ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас є кворум. Я прошу всіх підготуватися до початку. І є декілька листів і зміни у порядку денному. У нас кворум є. Наш секретар з нами, пан Микола Бабенко. І у мене прохання у зв'язку з прийняттям вчора, 29 жовтня, у першому читанні законопроектів 2031 - про внесення змін до статті 3 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" щодо підвищення особам з інвалідністю з дитинства надбавки за догляд4 а також у зв'язку з тим, що ми прийняли вчора в першому читанні законопроект 2045-1 - про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання статусу та соціальних гарантій окремим особам із числа учасників антитерористичної операції, включити до порядку денного додаткові питання, пункт 26 і 27: про створення робочої групи, 26, про створення робочої групи з доопрацюванням до другого читання проекту Закону 2031; і питання 27 - про створення робочої групи з доопрацюванням до другого читання проекту Закону 2045-1.

Крім того, пропоную пункт 28, "Різне", де ми могли б обговорити, і виключити з порядку денного та перенести розгляд питання номер 12. Бо до нас надійшов лист від народного депутата Осадчука, це законопроект реєстраційний номер 2206 - це внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо Дня Незалежності України, там пропонувалося перенести цей день святкування. Його виключити за проханням народного депутата.

Таким чином, з цими правками я прошу народних депутатів, якщо нема зауважень, проголосувати за такий порядок денний. Хто – за? Прошу голосувати. Дякую, переходимо до роботи.

І ще раз хочу сказати, що у нас перші законопроекти авторства Королевської Наталії Юріївни, заступника голови Комітету соціальної політики та прав захисту ветеранів. На жаль, ми вже переносили їх 3 рази. І Наталія Юріївна наразі відсутня. Тому є пропозиція від народних депутатів розглянути ці законопроекти без неї. Бо ми не знаємо, коли вона буде.

Будуть інші пропозиції? Нема, так? Тоді переходимо до розгляду, до порядку денного, який був оголошений.

Перший пункт. Це законопроект щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про статус і соціальний захист мирних (цивільних) громадян, які постраждали внаслідок бойових дій чи збройних конфліктів (реєстраційний номер 1115) народних депутатів Королевської та інших. У мене прохання, співдоповідає Цимбалюк Михайло Михайлович. Прошу, Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна головуюча, шановні колеги народні депутати, запрошені! Законопроектом 1115, автори… і дуже шкода, що справді немає пані Наталії і нікого іншого, бо там же і інші автори, пропонується включити до осіб, які постраждали внаслідок бойових дій чи збройних конфліктів, декілька категорій громадян. Перше – це мирні (цивільні) особи, які отримали інвалідність внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних в районі бойових дій чи збройних конфліктів на території України. Друге – це мирні (цивільні) особи, які отримали поранення чи інші ушкодження здоров'я в районах бойових дій чи конфліктів, але не отримали інвалідність. Третє – члени сімей, включаючи дітей мирних (цивільних) громадян, які загинули або померли внаслідок поранення чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних в районах бойових дій чи збройних конфліктів на території України. Четверте – внутрішньо переміщені особи. П'яте – мирні (цивільні) особи, які зазнали матеріальних збитків, що виникли в наслідок бойових дій чи збройних конфліктів.

Передбачено компенсацію за шкоду, заподіяну здоров'ю мирним (цивільним) особам, які отримали інвалідність внаслідок бойових дій чи збройних конфліктів, та сім'ям за втрату годувальника, а також особливості пенсійного забезпечення таких громадян.

Відповідно до проекту мирним (цивільним) громадянам, які зазнали матеріальних збитків, що виникли внаслідок бойових дій чи збройних конфліктів, відшкодовуватиметься вартість нерухомого майна, але яке зруйновано внаслідок бойових дій, вартість робіт з відновлення пошкодженого нерухомого майна, в тому числі здійснення громадянами за власний рахунок, оплата вартості проїзду до нового місця проживання і витрат на перевезення майна.

На жаль, у нас немає поки що висновку Головного науково-експертного управління стосовно  відповідальності. Шановні колеги, не поступило?

_______________. Ні.

ЦИМБАЛЮК М.М. Ну, зважаючи на те, що висновку немає, тут поки що звичайно його обговорювати його немає сенсу, тому що є тут певні юридичні нюанси. Ну і, крім того, звичайно складова витратна, що стосується бюджету нашого. Через те така ситуація, я би вважав взагалі, зважаючи, що немає позиції експертів і юристів, його поки що не рекомендувати щодо розгляду в сесійній залі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене теж прохання його відхилити, така пропозиція, тому що є… не включати, да, в порядок денний саме тому, що… давайте будемо повертати на доопрацювання, тому що відповідно до статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради прийняття цього законопроекту призведе до зміни показників бюджету. І, крім того, зазначений законопроект не містить обґрунтування витрат державного бюджету, тому давайте не включаємо його до порядку денного.

Хто за таку пропозицію, прошу голосувати. Одноголосно.

Переходимо до наступного питання порядку денного: щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо скасування негативних положень "пенсійної реформи" та відновлення порушених прав громадян на виконання рішення Конституційного Суду України (реєстраційний номер 1116) (народний депутат Королевська та інші).

Сутність. Я тут як співдоповідач зазначена. Тому хочу доповісти, що цим законопроектом пропонується відновити умови виходу на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років, які були встановлені до 2015 року, а також встановити право на призначення пенсій за віком на тому рівні, який був раніше: чоловікам – 60 років, жінкам – 55 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. А також встановити величину оцінку 1 року страхового стажу на рівні 1,35 відсотків. Ну, відповідно тут ще нормативи, які були до того, як була проведена у жовтні 2017 року так звана реформа пенсійного забезпечення.

І відповідно висновки щодо цього законопроекту, в тому числі і Міністерства фінансів, вони тотожні до того питання, яке ми розглядали в першому законопроекті. Тому в мене буде пропозиція так само не включати його до порядку денного. І у зв'язку з тим, що тут відсутні розрахунки до державного бюджету, а можна тільки уявити, що він достатньо суттєво збільшить витрати Пенсійного фонду України, то наразі цей законопроект не включати до порядку денного.

Хто за це рішення, прошу голосувати. Хто – проти? Хто утримався? Дякую. Зафіксували, да, 1 утримався.

Переходимо до розгляду питання наступного. Це законопроект щодо довільності включення до порядку денного сесії проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення належних соціальних гарантій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на виконання рішення Конституційного Суду України (реєстраційний номер 1117) (народний депутат Королевська та інші).

Якщо буде… Михайле Михайловичу, ви співдоповідач. Якщо буде ласка, Арсенюка Олега теж сказати пару слів, бо він у нас голова підкомітету з питань чорнобильців.

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Шановна головуюча, шановні колеги, законопроект 1117. Справді обґрунтування формується саме на Рішенні Конституційного Суду від 17.07.2018 року, яким відновлено гарантії, пільги громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які раніше було скасовано на підставі Закону України про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів ще від 28 грудня 2014 року. Тобто попередня влада успішно законом скасувала рішення попередніх своїх, вірніше, рішення, яке затверджено в Конституції. Через те Конституційний Суд визнав це неправильним, хоча після того влада не виправила і дальше продовжувала не виплачувати ці соціальні пільги.

Законопроектом передбачено відновити норми Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Це ще закон від 28 лютого 91-го року.

Науково-експертне управління не має заперечень щодо законодавчої ініціативи, спрямованої на відновлення порушених прав осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Разом з тим це ж управління вважає за доцільне відмітити, що реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових бюджетних видатків, для чого необхідно фінансово-економічне обґрунтування, тобто позиція Мінфіну. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А є тут представники чорнобильських громад? Ні?

Я нагадаю, що ми 5 числа проводимо з 2-ї до 3-ї, да, ну, там як вийде, пан Арсенюк Олег, він опікується підкомітетом з питань чорнобильців і буде зустріч із громадськими об'єднаннями не вибірково, а запрошені усі. А також 8 листопада ми будемо перебувати у Харкові, де достатньо велика кількість громадських об'єднань чорнобильців. Ми будемо розглядати це питання. Пане Олеже.

АРСЕНЮК О.О. Я хочу добавити. Да, дійсно 5 числа буде збір всіх організацій чорнобильських, і це оголошення є на сайті Верховної Ради і на сайті комітету, то есть всі все це бачать. І, так як це законопроект Наталії Юріївни, він не має фінансово-економічного обґрунтування, і ми готуємо більш комплексний законопроект, то прошу його відхилити до вдосконалення нового проекту той, який розробляється.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олеже.

І я ще хочу наголосити на пропозиціях Міністерства соціальної політики, хоча на час підготовки документу секретаріат не включив в аналіз висновок Мінсоцу, але Мінсоцполітики, а також Міністерство фінансів – це 2 міністерства, які не підтримують цей законопроект. І Мінсоцполітики наголошує, що цей законопроект не виконує умови щодо постійного проживання або постійної роботи чи постійного навчання на забруднених територіях. Відповідно, що визначення чорнобильця тут не є як людини, яка перебувала і шкоду життю та здоров'я якої нанесено… Відповідно оця детермінанта, вона дуже розмиває поняття чорнобильця як тієї особи, якій нанесено шкоду. Про це вони наголошують.

АРСЕНЮК О.О. А ще я хочу добавити, що ми зв'язались з Комітетом екологічним по поводу ураження зон, тому що вже років 10, там, 15 вже ці перевірки не проходили по зонам, які були уражені, то есть… І там йде ще така проблема, що ті продукти, що виробляються на цих зонах, зі старими стандартами, то людям з ними дуже важко працювати, те ж саме і їх продавати, саме їх реалізовувати.

Так що пропоную поки до нового законопроекту це відхилити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Таким чином, пропозиція є не включати до порядку денного. Хто за дану пропозицію? Да, пане Григорію.

ОСОВИЙ Г.В. Можна, звичайно, відхилити, але є більш продуктивний шлях. Якщо є деякі питання, які потребують доопрацювання, то можна направити автору на доопрацювання.

І друге Ви сказали, що буде зустріч у Харкові за участю громадської організації чорнобильців, відхилення буде сприйнято як ігнорування взагалі. Тому краще відкласти його і запропонувати авторам на доопрацювання, і, таким чином, продовжити цей процес, яким ви займаєтесь. Це більш конструктивний був би хід.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Григорію. Так, Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановні колеги, справді, дуже прикро, що немає автора. Бо саме після того, як колега пан Олег запропонував і повідомив, що є робоча група, яка напрацьовує новий законопроект в цьому напрямку, то було б побажання до автора об'єднати зусилля, щоб все-таки цей закон чи законопроект народився в результаті спільної праці.

Але, так як немає автора, вона перебуває на комітеті аграрному, щойно прийшло повідомлення мені про це, ми вважаємо, що було б, справді, доцільно його повернути автору і запросити її в цю робочу групу, щоб це була наша спільна робота. Я, до речі, теж готовий долучитись до такої роботи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Тоді чудово. За оцю пропозицію, яку висловив Михайло Михайлович, і за пропозицію пана Григорія, давайте її проголосуємо. Хто – за?

_______________. На доопрацювання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. На доопрацювання, так. І разом з автором в підкомітеті… (Загальна дискусія)

Ну, так. Але ми давайте поки що це відкладемо і дамо можливість підкомітету відпрацювати в підкомітеті. Так, відкласти його для того, щоб вони доопрацювали і подивилися, чи те, що каже там і Мін'юст, і Мінфін, і Мінсоц, чи можливо це виправити на друге читання? Чи, можливо, може, запровадили процедуру, оцей законопроект з буквочкою "Д", коли депутати домовляються щось там змінити. Я думаю, що і Мінсоцполітики долучиться більш щільно до цього питання. Тому що є рішення Конституційного Суду. І просто треба, мабуть, ще і технічно його відпрацювати.

_______________. Міністерство соціальної політики також буде просити, щоб долучитися до робочої групи, оскільки це для нас пріоритетно і важливо, врегулювати всі питання. У нас це стоїть пріоритетом. Дуже дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую пану Осовому ще раз за пропозицію. Голосуємо тоді, що ми відкладаємо це питання. Хто за це питання?

_______________. На доопрацювання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, не доопрацювання, відкладаємо.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Одноголосно.

Переходимо до п'ятого питання: щодо доцільності включення до порядку денного проекту закону… Ми вже пройшли його. Ні? (Шум у залі)

 Це законопроект щодо доцільності включення до порядку денного сесії проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення існуючих раніше прав і свобод ветеранів війни, ветеранів праці, дітей війни та жертв нацистських переслідувань (реєстраційний номер 1118) (народний депутат Королевська Наталія та інші). Прошу пан Цимбалюк Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Шановна головуюча і присутні! Автор законопроекту передбачено і пропонує внести зміни до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку, "Про жертви нацистських переслідувань", "Про соціальний захист дітей війни", якими відновлюються соціальні гарантії, які існували до внесення змін на підставі закону від 28 грудня 2014 року, це горезвісний закон, який призупинив всі соціальні виплати.

Науково-експертне управління не має заперечень щодо вказаної законодавчої ініціативи, оскільки вона спрямована на поновлення рівня соціального захисту ветеранів війни, ветеранів праці, дітей війни та жертв нацистських переслідувань, які вони мали до прийняття згаданого мною закону від 28.12.2014 року. Разом з тим вважає, що необхідні фінансові розрахунки додаткових видатків та відповідний експертний висновок уряду.

Та сама проблема.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд, та сама проблема. Я ще раз зачитаю пропозиції Міністерства соціальної політики, що воно підтримує, але ця підтримка не буде забезпечена фінансово. От я прошу всю громадськість на це звернути увагу.

А крім того, хочу зачитати висновок Міністерства фінансів. Є хтось від Мінфіну сьогодні представник? Немає. Але я зачитаю те, що вони написали.

"Міністерство фінансів України не підтримує законопроект та зазначає, що його реалізація у разі прийняття не буде забезпечена фінансовими ресурсами держави. У нас багато яких пільг, які ми надали і які ми не забезпечуємо. Це призводить до напруження у суспільстві.

Також Міністерство фінансів України зазначає і на жаль, Міністерство фінансів зазначає, а не Міністерство соцполітики, пані Наталія. Я хочу зазначити це. Що упорядкування надмірно розгалуженої системи пільг, надання соціальних гарантій громадянам за рахунок коштів державного бюджету України має здійснюватися комплексно, з урахуванням фінансових можливостей держави та забезпечення своєчасним та у повному обсязі фінансуванням уже прийнятих рішень щодо соціального захисту населення.

І ще я хочу запитати Міністерство соціальної політики, скільки у нас ветеранів праці, права яких ми хочемо відновити, до яких ми відносимо людей, які мають 40 років стажу і більше?

