Веде засідання голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

ГОЛОВУЮЧИЙ. …і ми розпочинаємо засідання комітету сьогодні із запізненням на 4 хвилини.

Спочатку я зачитаю… По-перше, я прошу секретаріат долучити до справ протоколу матеріали, які нам принесла коаліція громадських організацій щодо законопроекту 2083-д. Це перше. Долучити до протоколу. І той, хто не знає і хто опікується тематикою цього закону, прошу взяти вільні оці листівки чи інформ. матеріали якісь.

По-друге, надійшло до нас, надійшли листи від пана Шпенова щодо того, що він не може взяти особисту участь і уповноважує Яцюк Інну Олександрівну –  ми з нею вже знайомі і працюємо – здійснити представлення законопроекту 2257 на засіданні комітету.

А також надійшло, як завжди, до речі, заява і лист від пані Наталії Юріївни Королевської щодо того, що вона перебуває в робочій поїздці, як завжди, і не може бути присутньою на засіданні комітету. А тому просить перенести розгляд 5 законопроектів на наступні засідання комітетів. Я пропоную все ж таки народних депутатів ці законопроекти розглянути, я зараз назву їх цифри, тому що 3 з них є альтернативними, і ми можемо їх розглядати за основним авторством. Це законопроекти: 2257-1, 2365-1, 2380-1. А два – 2085 і 2297 – є законопроектами, де наш комітет не є основним. Тому ми їх можемо розглядати у зв'язку з тим, що вони не входять до нашого регламенту як основні законопроекти, або ми як основний комітет.

І ще один лист надійшов. Ми розмовляли сьогодні вранці з пані Мариною Бардіною. Вона подала законопроект, реєстраційний номер 2325. І від неї уповноважена доповідати помічниця-консультантка Голуб Олександра Анатоліївна. Чи є пані Голуб? Є, все,  супер. Таким чином, це ті матеріали, які надійшли станом на сьогодні.

Переходимо до порядку денного. Пан Бабенко запізнюється на десять хвилин, він попередив. Тому нам не потрібно обирати секретаря. Я пропоную проголосувати за порядок денний, який вам наданий. Від складається з 25 питань. Тому пропоную працювати оперативно, тим більше, що за більшістю законопроектів у нас відбувалися засідання робочих груп. Якщо ми не зможемо дійти до загальної точки зору, то ми зможемо такі робочі групи проводити і надалі за участю і громадських організацій, і громадськості, і сторін нашого соціального діалогу.

Прошу народних депутатів проголосувати за поданий перелік порядку денного. Хто – за? Дякую. Одноголосно.

Перше питання. Це пропозиції Президента. Насправді, це пропозиції екс-президента до Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо удосконалення пенсійного забезпечення (реєстраційний номер 0972), це перехідний законопроект. У нас працювала робоча група під керуванням Цимбалюка Михайла Михайловича. Прошу доповісти і перейти до прийняття рішення.

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Шановна головуюча, шановні колеги, присутні, запрошені! Справді, були дискусії під час розгляду цього питання на робочій групі. Зважаючи, що цей законопроект вже декілька років знаходився у попередньому скликанні Верховної Ради, він на сьогоднішній день, певні його положення втратили чинність, хоча деякі речі є позитивні, тут висловлювалися представники громадських організацій і відомств, і міністерств, і ці питання можуть бути враховані при розробці нових законопроектів. Але, зважаючи на те, що перший пункт цього законопроекту вже втратив чинність, він є неактуальним, більше того, у разі прийняття цього закону він може погіршити пенсійне забезпечення наших громадян, через те робоча група дійшла згоди і буде рекомендувати нашому комітету все-таки підтримати пропозицію п'ятого Президента Петра Порошенка щодо повернення цього законопроекту, бо ми знаємо, що було накладено вето. Але також робоча група рекомендує народним депутатам певні положення, які стоять на захисті, особливо жінок, яким виповнилось 55 років, і вони можуть виходити на пенсію, зважаючи, що їм тяжко в такому віці працевлаштуватись, що саме ці питання були враховані при розробці майбутнього нового законопроекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. То цей відхиляємо…

ЦИМБАЛЮК М.М.  Цей так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто пропозиція запропонувати підтримати пропозиції екс-президента, і це потребує 226. І під час голосування щодо прийняття закону в цілому запропонувати відхилити закон, враховуючи втрату актуальності, і щоб це врахували на майбутнє.

Я для засобів масової інформації хочу нагадати, що цифра обрахунку, яка була згадана в цьому законопроекті 0272, вона не вірна, і що вклад українських жінок у зменшення дефіциту Пенсійного фонду України набагато більший, він складає, за обрахунками Мінсоцполітики і Пенсійного фонду України, від 12 до 34 мільярдів гривень на рік. Оце вклад українських жінок у зменшення дефіциту Пенсійного фонду України. Отака цифра сьогодні. Отакий наслідок… Ну, таким чином, якщо б жінки виходили в 55, то дефіцит Пенсійного фонду був би від 12 до 34 мільярдів більше наразі.

Прошу голосувати пропозицію. Хто – за? Прошу проголосувати, озвучені. Дякую. Переходимо далі.

Другим пунктом ми розглядаємо проект Закону про внесення зміни до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо посилення соціального захисту окремих категорій осіб з інвалідністю в наслідок війни (реєстраційний номер 1198, народний депутат Фріз, Ар'єв та інші). Ну, і пан Цимбалюк у нас за цим, за переліком відань заступників, він вів цей законопроект. Прошу.

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна головуюча! Шановні колеги! Насправді, цей законопроект є соціальним. Ним передбачено забезпечення в закладах охорони здоров'я центральних органів виконавчої влади безоплатної медичної допомоги учасникам бойових дій на території інших держав, які стали особами з інвалідністю. Наступне. Військовослужбовцям, резервістам, військовозобов'язаним, у тому числі які перебували в зоні АТО. І третє. Особам, які добровільно забезпечували або добровільно залучались, або забезпечення  проведення  Антитерористичної операції. Тобто цим трьом категоріям цим законопроектом пропонується  забезпечити  в закладах охорони здоров'я центральних органів  виконавчої влади безоплатної медичної допомоги.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради  підтримують  в цілому законодавчу  ініціативу. Водночас звертаю увагу, що необхідні  відповідні  розрахунки додаткових витрат.

З вашого дозволу я  просив би, щоби у нас присутні Міністерство фінансів і Міністерство  соціального захисту висловилися з даного  питання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, хто приступній від Мінфіну та… Може Міністерство оборони присутнє? Воно було присутнє на попередньому засіданні у нас.  

Да, будь ласка.

ОСІПОВ В.В. Шановний Галина Миколаївно,  шановні народні депутати!  Міноборони законопроект (реєстраційний номер 1198)  підтримує із зауваженнями.

Надання безоплатної медичної допомоги військовослужбовцям, звільненим в запас або у відставку, які стали особами з інвалідністю І і ІІ групи внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, врегульовано Законом України "Про статус ветеранів війни, військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист". Законопроектом  пропонується також надати право  на безоплатну медичну  допомогу особам з інвалідністю  І-ІІІ групи внаслідок війни в закладах охорони  здоров'я Міноборони, СБУ, Держслужби спецзв'язку та  захисту інформації, Міністерства внутрішніх справ, інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями. Середньорічна орієнтовна кількість таких осіб, на яких буде поширена дія цього закону становить 4 тисячі 300 осіб. Лише протягом  2018 року МСЕК (медико-соціальна експертна комісія)  визнано особами   з інвалідністю ІІІ групи близько  2 тисяч 600 осіб. Кількість зазначених категорій осіб кожного року буде тільки зростати.

Середня вартість витрат на лікування осіб з інвалідністю в закладах охорони здоров'я Міноборони у 2019 році становить приблизно 10 тисяч гривень на одну особу. Реалізація даного законопроекту з урахуванням середньорічної чисельності осіб з інвалідністю, 4 тисячі 300 осіб, впливатиме на показники держбюджету. Тобто на 2020 рік додаткова потреба у коштах становитиме приблизно 43 мільйони гривень. Ці кошти у Міноборони, в проекті держбюджету для Міноборони, не передбачені. Тому з огляду на вищезазначене, Міністерством оборони України пропонується ввести в дію даний закон з 1 січня 2021 року. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за справку.

Міністерство соціальної політики підтримує цей законопроект. Да, пані Наталя? Підтримує.

І тому є пропозиція рекомендувати Верховній Раді прийняти цей законопроект за основу з урахуванням пропозицій Міністерства оборони про відтермінування введення його в силу з 1 січня 2021 року і… І все, да? І зазначити, що в пояснювальній записці цього законопроекту написано, що він не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету. Ми прискіпливо достатньо дивимося на оцю фразу. Все ж таки витрати будуть і треба дивитися розробникам більш уважно до того, щоб були, визначалися, витрати.

ЦИМБАЛЮК М.М. Дозвольте? Шановні колеги, ну, я все-таки хотів би, щоб ви розуміли, що це стосується не тільки Міністерства оборони, це стосується медичних закладів всіх органів центральної виконавчої влади. А ви розумієте, це інша структура – структура МВС, яка має свою мережу, в тому числі госпіталі Національної гвардії і Міністерства внутрішніх справ. Через те ці всі витрати не лягають на вас. Ми вважаємо, що Міністерство оборони все-таки має стояти на сторожі захисту прав військовослужбовців і тих, які… Да, звичайно. Через те, я думаю, що ці питання ми урегулюємо спільно з нашими колегами. Через те, пропозиція ваша  підтримується…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І застереження щодо безоплатності, що вона оплатна, що там термін використан безоплатний. Я думаю, що ми на друге читання ми його виправимо, що вона буде платна. Тим більше, що ви надали обрахунки, скільки це коштує.

Таким чином, пропозиція рекомендувати прийняти за основу Верховній Раді. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Дякую. Одноголосно.

Переходимо до наступного питання. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації права на пенсію (реєстраційний номер 2083-д, Третьякова, Цимбалюк, Королевська та інші). Підписався як законопроект, де весь склад нашого комітету. Законопроект викликає багато питань. Веде це питання Струневич Вадим. Прошу до слова. І потім громадські організації, коаліції, які опікуються прийняттям цього законопроекту.

СТРУНЕВИЧ В.О. Законопроект 2083… (Не чути)

Основними положеннями є можливість громадянам докуповувати стаж, призначення пенсій відповідно до існуючого реєстру без необхідності отримання довідки про переселення. І така ж сама процедура буде розповсюджена на наших громадян, які знаходяться на території Криму.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми сьогодні вранці дуже бурно обговорювали щодо механізму надання пенсій. Цей законопроект містить норми не тільки щодо сплати пенсій, але і порядку нарахування у разі відсутності паперової пенсійної справи, що в цьому випадку перебуває, навіть, якщо людина перебуває на території підконтрольній і просто неможливо отримати вартість, розмір пенсії. І крім того, законопроект ще регулює, якщо людина не має можливості доступу до цієї пенсії, а приїде… Сьогодні термін зберігання пенсій 3 роки. І от цей законопроект продовжує можливість, терміни на зберігання пенсії на якихось депозитних рахунках державних саме.

В мене прохання… Да. Михайло Михайлович, а потім…

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Шановні колеги, насправді, цей законопроект, як і є вкрай необхідним, так і вкрай дискусійним.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сенситивним.

ЦИМБАЛЮК М.М. Так. І як на мене, завдання влади, української влади забезпечувати право на пенсійне забезпечення всім громадянам України незалежно, де вони перебувають, особливо в не завжди від них залежних обставинах.

Але зважаючи на те, що декілька днів триває у суспільстві непроста дискусія, як на мене я би просив голову комітету і членів комітету підтримати мою пропозицію, щоби все-таки ми провели хоча би такі наші комітетські слухання із запрошенням. Ми працювали перед тим з нашими правозахисними організаціями. Це хороша їхня ідея, але в суспільстві немає ще поки що повного розуміння, для чого цей законопроект, який механізм його застосування.

І як на мене, потрібно зняти перед тим, як цей законопроект поступить у парламент, всі питання. І я би просив, щоби ми таку дискусію провели тут в комітеті із запрошенням як громадських організацій, так і керівників Пенсійного фонду, бо там є певні розбіжності необхідності коштів, так і Міністерства фінансів, Міністерства у справах ветеранів, яке би все-таки мало брати більш активну участь у роботі нашого комітету. Я вважаю, що така дискусія із запрошенням представників інших фракцій, я би хотів почути позицію пані Королевської, бо вона теж була одним із співавторів. Щоб все-таки ми найшли в цьому консенсус. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином пропозиція: створити робочу групу, обговорити і винести потім на засідання комітету. Я прошу коаліцію, а потім…

ОДІНЦОВА А. Доброго дня, я – представник благодійного фонду "Право на захист" Одінцова Анастасія, є соавтором даного законопроекту.

В чому важливість цього проекту? В першу чергу, ми маємо все ж таки сказати. що ми маємо виплачувати пенсію без довідки внутрішньо переміщеної особи. Це перша норма, яку ми кажемо. Тому що по суті ці громадян уже й так отримують цю пенсію, тільки вони змушені нас обманювати: сказати, що вони внутрішньо переміщеної особи, заплатити гроші за те, щоб отримати довідку внутрішньо переміщеної особи і кожні два місяці їздити через КПВВ. Тільки в тому році 50 осіб померли на КПВВ через серцеві захворювання. Тому ми маємо виплачувати. Вже зараз ми маємо розробити механізм, ми готові співпрацювати з Пенсійним фондом і з міністром соціальної політики. Тому що, в першу чергу, те, що дискусії кажуть і розказують про те, що це особи, які залишились на ТОТ, це зрадники нашої держави. Ну які зрадники, якщо це бабусі і дідусі, які залишились просто на підконтрольних територіях, тому що, на жаль, Міністерство тимчасово окупованих територій на розробило жодних програм по забезпеченню їх житлом. Тому в першу чергу ми маємо захищати права цих громадян при тому, що це є майном. І в нас вже борги просто накопичуються. Чому у нас питання і по Мінфіну. Тому що ми не виплачуємо ці борги і вони вже як сніжний ком – збільшуються і збільшуються. І хто буде виплачувати? Наші діти. Тому що пенсія є спадковим майном.

