Веде засідання голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

ГОЛОВУЮЧА. Вітаю всіх на засіданні комітету! Як завжди, вітаю всіх. Прохання у мене до народних депутатів, членів Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, озвучити, хто у нас на місцях.

Цимбалюк Михайло Михайлович.

Королевська Наталія Юріївна.

Струневич Вадим – у залі.

Бабенко Микола.

Арсенюк Олег. Арсенюк Олег!

АРСЕНЮК О.О. Є. Доброго дня!

ГОЛОВУЮЧА. Я бачу, що є, а голос…  Вітаю!

Гривко Сергій.

Остапенко Анатолій.

Тимошенко Юлія.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Так, я є. Добрий день всім!

ГОЛОВУЮЧА. Юліє Володимирівно, добрий день!

Таким чином, нас поки що нас троє. Чекаємо кворуму. Четверо. А, четверо, да, четверо. Чекаємо ще одного. Мені повідомте, як тільки хтось приєднається.

Добрий день! Пан Анатолій приєднався до нас. У нас є кворум. Ми можемо починати.

Михайло Михайлович Цимбалюк з нами? Михайло Михайлович!

У мене прохання, Олег Арсенюк, якщо не буде пана Бабенка, як завжди, у нас виконати функцію секретаря. Якщо Микола Бабенко приєднається, то... Будь ласка.

Шановні народні депутати, у вас є запропонований порядок денний. Чи є пропозиції до якихось змін, чи можна голосувати те, що запропоновано, п'ять питань.

ЦИМБАЛЮК М.М. П'ять питань. Пропозиція підтримати порядок денний.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Таким чином, хто за запропонований порядок денний, прошу проголосувати. В залі всі "за". 

Михайло Михайлович.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – утрималась.

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Утримався.

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Рішення прийнято. Ми можемо йти по прядку денному.

Перше питання, це підготовка до другого читання проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (нова редакція відповідно) та інших законодавчих актів України (реєстраційний номер 3663) (друге читання).

Будь ласка, Струневич Вадим.

  СТРУНЕВИЧ В.О. Шановні члени комітету, я пропоную сьогодні заслухати, що ми напрацювали, і не приймати рішення, тому що нам потрібна ще одна робоча група і ми узгоджуємо остаточні зауваження нашого юридичного управління.

А зараз я вкратце розповім, що ми дізналися про Фонд соціального страхування. В Фонді соціального страхування є два основні напрями роботи: перше – це тимчасова непрацездатність та нещасні… професійні захворювання.

Щодо тимчасової непрацездатності, як працює зараз система. Реєстр електронних листків непрацездатності веде зараз Пенсійний фонд. Ми на робочій групі з'ясували, що Міністерство фінансів щоденно проводить верифікацію відповідних листків непрацездатності автоматично на щоденній основі. За даними Фонду страхування десь приблизно 2,5 тисячі електронних листків непрацездатності або 8 відсотків потребують перевірки. За даними звіту щодо роботи Управління виконавчої дирекції за І квартал 22-го року фактично були визнані необґрунтованими тільки 239 листків непрацездатності. Це за даними по Києву і Київській області. Тобто це складає десь 1,4 відсотка, що визнані необґрунтованими. Тобто ми можемо вести, що фактично функція роботи з листками непрацездатності, вона вичерпала себе.

Щодо роботи з нещасними випадками. Це великий та складний шар та функція, яка є у фонду, і вона потребує більш детального розгляду і доопрацювання. Проте ми вже виявили, що є дублювання при санітарно-курортному лікуванні між НСЗУ та фондом, вони є, контрактуються з одними і тими ж заходами.

Можемо ще обговорити питання щодо трипартизму. Проте в листопаді 2021 року одна із сторін вийшла зі складу управління, що на сьогодні унеможливлює функціонування фонду особливо у військовий час.

Отакий краткий аналіз те, що ми з'ясували на робочій групі. Проте на робочій групі є і сформована позиція, що об'єднання може не призвести до скорочення адміністративних видатків, як це регламентує закон. Ось, в принципі, це все. Ми на робочій групі останній доопрацюємо і на наступний комітет, я знаю, що можемо вже виносити та приймати якесь остаточне зважене рішення щодо цього законопроекту.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Вадиме.

Є питання до пана Вадима чи якісь пропозиції щодо обговорення?  Хоча це попередній розгляд, але я хотілося почути думки і…

СТРУНЕВИЧ В.О. Я хочу сказати, що ми зараз з секретаріатом всім депутатам розішлемо структуровану, сформовану табличку. Вона сформована по категоріях правок. І ми всі категорії, окрім значної та першої, те, що ми не будемо об'єднувати фонди, ми всі обговорили.

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд.

Є питання до пана Вадима?

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко.

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Юлія Володимирівна.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, чесно кажучи, у нас вже системність перетворилася в наступ на права працюючих людей, наступ на профспілки як на інституцію, яка визнана всім нормальним цивілізованим вільним світом як система захисту прав працюючих людей. Я не можу зрозуміти такого наполегливого бажання законами маленькими, системними, великими, по-перше, зачистити права людей працюючих, зачистити систему від захисту, зачистити профспілки, і тоді давайте подивимося, а яка мета стоїть, коли системно через соціальний комітет така робота проводиться. Мене трошечки, навіть слово "трошечки" я приберу, напружує сьогоднішня тенденція. Практично  знищена свобода слова, практично, повірте моєму багатолітньому досвіду.

Друге. Зараз ми розглядаємо у Верховній Раді законопроект з величезною кількістю правок, де під шумок війни зачищається по суті місцеве самоврядування, де не тільки на тих територіях, де є активні бойові дії або загроза активних бойових дій прибираються повноваження, функції місцевих органів влади, а ще і по всій країні там, де поки що мирно і спокійно також дається право вводити воєнні адміністрації, забирати у місцевих органів самоврядування всі права аж до розпорядження бюджету. І зараз ми з вами як логічне продовження замість того, щоб навести правильний порядок використання цих фондів, замість того, щоб зробити профспілки тим акумуляторам всіх актуальних питань працюючих людей, встановити правильну комунікацію з профспілкам і як від узагальнюючої системи отримати пропозиції, зауваження, болі працюючих людей, ми зараз ще відсуваємо, відсуваємо й відсуваємо профспілки.

Я не хочу обговорювати деталі цього закону, тому що це не наведення порядку з цими фондами, не надання розумної системи користування цими фондами, профспілками України, а це по суті кастрація подальша профспілок всіма доступними інструментами хірургічними, які є у більшості. І тому моя пропозиція дуже проста, давайте ми оберемо: ми вільна демократична європейська держава, і тоді ми зобов'язані виконувати конвенції, які стосуються роботи профспілкового руху, які стосуються забезпечення їх прав, можливостей, впливу на прийняття рішення і так далі, або ми країна, яка рухається до моделі білорусько-орковської, і тоді давайте продовжувати цей абсолютно незрозумілий танок незрозуміло для чого.

Моя пропозиція дуже проста. Цей законопроект не відповідає абсолютно ні міжнародним документам, ні суті змісту взагалі роботи  профспілок і захисту прав працюючих людей. Пропозиція його зняти. І, якщо у вас є якісь сумніви, що десь там не так ці фонди працюють, так давайте напрацюємо законопроект, який просто впорядковує це, ставить під більший контроль, більш розумно каналізує використання цих коштів –  що завгодно. Але тільки не руйнуйте те, за що світ, по суті, боровся 300 років. Це стільки профспілковому руху в світі.

І тому я пропоную зараз, пані голово, поставити на голосування питання зняти цей законопроект з розгляду, просто припинити його розгляд і зайнятися більш потрібними сьогодні справами.

Дякую за увагу і прошу поставити на голосування.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Юлія.

Я цього не можу робити, тому що законопроект прийнятий в першому читанні, і це не воля комітету – це воля залу буде, як він буде голосувати на друге читання. Наша справа – підготувати його на друге читання.

Але у мене до вас питання щодо вашого виступу. В чому саме ви бачите, ви назвали це кастрацію, я з подивом весь час чую ваші виступи, в тому числі в залі Верховної Ради, про те, що є якась дискримінація, є якась кастрація, ви навіть використовуєте дієслово "зачистити" діяльність когось.

ТИМОШЕНКО Ю.В.  Так воно і є.

ГОЛОВУЮЧА.  Я думаю, що це невірно. Думаю, що це помилкове сприйняття. Більше того, воно деформує для суспільства те, що зроблено цим законом.

Цей закон, власне, робить одне: він змінює організаційну форму, навіть приєднує одну, тобто він займається не дискримінацією прав, не зачищенням, ні чимось –  він приєднує Фонд соціального страхування до Пенсійного фонду, тому що не профспілки зараз виконують зобов'язання перед нашими трудящими в частині сплати лікарняних листів, приведення до ума контролю, що робиться з цими коштами. За 30 років діяльності як самоврядної організації Фонд соціального страхування і Фонд безробіття не навели поки що ладу у своїх структурах ані щодо управління, ані щодо членів правління, ані щодо обліку, ані щодо фінансової звітності. І я нагадаю, що ми два роки з початку COVID, два роки поспіль, ми фінансуємо його за рахунок державного бюджету, а ви чомусь проти того, щоб публічні фонди, як і у всій Європі, були включені до державного бюджету, до складу державного бюджету. Нагадаю, що європейська практика – це включення цих коштів до коштів… публічні кошти державних, розглядають їх загалом в бюджеті, ви ж економіст за освітою.

