Веде засідання голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, у нас є кворум, починаємо засідання комітету. У мене прохання проголосувати за порядок денний, який у вас.

Хто – за? Одноголосно. Дякую.

Йдемо по першому і по другому питанню. У мене прохання розпочати засідання, у нас є народний депутат пан Лаба, який… (Не чути) по розгляду. І є прохання пані Королевської її питання шосте розглянути, коли вона підійде. У мене пропозиція відпустити пана Лабу, бо в нього там свої засідання комітетів, і потім перейти до першого, другого, третього. Не буде заперечень?

Будь ласка, тоді розглядаємо питання спочатку 27-е. Ні, не 27-е, 23-є, перепрошую. Проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України, Закону України "Про гуманітарну допомогу" (а ви пам’ятаєте, що Закон про гуманітарну допомогу відноситься до відання нашого комітету) щодо звільнення від сплати митних платежів транспортних засобів спеціального і спеціалізованого призначення, які надійшли у якості гуманітарної допомоги для забезпечення соціально-економічних потреб територіальних громад в Україні (реєстраційний номер 2475).

Будь ласка, пан Лаба.

ЛАБА М.М. Доброго дня. Дякую, пані Галино.

Шановні присутні колеги, присутні, хотів би ознайомити вас із потребою… В принципі, тут підписались декілька десятків народних депутатів під законопроектом, який ми пропонуємо, 2475, розглянути. І є розуміння в плані ввезення транспортних засобів з-за кордону партнерам-громадам, громади, які мають, це більш, скажімо так, прикордонні громади, співпрацю з громадами європейських країн. І це дозволить… суть закону - не сплачувати при ввезенні на митну територію України мито ввізне для даних транспортних автомобілів комунального підпорядкування. Скажімо, що це транспортні засоби "швидкої", пожежної частини, може бути ще спецтехніка, яка описана.

Ми пропонуємо внести в частину першу статті 282 після пункту 20 доповнити новим пунктом 21 такого змісту: "Транспортні засоби спеціального та спеціалізованого призначення, які передаються органам місцевого самоврядування, сільським, селищним, міським радам в якості гуманітарної допомоги для забезпечення соціально-економічних потреб територіальних громад в Україні  та класифікуються за такими товарними позиціями, підкатегоріями УКТЗЕД 8701-8705: тільки для спеціалізованих санітарних автомобілів, екстреної медичної допомоги, тракторів, цистерн, ритуальних автомобілів, автомобілів для аварійного ремонту, пожежних автомобілів, вишок, борових автомобілів, автомобілів для транспортування сміття та інших відходів, автомобілів прибиральних, асенізаційних автомобілів – за умови їх використання за цільовим призначенням та невідчуження за будь-якими цивільно-правовими угодами, окрім безоплатної передачі іншій сільській, селищній, міській раді".

Пропонується також після підтримання його в першому читанні внести ще також, нами будуть внесені правки: без права продажу на 10 років. І ще також добавити речення, що це дозволяється робити громадам, якщо будуть внесені поправки відповідні до Конституції відносно визначення саме громад. Також, що дія закону, ми можемо як експеримент зробити дію його на два роки, побачити ефективність.

Ми відповідні запити зробили і до Міністерства фінансів щодо кількості ввезених транспортних засобів на територію України. Скажімо так, знаємо ситуацію, що коли потребували і Луганська, і Донецька області, були механізми, що автомобілі важко було завезти, і ви знаєте, що вони якось попадали на передову на "євробляхах". Скажімо, історія не така і хороша, а ми розуміємо, що у часі перетворення, завершення процесів децентралізації, власне, громадам на початковій своїй стадії розвитку такі автомобілі будуть в нагоді і вони здешевлять, скажемо, рівень інвестицій від держави  у місцеві комунальні підприємства, тобто забезпечать їх елементарною технікою для здійснення своїх функціональних зобов'язань перед громадою. Воно трошки підсилить тут місцеві ОТГ, і держава трошки, скажімо, зможе застосувати ресурси для інших цілей розвитку наших громад.

Тому така пропозиція. Прошу підтримати. В принципі, закон дійсно чекають у залі Верховної Ради, і ми надіємося, що найближчим часом.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Чи є питання? Міністерство соціальної політики підтримує цей законопроект. І, дійсно, ми стикалися на практиці багато разів, коли потрібно приймати саме таке рішення щодо розмитнення. (Шум у залі)

 Про розмитнення...  Я  ще раз перерахую. Це спеціалізовані санітарні автомобілі екстреної медичної допомоги, трактори, цистерни, ритуальні автомобілі, автомобілі для аварійного ремонту, пожежні автомобілі, вишки бурові на автомобілі, автомобілі для транспортування сміття та відходів, автомобільні прибиральні, асенізаційні автомобілі.

_______________. Ми не головні?

ГОЛОВУЮЧА. Це виключний перелік. Ми не головні, але все, що стосується гуманітарної допомоги, то наше. Наша частина – не мито, наша частина – гуманітарна допомога.

(Шум у залі)

_______________. Хочу зазначити на розгляд комітету як людина, яка обіймала найвищу посаду в місцевому самоврядуванні,  дивіться, що у нас зараз відбувається з комунальними підприємствами в місцевому самоврядуванні і взагалі з комунальними послугами. Переважна більшість послуг місцевим самоврядуванням придбається у приватних осіб і у приватних структур. На комунальних підприємствах є величезна корупція. Виникає питання: чому сьогодні ми маємо надавати можливість комунальним підприємствам завозити, по суті, там мусоровозки без ПДВ...

ГОЛОВУЮЧА. Ні, ні, ні, бо гуманітарна допомога – це означає, що має бути структура: ЮНІСЕФ там чи Червоний Хрест…

_______________. Тобто це виключно гуманітарна допомога?

ГОЛОВУЮЧА. Тільки гуманітарна допомога. (Шум у залі)

ЛАБА М.М.   Так-так, я якраз акцентує, що на баланс місцевої ради.

(Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧА. Ні, ні, ні, тільки гуманітарна...

ЛАБА М.М. Щоб не було спекуляції, що це якесь штучно утворене комунальне підприємство, завтра його немає, ми зате прив'язку робимо до місцевого самоврядування, до громад, щоб це було… і без права відчуження, на 10 років щоб воно було цільового призначення і не було маніпуляцій.

ГОЛОВУЮЧА. Пан Олександр, потім…

_______________. А оці зміни в Митний кодекс, вони теж тільки гуманітарної допомоги стосуються?

ЛАБА М.М. Так, тільки гуманітарної.

_______________. Тільки гуманітарної. Тобто це не ставка мита загальна?

ЛАБА М.М. Ні.

_______________. Бо в нас, власне, таке ж зауваження було.

(Загальна дискусія)

_______________. В зауваженнях митної служби зазначено, що ця норма вже існує в Митному кодексі.

ЛАБА М.М. На даний момент при ввезенні транспортного засобу тут сплачується як би при…

_______________. …вони кажуть, вони зазначають, що не треба вносити, бо вже в Митному кодексі зазначено, що…

ЛАБА М.М. Але немає місцевого самоврядування отримувача. Є червоні хрести, є ще якісь спеціалізовані пожежні організації, розумієте, і тут от ситуація саме з місцевим самоврядуванням.

ГОЛОВУЮЧА. Я думаю, що його можна благословляти на перше читання, а далі на друге читання хай вони там з митною службою розбираються.

 (Шум у залі)

_______________. Пропоную рекомендувати профільному комітету рекомендувати винести його в зал на перше читання і взяти за основу, і тоді…

ЛАБА М.М.  Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Одноголосно.    

ЛАБА М.М. Гарно вам дякую, колеги.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую вам за підготовку законопроекту потрібного.

Переходимо до розгляду першого законопроекту, це попередній розгляд законопроектів. Доповідає Міністерство соціальної політики України: щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до статті 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (реєстраційний номер 2814). Будь ласка, пані Наталія.

НЕНЮЧЕНКО Н.В. Доброго дня.

ГОЛОВУЮЧА. Ненюченко, заступник міністра.

НЕНЮЧЕНКО Н.В. Згідно з висновками антикорупційної експертизи Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", прийнятого Верховною Радою 19 жовтня 2000 року за  номером 2050, зазначений закон містить положення, що приводить або може призводити до вчинення корупційних правопорушень, а саме нечіткість встановлення адміністративної процедури прийняття управлінських рішень. Так, в частині другій статті закону передбачено  невичерпний перелік  доходів, які підлягають компенсації, існує позиція "інші".

З метою усунення корупціогенного фактору розроблено проект Закону України про внесення змін до статті 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів в зв'язку з порушенням строків  їх виплати", яким пропонується встановити   вичерпний перелік грошових доходів громадян, за порушення строків яких нараховується компенсація.

Реалізація акту не потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів. Просимо підтримати проект акту.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Є у народних депутатів питання щодо цього законопроекту? Крім народних депутатів? Володимир Макарович, будь ласка.

МАТВІЙЧУК В.М. Є таке запитання. Якщо вилучається "інші надходження громадян", то  що тоді буде із сумами виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове    державне соціальне страхування, та суми відшкодування шкоди, заподіяної працівнику (каліцтво або інші ушкодження), а також суми, що виплачуються    особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника? У вашому переліку таких виплат немає, вони не разові. (Не чути)

 ГОЛОВУЮЧА. А соціальні виплати, ви вважаєте, що ця категорія не розповсюджується на те, що ви назвали? Отут є соціальні виплати.

МАТВІЙЧУК В.М. Це не соціальна виплата.

ГОЛОВУЮЧА. А що це?

МАТВІЙЧУК В.М. Це відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю.

НЕНЮЧЕНКО Н.В. Але  цей вид відноситься до соціальних виплат.

ГОЛОВУЮЧА. Це сто відсотків соціальні виплати, бо у нас соціальні виплати не завжди компенсація, але це соціальна ви плата.

Я зараз не готова, готові  ви надати посилання на законодавство, де визначено, що таке соціальні виплати?

Так, пані Олено.

_______________. Пані  Наталія, а скажіть, будь ласка, до основного законопроекту…це не питання, а …(Не чути), там написано, що… (Не чути) 

Є рішення Конституційного Суду від 2013 року, де зазначено, що це нарахування, воно зміщує акценти, тобто… (Не чути)

  Тобто ми б запропонували вам розглянути, можливо, до другого читання, коли буде… (Не чути) коли буде доопрацьовуватися, щоб замінити нараховані на суми, які належать громадянам, щоб було зразу відповідно до рішення Конституційного Суду.

ГОЛОВУЮЧА. Власність, де вона починається, що якщо нараховані, це ще невідомо, чи вони…

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Це можливо якось змінити під час підготовки до другого читання чи зараз?

_______________. Галина Миколаївна, це попередній розгляд. Ми можемо просто рекомендувати.

ГОЛОВУЮЧА. Воно начебто попередній розгляд, але ми маємо вирішувати: включати його до порядку денного, приймати його за основу чи ні. Я не думаю, що він тут такий великий, для того щоб його тут розглядати декілька разів. Я думаю, що просто…  у нас шлях наступний: або ми там його доопрацьовуємо, ну, тут не така вже вона… доопрацювання, і затримуємо по термінах, тобто вносимо терміни ще там місяць, два, три, і таким чином відтерміновуємо, щоб там люди…

_______________. …можна в редакції комітету направити. Можемо?

ГОЛОВУЮЧА. Технічно, да?

_______________. Технічно.

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, рекомендуємо включити… Тобто в мене пропозиція включити його до порядку денного, рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу. (Шум у залі)

 Поки воно в першому читанні не прийнято, ми не можемо. Як тільки воно буде… (Шум у залі)

_______________. Під час доповіді Галина Миколаївна може просто запропонувати за основу з урахуванням… (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧА. Да, те, що пані Олена… (Загальна дискусія)

Давайте, от ми тільки що порадились із фахівцем, який веде цей законопроект: соціальних виплат законодавство наше не тримає, але практика така, що все, про що ви перерахували, воно включається в соціальні виплати. Водночас визначати перелік соціальних виплат – це означає звужувати собі можливість по державних програмах робити якісь виплати, які ми не включили. А навіщо тоді включати? Якщо він відкритий, список, то він відкритий, а якщо він… там може бути… Ні, пане Володимир,  там може бути системоутворююча якась ознака, наприклад,  що ці виплати здійснюються за рахунок державних програм, чи за рахунок там державного бюджету…

_______________. Фонду соціального страхування.

ГОЛОВУЮЧА. Щось отаке. Тобто поки що такого формулювання немає, водночас ми можемо зауважити, що потребує напрацювання термін "соціальні виплати", щоб ви були спокійні, що ми все це включимо.

_______________. В другому читанні включити це як правки.

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Таким чином, включаємо до порядку денного, рекомендуємо Верховній Раді прийняти за основу з врахуванням, в тому числі техніко-юридичних правок і тих зауважень, які прозвучали сьогодні.

Хто за цю пропозицію? Одноголосно.

Переходимо до другого питання. Щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективності використання коштів соціального страхування (реєстраційний номер 2743, народний депутат  Третьякова) та альтернативний до нього 2743-1 (народний депутат Королевська).

Зразу скажу, що ці законопроекти і альтернативний відрізняються тим, що автор першого законопроекту, основного, прирівнюють кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування до грошей державного бюджету і пропонують, щоб вони розглядалися в контексті тих доходів і витрат, які приймає Верховна Рада відповідно під час розгляду державного бюджету. Водночас альтернативний законопроект зазначає, що такі кошти не прирівнюються до коштів державного бюджету. Основний,  2743, вносить зміни, якими передбачається, що зарахування коштів, що надходять від сплати єдиного соціального внеску, зараховуються до державного бюджету, і надає, крім того, повноваження Рахунковій палаті, як і до всіх грошей, які є грошами державного бюджету, застосовувати фінансовий аудит і аудит ефективності використання коштів таких фондів. І це основне. Ми нарешті поставимо під контроль кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Крім того, народні депутати під час планування державного бюджету будуть бачити дефіцит Пенсійного фонду, будуть бачити дохідну і витратну частину фондів соціального страхування, фондів безробіття і інших.

Будь ласка. Ви там скажіть між собою, хто перший, бо ви одночасно підняли.

БІЛЕНЬКИЙ С.Л. СПО роботодавців, Сергій Біленький, заступник голови.

