни, там вже зазначено, що вказані норми розповсюджуються на осіб, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. І в кінці цієї норми зазначено, що такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови іх добровільної участі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Я, в принципі, погоджуюся з шановними колегами про те, що імператив цієї норми унеможливлює, скажемо так, автоматичне нарахування їм відповідного трудового стажу. І погоджуюся, що необхідно буде до другого читання напевно що подати додаткові пропозиції щодо врахування цієї норми, щоби вона розповсюджувалася однозначно, якщо вони будуть платниками вказаних соціальних виплат. Але якщо ми дискрецію подивимося цієї норми, то нею знову-таки таки передбачено, що якщо добровільно воно вже сплачено, то вказані особи не будуть обмежені в нарахуванні вказаного трудового стажу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Ігор.

Шановні народні депутати, прошу висловлюватися і будемо виходити на голосування.

_______________. Ще раз добрий день. Ну як автор сказав, що цей законопроект не буде впливати на бюджет, а точніше, бюджету ми не будемо мати, але за даними Міністерства фінансів і Пенсійного фонду, ми втратимо надходження до бюджету. Це так же, ми правильно розуміємо?

ФРІС І.П. Вказаний законопроект не призведе до жодних втрат державного і місцевих бюджетів, вони є платниками, це не бюджетні надходження.

_______________. Я не про втрати, а я про надходження до бюджету, до "доходів з загального страхування". Тут також написано, що "зменшити надходження до бюджетів". А, так, я вибачаюсь. Немає більше зауважень.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, наш комітет не є головним, зважаючи що автор основною своєю метою ставить захист соціальних верств населення, а в даному випадку підтримку тих жінок, які народжують і виховують дітей, є пропозиція рекомендувати основному комітету щодо включення в порядок денний і прийняття за основу законопроекту 3978.

Інших пропозицій немає? Хто за таку пропозицію, прошу голосувати.

Хто – за? Пан Бабенко.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Утримались? Один. Проти? Немає. Дякую. Рішення прийнято.

Дякую, пане Ігор. І бажаю вам подальшої плідної праці.

ФРІС І.П. Дякую, колеги. Гарної роботи. До побачення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До побачення.

Шановні колеги, повертаємося до розгляду питань порядку денного, ми з вами розглянули перше. І зараз на ту саму тему – щодо технічних законопроектів, пан Музиченко вже висловився, другим в порядку денному стоїть законопроект Кабінету Міністрів за номером 3965 (комітет не головний) щодо внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо перейменування Фонду соцзахисту інвалідів і приведення термінології у відповідність з законодавством у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю.

Ми приймали рішення, пан Струневич вносив пропозицію ці питання приймати без обговорення.

Є пропозиція підтримати щодо включення в порядок денний і прийняття за основу законопроекту 3965. Немає інших пропозицій?

Хто – за таке рішення?

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можемо і в цілому? За основу і в цілому. Немає заперечень?

Хто – за, прошу голосувати.

Пан Бабенко.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Утримались? Проти? Одноголосно. Дякую, колеги.

Третє питання поряду денного. Законопроект за номером 3966 щодо внесення змін до статті 165 Податкового кодексу України щодо перейменування Фонду соціального захисту інвалідів.

Є пропозиція рекомендувати Верховній Раді або головному комітету щодо включення в порядок денний і прийняття за основу і в цілому законопроекту 3966.

Хто за таке рішення, прошу голосувати.

Хто – за?

Бабенко.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Утримались? Проти? Рішення приймається одноголосно.

І четверте питання порядку денного. Законопроект за номером 3967 про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо перейменування Фонду соціального захисту інвалідів.

Є пропозиція рекомендувати головному комітету щодо включення в порядок денний питання за номером 3967 і прийняття його за основу та в цілому.

Хто за таку пропозицію, прошу голосувати.

Хто – за? Дякую.

Бабенко.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Утримались? Проти? Рішення приймається одноголосно.

Переходимо до розгляду п'ятого питання порядку денного. Законопроект за номером 4048 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини. Автор Кабінет Міністрів, комітет не головний.

Будь ласка, просив би Міністерство юстиції представити законопроект.

БОНДАР Д.С. Немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає в нас?

БОНДАР Д.С. Вони підключались, але щось нас або не чують, або… ну в нас і чути і видно, не виходять на зв'язок.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Микола Бабенко, ви готові проінформувати від комітету про цей законопроект?

БАБЕНКО М.В. На жаль, дуже поганий зв'язок і я попросив би Данила прокоментувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз питаю, чи є представник Міністерства юстиції? Бачите, це так представники Кабінету Міністрів відстоюють інтереси виконавчого органу влади.

Данило, будь ласка.

БОНДАР Д.С. Коротко я зазначу, на виконання рішень Європейського суду Кабінетом Міністрів розроблено законопроект щодо внесення змін до ряду законів України.

Що стосується питань нашого комітету, то вносяться зміни до Закону "Про транспорт" та Закону "Про вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)". Запропоновані зміни можуть бути підтримані комітетом та вважаються за позитивні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно, дякую пане Данило.

Які запитання, думки у членів комітету?