Тому я дуже прошу, не знаю, чи робочу групу, чи не робочу групу, все ж таки нарешті розробити цей законопроект, доопрацювати, якщо потрібно, з Міністерством соціальної політики, щоб розставити всі крапки над "і" і винести його, і все ж таки проголосувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І за підготовку законопроекту дякую коаліції. І пропоную проголосувати пропозицію пана Михайла Михайловича Цимбалюка щодо створення робочої групи, опрацювання пропозицій на робочій групі і винесення на найближче засідання комітету. Головою робочої групи пропоную призначити Цимбалюка Михайла Михайловича.

Хто за таку пропозицію?

_______________.  Инициатива наказуема.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, то ми ж домовились. (Шум у залі) Я – за вас. Ну да. (Загальна дискусія) Це буде нормально. Тут волонтери.

Одноголосно.

Переходимо до четвертого пункту нашого питання. Скажіть, будь ласка, Музиченко Віталій підійшов чи ні? Перенести, да, питання?

Це урядовий законопроект. Законопроект 2494. Як тільки пан Віталій підійде, ми його будемо розглядати.

О, до нас приєднався Микола Бабенко наш секретар, без якого жоден наш протокол недійсний. Вітаю.

П'яте питання. Щодо доцільності включення до порядку денного проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перерахунку пенсій держслужбовцям, працівникам органів місцевого самоврядування та іншим (реєстраційний номер 2257). І, відповідно, є альтернативний 2257-1. Якщо б було це можливо, представнику пана Шпенова відрекомендувати обидва законопроекти. Бо, я думаю, що ви знаєте їх добре і один, і інший. Дякую.

ЯЦЮК І.О. Доброго дня, шановні депутати. З 2016 року в нашій країні існує ситуація, коли держава розділила пенсіонерів два типи. Перший тип – це всі пенсіонери. Другий тип –  це пенсіонери яким призначено пенсію за Законом "Про державну службу" 93-го року. Різниця між цими людьми полягає в тому, що всім пенсіонерам держава здійснює індексацію пенсій, тобто щорічно її перераховує та збільшує. А пенсіонерам, яким пенсія призначена за законом 93-го року, ні. Фактично, цих людей дискредитовано у правах за принципом дати виходу на пенсію. Як можна пояснити людини, яка вийшла на пенсію 16-го року, чому вона отримує пенсію в розмірі 2 тисяч 900 гривень, а такий самий пенсіонер, який вийшов на пенсію в 17-му році, отримує 8 тисяч 300 гривень. Пояснити це неможливо, бо ці люди обіймали однакові посади та мають однаковий трудовий стаж.

Ці законопроекти покликані відновити права людей, рівність усіх перед законом та справедливий розподіл суспільного багатства. Звертаю вашу увагу на те, що відповідно до 102 Конвенції Міжнародної організації праці, коли держава підвищує заробітні плати у зв'язку з підвищенням вартості життя, вона повинна і підвищувати розмір пенсій. В нашій країні показником підвищення вартості життя є прожитковий мінімум. З 2016 року він зріс майже двічі. Всім пенсіонерам було підвищено пенсії, а цим пенсіонерам не було підвищено пенсії.

Також звертаю вашу увагу на те, що дотримання цього принципу і виплата пенсій в розмірі, що корегується відповідно до оплати праці, підпадає під захист Європейської конвенції з прав людини. Більш того, ці люди до 2016 року сплачували, фактично, подвійний розмір ЄСВ. Саме це їм і гарантувало отримання пенсій не на загальних умовах, як зараз їм пропонує уряд, а відповідно до Закону "Про державну службу". Таким чином, на сьогодні держава лишила цих людей не тільки обґрунтованого збільшеного розміру пенсій, а і взагалі права на її перерахунок та приведення  у відповідність  до вартості  життя.

Прошу  вас вважати цю проблему такою, що невідкладно потребує врегулювання. Ця проблема виникла зі спільної бездіяльності уряду і спільно має вирішуватися, питання пошуку грошей  має бути виведене депутатами на державний рівень.

Прошу визнати законопроект таким, що потребує розгляду  Верховної Ради, та включити його до порядку денного.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Інна.

Прохання виступити Мінсоцполітики і Мінфіну. Тому що  і Мін'юст зауважив про те, що при прийнятті кінцевого рішення щодо цього законопроекту потрібно врахувати думку Мінсоцполітики та Мінфіну.

______________.  Міністерство соціальної політики підтримує, що потрібно, щоб всі були  в єдиних умовах, але також ми маємо зазначити, що реалізація запропонованих законопроектом змін до законів України  про встановлення права для  державних службовців, для журналістів, для журналістів комунального засобу масової інформації, для наукових працівників і осіб, які працюють у місцевих органах, це потребуватиме додаткових джерел фінансування, які будуть складати 8,9 мільйона гривень в рік. Це питання потребує, звичайно,  вивчення, але станом на сьогодні  ми можемо лише  тільки говорити про те, що в наступних роках будуть… з 20-го року буде відбуватися індексація пенсій для всіх пенсіонерів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В мене був особистий прийом от тиждень тому, і  приходила велика купа державних службовців, які  казали про те.  Хоча для мене  питань… О, да, я бачу, що у нас присутні сьогодні на засіданні ті, хто  приймав участь. Водночас хочу наголосити, що 95 стаття Конституції  не дозволяє нам приймати законопроекти, які не підкріплені грошовим забезпеченням. Ну, то єсть це було б вкрай  безвідповідально прийняти  черговий законопроект, як це робила попередня влада і попередні, попередні, попередні, коли приймалися законопроекти, які  не закладалися в державний бюджет. Тому я прошу тих, хто  приймав участь, висловитися. Але ви всі, державні службовці, і розумієте, що ми маємо виконувати Конституцію, в тому числі 95 статтю. От як ви… ми не знайшли консенсусу, що робити, на прийомі особистому, якщо ви за цей час знайшли рішення, підкажіть нам. Будь ласка. Якщо ви там… Ну, по черзі.

Можна ви, отут стілець, і візьмете мікрофон, і ми вас запишемо. 

______________. А я буду говорити, мене почують.

ГОЛОВУЮЧИЙ. О'кей. Давайте.

______________. Я –  член ініціативної групи міністерств і відомств України, які проводять питання стосовно перерахунку пенсій для державних службовців.

Попередня влада, приймаючи так звану пенсійну реформу, можна сказати розтоптала Основний закон України, порушено більше 10 статей Конституції України, порушені статті Конвенції Європейського суду з прав людини, Конвенції Міжнародної організації праці. А суди, коли розглядали справу державних службовців, коли подавали на перерахунок, то суди взагалі… Ну, то взагалі дивна справа. Перша інстанція, як правило, приймала позитивне рішення, а апеляція поголовно скасовувала рішення. І в апеляційних судах в кінці було написано: "з метою подачі захистити свої права подайте свої документи  у Верховний Суд". Я, наприклад, подавав дві справи, свої особисті і дружини. І що ви думаєте, Верховний Суд України, точніше просто Верховний Суд, зараз він без України, взагалі цих справ не приймає до розгляду, навіть у впровадження не включають. Кому цікаво, хто з вас правники, у мене є номер справи, почитайте, можна посміятися, як над нами глумляться суди України.

По радіо чути не раз, водій порушив правила, і Верховний Суд по ньому приймає рішення, що то протизаконно, а от справа по державних службовцях не розглядається верховними судами. Написали відповідь, що це питання не є їхньою компетенцією. А де ж ми маємо захищати свої права, шановні? Виконавча влада порушила права, законодавча порушила  і судова влада порушує права. Три гілки влади нас позбавила права  на перерахунок пенсій.

Минулий міністр Рева говорить, переходьте на загальну пенсію. Дехто пробував. Якщо журналісти і науковці переходили, то вони мали право перейти чому? Тому що вони мали підстави і законне право працювати на декількох роботах, і у них зарплата була значно більша ніж у державного службовця. І вони багато перейшли. А державні службовці працювали законно. Там хіба могли якусь лекцію почитати. Все. А працювати на інших роботах не було у нас права. Тому ми позбавлені права перейти на загальну пенсію, шановні.

Ну, ви знаєте, раніше я працював ще в Госплані України. Як хто знає, на ці посади керівників відділів, тоді були відділи, підвідділи, на начальника відділу, як правило, брали кандидата наук або доктора наук. Є люди махають, які знають це питання. І от зараз ці пенсіонери, їм за 70, за 80 років, вони лежать бідні, у них немає грошей на таблетки, їм тільки треба операції робити. Тому що… а на операцію коштів також немає…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви на емоції не давіть. У нас всі пенсіонери грошей достатньо не мають, не тільки держслужбовці. Ну, я просто, щоб ми не тиснули один на одного емоціями.

 _______________. Все правильно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас будь-яке питання соцзабезпечення – це емоції будь-які.

 _______________. Значить, гроші. Стосовно грошей, шановні. Є рішення суду, Європейського суду, що недостача або обмаль коштів держава не має брати як за причину, це є порушення. Тому ніхто, Мінфін і інші міністерства, які мають вишукувати кошти для цього проекту, повинні знайти кошти. Для інших кошти шукають.  Можна знайти, треба уважно пошукати. Ми також маємо пропозиції, а це не наша парафія, є органи, які мають займатися цим питанням і знайдуть кошти.

Тому наше прохання. Дуже багато можна говорити, я  не хочу займати більше часу вашого. Наше прохання: цей проект закону включити в порядок денний і сприяти його прийняти. Дати змогу, щоб нинішня влада все-таки зробила Україну правовою соціальною державою. Як минула влада сплюндрувала ці закони, я прошу, дайте можливість цим пенсіонерам, як і іншим, відчути нинішню владу і щоб вони відчули турботу, і послугу від нинішньої влади, я вас дуже прошу.

Все. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ще були бажаючі виступити. І є у пана Струневича пропозиція, будь ласка.

_______________. Галина Миколаївна, ми все-таки бувші пенсіонери державні службовці, серед нас багато економістів, серед нас багато правників, проблему озвучувати не буду, відомо.

Дійсно, що стосується джерел, де взяти кошти. Кошти не дуже великі, у нас всього-на-всього 0,7 процента, зважаючи на те, що кожен день природно нас стає менше, кожний день дехто з наших бувших пенсіонерів переходить на звичайну пенсію, коли вона зрівнюється, зменшує цю цифру. Якщо взяти і порахувати, скільки потрібно коштів, то ця сума не перевищує 2-2,5 мільярда.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У кого відібрати?

_______________. Не потрібно відбирати, потрібно працювати не Комітету соцполітики, Комітету соцполітики треба проводити соціальну політику, а Мінфіну разом з Державною податковою службою і з правоохоронними органами потрібно шукати.

Вчора заявили електронний перепис зекономить 2-3 мільярда гривень, легалізація грального бізнесу дасть додаткові надходження в бюджет, легалізація зарплат у конвертах, потрібно думати над питанням збільшення мінімальної зарплати. Це все оживить економіку і дасть надходження в бюджет.

Крім цього, ми не наполягаємо на тому, щоб нам всім негайно збільшили пенсію. Ми просимо хоча б поетапне для тих людей, кому сьогодні за 75, їм в першу чергу, ми почекаємо, молодші. Крім цього, ми маємо, це також економить кошти, ми маємо обмеження максимального розміру пенсій. Якщо бувший міністр  отримує 15 тисяч, то він буде і в подальшому отримувати не більше, як 10 прожиткових мінімумів. Не бійтеся, цифри невеликі: 2-2,5 мільярди. Зважте на нас. Надіємося на розуміння.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Галино.

Уповноважений з прав  людини, пані Олена.

СТЕПАНЕНКО О.А. Шановні народні депутати, я хотіла донести до вас інформацію, що Уповноважений Верховної Ради  України з прав людини Людмила Денісова, вона підтримує цей законопроект, по-перше.

По-друге, я б хотіла сказати, що  16 листопада уповноважена внесла конституційні подання до Конституційного Суду з тим, щоб було відновлено право державних службовців на отримання пенсій і   їх перерахунку. І враховуючи  те, що ви зараз розглядаєте саме питання включення до порядку денного, я би дуже вас просила  все-таки вирішити це питання позитивно. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Інно.

ЯЦЮК І.О. Дозвольте відповісти Міністерству соцполітики, яке сказало, що ця ситуація потребує вивчення. Ця ситуація виникла з 2016 року. І ……..… вона вже потребує не  вивчення, а  вирішень.

І відносно самого законопроекту,  щодо можливості його прийняття,  відсутності обґрунтування, от першим питанням законопроект було  підтримано за основу із відтермінуванням.  Це  можна зробити.  Головне – аби була на те політична воля. Ми  будь-які питання підтримуємо, будь-які ініціативи, але головне – це зрушити з місця  цю проблему, оскільки ну мені, принаймні, з моменту подання  цього законопроекту кожен день  телефонували пенсіонери і кожен день просили зробити все можливе для вирішення їх  проблем, тому що люди не можуть  зрозуміти, чим вони гірші за інших, за таких самих людей, за таких самих пенсіонерів, чому вони отримують пенсію в три рази меншу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В три рази? А сплачували ЄСВ  більше… (Шум у залі)

 ______________.  2,6 рази.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, то єсть, ви  сплачували всього, лише  там декілька… скільки там? 3,6 відсотка…

(Загальна дискусія)

А люди сплачували 2. Таким чином ви сплачували на 4 відсотки більше, і 4 відсотки в 38 відсотках ЄСВ важить одну восьму. А пенсію ви отримували в 3 рази, в 2,6 рази більше. Тобто таким чином вага вкладу ЄСВ і вага розміру пенсії  не відповідають один одному. Навіть якщо б ми подумали про те, що ви більше сплачували, то тоді у вас мало б бути у відсотках на 12 відсотків більше пенсія, а вона в 2,6 більше. Ну, правильно?

_______________. Ми просимо не робити зараз якісь розрахунки чи перерахування, ми просимо відновити те, що нам було передбачено державою, гарантовано.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто у 2,6 разів більше при тому, що сплачували ви на 12 відсотків більше. 

_______________. Перерахунок здійснюється в залежності від заробітної плати працюючого відповідної посади. Все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Валентина, Мінсоц і потім – Вадим Струневич.

Ковпашко готова Ірина?

