У Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відбулося установче засідання робочої групи щодо напрацювання нової редакції Закону України «Про гуманітарну допомогу».  

За словами Голови Комітету Галини Третьякової, перезавантаження потребує як чинна редакція відповідного Закону, так і система надання будь-якої допомоги в України, зокрема, що стосується допомоги армії та благодійної допомоги. «Гуманітарна допомога має бути розподілена на допомогу, яку ми отримуємо від міжнародних структур та держав; допомогу, яку отримують інституції громадянського суспільства (громадські об’єднання та благодійні фонди) від благодійників з-за кордону, а також гуманітарну допомогу, яку закуповує держава безпосередньо за кошти бюджету, - зазначила Голова Комітету. – Також потрібно розробити чіткий алгоритм, яким чином допомога потрапляє до адресата, до регіонів. Це важливо зробити якнайшвидше. Наступають холоди, допомоги потребуватимуть в першу чергу внутрішньо-переміщені особи».  

При розробці нової редакції Закону «Про гуманітарну допомогу» робоча група при Комітеті тісно співпрацюватиме з Тимчасовою слідчою комісією із питань розслідування порушень використання гуманітарної допомоги, яка діє під головуванням народного депутата України Сергія Козирєва. Інформація про відповідні факти порушення чинного законодавства дозволить вибудувати систему, яка б не створювала можливостей для зловживань гуманітарною допомогою.

Лідером робочої групи щодо напрацювання нової редакції Закону України «Про гуманітарну допомогу» визначено голову підкомітету з питань освіти впродовж життя та позашкільної освіти і адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій (за згодою), народного депутата України Романа Грищука. 

За словами пана Грищука, наразі чинне законодавство щодо гуманітарної допомоги «не відповідає духу часу» та потребує як швидких точкових змін, так і ґрунтовної адаптації до кращих зразків правового регулювання відповідних питань в країнах ЄС. «Законодавчі напрацювання мають бути європейсько-орієнтовані, щоб вони відповідали вимогам і директивам, які сьогодні ми взяли обов’язок імплементувати як кандидати у члени ЕС», - висловила свою солідарність Міністр соціальної політики України Оксана Жолнович.

В свою чергу заступник Міністра економіки України Надія Бігун звернула увагу на безпрецедентне об’єднання українського суспільства в боротьбі з ворогом з першого дня широкомасштабної військової агресії росії проти України. «Такої потужної суспільної підтримки армії та суспільства не бачила, напевне, жодна країна світу. Тож на шляху вдосконалення законодавства про гуманітарну допомогу, до процесу дискусії важливо долучити активну частину населення, - для спільного напрацювання необхідних нормативних актів», - запропонувала пані Бігун. Зазначалося також про важливість розвитку молодіжного волонтерства, як інструмента позитивної активності та долучення до суспільних змін.

Водночас керівник програми розвитку громадянського суспільства громадської організації «Український незалежний центр політичних досліджень» Максим Лациба нагадав про напрацювання Верховної Ради України в частині вдосконалення порядку включення благодійників – фізичних осіб до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. Так, 18 жовтня 2022 року український парламент прийняв за основу законопроект за реєстр. № 8076, яким, зокрема, передбачається доповнення законодавства положенням щодо можливості подання документів для включення до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації як у письмовій, так і в електронній формі.

Водночас для напрацювання нової редакції Закону України «Про гуманітарну допомогу» пан Лациба зголосився консолідувати кращі практики законодавчого регулювання сфери надання гуманітарної допомоги в країнах ЄС та напрацювати загальну концепцію відповідного законопроекту. 

Представники Міністерства охорони здоров’я України в свою чергу заявили про готовність в межах засідань робочої групи поділитися досвідом щодо забезпечення прозорості звітності в системі надання необхідних населенню допомог. «У нас є напрацьована система по обліку, звітності, збору потреб і розподілу медичної гуманітарної допомоги, в тому числі і з використанням електронних інструментів, - розповіла заступниця Міністра охорони здоров’я України  з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Марія Карчевич. – Це допомагає забезпечити прозорість і звітність для наших донорів та благодійників. З радістю поділимося власним досвідом і дамо пропозиції до законодавчих змін, які є сьогодні на часі».

Одне з важливих питань, що піднімалося під час засідання робочої групи, стосувалося необхідності забезпечення волонтерського руху інформаційним та юридичним супроводом. «Потрібно дати організаціям та волонтерам можливість звернутися з питань, що їх цікавлять, та отримати відповідні роз’яснення. Перелік таких питань дуже великий: починаючи від питання правового статусу іноземців, які прибувають в Україну для надання гуманітарної допомоги; акредитації представництв іноземних неурядових організацій в Україні до перетину тих чи інших товарів через державний кордон, - розповіла юрист в сфері розвитку та підтримки організацій громадянського суспільства Центру демократії та верховенства права Наталія Повтарь. – Можливо, доцільно створити координаційний центр для такої роботи. Особливо це важливо в кризовий період, адже на сьогодні значення гуманітарної допомоги для забезпечення всіх сфер життєдіяльності країни дуже велике».

Представники благодійних фондів також відзначили велику роль комунікації держави та громадянського суспільства в питаннях забезпечення гуманітарною допомогою населення під час війни. Зазначалося про потребу волонтерів у чітких роз’ясненнях щодо декларування, обліку допомоги та заповнення необхідної документації загалом. «Потрібні також роз’яснення по допомозі, яка роздається на деокупованій території. Часто немає можливості отримувати від людей на тих територіях коди ЄДРПО, які потрібні для звітування. Потрібен чіткий та простий кейс, як мінімально відзвітувати за надання такої гуманітарної допомоги. -  зауважила представник БФ «Крила Надії» Наталія Ліпська. – Також потребує узгодженості комунікація між Україною та іншими країнами щодо товарів подвійного призначення для недопущення відкриття кримінальних справ щодо доброчесних волонтерів».

Під час експертного обговорення учасники установчого засідання робочої групи зазначали, що законодавчого вдосконалення потребують питання щодо перетину гуманітарними вантажами українського кордону; передавання автомобілей на потреби ЗСУ, придбаних за кордоном; оподаткування товарів гуманітарного призначення. Також очікує чіткого законодавчого визначення перелік товарів, який може закуповуватися благодійними громадськими об’єднаннями на зібрані кошти в інших країнах. В ході дискусії пропонувалося серед іншого розповсюдити норми податкового законодавства щодо не сплати податку на дохід фізичної особи і військовий збір на волонтерів АТО, які реєструвалися у період дії воєнного стану.

Підсумовуючи результати засідання лідер робочої групи Роман Грищук запропонував учасникам процесу надати до Комітету письмовий перелік питань в частині забезпечення надання гуманітарної допомоги в України, які потребують законодавчого вирішення, а також пропозиції, які можуть бути використані при напрацюванні відповідних законопроектів.