БОНДАР Д.С. Там щодо проведення страйку, щоб не було заборони на підприємствах транспорту проводити страйки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, комітет не головний, але ми бачимо зауваження Мінінфраструктури та Офісу Генпрокурора, що зауваження не враховано. Може хтось з Мінінфраструктури свою позицію підтримати чи відстояти, чи спростувати? Будь ласка.

_______________. Добрий день! Шановний Михайле Михайловичу, шановні депутати, Мінінфраструктури вже висловлювало свою позицію з приводу внесення змін до статті 18-ї Закону "Про транспорт", до аналогічних законопроектів.

І хочу зауважити з приводу самого статусу та значення транспорту в розумінні самого закону, який визначає… (Не чути) …як одну з найважливіших галузей соціального і суспільного виробництва і покликане задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в перевезеннях.

Тобто поняття "національна безпеки" у нас розміщує в собі в тому числі і захист і інших національних інтересів, в тому числі і громадян. І тому ми вважаємо, що якщо буде бланкетна норма в Законі "Про транспорт" до закону, який встановлює порядок у врегулювання конфліктів, це дозволить неоднозначне тлумачення в цій частині. У нас перелік особливо важливих підприємств в галузі економіки в тому числі вміщає в себе "Українську залізницю" та інші регіональні… Тому якщо, наприклад, буде якась ситуація, в даному випадку це може суттєво вплинути на інтереси суспільства в цілому.

Крім того, в даному випадку, частина третя, вірніше друга 24 статті Закону про врегулювання конфліктів, знову ж таки досить однозначно зазначає перелік заборону щодо вчинення цих страйків. В тому числі з приводу діяльності Національної поліції, органів прокуратури, суд, державних органів державної вади. Вважаємо, що аналогічна норма повинна бути більш детально виписана саме в частині транспорту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую вам за позицію.

У нас ще хтось хоче висловитись? Данило, включіть.

БОНДАР Д.С. Громадська рада при Комітеті соцполітики.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, представник Громадської ради.

ЛАТИШ В.А. Доброго дня, шановний Михайле Михайловичу! Доброго дня, шановні народні депутати! Голова Громадської ради при Комітеті соціальної політики.

У нас є пропозиція щодо цього законопроекту в частині страйків на транспорті і ми хотіли би його підтримати в цій частині. Бо було рішення Європейського суду з прав людини, який ухвалив, що заборона страйків на транспорті є порушенням Конституції України. І хочу ще сказати, що ця справа називається "Веніамін Тимошенко та інші проти України". Веніамін Тимошенко є членом нашої Громадської ради, адже він сказав, що це питання вже було узгоджено всіма зацікавленими сторонами ще два роки тому, тому ми просимо підтримати саме в цьому контексті.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за позицію Громадської ради.

Народний депутат Волинець.

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Михайло Волинець голова Конфедерації вільних профспілок України. В даному випадку представнику Громадської ради я дякую за те, що нагадав, що Веніамін Тимошенко, організація, яку він очолює, структуровано в нашій Конфедерації, при підтримці Гельсінкської групи, інших громадських організацій і рухів, виграв рішення Європейського суду і це відбулося вже декілька років назад.

На жаль, і це якийсь позор для нас, що в парламенті це питання не вирішено, і тому прошу, колеги, сьогодні проголосувати і підтримати. Це чиста дискримінація для окремих працівників, наприклад, на залізниці, в авіації і так далі, ніде такого в світі немає.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, які пропозиції? Підтримати? Рекомендувати головному комітету щодо розгляду цього питання в сесійній залі щодо включення в порядок денний і прийняття його за основу. Так, інших нема пропозицій?

Хто – за, прошу голосувати? Проти? Утримались? Одноголосно.

_______________. А пан Микола?

БОНДАР Д.С. Відключений, мабуть, зв'язок пропав.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кворум у нас є. Дякую.

Переходимо до наступного шостого питання порядку денного. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів держави щодо підвищення рівня соціального захисту шахтарів та членів їх сімей, за номером 3230, авторства Тимошенко, Волинця та інших. У нас представник від авторського колективу Михайло Волинець і є пропозиція запросити його до слова. Будь ласка, пане Михайло.

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Дякую, шановний Михайле Михайловичу. Оскільки Юлія Володимирівна, як розробник законопроекту, знаходиться зараз на лікарняному, вона доручила мені як одному з учасників розробки цього законопроекту доповісти тут перед вами на комітеті про те, що цим законопроектом відновлюється частина пільг для шахтарів з видобутку вугілля, залізної руди, цирконію, кольорових металів, уранової руди і так далі, інших корисних копалин (тут все перераховано), а також для представників гірничо-рятувальних служб.

Передбачається відновити пільгу, яка чомусь була втрачена в останні роки – це зменшити податок на доходи фізичних осіб, це називається "подоходний дохід", до 10 відсотків. Це перше питання.

Наступне питання. Встановити стипендію для шахтарів, які відпрацювали три роки під землею і захотіли бути студентами і навчаються у вищих навчальних закладах на стаціонарі. І наступне – також встановити стипендію для дітей шахтарів, батьки яких відпрацювали під землею п'ятнадцять років, або для дітей тих шахтарів, які загинули на роботі, в підземних умовах на роботі.