_______________. Я зараз не готова відповісти, тому що це потрібно уточнити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Декілька мільйонів. Я думаю, що, може, пан Григорій Осовий знає? Чотири, здається, мільйони громадян? Просто, щоб ми розуміли, що відновлення…

_______________. Близько 4 мільйонів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Близько 4 мільйонів. Таким чином, цей законопроект, те, що уряди попередні відміняли, то вони намагалися точково вирішити несистемне питання того, що законодавці, використовуючи свої владні повноваження, намагаються надати пільги у популістський спосіб, який не забезпечується ресурсами фінансовими. І я вже не одноразово на засіданнях комітету наголошувала, чи будемо ми і далі брехати людям? Будемо надавати пільги, до яких добратися ніхто не може. І потім, в зв'язку з тим, що вони не можуть добратися, починається в суспільстві дискусія, доривається тільки до цих пільг той, хто потужно до них рветься, так скажімо, так?

І, таким чином, що ми створюємо? Що той, хто добіг перший, той отримав пільгу. А той, хто не добіг, не отримав? Чи, може, вже час обрахувати, що ми, скільки і чого наобіцяли? Сказати, що конкретно ми можемо фінансово забезпечити і потім приймати нові закони? Ну, от, це логіка. Може, вона жорстка. Може, звісно, дуже добре, коли політик приходить з добрими новинами і всім щось роздає, але роздає він не своє, роздає він сусідське, бо сусід сплачує податок і цей податок політик тільки розподіляє в той чи в інший спосіб. То, може, спочатку є треба у сусіда запитати, чи він готовий стільки податків сплачувати, щоб забезпечувати політичні бажання і амбіції?

 Тому в мене пропозиція все ж таки законопроекти, які мають такі висновки Міністерства фінансів, хоча Володимир Макарович не дуже любить цей висновок, але у нас є 95 стаття Конституції, яку мені тут сьогодні на круглому столі всі згадували. Так от 95 стаття Конституції каже чітко: якщо немає забезпечення грошима державного бюджету, то що це за брехня, коли політики дають. Чи ні, Володимире Макаровичу? Ну, ми з ним просто такі контраверсійні опоненти весь час і дослухаємося один до одного.

МАТВІЙЧУК В.М. Я прошу вибачення, ви все правильно говорите. Але, разом з тим, треба наголосити на тому, що сьогодні в тіньовому секторі економіки…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми дійдемо до цього законопроекту.

МАТВІЙЧУК В.М. … знаходиться до 50 відсотків, що складає більше 2 трильйонів і втрати до бюджету і фондів складає близько 700 мільярдів гривень. І це треба його якось об'єднувати, вирішувати і спасати людей, які не можуть самі вижити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. І давайте ми з вами домовимося всі разом, всі політичні сили, які приймають участь у засіданні комітету. Як тільки ми доберемося до офшорних грошей чи до якихось інших, і вони реально поступлять на розрахункові рахунки в казначейство, ми будемо разом всі політичні сили, не одна поперед одною бігти і казати: я там надав щось, а ти не надав, а я ось щось надав. Тоді, коли будуть гроші в державному бюджеті, ми їх будемо разом всі фахово перерозподіляти. А якщо їх нема, то що будемо робити? Я прошу громадськість вже неодноразово на засіданнях комітету: дайте нам формулу, як нам діяти. У зв'язку з тим, що всі соціальні наші бажання – це 3 трильйони, а грошей у нас 1 трильйон 60 мільярдів на всі речі в державі. Скажіть, в який спосіб їх перерозподілити? Підкажіть народним депутатам вашим обранцям, яким чином нам діяти – брехати далі суспільству чи сказати погану новину, але розподілити так, щоб захистити тих, хто дійсно малозабезпечений, хто дійсно людина з інвалідністю? Давайте обирати якісь пріоритети: чи ми будемо тому, хто працездатний і хто має забезпечення, ми маємо їм допомагати, і в залежності від статусу? Ну, давайте для себе як для суспільства українському будемо обирати європейський вибір. Європейський вибір – це малозабезпечений, той, хто потрапив у складні життєві обставинами. І це тільки тимчасово, поки він у складних життєвих обставинах, я зараз без пенсіонерів кажу. Тому надайте нам якусь формулу для того, щоб не вважалося, що ми щось відхиляємо, тому що там про людей не дбаємо. Ми хочемо дбати про людей, і саме про тих, хто не має доходу. Тому серце рвете, але що робити? Відхиляти, тому що є 95 стаття і є незабезпечення. Да, пане Григорію. Допоможіть.

ОСОВИЙ Г.В. До відома все-таки треба взяти акцент, який спонукав до рішення в 2014 році: це була жорстка криза. 15-й, пам'ятаєте, 15-відсоткове зниження ВВП, наступний рік, 15-й, теж був такий. Це була вимушена посадка в умовах жорстокої кризи. Сьогодні економіка відновлена, динаміка зростання певна є, і люди сподіваються, що економіка повинна продукувати ресурс для того, щоби...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому?

ОСОВИЙ Г.В. ...мало-помалу відновити певні гарантії. Тому мова іде, якщо ми на цей рік не можемо, то ми повинні створювати якісь… або частковий вхід в цю систему, щось відновити в послідуючі етапи. Ви обіцяли, що в грудні буде проведена серйозна дискусія по всіх цих аспектах цієї справи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

ОСОВИЙ Г.В. Подивитися, в чергу поставити, де є вкрай необхідно і невідкладно, і в нинішніх умов можна зробити, а що можна в наступний період робити. Але просто сказати про те, що ми не будемо цю роботу робити, воно неправильно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми не кажемо, що ми цю роботу не будемо робити, ми, навпаки, кажемо, давайте різні варіації, давайте ми 8-го проведемо достатньо жорстку дискусію щодо прожиткового мінімуму, вийдемо на нову методологію його визначення, і після того, як ми його визначимо, бо Мінфін сказав, що... Мінсоцполітики в першу чергу, щоб обрахував всі зобов'язання. Потім дамо якийсь алгоритм, що ми будемо в першу чергу закривати, і потім визначимо, впродовж яких років ми можемо подолати оцей геп. То есть будемо виходити на якийсь стратегічний документ, по якому ми будемо, в тому числі і ви як громадськість, контролювати уряд, як ми йдемо покроково. Бо сьогодні ми тільки розхитуємо в емоційний такий ось режим, політичний, ми розхитуємо ті державні фінанси, які щойно там отримав уряд у своє розпорядження, і він ще не має такої потужної програми. Якщо суспільство і громада не проти, то ми будемо за таким алгоритмом діяти.

Що думаєте народні депутати, як? Тобто дамо уряду час, щоб вони відновили такий порядок? Тиша навкруги. Вадим.

СТРУНЕВИЧ В.О. Дамо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, звісно.

_______________. Я пропонував би все-таки не відхиляти даний законопроект, а так само відправити на доопрацювання. Чому?  Тому що…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не включення до порядку денного…

БАБЕНКО М.В. Да. Питання в чому? Питання в тому, що, так чи інакше, у нас є рішення Конституційного Суду і ми мусимо його виконувати. Перше.

Друге. Те, що я подивився по законопроекту,  половина  пільг, про які йде мова це, наприклад, безоплатний проїзд в громадському транспорті, він і так визначений декретом Кабінет Міністрів, розумієте. Тобто треба зважено підходити до цього питання і просто не зарубати його, а дати можливість його доопрацювати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мане Миколо, у нас сьогодні вранці в комітеті була анонсована зустріч проведена з  Мариною Хондою, вона заступник керівника КМДА з соціальних питань. Тут майже… велика кількість працівників, і Остапенко, народний депутат, був присутній на цій зустрічі. 30 відсотків, 29, якщо дуже правду казати, відповідно до всіх документів і законів України 29 відсотків київських громадян їздять безоплатно. І ця цифра вона відома тільки тому, що Київ запровадив "картку киянина", і відповідно у них є валідатори. Ця система ще не стосується маршруток, це стосується тільки метро, автобусів, громадського транспорту, без маршруток і інших, там альтернативних, якихось речей, хто там де безоплатно користується. Це 29 відсотків від працюючого населення. 1 мільйон 700 сплачує податки, біля півмільйона - це діти і студенти, і от цей 1 мільйон 700 і ще 490, там з цифрами якимись ще, тисяч - це люди, які користуються безоплатним проїздом. І ще хочу нагадати, що вони користуються пожиттєво. Тому ми маємо подивитися на цю пільгу.

Так, ще хочу сказати. Тільки Київ перераховує транспортним підприємствам 1 мільярд 800 мільйонів за рік компенсації таких речей. В державному бюджеті це не передбачено. І Київ неодноразово заявляв про те, що при перевезенні "Картка киянина" це покриває, а проблема перевезення іногородніх, іномістян, так, вона стоїть. Бо Київ не може надати їм безоплатного проїзду відповідно по цих речах. Або, якщо надають, то це не компенсується іншими містами.

Таким чином, оцей механізм, він не відпрацьований. Уряд не опрацював монетизацію надання таких пільг. Таким чином, це було просто перекладання на майбутні генерації того, чого уряди не могли зробити для того, щоб компенсувати своєчасно той чи інший… шкоду життю та здоров'ю, так я скажу. Хоча інколи там взагалі шкоди життю і здоров'ю не було. І людям, у яких був якийсь статус, наприклад, як "Ветеран праці", їм надавалися додаткові пільги за рахунок тих, хто сплачує податок. Ну, таким чином, ми, маючи ту радянську систему, якої немає в Європі…

І, знову ж таки, повертаючись до нашої Конституції. Якщо ми йдемо до Європи, то ми маємо розуміти, куди ми йдемо. Ну, є знижки, які чітко монетизовані в Німеччині. Треба подивитися, як це робиться. Якщо вони не монетизовані, то ми знову ж таки кидаємо людей напризволяще, коли декларуємо, що якась система є, а її насправді нема і вона нефондована жодною копійкою.

Тому, чи потрібно наразі повертатися доти, доки Міністерство соціальної політики і уряд не відпрацюють системно? Я не дарма прочитала висновок Міністерства фінансів, що системного підходу до пільг ми поки що не бачимо. Це намагання уряду в декілька там десятків років, я думаю, намагання щось зробити. А насправді, у зв'язку з тим, що… Тупик, це тупик, все. Тупиковий хід історії. Ну, такого не можна.

31 жовтня буде відзначатися День економії. Я, просто я не знаю, ми на цей рік, може, ми не встигаємо. Але цей День економії, він має для Комітету соціальної політики стати головним. Ми його маємо, там не знаю, як свято запровадити. Про те, що є заощадження, є економія, треба по-господарські відноситися до свого ресурсу і допомагати тим, хто дійсно цього потребує. Бо це негідне зовсім життя, коли ми беремо у свого сусіда податки і перерозподіляємо. Знову ж таки, не потрібно паразитувати на відчуттях людей, що потрібно комусь допомагати. Допомагати – це такий істотний стан людини. І ми використовуємо в політичний сенс бажання допомогти всім ми використовуємо чужі кошти, кошти платників податків, і розподіляємо в зовсім неефективний спосіб. Якщо є бажання може відкласти цей законопроект, давайте відкладати тоді. Відкладати, дивитися, що ми зможемо. Але економісти, на жаль (Міністерства фінансів тут немає), але економісти вам скажуть: ми не скоро це взагалі зможемо зробити. Я думаю, що нам ще прийдеться років 40 чи 50 це робити.

БАБЕНКО М.В. Галино Миколаївно, пропоную його відкласти, щоб зекономити час. А всім популістам, які рахують тіньовий ринок, скільки там коштів, якщо ви надасте, як ви обраховуєте це тіньовий, який невідомий нікому, але ви даєте цифри. Принесіть, покажіть, ми з вами тоді поспілкуємося. А то ви на ці цифри опираєтесь, а ми не можемо нічого запровадити, розумієте?

ЦИМБАЛЮК М.М. Пане Миколо, я би хотів, щоб більш бути обережним у висловах: популісти, не популісти, давайте будемо реалістами. Наводити порядок у державі потрібно всім. І всі в одному човні і човен називається Україна. Але я просив би не ображати людину, яка щойно висловилася, яка все своє свідоме життя була чиновником у хорошому розумінні цього слова і яку я знаю особисто і горджуся, що він є експертом нашої команди.

БАБЕНКО М.В. Михайле Михайловичу, я нікого не хотів образити, але цифри, які називаються, я перевірив би їх і поспілкувався. Може вони більші, ми ж не знаємо.

ЦИМБАЛЮК М.М. Можливо.

БАБЕНКО М.В. А може менші.

ЦИМБАЛЮК М.М. Але вони обраховуються також, є певна методика.

БАБЕНКО М.В. Їх можна обраховувати, але їх неможна застосувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І я ще хочу сказати, що цим законопроектом, це висновок Асоціації міст України, ви знаєте, що вони об'єднують 833 міста України. Вони кажуть про те, що законопроектом покладаються додаткові видатки на місцеві бюджети без надання відповідних фінансових компенсаторів. Таким чином, ми ще додатково місцеві бюджети обвантажуємо законопроектом без консультації з ними. Це раз.

_______________. Дозвольте, будь ласка, стосовно…

ГОЛОВУЮЧИЙ. І законопроект не вирішує питання фінансування пільгового проїзду за рахунок держбюджету, оскільки… Так, давайте.

_______________. Так, якщо дозволите. По-перше, хочу звернути ще раз увагу про те, що сьогодні діє Декрет Кабінету Міністрів, який стосується безоплатного перевезення пільгових категорій пасажирів. Ми це маємо вже по факту. Це перше.

По-друге, що стосується звернення Асоціації міст України. Дійсно, 2 роки тому питання відшкодування пільгових категорій було передано на рівень місцевих бюджетів і на рівні місцевих бюджетів вирішується питання компенсації пільгових перевезень. Але ми мусимо з вами звертати увагу на наступне. В переважній більшості міст України, в тому числі в місті Києві, але для міста Києва це проблема менш значуща, перевезення в цілому передані на відкуп приватних перевізників. І там діється взагалі не зрозуміло що, взагалі не зрозуміло що.

І що стосується… ніхто, з одного боку, не компенсує, а, з іншого боку, ніхто ніколи не контролює ті прибутки, які вони мають. Чому? Тому що повністю відсутня система видачі білетів і рахування тих коштів, які вони отримують. Ми на своєму рівні проводили відповідні дослідження і, повірте, рентабельність там просто зашкалює. І перевізники… державі давним-давно пора передати на рівень перевізників обов'язок… саме зняти питання компенсації з держави і передати це перевізникам, нехай вони забезпечують соціально незахищеним верствам населення перевезення.

