Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів схвалив Рекомендації спільних слухань щодо захисту громадян України, що тимчасово перебувають за кордоном внаслідок збройної агресії росії проти України

Комітет
07 липня 2022, 15:03

 

06 липня 2022 року Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів схвалив Рекомендації, напрацьовані за підсумками спільних комітетських слухань на тему: «Захист прав і свобод громадян України, які перебувають на території держав-членів ЄС та інших держав як тимчасово переміщені особи, внаслідок збройної агресії Російської Федерації».

Нагадаємо, що зазначені слухання були проведені Комітетом 15 червня 2022 року спільно із чотирма іншими комітетами, а саме: Комітетом з питань інтеграції України до Європейського Союзу; Комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики; Комітетом з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин та Комітетом з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Нагадаємо, що станом на 30 травня захисту та допомоги в сусідніх країнах потребувало 6,8 млн українських біженців, серед яких переважно жінки та діти. Більшість громадян знайшли тимчасовий прихисток у Польщі, Румунії, Угорщині, Молдові та Словаччині.

Надання допомоги людям, які рятуються від збройного конфлікту шляхом міграції до іншої країни у пошуках захисту - одна з давніших традицій людства, загальна цінність, яка стала частиною міжнародного права.

Більшість тимчасово переміщених українців задоволені обсягом підтримки державами, що надають прихисток, та умовами перебування за кордоном. Однак подекуди громади України стикаються з низкою питань, що потребують вирішення, зокрема, що стосується тимчасового розміщення, освіти, працевлаштування, медичної допомоги, права на свободу пересування та інше. Тож, держава має сприяти їх вирішенню якомога ефективніше та швидше. 

Найактуальнішою є проблема житла. Наприклад, за даними опитування у Словаччині, жити в родичів планували 10% біженців, 9% - у знайомих, 9% розраховували винаймати житло за власні кошти, проте більшість жодного певного помешкання не мали. Крім того, більшість людей через війну опинилися у ситуації раптової бідності.

При цьому, опитування польської агенції EWL засвідчує: серед українців, які знайшли прихисток у Польщі, лише 20% мають дистанційну роботу в Україні та засоби для існування. Оскільки переважна більшість біженців - жінки, значна частина з яких опікується малолітніми дітьми, має брак знань державних мов країн перебування, що доволі обмежує їхні можливості працевлаштування. У зв’язку з цим може поширитися неформальна зайнятість, що підвищить ризик експлуатації та порушення трудових прав, актуалізує небезпеку торгівлі людьми.

Країни ЄС приділяють увагу запобіганню експлуатації біженців, що особливо важливо, оскільки переважна частина з них - жінки та діти. Виконавчий директор європейської прикордонної агенції FRONTEX заявив, що має інформацію про злочинців, які шукають жертв серед переселенців. Тому переміщених з України просять у пошуках житла спілкуватися лише з офіційними особами, нікому не віддавати свої документи, не погоджуватися на сумнівну роботу, працювати лише за трудовою угодою тощо.

У сучасних складних умовах можливості нашої держави щодо захисту інтересів громадян за кордоном обмежені. Разом з тим масова присутність громадян України за кордоном вимагає, щоб під час дипломатичних контактів з представниками органів влади країн перебування порушувалися питання про захист прав і свобод українців, які отримали тимчасовий захист.

Перспективи переміщених осіб залежать, безумовно, не лише від політики країн перебування, а й передусім від ситуації в Україні - скільки триватиме небезпека, як швидко відновлюватиметься країна. Наразі здебільшого люди планують повернутися додому.

Деякі країни зацікавлені в поповненні своїх людських ресурсів і створюють умови для закріплення на їх території певних категорій переміщених з України. Наприклад, угорський уряд заявив про зацікавленість в українцях, які планують тривале перебування в Угорщині. Роботодавці таких працівників отримуватимуть від влади щомісячну грошову винагороду.

Для захисту прав наших громадян важливими також є і інформаційна підтримка та юридичні консультації. Для збереження переселенців, як частини української нації, доцільно докладати зусиль для підтримки культурних та інформаційних потреб українських громадян у країнах перебування. Необхідно створювати освітні портали із навчальними матеріалами українською, формувати мережі українськомовних психологів і психіатрів для надання психологічної допомоги біженцям.

