Веде засідання Голова комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, у мене прохання підтвердити голосом, хто у нас на зв'язку.

Королевська Наталія Юріївна.

Струневич Вадим.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич тут.

ГОЛОВУЮЧА.  Вітаю!

(Не чути)

______________. Вітаю вас!

ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола.

Арсенюк Олег.

Гривка Сергія чули.

Остапенко Анатолій.

Тимошенко Юлія.

Нас п'ятеро сьогодні.

ГРИВКО С.Д.  Гривко з вами.

ГОЛОВУЮЧА. У нас є кворум. Ми можемо починати.

Нема зауважень до порядку денного, який запропонований?

Якщо нема, тоді я пропоную проголосувати за порядок денний і йти за порядком денним. Хто за запропонований порядок денний, прошу проголосувати.

Гривко Сергій. Не чую.

ГРИВКО С.Д. Я – за. Вибачте.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію.

Нас впритул, нас п'ятеро, щоб ми кворум не порушували. (Не чути)

У нас перше питання – контрольне: про схвалення рекомендацій слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на тему: "Про стан виконання Стратегії подолання бідності".

Хоча ми цю стратегію зробили у квітні місяці, але працювали і з секретаріатом, і з певними органами виконавчої влади для того, щоб всі ті пропозиції, які були надані під час комітетських слухань, щоб вони були враховані у цих рекомендаціях. І прийшлося трішечки попрацювати над структурою.

Нагадаю, що Стратегія подолання бідності була прийнята в 16-му році, після того, як Україна отримала найбільші показники бідності в 15-му році. І вона діяла до 20-го року. І хоча ми констатували на комітетських слуханнях, що за більшістю позицій, визначених стратегією, результатів не досягнуто, водночас я хочу нагадати, що структура стратегії була наступна.

Перший напрям - це було зростання чи зменшення бідності у працюючого населення, у того, хто  зайнятий в продуктивній  зайнятості. Другий напрям – це доступ населення до соціальних послуг і інфраструктури. І  третій напрям стосувався мінімізації бідності соціально вразливих верств населення. І ми констатували, що до  найбільш вразливих категорій відносяться діти, підлітки, особливо  в багатодітних родинах, а також особи старші 75 років  і пенсіонери, які не працюють.

І власне саме тому, що ми з вами з усіма  боремося за адресність подолання бідності, в секретаріаті ми зробили  структуру рекомендацій таким чином, що вона стосується цих вразливих груп населення. Тому в результаті рекомендацій, які  ми сьогодні будемо затверджувати чи змінювати їх, вони носять наступний зміст.

Перша частина присвячена тому, що необхідно розробити нову стратегію подолання бідності або якісь розділи, але в першу чергу  Кабінет Міністрів  має мати цю стратегію. І ця стратегія має долати бідність адресно по цим всім категоріям населення.  Перший такий великий прошарок, чи когорта, – це подолання бідності серед працюючого населення,  і заходи повністю описані в цьому секторі. Потім подолання бідності серед населення сільської місцевості та маленьких міст. Ми теж констатували, що бідність надзвичайно сильно залежить від розміру містечок, в якому проживає людина. Третя частина стосується …(Не чути)  необхідності серед сімей з дітьми та у складі  родин в  яких знаходиться людина  з інвалідністю, а також подолання бідності серед осіб  старше 75 років.

Таким чином, є пропозиція, якщо нема зауважень до  рекомендацій, затвердити рекомендації і надіслати їх відповідно  до центральних органів виконавчої влади.

Шановні народні депутати, чи буде…? Будь ласка, Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати, я хотів би висловитися стосовно схвалення наших рекомендації слухань комітетських, і я вважаю, що необхідно звернути увагу на уточнення таких  рекомендацій. Доцільно передбачити пунктом другим рішення комітету,  що все-таки надіслати дані рекомендації Кабінету Міністрів України, Міністерству соціальної політики, Міністерству економіки, Мінрозвитку територій, Міністерству освіти і науки, Міністерству фінансів, Державній службі статистики, Державному центру зайнятості, а також обласним адміністраціям, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, спільним представницьким органам зі сторони роботодавців та репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні  для врахування в роботі.

Але слід, як на нашу думку, змінити в такій редакції: керівництву Верховної Ради для негайного розгляду законопроектів, які зареєстровані у Верховній Раді та передбачають підвищення соціальної політики та захисту найбідніших громадян України.

2.2. Кабінету Міністрів України для забезпечення з міністерствами та центральними органами виконавчої влади, Київської міськержадміністрації та обласними за участю органів місцевого самоврядування вжити  негайних заходів щодо виконання рекомендацій та надати інформацію про її виконання до 1 грудня 2021 року.

Спільним представницьким органам зі сторони роботодавця та репрезентативним всеукраїнським об'єднанням профспілок на національному рівні для врахування в роботі.

Комітету з питань соціального політики та захисту прав ветеранів встановити контроль за виконанням рекомендацій, а також за врахуванням  проекту Державного бюджету на 2021-2025 роки необхідно… видатків для значного підвищення соціальної політики, захисту найбідніших громадян України.

Є необхідність разом із об'єднаними профспілками та роботодавцями, а також за участю представників громадських організацій, доопрацювати інформацію щодо соціального захисту.

Слід уточнити в четвертому абзаці на сторінках 4… (Не чути) в  19-му році запровадити щорічну індексацію пенсій. Необхідно зазначити, що законодавством України було передбачено індексацію пенсій при перевищенні індексу від інфляції на один відсоток та щорічне березневе осучаснення пенсій залежно від зростання заробітної плати на індекс інфляції за минулий рік.

Також необхідно, на нашу думку, уточнити дані про фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В шостому абзаці на сторінці п'ятій зазначено, що фактичний розмір в листопаді 20-го року складав 3 тисячі 922 гривні, при тому фактичний складав 5 тисяч 59 гривень.

Необхідно уточнити дані щодо співвідношення середньої заробітної плати до фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Необхідно уточнити інформацію, яка зазначає, що в абзаці п'ятому на сторінці 9 урядом несвоєчасно прийняті нормативні акти на виконання Закону України "Про соціальні послуги". Необхідно уточнити, коли це допущено.

 Також, на нашу думку, необхідно уточнити інформацію, яка зазначена в абзаці другому на сторінці 15: щодо безпідставного неперегляду розміру допомоги при народженні дитини. Ми пам'ятаємо, що з 2014 року виплачувалася допомога при народженні першої дитини - 30 прожиткових мінімумів, другої дитини – 60, третьої дитини - 120 прожиткових мінімумів. На жаль, з 2014 року встановлено розмір допомоги при народженні дитини – 41 тисяча 280 гривень.

 Не дивлячись на те, що у грудні 2021 року індекс інфляцій складе, за розрахунками або прогнозами, проти грудня 2013 року понад 300 відсотків, передбачено, що в 2021 році виплачувати ті ж самі 41 тисяча 280 гривень. Безумовно, це негативно впливає на народження дітей.

Також, на нашу думку, слід уточнити іншу інформацію щодо бідності громадян. Було б доцільно і ефективно уточнити пункт рекомендацій Верховної Ради України, яким передбачено прискорити розгляд законопроектів 3515 (щодо прожиткового мінімуму) та 4147 (щодо національної системи кваліфікацій).