Шановна Галина Миколаївна, члени комітету, запрошені! СПО роботодавців підтримує 2743 в частині необхідності додаткового дієвого контролю. Чи буде це Рахункова палата, чи будь-який інший орган, ми готові підтримати повністю. Чим більший і ефективніший буде контроль, тим краще в цьому випадку. Але не підтримуємо в частині зарахування цих коштів до складу державного бюджету України, тому що, на наш погляд, вони мають носити виключно цільовий характер. Ми маємо певні застереження щодо того, що вони будуть збережені і ефективно витрачені через державний бюджет.

Таким чином, підтримуємо в частині контролю, не підтримуємо в частині зарахування до державного бюджету.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка.

_______________. Шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати! Співпадає позиція, категорично підтримується позиція стосовно аудиту і контролю ефективності використання цих коштів Рахунковою палатою.

Більше того, на нашу думку, абсолютно немає перепонів відповідно до 98 Конституції України, щоб Рахункова палата займалася цими питаннями. І так само не підтримується включення до складу державного бюджету, адже мова йде не про те, щоб оцінювати кошти державного бюджету, а саме про включення до складу, оскільки, по-перше, це не дасть змоги переносити залишки невикористаних коштів, що на сьогоднішній день не лише робиться, але й спеціально планується, Враховуючи  динаміку надходження ЄСВ, вона є більш повільна в зимові місяці і більш інтенсивна в літні місяці, і тут можуть бути проблеми від цього.

І друга суттєва проблема – це те, що на сьогоднішній день, я думаю, пані Ковпашко це підтвердить, у дефіциті Пенсійного фонду власного дефіциту лише порядка 23 мільярдів, можливо, навіть і менше. А решта – це дефіцит, який утворюється коштами, які б мали напряму фінансуватися із державного бюджету, де Пенсійний фонд, власне, виступає лише оператором. І тому мова тут йде про те, що загальний дефіцит системи соціального страхування є набагато менший, і якби от ця частина коштів, які мають бути державними і фінансуватися з державного бюджету, так і фінансувалося, не було б питань для обговорення.

Ну і, безумовно, оскільки кошти державного бюджету формуються податками і витрачаються відповідно до розподілу, кожен рік буде виникати питання, а скільки коштів витрачати на соціальне страхування. Ну, а ви як людина, яка дуже добре знайома із  системою страхування взагалі, розумієте, що якщо кожен рік Верховна Рада буде ці видатки планувати, гарантій того, що вони будуть фінансуватися в належному обсязі, їх не існує.

ГОЛОВУЮЧА. Пані Олена, потім пан Володимир Макарович, а потім я застереження щодо статті 10 Конвенції 35. Я прочитала ваш лист, пан Олександр, і подивилася на 10 статтю. Я вам дам потім свою…

Пані Олена, будь ласка.

СТЕПАНЕНКО О.А. Шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати, я хочу довести до вас позицію Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

У листі від 10… (Не чути)… Але я хочу зазначити, що… (Не чути) що Уповноваженим…(Не чути) законопроекту не підтримується. Уповноважений вважає, що запропоновані в проектах нововведення не відповідають саме розумінню…(Не чути) законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не відповідають саме страховим принципам, які… (Не чути)

 Крім того, потрібно звернути вашу увагу, що  кошти, які надходять до державного бюджету… (Не чути), є коштами – податками. А кошти соціального страхування – це кошти спеціальні, які потім повертаються з державного бюджету громадянам, які мають на них право, відповідно до 46 статті Конституції, згідно з якою наші громадяни мають право на соціальний захист, і це право гарантується Конституцією, саме загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Олена.

Я ще ніколи не чула від вас такого плутаного пояснення. Зазвичай ви дуже чітко кажете, чому і... Ну, тому що, як це може не відповідати там принципом загальнодержавного обов'язкового страхування, як це страхування не... і кореляція...?

СТЕПАНЕНКО О.А. Тоді я  вам скажу вже ... (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Давайте.

СТЕПАНЕНКО О.А. Ми так все прекрасно розуміємо, тобто якщо ми сплачуємо в бюджет податки, то не може податок повертатися громадянину на якісь цільові страхові випадки. Для цього створена в системі і діє система загальнообов'язкового державного соціального страхування. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Але кошти перераховуються в казначейство. Кошти...

СТЕПАНЕНКО О.А. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Ні, це важливо.

СТЕПАНЕНКО О.А. Це вже форма, Галина Миколаївна, це вже форма... (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд.

СТЕПАНЕНКО О.А. Ми про зміст.  А якщо це  зміст, то позиція Уповноваженого – вона не підтримує і вважає, що це не буде відповідати ... (Не чути) соціального страхування.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Олена.

Будь ласка,  Володимир Макарович.

МАТВІЙЧУК В.М.  Шановна Галина Миколаївна, я прошу звернути увагу на те, що Законом про Рахункову палату  передбачено, що Рахункова палата здійснює аудит використання цих коштів. Перше.

ГОЛОВУЮЧА. Але за чий орган - Рахункова палата?

МАТВІЙЧУК В.М. Верховної Ради.

ГОЛОВУЮЧА. Верховної Ради. А як  здійснюється контроль, за чиєю ініціацією, відповідно до 6 статті...

МАТВІЙЧУК В.М. Рахункова палата здійснює аудит як бюджетних коштів державного бюджету, так і ... (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Ні, вона здійснює їх за процедурою, яка розписана Законом про Рахункову палату. І сьогодні без того, щоб виконавчий орган фондів соціального страхування не попросив Рахункову палату це зробити, провести такий контроль не уявляється за можливе. І саме тому ми  робили це постановою Верховної Ради вже в цьому скликанні. І жодного разу Рахункова палата цього не робила.

МАТВІЙЧУК В.М. Шановна Галина Миколаївна, Рахункова палата здійснює аудит тих державних  послуг, які  їй належать, без постанов Верховної Ради.

ГОЛОВУЮЧА.  Я думаю, ви неуважно читали.        

МАТВІЙЧУК В.М. Верховна Рада може тільки звернути увагу на якесь окреме питання, на яке треба… А взагалі Рахункова палата це здійснює.

Наступне. Хочу вам ще раз довести до відома, що бюджети фондів соціального страхування, які є на сьогодні, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Система прозора, зрозуміла і так далі.  Рахунки цих фондів відкриті в казначействі.

Наступне.  Головне науково-експертне управління Верховної Ради зробило висновок.

ГОЛОВУЮЧА. Теж достатньо чудний.

МАТВІЙЧУК В.М. Теж достатньо обґрунтований, я згодний з вами, що необхідно законопроект відхилити, оскільки всі норми, які там передбачені, врегульовані законодавством, а включати ці кошти в доходи державного бюджету, вибачте, будь ласка,  це погано.

ГОЛОВУЮЧА.  Дивіться, я тепер хочу пояснити нашу позицію, народних депутатів, які готували цей законопроект.

Вся наша дискусія, вона  розгортається навколо слова "включаються"

і "склад державного бюджету". Хочу довести до вашого відома, пане Володимир Макарович, хоч ви і працювали в Міністерстві фінансів, державні бюджети європейських країн, керування до якого ми здійснюємо відповідно до нашої Конституції, вміщають не тільки  кошти податків, пані Олено, але і всіх публічних фінансів.

У 2015 році…

СТЕПАНЕНКО О.А. У нас нема такого визначення у законодавстві – публічні фінанси.

ГОЛОВУЮЧА.  Є. От уявляєте, є.

СТЕПАНЕНКО О.А. Публічні кошти.

ГОЛОВУЮЧА. . Да, публічні кошти. Дякую. Дякую за поправку. Всіх публічних коштів.

Публічні кошти визначені законом 2015 року, підписаного Президентом Порошенком. І цей законопроект саме і був спрямований на те, щоб всі кошти публічні обраховувалися і  приймалися  під час планування державного бюджету у тому числі і кошти державних підприємств. І прибуток від державних підприємств має міститися, і народні депутати мають затверджувати попередні плани щодо прибутку будь-яких державних підприємств. І це європейська практика, на що неодноразово вказували всі органи, в тому числі і Світовий банк, в Україні. Те, що досі Мінфін цього не зробив, це те, що Мінфін разом і з вашим керуванням не зміг зробити, не знаю, з яких причин і з яких підстав.

Щодо дієслова "включаються". Абсолютно правильне зауваження написав пан Шубін від СПО профспілок, посилаючись на 10 статтю Конвенції 35, яку ми ратифікували. І безпосередньо ця конвенція, до речі, яка каже про те, що фонди соціального страхування можуть керуватися виключно державою, так от, вона каже: управління фінансове страхових інститутів та державних страхових фондів має здійснюватися окремо від управління державними коштами. І от тепер: "здійснення управління цими коштами" і "включення до складу державного бюджету" не є тотожними словосполученнями. Якщо щодо слова "включення до державного бюджету" у нас йде мова про те, що його включають і управляють потім якісь інші органи, ніж якогось інституту, типу страхового, тому що 10 стаття про це чітко каже. І я прошу всіх, хто не читав цю статтю, почитати. Дякую, пане Шубін, за те, що ви нагадали про цю конвенцію. Да, дякую, супер.

Тому, якщо вся дискусія навколо "включається" і потрібно уточнення, що вони включаються до складу, затверджуються Верховною Радою, а саме Верховна Рада має кінцево затверджувати ставку страхування відповідно до тих принципів, про які нам нагадала пані Олена, що принципи діяльності фондів соціального страхування, безробіття і Пенсійного мають здійснюватися на засадах страхових. Це означає, що фонди мають давати ставку страхування наперед, а народні депутати мають це знати.

А сьогодні уряд приховує, під час затвердження державного бюджету приховує ці фонди, але пише розмір дотації, навіть і ті 23 мільярди, при цьому 23 мільярди виникло як дефіцит, лише тому, що пан Рева змінив 1,35 на 1 і знизив коефіцієнт заміщення. Якщо ми залишили б його на тлі виконання 40 відсотків коефіцієнта заміщення, то в нас дефіцит був би не 23 мільярди, а він би був 100 з чимось мільярдів. Давайте ми чесно будемо один з одним розмовляти.

Тому дискусія навколо дієслова. Якщо дієслово неправильно включено, давайте його поправимо на друге читання з усіма, в тому числі з паном Теплюком. Я поговорю з ним, бо те, що він пише, в нього висновок такий: цього не можна робити, тому що діюче законодавство, яке діє, цього не дозволяє. Але ми те, чим не дозволяє, ми це змінюємо. Тому казуїстику давайте залишати за цими скобками, давайте робити систему, яка була б прозорою для кожної застрахованої особи і для кожного страхувальника. Тому навколо дієслова з цими зауваженнями "включається" у нас буде дискусія на друге читання.

Щодо контролю, то це має бути частиною державного бюджету. Рахункова палата має здійснювати контроль не за проханням виконавчої… як у вас там вони називаються, оці…

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Ні, почитайте Закон "Про Рахункову палату". От не сперечайтесь, подивіться закон. Я прошу, Юля, знайдіть, покажіть, будь ласка, пану… Дивіться, це ви б мали подивитися попередньо. Якщо ви не подивилися і не знаєте, то не треба це казати. Тому що постанову Верховної Ради ми приймали, пан Арістов приймав. І тут в авторах другий пан Арістов Юрій Юрійович, який цю Постанову щодо контролю за фондами соціального страхування якраз і приймав. Тому спочатку з'ясуйте, потім сперечайтесь.

Да, пане Олександр.

_______________. А от дивіться, а по процедурі тоді. Державний бюджет змінюється шляхом голосування закону.

ГОЛОВУЮЧА. Так.

_______________. Бюджети фондів змінюються Кабміном за погодженням з комітетом.

ГОЛОВУЮЧА. А ми не хочемо, щоб це був Кабмін і не було ручного управління. Ми хочемо, щоб фонди наприкінці попереднього року чи влітку обрахували, зробили актуальні розрахунки і сказали: пенсійне страхування для того, щоб забезпечити нам всіх людей на рівні там 40 відсотків, нам потрібно отакий ЄСВ; для того, щоб забезпечити Фонд соціального страхування, нам потрібна отака частина ЄСВ; а для того, щоб забезпечити безробіття і Державну службу зайнятості, хоча вона не є частиною страховою, нам потрібна отака сума. І оцю суму ми маємо розглянути. Тому що, якщо ця сума не буде забезпечена надходженнями  social contribution, вона буде дотуватися за рахунок державного бюджету, який ми затверджуємо. І коли ми затверджуємо державний бюджет, ми зрозуміти не можемо, який там буде дефіцит, тому що Кабмін в ручному режимі перерозподіляє ці фонди між собою, роблячи когось профіцитним, а когось штучно дефіцитним. Чому ЄСВ в розмірі… (Не чути) відсотки розподіляється там 80 чи 90 відсотків на ПФУ, а скількись відсотків на ФСС і на Фонд безробіття?

От, дивіться, 10 стаття починається з того, що управління системою страхування здійснюють або засновані державними органами інститути, функціонування яких не має на меті отримання прибутку, або державні страхові фонди. Це конвенція. Коли ви почнете її…

______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. А хто? Я перепрошую, хто керує державними підприємствами?

(Загальна дискусія)

______________. Оскільки у нас зараз розгорнулась основна дискусія навколо дієслова "включення", хочу вам нагадати, що у нас зараз стоїть питання про включення до порядку денного.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

______________. Тому пропоную голосувати. По суті, ми всі згодні з тим, що необхідний контроль держави. Правильно? Всі погоджуються. Пропоную голосувати, а по суті будемо розглядати вже… (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Ну, я рекомендую ще…  Давайте голосувати прийняття його за основу. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

До нас приєднався Михайло Михайлович. Ми по другому питанню, Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Ви проти чи утримались?

ЦИМБАЛЮК М.М. Утримався.

ГОЛОВУЮЧА. Утримався. Один утримався.

Альтернативний відхилити відповідно, бо він не включає, правильно? Хто за те, щоб альтернативний відхилити? Дякую. Один утримався.

Переходимо до третього питання нашого порядку денного.

Вітаємо, пане Михайло, вас, в нашому комітеті. Нарешті у нас є постійний представник від профсоюзу ще діючого. Ну, крім, я маю на увазі, Олександра Шубіна.

Щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо забезпечення справедливими пенсіями осіб, які працювали на підставі членства в колгоспі. Народний депутат Герега.

А є у нас народний депутат Герега? Хто небуть готовий доповідати? І в нас знову пані Королевської немає, а вона мій заступник. Я ще раз хочу нагадати, що вона не виконує свої посадові повноваження.

