Веде засідання голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

ГОЛОВУЮЧА. У нас кворум – п'ять. У нас є народні депутати, які з нами на відеозв'язку.

Вадим Струневич? Є, да? Вадиме, ви з нами? Пане Вадиме! (Шум у залі)

Ще хто?  Нас шість осіб.

Шановні народні депутати, вам запропонований порядок денний. Пропоную працювати в наступному режимі: по порядку денному, який ми маємо наразі затвердити і півтори години. Через півтори години…

Хто за цю пропозицію, за цей порядок денний, цей регламент, прошу голосувати. Одноголосно.

Пане Вадиме! Коли буде відкликатися, то буде, коли ні, то ні, хто на зв'язку.

Тоді йдемо по порядку денному.  Перше питання порядку денного – це попередній розгляд законопроектів щодо доцільності включення до порядку денного сесії проектів законів про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю (реєстраційний номер 3780) (автор законопроекту – Кабінет Міністрів України). До нього пані Королевська внесла альтернативний законопроект.

Прошу від Міністерства соціальної політики представити законопроект.

У мене інформація, що доповідач  від Кабінету Міністрів –  Хоцянівська Наталія, заступник міністра розвитку громад та територій України. Так? Ви з нами? Пані Наталя, ви з нами на зв'язку? Пані Наталія, включайте мікрофон, бачу тільки, що ви руку підняли. Включайте мікрофон, ми вас не чуємо.

ХОЦЯНІВСЬКА Н.В. Доброго дня! (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Наталія.

У нас Сергій Гривко є головою підкомітету, що опікується правами людей з інвалідністю. Будь ласка,  пан Сергій.

ГРИВКО С.Д. Дякую.

Шановна Галина Миколаївно, шановні  українці! Законопроект  дуже необхідний нашому суспільству, тому що він створює механізм заміни житла і надання людям з інвалідністю безперешкодного доступу та пристосованого до їх потреб житла. Тому прошу включити до порядку денного та підтримати цей законопроект.

Натомість є маленьке зауваження по альтернативному законопроекту. Там вносяться норми щодо збільшення розміру державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства, і вони суперечать статті 27 Бюджетного кодексу. Відповідно цей законопроект не підтримує жодне міністерство, і він буде збільшувати навантаження на бюджет на 1 мільярд 900 мільйонів гривень на рік.

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином підкомітет рекомендує…

ГРИВКО С.Д. Рекомендує його не включати до порядку денного.

ГОЛОВУЮЧА. Мабуть, що відхилити, да, бо він автоматично включається… І основний включити до порядку…

ГРИВКО С.Д. Да, основний включити до порядку денного і прийняти за основу.

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна Галина Миколаївна, шановний доповідачу, хочемо сказати і висловити думку нашої політичної сили, що насправді законопроект дуже актуальний і потрібен.

Єдиний недолік в основному законопроекті – це те, що все-таки Кабінет Міністрів не виписує самого механізму заміни цього житла, доручаючи Кабінету Міністрів це прийняти окремою постановою. Отам як підзаконним актом може бути найбільше навантаження саме на місцеві бюджети, і тоді держава відходить від цього процесу. На нашу думку, це неправильно. Я хотів би, щоб висловилася Асоціація місцевого самоврядування, міст, як вони це будуть сприймати. Тому що все-таки ми навантажуємо знову ж таки місцеві бюджети. Вами сказано про об'єднані територіальні громади. Як вони будуть виконувати і користатися цим механізмом?

Дякую. Якщо є ваше конкретне пояснення, з задоволенням вислухаємо.

ГОЛОВУЮЧА. Пані Наталія. Або скажіть ще, будь ласка, присутній хтось від Асоціації міст? Нема. Назара нема. Будь ласка, пані Наталія, можете відповісти?

ХОЦЯНІВСЬКА Н.В. Так, я хочу відповісти, що джерела фінансування для реалізації проекту закону не потребують додаткових видатків ні з місцевих бюджетів, ні з державного бюджету. Мова йде про заміну на сьогодні існуючого житлового фонду,і не ведеться мова про створення якогось додаткового житлового фонду. Ми говоримо про те, що якщо сьогодні людина з інвалідністю мешкає на п'ятому поверсі 5-поверхового будинку, в якому немає ліфту, то орган місцевого самоврядування знайде можливість і замінить цю квартиру на квартиру на першому поверсі. От така ідеологія цього закону. Але  це не говорить про те, що має бути якесь додаткове фінансове навантаження.

ЦИМБАЛЮК М.М. Дозвольте? Я дякую. Я не хочу нікого образити. Можливо, хтось не працював у органах місцевого самоврядування і не знає, яка ситуація зараз.

Ви пропонуєте дуже хорошу річ на виконання Указу Президента, а робите її нереальною і непрацездатною, тому що сьогодні немає, я вам авторитетно заявляю, в містах, які називаються обласного підпорядкування  чи райцентри, ніякого обмінного фонду. І ніхто сьогодні не погодиться з п'ятого поверху поміняти на перший. Через те давайте будемо писати ті закони, які будуть реально слугувати на благо народу, а не будемо просто  займатися солдафонством, щоб виконати доручення Президента.

Я хотів би, щоб ви це врахували. І пропоную, щоби нарешті почути позицію асоціації і готувати механізм постанови Кабінету Міністрів, як це має  відбуватися. Будь ласка.

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович, зараз…

ХОЦЯНІВСЬКА Н.В. Дозвольте ще одну ремарку. Для того, щоб готувати порядок на виконання закону, треба, щоб була норма закону, яка дасть право готувати такий порядок. Через те ми і сказали про те, що потреба у заміні житла, в якому проживають особи з інвалідністю буде … (Не чути) Кабінетом Міністрів, але це може бути лише після прийняття закону.

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович, ми можемо зробити окремий запит до Асоціації міст, щоб вони прокоментували це, по-перше.

Пан Анатолій.

ОСТАПЕНКО А.Д. Доброго дня! Я хотів би підтримати пана Цимбалюка. Якщо ми будемо приймати такі закони, під які у нас немає програми, як це буде робитися, то це буде чистий популізм. Що ми з цього отримаємо? Нічого. Тому нам треба зараз прийняти правильне, зважене рішення або якось на доопрацювання його направити, цей законопроект, чи інше якесь рішення прийняти.

ГОЛОВУЮЧА. Які пропозиції тоді є? Пане Сергію.

ГРИВКО С.Д. Якщо можна, моя пропозиція, що все-таки рекомендувати розглянути на сесійному засіданні. А автори, представники Кабінету Міністрів  до того часу повинні з трибуни Верховної Ради пояснити народним депутатам, представникам місцевого самоврядування, яким чином ви це бачите. І щоб відбулася така дискусія, до другого читання, може, доопрацювати його, бо насправді законопроект потрібен.

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином ми проголосуємо зараз три питання. Перше питання – це рекомендувати Верховній Раді включити до порядку денного і рекомендувати прийняти за основу.

Друге – секретаріату комітету доручити провести робочу нараду разом з Міністерством регіональним і Асоціацією міст для того, щоб обговорити в робочому порядку механізм обміну такого житлового фонду. Бо я думаю, що, може, десь все ж таки такий обмінний фонд є. Може, у них нема, бо…

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, перше – рекомендувати прийняти за основу, провести робочу нараду з Асоціацією і з Міністерством регіонів. І третє – рекомендувати Верховній Раді відхилити альтернативний законопроект, зупинятися на цьому. Правильно? Гаразд. Тоді голосуємо ці три пропозиції по черзі.