_______________. Просто ремарочку для того, щоб зрозуміли, про яке відновлення іде мова. На превеликий жаль, під час становлення України як самостійної незалежної держави нічим іншим держава не могла зацікавити людину працювати. І саме починаючи з 1991-1992 років після прийняття закону, пенсія державним службовцям при призначенні індексувалася згідно з законом про індексацію доходів громадян. Потім під час того, коли вони зрозуміли про те, що той механізм індексації не відповідає зацікавленню тримати людей, була внесена правка в сам закон базовий, 37 прим. Ті, хто тут присутні, вони пам'ятають, чому це відбувалося. Тому що після 2008 року, коли був здійснений перший перерахунок державним службовцям, хтось із присутніх отримав підвищений посадовий оклад, мені просто цікаво після того періоду. Заробітна плата тим, хто працювали, завжди утримувалася саме через те, що необхідно було приймати рішення по перерахунку пенсій пенсіонерам.

З 2016 року було прийнято рішення про те, що немає різниці, є показник заробітної плати, те, що, фактично, людина отримувала. Для цього з 1998 року запроваджений механізм персоніфікованого обліку, те, що заробила людина, повинна отримувати. В 2017 році для цього ми запровадили механізм щорічного перерахунку та індексації. Як колега сказала, більшість тих, хто був на Законі "Про державну службу", поступово, дійсно, таки переходять саме на поступову індексацію. І це наша мета, щоб не було такого розриву 3 тисячі і 15 тисяч. Як пояснити, людина 94 роки, стаж 40, пенсія 1988. Ну, от це та реформа, яка була закладена в 17-му році. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Валентина.

Пані Ірина Ковпашко, будь ласка. І я прошу сказати, чи, дійсно, 2-2,5 мільярди чи це більше?

КОВПАШКО І.В. Якраз саме на цьому я хочу зупинитися, тому що, якщо ми будемо говорити, що сьогодні можуть отримувати державні службовці, то найкраще це сказати по цифрах. От перестали перераховувати фактично пенсії з квітня 2015 року.  З квітня 15-го року норма перестала діяти щодо перерахунку, це внесені зміни 213 Законом.

На 1 січня 2015 року всього перебувало на обліку як одержувачів пенсій за спеціальними законами 215,5 тисяч людей. Тут були і державні службовці, службовці органів місцевого самоврядування, журналісти, науковці, консультанти народного депутата, Нацбанк, Митний кодекс, судова експертиза, тобто це всі ті, кому обчислювалося на умовах Закону "Про державну службу".

На сьогоднішній момент я порівняю тільки, скажемо, по державних службовцях. Якщо їх було 117,5 тисяч, сьогодні на 1 січня цього року виплату по спецзакону отримують 67. Всі інші переведені на загальний закон у зв'язку з тим, що норми щодо осучаснення поетапної індексації, яка, зокрема, проводилася з березня місяця, виявили, що з урахуванням отриманої ними заробітної плати, з якої брався єдиний соціальний внесок, страхові внески, отримувати пенсію вигідніше, і це ще один крок до уніфікації законодавства, оскільки ми на сьогоднішній момент лише в перехідний період маємо норми, це пункт 10, 12 "Прикінцевих положень" Закону 988 щодо призначення пенсій державним службовцям. Я ще раз наголошую, це перехідний період щодо тих людей, які на 1 травня 2016 року вже набули стаж і виконують інші умови.

Щодо суми коштів. Розрахунково ми передбачаємо, що якщо буде ухвалена норма щодо перерахунку, то ті люди, яким сьогодні призначено і виплачується трудова пенсія, повернуться назад, і розрахунково...

ГОЛОВУЮЧИЙ. То це буде 215 тисяч, а не 60.

КОВПАШКО І.В. Да, 205 тисяч, як ми рахували. І сума видатків на рік може бути 8,8 мільярда гривень.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином, 8 мільярдів – це вже  в 4 рази більша сума.

Є у пана Струневича пропозиція, може ми послухаємо його.

СТРУНЕВИЧ В.О. Галина Миколаївна, я пропоную підтримати внесення до порядку денного зазначеного законопроекту. А щоб розробити механізм його реалізації, створити робочу групу з представниками Мінсоцу, Профспілки державних службовців та ініціативних груп, і ми якраз розробимо механізм, як і звідки ми це будемо робити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. І очолювати робочу групу пропонуємо пану Струневичу Вадиму.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

_______________. У нас два пункти?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, перший пункт: включити до порядку денного. Щоб не тільки ми його розглядали, а і зал. Але в будь-якому випадку нам потрібно ще випрацювати рішення що з цим робити: відхиляти чи приймати за основу і що робити далі, і де знайти не 2,5, а 8 мільярдів все ж таки, бо ми розуміємо, що люди прийдуть, то в цьому випадку потрібно попрацювати.

_______________.  (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони разом виносяться, пане Андрію, вони виносяться і альтернативний, і той, просто комітет під час підготовки до проекту рішення, і вже Вадим Струневич під час роботи в робочій групі це все опрацює, я думаю, що Наталія Юріївна…

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Хто – за? Одноголосно.

Повертаємося до розгляду четвертого питання, бо Віталій Музиченко до нас приєднався. Це урядовий законопроект 2494, прошу.

МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую, шановна Галина Миколаївна.

Доброго дня, шановні народні депутати, шановні присутні, складно про це говорити, але, на жаль, однією з  основних проблем сьогодення в Україні є бідність населення. І проблема полягає в тому,  що більшість схильні до бідності, власне, сім'ї, у яких  виховуються діти. Це ні для кого не секрет. І статистика виглядає таким чином, що чим більша кількість  дітей у сім'ї,  тим більша вірогідність того, що ця сім'я є бідною.

Міністерством соціальної політики проаналізовано  діяльність і ефективність сьогоднішніх програм малозабезпеченим сім'ям і одиноким матерям. Що ми побачили, коли ми провели достатньо детальний аналіз? По-перше, приблизно 63 відсотки одержувачів допомоги малозабезпеченим сім'ям, це є одинокі матері. Що на практиці маємо? Маємо те, що одинока мати отримує допомогу як малозабезпечена і потім ще звертається за допомогою як одинока мати. Тобто ми дублюємо двічі відповідні гарантії. Або одну виплачуємо  понад іншу, скажемо так. Це  призводить до  підвищення адміністративного навантаження, до цього, що ці люди кожні 6 місяців носять певні пакети документів, звертаються до органів соцзахисту – всі працюємо, а результату, як ми знаємо, достатньо мало.

Друге питання.  Це те, що на сьогоднішній день  допомога малозабезпечених характеризується наступними показниками. До складу малозабезпечених входить  майже 340 тисяч працездатних осіб. Але з них реально працює тільки 15 відсотків, і цей відсоток по регіонах абсолютно різний: якщо ми говоримо здебільшого про західні регіони, то цей відсоток становить 8-9 відсотків; якщо ми говоримо про інші території України, цей відсоток може сягати до 18-20 відсотків. Але все ж таки я наголошую про те,  що  працюючих серед працездатних тільки 15 відсотків. 20 відсотків із числа працездатних взагалі  не зайняті. Тобто це люди, які офіційно декларують відсутність  доходів і навіть не перебувають на обліку в центрі зайнятості і просто шукають роботу. В цей час держава виплачує  достатньо немалі суми коштів у розмірах допомоги  в малозабезпечених сім'ях.

Я хочу підкреслити, що розмір допомоги на одну малозабезпечену сім'ю на місяць становить близько 3,6 тисяч гривень. На кожну сім'ю. 

Враховуючи ці аспекти, Міністерством соціальної політики ініційовано, і сьогодні ми презентуємо проект Закону про внесення змін до деяких законів України (№ 2494), який вирішує, на наш погляд, комплексно відповідне питання.

По-перше, ми пропонуємо підвищити розміри допомоги для дітей, які знаходяться під опікою і піклуванням, із сьогоднішніх двох прожиткових мінімумів ми пропонуємо для діток відповідного віку збільшити їх до 2,5 розмірів прожиткового мінімуму. А там, де є дітки з інвалідністю, то до 3,5 прожиткових мінімумів. На наш погляд, це буде стимулювати повернення дітей із інституційних закладів, із інтернатах так би мовити, в сімейні форми виховання. І коли родичі, які тепер зможуть нормально утримувати цих дітей, будуть встановлювати опіку і піклуванням.

По-друге. Для наших одиноких пенсіонерів, тих, яким більше 80 років і які на підставі довідки ЛКК потребують стороннього догляду, для цих громадян ми пропонуємо також встановити окремий вид виплати, це надбавка на догляд. Вона на сьогоднішній день пропонується у помірному розмірі, я сказав би, але, виходячи з того, що ці кошти ми вже заклали до державного бюджету на 20-й рік. Тобто це норма, яка підкріплена фінансовим ресурсом. І на виплату збільшених розмірів на дітей і на виплату відповідної допомоги на догляд за одинокими нашими особами понад 80-річного віку.

Також ми пропонуємо, враховуючи те, що по суті на дві третіх допомога малозабезпеченим і одиноким матерям на сьогоднішній день дублюється відповідно ………..., ми пропонуємо уніфікувати підходи щодо їх  надання. Мало того, на сьогоднішній день є велика проблема в тому, що Закон про допомогу малозабезпеченим сім'ям, як і Закон про допомогу сім'ям з дітьми, вимагає те, щоб враховувались доходи за попередні 6 місяців при визначенні розміру допомоги. Що це викликає? Це викликає те, що громадянин зобов'язаний звертатися за місцем роботи, кожні 6 місяців брати довідку про заробітну плату і особисто звертатися до органу соціального захисту населення.

Ми працюємо над тим, щоб продовжити практику надання можливості  звернення громадян в електронному вигляді, використовуючи Інтернет мережу, використовуючи спеціалізовані сайти для того, щоб громадянин, не виходячи з дому, мав можливість звернутись і отримати відповідну соціальну допомогу. Для цього нам потрібно синхронізувати відповідну інформаційну взаємодію із фіскальними органами. Оскільки фіскальні органи не збирають, не мають можливості збирати інформацію місяць в місяць, тому ми пропонуємо віддати на регулювання Кабінету Міністрів питання встановлення порядку і умов виплати відповідних соціальних допомог. Це дозволить нам, по-перше, більш гнучко реагувати на умови, по-друге, уніфікувати підходи і встановити єдині критерії визначення супутнього доходу сім'ї для визначення різних видів соціальної допомоги.

Враховуючи все вищевикладене, з нашої точки зору, цей законопроект має комплексний характер і спрямований безпосередньо на підтримку тих сімей, які цього найбільше потребують.

Тому просили б підтримати відповідний законопроект за основу і в цілому, оскільки з 1 січня 2020 року ми маємо вже забезпечити виплату відповідних видів допомоги нашим прийомним сім'ям, нашим діткам під опікую і піклуванням.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. …проект рішення включити до порядку денного і прийняти за основу та в цілому.

У мене прохання до пана Струневича з цього питання, це у нього як у заступника у віданні цей законопроект. І якщо він підтримує, то в мене є пропозиція доповідачем з цього питання визначити теж пана Вадима. Не буде заперечень? Готові до…

Да. Так, давайте.

КОЛИШКО Р.А. Дякую, пане Галина.

Шановні колеги! Колишко Родіон, Конфедерація роботодавців. Ми, безперечно, з повагою ставимося до прагнення України підтримувати слабозахищені, малозахищені сім'ї. Хоча знову-таки таке загальне враження, що ми пропонуємо, скажемо так, рибу замість того, щоб дати вудилище, от, і роздаємо гроші там, де, можливо, нам треба вживати інших заходів, які спрямовані на те, щоб ці сім'ї соціалізувалися і адаптувалися до життя, ніж просто проживати ці гроші. Але це моє особисте враження.

Я хотів би сказати ремарку щодо от цифр, які були наведені шановним доповідачем стосовно  тих, тієї кількості людей, які працюють, там серед представників малозабезпечених сімей. Було сказано, здається, якщо  не помиляюся, там до 15 відсотків, да, з усіх.  У мене тоді відповідне запитання. Яким чином внесення зміни до Закону про зайнятість населення, чергове розширення 14 статті і  всіх квотних, скажемо так, категорій працівників, яких роботодавці мають забезпечувати пріоритетним правом на працевлаштування, буде сприяти посиленню або підвищенню цієї цифри? У нас таке враження як у роботодавців, що нам після державної реєстрації нам будуть давати скоро штатний розпис і казати: от вам, будь ласка,  люди, з якими ви мусите працювати.

Шановні колеги…

ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас ще нема нетрадиційної сексуальної орієнтації.

КОЛИШКО Р.А.  Ну, це завтрашній день.  

Колеги, що ми робимо  в цьому плані? Навіщо, ви думаєте,що ці  включення до… 21 категорії пільгового… осіб з пільговим працевлаштуванням покращить стан  з їхньою зайнятістю?   Вони і так непривабливі сьогодні. Розумієте? Я взагалі не розумію зв'язку між  працевлаштуванням, скажімо, і малозабезпеченістю. У нас що, сьогодні малозабезпечені не мають права на освіту, не мають права на навчання, вони позбавлені рівного доступу до освіти в цьому плані? Тобто в чому ми вбачаємо необхідність їх захист? Дякую.

МУЗИЧЕНКО В.В. Ну, власне,  через те, що працездатні члени  малозабезпечених сімей не працюють і навіть не на сьогоднішній день не намагаються працювати, їхні сім'ї перебувають  в складних життєвих обставинах. А враховуючи те. що, як правило,  до таких сімей, якщо  ви уважно  слухали, я говорив про те, що   входить достатньо велика кількість дітей, то держава в принципі на сьогоднішній день повністю утримує  таких сімей.

Ми пропонуємо  якраз оці 20 відсотків, які на сьогоднішній день не зайняті взагалі ніде, принаймні, повернути на облік в центр зайнятості для того, щоб вони перебували там і намагалися  знайти роботу. І, як ви правильно сказали, зробити їх однією з  пріоритетних категорій для працевлаштування. Це означає, що служба зайнятості буде працювати з цими сім'ями по суті в індивідуальному порядку. Крім цього, ми пропонуємо запровадити в Україні відповідні механізми, які  дозволять надати фінансову допомогу таким категоріям на їх працевлаштування, а також відкриття власної справи.