Було б доцільно і ефективно передбачити окремі пункти в  рекомендаціях Кабінету Міністрів України щодо негайного затвердження заходів щодо легалізації тіньового сектору економіки та неформальної зайнятості, а також недопущення укриття податків і зборів в офшорних зонах, що дасть можливість спрямування додаткові державні кошти на соціальний захист найбідніших громадян.

Також негайно забезпечити виконання рішень Конституційного Суду України , міжнародних судів та усіх судів, які стосуються соціальних виплат.

Негайно уточнити Бюджетну декларацію на 2022-2025 роки, якою передбачено продовження негативної політики щодо заниження розмірів прожиткових мінімумів.

Дякую. Це наша думка, команди "Батьківщина". Спільно з Юлією Володимирівною ми опрацьовували  в себе…(Не чути). Дякую. 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Михайло Михайлович, як ви пропонуєте: попрацювати ще з секретаріатом для врахування, чи ми  зараз змінюємо тільки  частину рішення про схвалення рекомендацій слухань? Бо у вас прозвучали і зміни до рішення, і відповідно до змін до рекомендацій, але до рекомендацій є багато речей, які потрібно, як ви кажете, доопрацювати і які  на комітетських слуханнях ми не зачіпали. В тому числі, наприклад, і виплата по дітях, вона там не відноситься до нашого  комітету, вона по комітету Потураєва, але ми можемо зробити таку рекомендацію, бо у нас бідність в тому числі в багатодітних родинах. Як ви пропонуєте попрацювати?

ЦИМБАЛЮК М.М. Якщо би була ваша ласка, то є пропозиція  в комітеті спільно з секретаріатом доопрацювати  до наступного засідання ці пропозиції. Якщо приймається, то тоді уточнюємо, якщо дискусійна норма, провести дискусію, або підтримати, або їх виключити, і тоді на наступне засідання вже повернутися  до цього питання.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Я тільки прошу, щоб ми загальні,  може, фрази не писали, тому що там уряду потрібно працювати з тим, щоб вони там з офшорних зон щось вивели. І я думаю, що це не стосується конкретно Стратегії   подолання бідності – це загальні рекомендації уряду, і я думаю, що вони не носять конкретний характер.

Будь ласка … (Не чути)

_______________. Підтримуючи окрему частину запропонованих вами змін, єдине я прошу, не на наступне засідання, бо воно через день, а через…

ЦИМБАЛЮК М.М. На наступний понеділок.

_______________. Все, добре.

ГОЛОВУЮЧА. І ви зачепили питання ще індексації, абсолютно правильно, там на п'ятій сторінці. І я думаю, що треба ще за цей час, у нас уряд вніс законопроект щодо щорічної індексації як закон вже. Тому я думаю, що можна його добавити до законопроектів про прожитковий мінімум, про те, щоб у Верховній Раді, керівництву прискорити прийняття цього законопроекту щодо індексації пенсій.  Бо якщо це буде  на рівні закону…

І в мене ще питання було, ви зачепили питання щодо рішення національних судів, в тому числі, я так розумію, що і Європейського суду з прав людини. У нас були окремі слухання, і саме рекомендації ще не закінчені. Більше того, секретаріат готує, Барков Ярослав готує постанову разом з Радою Європи, про механізм, яким чином в Кабінеті Міністрів має вибудуватися процедура закладення коштів на  погашення цієї заборгованості в державний бюджет, із Мін'юсту будуть рекомендації. Чи потрібно нам сюди це включати, чи включити тільки в ті рекомендації, як ви порекомендуєте?

ЦИМБАЛЮК М.М. Я думаю, ми спільно з секретаріатом, з колегами відпрацюємо і вже з понеділка будемо мати… (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд.

Шановні народні депутати, немає… (Не чути)

_______________. Галина Миколаївна, можна?

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка,  пан Олександр Шубін.

ШУБІН О.О. Дякую.

Шановна Галина Миколаївна, ми опрацювали проект рекомендацій, якщо можна, декілька пропозицій ще додатково.

В технічному режимі. Розділ VІ пропозиції щодо подолання бідності серед осіб старше 75 років, враховуючи зміст цього розділу, ми пропонували   б замінити "старше 75 років" на "пенсійного віку", оскільки там по змісту заходів охоплюється більш широке за віком коло осіб.

ГОЛОВУЮЧА.  Олександр, можна я зразу… Там охоплюється 75 плюс і пенсіонери, які не працюють, які молодше, але не працюють. Бо ті, хто…

ШУБІН О.О. Тоді, можливо, "непрацюючих громадян пенсійного віку", щоб… ну, це технічне.

До розділу ІІІ "Працюючі громадяни". Оскільки у нас зараз йде вже, розпочинається фактично бюджетний процес, було б правильно, якби ми додали рекомендації Кабінету Міністрів, зокрема ті, які у нас були по відношенню до Бюджетної декларації, зокрема в частині підвищення прожиткового мінімуму до його фактичного розміру з врахуванням витрат, які закладені Конвенцією 117; підвищення посадового окладу, ставки працівника першого тарифного розряду з метою забезпечення скорочення розриву між ним та фактичним прожитковим мінімумом; і забезпечення фінансування видатків на оплату праці працівників галузей бюджетної сфери, відповідно до прийнятих законів.

А також, враховуючи ту роботу, яку зараз проводить комітет закріпили б в рекомендаціях Кабміну, внесення змін до законодавства стосовно скорочення складових мінімальної заробітної плати, які наразі враховуються, це у нас робоча група така створена; і щодо запровадження прогресивної шкали оподаткування і встановлення неоподатковуваного мінімуму працюючих громадян на основі реально розрахованого прожиткового мінімуму.

І остання пропозиція – це щодо формулювання абзацу один пункту 1 розділу ІІІ, де згадується законопроект 3515 про прожитковий мінімум. Враховуючи, що у нас декілька робочих груп по цьому напрямку працюють, ми б пропонували більш загальне формулювання щодо прискорення розгляду законопроектів щодо реформування системи формування і застосування прожиткового мінімуму. Там у нас декілька робочих груп.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олександре.

Я тільки зроблю маленьке зауваження, а, може, велике зауваження, тому що воно коштує від… (Не чути) мільярдів нашого бюджету.

Ви сказали: забезпечити підняття прожиткового мінімуму до чесного і на його базі забезпечити заробітні плати в державній сфері. Ну, ми тут категорично проти всі, тому що ми подали, хто в який спосіб, 14 законопроектів щодо обмеження верхньої межі. І нагадаю, що останні закони щодо оплати, в тому числі антикорупційних органів, вони мають кратність по забезпеченню оплати до 75.

Таким чином, якщо ми будемо піднімати на базі діючих законів прожитковий мінімум вдвічі, ми підвищимо і так захмарні заробітні плати тим, хто сьогодні їх отримує високими. Але не забезпечимо, наприклад, для працівників педагогічної галузі і охорони здоров'я, ми не забезпечимо нормальних заробітних плат.

Тому тут, мабуть, що треба змінювати формулювання.

ШУБІН О.О. Галина Миколаївна, може, я трішки не чітко висловився. Мова йшла про скорочення розривів між ставкою першого тарифного розряду і забезпечення виконання тих вимог, які законами по бюджету для освіти і медицині закладені. Але, враховуючи абсолютно правильне ваше зауваження щодо забезпечення реформи системи оплати праці із зменшенням диференціації між низькооплачуваною і високооплачуваною, ми сформулюємо от таким чином саме цю пропозицію. І просимо базово її також включити.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Тоді на цьому тижні ми працюємо. Данило… (Не чути) Будь ласка, всі долучаємося. І потім, після доопрацювання, винесемо на наступний тиждень.

