ГОЛОВУЮЧА. Пан Бабенко. Королевська Наталія Юріївна. Тимошенко Юлія Володимирівна. Остапенко Анатолій.  Гривко Сергій. Поки що немає нікого.

А, будь ласка, ще скажіть, хто із… Вітаємо, пане Анатолію. Хто ще з народних депутатів, які не є членами комітету, присутні як запрошені, щоб ми могли підключити вас по мірі… Є у нас на зв'язку народні депутати?

Чернєва немає Єгора?

_______________. Чернєв Єгор Володимирович зараз на засіданні комітету, у нього перше питання, він просив дуже зачекати, він приєднається буквально через хвилин 15.

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Дякую.

Тоді у нас кворум, ми можемо починати. У мене прохання до шановних народних депутатів - членів Комітету соціальної політики та захисту прав ветеранів спочатку проголосувати порядок денний з включенням до порядку денного 16 питання – це законопроект пана Чернєва. Ми його вже розглядали, він вніс доопрацьований, це доопрацьований текст. Якщо буде ваша згода, ми можемо його розглянути. Це законопроект 5694.

Будь ласка,  пане Вадиме.

СТРУНЕВИЧ В.О. Я хотів би попрохати п'ятий пункт - законопроект про пільги - перенести на наступний комітет, а я вам коротко доповім. Ми з пані Устіновою знайшли варіант, як до остаточної імплементації 310 Порядку по транспорту ми можемо залишити на монетизацію цих пільг. І ми почали розмову з міністерством, яку бюджетну програму під це…

У зв'язку з тим, що пані Олександра прихворіла, ми за її участі на наступному комітеті проговоримо по 116-ій, що ми вносимо, та підтримаємо … (Не чути)  та буду прохати підтримати законопроект.

ГОЛОВУЮЧА.  Гаразд, тоді ми знімаємо з порядку денного. Ми тоді не знімаємо, може, ми тоді просто переносимо і заслухаємо інформацію, робимо так пункт п'ятий.

А, що стосується  16 пункту, то ми доповнюємо і розглядаємо по мірі того, як Чернєв Єгор, наш колега, до нас приєднається.

Немає заперечення щодо цього? Це і посвідчення, я не знаю, у справах ветерана. Михайло Михайлович, не буде у вас заперечень? 

Бабенко Микола, ви з нами?

БАБЕНКО М.В. На зв'язку!

ГОЛОВУЮЧА.  Королевська Наталія.

БАБЕНКО М.В. Бабенко на зв'язку вже.

ГОЛОВУЮЧА.   Тоді ми працюємо.

Гривко Сергій буде. Через 5 хвилин буде очно. Гаразд.

Ми можемо починати працювати. Я нагадаю, що нам потрібно проголосувати за порядок денний. Ми по п'ятому питанню розглянемо тільки інформацію Вадима Струневича щодо законопроекту, який стояв під пунктом 5, і доповнили пунктом 16 законопроект 5694, Чернєва, щодо і посвідчення ветерана, і будемо його розглядати, коли народний депутат Чернєв, автор цього законопроекту, співавтор цього   законопроекту, з'явиться з нами на зв'язку.

Прошу за цей порядок денний проголосувати. Хто – за?

Микола Бабенко.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧА. Перше і друге питання у нас стосується  перегляду рішення, оскільки я невірно продиктувала рішення під час розгляду законопроекту 4036 щодо стипендій. Ми розглядали це питання,  і у зв'язку з тим, що постановою Кабінету Міністрів це питання було врегульовано, потрібно було зазначити, що ми рекомендуємо Верховній Раді включити до порядку денного і рекомендувати після розгляду внаслідок того, що  були прийняті інші нормативні акти, вони втратили актуальність. На підставі частини другої рекомендувати їх зняти з розгляду у зв'язку з втратою актуальності. Отак звучить.  Таким чином. В рішенні ми написали, що відхилити рекомендувати.  Відхилити.

Тому, якщо не буде у вас зауважень, то прошу проголосувати перегляд рішення і прийняття рішення - включити законопроект до порядку денного і рекомендувати Верховній Раді відхилити законопроект… не відхилити, зняти з розгляду законопроект  у зв'язку з втратою актуальності відповідно на підставі  2 статті… частини другої статті 95 Регламенту Верховної Ради України. Якщо не буде заперечень, ми можемо голосувати всі три рішення, а можемо один за одним. Голосуємо перегляд рішення законопроекту 4036 і 4036-1. Хто – за, прошу голосувати.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧА. Далі голосуємо включення зазначених                                                                                                    законопроектів до порядку денного сесії Верховної Ради України. Хто – за, прошу голосувати.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Одноголосно.

І голосуємо зняти з розгляду проект 4036 та проект 4036 у зв'язку з тим, що внаслідок прийняття інших законодавчих актів вони втратили свою актуальність на підставі частини другої статті 95 Регламенту Верховної Ради України.

Хто за це рішення, прошу голосувати.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Один – утримався, інші – за.

І ми переходимо до наступного пункту нашого порядку денного, це третій пункт нашого порядку денного. Ми розглядаємо підготовку до першого читання проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо збільшення розміру мінімальної заробітної плати та з метою розширення соціально-економічних гарантій, наданих працівникам бюджетного сектору економіки, іншим найманим працівникам, малому та середньому бізнесу у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"  (реєстраційний номер 3998), народної депутатки Тимошенко, Цимбалюка та інших.

Будь ласка, Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна Галина Миколаївна, шановні колеги, законопроектом 3998 ми пропонуємо встановити мінімальний посадовий оклад, тарифну сітку у розмірі не меншому за діючий розмір мінімальної заробітної плати, що складе, наприклад, у середньому за 2022 рік згідно з проектом державного бюджету 6 тисяч 550 гривень, а чинна норма - на рівні прожиткового мінімуму на початок року, що складе у 2022 році всього 2 тисячі 481 гривню. Ми пропонуємо скасувати можливість виплати заробітної плати натурою до 30 відсотків нарахованої за місяць. Наступне: встановити, що розмір мінімальної заробітної плати не може бути нижчим від подвійного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно проекту Державного бюджету на 2022 рік. Це складе у середньому за рік 5 тисяч 95 гривень, а розмір мінімальної заробітної плати у середньому за 2022 рік передбачено 5 тисяч 650 гривень.

