Веде засідання Голова комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

ГОЛОВУЮЧА. Добрий день, шановні народні депутати! В мене прохання, як завжди, народних депутатів, які онлайн з нами на зв'язку, сказати, хто з нами. П'ять.

Бабенко Микола, ви з нами?

БАБЕНКО М.В. Присутній.

ГОЛОВУЮЧА. Хто ще? Тимошенко Юлія Володимирівна. Немає, хоча написали - онлайн.

_______________. І Королевська Наталія Юріївна.

ГОЛОВУЮЧА. Наталія Юріївна, да. Добрий день, Наталія Юріївна.

_______________. Щось дуже погано чути. Там щось взагалі майже нічого.

ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, у нас залишилося декілька питань цієї сесії, які ми маємо обговорити, тому є пропозиція, ми обговорювали попередньо це з Миколою Бабенком, трішечки змінити порядок денний розгляду сьогоднішніх законопроектів.

Нам обов'язково потрібно затвердити письмовий звіт - це питання номер один, тому пропонується його залишити. Секретаріат не включив до розгляду законопроект 3613-д, який було надіслано всім для того, щоб ми мали можливість його внести до канікул до наших, бо ми маємо його розглядати на початку вересня до початку опалювального сезону. Тим більше, що сьогодні прийнятий законопроект Валерія Божика, ми сьогодні за нього голосували, і виступав пан Власенко про виконавче провадження, і відповідно там теж змінюється порядок звернення позовів до майна, в тому числі людей, які не сплачують комунальні послуги.

Тому запропонований в вашій редакції був 3613-д, який на тому засіданні комітету презентований. І якщо потрібно, ми підключимо зараз Мінрегіонбуд. Для цього нам потрібно сьогодні його розглянути і переглянути рішення щодо 3613-а.

Далі секретаріат підготував не дуже скрупульозно, і мені не подобається формулювання щодо законопроекту пані Тимошенко і Цимбалюка, щодо стипендій. Я б запропонувала теж свою редакцію, так як ми обговорювали на тому тижні, і ми могли б його прийняти. 

І відповідно є прохання від Кабінету Міністрів розглянути законопроект 5555. От якщо б ми оці законопроекти встигли пройти, то було б добре. І переважно вони входять, також хочу наголосити, до плану законопроектних робіт Верховної Ради України, в тому числі і  кабмінівський. Тому якщо немає зауважень, ще раз повторю: це звіт, друге – це перегляд рішення 3613, 3613-д, законопроект   Тимошенко, Королевської 4036 – третім питанням, і четвертим питанням – 5555. Якщо немає зауважень... Чи є?

ЦИМБАЛЮК М.М.  (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Якщо є, Михайло Михайлович, якщо є пропозиції щось...

ЦИМБАЛЮК М.М. (Не чути)… щоб була можливість підготуватись, ми ж готуємося до кожного питання. А так ми вже не встигнемо, вже хай буде сьогодні. На майбутнє буде...

ГОЛОВУЮЧА. Я хочу ще раз зауважити, що порядок денний, була пропозиція від народних депутатів – членів нашого комітету опрацювати в хронологічному порядку, але це не видається за можливим, тому що і фракції, і план законодавчих робіт, і інші роботи, вони вимагають того, щоб ми розглядали це не завжди в хронологічному порядку. Тому ми можемо перейти в хронологічний порядок, але ми заблокуємо тоді підготовку тих актів, які потрібні в тому числі і для житлово-комунальних послуг.

Тому якщо немає зауважень, давайте.

_______________. Да, я хочу також підтримати пана Цимбалюка з приводу формування порядку денного і в порядок денний не ставити питання, на які даже немає висновку ГНЕУ. Будь ласка,  секретаріат, зверніть на це увагу.

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, ще раз, є пропозиція сьогодні розглянути чотири питання: звіт роботи комітету, підсумки роботи, розглянути законопроект 3613-д і переглянути рішення щодо 3613, розглянути пропозицію в тому числі і секретаріату, і обговорити рішення щодо законопроекту 4036, і розглянути законопроект 5555.

Немає пропозицій щодо іншого порядку денного? Тоді прошу голосувати, хто за цей порядок денний.

Наталія Юріївна. Бабенко Микола.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Так, колеги. Да-да, о'кей, да, за.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Хто – проти? Хто – утримався? Дякую, шановні народні депутати.

Таким чином, ми переходимо до розгляду нашого звіту. У зв'язку з тим, що ми питання щодо звіту роботи нашого комітету опрацьовували на попередньому засіданні, і були зауваження Михайла Михайловича. І я прошу тоді доповісти секретаріат, чи враховані зауваження, чи ні, і Михайла Михайловича, чи зроблено все, як була пропозиція від вас. Будь ласка.

_______________. (Не чути)   

ГОЛОВУЮЧА. Це звіт.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановні колеги, я насправді дякую секретаріату, що вони опрацювали. Це непростий шмат роботи, але все-таки не було внесено пропозицій щодо необхідності, те, що ми просили, кількість законопроектів, які були направлені комітету для розгляду, кількість законопроектів, які не були розглянуті, зазначено назви, реєстрації та дати, кількість законопроектів, які комітет прийняв рішення не включати до порядку денного сесії або не приймати зазначені назви.

_______________. (Не чути)

ЦИМБАЛЮК М.М. Ну, все. Тоді дякую.

Пропоную голосувати.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Все, Михайло Михайлович.

_______________. Галина Миколаївна, пропоную голосувати за пропозицію Михайла Михайловича.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Тоді голосуємо затвердження звіту…

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні колеги, а можна ще одну хвилиночку? Я також підтримую пропозицію Михайла Михайловича. Але все ж таки хочеться, знаєте, щоб, коли звітує Комітет соціальної політики, то щоб ми звітували не тільки за кількість розглянутих, поданих, проведених законопроектів, а щоб у нас все ж таки основа звіту було, на скільки в країні за цей період часу піднялись заробітні плати, на скільки пенсії піднялись, на скільки ми змогли вибити з бюджету якісь додаткові пільги, соціальні послуги для людей, як ми як комітет профільний в парламенті за цей період часу соціально підтримали та захистили людей. Тому що я вважаю, що найкращий індикатор роботи нашого комітету - і це також і моя особиста відповідальність, як і всіх інших членів комітету, - це сьогоднішні протести військових пенсіонерів під Верховною Радою України, коли людям просто не виплачують пенсії, коли знущаються сьогодні над військовими пенсіонерами.

Також я вважаю, що ті показники статистичні щодо боргів по заробітній платі, щодо росту безробіття за цей період часу - це все відповідальність, в тому числі Комітету соціальної політики. То, може, ми змінимо свої ключові показники ефективності роботи комітету? Можна один законопроект розглянути, але якщо після цього законопроекту в людей буде піднята пенсія, ми декілька тисяч людей зможемо захистити від бідності та ніщети, і це буде наша спільна перемога тоді. А від того, що ми розглянули все це, а,  на жаль, безробіття зростає та бідність у країні з кожним місяцем все більше і більше, то яка тут робота, який тут звіт роботи комітету? Тут треба говорити, що ми нічого не змогли зробити, щоб захистити людей в нашій країні, і свою соціальну функцію, головну соціальну функцію ми, на жаль, не виконали.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Наталія Юріївна. Ви абсолютно слушно робите зауваження. Я думаю, що потрібно ввести у звіт роботи комітету контрольну функцію щодо законопроектів, які були прийняті ще в попередню сесію. Ми можемо зробити так, щоб секретаріат готував і попередньо робив запити на Кабінет Міністрів щодо того, яким чином наші закони, які були прийняті в п'ятій сесії, яким чином вони… в четвертій сесії, яким чином вони повпливали на роботу в п'ятій сесії. І відповідно 11 законопроектів, які були прийняті впродовж п'ятої сесії, ми теж маємо спрогнозувати, який вплив вони на людей справили або справлять у майбутньому.

Тому ви абсолютно праві, я думаю, що ми на майбутнє попросимо, щоб секретаріат робив саме так.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Пані Галино, я також прошу… Смотрите, в нас же буде вже два роки, як працює наш комітет. В нас цього літа, з початком осені ми будемо з вами святкувати два роки нашої роботи. Ми всі дуже добре пам'ятаємо, коли два роки тому ми з вами зустрілися на засіданні комітету, ви розказали, що ми всі, попередники, неправильно працювали до цього часу і зараз ми побачимо вже новий підхід. І ми, безумовно, чекали два роки, щоб побачити його.

Тому я пропоную, давайте підведемо підсумки осінню також, що було два роки тому, що було п'ять  років тому, який рівень життя був в країні, що в нас змінилося за… (Не чути) І це буде також і наш звіт, і оцінка тієї соціальної політики, яка впроваджується в державі за останні  два роки, тому що два роки – це вже досить часу, щоб підвести підсумки, зробити висновки і зрозуміти: або і далі всіх людей тягнути в цю бідність  і нищету, або все ж таки змінювати підходи, або повертати ті підходи, які раніше працювали і давали дуже гарні результати.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Наталія Юріївна.

Таким чином, у вас є пропозиція на осінь зробити, щоб секретаріат зробив окремий звіт щодо того, який вплив здійснили на громадян України  ті законопроекти, які за 2 роки були прийняті Комітетом соціальної політики та захисту прав ветеранів?

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Моя пропозиція – це зробити картинку, соціальну аналітику, де ми знаходимося…

ГОЛОВУЮЧА. Це цовки роблять.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. …осінню. Так хай, що значить цовки? Цовки, ви їх призначали, в нас парламентсько-президентська республіка, ми можемо викликати ці цовки, щоб вони нам звітували. Ви правильно додали, да, і ми не виконуємо повністю ні контрольну функцію, ми не виконуємо як комітет, який повинен задавати стандарти соціальної політики. Ми зараз так от, обслуговуючий персонал цовок, які там між собою щось там воюють, і все.

Ми яку політику взагалі за ці два роки внедряли? Де ми зараз знаходимося? Проміжні висновки ми повинні зробити, з'ясувати, який стан речей повністю в країні щодо соціального захисту і де, на що в першу чергу треба сьогодні звертати увагу. Тобто якщо ми зможемо проаналізувати дуже ретельно ці два роки, зрозуміти, де ми сьогодні знаходимося, і тоді нам треба презентувати ту нову карту виходу з цієї соціальної кризи, в якій ми зараз є, на жаль.

ГОЛОВУЮЧА. Наталія Юріївна не про це, тобто вона не про те, що ми розглядаємо, тобто ми в звіті написали, що ми робимо кількісно і якісно з законодавчої функції своєї, що ми зробили.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Я про те, скільки людей стало краще жити завдяки тому, що ми нарозглядали за ці два роки.

ГОЛОВУЮЧА. Наталія Юріївна про те, що яким чином прийняті закони повпливали на те, що у людей зменшилась бідність, збільшилась, хто отримує і які там пенсії, виплати військовослужбові, інші, які закони, які стосувалися людей, не були прийняті. То есть вона про якісний аналіз впливу. Зробити це, секретаріат, я не знаю, в стані ми чи не в стані, як секретаріат саме, але стовідсотково ми можемо звернутися до центральних органів виконавчої влади і попросити, щоб міністерство і Кабінет Міністрів прозвітували, наскільки повпливали прийняті закони, в тому числі і кабмінівські закони, на те, що люди стали жити краще.

