04 лютого 2022, 10:56 ( Комітет )

СТЕНОГРАМА засідання Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 04 лютого 2022 року

Веде засідання голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧА. У мене прохання, хто з народних депутатів членів Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів є зараз на зв’язку…

Королевська Наталія Юріївна.

Струневич Вадим.

І прошу технічну службу…

З нами, пане Вадиме?

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Так-так.

 

ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола.

Арсенюк Олег.

Гривко Сергій.

Остапенко Анатолій, кажуть, захворів.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Доброго дня!

 

ГОЛОВУЮЧА. О, вітаю, пане Анатолію. Кажуть, що ви захворіли?

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Да, є трошки таке щось.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, що ви з нами дистанційно.

Арсенюк Олег.

Тимошенко Юлія Володимирівна.

 

АРСЕНЮК О.О. Доброго дня, Галина Миколаївна!

 

ГОЛОВУЮЧА. Доброго дня, пане Олеже! Ви – якраз у нас золота акція сьогодні. Тепер у нас є кворум і ми можемо розпочати засідання комітету.

Секретаря немає. Якщо у нас не буде пана Бабенка, то у нас Арсенюк Олег буде виконувати, так.

Пане Олеже, ви не проти?

 

АРСЕНЮК О.О. Не заперечую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Тоді ми можемо розпочинати засідання комітету. І я думаю, що по ходу може ще і приєднаються, так і Гривко Сергій має приєднатися десь.

Гаразд. У нас є кворум. Порядок денний запропонований.

Чи будуть у народних депутатів членів комітету пропозиції щодо зміни до запропонованого порядку денного? Немає.

Хто на зв’язку з нами? Пан Анатолій Остапенко. Немає?

 

_______________. Ні. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим.

 

_______________. Ні, немає.

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином ми йдемо по затвердженому, запропонованому порядку. Ми розглядаємо законопроекти, з опрацювання яких комітет визначено головним.

Перше питання – це підготовка до першого читання, законопроект вже внесено до порядку денного. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо забезпечення підвищення розмірів пенсій (реєстраційний номер 5023) (автори народні депутати Тимошенко й Цимблюк).

Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати, учасники засідання комітету! Законопроектом за номером 5023 (від 04.02.2021 року) наша команда "Батьківщина" пропонує: повернутися до обрахування страхового стажу 1,35 відсотка.

Історія така, що ще в 2008 році була запроваджена ця система, але в порушення статті 22 Конституції України 03.10.2017 року, тобто попередня влада ухвалила законопроект за номером 2148 і зменшила величину оцінки одного року страхового стажу з 1,35 до 1 відсотка, що призвело, звичайно, до зменшення розмірів пенсій громадян.

Ми вважаємо, що слід припинити порушення Конституції, зокрема статті 22, і відновити величину оцінки одного року страхового стажу з 1 відсотка до 1, 35. І виходячи з цього, пройде перерахунок пенсій, призначених до прийняття цього закону, згідно з нормою законів.

Прошу колег підтримати даний законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Будь ласка, Міністерство соціальної політики і Пенсійний фонд.

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую, Галина Миколаївна.

Доброго дня, шановні народні депутати, шановні присутні! Михайло Михайлович тут озвучив основну суть законопроекту стосовно збільшення оцінки одного року страхового стажу з 1 відсотка до 1,35. Але паралельно з цим потрібно звернути увагу на те, що з 2016 року також відбулося і фактично в два рази зменшення розміру єдиного соціального внеску, який справляється із фонду оплати праці на забезпечення гарантій поточних пенсіонерів у солідарній пенсійній системі.

Тому з нашої точки зору, просто повернути оцінку одного року стажу не можна досягти без врахування питання збалансованості Пенсійного фонду щодо спроможності виплати відповідних розмірів пенсійного забезпечення.

Крім цього я звертаю увагу, що також на сьогодні діє трошки інший механізм підвищення пенсій, який передбачає щорічно їх індексацію з 1 березня. Ми зараз готуємося, власне, на черговий перерахунок, орієнтовно це буде 14 відсотків стосовно всіх страхових пенсій, які підлягають перерахунку, що враховуватиме 50 відсотків зростання інфляції за попередній рік і 50 відсотків зростання заробітних плат за попередній рік. Тому урядом вживаються заходи для того, щоб збільшувати розміри пенсійного забезпечення.

Що стосується конкретно цього законопроекту, то в такій редакції, в такому концепті ми його не можемо підтримати, тому що вартість його реалізації буде становити близько 100 мільярдів гривень на рік або більше 8,1 мільярда гривень на місяць. Можливо розглядати це питання тільки за умови збалансування і перегляду розміру сплати єдиного соціального внеску для збалансованості Пенсійного фонду.

Тому саме в такій редакції ми цей законопроект підтримати, на жаль, не можемо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Віталію.

Я абсолютно згодна, що коли був зменшений майже наполовину єдиний соціальний внесок, своєчасно Верховна Рада України, уряд тодішній не подумав про те, що потрібно, разом із зниженням ЄСВ удвічі, треба знижувати соціальні зобов’язання. І це відбулося через 9 місяців. Так, якщо, за моїми підрахунками, знизилися зобов’язання з 1 січня, а реформа відбулася в жовтні 2017 року саме щодо зниження от цього коефіцієнту 1,35 з наступного року.

Таким чином оці необачні дії щодо зниження податків, ми обговорювали це і на круглому столі, який був позавчора з шахтарями, з підземними зварниками, щодо цього коефіцієнту, дії уряду і дії законодавців у цьому сенсі мусять бути пов’язаними. Тобто, якщо ми хочемо підняти пенсійне забезпечення, то треба підіймати єдиний соціальний внесок.

Нагадаю, я анонсувала позавчора, що фракція "Голос" внесла законопроект щодо поєднання ПДФО з ЄСВ і зниження загальної суми цього розміру, що я вважаю наступним злочином після зменшення ЄСВ, і проти соціального забезпечення людей, які живуть у нашій країні. Тому тенденції сьогодні щодо підвищення ЄСВ у нас підтримують поки що три народних депутати, за моїми підрахунками. Я не знаю, як Михайло Михайлович, але ми позавчора ми казали, що це пані Королевська, пан Папієв сказав, що він за збільшення єдиного соціального внеску, і я. Якщо там інші будуть за підвищення цих податків, то в цьому випадку ми зможемо забезпечувати і громадян тим пенсійним забезпеченням, яке було до того, як він був знижений. Моя позиція саме така.

Будь ласка, Пенсійний фонд.

І ще, хто хоче виступити з народних депутатів, будь ласка.

 

КАПІНУС Є.В. Дякую, Галина Миколаївна.

Добрий день колеги! Я хочу підтримати повністю Міністерство соціальної політики і Галину Миколаївну. У нас сьогодні, якщо по розрахунках подивитися, то повернення відповідної норми щодо запровадження коефіцієнту 1,35 буде вартувати близько 8 мільярдів 125 мільйонів на місяць. Якщо в розрахунку на рік, це відповідно 97,5 мільярда додаткового ресурсу, який необхідний для забезпечення перерахунку виплати пенсій, які зазначені розміром.

Відповідно, якщо піднімати це питання, то воно повинно підніматися разом з пошуком відповідних джерел, а джерел де-факто на сьогодні лише два: це тільки державний бюджет і кошти єдиного соціального внеску. Зважаючи на те, що у державному бюджеті на сьогодні, наскільки я розумію, відповідного ресурсу немає, то єдиним реальним джерелом це є єдиний соціальний внесок. Тому, якщо буде прийматися рішення разом із цим законопроектом щодо підвищення єдиного соціального внеску, тоді він є реалістичним. В інших умовах на сьогодні, скажімо так, відсутні джерела, які б давали можливість наповнити бюджети для забезпечення зазначених виплат.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Євгене.

З нами ще Гривко Сергій на зв’язку. Правильно? З’явився пан Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Доброго дня, шановні колеги! На зв’язку.

 

ГОЛОВУЮЧА. Доброго дня!

Шановні народні депутати, які є пропозиції щодо законопроекту першого пункту порядку денного (реєстраційний номер 5023)? Є потреба ще послухати когось?

Ну, я не заперечуючи того, щоб у нас піднімалося пенсійне забезпечення, але я хочу сказати, що зазначена пропозиція, вона повністю змінить той порядок нарахування індексації і пенсії, який сьогодні є. Тому це велика реформа, яка проведена наразі бути не може, саме тому що цей законопроект потребує більше ніж 100 мільярдів, і ці кошти наразі в державному бюджеті відсутні. І автори законопроекту не дають чітких пропозицій, звідки забрати потрібно кошти для того, щоб перенаправити їх.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Пропозиція була одна: включити. А де брати кошти, ми говоримо про це, і це визнає Міністерство фінансів і Прем’єр. Давайте виводи економіку з тіні – це основне завдання, яке обіцяв Шмигаль і вся команда уряду. Поки що ми не бачимо, яким чином та третина, яка є насправді в тіні виводиться урядом.

Митниця так само, працює ефективно? Ні. Тому що голова навіть комітету визнав, що неефективно, через те шукайте…

Я вніс пропозицію, ставте на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином у мене особиста пропозиція, законопроект включений до порядку денного, пропозиція рекомендувати Верховній Раді відхилити законопроект.