Тепер наступне. Передбачається також встановити академічну стипендію. Крім того передбачається збільшити виплати сім'ям шахтарів, які втратили годувальника – це в тому випадку, коли людина загинула, а членам сім'ї надається відповідна фінансова допомога, пропонується збільшити її з трьох до п'яти мінімальних прожиткових мінімумів. А в тому випадку, якщо людина втратила працездатність, то в даному випадку передбачається для членів сімей допомога в розмірі прожиткового мінімуму.

Наступне. Також передбачається збільшити пенсію шахтарям, які пропрацювали в підземних умовах не менше п'ятнадцяти років, це було колись спірне питання і це було в попередньому законі і виконувалось. Хтось пропонував десять років, хтось пропонував двадцять, а ми знайшли компромісне рішення, як в попередньому змісті діючого закону – п'ятнадцять років. Для чоловіків - п'ятнадцять років, а для жінок, які пропрацювали під землею, – не менше семи з половиною років. Ну от, наприклад, мінімальна пенсія тут пропонується, збільшити мінімальну пенсію з відповідною прив'язкою до механізму нарахування, з 5 тисяч 136 гривень до 8 тисяч 560 гривень. Крім того передбачається підняти пенсію для шахтарів, які також пропрацювали довгий час під землею, тут механізм також пропонується.

Я хотів би сказати, що пропонується доопрацювати нам цей законопроект, бо зараз виникла така ситуація, коли шахтарі в місті Кривому Розі два тижні знаходяться в підземних умовах, протестують. Наприклад, підземні стволові, їх лишили в списку номер 2, і ще п'ять професій підземних працівників лишили в списку номер 1. Наприклад, жінки, які мали б вийти на пенсію в 45 років, мають відповідний стаж, але там рік-півроку цього стажу недоотримали, тепер вони мають піти на пенсію на загальних умовах в 60 років. Це якийсь просто абсурд і хто вчинив таке проти людей, мені незрозуміло. Тут ще пропонується ціла низка інших законодавчих актів.

І тепер наступне. Я зараз кожну хвилину, Михайле Михайловичу, і ви бачили, колеги, кожну хвилину вибігаю і відповідаю на телефон. Ті шахтарі, які знаходяться під землею, сьогодні двох видали на поверхню обманним шляхом, а можливо, застосовували силу на шахті "Тернівська". І працівники Служби безпеки в Дніпропетровській області на шахті проводять слідчо-процесуальні дії. Вони не мають згідно закону проводити такі дії на підприємстві з шкідливими умовами, а лише в офісі Служби безпеки України.

Наступне. Зараз також мав дзвінок, перевіряю інформацію, що на шахті "Гвардія" силовики спустилися в шахту, а вони не мають права туди спускатися, бо це небезпечні умови і вони не мають спеціальної підготовки там бути. І вони пов'язали сигналістку і видали силою на поверхню ще двох шахтарів, які знаходяться в стані протесту.

Михайло Михайлович, ви генерал-лейтенант, ви розумієте, що чиниться беззаконня. Але чому це відбувається, чому ці конфлікти і люди під землею? Тому що низька зарплата – це раз, люди вимагають зарплату. Але ж люди вимагають там і повернути список 1 і 2. Хто їх лишив цих пільг? А так само, чому знецінилась пенсія шахтарів?

І візьмемо приклад вугільної галузі. Тільки за останній рік на тринадцять тисяч зменшилась кількість працівників вугільної галузі. А як ми знаємо, що в нас запаси вугілля в Україні – це єдиний власний енергоносій. Запаси вугілля, якщо ми будемо видобувати в таких же об'ємах зараз, вистачить на 830 років видобутку. Але ми залежні від країни-агресора по постачанню природного газу, нафти, урану, зберігання ядерних відходів, потім мазуту і багато інших речей, які купуємо в три дорога, а тепер уже і електроенергію з Росії отримуємо і вугілля газової марки, яке туди потрібно.

Нам необхідно забезпечити енергетичну безпеку держави, а тим самим для забезпечення цього необхідного заходу, нам необхідно закріпити кадри на шахтах, щоб люди отримували достойну заробітну плату, шахтарські міста процвітали і люди не покидали нашу країну і не виїжджали за кордон.

Тому прошу підтримати цей законопроект, повернути ті пільги, які були в попередньому законопроекті. Я пам'ятаю, я тоді його розробляв і за великої підтримки Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко. Я вам дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Михайло.

Шановні колеги, питання справді надзвичайно актуальне і болюче. Більше того, ми чули з вами, два тижні назад на шахті "Надія", це Соснівка Львівської області, шахтарі спочатку п'ятдесят, а тоді двадцять осіб знаходилися під землею із-за невиплати півроку заробітної плати.

Вдалося знайти з людьми, тобто з шахтарями, компроміс, їм пообіцяли, вони піднялися з забою, члени родин пішли до обласної адміністрації Львівської, виплатили з 55 мільйонів заборгованості, виплатили 5 мільйонів, тоді ще 3 мільйони з Калуша поступило за продукцію, але сьогодні заборгованість зросла вже до 60 мільйонів, тому що є вже за серпень місяць не виплачена зарплата.

Тобто актуальність сьогодні надзвичайно висока і більше того, ми не чуємо пропозицій Прем'єра і Кабінету Міністрів – а що робити взагалі з вугільною галуззю. Цей, справді, законопроект діяв, діяв 2008-й, 2009 рік, потім його, тільки прийшли, припинили або скасували.