Що будемо робити, скажіть, будь ласка, мені, народні депутати? Хто готовий докласти? Тут висновки негативні Міністерства фінансів. Тут рекомендується впровадити для працівників членство... (Шум у залі)

 Коефіцієнт стажу півтора відсотки...

_______________. Ми ж на першому засіданні комітету обговорювали, що якщо немає листа, то ми будемо...

ГОЛОВУЮЧА. Переносити? Тоді відхиляємо.

_______________. Да, давайте відхиляти. Да, відхиляємо.

ГОЛОВУЮЧА. Не включаємо до порядку денного. Да, не включаємо до порядку денного. О'кей. Одноголосно.

Четверте. Так, четверте, п'яте і шосте ми... Де пан Андрій, помічник пані Королевської? Четверте, п'яте і шосте ми поки що... Да? Четверте, п'яте і шосте ми поки що відкладаємо.

Пані Наталія Юріївна, вона буде за пана Колтуновича доповідати, Колтунович підходив до мене сьогодні на комітеті.

_______________. Сьоме питання.

ГОЛОВУЮЧА. Королевська, Королевська - сьоме питання: щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до статті 36 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (щодо додаткових соціальних гарантій) (реєстраційний номер  2819, пані  Плачкова Тетяна, теж ОПЗЖ).

Будь ласка.

ХОРОЛЬСЬКИЙ  О.О. Добрий день! Хотілося би сказати, що...

ГОЛОВУЮЧА. Три хвилини вам.

ХОРОЛЬСЬКИЙ О.О. ...соціальний захист осіб з інвалідністю є важливою складовою діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей осіб з інвалідністю на рівні з іншими громадянами та полягає у наданні пенсії, державної допомоги, компенсаційних та інших виплат. Однак зазначені державні гарантії не повною мірою забезпечують гідне життя осіб з інвалідністю. Особливо гостро це питання для осіб з інвалідністю постає наразі, коли оплата житлово-комунальних послуг постійно зростає, як ми бачимо. Так, гарантовані державою пільги, пенсії, допомоги, компенсації ледве покривають витрати на оплату житлово-комунальних послуг.

Соціальна незахищеність гостро відчувається в умовах постійного зростання тарифів на житлово-комунальні послуги. В першу чергу це стосується осіб з інвалідністю, які мають вади зору, вади… порушення опорно-рухового апарату, оскільки їм найважче працевлаштуватися та отримувати гідну заробітну плату, яка б дозволила реалізовувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з можливостями, здібностями і інтересами.

Тому ми пропонуємо даним законопроектом  внести зміни до статті 36 Закону "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" і доповнити цю статтю нормою, що серед іншого матеріальне, соціально-побутове і медичне  забезпечення осіб з інвалідністю у вигляді пільг на оплату житлово-комунальних послуг може надаватися.

Цей законопроект не впливає на бюджет в цьому році, оскільки нормативи встановлюються під час прийняття бюджету на наступний рік. Тому просимо прийняти цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧА. Пан Сергій Гривко, голова підкомітету з захисту прав людей з інвалідністю.

ГРИВКО С.Д.  Доброго дня, шановні українці! Цей законопроект по суті дуже важливий, але, в той же час,  він не забезпечений фінансово, і згідно статті 27 Бюджетного кодексу нема фінансово-економічного обґрунтування, хоча він викладений, що з наступного року вступає в силу. Нема висновків і профільних управлінь, які безпосередньо стосуються законопроекту. Тому пропозиція відхилити, не включати.

ГОЛОВУЮЧА. Не включати.

Міністерство соцполітики, пані Ненюченко.

НЕНЮЧЕНКО Н.В. Міністерство соціальної політики. Дійсно, це важливий законопроект, але не підтримуємо в частині того, що особи з інвалідністю, вони можуть звертатися за державною допомогою на оплату житлово-комунальних послуг, які надаються у вигляді житлових субсидій… (Не чути)

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Як це не працює? Він працює на загальних засадах. Якщо нема доходу у родини на оплату житлово-комунальних послуг, то в цьому випадку будь-яка особа, яка має інвалідність чи не має інвалідність, вона отримує субсидію на погашення житлово-комунальних послуг на загальних засадах.

Ні, це не різні речі, не соціалізм, Володимир Макарович. У нас за статусом, навіть якщо у вас статус людини з інвалідністю, у нас є люди з інвалідністю, які достатньо мають дохід.

МАТВІЙЧУК В.М. Я прошу вибачення, формула нарахування при субсидіях є такою: із суми для оплати знімається пільга, а потім визначається право на субсидію. Тому ця позиція Мінсоцполітики є неправильною.

ГОЛОВУЮЧА. Ну, таким чином, пропонується змінювати Постанову Кабінету Міністрів щодо пільги чи нарахування.

_______________. Прохання до помічника: у нас 2,7 мільйона людей з інвалідністю, просто хоча б якісь теоретичні прорахунки потрібно робити, щоб в пояснювальній записці хоч були якісь зміни. Я просто ось як народний депутат, я не розумію, скільки буде зміна в бюджет. Це може бути і сотні мільярдів гривень, правильно?

ХОРОЛЬСЬКИЙ О.О. Нормативи встановлюється Кабміном щороку під час формування бюджету, тому, я ж кажу, що він не буде впливати в цьому році на держбюджет, оскільки норматив встановлюється на наступний рік, і тому в році вже не може… (Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧА. У нас отримує комунальні субсидії 4 мільйони домогосподарств. 4 мільйони, правильно, пані Тетяна? Пані Тетяна Ненюченко, скільки у нас людей (домогосподарств) отримує?

Завтра у нас… У нас отримує, ще хочу нагадати, Володимир Макарович, домогосподарство, не людина з інвалідністю отримує послуги. Ви хочете повернути нас в соціалізм, де комунальну субсидію отримував хтось, хто проживає в сільській місцевості, чи той, хто там…. не тому, що в нього є дохід чи нема доходу, чи домогосподарстві є дохід чи ні, а хочете повернутися до статусів. Ми маємо робити це компенсаторно. Якщо домогосподарство малозабезпечене і там є людина з інвалідністю, ми будемо їй допомагати, так само, як і іншим. А якщо це окремо, то у нас завтра будуть з  4 мільйонів домогосподарств в 2,7 будуть отримувати пільги на підставі статусу, а не чогось.

ХОРОЛЬСЬКИЙ О.О. Щодо вашого коментаря, я хотів би сказати, що прорахунки… це рамковий закон, він дозволяє Кабміну, якщо у нас є можливість, надати ці послуги, встановити нормативи і порядки. Тому, на мій погляд, це якось дуже дивно, оскільки ми б могли надати змогу. Якщо у нас держава зможе дозволити собі надання таких пільг, ми б надавали; якщо ні, звісно, вони б скорочувались. Але саме цей закон дозволив би Кабміну порахувати це і в подальшому врахувати.

_______________. Справа в тому, що… вже уже зазначав, що цей законопроект дуже такий, скажімо, важливий, але, в той же час, ви повинні розуміти, що зараз дефіцит бюджету відповідний. І ми можемо ще зробити фінансове навантаження, і там по деяким зобов'язанням, ну, скажімо, держава не виконує виплати. Ми ще хочемо добавити? Ми ж повинні бути… (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Щонайменше не популістами.

______________. Да. Ми повинні ж ефективно підходити до цього питання. Можливо, ви вашою командою розробите ще додатковий законопроект, який збільшить бюджет і скаже: ось звідси ми візьмемо гроші на оцей законопроект і його забезпечимо. І це буде, ну, такий державницький підхід. 

______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Не включати до порядку денного.

______________. Да, не включати до порядку денного.

ГОЛОВУЮЧА. Хто за це рішення прошу голосувати. Хто – проти? Один проти, інші всі – за.

Пане Микола, рахуйте, бо це ваше…

БАБЕНКО М.В. 6 – за, 1 – проти.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Переходимо до восьмого питання: щодо включення до порядку денного другої сесії проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відпустки при народженні дитини (реєстраційний номер 2436, народний депутат Чорний).

У нас є помічник від народного депутата Чорного. Звертаюся до вас… На жаль, не зможу… Доручаю доповісти по даному законопроекту: Крохмалюк Людмила Петрівна, помічник-консультант. Є, да?

КРОХМАЛЮК Л.П. Так.

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пані Людмила.

КРОХМАЛЮК Л.П. Доброго дня, присутнію  Дозвольте доповісти вам дуже позитивний, на мою думку, законопроект під номером 2436, який дозволяє запровадити новий вид соціальної відпустки - це відпустка при народженні дитини.

Що мається на увазі. Це відпустка, яка буде надаватися, тривалістю до 14 календарних днів після народження дитини таким категоріям працівників: чоловіку, дружина якого народила дитину; батьку дитини у разі, якщо він не перебуває у зареєстрованому шлюбі (це фактично цивільні відносини, тобто в них немає зареєстрованого шлюбу); бабі, або діду, або іншому повнолітньому родичу дитини, який фактично доглядає дитину та матір.

Відпустка при народженні дитини, що дуже важливо, надається лише одній із зазначених категорій осіб. На період надання цієї відпустки за працівником буде зберігатися місце його роботи та заробітна плата.

Законопроектом передбачається, що відповідну заяву про надання відпустки роботодавцеві буде подавати працівник з додаванням копії документа про народження дитини.

У законопроекті свідомо не зазначається, що мати дитини повинна перебувати у післяпологовій відпустці, оскільки не кожна матір новонародженої дитини є працівником і на момент вагітності та пологів вона оформила зазначений вид відпустки.

Водночас з метою недопущення можливих зловживань щодо реалізації права на таку відпустку, тобто щоб не було дублювання, двічі подавали рідні заяви на роботі, ми передбачаємо законопроектом, що порядок надання такої відпустки буде визначати Кабінет Міністрів і в своїй постанові і у відповідному порядку він вже встановить правила надання такої відпустки.

З позитивного я хочу додати, що такі відпустки на даний час запроваджені в деяких країнах Європи, таких як Фінляндія, Швеція, Франція. І нещодавно Європейська комісія прийняла  ініціативу, яка гарантує декретну відпустку для батька дитини. Тобто ми цим законопроектом пропонуємо теж долучитися до цивілізованого світу та надати відповідні гарантії та допомогу матерям, які щойно народили дитину.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Людмила.

Це позитивна штука. Нагадаю, що в законопроекті 2708 про працю є трансфертна відпустка для бабусі, дідуся, батька і матері, це трирічна, вона трирічна в Європі залишилась тільки в країнах СРСР і, здається, в Польщі ще, в інших країнах вона менша. Але є рішення Президента України в тому числі, пана Зеленського, щоб ми не зменшували трирічну відпустку. Але оцю трирічну відпусту ми надаємо можливість брати будь-кому: або батьку, або матері, або бабусі, дідусю, або всім разом. Просто всі  разом вони мають вибрати 3 роки.

Наприклад, можуть разом сидіти бабуся і дідусь, вдвох по півтора роки. Або сидіти вчотирьох і сидіти, відповідно три поділити на чотири. Або мама, потім там пів року папа, потім там дідусь, потім бабуся. Саме для того щоб у жінки зберігалася її кваліфікація, тому що вона дуже швидко... світ трудовий змінюється, і жінка, яка перебуває три роки, вона, звісно, через три роки, ну, не знає, яким чином повернутися до трудової діяльності.

Тому це враховано в урядовому законопроекті. Що будемо робити, народні депутати?

_______________. Шановна Галина Миколаївна, шановні автори, колеги! Ну, насправді закон позитивний, я погоджуюсь. Є зауваження ГНЕУ, що можна допрацювати до другого читання.

Єдине в мене зауваження до авторів, як одного, хто належить до згаданої категорії, я би хотів би щоби замінили "баба і "дід" – це вже ті, що сидять на печі, а замінили б: бабуся і дідусь. Це буде все-таки звучати більш лагідніше.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Пане Сергію. 

_______________. Ну, ми розуміємо, що дуже важко апелювати проти таких соціально значимих законопроектів, але все одно ми будемо проти, тому що вважаємо, що це питання в нас врегульоване, в нас зараз є відпустка без збереження заробітної плати на ті ж 14 днів. Ми не дуже розуміємо, як ви будете уникати дублювання, ну, ви пояснили, що якось Кабмін щось розробить. Ну, як це можна розробити? Як роботодавець буде дізнаватися? Якщо різні члени сім'ї будуть брати відпустку, як роботодавець може дізнатися, хто взяв, хто не взяв, якщо вони не всі разом ... (Не чути)

_______________. Можливо, це буде заява від матері породіллі.

_______________. Ми проти.

_______________. Я пропоную даний законопроект відхилити. Чому пропоную? Він позитивний, безумовно, ми повинні допомагати нашим сім'ям народжувати дітей, виховувати їх. Але в нас питання, в нас же йде зараз глобальна трансформація всієї нашої системи трудового законодавства, ми зараз в процесі прийняття Закону про працю. І тому якщо в нас буде зараз велика кількість таких законопроектів, це не буде полегшувати наш процес. Розумієте? У нас в будь-якому випадку вже в найкоротші терміни будуть результати по змінам в трудовому законодавстві в цілому.

_______________. Можна на захист сказати два слова?

ГОЛОВУЮЧА. Да, звісно, пані Людмила.

КРОХМАЛЮК Л.П. Я підтримую, звичайно, ідею щодо трансформації трудового законодавства, але це ще в перспективі. І якщо буде прийнято найближчим часом Трудовий кодекс в першому читанні, ми готові подати поправки, які будуть враховувати положення цього законопроекту, щоб воно вже було цілісне і нерозривне.

Щодо заяви зі сторони роботодавців, дивіться, є на сьогодні, дійсно, положення: 14 днів без збереження заробітної плати. Але, погодьтеся, не кожна молода родина може собі це дозволити, не кожна. Дві неділі - це великі гроші і для новоспеченої родини, яка потребує памперсів і так далі, і тому подібне.

ГОЛОВУЮЧА. Так держава ж сплачує зразу 10 тисяч на народження дитини.

КРОХМАЛЮК Л.П. Ні, це все зрозуміло, одразу. Але на оформлення цього всього потрібен певний час. Я мати дворічної дитини, в мене в пам'яті це все свіже. Тому для того, щоб оформити ці 10 тисяч, це повинен пройти певний час. 14 днів батько бере без збереження заробітної плати на роботі, це великі гроші для молодої родини.

Тому ми повинні надати їм трішки допомоги, це не багато. І, крім того тут зазначено…

ГОЛОВУЮЧА. За чий рахунок, пані Людмило?

