15 червня 2022 року були проведені спільні комітетські Слухання на тему: «Захист прав і свобод громадян України, які перебувають на території держав-членів ЄС та інших держав як тимчасово переміщені особи, внаслідок збройної агресії Російської Федерації».

Захід було організовано відповідно до плану роботи Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів спільно з чотирма іншими Комітетами Верховної Ради України, а саме:

-  Комітетом з питань інтеграції України до Європейського Союзу;

-  Комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики;

-  Комітетом з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної  Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин;

-   Комітетом з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

До участі у комітетських слуханнях долучилося безпрецедентна кількість учасників - 152 особи, зокрема, народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців з питань захисту та Регіонального Бюро УВКБ ООН в Європі, Пенсійного фонду України, громадських організацій, Ради Коаліції Реанімаційного пакету реформ, наукових установ, засобів масової інформації.

Під час проведення Слухань зазначалося, що широкомасштабне воєнне вторгнення росії на територію України починаючи з 24 лютого 2022 року спровокувало масову міграцію українців. Майже третина громадян України покинула свої домівки в пошуках прихистку як за кордоном, так і у більш безпечних місцях на території держави. 12,8 млн. осіб були переміщені в межах країни або за її межі. Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) визнає, що війна в Україні викликала «найшвидше зростання кризи біженців з часів Другої світової війни».

Найбільше людей виїхали з України у проміжку з 27 лютого до 9 березня. З 17 березня кількість тих, хто виїжджає, поступово зменшується, що свідчить про спадання першої хвилі біженців. Загалом, станом на 30 травня 2022 року 6,8 млн українських біженців, серед яких переважно жінки та діти, потребували захисту та допомоги в сусідніх країнах. Водночас більше 2 млн українців вже повернулися з-за кордону на Батьківщину.

Переважна більшість біженців – це жінки. За віком найбільшу групу становлять люди віком від 30 до 39 років (37%). 26% - громадяни, кому від 40 до 49 років, 19% - люди віком від 16 до 29 років, 11% - віком 60 і більше років, 8% - ті, кому від 50 до 59 років.

Більше половини тих, хто виїжджає за кордон у зв’язку з воєнними діями - жителі Сходу та Півдня країни, найбільше серед східних областей представлена Харківська. Значна частина тих, хто виїхав - жителі центральних областей, у тому числі жителі Києва та Київської області.

Кожен учасник слухань наголошував на тому, що громадяни України потребують та мають право на захист та підтримку за кордоном, в якій би країні вони не були, чи то на території європейської держави, чи то на території росії, куди були депортовані насильницьким чином з окупаційних територій.

Що стосується країн ЄС, то в першу чергу існує необхідність контролю за додержанням прав українців на соціальний захист, медичну допомогу, доступу до освіти для дітей та підлітків, а також їх можливостей бути долученим до ринку праці (відповідно до політики приймаючих країн в сфері зайнятості). Водночас, найактуальнішою, як зазначають експерти, є проблема житла. Крім того, більшість людей через війну опинилися у ситуації раптової бідності.

Опитування польської агенції EWL засвідчує: серед українців, які знайшли прихисток у Польщі, лише 20 % мають дистанційну роботу в Україні та засоби для існування. Оскільки переважна більшість біженців - жінки, значна частина з яких опікується малолітніми дітьми, має брак знань державних мов країн перебування, що доволі обмежує їхні можливості працевлаштування.

Загалом під час слухань було обговорено широке коло питань щодо захисту прав і свобод українців, які тимчасово перебувають за кордоном у зв’язку з воєнним вторгненням росії на територію України.

Учасники заходу звернули увагу на ризик неповернення частини громадян дієздатного віку в Україну по завершенню війни. Є низка європейських держав, які зацікавленні в поповненні своїх людських ресурсів і створюють умови для закріплення на своїй території певних категорій переміщених, в тому числі і з України. Особливо важливою є розробка механізму повернення громадян до України, зокрема, враховуючи демографічні процеси в нашій державі та потребу в трудових ресурсах для її відбудови по закінченню війни.

Під час заходу йшлося також про міжнародні стандарти та правові механізми забезпечення захисту прав і свобод українців за кордоном; проблеми й небезпеки вимушених переміщень; ризики тривалого пересування громадян України за кордоном, в тому числі і для самої держави; можливості захисту прав примусово депортованих країною-агресором громадян України; посилення дипломатичного представництва України за кордоном; реалізацію права громадян на отримання пенсій та інших соціальних допомог, гарантованих законодавством України, за кордоном; міжнародно-правове співробітництво у сфері захисту прав дітей; реалізацію культурних та інформаційних прав українців за межами держави.

У своєму виступі Голова підкомітету у справах сім’ї та дітей Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Тетяна Скрипка повідомила, що через війну росії проти України понад 2 мільйони українських дітей опинилося за кордоном. «Тисячі дитячих закладів в сфері відання Мінсоцполітики та МОЗ, Міносвіти разом з дітьми та супроводжуючим персоналом були евакуйовані за кордон і, враховуючи не просту безпекову ситуацію в державі, відповідні заклади продовжують евакуйовуватися і сьогодні», - зазначила пані Скрипка, додавши, що особливої уваги потребують, зокрема, діти-сироти та діти, що перебувають за межами держави без супроводу. Також, за словами народного депутата України, існує нагальна необхідність ведення консульськими установами обліку українських дітей, що виїжджають до держав тимчасового прихистку.    