Які інші є пропозиції, шановні народні депутати?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Перша була моя: включити.

 

ГОЛОВУЮЧА. Включити.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Тільки рекомендувати ухвалити в першому читанні. Я маю на увазі, що я пропонував, щоб розглянути, рекомендувати Верховній Раді ухвалити його в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тоді розглядаємо першу за тими пропозиціями, які надійшли. Є пропозиція… Нагадаю, законопроект включений до порядку денного, є пропозиція рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Хто – за цю пропозицію, прошу голосувати?

Струневич Вадим.

Остапенко.

Арсенюк.

Гривко.

Хто – проти?

Струневич Вадим. Гривко. Бачу.

 

ГРИВКО С.Д. Проти.

 

ГОЛОВУЮЧА. Остапенко – проти.

Струневич?

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Утримався – я.

 

ГОЛОВУЮЧА. Остапенко – утримався.

Арсенюк?

 

АРСЕНЮК О.О. Утримався.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – утримався.

 

ГОЛОВУЮЧА. 1 – за , 2 – проти. Інші утрималися. Рішення не прийнято. Тому будемо повертатися. Комітет розглянув. Рішення по цьому…

(Загальна дискусія)

Відхилили.

 

_______________. Друга пропозиція Відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧА. Голосуємо другу пропозицію: рекомендувати Верховній Раді України відхилити законопроект.

Хто – за цю пропозицію, прошу голосувати.

 

АРСЕНЮК О.О. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Остапенко.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк – за.

Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Утримався.

 

ГОЛОВУЮЧА. Утримався.

Дякую, шановні народні депутати. Таким чином рішення прийнято. Хто – проти? 1 - проти.

Переходимо до пункту другого нашого порядку денного і це попередній розгляд законопроекту щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких актів України щодо розмежування функцій органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань соціального захисту населення та захисту прав дітей у зв’язку з утворення НССУ та її територіальних органів (реєстраційний номер 5849) (автор Кабінет Міністрів України).

Будь ласка, Міністерство соціальної політики.

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Дуже дякую, Галина Миколаївна.

Надзвичайно важливий законопроект, який має внести ясність стосовно виконання функцій у сфері соціального захисту населення. На сьогоднішній день надзвичайна актуальність цього питання пов’язана із завершальними процесами децентралізації, із укрупненням районних державних адміністрацій, і сьогоднішня система чи мапа виконання функцій у сфері соціального захисту населення виглядає таким чином, що реалізація функцій із фронту-офісу. Тобто функція з первинною роботою з одержувачами різних видів соціальної допомоги здійснюється на рівні територіальних громад.

Але, власне, функція із адміністрування цих програм – це призначення виплат. Тобто так звана умовна функція бек-офісу вона розділена і здійснюється на сьогоднішній день в 136 структурних підрозділах райдержадміністрацій, де налагоджено взаємозв’язок між територіальними громадами і управліннями соцзахисту райдержадміністрацій. І при цьому майже 200 органів місцевого самоврядування територіальних громад, які утворені на базі міст обласного значення і обласних центрів, продовжують виконувати цю функцію в повному обсязі.

Якщо говорити про кадровий потенціал, то майже 8 з половиною тисяч працює на сьогоднішній день в управліннях соцзахисту райдержадміністрацій і майже 12 тисяч осіб працюють в органах місцевого самоврядування. При цьому ми отримуємо надзвичайно велику кількість, особливо останнім часом, звернень територіальних громад, які вимагають забезпечити єдиний принцип адміністрування відповідних державних програм.

З цією метою, власне, і напрацьовано цей законопроект, який визначає абсолютно уніфікований принцип реалізації соціальної політики. Він передбачає те, що органи місцевого самоврядування в особі територіальних громад займаються, так як і сьогодні, виключно функцією фронт-офісу. І незалежно від обсягів, розмірів, місця знаходження таких територіальних громад, у них в усіх однакова і єдина функція – це первинна робота з громадянами, це консультування і це прийом певного пакету документів.

Функцію бек-офісу передбачається повноцінно покласти на центральний орган виконавчої влади відповідний, який через територіальний орган виконавчої влади має забезпечити, перше, взаємодію з територіальними громадами в контексті отримання відповідних документів, а також їх опрацювання і виплати.

Таким чином передбачається внести до 40 законодавчих актів, які на сьогоднішній день регламентують питання надання соціальної підтримки різного виду фактично більше половини нашого населення, нашої держави, і встановити абсолютно чіткий розподіл повноважень між територіальними громадами і між вертикаллю центрального органу виконавчої влади стосовно реалізації функцій в соціальній політиці.

Ми б дуже просили підтримати відповідний законопроект і включити його до порядку денного для можливості подальшого його опрацювання до опрацювання і так далі. Але це надзвичайно важливе на сьогоднішній день питання, і сотні звернень від територіальних громад надходять і до нас, і те, що ми бачимо від комітету і так далі.

Ми вже не одну робочу зустріч проводили стосовно цього питання і тут абсолютно чітко потрібно встановлювати однаковий алгоритм забезпечення реалізації соціальної політики.

Тому дуже просимо підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Віталій. У нас голова робочої групи Струневич Вадим.

Будь ласка, пан Вадим Струневич.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Ми ще не складали робочу групу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Не складали, ну, як заступник ви по розподілу…

Дякую, Вадиме за зауваження…

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Я би, що хотів зазначити.

Перше. У нас є низка зауважень ГНЕУ, а по-друге, у нас в тексті закону є згадування соціальної політики у сфері охорони та захисту дітей, а ми з вами проголосували постанову, якою прохали Кабмін все-таки дослухатися до нас та створити окрему службу по дітям. Тому, враховуючи, от цю низку зауважень, я би все-таки просив колег, давайте ми за участю з Мінсоцу складемо все ж таки робочу групу та більш детально доопрацюємо цей закон, і, може, винесемо його в зал не в тій редакції, яку нам подав Мінсоц, а трошки її переробимо, враховуючи ті зауваження і ту ситуацію, яка склалася на сьогодні.

 

ГОЛОВУЮЧА. Так, будь ласка, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Я погоджуюся з колегою Сруневичем, що закон потрібно доопрацьовувати шляхом створення робочої групи. Я однозначно погоджуюся з керівництвом Міністерства соціальної політики, що в питанні функціонування служби слід, нарешті, наводити порядок. Тому що, коли пройшов черговий етап децентралізації (укрупнення районів), то сьогодні деякі територіальні громади, вони взагалі не створили службу соціального захисту. Вони кажуть: у нас для цього немає коштів, і ми вважаємо, що це функція держави. Деякі взагалі випали. Деякі райдержадміністрації взагалі, створивши нову службу, бо нові території, вони не доходять до деяких ОТГ. А те, що пропонується цим законопроектом, воно не співпадає з позицією попередніх.

Наприклад, Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Усувається взагалі положення про фінансування за рахунок коштів державного бюджету соціальної і професійної адаптації. А хто цим буде займатися? Військовослужбовці звільнилися, і які до призову не були працевлаштовані, вони, в разі відповідного звернення членів їхніх сімей, взагалі не знають, куди йти. Звільнився, повернувся, ним ніхто не займається, органи місцевої влади кажуть, що це не їхня компетенція.

Через те я погоджуюся, що слід створити робочу групу, запросити представників Міністерства соціального захисту, Міністерства у справах ветеранів і щоб новий закон, який винесеться у сесійну залу, вирішив ті проблеми, які існують сьогодні і вони нагальними. В іншому разі, ми знову створимо ще одну службу, яка дійде до райдержадміністрації, які в стадії сьогодні чергового реформування в префектури, а до людей воно не дійде, до ОТГ. Бо ОТГ тільки зараз починають розуміти, у них, ви знаєте, що деякі зараз в цьому році проводять скорочення апарату, бо вони попризначали собі високі зарплати, кількість управлінців, а зараз немає грошей, вони не зібрали скільки податків, скільки планували, і соціальна служба, на жаль, у них фінансується за залишковим методом або взагалі не створюється. Давайте і це проаналізуємо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Шановні колеги, а є можливість це доопрацювання зробити від першого до другого читання, а зараз просити зал прийняти за основу? Тому що я бачу, що тут багато, в тому числі й Асоціація міст України просять його прийняти і доопрацьовувати потім. АМУ пише взагалі, що вони приймали участь в опрацюванні цього законопроекту

Є Миколюк Назар Миронович на зв’язку з нами? Пане Назаре… Нема?

 

_______________. Галина Миколаївна, дивіться, там якраз та ситуація з тим, що ми… і Кабмін це вже врахував, і є рішення створити службу по дітям. Ми з цією службою з цього закону по суті вилучаємо третину повноважень.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ну, ми можемо це зробити… Ну, я маю на увазі, дивіться, що процедурно там наголошувала і пані міністр у своєму листі, і керівник цієї НСССУ служби, що він не може зараз виконувати свої обов’язки , поки нема розподілу повноважень – це зрозуміло. Вони впираються у…

 

_______________. Це зрозуміло. Але приймати закон у першому читанні, протиріччя в тому, що ми вже проголосували з приводу дітей – я вважаю це якимось нонсенсом.