Я просив би, щоби зараз висловилося Міністерство фінансів, Мінекономрозвитку, які проти. Але пояснили причину: чи це погоджена позиція з Прем'єром і з профільним міністерством, чи це основне буде зараз, що це додаткове навантаження на бюджет. Прошу висловити свою фахову і державницьку позицію.

Будь ласка, Мінфін, пані Рожкова Людмила Міністерство фінансів, може долучитись?

БОНДАР Д.С. Вона з нами, є, але…

_______________. Не чує може?

БОНДАР Д.С. Та чує, всі чують нас.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Міністерство економрозвитку – Олександр Красуля і Кузовий Юрій.

БОНДАР Д.С. Є обидва.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, висловіть позицію свою.

КУЗОВИЙ Ю.В. Я попрошу пана Олександра висловитись...  (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Красуля.

КРАСУЛЯ О.І. Олександр Красуля… (Не чути) ….до законопроекту 3826… (Не чути)

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Дозвольте, я тоді скажу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. На цей рік не потребується додаткових коштів для виконання тих пунктів, які закладені в законопроекті. На наступний рік дійсно там необхідні будуть коши.

Але я хочу сказати, що ми знайшли механізм, ми пропонуємо Кабінету Міністрів розробити відповідні заходи та залучити кошти з тих підприємств, від тих власників, які приховують кошти в офшорах – це 18,2 мільярда. Ці гроші можна шляхом певних відповідних заходів з боку Кабінету Міністрів залучити до бюджету і таким чином виконати зміст цього законопроекту і допомогти людям отримати нарешті свої заслужені пільги.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, хто має бажання висловитись? Будь ласка.

ОСТАПЕНКО А.Д. Я скажу, ми вже до цієї теми колись зверталися, ми посилаємось на якісь кошти, яких у нас немає, які ми можемо десь залучити теоретично. Цих коштів немає, тому ми їх згадувати, що ми їх будемо залучати для виплати, ми не маємо права взагалі говорити про них.

Ще я хотів додати, якщо ми хочемо надавати пільги шахтарям, давайте їх надавати шахтарям, давайте їм надавати достойну заробітну платню. Але в певній мірі їх трансферувати на дітей шахтарів, які працюють, я б не став би, бо у нас певні категорії осіб також є і ми на їхніх дітей нічого не трансферуємо, ми зараз поділяємо дітей шахтарів на якихось, що вони кращі тому що вони діти шахтарів, а інших дітей ми оставляємо поза межами пільг. Тому якщо ми кажемо про шахтарів, давайте будемо шахтарям надавати гідні умови і гідну зарплату і поважати їх працю.

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Це лозунг.

ОСТАПЕНКО А.Д. Це не лозунг. Лозунг – це залучення коштів з офшорів, оце якраз і є лозунг, бо грошей немає. Вісімнадцять мільярдів в рік ви хочете знайти, а немає цих коштів. Це шахти там, де у нас шахтарі в забоях стоять, це які, державні, чи приватні.

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Шановний народний депутате! Мін'юст, Мінекономіки не заперечують. Не стидно заперечувати? Ви народний депутат, ви починаєте заперечувати…

ОСТАПЕНКО А.Д. Ви перекладаєте певні зобов'язання з власника на державу.

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Навіщо ви це робите?

ОСТАПЕНКО А.Д. Це не я роблю, а це ви робите.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, є позиція Міністерства соціальної політики. Віталій Музиченко заступник міністра, будь ласка.

МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую. Я хотів би підтримати тут Анатолія Дмитровича, який тільки що висловлювався щодо цього законопроекту. І доповнюючи до того, що говорив пан Волинець, я хотів би звернути увагу ще також на те, що збільшується цим законопроектом, пропонується збільшити розмір спеціальної стипендії фактично в три рази і це потребуватиме коштів більше, ніж в три мільярди гривень на рік, які на сьогоднішній день в тому числі і в проекті закону, і на 2020-й і на 2021 рік не закладені, їх немає просто.

Друге питання – це те, що відновлюється по суті величина оцінки отого стажу набутого з 1 до 1,35 відсотка. По суті, це повернення для конкретної категорії до тієї системи, яка була і ще 5 років тому назад діяла у нас в країні. Тут я хотів би звернути увагу на те, що ми йдемо шляхом уніфікації пенсійного забезпечення і ми з вами на комітеті обговорювали вже питання суддівських винагород і пенсій, прокурорських і так далі.

А тут ми говоримо про те, що з однієї сторони ми за те, щоб підходити з уніфікованої точки зору і вибудувати правильні, раціональні і зрозумілі підходи щодо пенсійного забезпечення. Разом з тим, пропонуємо по окремим категоріям все ж таки громадян встановлювати певні преференції чи окремі умови для забезпечення відповідно визначення пенсії, її розміру і так далі. Тому з точки зору того, що цей законопроект і соціально і фінансово не забезпечений, ми його підтримати не можемо.

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Михайло Михайлович, дозвольте…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дозвольте, я.

Пане Віталію, я почув вашу думку, але я хотів би, щоби ви справді підходили однаково до всіх. То хай тоді Кабінет Міністрів виступить з законодавчою ініціативою щодо обмеження пенсій суддям, прокурорам і іншим категоріям, тоді я буду розуміти, що ви підходите однаково до всіх.