В свою чергу Голова Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванна Климпуш-Цинцадзе висловила вдячність Європейському Союзу за те, що вже на початку березня 2022 року «він застосував спеціальну директиву ЄС про тимчасовий захист для українців». Водночас Голова Комітету виказала стурбованість щодо відсутності централізованої реєстрації українців в країнах їх кінцевого перебування. За її словами, не всі держави – члени ЄС користуються послугами європейського агентства з охорони зовнішніх кордонів країн-членів Європейського Союзу щодо відповідної реєстрації тимчасово переміщених українців за кордоном Frontex. «Ми можемо втратити розуміння того, де люди далі знаходяться і тому не завжди будемо могти ефективно захистити наших громадян а кордоном як дорослих так і дітей, - пояснила пані Климпуш-Цинцадзе. – Ми маємо ризики того, що сьогодні частина українців, які шукали прихисток від війни, можуть стати жертвами торгівлі людьми чи сексуального насильства навіть за кордоном». Народний депутат України запропонувала рекомендувати ЦООВ звернутися до Frontex з проханням налагодити співпрацю з усіма країнами-членами ЄС щодо реєстрації українців за кордоном.

Пропозиція Голови Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко до рекомендацій Слухань стосувалася створення скоординованої комплексної державної політики захисту прав переміщених осіб усіх категорій, а саме: внутрішньо-переміщених осіб (в межах держави), тимчасово переміщених українців (за кордоном) та примусово переміщених осіб на територію країни-агресора. «Якщо ми говоримо про міжнародні правові механізми захисту їх прав, то можна використати наступні  інструменти: лобіювати створення відповідних регламентів та директив ЄС, якщо мова йде про європейську державу; створити європейську конвенцію в рамках ПАРЕ; підготувати двосторонні договори з державами перебування українців», - запропонував пан Мережко.

На думку Голови Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин Дмитра Лубінця, Рекомендації слухань мають увійти до стратегії Дій Уряду, що має бути спрямована не лише на захист прав громадян, які вимушено виїхали за кордон, а й на розробку механізмів повернення українців на Батьківщину. «Нажаль для всіх нас велика частина людей, що виїхала, не планує повертатися», - наголосив він. Окремо пан Лубінець зупинився на кричущому питанні примусової депортації громадян України росією на територію держави-агресора, кількість яких за оцінками Комітету сягнула 1 млн 300 тис українців. З них майже 240 тис осіб – це діти. «Дуже часто ми фіксуємо, що у наших громадян забирають українські паспорти, дають тимчасові посвідки переселенців і відправляють в найбільш депресивні регіони російської федерації». – повідомив Дмитро Лубінець.

Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Михайло Цимбалюк подякував урядам та народам країн тимчасового перебування українців, які щиро допомагали громадянам України після «першої хвилі» евакуації за межі країни. «Але нині є тривожні сигнали. Є небажання або певні труднощі у влаштуванні наших громадян за кордоном. Наприклад, є випадки виселення українців в Болгарії через початок літнього курортного сезону, заява мера Праги про призупинення з 16 червня прийому українських громадян через відсутність місць», - зазначив Михайло Цимбалюк.   

А Голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Анатолій Остапенко у своєму виступі відзначив важливість зусиль держави в адаптації громадян, що повертаються в Україну, в тому числі і на ринку праці шляхом перекваліфікації відповідно до наявних вакансій. «Також важливо забезпечити, щоб документи, що посвідчують, зокрема, освіту українця та його кваліфікаційних рівень, приймалися світовою спільнотою. Це дасть можливість громадянам України скористатися правом на працю та бути повноцінним членом глобального суспільства», - закликав пан Остапенко.  

За підсумками слухань, на основі виступів та письмових пропозицій народних депутатів України, представників центральних органів виконавчої влади, наукового середовища, міжнародних та громадських організацій 5 Комітетів Верховної Ради України – ініціатори заходу - напрацюють остаточний текст Рекомендацій Слухань, які будуть опубліковані на веб-порталі Комітету.  

«Ситуація, в якій ми зараз знаходимося у зв’язку з російською військовою агресією – це виклик. І виклик не лише для України, але, як виявилося, і для Європи, і для інших держав світу. Наші громадяни, до речі, перебувають в 44 країнах. Я вже не кажу про продуктову кризу в світі, яку спровокувала ця агресія. Отже, серед проблем тимчасово переміщених українців за кордоном, що потребують вирішення є, зокрема, такі: мовна проблема при забезпеченні права на освіту та працю, визнання освітніх дипломів, проблема житла, проблема примусового усиновлення та торгівлі дітьми, проблема наявності документів у громадян держави для повернення в Україну, проблема доступності навчання, потреба у грошовій допомозі для придбання речей первинної необхідності, необхідність доступу до інформації та правової допомоги, забезпечення засобами реабілітації осіб з інвалідністю, проблема повернення депортованих українців та багато іншого», - підсумувала майже 4-годинні комітетські слухання Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова.

Відеозапис проведених слухань розміщено за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=KVmfHMEtReA

З матеріалами слухань можна ознайомитися в розділі «комітетські слухання» на веб-порталі Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів: https://komspip.rada.gov.ua/documents/sluhannja/