Перше – включити до порядку денного і рекомендувати прийняти за основу. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Пан Микола, Вадим Струневич – за.

Хто – проти?  І утримався –  один.

Друге – провести робочу нараду в максимально короткі терміни, які є. Михайлу Михайловичу доручити організувати цю нараду і головувати. Я підійду обов'язково, мені теж це дуже цікаво. Я думаю, що і Микола Бабенко підійде, колеги. Всі підійдуть для того, щоб обговорити як це може бути, щоб Кабмін представив свій порядок.

Голосуємо. Хто за це, прошу голосувати. Вадим Струневич.

І рекомендувати Верховній Раді відхилити альтернативний законопроект, тире один. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Вадим Струневич.

Хто – проти? Хто – утримався?

Дякую, Михайло Михайлович, дякую, колеги.

Переходимо до розгляду другого питання нашого порядку денного. Це теж законопроект, який має альтернативний, щодо доцільності включення до порядку денного сесії проектів законів про внесення змін до Закону України "Про оплату праці" щодо обмеження максимального розміру заробітної плати керівників, працівників підприємств державного сектору економіки, державних службовців і працівників установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету (реєстраційний номер 2798) (народні депутати Тимошенко та Цимбалюк). І альтернативний до нього – 2798-1 за авторством Королевської Наталії.

Будь ласка, Михайло Михайлович. І ще один альтернативний пана Яценка Антона, 2798-2.

Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати, учасники засідання комітету! Це питання, яке виникло після того, коли в суспільстві продовжується дискусія а яку зарплату мають виплачувати чиновникам, керівникам державних підприємств, членам наглядових рад, які отримують інколи мільйонні зарплати, а галузь є збитковою.

Через те, в період карантину, в період епідемії коронавірусу, в період поглиблення економічної кризи автори законопроекту, ми пропонуємо, що все-таки обмежити, і вважати, що максимальна заробітна плата керівників державних підприємств не може перевищувати 10 мінімальних зарплат, тобто на сьогоднішній день – це 50 тисяч гривень. Буде підніматися, буде економічне обґрунтування підняття мінімальної зарплати, тоді можна піднімати і керівникам або представникам  державних підприємств.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА.  (Не чути)

_______________. Я пропоную підтримати законопроект, оскільки ми  вже аналогічний підтримали пана Гривка, тому я думаю, що тут не повинно  бути…

ГОЛОВУЮЧА. І Гривка, і Колтуновича ми підтримали, і обмеження ми підтримали, і тут…

Мінеко, будь ласка.

_______________. (Не чути)

Мене чутно?

ГОЛОВУЮЧА. Чутно, чуємо.

_______________. Дякую. (Не чути) …Конституційного Суду, який висловився щодо застосування такого обмеження. І що стосується висновку Міністерства економіки, то ми підготували відповідно… (Не чути) і основного і альтернативного, в тому числі і через те, що, по-перше, несистемність підходів прослідковується по всіх проектах.

І по-друге, ми процедуру розглядаємо… (Не чути)

_______________. Я хотів би зауважити стосовно рішення Конституційного Суду. Ми маємо дуже багато рішень Конституційного Суду і багато з яких держава відмовляється виконувати в тому числі і по пенсійному забезпеченню чорнобильці і багато-багато іншого. Я на місті Міністерства економіки не посилався б на рішення Конституційного Суду. Пропоную все-таки колегам підтримати Михайла Михайловича, Юлію Володимирівну і проголосувати.

ГОЛОВУЮЧА. Пане Юрію, на політичному рівні обмеження кратності заробітних плат має будь-яка європейська держава. Яким чином зробити так, щоб у нас ця кратність запрацювала? Тобто політично ми будемо йти до кратності. І не може бути так, що заробітна плата на державній службі має бути необмежена.

Інша справа, що в абсолютному виразі наші державні службовці отримують менше ніж в європейських країнах, але державні службовці української сторони мають дбати про розвиток економіки так само, як і будь-який європейський державний службовець. Тому це контраверсія, ми розуміємо це. Але принципово ми маємо йти до кратності і встановлення обмеження в кратності. На державній службі, якщо хтось із державних службовців хоче заробляти безграничну заробітну плату, то я думаю, що йому місце у бізнесі, а не на державній службі. Тому безгранично людина, яка йде на державну службу, вона має розуміти, що вона захищає інтереси держави і отримує ту заробітну плату, яку отримує, так само як її отримує народний депутат України. І ця заробітна плата у народного депутата обмежена, і вона не більше ніж десятикратність величини від мінімальної заробітної плати.

І водночас я б хотіла, щоб Міністерство економічного розвитку надавало б свій системний погляд щодо того, яким чином має здійснюватись  оплата державної служби наглядової ради державних підприємств, Національного банку, всіх оцих органів. Поки що від Кабінету Міністрів,  ані у складі, коли Прем'єром був Гончарук, ані у складі, коли Прем'єром є Шмигаль, ані у Міністерства економічного розвитку ми поки що не побачили пропозиції щодо зміни Закону "Про оплату праці", а також інших пропозицій, які б системно підходили до того, яким чином має бути тарифна ставка першого розряду, яка вона має бути? Чи може вона бути менша ніж мінімальна заробітна плата?

Як так може бути, що ми помиляємося, пишемо, що у нас блага мета – ми хочемо 200 відсотків преміювати медичних робітників. Виявляється, що 200 відсотків – це звичайна премія. Чи не пора перевести оцю премію у звичайний оклад і сплачувати нормально людям оклад, а преміювати в розмірі 20, 30, 80 відсотків за щось.

Доки ми будемо бачити у преміюванні державних службовців надбавку за знання англійської мови? І при цьому категорія "А" – вимога наявного знання англійської мови. За що доплачувати, якщо це має бути стандартом, така мова?

Таким чином комплексно питання економічного розвитку і комплексно Кабмін не запропонував Верховній Раді комплексного вирішення тих вимог, яких потребує сьогодні суспільство. А тому народним депутатам ви не залишаєте взагалі жодного маневру для того, щоб…

Ми беремо на себе удар того, що ви встановлюєте необмежені заробітні плати для цих категорій людей у той час, коли середня заробітна плата по країні замала, і при цьому ці люди, які отримують зависокі заробітні плати, нічого не можуть зробити для того, щоб заробітна плата зростала. Ну тоді це теж контраверсійні такі речі.

Да, Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Я дякую.

Я, в продовження колег, особливо голови комітету, хотів би доповнити одну річ. Міністерство економічного  розвитку, як на мене, маючи важелі і уповноваження від держави управляти державними підприємствами, мало би чітко розібратися там: кого ви призначаєте, який ефективний є держава як власник, і саме там розбиратися.

І погоджуюся, що не може бути такий розрив: в 400 разів в одній галузі отримує різницю простий середнього рівня робітник і керівник. От в чому потрібно розбиратися і займатися. Бо можна дійти до того, що в Міністерстві економічного розвитку мають отримувати зарплату в залежності від економічного розвитку держави. Є ріст – отримайте, нема – вибачте, працюйте за дякую.

Через те, вибачте, я не хочу вас образити, знаю як фахівця, ми говоримо в принципі, що ми є заручниками. Ми представляємо людей, а громадяни нам ставлять питання, чому саме так.

Дякую. Прошу колег підтримати щодо рекомендування розгляду у Верховній Раді.

ГОЛОВУЮЧА. Остапенко.