Давайте ми зберемося та знайдемо рішення, як це зробити, тому що я також розумію, з іншого боку, що цю службу треба запускати. Тут, значить, доволі значні питання, коли не працює ціла сфера.

 

ГОЛОВУЮЧА. Сто відсотків. І ми просили, щоб службу дітей зробили окремо від… ну, тобто щоб вона була підпорядкована Кабінету Міністрів, щоб це була окрема служба в Кабміні. І поки що не зрозуміло… (Шум у залі)

 Саме це і було в постанові.

Але щодо процедури. Дивіться, в нас тоді, якщо ми будемо доопрацьовувати цей законопроект, то потрібно, щоб автор, а це Кабмін, тут нема альтернативних законопроектів, щоб він відкликав цей законопроект і вніс інший.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. А ми можемо подати комітетську редакцію?

 

ГОЛОВУЮЧА. Не можемо, тут нема альтернативних.

Будь ласка, пан Анатолій.

Як ми процедуру…

 

ОСТАПЕНКО А.Д. У нас було таке формулювання: рекомендувати Верховній Раді, але доопрацювати його в комітеті і створити робочу групу. Тобто поки ми його не виносимо на розгляд, ми його рекомендуємо, створюємо робочу групу і доопрацьовуємо.

 

ГОЛОВУЮЧА. А такої нема процедури в Регламенті.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Зокрема ми так зробили по захисникам і захисницям. Ми його рекомендували, але створили робочу групу доопрацювати його.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ні-ні-ні! По захисникам і захисницям ми включили його до порядку денного і поки що не визначали, що рекомендувати. Ми можемо теж…

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Давайте тоді включимо до порядку денного і будемо доопрацьовувати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ну, гаразд.

 

ДУНДА О.А. Галина Миколаївна, можна слово попросити?

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка.

 

ДУНДА О.А. Дунда Олег, народний депутат з Комітету місцевого самоврядування і мажоритарник.

Ну, тут вже депутати, мої колеги… Доброго дня всім! Вже казали про проблему, я ще зауважу. На сьогоднішній день по Україні лише 200 з чимось громад з 1400 виконують функцію соціального захисту. Тобто система абсолютно не збалансована і вона фактично не працює. А з урахуванням того, що є управління соцзахисту при, зараз, райрадах, які так само обмежені в повноваженнях, і це не є притаманна їм функція, це ще більше розбалансовує систему.

 Звісно, це потрібно вирішувати. Є пропозиція достатньо гарна тут про те, щоби органи місцевого самоврядування були так звані через ЦНАП приймали відповідні заяви і надавали вже далі на відповідну Нацсоцслужбу на рівні району. Це працююча система, і наскільки я знаю, органи місцевого самоврядування готові виконувати ці функції, будь-які, наприклад там, по Фастівському району.

З моєї точки зору, дивіться, ви, звісно… Я не можу вам радити або  просити щось, це ваше рішення, будь так чи інакше. Але якщо, з моєї точки зору, ви будете зараз створювати робочі групи і розглядати це, це все ще більше затягне питання з урахуванням того, як зараз Верховна Рада боліє і як вона приймає рішення. Це затягне, а проблема, вона ж не розсмокчеться, вона і надалі буде.

Тому, з мого боку, я порадив би все ж таки прийняти в першому читанні з урахуванням 116 статті Регламенту, а далі вже ви можете під час другого читання створити робочу групу і врахувати ті пропозиції і ті правки, які вважаєте за потрібне, і зробити той законопроект вже потрібний. І це більш скорший і більш ефективний шлях.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Я теж схиляюсь до вашої точки зору, хоча ми мусимо сказати, пане Олеже, що законопроект Кабміном відпрацьований не дуже добре. Да? Це я так, дуже м’яко так скажу. Але технічно…

 

ДУНДА О.А. Галина Миколаївна, я з вами згоден. Але я так розумію, маєте те, що маєте, і це не привід давати задню.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олеже.

Будь ласка, ще. Пане Вадиме.

Ну, я просто хочу сказати, що він, законопроект, власне, буде докорінно змінюватися від першого до другого читання, і ми можемо…

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Ми пропонуємо прийняти законопроект, третину якого після першого читання ми викинемо. І третина, яка протирічить минулому рішенню Верховної Ради. Ну, така собі історія.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ні, у нас, дивіться, по-перше, в нас рішення – в нас є тільки постанова Верховної Ради, і Кабмін яку взяв у роботу.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Так це не є рішенням?

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, тільки постанова є Верховної Ради. Тому в законах розмежування функцій щодо створення служби дітей ще не було, його готує там Юрій Павленко, готує Гришина, Рябуха, оцей комітет, вони готують. І в них там, я знаю, що вже там напоготові, там майже на 90 відсотків цей законопроект підготовлений. Він буде йти потім, за цим законом.

Звісно, про службу дітей потрібно думати, і службу дітей треба виокремлювати з НСССУ. І те, що пан Олег Дунда пропонує, він пропонує до другого читання використати 116 статтю, в тому числі в частині створення служби дітей.

Дивіться…

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Галина Миколаївна, тобто нас Кабмін змушує прийняти закон, який, ми розуміємо, що ми будемо після першого читання приймати інший закон, який внесе в нього зміни.

 

ДУНДА О.А. Пане Вадиме, я вибачаюсь, вас не Кабмін змушує, вас життя змушує. Склалася така ситуація на землі, що по-інакшому більш оптимального рішення… Це не є гарне рішення, я з вами згоден, але більш оптимального немає.

 

ГОЛОВУЮЧА. Не гарне…

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Сервісна служба працює, в неї є повноваження.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, справа в тому, що якщо ми почнемо доопрацьовувати в тому режимі, в якому зараз ми працюємо, не приймаючи його за основу, то… Я не знаю, ще як зал буде приймати, то в нас немає зараз можливості вносити ані альтернативних, ані… нам неначебто застопорили цю тему.

Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Ще раз підкреслюю, що вирішення цієї комплексної програми слід вирішувати теж комплексно. Це не Кабінет Міністрів готував, це готувало одне міністерство, яке чомусь мислить в межах тільки вузької компетенції – Мінсоц.

Я погоджуюсь, що слід розмежовувати повноваження на місцях, бо сьогодні взагалі ніхто цією темою не займається, але якщо не могли погодити цю позицію, наприклад, з Міністерством ветеранів, яке реально дбає про те, що ті особи, які демобілізуються, вони мають проходити на території процес реабілітації, працевлаштування, вони мають фінансуватися. А тут ви пропонуєте в цьому законопроекті фінансування однієї проблеми з різних джерел фінансування. Як це можна доопрацювати до другого читання?

Хочете ухвалити тільки рішення, щоб нарешті знати, хто чим буде займатися на місцях? О’кей, але воно не вирішить суті. І дальше будемо готувати зміни до змін до законів.

 

ГОЛОВУЮЧА. На жаль, нема в нас представника Асоціації міст.

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Якщо дозволите, Галина Миколаївна, зараз…

 

ГОЛОВУЮЧА. Так, будь ласка, пан Віталій.

 

МУЗИЧЕНКО В.В. За результатами обговорення.

Ну, Михайло Михайлович, я хочу поінформувати, що це все-таки урядовий законопроект, а не законопроект Мінсоцполітики, і він узгоджений був з 12 центральними органами виконавчої влади, в тому числі і з Міністерством  ветеранів.

Ми працювали над цим законопроектом більш ніж півроку. Я звертаю увагу, що внесений він до Верховної Ради ще в серпні минулого року, тоді про держслужбу у справах дітей взагалі мови ще не було. Дійсно, його зараз потрібно актуалізувати, але так, як говорив пан Вадим, там не третину потрібно буде змінювати, там потрібно буде змінити певний функціонал цього центрального органу виконавчої влади, але це потребуватиме точкових змін, і я абсолютно підтримую ідею, яку висловив пан Дунда, те, що його можна доопрацювати до другого читання, і ми готові взяти активну в цьому участь.

Михайло Михайлович, персонально для вас, що стосується Закону про статус військовослужбовців. Ми готові окремо розглянути ті питання, які там визначені.

Тому я дуже просив би підтримати цей законопроект.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую. Я теж… (Шум у залі) Я теж, як і ви, вмію читати, пане Музиченко, ви заступник міністра чи виконуючий обов’язки міністра, не знаю. Почитайте другу сторінку, яку підписала Юлія Лапутіна:  "Тому така неузгодженість у повноваженнях створює перепони для реалізації на належному рівні державної політики у сфері професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, та осіб, які звільнені зі служби, переважна більшість яких є ветерани".

Тобто як ви це узгоджували? Чи ви з цим погоджуєтесь? То давайте ж навчіться читати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Міністерство у справах ветеранів, Інна Драганчук.

 

ДРАГАНЧУК І.А. Михайло Михайлович, якщо дозволите, будь ласка. Я – ще не призначений заступник міністра з питань… заступник Юлії Анатоліївни з питань ветеранів.