Цим законопроектом ми пропонуємо. На перехідний період мінімальна різниця між тарифними коефіцієнтами повинна складати не менше як 10 відсотків до попереднього тарифного розряду, починає застосовуватись з 1 січня 2021 року. Мінімальний посадовий оклад, тарифна сітка першого розряду дорівнює з 1 вересня 2020 року до 1 січня 21-го по 75 відсотків від розміру мінімальної заробітної плати, а з січня 2021 року - 100 відсотків від розміру мінімальної заробітної плати.

Ми пропонуємо цим законопроектом, що до закінчення дії карантину ,запровадженого Кабінетом Міністрів України по всій території держави з метою запобігання поширення коронавірусної хвороби COVID-19, застосується розмір мінімальної заробітної плати, діючий станом на 1 січня 2020 року. Також пропонується при визначені податкових зобов'язань фізичних осіб-підприємців, що підпадають під визначення другої групи платників єдиного податку, згідно з пунктом 4 статті 291 Податкового кодексу України.

Також пропонуємо встановити, що максимальна величина бази нарахування страхового внеску застосовується виключно для розрахунку суми єдиного внеску, які сплачують за себе платники… платниками, визначеними пунктом 2 і 3 частини першої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Прошу підтримати цей законопроект і рекомендувати розглянути його в першому читанні.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович. Як запропонуєте розглянути? Які міністерства, в якій черзі надавати слово?

ЦИМБАЛЮК М.М. Я думаю, можливо, хай би доповів Бабенко, він же готувався.

ГОЛОВУЮЧА. Пан Микола Бабенко, будь ласка, щодо цього законопроекту, а потім міністерство.

БАБЕНКО М.В. Шановна Галина Миколаївна, шановні колеги, я два слова переговорив з Михайлом Михайловичем і сказав, що уважно передивився цей законопроект.

Особисто я вважаю, що він є правильним, доречним, він усуває багато тих речей, які ще в 2016 році, мені здається, створив Гройсман зі своїм законопроектом, який торкався заробітних платі і інших питань. Але там є деякі питання, які потім у нас будуть системно не узгоджені з іншими законодавчими актами. І якщо ми його зараз приймаємо за основу, даний законопроект, потім ми не зможемо це виправити.

Тобто я пропонував би, щоб Михайло Михайлович просто його трошки доопрацював , і ми потім би його підтримали. Я бачив би це так.

Я там скинув Михайлу Михайловичу ті зауваження, які ми побачили, така у мене думка. Але в цілому я б даний законопроект підтримав.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Те, що нам прийдеться приводити до ладу мінімальні посадові оклади, відповідно яким чином воно корелюється з мінімальною заробітною платою, ми з Михайлом Михайловичем знаємо, тому що ми працюємо ще в 3515, в робочій групі, де запропонований теж концепт рекомендувати Кабінету Міністрів надати йому термін, відповідно рік чи півтора року, для того щоб вони привели мінімальний посадовий оклад і тарифну сітку, привели до мінімальної заробітної плати.

Більше того…

_______________. Це логічно треба робити.

ГОЛОВУЮЧА. Сто відсотків.

І пані Алюшина, яка очолює Держслужбу нашу, вона, власне, про це і  мріє. І я знаю, що у них там напрацьовано, воно буде йти через комітет регіональний, через пана Клочка. Вони опрацьовують на держслужбі оці сімейства.

Ми сьогодні будемо ще зачіпати законопроект 5818 щодо пенсій для працівників ДБР. І там теж висловлюється така загроза, що у нас професії однієї  сім'ї по-різному оплачуються. Наприклад, слідчі в Нацполі і слідчі в ДБР: там - 12-15 тисяч, тут - 45-70 тисяч гривень на місяць заробітна плата. І нам це теж потрібно приводити, слідчі-детективи, слідчі, які працюють в різних речах, вони скрізь слідчі. І бути такого не може, що ми стимулюємо там перехід людей з однієї служби на іншу, хоча все це є державною службою або це військовослужбовці відповідно. Тому нам це питання прийдеться вирішувати системно.

Пан Микола, Михайло Михайлович каже про створення робочої групи.

______________.  Я би запропонував, щоби Михайло Михайлович її тоді б і очолив. Тому що це його законопроект.

______________.  А, може, ми  по 116-ій просто пройдемося по зауваженнях? Ну що ми на робочій групі зможемо змінити?

ГОЛОВУЮЧА.  Навіть якщо ми будемо використовувати 116-у, ми маємо її використовувати так, щоб сказати Верховній Раді, де саме ми будемо вносити зміни. І от, наприклад, щодо вакцинації у нас законопроекти, по яких ми  з Михайлом Михайловичем працювали, я запропонувала  через 116-у вносити. Але потрібна редакція. Якщо редакції нема… (Шум у залі)

______________.  Я думаю, що можна було б в найкоротші терміни усунути ті неузгодження і вже на найближчому засіданні комітету  просто ще раз його розглянути і підтримати.

ГОЛОВУЮЧА.  Гаразд. Тоді давайте ми ще й дамо секретаріату доручення попрацювати разом з Михайлом Михайловичем і з Миколою Бабенком. Якщо хтось із народних депутатів хоче долучитися до цього процесу, будь ласка,  напрацювати зміни, яким чином можна через 116-у внести зміни. І паралельно, може, доручити там нам з Михайлом Михайловичем, як співголовам робочої групи по 3515, може, імплементувати цю частину у 3515, якщо вийде.

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановні колеги, ну, насправді, було б краще, я погоджуюся з позицією пана Миколи, що до наступного засідання допрацювати. Чому? Тому що цей законопроект лежав більше року в комітеті. Навіть цифри по роках, вони вже не співпадають. Але ці речі, у тому числі і пан Микола скинув конкретні пропозиції, які вже напрацьовані ним, я так зрозумів, з представниками інших структур зацікавлених, ми б якраз це змогли сюди все вмонтувати, і тоді вийти на наступне засідання вже з редакцією, яка буде погоджена.

ГОЛОВУЮЧА.  Або внести доопрацьований за тим же самим номером.

ЦИМБАЛЮК М.М. Або внести доопрацьований, так.

ГОЛОВУЮЧА.  Я думаю, що це… Включений? Бачите, ми його і тоді думали… Просто потрібен був конструкт. Всі розуміли, що тарифну сітку треба модернізувати, хоча б приводити до ладу сучасного.

