Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів організував широке обговорення питань, що турбують родини осіб, зниклих безвісти під час війни проти України

Комітет
20 вересня 2022, 10:06

 

16 вересня 2022 року на виконання плану роботи Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на період восьмої сесії парламенту дев’ятого скликання було проведено засідання «круглого столу» на тему: «Соціальний захист та законодавча підтримка осіб, зниклих безвісти, та їх родин». Захід відбувся у приміщенні Торгово-промислової палати України під головуванням голови підкомітету з питань соціального захисту ветеранів Комітету Анатолія Остапенка.

Під час відвертого обговорення нагальних питань, з якими стикаються родини зниклих безвісти, заслуховувалися позиції Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністерства у справах ветеранів України, Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора, Об’єднаного центру Служби безпеки України, Національної поліції України, родичів осіб, зниклих безвісти в умовах широкомасштабної війни проти України.

На початку зустрічі присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять Захисників та Захисниць України, загиблих унаслідок збройної агресії.

Як зазначив у своєму виступі заступник начальника управління нагляду за додержання законів під час досудового розслідування злочинів та кримінальних проступків Офісу Генерального прокурора Костянтин Мерімерін, повномасштабне воєнне вторгнення на територію України супроводжується скоєнням численних злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Порушення законів та звичаїв війни військовослужбовцями держави– агресора призводить до суттєвих людських жертв та матеріальних втрат, руйнування та знищення багатьох цивільних об’єктів, розграбування національних цінностей, завдання шкоди навколишньому природньому середовищу, інших істотних наслідків.

«При цьому фіксується значна кількість кримінальних проваджень за фактами зникнення безвісти військовослужбовців та цивільного населення, зокрема, у районах ведення бойових дій і на тимчасово окупованих територіях, – повідомив Костянтин Мерімерін. – До органів Національної поліції від початку повномасштабної агресії надійшло 35 826 звернень щодо безвісті зниклих осіб, з яких 6 833 – стосовно цивільного населення, зниклого внаслідок військових дій». За словами представника Офісу Генерального прокурора, встановлено місцезнаходження 19 530 осіб, у розшуку залишається 15 202 особи, з них 4 259 – цивільні.

Окремої уваги, за його словами, заслуговує питання розшуку дітей, зниклих безвісти під час збройного конфлікту. «Країна-агресор вивозить дітей, утримує у себе, намагається асимілювати в своїй країні. Ця проблема є загальнодержавною. Пропонуємо обговорити зміни до Кримінального кодексу, якими ці діяння криміналізуються. Щоб кожен за такий злочин поніс покарання», – повідомив радник з юридичних питань Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Іван Ангелін.

Під час проведення заходу представники органів влади наголошували на необхідності невідкладно повідомляти про зниклих безвісти під час війни проти України. «Родичам, які шукають зниклих безвісти рідних, треба звернутися до Нацполіції, зокрема, телефонною лінією 102 або 0800212151. Після звернення реєструється відповідне кримінальне провадження, з заявником зв’язується слідчий підрозділ», – зазначила директор департаменту взаємодії з Національною поліцією України Міністерства внутрішніх справ України Вікторія Мозгова. Водночас представники сімей зниклих безвісти військовослужбовців наголошували на необхідності сприяння військових частин в пошуку рідних, адже саме вони володіють інформацією про місцезнаходження військовослужбовців перед зникненням. Також представники даних сімей повідомили про потребу у розумінні загального алгоритму дій родини, яка шукає зниклого безвісти рідного, зокрема, інформаційних роз’яснень щодо повноважень органів влади, які беруть участь у відповідному пошуку.

Також представники родин зниклих безвісти розповіли присутнім про факти, коли їх родичі-особи, які вважаються зниклими безвісти, засобами телефонного зв’язку повідомляли про перебування у російському полоні. В цьому випадку важливим є визнання державою таких телефонних повідомлень для зміни статусу зниклого безвісти на полоненого з подальшим потраплянням у відповідний обмін полоненими.

Крім того, учасники «круглого столу» обговорили неоднозначність трактування чинного законодавства в частині визначення безвісті зниклих осіб, питання щодо внесення інформації про них до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, що створює додаткові складнощі для родин зниклих осіб на шляху отримання соціального захисту від держави.

Згідно з Цивільним кодексом України фізична особа визначається безвісно відсутньою судом, за умови, що протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. Водночас згідно з Законом № 2505-VIII фізична особа може набути статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, який набувається з моменту внесення відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення особи, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. «Але станом на даний час Єдиний реєстр знаходиться в стані розробки. На жаль, з 2014 року у нас таке питання є. МВС має розробити даний реєстр. Після початку роботи реєстру близькі родичі та члени сімей осіб зниклих безвісти за особливих обставин зможуть не тільки реалізувати своє право на розшук осіб, а і зокрема на соціальний захист», – зауважив голова підкомітету з питань соціального захисту ветеранів Комітету Анатолій Остапенко.