Я вважаю, що отакі законопроекти мають бути дискусійними в сесійній залі і в присутності і за участі Кабінету Міністрів, але щоб в такому великому колі, бо в іншому разі, ми десь з вами між "красивими і розумними". А завтра нам їхати до шахтарів, мене вони запросили на суботу, то я візьму записи цього комітету і продемонструю на шахті "Надія". Ну це ж не підхід. Давайте, якщо винесемо цей законопроект в сесійну залу і тоді український народ і шахтарі побачать, хто живе за рахунок яких коштів.

Я ще раз, я з вами погоджуюсь, пане Віталію, в тому, що давайте підходити до всіх однаково. Нема пільг, давайте список суддів, починаючи з Конституційного, їхня зарплата і їхня пенсія, список членів наглядових рад державних підприємств, їхнє громадянство і їхня зарплата; список прокурорів, які сьогодні працюють на посадах, отримують більше ніж ви, а дехто тут як разом взяті і пенсію одночасно. То давайте, можливо, ми будемо до всіх однаково. Вибачте за емоційність, але я справді запрошений на шахту "Надія".

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Михайле Михайловичу, дозвольте. Я вам дякую, що ви помітили цю маніпуляцію з боку Мінфіну, автор законопроекту тут не намагається збільшити пенсії величезні прокурорам, суддям і так далі, як Мінфін чомусь це згадує.

_______________. Це не Мінфін, це Мінсоц.

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Мінсоцполітики, тим більше, Мінсоцполітики – це позор.

Тут пропонується збільшити коефіцієнт страхового стажу з 1 до 1,35 підземним працівникам. Нагадую, що ті шахтарі, які зараз страйкують…

_______________. Повернути.

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Тим більше, повернути цю пільгу. Ті шахтарі, які зараз страйкують в підземних умовах на чотирьох шахтах Криворізького залізорудного комбінату, в них зарплата на руки в п'ять-шість тисяч, в інших професіях – в шість-дванадцять тисяч, в підземних жахливих умовах.

Чи ви не знаєте цього, чи ви живете на Місяці і не розумієте, що там відбувається просто гуманітарна соціальна катастрофа? Тоді туди поїдьте. Я з представниками Мінекономіки туди їздив, вони все бачили, тому вони не стали тут сьогодні так себе вести.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я просто вважав, що винесення такого законопроекту, можливо, спонукало б Міністерство вугільної промисловості, а зараз це енергетики, хоча би підготувати план розвитку або модернізації вугільної галузі в Україні. Шахтарі не знають, куди ми рухаємося: чи ми йдемо шляхом закриття шахт – це теж варіант. Тоді де інфраструктура, хто буде утримувати і де тим людям працювати? Чи ми йдемо сьогодні… Один із народних депутатів говорив про шахту "Нововолинська" – це єдина шахта, яка будується в Україні. Теж Міністерство енергетики не має навіть бачення, ні Прем'єр, чи її завершувати, більше мільярда державних грошей народних.

Тобто мова іде про те, що сьогодні потрібна комплексна програма. Шахтарі вимагають. Перше – якщо ви опускаєте їх в шахту, то дайте зарплату. Якщо закриваєте шахту, то дайте порядок денний. Через те, я думав, що саме так… Але дискусію на цьому ми будемо завершувати.

Є дві пропозиції…

______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

______________. Як сказав шановний колега Волинець, що треба трошки доопрацювати цей законопроект. Я б пропонував би його повернути на доопрацювання…

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Я не просив цього робити. Я говорив, щоб це між першим і другим читанням зробити. Доопрацювати, але більш в скорочені терміни, і винести розгляд цього законопроекту на наступний комітет. І в принципі проголосувати його.

(Загальна дискусія)  

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми не головні. Ми маємо просто висловити свою позицію. Було дві пропозиції.

Я висловлююсь, щоби рекомендувати головному комітету все-таки його рекомендувати для розгляду в сесійній залі і прийняти за основу.

А друга пропозиція щодо повернення його автору на доопрацювання. Так? Тоді голосуємо в порядку…

Бабенко є, так?

Хто за першу пропозицію, щоб рекомендувати і винести в сесійну залу і проголосувати в першому читанні за основу, прошу голосувати.

Хто – за?

Бабенко.

БАБЕНКО М.В. Утримався.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Утримався.

Хто – проти? Хто – утримались? 1 – за, 5 – утримались. Дякую.

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Ми бачимо антисоціальних депутатів в антисоціальному комітеті.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді другу пропозицію ми голосуємо щодо повернення автору законопроекту на доопрацювання. Номер законопроекту 3230. Хто за таку пропозицію, прошу голосувати.

Хто – за?

Пан Бабенко.

БАБЕНКО М.В. За.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді вже і я – за.  

Одноголосно.

Дякую, пане Михайло. Ми спільними зусиллями… У нас депутати люди, які теж переживають за результати в тому числі шахтарської праці і соціальний захист їхніх родин. І ми будемо спільними зусиллями відстоювати вашу позицію, щоби цей законопроект мав шанс проходження в сесійній залі.

Дякую.