Гаразд. Давайте ми тоді доручимо Михайлу Михайловичу на наступне засідання знайти рішення, яким чином можна це врахувати, з секретаріатом разом. Секретаріату теж доручити знайти. Подумати всім і рекомендувати. Але законопроект корисний. Дякую, шановні народні депутати.

Будемо голосувати про це рішення, чи немає сенсу? Нема  сенсу. Гаразд, тоді переносимо на наступне засідання комітету із пошуком формулювання, як врахувати цінні речі, які в цьому законопроекті відбулися, зроблені.  Дякую, шановні народні депутати.

Ми переходимо до пункту четвертого нашого порядку денного.  Розглядаємо проект Закону про внесення  змін до деяких законів України  з метою соціального захисту осіб, які отримали профілактичне щеплення (вакцинацію) проти  інфекційної хвороби (реєстраційний номер 5484). Нагадаю, що ми включили його до порядку денного, хоча ще постанова не прийнята, я не контролювала, прийняли ми її чи ні в понеділок, але він включений був на Погоджувальній раді у порядок денний і у постанову щодо включення  до порядку денного. І, таким чином…

Михайле Михайловичу, ви доповісте? Давайте, я потім, бо в  мене є окрема думка, і я думаю, що всі її отримали, поговоримо.

ЦИМБАЛЮК М.М.  Шановні колеги, ну ми як автори цього законопроекту цю ідею спільно напрацьовували  з представниками і медичної галузі, з експертами. Тому що основне завдання, як – перше - стимулювати громадян України вакцинуватись. Різні думки є в суспільстві, але поки що альтернативи, крім вакцини, ніхто не запропонував  не тільки в нашій державі, а й у всьому світі.

Через те ми пропонуємо збільшення соціального захисту    вакцинованих осіб, посилення юридичної відповідальності посадових і службових осіб, які допустили реєстрацію неякісних, неефективних, небезпечних медичних імунобіологічних препаратів (вакцин) або порушили  правила їх зберігання, транспортування або застосування, збільшення прав та відповідно обов'язки  спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади  з питань охорони здоров'я у сфері захисту населення від інфекційних хвороб з метою якнайшвидшого реагування на загрози епідемії та достовірного інформування про епідеміологічну ситуацію.

Запровадити державне соціальне страхування  вакцинованих осіб. Встановити перелік страхових випадків та порядок встановлення причинного зв'язку між вакцинацією та захворюванням, інвалідністю, смертю тощо.

Визначити зміст страхових виплат та перелік їх вигодонабувачів.

Встановити строки та процедури призначення страхових виплат.

Визначити строки надання страхових виплат та правила їх поділу на періодичні та одноразові, порядок їх зарахування та періоди страхування ризиків. Встановити розмір періодичних та одноразових страхових виплат.

Визначити правила відшкодування витрат, збитків вакцинованої особи, не покритих страховими виплатами. Запровадити правила відшкодування витрат Фонду соціального страхування на надання страхових виплат, а також витрат державного та місцевого бюджетів на лікування та реабілітацію осіб, вакцинованих приватними закладами охорони здоров'я.

Вдвічі збільшити розмір страхових відшкодувань на користь осіб,  вакцинованих проти  COVID-19. Вперше встановлення правил соціального захисту вагітних та надання соціальної підтримки особам, які втратили…(Не чути)   за природними причинами, в тому числі пренатальними, або померли внаслідок пологів.

Через те закон, я ще раз підкреслюю, є дуже, як на нас, прогресивним, сприймають його також неоднозначно, але, мені видається, це був би прорив в тому, що українська держава, влада запропонувала, як захищати людей, які все-таки можуть потерпіти в результаті вакцинації, або застрахувати їх додатково.

Мова йде про всіх громадян України. Тому що, коли ми говоримо про медиків, про військових, то вони і так отримують страхові виплати в разі такого захворювання.

Прошу підтримати цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Я хочу, оскільки написала окрему думку, я хочу її озвучити. Що, по-перше, я всіляко підтримую намагання впорядкувати на рівні закону саме відшкодування за шкоду при вакцинації. Ви знаєте, що всі контракти отримані, хоча тут чомусь Віктор Ляшко, наш міністр охорони здоров'я, пише про те, що він не підтримує цей законопроект, бо вакцинація відбувається добровільно. Але я б все ж таки зазначила, що вона носить характер  добровільно-обов'язковий. От такий, інколи неможливо навіть знайти, де межа: вона обов'язкова чи необов'язкова. Наприклад, ми обговорюємо з вами постанову про те, що без вакцинації або без тесту на COVID не можна заходити буде у Верховну Раду України. Тож нам потрібно розуміти, що вакцини, які поставлені, не тільки в Україні, а й по всьому світу, по них виробник відповідальності не несе.

Більше того, у всіх контрактах є така позначка, оговорка така, дисклеймер такий,  про те, що саме Кабінет Міністрів, виконавча влада мають брати на себе відповідальність за всі ускладнення, які можуть бути при вакцинації. І абсолютно справедливо, що громадяни можуть  остерігатися процесу вакцинації, тому що наслідки можуть бути не компенсовані ніким. А тому цей законопроект, він дуже корисний, в тому числі для  того, щоб зняти, опосередковано, але зняти таке опасіння громадян щодо вакцинації.

Але, в той же час і Головне науково-експертне управління каже про те, що  механізм, який обрано, він не дуже корелюється з Законом про основи соціального страхування. Але, на мій погляд, механізм, який запропонований, він, з одного боку, не містить методології  обрахунку страхового внеску, і взагалі її обрахувати, поки у нас нема статистики щодо ускладнень, взагалі буде важко. 

Тому у мене була пропозиція, щоб ми цей законопроект, оскільки він дуже корисний… пропозиція доопрацювати до другого читання, змінивши механізм. Бо альтернативний механізм відшкодування шкоди може  пряме відшкодування з бюджету без використання Фонду соціального страхування, але за правилами, які встановить Кабінет Міністрів. І відповідно в законопроекті реально виписані дуже добре страхові випадки, ускладнення, щодо яких ми  можемо подискутувати під час підготовки цього законопроекту на друге читання.