Тому цей законопроект не про права, цей законопроект лише про організацію. Але б хотіла, щоб ви чітко зазначили, яку саме Конвенцію МОП ми порушили, в якому саме пункті. Тому що, на мій погляд, жодної конвенції не порушено. Більше того, ми знайшли некоректний переклад на українську мову щодо застосування конвенції, тому що слово authority щодо фондів соціального страхування в конвенції це означає, що регулювання діяльності встановлює держава у будь-якій країні євроспільноти. Хоча таких фондів, як Фонд соціального страхування, не в кожній країні вони є. А держава, якщо вона на рівні законів прийняла таку відповідальність на себе, вона мусить нести, і ми мусимо нарешті оці всі речі привести до ума.

Крім того, ви знаєте, яка у нас проблематика з наповненням державного бюджету. Тримати три структури для того, щоб вони виконували ті самі функції, а саме виплати страхового відшкодування (Пенсійний фонд, Фонд безробіття і Фонд соціального страхування) – ми не Німеччина. Оптимізація і ефективність роботи цих фондів однакові, державні засади функціонування всіх трьох фондів не різні, коли правління різними людьми здійснюється в трьох структурах на різних засадах, хоча всі вони відносяться до 46 статті Конституції, а саме до системи соціального страхування.

Тому я б просила такі сильні слова не використовувати, в тому числі і до частини Верховної Ради, яка більше ніж… зараз подивлюся, скільки голосів проголосувало цей законопроект у першому читанні. Наша справа не політика в комітеті поки, наша справа – техніка, доопрацювати ту ідею, яка була прийнята залом у першому читанні. Дякую.

Хоче щось пан Вадим добавити. Ні?

Будь ласка, Юлія Володимирівна.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Пані голово, я хотіла би трошечки відповісти. Ви знаєте, от чесно кажучи, ну, тут же ж сидять люди не безмозглі і небезглузді. Перший раз ви намагалися модернізувати систему цих фондів, по суті, усуваючи систему управління на базі трипартизму і намагалися через керівні органи цих фондів, по суті, підпорядкувати це виконавчій владі. Ну, слухайте, ну, чого ви так от до нас відноситесь, як би то ми тут просто випадкові люди, які пробігають повз вас?

А друге, ви що не знаєте що в цьому законі написано? Можливо, ви його прочитаєте перед тим, як дискутувати? Ви що, не знаєте, що тут практично пропонується об'єднати Пенсійний фонд з Фондом соціального страхування і змінити розпорядника? Це, на ваш погляд, нічого  страшного не відбувається? Те, що стосується конкретних конвенцій, і те, що стосується конкретних відгуків світових профспілок про те, що ви тут робите, я пропоную дати Волинцю слово, він вам просто розкаже попунктно що порушується і як порушується.

А я щойно повернулася з Донецької області, де зустрічалася з дуже великою кількістю різних колективів шахтарів, і потім була в Кіровоградській області, де ми зустрічалися зі Східним гірничо-збагачувальним комбінатом: з колективом профспілками, працюючими і так далі. Так от я хочу сказати, що практично всі профспілки країни, з якими ми спілкувалися за останні два місяці, вони поставили під контроль цей законопроект 3663, і ми привели ворох листів від них, щоби ми все що завгодно зробили, але не допустили прийняття цього закону.

Це думка профспілок. От зі мною був Михайло Якович Волинець на цих поїздках, на зустрічах з колективами шахтарів і в тому числі уранових шахт, з їх профспілками, у нас листи є привезені. Вони говорять, що це злочин проти профспілок, проти захисту прав працюючих людей, те, що ви робите. Ніхто не заперечує поставити під контроль. Але не міняйте розпорядників, не руйнуйте систему трипартизму і не вишибайте поступово крок за кроком з-під ніг профспілок почву. Я пам'ятаю, як ви пропонували зміни до Трудового кодексу, де взагалі ви розповідали, що профспілки – це пережиток сьогодення і що їх треба зачищати.

Знаєте, мені здається, що більшість, яка голосує, це ще не істина в останній інстанції. У нас були більшості Януковича, більшості Кучми – вони теж голосували. Внаслідок цього ми отримали те…

ГОЛОВУЮЧА.  Я можу образитися на порівняння з Януковичем. Більше того, я ніколи  не казала, що пережиток.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Не ображайтеся, я вас…

ГОЛОВУЮЧА.  Я думаю, що ви просто зараз пересмикуєте, якщо не сказати, брешете, перепрошую.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Слухайте, я вас не ображаю. Ви заберіть останнє слово, будь ласка. Брешете ви. І не просто брешете, а ви руйнуєте всю соціальну систему захисту в країні, і робите це як голова комітету. А як протягується у нас через парламент, всі добре знають, як протягуються закони. Там ніхто не читає  їх  сутності.

ГОЛОВУЮЧА.  Ще весь парламент образили. Дякую.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Махнули рукою і проголосували що завгодно. Слава богу, що останній раз зал дослухався до наших аргументів і не прийняв очередний маразм, де обмежуються права працюючих.

ГОЛОВУЮЧА.  Зал втомився слухати ваші одні й ті самі правки…

ТИМОШЕНКО Ю.В. І тому проголосували 160 людей за  ваш законопроект, включаючи вашу славну більшість.

Тому, дорогі друзі, я думаю, що… Я попросила поставити на голосування, не хочете ставити на голосування – не ставте. Ми будемо звертатися до Міжнародної організації праці, до асоціації профспілок в глобальному масштабі. Ми будемо розповідати, що  тут під шумок війни практично запроваджується диктатура. Ми не  будемо мовчати, запам'ятайте це.   Для нас думка більшості, якщо вона неправильна, вона абсолютно для нас не є авторитетною. Для нас є авторитетним те, що 300 років робить світ для того, щоб зміцнити права працюючих людей.

Добре. Дякую за увагу. І за образи. Я думаю, що життя розставить всі крапки над "і".

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую, пані Юлію.

Я ще раз, ваша пропозиція щодо голосування, вона протирічить  Закону про Регламент. Якщо ви хочете, щоб я ставила на голосування питання, яке протирічить діючим законам… зал визначився, він прийняв закон в першому читанні.  Якщо ви вважаєте, що є у нас така можливість відповідно до Закону про Регламент щось знімати з розгляду, то я думаю, що це порушення законів. Я просила б вас не порушувати Закон про Регламент.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Там 876 правочок, я думаю, що зал трохи попрацює, щоб країна зрозуміла. Правда, ви трансляцію Верховної Ради виключили, щоб народ не знав, що ви під шумок війни в цьому залі приймаєте.

ГОЛОВУЮЧА. Вашу тактику ми знаємо: просто затягнути розгляд питання і вважати, що якщо ви меншість, то ви можете диктувати всій країні свої погляди.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я думаю, Україна мусить чути те, що ви робите за закритими дверями в Верховній Раді. Країна мусить чути, що ви робите за закритими дверями в Верховній Раді. Тому ми будемо наполягати на прямій трансляції, щоб кожна людина в країні знала, що ви за закритими дверями намагаєтеся протягнути.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Юлія. Ви б краще підтримали створення…

БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна.

ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка. Микола Бабенко.

БАБЕНКО М.В. Доброго дня, шановні колеги! Галина Миколаївна, єдине, що я хотів би попросити, щоб ми зараз не говорили про меншість. І знаєте, в той час, коли російські війська були під Києвом, то в нас риторика і на комітетах, і в залі була трошки інша. А зараз коли трошки начебто багато хто почав відчувати, що бої ідуть на великій відстані, то вже почали говорити про меншість, уже нам не потрібні консенсуальні рішення і таке інше. Тобто я був би обережнішим з цим. Війна ще не скінчилася, я переконаний…

ГОЛОВУЮЧА. Пан Микола, тут ніхто не казав…

БАБЕНКО М.В. Дивіться, я переконаний в тому, що зараз вкрай важливо чути абсолютно всіх, навіть меншість.

ГОЛОВУЮЧА. Пан Микола, в даному випадку…

БАБЕНКО М.В.  Я просто висказав свою думку.

ГОЛОВУЮЧА. От в даному випадку ви не праві, тому що в даному випадку не чують більшість, в даному випадку ми чуємо тільки меншість. І ці дебати розпочала не більшість, ці дебати розпочала Юлія Володимирівна.

БАБЕНКО М.В. Але я хотів би… дивіться, я ж висловив свою точку зору, а ви можете до неї прислухатися, можете не прислухатися.

Я хотів би по темі сказати. Ви правильно абсолютно сказали зараз, що переважним чином фонди зараз наповнюються за рахунок державного бюджету, а державний бюджет наповнюється відповідно роботодавцями. Я хотів би почути роботодавців, що думають з приводу правок цього закону. Якщо можна їх почути, тому що профспілки ми чуємо багато, роботодавців не чуємо.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Микола.

Будь ласка, представник є, Сергій Біленький?