Будь ласка, які компенсатори роботодавцю готові надати? Ви знаєте, що у нас відпустка сьогодні має 17 підстав для розширення, 17. Який прибрати для того, щоб роботодавцю були знайдені кошти компенсувати цю двотижневу відсутність?

_______________. Дивіться, у нас зараз питання надання відпустки чи отримання коштів? Якщо у нас додати кошти до народження дитини – це інше.

КРОХМАЛЮК Л.П. Це оплачувана відпустка, це оплачувана.

_______________. Дивіться, ви хочете відпустку чи щоб були гроші?

КРОХМАЛЮК Л.П. На сьогодні законодавством передбачено 14 днів без збереження заробітної плати. Але, знову ж таки я кажу, що 14 днів без збереження - це великі кошти, які втрачає новоспечена родина.

_______________. Галина Миколаївна! Я пропоную переходити до голосування. (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧА. Що пропонується?

_______________. Я пропоную переходити до голосування, пропоную відхилити. У зв'язку з чим відхилити…

ГОЛОВУЮЧА. Не включати до порядку денного?

_______________. Не включати. Послухайте, чому не включати: тому що ми приймемо Закон про працю, або, може, він буде названий Трудовий кодекс, раніше, ніж ми підійдемо до вашого законопроекту. Нехай ваш народний депутат долучається в другому читанні до проекту Трудового кодексу, подає відповідні правки, ми будемо  їх розглядати. Ми зараз витрачаємо  просто час.

Дякую за увагу.

ЦИМБАЛЮК М.М. Я вибачаюсь, але давайте  голосувати по мірі поступлення пропозицій. Була моя спочатку: включити до порядку денного.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧА. Ми ж не тільки ваші відхиляємо, пані Наталія, ми і свої відхиляємо, якщо вони поглинаються.

Хто за те, щоб не включати це до порядку?

ЦИМБАЛЮК М.М. Я вніс пропозицію включити.

ГОЛОВУЮЧА. Включити і потім… Пропоную голосувати.

Хто – за включення цього законопроекту денного?  Двоє.

І хто проти цього?   Троє.

І хто утримався? Ви проти?  Двоє утримались. Гаразд. Рішення не прийнято. Законопроект не включено до порядку денного.

У зв'язку з тим, що повернулася Наталія Юріївна до нас (я виконувала за вас ваші  обов'язки, пані Наталю), ми переходимо до пункту 4: щодо доцільності  включення до порядку денного сесії  проекту Закону  про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері державного регулювання оплати праці у публічному секторі (реєстраційний номер 2795). Народний депутат Олександр Колтунович, він доручив Наталії Юріївні доповідати.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні колеги, разом з групою   наших народних депутатів "Опозиційної платформи – За життя" ми підготували законопроект. Ініціатива у нас виникла тоді, коли стався інцидент, в грудні місяці, коли деякі урядовці призначили собі якісь захмарні заробітні плати.

Ми всі дуже добре розуміємо, що так не може бути у суспільстві, коли середня заробітна плата плюс-мінус 10 000 гривень, мінімальна 4 000 гривень, а урядовці призначають собі від 100 000 і вище. Це  неправильно, і це, дійсно, дуже соціально несправедливо. Тому ми запропонували такий алгоритм, що 10 мінімальних заробітних плат – це найвищий рівень заробітної плати, яка може бути в урядовців.

Перед цим ми поспілкувалися з пані Галиною, так як у нас є цілий пакет таких законодавчих ініціатив, це з нашого боку. А також є і у пані Галини.

ГОЛОВУЮЧА. 2828.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Да, ініціативи з цього боку, у "Батьківщини" є. Багато фракцій та груп в парламенті відреагували на цю несправедливість, яка дійсно 28 років, просто нею ніхто не користувався, всі якось не звертали на те увагу, що можна міністру призначити собі таку захмарену заробітну плату.

Те ж саме ми пропонуємо і до державних корпорацій застосувати, тому що випадок, коли Нафтогаз собі призначає якісь взагалі незрозумілі премії та надбавки, це теж несправедливо. І тут питання, яке повинно бути деполітизовано, давайте створимо цю робочу групу і зберемо туди всі законопроекти та запропонуємо єдиний алгоритм, як це питання один раз і назавжди в нашій країні вирішити і людям у всій нашій країні дати сигнал, що парламент…

ГОЛОВУЮЧА. Хто її очолить?

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Та тут, я вважаю, немає…

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович, може, ви разом з Наталією Юріївною підготуєте доопрацьований і ми в робочому порядку його подивимося? Хто вам потрібен з секретаріату для допомоги? Пані Елла, хто нам може допомоги, Михайлу Михайловичу,і Наталії Юріївні, для того щоб на базі того, що внесено… бо тут всі за те, щоб обмежувати, тут немає ані у "слуг народу", ані у БЮТу, ані у кого… (Загальна дискусія)

Ось вам дві людини – Юлія і Даниїл для того, щоб ви тут технічно все підготували. Так, уряд підключиться, оце уряд, тільки що його тут відчитувала, бо вони надали офіційну позицію, але вона мені не подобається. Вони вважають, що це компетенція уряду і вони будуть визначати. Я думаю, що це не компетенція уряду, що оплата праці – це компетенція Верховної Ради, обмеження в тому числі, і ми можемо це робити. Тому, да, це у входящую документацию воно пішло офіційно, будемо дивитися. Я думаю, що ми доопрацюємо, у нас достатньо фахівців щодо оплати праці, тим більше, що ми і Закон про оплату праці, статтю 2, взялися, будемо дивитися.

Тоді ми це не включаємо, не включаємо до порядку денного, створюємо робочу групу, і Михайло Михайлович…

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Тоді ми, може, просто зараз відкладемо, щоб не включати… (Не чути) просто ми знімемо зараз з розгляду це питання, створимо, зареєструємо депутатський, і потім всі разом ми включимо з депутатським і…

_______________. Ми повинні прийняти рішення.

ГОЛОВУЮЧА. Так не всі зацікавлені. Я не думаю, що ми зараз побіжимо до пана Разумкова щодо того, щоб його включати.

_______________. (Не чути)

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Слухайте, ми ж вносимо депутатський як альтернативний до цих законопроектів, правильно?

ГОЛОВУЮЧА. А то час вже пройшов.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Депутатський ми можемо вносити.

ГОЛОВУЮЧА. Ми не можемо, законопроект внесений 23.01, от у мене тут і 22.01. (Загальна дискусія)

_______________. …то до нього не може бути подано доопрацьованого. Доопрацьований можна лише подати до того законопроекту, який не поданий, не включений до порядку денного сесії. Найкращий варіант – це не включати до порядку денного сесії, повернути автору на доопрацювання. І потім автори разом об'єднаються і внесуть доопрацьований законопроект. Ваше право…

ГОЛОВУЮЧА. Тут 1209, 1210, там купа законопроектів, які вносили доопрацьовані після того, як розглядали навіть в першому читанні. Доопрацьований – це взагалі мирова процедура, щоб два тижні ці не затримувати, щоб він там…  По ігорці так робили.  (Загальна дискусія)

 Відкладаємо, чекаємо… Скільки вам потрібно, щоб доопрацювати?

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Два тижні, грубо кажучи.

ГОЛОВУЮЧА. Я думаю, що наступний тиждень такий, що можна.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Наступний ми у Львові, як ми…. В місто Лева їдемо…

ГОЛОВУЮЧА. Два тижні, гаразд. Два тижні чекаємо. Колеги, це питання таке, що воно пече. Бо будуть  казати, що комітет не вносить речі, які потрібно швидко врегулювати. Тому тут…

(Загальна дискусія)

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.  Мінсоц…

ГОЛОВУЮЧА. Ні, ми Дубілету напишемо, Дмитро Дубілет безпосередньо в курсі цієї тематики тому там, голови фракцій в курсі.

(Загальна дискусія)

_______________. Виносимо на голосування.

ГОЛОВУЮЧА. Співголови готують.

Хто за цю пропозицію?

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. А яка позиція?

ГОЛОВУЮЧА. Створити робочу групу, відкласти це питання, два тижні надати робочій групі, два співголови, доопрацювати. Через два тижні включити в порядок денний, розглянути доопрацьований законопроект, його прийняти і внести…

_____________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Ну, я вам технологію розповідаю. (Загальна дискусія) Ви включайте, прописуйте бюрократично, да.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Одноголосно.

Так, тепер ми переходимо… це четверте і п'яте питання, і всі альтернативні до п'ятого.

Тепер шосте питання: щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення зміни до Закону України "Про пенсійне забезпечення" щодо приведення його норм у відповідність до рішення КСУ. 27.01 законопроект поданий.

Доповідає Королевська Наталія Юріївна, вона ж і авторка цього законопроекту. Будь ласка, пані Наталя.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні колеги, у нас в червні 2019 року Конституційний Суд ухвалив, що не відповідають Конституції прийняті в 2015 році зміни до Закону "Про пенсійне забезпечення", що стосуються підвищення віку виходу на пенсію за вислугою років для працівників авіації, працівників освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення.

І що у нас відбувається? У нас, на жаль, це рішення суду не виконується. Щоб його виконати, нам треба внести зміни до цього закону, який був змінений в 2015 році і яким цю норму скасували, і Конституційний Суд вирішив, що це неконституційне рішення.

Тому ми просто повертаємо ті норми, які визначив Конституційний Суд неконституційними, в законодавче поле України.

І прошу підтримати цей законопроект, щоб виконати рішення Конституційного Суду України.

ГОЛОВУЮЧА. По-перше, у нас є постанови правового комітету про те, що рішення Конституційного Суду є рішеннями прямої дії. І тому не потрібен закон для того, щоб він вступив у силу.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Сто відсотків.

ГОЛОВУЮЧА. Крім того, у нас створена ТСК, яка… в будь-якому випадку, ми подали від своєї фракції, ми подали представників. Тому думаємо, що ця ТСК буде працювати і ви її очолите там.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Ми вирішимо, хто у нас там.

ГОЛОВУЮЧА. Крім того, ми там в дискусії разом з Міністерством соцполітики щодо того, яким чином нам приймати соціальні закони, по яких КСУ може і трактувати щось на кшталт назад. У нас була дискусія, в тому числі ми домовилися з КСУ провести ще круглий стіл щодо взагалі наукових парадигм. Тому що є такі рішення, наприклад, Європейського суду з прав людини. Наприклад, два там громадянина (я зараз не згадаю прізвища) проти Греції. Греція, нагадаю, 5 років тому зменшила на 20 відсотків всі пенсії, зменшила заробітні плати, от у них криза там була і вони все позменшували. І відповідно в Греції ЄСПЛ прийняв таке рішення - воно в мене є, я можу скинути вам його, - про те, що уряд країни взагалі завжди краще, чим ЄСПЛ або судові інстанції, розуміє, що робити з життям нації. От в них там життя нації і збереження там життя нації, в них робиться на цьому наголос. Тому вони віддають пріоритет урядові щодо того, яке соціальне навантаження, відповідно які податки мають сплачуватися.

Я думаю, що це зміна цієї парадигми, вона не тільки в Україні, вона скрізь по Європі, в тому числі і по пенсіях. Ви знаєте, що система демографічна не тільки у нас погана, але і у Європі вона теж погіршується.

Тому нам треба визначитися, я думаю, що законом ми не можемо трактувати рішення Конституційного Суду, це сто відсотків. Закон не може, ще раз я кажу, у нас є висновок, що це рішення прямої дії. Інша справа, що уряд, виконуючи рішення Конституційного Суду, не може виконувати 95 статтю Конституції. Він не може збалансувати бюджет, він має або друкувати кошти і розганяти інфляцію, або там займати їх, або… Тобто тут порушення або тієї статті Конституції, або тієї. То нам тут потрібно буде вирішувати. Я думаю, що ми ще на базі ТСК зберемося. Може, ми будемо подавати… Я прихильник того, щоб ми зверталися зараз до КСУ, по-перше, з одного боку, щодо 22-ї трактовки, у нас там ще 16-а незрозуміло як трактується (це про Чорнобильську катастрофу), і щодо 95-ї як контексту якихось соціальних речей.

І, більше того, є рішення Конституційного Суду 2018 року про те, що вони мають триматися тільки щодо гарантій і свобод, які задиктовані в Конституції, а в Конституції у нас гарантується прожитковий мінімум. Те, що там 46 стаття, 48-а, треба дивитися, що там витрати на харчування, одяг і житло, і воно обмежено. Тобто тут потрібно комплексно підходити до цього питання. Я думаю, що ми знаходимося от на зламі, і думаю, що нам прийдеться вирішувати, нашій генерації, Верховній Раді, Наталія Юріївна.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Смотрите, тут питання таке, ми можемо тут посилатися на рішення Конституційного Суду або ми можемо просто виправити взагалі в законодавчому полі це рішення. Тому що, коли в 2015 році вони прийняли цей закон, не треба для цього багато коштів. Може, Пенсійний фонд нам підкаже, скільки це взагалі, якій кількості людей, і скільки це сьогодні …

_______________. (Не чути) 

ГОЛОВУЮЧА. Тільки по металургії. І, крім того, знову ж таки, якщо ми дивимося… Ну, по-перше, у нас незрозуміло, хто списки ці визначає і що у нас там з технічним наглядом. (Загальна дискусія)

А, по-друге, європейська практика, Європейські директиви - це видатки роботодавця, це не видатки Пенсійного фонду України. А тому ми не можемо їх покладати на ПФУ, якщо у нас європейський рух.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Ми вчора бачили в Санжарах вже європейський, так скажімо, рух.

ГОЛОВУЮЧА. Тому я з дорогою душею, але вислуга там, де небезпечні речі, вона має бути… тобто в інший механізм.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. А скільки всього оцінює Пенсійний фонд витрати?

_______________. На рік 5,3 …(Не чути)

 … але з урахуванням того, що у нас протягом цього часу, поки зазначена норма діяла, багато людей не вийшли, то, можливо, ще й будуть, повертаються, прийдуть ті, кого ми на сьогодні  не врахували.

І, крім того, ми сьогодні повинні ще розуміти, що у нас уже протягом дії цього періоду є норми, які регулюють сьогодні, це 114 і 115 стаття Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які на сьогодні регулюють призначення дострокових пенсій і є у "Прикінцевих положеннях" в редакції Закону 2148. Також збережено право на пенсію за вислугу років незалежно від віку, але за наявності збільшеного спеціального стажу. Це також і рішення попереднього Конституційного Суду щодо вислуги років.