Не потрібно, да, голосувати? Дякую, шановні народні депутати. І дякую за вклад до підготовки рекомендацій. І дякую СПО профспілок щодо згадування про неоподатковуваний мінімум громадян…  (Не чути)  Дякую.

Переходимо до пункту другого нашого порядку денного. Це законопроект, ми розглядаємо питання  щодо доцільності включення до порядку денного сесії проектів законів про внесення змін до статті 9 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку" щодо підвищення соціального захисту сімей осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (реєстраційний номер 3001а) (народні депутати Тимошенко, Івченко, Цимбалюк).

Будь ласка,  Михайло Михайлович. І потім  розглянемо альтернативний до нього, тире один, пані Королевської… (Не чути) пана Антолія доповісти нам.

Будь ласка,  Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую Галина Миколаївна.

Шановні народні депутати, учасники засідання комітету, підставою внесення такої законодавчої ініціативи, яка оформлена за реєстраційним номером 3019а, стало все-таки перегляд статті 9 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку". Саме ним передбачена виплата дружині, або чоловіку, або дітям віком до 18 років в разі смерті, загибелі осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, одноразові допомоги в розмірі п'яти прожиткових мінімумів, затверджених  законом на день смерті або загибелі, у розрахунку на місяць на одну особу.

Розміри допомоги значно занижуються, оскільки останні роки збільшується затвердження прожиткового мінімуму у значно менших розмірах проти фактичного прожиткового мінімуму. Наприклад, в середньому на одну особу на травень 2021 року це 4 933 гривні, а затверджено у бюджеті 2 250, тобто 45,6 відсотка від реального саме прожиткового мінімуму.

В середньому за 2021 рік відсоток затвердженого прожиткового мінімуму до фактичних розмірів буде ще меншим у зв'язку з очікуванням підвищення цін на споживчі товари і послуги.

І ми пропонуємо, що для визначення грошової допомоги враховується фактичний прожитковий мінімум, що складав у квітні 2021 року 24 395 проти 4 тисячі… вірніше, 5 395 проти 4  879 гривень.

Прошу підтримати цю законодавчу ініціативу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Будь ласка, пан Анатолій.

ОСТАПЕНКО А.Д. Доброго дня. 

На відміну від проекту 3019а, альтернативним законопроектом пропонується встановити розмір одноразової допомоги дружині, або чоловіку, і дітям віком до 18 років у разі смерті або загибелі особи, яка має особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, на рівні 10 розмірів прожиткового мінімуму, затвердженого законом.

Також включити до закону статтю 21, яка передбачає право дострокового виходу на пенсію особам,  трудовий  договір з якими  розірвано за півтора року до досягнення пенсійного віку з ініціативи власника або уповноваженого ним органом, у зв'язку зі змінами, або реорганізації…(Не чути)   в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скорочення чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я.

Також хочу зазначити, що за даними законопроектами, як за основним 3019а і за альтернативним 1319а-1, є пропозиції і зауваження.

Міністерство фінансів України не підтримує поданий законопроект, і один, і другий  з огляду на те, що його реалізація матиме вплив на видаткову частину державного бюджету України.

Пенсійний фонд висловлює зауваження.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини в даний законопроект не підтримує.

Міністерство соціальної політики України не підтримує дані законопроекти. А також інші центральні  органи виконавчої влади надають свої зауваження.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Анатолію.

Можна питання, Михайло Михайлович, до розробника, а хто такі особи, які мають особливі  заслуги перед Батьківщиною в частині трудової діяльності?  От хто, на ваш погляд?

ЦИМБАЛЮК М.М. Ми брали законодавство, де встановлена додаткова пенсія особам, які мають  особливі заслуги  перед Батьківщиною. Це ті, які згідно чинного законодавства: це учасники бойових дій, саме вони мають додаткову пенсію; це особи, які нагороджені  орденом "Золотої Зірки", тобто герої України, і також особи, які згідно чинного законодавства мають ордени за заслуги всіх трьох ступенів. Згідно чинного законодавства саме на них поширюється дія за трудові заслуги перед  Батьківщиною. Мається на увазі ті, які згідно закону мають як заслужені певних своїх напрямків: заслужений будівельник, заслужений… чи лауреати премії, державної премії в галузі науки, техніки. Вони всі згідно чинного законодавства потрапляють в ті саме категорії.

ГОЛОВУЮЧА. Я хочу тут трішечки заперечити, тому що "Золота Зірка"  дається за геройський вчинок. А якщо ми кажемо про те, що раніше називали "Герой Радянського Союзу", то це людина, яка особливі заслуги  отримує разом з "Героєм України", вона отримує ще орден… (Не чути)  і відповідно за трудові якісь досягнення.

Але мені хотілося б уточнити, кого ми будемо відносити до "людей з  особливими трудовими заслугами"? Ви кажете, той, хто має орден держави,  той хто має, ви згадали, державні нагороди, такі як…(Не чути) у нас державні нагороди є з декількох джерел. Є державні нагороди, які призначає Президент України відповідно до Конституції, а є звання почесне "будівельник"  і таке інше, вони даються, якщо я правильно розумію, це Кабінет Міністрів. Це нагороди, які видаються Кабміном. Це теж Президент, тільки... (Не чути)  державні винагороди вони вручаються тільки Президентом України. Правильно, щоб я чітко…

І, таким чином, ми цим законом охоплюємо тільки ці категорії: орден держави і державні нагороди?

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. І до пояснювальної записки не надано розрахунку, скільки у нас таких людей.

Міністерство соціальної політики, можете нам прокоментувати? Є хтось на зв'язку: Євген Котик чи Віталій Музиченко?

МУЗИЧЕНКО В.В. Доброго дня, Галина Миколаївна.

Насправді, якщо говорити стосовно законопроекту 3019а, то це конкретно передбачено внесення змін відповідно у статтю 9. А Закон про статус ветеранів праці та інших громадян похилого віку абсолютно чітко визначає, що це за категорія громадян насправді. Стаття 8 говорить, що особами, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, є Герої Соціалістичної Праці, Герої України та повні кавалери ордена Трудової Слави. Тобто це виключний перелік тих категорій громадян, які в контексті цього закону відносяться до осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною. Тому що є ще особливі заслуги перед Батьківщиною, визначені Законом про статус ветеранів війни, гарантії їх соцзахисту. Але тут ми говоримо конкретно про Закон про основні засади соцзахисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку.

Якщо в контексті взагалі законодавчої ініціативи говорити, тобто це один із тих законопроектів, який передбачає зміну застосування прожиткового мінімуму в зміні підходів щодо застосування фактичного, моніторингової по суті її величини.

Тут, звичайно, можна говорити про доцільність взагалі проведення такої механічної зміни. Тому що ми знаємо про те, що просто механічно змінити сферу застосування прожиткового мінімуму чи підвищення його розміру - от те, що було, зокрема, на початку засідання комітету обговорення, сфера застосування при формуванні заробітних плат, - звичайно, це неправильно таким чином робити. І на сьогоднішній день доцільно було б говорити про більш комплексний підхід, який впроваджується у зв'язку з прийняттям в першому читанні законопроекту 3515, і вибудовування, по-перше, нових методологічних засад формування прожиткового мінімуму, інша сфера його застосування, і, саме основне, це встановлення певного перехідного періоду стосовно спроможності реалізації тих ініціатив або тих законодавчих норм, які на сьогоднішній день є і які реалізуються відповідно до прожиткового мінімуму.