БІЛЕНЬКИЙ С.Л. Доброго дня, шановна Галина Миколаївна, члени комітету!  Ну, позиція наша ... (Не чути) з цього законопроекту незмінна: ми його не підтримуємо, ми не розуміємо його мету. Якщо мета – економія коштів, то економію коштів, як ми не дивились, в короткостроковій перспективі, в середньостроковій ми там не змогли нічого побачити, де можна буде заощадити з урахуванням того, що ті працівники, які зараз працюють у фонді, це більше ніж 5 тисяч людей, наскільки я пам'ятаю, вони так чи інакше мають бути задіяні потім в Пенсійному фонді, не саме ті працівники, можливо, це будуть інші, для того, щоб виконувати покладені на них функції.

Ті адміністративні витрати, які на сьогодні є у фонді,  це 1, 10, 5 мільярдів гривень на рік. Ми не вважаємо, що при об'єднанні цих двох фондів, що по суті пропонується законопроектом, вдасться ці витрати зменшити до нуля. Тим більше потрібно буде вирішувати питання працевлаштування тих понад 5 тисяч людей, які зараз працюють у фонді.

До того ж ми також не підтримуємо цілеспрямовану позицію уряду і комітету Верховної Ради стосовно того, щоб позбавити роботодавців та профспілок права голосу в фондах соціального страхування. Це, на жаль, це така системна політика, тому ми інколи приймали рішення щодо призупинення нашої сторони, роботу  нашої сторони у фондах соціального страхування.

Позиція така. Якщо хтось нам пояснить нормально, навіщо це робиться, що держава з цього отримає –   краще управління чи економію якусь, доведену на цифрах, можливо, ми переглянемо свою позицію. Поки що не бачимо для цього підстав.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Пане Сергію, ви ж давно в цій системі працюєте, скажіть, будь ласка, а що, в Пенсійному фонді немає трипартизму?

БІЛЕНЬКИЙ С.Л.  В Пенсійному фонді є трипартизм.

ГОЛОВУЮЧА. Так а яким чином ви кажете, що буде зруйнована система трипартизму, якщо Фонд соціального страхування буде приєднаний до Пенсійного фонду, яким чином буде руйнація? Це перше питання.

БІЛЕНЬКИЙ С.Л.  Я поясню.

ГОЛОВУЮЧА. А друге питання, скажіть, будь ласка, а чому ви, ще Фонд соціального страхування не модернізували, нікуди не приєднали, а чому ви вийшли із складу  правління  фонду соціального страхування?

БІЛЕНЬКИЙ С.Л. Це якраз буде відповідь одразу на два ваших питання, Галина Миколаївна. Ми призупинили свою діяльність правління фонду тому, що ми бачили, ті ініціативи, які приймаються – не тільки ми, всі  бачили – урядом і Верховною Радою для того, щоб зробити фактично членів правління, ну, знаєте, як кажуть, "весільними генералами", які не впливають ні на бюджет, ні на кадрову політику.

Тим більше була підвищена відповідальність стосовно застосування законодавства про запобігання корупції, стосовно членів правління фондів. Но ми вважаємо, що ніякої можливості для корупції, в принципі, не залучено. Тому далі ще наступати на права членів правління для того, щоб взагалі лишити їх права голосу, ми вважаємо, що це неправильна державна позиція. Це позиція нашого СПО, я… 

ГОЛОВУЮЧА. Теж у мене таке запитання, майже політичне, пане Сергію. А коли народні депутати і державна служба декларують свої статки, це що, наступ на права народних депутатів і державних службовців? Ви так це сприймаєте?

БІЛЕНЬКИЙ С.Л. Державні службовці і народні депутати отримують якусь зарплатню, члени правління фондів зарплатню не отримують. Ми вважаємо це головне.

ГОЛОВУЮЧА. Тим більше потрібно їх перевірити. Якщо вони працюють безоплатно, а живуть за якийсь інший кошт, а ще крім того оперують в кошторисі в своєму коштами державними, безпосередньо тими позичками, які надаються цим фондом, то тим більше треба перевірити цих людей. Бо, звісно, що безоплатно там… то тоді в них є якийсь зиск. А якщо є зиск, який вони не хочуть продекларувати, то, мабуть, що система прозорого корпоративного управління мені здається нормальною.

Тим більше, ще раз нагадаю, європейську практику: публічні                         фонди, в тому числі і фонди соціального страхування, є частиною бюджету і, відповідно, контролюються в європейській практиці  так само.

Я, до речі, розмовляла з паном Гетманцевим, що і кошти резервного фонду, які сьогодні є публічними коштами і які сьогодні не контролюються як бюджет, теж мусять бути включені до Закону про державний бюджет і контролюватися так само, як і бюджетні кошти платників податків. Тому має бути абсолютна прозорість, і Закон про прозорість публічних фінансів недарма був прийнятий.  І якщо це публічні фінанси, а це публічні фінанси, це квазіподатки чи як хочете їх там називайте, але в будь-якому випадку той, хто ними розпоряджається і має прямий вплив на фінанси, на кадрову політику, він мусить складати декларації для того, щоб ми були знані, суспільство, яке сплачує такі податки, що там не відбувається зловживань і нема незаконних збагачень.

БІЛЕНЬКИЙ С.Л. Галина Миколаївна, єдину репліку ще, якщо дозволите. Ну, просто одночасно ж робилося дві речі: це практично нівелювання повноважень і щодо фінансів, і щодо кадрової політики, і підвищення відповідальності. На мій погляд, ми досягли лише одного, що до правлінь фондів будуть делегуватися менш якісні кадри, ніж це було раніше. Тому що втрачати свій час, безкоштовно працюючи там задля якихось цілей держави, при тому ще піддаватися постійному тиску, ну, мабуть, мало хто захоче.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Ну, тому якщо представники профспілок і представники роботодавців не хочуть відповідати вимогам корпоративного управління, тобто що було потрібно писати, ми про це з вами говорили неодноразово, про те, що люди мають розуміти, що таке корпоративне управління, що таке фінансова звітність, мають розуміти, які канали подання інформації антикорупційні мусять бути, що таке внутрішній аудит, що таке зовнішній аудит і таке інше. Якщо цю структуру ми не вибудували, то ми мусимо ці кошти, а вони там немаленькі, це декілька десятків мільярдів, да, 30 з чимось там,  зараз, може, менше, але кошторис завеликий, це декілька десятків мільярдів гривень, і в цей час розпоряджатися ними на засадах закритості, непублічності, непрозорості – це неможлива річ.

Тому трипартизм не прибирається, він залишається, бо в Пенсійному фонді є трипартизм. Ніякої дискримінації тут нема, тому що у профспілок ані забирають гроші, ані забирають вплив, вони так само будуть визначати кошторис, вони так само будуть це робити, але держава поставить це під більший контроль. Ви знаєте, що в Законі "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Пенсійний фонд, написано, що він може бути реформований в іншу форму організації, але для цього треба довести, що корпоративне управління в трипартизмі працює, що профспілки і роботодавці наймають людей, які знають що таке корпоративне управління. Ви ж  роботодавець, ви ж знаєте, як управляються великі підприємства. А це велике підприємство, я нагадаю, у Фонді соціального страхування працює більше, ніж 12 тисяч осіб. Я не знаю, чи всі там посади заповнені, але за моїми даними, це 12 тисяч персоналу, це велика компанія,  велика установа, де потрібні job description, описи, HR-служба і таке інше. Починаючи, я неодноразово про це казала, з обліку фінансової звітності і всіх інструментів, які є в будь-яких фінансових установах і у Мінфіну.

Цього не зроблено за 30 років. Якщо воно не зроблено, то треба наводити лад, а далі ми побачимо.  Бо на сьогоднішній день це закрита інстанція, самоврядна організація, яку неможливо провести аудит, перевірити зовнішньо, тому що держава там хоча і має 30 відсотків, але не може контролювати діяльність. Тоді давайте переходити знову до того, що тоді така установа, яка не є прозорою, вона не може в приватному секторі кредитуватися, жоден банк не дасть кредит установі, яка є непрозорою, жоден інвестор не дасть такій установі гроші, якщо така установа виходить на ІРО. Перед тим, як вийти на ІРО, установа має проаудитуватися. Що ми там з'ясуємо? Я не знаю, тому що для нас це чорний ящик, який 30 років працює і в який спочатку люди, а тепер тільки роботодавці перераховують єдиний соціальний внесок.

І мені незрозуміла думка людини, яка очолює фракцію "Батьківщина", яка не хоче такої прозорості, не сприймає взагалі наведення ладу в системі соціального страхування.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Пані Галина, ну, нельзя отаке нести, причому в ефір, от я просто здивована, якщо чесно. Я хочу сказати, що я почала свою промову з того, що наведіть лад, зробіть прозоро, зробіть все, що треба, але не позбавляйте роботодавців і профспілки управляти своїми грошима. Це перше.