Звертаю увагу на те, що законопроект перш за все в… Я перепрошую, дуже важко розмовляти, під руку, ви перебиваєте.

ТИЩЕНКО М.М. (Не чути)

_______________. Дякую. Дозвольте, будь ласка, я закінчу.

ТИЩЕНКО М.М. Микола Тищенко, народний депутат.

_______________. Микола Тищенко, народний депутат. Дякую.

Що стосується даного законопроекту, то він, перш за все, стосується перевезення не всіх пільгових категорій, а тих категорій, які вже за віком, вони так чи інакше будуть мати право на пільгове перевезення. Тому що пропонується. Не відхиляти даний законопроект, а просто дати можливість його доопрацювати. Дякую.

ГРИВКО С.Д. Доброго дня, шановні українці!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, Гривко Сергій.

ГРИВКО С.Д. Так, Сергій Гривко, народний депутат. Ну, насправді у нас в Україні дуже багато таких механізмів, які не діють, соціальних. І все з-за того, що там приходить, ну, балотуються там депутати, партії, і вони обіцяють якісь там соціальні пільги, а не створити нормальні умови, де буде функціонувати наша держава. Нормальні умови, щоб бізнес розвивався, була забезпечена там медицина, освіта. На все це теж потрібні кошти, в тому числі і на наших військовослужбовців дуже потрібні кошти.

Тому головне питання цього законопроекту, що воно не дотримується, ну, майже всіх законопроектів, що які ми розглядаємо. Не дотримується статті 27 Бюджетного кодексу України, що потрібно фінансово-економічне обґрунтування. У кожній фракції всі депутати, є в податковому комітеті, в фінансовому комітеті. Тобто ми ж повинні робити командою. І ті гроші депутати, які подають цей законопроект, можуть поспілкуватись, наприклад, з цими колегами.

ГОЛОВУЮЧИЙ. З бюджетним комітетом, з фінансовим.

ГРИВКО С.Д. Так, з колегами.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Який податок збільшити.

ГРИВКО С.Д. Так. І в першу чергу знайти ці кошти, і потім вже подавати законопроект. Сказати, ось, тут знайдено… Тут написано, що 6 мільярдів потрібно на цей законопроект, ось, ми знайшли 6 мільярдів, будь ласка, забезпечте цей законопроект. І все. І тоді наша країна буде розвиватись, якщо ми будемо працювати командою, а не ділити якісь там політичні, скажімо, амбіції наші.

Микола Вікторович, просто реально порушення Бюджетного кодексу, статті 27, іде. Можливо, відхилити. І наступного року приділити увагу. Тому що всі законопроекти соціальні дуже важливі. Не просто, а реально дуже важливі всі законопроекти.

Але, в той же час, потрібно на це забезпечення. Але у нас реформа йде по освіті, по медицині, йде, реально і військовим потрібні, всім кошти. Тому потрібно якось тут знайти нам вихід. І я думаю, що потрібно, можливо, відхилити цей законопроект і повернутись до нього наступного року.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Або, коли писати його, то писати з бюджетним.

БАБЕНКО М.В. Дозвольте я відповім. Значить, Сергій Дмитрович, дивіться, ви посилаєтесь на статтю 27 Бюджетного кодексу, і це дуже добре, що нарешті депутати почали говорити про Бюджетний кодекс. Біля вас тут казали, що тут представники міста Києва є. Ви розумієте в чому проблема? Проблема в тому, що стаття 27 Бюджетного кодексу тут ні до чого. Це питання місцевих бюджетів на сьогоднішній день. В бюджетній системі України сьогодні питанням компенсації пільг перевізникам займаються місцеві бюджети. На сьогодні це не питання Державного бюджету. Тому ваше посилання є недоречним. Дякую.

ГРИВКО С.Д. Микола Вікторович, це в рамках, якщо перевезень, це недоречним, а якщо в рамках якихось доплат, які тут вказані…

_______________. (Не чути)

ГРИВКО С.Д. … то це питання бюджетного. То есть ви теж трошки передьоргуєте.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, да? Є пропозиція не включати до порядку денного. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

П'ять. І хто - проти? Хто – утримався? Двоє. Дякую.

Переходимо до розгляду наступного питання. Питання п'яте: щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення зміни до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо посилення соціального захисту окремих категорій осіб з інвалідністю внаслідок війни (реєстраційний номер 1198), народний депутат Фріз та інші.

У нас була створена робоча група, яку очолив Цимбалюк Михайло Михайлович, перший заступник голови комітету, і яка опрацювала цей законопроект. Я прошу доповісти. А також підготуватися Остапенку Анатолію.

_______________. Це не той.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як не той? 1198. 1198. Це у нас про… Не було робочої? Гаразд.

Михайло Михайлович, прошу до слова.

ЦИМБАЛЮК М.М. Я хотів би почути позицію авторів. У нас є хтось з авторів? Немає. Це законопроект 1198, авторства пані Ірини Фріз, так?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

ЦИМБАЛЮК М.М. Її немає сьогодні на комітеті. Я вважаю, зважаючи на те, що автор відсутній і у нас немає звернення з обґрунтуванням причини, і нікого з представників немає, законопроект відхилити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але він якраз доречний. Там справа в тому… Я хочу його доповісти, авторки нема, але він стосується того, щоб надати право на безоплатну медичну допомогу в закладах охорони здоров'я Міністерства оборони і інших центральних… Міністерства оборони України, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв'язку учасникам бойових дій на території інших держав, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень, контузій, каліцтва або захворювання, і військовослужбовців, які так само отримали… Де тут, великий просто. … перебуваючи безпосередньо в районах…

ЦИМБАЛЮК М.М. Це у мене є. Я єдине, я вибачаюсь, у нас є в секретаріаті пояснення ГНЕУ? Немає. Поки що немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, тут теж є 27 стаття Бюджетного кодексу, але мова йде про те, що у нас системи заклади Міністерства оборони вони надають більш якісну медичну допомогу і мова йде про те, щоб ми інвалідів саме і той, хто отримав каліцтво, поранення під час військової служби, не всіх, а тільки тих, у кого реально нанесена шкода, не тих, хто здоровий повернувся. І тут не згадується посттравматичний синдром, згадується безпосередньо фізичне і фізіологічне нанесення поранень. І хоча вони пишуть, що тут немає додаткових витрат, але розрахунок каже про те, що таких людей буде близько 4200 у мене так на пам'яті, я не дуже тут… Скільки? 4300. І витрати з державного бюджету на кожну людину в закладах Міністерства оборони будуть складати близько 10 тисяч гривень. Я теж не пам'ятаю по пам'яті, якщо помиляюсь, поправте. І це 42 мільйони гривень на рік додаткових витрат, от так скажімо. Але ми прикріпимо тих, хто отримав інвалідність, до цих закладів. Я не знаю, чи це потрібно, чи ні, чи ці люди, які отримали інвалідність, мають отримувати медичну допомогу так само, як і цивільні. Але просто для країни у стані війни можна було б надати, ну, доступ їм до… якщо Міністерство оборони не протестує проти цього. Хоча я теж нагадаю таку цифру, що медичні заклади Міністерства оборони, вони розраховані інфраструктурно близько на 180-200 тисяч осіб. Якщо ми навантажимо додатково ще 4 тисячі 300 чи не буде там супротиву з Міністерства оборони? От якщо хтось є з військових… Дякую. Вам слово.

МЕХ П.І. Шановна Галино Миколаївно, шановні народні депутати України, присутні! Представник Міністерства оборони України, зокрема Головного військово-медичного управління полковник Мех Петро Іванович.

Міноборони законопроект 1198 підтримало, але з зауваженнями. Дійсно, за нашими розрахунками, щорічно, от за 2018 рік додатково закладами МСЕК було визнано особами з інвалідністю більше 2 тисяч осіб. І ті, які перебувають на реєстрі, загальна сума дійсно складає 4 тисячі 300 осіб, що з розрахунку 10 тисяч на 1 особу складає біля 43 мільйони гривень. Це тільки протягом 1 року. Але ми розуміємо усі, що ця кількість осіб з інвалідністю буде фактично щорічно прибувати у геометричній прогресії, будемо прямо говорити.

Тому, дійсно, це потребує додаткових асигнувань із державного бюджету, і ми пропонуємо, так як на 2020 рік з держбюджету на фінансування Міноборони ці кошти не передбачені, тому пропозиція Міноборони саме розглянути цей проект закону і розглянути щодо лікування осіб з інвалідністю саме з 2021 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи можемо ми зараз включити цей законопроект в порядок денний і доопрацювати, чи нам треба виходити на доопрацьований якийсь законопроект в комітеті для того, щоб, ну, от всі ваші зауваження врахувати, щоб це був 21-й рік? Бо світова практика каже про те, що ветеранів обслуговують у закладах медичних, які можуть взагалі відноситися до компетенції, до управління, ну, наприклад, у нас в нашій конструкції до Міністерства ветеранів, да? І вони б там отримували допомогу, не у цивільних закладах як таких. І, що ви думаєте з цього приводу?

 Просто я думаю, що взагалі оця соціальна політика,  вона починається з вас, з Міністерства оборони, що хлопці там і дівчата, які йдуть на лінію фронту, що  вони мають розуміти, що потім їх буде підхоплювати система охорони здоров'я, яка,  може, трішечки краща, от те, що називають у світі позитивною дискримінацією медицини для військовослужбових, коли в позитивний спосіб дофінансовують, на більш кращих умовах.

МЕХ П.І. Шановна Галино Миколаївно і присутні! Міністерство оборони, дійсно, підтримує позицію щодо соціальної справедливості, щодо лікування осіб з інвалідністю, які  приймали участь у захисті Батьківщини. Тому наша позиція, можливо, надавати медичні послуги саме у закладах, зокрема Міноборони, і всіх, визначених законами, військових формувань медичних закладів.

Але в процесі опрацювання, а ми вже цей законопроект на протязі певного часу опрацьовували, і в останній час зайшов - це        повертаючись до позиції ось по розгляду комітету сьогоднішнього, - одним із питань є розгляд законопроекту 2191, де розширені права, зокрема, з надання медичної допомоги.

Тому за відсутності авторів законопроекту 1198 хотілося б чітко узнати позицію саме доцільності прийняття оцього 1198, на тлі 2191, тому що там входять оці всі пільги, по наданню, зокрема, медичної допомоги. Тобто відповідь наша така, що ми за соціальну справедливість і надання  медичної допомоги в підпорядкованих закладах Міноборони. І друге. пПтрібно тут уточнити: доречно ставити на розгляд 1198 чи все-таки доцільніше пільги передбачити у 2191.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайлович. І Анатолій Остапенко.

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановні колеги, раз ми прийняли рішення розглядати без автора, то, справді, цей законопроект є слушним і він потрібний. І от колега з Міністерства оборони сказав правильно. Але у нас є такі самі медичні заклади і госпіталі в Міністерстві внутрішніх справ, в Службі безпеки. Тобто, справді, люди, які стали інвалідами чи там отримали тілесні ушкодження в результаті проходження служби і учасниками бойових дій, вони однозначно мають бути прикріплені до тих військових формувань і до медичних закладів, в яких вони проходили службу. Чому? Бо, колеги, Збройні Сили, Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки – це є військові медики, які мають досвід, які знають цих людей, в більшості особисто знайомі, вони знають, як надати медичну допомогу. І я вважаю, що все-таки цей законопроект 1198 буде більш слушним, якщо ми його винесемо в сесійну залу. Інша справа, що ми можемо доопрацювати до другого читання в терміні вступу в дію. Це я погоджуюсь, можливо, порадившись з фінансистами. Але я вважаю, його потрібно виносити в сесійну залу і він є надзвичайно актуальним. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Анатолію.

ОСТАПЕНКО А.Д. Я хочу підтримати Михайла Михайловича, бо фахівці з Міністерства оборони і з Міністерства внутрішніх справ, я маю на увазі медики, вони більш фахові, бо паліативні ці травми і ці всі поранення, вони дуже специфічні, і лікарі, які на звичайному рівні вони… не кажу, що вони не зможуть надати допомогу, але вони менш досвідчені. Тому я підтримую цей законопроект і давайте проголосуємо, винесемо його на перше читання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включаємо до порядку денного і далі опрацьовуємо. Хто за таке рішення, прошу голосувати.

Якщо у пана Колумбета, може, є зауваження від Міністерства ветеранів чи слово?

КОЛУМБЕТ А.С. Ми повністю підтримуємо, це надзвичайно важливо, надзвичайно корисно. І ми дякуємо комітету за таку позицію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Хто за таку пропозицію, прошу голосувати. Одноголосно.

Переходимо до розгляду наступного питання. Тут у нас два законопроекти, один альтернативний. Щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо відновлення пільг у зв'язку з рішенням Конституційного Суду України, номер такий-то, такий-то, від 18 грудня 18-го року та уточнення окремих положень (реєстраційний номер 2046), народний депутат Фріз. Що скажете? І пані Ірини…

ЦИМБАЛЮК М.М. Якщо можна…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

ЦИМБАЛЮК М.М. Тут є 2046 і 2046-1 (альтернативний). Законопроектом пропонується особам, які мають… і членам їхніх родин, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, було скасовано право на пільговий проїзд, встановлено право на пільги з оплати за користування житлом, скрапленим газом, безоплатне одержання ліків – все це було скасовано.

18 грудня 2018 року Конституційний Суд прийняв рішення у справі подання 50 народних депутатів і визнав невідповідність Конституції України саме цей закон, який скасував всі ці пільги. Немає висновку ГНЕУ, але коли дивитись ці 2 законопроекти, то ми пропонуємо, щоб все-таки підтримати законопроект 2046 зі значком "1".  

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Михайло, пане Анатолію.

Я застереження прочитаю Міністерства фінансів України, який зазначає, що розширення кола осіб, які набудуть права на пільги, потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, але тут навіть не це. Водночас надання окремим пільговим категоріям громадян пільг без урахування сукупного доходу сім'ї пільговика не відповідає політиці держави щодо реформування системи надання пільг шляхом забезпечення їх адресності та порушує принцип соціальної справедливості.

Що Міністерство соціальної політики нам скаже щодо цього?

_______________. Міністерство соціальної політики підтримувало б за умови фінансового забезпечення. Але я хочу зазначити, що ці законопроекти, він коштуватиме 3,6 мільярди гривень для держави. Це досить великі гроші. І пільги на оплату житлово-комунальних послуг все-таки зараз надаються за умови, що розмір середньомісячного сукупного доходу в сім'ї з розрахунку на одну особу він береться. І у нас принцип єдиний до всіх, що ми враховуємо дохід домогосподарства. Це є важливо.