Тому в даному випадку ми говоримо про те, що це буде обов'язок працевлаштування, ми говоримо… (Шум у залі) Ми знаємо, як працює квотний механізм, зокрема, по особам з інвалідністю і яким чином там сплачується АГС і так далі. Отакий же принцип квотного механізму на сьогоднішній день  працює по іншим категоріям. В даному випадку через те, що ці люди не мають роботи і не працюють, сім'ї опиняються в складних життєвих умовах. Відповідно у нас завдання – повернути довгострокових, працездатних, малозабезпечених осіб на ринок праці різними механізмами. Але так, ми хочемо, щоб це була пріоритетна категорія роботи центрів зайнятості.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином, пане Віталію, тобто це пріоритетна робота центрів зайнятості, а не квота у роботодавця. Правильно я розумію? Ми тут переговорили з народними депутатами, вони… Ну, я ще не говорила там з Михайлом Михайловичем, але от я з Миколою переговорила, що ми проти квотного механізму щодо таких людей. Роботодавець не має нести навантаження. Державна служба зайнятості – ок. А що стосується роботодавця… Але в будь-якому випадку, маючи сьогодні позицію нардепів, я зараз попрошу пана Миколу виступити, чи можемо ми рекомендувати прийняти тоді Верховній Раді цей законопроект за основу і попрацювати на друге читання, я думаю, що ми цю норму можемо вилучити запросто. Дякую.

Таким чином не в цілому, а за основу. І будемо іти по процедурі.

Пан Миколо, це ваше питання.

БАБЕНКО М.В. Ви вказали все, що треба. Я ж так розумію, що Вадим буде займатися відповідним законопроектом. Правильно? І просто прохання до представників роботодавців просто не відпустити цю ситуацію і допомогти робочій групі, щоб ми не пропустили нічого. 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином, рекомендувати Верховній Раді України  зазначений законопроект включити до порядку денного та прийняти за основу. Крапка.

І доручити заступнику голові комітету виступити на пленарному засіданні Верховної Ради України пану Струневичу з співдоповіддю з цього питання.

 _______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Після. Ми приймемо в першому читанні і потім очолювати  будете, створювати і робити на друге читання. Бо законопроект в цілому він позитивний, а те, що стосується квотного принципу, я думаю, що ми  тут попрацюємо, подумаємо, як це знайти. Але це не роботодавець сто відсотків.

Хто за таке рішення, прошу голосувати. Одноголосно, дякую.

Пане Віталій, теж дякую за підготовку законопроекту також.

Переходимо до розгляду шостого питання. Щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про основу соціальної захищеності інвалідів". Ну тут пані Плачкова не знає, що термін "інваліди" вже не використовують, а використовують "особи з інвалідністю". В Україні щодо пільг на оплату житлово-комунальних послуг. Реєстраційний номер 2323, народний депутат Плачкова.

Чи є народний депутат Плачкова? Що будемо робити, народні депутати, переносити чи… Перший якщо народний депутат не приходить, відповідно до нашого регламенту ми розглядати законопроект не можемо, його треба переносити…

(Загальна дискусія)

________________. Ми запросили її, вона не надала ніяких зауважень, щоб не розглядати без неї. Можемо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Розглядаємо? Ну, я хочу зауважити, бо нема пані Королевської, яка веде це, що відповідно до пропозицій, які надійшли до комітету, Міністерство соціальної політики не підтримує прийняття законопроекту. Мінфін не підтримує прийняття законопроекту. Мін'юст надає ряд зауважень до законопроекту. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини зазначає, що законопроект не може бути підтриманий у запропонованій редакції. Тому висновку ГНЕУ нема, так. Ну тут… Його треба не включати, да-да.

Тоді пропоную голосувати проект рішення щодо невключення цього законопроекту до порядку денного.

Хто – за, прошу голосувати. Одноголосно.

Переходимо до наступного питання. Сьоме питання. Щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України (реєстраційний номер 2325) (народний депутат Бардіна).

Хочу нагадати, що пані Марина очолює міжфракційне об'єднання "Рівні можливості", до якого входить більша частина Комітету соціальної політики. Михайло Михайлович, ви ввійшли. Пане Микола? Ми може повним складом. Ну, входьте. Входьте, це ж рівні можливості. Я прошу представника.

ГОЛУБ О.А. Доброго дня, шановна пані головуюча, шановні члени комітету. Мене звати Олександра, я – помічниця-консультантка пані Марини. Вона, на жаль, за станом здоров'я не змогла сьогодні долучитись до комітету.

В чому суть запропонованих змін? Найперше хочу сказати, що вони не потребують ніяких видатків з державного бюджету, це дуже важливо. Ми пропонуємо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Реально не потребують.

ГОЛУБ О.А. Не потребують. В частині першій статті 73 Кодексу законів про працю змінити назву День захисника України на День захисників України. Чому необхідні такі зміни? Очевидно, що через мову, через те, як ми певні речі називаємо, в тому числі такі важливі свята, формується певне сприйняття: хто причетний взагалі до цього свята. І сьогодні відповідно День захисника формує таке уявлення, що в нас виключно тільки чоловіки причетні до захисту незалежності територіальної цілісності України.

Сьогодні за даними Міністерства оборони в Збройних Силах більше 27 тисяч жінок військовослужбовців, і з 14-го року 166 військовослужбовців відзначили державними нагородами. Тобто ми вважаємо, що надзвичайно важливо змінити цю назву таким чином, щоб вона включала в себе і чоловіків, і жінок.

І ми також з цього питання звертались до Офісу Президента: чи вважають вони доцільним такі зміни, оскільки все-таки цей день був ініційований як свято Указом Президента. Вони також підтримують і, власне, пропонували внести зміни до цієї статті. І ми би хотіли вас попросити, враховуючи те, що видатків знову ж таки не потребує, і в ГНЕУ зауважень по суті законопроекту немає, включити рекомендувати до порядку денного, і потім рекомендувати в залі вже голосувати за основу і в цілому. Тому що фактично він невеличкий законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які будуть пропозиції від народних депутатів? Включити в порядок денний і прийняти за основу та в цілому. Да? Немає заперечень щодо цієї норми?

Хто за цю пропозицію, просимо голосувати. Дякую всім, одноголосно.

Тому пані Марині наш привіт. Дякую, що завітали. Завітайте ще, бо я знаю, що пані Марина працює над трансфертними відпустками для чоловіків і жінок.

ГОЛУБ О.А.  Так, у нас є пропозиції до Трудового кодексу, який, я так розумію, розробляється, тому будемо до вас ще долучатися. Дякую дуже.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Приходьте обов’язково. 

Переходимо до восьмого питання. Щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо надання статусу учасника бойових дій медичним працівникам (реєстраційний номер 2341) (народний депутат Василевська-Смаглюк).

Пані Ольга прийшла, ні? Є від неї представник хтось? Ні?

Тоді пан Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановні колеги, я хотів би насамперед подякувати авторці цього законопроекту пані Василевській-Смаглюк. Він є теж короткий, як і попередній, який ми обговорювали з вами. Він є соціальним і передбачає встановити, що учасниками бойових дій є медичні працівники, які безпосередньо виконували свої обов’язки під час військових дій в зоні проведення антитерористичної операції. Я не буду зупинятись, але ви всі добре знаєте, яку велику роль відіграють ті люди, які забезпечують життя і здоров'я, рятують наших військових. І вони, на жаль, випадають саме з категорії тих, на кого поширюється цей закон. І в медиків відповідно виникають ці питання і дуже важливо, щоби ми як законодавці швидше виправили цю недоречність. Дякую.

Прошу рекомендувати прийняття його і за основу і в цілому Верховній Раді. Включити в порядок денний.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Михайло Михайлович.

Я прошу… У нас є документи, відповідно до яких Міністерство оборони заперечує цю норму і пише про те, що: "Який не підтримується з огляду на те, що надання статусу учасника бойових дій тільки медичним працівникам призведе до порушення принципів соціальної справедливості щодо працівників Збройних Сил України". Крім того, наголошують на тому, що медичні працівники, які входять до складу ЗСО, вони автоматично отримують статус учасників бойових дій. І таким чином тут мова йде тільки про медичних працівників, яких можна віднести до госпітальєрів та… Я прошу центральні органи виконавчої влади щодо цього визначитися.

Є хтось з Міністерства ветеранів, який веде список учасників бойових дій?

_______________. Медичні працівники, які брали участь в АТО, вони отримають статус учасників війни.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, у них є  учасника війни? Статус. Таким чином чи є потреба ще додатково медичним працівникам, яких… незрозуміло, кого ми туди будемо відносити. Хто вони такі – госпітальєри, яка в них освіта, медичні працівники чого? То єсть тут не визначено взагалі, не детерміновано, кого саме ми будемо приймати. Це той, хто виносив поранених чи хто це? Хто це такі – медичні працівники, яким ми будемо надавати учасника бойових дій? З хрестиком, ну, той, хто на машинах з хрестиком їздить? Я теж хрестик поставлю собі.

_______________. Мається на увазі, на лінії зіткнення медичні працівники.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони є в ЗСУ. Всі медичні працівники, які працюють на… Не всі?

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи ведуться їх реєстри якісь?

_______________. Звичайно, ведуться.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А як їх визначити? Законопроект цього, не дає нам можливості зрозуміти. Законопроект на одну сторінку порівняльну, просто що треба зрозуміти, як нам їх детермінувати. То єсть тут просто особи, просто добавлено: медичних працівників.

Як нам констатувати, що цей медичний працівник безпосередньо перебуває на зоні зіткнення. Як він? Ну, да, скажіть, будь ласка.

ЦИМБАЛЮК М.М. Якщо дозволите. Насамперед я вважаю, що потрібно підтримати і в залі визначити шляхом голосування. Але насправді ті, хто перебувають у зоні бойових дій, вони мають можливість, якщо прикомандировані, взяти довідку у відповідній військовій частині. Як на мене, цим законопроектом розширюється перелік тих професійних людей, тобто як професія медичного працівника, як на мене, воно більше морально підтримає цих людей. Але справді є випадки, коли медики, які, лікарні яких розміщені в зоні проведення бойових дій, вони не підпадають під ті категорії, тому що військові частини дають довідку, що він не перебуває – медик у складі військової частини і не є прикомандированим.

Через те, я вважаю, що в сесійній залі ми зможемо більше розширити це розуміння. І автор, я думаю, нам пояснить це розуміння.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я тут вбачаю, що розширюється коло осіб, які хочуть отримати без черги домівки, землю, пожиттєві транспортні послуги і право пожиттєво отримувати 75-відсоткову пільгу по комунальних послугах – от що я бачу.

Пан Анатолій як голова підкомітету.

ОСТАПЕНКО А.Д. Я хочу тут зазначити певні такі вислови, да. Медичні працівники, які виконують свої обов’язки, стали інвалідами внаслідок поранень, ушкоджень здоров'я, одержані від вибухових речовин. Тобто ті особи, які виконували певні завдання, медичні працівники, але отримали поранення, тим можна надавати статус учасника бойових дій. Інші статус учасників війни отримуватимуть. Тут різні речі. Якщо вони виконували і не отримали поранень від вибухових речовин, це одне. А якщо вони отримали, це може надавати статус учасника бойових дій. Як зазначає Міністерство оборони, ті особи, які були залучені для забезпечення хоча б один день і отримали бойове поранення, так можна сказати, їм надається статус учасника бойових дій. Так що тут можна їх розділити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, таким чином, чи можна так вважати, що це пропозиція на доопрацювання? Може відправити авторці на доопрацювання цей законопроект? Бо з цього визначення на першому читанні зрозуміти нічого не можна. Його треба доопрацювати і внести, і далі вже розглядати більш детерміновано. Як вважаєте?

ЦИМБАЛЮК М.М. Ну, тоді давайте дочекаємося висновку Головного науково-експертного управління і тоді ми це питання винесемо на наступне засідання, тим більше, є бажання, щоби запросити сюди автора, щоб все-таки неетично без її згоди відхиляти цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переносимо, да? Хто – за? (Загальна дискусія)

 Михайло Михайлович повністю в темі. Тут все зрозуміло щодо цих, вони їх називають "госпітальєри". Тут проблеми всі зрозумілі. (Загальна дискусія)

 Да, тим більше, що я думаю, що і Михайло Михайлович, і пан Анатолій знають, як це детермінувати для того, щоб доопрацювати цей законопроект. То може ви переговорите з пані Ольгою.  І може, його чи доопрацюєте, чи якось там…

ЦИМБАЛЮК М.М. І до наступного засідання комітету ми вже визначимося.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. І саме як наголосив пан Анатолій, що ті, хто отримали поранення від вибухових речовин, від там пострілів і таке інше, я думаю…

Гаразд. Тоді переносимо. І прохання, Михайло Михайлович і пан Анатолій, переговорити з пані Ольгою. Дякую.

Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати. Одноголосно.

Тепер переходимо до дев'ятого питання: щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо витрат на виплату і доставку пільгових пенсій (реєстраційний номер 2380). Народний депутат теж Василевська-Смаглюк. Пані Ольги нема, ще раз запитую. Нема.

_______________. Давайте тоді так само переносити.   

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, в мене також пропозиція, я підтримую перенесення. Але теж хочу зауважити, що цей законопроект стосується виключно однієї навіть не галузі – всіх атомників, а стосується виключно окремих підприємств, які дотичні до Чорнобильської аварії, які мають заборгованість перед Пенсійним фондом України, чого Закон України робити не може.

То єсть якщо ми будемо скасовувати оцю норму щодо заборгованості, щодо сплати єдиного соціального внеску, то це треба робити по всіх тоді підприємствах або по галузі по якійсь. І в тому числі цей законопроект скасовує штрафні санкції щодо несвоєчасної сплати єдиного соціального внеску. І в цього законопроекту повністю наявні корупційні ознаки і ознаки лобіювання окремих підприємств окремої галузі. Тому тут треба теж розмовляти з пані Ольгою. Вона є мажоритарником від міста Славутич, де відповідно… яка дотична до цих… Тому треба з нею розмовляти, чому так проймається.

Хто за те, щоб відкласти цей законопроект до розмови з…

_______________. (Не чути)  

ГОЛОВУЮЧИЙ. До Ольги?

_______________. До Пенсійного фонду, щоб вони надали розрахунок, які саме заборгованості, на які саме виплати йде… (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте.

Пенсійний фонд, чи вам потрібно писати листа, чи ви самі це візьмете? Чи у вас уже є обрахунки? Є? Візьмемо.

Гаразд, тоді переносимо на наступне засідання. За наявності будемо просити пані Ольгу. Прошу секретаріат повідомити пані Ольгу щодо того, щоб вона прийшла і доповіла нам щодо свого законопроекту.

Хто за цю пропозицію… і Пенсійний фонд відповідно.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Одноголосно.

Переходимо до 10 пункту. Ну, і відповідно там альтернативний законопроект є. Вони йдуть один до одного, пані Королевської.