ОСТАПЕНКО А.Д. Хвилинку. А є ще у нас два альтернативних законопроекти пані Королевської.

Суть проекту пані Королевської: обмежити десятьма розмірами  мінімальної заробітної плати рівень заробітної плати, і перераховуються певні посади. Тільки народні депутати і члени Кабінет Міністрів України, перші заступники міністра, заступник міністра, заступники керівників державних органів, Голова Національного банку України та його заступники, члени правління та винагорода членів Ради Національного банку України, керівників, заступників керівників та членів наглядових рад державних підприємств, установ, організацій, державних холдингових компаній, державних акціонерних товариств та господарчих товариств, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави, частка яких більше 50 відсотків. Доручити Кабінету Міністрів України забезпечити організацію конкурентного відбору на посади керівних суб'єктів господарської діяльності державного сектору економіки, з якими контракти будуть розірвані відповідно до закону. Це десятикратний розмір заробітної плани.

Та альтернативний пана Яценка. Якщо хтось є там? Немає. Він пропонує обмежити розмір в 100 тисяч гривень.

Тому в мене є пропозиція голосувати за поданий законопроект пані Тимошенко і Цимбалюка, рекомендувати його винести в зал для голосування, а інші альтернативні відхилити або щоб зал не голосував за них.

ГОЛОВУЮЧА. Тоді голосуємо включення до порядку денного, і рекомендацію прийняти за основу.

ОСТАПЕНКО А.Д. Так.

ГОЛОВУЮЧА. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Вадим Струневич.

СТРУНЕВИЧ В.О. Вадим Струневич – за.

ГОЛОВУЮЧА. То проти відповідно…

І за те, щоб відхилити, рекомендувати Верховній Раді відхилити тире 1.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. І 2, да? Я тоді по черзі вже, гаразд. І за те, щоб відхилити 2, да, одночасно.

Пане Вадиме Струневич, ви за відхилення?

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

ГОЛОВУЮЧА. Да. Переходимо до пункту третього сьогоднішнього засідання. Щодо доцільності включення до порядку денного сесії проектів законів про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною (реєстраційний номер 3695) (народний депутат Бардіна та інші).

Пані Марино, ви з нами, ні? Немає?

Тоді, будь ласка, Бабенко Микола.

БАБЕНКО М.В. Сутність законопроекту полягає в тому, щоб фактично надати чоловікам нарівні з жінками можливість отримувати додаткові відпустки, скорочення робочого часу і, по суті, інші додаткові можливості догляду за дитиною.

Тобто альтернатива: якщо в теперішньому варіанті Кодексу законів про працю передбачена можливість виключно жінці ходити у відпустки і мати додатковий час для догляду за дитиною, то даним законопроектом пропонується надати таку можливість також чоловікам, тобто батькам дитини.

В цілому законопроект позитивний. Пропоную його підтримати на включення.

Єдине, в мене велике зауваження. Я буду потім просити колег доопрацювати в цій частині, це…

ГОЛОВУЮЧА. Хто буде оплачувати?

БАБЕНКО М.В. Це фактично запровадження додаткового виду відпустки на 14 робочих днів для чоловіків після народження дитини за рахунок роботодавця.

Я думаю, що в час сьогоднішньої кризи і в час скорочення підприємницької активності запроваджувати такі норми – ну, це трошки сьогодні недоречно. Тобто я би попросив колег потім при доопрацюванні даного законопроекту підтримати виключення даної норми з тіла законопроекту.

Ми так само маємо альтернативний законопроект. Я пропоную його відхилити. Чому відхилити? Тому що він трошки, так з точки зору юридичної техніки, а також з точки зору альтернативності можливості батька доглядати за дитиною, він трошки слабший.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧА. Є бажання в когось ще щодо цього законопроекту?

Я хочу почути ще СПО роботодавців. Сергій Біленький, будь ласка.

БІЛЕНЬКИЙ С.Л. Шановна Галина Миколаївна, члени комітету, запрошені! В принципі народний депутат Микола Бабенко сказав майже все, що я хотів додати до законопроекту.

Якщо уважно подивитись на пояснювальну записку до нього, то там ідеться про те, що він не потребує додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів. А наприклад, та норма, яка встановлює новий вид відпустки, це відпустка батьку новонародженої дитини до 14 днів, це фактично додаткові витрати, які будуть стосуватися підприємств усіх форм власності, включно… (Не чути)

Тому я також підтримую, що цю норму при доопрацюванні законопроекту необхідно виключити, це необґрунтовані додаткові витрати, які будуть стосуватися всіх роботодавців.

Інші норми,вони більш виважено виписані, вони не призведуть до значних додаткових витрат, вони дійсно спрямовані на шляхетні цілі. І ми тут готові їх підтримати, особливо, що стосується тих сімей… (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію.

Шановні народні депутати, я бачу, що у нас тут підтримка є. Є пропозиція включити до порядку денного основний законопроект, альтернативний відхилити відповідно, і рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу. І доопрацюємо після, на друге читання виключимо там… Будемо шукати, яким чином, якщо будемо впроваджувати таку відпустку, то будемо шукати як компенсувати роботодавцям це. В будь-якому випадку він потребує в цьому контексті доопрацювання.

Хто за цю пропозицію, про включення і рекомендацію прийняти за основу, і відхилення тире 1. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Пан Вадим Струневич.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

______________. Чоловіки, справедливість є… (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. О, бачте. Боріться та поборете!

Переходимо до наступного… (Шум у залі)

 Альтернативний відхилити, я це проговорила, одразу в одному питанні ми це зробили.

Переходимо до четвертого пункту порядку денного. Це законопроект ковідівський, так назву його, щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону України про внесення змін до статті 47-1, це часткова зайнятість (це нова, те, що ми вже з вами запровадили) щодо забезпечення і отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабміном, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID (народний депутат Ляшенко) (реєстраційний номер 3782).

Будь ласка, пан Микола. Анастасії нема з нами, ні? Не підключили? Ну тоді пан Микола.

БАБЕНКО М.В. Законопроектом пропонується надати можливість фізичним особам-підприємцям, які є платниками ЄСВ, надати їм можливість на період COVID отримувати кошти з Фонду по частковому безробіттю. В принципі, законопроект сам по собі він позитивний. Але є застереження, яке полягає в тому, що в нас вже є аналогічний законопроект номер  3486, він вже прийнятий у нас. В першому читанні?

ГОЛОВУЮЧА. Так.

БАБЕНКО М.В. В першому читанні прийнятий. Суть законопроекту полягає в тому, що там надається можливість отримувати з цього фонду…

ГОЛОВУЮЧА. І таке прохання від пана Стефанчука було. Таким чином ми можемо казати про те, що цей законопроект втратив актуальність з прийняттям 3486 в першому читанні.

Можна, секретаріат, ми можемо? Таким чином просто, що він потрібний, але він втратив актуальність у зв'язку з тим, що пішов інший законопроект.

Хто – за таку пропозицію? Прошу голосувати.

_______________. Не включати до порядку?

ГОЛОВУЮЧА. Не включати до порядку денного у зв'язку із  втратою актуальності.

Вадим  Струневич.

СТРУНЕВИЧ В.О. Я підтримую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Переходимо до пункту  п’ятого нашого порядку денного щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (нова редакція) та інших законодавчих актів України (реєстраційний номер 3663).