Таким чином, є пропозиція сьогодні звернутися і підготувати лист - те, що говорила Наталія Юріївна, - це, власне, і лист-звернення і до ЦОВВ, які мають якраз під час, доки не буде сесії і буде відпустка в когось, в когось не буде, але підготувати звіт щодо цього, для того щоб ми восени в комітеті розглянули саме вплив цих законів на людей. І він має бути комплексний, в тому числі і в контексті бюджету, але з точки зору, що стало краще, якісний звіт.

Дякую, Наталія Юріївна. Це абсолютно необхідно. Я вважаю, що це правильно абсолютно. Дякую.

Значить, ми робимо зараз запит на цовки, і на осінь ми виходимо на засідання комітету щодо аналізу відповідно по всіх міністерствах, так само зробити і по трудових відносинах, це і часткове безробіття, і безробіття, щоб Міністерство економіки дало, Міністерство у справах ветеранів, що воно зробило, в тому числі в контексті того, щоб скільки… Да, якісний аналіз. Але народні депутати мають його мати на руках. Це правильно.

І робимо такий запит – перше. І друге – ми затверджуємо письмовий звіт комітету в тому виді, в якому є, і на перші засіданні восени ставимо звіт центральних органів виконавчої влади і секретаріату щодо якісного виконання законів.

Є інші пропозиції? Таким чином, голосуємо за ті пропозиції, які надійшли.

Хто – за, прошу проголосувати.

На зв'язку Наталія Юріївна, Бабенко Микола?

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Ми можемо переходити до другого питання порядку денного, який запропонований. Ще раз нагадаю, ми на тому засіданні почали розглядати доопрацьований комітетом законопроект щодо захисту прав споживачів житлово-комунальних послуг.

Він у вас був за той час, який наданий відповідно до Регламенту народним депутатам. Пропозицій до секретаріату щодо змін до цього тексту не надходило.

Я не знаю, чи є з нами на зв’язку Мінрегіон, бо ми це питання анонсували. Є з нами Мінрегіон на зв’язку?

_______________.  Доброго дня!

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Наталія. Будь ласка, якщо можна, презентуйте, будь ласка, те, що було напрацьовано.

_______________. Були більш удосконалені норми відносно такої спірної норми –  щодо сплати судового збору. В попередній редакції 3613 було запропоновано взагалі звільнити всіх позивачів, як представників підприємств, так і споживачів, які мають заборгованість за комунальні послуги, від сплати судового збору. Але в результаті тієї дискусії, яка була проведена і з судовою адміністрацією, і з Міністерством юстиції, дійшли згоди в тому, що сплата судового збору буде відбуватися за рішенням суду і буде надана  відстрочка. Тобто після прийняття рішення  суду буде тільки проводитися сплата судового збору. Це такий важливий момент, який усуне попереднє навантаження як на підприємства галузі, так і на споживача, якщо буде оспорювати він свою позицію в суді.

Ще важливим моментом передбачено вилучити із проекту закону норми, які після рішення суду при роботі вже виконавців скасовують  норми, які передбачали нарахування додаткових штрафних санкцій на боржника. Тобто ті  норми, які передбачали: якщо протягом року споживач не проводить розрахунки вже після рішення суду, то там штрафи досягали до 50 відсотків. Ці норми із закону прибрані.

В принципі, це два таких ключових важливих моменти, які обговорювались. І ми, я рахую, що ми знайшли порозуміння в цьому плані, бо вони, дійсно, більш сприятливі для учасників, на яких буде поширюватися дія Закону 3613-д.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Наталія.

Є питання до пані Наталії? Шановні...

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Можна уточнення, будь ласка?

ГОЛОВУЮЧА. Так, будь ласка, хвилинку.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Пані Наталія, поясніть мені, будь ласка, зараз не звертаються до суду, тому що немає грошей, у всіх немає в должной мере грошей для сплати судового збору. І це якось трішечки цю процедуру...

_______________. Стримує звернення до суду.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Стримує, да, стримує звернення до суду. Коли ми їм дозволяємо без сплати судового збору звертатися, то це прискорить процедуру звернення до суду. Правильно?

_______________. Так. Але ж ми говоримо про ключові меседжі закону. Для того щоб не доходити до суду, споживач-боржник укладає договір реструктуризації із підприємством і виконує свої зобов'язання за цим договором. І тоді  мова про суд взагалі не буде...

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Пані Наталія, це мені зрозуміло. Тобто перший меседж цього закону, що якщо є бажання звернутися до споживача, який заборгував, до суду, це буде зелене світло. Тобто зараз всі підуть від... (Не чути) споживача. Тобто всі наші споживачі, які мають зараз борги, вони всі будуть засуджені. Правильно я розумію?

_______________. Вони будуть всі реструктуризовувати свої борги.

 КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Да, це перше.

Далі, щодо реструктуризації. У нас уже є прописаний інструмент реструктуризації: на який це час реструктуризація, на яких умовах?

_______________. Реструктуризація передбачена рівними частинами на п'ять років.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. На п'ять років, якщо є такі об'єктивні обставини. 

ГОЛОВУЮЧА. З можливістю подовжити.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Якщо є об'єктивна обставина. Людина не має чим або вона десь не виконує цей графік реструктуризації,  як  передбачено перегляд цієї реструктуризації?

_______________. Ця реструктуризація, якщо фінансового забезпечення у такої родини недостатньо, то термін цієї реструктуризації за заявою боржника буде продовжений.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Ким продовжений?

_______________. Підприємством. Це ж договір укладається між споживачем і надавачем послуги.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. І реструктуризація до п'яти років або п'ять років?

_______________. Реструктуризація до 60 місяців. Да, до 5 років.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. До, до, правильно? Тобто ми з вами дуже добре розуміємо, що любое підприємство, яке сьогодні має борги споживача, вони розуміють, що їм зараз всім надати реструктуризацію на п'ять років – це не отримати цих коштів. Там передбачено механізми компенсації?

_______________. Вони їх і так не отримали. Вони ж і так не отримали їх.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Зрозуміло, да. Там механізми компенсації передбачені  підприємствам? Як їх мотивують підписувати цю реструктуризацію?

_______________. Ні, не передбачені механізми. А які можуть бути механізми? Сьогодні...

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Не передбачені, да? Але при цьому ми паралельно цим даємо їм право без сплати судового збору йти до суду і все, що можна, віджимати у людей. І паралельно цьому у нас Мін'юст дає право прирівняти борги по ЖКГ до аліментів, а це і заборона виїзду, і це списання з карток. А всю пенсію паралельно з цим у нас зараз будуть нараховувати на картки.

Тобто, що ми розуміємо: людина отримує пенсію на картку, тут саме з нього списують цю пенсію в повному обсязі - і людина просто її даже не бачить.

Те ж саме стосується і заробітних плат, і всього іншого. Тобто ми розуміємо: навіщо підприємству, якщо йому дають таке право звертатися до суду без сплати судового збору і якщо у нього є  право рішенням суду блокувати цю картку і списувати всі гроші з цієї картки, то зачем ему потрібна якась там реструктуризація на п'ять років, якщо вони зараз обдеруть людей, як липку, а в нас долги по ЖКХ приравняют к долгам по алиментам? Ви розумієте, що це буде твориться в країні?

_______________. Наталія Юріївна, от давайте не будемо драматизувати і так сгущать краски.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Я не драматизую. Я говорю про реалії, пані… (Не чути) Я кажу про реалії. Я давно вже нічого не драматизую. А це реалії грабежу всіх українців. Це не закон про реструктуризацію - це Закон про грабіж всіх людей, всіх людей через картки, і всіх пенсіонерів, через їх повністю пенсію, і через заробітні плати, і повністю грабіж сьогодні людей. Давайте так і називати: закон не про реструктуризацію, а закон про грабіж повністю всіх українців. Це ж буде відверта назва, хоч депутати тоді, може, щось прочитають, звернуть увагу, як ви так все завуалювали, щоб отак от ограбить людей. Давайте, ви ж тоді чесно кажіть про…

_______________. Люди повинні виконувати свої зобов'язання, вони отримали послуги і від них не відмовлялися, але за них… (Не чути)

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Зобов'язання свої?

_______________. Так, бо вони мають договірні відносини із надавачами послуг. А люди малозабезпечені, вони отримують субсидію, вони…

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Субсидії? Так ви скоротили субсидії в два рази. В два рази ви скоротили субсидії. Ви зараз на 70 мільярдів підняли борги по ЖКГ. Що ви зробили вже? І зараз, в таких обставинах, коли догнали долги вже до найбільшої сьогодні межі, ви їм даєте право через суди все відсудити без права сплати судового збору і після цього заблокувати всі рахунки і списати всі гроші. Що ви робите? Навіщо ви зараз людей спонукаєте просто, я не знаю, до якихось соціальних протестів. Це ж провокація, чиста провокація проти Президента і чиста провокація проти влади. Ви…

_______________. (Не чути)

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Ну, я не особисто вам кажу, а я це кажу, що просто така політика, яку ви запропонували щодо реструктуризації, - це політика до грабежа людей, це політична провокація проти діючого Президента. Я б на його месте именно так би оцінила таку провокацію. Якби я була міністром, то я би вже написала заяву і звільнилась, тому що я б вважала, що я зараз в сговоре против діючої влади пропоную такі рішення.

Дякую. Це моя позиція.

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пані Наталія.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Пані Наталія все вже сказала.

_______________. Я сказала вже.

ГОЛОВУЮЧА. Дивіться, давайте ми з вами домовимося за якихось принципів, які мають бути в законі.

Перше. Незалежно не від чого людина має сплачувати за отримані послуги. Це правильно, і це платіжна дисципліна, до якої прямували і під час  прем'єрства Юлії Володимирівни Тимошенко. Платіжна дисципліна має бути, і ми маємо про це дбати.

Тепер, у нас цю платіжну дисципліну не всі готові оплачувати, тому що є населення, яке не здатне або знаходиться… при сплаті житлово-комунальних послуг знаходиться за межею енергетичної бідності. Ми маємо цих людей виокремити, і саме ці люди мають або отримати житлово-комунальні субсидії, і оці принципи нарахування житлово-комунальних субсидій мають бути встановлені.

І третє. Якщо людина стала банкрутом, і відповідно до законодавства України у нас фізична особа теж може ставати банкрутом вже, здається, з 17-го чи з 18-го року, то для такої людини є автоматичне списання  всіх боргів, тому що сама процедура банкрутства фізичної особи, вона надає можливість людині, власне, відмовитися від тих боргів, чи суд доводить, що вони оплачені бути не можуть ніколи.

Таким чином, ми мусимо в цьому законі проговорити, що ми робимо з фізичними особами-банкрутами і що мають робити підприємства, які надають такі послуги, і що ми робимо з тими, які принципи мають закладатися для надання житлово-комунальних субсидій.