Я вчергове хочу нагадати про те, що просто застосувати термінологію фактичного прожиткового мінімуму не можна ні юридично, ні технологічно, скажімо так. Юридично це протирічить статті 5 самого Закону про прожитковий мінімум, який говорить виключну про сферу і компетенцію застосування відповідної дефініції. І друге - це технологічно. Тому що ми говоримо про те, що виплату потрібно робити місяць в місяць, а інформація про фактичний розмір прожиткового мінімуму як моніторинговий показник отримується із запізненням на певну величину.

Тобто на сьогоднішній день, от і Михайло Михайлович озвучував цифри за травень, а ми маємо по суті  сьогодні вже  липень, і тоді виникає питання, а яким чином, якщо застосувати навіть такий підхід, можна було б виплатити, припустимо, пенсію, чи в даному випадку мова йде про одноразову допомогу? Це ж трошки різні речі, тому що взагалі пенсійне забезпечення громадян, воно може складатися безпосередньо з розміру пенсій, допомог, компенсацій, надбавок і так далі. І кожна з цих величин також передбачає застосування того чи іншого алгоритму визначення  розміру. В даному випадку законодавство передбачає виплати у кратності до прожиткового мінімуму.

Тому ми вважаємо, що першочергове завдання в даній сфері – це  наведення ладу із методологією і з застосуванням прожиткового мінімуму, а не заміна одних показників на інші.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пан Віталій. Ви вважаєте, що цей перелік осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною в трудовій діяльності, вони не потребують якихось змін, там орден там держави вказати, що це Герой України? Бо є Герой соціалістичної праці, а чи у нас Герой України, який отримав орден держави, наприклад? Чи там є повним кавалером, ви назвали ще…

_______________. За  заслуги.

ГОЛОВУЮЧА. Да, за заслуги.

МУЗИЧЕНКО В.В. Ви абсолютно правильно сказали стосовно того, що, починаючи там, по-моєму з 2019 року, було впроваджено одноразову грошову виплату за визначний геройський вчинок, тоді, коли людині…. (Не чути)

 Я думаю, що підхід має бути приблизно такий самий. Якщо людина має визначні якісь досягнення, вона має отримати відповідну одноразову виплату. А далі, ми завжди говорили про те, що повинна бути рівність у принципах призначення пенсії, особливо в солідарній частині, для того щоб у нас не було тих перекосів, про які ми з вами говоримо: судді – одне, військові – інше, прокурори – третє, а звичайний пенсіонер, він користується Законом "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Принцип полягає в тому, що солідарна частина повинна визначатися на єдиних принципах і правилах. Тут повинно бути декілька факторів, які впливають на пенсії: це страховий стаж і розмір  внеску людини в загальну страхову солідарну частину. Тобто оце ті фактори, які повинні впливати на розмір пенсійного забезпечення, незалежно від того, яка професія, статус і так далі.

А якщо ми говоримо про необхідність підтримки інших категорій населення, так тут можна застосовувати принцип і практику встановлення певних якихось виплат, але це не буде  вже пенсійне забезпечення і не повинно бути пов'язано із пенсійним забезпеченням.

Що стосується взагалі розуміння цих категорій, ну, на сьогоднішній день, я думаю, питання достатньо складне. Тому що, дійсно, з однієї сторони, ми маємо позицію стосовно того, що є Герої Соціалістичної Праці, які ще там років  20, 30, 40, 50 тому назад отримали відповідні статуси і мають відповідний набір пільг, гарантій, виплат і так далі. Можливо, можна було б подивитися більш глибоко в це питання і подивитися в контексті статусу, але це вже трошки виходить за межі, власне, тої законодавчої ініціативи, яка була ініційована, яку  от зараз ми обговорюємо. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую, пане Віталію.

Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Найбільше поширюються під цю категорію – це особи, які нагороджені орденами "Героїв Небесної Сотні". … (Не чути)  Так, пане Віталію?

МУЗИЧЕНКО В.В. Михайло Михайлович, я тут уточню, дивіться, той статус, про який ви говорите, – це статус, який визначений Законом про статус ветеранів війни і гарантії їх соцзахисту. Тут мова йде про Закон "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку", тобто  оце якраз  особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною. А категорія, про яку виговорите, тобто це або члени сімей, або  особи, які нагороджені  відповідно у зв'язку із участю у Революції Гідності, це регулюється, якщо я не помиляюся, статтями 16 і 16 прим.1 Закону про статус ветеранів війни, тобто трошки інше законодавство. Але питання треба, я погоджуюся, розглядати в комплексі, тому що це, по суті, звання і відповідні наслідки, які пов'язані з якимись визначальними досягненнями або вчинками людини, які вплинули, ну, по суті, на всю націю або на все державотворення, можемо таким чином сказати.

ГОЛОВУЮЧА. Ну, таким чином, можна сказати, що треба доопрацьовувати.  Починати систематизацію з особливих заслуг, казати, що є геройські вчинки і є трудові заслуги. І далі дивитися на статистику, скільки у нас таких людей, і закладати це. І мова тут йде про те, що, коли людина йде з життя і має трудові заслуги, то вона, з одного боку, отримує там скільки-то місячну пенсію, виплату, а вона більшає, якщо він герой, з одного боку. З другого боку, що закон каже про виплату одноразову, саме коли людина йде з життя і має особливі заслуги. Що це десь схоже і на допомогу по похованню. Такі люди ще, я знаю, що вони мають право за рахунок бюджету, їх ховає Кабінет Міністрів з процедурою і з ритуалом, який визначається Кабміном.

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка…(Не чути)

______________. Я хочу декілька слів добавити. Зараз у нас в парламенті повинен розглядатися закон 4388, там, де уточнюється статус якраз осіб, які зробили значний внесок при захисті Батьківщини. І це мій законопроект, який я подавав. Якраз там визначається, що особи, які мають "Золоту Зірку" та є кавалерами орденів (Не чути) Богдана Хмельницького, при захисті України, якраз вони  вводяться в окремий статус, для того щоб їх підтримали. Цих осіб у нас небагато.

І я пропоную відповідно цього законопроекту, 3019а, все ж таки направити авторам на доопрацювання, щоб уточнити норми і статуси в цьому законопроекті, визначити кількість осіб, і тоді ще…(Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Матвійчук.

МАТВІЙЧУК В.М. Дякую, Галина Миколаївна.

Я прошу звернути увагу на те, що цим законопроектом передбачена лише одноразова виплата,  ніяких пенсійних виплат це не стосується.

Друге. Це стосується окремих категорій, які віднесені до ветеранів праці, необхідно наголосити особливо, до яких відносяться громадяни, яким призначені пенсії на пільгових умовах за списком  номер один, які працювали на роботах з особливо шкідливими, особливо важкими умовами праці; за списком номер два – це другий список "шкідливі умови праці". Особи  з інвалідністю І-ІІ групи, які одержують пенсію, якщо вони мають стаж роботи не менше 15 років; пенсіонери, нагороджені медаллю "Ветерана праці", і так далі. 

Тому було б все-таки доцільно включити цей законопроект в порядок денний сесії, а потім доопрацьовувати, якщо буде необхідність, до другого читання.

Дякую. Вибачте.

ГОЛОВУЮЧА. Я все це розумію, ви знаєте, що у нас доярки відносяться до цих списків, а дояри - ні, ви ж знаєте. Таким  чином дояркам, які йдуть з життя, ми будемо доплачувати, а доярам - ні. Володимир Макарович, просто я щодо того, що це дуже несистемний підхід.