Пан Папієв приходив, у нього на 12:00 нарада, він приходив на 11:00 і ми з ним говорили достатньо детально щодо цього законопроекту. Ви знаєте, що Михайло Миколайович ексміністр соціальної політики, знає, яким чином, відповідно очолював Чернівецьку адміністрацію, і знає, яким чином надаються соціальні послуги, в тому числі і через фонди соціального страхування місцевою владою, і як місцева влада взаємодіє з органами надання соціальної допомоги. Він просить підтримати цей законопроект.

Михайло Михайлович, ви як той, хто вів цей законопроект, будь ласка.

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати, присутні! Дуже шкода, що немає Михайла Миколайовича як автора, він справді має досвід роботи в соціальній сфері. Але як на мене, це надзвичайно смілива ініціатива, я розумію, що це скоротить певні адміністративні затрати. Але мова йде про об'єднання Пенсійного фонду України із Фондом соціального страхування. Це, насправді, дуже сміливе рішення.  І потрібно приймати зважене обґрунтування, яким чином поступати з цим законопроектом.

Я би хотів, перед тим як ми перейдемо до обміну думками колег, щоби все-таки представники фонду, якщо є присутні, висловили своє бачення, і Пенсійний фонд, і Фонд соціального страхування, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧА.  Є хтось з Пенсійного фонду: пан Капінус чи Ковпашко Ірина? Ковпашко. Пані Ірина.

КОВПАШКО І.В. Я на зв'язку. Доброго дня, шановні учасники засідання! Пенсійний фонд України не підтримує законопроект у запропонованій редакції. Насамперед це потребує додаткового узгодження положень законопроекту щодо обсягу і повноважень … (Не чути)  управління в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування… (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Ірина. (Не чути)

_______________. Я все-таки пропонував би колегам підтримати даний законопроект принаймні, щоб він у нас пішов до першого читання. І всі ті зауваження, які будуть у Пенсійного фонду, я думаю, що ми будемо вирішувати вже по ходу.

Проблема полягає в чому? Проблема полягає в тому, що на сьогоднішній день даний фонд є таким, що дотаційний фактично з державного бюджету постійно. Да, він збитковий, він неліквідний. І оскільки він так чи інакше все одно фінансується державою, це, перше, дасть можливість, наскільки я розумію. Я, на жаль,  глибоко ще не придивлявся в текст законопроекту, але, наскільки я розумію, що він дасть додаткові можливості саме державі контролювати грошові потоки цього фонду, це по-перше.

А по-друге, це все-таки надасть можливість оптимізувати адміністративні видатки і значно. Тобто я все-таки пропонував би підтримати даний законопроект.

ГОЛОВУЮЧА. Скажіть мені, будь ласка, пан Чорний на зв'язку? У нас просто народний депутат, який пише, що ми йому не надали слово. Якщо він на зв'язку, то ми закінчимо розгляд цього законопроекту і повернемося, щоб він мав… По поводу відпустки, у нього альтернативний. Просто я не знала, що він на зв'язку.

_______________. У нас в базі немає Чорного, нікого, є black man. Якщо це…

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧА. Дивіться, давайте ми закінчимо розгляд цього законопроекту.

Сміливі думки потрібно підтримувати і такі реорганізації… А вони надали свої пропозиції, вони є, що вони проти. Я не думаю, що ми сьогодні готові прийняти рішення, що рекомендувати Верховній Раді, але сьогодні ми приймаємо… У нас попередній розгляд і я би пропонувала його включити до порядку денного як сміливу думку і створити робочу групу, і попросити Михайла Михайловича, провести засідання, переговорити з Михайлом Миколайовичем, залучити пана Миколу як голову підкомітету, який опікується трудовими питаннями. Я підійду, щоб ми переговорили, яким чином ми будемо діяти щодо цього законопроекту.

Чи ми там доопрацьований, може, зробимо, чи може там ми підготуємося заздалегідь, до другого читання підготуємо табличку наших зауважень комітетських.

Таким чином пропозиція сьогодні внести до порядку денного цей законопроект і створити робочу групу під головуванням чи співголовуванням, як ви скажете, Михайла Михайловича і пана Миколи для розгляду цього… Михайла Михайловича, да, він у мене перший заступник і законопроект важкий, системний, пан Микола йому в допомогу. Я думаю, що ми тут маємо дійти згоди, що ми робимо далі з цим законопроектом.

Хто – за цю пропозицію щодо включення зазначеного законопроекту до порядку денного? Прошу голосувати.

Пан Вадим Струневич – за.

Дякую, шановні народні депутати! Я перепрошую у пана Чорного вибачення. Якщо ви з нами на зв'язку, будь ласка,  до слова.

ЧОРНИЙ Д.С.  Пані Галино, дуже вдячний, що побачили…   (Не чути)

Шановні колеги, я побачив, що є прийняте рішення щодо відхилення альтернативного законопроекту. Та я хочу сказати, що він більш слабенький, але ж хочу зауважити, що він навпаки, проаналізувавши головний законопроект, основний, та альтернативний, я хочу сказати, що альтернативний законопроект більш широко розкриває рівні можливості саме матері та батька. Тому що, якщо ми відкинемо навіть питання відпустки 14-денної, проти чого виступають роботодавці, то можна сказати, що в альтернативному законопроекті ми забезпечуємо батькам, які виховують дітей без матерів, такі самі права, як і матерям. Це що найголовніше – це рівні права матері та батька. На жаль, в основному законі цього немає.

Я прошу просто членів комітету більш уважніше роздивитись і альтернативний, і основний законопроекти. Тому що ці питання дуже важливі саме в питанні гендерної рівності по вихованню навіть тоді. Тому що в нас всі виступають активно за права жінок, а чомусь забувають про права чоловіків.

Тому прошу членів комітету переглянути своє рішення.

ГОЛОВУЮЧА. Скажіть, будь ласка, а можете ви сконцентрувати все ж таки, в чому конкретно ваш законопроект, ви вважаєте, дає відповідальне батьківство, підтримує? Не тільки там материнство, але й підтримує відповідальне батьківство. В чому конкретно різниця, яку ми не врахували?

ЧОРНИЙ Д.С.  Дивіться, по-перше, цей законопроект не є слабшим, він навпаки дуже широко… Я можу по статтям сказати.

_____________. …конкретно можна, чотири фрази і…

ГОЛОВУЮЧА. Давайте-давайте, прокоментуйте, пан…

_______________. Це надання неповного робочого часу для чоловіків, це заборона залучення цих чоловіків до надурочних робіт, нічних робіт, роботи у вихідні дні, заборона відмовляти у прийомі на роботу і знижувати їм заробітну плату, змінювати умови праці і надання путівок до санаторіїв та будинків відпочинку. Да, і надання матеріальної допомоги. Це відмінності, які потребують…

ГОЛОВУЮЧА. Пане Чорний, а ми можемо це врегулювати і розглянути, оці чотири розбіжності при розгляді цього законопроекту до другого читання? Я, наприклад, не буду підтримувати надання санаторно-курортного лікування. Я не розумію, що це таке, і чому батьки мають отримувати, навіть якщо вони одинаки.

Не дуже розумію, чому не можна батьків залучати в надурочні роботи. Я категорично проти. Я вважаю, що і жінок можна залучати в надурочні роботи. Крім того, чому не можна в нічній час. Ну, то есть норми у вас, які потребують взагалі…

Ну, то єсть їх потрібно ставити як знаки питання. Ми можемо все ж таки, ну, от на ваш погляд, розглянути перше, я вашу точку зору хочу почути, прийняти законопроект в першому читанні і при доопрацюванні на друге читання подискутувати щодо кожної з цих чотирьох норм.