______________. Михайло Михайлович, я хочу сказати нашим колегам, що ми його не погіршимо, ми його покращимо. Ми додамо туди ще список нових льгот.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Ми вам бажаємо успіху і надалі відстоювати інтереси шахтарських колективів.

         Шановні колеги, переходимо до наступного питання, восьмого… Сьоме? Так, сьоме. Про внесення змін до Закону України "Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці (№ 173 1992 року) про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця" (№ 3332) (автор – Волинець Михайло). Будь ласка.

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Михайло Михайлович, я уточнення дам. Я перший записаний, можна мене подавати як автор. Ви співавтор, ми разом з вами розробляли цей законопроект.

Дійсно, ви сказали, що вона ратифікована, ця конвенція, в 1992 році. В даному випадку мова йде про другу частину конвенції. Ми з вами пропонуємо ратифікувати третю частину цієї конвенції.

Про що іде мова? Дуже часто люди залишаються без роботи. Ну, люди залишаються не тільки без роботи, вони залишаються і без зарплати, їхня зарплата не захищена в тому випадку, коли підприємство визнається банкрутом. І це різні можуть бути ситуації. Є різні роботодавці, навмисно банкрутять одне підприємство, людей роблять нищими, друге, третє і  держава не захищає. Держава має захистити людей. Або так трапилось, що підприємство збанкрутіло не з вини роботодавця. Тому передбачено, щоб ми ратифікували цю конвенцію, а Кабінет Міністрів розробив відповідні заходи.

Скільки вже круглих столів було проведено в Україні за участі роботодавців, органів влади, профспілок. На яких тільки рівнях це питання не обговорювалось, і вже навіть на Генеральних сесіях МОП, на різних комісіях, а це питання залишається не розглянутим і не прийнятим.

Отже, я пропоную в даному випадку прийняти рішення на соціальному комітеті про ратифікацію частини третьої Конвенції № 173, прийнятої від 1992 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пан Михайло.

Представник Мінфіну, будь ласка. Пані Рожкова Людмила.

______________. Її вже немає. Відключилась.

ГОЛОВУЮЧИЙ. На зв’язку немає?

Мін’юст, бачу, маєте зауваження.

______________. Мінек просить виступу. І Уповноважений з прав людини.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто?

______________. Міністерство економіки і представник Уповноваженого з прав людини.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Міністерство економіки. Олександр Красуля, так?

______________. Ні, Кузовий.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Юрій.

КУЗОВИЙ Ю.В. Шановні колеги, міністерство підтримує цю ініціативу. І повторюю, що кілька років вже дійсно підтверджує бажання впорядкувати на рівні національного законодавства саме цю ідею створення… (Не чути) Там дві маленьких ремарки, які ми зазначили до самого проекту закону: одна – редакційна, одна – процедурна.  Перша –стосується того, що формулювання… (Не чути) …воно стосується лише зобов’язань, які випливають з 9 статті. Тому ми попросили, запропонували, і ця пропозиція є в комітеті, розширити саме формулювання, яке б стосувалося всієї цієї частини третьої. І цього застереження стосується редакційне.

Що стосується процедурного, застереження полягає в тому, що приєднання до угод, міжнародних угод, здійснюється шляхом прийняття відповідного закону. Але невід'ємною складовою процесу подання таких актів є Президент України і тому ми попросили ще проконсультуватися з Міністерством закордонних справ. Це було наше застереження, яке стосувалося процедури. А так в цілому, безумовно, підтримуємо.

         ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій, за фахову і професійну оцінку.

Хто ще бажає?

______________. Степаненко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Уповноважений з прав людини. Пані Степаненко, будь ласка.

СТЕПАНЕНКО О.А. Доброго дня! Вітаю! Я хочу поінформувати, що Уповноважена підтримує зазначений законопроект про необхідність ратифікації третьої частини Конвенції 173. Було наголошено і в доповіді Уповноваженого, яка буде представлена Верховній Раді України, про дотримання прав людини.

Наші рекомендації надіслані головному комітету. Тому я дуже прошу підтримати цей законопроект.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Олено.

Шановні колеги, ми не є головним комітетом, через те є пропозиція рекомендувати головному комітету щодо включення в порядок денний і розгляд в першому читанні і прийняття його за основу. Немає інших…? Хто за такий варіант пропозицій, прошу голосувати.

Хто – за? Дякую.

Бабенко.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Проти? Утримались? Одноголосно.

Дякую, колегам за…

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Дозвольте подякувати вам, всім колегам.

А відносно шахти "Надія". Я вам вдячний, що ви так глибоко вникнули в це питання. Я разом з Михайлом Бондарем розробив зміни до Закону про бюджет України в цьому році, де ми передбачаємо виділити 51 мільйон гривень на погашення заборгованості. Ми писали тоді законопроект, бо тоді була така заборгованість. Зараз вже наклалась зарплата за минулий місяць, за серпень, і ми бачимо, що заборгованість зросла більше ніж 60 мільйонів. І є загроза відключення електроенергії із-за фінансової неспроможності підприємства заплатити гроші за спожиту електроенергію. Підприємство в минулі роки було розраховано "смотрящими" і ми маємо вжити всі необхідні заходи для того, щоб зараз це питання було вирішено на бюджетному комітеті, я зараз піду туди доповідати.