Тому у мене в особистій думці я написала, що, враховуючи вищезазначене, даний проект закону може бути прийнятий в першому читанні з урахуванням частини першої статті 116 з можливістю доопрацювати на друге читання. І я написала так, що вибору механізму компенсації страхових внесків саме до другого читання, щоб ми подискутували. З одного боку, це може бути страховий механізм з доопрацюванням в частині обрання методології обрахунку страхового внеску. Наприклад, я не знаю, звернення до ВООЗ, їх статистику ускладнень взяти, бо страхований ризик виникнення таких ускладнень нам поки що невідомий, і тому обрахувати тариф страховий буде достатньо важко. Або використати механізм прямого відшкодування з державного бюджету, оператором якого був би Пенсійний фонд, не Фонд соціального страхування, який є самоврядною неприбутковою організацією, а саме центральний орган виконавчої влади, якому ми надали, прийнявши закон 1071 наразі, ми прийняли можливість робити такі виплати не тільки пенсійних виплат, але і інших. І через Пенсійний фонд це можна наблизити до кожного громадянина України дуже близько. Тому такі пропозиції.

Є думки у шановних народних депутатів? Чи послухаємо міністерство7 Чи достатньо, що ми прочитали їх думку? (Загальна дискусія)

 Будь ласка, з нами присутні Міністерство охорони здоров'я і Пенсійний фонд? Будь ласка, Міністерство охорони здоров'я. Хто у нас від МОЗ? Пані Ірина є Микичак, заступник міністра охорони здоров'я, чи директори департаменту?

Капінус Євген, будь ласка.

КАПІНУС Є.В. Доброго дня, шановні народні депутати! В цілому підтримуючи абсолютно те, що необхідно врегулювати зазначені питання в сьогоднішній реаліях, проте з нашої сторони ми також подали ряд застережень. Перш за все, це те, що у сьогоднішніх умовах покладання виключно на єдиний соціальний внесок зазначених видатків, він негативно може позначитися на бюджеті Пенсійного фонду. І відповідно це питання бажано було б все-таки врегулювати шляхом інших джерел фінансування.

І також я хотів би як би наголосити, що в сьогоднішніх умовах, я думаю, що все-таки фінансування варто було б зробити іншим шляхом, зокрема через окрему програму з державного бюджету.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановний пане Євгене.

Ми робимо зауваження Міністерству охорони здоров'я, зараз наберуть заступницю міністра охорони здоров'я, скажуть нам, чи зможе вона підключитися, бо вона заявлена, вони мали б бути на нашому засіданні. Тим більше, що ми дискутували щодо цього питання, бо там пан Радуцький вносить законопроект, Михайло Михайлович, щодо захисту медичних працівників, в тому числі і від вакцинації, але це вузький прошарок, тільки лікарі.

Шановні народні депутати, кого ще потрібно заслухати?

ЦИМБАЛЮК М.М. Дозвольте? Насправді важлива позиція Міністерства охорони здоров'я. Вони висловили заперечення, але коли вони провалили інформаційну кампанію стосовно необхідності вакцинування, то саме ухвалення такого законопроекту було б найкращою рекламою для всіх громадян України, що: перше – вакцина є необхідна, друге – вакцина є безпечна, третє – вакцина не наносить в основному шкоду здоров'ю громадян України.

Тобто я вважаю, що треба все-таки почути їхню позицію, запросити чи міністра, чи ще додатково. Але такий закон виносити, як на мене, в сесійну залу, ухвалювати в першому читанні до другого… Я погоджуюсь, дуже фахово виписана окрема думка, її слід врахувати і насправді ми, що стосується Фонду соціального страхування, має це бути державний бюджет, але з трибуни Верховної Ради керівництво Міністерства охорони здоров'я мало б пояснити свою позицію, чому вони проти. Що, вони не довіряють вакцинам, чи якась інша причина? Тому що це все, як кажуть, з соціального захисту перейде в політичну площину.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Як ви рекомендуєте зараз зробити? Перенести це питання на наступний раз чи прийняти його з запропонованою редакцією? Зараз включення до порядку денного ми зробили, ми тепер мусимо рекомендувати Верховній Раді його прийняти за основу з використанням 116-ї. Чи будемо чекати МОЗ?

ЦИМБАЛЮК М.М. Я думаю, не чекати.

ГОЛОВУЮЧА. Сенсу нема, да?

З проханням, може, від нашого комітету, щоб на презентації цього законопроекту були присутні представники Міністерства охорони здоров'я,  виконуючи свою функцію, у нас є в Кабміні у міністерства така функція  - супровід законопроектів у залі Верховної Ради України. Так? Щоби був не тільки наш профільний міністр соціальної політики.

І Євген Капінус, ми теж вас запрошуємо в супровід, ви є теж центральним органом виконавчої влади, і якщо буде необхідність, підтвердите народним депутатам. Дякую.

Таким чином,  голосуємо із 116-ю, так?  Оцю пропозицію. Так, Михайло Михайлович, ви не проти? Рекомендувати Верховній Раді даний проект закону прийняти в першому читанні за основу із врахуванням  частини першої статті 116 Закону України про Регламент з можливістю доопрацювання  та вибору механізму компенсації страхових внесків до другого читання. А саме або страховий механізм доопрацюванням страхових внесків, як на мене, я його рекомендую, ну, це я добавляю, або механізм прямого відшкодування, оператором якого може бути  Пенсійний фонд України. Так?

Хто за це рішення, пПрошу голосувати.

Бабенко Микола.

БАБЕНКО М.В. За.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Миколо. Таким чином, ми вирішили ще одне питання і ще один законопроект…

_______________. Галино Миколаївно, у зв'язку з тим, що я запізнися, можна одне питання додати до порядку денного?

ГОЛОВУЮЧА. Звісно, якщо колеги не проти.

_______________. Відповідно до плану роботи комітету на період шостої сесії Верховної Ради в листопаді заплановано  засідання круглого столу на тему: "Соціальна підтримка та реабілітація осіб з інвалідністю".  Там це я  як голова підкомітету являюсь. Я б хотів його провести 9 листопада, яке відбудеться в місті Лютіж у Всеукраїнському центрі комплексної  реабілітації  для осіб з інвалідністю. Там…

ГОЛОВУЮЧА. Узгоджено з секретаріатом, щоб вони   забезпечили?

_______________. Так-так, от я зараз це питання виношу.

ГОЛОВУЮЧА. До засідання узгодили?