Знову ж говорити про компенсаційні виплати за пільговий проїзд громадян, ну, ми знаємо, що в 17-му році це було за рахунок місцевих бюджетів, але знову ж хочу з приводу цього зазначити, що питання пільгового проїзду, воно потребує вивчення і механізмів на ....... Тому що, як в 15-му році, так станом і зараз, ми мали розмову із Асоціацією міст України про те, що вони мають бути прив'язані до людини. Ці механізми не врегульовані, немає кількості, немає їх обліку. Міста, як і в 15-му році, так і сьогодні, вони не можуть надати і підтвердити людей, які мають пільгами ці користуватися. І це буде знову навантаження на державу і на місцеві бюджети.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Також хочу зачитати рішення спільного представницького органу з сторони роботодавців на національному рівні. Він пропонує кожен проект закону розглядати на засіданнях комітету з врахуванням того, що в подальшому фінансування пов'язаних з реалізацією законодавчих актів, видатків, в основному лягатиме на плечі роботодавців, в тому числі і маючи ризик збільшення навантаження на Фонд оплати праці. Це застереження ми вже говорили, що це 3 там з чимось мільярдів гривень. Це означає, що хтось має ці податки сплатити.

У мене пропозиція не включати до порядку денного. Що думаєте?

_______________. Да, я б також пропоную його не включати, бо у нас є наміри доопрацювати ці закони. Може, даже створити новий законопроект, а також, як тут написано, надавати пільги за наявністю посвідчення. Ми хочемо переробити посвідчення взагалі, щоб воно було електронного зразка для того, щоб ми туди могли надавати людям кошти і вони цими коштами розраховувались, а не просто людина достала посвідчення і каже: "я маю", а ми не знаємо, що вона використовує, як вона використовує, який дохід вона має і все інше. Так що пропозиція така – відхилити. Не включати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не включати до порядку денного. Переходимо до голосування.

_______________. Шановні колеги, тут є один єдиний нюанс. Я хотів би уточнити, що тут мова йде, в цих законопроектах, як в основному, так і в альтернативному, щодо приведення у відповідність до норм діючого законодавства згідно рішення Конституційного Суду. Тобто Конституційний Суд зобов'язав відновити справедливість, тобто дію закону. А згідно Конституції України не може закон припиняти дію Конституції. Тобто тут, ви розумієте, є такий нюанс і я як юрист просто не можу це підтримати, бо це правовий нігілізм. Я погоджуюсь, що немає коштів. Але закон, який діє, він має виконуватись.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що тут поновлює дію відповідно до рішення Конституційного Суду уряд України і він несе за це в тому числі кримінальну відповідальність, якщо вони не поновлять цю дію. І я думаю, що Кабінет Міністрів має поновити і має розглядати конституційне рішення в контексті і 95 статті Конституції або звертатися до Конституційного Суду і розпочинати справу в контексті 95 статті. Але це повноваження уряду, а не наше. Тобто ми можемо включати, ми можемо не включати, ми маємо розуміти, що має бути системний підхід до цих питань.

Гаразд. Значить, є дві пропозиції. Пропозиція – не включати до порядку денного і пропозиція – включати.

Хто за те, щоб не включати до порядку денного, прошу голосувати. П'ять. І хто – проти? Один, двоє. Дякую всім.

Переходимо до розгляду наступного питання.

_______________. Галино Миколаївно, а можна по всім цим конституційним рішенням суду направити Кабінету Міністрів для того, щоб він все це узагальнив, опрацював і якщо не сьогодні, то коли, вибудував модель розв'язання цієї проблеми. Тому що так вона зависає, просто відхили чи не включити і все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за слушне зауваження.

Прошу секретаріат направити щодо тих законопроектів, які ми сьогодні не включили до порядку денного для розгляду, направити до уряду запит щодо того, яким чином уряд збирається реагувати. Правильно?

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. За оцим і по чорнобильцям. Ми сьогодні два відхилили. Тобто ми не відхиляли, ми не включили в порядок денний саме тому, що суми ці не підтверджені Кабінетом Міністрів. І я думаю, що уряду треба там також у цьому листі в тому числі нагадати, що є 95 стаття Конституції. І я думаю, що уряд може ініціювати розгляд цих справ у Конституційному Суді відповідно до 95 статті Конституції, тому що тут ми не включаємо майже завжди відповідно до того, що Бюджетний кодекс не передбачає цього.

Переходимо до розгляду сьомого питання: щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо права на отримання пенсій окремим категоріям громадян (реєстраційний номер 2083), пані Королевської. На жаль, її знову немає. Законопроект слушний і ми навіть з урахуванням громадськості. Да, пане Андрію, скажіть, де вона.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перенести на інше місце.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Народні депутати перенесемо законопроекти пані Наталії на кінець? Гаразд. Починаючи з сьомого, тут ще багато.

11 пункт: щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо актуалізації статусів та пільг ветеранів війни та членів їх сімей (реєстраційний номер 2191), народний депутат Фріз та інші.

Пан Михайло Михайлович, відповідно до розподілу.

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Шановна головуюча, шановні колеги, законопроект 2191 за авторством пані Ірини Фріз. Законопроектом передбачено норми, які викликають запитання і будуть негативно сприйматися у суспільстві. Наприклад, модернізацію категорії ветеранів війни та введення категорії "ветеран посмертно". Тобто є терміни, які на сьогоднішній день не вписуються. Виключення із статусу бойових дій колишніх військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, а також колишніх бійців, тих, які служили під час Другої світової війни.

І ГНЕУ також не дало свого висновку. Я вважаю, що такий законопроект не можна виносити на порядок денний у сесійну залу, бо він може викликати неоднозначний суспільний резонанс в тих осіб, які сьогодні на даний час користуються певними пільгами. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 Чи є інші думки щодо цього законопроекту? Тоді голосуємо, да? Є?

КАЧУРЕЦЬ М.І. Міністерство охорони здоров'я, Качурець Младена, заступник міністра.

У нас одне єдине зауваження до редакції статті 15 проекту, де пропонується включити в перелік пільг першочергове безоплатне надання послуг зубопротезування та імплантації зубів. Власне, щодо імплантації зубів – це дуже дороговартісна послуга, там близько 8 тисячі гривень, а в пояснювальній записці було зазначено, що не потребує додаткового фінансування з державного бюджету. Відповідно просимо звернути увагу доопрацювати в цій частині щодо саме імплантації зубів. Це єдине зауваження від нас.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Міністерство охорони здоров'я.

Таким чином, є пропозиція не включати до порядку денного. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Дякую.

Переходимо до.. 12 пункт у нас перенесено за листом пана Савчука. І переходимо до 13 законопроекту: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування (реєстраційний номер 2275), автор - народний депутат Третьякова та інші. Пан Михайло Михайлович розглядав, щоб не було конфлікту інтересів.

ЦИМБАЛЮК М.М. Так, щоб не було конфлікту інтересів.

Шановні колеги, ми вважаємо, що проект Закону 2275 за авторством пані Третьякової і групи депутатів. Відповідно до законодавства на даний час правління Фонду соціального страхування формується на паритетній основі державою, роботодавцем та профспілками, призначає керівництво виконавчої дирекції фонду, по суті, забезпечує використання коштів фонду.

Законопроектом передбачено: правління фонду складається із 10 осіб держави та по 4 представники роботодавців та профспілок. Директора фонду призначає уряд, а директор призначає 3 заступників. Така система формування керівництва фонду буде сприяти більш ефективному використанню коштів самого фонду, хоча декілька слів я хотів сказати, що в нас є серйозні проблеми стосовно функціонування фонду. Я вважаю, що це тема окремої розмови, і там потрібно втручання і держави, і всіх тих, хто до сьогодні має там своє представництво. Я думаю, що спільно з профспілками потрібно, і з роботодавцями, цю тему обговорювати. Але є така позиція проекту закону. Я вважаю, його можна підтримати. Хочу, щоб висловились колеги і всі експерти. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є бажання? Цей проект підписали всі народні депутати – члени комітету від фракції "Слуга народу". І він зумовлений тим, що ми хочемо розпочати наведення ладу у Фонді соціального страхування, так можна сказати. Хочемо перезавантажити його, визначивши, що керівництво має, в першу чергу, провести аудит. Ви знаєте, що одна з вимог нашої фракції – це проведення аудиту тих структур, які є. Відповідно там має бути наш фінансовий представник, який наведе і зробить нам, нарешті, нормальний фінансовий звіт. На що витрачалися кошти, подивитися, на яким чином вони використовувалися, наскільки ефективно. Зробить аудит з точки зору кількості персоналу, який там працює, оптимізації і таке інше.

Крім цього, Фонд соціального страхування, як ви знаєте, анонсовано, що він разом з МЕРТ буде реформуватися у контексті трудового права. І Закону "Про відпустки" щодо тимчасової втрати працездатності, частину яких ми можемо включити в розширену відпустку по відношенню до сьогоднішнього стану. А також подивимось, як ми можемо забезпечити фінансування регресів Фонду соціального страхування за рахунок залучення приватного страхового бізнесу до страхування ризику відповідальності роботодавця.

І одночасно воно буде стосуватися і реформи, яку ми також анонсували і вже почали її обговорювати на зустрічі у профспілках, у Федерації профспілок України, щодо чесної компенсації за нанесену шкоду життю та здоров'ю людини. І там, де роботодавець є, використовуючий неприродні технології, зразу винний в тому, що ця неприродна технологія наносить шкоду життю та здоров'ю людини. І відповідно там є… нема навмисного… умислу роботодавця, а водночас шкода є, і ця шкода має, нарешті, початися відшкодовувати на рівні європейських стандартів для того, щоб людина потім не покладалася на публічні фінанси, а в першу чергу – відповідальність грошову, фондовану ніс роботодавець, який використовує такі неприродні технології. Так звана презумпція вини у разі використання неприродних технологій в разі необережності поводження з такими неприродними технологіями. Тому це початок реформи, ми також обговорили з Міжнародною організацією праці про проведення окремого круглого столу про те, як ми маємо реформувати Фонд соціального страхування для того, щоб 24 мільярди гривень, які ідуть на використання, були нам зекономлені в якомусь сенсі або ефективно розподілені. Тому це початок такої реформи.

Якщо є питання, то... Да, пане Григорію.

ОСОВИЙ Г.В. Перше. Якщо цей законопроект буде прийнято, він входить в суперечність з низкою конвенцій Міжнародної організації праці, якою визначено найголовніший принцип – це представництво застрахованих осіб і паритетність в управлінні коштами соціального страхування. Принцип паритетності – це означає, що кожна сторона рівнозначно представлена в цьому управлінні, і відповідно відбувається баланс інтересів, який є у державі, є у роботодавців і є в найманих працівників.

Я зачитаю з 35 Конвенції, що соціальним страхуванням... "Представники застрахованих осіб беруть участь в управлінні страховими установами на умовах, визначених законодавством". І дальше сказано, що в цьому можуть брати участь роботодавці і держава. Можуть брати участь. Але застраховані особи... Задля чого створюється соціальне страхування застрахованих осіб? Вони мають відігравати домінуючу роль, тому що цей фонд, власне, для цього і створений, щоби кошти, які відраховує роботодавець на користь працівника, поступили тій же застрахованій особі, якщо виступає відповідний ризик. Тому категорично неприйнятно є відносно порушення балансу пропорційності в представництві цього фонду.

Інструментів у держави є більш ніж достатньо для того, щоби проводити аудит. Я рік тому звертався до всіх інституцій: проведіть аудит цього фонду. Всюди була тиша. Будь ласка, провести аудит, я говорив, і Пенсійного фонду, нещодавно на круглому столі, як ви пам'ятаєте, і тут. Ми за те, щоб була абсолютно прозора, відповідальна структура перед застрахованими особами. І якщо є якісь зловживання, вони мають бути припинені негайно.

На сьогоднішній день ситуація склалась критичною не… Акценти не в цьому розставлені, а в тому, що дійсно, після зменшення розміру ЄСВ на соціальне страхування і зменшення відповідно частки цього ЄСВ на користь цього фонду відбувся дефіцит, про який знали урядові структури, Міністерство фінансів, але думали, якось це відбудеться. Не відбулося. В серпні місяці запозичили з іншого фонду 1 мільярд, погасили трошки заборгованості. Але я сьогодні теж як роботодавець у Федерації профспілок поцікавився, як лікарняний закривається. 2 місяці не закривається і по вагітності, і пологах. Тобто коштів там немає. І не тому, що погане управління. Ще раз кажу, незбалансований бюджет. От зараз ми переживали з вами, щоб збалансований був державний бюджет обов'язково, дійсно, щоб не створювати дірок і проблем потім перед людьми. Точно так же по цьому фонду: потрібно пропрацювати його достеменно, щоб 2020 рік, і зараз по цих дефіцитах, які виникли, там більше мільярда, теж закрити цю проблему.

А управління, воно не змінює. Якщо буде авторитарність, то профспілки виходять з управління. І, в принципі, тоді держава його переоформлює, це не страховий фонд, а буде фонд соціального забезпечення. Тобто держава бере на себе повну відповідальність в цій частині. Тому обирайте шлях, який…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, пан Григорій, я все ж таки свої аргументи наведу. Просто щоб ми теж фахово спілкувались. Дивіться, профспілки сьогодні об'єднують 40 відсотків застрахованих осіб. А 60 відсотків застрахованих осіб, до яких відношусь і я також, їх інтереси через профспілки не представлені. 60 відсотків застрахованих осіб, їх може брати під своє крило і під захист держава. Може, це ж її повноваження? Ну, таким чином, 40 відсотків об'єднання в профспілка - це представництво те, яке є. Держава опікується інтересами іншими. Але є ще деякі речі, які ви сказали, які для мене є свідченням того, що корпоративне управління у Фонді соціального страхування відсутнє – це не проведення аудиту, а, вірніше, неспроможність правління і дирекції провести такий аудит впродовж всіх років існування Фонду соціального страхування. Це означає, що корпоративне управління не працює.

Крім того, не збалансований бюджет. Чи не свідчення того, що Фонд соціального страхування і його правління не мають, в тому числі і кадрового, фінансового персоналу, який може його збалансувати?