Тепер у нас залишиться в законі, якщо ми з цими принципами, якщо ми всі погоджуємося, то в нас буде трансфертний період якийсь, тому що у людей є борги, і відповідно якщо немає такої реструктуризації, то людина не може претендувати на житлово-комунальну субсидію, бо є принцип такий. Я хочу нагадати, що вимоги до житлово-комунальної субсидії знижені. Ну, щонайменше, 50 тисяч, які раніше було, змінені на 100 тисяч. Це означає, що людина, яка все ж таки має кошти в обігу або має пасивні доходи, вона цю частину пасивних доходів має все ж таки витратити на ті послуги, які вона отримала від держави. Ще раз нагадаю, якщо вона не в стані їх погасити, то держава надає житлово-комунальну субсидію, принципи якої ми мусимо закласти.

І оцей трансферт тих боргів, які були попередньо, по них може бути різний сценарій. Перший сценарій – його реструктуризують, якщо все ж таки людина, маючи доходи, маючи… бо, як показує практика і як показує, пані Наталія, замміністра, зараз не сказала про це, але, як показує практика, то не сплачують за комунальні послуги не бідні прошарки населення, а більше не сплачують ті, хто мають  доходи, але з якихось причин вони чи покинули житло, залишили його, і там хтось, хто опікується цим житлом, не сплачує, чи є інші випадки, я не буду зараз їх описувати, їх достатньо багато. І Міністерство регіонального розвитку це розуміє, і, таким чином, ми маємо зробити реструктуризацію для тих, хто… максимальну, да? Ми запропонували 60 місяців, але окремо хочу нагадати, що в законі, у проекті закону, який запропонував Мінрегіон, є 12-місячна реструктуризація, вона стосується боргів перед управителем, тому що управитель наймається на рік, і відповідно реструктуризувати борг на… він може бути подовжений, з ним контракт, але він може бути і не подовжений. Тому міністерство запропонувало таке 12-місячне розтермінування тих боргів, які є перед управителем і 60 місяців перед іншими постачальниками житлово-комунальних послуг.

Сьогодні процедура така, що будь-який постачальник житлово-комунальних послуг може у будь-який момент стягнути майно. Ще раз нагадаю, сьогодні в першому читанні прийнятий закон Валерія Божика, відповідно до яких виконавче провадження починається зразу на майно. Таким чином, нам потрібно відтермінувати, щоб у людини зразу не забирали майно, і зробити це через реструктуризацію.

У запропонованому проекті є можливість подовжити термін, не  60 місяців, а більше, у разі (тут цифра стоїть 80), у разі, якщо людина за ці п'ять років погасила не менш як 80 відсотків боргу.

Ще у цьому законі що запропоновано. Поновити діяльність житлово-комунальних комісій, які відповідно у 2003 році були створені відповідно до Закону про реструктуризацію, але наразі вони не працюють. Вони працювали в 2006 році в період дії Закону про реструктуризацію, у 2006 році, а зараз вони не працюють.

Відповідно, щоб на місцевому рівні ОТГ визначали, чи це навантаження велике на домогосподарство, чи це там більше ніж 20-30 відсотків від заробітної плати чи від доходу родини, і в цьому випадку така реструктуризація може бути визначена такими комісіями у більшому розмірі. Але в будь-якому випадку оця дискусія і медіація для людини, яка сплачує житлово-комунальні послуги, живе десь, і постачальник житлово-комунальних послуг, отака медіація через цю комісію в ОТГ безпосередньо, яка і опікується кожною родиною, цим законопроектом передбачено.

Давайте ми домовимося, що ми хочемо як народні депутати в цьому законопроекті, і далі будемо писати те, що потрібно і міністерству, і державі, і людині, приводячи до ладу і до якоїсь системи цей механізм.

Будь ласка, Михайло Михайлович. 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, Галина Миколаївна.

Шановні колеги, ви згадали, коли Юлія Тимошенко була Прем'єр-міністром, насправді тоді ціна на газ була 90 копійок за куб, а сьогодні - 15 гривень, і пенсія була мінімальна - 100 доларів, а не так, як сьогодні, навіть не 80. Це про порівняння, яке назвали.

Справді, треба вимагати стосовно сплати комунальних платежів, однозначно має бути в цьому плані дисципліна. Але ми маємо і говорити, чи можуть всі ті, які сьогодні мають заборгованість, реально за щось сплатити комунальні платежі і чому виникли борги. Як на мене, діюче законодавство дозволяє в кожному конкретному випадку розбиратись.

Те, що проголосували сьогодні в першому читанні, це взагалі жах. Бо якщо хтось уважно читав законопроект, то приватним виконавцям дозволяється блокувати зарплатну карту, пенсійну карту, стипендію і з неї стягувати комунальні платежі. Дозволяється приватним виконавцям - немає в жодній державі такої практики, - блокувати виїзд за кордон без попередження. Дай Боже, щоб до другого читання це... І виселяти з житла, і навіть якщо воно єдиним житлом є того боржника.

Вибачте мені, то це соціальна держава, чи це соціальний комітет сьогодні розглядає оце питання? Я вважаю, що це питання не нашого комітету, бо нашого комітету те питання, що стоїть на захисті соціального захисту, вибачте за тавтологію, громадян. А це, комунальні платежі, це, мабуть, реструктуризацію хай розглядає Комітет житлово-комунальної сфери, місцевого самоврядування. Бо ми маємо дбати про людей, я погоджуюсь з  Наталією Королевською, а не думати, як все-таки стягувати ті борги. І допомагати… я не знаю, кому ми тут допомагаємо. Бо, з одного боку, ми втягуємо житлово-комунальні господарства в неплатоспроможність стосовно заборгованості, ми ж бачимо, які вони мають за газ, за інше. І одночасно ми тут гробимо їх як комунальні підприємства місцеві. А, з іншого боку, чи ми допомагаємо людям і кому допомагаємо?

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Ні.

ЦИМБАЛЮК М.М. Ми за такий законопроект не будемо голосувати.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Будь ласка, ще шановні народні депутати.

(Загальна дискусія)

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. При Юле была минимальная 124, а у вас зараз 80 доларів мінімальна. Тому неспівставні зараз речі щодо вартості ЖКГ при Тимошенко чи при Бойко, і зараз вартість ЖКГ-послуг, которые надаються людям. Так ви вдвічі скоротили виплату субсидій. От на скільки ви скоротили виплату субсидій, на стільки ж виросли житлово-комунальні послуги.

І байки розповідати, що тільки багаті не платять за тарифи, ми ж всі з вами розуміємо, в людей немає взагалі грошей…

ГОЛОВУЮЧА. Наталія Юріївна, чекаємо від вас звіту аналітичного, будь ласка, щоб це були тільки у нас на комітеті не прокламації, а, будь ласка, ваш аналіз щодо…

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Какой анализ? Ви відкрийте статистику и посмотрите. Статистика там все пише, які ціни були на газ в 2010 році, там в 2008-му, в 2012-му, в 2013му а які зараз, в 2021-му. Возьмите посмотрите, вам буде не треба ніякого аналізу.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Наталія Юріївна.

Будь ласка, пан Анатолій.

ОСТАПЕНКО А.Д. Я погоджуюсь з колегами, що наше українське законодавство зараз має всі важелі впливу для того, щоб вирішувати ці питання, і можна зараз укладати договори реструктуризації з підприємствами, які надають послуги як і за електроенергію, так і за комунальні послуги.

Тут є, в цьому законі, юридична невизначеність, тому що ми розуміємо, що якщо більше п'яти років укладається договір, то тоді питання по сплаті податків підприємствам, які надають послуги, взагалі… Ми тоді основні принципи Цивільного кодексу, де є чітко зазначено, що 3 роки звернення до боржника за його боргами від надавачів послуг, ми порушуємо. Тоді навіть Цивільний кодекс треба змінювати, взагалі щось розглядати, і тоді комплексно, а не так, як тут пропонується.

Тому я думаю, що треба доопрацьовувати даний законопроект для того, щоб його виносити на розгляд. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Є ще точки зору? Таким чином, пропонується не переглядати рішення щодо законопроекту 3613 і не працювати з доопрацьованим, правильно я розумію?

Така пропозиція, пан Анатолій? Тут немає повернути авторам. Це законопроект, який на базі 3613 був доопрацьований разом з цовками, які було надано вам всім, народні депутати шановні, для того, щоб ви…

ОСТАПЕНКО А.Д. Тут написано, що він доопрацьований комітетом. Скажіть, будь ласка, коли його доопрацював комітет? У нас була створена робоча група чи його хтось самостійно доопрацював з цовками?

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Анатолій, очолюйте процес і доопрацьовуйте.

_______________. Галина Миколаївна, можна два слова ще я?

ОСТАПЕНКО А.Д. … (Не чути) інформація, що він доопрацьований комітетом. Ви починаєте маніпулювати тим, що це виносить комітет, і вставляються, я ще раз сьогодні кажу, в порядок денний ті законопроекти, які навіть не отримали висновку ГНЕУ.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Дорогий мій народний депутат, висновок ГНЕУ отримують ті законопроекти, які зареєстровані на сайті. Читайте Регламент, будь ласка. Дякую.

ОСТАПЕНКО А.Д. Я Регламент також знаю добре.  

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд.

_______________. Галина Миколаївна, дозвольте…

ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка.

_______________. Я хотів би зі свого боку також, я хотів би погодитись з Михайлом Михайловичем, все-таки таке питання сплати боргів по житлово-комунальних послугах, це, мабуть, все-таки компетенція комунального комітету. Тобто я пропонував би… точніше, Комітету з питань ЖКГ. Я пропонував би все-таки не зупинятись на даному законопроекті і просто його відхиляти. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Тобто не розглядати зараз доопрацьований законопроект?

_______________. Не розглядати.

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Дякую, шановні народні депутати.

Таким чином, щоб ми тут не застрягали в дискусіях безплідних, є пропозиція не розглядати доопрацьований законопроект комітетом, чи не комітетом. Нагадаю пану Остапенку Анатолію, що це проект, а не кінцевий документ. Тому, якщо б ви долучилися до роботи, то він би і був, а не долучилися - то і не буде.

Таким чином, є пропозиція не розглядати доопрацьований законопроект. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

ОСТАПЕНКО А.Д. Дякую, Галина Михайлівна. Хочу…

ГОЛОВУЮЧА. Я – Миколаївна.

ОСТАПЕНКО А.Д. Галина Миколаївна, дякую вам за те, що ви робите так толерантно зауваження. Але завдяки вашим помічникам, особистим помічникам, а не цілому комітету, цей законопроект навіть не був включений до порядку денного, а прибігли тільки за годину до засідання комітету і просять його розглядати.

ГОЛОВУЮЧА. До чого, що мені з цього зробити?

ОСТАПЕНКО А.Д. До того це я вам кажу, щоб ви просто прийняли до уваги. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, я не потребую ваших зауважень. Дякую, шановний пане Анатолій.

ОСТАПЕНКО А.Д. … (Не чути) якщо хочете отримати від мене відповідь.

ГОЛОВУЮЧА. А я вам зауважень не роблю. 

ОСТАПЕНКО А.Д. … (Не чути) повчати інших.

ГОЛОВУЮЧА. Це до чого?

ОСТАПЕНКО А.Д. До того, що кожен маю свою думку.

ГОЛОВУЮЧА. Майте.

_______________. Шановні колеги, я пропоную голосувати. Давайте вже…

ГОЛОВУЮЧА. Хто за те, щоб не розглядати…

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Так, почекайте, почекайте, а за що ми голосуємо? Цей законопроект зареєстрований взагалі?