А по-друге, якщо мова йде про непрозорість і про корупцію, то розпустіть свій уряд, який сьогодні вже просто в корупції погряз. Якщо нам треба розпускати органи і ліквідовувати інститути, і ліквідовувати все, що пов'язано з корупцією, то ліквідуйте сьогодні в першу чергу уряд, а потім ще кучу депутатів вашої фракції. Тому давайте зараз не передьоргувати. Якщо хочете прозоро поставити під контроль функціонування цих фондів – це одна історія. Для цього більш ніж достатньо у вас у руках контролюючих органів. А якщо ви хочете забрати у профспілок і роботодавців право управляти їх іконними фондами, то тоді чесно про це скажіть, і не треба маніпулювати красивими словами.

До побачення. Я Михайлу Михайловичу слово передаю, тому що слухати вже цей маразм, просто чесно, втомилася.

ГОЛОВУЮЧА. За маразм не хочете вибачитися, ні? Образи від "Батьківщини" – це вже стандарт у нас. Дякую, Юліє Володимирівно.

Да, Михайле Михайловичу.

ЦИМБАЛЮК М.М. Галино Миколаївно, не завжди. Не завжди.

По-перше, давайте ми визначимося з цим питанням. Якщо колега Струневич сказав, що ще працює робоча група і не завершила роботу, то давайте переходити до наступного питання. Бо ми так договоримося до того, чому уряд нічого не робить. На західному кордоні держави стоять сотні автомобілів з пальним. Міністр економіки ляпає тиждень назад (я за свої слова відповідаю), що все нормально, от через день буде пальне на АЗС. А пального немає. То це ми зараз до того договоримося. Але це трошки інша тема.

От я просив би, якщо ми це питання ще не завершили, є два колеги, які хочуть висловити свою позицію. Є пан Волинець і є представник... Олександр Олександрович, який представляє профспілки. Давайте надамо Шубіну, дамо колезі Волинцю, хай скажуть вони, і переходимо до наступного питання.

Ми пам'ятаємо, як воно це саме питання не просто проходило в сесійній залі. 231 голос тоді набрали. Воно насправді є дискусійним, воно є резонансним. Я також спілкувався з шахтарями Червонограда, Нововолинська, вони неоднозначно, саме їх турбує цей законопроект, вони категорично проти нього. Через те давайте ми вийдемо до сесійної зали вже після завершення роботи робочої групи. Я вірю, що пан Струневич зможе там знайти або консенсус, або буде пропонувати якісь інші речі.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович, за конструктив.

Будь ласка, пан Волинець, а потім пан Шубін. Єдине, ви ж знаєте, що в цьому законопроекті ми зробили все, щоб люди були забезпечені виплатами, і оті фрази додаткові, вони були внесені в тому числі і автором законопроекту, і робоча їх повністю всі сприйняла. Тому, я думаю, що нам потрібно ще правильно доносити до людей всі акценти цього законопроекту, щоб, ще раз повертаючись до того, тут немає позбавлення жодних прав.

Будь ласка, пан Волинець. І потім пан Шубін.

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Галина Миколаївна, шановні колеги, всі присутні! Дивіться, ми говорили про основи трипартизму, так якраз основи трипартизму заключаються і описаний в статуті Міжнародної організації праці. Відносно Конвенції Міжнародної організації праці, так я хотів би привернути увагу до Конвенції 87, право на свободу асоціації, на основі якій і формуються основи трипартизму. Це перше.

Друге. Галино Миколаївно, ми спілкуємося також із страховими компаніями, ми спілкуємося з різними міністерствами і відомствами. Так ось, профспілки проти, роботодавці проти, Міністерство соціальної політики проти, Пенсійний фонд проти. Зауваження ГНЕУ говорить про те, що цей закон не можна приймати, що він порушує все і всяк.

Стаття 421 розділу ХХІ Угоди про подальшу інтеграцію України теж показує, що цей законопроект іде в порушення інтеграційним намірам України до Європейського Союзу. Потім застраховані особи проти. Цей законопроект не відповідає основам законодавства України про загальнообов'язкове соціальне страхування.

І тепер накінець. Я спілкуюся з представниками страхових компаній, Галина Миколаївна, ви працюєте в їхніх інтересах. Вони цього не приховують. Вони також шукають знайти більше сторонників на свій бік, вони так само і зі мною розмовляли. Вони розуміють, що гроші будуть вкрадені. Вкрадені через такі схеми і таке інше. Ви прийшли на один раз в парламент. Ви прийшли на один раз в парламент, ви цього самі не заперечуєте. Ні "слуги", ніхто вас більше не включить у наступний список парламенту, тому що дуже багато…

ГОЛОВУЮЧА. Ви вирішили зі мною поговорити чи що, пане Михайло?

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Дуже багато негативу… Дайте завершити. Дуже багато негативу і відмінний рейтинг, який ви приносите для своєї політичної сили. Тому не треба вирішувати якісь власні інтереси за рахунок держави. Застраховані особи, я сказав, категорично проти, і не варто тут у даному випадку йти проти всього, проти здорового розуму.

І тому я закликаю, дійсно, зараз відкласти, зняти з розгляду цей законопроект. Дійсно, Михайло Михайлович звертав увагу на те, чи працює робоча група, і не посилатися на те, що конче необхідно нам зараз його розглядати. Попереду, в кінці травня цього року, відбудеться засідання Генеральної сесії Міжнародної організації праці. Галино Миколаївно, не треба провокувати, щоб ці питання були винесені на той рівень, Дядюра буде делегатом від української влади і він розуміє, що ці питання можуть бути там також винесені на розгляд, і вони будуть досить серйозно дискусійними. Це в умовах війни. Не варто сьогодні шукати камені спотикання для того, щоб потім відволікатися нам на ці дискусії.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧА. Не кричіть, будь ласка. Або ви зараз вибачаєтесь переді мною або я буду щодо образ, щодо лобіювання інтересів, я буду далі розглядати в судовому процесі.

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. У вас є таке право. Я вас прошу припинити авантюри, які постійно йдуть від комітету, і ви як голова їх продукуєте.

ГОЛОВУЮЧА. Я думаю, що вам потрібно припинити політичний мобінг мене особисто, в тому числі залучаючи…

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Галино Миколаївно, я цього не роблю по відношенню до вас, ви дуже добре знаєте. Але те, що ви робите по відношенню…

ГОЛОВУЮЧА. Ви зараз це робите. Ви зараз це робите, ображаючи мене безпосередньо, я на цьому наголосила. Якщо ви не хочете вибачатися, якщо у вас є інформація про моє лобіювання приватних установ, будь ласка, є НАБУ, є НАЗК…

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Не тільки в цьому питанні і в багатьох інших. Галино Миколаївно, це на поверхні це є, це всі бачили, і про це всі говорять.

ГОЛОВУЮЧА. Не потрібно мене ображати і не потрібно застосовувати політичний мобінг.

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Я вас не ображаю Галино Миколаївно, я говорю про конкретні речі, ми обговорюємо законопроект.

ГОЛОВУЮЧА. Ви ображаєте, порушуючи всі етичні норми, не маючи жодних доказів. Коли вас ображають, я підтримую, щоб вас не ображали, а ви ведете себе...

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.  Я так само, Галина Миколаївна, не переводьте це в інше русло, особисте. Припиніть лобіювання...

ГОЛОВУЮЧА. Або ви вибачаєтесь, я ще раз наголошую, або ви  вибачаєтесь за те, що ви звинувачуєте мене в тому, інформацію про що ви не маєте, плітки, однак там хтось там сказав, піднімаєте це в офіційних відносинах, якщо ви не вибачаєтесь і звинувачуєте мене в тому, то я шукаю в цьому підстави політичного мобінгу. Будь ласка, вибачайтесь...

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Галина Миколаївна, мені немає про що вибачатись. Ми не живемо у вакуумі, ми спілкуємося в цьому суспільстві.

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка. Дякую.

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Ми ще раз говоримо і закликаємо вас, не порушуйте принципів трипартизму, соціального діалогу, не йти проти всього, проти всього, що напрацьовано впродовж десятиліть.

ГОЛОВУЮЧА. Я ще раз запитаю вас, поставлю питання, яке я поставила Федерації роботодавців. Ви вважаєте, що в Пенсійному фонді України трипартизму немає?

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Галина Миколаївна, ви говорите про вузький...

ГОЛОВУЮЧА. ... профспілковому русі, питання дуже просте, на нього треба відповісти: так чи ні. Трипартизм в Пенсійному фонді є?

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Галино Миколаївно, ви говорите про дуже вузький аспект – Пенсійний фонд, ми говоримо про основи і принципи соціального страхування в країні, про основи трипартизму, про соціальний діалог і взаємодію  органів влади і роботодавців профспілок.

ГОЛОВУЮЧА. Ви кажете, брешете просто відверто...

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Не переводьте це особисто на себе.

ГОЛОВУЮЧА. Ви брешете,  тому що усуваються норми трипартизму.

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Вже договорились.

ГОЛОВУЮЧА. ...не усуваються, це брехня, відверта брехня. По-перше.

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Галина Миколаївна, хтось це запише, покаже, не позортесь, ви голова комітету. Поважаймо один  одного.