Нами дійсно було погоджено законопроект без зауважень. Після того у нас було доопрацювання після першого збору міжвідомчої комісії, яка відбулася за результатами протоколу наради Комісії з питань координації в рамках євроатлантичної інтеграції було прийнято рішення, і, власне, ми його виклали у своїх пропозиціях про те, що ми би як міністерство хотіли взяти на себе відповідальність за безпосередньо цей період переходу з військової служби до цивільного життя, безпосередньо професійної адаптації військовослужбовців.

Тому ми не бачимо тут ніякого конфлікту інтересів. В нас чітко викладена наша позиція. Я думаю, наші колеги з Міністерства соціальної політики не будуть проти, що ми визначимо себе як таке міністерство, яке відповідає за цей процес, і просто необхідно буде внести зміни в положення Мінсоц, де на сьогодні закріплена саме за ними відповідальність за цей процес професійної адаптації.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пані Інно, гаразд, це ви функції між міністерствами своїми положеннями будете визначати. Яким чином це буде впливати на Закон про розмежування функцій? Чи ви згодні із законом? Бо у вас мають бути руки, через які ви впроваджуєте політику на місцях. І оці руки – це теж або УСЗН, або НСССУ. Тобто якими… Чи у вас будуть створені свої територіальні підрозділи? Чи є це ефективним, якщо держава буде створювати поруч із УСЗН і НСССУ ще ваші установи? Чи це мають бути…? Ну, чи є у вас бачення як у Кабінету Міністрів…?

 

ДРАГАНЧУК І.А. Галина Миколаївна, так, бачення є. На сьогодні у нас є представництво в регіонах, наскільки ви знаєте. В даному випадку ми бачимо тільки свою роль закріплення і розмежування нормативно-правового, яке стосується виключно відповідального центрального органу виконавчої влади, який буде відповідати за формування і реалізацію політики під час переходу від військової служби до цивільного життя, а не фактично те, що ми розуміємо як професійну адаптацію.

Тому от у частині УСЗН співробітництво з Міністерством ветеранів, маючи знову ж таки наші представництва в регіонах, я не думаю, що тут будуть проблеми. Але виключно в частині професійної адаптації.

 

ГОЛОВУЮЧА. Я думаю, все рівно є спочатку яйце, потім курка. І яйце це називається, що у Міністерства у справах ветеранів має з’явитися ця компетенція, а потім мусять бути зміни до законів, які вже з цією новою компетенцією міністерство буде пропонувати.

Тому здається таке враження, що ви зараз запропонували речі, які поки що не входять до вашої компетенції, що це ваше бажання, але це бажання спочатку вам потрібно реалізувати в рамках Кабміну. Ми ж не можемо тут ваші суперечки щодо компетенцій вирішувати.

 

ДРАГАНЧУК І.А. Так-так, пані Галино, абсолютно все вірно, але я думаю, що ми зможемо це з Мінсоцом вирішити в нашому робочому порядку безпосередньо потім вже на виконання норми закону, прямої норми закону в разі того, якщо закон буде прийнятий, ми зможемо це… ну, проводити наше…

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином поки що ви за те, щоб редакція закону була прийнята за основу?

 

ДРАГАНЧУК І.А. Так-так, звичайно.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Тоді треба відкликати те заключення, лист, яке офіційно прийшло від 13.08 ще 2021 року, де міністр чітко пише, що єдине, має бути системний підхід до формування та реалізації державної політики у сфері зміни військової кар’єри на цивільне життя, про що ви говорили. І тут чітко сказано, що пропонує міністерство, щоби фінансування було з єдиного джерела – державного бюджету. А те, що пропонується в законі іменем Кабінету Міністрів – фінансування з різних джерел.

То як ви це…? Розберіться. Колеги, відкличте і тоді дайте інше заключення.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тоді Міністерство у справах ветеранів прохання лист відкликати і його перекомпонувати, ну, тобто якщо ви його підтримуєте в першому читанні.

І я хочу повернутися до думки, що якщо ми зараз не рекомендуємо Верховній Раді, прийняти за основу, вказуючи у своєму рішенні про те, що законопроект відпрацьовано погано, таке слово все ж таки використаю, і його потрібно суттєво доопрацьовувати до другого читання, але міністерства беруться супроводжувати комітет в частині підготовки за тими рекомендаціями, які будуть від народних депутатів на друге читання, то в цьому випадку ми можемо приймати його за основу і вже від першого до другого читання суттєво доопрацьовувати. Або зараз його треба відхилити, не включивши його до порядку денного, щоб у Кабміну була можливість його відкликати, бо затримувати зараз його подальший рух, створюючи також перепону для внесення якихось інших редакцій, ми теж не можемо, бо на регіональному рівні теж потрібно, щоб це питання почало врегульовуватися.

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Ну, Галина Миколаївна, я тут ще одну секундочку, якщо дозволите, одну ремарку скажу.

Якщо Кабінет Міністрів відкличе для доопрацювання, це означає повну процедуру перепогодження з усіма центральними органами виконавчої влади. Я вам хочу сказати, що минулого разу це все зайняло більше ніж півроку.

Тому я дуже просив би, щоб ми цю роботу зараз перемістили на майданчик комітету. Ми абсолютно чітко свідомі того, що ми готові його адаптувати і доопрацювати з урахуванням тих завдань, які на сьогоднішній день стоять.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, таким чином буду пропонувати такий проект рішення. Спочатку ми голосуємо включення законопроекту до порядку денного. Потім у порядку надходження були виступи про те, щоб рекомендувати Верховній Раді відправити законопроект на доопрацювання. І третя пропозиція була від пана Олега Дунди, і це моя пропозиція, рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу з тим, щоб у Верховній Раді сказати, що законопроект потребує суттєвого доопрацювання, і ми можемо, може, буде така надобність, щоб застосували 116 статтю, бо вона буде стосуватися інших статей, ніж ті, які сьогодні є в проекті закону.

Тому третє рішення – це рекомендація Верховній Раді прийняти законопроект за основу із суттєвим його доопрацюванням з використанням 116 статті. От такий порядок.

Є якісь інші пропозиції щодо голосування? Ні. Тоді голосуємо.

Хто – за те, щоб включити законопроект до порядку денного?

Струневич Вадим. Струневич – за?

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Я – утримався.

 

ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк – за. Струневич – утримався.

Остапенко.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Утримався.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Утримався.

 

ГОЛОВУЮЧА. Утримався.

2 – за, інші – утрималися. Що в нас юридично? Рішення не прийнято.

Таким чином я прошу або міністерство попрацювати більш детально з народними депутатами, вказавши, а, може, підготувавши пропозиції на друге читання або… Ну, я не знаю, там різні є шляхи. Може, хто з народних депутатів згодиться там іншу редакцію внести, щоб ця процедура була більш швидко, або попрацювати з народними депутатами, вказавши чітко, що міністерство буде змінювати на друге читання, щоб народні депутати були впевнені, що на друге читання законопроект буде змінено.

В будь якому випадку законопроект не включено до порядку денного.

Ми переходимо до наступного пункту нашого порядку денного – це законопроект 6350, розглядаємо питання щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законів України, спрямованих на забезпечення додаткових гарантій соціального захисту ветеранів війни (автор Кабінет Міністрів України).

Будь ласка, Інна Драганчук, да, від Міністерства у справах ветеранів.

 

ДРАГАНЧУК І.А. Доброго дня ще раз, колеги. Доброго дня, Галина Миколаївна. Велику зараз увагу приділяє міністр, і в цілому в нас є абсолютно злагоджена позиція Кабінету Міністрів в частині погодження даного законопроекту, оскільки він стосується фактично трьох законопроектів. І це пакет, який ми погоджували з міністерствами. Повторююсь, тут є абсолютно чітка позиція всіх відомств, він погоджений майже всіма без зауважень. Тому це так, можна сказати, підсилюючи позицію нашого законопроекту, варто зазначити.

Значить, проект передбачає внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", основний наш закон, потім – в Закон "Про зайнятість населення" безпосередньо, і «Про соціальні послуги».

В частині Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ми передбачаємо, що координація роботи і здійснення заходів, які відбуваються зараз у регіонах, вони будуть приведені у відповідність, і всі програми, які діють сьогодні там, і вони хаотично, скажемо так, реалізуються від 3 до 14 програм в регіонах, вони не мають якогось унормування і впорядкування.

Власне, ми передбачаємо, що розроблення державних регіональних і місцевих програм соціального захисту ветеранів безпосередньо будуть спрямовані на те, щоби ветерани фактично були обізнані в частині програм, які реалізуються для того, щоб вони були уніфіковані. Це, власне, викладено в наших пропозиціях.

Безпосередньо ми передбачаємо встановлення права ветеранів війни та осіб на отримання послуг психологічної реабілітації та освітніх послуг, власне,  це те, про що ми вже сьогодні сказали, у сфері освіти дорослих. На сьогодні, на превеликий жаль, ця норма була абсолютно випущена з нашого основного закону, і фактично вона є основною, яку ми транслюємо сьогодні як зміну політики до надання психологічної допомоги ветеранам. І нам дуже важливо закріпити саме цю норму чітко і зрозуміло про те, хто може отримувати цю психологічну допомогу, яким чином вона визначається і надається.