Шановні народні депутати, які є пропозиції? Є рекомендація, по-перше, Міністерства соціальної політики, пана Музиченка, і моя рекомендація, що прив'язувати таку одноразову виплату до прожиткового мінімуму сенсу немає, це нерелевантно. Ніякого, жодного зв'язку немає з прожитковим мінімумом. А тому потрібно щонайменше встановлювати таку величину в якомусь розмірі, індексувати її кожен рік.

По-друге, потрібно подивитися на перелік таких осіб. Бо якщо цей перелік: список один, список два і список три, - то європейське законодавство, Володимир Макарович,  і Угода про асоціацію, яку ми підписали, каже про те, що цю відповідальність і ці виплати має робити роботодавець, який не забезпечує безпечні умови праці, і тому на нього лягають всі компенсаторні виплати, але тут мова не йде про особливі заслуги перед Батьківщиною.

Що стосується особливих заслуг перед  Батьківщиною, то їх перелік потрібно уточнювати, на кого мають розповсюджуватись такі одноразові виплати. І потрібно зробити щонайменше аналіз, скільки таких осіб і скільки це буде відповідно до 27 статті Бюджетного кодексу.

А тому з врахуванням цих всіх пропозицій доопрацювання, ми, я думаю, що залюбки  розглянемо на комітеті цей законопроект, тим більше, що Героїв Соціалістичної Праці він стимулює, а Героїв України, нагороджених орденом держави, ні. Тому це потрібно доопрацьовувати. Але в будь-якому випадку законопроект потрібно доопрацювати.

Ще раз, як і ми пропозиції голосуємо?  Є пропозиція  не включати до порядку денного, надати можливість авторам доопрацювати з врахуванням наданих зауважень на комітеті. І є пропозиція – да, Михайло Михайлович? - включити до порядку денного. Володимир Макарович, я думаю,  озвучив, і ви погоджуєтесь.

Будемо голосувати в порядку надходження. Таким чином, голосуємо - на доопрацювання без включення  до порядку денного.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.    

Пан Струневич. Сергія  Гривка, бачу, рука.  Вадим Струневич.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

І хто – проти? Хто – утримався? Проти? Проти – 1. Таким чином, рішення  прийнято. Дякую авторам.

Михайло Михайлович, я все рівно чекаю, що ви доопрацюєте з урахуванням  зауважень, я думаю, що це потрібно робити разом з Мінсоцом, скорочувати перелік людей, але тих, в кого саме державні нагороди,   це потрібно робити, але з  зауваженнями… (Не чути)

 У нас нема секретаря. Шановні народні депутати, я прошу, самостійно хтось можете  викликатися, хто буде сьогодні секретарем? Немає Арсенюка.

Хто за те, щоб Остапенко сьогодні виконував функції секретаря? Хто – за?   Будь ласка.

ГРИВКО  С.Д. Гривко – за.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати, одноголосно.

І ми переходимо до пункту 3 нашого порядку денного, розглядаємо питання щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону внесення зміни до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (щодо посилення пенсійного забезпечення медичних та інших працівників закладів охорони здоров'я) (реєстраційний номер 4001) (народний депутат  Макаренко та інші).

_______________. Розглядаємо?

ГОЛОВУЮЧА. Розглядаємо чи ні, ну справа в тому, що ми його вже ставимо п'ятий чи шостий раз, ми  до нього надходимо… Пан Михайло Макаренко, він і  не приходить на засідання, хоча його  запрошують.  В мене пропозиція, якщо буде ласка, знову ж таки, пане Анатолію, доповісти цей законопроект, а далі вже  визначатися по…

ОСТАПЕНКО А.Д. Даним законопроектом за номером 4001 пропонується внести зміни до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", встановивши, що робота медичних та інших працівників закладів охорони здоров'я, які безпосередньо зайняті на роботах  з надання медичних послуг хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19, та особам, які мають підозру на вказану хворобу, зараховуються до стажу роботи в подвійному розмірі.

Слід зауважити, що з 01.01.2004 року набув чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким  запроваджена система пенсійного страхування. З цієї  дати  види пенсійних виплат, умови призначення пенсії, вимог стосовно страхового стажу,необхідного для призначення  пенсій та порядку його обчислення тощо,  регулюються цим законом.

Враховуючи…  пропозиція щодо внесення змін до Закону  України "Про пенсійне забезпечення" суперечить пункту 16 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким встановлено, що закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону.    Зокрема, положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовувались до  11.10.2017 року лише в частині визначення  права, пенсійний вік та стаж на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років,  а з 11.10.2017  року- лише в частині визначення  права на пенсію за вислугу років.

Так, є пропозиції і зауваження. Так, Комітет з питань бюджету прийняв рішення,  що законопроект має вплив на показники бюджету. Комітет з питань  здоров'я нації рекомендує за результатами розгляду в першому читанні прийняти цей законопроект за основу. Міністерство соціальної політики, Пенсійний фонд України і Міністерство  фінансів не підтримують даний законопроект. СПО зі сторони репрезентативних профспілок пропонують даний закон доопрацювати.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Ну, ми знаємо, що у нас є система пенсійного страхування, і якщо ми зараховуємо кожний рік  за два, то єдиний соціальний внесок, який сплачують працівники медичної галузі, мають бути для працівників медичної галузі збільшені вдвічі, і все. Тобто якщо працівники медичної галузі готові  сплачувати вдвічі більше, щоб отримувати раніше пенсію з Пенсійного фонду, то,  я так розумію, що це буде збалансований законопроект. В іншому випадку, ми створюємо  знову спецпенсії.

Крім того, вважаю, що медичним працівникам за час  COVID відпрацьовані виплати на рівні, і навіть більше, ніж учасників бойових дій, під час загибелі, а також  відрегульоване питання  виплати лікарняних листів,  в тому числі і по COVID як такому, якщо  я не помиляюсь.

Будь ласка, пан Віталій Музиченко. І якщо є представники МОЗ, то, будь ласка, теж.

МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую за надане слово.

Насправді ми опрацювали  цей  законопроект, і у нас є до нього ряд зауважень концептуального бачення. Тому що насправді для медиків, які задіяні у боротьбі із коронавірусною хворобою, дійсно, на сьогоднішній день, по-перше, встановлено ряд гарантій страхового… ознаки, скажімо так. Тобто при хворобі там одні виплати відбуваються, у разі набуття інвалідності є передбачено достатньо серйозні виплати також, і передбачено також виплати у разі смерті, пов'язаної із відповідно отриманою хворобою.

Якщо говорити безпосередньо про цю законодавчу ініціативу, ну можна говорити, звичайно, що вона не відповідає діючому законодавству, зокрема Закону 1058 "Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема статті 24, яка визначає  порядок обчислення страхового стажу.

Але якщо говорити  з концептуальної точки зору, то ми говоримо про те, що якщо встановлюються якісь преференції для певної категорії працівників в сфері пенсійного страхування, то фінансування таких преференцій має відбуватися не з страхових внесків. Оце концептуальна річ. Тобто якщо ми говоримо вже про підтримку такої категорії працівників з урахуванням такого алгоритму,  то це повинні бути прямі державні  дотації, допустимо, Пенсійному фонду, або якісь трансферти, для того щоб забезпечити відповідні виплати. Із страхових внесків, звичайно, це не відповідатиме принципу взагалі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.  