ГОЛОВУЮЧА. Звісно, я попрошу, я це покажу, що ви звинувачуєте в тому, чому у вас ні доказів, нічого немає. Відверто від  "Батьківщини", як представник партії  "Батьківщина" і представник профспілки ви влаштовуєте політичний мобінг. Те, що ви виступали наразі, це називається політичний мобінг. Бо я висловлюю не тільки свою точку зору, а точку зору ... (Не чути)

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Я ще раз говорю, що йде лобіювання інтересів страхових компаній, цього не варто робити, це не в інтересах держави.

ГОЛОВУЮЧА. До чого тут страхові компанії?    

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.  Тому що ми з ними спілкуємося і знаємо. Так само як ви спілкуєтеся. 

ГОЛОВУЮЧА. Так, я вашу риторику я зрозуміла і думаю, що вам потрібно повчити основи якісь економічних наук. Така справа.

Таким чином ми обговорили попередньо. Я просила би, щоб ми на обговорення наступне по поправках йшли, не загальними політичними деклараціями і звинуваченнями, якими займаються зовсім інші органи. Якщо ви щось підозрюєте, не уводьте дискусію від законопроекту 3663, займайтесь, будь ласка, цим. А не займайтесь тим, що дерибанити кошти фондів соціального страхування і фонду безробіття 30 років. І не даєте прозоро проконтролювати, що відбувається в цих фінансових установах.

Будь ласка, пан Шубін.

ШУБІН О.О.  Дякую.

Шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати, я виключно технологічно, без будь-якої політики, без будь-яких політичних акцентів хочу прокоментувати. І звернутись, власне, до Вадима Олеговича, який є керівником робочої групи, відобразити ту позицію представників профспілок в робочій групі, яку вони нам зараз повідомили при підготовці до цього комітету.

Ми не підтримали цей законопроект до першого читання, власне, з тих міркувань, які лунали під час обговорення під час першого читання. На нашу думку, дійсно трипартизм в правлінні Пенсійного фонду є певним чином обмежений через повноваження цього правління, оскільки Пенсійний фонд є центральним органом виконавчої влади, який відповідає за реалізацію політики в сфері пенсійного страхування. І, безумовно, повноваження правління, вони визначені в Законі про пенсійне страхування і є доволі обмежені.

Стосовно моделі європейської і американської правління системи соціального страхування. Дійсно, в правліннях цих органів, які функціонують як корпоративний організм і в Сполучених Штатах, і в країнах Скандинавії, і в Норвегії, і в Швеції, де, до речі, управляється лише профспілками і державою без роботодавців, і у країнах Бенілюксу присутні корпоративні системи управління і представники членів правління отримують як в нормальні компанії заробітну плату і є так само публічно підзвітними, як і представники будь-яких комерційних компаній.

 І, власне, ми  очікували від доопрацювання такого  законопроекту саме приблизно таких підходів. На жаль, нам видається, що так, як поки що триває дискусія, законопроект не вбачається з цими підходами доопрацювати з наступних причин.

Причина перша.  Модель, яка пропонується на робочій групі,  це приєднати Фонд соціального страхування до Пенсійного фонду у якості центрального органу виконавчої влади без зміни повноважень Пенсійного фонду, які визначені сьогодні законодавством про пенсійне страхування. І змін до цього законодавства не вноситься, і вочевидь вони не можуть бути додані між двома читаннями, оскільки в першому читанні таких, скажімо, повноважень Верховна Рада не надала.

І виникають конфлікти, що фонд, який має розпоряджатися  коштами соціального страхування, обмежений своїми повноваженнями витрачання коштів виключно на …(Не чути)   

Щодо досягнення мети законопроекту. Ну, вочевидь в воєнний час, коли буде ліквідовуватися орган, що налічує 5 тисяч 500 працівників (12 тисяч – це Фонд соціального страхування по безробіттю) при виплаті всіх коштів і при створенні робочих місць витратить набагато більше ресурсів у короткостроковій, середньостроковій перспективі, які нічим не можна буде замінити. Адже, наприклад, законопроектом пропонується, щоб Пенсійний фонд був володільцем майна, яким сьогодні виступає Фонд соціального страхування, чим він не може бути у якості центрального органу виконавчої влади, бо може лише управляти державним майном, і відповідно кошти від реалізації цього майна будуть надходити не до страхового фонду, а до державного бюджету.

Так само між читаннями втрачено спеціальний статус бюджетів фондів соціального страхування. Відповідно  передбачаються перетоки цих коштів з одного виду соціального  страхування на другий. Не говорячи вже про наявність великої кількості внутрішніх невідповідностей. Наприклад, пропонується забезпечувати допомогою по тимчасовій непрацездатності батьків дітей до 12 років, а по законодавству у нас на самостійну медичну допомогу мають право діти з 14 років, і багато-багато інших речей.

Тому, на нашу думку, для того, щоб навіть при наявності згоди всіх сторін забезпечити такий підхід, законопроект  необхідно доповнити змінами до основ соціального страхування, до пенсійного забезпечення, до Кодексу законів про працю, до великої кількості законів, у конфлікт з якими вступить та редакція, яка сьогодні обговорюється на робочій групі, і зробить цей законопроект ну фактично не літаючим.

Крім того, про що ми дізналися, поки ми працювали над цим законопроектом? Буквально за місяць до агресії міністерство праці російської федерації (з маленької літери) оголосило про подачу до думи... ну, цієї їхньої, парламенту, проект Закону про об'єднання Фонду соціального страхування і Пенсійного фонду і створення Соціального фонду росії з 1.01.23 року. Ми помоніторили відгуки експертів опозиційних. Ну, всіма вважається такий крок заміною соціального страхування на фактичне соціальне забезпечення.

Ми розуміємо, що в період війни є необхідність, скажімо, централізації певних функцій. Ми, до речі, наша сторона не виходили з правління фонду і ми намагаємося забезпечувати ці функції. Але нам видається цей закон є не на часі, на базі документу, погодженого до першого читання, навряд чи вдасться реалізувати і планові цілі, і, власне, зробити працюючий законопроект. А ті необхідні позитивні зміни, які є і в прикінцевих і по покращенню певних видів забезпечення, на нашу думку, можна прийняти окремим законопроектом так швидко, як ми, наприклад, зробили на базі 7275 по безробіттю.

Така є наша проміжна позиція. Якщо робоча група зможе напрацювати до наступного засідання щось краще, можливо, ми її відповідним чином скоригуємо.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олександре.

Ви ж член робочої групи?

ШУБІН О.О. Я до неї не входив, але, якщо буде запрошення, я долучуся.

ГОЛОВУЮЧА. Я думаю, що, да... Я думаю, що вам потрібно доопрацювати і зробити цей законопроект працюючим і все.

А що стосується згаданої, того, що оця їх Державна дума, чи як там в Росії, дублює наші якісь законопроекти, то вони дуже уважно слідкують за тим, які законопроекти вносяться. І багато наших ідей, які Україна, тепер вже не друга за законопроектами Росії, а тепер вже перша, ініціює, вони їх беруть, ті, які вважають для себе слушними.  Дякую. Я не знаю, це погано чи добре, але я думаю, що в цьому випадку Україна слугує прикладом.

Що стосується... Ви сказали, що трипартизм у Пенсійному фонді якимось чином обмежений, і ви згадали це не по функціях правління, а згадали формою організації. Скажіть, будь ласка, а як може правління бути обмежене не за функціями, а за формою організації установи? Як ви це уявляєте у вашій уяві? Тому що, власне, всі сьогодні закиди, в тому числі і опозиційних політичних сил, вони полягають в тому, що цей трипартизм, він взагалі скасовується, як керівник "Батьківщини" згадувала вже сьогодні. Якщо скасовується, а чому ви не підсилювали трипартизм в Пенсійному фонді тоді? Чому ви не ініціювали зміни повноважень там? І взагалі оця фраза, як може форма організації зменшувати функції членів правління? Як ви це уявляєте?

ШУБІН О.О. Якщо дозволите, Галина Миколаївна, ми виходили з пропозиціями, і ми, власне, не виступали на підтримку реалізованої ініціативи по перетворенню фонду пенсійного забезпечення, Пенсійного фонду України на центральні органи виконавчої влади. Якщо чесно, я не розумію, що таке правління центрального органу виконавчої влади. Бо відповідно до Закону про Кабінет Міністрів, "Про центральні органи виконавчої влади" і Конституцію центральні органи виконавчої влади – це те, що напряму реалізує чи формує державну політику за командами Кабінету Міністрів. А функції правління при цьому фонді, коли фонд поєднує  функції і фонду, і виконавчої дирекції воєдино, вони лише зводяться до надання певних пропозицій до бюджету. Я думаю, тут присутній шановний пан Євген Капінус, голова правління, він чіткіше за мене може розповісти про ці функції. Але що може вирішувати правління, коли рішення щодо кадрів, щодо видатків, щодо технічного забезпечення приймаються Кабінетом Міністрів як єдиним, скажімо так, центром по управлінню центральними органами...

ГОЛОВУЮЧА. Кабмін не приймає там рішення по персоналу. У Кабміну рішення лише одне: призначення виконавчого директора. А далі правління повністю, директор підконтрольний повністю правлінню. І функції правління визначаються не формою організації, функції правління визначаються повноваженнями, які цьому правлінню надає закон. І там повноважень достатньо, вони такі самі майже, як у Фонді соціального страхування і у Фонді безробіття. Тому можете рахувати, що це центральний орган виконавчої влади з особливим статусом.