ГОЛОВУЮЧА. За те, щоб знати.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Так, а він зареєстрований? Він зареєстрований?

ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, надійшла пропозиція зняти з розгляду доопрацьований законопроект, запропонований… коли там надіслали, в понеділок секретаріат надіслав. Зняти цей законопроект з розгляду комітету. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Колеги, вибачте, в мене зв'язок просто пропадав. Цей законопроект взагалі зареєстрований чи ні?

ГОЛОВУЮЧА. Цей законопроект не зареєстрований.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Якщо він не зареєстрований, то ми за що взагалі голосуємо, можно объяснить? Це якийсь проект якогось законопроекту, правильно?

ГОЛОВУЮЧА. Це доопрацьований. Запропонований до розгляду доопрацьований законопроект комітетом. Комітет його не бере до уваги. І комітет доопрацьованого тексту до цього законопроекту не надає. Є по Регламенту відповідно до роботи і до Закону про комітети…

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Ні-ні, ми можемо проголосувати на те, щоб дати доручення комітету доопрацювати. Ми ж не проти його доопрацьовувати.

ГОЛОВУЮЧА. Комітет не доопрацьовує. Наталія Юріївна, комітет не доопрацьовує. Дивіться, ми можемо на базі законопроекту і альтернативних створити доопрацьований. Комітет як такий не доопрацьовує законопроектів.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Подождите, вы сейчас дали якусь версію законопроекту, яку ми зараз розглядали. Ми кажемо, що ця версія, як начебто від комітету, не підходить. А ми кажемо: "Її треба ще доопрацьовувати". Тобто ми просто цю версію не приймаємо, і ми можемо далі її доопрацьовувати. Це не значить, що ми зараз приймаємо рішення, що комітет взагалі більше нічого робити в цьому напрямку не буде.

ГОЛОВУЮЧА. Давайте ми зараз проголосуємо. Надійшло рішення не розглядати цей законопроект, його відхилити, хоча він і внесений, але як доопрацьований текст зараз його не розглядати, і звучали пропозиції щодо ніби створення робочої групи. Якщо хтось хоче створити робочу групу і доопрацьовувати цей законопроект, я прошу викликатись і сказати, чи потрібна така робоча група, чи ні. Будь ласка.

ЦИМБАЛЮК М.М. Насправді це є нонсенс, бо ми говоримо про те, що не є офіційно зареєстровано. Немає такого документу за таким номером, який ми… немає. Через те ми тут висловили свої думки, по-перше, що це не зовсім стосується Комітету соціальної політики і захисту прав ветеранів, і ми вважаємо, що ця версія не підлягає ні реєстрації, ні дальшому розгляду. І я вважаю, що слід припинити цю дискусію і переходити до наступного питання порядку денного.

А на майбутнє секретаріат має знати, що розглядаються ті питання порядку денного, які внесені завчасно, завчасно виставлені на сайт і народні депутати мають можливість не тільки підготуватися до розгляду цього законопроекту, а ще й серйозно, для того щоб виступити на засіданні комітету.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Потребується голосування чи ми просто переходимо до наступного?

Таким чином, це питання… Хтось наполягає на тому, щоб було голосування? Ні, переходимо.

Переходимо до наступного питання порядку денного. Це наш законопроект, який ми розглядали на тому засіданні, 4036. Ми розглядали питання щодо доцільності включення до порядку денного сесії проектів законів, які стосуються підвищення розміру стипендій.

Секретаріат теж підготував пропозицію, якою я теж не задоволена, тому що, по-перше, з'явилися формулювання, які ми не обговорювали, а, по-друге, не враховано те, що було. У вас є текст, який запропонований секретаріатом, Михайло Михайлович, ми пропонували тоді. Я можу зачитати ті пропозиції, які є від мене, якщо буде ваша ласка.

Значить, пропонується рекомендувати Верховній Раді законопроект 4036 прийняти за основу. Я зараз почну з тексту. З урахуванням вимог абзацу першого частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України щодо доповнення законопроекту положеннями про стимулювання не тільки стипендіатів вишів, але і професійної, і професійно-технічної освіти.

Далі пропоную викреслити "гарантування державою  працевлаштування випускників", тому що ми цього зробити не можемо і ми це не обговорювали.

Далі написати, що з обов'язковим відпрацюванням ними на визначених підприємствах визначеного терміну після закінчення вишів. Це була пропозиція пана Анатолія, якщо його це влаштовує, це формулювання, за державним замовленням.

_______________. (Не чути)

  ГОЛОВУЮЧА. Це є тут, "підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, а також..."

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. "...гарантування державою працевлаштування випускників".

_______________. (Не чути)

 В іншому разі, як вони зможуть відпрацювати?

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Тут чітко ж прописано в рішенні комітету те, про що ви говорите зараз, що якщо за державним замовленням люди навчались, то їм держава і має право надати гарантоване державою робоче місце.

ГОЛОВУЮЧА. Ні, гарантувати... Дивіться, ми не гарантуємо робоче місце, ми кажемо про те, що ті, хто отримував стипендію за державним замовленням, вони зобов'язані відпрацювати.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Ні, почекайте. Що значить "вони зобов'язані"? Тобто вони мають право. Тут дуже добре все комітет прописав. У мене є пропозиція підтримати рішення, яке прописав комітет, а ми уже до другого читання з вами будемо правками це вносити все.

ГОЛОВУЮЧА. Дивіться, мова не йде про гарантування.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Ми ж в правке это будемо писать, зараз ж это проект рішення.

ГОЛОВУЮЧА. Дивіться, держава не може гарантувати робоче місце, тим більше у приватному секторі, наприклад. Тому мова йде про те...

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Зачем приватний сектор? Якщо за державні кошти ми навчали людину, то до чого тут приватний сектор?

ГОЛОВУЮЧА. (Не чути) Ні, Наталія Юріївна...

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. А для кого ми навчаємо за державні кошти? Ми субсидію не можемо сплатити, а за державні кошти навчаємо зараз. То ми повинні на державні підприємства тоді мати право людей  влаштовувати або в органи влади. Хороша пропозиція.

ГОЛОВУЮЧА.  Ні, так не робиться, Наталія Юріївна. Робиться… Є потреба ринку в працівниках, і ми так говорили на тому засіданні, Міністерство економіки має написати, що потрібно і де буде  дефіцит таких кадрів. Бо якщо в нас цих кадрів не буде, то ми вимушені будемо їх звідкись брати, так?

Тому ми маємо планувати ринок праці. І справа тут не в державних підприємствах, це ж не Радянський Союз, я перепрошую. В мене велике  прохання: давайте ми не будемо повертатися в минуле і брати…

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Та не так погано було, по крайній мірі, лодирів не було. А зараз пів Верховної Ради ходять лодирством займаються. Так би хоч працювали.

ГОЛОВУЮЧА. В мене прохання давати всім говорити. І в мене велике прохання, мені здається, що мені говорити не дають. Я, звісно… От заберіть у мене посаду голови комітету, я хочу бути звичайним депутатом, який теж хоче висловлювати свою точку зору.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Пані Галино, пишіть заяву, ми розглянемо її в порядку…

ГОЛОВУЮЧА.  Гаразд, напишу.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Не треба заяв - треба дії.

ГОЛОВУЮЧА. Дивіться, я напишу заяву, Наталія Юріївна, дякую  за пропозицію.

Дивіться, є Міністерство економіки. Міністерство економіки має мати плани щодо того, як буде реалізуватися ринок праці. І вони мають мати синхронізацію з Міністерством освіти. І не потрібно продукувати за державні кошти, за державну стипендію більше працівників в тих галузях, які будуть закриватися чи потреби в створенні робочих місць яких не буде. Бо ми повернемося до радянщини, коли ми будемо людей з вищою освітою готувати багато, а робочих місць не буде. І що в цьому випадку? Гарантування державою таких робочих місць, які не потрібні. Навіщо? Таким чином, ця має бути синхронізація.

Але якщо держава, вона виплачувала стипендії за державним замовленням, це і є державне замовлення, тому що держава оплачує вишам цю вартість навчання і виплачує стипендії. Тому, якщо держава це зробила, то людина, яка отримала від держави таке благо, вона має відпрацювати на визначених підприємствах, ці підприємства мають визначатися кожен рік в визначений термін. І це ми не можемо з вами зараз якусь формулу відпрацювати, мабуть, що це має бути на рівні Кабінету Міністрів, але це потрібно виписати ще в законі. Це до того, що законопроект, той, який хотіли народні депутати, і той, який є, вони достатньо сиро підходять один до одного. Але ми через 116-у намагалися це зробити.

Таким чином, має бути механізм, має бути замовлення, має бути працевлаштування обов'язкове для людини, а не гарантування з боку держави. І ми говорили про те, що держава має це зробити так, щоб не було розбалансування бюджету. Ми нагадуємо, що в світовій практиці немає такого, що 45 і більше відсотків студентів отримують такі стипендії. Краще ми будемо готувати 10 чи 20 відсотків, так, як робить Польща, Угорщина і інші країни, але готувати тих, хто нам потрібен в економіці. І так потрібно робити не тільки у вишах, а і в середній загальній освіті. Оце ми намагалися через 116-у виписати.

Та редакція, яка запропонована секретаріатом зараз, вона не відображає цього. Ну, як на мене.

ЦИМБАЛЮК М.М. Міністерство освіти, якщо є представники, хай висловлять свою позицію.

ГОЛОВУЮЧА.  Будь ласка, Міністерство освіти, ви на зв’язку з нами?

_______________. Так, звичайно.

Доброго дня, шановні народні депутати, доброго дня, шановна Галина Миколаївна. Є декілька ідей з приводу запропонованих законопроектів.

Перша позиція, яку підтримує міністерство, – це те, що ми підтримуємо ідею в цілому підвищити норму стипендіального забезпечення як соціального, так і академічних стипендій. Це гарна пропозиція, гарна ідея, яку ми підтримуємо.

Друге. Я, на превеликий жаль, не знаю зміст попереднього обговорення, але Міністерство освіти надсилало свої висновки з приводу зазначених законопроектів, і, якщо дозволите, я буквально тезисно скажу, що законопроект 4036, там, на жаль, в тілі законопроекту і в порівняльній таблиці мова йде про різні прожиткові мінімуми: перший – це прожитковий мінімум, а інший – це фактичний розмір прожиткового мінімуму, які представляють собою трішечки різні речі. І якщо брати до уваги, що мова йде про фактичний розмір прожиткового мінімуму, то він не може бути використаний для того, щоб здійснювати стипендіальне забезпечення. Чому? Тому що він використовується як статистичний показник і змінюється щомісяця, а щомісячне внесення змін до державного бюджету для зміни, скажімо так, розміру стипендіального забезпечення, це нереальна справа. Ви як народні депутати це розумієте і знаєте. Тому потрібно оці речі переглянути.