Тому з точки зору підтримки таких працівників, задіяних у важкий час до подолання наслідків і недопущення розповсюдження коронавірусної хвороби, ми за те, щоб посилювати підтримку їх. Але ми вважаємо, що це має бути зроблено через збільшення заробітних плат,  відповідно збільшення страхових внесків, і вплив через такий фактор на їхню майбутню пенсію, тобто збільшення розміру пенсійного забезпечення, а не за рахунок встановлення додаткових пільг, які мають покриватися за рахунок інших платників єдиного соціального внеску.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Шкода, що немає автора законопроекту, пана Макаренка, я вважаю, що він реалізував позицію багатьох лікарів, бо справді, коли спілкуєшся з ними, вони висловлюють таке побажання.

Наступна річ. Я хотів би, щоби ми пам'ятали, я погоджуюся тут з заступником міністра соціальної політики паном Музиченком, що це екстремальні умови, в яких перебувають українські медики. І якщо ми сьогодні вважаємо, що військовослужбовці, які захищають наші рубежі, вони мають пільгу щодо пільгового врахування вислуги років, то саме ті лікарі, дай боже, щоб COVID найближчим часом закінчився, то вони теж мають мати таку пільгу, бо вона: перше - піднімає престиж  медичної роботи, професії медика; якимось чином  стимулює  не виїжджати за кордон, а залишатися тут. Ми  знаємо, що навіть всі ті 300 відсотків не всі отримують, бо зараз, кажуть, все, COVID  закінчився, а роботи інших  медичних напрямків і спеціалізацій  ще немає, бо лікарні  не відновили свою роботу.

І, дякуючи   Президенту,  є Указ  щодо підвищення зарплати, але це все в майбутньому. А COVID – це вже виклик вчорашнього дня, сьогодення, і ми не знаємо, як  буде ще восени.

Через те я вважаю, що, так як сказав пан Музиченко, що це проблема  держави, влади, але лікар не має страждати: чи там є гроші в Пенсійному фонді, чи нема. Це  мають бути кошти державного бюджету, які і так дотують Пенсійний фонд. Але ініціатива дуже важлива, мені видається, і якщо так порахувати, це не дуже великі кошти виділятимуться. Тому що COVID – це максимум 2 роки.  Можливо, він, дасть бог, закінчиться через рік і не всі лікарі будуть задіяні в цих процесах. А те, що вони і самі хворіють, і отримують шкоду здоров'ю, то це би було, мабуть, справедливо.

Я за те, щоб включити в порядок денний, провести дискусію з цих питань. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Я все ж таки заперечу трішечки. Статистика каже про те, що навіть в інфекційних лікарнях в пік захворювання хворів тільки кожен п'ятий медик – це означає 20 відсотків.

Я можу навести вам статистику хвороби народних депутатів. Станом ще два місяці тому у нас перехворіло 47 відсотків, а в секретаріаті – 30 з чимось, 32 чи 35, ми можемо у Теплюка уточнити.

А де у нас ті люди, які працювали в продуктових магазинах, які наражалися на небезпеку COVID більше, ніж лікарі навіть, які були захищені? Де у нас транспорт, який привозив? І розповсюдження COVID найбільше було саме через транспортну галузь.

Таким чином, якщо казати про інфекційні хвороби… А прибиральниці, які отут прибирали і пил піднімали з наших…(Не чути) доріжки, у них професія непрестижна? Ми будемо казати про те, що медики у нас престижні і нам непотрібно, щоб вони їхали за кордон, а прибиральниці хай їдуть за кордон?

Тобто тут мова про те, яка професія престижніша? А професія соціальних працівників, які доглядали в тому числі і людей паліативних і приходили до них під час COVID, і робили в тому числі, там ми дискутуємо, що таке соціальна послуга для паліативного хворого, вона медична чи вона соціальна, хто не тільки там купує їм хліб, але хто ін'єкції там робить.

Тому тут питань багато. Мені здається, що ми героїзацію медичної галузі зробили – це непогано, але нам потрібна і героїзація інших частин нашого суспільства, нам професії всі важливі.

Да, будь ласка.

ЦИМБАЛЮК М.М. Я погоджуюсь з вами частково, і хочу сказати, що продавщиці і продавці продуктових магазинів, водії, прибиральниці – всі вони, коли захворіли, пішли і лікарню і молили Бога, щоб потрапили їм фахові лікарі. Ну, хто лікувався вдома – слава богу.

То тоді є пропозиція звернутись до Президента, і це було б правильно, підняти зарплати продавщицям, водіям, і прибиральницям, і всім іншим категоріям, бо справді, щоб вони теж не виїжджали за кордон. Але мова йде зараз про лікарів.

Я висловив свою позицію, я не претендую на істину, але я на ній настоюю.

ГОЛОВУЮЧА. Я вважаю, що це несправедливо, несправедливо по відношенню до інших…

ЦИМБАЛЮК М.М. Щодо Указу  Президента по медикам, по підвищенню зарплат

ГОЛОВУЮЧА. Ні, і про заробітну плату я  кажу, я кажу про зараз, про те, що страховий стаж медиків зараховується як подвійний. І я не розумію, чому,  коли ми сплачуємо всі однаковий  єдиний соціальний  внесок, чому ми  маємо лікарям враховувати більшу пенсію, ніж в інших, от не розумію. Хоча заробітну плату  давайте підвищувати лікарям, давайте підвищувати педагогічним працівникам, взагалі на державній службі, бо вони мають відстоювати державу, а не корупцію якусь.

Тобто у нас багато є тих галузей, де  потрібно підвищувати заробітну плату, але ми не можемо якусь окрему галузь. Учасники бойових дій,  я маю  на увазі військовослужбовці які сьогодні, їм не потрібно підвищувати заробітну плату? Кого ми мобілізуємо, хто на контрактних засадах воює сьогодні за нашу  Батьківщину? Дипломатичні працівники, ми їм не маємо підвищувати? Ми маємо взагалі підвищувати всім, але для того потрібно збільшити спочатку податки.

ЦИМБАЛЮК М.М. От, до речі, це все обіцяв кандидат в  Президенти Зеленський, про що ви кажете. І я б хотів би допомогти  Президенту, щоби підняли зарплату усім.

Зараз мова йде про пільгове обрахування вислуги років. За тією вашою логікою, треба зняти пільгове обчислення військовослужбовцям, силовикам, вони ж мають. То ми говоримо сьогодні про те, щоб медиків прирівняли до тих людей, які на передньому фронті бойових дій. Одні воюють за територію держави і за нашу національну цілісність, а другі воюють за життя людини.

ГОЛОВУЮЧА. Так їм підняли заробітні плати до 300 відсотків.

ЦИМБАЛЮК М.М. Кому?

ГОЛОВУЮЧА. Медикам.

ЦИМБАЛЮК М.М. Кому? Ви подивіться, як отримували 6 тисяч гривень… А 300 відсотків вже завершилися, бо сьогодні немає  активної фази, людей нема багато. Якщо в стаціонарі немає людей, яких медики лікують, вони 300 відсотків не отримують.

ГОЛОВУЮЧА. Але і той ризик, який був, зараз він вже не такий, вони всі вакциновані, хто не відмовився.

ЦИМБАЛЮК М.М. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Я вважаю, що це несправедливо до інших членів суспільства. Ну, така справа.

Будь ласка.

МАТВІЙЧУК В.М. Галина Миколаївна, дозвольте?

