Комітет продовжує співпрацю з Міністерством розвитку громад та територій України над вдосконаленням порядку погашення заборгованості споживачів з оплати житлово-комунальних послуг в Україні
23 червня 2021, 10:39
Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова провела робочу зустріч з керівництвом Міністерства розвитку громад та територій України щодо вдосконалення порядку погашення заборгованості споживачів з оплати житлово-комунальних послуг в Україні.
За даними Державної служби статистики України, заборгованість населення за спожиті житлово-комунальні послуги станом на 01.05.2021 склала 74,3 млрд грн, у тому числі за природній газ – 28,6 млрд. грн., за послуги ТКЕ – 25,4 млрд. грн. На етапі запровадження наразі процес збирання та обробки інформації щодо строку давнини та обсягу заборгованості за кожним договором споживання житлово-комунальних послуг.
Нагадаємо, що у 2006 році для розв’язання проблеми погашення заборгованості населення за спожиті житлово-комунальні послуги Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і комунальні послуги, що утворилася станом на 1 грудня 2006 року» (№ 498-16). Після 2006 року відповідної реструктуризації боргів перед житлово-комунальною галуззю не відбувалося. Що стосується Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію», що набрав чинності у 2003 році, то на практиці його норми не застосовуються.
На думку Голови Комітету Галини Третьякової більш ніж трирічна заборгованість громадян за користування житлово-комунальних послуг – а це більше третини від загальної суми заборгованості, що існує на сьогодні – має бути списана підприємствами, щонайменше для малозабезпечених родин та для тих громадян, що визнав себе банкрутом. Водночас, заборгованість, що накопичується у період до 3-х років, має підлягати реструктуризації, - для створення можливості її повернення громадянами. «Безнадійні борги слід списати й для чистоти ведення бухгалтерського обліку та зупинення колекторського психологічного тиску на громадян, що свої борги перед галуззю повернути не мають ніякої можливості, - сказала Галина Третьякова. - Крім того, є стандарти Міжнародної фінансової звітності, які ми маємо враховувати при розробці відповідних бюджетів. Врахування боргів, що не можуть бути повернуті, при плануванні бюджетів, зокрема, Бюджету України, викривлює усі макроекономічні показники та впливає на правильність державницьких рішень, що приймаються».
Варто зазначити, що з квітня 2019 року діє Кодекс України з процедур банкрутства, розроблений, зокрема, для врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності фізичних осіб, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави. За словами Галини Третьякової наразі в реєстрі малозабезпечених осіб знаходиться близько 270 тисяч домогосподарства, що налічують майже 2 мільйони громадян.
Під час зустрічі з керівництвом Міністерства розвитку громад та територій України в Комітеті також обговорювався проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку погашення заборгованості споживачів з оплати житлово-комунальних послуг (реєстр. № 3613), який розглядається Комітетом у якості головного та доопрацьовується. У разі прийняття законопроекту парламентом, в Україні буде запроваджена реструктуризація боргів споживачами житлово-комунальних послуг, що склалися перед управителями будинків шляхом розстрочення їх сплати строком до 60 місяців. Проект акту також повертає громадянам право на отримання житлової субсидії, у разі укладання договору реструктуризації відповідної заборгованості.
02 вересня 2020 року Комітет прийняв рішення включити до порядку денного сесії парламенту та прийняти за основу проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку погашення заборгованості споживачів з оплати житлово-комунальних послуг. Наразі проект Закону опрацьовується народними депутатами України – членами Комітету спільно з Кабінетом Міністрів України.