Веде засідання голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

ГОЛОВУЮЧА. Вітаю, хто на зв'язку. У нас ще 3 хвилини, да? Хто там? Даниїл Бондар, Ігор Руденко... З народних депутатів. Дякую, Ігор.

_______________. Є Михайло Цимбалюк.

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович, добрий вечір.

ЦИМБАЛЮК М.М. Доброго здоров'я!

_______________. І поки що все. Чекаємо.

ЦИМБАЛЮК М.М. Юлія Володимирівна, на жаль, не встигає, вона їде на ефір. Просила вибачення. Але вона позицію свою висловила. Вдячна за те, що врахувала робоча група всі наші зауваження.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович. Ну, ми тут ще подискутуємо, тому що буквально 20 хвилин тому Мінфін надіслав пропозиції, пропонує прибрати фінансування з державного бюджету… (Не чути) пропонують, щоб це віднесли на витрати оцього фонду, який в НБУ збирали кошти люди, і біля… (Не чути) гривень наразі є в Мінсоц. І цікаво, що Мінсоц чогось не хоче їх використовувати саме на переміщення інтернатів, на соціальні послуги. Ми зараз маємо послухати, куди він їх планує розподіляти, тому що там кошти є. За думкою Мінфіну, я з Єрмоличевим сьогодні… (Не чути) ми можемо за рахунок цього джерела саме у воєнний час це джерело знайти.

Що стосується державного бюджету, то це буде потребувати ще зміни через Арістова комітет і таке інше. (Не чути) Тому в них є отака пропозиція – вилучити державний бюджет, а залишити… (Не чути) не протирічать. І Мінфін каже, що вони там домовляться з Мінсоц. Послухаємо їх дискусію між собою.

ЦИМБАЛЮК М.М. Добре.

ГОЛОВУЮЧА. Нам головне, щоб були реально кошти, а повітряна якась мельниця, невідомо…

ЦИМБАЛЮК М.М. Нам їхати, а не шашечки.

ГОЛОВУЮЧА. Тобто ми можемо написати, але воно знову-таки працювати не буде. Ну, з державного бюджету – і що далі? З державного бюджету. І тоді що, ще один захід через держбюджет?

Шановні народні депутати, хто ще нами на зв'язку?

АРСЕНЮК  О.О. Доброго дня, шановні колеги.

ГОЛОВУЮЧА. Доброго дня. Так, Арсенюк Олег пишу. Якщо не буде Бабенко Миколи, то я буду просити знову виконати функцію…

Таким чином, нас троє, да? Третьякова, Цимбалюк, Арсенюк. Хто ще є?

ГРИВКО С.Д. Гривко.

ГОЛОВУЮЧА. Пане Гривко, вітаю. Так, нас четверо. Чекаємо.

_______________. Остапенко підключається.

ГОЛОВУЮЧА. О, отлично! Остапенко Анатолій.

Що зі Струневичем Вадимом? Він хотів там теж пропозиції надати.

_______________. Струневича немає поки що. Чекаємо.

ГОЛОВУЮЧА. Якщо кворум є, то ми можемо починати, так?

_______________. Кворум є, можемо розпочинати дискусію.

ГОЛОВУЮЧА. Анатолій Остапенко з нами?

ОСТАПЕНКО А.Д.  Да, я з вами. Добрий день! Мене чути?

ГОЛОВУЮЧА. П’ятеро вже. Ми можемо розпочинати засідання. Всі приєднаються.

У мене така пропозиція. Оскільки з нами центральні органи виконавчої влади, я пропоную такий порядок денний. Зараз, значить, Жолнович  Оксана від  Офісу Президента відповідно, яка готувала з паном Анатолієм цей законопроект. Потім Степаненко Олена від Уповноваженої з прав людини. Калупаха Ірина – це МінТОТ, Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій. У нас Романчук Світлана … (Не чути). Але, я думаю … (Не чути) досвідчена, вона нам точку зору Мінфіну висловить. Потім Мінрозвитку громад - Рубчак Микола з нами. І  Мінсоцполітики – Суліма Оксана, якщо не буде когось із заступників. Послухати їх, а потім обговорити між собою. І за пів години до нашого засідання Мінфін ще надав кінцеві пропозиції. Я поки пан Анатолій не зайшов, озвучила. Я не знаю, хто почув, Михайло Михайлович, хтось там з наших депутатів. Вони пропонують прибрати державний бюджет, залишити інші джерела, не заборонені законом. Я прокоментую, чи, може, Мінфін потім прокоментує, Романчук Світлана. Не буду коментувати, хай цовки скажуть.