ГОЛОВУЮЧА. Тобто це нам треба буде вирішувати, але якийсь механізм інший. І потрібно з урядом це балансувати. Тому пропоную не включати. Але не тому що... І я вдячна, до речі, вам за те, що ви це питання піднімаєте. Тому що вісім рішень Конституційного суду, які не виконуються, – це великі знаки питання, ну, воно масовий характер вже носить.

(Загальна дискусія)

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. А тому питання і до них, ну, тобто що відбувається. Тому нам потрібно це виносити на якийсь інший там...

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Тому ми слідчу комісію пропонували створити… (Шум у залі)

 Ні, ми подали зараз кандидатуру, дочекалися від "За майбутнє"… (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Тому пропозиція включати до порядку денного. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Хто – проти? Хто утримався? Дякую вам.

_______________. (Не чути) … повернутися до питання восьмого. Чому? Тому що ми ж не проголосували по суті. Ми проголосували проти...

_______________. За включення, але не набрали ... (Не чути)

_______________. Михайло Михайлович запропонував за включення, але ми не набрали відповідної кількості голосів. То нам треба проект рішення ...(Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Ну так, не включати. (Загальна дискусія)

А, проголосувати? Хто за те, щоб не включати цей законопроект до порядку денного? Хто – проти? Хто утримався? Михайло Михайлович, ви проти? О'кей. Пане Миколо?Два проти, правильно?

_______________. Проти чого?

ГОЛОВУЮЧА. Ну, ми – не включати, а вони проти того, щоб не не включати.

_______________. Шість - за, два – проти.

ГОЛОВУЮЧА. Да. Ви фіксуєте, ви у нас секретар і відповідаєте за оцю кількість.

Переходимо до дев'ятого пункту. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Національну поліцію України" щодо встановлення пільг за користування житлом та житлово-комунальні послуги. Пан Михайло Цимбалюк автор, номер 2018.

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати, присутні! В Законі про міліцію діяла ця пільга, а з прийняттям Закону про поліцію вона випала, тому що, на жаль, цей закон не є правонаступником, тобто згідно цього закону, саме поліція не є правонаступником міліції. Ми знаємо, та мінімальна зарплата, яка сьогодні існує у працівників поліції, цим законопроектом ми пропонуємо щодо 50-відсоткової знижки оплати за користування житлом  та житлово-комунальні послуги, які були раніше. І пропонується, що пільга поширюється на  сім'ї працівників, які загинули при виконанні службових обов'язків.

Прошу народних депутатів підтримати цю  ініціативу.

ГОЛОВУЮЧА. Хто з народних депутатів що думає з цього приводу?   Я проти того, я не розумію, чому міліції… І ви знаєте мій підхід, що я через малозабезпеченість. Тобто, так, через поліцію.

Що думають профспілки? Що ми будемо робити взагалі з пільгами, статусами, і взагалі от що ви думаєте щодо того, куди ми маємо рухатися? І щодо того, що якщо ми це призначимо, то відняти потім буде неможливо.

_______________. Дивіться, відповідно до підписаної головою офіційної позиції у нас зауважень до цього проекту не було.

ГОЛОВУЮЧА. Це не позиція, пане Олександре.

_______________. Давайте таким чином говорити. Якщо ми будували нову поліцію, от ми зараз переговорювали з цього приводу, в 2014 році коли  її створювали, молодим людям обіцяли певний комплекс пільг соціального забезпечення і так далі.

Буквально пару днів тому я спілкувався із профспілкою атестованих працівників органів внутрішніх справ, 67 тисяч людей входять до неї. І керівник профспілки казав, що люди як працювали на 10 000 у 2014 році,  так на сьогоднішній день і продовжують працювати на 10-12 тисяч. Демотивація доволі висока стосовно служби, і тут треба говорити проте, що хіба це пільги? Можливо, це  питання державного забезпечення?

ГОЛОВУЮЧА. А, може, це питання індексації заробітної плати на держслужбі?

_______________. Можливо, і цього, і кредитів, і іпотек відповідних для людей. Тобто підходи тут можуть бути абсолютно різними. Але те, що люди, які служать державі, мають отримувати належне забезпечення, мені здається, це абсолютно правильно, в іншому випадку просто буде корупція, як завжди, і все.

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович, давайте спільно опрацюємо законопроект про оплату праці Національної поліції, зробимо там нормальну основну зарплату, додаткову випишемо, які суми, які не відносяться до заробітної плати, але які має покривати держава. І хай вони обраховують це в державному бюджеті як повноцінний пакет. У нас таке саме ми пишемо щодо... пан  Остапенко пише про оплату ЗСУ, військовослужбовців ЗСУ, але давайте не через пільги, а давайте через цивілізовані механізми.

ЦИМБАЛЮК М.М. Галино Миколаївно, я дякую колегам за підтримку і за розуміння. Справді, сьогодні некомплект патрульної поліції 30 відсотків, середній, а у великих містах він ще і більший. Чому? Людина йде на службу в поліцію і отримує 10 тисяч гривень в Києві. Немісцеві, як правило, винаймають помешкання, має родину чи не має родину, він змушений утримати сім'ю. І він кожен день ризикує, бо рівень злочинності, на жаль, зростає, і ми бачимо, яка  ця професія стає небезпечна.

Я погоджуюсь, що, можливо, не за рахунок пільг, бо та ж сама пільга, вона принижує цю людину, яка йде на службу в державі. Але давайте пропрацюємо, я готовий, щоб ми спільно розробили, бо мені важливо, щоб був ефект, а непросто зареєстрований законопроект, який не пройде сесійну залу. Важливо, щоб ми розробили спільно з Міністерством внутрішніх справ, з профспілками, а там є справді атестованих профспілка і неатестованих працівників, щоб був результат, щоб людина... Бо відсоток звільнення я боюсь оголошувати на публіку, це знають працівники поліції, відсоток збільшується, люди розчаровані. Вони йшли і думали, що не тільки зміниться формений одяг, а ще зміниться зміст. На жаль, ми змінили форму, а зміст старої міліції залишили. Через те, будь ласка...

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Готові лобіювати перед перед Денисом Монастирським. Я думаю, що він же основний, да?

ЦИМБАЛЮК М.М. Він підтримує, звичайно. Добре, дякую.

ГОЛОВУЮЧА. І він підтримує це. Але давайте випишемо це як...

ЦИМБАЛЮК М.М. Я погоджуюсь в такому варіанті, що зараз відправити на доопрацювання, але щоб ми в майбутньому це врахували.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Хто за доопрацювання, прошу голосувати. Дякую. Одноголосно.

Переходимо до... Пан Михайло Волинець, я не знайшла тільки ваше питання. Воно в нас двадцяте.  Двадцяте: проект Закону про внесення змін до Закону України "Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)" (реєстраційний номер 2438, народні депутати Тимошенко, Волинець та інші).

Будь ласка, пане Михайло.

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Дякую, Галино Миколаївно.

Підтримуючи попереднє питання і попередніх авторів, я хочу сказати, що я зараз запропоную механізм від авторів цього законопроекту, який ви зараз оголосили і який має влаштувати всіх, і це відновить справедливість, тому що авторами законопроекту даного являються представники всіх фракцій і груп, і позафракційних, окрім фракції "Слуга народу". І зараз тут більшість присутні, в цьому комітеті, представників народних депутатів "Слуги народу", тому ми можемо проголосувати на підтримку цього законопроекту.

А оптимізм мій в тому, що в 2014 році Україна ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Тобто ми не просто заявили про курс України - інтеграцію в європейський простір, а ми намагаємося тягнутися до кращих стандартів життя європейських, модель, яка являється одною із найбільш стійких і кращих у світі.

Крім того, в 2019 році внесено зміни до Конституції України, якими визначено реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі.

Але хочу сказати про сьогоднішню реальність в тому, що дуже часто, коли працює один працівників чи двоє працівників із сім'ї, мають одну чи дві дитини, вони знаходяться за межею бідності і не спроможні прогодувати цю сім'ю. Крім того, вони не можуть навіть телевізор купити, не те що ходити в театр, духовно розвиватися, подорожувати і так далі.

Але знову ж є вихід. Україна ратифікувала конвенцію, Європейську соціальну хартію (переглянуту), і там ратифіковано поки що Україною пункти 2, 3, 4, 5. За браком часу я не буду зараз вдаватися в аналіз, що передбачають собою ці пункти. Але найголовніший – це пункт 1, який передбачає достойну винагороду для забезпечення, належного забезпечення сім'ї. Тобто має бути враховано не тільки харчування, відновлення своєї фізичної і робочої сили, для того щоб знов піти на роботу, а для того,щоб і одежу мати, для того щоб дітей прогодувати, для того щоб дати їм відповідну освіту, допомогти своїм престарілим батькам. Тобто країна, наша держава являється європейською країною.

Комітет по євроінтеграції підтримав цей законопроект. Єдине що, вони намагаються відтермінувати в даному випадку, якщо це буде прийнято як закон, про ратифікацію пункту 1 Європейської хартії (переглянутої). Мені це незрозуміло. Вони пояснюють, що автори законопроекту, такі відомі розробники, як Юлія Тимошенко, двічі Прем’єр-міністр, голова фракції, Михайло Папієв, двічі міністр соціальної політики, Наталія Королевська, яка була міністром соціальної політики, голова Комітету по промисловій політиці, тобто я запевняю, що механізм і тут закладений, якраз в цьому законопроекті, бо якщо будуть підвищуватись доходи працівників, заробітна плата, то будуть відрахування якраз в Пенсійний фонд, фонди соціального страхування, місцеві бюджети і в центральний бюджет. Якраз буде посилюватися купівельна спроможність серед населення України і запрацює внутрішній ринок споживання і промисловість, тому що, наскільки роботодавець не старався б випускати якісну і вкрай необхідну продукцію, не китайське завезене чи, можливо, з інших країн неякісне, а свою якісну продукцію, а її ніхто не купить, і він в кінці кінців буде працювати на склад і зупиниться, і закриє своє виробництво.

Ось суть така, що найдений механізм, і відповідь, як врегулювати питання всіх українців. Бо якщо ми спробуємо якусь категорію окремо виділяти, там, скажімо, в якомусь секторі промисловості, то ми будемо посилювати розшарування між людьми, і потім виникають різні асоціальні моменти.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Да, Сергію.

ГРИВКО С.Д. Якщо можна, питання до Михайла Яковича. (Не чути) … що саме потрібно буде змінити для того, щоб ратифікована в повному обсязі хартія запрацювала?

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Дивіться, через колективні договори ми можемо, спираючись на цей пункт хартії, домогтися нормальної винагороди за свою працю. Крім того, в базу закласти: прожитковий мінімум, належний прожитковий мінімум, мінімальну заробітну плату і так далі.

ГОЛОВУЮЧА. Фактично це декларація, що мінімальна заробітна плата не може бути нижчою, ніж прожитковий мінімум. І це європейська норма. Тобто фактично…

_______________. … (Не чути) це зобов'язання.

ГОЛОВУЮЧА. Да.

_______________. Чи можемо ми собі це дозволити - велике питання.

ГОЛОВУЮЧА. Кажіть.

_______________. Я кажу, що, мабуть, нам не потрібна і хартія для того, щоб підвищувати соціальні стандарти, перш за все такі важливі, про які сказано в цій хартії. Тому, якщо ми зараз так безвідповідально візьмемо на себе це зобов'язання, то повинні будемо його виконувати вже найближчим часом. Я думаю, що ні бюджетний сектор, ні виробничий сектор, реальний, також це не зможе забезпечити, просто об'єктивно, з урахуванням того стану економіки, який сьогодні є.

ГОЛОВУЮЧА. Ще потрібно сказати, що, як тільки ми це декларуємо, то прожитковий мінімум не може оподатковуватись, тому що людина має на руки отримати прожитковий мінімум. 

Таким чином, якщо ми кажемо про мінімальну заробітну плату, то це прожитковий мінімум плюс податки. Або потрібна система неоподаткування. Тобто розрахунків тут нема, але сенс саме такий.

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Це ж не просто ідея, це європейська норма,  і чіткий механізм нам надається. І я розказав про те, що, посилюючи доходи населення, посилюючи купівельну спроможність, ми запускаємо також механізм роботи, кращої роботи нашої промисловості, і споживання, і закріплення  кадрів тут, в Україні.

 Тобто давайте попрацюємо. Я пропоную, щоб комітет підтримав, прошу підтримки. Не будемо поспішати з подачею, а давайте сядемо попрацюємо з міністерствами, з відомствами, з нашими шановними роботодавцями.

_______________. Михайло Якович, ну, це навіть для бюджетної сфери (я так не можу точно, є тут фахівці), я думаю, що це більше 100 мільярдів гривень буде необхідно на рік. Я просто по аналогічним законопроектам можу…

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна Галина Миколаївна, шановні колеги, ми маємо визначитися в принципових речах. Якщо ми є європейська держава, ми маємо сповідувати всі ті принципи, які зафіксовані саме Європейською соціальною хартією. Я прошу голову комітету, народних депутатів підтримати цей законопроект в першому читанні. А можна тоді вже до другого врахувати ті всі пропозиції, які звучать від інших комітетів, і ми готові його допрацювати. Прошу колег підтримати.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Мінфін – проти, Мінсоц – за. Тут є і та, і та позиція, і Міністерство соціальної політики вважає… (Шум у залі)

Мінфін, будь ласка, є? (Загальна дискусія)

Я думаю, що це так і є, що це 350 мільярдів, я просто знаю ці обрахунки. Я знаю, що як тільки ми це кажемо, то ми маємо мінімальну трудову пенсію робити на рівні прожиткового мінімуму, який сьогодні склав би 4 222, і тому це десь 180 мільярдів на рік потрібно. Це крім того, що у нас малозабезпеченим родинам ми виплачуємо менше, ніж реальний. Ми так ввели в попередні роки рівень забезпечення прожиткового мінімуму, такі показники. Якщо ми обрахуємо всі інші зобов'язання на рівні прожиткового мінімуму… бо тут гарантія, що ми всім, хто не має сам отримувати, ми маємо їм це гарантувати за рахунок перерозподілу державного бюджету.

І це не брехня, пане Кондратюк, це…

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Методологію давайте ми запитаємо в Мінсоцполітики, це обраховував навіть не Мінфін, і вони обрахують вам все. Я вам покажу обрахунки. Я дивилася на це, бо я вам прожитковим мінімумом зараз займаюся.

Будь ласка, пан Кондратюк.

КОНДРЮК С.М. Зверніть увагу на три принципові речі.