Третій аргумент. Фонд соціального страхування відповідно до 46 статті Конституції є такою державною страховою компанією, бо здійснюється на основах загальнообов'язкового державного соціального страхування. Що це означає, якщо ми використовуємо принцип страхування? Що правління Фонду соціального страхування мало би нам, народним депутатам, а не Кабінету Міністрів, на кінці року дати ціну страхування тимчасової втрати працездатності і постійної втрати працездатності для того, щоб і роботодавці, і держава зорієнтувалися, якого розміру ЄСВ потрібно мати навантаження на фонд оплати праці і скільки страхового внеску має сплачувати людина, а скільки роботодавець для того, щоб захистити його, але, увага, в обмеженому захисті, тому що розмірів страхових сум і розмірів страхового відшкодування чітко не встановлено, страхової суми немає, бо там відшкодування може бути безрозмірним таким, а будь-яка шкода, яка нанесена людині, вона обраховується. Більше того, якщо людині нанесена шкода більше ніж та, яка виплачується Фондом соціального страхування, то в цьому випадку діє норма Цивільного кодексу, де людина все рівно звертає свій регрес до роботодавця. Таким чином, збирається ставка, яка не забезпечує повного покриття відповідальності роботодавця за нанесення шкоду життю і здоров'ю і сьогодні зрозуміло, що система корпоративного управління не справляється з тим, що є там насправді. Тому я знаю, що історично був період, коли профспілкам пропонували взяти це на себе і казати скільки вам потрібно ставки, скільки потрібно сплачувати за цей ризик. Історично такі формати теж існують. Тому дайте нам, будь ласка, можливість провести там в інтересах людини, в інтересах застрахованої особи і тих, хто не входить до складу профспілок, дайте нам там навести лад. Мова зараз у цьому законопроекті йде саме про корпоративне управління. І ми не хочемо наразі відсторонювати повністю профспілки. Ми хочемо все ж таки, щоб ваші представники там залишилися фахові, і ми почали цю реформу в подальшому. Зі свого боку народні депутати, члени комітету, можуть вам гарантувати, що ми почнемо цю реформу і почнемо виходити на нормальне ефективне використання цих грошей. Але якщо хтось там з Фонду соціального страхування отримує якісь речі, які будуть обнаружено під час виплати аудиту, то будемо розмовляти, що це за виплати, навіщо вони і чого ми єдиний соціальний внесок використовуємо в той чи інший спосіб.

Таким чином, мова йде і про переведення в сенсі корпоративного управління на міжнародні стандарти фінансової звітності, і так звана фінансова звітність Financial Statement, європейська, і так звані відносні показники Фонду соціального страхування, які наразі не робляться, і інші. Фонд соціального страхування не звітував про це купу років на відміну, до речі, від Пенсійного фонду, який розгалужив свою звітність. Тому дайте нам, будь ласка, можливість там навести лад не в інтересах окремих народних депутатів, а в інтересах застрахованих осіб. От така аргументація, прагматична. Я дякую, що послухали.

ОСОВИЙ Г.В. Зрозуміло. Давайте репліку.

Ніхто ні вчора, ні сьогодні і на майбутнє не мішає державі брати участь і в управлінні і наводити лад через інструменти контролю, бо держава… Прописано в законі держава здійснює державний нагляд за ефективністю витрачання коштів. Державі підзвітні всі показники, які формування бюджету, витрачення цього бюджету, тому що Міністерство фінансів там присутнє, Міністерство соціальної політики присутнє і ще, скільки там, 7 представників міністерств знаходяться. 7 міністерств присутні сьогодні в цьому управлінні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд, пане Григорію, а що будемо робити, якщо ЄСВ відмінять? От там у нас сидить податковий комітет, який збирається відмінити ЄСВ, і там тиск йде з боку роботодавців про відміну ЄСВ. Що будемо тоді робити? Я конструктивно з вами розмовляю, що ми зараз не відсуваємо як держава вас від управління, ми, навпаки, вас там хочемо утримати для того, щоб разом з вами отримати коректну інформацію, що там відбувається.

ОСОВИЙ Г.В. Ну, хто мішає ще раз підкреслюю…

ГОЛОВУЮЧИЙ. А сьогодні хто мішає профспілкам це отримати?

ОСОВИЙ Г.В. Так ми маємо цю інформацію, ми, навпаки, ставимо перед вами про те, що не збалансований, внесок було занижено, пролобіювала державна сторона, щоб він був дефіцитним…

ГОЛОВУЮЧИЙ. То есть ви не справляєтесь з цим.

ОСОВИЙ Г.В. Це було абсолютно відомо, і неодноразово, і на засіданні уряду ці питання ставилися, і зараз  в цьому уряді є всі ці посили, які ми як представники застрахованих осіб інформуємо, але ніхто нічого не робить…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо вважати, що ця дискусія розпочата.

ОСОВИЙ Г.В. Два місяці робить уряд, але ніхто цією проблемою не займається. Тобто ви чекаєте, що, якщо буде не 7 представників міністерств, а буде 10, ви наведете лад за рахунок цього?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Міністерство соціальної політики.

_______________. Міністерство соціальної політики підтримує законопроект у зв'язку з тим, що пропонується внести зміни до основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині посилення ролі держави у сфері управління та нагляду за діяльністю Фонду соціального страхування. І це відверто потребує, буде більше мотивувати керівництво  фонду до результату менеджменту та економного використання страхових коштів, підвищить ефективність політики державного нагляду за діяльністю фонду і зменшить корупційні ризики в процесах управління фондами загальнообов'язкового державного страхування. І ми наполягаємо і підтримуємо цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Олексій.

_______________. Чесно кажучи, не хотів виступати, але, давайте нагадаю історію. У свій час внески платили і наймані працівники, і роботодавці у фонди соціального страхування. І вся була історія. Після цього з'явилась 24 стаття Закону "Про профспілки", якими наділила профспілок представляти інтереси застрахованих осіб, ну, була певна логіка. Наймані працівники платять, профспілки, які представляють інтереси, повинні там бути. Уже 2 чи 3 роки наймані працівники жодної копійки не сплачують до ЄСВ, платить тільки роботодавець. Тому взагалі виникає питання чи доцільно там мати у правлінні профспілки. Це таке питання дискусійне. Я абсолютно не проти профспілок, я просто говорю… про питання. Це перше.

Друге – принцип делегування людей до правління фондів соціального страхування. На мій погляд, він теж потребує кардинального перегляду. Не може бути туди делегування за посадою чи від когось. Туди повинні люди делегуватися, які знають економіку, які розбираються в фінансах, а не представляти якусь ту чи іншу організацію. Це другий посил.

І третій посил, що цей принцип треба розповсюдити і на інші фонди соціального страхування, де є такий самий принцип. Це фонд по безробіттю і, можливо, даже і Пенсійний фонд, де теж є принцип делегування, і там представляють, скрізь повинні бути професіонали.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там ЦОВВ, в Пенсійному фонду – там же…

_______________. Але там є, в них правління є, там є правління, де знову це саме є.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є, да.

_______________. Тому було б непогано, щоб одночасно зробити це все перезавантаження. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олексію.

Таким чином, пропозиція все ж таки розпочати дискусію, включити до порядку денного і далі дискутувати під час прийняття рішення.

А ви хто? Якщо можна, представтесь, будь ласка, і будемо переходимо до голосування.

РОЖАНКОВСЬКИЙ М. Максим Рожанковський, Спільний представницький орган сторони роботодавців.

Хочемо зазначити, що СПО роботодавців не підтримує запропонований проект закону в частині порушень міжнародних зобов'язань і в частині забезпечення і автономності коштів та функціонування установи соціального страхування, в даному випадку - фонду. Так само в частині порушень конвенцій МОП, там, 35-а, 37-а, 102-а, де зазначається, що держава або здійснює контроль, або здійснює спільне управління такими страховими установами. І хочемо зазначити, що якщо вже дійсно держава бере повне управління в монопольному вигляді, то, можливо, треба називати це не соціальним страхуванням, а назвати це соціальним забезпеченням, перевести державний бюджет, скасувати ЄСВ і обкласти податком і все, а не робити імітацію певного соціального діалогу. Бо насправді соціальне страхування – це лише елемент, лише одна з частин соціального діалогу.

_______________. Максим, а хто в цьому році має головувати?

РОЖАНКОВСЬКИЙ М. Держава, мабуть.

_______________. А скільки держава збирає…

РОЖАНКОВСЬКИЙ М. До речі, в частині…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я думаю, що ми включаємо його в порядок денний, а далі будемо дискутувати. Щодо нього тут велика дискусія. Я не думаю, що він буде там йти по скороченій процедурі.

РОЖАНКОВСЬКИЙ М. Добре. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому, хто за те, щоб включити цей законопроект до порядку денного і на обговорення, прошу голосувати. Одноголосно. Дякую.

Ми переходимо до законопроектів, за якими ми не є головними. Ми можемо їх в "турборежимі", шановні народні депутати і шановний заступник?

_______________. Ми мусимо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми мусимо їх в "турборежимі", гаразд.

14-й, проект Постанови про відновлення соціально-економічних зв'язків в окремих районах Донецької та Луганської областей (реєстраційний номер 1090). Пан Михайло Михайлович Цимбалюк.

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановний головуючий і колеги! Ну, насправді проектом цієї постанови передбачено, що на непідконтрольних територіях Донецької і Луганської областей Пенсійний фонд та інші фонди соціального страхування повинні виплачувати пенсії та різні види соціальної допомоги. Це пропонується, не дивлячись на те, що роботодавці на тій території не сплачують єдиного соціального внеску до фондів та податків державного бюджету. Ми вважаємо, що цей законопроект не може бути розглянутий в сесійній залі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. О'кей. Хто за це рішення? Чи є інші? Прошу голосувати. Дякую. Всі – одноголосно.

Переходимо до 15 пункту. І у нас опять нема… Да, рішення відхилити, так. Пункт 15… Те, що Михайло Михайлович озвучив. Пункт 15: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо фінансових інструментів банків (1112), народний депутат Гетманцев.

Ну, в зв'язку з тим, що нема Королевської, заступника голови комітету, прошу пана Струневича Вадима.

СТРУНЕВИЧ В.О. Законопроект передбачає запровадження банківського інструменту у вигляді банківських сплат, банківських сертифікатів. Я вважаю, що його можна рекомендувати за основу та винести до сесійного залу за рішенням профільного комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином, пропозиція прийняти за основу, рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу. Хто за таке рішення, прошу голосувати. Дякую.

Переходимо до наступного. Як я вдячна, що ми законопроект цей швидко розглядаємо! Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (реєстраційний номер 2190). Пан Цимбалюк Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановні колеги, взагалі законопроект 2190 і законопроект 2190-1 як альтернативний, так?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, наш.

ЦИМБАЛЮК М.М. Наш.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І наш - класний.

ЦИМБАЛЮК М.М. Наша пропозиція все-таки підтримати альтернативний законопроект, який враховує в тому числі і позиції 2190, але є більш обширним і більш конкретно вказує ті питання, що стосуються збору, обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Прошу підтримати і внести його в...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що всі його читали, законопроект вже отримав суспільний розголос. Альтернативний, тире 1. Тире 1. 2190. (Шум у залі)

 О'кей. Голосуємо. Хто – за? Дякую. Одноголосно.

Я думаю, що тут коментарі зайві. Законопроект... а всі інші відповідно відхилити. Рекомендуємо відхилити.

Пункт 17: проект Постанови про соціальне становище дітей та невідкладені заходи з удосконалення діяльності захисту прав дитини в Україні (реєстраційний номер 1219), народний депутат Павленко.

Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановні колеги, всі ви знаєте, яка зараз складається ситуація в державі взагалі з бездоглядністю дітей у зв'язку з частиною непідконтрольних територій державі Україна. Сьогодні, за різними підрахунками, майже 100 тисяч дітей є на вулиці, і ми вважаємо, що потрібно підтримати таку ініціативу, щоб разом з правозахисниками, саме з Уповноваженим Верховної Ради з прав людини, ми це питання розглянули, з усіма зацікавленими органами і міністерствами і виробили нову стратегію саме в захисті прав дитини.

Прошу підтримати такий проект постанови щодо парламентських слухань.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щодо парламентських слухань, да? Це не парламентські слухання? Секретаріат прошу допомогти.

_______________. Там один із пунктів провести парламентські, а далі низка доручень Кабінету Міністрів …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що ми можемо підтримати в частині проведення парламентських слухань.

ЦИМБАЛЮК М.М. Проведення парламентських слухань.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А далі вже там висновки які, їх потрібно… Да, давайте.

_______________. Я дійсно хотіла сказати, що парламентські слухання було б дуже слушно, тому що свою діяльність Міністерство соціальної політики також спрямовує на удосконалення системи забезпечення прав дітей в Україні шляхом захисту прав дітей за місцем проживання, підтримки сімей у складних життєвих обставинах, і це важливо, і ми хочемо це комплексно, і буде дуже добре, якщо це буде обговорення.

ЦИМБАЛЮК М.М. А після того вже комітетські слухання вироблять і прийметься резолюція і пропозиції щодо діяльності, тому що там дається така рознарядка Кабінету Міністрів, яка, в принципі, не відповідає, і невідомо, з чого вона виходить.

Через те пропозиція тільки в першій частині пункту 2-2.1 щодо проведення парламентських слухань з питань благополуччя дітей та сімей з дітьми України, ефективність соціальної підтримки та державної допомоги сім'ям з дітьми, посилення соціального захисту дітей, які постраждали внаслідок бойових дій чи збройних конфліктів. Це я для стенограми.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Михайло Михайлович.

Хто за таку пропозицію, прошу голосувати. Дякую, шановні народні депутати.

Переходимо до розгляду 18 питання: проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (реєстраційний номер 1136), народний депутат Шпенов. Доповідає Струневич Вадим.

СТРУНЕВИЧ В.О. Закон передбачає значне збільшення одноразової……. (Не чути)

_______________. У мене питання, чому комітет не є головним?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому що материнство і дитинство перенесено до відань гуманітарного комітету, пан Ткаченко, так. Тому, що ми пропонуємо? Пропонуємо…

ЦИМБАЛЮК М.М. Дозвольте, Шановні колеги?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте.

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановні колеги, Зважаючи на те, що ми не є головним комітетом З цього питання, а воно є надзвичайно актуальним, ми вважаємо підтримати, а основний комітет прийме кінцеве рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд.

Хто за таку пропозицію, прошу  голосувати. Одноголосно.

Переходимо до наступного питання. Пункт 19 правильно? Проект Закону про внесення змін до розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про освіту" щодо порядку реалізації збільшення посадового окладу педагогічного працівника (реєстраційний номер 1158), пан Шпенов.

І тут у нас все, що стосується педагогічних працівників, воно все теж… І що ми тепер робимо? Наталії Юріївни…

ЦИМБАЛЮК М.М. Так само підтримуємо, тим більше у світлі останніх вимог педагогів, ми вважаємо, що ми як соціальний комітет, чи Комітет соціальної політики, підтримуємо, а основний приймає кінцеве рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тим більше, що і пан Бабак вже виступив і сказав, що ми це будемо проводити. Тому прохання підтримати, комітет, рекомендувати прийняти за основу.