Є у нас регулятори, де колегіальне прийняття рішення, це теж установи, які засновані і є органами влади, але із спеціальними статусами. Тобто тут форма, яка визначена в законі, вона не завжди може, назва форми не завжди відповідає суті того, що там відбувається. Тому трипартизм в Пенсійному фонді є.

Ви зараз піднімаєте питання зміни форми Пенсійного фонду, але Пенсійний фонд, як ми тут з'ясували на засіданнях комітету, він функціонує ефективно навіть в умовах військового часу, а от інші два фонди вони не такі ефективні.

БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна.

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка.

БАБЕНКО М.В. Перш за все ми вже практично годину розглядаємо дане питання, а суть полягає в чому? Процедурно, наскільки я розумію, ми зараз, можемо розглядати або правки, або затвердити вже табличку з правками чи не затвердити. Це я хочу зараз хочу звернутись до всіх сторін соціального діалогу, на даному етапі ми, на жаль, не можемо зняти даний законопроект, і в будь-якому випадку його доля буде вирішуватись в залі.

Правильно я розумію? Зняти ми не можемо...

ГОЛОВУЮЧА. Зняти ми не можемо, але в робочій групі  ми можемо напрацювати. І дуже цікаво це виглядає це, коли ми в робочих групах,  у вас, пан Миколо, розглядаємо питання, наприклад, доходимо згоди, а зал потім голосує проти.

БАБЕНКО М.В.  Ні, я можу дати вам відповідь на це питання. Ви ж подивіться, це ж в тому і фракція "Слуга народу", вона не знаходиться в залі у цей час, так само, як і фракція "Довіра" і інші фракції. Тобто це ж не питання того, що ми напрацювали, ми напрацювали і досягли згоди. Це вже питання керівництва фракції і безпосередньо відповідальності і самих депутатів за себе, чи знаходяться вони на робочому місці, чи не знаходяться, ми свою роботу робимо добросовісно.

ГОЛОВУЮЧА. Ви праві.

БАБЕНКО М.В. Це питання не до робочих груп.

ГОЛОВУЮЧА. Але питання важливе, тому що саме тут, в комітеті, ми намагаємося дійти згоди, до речі, що мало цінується фракцією "Батьківщина", як я сьогодні почула.

Тому ми максимально готові враховувати, але не політичні заклики і закиди, а максимально враховувати технічні речі, які можливо сюди включити. І пан Олександр Шубін сьогодні по технічних речах пройшов. І ми маємо зрозуміти, де ми можемо знайти згоду, а де є червоні лінії однієї чи іншої сторони...

БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна, а можна ще питання?

ГОЛОВУЮЧА. …тому що у сторони держави теж є червоні лінії.

І тому я б хотіла, щоб ми не дискримінували жодну із сторін соціального діалогу. Тому що в нашому діалозі держава є теж стороною, яка теж має свої речі. І якщо державу викидати чи владу, яка сьогодні керує цим, викидати з діалогу, а казати тільки про те, що ми витребовуємо, ми витребовуємо, то це не діалог, це політична акція, це навіть не там профспілкові… не відстоювання прав людей. Тому що права людей в цьому випадку відстежує держава, яка фінансує сьогодні всі мінуси, які є в цих фондах. Держава покриває ту безладність у корпоративному управлінні, яка є там,  тому нам не потрібно пересмикувати. І рівність в соціальному діалозі –  це рівність всіх трьох прав, а не обзивання на комітеті когось, що хтось там щось лобіює.

Дякую. Нам потрібно провести цю дискусію.

БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна, можна питання? Дивіться, я б все-таки пропонував би або завершувати засідання комітету після вирішення даного питання, чи переходити до наступного. Але питання полягає в наступному. Я хочу звернутися зараз до сторін соціального діалогу. Дивіться, пан Шубін, пан Біленький, я що пропонував, якщо ви бачите, що є правки, щодо яких ми могли б вести подальшу дискусію і пробувати досягти компромісу між державою, профсоюзами і роботодавцями, то, можливо, ми давайте просто продовжимо роботу робочої групи і дамо можливість все-таки досягнути цього компромісу.

ГОЛОВУЮЧА. Саме й про це сказав пан Вадим, пане Миколо, що ми обговорюємо...

БАБЕНКО М.В. У мене, на жаль, у якийсь момент відрубався зв'язок,  можливо, я не почув.

Тобто якщо можна, давайте ми просто не будемо зараз займатися дискусією, політичними висловлюваннями, а продовжимо роботу робочої групи. Я переконаний в тому, що от я абсолютно точно знаю, що і з профспілками, і з роботодавцями можна знайти спільну мову і абсолютно точно можна знайти компроміс абсолютно по всіх питаннях.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Миколо.

Таким чином, завершуємо, пане Вадиме. Так, завершуємо розгляд першого питання і переходимо до нашого другого питання. За пропозицією членів Комітету з питань соціальної політики і захисту прав ветеранів це питання ставиться на перегляд, частковий перегляд висновку комітету щодо повернення на доопрацювання проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" щодо порядку преміювання посадових осіб органів місцевого самоврядування (реєстраційний номер 7247) (народний депутат Ковальчук, Марусяк та інші). Я попросила, щоб автори, які теж просили переглянути рішення комітету з цього приводу, і наші нардепи, щоб виступили автори з додатковими аргументами.

Будь ласка, пан Ковальчук або Марусяк, хто на зв'язку.

ОСТАПЕНКО А.Д. Галино Миколаївно, поки підключаються вони, я прошу мені надати слово.

ГОЛОВУЮЧА. Тут пан Анатолій просто каже про те, що як ми зробимо в порядку, я теж хочу порадитися, пан Микола. Чи ми голосуємо про частковий перегляд, а потім слухаємо додаткові аргументи, чи ми послухаємо авторів, а потім проголосуємо про частковий перегляд?  Секретар, от як ви вважаєте, що має бути первинним?

БАБЕНКО М.В. Дивіться, я думаю, що треба було б авторів послухати, але, наскільки я розумію, їх просто немає на зв'язку. Це, по-перше.

Але поки що, дивіться, процедурне в нас питання. Згідно з нашим регламентом питання про перегляд рішення комітету має прийматися більшістю від складу комітету, тобто необхідно п'ять голосів. Це так само необхідно розуміти.

ГОЛОВУЮЧА. Так.

БАБЕНКО М.В. Ми це розуміємо, так? Якщо поки що авторів немає на зв'язку, я би хотів би два слова висловити від себе стосовно цього перегляду, якщо є, то послухаємо авторів.

ГОЛОВУЮЧА. Вони були на зв'язку, поки ми перше питання розглядали. Зараз наберуть їх.

Але, я думаю, що у зв'язку з тим, що до комітету зверталися представники не тільки нашого комітету, але і народні депутати автори і не автори від народних депутатів, то нам потрібно переглянути це рішення, вислухавши, тому що на розгляді авторів не було. Тому потрібно вислухати аргументи авторів і подивитися, може, ми там можемо щось виправити на друге читання і таке інше, але почути авторів.

БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна, поки що авторів немає.

ГОЛОВУЮЧА. Да, дивіться, значить, є автори у нас на… Є автори на зв'язку – Ковальчук або Марусяк?

Якщо немає, тоді пропоную розглянути наступне питання, а якщо вони з'являться на зв'язку, то тоді розглядати з ними вже. Немає …(Не чути)

БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна, я думаю, що всі просто ознайомлені з законопроектом, ми ж затвердили порядок денний, то давайте вже якось по ньому йти, ми вже годину працюємо, і якщо автори не можуть дочекатися необхідності виступити, розумієте, ми зараз десь повинні їх виловлювати? Ну, вибачте. 

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд, тоді голосуємо за те… Хто за те, щоб переглянути рішення  по законопроекту 7247, хто за це рішення?

БАБЕНКО М.В. Так дайте ж мені два слова сказати стосовно перегляду рішення цього.

ГОЛОВУЮЧА. Слухайте, я згадала, що первинне – голосуємо чи виступаємо?

БАБЕНКО М.В.  Для того, щоб проголосувати необхідно ж… Дивіться, я, на жаль або на щастя, мабуть, серед авторів і присутніх на даному комітеті є єдиною особою, яка мала можливість працювати в місцевому самоврядуванні, а так само займати посаду найвищої посадової особи місцевого самоврядування… Ні, Михайло Михайлович, мені здається, не займав посаду місцевого самоврядування. Михайло Михайлович займав посади державної влади.

Дивіться, ну, перш за все, знаєте, знову повернемося до мети закону. Вона начебто так виглядає …(Не чути) Але, дивіться, перш за все процедура. Вважаю, що наш комітет не є профільним з даного питання. Оскільки рішення про оплату праці місцевого самоврядування – це питання виключно питань місцевих бюджетів, і якщо так докорінно розбиратись в даному питанні, це мав би робити профільний комітет. Це позиція номер один.