Десятий пункт. Щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про захист трудових мігрантів та боротьбу з шахрайством у працевлаштуванні за кордон (реєстраційний номер 2365), народні депутати Третьякова, Струневич та інші. Пані Королевської нема, буду я доповідати.

Шановні колеги, у зв'язку з тим, що я є одним із авторів, і тут присутні ті, хто це робили, я хочу сказати, що через півроку Україна буде стояти перед проблемою відкриття трудового ринку Німеччини. І наразі ми стоїмо перед викликами того, що польська, Польща як країна бере наших трудових мігрантів до себе на роботу. У 2006 році Польща відпрацювала стратегію залучення мігрантів до свого ринку праці і відповідно зробила особливо акцент на Україні.

Так само Німеччина як країна вважає, що українці є нацією, що достатньо швидко асимілюється у німецьке суспільство, на відміну від східних національностей. І тому вони з бажанням очікують, коли через півроку вони заповнять свої робочі місця, які оголошено мані Меркель як 16 мільйонів робочих місць. Тому ми розуміємо, що через півроку ми будемо стояти перед ... з шахрайства, яке буде при працевлаштуванні українців за кордон.

Законопроект вирішує питання того, він не гарантує повністю стовідсотково, але зменшує вірогідність того, що шахрайські дії будуть у цій царині. Яким чином відбувається і що пропонує закон? Закон пропонує виключити, заборонити посередницьким фірмам, які займаються працевлаштуванням за кордон, отримувати оплату з боку українця. Таким чином, зменшити вірогідність того, що відповідно до 25 статті Конституції, коли людина буде перебувати за кордоном, але не буде мати роботодавця, який прийме її на роботу, що її потрібно буде повертати за рахунок наших бюджетних коштів, бо відповідно до 25 статті Конституції ми піклуємося про всіх громадян, які потрапили у складні обставини за кордоном, і маємо їх повертати назад.

Законопроект передбачає наступну процедуру. Сплата за працевлаштування українців має здійснюватися нерезидентом України,  но відповідно у приведених прикладах це роботодавцями Польщі чи роботодавцями Німеччини, відповідно, по інших країнах. Відповідно роботодавець, який сплатив за пошук трудового мігранта в Україні, гарантує грошима, що він буде його працевлаштовувати. Законопроект відповідно до всіх нормативних документів в міжнародному праві бере оплату з боку роботодавця нерезидента. Українець за це не сплачує.

Нагадаю, що сьогодні діють норми, відповідно до яких українець сплачує до 3 тисяч євро за своє працевлаштування, після яких фірми, в тому числі і ліцензовані, зникають з горизонту разом з грошима українців. Міністерство соціальної політики, зараз їм надам слово, вони на сьогодні ліцензують фірми посередників трудових мігрантів. Законопроектом пропонується принцип мовчазної згоди у Міністерстві соцполітики. Сьогодні для того, щоб роботодавець нерезидент отримав трудового мігранта з України, для того потрібно надати документи щодо кожного окремо такого підприємця і отримати дозвіл Мінсоцполітики на те, що працевлаштовувати українця у такій юридичній особі. Пропонується принцип мовчазної згоди. Він є польським надбанням,  менше нашим, більше польським, відповідно до якого фірма, яка отримала права посередницької діяльності, вона заявочним принципом повідомляє про юридичну особу нерезидента, який працевлаштовує українця.  Однак законопроект не містить норми, зміни до Адміністративного кодексу щодо накладання розмірів і розмірів штрафів у разі, якщо такий посередник буде порушувати правила ведення своєї діяльності. Тому Мінсоцполітики також зазначає, що законопроект не є повним.

Ну, прошу народних депутатів висловитися щодо цього, ми теж це обговорювали сьогодні в комітеті. Хто готовий, що будемо робити з цим законопроектом? Я просто виступала як автор чи співавтор.

________________. Перш за все, в будь-якому випадку необхідно доповнювати санкціями чи адміністративними, чи… Тому я думаю, що, можливо, просто доопрацювати законопроект, доповнити відповідними змінами до Кодексу про адміністративні правопорушення.

(Загальна дискусія)

Можливо, його просто забрати на доопрацювання і знову закинути? Ні?

(Загальна дискусія)

________________. А ми при доповіді в першому читанні, 116-а нам на сьогоднішній день дозволяє. Якщо в залі буде оголошено про це під час розгляду законопроекту, то це можна буде вносити до другого читання.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте.

________________. Ми підтримуємо концептуально законопроект 2365, але він потребує трошечки корегування. Тому, якщо можна, ми б його доопрацювали спільно з розробником і потім уже гарний проект внесли.

________________. Ми ж про це і говоримо зараз.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ми пропонуємо просто внести його з буквочкою "д", доопрацьований? Ні? Гаразд. Давайте, пан Воскобойник, і ви киваєте головою. Давайте наступне. Василь, давайте.

ВОСКОБОЙНИК В.В. Можна? Я теж маю… Мене звуть Воскобойник Василь, Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування. Я є одним з розробників цього законопроекту і можу сказати, що Мінсоцполітики або неуважно читав, або взагалі не читав. Початок цього…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, не треба ображати Мінсоцполітики, він уважно все читає. 

ВОСКОБОЙНИК В.В. Початок тієї порівняльної таблиці, яка… На самому початку порівняльної таблиці є присутні норми, які вносять зміни в Адміністративний кодекс стосовно внесення  штрафів за порушення нової дії нових норм. І штрафи є окремо як запровадження діяльності без отримання дозволу, так і окремо запровадження штрафів за порушення у частині взимання грошей з людей за пошук роботи. Тобто все це є в самому законі і в самому законопроекті.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Василю.

Хто ще хоче виступити з цього приводу? Будь ласка.

ЛАТИШ В.А. Добрий день, мене звуть Латиш Вадим. Я – член громадської ради при Мінсоцполітики уже третю каденцію. Я –  експерт з трудової міграції і займався розробкою ліцензійних  умов, що зараз діють. Я надав свої коментарі до сьогоднішнього законопроекту. Вважаю, що цей законопроект не можна навіть вносити.

По-перше, це не можна скасовувати ліцензування, бо скасування ліцензування це є порушення законодавства по ліцензуванню, де сказано, тобто ліцензування – це єдиний зараз спосіб нагляду (контролю) держави над цими…

ГОЛОВУЮЧИЙ. І корупції.

ЛАТИШ В.А.  І корупції. Так, я скажу далі. Потім, якщо сказати про шахрайство, то всі ці проблеми зводяться до одного, зводяться до того, що Мінсоцполітики не виконував свої повноваження в ролі перевірок, тобто нагляду. Шість років Мінсоцполітики не проводив нагляд (контроль) ні в планових…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, гаразд, Мінсоц поганий, ви при громраді. Але тепер це пропозиції МЕРТ.

ЛАТИШ В.А.  Ні, я кажу чому шахрайство, бо виникла б ціла плеяда агентств, яких не перевіряли. І якщо б вони робили нормальний контроль над діяльністю посередників…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але це минула влада, я перепрошую.

ЛАТИШ В.А.  Ми зараз робимо громадську експертизу діяльності Мінсоцполітики, де вказано, що вони не працювали…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Робіть.  Ну, це правильно. Робіть. Робіть про  Реву все там, про його там заступників і таке інше. Мова йде наразі, що ми робимо надалі. Пане Латиш, ну…

ЛАТИШ В.А. Не можна. Ну, ви знаєте, пані Галино…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, по-перше, я знаю, що це…  ніяким чином робота в громадській раді не додає доданої вартості. Нам потрібно експертне визначення. Ми відповідно до законопроект  2168 передаємо повноваження щодо такого ліцензування до МЕРТу. І цим буде займатися  профільне міністерство, яке ліцензує багато видів діяльності: туристичної там  і будь-якої. Чи потрібно нам взагалі? МЕРТ вже, я не знаю,  років 20 каже про те, що ліцензування  не потрібно, потрібно  якесь регулювання через саморегулівні організації. Я знаю, що  МЕРТ готує законопроект щодо  СРО, і в них наразі компетенції напрацьовані, відповідно до яких вони і пропонують  доопрацювати оту частину  щодо ліцензування, щодо мовчазної згоди, щодо  повідомлень, дозволів, професійної відповідальності, впливів до суб'єктів господарської діяльності, тому це буде компетенція МЕРТу. І Мінсоцполітики  наразі у новому чи в  старому складі, вони наразі цим не  будуть займатися, цим буде займатися МЕРТ. Тому МЕРТ і пропонує це зробити. Тому  там є громрада  при МЕРТі. І вони тепер  там будуть працювати, я пропоную вам туди входити, до  громради МЕРТу і там впливати. Ну, от…

ЛАТИШ В.А.  Можна?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ну, звісно.

ЛАТИШ В.А. Міжнародною конвенцією  181 передбачувано ліцензування діяльності. (Шум у залі)

 ______________.  Ні, там  такого нема.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу зачитати норму із міжнародної конвенції.

Я вже тут перекладала з англійської мови 102 Конвенцію МОП, яку переклав Мін'юст там 20 років тому некоректно. І supervise переклали як  "контролювання", а не регулювання. Тому давайте дивитися конвенцію, читати. Можете сказати зараз, як це звучить англійською мовою?

ЛАТИШ В.А.  Ви, просто   ви  правильно кажете. Регулювання. Яка форма регулювання. Зараз тільки ліцензування є формою регулювання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Неправда. Регулювання, відповідно роз'яснень суду, це  прийняття нормативно-правових  актів. І supervise  зовсім не означає ліцензування. Це означає, що держава встановлює методологію, яким чином вона  буде давати дозвіл на  прийняття якогось суб'єкту якогось господарювання, як він приймає участь в такій діяльності. Але це не означає ліцензування. Це означає лише регулювання шляхом прийняття нормативно-правових актів.

ЛАТИШ В.А.  Так. Так тепер треба, по-перше, їх прийняти, а потім скасовувати ліцензування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ми ж і збираємося прийняти.

(Загальна дискусія)

______________. Я не бачу паралельності. Я бачу, що відміна ліцензування і все.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пропонуйте. Це ваша тематика, пан Миколо.

БАБЕНКО М.В. Пропоную голосувати. І вже потім в процесі будемо вносити…

ВОСКОБОЙНИК В.В. Чи можна останню ремарочку? Перепрошую. Чи можна останню ремарку перед тим, як ви будете голосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо пан Микола дозволить.

ВОСКОБОЙНИК В.В. Дуже-дуже обережно. 2015, 2016, 2017, 2018 роки, за чотири компанії, які зверталися за отриманням ліцензій до Мінсоцполітики, загалом було подано 2346 заявок, тобто 2346 компаній хотіло отримати ліцензію. 1181 компанія або кожна друга отримала заяви без розгляду. Тобто умовно Мінсоцполітики створив ліцензування з однією метою: щоби тормозити, спотворювати роботу цього ринку. Це не відмови, це не відмови в розгляді заяв, це просто відклали, знайдя якусь там, ну, несуттєву помилку тільки для того, щоб тормозити цей ринок.

Ви всі повинні зрозуміти, від 3 до 8 мільйонів українців знаходиться за кордоном. Кожен рік мільйони людей виїздять за кордон. І нам потрібно зробити щось для того, щоб захистити. І саме простіше, що є, заборонити брати з українців гроші за працевлаштування. І друге, як чинник для того, щоб компанії, які хочуть працювати легально, мали таку змогу. Вони повинні отримати можливість працювати на цьому ринку без ліцензії. Бо саме головна вада цієї ліцензії, що кожен, кожен посередник повинен ліцензувати кожного окремого роботодавця. І, якщо в компанії є хоча б 100 компаній, з якими він працює за кордоном, йому потрібно 100 разів отримати ліцензію. Це повністю дискредитувавший себе механізм. Вивчайте ліцензійні умови, почитайте, і не буде питань.

БАБЕНКО М.В. Я перепрошую. Саме за це зараз і будемо голосувати. Так що…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином, включити до порядку денного Верховної Ради та прийняти за основу. Хто за це рішення, прошу голосувати. Дякую. 

Повертаємося… Далі доопрацьовуєте, вносимо зміни, і МЕРТ прошу долучитися, бо ви тепер профільне міністерство.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, включаємо. 2365 приймаємо, а 2365-1 відхилити.

Повертаємося з проханням пана Віталія, бо він провів консультації щодо соціального діалогу прямо в залі і тому пропонує разом з роботодавцями, і повернутися до іншого рішення.

МУЗИЧЕНКО В.В.  Дякую, Галина Миколаївна.

Дійсно, ми уточнили те, що законопроектом передбачається віднести до пріоритетної категорії щодо сприяння у працевлаштуванні відповідних категорій малозабезпечених сімей, при цьому у частині другій ми їх виключаємо з-під квоти. Тому в даному випадку ми все ж таки просили б переглянути рішення, попередньо прийняте, щодо цього законопроекту і підтримати його в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Згодні, роботодавці? А, помилилися?

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому пункт ….. пропонуємо включити до порядку денного прийняти законопроект за основу та в цілому. Прошу народних депутатів переголосувати, хто за це рішення, у зв'язку із згодою.

Ви готові переголосувати, панове народні депутати? Хто – за, прошу голосувати.

А тепер голосуємо за те рішення, яке я наголосила. Хто – за, прошу голосувати.

 МУЗИЧЕНКО В.В.  Дякую, шановні народні депутати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Віталію.

ЦИМБАЛЮК М.М.  Пане Віталію, а вам зауваження. Коли виступає голова комітету, будь ласка, не проводьте консультацій. Ми не в Кабінеті Міністрів. У нас парламентсько-президентська…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до одинадцятого питання. Правильно, я тут не помилилася, десяте ми пройшли, 2365.

Одинадцяте: щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо порядку визначення репрезентативності організації профспілок та роботодавців в органах соціального діалогу (реєстраційний номер 2332) (народні депутати Третьякова, Струневич та інші). Я думаю, що тут говорити нема про що, визначення репрезентативності передається на Мін'юст.

Прошу виступити присутніх. Ну, давайте спочатку вам, потім – вам. По черзі поки. Да, давайте.

 _______________. Шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати, колеги,  наведені в пояснювальній записці до законопроекту аргументи на рахунок того, що Національна служба примирення і посередництва не володіє інструментами та повноваженнями для здійснення перевірки на відповідність критеріям репрезентативності, вказаної в статті 5, 6 Закону України "Про соціальний діалог в Україні", зокрема, щодо таких критеріїв, як легалізація, статус, територіальна та галузева розгалуженість,  не відповідають дійсності.