І переходимо до пункту 20: проект Закону…

_______________. А проголосували?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одноголосно.

Пункт 20. Я думаю, що секретаріат фіксує, я не оголосила.

Пункт 20: проект Закону про внесення змін до статті 175 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат, в тому числі внутрішньо переміщеним особам. Михайло Михайлович Цимбалюк.

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановні колеги, автор… Представник є хтось від пана Шпенова? Немає?

Автор законодавчої ініціативи пропонує при безпідставній невиплаті заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більше, ніж на один місяць, вчиненої умисно керівником підприємства, установи чи організації, незалежно від форми власності, чи громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, штраф з чинних, бо стаття передбачає з чинних - 500, автор пропонує підняти до тисячі, а там, де тисяча, від тисячі до двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років. Те саме діяння, вчинене внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати тієї ж заробітної плати, пенсії і стипендії, чи інших встановлених законом виплат, штраф з чинних від тисячі до півтори збільшується від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів. Тобто йде просто більш жорсткіші покарання за невиплату чи безпідставну невиплату заробітної плати, пенсії та іншої… Висновку ГНЕУ немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А хто перший комітет тут по посиленню відповідальності? Правової політики?

ЦИМБАЛЮК М.М. З забезпечення правоохоронної діяльності. Через те ми не є основні, але, зважаючи, що тут при невиплаті заробітної плати, є пропозиція підтримати, а кінцеве рішення прийме Комітет з правоохоронної діяльності.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Справа в тому, що у нас йде 1233 законопроект, і там ми, там дуже потужно дискутували щодо незадекларованої, нелегальної праці, я вже… незадекларованої (нелегальної), хто там який прикметник використовує. Тому… І ми там вирішили, у нас же була і дискусія, пан Микола провів купу робочих груп, і тому тут підсилення відповідальності чи не підсилення, воно абсолютно в контексті 1233 йде. (Загальна дискусія)

 Секретаріат каже, що там порушення Конституції взагалі. Висновок ГНЕУ читають. (Загальна дискусія)

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановні колеги, справді щойно нам секретаріат дав обґрунтовані доводи щодо порушення норм чинного законодавства в разі такої законодавчої ініціативи, через те є пропозиція повернути автору на доопрацювання з метою приведення до відповідності нормам чинного законодавства і тоді, можливо, знову буде така ініціатива.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за це рішення, прошу голосувати. Дякую, народні депутати.

У нас Наталія Юріївна підійшла Королевська. Ми зараз їй дамо трішечки освоїтися і поки що йдемо по порядку денному, потім повертаємося до ваших питань.

Ми переходимо до 21 пункту порядку денного: проект Закону про податковий суверенітет України та офшорні компанії (реєстраційний номер 1181). Ну, пані Королевської, вона там у нас співдоповідає як заступник голови комітету з цього питання.

Я можу сказати, що цей законопроект для нашого соціального комітету віднайшов 160 мільярдів гривень і думаю, що ці 160 мільярдів в цьому контексті, якщо їх знайде податковий комітет, який вже буде цей законопроект розглядати там дуже… вони будуть нам, знадобляться для того, щоб ми їх розподілили. Да? Про це неодноразово нам і Володимир Макарович наголошував, і Михайло Михайлович. Тому пропонуємо в контексті знаходження компенсаторів, то ми його підтримуємо в такому пункті. Да? Нема?

Хто - за, прошу голосувати. І переходимо… Дякую, народні депутати. Одноголосно.

Переходимо до 22 питання. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" щодо підвищення розміру мінімальної пенсії за віком до розміру фактичного прожиткового мінімуму (реєстраційний номер 1172). Пані Тимошенко і Цимбалюк. А хто головний тут?

ЦИМБАЛЮК М.М. Юлія Володимирівна попросила, якщо ви не заперечуєте, щоб Володимир Макарович як експерт декілька слів сказав, а я доповню і будемо…

МАТВІЙЧУК В.М. Шановні народні депутати, шановні присутні, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії (стаття 28) повинен відповідати прожитковому мінімуму. На жаль, необхідно констатувати, що Законом про Державний бюджет на…. затверджено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, і осіб з інвалідністю в середньому на рік 1 тисяча 537 гривень, при тому що за вересень 19-го року цей розмір фактично, за даними Мінсоцполітики, склав 3 тисячі 112 гривень. У жовтні і грудні в середньому фактичний розмір даного прожиткового очікується в розмірі 3 тисячі 200 гривень, внаслідок цього люди не можуть проживати на таку суму.

Я від імені всіх пенсіонерів України звертаюся до вас з проханням, значить, щоб все-таки ви підтримали. Це тут головний комітет по бюджету. Є прохання підтримати, у доповідній записці зазначено джерела фінансування додаткових витрат і так далі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Який основний, я прослухала, пане...

МАТВІЙЧУК В.М. Комітет з питань бюджету тут основний, а соціальний розглядає тільки як неголовний комітет. Є прохання підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є альтернативний пані Королевської, і є прохання підтримати законопроект щодо підтягування. Я думаю, що тут ми можемо підтримувати, тому що Міністерство соціальної політики було ініціатором того, щоб в державному бюджеті ми написали, що ми Кабінету Міністрів надаємо завдання рішуче подолати оцю провалину.

Тому у мене прохання до секретаріату. Пане Андрію, прохання до секретаріату все-таки в контексті з 7 статті Закону про бюджет, може, ще раз закцентувати увагу з точки зору соціального комітету, що ми хочемо, щоб уряд рішуче подолав оцю частину. Водночас прошу теж зауважити, що 46 стаття Конституції каже про те, що відбувається прожитковий мінімум в тому разі, коли у людини пенсія є єдиним джерелом для фінансування.

Таким чином, ми маємо врахувати все ж таки і те, що у нас є і не тільки бідні пенсіонери, але і багаті. Правильно? І ті, які не працювали. І ми маємо тим, хто дійсно потребує захисту, їх захистити, а той, хто багатий... Мінімальна трудова пенсія, вона нараховується в тому числі, коли людині не вистачає стажу трудового, чи заробітна плата була маленька, чи інші якісь, але це не означає, що людина, яка претендує на таку мінімальну трудову пенсію, що вона є малозабезпеченою, можуть бути не малозабезпечені  люди.

Тому, щоб ми все ж таки почали у своїй соціальній політиці диференціювати, що є люди, в яких статок є, і ми перерозподіляти і на  їх користь суми не маємо. Правильно? Ми маємо концентрувати ресурс для тих, хто, дійсно, вимагає нашої підтримки з боку держави. Да, пані Ірина.

КОВПАШКО І.В. Єдине, що можу сказати, що, за нашими розрахунками, чисельність одержувачів, які так чи інакше в складі своєї пенсійної виплати мають ті, які базуються на прожитковому мінімумі, це десь 9,2 мільйона осіб. І, якщо навіть розрахунок ми провели просто з 3 тисячі 200 гривень, то додаткові видатки на місяць десь складаються десь  складаються на рівні 11 мільярдів. 11 мільярдів, тобто це факту вдвічі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми це розуміємо. Ми ж і кажемо, що якщо… 160 мільярдів.

МАТВІЙЧУК В.М. Я прошу вибачення, але Пенсійний фонд не врахував те, що  підвищення мінімальної пенсії за віком призведе також до того, що багато пенсіонерів будуть не получати допомогу як малозабезпечені, значить, і так далі і тому подібне, субсидії і так далі. Тому не можна так рахувати додаткові витрати. Ми нарахували, що це, за прогнозними розрахунками, близько 7 мільярдів гривень, значить, це у рік десь 80 мільярдів гривень.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз наголошую, це бюджетний комітет. От, на мій погляд, це абсолютно правильно, ми визначаємо механізм. Якщо бюджетний комітет буде вважати, що він не може це в наступному році виконати (95 стаття Конституції), він буде констатувати, що він не може забезпечити закон. Не соціальний комітет, Володимире Макаровичу, нарешті, і я дуже рада, що, нарешті, Апарат Верховної Ради почав розписувати це на бюджетний комітет.

МАТВІЙЧУК В.М. Галино Миколаївно, я прошу у вас вибачення, що я от зараз ще раз скажу. Стаття 95 Конституції не говорить про розміри самих соціальних виплат, пенсій і так далі, вона говорить тільки про розміри видатків. Тому є інша стаття Конституції, 22-а, яка говорить про те, що неможна зменшувати, і стаття 28 Закону загальнообов'язкового, де каже на рівні фактичного прожиткового мінімуму.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І ви знаєте, що є останнє рішення Конституційного Суду щодо того, що звуження прав і свобод рахується тільки, якщо звужуються права і свободи на рівні Конституції. Якщо звужуються права, які звужуються на рівні закону, то вони не звужуються. 95 стаття.

Я думаю, що Конституційний Суд він теж там набирається досвіду, яким чином йому йти по цьому… І крім того, я думаю, що Конституційний Суд знає, скільки рішень Європейського суду з прав людини лежить в Мін'юсті і в Мінфіні і не виконуються. Тому із-за того, що ми будемо оплачувати тим, хто добіг до Європейського суду з прав людини, а той, хто не добіг, його будемо дискримінувати, від того справедливості у нас в країні більше не буде. Тому що знову ж таки, повертаючись до того: давайте малювати оцю формулу, давайте проводити слухання про соціальну політику, давайте наводити лад, обраховувати реальний прожитковий мінімум, обраховувати, скільки у нас є грошей і для кого ми їх маємо спрямувати, і хай найбідніші у нас це отримають. Але відповідно до Закону про малозабезпечених, а не відповідно до статусів, там не знаю кого і де, які ми поважаємо, але повага до статусу і грошові допомоги пожиттєві – це різні речі.

_______________. Галино Миколаївно, для довідки тільки. Юлія Володимирівна має моральне право на подачу законопроекту, тому що вона в 2005 році, вперше коли вона була Прем'єр-міністром, була запроваджена мінімальна пенсія на рівні фактичного прожиткового мінімуму. І 3 роки до кризи фінансової 2008 року це було. Тому йде про ефективність управління і, звичайно…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, звісно, я думаю, що пані Королевська теж має моральне право, вона ввела термін "підтягування" пенсій. Да, правильно? Тому тут всі мають моральне право в якомусь сенсі.

_______________. Давайте будемо голосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Підтримуємо і рекомендуємо бюджетному комітету включити в порядок денний і прийняти за основу. Хто – за? Прошу голосувати.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, да, альтернативний автоматично відхиляється. Дякую, Наталіє Юріївно.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за… (Загальна дискусія)

А там ми їм просто рекомендуємо? Так. Секретаріат визначиться щодо формулювання, так? Оці техніко-юридичні норми. Ви норму ще раз зачитайте, як буде звучати рішення.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Они уже включены? Тобто їх вже можна по суті розглядати?

_______________. Мы вторые. Мы рекомендуем только за основу, на доопрацювання.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Ну, зрозуміло. А взагалі вони включені в кінці законопроекту вже?

_______________. Давайте проверим.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Тобто вони не включені, а ми зараз рекомендуємо? Тобто ми взагалі в якусь колізію заходимо.

_______________. Ну, мы всегда так делаем. Как вторые мы главному комитету висловлюємо свою позицію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А відповідно до Закону про Регламент, то написано, що головний комітет має в 30-денний термін визначити питання щодо включення до порядку денного. Неголовні комітети відповідно до Регламенту включення не провадять. Ми можемо там рекомендувати.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Я не розумію, вони його включили чи ні?

_______________. Включили, включили.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включили. Дякую за правочку.

Тоді рекомендуємо прийняти за основу, так? Хто – за? Прошу голосувати. Одноголосно. Йдемо далі.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Врахувати альтернативний при доработке до другого читання, так?

_______________. Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. О'кей. (Загальна дискусія)

23 пункт: проект Закону про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо розміру та перерахунку раніше призначених пенсій (реєстраційний номер 2086), пані Королевська – авторка. Доповідає Струневич Вадим. (Загальна дискусія)

О'кей. Тоді рішення готуємо, листа до Апарату Верховної Ради щодо того, що головний комітет щодо цього законопроекту визначений не відповідно до відань комітетів, і просимо його переписати на нас. (Шум у залі)

 Ні, 2086. (Шум у залі)

 Ну, да. Ну, це пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби. Ну, це пенсійне забезпечення. А хто головний там, у мене прохання?

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. А це вони, це військовий.

_______________. Це військові служби.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином, не проходить такий проект рішення.

Пане Вадиме. Наталія Юріївна.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні колеги, суть даного законопроекту, як ви всі знаєте, я впевнена, що 16 жовтня 2019 року Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновком суду першої інстанції та дійшла висновку: чинний порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсій різні за змістом та механізмом їх проведення. Тобто ми пропонуємо зараз врахувати рішення Великої Палати Верховного Суду України та надати право нашим військовим пенсіонерам щодо закону та згідно Конституції України максимально можливий розмір пенсій військовослужбовців за вислугу років, переглянути з 70 відсотків до 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.

Та, по-друге, на заміну повноважень уряду, тому що раніше попередня влада прийняла рішення, що уряд буде визначати, як… своїм там рішенням, як нараховувати пенсії. Ну, це взагалі жах, тому що це розділяє пенсіонерів, одним пенсіонерам розраховують пенсію за законом, а іншим – за рішенням уряду. Ну, не може людина всю жизнь служить нашій армії, захищати Батьківщину, а потім чекати, що уряд там на своєму засіданні вирішить, як йому будуть сплачувати пенсію. Ну, це приниження наших військових. Ми розуміємо, що ті, хто сьогодні рятують нашу країну, вони дивляться, як поступає країна з тими, хто вчора був у лавах військовослужбовців. І тому ми вважаємо, що треба врахувати і позицію Великої Палати Верховного Суду України, і Конституції України та повернути порядок, коли всі наші пенсіонери отримують пенсію згідно із законом без втручання уряду в перерахунок пенсій. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу ще додати, що у Верховній Раді знаходиться ще один законопроект – 2142, який теж поновлює 70 відсотків до 90. Це законопроект Третьякової, Тимошенко, Цимбалюк і інших. І я не знаю, чому сектор реєстрації законопроектів зареєстрував його окремо, за окремим номером. Я думаю, що треба рекомендувати головному комітету розглядати ці законопроекти разом і вийти на якусь одну позицію.

Що думаєте, пані Наталю? Гаразд, тоді рішення: рекомендувати головному комітету прийняти за основу законопроекти і розглянути їх разом з 2141, і там вже прийняти відповідне рішення щодо винесення цього питання на засідання Верховної Ради.

Хто - за, прошу голосувати. Дякую. Одноголосно.