_______________. Так. Прошу підтримати цю ініціативу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, нема заперечень  щодо включення до порядку денного зміну адреси проведення круглого столу?  Секретаріат? Зробимо?

Голосуємо? Хто – за це, прошу голосувати.

Пан Микола Бабенко, вносимо зміни і дозволяємо нашому колезі провести круглий стіл відповідно щодо людей з інвалідністю.

Дякую, пане Сергію.

І ми переходимо до  проектів Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пільг з оплати проїзду… Заслуховуємо вашу інформацію.

Будь ласка, пан Вадим Струневич.

СТРУНЕВИЧ В.О. Ми на робочій групі стикнулися з такою ситуацією. У нас є узгоджений та підтриманий Верховною Радою 310 Регламент по транспортним послугам, в якому ми не можемо використовувати монетизацію. Проте він остаточно не впроваджений, і низка цих законопроектів знаходиться в транспортному комітеті.

Ми в рамках робочої групи знайшли можливість об'єднати на базі одного законопроекту створення бюджетної програми, яка би могла створити можливість компенсації цих пільг та до остаточного залучення та впровадження 310 Регламенту можливість створення державної програми по монетизації цих пільг.

Тому ми, в принципі, на наступному засіданні проговоримо формулювання по 116-й. Пані Олександра буде, вона доопрацьовує, зараз захворіла. І будемо виносити цей об'єднаний законопроект в зал.

ГОЛОВУЮЧА. Нормально, да? Хто долучитися хоче до опрацювання, бо там чотири законопроекти  ?

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Або, може, хтось зробити і бути там основним автором доопрацьованого тексту від комітету, дивіться.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд.

Тоді ми переходимо до пункту шостого нашого порядку денного. Я попросила секретаріат, ми безпосередньо перед засіданням дошліфували формулировки щодо цього законопроекту. І зараз попросила, щоб те, що ми зробили, роздали всім шановним народним депутатам. Це законопроект щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо упорядкування окремих питань пенсійного забезпечення та страхування працівників Державного бюро розслідувань (реєстраційний номер 5818), автор - Кабінет Міністрів України.

Будь ласка, від Кабінету Міністрів України Міністерство соціальної політики, а потім будемо розглядати. Будь ласка, Міністерство соціальної політики.

МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую, Галина Миколаївна.

Доброго дня, шановні народні депутати,  шановні присутні на засіданні! Законопроект 5818 було ініційовано Міністерством соціальної політики і внесено Кабінетом Міністрів з метою врегулювання питання, пов'язаного   із пенсійним забезпеченням та загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань.

Реалізація проекту акту дозволить забезпечити в межах передбачених відповідно повноважень належний рівень пенсійного та соціального забезпечення працівникам Державного бюро розслідувань. Тому ми просили б підтримати відповідну ініціативу. 

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. У мене буде до вас питання, пане Віталію. Ви як міністерство ініціювали накопичувальну пенсійну систему як таку. Скажіть, будь ласка,  у нас є Державне бюро розслідувань, де заробітні плати слідчих відрізняються від слідчих Національної поліції: там 12-15 тисяч гривень на місяць, а в ДБР - 47-70, насправді 70, 45 – це без надбавок і без всього, що там є у них.

Коли ми запроваджували високу оплату в суддівській системі, чому ми не запровадили там пожиттєве утримання суддів і накопичувальної пенсії, фондованої пенсії, забезпеченої не податками наших дітей, а саме накопиченням, і частину оцього збільшення заробітної плати не направили на накопичення цим людям?

І відповідно у мене таке саме питання до ДБР. Якщо ви ініціюєте накопичувальну систему і створюєте далі дисбаланс пенсійного забезпечення слідчих в одному органі і в іншому, то чому ви не запропонували накопичувальну складову для ДБР, де високі заробітні плати, а відповідно до слідчих Нацполу - надвисокі? Можете відповісти?

_______________. З вашого дозволу, я розпочну. Тому що питання суддівської винагороди і системи суддівського утримання врегульовано було ще в 2010 році відповідно прийнятими законами про статус суддів.   Зараз я не можу сказати, чому саме було таку вибрано ситуацію, і дійсно в результаті ми маємо шалені перекоси в системі, скажімо так, пенсійного, або тут зовсім воно і пенсійне, але не зовсім пенсійного, забезпечення суддівського сектору після того, як вони завершують свою професійну діяльність. 

ГОЛОВУЮЧА. Тому що це не пенсія, а це пожиттєве утримання. Правильно. Перепрошую.

 _______________. Це пожиттєве утримання. Це не є видом пенсійного забезпечення, але, тим не менше, це носить функцію, власне, таку ж саму, як пенсія для працівника, який завершує свою професійну діяльність. Єдине, що можу сказати, логікою, напевно, цього було забезпечити незалежність статусу суддів через належний рівень матеріального забезпечення.

Що стосується формування системи оплати праці взагалі різних органів, то, на жаль, маємо ситуацію, коли на протязі останніх років, коли запроваджувались окремі органи із спецстатусами, скажімо, НАБУ, ДБР, прокуратура переглядалася і так далі, в профільних законах про ці органи було змінено алгоритм встановлення заробітних плат. І безпосередньо самими цими законами визначено рівень оплати праці, який зафіксовано, мало того, у прив'язці до прожиткового мінімуму. І він фіксується: там в когось 10, в когось 12, в когось 15,  є і по 30, і по 40 прожиткових мінімумів. І це дійсно створює великий дисбаланс, тому що, по суті, скільки в законі хто, на який період часу заклав це співвідношення таке, таку систему по суті оплати праці і маємо.

Цей законопроект спрямований на те, щоб поширити по суті норми Закону про пенсійне забезпечення осіб, звільнених військової служби та деяких інших осіб, власне, на працівників Державного бюро розслідувань. Тому що Державне бюро вже працює більше  ніж декілька років, а по суті пенсійне забезпечення таких осіб на сьогоднішній день не врегульоване.

Ми повністю підтримуємо позицію стосовно необхідності  приведення до спільного знаменника системи оплати праці, і не тільки в відповідних органах, а взагалі в нашій державі.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую.

Будь ласка, є питання? Будь ласка.

 _______________.  У мене питання. Є представник ДБР?

 КОВАЛЬЧУК О.С.  Доброго дня. Я представник Державного бюро розслідувань, Ковальчук Олена Сергіївна.