ГОЛОВУЮЧА. Да, Володимир Макарович, прошу.

МАТВІЙЧУК В.М. Я прошу, зверніть увагу, яка різниця між продавцем і медичним працівником, який безпосередньо зайнятий на роботі з надання медичних послуг хворим на  COVID. Якщо в магазин прийшло тисячу чоловік, і з них один тільки хворий, то це одна справа. А до лікаря приходять тільки одні хворі, з якими він працює, тому тут є велика різниця. І треба їх захищати.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. (Не чути)  … а ми замість того, щоб прибирати там, новим даємо вислугу оцю. Хоча підписали Угоду з ЄС… Ми тут дискутуємо Володимир Макарович, що ті хто сьогодні мають вислугу років, і один рік страхового стажу пільгового і так далі, їх потрібно прибирати. Бо якщо ми вже підписали Угоду про асоціацію, то потрібно оці всі пільгові: в два рази, в три рази, в чотири рази, - давайте ще пороздаємо ще комусь там.  Хто добіг до Верховної Ради, тому дамо коефіцієнт зарплати 75 чи 50. А педагогічні працівники не добігли - їм чотири дамо, а ще давайте зараз лікарів будемо. Це комплексна проблема, комплексна проблема – врегулювання, реформа оплати праці в державному секторі, вона нагальна. І…(Не чути) 14 законопроектів, які розглядаються щодо обмеження зверху, щодо обмеження знизу, воно має бути… кратність не може бути 75, 50 чи 30.

МАТВІЙЧУК В.М. Шановна Галина Миколаївна, тут йде мова тільки про медичних працівників, які зайняті безпосередньо з лікуванням людей на коронавірус.

ГОЛОВУЮЧА. Нам не потрібна космічна галузь, нам не потрібні космонавти?

МАТВІЙЧУК В.М. Та якщо там немає хворих на коронавірус?! Причому тут космічна галузь до…

ГОЛОВУЮЧА.  (Не чути) У них ризики менші, ні? Ви брали статистику? Ви до цього законопроекту принесли статистику? Ми коли-небудь навчимося до законодавчого акту базувати рішення не на призовах до того, що  от ми захищаємо медичних працівників…

МАТВІЙЧУК В.М. Можна вам задати запитання, Галина Миколаївна?

ГОЛОВУЮЧА. Не потрібно пересмикувати. Ніхто тут не захищає когось окремо, але це несправедливо, коли ви берете когось, ми медичних працівників  захистили: і заробітною платою, і виплатами, і оплатою за інвалідність, і по лікарняних листах. Вони всі захищені. Тому давайте ще пенсійним забезпеченням, ну, давайте за це пенсійне забезпечення і сплачувати більше.

І тому той, хто подає законопроект, коли він щось роздає з державного бюджету, він має написати, за рахунок чого він це зробить. Або піде… (Не чути) якщо він знає, як там щось отримати з контрабанди… (Не чути) Будь ласка, вільна каса, називається.

______________. На жаль, ми не маємо автора законопроекту, який би нам більш чітко розповів, що він хотів цим законопроектом сказати.

Я підтримую голову комітету Галину Миколаївну, що кожна професія в нашій державі є важливою. Ми повинні боротися за те, щоб вони були оплачені заробітною платою гідно. Тим більше, у цьому законопроекті написано, що, медичні робітники - зрозуміло, і інші працівники закладів охорони здоров'я. Хто це? Знову ж таки, там така є фраза: "особи, які мають підозру на цю хворобу". Тобто, якщо ми будемо вже з приводу підозри тоді збільшувати подвійний стаж роботи, ну… Я розумію, що всі працівники медичні, які безпосередньо стикаються, всім треба надавати. Додаткові заохочення ми приймали в Верховній Раді.

Тому я пропоную цей законопроект все ж таки не приймати.

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, є пропозиція не включати до порядку денного, з одного боку, в зв'язку з втратою актуальності, тому що для медичних працівників під час COVID зроблені всі умови для того, щоб вони були захищені більше, або на рівні учасників бойових дій. А що стосується пенсійного забезпечення, то відповідно компенсаторів для такого збільшення законопроект не містить. Більше того, не містить обрахунків, відповідно порушується стаття 27 Бюджетного кодексу.

Таким чином, є пропозиція не включати до порядку денного і направити автору на доопрацювання.

Є інша пропозиція?

______________. Наша пропозиція - включити в порядок денний. Прийняти в першому читанні.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Голосуємо першу пропозицію: про невключення до порядку денного. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Струневич Вадим.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

ГОЛОВУЮЧА. Сергій Гривко – за?

ГРИВКО С.Д. Погано чути. Да.

ГОЛОВУЮЧА. Хто проти? Михайло Михайлович, будь ласка.

Дякую, шановні народні депутати.  Рішення прийнято.

Ми переходимо до  пункту четвертого нашого порядку денного – це  щодо доцільності включення до порядку денного сесії проектів законів: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення розмірів стипендій (реєстраційний номер 4036) (народні депутати Тимошенко, Цимбалюк).

Будь ласка,  Михайло Михайлович. Потім альтернативний пані Королевської. Будь ласка.

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, шановна Галина Миколаївна.

Законопроектом 4036 ми пропонуємо. Законами України було передбачено, що розміри стипендій затверджуються на рівні прожиткового мінімуму та підвищуються для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також для осіб, на яких розповсюджується Закон України про престижність шахтарської праці. У порушення статті 22 Конституції України такі норми були вилучені з законодавства і право визначати розмір стипендій було передано Кабінету Міністрів України, який  затвердив  розміри стипендії, наприклад, студентів вищих навчальних закладів 1 250 гривень, 1 300 і 1 660 (як підвищену).

Законопроектом передбачено, що соціальні стипендії для студентів визначаються у розмірі 150 відсотків відповідно до затвердженого прожиткового мінімуму, що на даний час складає для студентів до 18 років - 3 592 та від 18 до 23 років - 3 405. Такі розміри стипендії значно менші від фактичного розміру прожиткового мінімуму.

Ми своїм законопроектом вносимо зміни про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, "Про вищу освіту" та "Про підвищення престижності шахтарської праці". І пропонуємо, що розмір мінімальної академічної стипендії не може бути меншим фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунком на місяць, що в квітні цього року склало 4 879 гривень. Другий пункт: що мінімальна соціальна стипендія  не може бути менше 150 відсотків фактичного прожиткового мінімуму на одну особу в  розрахунку  на місяць, що склала б у квітні  цього року 7 318, а не 4 879,  як є.

Дякую. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Пане Анатолій,  будь ласка, альтернативний законопроект.

ОСТАПЕНКО А.Д. Альтернативний закон 4036-1. Пропонується внести зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи"  та "Про підвищення престижності шахтарської праці" в частині  збільшення  розмірів мінімальної академічної стипендії та соціальної стипендії на 150 відсотків фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць в порядку, встановленому  Кабінетом  Міністрів України, з дня наступного за днем опублікування цього Закону.