Таким чином Оксана Жолнович, Степаненко, Калупаха, Романчук, Рубчак, Суліма і ми. Нема заперечень щодо такого порядку?

_______________. Немає. Приймається.

ГОЛОВУЮЧА. Приймається. Дякую щиро.

Оксана з нами. Пані Оксана, будь ласка.

ЖОЛНОВИЧ О.І. Доброго вечора! Хочу коротенько доповісти з приводу того, що ми опрацьовували вчорашню ніч, вечір і сьогоднішній ранок.

Отже, в результаті ми ще більше, скажімо так, спростили загальні норми з урахуванням тих обставин і тої реальності, в якій ми зараз живемо. Тепер для того, щоб  в загальному отримати соціальні послуги, потрібно подати середньомісячний сукупний дохід за один квартал, а не як раніше було – шість місяців. Тобто ми скоротили цей період, розуміючи, що у людей в попередні квартали могла бути зовсім інша життєва ситуація і вона сьогодні нічого не відображає, тобто тільки квартал. І чітко вказали в кожному з випадків, що люди нічого не мають подавати, ніяких папірців, це все має здійснюватися обмін даними інформаційно-телекомунікаційними системами.

Єдине, що у нас є  до певної міри дискусійним, тобто що я би пропонувала, можливо, нам обговорити або розглянути, є допомога, яка надається людині, родичу, що здійснює догляд за інвалідом першої групи чи людиною похилого віку з деменцією на непрофесійній основі. За це йому виплачується компенсація, яка розраховується як різниця середнього прожиткового мінімуму одного мінус середній сукупний дохід членів сім’ї, розподілений на цю одну людину, і ось ця різниця виплачується.

Ми розуміємо, що у цей військовий час для ВПО, для людей, які тимчасово переміщені, це маленька сума. Якщо людина має пенсію, людина з інвалідністю, а друга не працює, то це вже  практично розподіляється на два і майже… Тобто це дуже дрібні гроші виходять. І я пропоную збільшити, залишити той самий порядок обрахунку, щоб логіка була одна і та ж сама, але обраховувати допомогу з двох прожиткових мінімумів, тобто два прожиткові мінімуми мінус середній сукупний дохід, щоб справедливість залишати. Тобто де родина багатша, їм, можливо, взагалі не потрібно, де частково потрібно, а де  бідна, таким  чином підтримати.

Разом з тим, є альтернативний внесений, який ви бачите, варіант, де вказано, що "в порядку, визначеному Кабміном (ну, це загальна фраза, яку ми  залишаємо), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу". У мене тут, чесно кажучи, нема розуміння: на одну особу всіх членів сім’ї, на одну особу, яку доглядають, на одну особу доглядальника? Тобто тут теж може бути дещо різночитання. Тому що в чинній редакції не враховується, за скількома особами людина доглядає, їй здійснюють компенсацію за догляд, одній конкретно цій людині. Тому я просто доповідаю для розуміння депутатів, щоб ми прийшли до якогось єдиного рішення.

Також є вказана норма, що ця допомога має надаватись без визначення середнього сукупного доходу фізичної особи. Так, у нас є  можливі випадки, коли ми не зможемо навіть за минулий  квартал визначити дохід сім’ї. Але, можливо, я би тоді зробила приписку: у тому випадку, коли такий дохід визначити неможливо. Нехай тоді  роблять запит. Якщо податкова каже"ні, не можливо", ми приймаємо рішення про надання допомоги за догляд без цього. Але все ж таки щоб запит був і щоб принаймні загальну процедуру самі органи, які будуть ухвалювати рішення, змогли пройти, бо не у всіх  випадках ми  зможемо отримати інформацію про доходи людини попередні.

Також ми описали можливість закладів державних приймати і надавати соціальні послуги усім людям, які їх потребують, вирішувати це кризово, оперативно, з подальшим повідомленням управлінь соцзахисту. І чітко прописали, що у випадку, коли на такі заклади збільшується навантаження, має бути визначений порядок Кабінетом Міністрів, як їм ці додаткові видатки покриваються. 

Я згодна з Мінфіном, що ми можемо просто написати: "у порядку, визначеному Кабміном", - а сам Кабмін хай порахує, як найкраще, з яких джерел, яких коштів ці ресурси виокремити. Головне, що ми їх зобов’язуємо це питання розглянути, зобов’язуємо їх звернути увагу на необхідність виокремлення ресурсу для забезпечення соціальних послуг і зобов’язуємо також привести їхні нормативні акти у відповідність до цих змін.