 _______________. Яким зараз законом користуються працівники ДБР, які звільняються на пенсію?

Дякую.

КОВАЛЬЧУК О.С. При прийнятті закону в 2015 році дане питання було упущене, в Законі про ДБР не врегульовано. І також ДБР не долучено до інших спеціальних законів.

На сьогоднішній день ситуація така, що є працівники, які з 2018 року поступили на службу в Державне бюро розслідувань, досягли віку, і вони зараз в нерівних умовах з іншими правоохоронними органами як суб'єктами, вони не мають можливості вийти на пенсію, отримати своє право на пенсійне забезпечення. Не врегульовано.

Саме тому ми вважаємо… внести якраз спеціальні закони для того, щоб працівники Державного бюро розслідувань мали змогу вийти на пенсію, закінчуючи свою службу, як було зазначено. Саме на даний випадок у нас солідарна система.

З приводу накопичувальної системи. Так, вірно зазначено, це питання підлягає обговоренню на майбутнє.

На даний час я прошу підтримати і надати змогу працівникам якраз скористатися пенсійним забезпеченням.

ЦИМБАЛЮК М.М. Можна? Ну, насправді, я думаю, ми підтримаємо. Я особисто підтримую цю законодавчу ініціативу. Але все рівно ми в такому разі ставимо в нерівні умови (це те, про що казала Галина Миколаївна) з усіма іншими правоохоронними і військовими структурами. Чому? Тому що 70 відсотків грошового забезпечення. Ми боремося, щоб все-таки було повернення на 90 тим, які звільнилися до 2016 року. Через те у будь-якому разі працівники ДБР, які звільняються на пенсію, вони будуть мати значно більше забезпечення, ніж колеги з інших силових структур. Ну, але вже, звичайно, треба повертатися до врегулювання норм матеріального забезпечення грошового в цілому. Бо, в іншому разі, це буде такий різнобій, що хтось отримує сьогодні… Ті, які  звільнилися з правоохоронних органів і військових формувань, мають 3,5 тисячі, а той, хто звільняється зараз з аналогічної посади, має 14-15, уявіть собі. Через те ці люди приїжджають сюди.

Але цей законопроект ми підтримуємо. Треба в майбутньому просто думати про перегляд, і більш-менш співвідношення у всіх силових структурах на однозначних посадах повинно бути  внормоване.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую,  Михайле Михайловичу.

У мене ще питання до Міністерства соціальної політики. Ну, я так розумію, не тільки ДБР було не унормоване. До нас надійшли листи в тому числі від НАБУ (Національного антикорупційного бюро), де є детективи, відповідно теж робота яких, вона схожа до слідчих, чи є аналогічною.

І у мене питання до Міністерства соціальної політики: там теж потрібно щось врегульовувати? Ми теж там чогось не врахували? Чи у вас якась думка щодо НАБУ інша?

Будь ласка, Віталій, а потім ДБР. Спочатку Віталій Музиченко.

МУЗИЧЕНКО В.В. Абсолютно правильна позиція стосовно того, що мають бути загальні умови. Якщо ми говоримо про те, що у них схожа робота, скажімо так, або посадові обов'язки, які вони виконують, то відповідно і система пенсійного забезпечення має бути однаковою, за єдиними принципами.

Те, що говорив Михайло Михайлович, дійсно, є проблема стосовно так званих старих і нових пенсіонерів. Тобто ті люди, які виходили на пенсію раніше,  у них пенсійне забезпечення, як правило, менше, ніж у тих, хто виходить на пенсію на сьогоднішній день, і все ж залежить в тому числі від рівня матеріального забезпечення. І от якраз перекоси в системі матеріального забезпечення і створюють потім в подальшому і перекоси в пенсійному забезпеченні.

Тому, з моєї точки зору, якщо ми говоримо, досконала чи недосконала, але в бюджетній системі працює тарифна сітка, да, її треба переглядати з точки зору адекватності, але тут, можливо, також потрібно подумати над якоюсь тарифною сіткою. Тобто, якщо це слідчий, який виконує приблизно такий рівень роботи, то відповідно у всіх органах, незалежно - це Нацпол, це ДБР, НАБУ чи інший якийсь слідчий орган, який має слідчі функції, повинна бути однакова, по крайній мірі, система окладів. Далі вже ми говоримо про те, що у них є певні особливості, преміальні забезпечення і так далі, але, можливо, подумати над тим, щоб встановити єдині підходи стосовно посадових окладів, для того щоб в подальшому не було цих перекосів.

Дякую.

_______________. Галина Миколаївна, можна?

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Віталію.

Да, будь ласка, пан Євген.

_______________. Галина Миколаївна, якщо можна, на сьогодні, справді, склалась ситуація, що по нових органах, таких як ДБР і НАБУ, є проблема з законодавчим регулювання, на це якраз був покладений цей законопроект. І якщо можна, то також відповідно  до їх пропозицій добавити зазначений орган в цей законопроект, щоб повністю врегулювати це питання.

ГОЛОВУЮЧА. НАБУ, ви маєте на увазі НАБУ?

_______________. Я перепрошую, можна?

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, представник ДБР.

_______________. Вчора було голосування по законопроекту 5459 по НАБУ, і по тих положеннях, які ми дивилися в порівняльних таблицях, там вони добавлялися в Закон про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Якраз ці положення, які ДБР просить підтримати, начебто вчора були прийняті в другому читанні в законі, внесення змін в Закон про НАБУ.

ГОЛОВУЮЧА. Це у Радіної, ми вчора  голосували Закон про НАБУ, він прийнятий, в цілому прийнятий.

_______________. Так-так, і  там вони якраз оці питання, вони  якраз там і врегулювали. Тобто право на спеціальні …., на спеціальні закони якраз про пенсійне забезпечення осіб, звільнених  з військової служби та деяких інших осіб, і начебто вони  також  вносилися в Закон про обов'язкове пенсійне  забезпечення. 

ГОЛОВУЮЧА. Дивіться, шановні народні депутати, у мене була пропозиція все ж таки цей законопроект рекомендувати прийняти за основу залу, але з деякими  зауваженнями до другого читання.

По-перше, я вважаю, що на друге читання потрібно виправити оці дисбаланси в пенсійному забезпеченні військовослужбовців, які працюють в різних  органах спеціальних.