Знаю, що є підтримка. Члени бюджетного комітету, ми сьогодні на площадці парламенту в сесійній залі спілкувалися. Від інших фракцій, всі сказали, що підтримують цей законопроект. І буде прийнято рішення на бюджетному базовому комітеті про виділення цих коштів.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Мені болить ця шахта, тому що я вперше опускався туди в забій десять років назад. А шахта "Надія" тоді була найкращим підприємством в цьому басейні Волинському, в Червонограді, в Соснівці. Це справді була найкраща шахта. А попередня влада п’ять років говорила, нічого не робили. Тодішній міністр пан Насалик ні разу не приїхав в Червоноград. А тепер ходять і розказують, як все було погано. Тут заради об’єктивності.

Дякую, пане Михайло. І вибачте, що не всі ваші ідеї підтримуються з першого разу. Але комітет готовий. І запрошуємо вас до нас на засідання.

Шановні колеги, продовжуємо нашу роботу. Наступне питання порядку денного, питання восьме. Проект Закону України про статус малонаселених територій (номер законопроекту 3429) (автор – Поляков, я та інші). Пан Поляков є на зв’язку? Немає.

Якщо немає, дозвольте я коротко представлю законопроект. Ним передбачено перелік населених пунктів, яким надається статус малонаселених. Затверджується Кабінетом Міністрів саме такий перелік.

Для забезпечення соціально-економічного розвитку населених пунктів, яким надано статус малонаселених, держава гарантує. Виділення бюджетних коштів на розвиток і зміцнення матеріально-технічної бази пасажирського транспорту, дорожнього господарства. Здійснення заходів щодо будівництва об’єктів виробничої і соціальної інфраструктури. Збереження діяльності мережі освітніх, закладів охорони здоров’я, культури і науки. Здійснення заходів із збереження і відтворення біологічного ландшафтного різноманіття того чи іншого регіону. Розроблення та реалізація програм використання альтернативних джерел енергетики.

Шановні колеги, цей законопроект покликаний щодо збереження населених пунктів, містечок, які перетворюються в селища, а селища в хутори, сіл, які перетворюються в хутори, а хутори зникають. Я би просив, щоби підтримали в першому читанні цей законопроект, а до другого ми його доопрацювали.

Бачу, є зауваження Мін’юсту щодо невідповідності іншим чинним законам. Ми вважаємо, що це можна буде доопрацювати до другого читання.

Будь ласка, прошу висловитися з цього приводу.

ОСТАПЕНКО А.Д. Підтримую даний законопроект.

Але я хотів би все ж таки на наших засіданнях чути Міністерство фінансів, Мін’юст, які мають певні заперечення. Тому треба поставити секретаріату, щоб їм повідомили, що ми їх хочемо бачити і чути.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій. Слушне зауваження. Ми проводимо засідання комітету, а Кабінет Міністрів має пам’ятати, що він є підзвітним органом виконавчої влади. Ми, приймаючи закони, робимо життя кращим для людей, а вони мають працювати спільно в команді. Через те я хотів би, щоби секретаріат звітував про направлення запрошень. У разі неявки ми будемо реагувати іншими парламентськими методами. Дякую.

 Шановні колеги, які будуть думки стосовно цього законопроекту? Ми не головний комітет. Є пропозиція звернутись до головного комітету щодо рекомендації щодо включення цього законопроекту (за номером 3429) в порядок денний і прийняття його за основу. Хто за таке рішення, прошу голосувати.

Хто – за? Дякую.

Пан Бабенко.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Проти? Утримались? Одноголосно.

Шановні колеги, ми переходимо до наступного питання порядку денного. Так співпало, не я формував порядок денний, наступний законопроект (за номером 3464) про фінансове забезпечення охорони здоров’я та загальнообов’язкове медичне страхування в Україні, (автори Тимошенко, Цимбалюк, Дубіль та інші).

Я хотів запросити пана Дубіля, який є членом Комітету з питань охорони здоров’я. Але бачу, що є заступниця міністра охорони здоров’я Ірина Володимирівна Микичак. Пані Ірина, будь ласка, висловіться ви, як фахівець, свою професійну думку про цей законопроект. І виходячи з цього ми будемо визначатись. Дякую.

МИКИЧАК І.В. Доброго дня, шановні народні депутати! Добрий день, Михайло Михайлович! Дякую за можливість висловити позицію Міністерства охорони здоров’я.

Як мені не прикро, але я змушена сказати, що Міністерство охорони здоров’я не підтримує законопроект, оскільки він потребує концептуального перегляду із залученням всіх заінтересованих сторін. І головне, враховуючи діючу Програму медичних гарантій, і приведення у відповідність всіх цих речей.

Насамперед ми би хотіли звернути увагу, що Закон "Про фінансове забезпечення охорони здоров’я та загальнообов’язкове медичне страхування в Україні" пропонує встановити новий механізм фінансування системи охорони здоров’я. А як нам всім відомо, що ми маємо на сьогодні діючий Закон України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення". І, власне, цим законом вже визначені певні речі, які є, власне, першими кроками по загальнообов’язковому державному медичному страхуванню. Цим законом визначено перелік і обсяг медичних послуг, включаючи медичні вироби (лікарські засоби), повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів державного бюджету.