Оце коротко такі самі  ключові речі, які ми напрацювали, плюс там ще у мене такі технічні речі, які дали право більш широко працювати з соціальним послугами під час військового  стану, я окремо їх не буду доповідати. Наразі таке, з одним із цим спірним питанням, про яке  я би хотіла, щоб ми подискутували.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Спірне питання щодо фінансування, яке визначає Кабмін, чи спірне  питання щодо оцих двох прожиткових мінімумів мінус дохід?

ЖОЛНОВИЧ О.І. Да, чи 50 відсотків на кожну людину незалежно від нічого, чи все-таки ми враховуємо їхній дохід, просто вираховуємо як різницю між двома прожитковими мінімумами та середнім сукупним  доходом.

ГОЛОВУЮЧА. Все-таки тоді пропонувала б не прив’язуватись до прожиткового мінімуму, а тоді встановлювати цю величину на рівні мінімальної заробітної плати, тобто мінімальна заробітна плата мінус дохід. І тоді, якщо ця цифра…

ЖОЛНОВИЧ О.І. В загальній  нормі закону це є прожитковий мінімум. Тобто це у всьому законі, тоді треба міняти по  всьому закону, бо це ж єдиний алгоритм. Нам треба буде в подальшому попрацювати над цими алгоритмами: чи прожитковий мінімум, чи дійсно мінімалка. Але сьогодні весь закон оперує саме оцими прожитковими мінімумами, повністю по всьому, і обрахунок здійснюється  теж таким чином, тому тут така історія наразі. І ця соціальна виплата. Ми соціальні виплати в будь-якому випадку все одно залишимо  в майбутньому із прожитковим мінімумом пов’язані, тобто це не робоча виплата.

ГОЛОВУЮЧА. Тоді треба сказати: закон не змінює методологічні підходи. І тоді не потрібно змінювати цей підхід, змінювати тільки термін, і тоді це  питання не стає. Бо якщо ми почнемо тут дискутувати, то ми ввійдемо в те, що законопроект потрібно правити далі.

ЖОЛНОВИЧ О.І. Звісно, так і буде. Згодна повністю. Нам треба кризово, тільки оперативно,  не змінюємо интодологічно.

ГОЛОВУЮЧА. Не розглядаємо. Ну, я так пропоную, тому що законом не пропонувалося це розглядати. Законопроектом пропонувалося розглянути,  як фінансувати. О’кей. Дякую, пані Оксана.

Є  до пані Оксани ще питання? Нема?

Якщо нема, то тоді Степаненко Олена, як ми і домовилися. Будь ласка, пані Олена.

СТЕПАНЕНКО О.А. Вітаю, шановні колеги! В цій редакції, в якій ми зараз  подивилися, врахована, в принципі, пропозиція щодо коштів державного бюджету. Наскільки я зараз почула запропоновані зміни, дійсно, якщо ми просто  залишимо, що за кошти державного бюджету, то потрібно вносити до 91 статті Бюджетного кодексу зміни, бо так воно не запрацює. Тому, можливо, я не знаю, правильно ви сказали, що нам потрібно, щоб оперативно люди отримали ці кошти. Якщо це Мінфін може сказати, що це запрацює з урахуванням, що це буде із незаборонених законом джерел, тоді ми підтримуємо.

ГОЛОВУЮЧА. Супер! Саме так, ми зараз дочекаємося Мінфіну. Може, давайте ми Мінфіну дамо слово, Романчук Світлані? А потім Калупаха Ірина, якщо там пані Ірина не буде заперечувати.

_______________. Галина Миколаївна, якщо можна, я тоді, мабуть… Доброго дня, колеги!  Чути, да? Я погано чую.

Дивіться, ми дали пропозиції. Дійсно, ми чудово розуміємо, на що в першу чергу зараз… (Не чути)

_______________. Пропав звук.

_______________. Відповідно це ж повноваження Мінсоцу, і є порядок, який врегульовує питання надання і витрачання коштів саме з цього фонду. Відповідно я не бачу в  цьому проблеми.