І відповідно такі самі норми містяться у законопроекті 4036-1. Що стосується пропозиції по обов'язковому відпрацюванню, це питання, яке тривалий час, принаймні стільки, скільки я працюю в міністерстві, воно обговорюється. І, починаючи з 2010 року, поступово ми приводимо законодавчу базу нашу у відповідність до вимог Конституції. Звертаю увагу на от що, стаття 53 Конституції України зазначає, що держава забезпечує доступність та безоплатність вищої освіти і інших рівнів професійно-технічної і фахової передвищої в державних і комунальних навчальних закладах. Громадяни мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі. На конкурсній основі. Це основна теза цієї статті.

Далі, 43 стаття Конституції. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, на яку він вільно погоджується. Тому 43 стаття Конституції ще каже про те, що використання примусової праці забороняється.

Верховною Радою України в свій час були ратифіковані міжнародні зобов'язання. Зокрема, міжнародна Конвенція про скасування примусової праці номер 105, яка ратифікована у 2000 році, де держава зобов'язується скасувати обов'язкову працю і не вдаватися до будь-якої форми як методу мобілізації і використання робочої сили для потреб економічного розвитку.

І відповідно до цих норм Конституції, а також міжнародних зобов'язань, впродовж тривалого часу Міністерством освіти включно із відповідними скликаннями народних депутатів були внесені зміни до освітнього законодавства, який вилучив норму обов'язкового відпрацювання, і до нормативно-правових актів, які врегламентовували це питання.

Як ми бачимо на сьогоднішній день можливість привабити людей навчатися і відповідно за фахом працювати? На сьогоднішній день єдина можливість – договірні стосунки. І виходячи із цієї позиції, вже напрацьовані і діють нормативно-правові акти, відповідно до яких людина, яка укладає тристоронню угоду, ну, це по окремим галузям, зокрема по медичній, педагогічній, і зобов'язується впродовж трьох років відпрацювати, вона отримує першочергове право на зарахування для здобуття вищої фахової і передвищої освіти. Але вона самостійно, добровільно укладає таку угоду. Тобто без ніякого примусу, тільки через те, що вона здобувала безоплатну вищу освіту.

Далі. Для того, щоб розуміти механізми і потреби ринку праці: які фахівці, на яких ділянках працюють, як працює… чи є взаємозв'язок і взаєморозуміння  ринку праці і системи освіти в підготовці,  Міністерством освіти спільно із Пенсійним фондом напрацьовано нормативну базу, відповідно до якої здійснюватиметься, я сподіваюсь, залишилося підписати лише тільки угоду, я сподіваюся, з осені цього року почне здійснюватися електронний…

ГОЛОВУЮЧА. Ми вдячні, що ви це опрацьовуєте, але в нас дуже прагматичне питання: яким чином нам виписати статтю 116 для того, щоб законопроект, який народні депутати Комітету соціальної політики та захисту прав ветеранів хочуть прийняти в першому читанні? Як виписати так, щоб на друге читання всі ваші напрацювання були враховані? От і все, це дуже прагматично.

Ми, звісно, можемо вас годинами слухати, як ви там працюєте, які у вас досягнення, будь ласка, пишіть, і будемо читати, але нам потрібно текст до нашого висновку до законопроекту. Ви можете це...

_______________.  Ми вважаємо, що доповнювати пропоновані норми щодо підвищення стипендіального забезпечення вимогами обов'язкового відпрацювання недоцільно. Це якщо коротко.

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, є пропозиція… Які є пропозиції? Була пропозиція на попередньому засіданні виписати текст через 116-у. На сьогоднішній день я можу констатувати, що текст… використання 116-ї, щоб був прийнятий закон в першому читанні, не готовий.

Михайло Михайлович, або ми доопрацьовуємо на наступне  засідання і там…

ЦИМБАЛЮК М.М. Я би пропонував взагалі рекомендувати Верховній Раді прийняти в першому читанні і ухвалити за основу, а до другого читання доопрацювати з тими врахуваннями, пропозиціями, які звучали і на попередньому засіданні, і сьогодні.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка.

_______________. Я в даному випадку хочу підтримати голову комітету, бо у нас незрозуміло, чітка така позиція, вона не вимальовується для того, щоб ми зберегли той баланс. Просто збільшити стипендії – це не крок кудись до чогось нового.

Я розумію, що Міністерство освіти, воно хоче, щоб більше було коштів, але хотілось запитати представника Міністерства освіти: знає воно, скільки випускників, які були випущені за фахом, наприклад, юриста, працюють юристами? Якесь дослідження ведеться? Чи ми просто будемо сплачувати навчання юристів, економістів, які потім йдуть працювати за іншим фахом? Тому я думаю, що було б правильно, якби…

_______________. Готовий дати відповідь.

_______________. …доопрацювати. Тоді дайте відповідь, скільки нам потрібно мулярів і каменярів, скільки слюсарів з ремонту автомобілів і слюсарів взагалі, в загальному, і токарів, фрезерувальників і іншого, скільки зараз випускається таких спеціалістів і скільки працює за фахом?

_______________. От, власне, для цього ми запроваджуємо оцей електронний моніторинг. Але це не до цього. Дивіться, я наведу лише один приклад - приклад "Нової української школи". Як тільки вчителям початкових класів два роки назад підвищили, чи три роки назад, підвищили заробітну плату, ми спостерігали збільшення кількості поданих заяв на спеціальність 013 "Початкова освіта" і відповідно якість вступників, тобто конкурсний бал їхній підвищився.

Це опосередковано підтверджує, що люди зацікавлені, якщо на ринку праці роботодавець створює умови для нормального життя, ніяких проблем із якістю і кількістювступників немає, і ніяких проблем з виїздом за кордон теж немає і роботи за фахом.

_______________. Це вже ми говоримо про наступне. Держава хоче отримати вчителів, тому вона і підвищила, тому і попит підвищився на цю фахову спеціальність. Ми ж про це і кажемо, так чи ні? І ви ж приводите приклад. А якщо ми просто збільшуємо стипендії, кому? Ми ж не тільки вчителям або вихователям, які йдуть навчатися, ми ж і іншим автоматично збільшуємо, тим же юристам, якими у нас зараз ринок переповнений.

_______________. В цьому році держане замовлення на підготовку юристів зменшено на 30 відсотків.

_______________. Скажіть, будь ласка, як фахівець в області освіти, що, да, нам також дійсно треба прийняти зміни в закони "Про вищу освіту", "Про освіту", професійно-технічну освіту та інші, тоді цей закон буде працювати. Тому допоможіть нам, як говорила голова комітету, правильно виписати своє рішення, і ми тоді його приймемо і будемо рухатися далі.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, є пропозиція теж це питання не розглядати у зв'язку з тим, що не готовий текст, або є пропозиція повернути законопроект  авторам на доопрацювання з урахуванням обговорення в комітеті.

Я би рекомендувала, Михайло Михайлович, все, що ми обговорювали, втілити: і спеціальну освіту, і збалансування, і все.

Наталія Юріївна, будь ласка. У вас альтернативний законопроект. Яка у вас думка?

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні колеги, я вважаю, що якщо ми в першому читанні подамо цей законопроект в зал, то до другого читання ми дуже спокійно відпрацюємо.

Тут були дуже слушні зауваження. Дійсно, як зараз формуються це держзамовлення, наскільки актуальні ці питання. І нам нічого не заважає, ми ж опікуємося і зайнятістю, і питаннями ринку праці. Це наша відповідальність, нашого комітету.

Тому я не бачу тут проблеми в... (Не чути) це підтримаємо, до другого читання ми спокійно все…

_______________. Галина Миколаївна, дозвольте, будь ласка, Мінеко?

ГОЛОВУЮЧА.  Да, будь ласка, пані Світлано.

_______________. Я буквально декілька слів з приводу, ну, скажімо так, підтримки ідеї щодо прийняття цього законопроекту для першого читання і потім відпрацьовувати.

На сьогодні Міністерство економіки координує питання щодо формування державного замовлення на освіту. Те, що сказав колега з Міністерства освіти, це абсолютно відповідає дійсності. Ми зняли на 30 відсотків, за нашою ініціативою, на юристів, економістів, інші соціальні сфери, яких на сьогодні ринок перенасичений.

Що ми робимо на сьогодні для того, щоб нам, можливо, скоригувати показники державного замовлення на поточний рік і відповідно виходити з іншого прогнозування на 2022 рік. Ми направили листи в усі ОДА, в тому числі, залучаємо і Федерацію роботодавців України, для того щоб зрозуміти реальні потреби, які на сьогодні існують в секторі економіки. Тому що сьогодні, на жаль, дійсно є ситуація, що заклади освіти, вищі і технічні, вони дещо відірвані від тих потреб, які є насправді. Тому ми якраз до цього часу зберемо поточну потребу по регіонам, в розрізі регіонів, в розрізі України, я думаю, що ми тоді будемо мати картину, яким чином нам доопрацьовувати цей проект до другого читання. Можливо, такий варіант буде прийнятним.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА.  Будь ласка.

_______________. Галина Миколаївна, я пропоную, давайте переходити до голосування, тому що ми вже всі ліміти часу вичерпали.

ГОЛОВУЮЧА.  Таким чином, є перша пропозиція: зняти питання з розгляду і доопрацювати формулювання для того, щоб цей законопроект рекомендувати Верховній Раді  включити до порядку денного і прийняти за основу з урахуванням 116 статті, без урахування врахувати обговорені пропозиції неможливо, це  можна констатувати, я думаю, що і секретаріат, і юридичний відділ, будь-який. Або друге – повернути законопроект авторам на доопрацювання для врахування всіх тих речей, які ми обговорювали на засіданні комітету.

Прошу, хто за першу пропозицію – про зняття сьогодні, прошу голосувати. Зняття сьогодні з розгляду для того, щоб доопрацювали автори з використанням 116-ї, щоб ми побачили формулювання, яке, можливо, буде сприйнято народними депутатами - членами комітету.  Формулювання, яке зараз запропоноване, воно не дає можливості врахувати через 116 статтю всі ті пропозиції…

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Так давайте дамо доручення просто комітету, секретаріату комітету доопрацювати оце формулювання для застосування… (Не чути)

Зараз прийняти за основу і дати доручення секретаріату просто відпрацювати, як правильно застосувати 116 статтю, і все.

ГОЛОВУЮЧА. Так, гаразд. Таке доручення в нас вже є. Ми на попередньому засіданні давали секретаріату таке доручення. Воно виконано неякісно і…

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Тоді доручити Михайлу Михайловичу з секретаріатом доопрацювати. Ми ж йому довіряємо.

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Якщо він… за згодою. Наталія Юріївна, і вас я прошу долучитися, щоб ми винесли те формулювання…

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Я з Михайлом Михайловичем…(Не чути)  завжди.

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Так ми можемо зараз вже прийняти - і більше не тримати час по цьому питанню і далі їхати? Ми підтримаємо за основу, тільки застосування 116-ї.

ГОЛОВУЮЧА. Як тільки напишете текст, я думаю, що всі приймуть. Справа сьогодні в тому, що не виписаний текст так, щоб він був узгоджений з усіма, тому…

Дякую, шановні народні депутати. Потребує голосування, що ми знімаємо це з розгляду? Думаю, що ні, да? На наступний раз винесете.

Ми працюємо вже більше ніж годину, і я хочу запитати, пан Бабенко, ми закінчуємо чи будемо розглядати законопроект 5555, який стояв в порядку денному, кабмінівський?