Переходимо до наступного питання. 24-е: проект Закону про внесення змін до Закону України про пенсійне забезпечення осіб, це 2141. Ми щодо нього прийняли щойно рішення. Таким чином, 24, вважаємо, що ми його розглянули.

І 25-е. У нас ще два питання після цього. Щодо створення робочих груп. І ще ми повертаємося до пані Королевської, там три чи чотири законопроекти. Я прошу зібратися.

25 питання: проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо надання пільг до сплати податку на землю для юридичних осіб - санітарно-курортних та оздоровчих закладів, що знаходяться у власності профспілкових організацій всіх форм власності) (реєстраційний номер 2111), народний депутат Соболєв.

Пан Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Якщо дозволите, шановна головуюча і колеги, я буду коротко.

Відповідно до Податкового кодексу пільги по сплаті податку на землю для юридичних осіб на даний час мають виключно лише санітарно-курортні та оздоровчі заклади та реабілітаційні установи громадських організацій осіб з інвалідністю. Законопроект передбачає надання пільг при сплаті за землю санаторно-курортним та оздоровчим закладам, що належать профспілковим організаціям, об'єднаним, в статутній діяльності яких визначені, передбачені відповідні напрямки санаторно-реабілітаційного характеру на рівні санаторно-курортних та оздоровчих закладів громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів.

Прошу народних депутатів підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Категорично проти я. Як народний депутат Третьякова вважаю, що пільги - це порок. І попередній уряд працював для того, щоб всі пільги прибрати, і тоаке пільгування, воно…

Що думаєте, народні депутати? Я би рекомендувала відхилити цей законопроект.

_______________. Що кажуть профсоюзы?

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що профсоюзи? Вони в конфлікті…

ОСОВИЙ Г.В. Я дуже спокійно до цього відношусь, тому що якщо ми наводимо лад і всюди одинакові правила норми діють, то можна було б погодитися, але вони неоднакові. Візьмемо заклади санаторно-курортні ДУСі, вони ж фінансуються, вони ж дотуються і за землю не платять.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так треба прибрати оці пільги.

ОСОВИЙ Г.В. А чого повинна там громадська організація, яка робить…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні, давайте… Це різні питання, пане Григорію. Давайте приберемо, там ДУСю прибрати, терміново просто, просто терміново!

ОСОВИЙ Г.В. Тому, я до чого, бо насправді проблема є, оскільки, як правило, в рекреаційних зонах знаходяться такі заклади, займають гектари землі, і нічого вони там не можуть зробити, і місцеві органи місцевого самоврядування теж не можуть порізати цей наділ, на якому знаходиться санаторій, а платити за десятки гектарів… а ціна зростає постійно на землю, встановлюється прогресивна…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Продавайте.

ОСОВИЙ Г.В. Я розумію, можна, да, щоб не було, де людям оздоровлюватись. Звичайно, нормальний хід.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та ладно, та ладно, пане Григорію? Чого пересмикуєте?

ОСОВИЙ Г.В. Тому я з огляду на справедливий підхід. Якщо є можливості підтримувати, і це суспільно-корисна справа, тоді її треба підтримувати в той чи інший спосіб. Але якщо будуть запроваджені повсюди однакові норми, тоді ми погодимося з тим, що вони є такими.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щось народні депутати скажуть?

Таким чином, є пропозиція підтримати і є відхилити. Голосуємо в порядку надходження пропозиції.

Хто за те, щоб підтримати рекомендувати комітету прийняти його за основу, прошу голосувати. Два. Хто – проти?

І за друге рішення. Хто за те, щоб відхилити, прошу голосувати. Дякую.

А хто - утримався? Двоє. Я не знаю, секретаріат, порахували? Двоє – утрималось. Двоє – проти. Чотири – за. Що будемо робити? Розрахуйте там все.

_______________. Рішення не прийнято.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення не прийнято. Таким чином, відхиляємо. Чи що? Рішення взагалі не прийнято.  Рішення не прийнято.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. На розсуд головного комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. На розсуд головного комітету.

Переходимо до тих питань, які ми відклали. Це у нас "Різне".

26 питання: про створення робочої групи з доопрацювання до другого читання проекту Закону про внесення змін до статті 3 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" щодо підвищення особам з інвалідністю з дитинства надбавки на догляд (реєстраційний номер 2031).

Робочу групу створюємо. Я прошу народних депутатів, Сергій Гривко висловив бажання очолити робочу групу.

Хто за створення і за те, щоб був Сергій Гривко. Дякую. Одноголосно.

Пункт 27. Про створення робочої групи з доопрацювання до другого читання проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання статусу та соціальних гарантій окремим особам з числа учасників антитерористичної операції (реєстраційний номер 2045-1). У нас є відповідно профільний комітет. Остапенко.

Хто – за, прошу голосувати. Одноголосно.

Переходимо, повертаємося до розгляду законопроектів. Так, секретаріат, підкажіть мені, з якого пункту ми перейшли.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. А можна з першого пункту?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, перепрошую, ми там вже поприймали рішення.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Галина Миколаївна, можна, я все ж таки донесу свою думку, якщо ви не будете заперечувати?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Звісно, ви це можете.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Дякую дуже вам.

Шановні колеги, я хочу вас попросить. Шановні колеги, зараз ви приймали рішення щодо питання доцільності включення до порядку денного сесії. Тобто це не питання, як голосувати ви рекомендуєте, а включення до порядку денного сесії і оцей перший законопроект, який стояв у повесткі дня, - це про статус і соціальний захист мирних (цивільних) громадян, які постраждали внаслідок бойових дій чи збройних конфліктів.

Шановні колеги, я на сто відсотків впевнена, що ніхто з вас не заперечує, що в нас є люди, які постраждали, цивільні мирні громадяни. Що, на жаль, в нас влада Порошенка за 5 років як по добровольцям, так і по цим людям не прийняла ніякого рішення, взагалі не вважала, що є такі люди. Тому чого ми зараз блокуємо, щоб це питання стояло, включене було на сесії і щоб ми далі могли вже відпрацювати цей законопроект, там, додати його, там, розширити, звузити, будь-яким чином далі його розглядати? Але чого, чого ви проти, щоб його розглядали і…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, у нас відповідно до наших законів, я зараз не згадаю, який номер, але люди, які постраждали в результаті АТО, вони мають відповідно складати позови свої чи вимоги до держави…

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Пані Галина, тобто ви зараз вважаєте, що Президент, який вчора в Маріуполі, а перед цим в Золотому чітко заявив, що мирні цивільні громадяни, це люди, які живуть кожен день на війні, і що сьогодні була запропонована взагалі політика діалогу, порозуміння, щоб ми знайшли можливості підтримати цих людей, що сьогодні нічого для них не треба робити? Що те, що зараз в законодавстві, у нас нічого для цих людей, в нас статусу даже такого для людей немає. Хочу вам довести, що взагалі зараз цих людей…

ГОЛОВУЮЧИЙ. А нам потрібно статуси робити чи нам потрібно виконувати діюче законодавство, відповідно до якого держава несе відповідальність за збитки, які надані в результаті антитерористичної операції, під час терористичних актів?

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Пані Галина…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто відповідно до законів це є. Ну, то есть для цього не потрібно робити статуси. А те, що стосується надання статусу – то це повернення до радянської системи, коли ми комусь надаємо статус, потім кажемо, що будемо щось забезпечувати, що не забезпечуємо.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Пані Галина, я ще раз, я не хочу дискутувати, тим паче дискутувати в досить критичній формі. Ми должны розуміти, що на сьогодні дитина, тому що наступний законопроект стосується дітей, постраждалих від бойових дій, яка отримує…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, діти, які постраждали, всі захищені. Відповідно до дитини, там…

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Можна я закінчу? Добре? Да? Ну, повірте, що я розумію в цьому питанні. Добре? Я розумію, що сьогодні мирні громадяни, які мешкають, які постраждали, вони йдуть по загальній формі. Якщо людина отримала інвалідність, то наче, як їй кирпич на голову впав на вулиці, а не снаряд залетів в її домівку і вона в результаті цього отримала це поранення.

Те ж саме стосується дитини. Сьогодні є, ми законодавчо передбачили в минулому скликанні надання цього статусу. Але ж дитина не має сьогодні, крім назви, що вона постраждала від бойових дій, вона не має більше нічого, даже в лікарні, ні на оздоровлення, ні на що. Сьогодні завдяки місцевим бюджетам, благодійним, міжнародним організаціям якось ми підтримуємо цих дітей, встановлюємо домівки, відновлюємо цим людям. Але на законодавчому рівні ці люди не мають нічого. І ми не розуміємо, в чому проблема. Давайте внесемо це в порядок денний, розглянемо потім уже на засіданні комітету, детально розберемо ці питання. Якщо у нас щось… Може, я чогось не знаю, але ж якщо у нас щось є, то, безумовно, ми не будемо це повторювати. Але ж ви розумієте, проходить форум у Маріуполі, ви так вчасно, можна сказати, вибрали це питання зараз, коли Президент на всю країну каже, що ми почали розведення в Золотому, що ми почали сьогодні діалог, що ми почали сьогодні процес реінтеграції, що нам треба захистити людей, які там, на ліній фронту, живуть сьогодні. І ви якраз включаєте в повістку дня...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви точно впевнені, що Президент хоче в такий спосіб, як ви написали, в законі захистити людей? Чи, може, у нього, у Президента є свої думки, як?

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Я не кажу взагалі, я не Президент. І я не маю права сьогодні... Я кажу вам те, що Президент каже сьогодні на форумі, що це - українці, українці сьогодні, як всі інші українці, мають право захисту в нашій країні. Вони проживають як на не підконтрольній території, як на контролюючій території. І наше завдання сьогодні, якщо є… моя така ініціатива, буде від Президента, від вас ініціатива, від будь-кого іншого, ви знаєте мою позицію, що нам неважливо прізвище автора законопроекту, нам важливо рішення з цього приводу.

Якщо ми будемо замовчувати, так давайте подамо альтернативний, давайте створимо депутатський і комітетський законопроект. Нам це не заважає взагалі нічого робити. Давайте разом, і ви говорили, і це буде прекрасно, якщо ми з вами також поїдемо туди, ви побачите цих людей, вони самі вам...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я была в Краматорске.

 КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Да, Краматорськ - це, на щастя, це вже не лінія фронту. Да, і Сєвєродонецьк також. Ми поїдемо з вами, і ви побачите і поспілкуєтеся з людьми, є них сьогодні хоч якийсь захист, хоч якась державна гарантія. Я просто не розумію, а в чому питання, щоб включити цей законопроект до порядку денного?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Справа в тому, я думаю, що ви не знаєте про заходи, які планує зробити Президент.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Даже не хочу знати. Коли будуть заходи, я...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви ж політично педалюєте, що це ваш законопроект відповідає саме змісту президентському. Президент, коли він…

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Боже ради! Я ще раз кажу, щоб ніхто тут не перекручував мої слова, що мій законопроект – це законопроект "Опозиційної платформи - За життя". Крапка. Це не законопроект Президента чи будь-якого іншого політика. Крапка. Я кажу про те, що якщо в нас, слава тобі, Господи, вчора почалося розведення військ, дай Боже, щоб у нас там все ж таки був імплементований цей мінський план. Дай Боже, щоб у нас це питання вже миру почало зараз як можна скоріше повертатися на українську землю, то ми не можемо зараз сказати, що в нас немає людей, які потребують сьогодні захисту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та є у нас люди, які потребують захисту. Тільки спосіб і механізм буде визначати Президент разом з Кабміном.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Та добре, хай він визначає, ми ж не проти. Чого ви нас позбавляєте права зараз внести нашу законодавчу ініціативу, внести її на розгляд засідання парламенту?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому що, ще раз, модель, яка запропонована, вона стара радянська. Ця модель передбачає…

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Це не вам визначати, це зал буде визначати, радянська вона чи пострадянська. Ми зараз говоримо, що внести ці законопроекти в повестку дня. А потім ми вже будемо в комітеті з вами сидіти, розглядати, які кращі, які гірші, які радянські, які пострадянські. Багато людей вважають, що радянські були не такі вже погані, тому що захист людей був на непоганому рівні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви ж знаєте, що у комітету є право вирішити доцільність включення в порядок денний. Комітет прийняв рішення.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Я не можу зрозуміти, чого комітет вважає, що це недоцільно включати в порядок денний?

АРСЕНЮК О.О. Я ще хочу добавити. Я вибачаюся, що… Виключено. Хочу добавить, що ми не проти дати людям соціальний захист: ветеранам, дітям, постраждалим від війни. Ми не знаємо точної кількості всіх цих людей. Потрібно спочатку їх, зробити їм аудит, їх всіх, а потім вже добавляти щось або робити якісь соціальні… Ми не знаємо їх повністю, кількість їх.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Пане Олеже! Якщо можна, да, ввімкніть мікрофон. Ми з вами ще багато чого не знаємо, але ж зараз говорю, ще наголошую, я говорю вже не про зміст законопроекту, так, а я говорю за моє право як депутата Верховної Ради, як законотворця подати цей законопроект та включити його до порядку денного.

Чого ви хвилюєтеся? Ми ж не говоримо прийняти цей законопроект, ми ж не говоримо про те, що правильний він чи не … це ваше право буде потім: підтримувати його чи не підтримувати, чи подавати альтернативний, чи скасовувати його, на заміну подавати інший законопроект. Слухайте, ще не було такого в практиці, щоб комітет взагалі забороняв включати законопроект до порядку денного. Завтра ви будете подавати якийсь законопроект - і ви будете вважати, представляючи своїх виборців, що це актуально. Повірте, що я представляю Донеччину, Луганщину, я розумію, що для людей це дуже актуально.

Якщо ми побачимо, що є інші шляхи, то давайте рухатися іншими шляхами. Але ми ж должны теж розуміти, як це буде виглядати, даже публічно, що комітет не вносить в порядок денний, не говорячи вже про розгляд цього питання взагалі. Ну навіщо це робити?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми прийняли багато рішень щодо того, щоб не включати саме для того, щоб той законодавчий спам, який іде, щоб він не виходив...

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Тобто ви вважаєте це законодавчим спамом? Я прошу це зафіксувати на камеру, що це законодавчий спам. Я прошу, пані Галино, давайте...

ГОЛОВУЮЧИЙ. А я прошу, щоб ви не маніпулювали фразами.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Я не маніпулюю фразами, я просто зараз кажу, що якщо ви мої законодавчі ініціативи...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що саме право комітету, я не ваш комітет.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. ...вважаєте законодавчим спамом, то, вибачте, я вже не хочу говорити про роботу вашого уряду і все інше, турборежим, в спамі, в якому працює парламент.