По-друге, я вважаю, що оця різниця, от якщо є пенсійне забезпечення слідчих, в Нацполі наприклад, то таке саме пенсійне забезпечення в таких же самих розмірах має бути і у слідчого ДБР або у детектива НАБУ. А ось додаткове пенсійне забезпечення, яке надається  людям, які в ДБР працюють, у яких більша заробітна плата, вона мусить забезпечуватися за рахунок накопичень, які мають робити і держава, і працівник, в  якого вже висока заробітна плата, на відміну від слідчого в Національній поліції.

І ми мусимо як народні депутати такі правки  і приведення цього в єдину лінійку таку відповідності, бо знову-таки, якщо через спеціальний закон зробили пенсійне забезпечення  НАБУ, то це я називаю "добігли першими до комітету і там вихопили". У нас така сама ситуація з митницею, коли через Митний кодекс, не враховуючи, яким чином в кого забезпечується зарплата і пенсія, через Митний кодекс змінюють забезпечення пенсійне і соціальний захист людей, які митники працюють.

Тому для того, щоб в країні був лад якийсь, нам потрібно також врахувати те, що на друге читання нам потрібно надати Кабміну в тому числі доручення вирівняти забезпечення по професіях, які схожі між собою.

Тому я б просила розглянути зараз народних депутатів можливість рекомендувати Верховній Раді України включити цей законопроект до порядку денного і рекомендувати прийняти за основу з використанням 116 статті Закону України "Про Регламент Верховної Ради" щодо внесення до тексту проекту зміни до статті 19 Закону "Про Державне бюро розслідувань" стосовно доповнення цієї статті наступного змісту. "Працівникам Державного бюро розслідувань гарантується додатковий соціальний захист шляхом отримання пенсійних виплат за рахунок коштів обов'язкової накопичувальної програми пенсійного страхування, що обліковується на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах". І врахувати до цього ще необхідність врегулювання пенсій, в тому числі і в НАБУ, з врахуванням, що Кабміну потрібно привести пенсійне забезпечення всіх зазначених схожих професій до однієї, я не знаю, як це сказати, допоможіть… до однієї бази, я не знаю…

_______________. Галина Миколаївна, тільки тут не пенсійне забезпечення, а грошове забезпечення, тому що це є основою основ.

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд, але це потребує ще більш системних змін до законодавства.

_______________. Абсолютно.

ГОЛОВУЮЧА. Тому що ми з вами розуміємо, що нам потрібно вже ділити пенсію, трудову пенсію, і пожиттєве утримання осіб, які є слідчими, суддями, прокурорами і іншими, хто працює.

Пане Віталію, нам буде потрібна ваша допомога, міністерства, на друге читання, допомога Пенсійного фонду пана Капінуса, і відповідно ДБР, і НАБУ, для того щоб це привести до якоїсь однієї лінійки. Якщо ви зараз скажете, що ви дасте нам можливість і тексти, і доопрацювати так, щоб у нас в державі був справедливий лад, то тоді ми з таким пунктом 116-їблагословляємо цей законопроект до Верховної Ради.

Будь ласка, пан Анатолій.

ОСТАПЕНКО А.Д. Я вважаю, що треба вирівняти те, що ви пропонуєте, законом, щоб всі слідчі отримували гідну пенсію. Але я тут не погоджуюся з…(Не чути)  обов'язкової накопичувальної програми. Це індивідуальне рішення кожної особи, ми їх не можемо враховувати до складової тієї пенсії, яку вони будуть отримувати гарантовано від держави. Скільки вони тоді накопичать, вони стільки будуть отримувати, це зрозуміло і ясно, і, тим більше, з недержавних пенсійних фондів.

Якщо ми кажемо, що держава їм хоче надавати з накопичувальної системи, це повинні рекомендувати їм з державних якихось пенсійних фондів, де будуть якість гарантії.

Тому я вважаю, що нам треба ставити на голосування два питання. Перше – це з 116 статтею, те, що ми пропонуємо, та без неї.

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Але ви маєте зауваження до формулювання і кажете про те, що буде виплачуватися не з відповідних недержавних пенсійних фондів, а робите таке зауваження: на пенсійних рахунках у уповноваженому державному пенсійному фонді.

ОСТАПЕНКО А.Д. Може, і так. І це проект пропозиції, ми тільки що отримали, тому його треба було б опрацювати, тоді більш чітко голосувати  за правильність його внесення.

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, ми можемо сьогодні голосувати тільки включення цього законопроекту до порядку денного. І далі ми доопрацюємо з секретаріатом, щоб вчасно всі отримали зміни, і потім ми винесемо рішення.

Таким чином, дякую, шановні народні депутати. Тоді ми голосуємо включення законопроекту 5818 до порядку денного Верховної Ради.

Хто за це рішення, прошу голосувати.

Пан Микола Бабенко.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧА. І доопрацьовуємо з секретаріатом на наступне чи через формулювання, для того щоб його обговорити.

_______________. Може, проговоримо формулювання по 116-й?

ГОЛОВУЮЧА. Давайте ми тоді обговоримо це в робочому порядку і винесемо. І з паном Анатолієм, тому що уповноважений  пенсійний фонд, він у нас…  вже і в загальній накопичувальній системі. Тому ми враховуємо  зауваження і пана Анатолія, і Сергія Гривка, і Михайла Михайловича, і зауваження Юлії Володимирівни. Ми робимо зараз систему, щоб був уповноважений пенсійний фонд і були інвестування, як  запропонував пан Сергій Гривко, у облігації внутрішнього займу і гарантування. Тобто, як тільки там текст доопрацює  Міністерство фінансів, я думаю, що ми його побачимо.

Гаразд. Слушне зауваження. Ми включили це до порядку денного.

Гаразд. Переходимо до наступного питання нашого порядку денного - це законопроект щодо доцільності включення до порядку денного сесії проектів законів про внесення змін до статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо встановлення розміру мінімальної пенсії за віком на рівні мінімальної заробітної плати (реєстраційний номер 4041). Доопрацьований. Народна депутатка Констанкевич.

Будь ласка, є пані Ірина? Є пані Ірина? Це  законопроект, який був винесений на позачергову сесію. По ньому у нас тут немає техніко-економічного обґрунтування цього законопроекту.