БАБЕНКО М.В. До мене поступили прохання від народних депутатів закінчувати, але я все-таки запропонував його дуже швиденько розглянути, тому що насправді законопроект дуже простий і не викличе дискусій.

Якщо дозволите, я в двох словах доповім його.

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка.

БАБЕНКО М.В. І просто проголосуємо, і підемо далі.

Значить, дивіться, у нас два законопроекти: основний і альтернативний (альтернативний - Наталії Юріївни). Основним пропонуються зміни до Кодексу законів про працю України у вигляді додаткового виду вирішення трудових спорів, такий вид, як медіація.

Є деякі додаткові термінологічні визначення в даному законопроекті. Але я його переглянув, вважаю, що він такий, який можна включити до порядку денного. У разі якщо будуть у наших депутатів чи у будь-яких інших зауваження, ми їх обов'язково доопрацюємо.

Щодо законопроекту Наталії Юріївни, він практично співпадає з основним законопроектом, з тією лише різницею, що законопроектом Наталії Юріївни не передбачені строки позовної давності по питаннях, пов'язаних із зверненнями по відшкодуванню по заробітній платі та по деяких інших питаннях.

Так що я прошу всіх підтримати даний законопроект і закривати наше засідання. Дякую.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Дякую.

Якщо можна, тоді я по своєму законопроекту. Я хочу, пане Миколо, пояснити, в чому різниця між моїм законопроектом та урядовим, тому що урядовий законопроект порушує декілька статей Конституції України. По-перше, він пропонує обмежити термін звернення працівника до місцевого суду з позовом про стягнення належних йому сум заробітної плати, гарантоване… і компенсацію виплат... (Не чути з дня, коли дізнався або повинен був дізнатися про таке порушення.

І друге. Кабінет Міністрів пропонує встановити, що період вимушеного прогулу, за який за рішенням суду може бути відшкодований середній заробіток або різниця в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, обмежується лише одним роком.

Тому запропоновані урядом обмеження терміну звернення найманого працівника до суду не відповідає... (Не чути)

 Ці пропозиції грубо порушують право працівника на звернення з позовом про стягнення належної йому суму заборгованості без обмеження будь-яким строком, як це і передбачено чинним Кодексом законів про працю. Ось тут... (Не чути) ... в нашому проекті ми убираємо ці норми.

_______________. Вимушений з вами не погодитись, оскільки встановлення строків позовної давності є нормальною нормотворчою практикою не тільки для України і країн колишнього Радянського Союзу, а також всієї системи континентального права. Це нормальний підхід до приватного права.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Пане Микола, я не хочу дискутувати, що нормально, а що ненормально. Є конвенція МОП, є Кодекс законів про працю і є Конституція України. Всі ці три норми порушує уряд: і конвенцію, МОП, і Кодекс законів про працю, і Конституцію України. Ось і все. Тобто можна дискутувати…

_______________. Наталія Юріївна, ми про різні речі говоримо. Я пропоную підтримати законопроект, ви внесете свої пропозиції, ми з вами окремо їх проговоримо, я послухаю, можливо, ви праві, дослухаємось до вашої думки, на комітеті потім вирішимо, чи варто вносити строки позовної давності, чи не варто до фінального тексту законопроекту. Я думаю, що ми це питання зможемо врегулювати.

Пропоную підтримати наразі законопроект уряду, а у вас якщо будуть зауваження, будемо відпрацьовувати, в тому числі з вашими помічниками, з вами особисто, я думаю, що ми знайдемо спільну мову.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Таким чином, нам потрібно слухати Міністерство економіки чи ми можемо прийняти рішення…

_______________. Галина Миколаївна, можна декілька слів… (Не чути) автори цього законопроекту…

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко, я слово прошу.

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Юлія Володимирівна. Я не побачила, що ви приєднались.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Дякую дуже. Вітаю всіх колег.

Шановні друзі, в принципі, ми і перший, і другий законопроект готові підтримати. Але по першому нам треба зараз просто зрозуміти декілька важливих речей.

Перше. В цьому законі передбачено обмеження строку, протягом якого працівник має право звернутися до місцевого суду з позовом про стягнення належних йому сум заробітної плати та періоду оплати вимушеного прогулу, за який може бути відшкодовано середній заробіток за рішенням суду. Тобто, іншими словами, людина пропрацювала, заробила  заробітну плату, підприємство однозначно… (Не чути) Якщо людина по нерозумінню якихось нюансів закону пропустила термін, з яким вона мусить звернутися до суду, то людина позбавляється права, по суті, на ту заробітну плату, яку людина заробила.

Тому, мені здається, що якщо людина вже пропрацювала і заробила заробітну плату, не можна обмежувати строк позову, тому що тоді це практично позбавить людину заробітної плати. Якщо це буде підкориговано, наша команда готова буде підтримати це.

Друге. Обмеження строку звернення фізичної особи до місцевого суду з позовом про стягнення належних їй сум заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат трьома роками з дня, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення. Порівняно з чинним законодавством…(Не чути) більші права та гарантії.

Тобто зараз і тут три роки ставлять обмеження, а сьогоднішнім законодавством таких обмежень немає. І тому ми не маємо права згідно статті Конституції звужувати права людей.

І тому мені здається, якщо ці дві позиції ми зараз домовимося, що ми будемо їх нормалізовувати, і з цими зауваженнями ми  можемо прийняти, тоді, я думаю, що це може бути дійсно компромісом.

Я також хочу сказати, що з цими ж зауваженнями виступили Уповноважений з прав людини, Мінфін, Державна служба з питань праці, Федерація профспілок України, Конфедерація роботодавців і так далі, я не буду перераховувати, тут дуже багато є зауважень. Але важливо, щоб ми зараз прийшли до якогось компромісу, який дасть нам можливість усвідомити, що цей закон не буде звужувати права працюючих людей.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую.

Юлія Володимирівна, таким чином, ви пропонуєте… Яка пропозиція по комітету?

ТИМОШЕНКО Ю.В. Моя пропозиція – зараз  оці питання, ключові, обговорити, щоб ми насправді погодилися з вами, що цей закон може бути прийнятий тільки в такому  контексті, без звуження прав людини, а потім ми домовилися: або ми ще доопрацюємо тоді, або, умовно кажучи, доопрацюємо до другого читання. Я думаю, що тут треба вибрати варіант.

Але, безумовно, для нас більш закон, який відповідає Конституції, це закон Наталії Юріївни (5555-1), але тут ми будемо два виносити, тому що це закони пов'язані. І тому, голосуючи за внесення до порядку денного Верховної Ради, ми в принципі будемо обидва закони розглядати. Але хотілось би, щоб ми проговорили ці питання звуження порівняно з існуючим законодавством прав людини.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Юлія Володимирівна.

Таким чином, надійшло дві пропозиції. Перша пропозиція – включити законопроект до порядку денного і рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу. І друга пропозиція – доопрацювати, те, що Тимошенко Юлія Володимирівна запропонувала.

Якщо нам не потрібно більше обговорювати, ми можемо перейти до голосування.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Ні-ні, хвилиночку. Включити до порядку денного, але з умовою прибрати оці дві норми, на яких наголосила зараз Юлія Володимирівна.

_______________. Можна роботодавцям слово?

_______________. І профспілкам, якщо можна.

_______________. І Міністерству економіки, якщо можна.

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пані Світлана. Потім пан Біленький, потім Шубін. Будь ласка.

_______________. Дякую, Галина Миколаївна.

Шановні народні депутати, я хочу сказати про, мені здається, дуже важливу річ. Ніхто в цьому законопроекті не намагається порушити конституційне право працівника на захист його трудових прав. Це право є святе, священне і ніхто на нього не зазіхає.

Насправді будь-яка юридична процедура, а це юридична процедура – звернення до суду, вона в усіх абсолютно демократичних європейських і правових країнах має термін, тому що на сьогодні для того, щоб, знаєте, говорити про порушення прав, треба аналізувати судову практику. На сьогодні дуже багато випадків зловживання з боку працівників із зверненням до суду через десять, п'ятнадцять років, і, таким чином, це теж не являється належним судовим захистом.

Тому, власне кажучи, 3 роки – це абсолютно нормальна формула для того, щоб працівник звернувся до суду. Тим паче, відлік цього строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, чи це буде 10 років, чи це буде 20 – немає різниці. Це буде дисциплінувати як перших, так і других.

Тому, шановні народні депутати, власне кажучи, це не є наше ноу-хау. Така норма - строкові звернення до суду, - існує абсолютно в усіх європейських країнах. Безстрокове звернення – це неналежне врядування.

ТИМОШЕНКО Ю.В. В усіх європейських країнах не порушують Конституцію. У нас є пряма норма Конституції – заборонено звужувати і погіршувати стан людини. Те, що ви зараз робите, судова практика… взагалі ви думаєте, що ви говорите? У нас є пряма норма закону сьогодні і пряма норма Конституції. Яка судова практика? Просто смішно слухати вас! Ви спочатку навчіться взагалі і праву, і системі практично координації рішень в існуючій законодавчій базі. Що ви говорите взагалі?

_______________. Право звернення до суду ніхто не скасовує. Працівник має право звертатися до суду.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Сьогодні не існує обмежень часових. Не існує часових обмежень.

_______________.  Юлія Володимирівна, процесуальне законодавство визначає в тому числі і можливість продовження строку. Це встановлюється пресічний строк, Він не може бути безкінечний.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ви, "слуги народу", прийшли для того, щоби служити людям, а не скасовувати навіть існуючі права.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Юлія Володимирівна. Дякую, пані Світлана.

Будь ласка, пан Сергій Біленький, потім Олександр Шубін.

БІЛЕНЬКИЙ С.Л. Шановна Галино Миколаївно, шановні народні депутати, хотів би додати, що ми цей законопроект дуже ретельно розглядали в межах тристороннього діалогу разом із розробником – Мінекономіки, разом із профспілками. І було дуже багато компромісів як з нашого боку, так і з боку профспілок. І та редакція, яку ми сьогодні бачимо в урядовому законопроекті, вона якраз і є компромісною.

Альтернативний законопроект, при всій повазі до Наталії Юріївни, він якраз цей баланс дуже сильно порушує. В такому разі ми не можемо вважати цей законопроект за погоджений трьома сторонами.

Стосовно того, що сказала Юлія Володимирівна, що Мінфін наче якісь має подібні зауваження до тих, що вона висловила, то представник Мінфіну, я чув на обговореннях, навпаки, він якраз підтримував позицію, що дуже багато зловживань з боку працівників, в тому числі це стосується підприємств бюджетної сфери, коли дійсно звертаються з позовами навмисно через кілька років, потім ще суди йдуть кілька років, і людина, фактично не працюючи кілька років, отримує потім якісь неадекватні компенсації. Для того, щоб це припинити, і була запропонована така норма.

Тому, резюмуючи, що ми підтримуємо в редакції уряду законопроект 5555 і просимо народних депутатів також врахувати цю позицію при прийнятті рішення.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію.

Будь ласка, Олександр Шубін.

ШУБІН О.О. Дякую.

Шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати! І апелюючи до пана Сергія, дійсно, ми проводили багато консультацій щодо цього законопроекту в рамках Кабінету Міністрів. Але стосовно цих двох пунктів названих. По пункту першому: щодо термінів давності звернення по заробітній платі. Якщо ми подивимось статистику Держпраці, опубліковану на офіційному сайті, у нас дуже багато підприємств, у яких термін заборгованості, яка обліковується, перевищує 3 роки: це і 5 років, і 7 років. Можу навести десятки прикладів: "61 комунар", "ХАС" і так далі. По цих підприємствах працівникові сплачується маленькими шматочками заробітна плата, а "хвости" цієї заробітної плати не сплачені тривають роками.

Тому ми б вважали справедливим залишити принаймні до ліквідації масової заборгованості в країні такий безмежний період, враховуючи, що є висновки Європейського суду, який прирівнює заборгованість із заробітної плати до власності працівника, а право щодо відновлення свого права на власність безстроково закріплено Конституцією.

По другому прикладу, який навів Сергій Леонідович, стосовно того, що працівник роками десь ходить, потім звертається. Такого, вибачте, даний законопроект не дозволяє, оскільки там чітко місяцем обмежено термін подання заяви про відновлення на робочому місці. Про що йдеться? Йдеться про термін, за який період вимушеного прогулу суд може відновити право робітника на заробітну плату. І в цьому законопроекті, урядовому, цей період обмежується одним роком. Але ми знаємо, що суди у нас перевантажені і багато справ розглядаються більше ніж рік. Тому пропонується, як зараз це передбачено чинним законодавством, або пропонує законопроект альтернативний, додати маленьку фразу, що у випадках, коли цей річний термін перевищено через тривалість судового процесу не з вини працівника, що він не з'являвся на судовий процес, а з об'єктивних причин судовий процес тривав більше, щоб весь період такого вимушеного прогулу можна було компенсувати.

Це єдині два зауваження до урядового законопроекту. З нашої точки зору, їх можна врахувати під час другого читання. В той же час, альтернативний законопроект вже враховує ці норми. Ми вважаємо, що обидва законопроекти мають бути підтримані за основу, але до урядового законопроекту просимо комітет врахувати ці два надзвичайно важливих, з нашої точки зору, зауваження.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олександре.

Таким чином, найбільш узгоджений – це урядовий законопроект, який можна рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу і доопрацьовувати на друге читання, так, як і сказав нам пан Бабенко. Правильно?

Таким чином, я повертаюся до того, що є пропозиція, перша пропозиція: щодо включення до порядку денного законопроекту 5555 та рекомендація Верховній Раді прийняти його за основу. І якщо ми за неї не...

ТИМОШЕНКО Ю.В. Вибачте будь ласка, так 5555-1, він же альтернативний іде, тому ми обидва включаємо. (Не чути)…  нашим законопроектом включають законопроекти "слуг народу", але нашої фракції як альтернативні не включають. Тому, якщо це йде одним пакетом...

ГОЛОВУЮЧА. Юлія Володимирівна, коли включається основний, то включаються автоматично і інші. А що стосується того, що ми рекомендуємо Верховній Раді, то ми спочатку маємо проголосувати прийняття за основу першого. Якщо він не буде проходити, то наступним голосуванням будемо ставити другий законопроект.

Давайте ми спочатку проголосуємо включення законопроектів до порядку денного. Хто за включення законопроектів до порядку денного...

ТИМОШЕНКО Ю.В. Хотілося би послухати членів комітету відносно такої правки, про яку сказав зараз представник профспілок і про які я сказала. Ми мусимо зрозуміти, на друге читання буде це враховано чи ні. Якщо це не буде комітетом враховано, ми не будемо голосувати. Якщо це буде враховано комітетом, хай зараз про це скажуть. Навіщо ж нам зараз ставити на голосування, коли до кінця питання не узгоджено?

ГОЛОВУЮЧА. Юлія Володимирівна, не примушуйте мене узурпувати право комітетом того, що має прийняти зал. Кінцеву редакцію на другому читанні,  врахування всіх речей буде приймати зал, комітет не приймає з цього приводу.... Як може комітет гарантувати, скажіть мені?..

ТИМОШЕНКО Ю.В. Комітет буде приймати рішення: врахована правка чи відхилена. Я говорю зараз не про Верховну Раду, я говорю зараз про комітет. Якщо ми зараз в протоколі записуємо, що на друге читання ми виправляємо ці речі, ми готові голосувати. Якщо зараз немає рішення комітету на друге читання врахувати ці правки, ми голосувати не будемо. От просто різниця.  

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Юлія Володимирівна.

Таким чином, ми будемо зараз голосувати першу пропозицію – включення законопроектів до порядку денного. Друга пропозиція - щодо прийняття урядового законопроекту за основу в Верховній Раді. Далі, якщо не пройдуть ці пропозиції, будемо далі дивитися, що будемо голосувати далі.

Прошу проголосувати ці перші дві, які надійшли в порядку черговості.

Хто за те, щоб законопроекти були включені до порядку денного, прошу проголосувати.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – проти.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧА. Королевська Наталія Юріївна.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Утрималася.

ГОЛОВУЮЧА. Хто – проти? Утримався? І Михайло Михайлович проти. Прошу зафіксувати. І, таким чином, рішення прийнято. Законопроект включено до порядку денного.

І є пропозиція рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. 5555 перший. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна, єдине що, в нас же стояло питання про включення законопроекту, а не про прийняття його за основу. Правильно я розумію? То як ми можемо зараз його голосувати?

ГОЛОВУЮЧА. Ми можемо голосувати ті пропозиції, які надійшли. Надходила пропозиція про включення…

БАБЕНКО М.В. Єдине що, якщо ми вже голосуємо за основу, то я все-таки просив би і Наталію Юріївну, і Юлію Володимирівну підтримати законопроект. Я зі свого боку зроблю все, щоб ми знайшли компромісний варіант і щоб були задоволені і роботодавці, і профспілки.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Миколо.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тобто, пан Микола, я так розумію, ви очолюєте робочу групу, да, по підготовці?

БАБЕНКО М.В. Мені доведеться її очолювати, я так розумію, тому ми будемо шукати баланс знову і з роботодавцями, і з профспілками. Але ми повинні розуміти, що тут не буде тільки виключна позиція профспілок, тут має бути компромісна…

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. А в чому проблема, якщо зараз в рішення комітету дописати, щоб з урахуванням цих двох пропозицій?

БАБЕНКО М.В. Наталія Юріївна, дивіться, от особисто я не готовий зараз вступати в дискусію з включенням і роботодавців, і профспілок, і шукати зараз компромісний варіант.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Тоді давайте зараз відкладемо це рішення.

БАБЕНКО М.В. Тобто ви пропонуєте навіть за основу його…

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Ні, ви зараз вже включили його до розгляду, а потім вже будемо розглядати, яке рішення виносити, коли будемо уже або за основу, або з врахуванням, або якесь інше рішення.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Просто мова йде про те, що, знаєте, зараз можна переламати, ведучи комітет, через коліна всіх, маючи якусь там мінімальну більшість. Але, знаєте, давно я не бачила, щоб так плювали на пропозиції профспілок, на пропозиції депутатів.

Я вважаю, що якщо ми зараз включимо в рішення, що до другого читання оці речі будуть враховані в компромісному варіанті між профспілками, роботодавцями і депутатами, ми готові таке підтримати. Але включіть це в рішення, що це підтримується для внесення до порядку денного Верховної Ради з врахуванням того, що будуть враховані правки, які нормалізують цю ситуацію. Слухайте, ми ж не можемо Конституцію порушувати, ми за те, щоб…

ГОЛОВУЮЧА. Юлія Володимирівна, а навіщо ви нас ламаєте через коліно? От мені здається, що все навпаки, що є рішення про те, щоб включити це в порядок денний, є рішення голови підкомітету, що він відпрацює і знайде баланси. Ви хочете переламати нас через коліно, щоб ми прийняли сьогодні ті рішення, які вам…

ТИМОШЕНКО Ю.В. А ми в абсолютній меншості.

ГОЛОВУЮЧА. (Не чути)… на друге читання і до дискусії, до якої ми не готові.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ми у вас  в абсолютній меншості. Але я хотіла б, щоб ви слухали профспілки. Профспілки – це не пустий дзвін, це реально люди знають міжнародне законодавство, знають наше законодавство, реально захищають права людей. І просто взяти і пнути профспілки – це абсолютно неприйнятно.

Ми в опозиції, ми не можемо вам поламати, ви можете голосувати все, що завгодно. Просто є якісь параметри, де треба діяти хоч трохи адекватно.

ГОЛОВУЮЧА. Юлія Володимирівна, скажіть, будь ласка, а…

БАБЕНКО М.В. Дивіться, насправді я особисто готовий підтримати в тому формулюванні, яке запропонувала Юлія Володимирівна, що ми врахуємо, ми знайдемо, врахуємо пропозиції і профспілок, і роботодавців, і ми знайдемо компроміс. Але я не готовий підтримати в тому формулюванні, що пропонує Наталія Юріївна, що вона пропонує безальтернативно той варіант, ті дві позиції, які вона запропонувала в своїх законопроектах.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ми би всі зійшлись би на вашому формулюванні, головне, щоб це було зазначено, розумієте? Тому що ми не можемо просто попрати Конституцію зараз. Давайте скажемо, що буде компромісний варіант знайдений між профспілками, роботодавцями, всіма нами, і цей компромісний варіант буде потім вже в остаточному рішенні.

БАБЕНКО М.В. Я прошу комітет підтримати пропозицію, яку озвучила Юлія Володимирівна, про те, що це буде компромісний варіант.

ТИМОШЕНКО Ю.В. І ви її озвучили.

БАБЕНКО М.В. І я її озвучив. Тим паче, що я хочу звернутися і до  Олександра Олександровича, і до Біленького, вони підтвердять, що у нас дуже рідко було те, щоб ми не знаходили збалансовану позицію якусь. Я пропоную підтримувати зараз.

ГОЛОВУЮЧА. Пане Миколо, якщо вже так і нас ламають, то в цьому випадку я б просила, щоб формулювання звучало, що комітет на друге читання буде шукати збалансоване рішення, як завжди. От таке формулювання, будь ласка…

БАБЕНКО М.В. З врахуванням думок профспілок і роботодавців.

ГОЛОВУЮЧА. З врахуванням всіх стейкхолдерів.

(Загальна дискусія)

ТИМОШЕНКО Ю.В. …(Не чути) як завжди, тому що ніякого компромісу в комітеті практично не шукається. Навіщо як завжди? От формулювання, яке зараз запропоновано, воно прекрасне. Підтримайте його просто і все.

ГОЛОВУЮЧА. Юлія Володимирівна, скажіть, будь ласка, які такі законопроекти в комітеті були не проголосовані у залі?

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Пані Галино, давайте по суті, будь ласка. Давайте голосувати…

ГОЛОВУЮЧА. Не потрібно звинувачувати в тому, чого немає.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Пані Галино, я прошу, давайте, давайте не будемо друг друга зараз збурювати. Давайте, поїхали приймати рішення.