Закон України "Про зайнятість населення", основна його задача полягає в тому, що ми визначаємо поняття ветеранського бізнесу, взагалі ветеранських справ. Тому що на сьогодні в нас існує певне непорозуміння в частині позиціонування таких… ну, бізнесу, таких послуг, які надаються на ринку, і з нашої сторони це дуже важливий крок для того, щоби формалізувати це визначення, і ми точно могли би, працюючи з донорами або далі опрацьовуючи варіанти підтримки держави, саме що ми маємо на увазі, говорячи про ветеранський бізнес як такий.

Ну, і основний – це, звичайно, про соціальні послуги, який безпосередньо розширює коло отримувачів соціальних послуг. Звичайно, це найбільш було таке сенситивне  питання обговорення з нашими колегами з інших відомств. Проте, ми дійшли згоди до того, що ми все ж таки прирівнюємо ветеранів війни, особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалими учасниками, звичайно, Революції Гідності, та особи, на яких поширюється, в принципі, дія цього закону, про статус ветеранів і нашого основного, про те, що вони можуть отримувати всі соціальні послуги на рівні з іншими прописаними категоріями, які сьогодні врегульовані чинним законом.

Тому особисто для нашого міністерства це абсолютно фундаментальні зміни, які ми просили би вас підтримати, і будемо дуже раді, якщо, звичайно, підтримає їх Верховна Рада в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Інно.

Є, шановні народні депутати, питання до заступниці міністра?

Будь ласка, пан Анатолій Остапенко.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Я дуже дякую Міністерству у справах ветеранів, дуже гарний закон. Дякую, пані Інно, що ви так доцільно розповіли про це.

Ну, що, хочу ще раз зазначити, що практично всі центральні органи виконавчої влади підтримали даний законопроект. Уповноважена Верховної Ради з прав людини також підтримала. Національна сервісна служба у своїх висновках до законопроекту зауважень не висловили. Однак, у нас є Асоціація міст України, яка пропонує норми законопроекту, які стосуються місцевих програм соціального захисту ветеранів війни, виключити та пропонує законопроект повернути на доопрацювання.

Але я як голова підкомітету з питань соціального захисту ветеранів також підтримую даний законопроект. Тому пропоную комітету його порекомендувати Верховній Раді розглянути і прийняти його за основу. І прошу співдоповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради України визначити мене як голову підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Анатолію.

Є інші пропозиції щодо проекту рішення нашого комітету?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Немає представника місцевого самоврядування?

 

ГОЛОВУЮЧА. З'явився пан Назар.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Щоб пояснили позицію свою.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пане Назар. Дуже жаль, що вас не було при розгляді попереднього питання. Якщо можна, щоб ви зачепили також, бо комітет не прийняв рішення щодо включення до порядку денного законопроекту 5849, і одночасно прошу пояснити вашу позицію по 6350.

Пан Олег., А потім пан Назар.

 

АРСЕНЮК О.О. Я вибачаюся, що перебив. А там у нас получається три на три: 3 – за, 3 – утрималося. Не 2 було "за" по попередньому питанню.

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, три: Третьякова, Арсенюк і Гривко були "за".

 

АРСЕНЮК О.О. І в такому питанні вирішальний голос за головою получається.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Вчіть Регламент, матеріальну частину. Рішення не ухвалено згідно Регламенту Верховної Ради України. Може, ви іншим Регламентом користуєтеся, колеги?

 

ГОЛОВУЮЧА. Нам потрібно 5 голосів для того, щоб включити його, половина від складу, від повного складу. Бо якщо менше ніж половина, то рішення не приймається. Воно не прийнято просто.

 

_______________. Сьогодні на засіданні більшості нема. Більшість – це четверо.

 

ГОЛОВУЮЧА. Четверо від присутніх.

 

_______________. А там 3 на 3.

 

ГОЛОВУЮЧА. Більшість від… Секретаріат допомагає мені, пані Юля, більшість від присутніх. Нам потрібно 4 голоси від присутніх, а було 3. Таким чином проект рішення не включений до порядку денного.

Будь ласка, пан Назар.

 

МИКОЛЮК Н.М. Я вам дуже дякую. Перепрошую, на жаль, не зміг раніше підключитися.

По порядку, по 5849. Асоціація його підтримує, і ми є фактично співрозробники цього законопроекту.

Дуже просто. Цей законопроект розподіляє повністю повноваження органів державної влади і органів місцевого самоврядування. На сьогодні склалося так, що хоч і всі органи місцевого самоврядування базового рівня, тобто сільські, селищні, міські територіальні громади мають мати однакові повноваження, насправді це не так.

Наприклад, міста обласного значення далі призначають і виплачують державні соціальні допомоги, пільги, субсидії, а міста районного значення, села і селища цим не займаються, замість них займається  РДА. І, значить, ситуація, яка в нас є з 5 травня, ситуація, яка в нас є з субсидіями, ми вважаємо, що відповідальність за державні соціальні допомоги, пільги, субсидії має нести все-таки держава.

Тому ми підтримали позицію Мінсоцполітики, що призначення і виплата всього державного повинна йти за державою, а прийняття документів, тобто перша зустріч з людиною, повністю інформування, весь збір документів і все, що стосується діяльності так званого фронт-офісу, це має бути за органом місцевого самоврядування. Тому ми цей законопроект підтримуємо, це щодо нього.

 

ГОЛОВУЮЧА. Зрозуміло. Давайте щодо 6350.

 

МИКОЛЮК Н.М. Якщо дуже коротко, надання права безкоштовно отримувати соціальні послуги, а точніше, не безкоштовно, а за рахунок коштів бюджетів місцевого самоврядування, потребуватиме додаткових видатків з місцевого бюджету.

У нас з 18-го року помінялася система соціальних послуг. І в нас раніше було те, що окремі категорії громадян отримували послуги безкоштовно соціальні, тому що в них, наприклад, не було родичів або окремий статус. З 2019 року фактично в нас основним пріоритетом є дохід. Тобто якщо ти можеш собі дозволити заплатити невеличку суму, ти її платиш, якщо в тебе дохід нижчий відповідно двох прожиткових мінімумів, тобі послуги надаються безкоштовно.

Мінветеранів, на жаль, не погоджували з нами цей законопроект, не слав на погодження, хоч він, напевно, стосується діяльності місцевого самоврядування. Ми вважаємо, що … (Не чути) потребуватиме суттєвих додаткових видатків з державного бюджету. Якщо Мінветеранів хоче підтримати ветеранів, то давайте поговоримо про передбачення додаткової державної гарантії і державного фінансування соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету.

 Це фактично наше основне зауваження, на інших я просто не буду зупинятися.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Назаре.

Таким чином ми всі заслухали пропозиції. Є ще необхідність, шановні народні депутати, когось заслухати щодо цього законопроекту?

Є пропозиція, яку вніс пан Анатолій Остапенко, щодо того, щоб рекомендувати включити законопроект до порядку денного, рекомендувати Верховній Раді України прийняти його за основу і доповідачем зробити пана Остапенка як голову підкомітету по цьому законопроекту.

Є інші пропозиції чи можемо голосувати ці пропозиції пакетом? Немає. Таким чином, голосуємо пакетом три рішення. Хто – за, за запропонований проект рішення, прошу голосувати.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич – за.

Остапенко.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Остапенко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Утримався.

 

ГОЛОВУЮЧА. Утримався.

Дякую, шановні народні депутати. Рішення щодо цього законопроекту прийнято.

Ми можемо переходити до пункту 4 нашого порядку денного щодо доцільності включення до порядку денного сесії проектів законів про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання праці деяких категорій працівників (реєстраційний номер 6392) (автор – Кабінет Міністрів України).

Будь ласка, Міністерство економіки України. І у зв'язку з тим, що немає в нас пана Бабенка, будь ласка, пане Анатолію, зможете висловити від підкомітету…  від нашого комітету позицію. Якщо можна, підготуватися, якщо ви не проти.

Будь ласка, Міністерство економіки.

 

ДЯДЮРА І.Г. Вітаю вас, шановна Галино Миколаївно, шановні члени комітету, шановні присутні! На ваш розгляд пропонується законопроект 6392, який розширює економічні можливості застосування праці жінок, зміцнює систему гарантій правового захисту працюючих жінок під час вагітності, пологів і вигодовування дитини, порядок надання відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами, і вдосконалює правове регулювання роботи працівників.

Чинне трудове законодавство містить низку застарілих норм. Не буду все зачитувати. Ми зробили все у відповідності до Міжнародної конвенції № 183 – Конвенції Міжнародної організації праці про охорону материнства.

Прийняття проекту сприятиме зміцненню системи гарантій правового захисту працюючих жінок під час вагітності, пологів і вигодовування дитини, і прибирає непотрібні дискримінації.

Доповідь закінчив, Галино Миколаївно.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Ігорю. Вітаю вас на засіданні комітету.

Шановні народні депутати, хто..? Анатолій Остапенко.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Дивіться, там в нас ще є альтернативний. Якщо є там народний депутат Абрамович, то хай доповість його, тоді будемо вже говорити, в принципі.

 

ГОЛОВУЮЧА. Є в нас на зв'язку пан Абрамович? Не підключався. Підказує нам…

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Ну, давайте я тоді про альтернативний трошки розповім.