Починаючи з 12-го року, коли до Закону України про порядок вирішення колективних трудових спорів, конфліктів були внесені зміни, якими до повноважень НСПП  віднесено затвердження відповідного порядку оцінки та проведення оцінки відповідності критеріям репрезентативності, підтвердження репрезентативності профспілок і їх організацій, об'єднань, а також об'єднання роботодавців для участі в колективних переговорах з укладення генеральних, галузевих, територіальних угод або двосторонніх органів соціального діалогу, участі в міжнародних заходах та ведення відповідного реєстру НСПП ефективно здійснює вище сказані повноваження. Про що свідчать відсутність та будь-які претензії до НСПП як від сторін  працівників і роботодавців, так і від сторін  держави.

Також варто взяти до уваги, що резолюція міжнародної організації праці та соціальний діалог від 2002 року, яка посилила принципи соціального діалогу на засадах трипартизму, що їх просовує Міжнародна організація праці. Зокрема, в цій резолюції МОП закликає уряд забезпечити всі необхідні передумови для тристороннього соціального діалогу, закликає до просування трипартизму і посилення його там, де такий діалог слабкий і відсутній. Таким чином, ми вважаємо, що передача повноважень з визначення репрезентативності організації профспілок та роботодавців в органах соціального діалогу до компетенції Міністерства юстиції України, яке є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та стороною органів виконавчої влади на національному рівні, суб'єктом якої являється Кабінет Міністрів України, є порушенням принципу трипартизму  як одного з основних принципів діяльності Міжнародної організації праці.

Слідуюче. 8 листопада цього року Указом Президента України № 737 про невідкладні заходи з  проведення реформ та зміцнення держави в пункті "а" сказано про позбавлення Мін'юсту повноважень щодо прийняття рішень про скасування "реєстраційний ……." в сфері державної реєстрації цих органів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене питання до вас, можна? А ви вважаєте, що принцип трипартизму сьогодні присутній, наприклад, в Фонді соціального страхування, де поновлена кандидатура директора, який є ставлеником  профспілок?

 _______________. Ми ж не розглядаємо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я просто. Чи там порушено, чи ні? Коли над 24 мільярдами… Але представлення директора після рішення суду і внесення в Мін'юст, де розбиралося це, відбивалися не трипартизмом, а відбивалися профспілками. Чи вважаєте ви це порушенням принципу трипартизму? Я просто у вас питаю.

 _______________. Це справа буде знаходитись в апеляції. Тому без коментарів. Суд визначить  правомірність чи…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Дякую. Поїхали далі.

 _______________. І в доповнення.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це теж відповідь.

 _______________. Щоб не відчувалося, що Федерація профспілок ……..…. Щоб не відчувалося, що це суб'єктивна думка профспілок. Було відповідне роз'яснення експертів МОП стосовно застосування Конвенції 98 про право на організацію та колективні переговори. Воно прямо каже, що не може…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, МОП можна висловитися самостійно. Ну, я думаю, що вам непотрібно за МОП виступати. Я думаю, що Сергій Савчук має доступ до Комітету соціальної політики так само, як і будь-яка сторона соціального діалогу.

_______________. (Не чути)

 Все. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Будь ласка.

 _______________. Федерація роботодавців. Свого часу, коли ми брали участь у розробці законопроекту про соціальний діалог в Україні, ми зверталися по технічні коментарі до Міжнародного  бюро праці, і єдиним  коментарем щодо визначення компетентного органу з оцінки підтвердження репрезентативності було наступне:  компетентний орган визначається на засадах об'єктивності, неупередженості і незалежності.

Вочевидь, Мін'юст не може відповідати сукупності цим принципам, тому що Мін'юст входить  до системи органів виконавчої влади, а сторона  органів виконавчої влади є стороною соціального діалогу в розумінні цього  закону.  Тому на тому етапі якраз  ми відмовились від Мін'юсту, тому що, скажімо так,  розглядалися кандидатури  Мін'юсту на тому етапі і було прийнято рішення, в тому числі і не було жодних заперечень  з боку МОП,  що п компетентним органом в даному випадку може бути  Національна служба посередництва і примирення. За час виконання ними своїх повноважень з  2012 року, дійсно, не було жодних спорів, які б свідчили або доводили неналежність виконання ними своїх повноважень.

Також хочу зазначити, що сам порядок підтвердження репрезентативності розроблявся усіма всеукраїнськими  об'єднаннями  організації роботодавців, які мали намір  здобути репрезентативність на певному рівні, на  національному рівні і усіма  всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. Тому ми також не вбачаємо  необхідності у зміні компетентного органу з оцінки підтвердження репрезентативності.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Є ще бажання виступити? Да, будь ласка. Будь ласка. Потім була тут   жіночка з цього боку. (Шум у залі) Не забудемо…

КОЛИШКО Р.А.  Дякую.

Шановні колеги, ну по-перше, хотів би  висловити. Конфедерація роботодавців, Родіон Колишко. Я хотів би висловити у будь-якому випадку, незалежно від того, як  завершиться сьогоднішнє засідання,  велику вдячність службі за ту роботу, якою тягар відповідальності, який вона на себе брала і бере на сьогоднішній день. Дійсно, жодних питань до компетенції і до компетентності з нашої сторони немає, і за це велика подяка службі, конкретно пану Сергію, який тут присутній.

Проте, ми, чесно кажучи, як Конфедерація роботодавців не вбачаємо, скажемо так в передачі  Міністерства юстиції порушення… вірніше, повноважень по підтвердженню репрезентативності порушення  принципів соціального діалогу, тому що НСПП на сьогоднішній день теоретично все ж таки є органом державної влади. Да, вона не є в структурі органів виконавчої влади, це  абсолютно очевидно, але ніхто не позбавляє статусу виконання  державницьких функцій, повноважень, тому, в принципі, тут можна далі продовжувати. Ми вважаємо, в принципі, що такі повноваження теоретично можуть бути і, напевно, можливо, це і правильно здійснюватимуться Міністерством юстиції.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ще є виступити? Будь ласка, хто по черзі?

_______________. Колеги, я коротко. По-перше, для народних депутатів нагадаю, що дискусія стосовно органу, який проводить критерії репрезентативності, було ще у 2010 році, і планувалося залишити, надати ці повноваження Міністерству юстиції, але тодішній голова комітету, голова Федерації профспілок України пролобіював цю норму. І, на жаль, воно залишилося так, як є.

Я категорично не згоден, що нема нарікань на роботу Національної служби посередництва і примирення, і згадаю лише один факт. Офіційний орган Асоціації "Платформа громадянського суспільства Україна-ЄС" на останньому засіданні заслухала доповідь про порушення прав профспілок і працівників, де однією з опцій було порушення прав втручання діяльності Національної служби посередництва і примирення в діяльність деяких організацій профспілок. Воно зафіксовано, це офіційна позиція Брюсселя, і  задекларовано, і позавчора мав зустріч з віце-прем'єром по євроінтеграції, я наголосив, що, на жаль, всі факти, які були "Платформою громадянського суспільства" як висловлення альтернативної думки висловила у квітні місяці, вони, на жаль, за півроку не враховані були, в тому числі і Мінсоцполітики. І, на жаль, у вівторок вони всі будуть продубльовані, всі ці опції про порушення прав профспілок і організацій роботодавців, на черговому засіданні в Брюсселі, де всі ці моменти будуть враховані.

І останнє, стосовно… Неодноразово, я так розумію, що голова Національної служби посередництва і примирення на кількох круглих столах неодноразово висловлював, що це непритаманні функції, вони, фактично, додатковою є опцією для національної тристоронньої, ну,  служби посередництва і примирення, тому не бачимо ніяких протиріч в тому, що повернуть момент вирішення і надання критеріїв репрезентативності Мін'юсту. Тим більше, що для визначення критеріїв репрезентативності все рівно національна служба звертається до Міністерства юстиції та територіальних управлінь юстиції для цього, щоб встановити відповідні тих чи інших даних. Тому дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є ще бажаючі? Да, будь ласка.

_______________. На звинувачення пана Роя я хочу сказати, що він лукавить.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прохання представлятися для стенограми.

ГЕРБЕДА С.В. Сергій Гербеда, заступник голови Національної служби посередництва і примирення. Пан В'ячеслав Рой озвучує виключно свою позицію. Він є посадова особа, але вона не підтримана іншими профспілками і членами платформи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ви теж посадова особа.

ГЕРБЕДА С.В. Він висловлював  виключно свою думку.

Більше того, зрозуміло, що ті організації, які не проходять у нас цю процедуру, вони не можуть бути задоволені. І це є просто спроба тиску системного на Національну службу посередництва і примирення.

Але я хочу звернутися до високоповажного складу комітету і все-таки врахувати  нововиявлені обставини. Тобто після того, як був внесений проект закону, був оприлюднений указ Президента. Відповідно до абзацу другого підпункту "а" пункту 3 Указу Президента України про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави (№ 837 від 08.11.2019 року), яким передбачено Кабінету Міністрів до 31 грудня 2019 року здійснити заходи стосовно розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України, в якому передбачити позбавлення Міністерства юстиції України повноважень щодо прийняття рішень про скасування реєстрації дії у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Це мова іде про надання Міністерству юстиції властивих функцій. І Президент України звертає увагу якраз на дану проблематику.

Більше того, я ще раз хочу нагадати, що наша служба заявляла про те, що ці правила гри між сторонами соціального діалогу повинні встановлюватись за їхньою згодою. Наша служба готова виконувати або забезпечити виконання цих правил гри, які будуть встановлені законом. За весь цей час ми гідно забезпечували виконання покладених нами цих завдань і функцій. Я як голова комісії з питань репрезентативності на національному галузевому рівні заявляю про те, що  наша служба не те, що не погоджує цей проект закону, а звертається уклінно до вас. Ми готові до конструктивної співпраці. Якщо треба переглядати критерії чи інші норми...

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я дякую.  Я розумію, що  робоче місце ви втратити після того…

ГЕРБЕДА С.В. Чекайте. Ну, я взагалі з повагою ставлюся до ваших реформаторських зусиль. Але прошу винести на голосування якраз рішення про відкликання цього законопроекту номер 2332.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд.  Петренко, і будемо голосувати. Ще два виступи.

ПЕТРИЧЕНКО П.М. Петро Петриченко. Я, фактично, представляючи сьогодні Всеукраїнську профспілку працівників науки, виробництва і фінансів, яка сьогодні 28 років існує…  І ми принципово, Галина Миколаївна і всі члени народні депутати, принципово не проходили репрезентативність ту, яку сказали. Ми підтримуємо той законопроект, оскільки не треба розводити …..…., бюрократію. Вищий орган в Україні є Міністерство юстиції України. Міністерство юстиції України. Для того, щоб підтвердити мій статус як голови всеукраїнської профспілки і статус всеукраїнської профспілки, яка має неменше чим 14  осередків  в Україні, вона перевіряє на відповідність всіх… Що це вже як не репрезентативність? І тому передача функцій невластивих якихось  робити… Пробачте, шановні, я отримаю свідоцтво юстиції, а тепер должен піти десь по вулиці і шукати ще якусь службу, і там отримати якийсь аусвайс, щоб я був якийсь нормальний… Ну. це просто несітниця, шановні друзі. І не треба тут…

ГОЛОВУЮЧИЙ. підтримати. Будь ласка, і ще раз, і переходимо до голосування.

Я прошу пана Миколу, він веде у нас оці питання, висловитися щодо проекту рішень. Будь ласка.

ГОЛЄВА Н.П. Міністерство юстиції, Голєва Наталія. Пропозиція щодо покладення на міністерство юстиції функцій підтвердження оцінки репрезентативності суб'єктів профспілок та організацій роботодавців Міністерством юстиції не підтримується, оскільки зазначене може призвести до конфлікту інтересів і до необ'єктивних рішень.

Зазначене обумовлюється тим, що сторонами соціального діалогу є Кабінет Міністрів, інші центральні органи та місцеві державні адміністрації. А Міністерство юстиції входить до системи центральних органів виконавчої влади. Крім того, Законом про соціальний діалог визначено, що одним із принципів соціального діалогу є принцип незалежності та рівності сторін.

На нашу думку, ми вважаємо, що органом, який має підтверджувати оцінку репрезентативності профспілок і організацій роботодавців має бути незалежний орган, який є незалежний від трьох сторін, від сторони роботодавців, профспілок і Кабінету Міністрів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, які ваші повноваження? Бо ми маємо листа від Мін'юсту, і ви висловлюєте іншу позицію, ніж висловлена листом заступником міністра Олександром Банчуком.

ГОЛЄВА Н.П. Значить, ця позиція у нас узгоджена з міністром юстиції сьогодні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А у заступника міністра не узгоджена?

ГОЛЄВА Н.П. Ця позиція була, в цій позиції написано, що ми додатково надамо пропозиції. Так?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

ГОЛЄВА Н.П. Ось ми, сьогодні-завтра будуть пропозиції. Ми ж не сказали, що у нас немає пропозицій.

_______________. (Не чути)

ГОЛЄВА Н.П. Пропозиція, позиція узгоджена з міністром сьогодні, і вона буде сьогодні підписана. Сьогодні-завтра.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

БАБЕНКО М.В.  Шановні друзі, я все-таки пропоную зараз поставити на голосування це питання, прийняти його за основу. А після того, як від Міністерства юстиції надійдуть офіційні пропозиції, ми будемо приймати відповідні рішення.

Можливо, корегувати, можливо, залишати їх. Тому що, знаєте, у нас зараз…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, таким чином, включити в порядок денний і прийняти за основу. Голосуємо це рішення і далі будемо іти за процедурою.

Хто за це рішення, прошу голосувати. Хто – утримався? Хто – проти? 1 – утримався. Рішення прийнято.

Переходимо до 13 питання. Ми прийшли до блоку законопроектів, з опрацювання яких комітет не є головним. Законопроект…

(Загальна дискусія)

  Дванадцяте? Перепрошую. Дванадцяте питання щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (реєстраційний номер 2277). Будь ласка, пан Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна Галина Миколаївна! Шановні колеги! Це надзвичайно…

______________. Я перепрошую. Колеги, ну, доповідає…

ЦИМБАЛЮК М.М. Це надзвичайно важливий законопроект щодо соціального захисту учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Законопроектом передбачено надання права І, ІІ категорії на ввезення на митну територію України транспортних засобів, з моменту випуску яким минуло не більше 7 років, для власного користування зі звільнення від оподаткування митними платежами.