Яка принципова є відмінність між тим проектом закону, який виноситься на розгляд, і Законом про державні фінансові гарантії, який вже реалізується в країні та, власне, з 1 квітня другий етап так званої медичної реформи фактично змін фінансування реалізується в Україні.

Модель Закону про медичне страхування вона дає можливість за рахунок коштів державного бюджету, які надійшли у вигляді загальнонаціональних податків, фінансувати, власне, певні гарантовані медичні послуги. А законопроект, який ми сьогодні розглядаємо, буде передбачати внесення страхових внесків за рахунок заробітних плат, то це суттєво збільшить кількість відрахувань із заробітної плати. В результаті стягнення обов’язкового страхового платежу підвищить навантаження на фонд заробітної плати і на бюджети. І це в свою чергу буде провокувати і приводити до збільшення тінізації оплати праці, ухилення від сплати обов’язкових платежів, може не відповідати курсу на зменшення податкового навантаження і привести до неповного забезпечення всіх верств медичною допомогою.

Без сумніву, ми знаємо і проаналізували за цей період, що працює наша команда, усі слабкі сторони Закону про державні фінансові гарантії. Ми постійно, практично з моменту входження в міністерство, а він співпав з початком другого етапу реформи, з 1 квітня, працюємо над тим, щоб мінімізувати всі ризики з тим, щоб, власне, Закон про державні фінансові гарантії дав можливість забезпечити повний перелік, повну оплату тих медичних послуг, які гарантує закон.

Тому ми дали детальну довідку, я, мабуть, не буду забирати час для того, щоб перераховувати всі моменти. Принциповим є та річ, що Міністерство охорони здоров’я не підтримує цей законопроект. Одночасно пропонуємо і просимо спільно продовжувати працювати над реалізацією Програми медичних гарантій. Ми внесли свої пропозиції до бюджету на 2021 рік, яким просимо і пропонуємо суттєво збільшити фінансування Програми медичних гарантій. Це дійсно дасть можливість забезпечити якісну медичну допомогу пацієнтів.

І наступне.  З тим, щоби до Програми медичних гарантій ми також вважаємо підтримувати і впроваджувати добровільне медичне страхування з тим, що за кілька років ми вийдемо вже на повноцінне загальнообов’язкове державне медичне страхування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Ірино. Команда "Батьківщина" і наші фахівці готові долучитись до такої роботи. І знаємо, що ви і міністр маєте свою позицію і ми готові спільно її реалізовувати. Дякую.

Шановні колеги, ставлю питання щодо… Які будуть думки?

СТРУНЕВИЧ В.О. (Не чути) Михайло Михайлович, я з великою повагою до вас, що ви ініціюєте такі питання. Проте, я хотів би нагади всім колегам, що ми минулого тижня розглядали питання існування Фонду соціального страхування. І склалася ситуація, коли вони неспроможні нічого зробити, не можуть нам навіть відповісти на питання, що відбувається. І хотів би нагадати ініціативу… (Не чути) …з приводу створення якогось, обговорення питання створення якоїсь єдиної концепції та єдиної реформи загалом всієї системи страхування.

Тому я б запропонував поки що повернути законопроект. Та спільно комітетом провести спільну з Міністерством охорони здоров’я якісь громадські, якісь комітетські обговорення з цього питання. Пройти той шлях, який буде найбільш вдалим для вирішення цього питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний пане Вадиме.

Є пропозиція, озвучена вами, щодо повернення авторам на доопрацювання. Так? Хто за таку пропозицію, прошу голосувати.

Хто – за?

Пан Бабенко.

БАБЕНКО М.В. Утримався.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Утримався.

І я – утримався.

4 – за, 2 – утримались. Тобто законопроект повертається авторам законодавчої ініціативи. Дякую.

Переходимо до наступного питання порядку денного. Це…

______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я хотів би внести пропозицію щодо завершення сьогодні засідання комітету у зв’язку з тим, що у нас вже о шістнадцятій годині засідання робочої групи.

Я дякую всім народним депутатам, членам комітету.

Я дякую представникам міністерств і відомств за вашу активну участь.

______________. (Не чути) Тут останнє питання з приводу проведення парламентських слухань, на грудень місяць, по Чорнобильській катастрофі та подолання її наслідків.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, насправді, є ще проект Постанови про парламентські слухання. Вони є важливі. Ми, більше того, можливо, не на грудень, взагалі то бажано було провести раніше, щоб врахувати в новому бюджеті видатки. Але проект постанови звучить так, щодо проекту Постанови Верховної Ради України про проведення парламентських слухань на тему "Чорнобильська катастрофа. Стан соціальної захищеності постраждалих осіб та актуальні завдання подолання наслідків". Пропонується авторам на грудень 2020 року. Є пропозиція підтримати і рекомендувати щодо розгляду цього проекту постанови в сесійній залі щодо проведення у грудні парламентських слухань.

(Загальна дискусія)

Тобто в грудні місяці залишається в запропонованій редакції. Так? Хто за такий варіант розгляду питання щодо парламентських слухань, прошу голосувати.

Хто – за?

Бабенко ще є на зв’язку? Немає.

Шановні колеги, ще раз всім дякую. І бажаю вам міцного здоров’я.