ЧОРНИЙ Д.С. Дивіться, ми можемо це зробити, але це буде порушення регламенту.

ГОЛОВУЮЧА. Чого?

ЧОРНИЙ Д.С.  Так як при першому читанні ці питання не були… (Не чути) І ми не можемо… (Не чути)

 А що стосується цих питань, що ми проти того, щоб чоловікам надавати… (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Ну звісно, вони повністю рівними, відповідно до вашої конотації, бути не можуть, тому що чоловіки не народжують дитину. І я не бачила в європейських документах і в Конвенції МОП я не бачила захисту батьківства, бачила захист материнства. А от захисту рівних прав жінок і чоловіків в європейських конвенціях нема. Сьогодні Міжнародна організація праці робить наголос саме на материнстві. Під материнством вони розуміють не гендер, а розуміють годування і виношування дитини. І це функції відповідно які чоловіком виконані бути не можуть, вони природні. То єсть це гендерні такі різниці.

Тому щоб я вам рекомендувала як Комітет соціальної політики. Оці ваші пропозиції щодо рівності. Я пропонувала б все ж таки їх вносити не альтернативним законопроектом. Якщо ви вважаєте, що потрібна рівність, в тому числі чоловіків, давайте ми вам запропонуємо внести ваш законопроект не альтернативним, а основним. І оці речі чотири, про які ви сказали, ви можете внести і розглянути у Верховній Раді окремо. В тому числі оці речі вони потребують узгодження із СПО роботодавців, оскільки фінансувати оцю різницю, оці можливості, будуть роботодавці.

І ще як жінка хочу вам сказати застереження як чоловікові. Як тільки ви зробите отакі пільги для чоловіків, роботодавці скоротять вам пропозиції високооплачуваних посад, де чоловік може заробляти заробітну плату за сьогоднішніми мірками більше ніж жінка. Саме тому, що жінки вимагають все більше пільг, саме тому скорочується пропозиція від роботодавця робочих місць високооплачуваних. Тому що роботодавець весь час думає, він має для жінки весь час щось робити додатково, і для нього це коштує. Тому він жінкам дає заробітну плату в українських реаліях на 20 і аж до 30 відсотків різниці між тією чи іншою справою. І жінки борються за те, щоб ці пільги скасувати. Оці феміністки, які там… вони кажуть про те, що непотрібні нам пільги, ми будемо працювати на дорожніх роботах, шпали класти. Але будемо отримувати і хочемо отримувати так само як і чоловіки, і це не смішно. Ну, я просто…

Тому, шановні народні депутати, не будемо переглядати рішення. Пане Чорний, вибачаємося, але переглядати комітет, народні депутати до складу комітету входять, але раджу вам внести це окремо і  подискутувати окремо.

Дякую. Завжди раді вас бачити на засіданні комітету.

Переходимо до розгляду, повертаємося до пункту шостого нашого порядку денного. Розглядаємо питання щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо підвищення розмірів трудових пенсій внаслідок збільшення величини оцінки року страхового стажу… Це у нас черговий, я не знаю уже який законопроект – 3738, народний депутата Королевська.

Будь ласка, пан Остапенко.

ОСТАПЕНКО А. Д. За суттю даного законопроекту. Встановити величину оцінки одного року страхового стажу на рівні – 1,35, а також застосувати цей коефіцієнт при осучасненій пенсії. Встановити право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками – 60 років, жінками – 55 років за наявності страхового стажу не менше 15 років. Передбачити заборону на зміну умов призначення пенсії в частині підвищення пенсійного віку та збільшення страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком. Скасувати положення про те, що мінімальний розмір пенсії за віком оплачується лише після досягнення особою 65 років.

Є певні застереження. Пенсійний фонд і Міністерство фінансів не підтримують даний законопроект. Міністерство соціальної політики вважає, що проект потребує суттєвого доопрацювання.

МЕРТ надає ряд зауважень до даного законопроекту.

Пенсійний фонд України зазначив, що додаткові витрати за реалізацію даного законопроекту буде 188,2 мільярда гривень на рік.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Анатолій.

Яка пропозиція,  шановні народні депутати? Не включати?

______________.  Не включати!

ГОЛОВУЮЧА. Будемо голосувати?

Голосуємо пропозицію щодо невключення цього законопроекту до порядку денного сесії.

Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

Пан Струневич  Вадим. (Шум у залі)

Хто – проти? Хто утримався? Дякую.

Переходимо до сьомого питання нашого порядку денного щодо доцільності включення до порядку денного сесії проектів законів про внесення доповнення до статті  10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо конкретизації осіб, які мають належати до військовослужбовців (реєстраційний номер 3095) (автор – народний депутат Цимбалюк та інші).

Будь ласка,  пан Михайло Михайлович. І, якщо можна, прокоментувати альтернативний пані Королевської.

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Шановна Галино Миколаївно, шановні народні депутати, присутні! Насправді, цей законопроект народився з ініціативи ліквідаторів Чорнобильської трагедії декількох областей, а зокрема, це Чернігівська, Київська, Житомирська області.

Суть його полягає в тому, що особи, які були залучені до ліквідації наслідків аварії і стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних саме з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, вони були мобілізовані як бійці спец загонів, формувань цивільної оборони цих трьох областей. Вони виконували роботи в 30-кілометровій зоні найближчого радіоактивного забруднення. І вищезгадані загони спецзахисту, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії, не потрапили у вище перелічені  категорії. Альтернативним законопроектом пані Королевської доповнюються ці категорії громадян, про які вище було сказано, і їхні члени родин, тобто діти, які народжені від тих осіб, які були ліквідаторами.

Я вношу таку пропозицію, щоб все-таки підтримати нашу редакцію 3095 і рекомендувати Верховній Раді розглянути цей законопроект в сесійній залі.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Пан Олег Арсенюк як голова підкомітету.

АРСЕНЮК О.О. Доброго дня, шановні колеги, шановні присутні! Дійсно, це дуже хороша ініціатива, тому що питання цивільних, які знаходились там і приймали участь при ліквідації Чорнобильської катастрофи, дійсно зараз під великим питанням.

Хочу сказати про проект Михайла Михайловича Цимбалюка. Дійсно, тут я дивлюся є і висновки, що тут Міністерство фінансів повідомило, що законопроект не містить фінансових питань. Але все-таки хотів би спитати у Міністерства оборони, так як це стосується військовослужбовців, яке їхнє бачення, тому що вони не підтримують цей законопроект.

І тут я дивився, ще є застереження, що як цивільних прирівняти до військовослужбовців – суперечить вимогам статті 9 і статті 1 Закону України. Тож я як би підтримую цей законопроект, у нас була робоча зустріч, тоді ми з вами говорили і я сказав, що я підтримую таку ініціативу, дійсно це.

І ще хотів таке сказати, що, можливо, ми зможемо розширити трошки, тому що тут тільки Чернігівська, Київська і Житомирська область. Можливо тому, що в мене також на окрузі в Черкаській області, також цивільні, які приймали участь, вони також не являються, вони також не залучені в цьому.

ГОЛОВУЮЧА. Так і їх 520 осіб, залишилось, так?

АРСЕНЮК О.О. Так. Тобто тут потрібно… Це дійсно гарна ініціатива і так як немає ніяких фінансових, не містить фінансових питань – це ж висновок Міністерства фінансів.  