_______________. Не чути було. Повторіть, будь ласка, того що ви пропали  повністю, ми не чули вас.

_______________. Дуже перепрошую. А зараз чути?

_______________. Зараз чути. Повторіть.

_______________. Дуже перепрошую. Можливо, з інтернетом.

Надали пропозиції, повторюся, надали пропозиції щодо виключення цих норм, залишити лише "в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів", а там дальше ми вже, дійсно, будемо з Мінсоцом вирішувати, яким чином фінансувати. Будуть це кошти держбюджету - відповідно напишемо кошти  держбюджету, буде це позабюджетний рахунок, який в НБУ, напишемо – кошти позабюджетного рахунку. Але, дійсно, зараз критична ситуація з резервним фондом, який фінансує  повністю зараз витрати, саме які озвучені Президентом: допомога 6500, 2 тисячі ВПО і в першу чергу  це оборона. Тому,  думаю,  що це не критично. Те, що ми запропонували, я думаю, варто врахувати.

Дякую.

ЦИМБАЛЮК М.М. Можна питання? Галина Миколаївна, можна? Чи не станеться так, що знову все повернеться до органів місцевого самоврядування? Дуже важливо зафіксувати, що якщо Кабінет  Міністрів встановить порядок, то кошти має вишукати Кабінет Міністрів, а не скинути це на органи місцевого самоврядування. В цьому є саме ризик. Будь ласка.

_______________. Дивіться, в будь-якому випадку уряд прийматиме рішення.  І зараз Мінсоц (є представники Мінсоцу), який, в принципі, оперує коштами, які надходять  як благодійна допомога в Нацбанк. Там є чітко визначені параметри, куди витрачаються ці кошти. Якщо Мінсоц зараз не  бачить проблем із витрачанням цих коштів, а там, я не думаю, що це буде велика сильно сума коштів, про яку  ми зараз дискутуємо. Я не знаю, я не можу орієнтуватися, скільки це: 10 мільйонів, 20 мільйонів, 30 мільйонів. По крайній мірі, на початковому етапі квітень, травень, червень - і це питання можна спокійно закрити. А дальше вже дискутувати, яким чином  взагалі унормувати це питання. Я думаю, що воно рано чи пізно вирішиться.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович, задоволені відповіддю? Нам ще прийдеться з вами у порядку контролю за використанням цих коштів подивитися, на що ці кошти благодійні були використані.

ЦИМБАЛЮК М.М. Я вважаю, що ці благодійні кошти, раз вони в  державній структурі, то це вже державний бюджет. І тут слід це теж  розуміти. Якщо так, то тоді треба писати  конкретно. Бо якщо доручити це  Кабінету Міністрів, а Кабінет Міністрів потім знову розпише: при наявності коштів місцевих бюджетів. Чи не станеться це так? От в чому проблема. Я хотів би позицію Мінсоцу, хай вони висловлять  свою.

_______________. Якщо можна, я ще прокоментую в частині Мінфіну. Це не кошти є з державного бюджету, через те ми так і пропонуємо  виключити, бо вони обліковуються саме на поточному рахунку в Національному банку. Вони не обліковуються як дохід державного бюджету. Відповідно є порядок, тому не можна сказати, що це кошти державного бюджету.

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Я погоджуюся, це логічно, так.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую за погодження.

Я можу ще такий рецепт запропонувати, щоб не  було від місцевих громад таких заперечень. Що, може, нам цей  порядок встановити, поки не закінчиться воєнний стан плюс місяць, для того щоб люди мали  можливість повернутися, там же буде оця  реінтеграція. Зараз ще послухаємо Міністерство реінтеграції, бо це стосується ВПО  (внутрішньо переміщених осіб). І хотілося б взагалі зрозуміти як у нас ВПО, які тимчасово переміщені кудись, коли вони повертаються, як там відбувається реінтеграція, як вона корелюється на соціальну політику.

Послухаємо Мінреінтеграції, потім Мінрозвитку регіонів і Мінсоц? Або Мінсоц зараз? Як краще, народні  депутати?

ЦИМБАЛЮК М.М. Я думаю, Мінсоц нехай скаже, тому що все, що стосується соціальної політики, - це зобов’язання держави і  державного бюджету. Вони ж представляють центральний орган виконавчої влади, хай скажуть позицію, вони ж готували.

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Суліма Оксана. Мінсоц, будь ласка.

СУЛІМА О.В. Доброго дня, Галина Миколаївна! Доброго дня, шановні народні депутати!

Так, ми стовідсотково підтримуємо сам законопроект,  бо, дійсно, треба максимально спростити сьогодні процедуру прийняття рішення і організації  надання соціальних послуг. І, дійсно, це дуже дискусійне питання: з приводу джерел фінансування.