Перше. Ні про який прожитковий мінімум, ні про які допомоги мова тут не йдеться. Мова йдеться про пункт 4 І розділу соціальної хартії, який чи не єдиний не ратифікований в цій хартії. Таким чином, мова йдеться лишень про реалізацію української Конституції, яка, зокрема, прописана в Європейській соціальній хартії, що заробітна плата має бути достатньою для утримання працівника і членів його сім'ї. Те ж саме записано в українській Конституції прямої дії. Перше.

Друге. У нас чітко ви сьогодні на засіданні двічі чи тричі сказали про європейський вектор і що ми маємо до нього рухатись. І нератифікація, публічна нератифікація основної частини Європейської соціальної хартії – це є виклик теперішньої влади щодо європейського вектора.

І нарешті наостанок. Я хочу підкреслити, що сьогодні комітет розглядає питання, де він не є головним. Головний комітет визначив рішення про включення в порядок денний пленарного засідання…

ГОЛОВУЮЧА. Дякую за зауваження. Наш комітет має право розглядати, і не ставте нам це в докір.

КОНДРЮК С.М. Більш того, Міністерство соціальної політики підтримує…

ГОЛОВУЮЧА. Ми голосувати потім будемо і рахувати.

КОНДРЮК С.М. Більш того, бюджетний комітет фактично підтримує, єдине що, пропонує скоригувати дату.

ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо. Дозвольте тепер нам обговорити це.

Будь ласка, народні депутати. Рекомендувати включити і відтерміновувати?

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Пан Олександр.

ШУБІН О.О. Шановна Галина Миколаївна, я на що хотів би звернути увагу. Зазначений проект закону, він же ж напряму не змінить систему обрахунку, він передбачає факт ратифікації, а дата введення в дію закону, який імплементуватиме цю норму, це подальший крок, який можна обговорити, обрахувати, поділити на етапи і так далі. Але…

ГОЛОВУЮЧА. Але ми маємо бути свідомі, що це 350. І я хочу, що якщо ви не знаєте цю цифру, то цю цифру називати. І якщо ми хочемо в Європу йти, то ми маємо це все виконувати, а не брати зобов'язання, які потім і 28 років не виконуємо, і на всіх актах ми пишемо, що ми їх виконати не можемо.  

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Дозвольте, Галино Миколаївно?

ГОЛОВУЮЧА. Да, пане Михайло.

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Справа в тому, що тут необхідно буде ще потім розробити низку законопроектів на виконання цього пункту хартії, і для цього ще знадобиться деякий час і наша спільна робота і зусилля.

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, рекомендувати профільному комітету прийняти за основу. Да? Я думаю, що це…

Хто – за, прошу голосувати. Одноголосно. Дякую.

Дякую, пане Михайло, що піднімаєте таке питання, але потім з податками будемо битися разом. Як тільки ви пишете про зобов’язання, будете писати і про податки разом з нами, для того щоб це забезпечувати.

Так, у нас ще є представник пана Чорного. Пересунути питання, да?

Дев’ятнадцяте питання: проект закону про державну підтримку жінок, яким присвоєно почесне звання України "Мати-героїня" (2435).

КРОХМАЛЮК Л.П. Колеги, продовжуючи тему сім'ї та материнства, дуже вдало поставили в порядок денний цей законопроект. Що я хочу сказати на підтримку зазначеного законопроекту.

На сьогодні законодавством, різним, передбачена низка пільг для багатодітних сімей, які розпорошені по різним законодавчим актам. Єдина пільга, яка передбачена для матерів-героїнь, на сьогодні міститься лише в Житловому кодексі, яким передбачено, що вони мають право на першочергове забезпечення житлом.

Вся проблема в тому, що, наприклад, пільги для багатодітних сімей автоматично поширюються і на ті сім'ї, в яких матерям надано статус "Мати-героїня". Але після того, як діти виростають, вони стають повнолітніми, ці пільги припиняють їм надаватися, тобто фактично матері-героїні, вони втрачають право на користування зазначеними пільгами. Це було першопричиною розробки зазначеного законопроекту, і була ініціатива саме від матерів-героїнь для розробки зазначеного законопроекту.

І ще на захист цього законопроекту я хочу сказати, що в ньому передбачено низку запобіжників. Тобто передбачено підстави, коли таке звання може не надаватися. Тобто, якщо матері неналежно виховують своїх дітей, а це досить велика кількість таких сімей, якщо вони жорстоко поводяться з дітьми, вдаються до будь-яких видів експлуатації, які є хронічними алкоголіками або наркоманами, тобто є певні підстави, коли це звання може бути не присуджено.

Крім того, передбачено законопроектом підстави для позбавлення уже присуджених таких звань. До цих підстав може бути віднесено позбавлення нагородженої батьківських прав. Це абсолютно логічно: якщо нагороджена мати покинула своїх дітей і не виховує, проте користується певними… отримує винагороду від держави і не виховує належним чином своїх дітей, ми маємо передбачити в законі запобіжник, коли таку особу може бути позбавлено такого звання.

Звичайно, цей законопроект потребує витрат державного бюджету.

Я дуже надіюсь на підтримку вашого комітету, хоча він і не є основним, але прошу вас підтримати і рекомендувати головному комітету прийняти його за основу у зв'язку із важливістю даного питання.

ГОЛОВУЮЧА. Що скажете, народні депутати?

(Шум у залі)

_______________.  … що ми матерів-героїнь повинні підтримувати…

ГОЛОВУЮЧА. Які не п'ють.

_______________. … грошима.

КРОХМАЛЮК Л.П. У нас передбачена допомога одноразова…

ГОЛОВУЮЧА. На кожну дитину, яка народжується, держава сплачує суми, якими вона фактично утримує цю дитину… Якщо це там звання "Мати-героїня" - то немає питань. Але тут же не звання, тут же до цього статусу ви прикріпили все, що було в СРСР.

КРОХМАЛЮК Л.П. Ні, у нас…

ГОЛОВУЮЧА. Ну, як ні? Дивіться: першочергове надання житлових приміщень. Це що таке – першочергове надання? Що це таке?

КРОХМАЛЮК Л.П. Так, я розумію, що це застарілий Житловий кодекс і…

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, незрозуміло, що таке…

КРОХМАЛЮК Л.П.  По суті, ці норми наразі не виконуються.

ГОЛОВУЮЧА. Дивіться, пані Людмила, от перший пункт я розумію: одноразова грошова винагорода у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму. Ок, давайте встановимо, що ми виплачуємо додатково, там давайте повернемося до норми, яка була: на кожну наступну дитину там більше виплачується. Ви отримуєте те, що матері, які п'ють, які не мають роботи, вони будуть вам народжувати дітей.

Я вже казала на тому засіданні, якої якості це будуть діти. Буде питання: чи будуть ці діти потім… потрібне буде право виховувати їх, чи нам потрібно буде їх забирати, чи ні, чи це будуть... Я не хочу там якимось чином образити націю там, але коли кажуть "циганчата", то ми маємо як суспільство оцих циганчат у таких родинах забирати.

_____________. Роми.

ГОЛОВУЮЧА. Да, роми, гаразд, дякую. Я маю на увазі, циганчата – не як нація, а як… Я чому і сказала, що це не до нації, а як… Дивіться, я ще раз, як соціальний термін. Це може бути й українка за національністю, але вона може пити там і виховувати своїх дітей, як циганчат, кажуть українці. Це ідіома, якщо хочете.

_____________. Галина Николаевна, это прямая дискриминация. Я вас очень прошу!

ГОЛОВУЮЧА. Хорошо, я не буду. Гаразд, я перепрошую ще раз, що я використала, може, не те слово, яке є.

Давайте тоді будемо шукати слова. Яким чином родина, яка не може виховувати дітей, вона їх народжує, ми їх залишаємо в цій родині і надаємо там мамі, яка не може забезпечити оце все, ми надаємо їй купу усіляких пільг.

От пані Наталія, вона там вдочерила, всиновила там дитину, вона її взяла повністю на утримання. Так само я б забрала цю дитину і я б її виховувала. Навіщо цій матері, яка не в стані, чи батько там, родина, не в стані їх виховувати, навіщо нам там цих дітей залишати, їх прирікаючи на те, що вони не мають рівного доступу до освіти? Потім ми отримуємо там або тих, хто соціально сідає нам на плечі, бо там і дітей народжує таких самих, які сідають на плечі, або кримінальну якусь структуру під… То чи нам потрібно…

От дивіться, гаразд, наприклад, грошова допомога в десятикратному розмірі, дальше - першочергове надання, право на пенсію після досягнення 50 років. Чого?

КРОХМАЛЮК Л.П. Це діюча норма, це діюча норма. Тут майже всі норми, вони діючі. Тут…

ГОЛОВУЮЧА. Якщо в неї багато дітей і вони їх виховали, хочу вам нагадати, що багатодітні родини зазвичай не потребували, от ще 50-60 років тому, пенсійного забезпечення. Знаєте чому? Тому що, якщо в мене четверо дітей, я їх виховала, вони мене на старості утримують. Тому в багатодітних родинах діти взагалі брали на себе, і беруть, якщо там все нормально.

І, до речі, Сімейний кодекс нам дозволяє, якщо там мама не працювала, наприклад, і не має права на оцю пенсію, ми перекладаємо те, що в родині, те, що вона своє життя поклала на дітей, а ми кажемо дітям: "Ми вас звільняємо від обов'язку утримувати матір, яка на вас весь час витратила, не працювала, не заробила собі страховий стаж". Ми перекладаємо на плечі інших платників податку. Гаразд.

Право на пенсію за особливі заслуги перед Україною. Ну, питання. Гаразд.

Право на щорічне безоплатне медичне обслуговування. Ну, у нас безоплатне медичне обслуговування в розмірах, встановлених Національною службою здоров'я. Навіщо це писати? А тут: лікування в спеціалізованих стаціонарах. Що таке "спеціалізовані стаціонари"? Як ми це лікування будемо оплачувати?

Далі: право на безоплатне забезпечення санаторно-курортними путівками. Це що?

КРОХМАЛЮК Л.П. Це просили самі матері. Є фонд, який надає путівки…

ГОЛОВУЮЧА. Я перепрошую, у нас всі попросять. У нас санаторно-курортне лікування, ми вже їм їх роздаємо, такого в світі немає, ну, в світі немає.

Безоплатне позачергове зубопротезування. Що таке "позачергове"?

КРОХМАЛЮК Л.П. Це законодавством передбачено. Насправді це є… (Загальна дискусія)

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна Галина Миколаївна, шановні присутні, насправді законопроект потрібен. Він стимулює, щоби українські жінки  народжували дітей.

Справді, згідно Закону України про матерів є "Мати-героїня". Це згідно Указу Президента ще, пам'ятаємо, Ющенка 25.12.2007 року. Воно передбачає і одноразові виплати. Це матері, жінки, які народили і виховали до восьмирічного віку п'ятеро і більше дітей. Це хороша норма.

Майже все те, що тут вказано, за виключенням додаткових оцих речей, воно є в діючому чинному законодавстві.

КРОХМАЛЮК Л.П. Але немає ось цих запобіжників.

ЦИМБАЛЮК М.М. Так, немає запобіжників. Якщо вони потрібні, то давайте їх встановимо.

Я кажу, що цей законопроект потрібний, але до другого читання в разі його прийняття основним комітетом потрібно буде доопрацювати. Бо я погоджуюся, що позачергове зубопротезування, проїзд – це вже зовсім інші норми. Коли ми переходимо до ринкової економіки, то маємо думати, де брати гроші, щоб тим компенсувати.

Але ще раз підкреслюю, що законопроект потрібний, прошу його підтримати.  Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Хто за те, щоб… Я за те, щоб його рекомендувати профільному комітету не включати його, відхилити.

Хто за першу пропозицію, прошу голосувати, про включення. Ну, перша – за основу. Один.

Хто за другу пропозицію, прошу голосувати. Утримався. Заразд. Один утримався, один проти.

Пані Людмило, давайте ми будемо давати орден, давайте ми будемо відмічати… Я ще хочу вам сказати, отут, на думку автора, у вас написано, що законопроект сприятиме забезпеченню належної соціальної підтримки жінкам, яким присвоєне почесне звання. Я не розумію, чому ми маємо забезпечувати тільки соцпідтримку жінкам, які отримали почесне звання, а всі інші – ні?

КРОХМАЛЮК Л.П. Ні-ні, навпаки, ми просто виокремлюємо…

ГОЛОВУЮЧА. От мета дискримінаційна зразу.

КРОХМАЛЮК Л.П. Я з вами погоджуюся в  самому написанні, викладенні мети, але насправді цей законопроект, він був поданий ще минулого скликання, аналогічний, і розглядався, і пропонувався вже до першого читання. Зараз він доопрацьований, трішки редакційно змінений. Міністерство соціальної політики минулого скликання теж підтримувало, в принципі, прийняття цього законопроекту.

ГОЛОВУЮЧА. Шкода, що підтримувало.

Десятий пункт: проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спрощення адміністрування  отримання податкових пільг підприємствами та організаціями, які засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю. Пані Тимошенко, пан Цимбалюк.

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, Галина Миколаївна.

Цей законопроект розроблявся за допомогою і з участю громадських організацій. Він стосується все-таки спрощення адміністрування отримання податкових пільг підприємствами та організаціями, які засновані саме громадськими організаціями осіб з інвалідністю.

Законопроектом передбачається, що право на пільги із сплати податків і зборів реалізується після надання підприємствами та організаціями, громадських організацій осіб з інвалідністю повідомлення центральному органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику про реалізацію права на пільги. І слід зазначити, що ця новела впроваджується на вимогу громадських організацій, тому що зараз процедура надання пільг з оподаткування підприємств і організацій, громадських організацій осіб з інвалідністю, які згідно законодавства мають право на пільгове оподаткування, надається за непрозорими критеріями на підставі  дозволу на право користування пільгами з оподаткування, який видається центральним органом виконавчої влади.

Прошу підтримати даний законопроект.

ГОЛОВУЮЧА. Да, давайте.

БАБЕНКО М.В. Шановні колеги, ви всі знаєте, і я особисто з вами розмовляв, Галина Миколаївна, про те, що необхідно нам було залишати пільги організаціям інвалідів. У нас було, пам'ятаєте, це питання, благали і кричали.

Але що стосується цього законопроекту, вважаю, що його підтримувати не можна. Кажу відверто, вважаю, що він є лобістським. Чому лобістським? Я знаю, що є певні структури… Це не стосується…

ЦИМБАЛЮК М.М. Ви мене в чомусь звинувачуєте?