Тому давайте поважати один одного, ініціативи один одного. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачаюсь. Гаразд, не спам. Але все ж таки рішення про відхилення, вони проймаються фахово в комітеті. І це рішення розглянуто вже комітетом. І прийнято рішення, ви тричі переносили це питання, ви знаєте, що у нас є Регламент, відповідно до якого ми заслуховуємо людину, яка подала цей законопроект. І, крім того, якщо повернутися до цього питання, у мене зараз там треба шукати, де цей пункт, то є порушення деяких законів України в частині не виокремлення під той перелік пільг, який надається, а там надається перелік пільг той, який...

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. ..... ми не говоримо зараз по суті, пані Галино. Не по суті.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чого ми не говоримо по суті? Якщо по суті нема необхідності це обговорювати в сесійній залі, тому що його треба доопрацювати, то чого...

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Так буде друге читання, якщо ми приймемо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви ж самі кажете, що його потрібно перепрацювати.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Я говорю, что мы готовы пожертвувати авторством законопроекту.  

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ми хочемо повертатися принципово в Радянський Союз, то давайте приймемо загальний законопроект про те, що ми повертаємося в Советский Союз. І в цьому Советскому Союзі, хоча ми прийняли купу норм щодо декомунізації, то ми хочемо повернутися до тієї системи, яка є тепер відповідною до тих людей, які постраждали на кордоні. Ми хочемо їм надати у старій системі, яку модернізують…

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Не на кордоні, не на кордоні, вибачте мені, не на кордоні вони постраждали. Вони постраждали в Україні сьогодні, в Україні. це Україна. Для мене Донецьк, Луганськ – це Україна. І для громадян України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо, ну, давайте… Якщо йде АТО, то відповідно той, хто постраждав до АТО має право обрахувати свій зиск і його отримати.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Нема такого в нього права. Могу вам сказать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Або від… Ну, є.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Немає, пані Галина, немає. Ще жодної людини немає в нашій країні, яка обрахувала свої зиски і отримала щось сьогодні від держави.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, я знаю. Тому що вона обраховує це все, складається у правозахисних організаціях і ці зиски виставляють Російській Федерації. Я знаю купу зисків і позовів, які надаються посольству Росії тут і передаються на російську територію.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Є, кому вже допомогла Російська Федерація в цьому плані?

ГОЛОВУЮЧИЙ. А до чого тут…

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Ну, я ж не знаю, ви до чого це все розповідаєте?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, так ви пропонуєте сьогодні.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Я зараз говорю про громадян України, які мають право підтримку отримати від своєї держави, від України. Ось я про що говорю. Я про це говорю, що давайте хоча б піднімемо це питання. І якщо є ця ініціатива, ми можемо розглядати в залі, ми можемо після цього розглядати в комітеті, готувати комітетський законопроект, депутатський, подавати як альтернативним. Ми готові відкликати цей законопроект.

Але ж ми сьогодні, включаючи його до повестки дня, ми піднімаємо це питання як актуальне питання того, що нам треба зробити захист мирних громадян, які постраждали від бойових дій. Сьогодні цього немає. Немає сьогодні захисту дітей, які постраждали від бойових дій. Ну, про що ми говоримо? Ну, ми ж всі це розуміємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чого кажемо, що нема дітей? Ну, от ви кажете, що взагалі нема.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Нема.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там є заходи…

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Нема.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, я думаю, що це не Міністерство соціальної політики. Ну, може, Міністерство соціальної політики, ви що-небудь скажете?

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Міністерство соціальної політики цим займається, але цього немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Наталю, ми повертаємося просто до розгляду питань, які ми не збиралися. Ми вже вичерпали не те, що там порядок денний. Давайте тоді перенесемо ці питання на наступне засідання комітету. (Загальна дискусія)

 Ну-от для того, щоб процедурно повернутися. Давайте ми це подискутуємо поза межами. Я прошу переконливо, Наталія Юріївна, просто щоб ви були на засіданні комітету. Бо ви поспіль…

КОРОЛЕВСКА Н.Ю. У нас комитет в таком турборежиме работает, что, вибачте…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та ні, ну, я прошу, ви 4 рази не приходили.

КОРОЛЕВСКА Н.Ю. …… крім засідань комітету. Тому що ми 5 разів…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте будемо проводити консультації поза цим. Я прошу долучитися там і пана Струневича як ще одного заступника, я прошу долучитися пана Остапенка, я прошу правовий наш комітет долучитися щодо того як ми відшкодовуємо тим, хто потрапив під збитки в результаті АТО. А також треба вивчати, що відбувалося тоді, коли Операція об'єднаних сил, коли веде, як в цьому випадку відшкодовуються збитки.

Я сьогодні не готова, наприклад, повертатися до цього законопроекту у контексті повернення до старої моделі, бо ми знову, так само і пан Порошенко, набере зобов'язань щодо тих, хто є зараз ветеранами, повключає туди і ветеранів, і не ветеранів, завтра ми отримаємо, що в нас половина населення України буде отримувати пожиттєві безоплатні транспортні послуги, земельні участки, житло, комунальні послуги - 75 відсотків від соціальної норми і таке інше.

Таким чином ви правильно ставите питання, що ці люди мають мати захист, але вони мають мати це взагалі не в тому форматі, в якому ми діяли досі. Ну, ви згодні з цим? Давайте ми будемо дивитися, в якому сенсі ми маємо цих людей захистити? Більше того, це взагалі не питання нашого комітету, це або внутрішньо переміщені особи, або реінтеграція Донбасу. Нам це питання потрібно вирішувати разом з тими. Але повертатися до старої моделі не можна.

Ну, ви згодні з цим чи будемо повертатися до радянської моделі? От давайте перенесемо це на наступне засідання і подискутуємо поза межами. Давайте робочу групу тоді створимо.

КОРОЛЕВСКА Н.Ю. Пані Галина, тоді я прошу так. У нас є законопроект 1115, це щодо соціального захисту мирних цивільних громадян, які постраждали внаслідок бойових дій чи збройних конфліктів та законопроект 2084, його ще не розглядав комітет, щодо доцільності включення до порядку денного… номер 8 - про внесення змін щодо посилення соціального захисту дітей, які постраждали внаслідок бойових дій чи збройних конфліктів.

Є тоді прохання, давайте створимо робочу групу, проведемо комітетські слухання, обговоримо всесторонньо це питання, вийдемо на пропозицію рішення, об'єднаємо зусилля….

ГОЛОВУЮЧИЙ. І ніхто нам не заважає прийняти відповідно до Регламенту комітетів, прийняти інше рішення щодо цих законопроектів. О'кей?

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Тоді зараз ми відкладаємо, не приймаємо рішення комітету щодо розгляду в залі або... да, створюємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді треба переголосовувати всі рішення, які були прийняті без вас.

(Загальна дискусія)

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Ні-ні, це поки що це тільки одне рішення, 1115.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одне, о'кей.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Тому що 2084 ще не розглядалось.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином, пропонується переголосувати пункт 1. І ми...

_______________ По-перше, ви маєте зараз прийняти зараз рішення про те, що ви готові переглядати своє прийняте рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу депутатів проголосувати щодо того, чи готові вони переголосувати пункт 1. Це... о'кей. Одноголосно. Потім ми переголосовуємо і робимо рішення щодо створення робочих груп, які б розглядали наступні законопроекти: 1115. (Загальна дискусія)

Зараз ми кажемо: 1115. Далі - 7-й, да?

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Ні, 8-й, 2084.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 2084 - це стосується постраждалих. І робимо комітетські слухання щодо нього. І просимо руку допомоги Комітету ВПО, да, Дмитра ……. і правового комітету.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, до чого: тому що це збитки, які нанесені в результаті АТО і ООС. І тому тут треба визначитися, взагалі яким чином там будуть відшкодовуватися оці збитки. І шкоду життю та здоров'ю, для того щоб ми виважено прийняли рішення. І залучення Міністерства соціальної політики із намаганням створити нормальну систему, яка була би фондована, із залученням Міністерства фінансів також, щоб ми робили систему, яка вже буде системною. Я думаю, що це взагалі-то Кабінет Міністрів мав би зробити, ну, о'кей, будемо робити ми, да, Наталія Юріївна?

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Ну аякже!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Хто за таке рішення, прошу голосувати, але нам потрібно, щоб ви... Дякую. Вадиме… Одноголосно.

Кого ми визначаємо головою, хто візьме не себе? Наталія Юріївна, дякую за ініціативу, я дуже… Гаразд, я теж ввійду в робочу групу.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Робочої групи, головою робочої групи. Ну, і ми разом тоді з заступниками, з головою організуємо комітетські слухання.

_______________. Наталія Юріївна!

_______________. Зараз проголосуємо за комітетські слухання.

_______________. Пропозиція звернути увагу, що там фінансово-економічне обґрунтування цих всіх законопроектів повинно бути, тому що нам треба знайти кошти…

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Звісно.

_______________. Ми ж не можемо їх взяти там, наприклад, з освіти, чи медицини, чи від військовослужбовців.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Обов'язково в робочій групі ми це все…

ГРИВКО С.Д. Ну, проговоріть це, будь ласка, приділіть цьому увагу, тому що…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Сергію, входьте до групи, тому що там буде купа технічних питань. Ми просто ризикуємо, що ми зараз створимо ще реєстр один, вхід в який буде безмежний. Ну, то есть туди, от нам потрібно чітко розуміти, кому ми збираємося допомагати і що сьогодні українське законодавство визначає, чому я кажу, що потрібен правовий комітет, щодо створення іншого механізму. Той механізм, який запропонований, в чому права абсолютно Наталія Юріївна, що такий механізм потрібно створювати рано чи пізно. І краще раніше для того, щоб розуміти, що там відбувається.

Але те, що стосується запропонованого конструкту, то він повторює помилки попередньої влади, Наталія Юріївна. Ну, погодьтесь.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Я не бачила від ….. влади жодної пропозиції, тому …….. на нові технології.

ГОЛОВУЮЧИЙ. О'кей. Тоді ми створюємо робочу групу. Голова робочої групи – Наталія Юріївна. І потім будемо вирішувати. Зараз приймаємо рішення щодо проведення комітетських слухань після засідання робочої групи.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Ну, може ….. почути людей, послухати…..

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, чи в процесі. О'кей.

І ще раз прошу проголосувати, якщо там ми комітетські слухання чи щось там не проголосували, все щоб було разом. Дякую. Одноголосно.

Так, тепер, що в нас залишилося?

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні колеги, а можна ще одне питання, да?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталія Юріївна, ви нам тут зробили…

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Вот законопроект 1116 – є рішення Конституційного Суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. От просто я вас люблю.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Ні-ні, ну, вибачте. Ну, правда. Я чого і просила перенести, що є рішення Конституційного Суду, де Конституційний Суд каже, що в частині такій пенсійна реформа є неконституційною. Ми виключно в цьому плані, що каже Конституційний Суд, вносимо пропозицію, щоб врахувати рішення…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми вже прийняли рішення щодо цього. Прошу секретаріат…

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Давайте розглянемо. Це ж ……

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталія Юріївна, ось дивіться, от ви наш час, ну, просто от…

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Вибачте. Я ж просила не розглядати. Ну, пані голово!

_______________. (Не чути)

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Ну, так, я ж просила, я ж в групу даже писала, тому що…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щодо Конституційного Суду ми прийняли рішення, що…

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. А? Не включати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не включати, але направити листа до уряду України і там… Якщо мені зараз секретаріат допоможе, і вони там стенографували все, направити рішення… Читайте.

_______________. (Не чути)

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні, давайте будемо з вами реалістами, а не оптимістами, що уряд посмотрит з нами на цей лист і скаже: "До побачення". Хорошо, давайте зараз відкладемо розгляд…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ми зараз… Пускай уряд попрацює.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Добре. Давайте відкладемо зараз розгляд, отримаємо відповідь від уряду, і якщо ми побачимо, що уряд вже відреагував на нашого листа та виконує рішення Конституційного Суду, і ми скажемо, навіщо нам тоді законопроект… і ми тоді його не будемо розглядати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У уряду кримінальна відповідальність за невиконання рішень Конституційного Суду. Як ви думаєте, вони будуть це виконувати чи ні, кримінально?

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Я ще не бачила посаженного Гройсмана, вибачте, мене, конечно, разом з Ревами і зі всіма іншими, вони вже 2 роки не виконують рішення Конституційного Суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А чого ж ви їх не посадили?

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. І поки що я вижу Гончарука, катающегося на самокате, а не проводящего нараду про те, як виконати рішення Конституційного Суду. Ви вибачте мене, будь ласка! Тому я і кажу: навіщо ми зараз імітуємо рішення? Давайте, а в чому питання? Розглянемо в сесійній залі, нагадаємо уряду про їх відповідальність. Я не можу зрозуміти, а чого ми боїмося?

_______________. Галина Миколаївна, ми прийняли рішення, давайте будемо рухатись далі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте…

_______________. А наша колега була на другому комітеті, а ми працювали. Якщо потрібно було пройти ………ці питання, то, будь ласка, приходьте тоді… Я розумію, що… І ми б хотіли піти на засідання аграрного комітету і сказати свою думку.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Якби ви були автором законопроекту, то, я думаю, ви пішли би.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас Михайло Михайлович автор деяких законопроектів.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні колеги, слухайте…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просто це ж теж повага до інших народних депутатів-членів.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Слухайте, або ми… Я ж не наполягаю, якщо ви не хотите - немає питань. Це ж ваше право. Я зараз ставлю питання чисто по-людськи. В чому проблема? Я ж не прошу прийняти цей закон, підписати його чи ще щось, я прошу направити його…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це тиск. Це вже тиск на народних депутатів.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Да, Бога ради! Щоб на вас так завжди тиснули, я вам могу тільки побажати.

_______________. (Не чути)

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Это у вас там уже коллеги во фракции домовляються за определенные суммы, что им приятно, а что им не дуже приятно. Да, я не по цих справах. Добре.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що ми дамо право уряду попрацювати, і якщо вони не попрацюють от просто так, то ми повернемося до цього рішення.

_______________. Галина Миколаївна, а можна коментар стосовно Постанови 2123?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, не можна. Я прошу… Ми вичерпали… 18:00, я прошу! Народні депутати між собою розмовляють, запрошені до комітету запрошуються до слова тоді, коли їм слово дають. І, я перепрошую, ми вже вичерпали всі ліміти, які є.

В мене пропозиція перенести не розглянуті сьогодні законопроекти на наступне рішення комітету, з нормальною головою, з нормальним підходом, без емоційних тисків на…

Хто - за, прошу проголосувати.

_______________. Не було тиску ніякого.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Все. (Шум у залі)

Перенесли, закрили засідання. Вважати засідання закритим.