 

ГОЛОВУЮЧА. Давайте.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Альтернативним законопроектом передбачається обов’язкове отримання згоди жінки для залучення до таких робіт, що, по суті, зберігає механізм захисту жінок від можливого зловживання зі сторони роботодавців. Разом з цим встановлюється заборона застосування роботодавцем дискримінації, утиску по відношенню до працівника через ненадання ним згоди на застосування його праці у випадках, коли така згода є обов’язковою згідно норм законодавства, що спрямовано на надання додаткового захисту та гарантій для працівників.

Також альтернативним законопроектом пропонується зберегти діючу норму КЗпП, за якою жінки, що мають дітей віком саме до 14 років або дітей з інвалідністю, можуть залучатися до відрядження, нічних, надурочних та робіт у святкові, вихідні і неробочі дні лише за своєю згодою та інше.

На мою думку, ми повинні підтримати законопроект від Кабінету Міністрів. Він більш змістовний і ґрунтовний, тому я б рекомендував прийняти законопроект, який розробив Кабінет Міністрів України.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Анатолію.

Будь ласка, представники СПО профспілок і роботодавців. Спочатку Олександр Шубін. Потім Сергій Біленький

 

ШУБІН О.О. Дякую.

Шановна Галино Миколаївно, шановні члени комітету! Ми брали участь в опрацюванні законопроекту 6392 на рівні Кабінету Міністрів. Багато наших пропозицій було враховано, низка пропозицій наших і Уповноваженого з прав людини ще потребує доопрацювання. Тому ми б пропонували законопроект 6392 прийняти за основу.

Щодо альтернативного законопроекту, то він містить більш прийнятні, з нашої точки зору, формулювання по статтях 174 та 177, але не торкається позицій інших статей. І крім того, ще в порядку денному сьогоднішнього засідання є законопроект 6069, який також торкається статті 176.

І тому ми б пропонували за основу взяти урядовий законопроект, взяти те, що краще є в законопроектах альтернативному та в 6069, і на базі урядового до другого читання дані законодавчі ініціативи доопрацювати.

З нашої точки зору, зокрема варто ще попрацювати зі змінами до статті 40 щодо захисту працівників від звільнення у випадку відряджень і лікарняних. Детальніше подивитися на ті випадки, які виключаються, тому що там є спірні позиції, з нашої точки зору і з точки зору Уповноваженої з прав людини.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олександре.

Будь ласка, Сергій Біленький.

 

БІЛЕНЬКИЙ С.Л. Доброго дня, шановна Галино Миколаївно, Михайле Михайловичу, присутні! Ми також брали участь в опрацюванні урядового законопроекту і повністю його підтримуємо.

Що стосується альтернативного, то я згоден з Анатолієм Остапенком, що він там містить низку застарілих норм і менш ретельно опрацьований, тому ми б рекомендували брати за основу саме урядовий законопроект. А якщо буде можливість до другого читання взяти якісь раціональні положення з альтернативного законопроекту, ніщо не заважає це зробити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію.

Таким чином, шановні народні депутати, є ще бажання висловитися щодо цього законопроекту, чи можемо переходити до голосування?

Запропоновано включення законопроекту до порядку денного і прийняття кабмінівського за основу, і рекомендувати Верховній Раді альтернативний відхилити. Можемо ми голосувати всі три пропозиції зразу? Можемо? Так, да? Бо інших нема.

Таким чином голосуємо ці три пропозиції: включення до порядку денного, рекомендація Верховній Раді прийняти за основу кабмінівський (основний) законопроект і відхилити альтернативний.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Струневич.

Остапенко, бачу, за.

Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Одноголосно прийнято рішення. Дякую.

Ми переходимо до наступного…

 

ДЯДЮРА І.Г. Галино Миколаївно, одне слово можна скажу?

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка, пане Ігорю.

 

ДЯДЮРА І.Г. Велика подяка членам комітету і велика подяка нашим соціальним партнерам. Це зразок, як треба працювати. Дякую вам, друзі.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Ігорю.

Я вдячна вам за те, що ті пропозиції, які були підготовлені в наступному законопроекті, який ми будемо розглядати, 6069 пані Роксолани Підласої і мої, бо я там друга авторка, вони частково враховані і навіть розширені, Кабмін системно доопрацював це.

Є Підласа Роксолана з нами на зв'язку? Немає. Вона не збиралася…

Але в мене зразу пропозиція, щоб ми не заглиналися, законопроект 6069 набагато вужчий і законопроект кабмінівський поглинає його. І те, що там може бути плюсом, ми можемо зробити це на друге читання в кабмінівському законопроекті.

Тому в мене пропозиція. Підкажіть, шановні народні депутати, ми можемо його відхилити чи зняти? Зняти з розгляду ми не можемо. (Шум у залі) Не включати до порядку денного, оскільки він втрачає альтернативність у разі прийняття кабмінівського.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Включити і рекомендувати відхилити у разі прийняття законодавства 6392, так?

Шановні народні депутати, є пропозиція від секретаріату технічно включити цей законопроект до порядку денного і рекомендувати відхилити як той, який втратить актуальність після прийняття 6392, який комітет визначив як пріоритетний для прийняття.

Нема "проти" такого формулювання? Нема?

 

_______________. Ну, якщо юридично в нас буде так вірно, то давайте голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Це юрист наш пропонує, Данило Бондар, він у нас… (Шум у залі) Включити і відхилити.

Таким чином голосуємо включення і відхилення. Хто – за цю пропозицію, прошу голосувати.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Остапенко бачу, за.

Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Рішення прийнято одноголосно.

І ми можемо перейти до пункту 6 нашого порядку денного – щодо доцільності включення до порядку денного сесії проектів законів про внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо деяких питань визначення пенсійного віку (реєстраційний номер 5566), а також альтернативного до нього пані Королевської 5566-1.

Оскільки авторка я, давно мої закони не розглядалися в нашому комітеті, то я представлю цей законопроект 5566. Він є реакцією на нашу дискусію з пані Тимошенко Юлією Володимирівною на нашому комітеті, в якій були… В цій дискусії прийняли участь також і представники Міністерства соціальної політики, представники Пенсійного фонду України.

І, власне, цей законопроект пропонує збільшення з 1 січня 23-го року по 01 січня 35-го року віку, який дає право на призначення пенсії за віком, щороку на один місяць, тобто поступово 61, далі там 64, 66 років відповідно.

Але водночас цей законопроект не тільки збільшує, бо збільшення пенсійного віку є компенсатором, а саме для основної цілі цього законопроекту, а основною цілю є зменшення пенсійного віку для кожної жінки, яка народила дитину. Законопроектом пропонується для кожної жінки, незалежно від того, чи вона багатодітна, чи вона народила тільки одну дитину для нашої країни, зменшувати на пів року за народження кожної дитини, а також у разі її виховання до шестирічного віку, на шість місяців за кожну дитину, але не більше загалом ніж на три роки в цілому.

Альтернативний законопроект, я думаю, що мені некоректно його представляти, бо я є авторкою основного законопроекту.

Якщо б була ласка пана Анатолія Остапенка представити альтернативний пані Королевської. Будь ласка.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Дякую, Галино Миколаївно.

Альтернативним законопроектом, на відміну від основного законопроекту, передбачено зменшення пенсійного віку для жінок на 6 місяців за кожну народжену та виховану дитину, та відновлення права дострокового виходу жінок на пенсію за віком у 55 років. Це основна, як кажуть, різниця альтернативного з основним.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

У мене пропозиція послухати Міністерство соціальної політики, послухати Пенсійний фонд, а потім соціальних партнерів. Як, шановні народні депутати? І Уповноваженого з прав людини.

Гаразд, будь ласка, Міністерство соціальної політики, потім Пенсійний фонд, Уповноважений у справах людини, СПО профспілок і СПО роботодавців. Будь ласка.

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую, Галино Миколаївно.

Дійсно, ми мали з вами не один раз дискусію стосовно питання посилення соціальної підтримки, захисту, можемо говорити, для жінок, які народили певну кількість дітей. І були пропозиції від народних депутатів стосовно врегулювання цього питання для тих, хто народив там двоє, троє дітей.

Але ви підійшли у своєму законопроекті більш комплексно до цього питання, на наш погляд. І ми можемо говорити про те, що цей законопроект потенційно матиме вплив не тільки на питання пенсійного забезпечення, припустимо, але й на питання вирішення проблематики поточної демографії, тому що це спонукатиме, скажемо так, або створюватиме передумови для того, щоб посилити соціальну підтримку материнства в нашій державі. Тому що ні для кого не секрет, коли жінка народжує дитину, вона стає більш вразливою з точки зору можливості отримання доходів, можливості виховувати і забезпечувати належний побутовий рівень для своєї сім'ї.

Тому з цієї точки зору законопроект, в принципі, вирішує це питання. З іншої сторони, він передбачає компенсаторні заходи стосовно збільшення пенсійного віку. Таким чином, ті жінки, які народили більшу кількість дітей, отримують більший рівень соціального захисту. В принципі, така позиція з концептуальної точки зору нами підтримується.

При цьому ми давали певні точечні зауваження, застереження, які можуть бути доопрацьовані до другого читання. Тому, виходячи з цього, ми підтримуємо законопроект 5566 за умови його певного доопрацювання до другого читання. Але в першому читанні він може бути розглянутий.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Віталію.