БАБЕНКО М.В. Ні, це ж в цілому законопроект, я ж так розумію, це ж… Вибачте, будь ласка.

Є величезна кількість організацій, які займаються просто оптимізацією податків. І це така невеличка для них можливість для того, щоб оптимізувати ПДВ. Це, по суті, податкові ями. І тому той фільтр, який зараз створений по тому, щоб брати дозвіл на отримання цієї податкової пільги, це правильна річ. Тим паче, що в нас не так багато тих організацій інвалідів, людей з обмеженими можливостями, які дійсно працюють. Це в нас хто? Це в насУТОС, УТОГ.

ГОЛОВУЮЧА. Пане Михайле, в мене питання. Ми 5 грудня в 2019 році прийняли законопроект 2439, яким надали на 5 років цю пільгу. Він не поглинув її?

БАБЕНКО М.В. Ні, це ж мова зараз не про пільгу. Дивіться, зараз як пільга надається. Для того, щоб отримати пільгу необхідно піти до відповідного департаменту обласної державної адміністрації і отримати пільгу. Тобто необхідно подати документи, що дійсно є більше 50 відсотків людей з обмеженими можливостями, які працюють на підприємстві, виробляють певну продукцію, і отримується пільга. Що от зараз пропонується цим законопроектом?

ГОЛОВУЮЧА. Не робити цього.

БАБЕНКО М.В. Законопроектом пропонується…

ГОЛОВУЮЧА. Фільтр убрати оцей.    

БАБЕНКО М.В. Ні, просто явочным порядком. Заявили - і все.

ЦИМБАЛЮК М.М. Центральному органу виконавчої влади.

БАБЕНКО М.В. Центральному органу виконавчої влади. Але є не просто ризик…

ЦИМБАЛЮК М.М. Адміністрація ліквідовується.

БАБЕНКО М.В. Після того, як будуть ліквідовані адміністрації, в нас же будуть виконкоми, напевно, що до них перейде ця функція. Але ви розумієте… Михайло Михайлович, я що хочу сказати. Я боюсь, що оцим законопроектом ми знищимо взагалі потім пільгу як таку для всіх. Чому? Тому що зараз все проходимцы побегут…

ЦИМБАЛЮК М.М. Ви когось мали на увазі?

БАБЕНКО М.В.  Ну опять…

ГОЛОВУЮЧА. Та ні! Ми фільтр приберемо просто.

БАБЕНКО М.В. Просто побіжать реєструватися, і потім Мінфін і податкова прийде і скаже, що, хлопці, давайте взагалі ліквідовувати ці  пільги.

ГОЛОВУЮЧА.  То рекомендувати відхилити, правильно?

Хто – за це, прошу голосувати. Хто – проти?

Дякую, Михайло Михайлович.

Переходимо до одинадцятого пункту. Я нагадаю народним депутатам, пропоную працювати до 17-ї. Ми йдемо не по наших законопроектах. Не проти ви?  Я якось хочу прискорити… 

Одинадцятий: проект Закону про внесення змін до статті 77 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" щодо додаткових пільг та підвищення оплати праці для медичних та фармацевтичних працівників.

Будь ласка,   Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна пані головуюча, шановні колеги, законопроект є соціальним. Суть його полягає в тому, що громадяни України не отримують  належної медичної допомоги, особливо в сільській місцевості. Однією з причин є недостатній рівень соціального захисту працівників закладу охорони здоров'я.

Враховуючи зазначені недоліки, фахівці уникають працевлаштування у закладах, ми знаємо, медицини, особливо в сільській місцевості, та масово виїжджають на роботу за кордон.

Чинним законом передбачено, що медичним і фармацевтичним працівникам, які  працюють в сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали в таких населених пунктах і проживають у них, держава забезпечує безоплатне користування житлом,  з опаленням, освітленням у межах встановлених норм, якщо доходи за попередні шість місяців не перевищують  величини доходу, яка дає право на податкову соціальну пільгу, яка на даний час складає лише 1 003 гривні. Фактично такою нормою позбавлено право на пільгу.

Прошу підтримати цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧА.  Що думаєте? Пропоную відхилити. (Шум у залі)

Да, тут телефон, житло. Це знову ж таки той набір, який у нас є.

Хто за те, щоб рекомендувати профільному комітету відхилити? Мінсоц – проти. Мінфін – проти. Подивіться  там висновки.

Прошу голосувати. Хто – проти? Один. Все.

Переходимо до наступного.

ЦИМБАЛЮК М.М. Шкода, що немає Наталії Юріївни.

ГОЛОВУЮЧА.  Шкода.

Ми весь час за неї виконуємо роботу. Я думаю, що ми вже там назбираємо ці…

Дванадцятий пункт: проект Закону про внесення змін до Закону України про державну реєстрацію юридичних осіб (щодо надання права безоплатної реєстрації особам з інвалідністю та особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС) (реєстраційний номер  2030). Немає Наталії Юріївни, але я Арсенюка Олега попрошу.

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна Галина Миколаївна, шановні колеги, законопроектом цим передбачено: для державної реєстрації символіки громадського об'єднання осіб з інвалідністю та осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, документ про сплату адміністративного збору не подається; адміністративний збір не сплачується за державну реєстрацію символіки громадського об'єднання осіб з інвалідністю та осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС; за державну реєстрацію громадського об'єднання осіб з інвалідністю та осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС; також за державну реєстрацію змін і за державну реєстрацію змін про громадські організації і прізвище, ім'я, по батькові або місце знаходження фізичної особи-підприємця, що є особою з інвалідністю.

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пане Олег.

(Загальна дискусія)

 Із застереженнями, Мінсоц підтримує. Мінсоцполітики може щось сказати нам з цього приводу? Пані Наталія.

НЕНЮЧЕНКО Н.В. Міністерство соціальної політики. Ми підтримуємо. Разом з тим, у нас є застереження про те, що встановлюються певні пільги, це тільки що було озвучено, в частині адміністративного збору за державну реєстрацію.

ГОЛОВУЮЧА. Хочу вам сказати, що тут реєстрація не тільки ГО, але і ФОПів. Тобто це 1 мільйон 800 громадян, які мають статус "Чорнобиль", не будуть сплачувати збір у разі, якщо вони реєструються як фізична особа-підприємець.

(Загальна дискусія)

НЕНЮЧЕНКО Н.В. Да, якщо це громадські, то так, ми підтримуємо. Якщо там ФОПи, то це  треба…

(Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧА.  Дивіться, давайте читати, що тут написано.  От зараз я закон… Є ФОПи? Фізичні особи-підприємці. (Шум у залі) Тобто тут всі ФОПи.

Тому рекомендувати відхилити. Да? Хто – за це, прошу голосувати. Хто – проти?  Один.

Переходимо до тринадцятого пункту: проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо збільшення періоду відпустки у зв'язку з пологами та збільшення розміру допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами (2032).

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Закон є соціальним, і ним передбачається: допомога після пологів призначається і виплачується жінкам за 56 календарних днів, а у разі ускладнення пологів або народження двох чи більше дітей – за 70 календарних днів після пологів.

Тривалість такої відпустки є недостатньою для відновлення здоров'я жінок після народження дитини, що не дає можливість визначити усі заходи щодо забезпечення нормального життя новонародженої дитини.

Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається у розмірі не менше 20 відсотків від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи з розрахунку на один місяць.

Також законопроектом  передбачається збільшення  відпустки після пологів з 56 до 70 днів, а якщо народила жінка  двоє і більше дітей – з 70 до 90.

ГОЛОВУЮЧА.  Хочу зазначити, що Україна має більший розмір цієї відпустки,  ніж зазначено Конвенцією  МОП 103. Конвенція про охорону материнства каже про те, що тривалість відпустки має бути як мінімум 12 тижнів (це 84 дні) і включає період обов'язково післяпологової відпустки. Таким чином, це і до, і після відповідно до Конвенції МОП – 84 дні.

Тривалість обов'язкової післяпологової відпустки встановлюються законодавством кожної країни, але ні в якому разі не становить менше  ніж 6 тижнів - це 42 дні. На сьогодні відповідно до законодавства у нас 126 днів, а у разі ускладнення – 140. Таким чином, у нас більше, ніж в Конвенції МОП. 

Тому пропоную відхилити рекомендувати. Хто за це, прошу голосувати. Хто проти? Один.

Переходимо до наступного пункту – це чотирнадцятий: проект Закону про внесення змін до статті 17 Закону України про збір та облік єдиного соціального внеску щодо надання інформації з державного реєстру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Мін'юст і пан Михайло Михайлович. Є в нас Мін'юст? Є. Будь ласка.

ВАСИЛЯКА О.М. Доброго дня шановні народні депутати, інші присутні на засіданні комітету! Зазначений законопроект розроблений з метою забезпечення доступу суб'єктів права на безоплатну правову допомогу на представництво інтересів у судах.

На сьогоднішній день з моменту існування системи до центрів звернулося понад 2,7 мільйона людей, з них переважна більшість це особи, які є малозабезпеченими та отримують дохід менше двох прожиткових мінімумів заробітної плати, та люди з інвалідністю, які отримують відповідну допомогу в розмірі так само двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб.

Для того, щоб отримати призначення адвоката та юриста центру, вони повинні надати довідки, які підтверджують рівень їх доходу, а задля цього вони змушені ходити до Пенсійного фонду, інших органів державної влади і чекати на отримання таких довідок. Тому цим законопроектом пропонується надати можливість центрам самостійно отримувати інформацію з відповідного єдиного державного реєстру.

Законопроект підтриманий і Пенсійним фондом України, і погоджений без зауважень з усіма заінтересованими органами. Законопроект не потребує додаткового фінансування з державного бюджету, але дозволить нашим громадянам не ходити і не сидіти в чергах, а натомість центри самі зможуть заходити до реєстру і отримувати довідки чи документи, які підтверджують рівень їх доходу.

Тому просимо підтримати зазначений законопроект, включити його до порядку денного та рекомендувати прийняти в першому читанні.

ГОЛОВУЮЧА. Що думаємо? Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна Галина Миколаївна, шановні колеги, доповідачу! Справді, я погоджуюся з вашою позицією, що сьогодні потрібно давати можливість надавати центрам безоплатної юридичної допомоги, щоб саме вони без лишньої бюрократії могли користуватися цією інформацією з державного реєстру і більш якісно і вчасно  надавати послуги нашим громадянам.

Пропоную підтримати включення до порядку денного. За основу.

ГОЛОВУЮЧА. За основу.

Є інші пропозиції? Хто за пропозицію Михайла Михайловича? Дякую.

Прошу переходити до наступного питання – це проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки молоді, яка навчається чи працює, та учасників бойових дій (реєстраційний номер 2301). Пані Бєлькова.

Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна Галина Миколаївна, шановні колеги народні депутати, присутні! Пані Бєлькова щиро  вибачалася, в них засідання їхнього  комітету, вона просила мене доповісти.

Цей законопроект… наш комітет є не головним, але насправді законопроект є соціальним. Тут приводиться статистика, що згідно даних уряду вже з початку 2019 року з України виїхало півтора мільйона українців, і є статистика, скільки в яких державах працює.

Цей законопроект якраз стимулює людей, які не досягли 27-річного віку, звільнення від сплати ПДФО. І є категорія осіб, які є учасниками бойових дій, протягом трьох років після закінчення перебування на військовій службі.

Також що не включається до оподаткування сума доходу, яка сплачена  на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних закладів за здобуття освіти в розмірі, що не перевищує трикратного розміру мінімальної зарплати, встановленої законами України, і зняття обмеження щодо суми, яка не включається в оподатковуваний дохід. У 2019 році ця сума становила 2 690 гривень на місяць.

Будь ласка, прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧА. Да, пане Миколо.

БАБЕНКО М.В. Ми вже, мабуть, за останній місяць втретє чи вчетверте розглядаємо схожі законопроекти. Крім того, ми навіть створювали робочу групу – пам'ятаєте? – на проект Рабіновича стосовно зайнятості молоді, були представники роботодавців, профспілок, наукових установ. І всі погодилися з тим, що у нас є діючий Закон "Про зайнятість населення", який регулює відповідні питання. І якщо вже змінювати, то в рамках цього закону. І я так розумію, що готується новий закон.

ГОЛОВУЮЧА. Що скажете, пане Анатолію?

ОСТАПЕНКО А.Д. Да, я прошу також відхилити. І в мене питання трудової міграції. Якщо ми навчимо своїх людей краще ( я не кажу, що їх не треба перенавчати), то де у нас ті застереження, що вони зразу не поїдуть за кордон?

ГОЛОВУЮЧА. От давайте, я зараз хочу пройтися по тому, що пані Ольга написала: "Звільнити від сплати ПДФО осіб, що не досягли 27 років, але які були учасниками бойових дій". (Шум у залі)

 Тут нема "а/та". (Загальна дискусія)

 А і та, і та. (Загальна дискусія)

 Просто можна було б 27, ті, хто був, ну, тобто до 27, ті, хто був учасником бойових дій. І далі оце звільнення на три роки після закінчення перебування на військовій службі. Воно начебто логічно: той, хто учасник бойових дій, і той, хто 27 не досяг, його звільнять на три роки і дають потім знижку ще на навчання. І оце адаптація.

От мені оце подобається, коли він учасник бойових дій, коли він 27 і плюс навчання, податкова знижка. Це начебто правильно, для того щоб він навчився. І після того тут уточнити перелік одержувачів стипендій, які не включаються до оподаткованого доходу. Тобто якщо він вчиться там далі, то він стипендію… І податкову знижку у вітчизняних закладах для компенсації здобуття відповідної…, які є членами його сім'ї другого ступеня споріднення. Другого ступеня – я не знаю…

Тому, може, їм рекомендувати це доопрацювати через УБД, пане Анатолію?

ОСТАПЕНКО А.Д. Ми можемо їм рекомендувати, щоб вони направили на доопрацювання…

ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка.

ДАНІЛОВ І.О. З Державної податкової служби зауваження такі: якщо ми запроваджуємо таку якусь пільгову категорію, то виникнуть ризики їх використання в схемах оподаткування для всього підприємства. Ви сьогодні створили робочу групу, якою хочете обмежити заробітну плату для керівників великих підприємств і прочих. Ці керівники будуть просто брати на роботу одну таку категорію осіб і всю зарплату сплачувати, крупну суму йому і потім перерозподіляти. Все рівно законопроект, вся ідеологія його, вона буде знівельована повністю.