Позиція номер два. Той текст, який запропонований автором, він внесе повний хаос в систему роботи органів місцевого самоврядування, що ми не можемо робити абсолютно в умовах війни, от абсолютно, і сам текст і система законодавчого акта підготовлена таким чином, що вона абсолютно не враховує, я не хочу говорити таке слово як дилетантська, щоб не було звинувачень, знаєте, якихось там образ, але вона абсолютно не враховує реалії місцевого самоврядування і абсолютно не враховує ту систему місцевого самоврядування, яке ми маємо сьогодні в Україні.

Тому я пропонував би рішення не переглядати. Законопроект повернути авторам, як ми це проголосували минулого разу, нехай вони цей законопроект перепрацюють і нехай його розглядає в кінцевому випадку профільний комітет. Вони там більш вже… вони протягом трьох років навіть ті, хто не працював  у місцевому самоврядуванні, поднатаскалися трошки, вони трошки більше розуміють і вони трошки більш системно зможуть вивчити дане питання.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧА. Я думаю, що авторів потрібно послухати. Якщо є автори… є Марусяк, є Ковальчук? Ще раз я прошу, секретаріат цим займається. Якщо нема, то тоді буду ставити на голосування питання про перегляд рішення щодо цього законопроекту, тому що автори підходили, просили. Сказали, що будуть підключатися. Ну, а далі вже… ну, не прийшли, значить, така справа.

Ми голосуємо зараз… Да, будемо рухатися по порядку денному, і ми голосуємо питання, хто за те, щоб переглянути рішення комітету щодо повернення на доопрацювання проекту Закону 7247? Хто за це рішення для того, щоб його розглянути ще раз і переглянути, прошу голосувати.

Хто – за?

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

ЦИМБАЛЮК М.М. Утримався.

ГОЛОВУЮЧА. Гривко? Цимбалюк – за. Гривко…

ЦИМБАЛЮК М.М. Я –  утримався. Цимбалюк –  утримався.

ГОЛОВУЮЧА. А, утримався. Цимбалюк утримався.

Гривко Сергій.

Вадим Струневич. Утримався. Гаразд.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – утримався.   

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином рішення не прийнято, правильно я розумію? 4 – за, тому рішення не прийнято. А, 3 – за. Рішення не прийнято.

Таким чином ми проходимо повз наступний пункт 3, то що рішення про частковий перегляд не прийнято.

І переходимо до пункту 4 нашого порядку денного: щодо доцільності включення до  порядку денного сесії проект Закону про внесення змін до законодавчих актів України щодо визнання учасниками бойових дій осіб, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією (реєстраційний номер 7322)  (народний депутат Третьякова та інші). Я дуже коротко доповім про цей законопроект.

Цей законопроект підписали представники всіх фракцій, вони зверталися щодо підготовки такого законопроекту. Законопроект опрацьований з Міністерством у справах ветеранів, частково з Міністерством у соціальній політиці консультувалися, коли його вносили. Він стосується осіб, які не встигли бути зареєстрованими як тероборона, але загинули, захищаючи свою країну, в тому числі, зокрема, в Бучі, де загинув 21 хлопець, які не встигли увійти в тероборону, але встигли отримати зброю і зі зброєю в руках захищали свою домівку, своє селище, своє місто від збройної агресії Російської Федерації.

Будь ласка, які будуть пропозиції від народних депутатів? Слухаємо центральні органи або пан Анатолій, будь ласка.

ОСТАПЕНКО А.Д. Добрий день! Давайте послухаємо Міністерство ветеранів, Міністерство оборони з цього приводу і інші там військові та силові структури, які створені згідно нашого законодавства, їх бачення до цього закону, тоді вже поговоримо.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пан Анатолій.

Таким чином Міністерство у справах ветеранів, потім Міністерство оборони, Міністерство соцполітики, будь ласка.

ПРИХОДЬКО Р.В. Доброго дня, шановна пані голова! Доброго дня, колеги! Приходько Руслан, генеральний директор Директорату соціального захисту Міністерства у справах ветеранів України.

Хотів би підтримати вище сказане пані головою, а також зазначити про те, що насправді це питання має комплексний характер, і, на жаль, загиблих по всій території України є дуже багато, тих осіб, які не встигли офіційно оформитися до лав Збройних Сил України, МВС або Нацгвардії чи СБУ. В цілому Міністерство у справах ветеранів України підтримує ідею цього законопроекту, адже його прийняття надасть змогу створити більш сприятливі умови для забезпечення прав та інтересів захисників, та захисниць України та членів родин загиблих.

Водночас хотів би зазначити, що в частині процедури надання статусу безпосереднього учасника бойових дій особам, які не встигли офіційно зареєструватися з 24 лютого, у нас є пропозиція додати невеличкий коректив в частині безпосередньо свідчень, а саме зазначити обов'язкове одним із свідчень це свідчення командира підрозділу, в зоні відповідальності якого перебувало добровольче формування. До уваги беруться свідчення, заяви осіб, які проходили службу в ЗСУ, МВС, Нацполіції, Нацгвардії, СБУ або інших військових формувань та яким встановлено статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни за участь в бойових діях у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (пункт 19 статті 6 та пункт 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту").

Дуже коротко. Аби зменшити можливість будь-якої спекуляції на цьому питанні вважаємо за необхідне внести таку поправку.

Дякую за увагу. Якщо є питання, готовий відповісти.

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую.

Таким чином, можна за основу і правку на друге читання, доопрацювати до другого читання. Така пропозиція міністерства, да?

ПРИХОДЬКО Р.В. Так.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Міністерство оборони, будь ласка. Є хтось від Міністерства оборони?

КУЧЕРЕНКО С.А. Шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати! Кучеренко Сергій, Міністерство оборони України.

Наша основна задача – забезпечення соціальних гарантій військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.

У позиції 25 статті 26 не йдеться про  цю категорію. Проте ми маємо також свою думку стосовно цієї позиції. Ми не втручаємося стосовно визначення інваліда, особи з інвалідністю внаслідок війни. Ми будемо говорити тільки про статус учасника бойових дій.

Цю позицію, позицію пункту 25 статті 6 ми не підтримуємо. Питання національного супротиву було врегульовано ще в минулому році приблизно в липні місяці, де було визначено: що таке Сили територіальної оборони;  що таке добровольні формування територіальних громад тощо. Всі питання були врегульовані.

Потім.  24 квітня пов'язується, напевне, з тим, що  дата визволення населених пунктів, які були під Києвом. Так?  Тільки з цією…

ГОЛОВУЮЧА.  Так, саме про такий….

КУЧЕРЕНКО С.А. Саме про це і йде мова. Але у нас стільки… подивіться периметр нашого фронту який. Він від півночі, схід і південь України фактично, він закривається цей період.

І дивіться, обов'язкова умова – це взаємодія цих добровольців із підрозділами  Збройних Сил. Я про інші не буду торкатися. Тобто тут набагато ширше ставиться питання, ніж озвучено зараз.   Крім того, норму закону знову переповнюють позиції, які мають визначатись у порядку визначення статусу учасника бойових дій, як і раніше писалося в законі. Норма закону: особи, які брали ... (Не чути) і потім порядок визначення визначається Кабінетом Міністрів. А у порядку визначати, які документи мають бути підставою для визначення цього статусу, і інші питання технічного характеру, які належать до повноважень Кабінету Міністрів України. Тому, будь ласка, перегляньте, прислухайтесь до цих позицій.

Ми з вами в березні місяці, 15 березня, ухвалили зміни до позиції 19 статті 6, де захист, повномасштабна збройна агресія, надавали допомогу людям, а ми стикнулися, коли начинается розробляти порядок, а які ж категорії це будуть. Ми порахували, що це пів України може стати учасниками бойових дій на підставі тієї норми закону. І зараз тут ще одна позиція, яка ще ширше розкриває коридор для проходження, для визначення статусу учасника бойових дій.

Мені дуже важлива позиція Анатолія Дмитровича з цього питання, тому що він, я хочу сказати, ми найбільше з ним працювали у верифікації, чітке визначення категорій, які мають  належати…  учасників бойових дій, ми торкалися це ще і АТО/ООС, а тепер сучасні оці події, широкомасштабної збройної агресії. Тут треба дуже ретельно підходити до цих питань. І потім, скажемо так, буде Міністерство  ветеранів… Мінвет визначати цей статус. Да, наш представник Міністерства оборони входить до складу цієї міжвідомчої комісії. Але ця особа має чітко розумітися на цих всіх питаннях, він повинен знати, які підрозділи взаємодіяли з Міністерством оборони України, в який період взаємодіяли. Але якщо мова йде про 24 квітня і це околиці Києва, скажемо так, яка взаємодія була, коли вони в окупації здійснювали дійсно супротив, противнику наносили враження його особового складу тощо? Тому тут треба дуже ретельно до цього підходити питання.