Послухаємо міністерство чи будемо приймати рішення, шановні колеги? Приймати рішення у зв'язку з тим, що невідповідність Бюджетному кодексу і Регламенту Верховної Ради.

Михайло Михайлович, немає зауважень щодо прийняття рішення про невключення закону до порядку денного у зв'язку з відсутністю  техніко-економічного обґрунтування?  Немає?

Таким чином, голосуємо цей законопроект щодо того, щоб не включати його до порядку денного у зв'язку з відсутністю техніко-економічного обґрунтування і порушенням 29 статті Бюджетного кодексу. Хто за це рішення, прошу голосувати.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧА. Один – утримався, інші – за.  

Ми прийняли рішення по пункту сьомого нашого порядку денного. 

У нас така сама ситуація і щодо уточнення порядку виплати пенсії в законопроекті 5606. Ну, я думаю, що нам би заслухати міністерство.

Тому переходимо до питання  восьмого нашого порядку денного: щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до статті 47 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо уточнення порядку виплати пенсії (реєстраційний номер 5606). І якщо у народних депутатів не буде заперечень, послухати Віталія Музиченка від міністерства.

Будь ласка, Віталій Музиченко.

МУЗИЧЕНКО В.В.   Дякую.

Законопроектом 5606 передбачається внести зміни дійсно до статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з метою уточнення порядку виплати пенсії, зазначивши, що отримання пенсії здійснюється у спосіб, вибраний пенсіонером шляхом подання відповідної заяви.

Тут слід звернути увагу на те, що сьогоднішня редакція статті 47 Закону передбачає те, що пенсія виплачується за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсії або через установи банків в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів.

Тобто, з нашої точки зору, враховуючи ще статтю 16 цього закону, якою передбачено, що застрахована особа має право, зокрема, вибирати порядок здійснення виплати пенсії, це питання по суті цим законом вже врегульовано. І ми вважаємо, що цей законопроект не підтримується.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Він врегульований, це питання врегульовано. Правильно?

МУЗИЧЕНКО В.В.   Так, абсолютно. Діючим законом передбачено право пенсіонера вибирати спосіб виплати.

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, секретаріат, допоможіть мені щодо формулювання. Мова йде про те, щоб цей законопроект зняти з розгляду, так само, як ми переголосовували по 95 статті Регламенту, у зв'язку з тим, що він втратив актуальність у зв'язку з прийняттям інших нормативно-правових актів. Включити і зняти, правильно? (Загальна дискусія)

 Просто не включати до порядку денного - має бути якась причина не включати, а причина – це порушення або  Бюджетного кодексу, або техніко-економічного обґрунтування.

Таким чином, є пропозиція включити зазначений законопроект до порядку денного і рекомендувати Верховній Раді зняти його з розгляду у зв'язку з прийняттям інших нормативно-правових актів, які врегульовують це питання відповідно до 95 статті Регламенту.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

І у нас є ще пан Єгор Чернєв, з законопроектом, який ми… Пане Єгоре, ми б і раніше  до вас перейшли, ми прийняли на початку  рішення, що, як тільки ви з нами з'явитеся, ми розглянемо ваше питання. Будь ласка.

ЧЕРНЄВ Є.В. Дуже дякую. Доброго дня, шановні колеги! Мене чути, все нормально?

Цей законопроект стосується  двох питань. По-перше, обміну даними між Єдиним державним реєстром і … (Не чути), який зараз розробляється та  впроваджується Міністерством у справах ветеранів. Тому що на сьогоднішній день відсутня можливість обміну даними між цим реєстром та  державними і реєстрами місцевого самоврядування. Задля того, щоб це питання вирішити, якраз-таки і пропонується цей законопроект.

І, по-друге, це тотожність використання електронного посвідчення учасника бойових дій, учасника Революції Гідності і осіб, на яких поширюється чинність цього закону.  Тобто це посвідчення ветерана, щоб воно фактично була  можливість використовувати замість книжечок,  які зараз використовують наші ветерани.

Ось це основні питання, які вирішує сьогодні цей законопроект. Прошу підтримати і направити їх …(Не чути). Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Єгоре. А можна ще прокоментувати, чому він потребував доопрацювання, ви ж внесли доопрацьований?

ЧЕРНЄВ Є.В. Там формальні були речі.

ГОЛОВУЮЧА. Формальні, техніко-економічні такі, технічні правки.

ЧЕРНЄВ Є.В.  Так, там не було  якихось суттєвих змін. Якщо я  не помиляюся, там саме перелік тих реєстрів, до яких звертаються, тобто з якими має бути обмін інформацією, тобто тут суттєвих змін таких не було.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пан Єгоре.

Шановні народні депутати, є питання до пана Єгора, до автора законопроекту? Нема? Які є пропозиції? Включити до порядку денного і рекомендувати Верховній Раді  прийняти за основу, так?  Так.

Якщо нема заперечень, то голосуємо два рішення: включити законопроект до порядку денного і рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначений законопроект за основу.

Хто за це рішення, прошу голосувати.(Загальна дискусія)

Питання, пане Єгоре, от після того, як ви доопрацювали, чи є необхідність його ще потім на друге читання направляти, чи ми можемо рекомендувати Верховній Раді його прийняти за основу і в цілому?

ЧЕРНЄВ Є.В. На сьогоднішній день немає потреби для доопрацювання ще одного, тому за основу і в цілому буде правильним рішенням.

ГОЛОВУЮЧА. Пан Миколо Бабенко.

БАБЕНКО М.В. Да, я вас слухаю уважно.

ГОЛОВУЮЧА. Як ви рекомендуєте? Тобто, якщо скажете в цілому, то ми проголосуємо зараз за основу і в цілому. Якщо скажете - за основу, а потім будемо в залі вже вирішувати. Як, пане Миколо? За основу?

БАБЕНКО М.В. Давайте за основу, мабуть.

ГОЛОВУЮЧА. За основу. Гаразд, тоді голосуємо включення законопроекту до порядку денного.

Хто – за, прошу голосувати.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.  

ГОЛОВУЮЧА. І рекомендація Верховній Раді прийняти законопроект за основу. Хто – за?

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.  

ГОЛОВУЮЧА. І все поки що. Гаразд.

Дякую, шановні народні депутати. Ми пройшли порядок денний, не весь, але багато, попрацювали добре. Дякую за роботу і до наступних зустрічей.