Довідково можу зазначити, що  4036-1 - аналогічний проект Закону України про внесення змін щодо законів України щодо підвищення розмірів академічної та соціальної стипендії до законопроекту 3242, 3242-1  від 08.04.2020 року, внесений народними депутатами України Королевською та  Солодом, які разом з  проектом Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення розмірів академічної та соціальної стипендії (законопроект 3242, зареєстрований 20.03.2020 року),  поданий  народними депутатами України Тимошенко …(Не чути) та іншими народними депутатами України, розглянуто на засіданні  комітету ще 9 липня 2020 року та  прийнято рішення повернути їх  суб'єкту права законодавчої ініціативи без включення до порядку  денного третьої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання та без  розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Ще хочу зазначити, що Міністерство фінансів України та Міністерство  соціальної політики України не підтримують ні основний законопроект, ні альтернативний. Та Комітет Верховної Ради України з питань бюджету звертає увагу на те, що вказана законодавча пропозиція матиме значний вплив на показники бюджету.     

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Анатолій.

Які будуть   пропозиції, будемо обговорювати? Послухаємо Міністерство соцполітики?

Будь ласка, Віталій Музиченко.

МУЗИЧЕНКО В.В. Ну, якщо дозволите, кілька слів сказати по цьому законопроекту.

Ну, Михайло Михайлович озвучив, в принципі, основні цифри. І це означає те, що у нас розмір соціальної стипендії, який не обкладається податками, з якого не сплачується ЄСВ, буде значно більше, ніж розмір мінімальної заробітної плати, практично в півтора рази. Я звертаю на це увагу. Тобто людина, яка ходить кожен день на роботу, виконує, некваліфікований хай, але роботу, і задіяна повний робочий час, буде отримувати в півтора рази менше, ніж соціальну стипендію.

Додаткові кошти. Близько мільярда гривень потребує це рішення у разі, якщо воно буде прийматися на рік.

Далі. Ми говоримо про те, що на сьогоднішній день, дійсно, розміри стипендіального забезпечення регулюється Кабінетом Міністрів, і це синхронізовано з бюджетним процесом, із закладенням відповідних ресурсів у державний бюджет для недопущення заборгованості чи інших речей стосовно їх виплати.

Тому на сьогоднішній день, в принципі, за останні три роки ніхто не чув навіть про певні якісь заборгованості в цих виплатах. Все відбувається чітко і у встановлені строки.

Наступна теза - це те, що знову ж таки ми повертаємося до підходу, або пропозицій, стосовно визначення соціальних гарантій в прив'язці до прожиткового мінімуму - те, що було зроблено, одна з небагатьох виплат, яка була відв'язана від прожиткового мінімуму. А також пропозиція визначати її як відсоток від фактичного прожиткового мінімуму. Я вже зазначав, з яких підстав і чому не можна використовувати таку позицію, як фактичний прожитковий мінімум.

Виходячи з цих позицій, Міністерство соціальної політики не підтримує цей законопроект. Мало того, він носить достатньо такий фрагментарний характер, він не враховує, припустимо, регулювання соціальних стипендій для УБД, а також для дітей із числа учасників бойових дій, і так далі.

Тому ми цей законопроект не підтримуємо.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Віталій.

Які будуть пропозиції? У мене пропозиція не включати законопроект до порядку денного та направити авторам на доопрацювання. Це порушення знову ж таки… Бюджетного кодексу.

Хочу нагадати, що Міністерство фінансів дає цифри трішечки інші, пане Віталію: 4,3 мільярда гривень.

ДІДЕНКО С.О. Я так думаю, що Віталій сказав про додаткові видатки по соціальним стипендіях, а проекти законів стосуються і академічної стипендії.

МУЗИЧЕНКО В.В. Сергій Олексійович абсолютно правильно зазначив, тому що ми говоримо, і ми є головними розпорядниками, стосовно виплати соціальних стипендій. Академічні стипендії отримує значна більшість чисельність студентів, і там буде абсолютно більший вплив.  

ГОЛОВУЮЧА. Дякую пану Сергію Діденку від Міністерства фінансів.

І хочу сказати, що це абсолютна прерогатива Кабінету Міністрів,  тому що сам Кабінет Міністрів  має встановлювати стипендії там, де є нестача заповнення робочих місць, а воно має робитися разом з Міністерством економіки, і, власне МОН, Міністерство освіти і науки, має направляти дітей наших вчитися туди, де будуть забезпечені робочі місця і потім заробітна плата. Бо готувати безцільно працівників, на яких потім не буде попиту на ринку праці, це достатньо неправильно. Тому що ці люди потім не забезпечені робочими місцями, приватний сектор .. (Не чути)

_______________. І вони ж тоді і працюють не за фахом, якраз ми виховуємо трудові ресурси для того, щоб вони виїхали на заробітки за кордон.

ГОЛОВУЮЧА. Сто відсотків.

_______________. Галина Миколаївна, дозвольте, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка, Володимир Макарович.

МАТВІЙЧУК В.М. Я прошу звернути увагу на те, що інформація про те, що законопроектом передбачено розміри стипендій в півтора рази більші, чим мінімальна зарплата, не відповідає дійсності. Законопроектом передбачено, що розмір академічної стипендії повинен бути встановлений  на рівні фактичного прожиткового мінімуму в середньому на одну особу, що складало б у квітні 4 879 гривень, а мінімальна заробітна плата - 6 000 гривень.

Що стосується соціальної пенсії, передбачено 7 318, мінімальна заробітна плата - 6, а в півтора – це 9 тисяч. Але соціальна пенсія – це стосується тих дітей: дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування…

_______________. Якщо можна, я маленьке…

ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка, пан Віталій.

МУЗИЧЕНКО В.В. Тому що я недаремно почав свою промову з того, що з мінімальної заробітної плати утримуються ще податки. Тому людина на руки із 6 тисяч гривень, всі прекрасно розуміють, реально отримує 5. Ну, близько п'яти.

На сьогоднішній день, якщо порівнювати з 150 відсотками фактичного прожиткового мінімуму в середньому, правильно - 7 318 гривень. 5 і 7 318 - фактично в півтора рази співвідношення буде розміру соціальної стипендії і те, що людина отримуватиме у вигляді мінімальної заробітної плати на руки. Тому я і озвучив, що взаємозалежність цих величин буде практично півтора рази.

МАТВІЙЧУК В.М. Яку академічну стипендію запропоновано законопроектом, розмір, яку?

МУЗИЧЕНКО В.В. Володимир Макарович, я коментую…

МАТВІЙЧУК В.М. 4 879.

МУЗИЧЕНКО В.В. …в межах компетенції Міністерства соціальної політики. Я вже озвучував, що Міністерство соціальної політики є головним розпорядником коштів щодо виплати соціальних стипендій. Тому я ці показники і озвучував.

______________. Пане Віталію, я дякую, що ви усьому українському народу ще раз підтвердили, що вони не живуть на мінімальну зарплату 6 тисяч гривень, вони її не отримують. Дякую. Це важливе уточнення.

ГОЛОВУЮЧА. (Не чути) в будь-якому випадку мінімальна заробітна плата - це (Не чути) Дякую, шановні народні депутати.

Таким чином, є пропозиція не включати законопроект до порядку денного. Хто за цю пропозицію прошу голосувати.

Струневич.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.

Хто – проти? Дякую, шановні народні депутати. Рішення прийнято.

І я тут підкоряюся, Михайло Михайлович… (Не чути)

ОСТАПЕНКО А.Д. Да, я як секретар даного засідання пропоную закінчити це засідання і розглядати вже на наступному засіданні… (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Я, звісно, не хотіла закінчувати на негативній ноті, хотілося б щось прийняти. Але перепрошую, що так… (Не чути)

 Наш час вичерпаний. Тому ми закінчили на прийнятті на доопрацювання.

 Наступне засідання комітету…

______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Середа… (Не чути)

Дякую, шановні народні депутати.