Будь ласка, Пенсійний фонд, потім Уповноважений у справах людини, потім СПО.

 

КАПІНУС Є.В. Підтримуючи Мінсоцполітики, варто все-таки зазначити, що якщо виходити із показників дохідної та видаткової частини, то в рамках 2023 року буде все-таки додаткова потреба близько 3-6 мільярдів, вона, звичайно, там буде в подальшому зменшуватися, але 2023 буде десь такий.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Євгене.

Будь ласка, Уповноважений з прав людини. Пані Олена…(Не чути)

 

_______________. Доброго дня, Галино Миколаївно! Доброго дня, учасники засідання комітету! Щодо законопроекту 5566 Уповноваженого позиція, що підтримується за умови врахування зауважень. А зауваження стосуються, що разом з тим, що дійсно надається право жінкам раніше уходити на пенсію, для всіх інших, як ми зрозуміли з норм законопроекту, це буде підвищення пенсійного віку з 2035 року на один рік. Тобто одна категорія отримає пільги, всі інші отримають підвищення пенсійного віку. І у нас була інформація, Держстат повідомляє, що тривалість життя в Україні, в принципі, не відповідає тим європейським стандартам, враховуючи досвід тих країн, у яких саме пенсійний вік підвищується. От з точки зору прав людини є таке зауваження.

Крім того, я б хотіла сказати, що є ще проблематика, що для людей вже передпенсійного віку у нас в країні не створені гідні умови праці, працевлаштування, це дуже проблематично – працювати вже в такому віці. І це теж, з нашої точки зору, є таким питанням, яке мало б тоді врегульовуватись якоюсь пропозицією для збалансування прав тих людей, для всіх, де підвищується пенсійний вік. Це щодо законопроекту 5566.

Щодо законопроекту альтернативного, да, ми підтримуємо, що там не підвищується пенсійний вік від всіх інших категорій, тобто залишається, вони пропонують навіть і зменшити. Виходячи з того, були висловлені зауваження Уповноваженого до цих законопроектів.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Олена.

Будь ласка, СПО профспілок, Олександр Шубін.

 

ШУБІН О.О. Дякую, шановна Галина Миколаївна.

Наша позиція цілком фактично співпадає з позицією Уповноваженої з прав людини. Ми категорично підтримуємо підвищення захисту матерів і стимулювання народження в Україні. Але, звичайно, розуміємо, що підвищення пенсійного віку за умов не зростання актуарного віку і взагалі тривалості життя в Україні є ризикованим.

Крім того, ми от буквально зараз паралельно проводимо дискусію щодо реформування пенсійної системи і фахівці зазначають, що середня оплата праці працівників передпенсійного віку є нижчою відсотків на 30 за оплату праці працівників віком 40-50 років, а можливість потрапити на роботу в передпенсійному віці в Україні звужується, і сьогодні наближається до нуля. Тому практично реалізація цієї норми може бути ускладнена ще і складнощами, і занятістю людей передпенсійного віку.

Тому підтримуючи першу частину, звичайно, вважаємо, що підвищення пенсійного віку як компенсатор не є таким складним і не дуже реалістично в наших умовах вибору. Ми скоріше є прихильниками того, про що ви на початку засідання говорили щодо перегляду збільшення єдиного соціального внеску.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пане Олександре, є маленьке зауваження: актуарний вік в Україні зростає. Я згодна з пані Оленою про те, що він просто не є таким довгим, як в Європі, це факт. Тобто коли там в пояснювальній записці я приводила приклади про пенсійний вік в Європі, то дійсно актуарний вік у нас і кореляція його на пенсійний вік, ми живемо, при досягненні 60 років, менше, ніж в Європі, але він зростає.               

 

ШУБІН О.О. (Не чути)…у європейців 89.

 

ГОЛОВУЮЧА. Да.

Я згодна повністю з вашими роздумами, вони у мене самої такі самі, але ж ви знаєте, що підвищення на один рік пенсійного віку, воно запроваджено саме як компенсатор, тому що якщо б я подала законопроект тільки про зменшення на пів року для кожних жінок, всі б сказали "а де компенсатор для цього", при чому компенсатор, який би ми тримали в руках.

Що ви рекомендуєте, у мене питання, що у вас за рекомендації? Його, як ви вважаєте, потрібно зал, щоб його дискутувати, чи його потрібно відправити на, це відхилити, доопрацювання тут…

 

ШУБІН О.О. Наша позиція була – доопрацювати законопроект, а в якому порядку, це не ми маємо визначати, а народні депутати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Доопрацьовувати, ви ж чітко зазначаєте свою позицію: зменшити для жінок, які народили дітей, і пропозиція на пів року, я так зрозуміла, вами підтримується. А те що стосується про підняття, тобто зменшити…

 

ШУБІН О.О. Ми не підтримуємо, просимо пошукати інші джерела чи компенсатори.

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, ну такий законопроект теж не пройде, ви розумієте, що зменшити пенсійний вік без компенсації і без зростання ЄСВ не уявляється за можливе, ви абсолютно чітко зазначили, що це потребує збільшення ЄСВ. Так, це зрозуміло.

Дякую, пане Олександре.

Будь ласка, Сергій Біленький.

 

БІЛЕНЬКИЙ С. Шановна Галина Миколаївна, члени комітету, досить складне для нас питання. На мій погляд, взагалі потрібно відхилити обидва законопроекти, така моя думка. Чому?

Як уже сказали, законопроект ваш, Галина Миколаївна, він дещо дискримінаційний по відношенню до тих жінок, які не мають дітей. Законопроект Наталії Королевської, він не підкріплений компенсаторами, джерелами фінансування, і знову починається дискусія про збільшення ЄСВ, проти чого ми завжди були і будемо категорично проти.

Тому, якщо не можна відхилити обидва… Чому відхилити? Дуже сумнівно, що і основний, і альтернативний законопроекти якось суттєво вплинуть на вирішення демографічної проблеми в Україні, на наш погляд. Тобто, якщо не можна відхилити обидва, то ми б тоді рекомендували все ж таки брати той законопроект, який передбачає компенсатори, тобто ваш, Галина Миколаївна, і його брати за основу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію. Да, складне рішення.

Будь ласка, шановні народні депутати, які є у вас пропозиції? Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна Галина Миколаївна, шановні колеги, надзвичайно складний законопроект, насамперед для сприйняття і, звичайно, для його ухвалення в сесійній залі, бо він складається з двох протилежних речей, це як добро і зло. Добро, це однозначно ми підтримуємо, – це була б ініціатива, яка би підтримувала жінок, які народжують дітей, стимулювала народжуваність, якимось чином підтримувала ті родини, коли мова йде про скорочення на 6 місяців терміну, вірніше, обрахування стажу пільгового щодо виходу на пенсію.

Друга частина, вона є однозначно складна. Я, наприклад, не уявляю собі зараз як може проголосувати сесійна зала, особливо депутати-мажоритарники, бо справді ми в Європі як держава на останньому місці за середнім віком життя людей, за умовами роботи ми теж не на першому місці, тобто тут є питання. Якщо ще ми знаємо, що і попередні влади, і ще попередні підвищували пенсійний вік, жінок вже до 60 років, чоловіків більше 60-ти, і це зараз теж сприймається неоднозначно. Ми бачимо статистику кількості пенсіонерів, вона і так зменшилась, навіть порівняно з попереднім роком, це призведе до того, що багато українців просто не зможуть доживати до пенсії.

Через те я вважаю, що такий законопроект не слід ухвалювати, ми за нього голосувати не можемо. Альтернативний, він, звичайно, позитивний, але якщо говорити про компенсаторські якісь речі, то там не все обґрунтовано.

Мені видається, що Міністерство фінансів мало б сідати з залученням фахівців і думати, якщо ухвалювати тільки щодо підвищення, вірніше, зменшення пенсійного віку жінкам, то де компенсатори (митниця, тіньовий бізнес, акцизи і інші речі), але не тільки підвищувати пенсійний вік.

Суспільство нас не зрозуміє, особливо в цей непростий період, коли люди думають як виживати. І справді тим особам, які передпенсійного віку, роботодавці і так стараються платити, щоб тільки дотягнути їх до пенсії. Через те ми категорично проти такої редакції.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

У нас ще є один шлях, тобто всі компенсаторні речі, які ви назвали, вони ще не є птахом в наших руках, вони ще десь там літають, коли уряд їх зробить нам, щоб ми їх могли в державному бюджеті побачити.

А збільшення ЄСВ – це той компенсаторний шлях, який дозволить нам в рамках солідарної системи піти на зменшення за кожну народжену дитину. Так як в Італії, наприклад, там загальний пенсійний вік для всіх і для жінок, які народили, зменшення.

От я знову хочу вас запитати і вашу фракцію, ви за збільшення ЄСВ, ні? От як ви відноситесь до цього?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. На сьогоднішній день, я вважаю, щодо цієї теми ще не було дискусії, поки що ми категорично проти, тому що знову ж таки воно за собою тягне інше, ми бачимо що сьогодні відбувається на ринку праці. Мені видається, це не той час, щоб ще тиснути шляхом підвищення податків, ми з ФОПами не можемо розібратися, а тут ще ЄСВ. Ми не підтримуємо.