ГОЛОВУЮЧА. Мені здається, що починають формулювання, в яких є закиди до монобільшості, не монобільшість. І мені здається, що на комітеті дають всім слово висловитися і всіх слухають. Тому, коли закидають до монобільшості, що вони не чують опозицію, чи не чують Тимошенко безпосередньо, чи Королевську, то це, звісно, у монобільшості викликає питання. У мене щонайменше викликає питання, в чому ви вбачаєте, що ми вас не слухаємо? Тому я прошу оці політичні закиди, що когось  не слухають… До цього комітету, ось я тут сиджу, всі слухають всіх. І приймають рішення, в тому числі які йдуть на приводі в опозиції. Тут прийнята купа законопроектів, які є вашими. І, будь ласка, це вже політично ваша як важковаговиків-політиків, будь ласка, включайте це в порядок денний. В комітеті проводять все, що потрібно людям. Тому закиди в комітеті щодо того, що когось політично тут не слухають, я вважаю, не відповідають дійсності.

Таким чином, формулювання, якщо є у моїх колежанок, у опозиціонерок, є пропозиція формулювати, будь ласка, сформулюйте. Але там не може бути такого, що врегульовується тільки позиція там профспілок. Не може бути…

БАБЕНКО М.В. Я про це і сказав.

ГОЛОВУЮЧА. Не може бути навіть профспілок і роботодавців. Є ще сторона держави, є Міністерство економіки, є ще інші комітети.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Міністерство економіки підготувало цей законопроект. Ми ж про це і кажемо, що зараз у цьому законопроекті тільки врахована позиція уряду, а ми пропонуємо, щоб до уряду додати тристоронню позицію, профспілок та роботодавців. І коли пан Микола їх всіх трьох "поженить", вони вийдуть з цим законопроектом до другого читання, який, я впевнена, одноголосно підтримає зал.

Ну, ми ж зараз за те, щоб дійсно зробити роботу, а не поговорити.

ГОЛОВУЮЧА. Пані Наталія, от ви ж знову пересмикуєте: уряд напрацював це, збалансувавши це з профспілками… (Не чути) І про це ви всі почули.

Будь ласка, пані Світлано.

_______________. Будь ласка, одна фраза ще.

В первинному вигляді цей проект закону мав ще скороченіший термін звернення до суду – один рік. І дійсно, шляхом проведення соціального діалогу в рамках трійки була погоджена між усіма ця компромісна норма в три роки. Тому на сьогодні це питання вже перебувало в полі дискусії.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Ну добре, тоді менше дискусій буде у пана Миколи на робочій групі,  ну це ж добре! Тоді взагалі нема проблем, якщо це буде враховано, тоді вже це буде прийнято, нічого не треба буде змінювати. Ми… (Не чути) тристоронній раді вирішіть це питання і дайте нам узгоджену позицію. Все, більше ми ж нічого не просимо.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я думаю, зараз пан Микола сформулює, як це буде рішення остаточно виглядати, і ми за нього спокійно проголосуємо.

БАБЕНКО М.В. Ще раз, пропоную комітету підтримати за основу даний законопроект за умови знайдення компромісного рішення з врахуванням думок всіх сторін соціального діалогу.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Блискуче!  

ТИМОШЕНКО Ю.В. Прекрасно!

БАБЕНКО М.В. І держави, і роботодавців, і профспілок.

ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я думаю... (Не чути) треба за нього проголосувати.

_______________. Пане Миколо, давайте інше формулювання: підтримати комітетом за основу, і в разі його прийняття в першому читанні, доопрацювати до другого з урахуванням всіх пропозицій профспілок, роботодавців та центральних органів влади. Крапка.

ГОЛОВУЮЧА. Немає зауважень до цієї пропозиції?

БАБЕНКО М.В. Ми не можемо врахувати всі зауваження, ми можемо шукати баланс. Всі ж зауваження, вони будуть протирічити…

_______________. Пане Миколо, давайте замінимо, що збалансовано врахувати всі пропозиції і побажання профспілок, роботодавців та центральних органів влади. Ви ж обіцяєте домовитись з ними, так давайте до другого читання, як ми кажемо. А то ми приймаємо рішення, не знаючи, що цей закон буде прийнятий в першому читанні. Може, нам його завернуть, як кажуть, і ми будемо його доопрацьовувати.

БАБЕНКО М.В. В тому-то і суть, що ми ж не можемо зараз приймати рішення вже по другому слуханню. Ми говоримо про те, що ми його приймаємо зараз за основу. І "Батьківщина", і ОПЗЖ говорять про те, що вони не готові підтримати в разі, якщо не буде вже в першому читанні знайдено балансу. Давайте його знайдемо, тим паче що тут немає проблемних питань. Ви розумієте, ми його знайдемо.

Ми зараз, ми вже півгодини сваримося між собою, насправді тут немає підстав для того, щоб сваритись. Я переконаний в тому, що і з профспілками, і з роботодавцем, і з Мінекономіки ми знайдемо компромісне рішення. Воно буде знайдено, розумієте. І після того, як воно буде знайдено, не буде ні в кого більше ніяких запитань.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Коллеги, мы ж доверяем пану Миколі. Давайте вже приймати рішення, час йде.

БАБЕНКО М.В. Давайте, якщо хочете, послухайте роботодавців, профспілки, Мінекономіки, погоджуються вони з таким формулюванням чи не погоджуються.

ГОЛОВУЮЧА. Прийняли за основу - і все, більше… Таким чином, мова йде про те, що довіряємо ми чи Бабенку. Значить, якщо ми йому довіряємо, то ми приймаємо рішення…

БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна, це ж не рішення "довіряємо" чи "не довіряємо".

ГОЛОВУЮЧА. Це коментар просто.

БАБЕНКО М.В. Давайте виносити на голосування в порядку надходження пропозицій. От давайте, перша пропозиція - запропоноване формулювання мною. Друга пропозиція – запропоноване формулювання Остапенком. Третя пропозиція… Якщо є ще якісь, будь-які пропозиції, виносьте і давайте голосувати.

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, є пропозиція рекомендувати Верховній Раді  прийняти законопроект за основу. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

_______________.  Ні, секундочку! У мене ж не таке… Тобто це перший варіант. За основу з врахуванням і знайденням компромісу з усіма сторонами соціального діалогу. Ми можемо так сформулювати?

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ставте, будь ласка, це питання на голосування.

_______________. Не можемо  ставити таке формулювання. Або за основу, а тоді дописуємо, що в разі прийняття в першому читанні доопрацьовуємо, і тоді це формулювання ж пропонує пан Микола. 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Пан Микола запропонував, поставте на голосування, і подивимося на голосування.

ГОЛОВУЮЧА. Юлія Володимирівна, я вчетверте ставлю на голосування пропозицію рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати (5555).

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – утрималась.

ГОЛОВУЮЧА. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Бабенко.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – утримався.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Королевська – проти.

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – утрималась.

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, пан Миколо, вирішуйте… Прийнято рішення у нас?

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Рішення  не прийнято. А як воно прийнято? Чотири на чотири. Рішення не прийнято.

ГОЛОВУЮЧА. Чотири голоси.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Як воно може бути прийнято, якщо немає голосів? Це ж очевидно.

ГОЛОВУЮЧА. Тоді голосуємо рішення, пропозицію Бабенка Миколи щодо того, що ми рекомендуємо Верховній Раді прийняти його за основу з пошуком компромісу на друге читання. Правильно?

_______________. З усіма сторонами соціального діалогу.

ГОЛОВУЮЧА. З усіма сторонами соціального діалогу.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. За.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – за.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. За Королевська.

_______________. Одноголосно, наскільки я розумію.

ГОЛОВУЮЧА. Юлія Володимирівна?

ТИМОШЕНКО Ю.В. За.

ГОЛОВУЮЧА. … (Не чути)

 Дякую, Юлія Володимирівна. Дякую. Але я просто питання вам задаю. Ви кажете, ви нам руки не крутите?

ТИМОШЕНКО Ю.В. Вибачте, будь ласка…

ГОЛОВУЮЧА. Я з посмішкою це кажу, просто якщо ви не побачили.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Дискусія в комітеті…

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Значить, є пропозиція щодо останнього рішення, щоб ми, коли ми підемо у відпустку, ми закрили наразі засідання комітету і відкрили його, щоб він у нас був відкритий і була можливість при необхідності зібратися. Тут теж вопрос довіри, ми не збираємося там вас турбувати якийсь там час, але якщо буде потреба для людей, то щоб наше засідання комітету залишилося відкритим.

Рекомендація, законопроект альтернативний 5555-1 тоді є пропозиція відхилити. Давайте ми це проголосуємо. Хто за це, прошу проголосувати.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Так він автоматично відхилений.

ГОЛОВУЮЧА. Да, я теж так вважаю, Наталія Юріївна, але мене секретаріат весь час примушує голосувати окремо.

І прошу проголосувати також рішення про продовження роботи Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів після закінчення п'ятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання. (Загальна дискусія)

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – утрималась.

ГОЛОВУЮЧА. Наталія Юріївна, комітет наш працює на благо народу, тому так, цілодобово, якщо потрібно.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.  Як тільки почнеться, так ми будемо цілодобово.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Наталія Юріївна.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Поки що на народ цей комітет не працює, на жаль. Працює проти народу.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Юлія Володимирівна, за зауваження.

Будь ласка, пане Олеже. 

АРСЕНЮК О.О. З 26-го по 6-е ми працюємо?

ГОЛОВУЮЧА. Ми не працюємо. Якщо буде необхідність зібрати комітет…

_______________. Галина Миколаївна, я перепрошую, але ми ще не проголосували попереднє рішення. Я, наприклад, не голосував. Ви проголосували всі про продовження роботи комітету?

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Ні-ні, ми не голосували.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я сказала, що я – утрималась.

БАБЕНКО М.В. Юлія Володимирівна вже проголосувала. Я не голосував. Хтось ще голосував?

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Я теж утрималась.

ГОЛОВУЮЧА. Пане Миколо, ми проголосували вашу пропозицію щодо знаходження…

БАБЕНКО М.В. Ні, про продовження роботи комітету ви ж поставили на голосування.

ГОЛОВУЮЧА. Про продовження ми ще не проголосували, так. 

_______________. (Не чути)

…тому що у нас дуже багато законопроектів і ми дуже багато часу витрачаємо на один законопроект, по 40, по 50 хвилин, коли регламент у нас година або максимум три, ми можемо розглядати тільки два питання або три.

Тому в мене є така пропозиція, що, можливо, це на розсуд членів комітету, а з початку з шостої сесії Верховної Ради установити правило, регламент, щоб у нас дві години точно було, працювали, щоб ми не по годині працювали… (Не чути)… і тоді ми зможемо більше працювати і не доведеться працювати 26-го по 6-е.

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, прошу сформулювати, що ви пропонуєте проголосувати. Пане Олеже, що ви пропонуєте проголосувати?  

АРСЕНЮК О.О. Пропоную нічого не голосувати.

ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, я все ж таки вимушена поставити на голосування пропозицію про продовження роботи Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів після закінчення п'ятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання на період з 26 липня по 6 серпня. Будь ласка, прошу проголосувати.

Хто – за?

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – утрималась.

ГОЛОВУЮЧА. Бабенко.

БАБЕНКО М.В. За.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Миколо.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Королевська – утрималась.

ГОЛОВУЮЧА. Хто – проти? Хто – утримався?

Таким чином, рішення не прийнято. Дякую, шановні народні депутати. До нових зустрічей в сесійній залі.