Вкрай важливим та складним є проблема примусового вивезення українських громадян, зокрема, дітей на територію російської федерації та республіки білорусь. Українські громадяни, які потрапили на територію російської федерації, примусово стикаються з низкою проблем у спробі покинути територію держави-агресора. Точна кількість осіб, які самостійно або примусово потрапили на територію російської федерації та республіки білорусь відсутня. Серед загрозливих тенденцій щодо стримування та перешкоджання виїзду громадян України з території рф (зокрема, й неналежно документованих) є поширення росією політики примусової паспортизації таких громадян. 

З першого дня широкомасштабного воєнного вторгнення росії на територію України, наша держава оперативно реагувала на потреби громадян, які виїзджали на території держав - членів ЄС та інших держав, як тимчасово переміщені особи.

Учасники спільних Слухань у Комітету здійснили додаткові напрацювання щодо вдосконалення захисту громадян України, що тимчасово перебувають на території держав-членів ЄС та інших держав внаслідок збройної агресії росії проти України, що містяться у рекомендаціях як Верховній Раді України, так і Кабінету Міністрів України.

Так, з метою законодавчого забезпечення захисту прав і свобод громадян України за кордоном, учасники спільних Слухань рекомендують парламенту вважати законопроекти, які регулюють зазначені питання пріоритетними і такими, що підлягають першочерговому розгляду. Зокрема, прискореного розгляду наразі вимагає проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вирішення батьками питань тимчасового виїзду дітей за межі України за реєстр. №6146.

Щодо першочергових завдань Кабінету Міністрів України стосовно забезпечення прав та свобод українців, що вимушені проживати за кордоном задля збереження життя, то учасники слухань рекомендують прискорити процедури ратифікації укладених міжнародних угод, якими врегульовуються питання реалізації громадянами України прав на працю, соціальне та пенсійне забезпечення.

Визначено, що розробки Кабінетом Міністрів України потребує і ефективний механізм повернення примусово вивезених на територію російської федерації та республіки білорусь громадян України.

Також Уряду рекомендується ініціювати офіційне звернення до держав-членів ЄС щодо залучення Європейського агентства з охорони зовнішніх кордонів країн-членів Європейського Союзу (Frontex) до заходів із захисту прав громадян України, які вимушено перемістилися за кордон через військову агресію рф.

Рекомендації слухань серед іншого містять конкретні кроки щодо відновлення економіки та інфраструктури України, а також можливостей забезпечення українцям доступу до освіти, наукової та інноваційної діяльності за кордоном.

Опрацювання Урядом також вимагає питання визнання країнами - членами ЄС та іншими державами цифрових документів в застосунку «Дія». Це допоможе громадянам України підтверджувати свої права на соціальні виплати, пільги, перетину державного кордону тощо. Потребує сприяння і надання українцеві за кордоном права на використання міжнародного посвідчення водія, а також документів, що видані в Україні на підтвердження права власності на автомобіль.

Крім того, на думку парламентарів має бути продовжена робота Кабінету Міністрів України з компетентними інституціями іноземних держав з метою укладення міжнародних документів про співпрацю у сфері захисту прав вимушено переміщених дітей - громадян України (передусім дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які проживали або були зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування в Україні, влаштованих до сімей патронатних вихователів, дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей, під опіку/ піклування), у тому числі в частині дотримання вимог законодавства України у сфері усиновлення на період їх перебування за межами України.

«Секретаріати комітетів ретельно відпрацювали всі пропозиції учасників слухань. На рекомендації ми вийшли з системними пропозиціями до Уряду та Верховної Ради України. Ці рекомендації охоплюють всі потреби, з якими українці стикаються за кордоном в тій чи іншій державі і стосуються, зокрема, мовного питання, роботи консульств та послів, житла, навчання, соціального забезпечення, пошуку робочого місця, інформаційної підтримки, забезпечення мобільним зв’язком та транспортними пільгами. Я дякую всім комітетам за спільно проведені слухання», - зазначила Голова парламентського Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова, подякувавши принагідно 44 державам світу, які прихистили українців у важкий час війни в Україні.

Перший заступник Голови Комітету Михайло Цимбалюк в свою чергу звернув увагу на необхідності здійснити парламентський контроль за виконанням затверджених Рекомендацій.

З текстом Рекомендацій, затверджених Комітетом, можна ознайомитися згодом за посиланням: https://komspip.rada.gov.ua/documents/sluhannja/recommend-kom/