Крім того, цим законопроектом передбачено обмеження на відчуження таких транспортних засобів протягом 5 років з дня проведення їх державної реєстрації. А при відчуженні транспортних засобів, при ввезенні яких були застосовані пільги до закінчення встановленого строку, тобто 5 років, особа втрачає право на звільнення від оподаткування.

Крім того, право ввезення на митну територію України транспортного засобу зі звільненням від оподаткування митними платежами не розповсюджується на осіб, які уже скористалися таким правом, та при цьому особа втрачає право на безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту на території України.

З метою недопущення зловживань цим законопроектом передбачено, що користування цим транспортним засобом визначено поняття "власником" користування цим транспортним засобом, ввезеним і звільненим від оподаткування. А саме: як користування самостійно особою, що має право на таке ввезення, так (або) членами, близькими членами, родини, тобто батьками, чоловіком або дружиною, дітьми такої особи, в тому числі усиновленими. Законопроектом передбачається встановити за передачу права керування транспортним засобом іншим особам у вигляді попередження, у разі першого порушення, та штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне вже наступне порушення.

Є деякі зауваження Головного науково-експертного управління, але вони не носять суттєвих запобіжників і вважаємо, що можуть бути усунуті в процесі підготовки до другого читання. Пропоную підтримати включення до порядку денного сесії законопроекту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Михайле Михайловичу.

Я ще добавлю, що користування таким транспортним засобом йде на заміну пожиттєвої транспортної пільги, яка надається сьогодні і без застосування механізму адресної допомоги. Таким чином ми можемо перетворити незрозумілу транспортну пільгу на зрозумілий механізм. Є зауваження. І зараз пан Олег повернувся Арсенюк, і є чорнобильська спільнота, яка заперечує, ну, вона хоче звузити перелік автівок, видів автівок, які можуть користуватися. Я думаю, що ми можемо це змінити.

________________. Будемо долучати до робочої групи всіх бажаючих. Так що, якщо хто хоче присоединится для розробки цього закону, прошу. В другому читанні, да.

________________. Це наступний законопроект, там, де вказані чіткі, це 2278. А у 2277 там мова йде тільки про… Так, цілком вірно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там буде помітка, да.  От можемо ми розглядати два пункти 2278 і 2277 разом? Ми мусимо. Будь ласка, прошу проголосувати. Чи потрібно це голосувати?

Ну, давайте проголосуємо, що ми разом розглядаємо ці законопроекти. Всі одноголосно  "за". І, таким чином, у нас  пункт 13 і пункт 12 йдуть разом: включити до порядку денного.

Чи можемо ми приймати  його за основу?

ЦИМБАЛЮК М.М.  Дозвольте?  

______________.  (Не чути)

… законопроекти,  в розгляді яких ми є головним. Вони у нас в порядку денному тому й стоять 12-м, 13-м, тому що  вони пов'язані. По головному ми маємо прийняти рішення: або включати, або не включати; а по не головному рекомендувати…  

ЦИМБАЛЮК М.М.  Тобто ми голосуємо  по 2277, про включення до порядку денного.

ГОЛОВУЮЧИЙ. О'кей, включаємо до  порядку денного. Всі одноголосно, і  2277.

ЦИМБАЛЮК М.М. По 2277… 2278, вибачте, там, справді, є  деякі зауваження  щодо переліку транспортних засобів, бо там входять і автомобілі-самосвали, і інші транспортні засоби для перевезення вантажів. Тобто там є  звільнення від оподаткування митними платежами, є   перелік таких автомобілів, і ми, до речі, мали з вами тоді дискусію з представниками чорнобильських організацій, що, вибачте, це в більшості люди, які  втратили  своє здоров'я. То як вони будуть купляти самосвали в 50 тонн, двоповерхові автобуси. Ну тобто є тут такий перелік до 10 осіб, не сказано, які автомобілі, там появляться  і спортивні  автомобілі, і інші. Через те, саме тут потребує воно доопрацювання. Але зважаючи на  те, що ми не є  головним, то ми можемо просто рекомендувати, а дальше включатися в процес доопрацювання уже до другого читання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рекомендувати. 

 О'кей.  Голосуємо. Хто – за?  Прошу голосувати. Одноголосно.

Це означає, що ми  пройшли і 13-1й пункт, правильно?

Переходимо до 14-го пункту, це проект Закону (і альтернативний до нього) про  внесення змін до деяких законів  України  щодо посилення державних гарантій для громадян, які проживають в гірських та високогірних населених пунктах (реєстраційний номер 2003) (народний депутат Шкрум та інші). Прошу, пане Вадиме.

СТРУНЕВИЧ В.О. Ми розглянемо… (Не чути)

Вони відрізняється, фактично, переліком льгот…  (Не чути) Проте зазначені законопроекти створюють окрему соціальну категорію, вони не…  (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є якісь…

ЦИМБАЛЮК М.М. Дозвольте? Шановна головуюча, шановні колеги! Є один нюанс. Після того, як ці законопроекти були зареєстровані, є указ Президента щодо підтримки функціонування гірських територій. І саме у цьому законі Президент чітко дає доручення Кабінету Міністрів розробити державну програму. Ці законопроекти, зокрема пані Шкрум, розроблялися на основі аналогічних законопроектів сусідньої Польщі, Румунії, Угорщини і навіть Італії. І там взятий приклад, як підтримувати саме гірські території.

Чому я прошу вас підтримати? Я сам звідти родом, я знаю, як не просто сьогодні, і представляю гірські території Львівщини, Івано-Франківщини, Закарпаття, як не просто там втримати людей. Там, вибачте, вже полонини позаростали, і саме в цих районах вже баранини купити не можна, привозять з Польщі. Тобто треба створити умови тим людям, які живуть в гірських територіях, щоб вони не тільки там народжувалися, а там багатодітні родини, щоб вони могли там залишатися жити. Там відсутні дороги. Там не можна, якщо казати ширше, навіть говорити про те, щоб норматив по школі був менше 15 дітей, що передбачає теперішнє Міністерство освіти, тому що там відстань від села до села 40 кілометрів гірських доріг, лабіринтами. Через те до тих пір поки ми не створимо умови, туди не піде ні інвестор, тобто мова саме іде про те, щоб створити умови.

Ми вдячні Президенту. Ми йому написали звернення від всіх депутатів чотирьох областей (це Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська і Чернівецька). Бо цей законопроект заборгувала попередня влада. Вони обіцяли, Петро Олексійович їздив на зустріч перед виборами. Обіцяв, і так вони і забули. Я би просив колег просто, якщо потрібно додатково перенести, не відхиляти, перенести на наступне засідання.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте перенесемо.

ЦИМБАЛЮК М.М.  Запросити Шкрум. Ми візьмемо цей  проект…

ГОЛОВУЮЧИЙ. І запросити МЕРТ.

ЦИМБАЛЮК М.М.  Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому що МЕРТ має розглядати ці території.  Території розвивати потрібно. Але ось у мене висновок Милованова, який пише: до законопроектів (реєстраційний номер такий-то і такий-то) не надається інформація щодо очікуваних соціально-економічних наслідків застосування закону після його прийняття, та відсутні фінансово-економічні обґрунтування, що не дає можливості здійснити фінекономічні розрахунки впливу законопроектів на соціально-економічний розвиток. Таким чином, потрібно разом з МЕРТом опрацювати в робочій групі і визначити, що МЕРТ має це разом з авторкою законопроекту подивитися. Я думаю, що це і Міністерство соцполітики, і МЕРТ разом з авторкою і нами має розглянути, щоб ми визначили це коло. Якщо там кластер якийсь, то його потрібно розв'язувати. Хто очолить робочу групу?

ЦИМБАЛЮК М.М. Я готовий. (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми може і не головні, але у нас пенсія окремо для людей, які проживають в гірських регіонах, до якої у нас є великі знаки питання. Чого ми пенсію для гірських регіонів маємо робити більше чи менше? От у мене чітко великі знаки питання. Чому ця пенсія спеціальна?

 ЦИМБАЛЮК М.М.  Коли у нас буде виїзне засідання на Львівщину, будь ласка, ми обов'язково організуємо поїздку в найближчу гірську територію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 23-го, 24-го включаємо в порядок.

ЦИМБАЛЮК М.М. . 24-го. І я би просив, ми би це розглянули, воно би було надзвичайно актуально на виконання указу Президента.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому я все ж таки пропоную робочу групу створити саме того, що це…

 _______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да. Давайте. Таким чином, створюємо робочу групу і потім будемо дивитися. І пан Цимбалюк очолить.

Хто – за, прошу голосувати. Одноголосно.

І їм рекомендуємо. І їх залучимо. І Наталуху залучимо. Немає питань. Давайте залучимо…

(Шум в залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да. Рекомендувати.

_______________. Рекомендувати їм створити робочу групу і залучити наших членів комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми можемо рекомендувати?   

(Загальна дискусія)

_______________. Ні. Михайло Михайлович може бути співголовою робочої групи.   

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за пропозицію Анатолія Дмитровича, яку я не дуже зрозуміла, але голосую "за".

Гаразд, гаразд, рекомендувати і співголів з нашого боку: Михайло Михайлович і разом з економічним комітетом. І Михайлу Михайловичу провести перемовини з Наталухою разом зі мною завтра в залі.. І зробити групу саме безпосередньо… У вівторок.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так хочеться голосувати, що пані Закревська голодує. Така справа.

Йдемо далі. Так. Ми ніби проголосували, я вже думаю, так.

Далі у нас, так, це Шкрум. Проект закону України про внесення змін до законів України, альтернативний. То єсть там так само, 2003-1.

Переходимо до пункту 15. Це зміни до Податкового кодексу щодо створення сприятливих умов діяльності для підприємств та організацій, які засновані громадськими об'єднаннями осіб з інвалідністю (реєстраційний номер 2439).

Наша там частина – це перейменування в Податковому кодексі скрізно по тексту "інваліда" на "людину з інвалідністю". Що стосується інших змін – акцизу там і таке інше, це не відноситься до компетенції нашого комітету. У мене пропозиція підтримати, тому що ми конвенцію впроваджуємо, цей законопроект в цій частині. І 2439, і йти далі.

Хто – за, прошу голосувати. Пане Вадиме, ви "за" чи... Утримується. Пан Вадим утримався.

Переходимо до 16 питання. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо підвищення розмірів допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним. Народний депутат Цимбалюк, і він же і доповідає. Михайло Михайлович, будь ласка.

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Шановна Галина Миколаївна і колеги! Законопроект захищає наших військовослужбовців та резервістів, та членів їхніх сімей.

Мова йде про що? Мова йде про те, що коли в результаті отримання травми чи смерті військовослужбовця або резервіста залишається норма, що прожитковий мінімум для визначення одноразової допомоги враховується у розмірі, встановленому законом на місяць загибелі, смерті або встановлення інвалідності. Наприклад, що людина може отримати поранення, травму, в листопаді чи в грудні місяці, але не отримає допомогу, поки не буде встановлено прожитковий мінімум вже тільки з наступного року.

Наприклад, у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, передбачений Законом України "Про Державний бюджет", в розмірі з 1 січня – 1921, з 1 липня – 2007, з 1 грудня ……. року, вірніше з 1 грудня вже 2102 гривні. Через те ми просимо такий законопроект підтримати. І він внесе ясність і буде захищати таких людей. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що народні депутати думають з приводу цього закону?

…комітет щодо національної безпеки. Звертаю увагу, що у нас висновки міністерств всі… Михайло Михайловичу, поважаю вас дуже. Міністерство соціальної політики зазначає, що законопроект потребує доопрацювання. Мінфін і МЕРТ не підтримують законопроект. Мін'юст надає зауваження. Ну, відповідно спільний представницький орган не має зауважень, вони як тільки якесь додаткове забезпечення, в тому числі грошове, вони зауважень не мають зазвичай. Да, пан Микола… 

БАБЕНКО М.В. В мене пропозиція. Дивіться, це ж не профільний наш…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не профільний.

БАБЕНКО М.В. Оскільки це не профільний наш законопроект, я пропоную його підтримати. Він соціальний, соціального спрямування, тому логічно…

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримаємо?

Хто –  за, прошу голосувати. О'кей.  Одноголосно, підтримали.

Сімнадцятий законопроект. Проект Закону про внесення  змін до  статті  167 Податкового кодексу щодо зміни ставки податку до доходи фізичних осіб для певних категорій працівників (реєстраційний номер 2291).

Я думаю, що пан Сергій доповість нам, да, Кондрюк.

КОНДРЮК С.М. З вашого дозволу, я хотів би запропонувати поступити по аналогії з попереднім законопроектом. Насправді, цей законопроект  пробує пом'якшити податкове навантаження до вкрай ризикованої професії шахтарів, зменшивши ПДФО на… до 10 відсотків. Чи є це правильно, чи неправильно, дозвольте вирішувати профільному комітету. А з точки зору соціальної спрямованості все-таки  підтримати його  в тому вигляді, який він поданий. Дякую.  Шахтарі будуть вам вдячні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Але  хочу наголосити, що це встановлює дискримінацію у застосуванні ставки податку на доходи фізичних осіб  до окремої категорії працівників. Як це вирішувати? 

КОНДРЮК С.М.  Я просто хотів ще раз зауважити, що це не нова норма, ця норма була передбачена Законом про престижність  шахтарської праці. Вона  існувала і функціонувала, тому тут  не можна говорити про  нововиявлену дискримінацію,  мова йде про те, що це право у шахтарів існувало, але з певних обставин  було  відібрано. Це  відновлення їх раннє визначеного права.

ГОЛОВУЮЧИЙ. То єсть, це  старовизначена дискримінація?

КОНДРЮК С.М. Да. Мені тяжко спорити з цього  питання… Дозвольте погане рішення прийняти  профільному комітету, не беріть на себе цей гріх.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, давайте, народні депутати, кажіть, що будемо робити.

______________.  Давайте відправимо на профільний комітет, і хай вони приймають  рішення. Ми не будемо рекомендувати, хай вони самі розглядають.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не визначатися?

ЦИМБАЛЮК М.М.   Ні, ну, я би просив проголосувати, тому що справді шахтарі є, які чекають. І ви бачите, дякуючи тільки теперішньому уряду, мільярд гривень виділено було нещодавно на погашення зарплати. А до кінця цього року ще півтора мільярди у них заборгованість. І це справді кожен день як на смерть вони туди опускаються. Я от їду завтра на Львівщину, в Червонограді знову зустріч із шахтарями і знову ті самі проблеми. Я би просив підтримати і справді хай вже основний комітет визначається, бо нас не зрозуміють шахтарі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А Мінсоцполітики що думає з цього приводу. А МЕРТ вже відсутній, пішов? Що будуть робити шахтами в подальшому? 