Сьогодні Бюджетним кодексом передбачено, і якщо вносити зміни, то в три статті: 91, 90, 89, - бо саме цими статтями визначаються джерела фінансування. Але уже в цьому законопроекті в "Прикінцевих положеннях" передбачено внесення змін в порядок розподілу коштів, які надійшли на  рахунок Нацбанку, тобто те, про що ми зараз говоримо, як би вже закладено в "Прикінцевих положеннях", внесення туди змін. Хоча в самому порядку мова йде про те, що  кошти можуть спрямовуватись на облаштування місць для внутрішньо переміщених осіб. Тобто ми говоримо про те, що якщо підопічні  з одного інтернату переміщуються в інший інтернат для того, щоб облаштувати там місця, забезпечити їх продуктами харчування, одягом, взуттям, то це вже можуть бути сьогодні використані кошти. Тобто така  можливість є навіть на сьогоднішній день, але ми можемо уточнити ще  після прийняття закону шляхом внесення змін в зазначений порядок.

Більше того, ми, дійсно,  сьогодні максимально  вишукуємо інші можливості надання допомоги, в тому числі, в принципі, наші надавачі соціальних послуг можуть бути отримувачами  гуманітарної допомоги, іншої. Вони можуть залучати волонтерів до  організації здійснення догляду за такими людьми в допомогу.

Ми сьогодні ведемо перемовини так само з Міністерством економіки стосовно використання можливості отримання допомоги при влаштуванні внутрішньо переміщених осіб на роботу в ці установи. Люди переміщаються, якщо треба збільшити персонал в будинках-інтернатах, де збільшилась кількість підопічних. Тобто ще одне джерело, можливе джерело отримання доходу. Тобто ми, дійсно, шукаємо  сьогодні максимально  шляхи для того, щоб утримати установи, які прийняли наших людей.

Якщо оперативно по цифрах, то на кінець минулого тижня десь трошки більше двох тисяч осіб було переміщено в інші регіони, я маю на увазі підопічних наших  інтернатних установ. Звісно, що з кожним днем інформація змінюється, чисельність змінюється. І орієнтовно в місяць десь 15 тисяч на обслуговування на одну  людину. Тому, якщо говорити, там дійсно будуть  цифри порядка десь в мільйонах.  Будемо шукати підтримку. Але цей порядок, який сьогодні є, будемо так само використовувати.

ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо, пані Оксана. Тоді, Мінфін, слушна, да, пропозиція у вас по фінансуванню? Дякую, пан Оксана.

Є питання до пані Оксани?

Тоді прошу Калупаху Ірину, Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій, будь ласка.

КАЛУПАХА І.М. Доброго вечора. Я перепрошую, що без відео, дуже поганий зв’язок.

Як я і казала минулого разу, у нас було єдине питання до цього проекту стосовно знову ж таки саме фінансування цієї компенсації за догляд, тому що там прописано було таким чином, що фінансується лише, якщо в місцевих бюджетах є кошти. Це одразу кидалося в очі, і ми на це звертали увагу.

Мені здається, що пропозиція Мінфіну дійсно є дуже слушною, тому що ми поки що достеменно не розуміємо, про які суми йдеться, не розуміємо, скільки буде таких переміщених осіб, навіть Мінсоцполітики не може нам цього точно сказати.

Тому ми все ж таки підтримуємо і сам законопроект загалом, і пропозицію Мінфіну сьогодні також, тому що, мені здається, що у нас немає зараз іншого виходу.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Ірина. Дякую вам за роботу по цьому законопроекту. І просила б вас звернути увагу, що нам буде конче необхідно, поки закінчиться воєнний стан і потім, коли закінчиться війна в цілому, нам потрібно буде зрозуміти, коли ВПО у нас є особою, яка реінтегрується назад в суспільство. Ось оці ВПО, має бути програма кабмінівська, яка має переглядатися, і в центрі має стояти не статус, що людина, якщо вона переміщена була, то вона береться на утримання держави пожиттєво, так скажімо, а мусять бути програми, і в центрі має бути не статус, а людина, і до людини мають застосовуватися заходи: пошук робочого місця; якщо його немає, то потім догляд; забезпечення соціальними виплатами, якщо це малозабезпечена родина, і таке інше. Але оцей момент реінтеграції і визначення, коли людина є реінтегрованою, воно буде залежати від того, як ваше міністерство дасть оце визначення.