ГОЛОВУЮЧА. Але морально, такий емоційний…

АРСЕНЮК О.О. Давайте може Міністерство оборони, їхню позицію, чому вони заперечують, щоб не прирівнювати до військовослужбовців, і два слова Міністерству соціальної політики і  будемо приймати рішення.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, є міністр оборони з нами? Кашлюк Володимир, будь ласка, є ви з нами? Кашлюк Володимир. Мікрофон включіть, будь ласка. Кашлюк Володимир.

Міністерство соціальної політики, може, прокоментує свою позицію? Ковпашко Ірина, прокоментуєте нам?

КОВПАШКО І.В. Шановні учасники засідання! Я хочу поінформувати, що основна мета такого включення і змін до примітки до Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" полягає врешті-решт в тому, щоб поширити цю категорію на осіб, можливість обчислення розміру пенсій, виходячи з п'ятикратної мінімальної заробітної плати, як це передбачено статтею 59 закону чорнобильського.

Крім того, я хочу поінформувати, що всі ті люди, які приймали участь в ліквідації наслідків аварії Чорнобильський АЕС в складі підрозділів цивільної оборони, і які у зв'язку з тим визнані особами з інвалідністю, вони всі належать до категорії інвалід війни і користуються тими пільгами, які передбачені для інвалідів війни і в тому числі це і встановлення підвищення, і мінімальні пенсійні виплати.

В цій ситуації і з нашої точки зору, ми розуміємо, що це розширення кола осіб, які будуть претендувати на особливий порядок начислення чорнобильських пенсій. І ці пенсії у розумінні розмірів є вищими ніж ті, які передбачені для осіб з інвалідністю внаслідок війни.

 Ну і з точки зору рівності перед законом, дійсно, тут лише кілька областей зазначено. Ми не маємо можливості на сьогоднішній момент надати, перевірити чи спростувати таку кількість людей. Але загальна кількість тих, хто приймав участь у складі підрозділів цивільної оборони, є значно більшою.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Ірино.

Є Міністерство оборони з нами?

______________. Так.

ГОЛОВУЮЧА. Да, да, чуємо.

______________. Шановна Галина Миколаївна, шановні депутати України! Міноборони не підтримує законопроект. Які основні зауваження? 

Ці особи були працівниками комунальних підприємств, вони не підлягали мобілізації в тому розумінні, яке вам за законопроектом потрібно, тобто вони на військові збори спеціальні не призивались військовим комісаріатом. Можливо, хтось із цих працівників взагалі не перебував на військовому обліку на той момент з різних причин. Тому законодавство України не дає жодних підстав вважати, що ці особи призивалися на військову службу або виконували обов’язки військовозобов'язаних.

 Тому ми наполягаємо на тому, щоб … (Не чути) …працівників, які залучалися до ліквідації аварії на ЧАЕС, це можна зробити спеціальною нормою. Але статус військовослужбовця на цивільних працівників поширювати не можна.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Пане Володимире, хочу вас запитати, я просто про аналогії хочу. Дивіться, у нас в 2014 році добровольці пішли у складі… Їх ніхто не призивав, їх ніхто примусово не направляв до Чорнобиля, вони встали і пішли. Ми прийняли Закон 2045-1, відповідно до якого ми надаємо статус учасників бойових дій добровольцям, які не були мобілізовані, які не були… Ми просто визнали перед суспільством і надали шану людям, які нас захистили від навали.

Тепер давайте оці події порівняємо, що було в Чорнобилі. 1986 рік – аварія, ми піднімаємо всіх військових, надзвичайну ситуацію, міліцію, пожежників, цивільну оборону, ми піднімаємо цих людей і всіх туди. Ніхто нікому нічого не повідомляв: чи це мобілізація чи ні. Як на мене, то за суттю  це була мобілізація. Мобілізація військових, мабуть, що це не військових тільки ми мобілізували, хоча ми армію теж мобілізували. І ви знаєте, що відповідно до воєнної доктрини військові теж приймають участь, коли всередині країни щось там відбувається. Навіть є окрема правка в Конституції Америки, де навіть під час мирних заворушень, і в цьому році Америка ввела, коли у них були з южними африканцями оця заворушка, вони ввели армію для захисту Капітолію від мирних демонстрантів. Тобто Збройні Сили використовуються для того, щоб врегульовувати ситуацію всередині.

І от таким чином можна десь прийняти, що різні служби, вони виконують функцію щодо захисту держави від якоїсь навали, від надзвичайної ситуації, від там атомного вибуху електростанції.

І от тепер у нас залишилося цих людей 520. Хоча Пенсійний фонд каже, що їх там неможливо обрахувати, але я можу обрахувати дуже просто: їх було 86 тисяч за моїми… з усього СРСР. Їх було всього 86 тисяч з усього СРСР. Українська РСР відповідно, складова вона була, ми важили там 20-25, ну, 30 відсотків. Це було на території України – хай 50 відсотків. Це 43 тисячі осіб. Вони всі потрапили під радіологічне випромінювання, всі, вони всі мають якусь ступінь інвалідності, вони всі мають гематологічні захворювання. Вони пішли з життя зразу, я не знаю, думаю, що до половини, більше ніж 30 відсотків цих людей, вони просто поклали життя для того, щоб нас захистити від того, щоб ми жили. Вони залишаються, вони йдуть із життя раніше, це вже й наука доказала, і гематологічні ці захворювання.

Я чому розширено так вам кажу? Тому що я ціную звання військовослужбовця. Знаю, що Михайло Михайлович теж у нас відноситься до відповідних служб. Знаю, що всі хлопці у нас є військовими, мобілізуються. Але водночас я як народний депутат, я думаю, що мої колеги, вони хочуть віддати шану тим людям, які у 86-му нас захистили. Це не цивільне населення, яке нічого там не робило, а просто ми їх переселяли з Прип'яті там у якесь інше місце. Це не той, хто потрапив, так як наразі там декілька років тому у Франції потрапили, чи декілька років тому цивільне населення в Японії потрапило під опромінювання, бо там теж були аварії на атомних електростанціях.

Тому незалежно від того, що вони не проходять оцю службу, але вони виконали свій такий борг перед державою і мають від держави щось отримати. Тут мова не йде про гроші. Я думаю, що там Пенсійний фонд порахує. Міністерство фінансів написало, що це не потребує видатків державного бюджету. Мова йде про шану. І чи має бути це прирівняно до військовослужбового чи там, я не знаю, статусу якогось.

Але цим людям потрібно надати якийсь інший статус ніж чорнобильський. Бо чорнобильський статус, ми його, на мій погляд, ми  його паплюжили  оці  всі роки, розширяючи і звалюючи до кучі і тих, хто у 1986 був, і переселенців, і тих, хто в четверту зону там ввійшли, ми всіх туди повключали. Таких людей 1 мільйон 800, якщо я не помиляюсь, пане Олеже? 1 мільйон 800.

Але в першу чергу ми маємо казати не про 1 мільйон 800, ми маємо казати про оцих 86 тисяч, з яких 520 чи 1 тисяча залишилась, які були у 1986, яким нічого не повідомляли, яких просто взяли і повезли кудись. Мобілізували – да, це мобілізація була.

Тому у мене велике прохання до Міністерства оборони, я розумію, що ви бережете честь оцього звання. Може, ви подивитесь, якщо це не військовослужбовець, то, може, якийсь інший статус нам запропонуєте? Бо вони так само, як і зараз стоять на захисті життя українців. Якусь зробіть  рефлексію на оцей мій заклик. 