Дякую за те, що послухали.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Да, питання абсолютно складне. Ви абсолютно праві, що навіть Женевська конвенція про захист цивільного населення щодо комбатантів, вона визначає, що той, хто  захищає країну із зброєю в руках, хоча він є комбатантом, але він має бути у взаємодії із Збройними Силами, 100 відсотків. І я думаю, що тут дуже просто визначити, тому що ці люди, ці хлопці отримали вже зброю. А за інформацією пана Галушкіна, який очолює тероборону, яка входить до складу Збройних Сил України,  вони не встигли, вони мали розвернутися на 80 відсотків тільки на кінець березня, а агресія нахлинула і застала нас тоді, коли тероборона формувалася і не всі документи були оформлені, в тому числі і бойове розпорядження. Ми це з вами все розуміємо, яким чином все це оформлюється. Але це не скидає з того, що ми мусимо людям, які загинули, вже майже будучи не військовослужбовцями, ви абсолютно праві, але вони вже стали майже військовослужбовцями, але по документам вони де-факто були вже військовослужбовцями у складі тероборони або прирівняні до військовослужбовців у складі ЗСУ як тероборона, але ще не встигли пройти документальні… і де-юре, вони ще не стали. І нам потрібно визначити саме це.

Дата, ви праці. це тоді, коли ми відкинули ворогів, але можуть бути випадки і пізніше, і дата може бути обговорена в тому числі і за вашої участі, яку дату вважаєте ви. Ми колись приймали такий закон щодо добровольців у 2019 році 2275, як зараз пам'ятаю, теж з великими дебатами, і саме там ми людям, які комбатанти, добровольці, надали статус учасника бойових дій, якщо вони із зброєю в руках захищали. І там багато прогалин, але я все ж таки думаю, що не треба схрещувати питання комбатантів і їх роботи у складі отрядами чи не отрядами, дивізіонами ЗСУ і тих, хто все ж таки загинув із зброєю в руках, не встигнувши де-юре оформитися. І нам потрібен такий механізм.

У мене дуже просте питання. Ми мусимо вшанувати їх пам'ять і розуміти чи ні? Ваша точку і зору. І якщо так, то чи зможемо ми на друге читання доопрацювати механізм, якщо ми пропустимо цей законопроект, чи ви вважаєте, що потрібно його докорінно доопрацьовувати? Я пам'ятаю просто як проходили добровольці в АТО/ООС і там теж була межа от АТО/ООС, от указ Президента, де закінчувалося… до речі, не закінчувалося АТО, а розпочалася операції Об'єднаних сил, і там теж це було перепоною.

Нам потрібен закон, який би встановив справедливість по відношенню до цих людей.

КУЧЕРЕНКО С.А.  Галино Миколаївно, ми з повагою ставимося до всіх добровольців, і хто в 2014 році за покликом душі і серця пішов захищати      Україну, і для  сучасних героїв, все, питань ніяких немає.

Якщо мова йде про осіб, які дійсно загинули в цей період, то мова йде про соціальний захист членів їхніх сімей. Якщо такі особи стали інвалідами війни внаслідок таких подій, питань немає, ми підтримуємо, обов'язково підтримуємо таку позицію. Але що стосується самого пункту 25 статті 6, ми готові якось спільно доопрацювати, щоб чітко визначити ці всі позиції. І особливо це буде документального доведення відповідної події участі там і так дальше.

І ще одне питання технічного характеру. … (Не чути) ці підрозділи діяли без відповідної державної реєстрації. Про що йде мова, яка державна реєстрація? Про добровольчі… ну, скажемо, про Сили територіальної оборони – це рід сил Збройних Сил України. Добровольчі формування територіальних громад – рішення про їх створення ухвалюється територіальною громадою. Крапка. Тому оцю позицію потрібно дещо доопрацювати.

БАБЕНКО М.В.  Галина Миколаївна, дозвольте два слова?

Галина Миколаївна, звертаю вашу увагу, що час іде, а мені, наприклад, необхідно зараз  підключатися буде до іншого комітету.

Якщо дозволите, я хотів би все таки, щоб ми ставили на голосування і підтримували даний законопроект. Він стовідсотково необхідний. Представник Міністерства оборони каже, все начебто правильно, але я хочу нагадати, що в таких селищах Київщини, як Макарів, Бородянка настільки швидко туди зайшли війська окупантів, що територіальна оборона, а інколи і не територіальна оборона, а ДФТГ навіть просто, вони розверталися просто з коліс без реєстрації, без будь-чого, і величезна кількість загиблих хлопців. І говорити зараз про те, що ми маємо давати їм якісь інші соціальні гарантії, ніж ті, які ми надаємо військовослужбовцям, які були в той час офіційно мали контракти зі Збройними Силами, то я думаю, що цю дискусію треба припиняти, голосувати. А якщо якісь технічні питання, то у будь-якому випадку в процесі підготовки законопроекту до другого читання ми це все зможемо врегулювати.

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую.

БАБЕНКО М.В.  Дякую за увагу.  Прошу поставити на голосування.

ГОЛОВУЮЧА.  Будь ласка.

ОСТАПЕНКО А.Д.  У мене є декілька пропозицій. Тому що ми повинні доопрацювати і дану пропозицію, і деякі закони про участь громадян в охороні громадського  порядку і державного кордону, Закон України  "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України", Закон України "Про правовий режим воєнного стану", туди також треба вносити і свої правки і пропозиції. Також є зауваження Головного науково-експертного управління. Тому у мене дві пропозиції.

Перша. Цей зараз закон зняти з розгляду і напрацювати комітетський в коротші терміни, максимально бистро, з усіма урахуваннями Міністерства оборони та інших структур.

І друга пропозиція. Якщо до першої ми не пристанимо, друга пропозиція, це взяти його за основу і бистро його доопрацювати до другого читання. Я наполягаю на першій своїй пропозиції і прошу підтримати всіх членів комітету першу пропозицію.

Дякую.

БАБЕНКО М.В. Скажіть, а скільки вам необхідно часу для того, щоб напрацювати комітетський законопроект? Пане Остапенко, а скільки необхідно часу, щоб напрацювати комітетський законопроект?

ОСТАПЕНКО А.Д. З усіма, якщо попрацюємо тиждень, я думаю, вистачить нам напрацювати, максимум.

БАБЕНКО М.В. Давайте так, якщо це буде тиждень, особисто я готовий підтримати  таку позицію. Але питання екстрене, болюче, і його необхідно вирішувати терміново.

ОСТАПЕНКО А.Д. Пане Миколо, так, … (Не чути) Бо і зараз у нас ще досі тривають військові дії, війна, і ми можемо завтра або сьогодні вже отримати певні території, де також можуть люди також загинути, як і під Києвом. Бо ми не знаємо, де сьогодні, завтра буде наступ збройних сил нашого агресора, на жаль.

БАБЕНКО М.В. Дивіться, насправді я думаю, що на теперішній момент таких ситуацій, як це було в перші дні та тижні війни, їм вже більше не буде, принаймні в такій кількості. А саме екстремальне питання, це питання перших днів, перших тижнів війни.

Тому, ще раз, колеги. Прошу, пан Анатолій, ви зможете, якщо зможете напрацювати протягом одного тижня законопроект, особисто я готовий підтримати, буду просити всіх, щоб підтримали. Знаємо, що ви вмієте працювати з даним типом законопроектів. Переконаний в тому, що врахуєте всі проблемні питання.

Дякую.

ОСТАПЕНКО А.Д. Дякую за довіру. Пропоную тоді першим голосувати питання це.

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином голосуємо питання у порядку надходження.

Перше. Це зняти це питання, напрацювати комітетський.

Друге. Включити в цей законопроект до порядку денного і рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу.

Хто за першу пропозицію, прошу голосувати.

І пан Микола Бабенко, прошу рахувати.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГРИВКО С.Ю. Гривко – за.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

БАБЕНКО  М.В. Остапенко – за.

Галина Миколаївна, ви, не бачу?

ГОЛОВУЮЧА. Я утрималась.

БАБЕНКО  М.В. Ви утримались. Тобто у нас всі "за", крім Галини Миколаївни. Правильно я  розумію?

ГОЛОВУЮЧА. Так.

БАБЕНКО  М.В. Вадим – за, Остапенко – за.

Шість чоловік – за.

ГОЛОВУЮЧА. У мене тільки питання, чому не внесені були альтернативні, якщо були раніше? Два тижні пройшло, і альтернативні законопроекти могли б розглядатися.

Дякую, шановні народні депутати. Переходимо до останнього питання нашого порядку денного: щодо внесення змін до плану роботи комітету на період сьомої сесії Верховної Ради дев'ятого скликання щодо започаткування комітетських слухань: "Захист прав і свобод громадян України, які перебувають на території держав-членів ЄС та інших держав як тимчасово переміщені особи внаслідок збройної агресії Російської Федерації".

Сьогодні до початку нашого засідання ця пропозиція є зробити комітетські слухання між комітетами, зокрема Комітету з прав людини  людини, Комітету євроінтеграції, Комітету з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва. Сьогодні Комітет Потураєва з питань гуманітарної політики рішення таке вже прийняв.

Будь ласка, є необхідність тут висловлюватися чи можемо голосувати?

_______________. Я вважаю, що можемо голосувати, це питання таке нагальне.

ГОЛОВУЮЧА. Голосуємо?

_______________. Голосуємо, так.

ГОЛОВУЮЧА. Хто за рішення щодо внесення змін до плану, будь ласка, хто – за? 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧА. Всі – за, да, одноголосно.

Дякую, шановні народні депутати, таким чином до наступних зустрічей. Комітет закрито.