Велике прохання попрацювати з Мінсоцом і за місяць, за півтора, чимшвидше напрацювати законопроект, щоб у народних депутатів було розуміння, на який час держава додатково має опікуватися, піклуватися про таких людей. Гаразд?            

КАЛУПАХА І.М. Так, звичайно, це дуже слушна думка, тому що ми також розуміємо і обговорюємо те, що, скажімо так, статус «внутрішньо переміщена особа» і ця довідка, яка є безстроковою, яка цей статус підтверджує, вона точно не має бути пожиттєво, і так як у нас зараз, наприклад, батьки - внутрішньо переміщені особи, а фактично їх діти - ні, але все одно можуть отримати цей статус через батьків, напевно, це не є дуже правильним і точно треба працювати над тим, щоб наставав якийсь кінець цьому статусу з набуттям повної інтеграції в приймаючу громаду. Будемо працювати над цим питанням, звичайно.

ГОЛОВУЮЧА. Чи є питання до…(Не чути) шановні народні депутати?

Тоді переходимо до Міністерства розвитку громад. Рубчак Микола, будь ласка.

РУБЧАК М.В. Доброго дня, шановні народні депутати. Доброго дня, шановні колеги.

Так, ми розглядали цей законопроект. Загалом, звичайно, що підтримуємо необхідність правового врегулювання порушеного питання. Є два моменти, це скоріше не як зауваження, а застереження. Щодо переходу на квартальний обрахунок, власне, нам здається, що місячний більш точний і більш зручний для всіх сторін. І другий момент - це, власне, внесення змін до статті 13 Закону «Про соціальні послуги» в частині оцих от відшкодувань.

До Мінрегіону, я думаю, що до Кабміну, до Мінсоцу надходили з часу прийняття Постанови 1040 і… перепрошую, забув номер другої, по відшкодуванню значна кількість звернень від місцевих громад щодо значного обсягу коштів, потрібних в місцевому бюджеті для їх відшкодування. І цей, власне, порядок робив діру в їхніх бюджетах, і була пропозиція щодо передбачення іншого джерела фінансування, зокрема державного бюджету, оскільки соціальні послуги є функцією держави.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Пане Миколо, я все ж таки хочу звернути увагу, що цей законопроект направлений на вирішенні питання саме під час воєнного стану, і в назві закону це відповідно і звучить: «надзвичайний, воєнний стан».

Що стосується системного вирішення питання, ми чекаємо від вас, від Кабінету Міністрів системного вирішення. Ми готові як народні депутати, про це неодноразово зазначав весь наш комітет, але в цьому випадку потрібно з Мінфіном щоб ви збалансували, як такі програми, які ми будемо переводити з місцевого фінансування на державний, щоб ці програми не були пожиттєвими, вони мусять саме носити характер реінтеграції ВПО. Бо пожиттєвих програм ми наразі не витримаємо, у нас вже наразі, за даними ООН, 7,5 мільйонів ВПО внутрішньо в країні, у нас 2 мільйони дітей виїхали за кордон, це біженці вже, статус у них «біженці». Що стосується, вже я не кажу, дітей, які потерпають від воєнних дій, а це і психологічне втручання у них, і сексуальні злочини, і крадіжка дітей, в тому числі на територію Ростова, яка є там з Маріуполя, і на територію ОРДЛО, яка не підконтрольна, там у нас є купа злочинів, відповідно після яких нам прийдеться і дітей реінтегрувати, і це достатньо будуть такі важкі для державного бюджету програми.

Тому нам потрібно буде надавати Кабміну такі права, щоб вони ці програми започатковували. Вручну регулювати народні депутати не зможуть весь час, бо ми будемо тоді, наприклад, вирішуючи проблему фінансування дітей, які постраждали від воєнного конфлікту, ми будемо забувати про багатодітних, вирішуючи це. Тобто не потрібно тут шукати, яка причина є такою, що про неї держава піклується більше. Ми мусимо ці всі причини обліковувати, підстави додаткового піклування, і обраховувати ці програми, ці програми має обраховувати Кабмін. У народного депутата немає можливості обрахувати всі оці речі, тому що всі реєстри у Кабміні. Ми можемо контролювати, що ви робите, дивитися на те, куди Кабмін не направив кошти.

Тому отакий системний підхід ми від вас очікуємо, і від МінТОТ, і від вас як Міністерства розвитку громад, щоб розвантажити місцеві бюджети, тому що це дійсно не програма місцевого бюджету.

Є питання до пана Миколи, шановні народні депутати?