________________. Міністерство соціальної політики підтримує в цілому соціальний захист працівників гірничої промисловості, оскільки питання ПДФО це більше все-таки Міністерство фінансів має висловитися. Але ми ще за те, щоб стимулювалося створення робочих місць і безпека цих робочих місць.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну що робимо? Що голосуємо? Підтримати?

Хто за підтримати, прошу голосувати. Три людини. Хто – утримався? Четверо. Дякую. Не прийняте, рішення не прийняте.

Ну, таким чином, комітет не визначився. Ну, я не знаю як. Взагалі якогось концепту, що ми будемо робити з шахтами, я не знаю.

Пункт 19. Проект Закону про внесення змін до статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" пані Королевської, 2297. А, 22…

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціальних гарантій дітей та сімей з дітьми (реєстраційний номер 2085), пані Королевська. Пан Вадим, будь ласка.

СТРУНЕВИЧ В.О. Зазначений законопроект торкається складної та життєвої теми як підтримка дітей. Разом з тим, Міністерство соціальної політики зазначають застереження щодо фінансування зазначених витрат, у них не передбачено та не підтримується ……….

Тобто я пропоную все ж таки його підтримати та винести питання на розгляд до основного комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Міністерство соціальної політики не підтримує, Міністерство МЕРТ не підтримує, Мінфін не підтримує, Асоціація міст України не підтримує.

У мене теж особиста позиція. Я вважаю, що потрібно вводити неоподаткований прожитковий мінімум, але фінансувати ще там виплати по дітях, навіть тим, хто має свій дохід, не є взагалі підтримкою демографічної політики. Навпаки ми маємо народжуваність дітей, якість людського капіталу якого є під знаком питання. Але будемо голосувати у черзі тих пропозицій, які надходили.

Тому пропозиція пана Вадима підтримати законопроект. Прошу голосувати.

Хто – за? 4 – за. Хто – проти? 1 – проти. Хто – утримався? Двоє. Законопроект підтримано.

Переходимо далі. Інші питання. 20 пункт про попередній…

_______________. 19-й ще.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та, ну, що ж таке, я сьогодні забігаю наперед. Да. Милованов у 18:30, я поэтому…

Проект Закону про внесення зміни до статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" щодо місячної адресної допомоги (реєстраційний номер 2297). Пані Королевська, пан Струневич, будь ласка.

СТРУНЕВИЧ В.О. Законопроект так само, як і попередній, потребує прив'язки до короткого мінімуму. Та є деякі застереження Міністерства соціальної політики з приводу, що адресна історія буде працювати неефективно. Так?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мінсоц не підтримує цей законопроект?

СТРУНЕВИЧ В.О. Да, на сьогоднішній день це питання врегульовано постановою Кабінету Міністрів і відповідні виплати здійснюються внутрішньо переміщеним особам. Законопроект передбачає цю норму перенести, по суті, з постанови до норми закону. Нічого по суті не змінюємо, крім того, що прив'язуємо на законодавчому рівні ще одну виплату до прожиткового мінімуму, над чим ми працюємо зараз комплексно для того, щоб відв'язати такі прив'язки.

Да, тому ми його не підтримуємо.

_______________. Давайте відхиляти.

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Що голосуємо?

 _______________. Пропонуємо розглянути відхилення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за відхилення, прошу голосувати. Хто – проти? Один. Законопроект відхилено. Рекомендовано Верховною Радою відхилити.

Пункт 20: про попередній розгляд розробленого Міністерством соціальної політики України проекту Закону України про внесення змін  до пункту 6 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Доповідає Міністерство соціальної політики. Будь ласка.

НЕНЮЧЕНКО Н.В. Проект акту розроблено з метою встановлення єдиних підходів до визначення розміру підвищення за більш пізній вихід на пенсію незалежно від дати призначення пенсії шляхом підвищення розміру пенсій пенсіонерам, яким згідно пунктам "в","д" статті 21 Закону України про  пенсійне забезпечення було встановлено надбавку до пенсії за віком.

Цією пропозицією ми хочемо врегулювати питання. У нас станом на сьогодні у нас існує два порядки. Один …. відбувається розрахунок до закону, який ще діє  пенсіонерам, яким були зроблені до 2004 року надбавки. І інший, який вже з 2004 року. І тут є різниця. В чому різниця? Частина статті 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено підвищення розміру пенсії за віком у разі відстрочки часу її призначення 0,5 відсотка за кожен місяць страхового стажу, до 60 місяців, і 0,75 відсотка за кожен повний місяць страхового стажу, строк понад 60 місяців.

І є у нас частина перша статті 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення", де визначено, що розмір пенсії за віком, у тому числі обчислені в мінімальному розмірі, встановлюється, зокрема, надбавка в розмірі 10 відсотків за основний розмір пенсії за кожний повний рік, але не більше 40 відсотків. От є колізія така, що є два види розрахунків. І ми б хотіли цю норму для встановлення єдиного розміру підвищення незалежно від дати призначення пенсій проектом акту пропонуємо врегулювати. Внести зміни до пункту 6 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", передбачивши, що пенсіонери, яким до пенсій встановлено надбавки, розміри таких надбавок будуть обчислюватися з урахуванням підвищення, передбаченого частиною першою статті 29 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", за відповідну кількість років, за які було призначено надбавку. І визначити дату набрання чинності цього закону з 1 липня 2021 року. Також установити, що в разі зменшення розмірів пенсій, виплати проводитимуться в раніше встановлених розмірах. У нас таких пенсіонерів, станом на сьогодні, це тисячу триста вісімдесят пенсіонерів, які отримують надбавку до пенсії, призначені відповідно до норм раніше діючого законодавства. Тобто нижче, який у нас, нижчому від установленого законом, станом яке у нас діє на сьогодні законодавство.

Просимо реалізацію цього… Звичайно, реалізація цього акту буде потребувати додаткових видатків з бюджету, це 746 тисяч гривень в місяць. Пропонуємо підтримати наш законопроект.

ЦИМБАЛЮК М.М.  Я хотів би до доповідача два питання, вияснити.

Перше. Як будуть індексуватися пенсії і ці надбавки, на основі якого закону? Це перше запитання.

І друге. Назвіть конкретний приклад, як зміниться сума пенсії, надбавки при прийнятті цього законопроекту?

КОВПАШКО І.В. Дозвольте відповісти? Пенсійний фонд. Конкретно жодна виплата пенсійна не зменшиться. На сьогоднішній момент, наприклад, ті люди, які мають право, відклали вихід на пенсію і сьогодні мають 10 відсотків, це складає 15 гривень. То після того, як вони отримають відповідний перерахунок по нових нормах, то додатково вони отримають збільшення на 227 гривень 60 копійок. Це сума збільшення оцього підвищення.

ЦИМБАЛЮК М.М. А індексації?

КОВПАШКО І.В. Це не стосується індексації цієї, оскільки це додатковий компенсатор того, що ці люди виявили бажання добровільно призначити пенсію пізніше. Це компенсація за більш пізній вихід на пенсію.

Що стосується індексації, то це перерахунок, який передбачений не 29 статтею, а 42-ю і відповідно…

ЦИМБАЛЮК М.М.  Якого закону?

КОВПАШКО І.В. Закону 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". І індексується базовий показник середньої заробітної плати, а не надбавка за більш пізній вихід на пенсію. В результаті індексації зростає, власне, основний розмір заробленої пенсії, яка розраховується по формулі. А це встановлюється надбавка, і вона відповідно буде також зростати зі зростанням основного розміру. Складно, да.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що думаємо? Да, Володимир Миколайович.

_______________.  Все-таки компенсація, хотілося б чітку відповідь. У статті 2 Закону про індексацію грошових доходів населення передбачено, що індексація ……. здійснюється відповідно до норм цього закону.

Ви назвали статтю 42, що йде ... , там тоже написано, що індексація здійснюється відповідно до Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Правильно було задано запитання: так як це так, у двох законах різні норми і різний порядок індексацій?

НЕНЮЧЕНКО Н.В.  Дозвольте, я скажу. Те, що озвучував заступник міністра, воно не стосується питання індексацій, оскільки цим законопроектом вирішується питання збільшення надбавок, які сьогодні отримують люди за добровільне відстрочення часу виходу на пенсію. Раніше в законі був, у старому законі, в Законі "Про пенсійне забезпечення" були одні надбавки, вони інші, один порядок визначення їх розмірів, в нині діючому у 29 статті інший порядок заохочення більш пізнього виходу на пенсію. Ми сьогодні тих людей, яких з кожним роком стає менше, підтягнемо до норми нинішніх. Оскільки ця норма набере чинності з 2021 року, при формуванні нашого проекту бюджету на 2021 рік ми зможемо передбачити суму коштів, яка, – а там джерело фінансування – державний бюджет, – яка має бути закладена і передбачена в бюджеті.

ЦИМБАЛЮК М.М. Так на основі якого закону буде проводитися індексація?

______________.  (Не чути)

ЦИМБАЛЮК М.М. Пенсій.

НЕНЮЧЕНКО Н.В.  Зазначені норми не впливають на визначення порядку індексації, почуйте. Це…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це надбавки за інше.

НЕНЮЧЕНКО Н.В.   Це надбавки за інше зовсім.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Індексація йде своєю чергою. Але той, хто вийшов пізніше, добровільно, не в 60, а в 65 чи в 63, чи в 67…

______________. (Не чути)

НЕНЮЧЕНКО Н.В.  Ми розглядаємо законопроект, який дасть можливість тим людям, що призначили пенсію до 2004 року і мають сьогодні в складі пенсійної виплати надбавку за більш пізній вихід на пенсію,  ……… збільшено розмір цієї надбавки.

ЦИМБАЛЮК М.М.  (Не чути)

НЕНЮЧЕНКО Н.В.  Індексується пенсія …………., який  обчислюється за формулою, а це надбавка. І вона, ця надбавка, залежить від розміру пенсії. Зросте основний ………., відповідно буде зростати і надбавка.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, таким чином, ми стимулюємо виходити пізніше на пенсію в солідарному рівні. Працювати довше, але отримувати пенсію більше. Це логічно. Ну, що тут поганого?

Хто за підтримку цього законопроекту, прошу голосувати. Пане Сергію. Одноголосно.

Поїхали далі. 21 законопроект. Пан Вадим, щодо ефективності використання коштів за бюджетною програмою "Фінансова підтримка громоб'єднань осіб з інвалідністю, які мають статус всеукраїнських", головним розпорядником якої визначено Мінсоцполітики.

СТРУНЕВИЧ В.О.  ………. були присутні всі організації, а в цьому рішенні  ми просто підводимо підсумки нашого обговорення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В усіх є проект рішення? Хто має до нього зауваження?

Якщо ні, хто за те, щоб його проголосувати. Хто – за, прошу голосувати. Одноголосно.

Переходимо до 22 питання. Про призначення голови робочої групи з напрацювання пропозицій щодо врегулювання проблем, пов'язаних із заборгованістю зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. В мене пропозиція призначити пана Арсенюка Олега головою комітету.

Хто – за, прошу голосувати.

Двадцять третє питання: про погодження призначення позаштатних  консультантів Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Мова йде про нашу декретчицю, не більше того.

(Шум у залі)

 А, це наступна декретчиця. Просто у мене Милованов тут тисне на мене.

Хто – за, прошу голосувати за консультантів.

Тепер хто за дикретчицю нашу, прошу голосувати. Проголосували.

Про затвердження складу громради  при  комітеті Верховної Ради. Пан Петро Петриченко.

ПЕТРИЧЕНКО П.М. Згідно рішення комітету, яким було затверджено положення про громадську раду, вивішено умови на сайті комітету 27 листопада під головуванням пана Михайла Цимбалюка. Ми провели збори установчі, брало участь 68 членів громадських організацій, які відповідали цим вимогам, заявленим вимогам… (Не чути)

Шановні друзі, згідно рішення комітету 27 листопада було проведено зібрання громадських організацій, які згідно з умовами, які були визначені комітетом, надали своє бажання приймати участь у громадській раді. Відбулися збори, 68 представників громадських організацій відповідають умовам. І прийнято рішення просити звернутися до комітету, лист відповідний у вас є, затвердити весь склад громадської ради у кількості 68 чоловік згідно списку, який у вас є. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які є думки у народних депутатів?

_______________.  (Не чути)

ПЕТРИЧЕНКО П.М. Ні, що додатково, що не додатково, то вже комітет вирішує, ви будете додатково включати нових представників.

_______________. (Не чути)

ПЕТРИЧЕНКО П.М. Сьогодні ми поставили питання, у нас нема обмежень, щоб, скажемо, 35 чоловік при рішенні Кабінету Міністрів, є 996 Постанова, яка огранічує 35 членами. Але ми домовилися в робочому порядку, що не треба викликати негативу до комітету, всі, які бажають допомагати роботі комітету своїми позиціями, своїми конструктивними діями, давайте їх використаємо, життя підкаже. Згідно положення людина, яка не буде займатися протягом трьох засідань, ми будемо пропонувати виключати із складу…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, пане Петро, пропонуємо вам надати пропозиції додатково, включення, виключення робочих …………., а також як вони будуть ділитися за напрямами роботи, бо у нас  є голови підкомітетів, які опікувалися різними питаннями, тому ми зможемо вас…

ПЕТРИЧЕНКО П.М. Формування громадської ради має формуватися за 15 напрямками відання діяльності комітету. Це є у рішенні, і це по кожному конкретному напрямку буде формуватися група людей. Сьогодні члени громадської ради, вони є громадськими експертами по тому чи іншому напрямку діяльності.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене просто прохання, в прес-релізі, коли ми будемо писати про створення громадської ради, написати, що народні депутати передбачають також можливість поповнення складу громадської ради за відповідними напрямами у разі бажання громадських об'єднань, можливостей, да.

_______________. Можливо, уточнення списку членів громадської ради?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доповнення чи і виключення? Ну, уточнення. Тобто треба… вибуття.

ПЕТРИЧЕНКО П.М. Немає предостороги, щоб добавляти чи...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за затвердження складу громадської ради, прошу голосувати. Одноголосно. Дякую.

Комітет закрито.