29 червня 2022 року відбулося чергове засідання Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів в умовах широкомасштабної військової агресії росії проти України. Під час засідання було прийнято рішення щодо чотирьох законопроектів у соціальній сфері.

Так, Комітет схвалив текст порівняльної таблиці до проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості за реєстр. №5161, підготовлений робочою групою при Комітеті до другого читання. Представники сторін соціального діалогу - профспілок та організацій роботодавців - визнали роботу над текстом законопроекту до другого читання конструктивною, що призвела до закріплення компромісних рішень в положеннях проекту акта.

Проект Закону за реєстр. №5161, серед іншого, дає визначення поняттю «трудовий договір з нефіксованим робочим часом», пропонує низку пунктів до змісту такого договору та передбачає право особи, яка відпрацювала відповідно до положень такого договору більше 12 місяців, претендувати на укладання строкового або безстрокового трудового договору на умовах загально встановленого у роботодавця графіку роботи з відповідною оплатою праці.

Варто зазначити, що трудовий договір із нефіксованим робочим часом за своєю юридичною природою є аналогом іноземного «zero hours contract», який на сьогодні широко застосовується у Великобританії, Бельгії, Нідерландах, Угорщині тощо.

Прийняття законопроекту, на думку Кабінету Міністрів України, забезпечить врегулювання нестандартних форм зайнятості осіб, які виконують роботу на непостійній основі, дозволить урахувати всю специфіку та особливості умов їхньої праці, підвищить рівень соціальної захищеності даної категорії населення та виведе таких осіб з тіньового сектору зайнятості.

Використання трудового договору з нефіксованим робочим часом посилює мобільність працівника, дає більшу свободу вибору у реалізації права на працю, а також створює зручний законодавчий механізм легалізації праці фрілансерів, які надають перевагу виконанню короткострокових проектів та не обмежуються виконанням робіт у одного замовника.

Також народні депутати України - члени Комітету проголосували за включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування функцій органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань соціального захисту населення та захисту прав дітей у зв'язку з утворенням Національної соціальної сервісної служби та її територіальних органів за реєстр. №5849 та рекомендували парламенту за результатами розгляду у першому читанні прийняти його за основу.

Законопроектом передбачено внесення змін до 40 законів України, зокрема, до законів України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», «Про протидію торгівлі людьми», «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», «Про запобігання та протидію домашньому насильству», «Про соціальні послуги».

Проектом Закону пропонується законодавчо розмежувати повноваження з питань надання соціальних послуг, протидії торгівлі людьми та домашньому насильству, соціального захисту ветеранів, внутрішньо переміщених осіб між центральними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також визначити однією з функцій органів місцевого самоврядування прийом заяв для призначення різних видів соціальної підтримки (державної допомоги, пільг, компенсацій тощо).

На засіданнях Комітету неодноразово порушувалися питання про те, що наразі в країні відбуваються загрозливі процеси руйнації у сфері соціальних послуг, які потребують комплексного підходу до реформування системи надання соціальної підтримки. Тож сьогодні, у період проведення реформи децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування в Україні, реорганізації адміністративно-територіального устрою країни, необхідно чітко розмежувати повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що, власне, і пропонує законопроект за реєстр. №5849.

На думку розробників проекту акта, запропоновані законодавчі зміни, зокрема, забезпечать:

 усунення дублювання функцій з питань соціального захисту населення між місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, запобігання нераціональному використанню кадрових і фінансових ресурсів;

 запровадження сервісного підходу до надання соціальної підтримки шляхом подання громадянами заяв та інших документів за місцем проживання.

Щодо проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту національних інтересів у державному секторі за реєстр. №6497, то Комітет прийняв рішення про недоцільність включення законодавчої ініціативи до порядку денного сесії Верховної Ради України.

Наостанок Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо регулювання деяких питань трудових відносин за реєстр. № 5054-1, а законопроект за реєстр. № 5054 - відхилити.

Проектом Закону за реєстр. №5054-1 пропонується закріпити на законодавчому рівні визначення трудових відносини як відносин між працівником і роботодавцем, що передбачають виконання за дорученням, під керівництвом і контролем роботодавця особисто працівником за винагороду визначеної роботодавцем роботи.

Відповідно до положень законодавчої ініціативи, для визнання роботи такою, що виконується в межах трудових відносин, потрібно встановити наявність чотирьох і більше ознак трудових відносин з наступного переліку:

 особисте виконання роботи за конкретною кваліфікацією (за дорученням та під контролем особи, в інтересах якої ця робота виконується);

 робота має постійний характер та, як правило, не передбачає встановлення особі конкретно визначеного результату (обсягу) робіт за певний період часу;

 робота виконується у визначеному місці з дотриманням правил трудового розпорядку;

 особою, в інтересах якої виконується робота, установлено конкретний час роботи і відпочинку;

 робота організовується (надається техніка, обладнання тощо) особою, в інтересах якої вона виконується;

 присутня систематична виплата винагороди особі (у грошовій або натуральній формі);

 здійснюється відшкодування поїздок та інших фінансових витрат, пов’язаних із виконанням роботи. Указаний перелік не є вичерпним.

Крім того, положення проекту акта спрямовані на посилення соціальних гарантій для осіб, які виконують трудову функцію за цивільно-правовими договорами. Посилюються також гарантії працевлаштування для особи, яку було звільнено у зв’язку з ліквідацією підприємства.

Водночас реалізація положень законопроекту зробить процес передачі бізнесу або організації новому власнику більш прозорим і зрозумілим для колективу та посилить захист працівників від незаконного звільнення.

Також положення проекту Закону спрямовані на збільшення кількості офіційно оформлених працівників шляхом легалізації трудових відносин, що сприятиме забезпеченню їхніх соціальних потреб і економічному зростанню країни.

Варто зазначити, що у разі прийняття законопроекту положення національного законодавства про працю будуть, зокрема, приведені у відповідність до положень Директиви Ради №2001/23/ЄС від 12.03.2001 про наближення законодавств держав-членів, що стосуються охорони прав працівників у випадку передачі підприємств, бізнесових структур або частин підприємств або бізнесових структур.

Таким чином Комітет продовжує активну роботу над осучасненням Кодексу законів про працю України, прийнятого ще у 1971 році, адаптуючи трудове законодавство до потреб оновленої соціально-економічної системи в Україні та  узгоджуючи його з нормами міжнародного права.