РУБЧАК М.В. Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Може, ще Міністерство соцполітики, Мінрозвиток громад на пана Рубчака Миколу зреагує, Оксана Суліма? Чи ми можемо вже переходити, шановні народні депутати…

         СУЛІМА О.В. Галина Миколаївна, якщо дозволите. З приводу компенсації, просто внесу трішечки ясність. У нас були перемовини із Асоціацією міст, з Слобожаном, ми досягли домовленостей, дамо інструмент органам місцевого самоврядування, як визначати, кому призначається ця компенсація. Тобто вона не призначається просто всім, тому що людина є людиною похилого віку, а там дійсно має бути людина дійсно в тяжкому стані, яка не може за собою доглядати. І оцей інструмент, як це визначити, ми домовилися, що ми дамо, ми зараз вносимо зміни в порядки в постанові. На жаль, просто до війни не встигли, але зараз надолужимо і будемо приймати такі зміни для того, щоб громадам було легше оперувати і був інструмент для того, щоб приймати правильні рішення.      

РУБЧАК М.В. Я скажу буквально два слова, пані Галина, якщо дозволите.

Бо, власне, пані Оксана, ви ж бачили ці суми, і там до третини бюджету громади повинно йти, власне, на це відшкодування, бо значна кількість отримують ці послуги, значна кількість їх надає, і їхній облік навіть в тих обмежених межах компенсації 70 відсотків, якщо я не помиляюся, робить …

СУЛІМА О.В. Да, ми знаємо, але коли починаємо говорити з громадами, там просто є нерозуміння, кому призначати, оце єдина проблема. Тому, я ж кажу, ми дамо в руки практичний інструмент, щоб люди просто знали, як правильно прийняти…(Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд, чекаємо ці ваші ініціативи…(Не чути) швидко. наразі ми…(Не чути) локальну проблему, що робити наразі.

Шановні народні депутати, які у вас ще питання до центральних органів виконавчої влади, які сьогодні всі зібралися тут? Чи будемо переходити до прийняття рішення, яке пропонується всіма цовками, які узгодили пропозиції Мінфіну… (Не чути) надіслано секретаріатом, опрацьовано секретаріатом, плюс пропозиції Мінфіну.

Михайло Михайлович, будь ласка.

ЦИМБАЛЮК М.М. В принципі, я пропоную переходити до ухвалення рішення. Єдине, щодо застереження Міністерства фінансів щодо недоцільності залучення коштів державного бюджету, тобто залишаються тепер тільки кошти з гуманітарної допомоги. Якщо так, треба під стенограму уточнити, яким чином ми випишемо в кінцевій редакції.  Але слід не забувати, що Президент 15 березня підписав Закон України про внесення змін про «Прикінцеві положення» Бюджетного кодексу, яким дав право саме Кабінету Міністрів визначатися, що, яким чином ефективно і оперативно приймати управлінські рішення щодо забезпечення позачергових потреб держави. Там чітко сказано: «в соціальному захисті громадян України». Якщо ця норма є, вона чинна, то тоді користуємося саме нею. Але виписати саме під стенограму, що ми хочемо.

ГОЛОВУЮЧА. Я зараз зачитаю і попрошу Мінфіну підтвердити, що у частині сьомій статті 13 після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту: «У разі введення надзвичайного стану і… бла-бла-бла, виплачується у порядку та розмірах, встановлених Кабміном». Просто ми надаємо Кабміну право визначати. Це може бути і державний бюджет, це можуть бути і позабюджетні кошти, які дозволені, це може бути резервний фонд, але Кабмін має це визначити, для того щоб ми не зачіпали Бюджетний кодекс, не зачіпали 91-у, 90-у, 89-у, а саме це повноваження Кабміну, і ми проблему у воєнному стані вирішимо.

Що стосується після закінчення воєнного стану, то нам потрібно, щоб за цей місяць-півтора, поки ми ще ворога не вигнали з нашої території, то в нас є час для того, щоб Кабмін нам запропонував системне рішення. От нам потрібно, щоб Кабмін це зробив, або, якщо Кабмін не зробить, будемо ми робити як народні депутати і писати такий закон. Поки що виплачується у порядку і розмірах, встановлених Кабміном.

Єрмоличев Роман, якщо ви з нами, підтвердіть, будь ласка.

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Дякую, Галина Миколаївна.