Наголошувалося також, що зниклою безвісти за особливих обставин особа вважається з моменту подання заяви про факт її зникнення. Надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до Закону України від 22.10.1993 р. № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» статус члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни та члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника і Захисниці України та відповідні пільги надаються, зокрема, членам сімей ветеранів, які пропали безвісти.

Враховуючи вищезазначену правову колізію та неоднозначність трактування чинного законодавства, зокрема, членами сімей таких осіб та органами соціального захисту населення, виникла необхідність у чіткому визначенні категорій ветеранів (безвісно відсутні чи зниклі безвісти, зниклі безвісти за особливих обставин, пропали безвісти), члени сімей яких мають право на статус та пільги, визначені Законом № 3551-ХІІ, процедури віднесення особи до такої категорії ветеранів та документів, які підтверджують факт зникнення ветерана (рішення суду, витяг з Реєстру у разі, якщо Закон № 3551-ХІІ поширюватиметься на членів сімей ветеранів, які вважаються особами, зниклими безвісти за особливих обставин).

Під час проведення заходу з сумом повідомлялося, що нерідко зниклих безвісти громадян України знаходять на територіях проведення бойових дій померлими. В цьому випадку дуже важливо ідентифікувати людину для її подальшого належного поховання родиною. Представники Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, наголошували, що родичі зниклих безвісти повинні невідкладно здавати ДНК-аналіз для ідентифікації у разі смерті рідного та передавання родині його тіла для належного поховання. «Зараз велика кількість деокупованих територій. Там можуть бути ті, кого шукають. Зниклою безвісти особа, зокрема, вважається до тих пір, поки не знайдено її тіло, не пройшла ДНК-експертиза. Прошу родичів здати ДНК-тест. Тільки третина здала тест. Без цього ми не зможемо встановити та повернути родичів, тих з них, хто загинув», – зауважив керівник Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Олександр Кульга. В той же час родичі зниклих безвісти, присутні на засіданні «круглого столу», наголосили на тому, що є потреба в автоматичному підтвердженні додавання зразку ДНК у відповідну базу даних.

Радник з юридичних питань Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Іван Ангелін в свою чергу наголосив на неможливості здати відповідні аналізи ДНК у випадку з громадянами України, які перебувають за кордоном. «Ми пропонуємо розробити механізм, при якому людина, що перебуває за кордоном, здавала аналіз ДНК і він потрапляв в Україну», – зазначив пан Ангелін. За його словами, державного сприяння потребує й питання надання безоплатної вторинної правової допомоги членам сімей осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та безпосередньо зниклим безвісти. Адже ця категорія громадян потребує консультацій, зокрема, пов’язаних з охороною майна та оформленням належних соціальних виплат. «Також ми пропонуємо розробити законодавство, яке б визначило правових статус і соціальні гарантії категорії осіб, які засуджені незаконними терористичними організаціями «ЛНР» та «ДНР» у період 2014 – 2022 років», – резюмував представник Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Водночас, представники Міністерства внутрішніх справ повідомили, що в кожній області при ДУ «Територіальне медичне об’єднання Міністерства внутрішніх справ України» діють сектори з соціально-гуманітарних питань, які надають допомогу родинам, що звертаються, в оформленні тих чи інших документів.

Завершуючи захід, голова підкомітету з питань соціального захисту ветеранів Комітету Анатолій Остапенко пообіцяв, що відповідні зустрічі будуть регулярними, що сприятиме вирішенню питань, що виникають, зокрема, у родин громадян, які зникли безвісти під час широкомасштабної військової агресії проти України. «За два тижні проведемо робочу групу з Комітетом Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності. Зафіксуємо план дій щодо напрацювання необхідних законодавчих ініціатив», – повідомив Анатолій Остапенко. В свою чергу заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності Максим Павлюк запропонував присутнім письмово надіслати звернення до Комітету з питань правоохоронної діяльності з відповідними питаннями та пропозиціями. «Я скерую відповідні звернення, зокрема, до правоохоронних органів. Будемо предметно говорити та діяти», – зауважив пан Павлюк.

Після трьох годин спілкування учасників засідання «круглого столу», представники влади продовжили неформальну комунікацію з родинами зниклих безвісти з питань, що їх цікавили, у атмосфері довіри та сприяння.