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Так, пане Володимире, будь ласка.

_______________. (Не чути)

 ГОЛОВУЮЧА. Гаразд, пане Володимире.

Ще пан Микола питання.

БАБЕНКО М.В. Я все-таки пропонував би переходити до голосування. А якщо ставиться питання – навіщо це, якщо немає пільг, то тоді виникає логічне запитання: а навіщо взагалі військовослужбовцям нагороди за мужність, за героїзм?  Це ж не питання пільг, це питання визнання людей. Визнання людей такими, що втратили своє здоров'я, життя і йшли свідомо на всі ці питання. І не тікали нікуди.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА.  Да, пане Олеже, будь ласка.

АРСЕНЮК О.О. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. На друге читання, да, тоді.

Таким чином, ми готові голосувати включення цього законопроекту до порядку денного і рекомендація Верховній Раді прийняти в першому читанні і провести цю дискусію, яку ми сьогодні ведемо з паном Володимиром, в сесійній залі, оскільки вона дуже актуальна для кожного народного депутата з морально-етичних міркувань. Не стільки з точки зору матеріальної, але і цю дискусію матеріальну ми теж маємо провести, але таку шану маємо зробити.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Пан Вадим Струневич.

СТРУНЕВИЧ В.О. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. (Шум у залі)

І альтернативний відхилити, бо там… От якраз отут пані Наталія Юріївна розширила… (Шум у залі)

Хто за відхилення альтернативного законопроекту?

Пан Вадим Струневич.

СТРУНЕВИЧ В.О. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. За.

Переходимо до розгляду законопроектів. У нас ще залишається 25 хвилин. Переходимо до розгляду законопроектів, з опрацювання яких комітет не є головним.

Проекти законів України: законопроект зміни до Бюджетного кодексу щодо забезпечення державних гарантій та соціальної підтримки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи (3123) (народний депутат Яценко Антон).

Я запитаю все ж таки, є пан Яценко Антон на зв'язку? Нема.

Пан Арсенюк Олег, голова підкомітету.

АРСЕНЮК О.О. Суть законопроекту, ми не є головними, це визначити фактичними  видатками державного бюджету видатки на соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Міністерство фінансів не підтримує законопроект. І Міністерство соціальної політики також не підтримує.

Прошу колег…

ГОЛОВУЮЧА. Підтримати рішення, да? Тобто не рекомендувати, рекомендувати бюджетному комітету, який є основним, не включати, відхилити цей законопроект, якщо він буде включений до порядку денного.

Хто – за цю пропозицію, прошу голосувати. Альтернативний також. Ми не головний, тому тут рішення не таке там важливе. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Вадим Струневич.

СТРУНЕВИЧ В.О. Я – за.

ГОЛОВУЮЧА. Хто – проти? Хто – утримався? Два.

Переходимо до розгляду наступного законопроекту. Пункт дев'ятий у нас – це проект Закону про надання захисту іноземцям та особам без громадянства (реєстраційний номер 3387) (Лубінець Дмитро).

Скажіть, будь ласка, є пан Дмитро на зв'язку? Нема.

Таким чином пан Остапенко у нас, він у нас заміщає.

ОСТАПЕНКО А.Д. (Не чути) … самі строки, які встановлені законом чи судом на строк дії карантину. Проектом закону для усунення прогалин законодавства та удосконалення норм кодексів України передбачається розширення переліку статей, які стосуються повноважень у процесуальні строки під час дії карантину, постанова Кабінету Міністрів.

В даному випадку там є застереження. Міністерство соціальної політики підтримує, але з певними зауваженнями. МЕРТ підтримує даний законопроект. Все.

ГОЛОВУЮЧА. Є коментарі?

ОСТАПЕНКО А.Д. Від Міністерства соціальної політики є там?

ГОЛОВУЮЧА. Пане Віталію, я б хотіла особисто вам задати питання щодо надання соціальних послуг іноземцям. Розмовляли ще недавно з представниками Ради Європи і вони кажуть, що ми єдина країна в Європі, яка надає соціальні послуги за рахунок державного бюджету України, в тому числі і "бебі-бокс", іноземним громадянкам і громадянам, що жодна країна Європи не вважає себе настільки багатою, щоб захищати іноземців і надавати іноземцям соціальні послуги. Іноземці, вони не є тими, хто платить…

______________. Але, дивіться, ми захищаємо іноземців, які на законних правах перебувають на території України, тобто мають посвідку на постійне проживання і так далі. Дійсно, на сьогоднішній день вони мають на рівні із громадянами України право на певні елементи соціального захисту.

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином їм не потрібно отримувати громадянство для того, щоб отримувати всі пільги, які є в Україні. Я не дуже розумію це, чесно. То есть я не розумію чому іноземці, які…

 (Загальна дискусія)

Тоді, да, так само, давайте іноземцями давати право бути обраними. Ми їх вже повключали скрізь, по наглядових радах… Ми уже іноземцям чогось там кланяємося і відносимося до них як до громадян. Ну вони точно не громадяни нашої країни. Ну, то есть я не розумію, чому ми маємо їм надавати соціальні послуги, якщо вони… Ми їх маємо, якщо вони там опинилися в складних життєвих обставинах, повернути назад до постійного місця проживання їхнього, там, де вони живуть, де вони сплачують податки. Якщо вони сплачують тут податки, то у них відповідно є система подвійного оподаткування і вони все-рівно повертаються до своєї країни.

Я не дуже розумію, чому ми маємо іноземців захищати? Чи ми такі потужні, багаті? Чи може українця, який перебуває в Австрії, їм купують соціальні послуги, якщо він там проживає і не має… Ну, то есть от…

В общем у мене тут питання. Я просто на рівні філософії не розумію, чому ми їхні права маємо захищати.

______________. (Не чути) …соціальних послуг, надає соціальні послуги, і фінансуються на сьогоднішній день, і передбачено це, із місцевих бюджетів. І шукачі притулку, які не є платниками податків у певній територіальній громаді, воно, звичайно, дискусійне. І в даному випадку, можливо, потрібно проводити аналіз законодавчо і уточнювати відповідні позиції.

ГОЛОВУЮЧА. Якщо громада якась там в якомусь селі хоче цього іноземного громадянина притулити і має для цього бюджет, і він приносить користь цій громаді, то відповідно громада для нього закупить соціальну послугу, я так розумію. Що там політичні сили будуть боротися між собою…

У мене пропозиція щодо цього законопроекту рекомендувати підтримати Міністерству соціальної політики, рекомендувати основному комітету прийняти його за основу із зауваженнями Комітету соціальної політики щодо дискусії неможливості надання соціальних послуг за рахунок місцевих громад (прошу просто це вказати) іноземним громадянам. Просто що ми робимо зауваження, що ми сьогодні не настільки потужні, щоб іще зобов'язувати місцеві громади їхнім бюджетом захищати громадян. Думаю, що тут щось ми порушуємо.

Нема він народних депутатів зауважень ще?

Тоді голосуємо з таким зауваженням: підтримати за основу, але з вилученням цієї норми, з рекомендацією.

Хто – за цю пропозицію, прошу голосувати. Дякую, шановні народні депутати.

У нас залишилося ще останнє питання. У нас є один з авторів цього законопроекту. Це законопроект по 10 пункту нашого порядку денного про внесення змін до Податкового кодексу України щодо упорядкування структури акцизного податку (реєстраційний номер 3704) (народні депутати Богданець Андрій і наш Гривко Сергій), і альтернативний до нього пана Тарути із сотоварищами.