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановний колего, ви мислите як фахівець. Оперативний хід мислення у вас є. А ми хочемо, статистика свідчить, що саме ця категорія громадян, в нас їх є найменше. Чому? Бо вони виїжджають з держави, і вони найбільше є сьогодні тими, які в Польщі, які в Чехії, і зараз будуть в Канаді, бо Канада офіційно відкрила мільйон робочих місць. Поїдуть ці, а тих, хто нашого покоління…

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧА. Запобіжник є, він польський.

_______________. Пан Цимбалюк каже, що треба тоді долучатися до доопрацювання і вносити свої пропозиції, а не…

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧА. Запобіжник є у поляків. Вони роблять для молоді, для кого це перше місце учнівське, вони роблять, якщо дохід такої людини не більше ніж. І якщо він перестрибнув цю норму, то вони беруть податки з усієї суми. Ну, тобто от через оцей.

На доопрацювання мені хочеться. От начебто тут є такі зерна…

______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Та ні, ну, що в першому читанні? От ми будемо далі з фіскальною службою цих ловити, при тому, що у нас нема нормального департаменту оподаткування фізичних осіб, і що там у нас відбувається, ми взагалі зрозуміти не можемо.

(Загальна дискусія)

______________. Фіскальна служба спільно з Службою безпеки дещо ліквідують майданчик - і все буде гаразд. Знайдемо… (Не чути) вже найближчим часом.

ГОЛОВУЮЧА. О'кей.

Хто за рекомендацію прийняти в першому читанні? Один. Хто  проти?

Ну, таким чином… На доопрацювання, правильно я зрозуміла? Хто за доопрацювання? Рекомендувати відправити на доопрацювання. О'кей.

Шістнадцятий пункт: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо обробки та оприлюднення персональних даних (реєстраційний номер 2333). Ну, тут ми всі законопроект цей опрацьовували, пункт 16.

Да, пані Олена, давайте.

СТЕПАНЕНКО О.А. Шановні колеги, ви всі знаєте, що відповідно до 22 статті Закону "Про захист персональних даних" контроль за додержанням законодавства у цій сфері здійснює Уповноважений Верховної Ради та суди. Тому наш структурний підрозділ дійсно опрацював зазначений законопроект, підтримуючи мету авторів законопроекту щодо посилення контролю і верифікації. Разом з тим, ми хочемо застерегти, що відповідно до регламентів Європейського Союзу і нашого діючого законодавства про захист персональних даних оця автоматична згода, вона не може бути підтримана, це потрібно щось доопрацювати.

Друге. Пропонується норма щодо оприлюднення відкритих даних стосовно підстав для отримання громадянами соціальних виплат. Це теж дуже чутлива тема - оприлюднення відкритих даних. Тобто фактично це може бути втручанням в приватне життя особи.

ГОЛОВУЮЧА. А чого ви не претендуєте на виплати?

СТЕПАНЕНКО О.А. Ні, я хочу сказати, що тут мають бути якісь виключення. Тому що підставою іноді може бути там, я не знаю, хвороба людини, а людина  не хоче, і в законі нашому зазначено, що підстав для того, щоб оприлюднювати інформацію стосовно здоров'я людини, це заборонено.

Тобто тут потрібно або дописати виключення якісь, або чітко зрозуміти, які саме відкриті дані держава може застосовувати, тому що це  порушення і конвенції, і регламентів Європейського Союзу. Разом з тим, потрібно думати над формами. Є ж органи державної влади, які уповноважені на контроль правомірності отримання соціальних виплат. То, можливо, посилити їх діяльність, а не бенефіціаром всіх оцих негараздів людину виставляти.

ГОЛОВУЮЧА. Дивіться, пані Олена, хочу з вами тут подискутувати. Я розумію, що його треба доопрацьовувати, і Комітет з європейської інтеграції каже про доопрацювання і невідповідність. Але скажіть мені, будь ласка, який у нас з органів, які контролюють використання коштів у таких маленьких сумах, хто взагалі погодився… От на моїй практиці тільки СБУ за останній час підключилася до контролю використання таких соціальних виплат. Міністерство внутрішніх справ цього не робить. Державне бюро… Ну, це ж служба фінансових розслідувань, чи як його ми там будемо називати, бюро економічної безпеки чи якось. В будь-якому випадку, створюючи це бюро всі, хто готують, кажуть про те, що такі маленькі виплати ми контролювати не будемо.

Питання верифікації дуже жорстко стояло під час прийняття цього законопроекту, хто це буде робити: Міністерство фінансів чи ні, - кому його передати і як там персоніфіковані дані витікають.

 У нас іде переоблік, перевидання свідоцтв чорнобильцям, у нас кількість чорнобильців зростає. Скажіть мені, будь ласка, як боротися із тим, що на наші публічні фінанси насіла купа людей з патернальним відношенням до того, що їх мають утримувати платники податків? От як з цим боротися? От я просто у вас хочу попитати, коли ви захищаєте права людей, які неправомірно отримують, що їх там персональні дані, чи розуміємо ми, що ми тоді не захищаємо права людей, які сплачують податки, що ми на тих людей саджаємо на плечі купу утриманців?

СТЕПАНЕНКО О.А. Галина Миколаївна, я хочу зазначити, що ніхто не захищає людей, які є правопорушниками. Це вже кримінальний злочин, це вже мошенничество якесь. Для цього є поліція, для цього є органи, які уповноважені.

ГОЛОВУЮЧА. Не є, от нема. Ми інституційно цього не робимо. Ми маємо констатувати, що…

СТЕПАНЕНКО О.А. Так потрібно зробити. Просто не можна… Знаєте, ми колишнім складом Міністерства соціальної політики постійно дискутували на предмет чого: що вони заздалегідь вважають всіх, хто отримує соціальні виплати, зловмисниками. Що протезну обувь… Ти не будеш, особа з інвалідністю, бігати на стадіоні, а ти на неї маєш право. Слухайте, так не можна підходити до людини. Бо головна цінність відповідно до Конституції – людина. І кожна дія органів державної влади має бути людиноцентрична, і це ж проголошує наш  Президент.

ГОЛОВУЮЧА. Це по-різному можна трактувати. Людиноцентричність – це  в першу чергу створення робочого місця для людей і робота, і гідне життя, це самозабезпечення.

СТЕПАНЕНКО О.А. Є люди, які, на жаль, не можуть забезпечити себе самостійно роботою, і саме про цих людей тут йдеться, в цьому законі, які отримують  соціальну допомогу.

ГОЛОВУЮЧА. Ні, нема таких людей. Кожен може забезпечити: хтось - хоче, хтось – ні.

СТЕПАНЕНКО О.А. Галино Миколаївно, ви знаєте, яка зараз проблема з працездатністю осіб з інвалідністю, так? От ми кажемо, наприклад, про тих людей, які отримують постійно виплати, або по догляду за особами похилого віку, яким після  80-ти. От ми робимо постійно моніторинги в об'єднаних територіальних громадах, в органах місцевого самоврядування. Настільки не забезпечено державою це все…

От вчора пані Наталія презентувала концепцію уряду, ціль 3-4, щодо забезпечення, щодо гідного життя осіб похилого віку. І там от у них було, ми навіть сказали, що це ж не зовсім так. І у них серед причин написано: відсутність державного регулювання щодо надання соціальних послуг. Тобто, якщо держава сама не забезпечує, то чому людина має від цього страждати? Тому для цього і є, щоб прописаний був нормативно-правовий акт. Є Закон "Про соціальні послуги" - мають бути підзаконні акти, є соціальні виплати - має бути служба, яка контролює: інспекція там соціальна чи хтось там ще. Але просто оприлюднювати дані про людину, чутливі, я ж не кажу, що всі, там же у вас є у законопроекті ті дані, які є.

До речі, Польща, ми вивчали польський Трудовий кодекс. І у 2019 році у вересні місяці вони навіть внесли відповідно до цього Регламенту зміни, що роботодавець не може запитувати у людини домашню адресу, а тільки контактні дані, e-mail, телефон. Тобто оці реєстри всі, які держава зараз створює. Тобто дуже є багато питань.

Ми готові долучитися, і в комплексі наш структурний підрозділ, який з міжнародними європейськими інституціями співпрацює, щоб, можливо, прописати якось, коли там буде…

ГОЛОВУЮЧА. Супер! Скажіть, будь ласка,  якщо я сплачую податки, за рахунок когось хтось отримує виплату, я що, не маю права отримати інформацію, хто отримує виплату з моїх податків? Моє право щодо розподілу моїх податків не порушується?

СТЕПАНЕНКО О.А. Галина Миколаївна, ви, мабуть, мене не почули. Я сказала, щодо підстав соціальних виплат, не оприлюднення даних, а щодо підстав. Якщо підстава – це стан здоров'я людини і вона не хоче, щоб ця виплата була саме з цієї підстави оприлюднена, саме це я мала на увазі.

_______________. Дивіться, у нас голова підкомітету, який займається чорнобильцями, у нас є таке питання - відкрити реєстр, для того щоб ми побачили, хто був там ліквідатором або постраждалим. Але ми ж не кажемо, що у неї є така хвороба…

СТЕПАНЕНКО О.А. Так я ж і кажу…

_______________. Це  підстава  для отримання пільги якраз…

СТЕПАНЕНКО О.А. Так от і потрібно прописати, обмежити. Якщо це публічна інформація і людина має посвідчення… Це не про те, це про те, що, якщо стан здоров'я…

(Загальна дискусія)

_______________. У нас є Закон про малу приватизацію і відповідний закон про систему ProZorro. Я хочу повідомити, що фізичні особи, які приймають участь в приватизації державного майна, і виграють конкурси, і сплачують по декілька мільйонів гривень, їх дані: паспорти, ідентифікаційні коди, вся-вся інформація - просто так от, вбиваєте прізвище - і відкриваєте і дістаєте. Про що ми взагалі мову ведемо?

СТЕПАНЕНКО О.А. Так там положено йому…(Не чути) він дає згоду.

_______________. Ніхто не дає згоду.

 (Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧА. Точно так же: не разрешаешь - тебе не дадут выплату.

_______________. …зауваження ГНЕУ, яке саме викладає ту позицію, що виклала Уповноважений Верховної Ради, через те потрібно на це зважати.

НОСОК В.Й. Віталій Носок, Міністерство освіти.  У мене теж пару уточнень.

Тут питання щодо стипендій. Ми все ж таки пропонуємо соціальні стипендії, бо питання соціальних виплат, академічні стипендії – ті, що ординарні, вони назначаються у межах закладу, там публікуються списки на факультетах і так... (Не чути) Ті, хто іменні стипендії, стипендії Кабміну, Верховної Ради, Президента, ті списки теж оприлюднюються, там додаткова надлишкова інформація щодо місця проживання, і все.

І друге уточнення...

ГОЛОВУЮЧА. Правильно. Тоді ми знаємо, що ми кращих оплачуємо, що там немає корупції... (Не чути)

НОСОК В.Й. Воно публікується, вони цікаві лише в межах закладу, вони не цікаві в межах країни, бо надлишкова інформація.

І друге уточнення. Тут таке широке формулювання, воно є підставою, можливо, підпасти під те, що соціальні виплати, які ми здійснюємо курсантам військових закладів і закладів зі специфічними умовами навчання, це утаємничені особи, ми їх ніде не показуємо, щоб вони не… під це широке формулювання, бо вони ж теж на соціальному утриманні, отримують соціальне... (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Скажіть, колеги, ви можете нам допомогти доопрацювати? Пані Олена і Міністерство освіти, можете? Ми тоді цей законопроект візьмемо на доопрацювання і зробимо його нормальним, там і перерахуємо це. Допоможете нам?

Дякую. Тоді будемо чекати від вас пропозиції. На контроль тоді, і тоді ми поки що рекомендуємо доопрацювати.

Хто за це, прошу голосувати.

Гаразд, в нас залишається 9 хвилин. Пропоную перейти до пунктів 27 і 28, заслухати, і інші законопроекти перенести на наступне засідання комітету.

Двадцять сьомий - це попередній розгляд законопроекту про внесення змін до статті 24 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", підготовленого Міністерством соціальної політики України. Будь ласка.

Це в третій раз ми просто переносимо, і я вирішила, що ви маєте все ж таки докласти.

НЕНЮЧЕНКО Н.В. Наш законопроект - законопроект України про внесення змін до статті 24 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". Проект акту цей дасть змогу привести Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" у відповідність до Закону України "Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою", який від 17.04.2014 року за номером 1223.

Статтею 6 Закону 1233 визначено, що "депортованим особам, які знаходилися на спецпоселенні, що визначається періодом з моменту депортації до моменту зняття режиму спецпоселень, їхній трудовий стаж за період спецпоселення зараховувався до стажу роботи для призначення трудових пенсій у потрійному розмірі.

І ми пропонуємо в  статтю 24 цього закону внести зміни  і говорити про  потрійний розмір трудового стажу. Тим паче, що цей закон у Верховній Раді  восьмого скликання був зареєстрований і внесений на розгляд Кабінетом Міністрів, і водночас законопроекти, які були не прийняті Верховною Радою попереднього скликання в першому читанні за основу, вважаються знятими.

Тому ми просимо підтримати, тому що це технічно  врегульовує моменти двох законів.

У нас усіх депортованих станом на сьогодні, які отримують пенсії,  120 чоловік. 

ГОЛОВУЮЧА.  Будь ласка,  є пропозиції?

______________.  Підтримати.

ГОЛОВУЮЧА.  Підтримати. Ми підтримуємо.

НЕНЮЧЕНКО Н.В. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА.  Вносьте. Чи вносьте, чи як там,  що ви будете робити надалі, пані Наталя.

Двадцять восьмий пункт: про делегування для роботи у Міжвідомчій робочій групі з питань детінізації та здійснення антикорупційних і антирейдерських заходів у сфері соціальної політики народних депутатів України - членів комітету.

Ми  рекомендуємо пана Струневича, Остапенка і Гривка. Да? (Шум у залі) Немає питань. І Бабенка. Плюс добавляємо Бабенка Миколу. А пана Михайла…

Хто – за? Ні, ми не проти, ми – за.

Пана Михайла нема. Може, в нього було бажання, пане…(Не чути) ? Якщо в нього є бажання, то тоді включити, бо вінв же…

Дякую. Закриваю засідання. Наступна дата… (Шум у залі)

А, ребята, еще склад робочої групи у вас був наданий по накопичувальному страхуванню. В мене прохання затвердити і добавити казначейство і НБУ.

Хто – за? Анатолій, Серьожа… (Шум у залі)