Все правильно. Я хочу запевнити, в будь-якому випадку, якщо уряд визначатиме порядок фінансування, то буде відповідно визначено джерело. Ми чудово розуміємо, що, наприклад, якщо переміщається якийсь заклад з однієї території на іншу, то інша територія логічно скаже: «Де в мене кошти на це?». І ми це ж теж як Мінфін чудово розуміємо. І ми, я думаю, що там в уряді спільно знайдемо рішення, яким чином це все діло профінансувати.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Ми зачіпали і тематику міжрегіональних трансфертів. Подивитеся що ви там зможете, не зможете, то вже вирішуйте, нам головне - щоб людина була захищена.

Михайло Михайлович, немає до цього зауважень?

ЦИМБАЛЮК М.М. Тут дуже важливо, щоб все-таки ми не вийшли на те, з чого розпочинали, що якщо не визначено джерело, то джерело – місцевий бюджет, от що небезпечно. Порядок не визначає джерело, от яка є найбільша небезпека. Насправді законом, який я згадував, України, який підписав Президент, надається право Кабінету Міністрів в цій ситуації визначати джерела фінансування. І тут дуже важливо, щоб ми знову ж таки не перекинули на плечі місцевого бюджету, які є надзвичайно різні, але і не забували, що це держава має турбуватись про соціальну політику. Якщо насправді ми це все фіксуємо, то ми готові підтримати, тому що питання є надзвичайно актуальне і нагальне.

ГОЛОВУЮЧА. Підтвердження потрібно вам, щоб пан Роман підтвердив, да, Михайло Михайлович?

ЦИМБАЛЮК М.М. Для стенограми, тому що воєнний стан закінчиться, закінчиться, а ДБР…

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Дивіться, Михайло Михайлович, якщо відверто, всі цілком усвідомлюють, що проблема є, її потрібно вирішувати. Я як заступник міністра, представники центральних органів виконавчої влади вже говорять про те, що є можливість і доцільність внести зміни на початковому етапі в той порядок по грантовим коштам, які надходять на рахунки НБУ. Невже ви думаєте, що після нашої розмови ми підемо малювати, що це будуть кошти місцевого бюджету? Тобто це буде некоректно і по відношенню до вас, до пані Галини і до всіх народних депутатів. Я думаю, що ми спільно знайдемо рішення в частині дійсно профінансувати ті чи інші витрати, які треба.

ЦИМБАЛЮК М.М. Я ціную вас як фахівця і бачу, що робиться велика робота, але я просто ще раз скажу, і ви живете тим, чим живемо ми на місцях.  Сьогодні коли на західну частину нашої держави переїжджають інтернати з людьми, ні повноважень не має ні керівник, де розміщати, а той, хто готовий приймати, одна громада, львівська, має гроші, а стрійська громада каже: «Я маю місце, маю приміщення, але не маю юридичних і фінансових сьогодні гарантій набрати штат і профінансувати». От в чому проблема, щоб  ми, ви розумієте, з одних плечей не перекинули на інші. Але я впевнений, що давайте сьогодні, виписавши, що Кабінету Міністрів дозволяється це регулювати, я впевнений, що знайдемо спільну думку. Це ж війна, тут немає чого тягнути і шукати крайніх. Крайні всі ми, ті, які сьогодні влада, незалежно від прапорів і від інших речей.

Давайте виходимо на голосування і працюємо.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Таким чином, ми голосуємо, я роблю зразу комплексне рішення: про включення законопроекту 7201 до порядку денного, рекомендація Верховній Раді прийняття цього законопроекту за основу з правками комітету і в цілому з техніко-юридичними правками.

Хто за це рішення, прошу голосувати.

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – за.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

СТРУНЕВИЧ  В.О. Струневич – за.           

ГОЛОВУЮЧА. Дякую всім. (Не чути)

ОСТАПЕНКО А.Д.  Галина Миколаївна, не чути вас було.

Можна я декілька слів скажу?

ГОЛОВУЮЧА. Да, давайте.

ОСТАПЕНКО А.Д.  Я дякую всім своїм колегам за слушні пропозиції, підтримку. Дякую комітету. Розуміється, центральним органам виконавчої влади, Офісу Президента, що всі підійшли до цього з розумінням, що такий закон потрібний, і ми його доопрацювали, і прийняли таке рішення.

Всім дякую. Дуже-дуже вдячний вам!

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Анатолій, що ви прийняли цю тематику, дякуємо. Тепер ще його прийняти, поставити в порядок денний.

Дякую всім, шановні народні депутати. До наступних зустрічей. Гарної ночі вам, щоб вам менше бомбардували. І до зустрічі. Дякую всім. Закриваю комітет.