Будь ласка, пан Сергій. Пана Богданця нема? Нема. Тоді пан Сергій.

ГРИВКО С.Д. Шановні колеги, прошу до вашої уваги законопроект 3704 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо упорядкування структури акцизного податку. Наш комітет не є головним з цього приводу, але в той же час цим законопроектом… Головне завдання цього законопроекту – це встановлення сприятливих умов для розмитнення автомобілів на іноземній реєстрації та для ввезення у 2020 році на митну територію України транспортних засобів особам з інвалідністю, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, учасникам бойових дій та інвалідам війни з числа учасників Антитерористичної операції та заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України.

Відповідно норми цього законопроекту стосуються дуже багатьох напрямків, і вони дадуть, скажемо так, зменшать соціальну напругу з власників автомобілів на іноземній реєстрації, і дадуть можливість розвиватися інфраструктурному сектору нашої України.

Тому прошу підтримати та рекомендувати прийняти за основу головному комітету зазначений законопроект.

ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, ще є питання?

У мене є одне питання. А чому ви не збалансували надання такої пільги з транспортними пільгами? Якщо хтось хто отримує сьогодні пожиттєві транспортні пільги, він отримує автотранспортний засіб без сплати акцизу. Таким чином він не сплачує податок до бюджету, але залишається з боку держави, держава залишається винним йому по наданню транспортних пільг. Чи не потрібно було в цьому законопроекті, якщо надається якась знижка по акцизу, то в цьому випадку скасовувати транспортні пільги?

Я хочу зауважити народним депутатам, що до нашого комітету збільшилася кількість звернень транспортних компаній, асоціацій транспортних компаній, а також місцевої влади щодо того, що не врегульована ситуація із транспортними пільгами. Вона не адресна, люди переважно її не отримують, хоча відповідно до статусу і мають право на отримання. І тут знову ж таки у нас відбувається контраверсія між інтересами місцевої влади і тим, що диктує центральна влада.

Центральна влада примушує місцевих надавати пільги, які не обраховуються в розмірах, які незрозумілі, валідатори не стоять по всій країні. І оці пільгові категорія їм допомога не монетизується, вона за обрахунками ще уряду Гройсмана сягає більше ніж 20 мільярдів гривень на рік – це щонайменше, 20 мільярдів.

Бюджет не має можливості такі пільги надавати, їх переклали на місцеві органи влади, вони теж не мають такої можливості. І у нас перекидання відбувається. До нас звертаються громади і що з цим робити поки що рішення немає.

Оцим законопроектом можна було б хоча б частково власникам автотранспортних засобів, які не платять акцизи, збалансувати їх на оце і тоді Міністерство фінансів може більш лояльно ставилося б до такого законопроекту. Чому ви це не зробили? Просто як до авторів.

ГРИВКО С.Д. Відповідно цей законопроект буде ще доопрацьований до другого читання, тому що в ньому головне завдання – дати можливість людям скажімо розвивати нашу економіку. Чому розвивати економіку? Тому що транспортний засіб зараз існує як інструмент заробітку і тому подібне.

І відповідно всі ті категорії, які ви зазначили, вони хочуть заробляти, відповідно громади хочуть розвиватись, тому їм і потрібні транспортні засоби відповідного напрямку, які перекривають проблеми інфраструктури. Аналогічно, так же само, всі тік категорії,  які зазначені в законопроекті, теж хочуть…

ГОЛОВУЮЧА. Лізинг є для цього, є здешевлення лізингу, коли кредити, а лізинг відноситься до однієї з операцій, відповідно до яких  транспортні засоби…

ОСТАПЕНКО А.Д. Я як голова підкомітету з прав ветеранів, зараз у нас буде робоча нарада якраз з громадським об'єднанням ветеранів і з Міністерством ветеранів. І ми якраз дискутуємо на темі: якщо людина отримує пільгу на ввезення транспортного засобу, то вона добровільно повинна відмовитись від пільги безкоштовного проїзду на той період, поки   вона використовує даний транспортний засіб. Це, я думаю, буде доречно і з надання пільги особам, які на це має право і доречно якраз до держави не буде подвійного навантаження на неї.

Тому що надання безкоштовного ввозу або пільгового ввозу – це також лягає на державний бюджет таким тягарем дуже великим. Адміністрування і тих коштів, які як би не надаються, заробітна плата прикордонникам, митникам, утримування постів на прикордонних цих територіях. Також це, я знаю, вноситься в законопроект по чорнобильцям, щоб їм надавати пільги такі.

Я думаю, що треба доопрацювати даний законопроект (один і другий, який там є альтернативним) і тоді його ще раз розглянути. Я вважаю, що об'єднати ці законопроекти, які у нас зараз виносяться до зали або хочуть виноситися до зали як в податковому напрямку, так і в статусах ветеранів різних рівнів. Тому прошу...

______________.  (Не чути)  Але взагалі бажано відходити від будь-яких пільг. Тому що пільги – це шлях в нікуди. Адресна допомога – да, фінансова, і все.

(Загальна дискусія)

ОСТАПЕНКО А.Д. Я ще хочу добавити. Якщо особа, яка має право… коли розглянемо ми і буде мати право на пільгове ввезення і буде займатися підприємницькою діяльністю, то тут взагалі питання надавання якихось пільг їй на безкоштовний проїзд взагалі не повинно розглядатися. (Шум у залі) Ця людина буде займатися підприємницькою діяльністю. У неї на меті здобуття прибутку. Тут все вже цим сказано.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧА. Ми не головний, але ми ж будемо потім голосувати. Пану Сергію потрібно зрозуміти, що в залі буде.

ГРИВКО С.Д. У будь-якому випадку головний комітет буде доопрацьовувати цей законопроект. І я прошу підтримати та рекомендувати прийняти за основу. А там вже на виході, я думаю, що думки всіх депутатів будуть враховані.

ГОЛОВУЮЧА.  Таким чином, є прохання рекомендувати Верховній Раді, головному комітету, щоб він рекомендував прийняти за основу. І є пропозиція  доопрацювати з урахуванням того, що надання пільг по акцизу має компенсуватися зняттям  пільг по наданню транспортних послуг.

ОСТАПЕНКО А.Д. Не зняттям, а відмовою особи, яка претендує на отримання пільги…

ГОЛОВУЮЧА. Від пільги транспортної. То єсть ти не платиш  державі, держава не сплачує тобі. Якщо ти хочеш пільгу там…

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧА.  В цьому законопроекті нема…

Да, Володимир Миколайович.

_______________.  Шановні народні депутати, ці дві речі не пов'язані – звільнення від акцизу і надання пільг не пов’язані.

ГОЛОВУЮЧА. Як це не пов'язано?

_______________. Дуже просто. Якщо людина завезла автомобіль …(Не чути) і їде в машині, то вона не їде в автобусі чи в громадському транспорті, і нема подвійної їм пільги. А якщо машина поламалася…

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином що, на доопрацювання, да? Голосуємо на доопрацювання.

Хто за те, щоб рекомендувати на доопрацювання. Голосуємо.

Хто – за? Вадим Струневич.

СТРУНЕВИЧ В. О. Голосую – за.

ГОЛОВУЮЧА. Хто – проти? Хто – утримався? Гаразд. Рішення прийняли.

Пане Сергію, ми з задоволенням… Я не згодна… (Загальна дискусія)