 

ГОЛОВУЮЧА. Плюс у мене ще питання до Міністерства соціальної політики. Ми дискутували на тому засіданні, яке, власне, підштовхує на підготовку такого законопроекту щодо підготовки демографічної політики. Саме тому, що у нас продовженість життя менша ніж в Європі, то чи є в міністерстві, ви казали тоді, що в Міністерстві соціальної політики в положенні немає, власне, такого як відпрацювання демографічної політики. А в кого з міністерств, на ваш погляд, я до пана Віталія Музиченка, є компетенція по підготовці демографічної політики в Україні?

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую за запитання.

Шановна Галина Миколаївна, ми зараз опрацьовуємо зміни до положення, от якраз те, що у нас попередні питання були у зв’язку із потенційним створенням Державної служби у справах дітей із функцією, те, що було визначено в постанові Верховної Ради, формуванню і реалізації політики, власне, по питанням дітей, ми зараз опрацьовуємо питання стосовно трьохстороннього, скажімо так, розмежування в повноваженнях, це Нацсоцслужба, міністерство і оця потенційно нова служба.

Тому ми бачимо посилення ролі міністерства в формуванні політики в напрямку сім’ї, потенційно сім’ї. А далі ми говоримо про, що Держслужба у справах дітей буде фокусуватися, власне, на захисті прав дитини і дотримання цього компоненту, Нацсоцслужба, це реалізація державних програм стосовно виплат сім’ям з дітьми, підтримки малозабезпеченим сім’ям і так далі, це все концептуально впливає на сім’ю. А от, власне, питання демографії сім’ї, культивування сімейних цінностей і розвиток цього, ми вважаємо, все-таки, напевно, буде за Міністерством соціальної політики, і зараз ми опрацьовуємо от такі зміни до положення, для того, щоб це функціонально закріпити уже на рівні нормативно правових актів.

 

ГОЛОВУЮЧА. Так, це вірно. Хто з міністерств має це робити? Тим більше, що демографічна політика, – це не тільки діти, це ще і те, що у нас до 30-го року 32 відсотки населення будуть 60 плюс. Це означає, що ми мусимо мати і ту політику, яку ви напрацьовуєте наразі до людей поважного віку, і діти, і баланс між трудовими ресурсами і тими, кого ми народили, і ще вони не стали трудовим ресурсом, і тими, хто вже йде з трудового поля. Тобто тут питання набагато ширше, ніж тільки діти, і стимуляція в тому числі народжуваності, бо у нас дуже низькій коефіцієнт народжуваності наразі, дуже низький, у нас ідуть з життя дітей більше, ніж ми народжуємо, і коефіцієнт народжуваності у нас 1,4, здається. Я думаю, що пані Олена, може, знає більш точно, що у нас в 21-му році, а потрібно, щоб було 2,3 відсотка на кожну жінку, яка знаходиться у віці, який дозволяє їй народжувати. 

Гаразд, шановні народні депутати, які з нами на зв’язку, може, хочете щось сказати? Є пропозиція не включати до порядку денного цей законопроект, не виносити його.

Звісно, я буду просити включити його до порядку денного, рекомендувати Верховній Раді розглянути з будь-якою реакцією, тому що, власне, я насправді налаштована на те, щоб почути думки від всіх фракцій. І це зрозуміло, що підвищення пенсійного віку скрізь приймається негативно, але саме в контексті компенсації зростання віку щорічно на один місяць лише, впродовж 10 років на один рік, як компенсатор для того, щоб жінки, які народжували, виходили на пів року за кожну дитину, але разом не більше, ніж три роки на кожну жінку, мені здається, що він доречний.

Що ви думаєте з цього приводу, який проект рішення ви пропонуєте комітету?

 

ГРИВКО С.Д . Галина Миколаївна, можна слово?

 

ГОЛОВУЮЧА. Звісно, будь ласка, пан Сергій. Вдячна за вашу…

 

ГРИВКО С.Д. Дякую, Галина Миколаївна.

Дивіться, на мою думку, законопроект є гарний в частині зменшення пенсійного віку при народженні дитини. Погана історія – це збільшення пенсійного віку для всіх жінок.

Зараз всі зауваження, які озвучили, вони правильні і вони будуть ще посилюватись з плином часу. Тому, Галина Миколаївна, я вас підтримую тільки в частині зменшення пенсійного віку.

Компенсатори, скажу так, може знайти Міністерство фінансів через ті пропозиції, які подавала опозиція, які постійно ми впроваджуємо, щоб збільшити надходження до бюджету.

Тому я підтримую зменшення пенсійного віку для жінок при народженні дитини.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд, дивіться, всі підтримують зменшення для жінок без компенсатора? Тобто ми можемо від комітету зробити законопроект, я відкличу цей свій, і ми зробимо всіма народними депутатами, давайте, законопроект, повністю його пояснювальну, безкомпенсаторно і далі будемо давати завдання уряду, щоб він шукав компенсатори. Може, ми так зробимо?        

 

ЦИМБАЛЮК М.М.  Була б хороша ідея, ми…(Не чути)

 

ГРИВКО С.Д. Я за таку пропозицію.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд, тоді ми не будемо розглядати проект рішення до цього законопроекту, я зроблю редакцію, де буде тільки зменшення на шість місяців пенсійного віку. Там залишиться тоді у нас тільки одне зауваження, яке Сергій Біленький сказав, про те, що він вважає, що є якась дискримінація жінок, які не народили.

Але я хочу сказати, що народження, власне, 9 місяців і потім зростання дитини, це для жінки, яка народила, для неї мусять бути компенсатори. І у разі, якщо для такої жінки, яка народила, компенсаторів немає, то в цьому випадку дискримінуються ті, хто народив, в порівнянні до тих, хто не народив. Тому тут теж важка дилема, гуманістична навіть, не гуманітарна, а на гуманістичному рівні.

Будь ласка, пан Сергій, я бачу, що ви руку підняли.

 

_______________.  Я одну репліку.

 

ГОЛОВУЮЧА. Давайте.

 

_______________. Є ж об’єктивно жінки, які з медичних проблем якихось не можуть мати дітей. Чому вони мають бути дискриміновані в такому випадку, наприклад?

 

ГОЛОВУЮЧА. Пані Олена, будь ласка.

 

_______________.  Це ж фактично буде позитивна дискримінація і це допускається, позитивна дискримінація.

 

ГОЛОВУЮЧА. Позитивна дискримінація для тих, хто народив, тобто так само, як у нас створюється позитивна дискримінація щодо медичного обслуговування військовослужбовців, наприклад, тобто у нас є система охорони здоров’я, але є потужніша, більша, ніж для цивільних, система для військових і це позитивна дискримінація. Це ж не означає, що ми дискримінуємо всіх інших, це означає, що ми позитивно просуваємо саме цей прошарок.

Дякую, пані Олено.

Гаразд, тоді ми готуємо саме з позитивною дискримінацією законопроект і вносимо його. І я попрошу свою помічницю, щоб ми зробили це на цьому тижні, це швидка робота, щоб ми внесли.

Дякую, шановні народні депутати, щиро дякую від себе особисто і дякую за рішення від статусу голови комітету, так скажу.

Ми переходимо до пункту 7…

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Є пропозиція від пана Михайла Михайловича підвести риску. Пан Олег, що ви скажете?

 

АРСЕНЮК О.О. Не заперечую, підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Підтримується, не розглядаємо наступне?

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, тоді, за вашою пропозицією, ми переносимо ці законопроекти на наступне засідання нашого комітету. Я лише зауважу, що нам по ним потрібно прийняти рішення, бо це вже четвертий чи п’ятий етап розгляду цих законопроектів, бо після того, як ми розглядаємо його і не вносимо, Наталія Юріївна вносить доопрацьований і це законопроекти вже, які перевнесені декілька разів, ви можете подивитися це на картці цих законопроектів у Верховній Раді. Просто, може, ми по ним будемо приймати рішення щодо включення до порядку денного і відхилення, бо ми їх не включаємо до порядку денного і надаємо таким чином можливість перевносити їх і ми потім знову їх переглядаємо і переглядаємо.

Дякую, шановні народні депутати, тоді…

 

_______________.  Галина Миколаївна, а можна коментар до попереднього законопроекту?

 

ГОЛОВУЮЧА. Звісно.

 

ГРИВКО С.Д. А чи не буде правильним, якщо жінка усиновила дитину, то відповідно це не дискримінаційна норма, якщо за станом здоров’я вона не може дитину мати?

 

ГОЛОВУЮЧА. Може, ми це подискутуємо, або на друге читання, або, якщо ви дасте редакцію як врахувати це: усиновлення, опікунство, там є праця ще соціальних працівників і жінок, і родин, які опікуються, і чоловіків також. Тобто це вже буде тягнути за собою ще більше.

Зараз давайте ми будемо казати про поновлення нашої нації.

 

ГРИВКО С.Д. Добре.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію. Давайте ми поза межами комітету це продискутуємо ще.

Дякую за пропозиції і за участь в сьогоднішньому комітеті. До наступних зустрічей.